.

Стрес-індукована ішемія міокарда та порушення ритму серця у пацієнтів з гострим одонтогенним болем (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1776
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

АВДОНІНА ОКСАНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК: 612.176:616-005.4+616.127+616.12-008.318+616.314

Стрес-індукована ішемія міокарда та порушення ритму серця у пацієнтів з
гострим одонтогенним болем

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії

МОЗ України, м. Дніпропетровськ

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ЧУХРІЄНКО Неоніла Дмитрівна, Дніпропетровська державна медична академія
МОЗ України, завідувач кафедри терапії інтернів та сімейної медицини
факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ВОРОНКОВ Леонід Георгійович,

Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, завідувач
відділом серцевої недостатності

доктор медичних наук, професор ФУШТЕЙ Іван Михайлович,

Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач
кафедри терапії, клінічної фармакології та ендокринології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.П. Шупика АМН України (Київ), кафедра кардіології та
функціональної діагностики.

Захист відбудеться “ 20 ” грудня_________________
2005 року о 13.00

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02. при
Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України та Інституту
гастроентерології АМН України (49074, м. Дніпропетровськ, пр. Правди,
96)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської
державної

медичної академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий “ 17 ” листопада
____________ 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, проф.
М.Б.Щербиніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні десятиріччя в Україні набули значного
зростання захворювання, що обумовлені інтенсивною та тривалою
психоемоційною напругою (О.В.Коркушко, 2002). З‘являються все нові
докази того, що психоемоційний стрес впливає на розвиток ішемічної
хвороби серця (Л.Г.Воронков, 2003). Надлишкова стресова реакція
серцево-судинної системи є фактором ризику розвитку інсульту та інфаркта
міокарда, раптової смерті (A.Rozanski, 1999; H.Hemingway, 2001;
В.О.Бобров, 2003). У практично здорових осіб при модельованій
психоемоційній напрузі стрес-індукована ішемія відзначається в 16-20,6%,
у хворих на ішемічну хворобу серця – до 55% спостережень (P.C.Strike,
A.Steptoe, 2003).

Значну увагу приділяють вивченню розповсюдженості стрес-індукованої
ішемії, механізмам її розвитку і клінічним особливостям перебігу
(H.Schoder, 2000; А.П.Степаненко, 2004).

Гострий біль як природна модель психоемоційного стресу активізує
центральну та вегетативну нервову систему, сприяє численним змінам в
діяльності серцево-судинної системи (Г.Г.Гришанін, 1998). Наслідком
цього, особливо на тлі зниження компенсаторних можливостей організму,
може стати адаптаційний зрив регуляторних механізмів, який призводить у
15% випадків до виникнення виражених вегетативних порушень і гострих
розладів кровообігу (В.Ф.Михальченко, 2002). Слід зазначити, що
скринінгові дослідження артеріального тиску в Америці та Голандії вже
декілька десятирічь проводять саме на стоматологічному прийомі (Л.
Абрахам-Инпяйн, 1995).

Одним з важливих напрямків профілактики серцево-судинних подій є
своєчасне виявлення їх провісників і розробка підходів до підвищення
толерантності серцево-судинної системи до стресових навантажень
(Anderson, 2003, М.Е.Євсевьєва, 2004). Визначення об’єктивних
прогностичних критеріїв та індивідуального комплексу профілактичних
заходів щодо порушення серцевої діяльності в умовах стресу залишаються
відкритими як в Україні, так і за кордоном (E.C.Gullette, 1997;
T.C.Andrews, 1998; W.J.Kop, 2001, О.І.Мітченко, 2005).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри терапії інтернів і
сімейної медицини ФПО Дніпропетровської державної медичної академії
“Діагностика та терапевтична тактика при органічних та функціональних
міжорганних порушеннях у хворих з серцево-судинною та бронхолегеневою
патологією” (№ державної реєстрації 0101U005422).

Мета дослідження. Розробка діагностичних критеріїв для
ризик-стратифікації пацієнтів з стрес-індукованою ішемією міокарда та
порушеннями ритму серця, що обумовлені гострим одонтогенним болем, на
підставі параметрів варіабельності серцевого ритму.

Завдання дослідження:

Визначити частоту ЕКГ-змін ішемічного характеру та порушень ритму серця
у пацієнтів з гострим одонтогенним болем.

Дати порівняльну оцінку існуючих часових (статистичних) і спектральних
показників варіабельності серцевого ритму для визначення рівня
психоемоційної напруги.

Розробити діагностично значущий показник варіабельності серцевого ритму
для визначення рівня гострої психоемоційної напруги.

Встановити зв’язок між показниками варіабельності серцевого ритму,
катехоламінами плазми крові, гемодинамічними та гематологічними
показниками у пацієнтів з стрес-індукованою ішемією міокарда та
порушеннями ритму серця, що викликані гострим одонтогенним болем.

Визначити зміни функціонального стану серцево-судинної,
симпато-адреналової систем та вегетативної регуляції під впливом
пропранололу у пацієнтів з неадекватною реакцією серцево-судинної
системи на гостру психоемоційну напругу.

Об’єкт дослідження: пацієнти зі стрес-індукованою ішемією міокарда та
порушеннями ритму серця, що виникають при психоемоційному навантаженні,
яке викликане гострим одонтогенним болем.

Предмет дослідження: спектральні і статистичні показники варіабельності
серцевого ритму, артеріальний тиск, ЕКГ-зміни ішемічного характеру,
біохімічні та гематологічні показники.

Методи дослідження. Використано загальноклінічні та інструментальні
методи дослідження (холтеровське моніторування ЕКГ та артеріального
тиску, аналіз спектральних та статистичних показників варіабельності
серцевого ритму). Лабораторні методи включали визначення рівнів
катехоламінів, гематологічних індексів за даними клінічного аналізу
крові. Порівняльний аналіз рівня психоемоційної напруги проведено за
шкалою болю та за питальною методикою J.Teylor “Особистісна шкала прояву
тривоги”. Оцінку результатів дослідження проводили параметричними й
непараметричними статистичними методами.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначено, що гострий
одонтогенний біль є фактором ризику розвитку стрес-індукованої ішемії
міокарда та порушень ритму серця, артеріальної гіпертензії.

Вперше при гострій психоемоційній напрузі проведено комплексний
поглиблений аналіз результатів моніторування ЕКГ та артеріального тиску,
параметрів варіабельності серцевого ритму, визначення рівнів
катехоламінів у плазмі крові, показників вегетативної регуляції,
гематологічного гомеостазу, що дало можливість оцінити функціональний
стан серцево-судинної системи.

Показана можливість використання аналізу показників варіабельності
серцевого ритму при гострій психоемоційній напрузі для стратифікації
груп ризику пацієнтів з надлишковою реакцією серцево-судинної системи на
гострий одонтогенний біль.

Розроблено новий діагностично значущий критерій варіабельності серцевого
ритму – індекс адаптації, за яким отримано патент на винахід.

Науково обгрунтовано тактику щодо вибору індивідуального призначення
терапевтичних заходів при стрес-індукованій ішемії міокарда.

Доведено, що визначення функціонального стану серцево-судинної системи
при гострій психоемоційній напрузі у пацієнтів групи ризику сприяє
своєчасному проведенню корекції порушених процесів адаптації та
попереджує розвиток серцево-судинних подій.

Практичне значення отриманих результатів. Показана інформативність
модельованого психоемоційного навантаження в діагностиці
стрес-індукованої ішемії міокарда та порушень ритму серця.

Встановлені взаємозв’язки між показниками варіабельності серцевого
ритму, артеріального тиску, катехоламінами плазми крові у пацієнтів з
психоемоційною напругою, яка викликана гострим одонтогенним болем.

Розроблена оригінальна методика визначення пацієнтів груп ризику за
даними варіабельності серцевого ритму (патент України № 2003076221), яка
дозволяє оцінювати стан серцево-судинної системи не тільки в спокої, а й
при психоемоційній напрузі, що розвивається при проведенні
функціональних навантажувальних проб в практиці кардіологічних
досліджень.

Результати роботи стали підставою для розробки та наукового
обгрунтування використання методу варіабельності серцевого ритму з метою
прогнозування виникнення стрес-індукованої ішемії міокарда та порушень
ритму серця в залежності від рівня психоемоційної напруги, а також для
призначення індивідуальної медикаментозної корекції порушень діяльності
серцево-судинної системи при значних психоемоційних навантаженнях.

Висновки роботи та практичні рекомендації можуть бути використані в
практичній діяльності кардіологів, терапевтів поліклінік, лікарів
загальної практики (сімейних лікарів) для аналізу адаптаційних
можливостей організму пацієнтів, своєчасного визначення функціонального
стану серцево-судинної системи, стратифікаціі груп ризику щодо появи
стрес-індукованої ішемії та порушень ритму серця з метою формування
програми медикаментозної профілактики та оздоровлення, а також в
навчальному процесі вищих медичних закладів на етапах додипломної та
післядипломної підготовки лікарів.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження
впроваджені в практику роботи і використовуються в наступних лікувальних
установах: міській клінічній лікарні №2 м. Дніпропетровська (акт від
18.04.05), міській клінічній лікарні №6 м. Дніпропетровська (акт від
07.02.05), міській клінічній лікарні №7 м. Дніпропетровська (акт від
29.01.05), обласній клінічній лікарні м. Сімферополя (акт від 07.02.04),
міській стоматологічній поліклініці м. Сімферополя (акт від 11.05.04),
міській стоматологічній поліклініці м. Євпаторії (акт від 07.02.05), а
також використовуються як навчальний матеріал на кафедрах терапії
інтернів та сімейної медицини ФПО Дніпропетровської державної медичної
академії (акт від 04.01.05), госпітальної терапії №1 Кримського
державного медичного університету (акт від 17.12.04).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обґрунтовані актуальність
і необхідність проведення дослідження, його мета і завдання, проведено
аналіз наукової літератури. Підбір та клінічне обстеження пацієнтів,
запис та аналіз електрокардіограм з визначенням спектральних та
статистичних параметрів варіабельності серцевого ритму, розрахунок
гематологічних індексів, опитування пацієнтів за особистісними
питальниками проводилися самостійно. Створення бази даних у програмі
Excel, MS-Windows, математична та статистична обробка даних та їх
аналіз, узагальнення отриманих результатів, формування висновків,
підготовка даних до друку та їх публікації проведені автором особисто. У
повному обсязі написані всі розділи дисертації та забезпечене
впровадження результатів дослідження в клінічну практику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів
дисертаційної роботи викладені й обговорені на міжнародній конференції
“Комп’ютерна медицина 2005” (Харків, 2005); III щорічній міжнародній
науково-практичній конференції “Актуальні питання клінічної і
військово-морської медицини. Досягнення, перспективи” (Севастополь,
2005); “Х Міжнародному конгресі з реабілітації в медицині та
імунореабілітації” (Афіни, Греція, 2005); республіканській
науково-практичній конференції “Варіабельність артеріального тиску та
серцевого ритму як фактори серцево-судинних ускладнень” (Полтава, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, з
яких 8 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 патента на
винахід. Сукупність матеріалів, що містяться в публікаціях, відображає
основні положення і висновки дисертаційної роботи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 117
сторінках друкованого тексту, ілюстрована 23 таблицями і 20 рисунками,
складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів
дослідження, 3 розділів власних досліджень, висновків та практичних
рекомендацій. Список використаних джерел містить 300 праць, з них – 127
вітчизняних та 173 іноземних видань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. В основу роботи покладені результати
комплексного клініко-функціонального обстеження 151 пацієнта в стані
психоемоційної напруги, що викликана гострим одонтогенним болем, серед
яких чоловіків – 72 (47,7%), жінок – 79 (52,3%) віком 40,4±6,8 роки.
Було проведено обстеження 91 пацієнта на протязі стоматологічного
прийому (основне дослідження); 60 пацієнтам після 10-хвилинного
моніторування проводили терапевтичну корекцію розладів
серцево-судинної системи. Пацієнтів обстежували також через 2-3 дні в
стані спокою (порівняльне дослідження).

Критеріями виключення із дослідження були: органічні зміни міокарда за
даними ЕКГ, загальносоматичні захворювання за даними анамнезу й
амбулаторної карти.

Контрольну групу склали 90 практично здорових осіб, що співвідносились
за віком, статтю та антропометричними даними з пацієнтами групи
спостереження.

Комплексне обстеження включало збір скарг, анамнезу, огляд, короткочасне
холтеровське моніторування приладом “Кардиотехника 4000 АД” протягом 90
хвилин з аналізом електрокардіограм та визначенням спектральних та
статистичних показників варіабельності серцевого ритму, концентрації
катехоламінів плазми крові, гематологічних індексів. Програмне
забезпечення даної системи дозволяло розраховувати параметри
варіабельності серцевого ритму відповідно до рекомендацій Європейського
Товариства Кардіологів (1996 р.). Рівень психоемоційної напруги
визначали за допомогою опитувальної методики J.Teylor “Особистісна шкала
прояву тривоги”, виразність больових відчуттів – за шкалою інтенсивності
болю (Г.О.Адашинська, 1996).

Стан стрес-реалізуючих систем у обстежених пацієнтів визначали за
активністю симпато-адреналової системи, концентрацією адреналіну та
норадреналіну у плазмі крові в стані гострої психоемоційної напруги
стандартним методом рідинної хроматографії на аналізаторі біорідини
“Флюорат – 02 – АБЛФ”.

Повторне комплексне обстеження було проведено через 2-3 доби після
прийому, у стані спокою. В контрольних дослідженнях кардіомоніторування
здійснювали упродовж 60 хв. Катехоламіни плазми крові були також
визначені у групі донорів (контрольна група, n=15).

Терапія, яку проводили 60 пацієнтам із гемодинамічними та ЕКГ-змінами,
надлишковою катехоламінемією, вегетативним дисбалансом, включала
призначення фармакологічного стрес-протектора – блокатора
бета-адренорецепторів пропранолола в дозах відповідно до ступеня
психоемоційної напруги: “вираженої напруги” – 20 мг, “перенапруги” – 40
мг одноразово, сублінгвально.

Для статистичної обробки результатів використовували параметричну та
непараметричну статистику. Вірогідність відмінностей між групами у
параметричній статистиці визначали за допомогою критерію Стьюдента.
Також були використані статистичні методи кластерного та
дискримінантного аналізу, категоризації, шкалування. Для виявлення
взаємозалежностей між показниками визначали коефіцієнт кореляції.

Результати дослідження. Проведено дослідження функціонального стану
серцево-судинної системи при гострому психоемоційному навантаженні.
Порівняльний аналіз ЕКГ-змін пацієнтів в стані психоемоційної напруги зі
станом спокою виявив у 35,2% стрес-індуковану ішемію міокарда та у 10,9%
– порушення ритму серця. У 35% пацієнтів мала місце артеріальна
гіпертензія. В 20% спостережень аритмогенна реакція у відповідь на
психоемоційну напругу супроводжувалась появою ознак ішемії міокарда –
депресією або елевацією сегмента ST на 1 мм і більше, а у 75% пацієнтів
порушення ритму серця й ознаки ішемії міокарда реєструвалися одночасно.

?

d?tha$

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019