МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. С. І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

Андрушенко Вікторія Валеріївна

УДК 591.433:591.147.3:615.37

Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів
різних вікових періодів при зміні імунного статусу

14.03.09 — гістологія, цитологія, ембріологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь-2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: Доктор біологічних наук, професор

Федченко Світлана Миколаївна

Луганський державний медичний
університет

МОЗ України, завідувач кафедри
медичної

біології та генетики.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Шаповалова Олена Юріївна,

Кримський державний медичний
університет

ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України,

завідувач кафедри гістології,
цитології та ембріології,

м. Сімферополь

доктор біологічних наук, професор

Волков Костянтин Степанович,

Тернопільський
державний медичний університет

ім. І. Я.
Горбачовського МОЗ України,

завідувач кафедри
гістології, цитології, ембріології,

м.Тернопіль.

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ
України, кафедра гістології та ембріології.

Захист відбудеться “ 11 ”січня 2006 року о 15.00 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02. Кримського державного медичного
університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь,
бул.Леніна,5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного
медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006,м.
Сімферополь, бульв. Леніна 5/7).

Автореферат розісланий “ 7 ” грудня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Д 52.600.02 к. мед. н., доцент
Новіков М.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Шлунок, як орган імунної й ендокринної системи, має
тісний взаємозв’язок з тимусом — центральним органом імуногенеза і
залозою внутрішньої секреції. Тимектомія (ТЕ) є одним з методів
лікування захворювань вилочкової залози. Експериментальними
дослідженнями доведено, що неонатальна ТЕ призводить до розвитку
аутоімунного гастриту (Kojіma A.,1981; Tung S.K.,1987; Uchіda K., 2001).
У той же час відомо, що існують виражені розходження наслідків
неонатальної та пізньої ТЕ.

Особливий інтерес привертають до себе дані по онтогенезу системи
травлення взагалі і шлунка зокрема. Незважаючи на актуальність цієї
тематики, онтогенез шлунка вивчається в плані виявлення термінів
становлення структурномікроскопічної організації слизової оболонки
(Сырцов В.К., Евтушенко В.М.,2003; Стефани Д.В., Вельтищев Ю.В.,1996).
Дані морфометрії слизової оболонки щурів у постнатальному онтогенезі в
літературі відсутні.

Не викликає сумнівів факт, що серед основних патогенетичних чинників
шлунково-кишкових захворювань важлива роль належить порушенню
інтерферонового статусу. Відомо, що циклоферон (ЦФ) чинить
імуномодулюючий ефект при різних імунодефіцитних станах, бо він є
індуктором ендогенного інтерферонгенеза. Крім цього, ЦФ інгібірує
продукцію прозапальних цитокинів, що відкриває нові перспективи його
застосування як протизапального засобу. У той же час є лише одиничні
спроби застосування індукторів ендогенного інтерферону (ЦФ) з метою
нормалізації зміненого інтерферонового статусу при гастродуоденальній
патології (Бульйон В.В.,2001; Овчинникова Н.,2000; Ходаківська
С.П.,1997). Таким чином, комплексних досліджень, присвячених вивченню
морфофункціональних особливостей слизової оболонки шлунка при зміненому
імунному статусі організму (імуностимуляція, імунодефіціт) в онтогенезі
дотепер не проводилося. Усе вищевикладене й обумовлює актуальність даної
роботи.

Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом науково-дослідної теми кафедри медичної біології
Луганського державного медичного університету «Регуляція структурного
гомеостазу тканин, що регенерують, і корекція його змін в умовах впливу
екзогенних і ендогенних факторів», номер державної реєстрації
0199U001828.

Мета і задачі роботи. Виходячи з науково-теоретичної і практичної
значимості зазначеної проблеми нами була поставлена мета: вивчити
реакцію структурних компонентів слизової оболонки шлунка щурів різних
вікових періодів при імунодефіцитному стані, викликаному ТЕ, а також в
умовах застосування імуномодулятора ЦФ (індуктора ендогенного
інтерферонгенеза).

Для здійснення зазначеної мети поставлені наступні задачі:

1. Вивчити морфологічні зміни слизової оболонки шлунка тварин
статевонезрілого періоду після тимектомії.

2. Вивчити структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка
при тимектомії у щурів статевозрілого періоду.

3. Установити вікові структурні особливості слизової оболонки шлунка у
тварин періоду старечих змін після тимектомії.

4. Вивчити динаміку змін структурних компонентів слизової оболонки
шлунка у тварин статевонезрілого періоду після введення в організм
циклоферону.

5. Виявити обумовлені циклофероном морфологічні зміни компонентів
слизової оболонки шлунка щурів статевозрілого віку.

6. Вивчити морфологічні особливості елементів слизової оболонки шлунка у
тварин періоду старечих змін при стимуляції імунної системи.

Об’єкт дослідження: слизова оболонка шлунка пацюків різних вікових
періодів в умовах імуносупресії та імуностимуляції.

Предмет дослідження: гістоморфометричні параметри слизової оболонки
шлунка, ультрамікроскопічні зміни структурних компонентів слизової
оболонки щурів різних вікових періодів після тимектоміїї та
імуностимуляції циклофероном.

Методи дослідження: гістологічний, гістохімічний,
електронно-мікроскопічний, морфометричний, статистичні методи.

Наукова новизна. На великому експериментальному матеріалі вперше
виявлені морфофункціональні зміни слизової оболонки фундального відділу
шлунка щурів різних вікових періодів при імунодефіцитному стані,
змодульованому ТЕ та імуностимуляції організму тварин введенням ЦФ.
Вперше проведена комп’ютерна морфометрія структурних компонентів,
секреторних екзокриноцитів та імунокомпетентних клітин СОШ щурів різних
вікових періодів контрольних та дослідних груп. Визначено статистичну
вірогідність впливу умов експерименту.

Практичне застосування роботи. У результаті проведеного дослідження були
виявлені морфофункціональні зміни СОШ в умовах змодельованого
імунодефіцитного стану і стимуляції імунної системи. Виявлені
особливості змін мікро- та ультрамікроструктури СОШ розширюють і
поглиблюють існуючі уявлення про механізми взаємодії травної й імунної
систем у різні вікові періоди. Отримані результати дозволяють
прогнозувати зміни морфофункціонального стану СОШ в умовах імунодефіциту
та імуностимуляції, що може бути використано у практичній медицині. Дана
робота може бути основою для подальших клінічних досліджень, розробки
нових методів профілактики та лікування захворювань шлунково-травного
тракту в умовах зміненого імунітета. Отримані результати дослідження
впроваджено в навчальний процес і науково-дослідну роботу кафедр
нормальної гістології, цитології й ембріології Луганського і
Тернопільського державних медичних університетів, кафедри гістології й
ембріології Львівського національного медичного університету ім.
Д.Галицького, кафедри гістології, цитології й ембріології медичного
інституту Української асоціації народної медицини, кафедри внутрішньої
медицини №2 Луганського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно вивчено і проаналізовано
літературу по темі дослідження, сформовано серії експериментальних груп
тварин і проведено забір матеріалу. Проведено комп’ютерний
морфометричний аналіз гістологічних зрізів слизової оболонки фундального
відділу шлунка щурів з подальшою статистичною обробкою й аналізом
отриманих результатів, а також їхнім узагальненням. Ультрамікроскопічне
дослідження отриманих препаратів СОШ проведено разом зі співробітниками
лабораторії електронної мікроскопії Харківського НДІ радіології.
Самостійно написано всі глави дисертаційної роботи, сформульовані
основні положення і висновки, підготовлені фотодокументація й
ілюстрації.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і
обговорювалися на І Міжрегіональній конференції молодих вчених:
студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів (Луганськ, 2003); на ІІ
Міжрегіональній конференції молодих вчених: студентів, магістрантів,
аспірантів, докторантів (Луганськ, 2004); на Всеукраїнській
науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні
проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та
стоматології» (Донецьк, 2004); на VІІІ Міжнародному медичному конгресі
студентів і молодих вчених, приуроченому до 150-ліття від дня народження
І.Я.Горбачевського (Тернопіль, 2004); на ІІІ з’їзді генетиків і
селекціонерів «Генетика в XXІ столітті: сучасні стан і перспективи
розвитку» (Москва, 2004); на науково-практичній конференції з
міжнародною участю, присвяченій 200-річчю з дня заснування Харківського
державного медичного університету «Від фундаментальних досліджень- до
прогресу в медицині» (Харків, 2005); на ІІ Міжвузівській науковій
конференції студентів та молодих вчених (Вінниця, 2005); на Міжнародній
науково-практичній конференції (Суми, 2005); на ІІІ міжнародній
науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Ужгород,
2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць,
які містять основні положення проведеного дослідження. З них у наукових
виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 (усі праці — самостійні), у
матеріалах конференцій та конгресів — 9.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, що складає з 4-х підрозділів, матеріалів і методів
дослідження, розділу «результати досліджень», що включає 8 підрозділів,
обговорення результатів, висновків, списку використаної літератури,
додатка.

Дисертаційна робота виконана на 295 сторінках машинописного тексту (із
них 179 сторінок основного тексту). Містить 169 ілюстрацій (98
мікрофотографій, 35 електронних фотографій і 36 малюнків), 19 таблиць.
Список використаних літературних джерел включає 364 найменувань
(211-держав СНД, 153-держав далекого зарубіжжя). У розділі “Додаток”
міститься 25 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи. Дослідження було проведено на 360 білих
лабораторних безпородних щурах-самцях. Залежно від віку всі щури були
розподілені на серії: статевонезрілі — віком 4 тижні, статевозрілі —
віком 16 тижнів та тварини періоду старечих змін — віком 18 місяців.
Виділяли такі експериментальні групи: тварини після тимектомії та після
введення циклоферону. Контролем до тимектомованих щурів були тварини з
несправжньою тимектомією. При цьому проводили всі етапи оперативного
втручання крім видалення тимусу. Тваринам другої дослідної групи
внутрішньочеревинно вводився препарат циклоферон виробництва НТФФ
«Полисан», Санкт-Петербург, 600703, у дозі 6мкг/кг маси тіла за схемою
1,2,4,6,8,11,14,17,20,23 день. Контролем до цієї групи були тварини,
яким внутрішньочеревинно уводили фізіологічний розчин в еквівалентних до
циклоферону об’ємах по тій же схемі. Після закінчення термінів
експерименту (7, 15, 30, 90, 180 доба) тварин декапітували під ефірним
наркозом відповідно до «Методичних рекомендацій по виведенню тварин з
експерименту» (1985).

Матеріалом для морфологічних досліджень було визначено слизову оболонку
шлунка (СОШ) тварин. Для морфологічного дослідження матеріал забирали із
фундальної частини шлунка, фіксували в 10%-му розчині нейтрального
формаліну, зневоднювали і заливали в парафін. Серійні гістологічні зрізи
товщиною 4-5 мкм забарвлювали гематоксилін-еозином. Дослідження серійних
зрізів проводили під бінокулярним мікроскопом МІКМЕД-1 при різних
збільшеннях (окуляр 7,10; об’єктив 20-40-90).

Кількісний морфометричний аналіз кожного гістологічного препарату
проводився в 8 полях зору тестової площі на апаратно-програмному
комплексі, який складався із мікроскопа DOCUVAL (GENA), відеокамери
TAYAMA (Японія) і комп’ютера DURON 1,7 ГГЦ (лабораторія морфології й
цитології інституту геронтології АМН України). У цілому вивчалося 2880
полів зору. Цифрові зображення розміром 640х480/720х560 далі
опрацьовувалися програмою «Promorph-Paradіs». Оцінювали товщину СОШ,
глибину шлункових ямок (ГШЯ), підраховували кількість головних (ГК),
парієтальних клітин (ПК) та міжепітеліальних лімфоцитів (МЕЛ) на одиницю
фундальних залоз СОШ, плазматичних клітин на тестову площу, яка складала
5,88?10-8 м2 у власній пластинці слизової оболонки, вивчали площу
перетину, діаметр цих клітин та їх ядер. Для вивчення функціональної
морфології фундальних залоз використовували індекс співвідношення
головних (ГК) і парієтальних (обкладочних) клітин (індекс СГОК).

Нейтральні глікопротеїни виявляли ШИК-реакцією, кислі мукополісахариди
забарвлювали альціановим синім.

Електронно-мікроскопічне дослідження здійснювали за загальновживаною
методикою. Досліджений матеріал документували за допомогою фотографій у
вигляді позитивних та негативних відбитків.

Обробка отриманих результатів проведена за допомогою дисперсійного
аналізу, різниця середніх результатів оцінювалась з використанням
критерія Дж. Т’юки (1981) Розрахунки проводили на комп’ютері ІBM
ATHLON-2000 з використанням пакету прикладних програм Statіstіca 5,5.

Результати дослідження та їх аналіз. Результати, отримані нами в ході
дослідження, дозволяють стверджувати, що при зміненому імунологічному
стані, індукованому тимектомією та циклофероном відбуваються
морфофункціональні зміни у фундальній частині шлунка білих щурів, які
спостерігаються на всіх рівнях організації і мають характерні риси
залежно від віку тварини й тривалості впливу.

При аналізі морфометричних показників структурних компонентів СОШ в
умовах імунодефіциту в серії статевонезрілих щурів встановлено, що
товщина СОШ перевищувала контрольні показники на 7 та 30 добу
експерименту на 72% (р<0,001), відхиляючись від контрольних показників у бік зменшення на пізніх термінах (31%, р<0,05). Максимальні показники різниці ГШЯ, щодо контролю, відмічені на 7-му - 67% (p<0,001) та 30-ту добу-135% (p<0,001). Кількість ПК на одиницю фундальних залоз була вірогідно зменшеною протягом всього експерименту, максимальна різниця з контролем спостерігалася на 90 добу - 31% (р<0,05). Площа перетину і діаметр ПК збільшувалися на 7 і 15 добу на 37% і 13% (р<0,05), у той час як площа перетину й діаметр їхніх ядер зменшувалися відповідно на 30% і 14% (р<0,001) на 180 добу. Кількість ГК на одиницю фундальних залоз була також зменшеною в усі терміни спостереження, досягаючи максимального відхилення 44% на 30 добу (р<0,001). На ранніх термінах спостереження площа перетину і діаметр ГК збільшувалися на 89% і 42% (р<0,001), але починаючи з 30 доби відбувалося зменшення цих показників, максимально виражені зміни мали місце на 180 добу- 21% і 10% (р<0,05). Площа перетину та діаметр ядер ГК на ранніх термінах спостереження (7, 15 доба) також збільшувалися на 21% і 11% (р<0,05), під кінець спостереження відбувалося зменшення цих показників на 17% і 9% (р<0,01). Індекс СГОК, рівний на 30 добу експерименту 0,9, що вказує на перевагу кількості ПК, збільшився до 2,2 на 90 добу на користь головних клітин. До кінця експерименту кількість МЕЛ на одиницю фундальних залоз зменшувалася, досягаючи найбільшої різниці з контролем (62,5%) на 90 добу. Площа перетину і діаметр МЕЛ були збільшеними на 235% (р<0,001) і 37% (р<0,05) лише на 7 добу експерименту, при подальшому спостереженні відзначено зменшення даних показників з максимальною виразністю відхилення 42% і 24% (p<0,05) на 90 добу. Кількість плазматичних клітин на тестову площу була зменшеною протягом всього експерименту, найбільш значима різниця відзначалася на 7 добу, складаючи 34% (р<0,05). Показники площі перетину і діаметра плазматичних клітин були також зменшеними до кінця експерименту, величина відхилення була максимальною на 90 добу, складаючи 19% і 11% (р<0,05). За результатами гістологічного дослідження у тварин цієї серії після ТЕ на окремих ділянках відзначалася деформація поверхневого епітелію СОШ, місцями з десквамацією. Аналіз гістохімічних властивостей епітеліального шару шлунка показав зменшення змісту кислих і нейтральних глікопротеїнів в мукоцитах залоз і поверхневих епітеліоцитах на ранніх і пізніх термінах спостереження, що є відображенням послаблення захисного бар’єра СОШ. Відзначалася деформація парієтальних клітин, деякі клітини мали цитоплазму зернистого характеру. Частина парієтальних клітин мала ядра багаті хроматином та яскравооксифільну цитоплазму, інші - були пофарбовані блідо, їхні ядра також пофарбовані слабко. У багатьох парієтальних клітин відмічалося перинуклеарне просвітлення цитоплазми. Зустрічалися також клітини зі зморщеними ядрами, у яких відбувалася конденсація хроматину, чи з ядрами, котрі розпадаються на глибки, що вказує на різний морфофункціональний стан ПК. У базальній частині залоз знаходилися, в основному, головні клітини з базофільною цитоплазмою. .Ядра ГК здебільшого округлої форми, фарбувалися інтенсивно і містили ядерця. Ядра були відтиснуті до базальної частини клітин, а в області верхівки виявлявся дрібнозернистий вміст, що відображає стан функціональної активності ГК. У поверхневому епітелії СОШ фундального відділу щурів зустрічалися одиничні МЕЛ. Вони розташовувалися переважно між базальними частинами епітеліальних клітин. У власній пластинці СОШ спостерігалося дифузне скупчення лімфоцитів і плазмоцитів. За даними дисперсійного аналізу достовірні зміни окремих морфометричних показників під впливом тимектомії реєструвались вже на ранніх стадіях експерименту, відносно інших показників сила впливу збільшувалась на пізніх стадіях. Виявлено, що сила впливу тимектомії на деякі морфометричні показники СОШ у серії щурів статевонезрілого періоду була більш вираженою, ніж у серії щурів статевозрілого періоду, що, можливо, пов’язано з недостатньою зрілістю механізмів підтримання морфо-функціонального гомеостазу у цих тварин, що обумовлює схильність до більш виражених відхилень від контролю порівняно з тваринами статевозрілого періоду (Богданова Т.И.,2000). За даними морфометричного дослідження у тварин серії статевозрілого періоду після тимектомії визначалось зменшення товщини СОШ у порівнянні з контролем, яке досягало максимального значення 13% (p<0,05) на 15 добу. Поглиблювалася ГШЯ, максимальна виразність відхилення від контролю спостерігалась на 7 добу і складала 40% (p<0,01). Відзначалося збільшення кількості ПК на одиницю фундальних залоз протягом всього експерименту з максимальним значенням 41% (p<0,01) на 180 добу, при цьму площа перетину і діаметр ПК зменшувалися на 28% і 15% (р<0,05) на 15 добу. Морфометрія ядер показала, що площа перетину ПК була збільшеною починаючи з ранніх термінів експерименту, максимальний ступінь відхилення спостерігався на 7 добу- 89% (p<0,05). Показник діаметра ядер ПК мав протилежну спрямованість, він зменшувався з максимальним значенням 97% (p<0,05) на 30 добу. Протягом всього експерименту відзначалось зменшення кількості ГК на одиницю фундальних залоз, найбільш виражене відхилення від контролю відбувалося на 30 та 90 добу-32% (p<0,001) і 31% (p<0,01). Площа перетину цих клітин найбільш перевищувала контрольну на 17% (р<0,001) на 180 добу. Спостерігалося збільшення площі перетину і діаметра ядер ГК з 7 доби на 73% і 31% відповідно. Аналізуючи індекс СГОК виявлено, що на ранніх і пізніх термінах експерименту була перевага ПК, він дорівнював 0,8-0,9. Даними морфометрії МЕЛ виявлено зменшення їх кількості на одиницю фундальних залоз на 33% (p<0,05), що сполучається з результатами електронно-мікроскопічного дослідження. Округле чи бобовидне ядро, конденсований хроматин котрого, в основному, розташовувався біля ядерної оболонки і лише в незначній кількості в центрі ядра, свідчило про зниження функції МЕЛ. Кількість плазмоцитів на тестову площу зменшувалася протягом спостереження, досягаючи максимального відхилення 18% (p<0,05) на 30 добу. За результатами гістологічного й електронно-мікроскопічного досліджень відзначалася структурна дезорганізація поверхневих шарів СОШ з десквамацією поверхневого епітелію. Ядра мукоцитів деформовані, зморщені і гіперхромні, цитоплазма - вакуолізована. При гістохімічному дослідженні з ранніх термінів спостереження встановлено зменшення змісту нейтральних і кислих глікопротеїнів у мукоцитах залоз і покривних епітеліоцитах, що є морфологічним еквівалентом зниження секретоутворюючої функції. На пізніх термінах спостерігалася повна відсутність гранул нейтральних глікопротеїнів, у невеликій кількості виявлялися гранули кислих глікопротеїнів. На ультраструктурному рівні також виявлені докази зниження функції клітин поверхневого епітелію. Наші припущення про пригнічення бар'єрної функції СОЖ, що розвивається після тимектомії унаслідок зниженої секреції слизу клітинами поверхневого епітелію і мукоцитами, узгоджуються з даними літератури (Непомнящих Г.И.,2004). При гістологічному дослідженні виявлялися залози з структурними змінами як головних, так і парієтальних клітин. Частина ПК була з різко збільшеними ядрами, а в деяких - ядра зменшені у розмірах і розташовані ексцентрично, цитоплазма ПК набрякла та вакуолізована. Дані вивчення ультраструктури ПК після тимектомії, у яких у першу чергу уражаються мітохондріальний апарат і секреторні канальці, також свідчать про зниження їх функціональної активності. За даними ряду авторів зменшення довжини системи внутрішньоклітинних канальців, зімкнутість мембрансекреторних канальців, редукування числа мітохондріальних крист і їхньої довжини свідчать про зниження функціональної активності клітин (Янев П.,1978; Мирахмедов Б.У.,1989). Головні клітини були деформовані і розташовувалися у виді невеликих скупчень між парієтальними клітинами. Спостерігали зморщення та деформацію ядер деяких ГК. Цитоплазма ГК фарбувалась слабко, вакуолізована. Отримані нами дані електронно-мікроскопічного вивчення ГК у виді розширення, вакуолізації канальців ендоплазматичної сітки, зменшення їхньої довжини, наростання структурних змін комплексу Гольджі, що виражалося в розширенні його цистерн, а потім фрагментації його мембран, свідчать про зниження білокпродукуючої функції цих клітин, що узгоджується з даними літератури (Байбеков И.М.,1991; Гулич М.П.,1993). Відзначена у ядрі конденсація хроматину уздовж ядерної оболонки також свідчить про пригнічення функціональної активності ГК після тимектомії. У власній пластинці слизової оболонки, між залозами і м'язовою пластинкою, виявлялися невеликі дифузні скупчення лімфоцитів і плазматичних клітин. У ході дисперсійного аналізу виявлено, що максимально вірогідний вплив тимектомії на морфометричні показники структурних компонентів СОШ у тварин статевозрілого періоду спостерігався на 15 і 180 добу експерименту. Морфометричні дослідження тварин серії виражених старечих змін після ТЕ виявили зменшення товщини СОШ з максимальним відхиленням до 40% (p<0,05) на 15 добу. ГШЯ на 7 і 15 добу експерименту збільшувалася на 77% (p<0,05), а з 30 - ї доби –зменшувалася, максимальна виразність відхилення від контролю на 32% (p<0,05) відмічена на 90 добу. На 7, 15 і 90 добу кількість ПК на одиницю фундальних залоз збільшувалася на 45% (p<0,001), 13% (p<0,05), і 20% (p<0,001) відповідно. Показники ПК протягом всього експерименту відхилялися у бік зменшення: площа перетину ядер на 22% (р<0,001), діаметр ядер на 15% (р<0,001), площа перетину і діаметр ПК відповідно на 43% (p<0,05) і 23% (р<0,001), що свідчило про зниження функціональної активності ціх клітин. Кількість ГК на одиницю фундальних залоз у цій віковій серії також збільшувалася, досягаючи максимального відхилення у відношенні до контролю 213% (р<0,001) на 90 добу. Морфологічні еквіваленти функціі клітин, такі як площа перетину і діаметр ядер головних клітин, навпаки, зменшувалися на 22% (р<0,05) і 11% (р<0,001) відповідно, а площа перетину клітин - на 34% (р<0,001). Аналізуючи індекс СГОК було виявлено, що починаючи з 30 доби і до кінця експерименту він дорівнював 0,9, тобто переважала кількість ПК. Збільшення кількості ПК за даними літератури супроводжується підвищеною секрецією соляної кислоти (Успенський В.М.,1986), що є одним з патогенетичних чинників формування деструктивних-запальних процесів у слизовій оболонці (Белова Е.В. із співавт.,2002). При дослідженні імунокомпетентних клітин виявлено, що кількість МЕЛ на одиницю фундальних залоз на ранніх термінах зменшувалася на 20% (p<0,05), а починаючи з 30 доби спостерігалося збільшення їхноьї кількості з максимальним відхиленням від контролю 62% (p<0,05) на 90 добу, однак протягом усього спостереження відбувалося зменшення морфометричних показників функціональної активності: площі перетину і діаметра ядер на 33% і 40% (p<0,05). Кількість плазматичних клітин на тестову площу протягом експерименту була вірогідно зменшена на 53% (p<0,01). Також відзначалося зменшення розмірів площі перетину і діаметра ядер плазмоцитів на 40% (р<0,001) та 36% (р<0,001), що показує знижену функціональну активність. При гістологічному дослідженні поверхневий епітелій СОШ був очагово десквамований. Гістохімічне дослідження показало зменшення на ранніх термінах експерименту кількості гранул нейтральних і кислих глікопротеїнів. На пізніх термінах спостерігалося незначне збільшення гранул кислих глікопротеїнів, що розташовувалися дифузно. Уже на ранніх термінах в області дна залоз спостерігалася деформація ГК, відрив їх від підлягаючої базальної мембрани. Ядроутримуюча частина ГК базофільна, ядра клітин ущільнені та гіперхромні. Апікальна частина клітин, звернена у просвіт залози, слабко сприймала барви, оксифільна і мала зернистий характер. Серед ГК спостерігалися двуядерні клітини. Частина ГК була сплощена, контури клітин розпливчасті, ядра овальної форми, цитоплазма пофарбована слабко. Багато ПК знаходилися в стані деструкції. Ядра в одних ПК сферичні, з великим накопиченням хроматину, в інших - овальні, ущільнені. Спостерігалося просвітління й ущільнення цитоплазми ПК. Проведений дисперсійний аналіз сили впливу ТЕ на основні морфометричні параметри СОШ показав, що сила впливу на окремі структурні компоненти була статистично значимою та максимальною вже на 7 добу. У відношенні інших показників, таких як площа перетину і діаметр ядер ГК, площа перетину ПК, ГШЯ, сила впливу ТЕ досягала максимуму до кінця експерименту. Оцінка сили впливу ТЕ на морфометричні показники СОШ щурів у постнатальному онтогенезі дозволяє відзначити, що зміни залежать від тривалості експерименту і віку тварин. При аналізі морфометричних показників після закінчення введення циклоферону у щурів серії статевонезрілого періоду встановлено, що товщина СОШ і ГШЯ збільшувались на 7 добу, відхилення від контролю складало 36% (p<0,05) і 85% (p<0,001), однак у подальшому, починаючи з 30-ї доби, відзначалось зменшення ГШЯ до 33% (p<0,05). Кількість ПК на одиницю фундальних залоз була вірогідно збільшеною у відношенні з контролем на 48% і 55% (30 та 90 доба), зменшуючись на 20% на 180 добу. Площа перетину ПК зменшувалася на 15 і 90 добу на 41% і 17% (р<0,05), але збільшувалась, поряд з площею перетину ядер, на 36% та 25% (р<0,05) під кінець експерименту. Кількість ГК на одиницю фундальних залоз була також збільшеною в усі терміни спостереження, проте максимальні показники різниці щодо контролю спостерігались на 15 добу та становили 126% (р<0,001). На 30 і 180 добу площа перетину і діаметр ГК збільшувалися проти контрольних на 19% і 6% (р<0,05), на 15 і 90 добу відзначено зменшення площі перетину на 20% і 23% (р<0,05). Площа перетину і діаметр ядер ГК протягом усього спостереження збільшувалися, найбільш значна різниця між показниками експериментальної та контрольної груп відзначалась у кінці спостереження та становила 25% і 18% (р<0,05). Індекс СГОК в усі терміни експерименту не перевищував 2,0. На 7 добу експерименту відзначено збільшення кількості МЕЛ на одиницю фундальних залоз відносно контролю на 132% (р<0,001), надалі, протягом усього спостереження, відбувалося зменшення кількості МЕЛ з максимальним значенням відхилення 77% (р<0,001). На 15 добу після введення ЦФ мало місце значне підвищення кількості плазматичних клітин на тестову площу (161%, р<0,001). При гістологічному дослідженні поверхневий епітелій збережений. Залози звичайної структури зі збереженою архітектонікою. При гістохімічному дослідженні протягом всього експерименту відзначалася висока секреторна активність поверхневого епітелію, що виражалося в збільшеній кількості гранул ШИК-позитивних речовин. Як ГК, так і ПК були звичайної конфігурації, ядра округлої чи овальної форми. У власній пластинці слизової оболонки наявне дифузне скупчення лімфоцитів і плазмоцитів. Проведений дисперсійний аналіз впливу ЦФ на морфометричні показники структурних компонентів СОШ тварин серії статевонезрілого періоду показав, що достовірні зміни окремих морфометричних показників відзначалися вже на ранніх стадіях експерименту (7 і 15 доба), однак вплив ЦФ досягав свого максимуму до місячного терміну і знижувався в наступний період. Максимальне збільшення товщини СОШ та ГШЯ у тварин серії статевозрілого періоду після введення ЦФ відбувалося на 15 добу, розходження з контролем склало 15% і 29% (p<0,05). На ранніх термінах спостереження кількість ПК на одиницю фундальних залоз збільшувалась, на 15 добу зазначений показник перевищував аналогічний параметр у контрольних тварин на 45% (p<0,01), але на більш пізніх термінах спостерігалося зменшення кількості ПК відносно контролю на 41% (p<0,01). Площа перетину і діаметр ПК збільшувалися протягом всього експерименту, максимальні показники відхилення від контролю на 42% (p<0,01) і 19% (р<0,05) фіксувались на 90 добу. Морфометрією встановлено, що площа перетину і діаметр ядер ПК були зменшеними відносно контролю на 49% і 26% (p<0,05) через 7 діб після введення ЦФ, але ці показники збільшувалися на 11% (p<0,001) і 38% (p<0,05) на пізніх термінах експерименту. Протягом всього спостереження відзначено збільшення кількості ГК на одиницю фундальних залоз, при цьому найбільш виражене відхилення до 76% (p<0,001) відбувалося на 15 добу. Площа перетину і діаметр цих клітин максимально перевищували контрольні на 31% і 14% (р<0,05) на 90 добу спостереження. Індекс СГОК був у межах норми протягом всього експерименту. На всіх термінах експерименту відзначено збільшення кількості МЕЛ на одиницю фундальних залоз, найбільш виражені показники різниці з контролем на 106% (р<0,05) зареєстровані на 15 добу. Ці дані сполучались з ультраструктурними ознаками високої функціональної активності МЕЛ. Вірогідно збільшену в усі терміни кількість плазматичних клітин у щурів експериментальної групи можна розцінити як реакцію, що сприяє посиленню захисних властивостей СОШ. За результатами гістологічного дослідження структура слизової оболонки, загальний план її будівлі без особливостей. Протягом усього експерименту в клітинах поверхневого епітелію фундальних залоз гістохімічним методом дослідження виявлялася підвищена кількість нейтральних та кислих глікопротеїнів. При електронно-мікроскопічному вивченні в апікальній частині слизових клітин поверхневого епітелію відзначені численні готові до екскреції слизові гранули. Отримані дані свідчать про посилення циклофероном захисних властивостей СОШ. Структура гландулоцитів, що складають залози, мала нормальний вид. У багатьох ПК ядра придбали овальну форму. На електронограмах ПК відзначена велика кількість мітохондрій із щільно упакованими кристами і щільним матриксом. Збільшувалася довжина мембран системи внутрішньоклітинних канальців. Майже всі тубуловезікули представлені пухирцями і розташовувалися не тільки біля внутрішньосекреторних канальців, але й рівномірно по всій цитоплазмі. У ядрі переважав еухроматин. ГК були без особливостей, серед них досить часто зустрічалися двуядерні. На ультраструктурному рівні виявлена перевага ГК з ознаками високого ступеня диференцировки. У ядрі превалював еухроматин. У цитоплазмі ГК відмічались рясно розвинуті структури гранулярної ендоплазматичної сітки, добре розвинутий комплекс Гольджі, біля якого розташовані мітохондрії. Екскреторні гранули однорідні й щільні, локалізувалися, головним чином, в апікальній частині клітин. У сполучнотканинних прошарках між залозами, а також у сполучній тканині власної пластинці спостерігалися дифузно розташовані лімфоцити, плазмоцити і еозинофіли, нерідко вони утворювали ланцюжки різної довжини. Проведений дисперсійний аналіз показав, що вплив циклоферону на морфометричні показники структурних компонентів СОШ тварин статевозрілого періоду мав різний ступінь виразності. Сила впливу була найбільш вираженою на ранніх термінах дослідження (7 і 15 доба). Морфометричним методом дослідження в серії тварин старечих змін на 15 добу після введення циклоферону було виявлено максимальне збільшення товщини СОШ, відхилення від контролю склало 17% (p<0,05). На ранніх термінах спостереження відмічено заглиблення шлункових ямок на 26% (p<0,05) у порівнянні з контролем, а на більш пізніх термінах - зменшення глибини на 10% (p<0,05). Кількість ПК на одиницю фундальних залоз на 30 день дослідження знижувалась відносно контролю на 27% (p<0,05), але на 90 і 180 добу експерименту - збільшувалась відповідно на 42% (p<0,001) і 21% (p<0,001). Показники ПК протягом всього експерименту відхилялися від контрольних у бік зменшення: площа перетину ядер на 30% (р<0,05), площа перетину і діаметр ПК відповідно на 11% (p<0,05) і 7% (р<0,001). Кількість ГК на одиницю фундальних залоз у цій віковій серії на 30 і 180 добу збільшувалася на -30% і 28% (р<0,05). Площа перетину і діаметр ядер ГК зменшувалися на 21% і 8% (р<0,001) відповідно, площа перетину і діаметр клітин - на 14% і 9% (р<0,01). Індекс СГОК був в межах норми майже протягом всього експерименту. Вивчення імунокомпетентних клітин виявило, що на ранніх термінах кількість МЕЛ зменшувалась відносно контролю на 56% (p<0,05). Починаючи з 90-ї доби спостерігалося збільшення їх кількості на 100% (p<0,05), однак протягом усього спостереження відбувалося зменшення морфометричних еквівалентів функціональної активності - площі перетину і діаметра на 19% і 10% (p<0,001). Збільшення кількості МЕЛ у літньому віці деякі автори пов'язують з посиленням місцевого антигенного впливу або відносять його до порушень реакції гіперчутливості уповільненого типу (Новикова А.В.,1995). Найбільш виражене збільшення кількості плазматичних клітин на тестову площу (90%, p<0,05) відзначено на 30 добу. Гістохімічне дослідження показало, що секреторна активність клітин поверхневого епітелію фундальних залоз в усі терміни експерименту не відрізнялася від контролю, що свідчило про слабкі захисні властивості СОШ. Виявлені при гістологічному дослідженні структурні зміни головних і парієтальних клітин, що полягали у вакуолізації цитоплазми; наявності клітин з різким набряканням, зморщенням ядер; лізисом цитоплазми і розпадом ядер на фрагменти різної величини, нами розцінені як фізіологічні інволютивні процеси, що відбуваються в залозистих елементах СОШ у даний віковий період. У власній пластинці слизової оболонки відмічено дифузне розташування лімфо-плазматичних клітин. За даними дисперсійного аналізу визначено, що максимально виражені зміни морфометричних показників структурних компонентів СОШ щурів періоду старечих змін під дією впливу ЦФ відзначені на 15 та 180 добу. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова задача - вивчені морфофункціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів різних вікових періодів після тимектомії (модель імунодефіцитного стану) та введення циклоферона (індуктора ендогенного інтерферонгенеза). 1. При зміні імунологічної реактивності організму різної спрямованості, індукованої тимектомією та циклофероном, відбувались морфофункціональні зміни слизової оболонки шлунка, найбільш виражені при тимектоміі. Виразність та ступінь цих змін залежали від віку тварин і термінів спостереження. 2 Після тимектомії у тварин статевонезрілого вікового періоду виникали зміни структурно-функціонального стану слизової оболонки шлунка, найбільш виражені на 90 добу. Виявлено зміну кількісних співвідношень екзокриноцитів фундальних залоз убік зменшення парієтальних клітин на 31% (p<0,01) та підвищення індексу співвідношення головних і парієтальних клітин до 2,2. У парієтальних клітинах відбувалось зменшення площі перетину й діаметра ядер відносно контролю на 30% та 14% (p<0,001), тоді як у головних клітинах зміни були менш виражені. Відмічені зміни з боку імунокомпетентних клітин, які виявлялися у зменшенні кількості міжепітеліальних лімфоцитів на 62,5% (р<0,001) і плазмоцитів на 14%, розмірів їхньої площі перетину та діаметра. Виявлені зміни свідчать про зниження функціональної активності парієтальних та імунокомпетентних клітин слизової оболонки шлунка. 3. У тварин статевозрілого вікового періоду при імунодефіцитному стані, індукованому тимектомією, виражені зміни структури слизової оболонки шлунка виявлені на 15 добу після впливу. Найбільші структурні зміни зазнавали головні клітини фундальних залоз, також відзначено зменшення їхньої кількості на 19% (р<0,05) та індексу співвідношення головних і парієтальних клітин до 0,9. В ультраструктурі головних клітин виявлені зміни характерні для клітин зі зниженою білокпродукуючою функцією. Максимальне відхилення стосовно контролю у бік зменшення кількості міжепітеліальних лімфоцитів на 33% і плазмоцитів на 18% (p<0,05) відзначено на 30 добу. Ультраструктурні зміни міжепітеліальних лімфоцитів відповідали зниженню активності місцевої імунної системи слизової оболонки шлунка. 4. У тварин періоду старечих змін після тимектомії максимальні структурні зміни слизової оболонки шлунка відзначались на 30 добу. Виявлено превалювання парієтальних клітин у фундальних залозах, зменшення індексу співвідношення головних та парієтальних клітин до 0,9. В однаковій мірі структурні зміни відмічались у парієтальних та головних клітинах. Зменшувались щодо контролю площа перетину та діаметр ядер головних клітин відповідно на 24% і 13% (р<0,001), площа та діаметр ядер парієтальних клітин - на 43% і 23%. Відзначено зменшення кількості міжепітеліальних лімфоцитів на 33% (p<0,05), зниження розмірів площі перетину їхніх ядер на 33% (p<0,05) та діаметра на 40%, зменшення кількості плазмоцитів на 24%, що супроводжувалось зниженням каріометричних показників. Виявлені зміни свідчили про пригнічення функціональної активності екзокриноцитів, а також клітин місцевої імунної системи слизової оболонки шлунка. 5 У тварин статевонезрілого вікового періоду після введення циклоферона спостерігалось збільшення кількості як головних клітин фундальних залоз на 126% (р<0,001) на 15 добу, так і парієтальних клітин на 55% (р<0,05) на 90 добу стосовно контролю. Індекс співвідношення головних та парієтальних клітин зберігався в межах 1-2, що свідчило про стабільний функціональний стан слизової оболонки шлунка. Поряд з цим відзначено збільшення площі ядер головних клітин на 15% (р<0,05), площі та діаметра ядер парієтальних клітин на 30% і 18% (р<0,05), що характерно для клітин з підвищеною функціональною активністю. Відзначено також збільшення кількості міжепітеліальних лімфоцитів на 132% (р<0,05) і плазматичних клітин на 161%. 6 У тварин статевозрілого вікового періоду після курсу циклоферона в фундальних залозах відзначалось збільшення кількості парієтальних клітин на 45% (p<0,01) і головних клітин на 76% (p<0,001) на 15 добу зі збереженням індексу співвідношення головних та парієтальних клітин у межах контрольних показників. Функціональна активність парієтальних та головних клітин була підвищеною, що підтверджувалось результатами ультраструктурного дослідження. Підвищення кількості міжепітеліальних лімфоцитів на 106% (p<0,05, 15 доба) і плазматичних клітин на 67% (7 доба), зміни ультраструктурних характеристик міжепітеліальних лімфоцитів свідчили про активацію місцевої імунної реакції слизової оболонки шлунка в більш ранній термін, на 7 добу. 7 У тварин періоду старечих змін застосування циклоферона викликало збільшення кількості головних клітин на одиницю фундальних залоз з максимальним відхиленням від контролю на 42% (p<0,001) на 90 добу та парієтальних клітин на 30% (р<0,05) на 30 добу. Зниження морфометричних показників міжепітеліальних лімфоцитів (кількості до 56%, p<0,05) на ранніх термінах спостереження та підвищення кількості плазматичних клітин на 90% на 30 добу, що супроводжувалось зниженням каріометричних показників, указувало на ослаблену місцеву імунну реакцію слизової оболонки шлунка. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Як імунодепресія, так і імуностимуляція організма супроводжуються морфофункціональними змінами СОШ, у зв'язку з чим необхідно контролювати Ії стан у лікувальній практиці при зміні імунного статусу. 2. При оперативному видаленні тимуса за показниками необхідно звертати увагу на стан функції слизової оболонки шлунка, який, можливо, буде необхідно коректувати. 3. Виявлені в ході роботи вікові особливості морфології СОШ при імуностимуляції свідчать про посилення проліферативної активності структурних компонентів, найбільш вираженої в періоді старіння. У зв'язку з цим необхідно з обережністю призначати імуностимулюючі препарати в цьому віковому періоді. 4. Отримані дані можна рекомендувати до використання в науковій і практичній роботі гістологів, імунологів, терапевтів, хірургів, педіатрів, онкологів, геронтологів та інших фахівців, у практиці яких зустрічаються захворювання, що супроводжуються порушеннями імунологічного статусу. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Андрушенко В.В. Иммуноморфологические сдвиги в слизистой оболочке желудка крыс при различных иммунных состояниях // Український морфологічний альманах. -2004 .– Т. 2, № 1. – С.19 -23. Андрушенко В.В. Особенности реакции главных гландулоцитов слизистой оболочки желудка у тимэктомированных крыс // Український медичний альманах. -2004. – Т. 7, №6. – С.9 – 12. Андрушенко В.В. Применение циклоферона при гастродуоденальной патологии (обзор литературы) //Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. – Київ – Луганськ, 2004. – Випуск 11. – С.174 – 180. Андрушенко В.В. Ультраструктурная характеристика париетальных гландулоцитов слизистой оболочки желудка при тимэктомии // Український медичний альманах. – 2005. – Т.8, №1. – С.7 – 9. Андрушенко В.В. Морфофункциональное исследование иммунокомпетентных клеток слизистой оболочки желудка крыс после тимэктомии // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. – Київ – Луганськ, 2005.- Випуск 12. – С. 195 – 201. Андрушенко В.В., Федченко С.Н. Динамика и особенности развития структурно – функциональных изменений секреторних гландулоцитов желудка крыс в онтогенезе // Наукові праці І Межрегіональної конференції молодих вчених: студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів “Актуальні питання біології та медицини”. –Луганськ: Альма – Матер, 2003. – С. 18 – 20. (Здобувачем проведено експериментальне та морфологічне дослідження, статистична обробка результатів та їх наукова інтерпретація). Андрушенко В.В. Морфологические особенности слизистой оболочки желудка крыс в онтогенезе при применении циклоферона // Наукові праці ІІ Міжрегіональної конференції молодих вчених: студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів “Актуальні питання біології та медицини”. – Луганськ: Знания, 2004. – С. 11 – 13. Федченко С.Н., Андрушенко В.В. Ультраструктурные особенности секреторных гландулоцитов желудка крыс при применении циклоферона //Матеріали всеукраїнської науково – практичної конференції студентів та молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології”. – Донецьк,2004. – С.175 – 176. (Здобувачем проведено експериментальне та ультраструктурне дослідження, обробка результатів та їх наукова інтерпретація). Андрушенко В.В. Ультраструктурні особливості лімфоцитів слизової оболонки шлунка пацюків при впливі циклоферону // 8-й міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених приурочений до 150 – ліття від дня народження І.Я.Горбачевського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С.217. Федченко С.Н., Андрушенко В.В. Молекулярно – генетические аспекты реакции эндокринных клеток желудка крыс при введении циклоферона // Тр. ІІІ съезда генетиков и селекционеров “Генетика в ХХІ веке: современное состояние и перспективы развития”. – М., 2004. – Т. І. – С.62. (Здобувачем проведено експериментальне та ультраструктурне дослідження, обробка результатів та їх наукова інтерпретація). Андрушенко В.В. Ультраструктурная характеристика главных гландулоцитов в условиях первичного иммунодефицита // Матеріали до ІІ Міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених. – Вінниця, 2005. – С. 16 – 17. Андрушенко В.В., Федченко С.Н. Морфофункциональная характеристика слизистой оболочки желудка в условиях первичного иммунодефицита // Матеріали науково – практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету “Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині”. – Харків, 2005. – С.5. (Здобувачем проведено експериментальне та морфологічне дослідження, статистична обробка результатів та їх наукова інтерпретація). Андрушенко В.В. Ультраструктурные особенности клеток покровно-ямочного епителия слизистой оболочки желудка крыс при иммуностимуляции // Матеріали Міжнародної науково – практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів “Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини”. – Суми,2005. – С.27 – 28. Андрушенко В.В. Электронномикроскопическое строение клеток покровно – ямочного эпителия слизистой оболочки желудка крыс после тимэктомии в эксперименте // Матеріали ІІІ міжнародної науково – практичної конференції студентів та молодих вчених. – Ужгород: “Іва профі”, 2005. – С. 43. АНОТАЦІЯ Андрушенко В.В. Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів різних вікових періодів при зміні імунного статусу. Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09--гістологія, цитологія, ембріологія. -Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського, Сімферополь,2006 Дисертація присвячена вивченню структурно-функціонального стану СОШ в умовах імунодефіциту (видалення тимусу) та при імуностимуляції (введення циклоферону) у щурів різних вікових серій у різні терміни спостереження. У роботі були використані гістологічні, морфометричні, математичні методи дослідження та метод електронної мікроскопії. Встановлено, що тимектомія та введення циклоферону призводять до змін структурних компонентів СОШ щурів різного віку, які спостерігаються на всіх рівнях структурної організації. Вираженість цих змін залежить від віку тварин та тривалості впливу. Ключові слова: слизова оболонка шлунка, фундальні залози, тимектомія, циклоферон, парієтальні клітини, головні клітини, міжепітеліальні лімфоцити, плазмоцити. АННОТАЦИЯ Андрушенко В. В. Структурно-функциональные особенности слизистой оболочки желудка крыс различных возрастных периодов при измененном иммунном статусе.-Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09-гистология, цитология, эмбриология.- Крымский государственный медицинский университет МОЗ Украины, Симферополь,2006 Диссертация посвящена изучению структурно-функциональных особенностей СОЖ крыс в условиях иммунодефицита (удаление тимуса) и при иммуностимуляции (введение ЦФ). Экспериментальная работа проведена на 360 белых крысах трех возрастных периодов: неполовозрелые, половозрелые и животные периода старческих изменений, которые были разделены на группы в зависимости от вида воздействия и сроков наблюдения (7, 15, 30, 90 и 180 суток). Светооптическим, гистоморфометрическим, электронномикроскопическим и математическими методами установлено, что при воздействии на организм ТЭ и ЦФ в СОЖ крыс всех возрастных групп возникают морфологические изменения, наблюдающиеся на всех уровнях ее структурной организации. Выраженность этих изменений зависит от возраста животных, вида и продолжительности воздействия. Состояние иммунодефицита, вызванное ТЭ, приводит к снижению функциональной активности компонентов СОЖ, которое подтверждается уменьшением ряда морфометрических параметров элементов СОЖ. Введение ЦФ, напротив, увеличивает функциональную активность клеток и их морфометрические показатели. При сравнительной оценке результатов у крыс различных возрастных серий было выявлено, что наиболее выраженные изменения после ТЭ наблюдаются у неполовозрелых животных и затрагивают все структурные элементы СОЖ. Максимальные изменения отмечаются со стороны ПК в виде сморщивания и распада ядер на части, вакуолизации цитоплазмы и ядер клеток, размытости контура цитоплазматических мембран, уменьшения количественных параметров клеток и их ядер, свидетельствующих об уменьшении функциональной активности. У половозрелых крыс основной точкой приложения являются ГК, в которых на светооптическом и ультраструктурном уровнях, а также морфометрией выявляются признаки характерные для уменьшения функциональной активности. У крыс периода старческих изменений, в противоположность предыдущим сериям, отмечено повышение количества как ГК, так и ПК, с преобладанием последних, однако наряду с этим, данными морфометрического и светооптического анализов установлено угнетение их активности. В серии животных неполовозрелого и половозрелого возрастных периодов, подвергшихся воздействию циклоферона, светооптическим, морфометрическим и электронно-микроскопическим методами исследования отмечено повышение функциональной активности секреторных экзокриноцитов, МЭЛ и плазмоцитов. В то же время у крыс периода старческих изменений наряду с имевшим место к концу эксперимента увеличением количества париетальных и главных клеток морфометрические их показатели были сниженными на протяжении всего наблюдения. Отмечалось также уменьшение морфометрических эквивалентов функциональной активности иммунокомпетентных клеток СОЖ. Ключевые слова: слизистая оболочка желудка, фундальные железы, тимэктомия, циклоферон, париетальные клетки, главные клетки,межэпителиальные лимфоциты. SUMMARY Andrushenko V. V. Structural and functional peculiarities of rat’s gastric mucosa of different age under changing immune condition. Dissertation nominated for scientific degree of the сandidate of medical science. 14.03.09 histology, cytology and embryology. Crimea State Medical University. Simpheropol, 2006. Hіstologіcal, morphometrіcal, mathematіc methods of іnvestіgatіon and method of electronіc mіcroscopy were used іn the trіal. Іt was revealed that thymectomy and іnjectіons of cyclopheron leads to the changes of rat's gastrіc mucosa structural components of varіous age and these change are noted at all stages of іt's structural organіzatіon. Manіfestatіon of these changes depends upon the age of the anіmal and the duratіon of іnfluence. Key words :gastrіc mucosa, fundal glands, thymectomіa, cycloferon, parіetal cells, chіef cells, іntraepіthelіal lymphocytes. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ СОШ-слизова оболонка шлунка ГШЯ-глибина шлункових ямок ГК-головні клітини ПК-парієтальні клітини МЕЛ-міжепітеліальні лімфоцити ТЕ-тимектомія ЦФ-циклоферон Індекс СГОК -індекс співвідношення головних і обкладових клітин РНК-рибонуклеінова кислота Підписано до друку. Формат 60х84 1/16. Папір офсетний.Об’єм 2,0ум.др.а. Тираж 100 прим. Віддруковано у видавничому центрі ЛугДМУ. 91045, м. Луганськ, кв. 50 років Оборони Луганська, 1. PAGE 10

Похожие записи