МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

АВДОНІНА ОКСАНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК: 612.176:616-005.4+616.127+616.12-008.318+616.314

Стрес-індукована ішемія міокарда та порушення ритму серця у пацієнтів з
гострим одонтогенним болем

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ — 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії

МОЗ України, м. Дніпропетровськ

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ЧУХРІЄНКО Неоніла Дмитрівна, Дніпропетровська державна медична академія
МОЗ України, завідувач кафедри терапії інтернів та сімейної медицини
факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ВОРОНКОВ Леонід Георгійович,

Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, завідувач
відділом серцевої недостатності

доктор медичних наук, професор ФУШТЕЙ Іван Михайлович,

Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач
кафедри терапії, клінічної фармакології та ендокринології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.П. Шупика АМН України (Київ), кафедра кардіології та
функціональної діагностики.

Захист відбудеться “ 20 ” грудня_________________
2005 року о 13.00

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02. при
Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України та Інституту
гастроентерології АМН України (49074, м. Дніпропетровськ, пр. Правди,
96)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської
державної

медичної академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий “ 17 ” листопада
____________ 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, проф.
М.Б.Щербиніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні десятиріччя в Україні набули значного
зростання захворювання, що обумовлені інтенсивною та тривалою
психоемоційною напругою (О.В.Коркушко, 2002). З‘являються все нові
докази того, що психоемоційний стрес впливає на розвиток ішемічної
хвороби серця (Л.Г.Воронков, 2003). Надлишкова стресова реакція
серцево-судинної системи є фактором ризику розвитку інсульту та інфаркта
міокарда, раптової смерті (A.Rozanski, 1999; H.Hemingway, 2001;
В.О.Бобров, 2003). У практично здорових осіб при модельованій
психоемоційній напрузі стрес-індукована ішемія відзначається в 16-20,6%,
у хворих на ішемічну хворобу серця – до 55% спостережень (P.C.Strike,
A.Steptoe, 2003).

Значну увагу приділяють вивченню розповсюдженості стрес-індукованої
ішемії, механізмам її розвитку і клінічним особливостям перебігу
(H.Schoder, 2000; А.П.Степаненко, 2004).

Гострий біль як природна модель психоемоційного стресу активізує
центральну та вегетативну нервову систему, сприяє численним змінам в
діяльності серцево-судинної системи (Г.Г.Гришанін, 1998). Наслідком
цього, особливо на тлі зниження компенсаторних можливостей організму,
може стати адаптаційний зрив регуляторних механізмів, який призводить у
15% випадків до виникнення виражених вегетативних порушень і гострих
розладів кровообігу (В.Ф.Михальченко, 2002). Слід зазначити, що
скринінгові дослідження артеріального тиску в Америці та Голандії вже
декілька десятирічь проводять саме на стоматологічному прийомі (Л.
Абрахам-Инпяйн, 1995).

Одним з важливих напрямків профілактики серцево-судинних подій є
своєчасне виявлення їх провісників і розробка підходів до підвищення
толерантності серцево-судинної системи до стресових навантажень
(Anderson, 2003, М.Е.Євсевьєва, 2004). Визначення об’єктивних
прогностичних критеріїв та індивідуального комплексу профілактичних
заходів щодо порушення серцевої діяльності в умовах стресу залишаються
відкритими як в Україні, так і за кордоном (E.C.Gullette, 1997;
T.C.Andrews, 1998; W.J.Kop, 2001, О.І.Мітченко, 2005).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри терапії інтернів і
сімейної медицини ФПО Дніпропетровської державної медичної академії
“Діагностика та терапевтична тактика при органічних та функціональних
міжорганних порушеннях у хворих з серцево-судинною та бронхолегеневою
патологією” (№ державної реєстрації 0101U005422).

Мета дослідження. Розробка діагностичних критеріїв для
ризик-стратифікації пацієнтів з стрес-індукованою ішемією міокарда та
порушеннями ритму серця, що обумовлені гострим одонтогенним болем, на
підставі параметрів варіабельності серцевого ритму.

Завдання дослідження:

Визначити частоту ЕКГ-змін ішемічного характеру та порушень ритму серця
у пацієнтів з гострим одонтогенним болем.

Дати порівняльну оцінку існуючих часових (статистичних) і спектральних
показників варіабельності серцевого ритму для визначення рівня
психоемоційної напруги.

Розробити діагностично значущий показник варіабельності серцевого ритму
для визначення рівня гострої психоемоційної напруги.

Встановити зв’язок між показниками варіабельності серцевого ритму,
катехоламінами плазми крові, гемодинамічними та гематологічними
показниками у пацієнтів з стрес-індукованою ішемією міокарда та
порушеннями ритму серця, що викликані гострим одонтогенним болем.

Визначити зміни функціонального стану серцево-судинної,
симпато-адреналової систем та вегетативної регуляції під впливом
пропранололу у пацієнтів з неадекватною реакцією серцево-судинної
системи на гостру психоемоційну напругу.

Об’єкт дослідження: пацієнти зі стрес-індукованою ішемією міокарда та
порушеннями ритму серця, що виникають при психоемоційному навантаженні,
яке викликане гострим одонтогенним болем.

Предмет дослідження: спектральні і статистичні показники варіабельності
серцевого ритму, артеріальний тиск, ЕКГ-зміни ішемічного характеру,
біохімічні та гематологічні показники.

Методи дослідження. Використано загальноклінічні та інструментальні
методи дослідження (холтеровське моніторування ЕКГ та артеріального
тиску, аналіз спектральних та статистичних показників варіабельності
серцевого ритму). Лабораторні методи включали визначення рівнів
катехоламінів, гематологічних індексів за даними клінічного аналізу
крові. Порівняльний аналіз рівня психоемоційної напруги проведено за
шкалою болю та за питальною методикою J.Teylor “Особистісна шкала прояву
тривоги”. Оцінку результатів дослідження проводили параметричними й
непараметричними статистичними методами.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначено, що гострий
одонтогенний біль є фактором ризику розвитку стрес-індукованої ішемії
міокарда та порушень ритму серця, артеріальної гіпертензії.

Вперше при гострій психоемоційній напрузі проведено комплексний
поглиблений аналіз результатів моніторування ЕКГ та артеріального тиску,
параметрів варіабельності серцевого ритму, визначення рівнів
катехоламінів у плазмі крові, показників вегетативної регуляції,
гематологічного гомеостазу, що дало можливість оцінити функціональний
стан серцево-судинної системи.

Показана можливість використання аналізу показників варіабельності
серцевого ритму при гострій психоемоційній напрузі для стратифікації
груп ризику пацієнтів з надлишковою реакцією серцево-судинної системи на
гострий одонтогенний біль.

Розроблено новий діагностично значущий критерій варіабельності серцевого
ритму – індекс адаптації, за яким отримано патент на винахід.

Науково обгрунтовано тактику щодо вибору індивідуального призначення
терапевтичних заходів при стрес-індукованій ішемії міокарда.

Доведено, що визначення функціонального стану серцево-судинної системи
при гострій психоемоційній напрузі у пацієнтів групи ризику сприяє
своєчасному проведенню корекції порушених процесів адаптації та
попереджує розвиток серцево-судинних подій.

Практичне значення отриманих результатів. Показана інформативність
модельованого психоемоційного навантаження в діагностиці
стрес-індукованої ішемії міокарда та порушень ритму серця.

Встановлені взаємозв’язки між показниками варіабельності серцевого
ритму, артеріального тиску, катехоламінами плазми крові у пацієнтів з
психоемоційною напругою, яка викликана гострим одонтогенним болем.

Розроблена оригінальна методика визначення пацієнтів груп ризику за
даними варіабельності серцевого ритму (патент України № 2003076221), яка
дозволяє оцінювати стан серцево-судинної системи не тільки в спокої, а й
при психоемоційній напрузі, що розвивається при проведенні
функціональних навантажувальних проб в практиці кардіологічних
досліджень.

Результати роботи стали підставою для розробки та наукового
обгрунтування використання методу варіабельності серцевого ритму з метою
прогнозування виникнення стрес-індукованої ішемії міокарда та порушень
ритму серця в залежності від рівня психоемоційної напруги, а також для
призначення індивідуальної медикаментозної корекції порушень діяльності
серцево-судинної системи при значних психоемоційних навантаженнях.

Висновки роботи та практичні рекомендації можуть бути використані в
практичній діяльності кардіологів, терапевтів поліклінік, лікарів
загальної практики (сімейних лікарів) для аналізу адаптаційних
можливостей організму пацієнтів, своєчасного визначення функціонального
стану серцево-судинної системи, стратифікаціі груп ризику щодо появи
стрес-індукованої ішемії та порушень ритму серця з метою формування
програми медикаментозної профілактики та оздоровлення, а також в
навчальному процесі вищих медичних закладів на етапах додипломної та
післядипломної підготовки лікарів.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження
впроваджені в практику роботи і використовуються в наступних лікувальних
установах: міській клінічній лікарні №2 м. Дніпропетровська (акт від
18.04.05), міській клінічній лікарні №6 м. Дніпропетровська (акт від
07.02.05), міській клінічній лікарні №7 м. Дніпропетровська (акт від
29.01.05), обласній клінічній лікарні м. Сімферополя (акт від 07.02.04),
міській стоматологічній поліклініці м. Сімферополя (акт від 11.05.04),
міській стоматологічній поліклініці м. Євпаторії (акт від 07.02.05), а
також використовуються як навчальний матеріал на кафедрах терапії
інтернів та сімейної медицини ФПО Дніпропетровської державної медичної
академії (акт від 04.01.05), госпітальної терапії №1 Кримського
державного медичного університету (акт від 17.12.04).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обґрунтовані актуальність
і необхідність проведення дослідження, його мета і завдання, проведено
аналіз наукової літератури. Підбір та клінічне обстеження пацієнтів,
запис та аналіз електрокардіограм з визначенням спектральних та
статистичних параметрів варіабельності серцевого ритму, розрахунок
гематологічних індексів, опитування пацієнтів за особистісними
питальниками проводилися самостійно. Створення бази даних у програмі
Excel, MS-Windows, математична та статистична обробка даних та їх
аналіз, узагальнення отриманих результатів, формування висновків,
підготовка даних до друку та їх публікації проведені автором особисто. У
повному обсязі написані всі розділи дисертації та забезпечене
впровадження результатів дослідження в клінічну практику.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів
дисертаційної роботи викладені й обговорені на міжнародній конференції
“Комп’ютерна медицина 2005” (Харків, 2005); III щорічній міжнародній
науково-практичній конференції “Актуальні питання клінічної і
військово-морської медицини. Досягнення, перспективи” (Севастополь,
2005); “Х Міжнародному конгресі з реабілітації в медицині та
імунореабілітації” (Афіни, Греція, 2005); республіканській
науково-практичній конференції “Варіабельність артеріального тиску та
серцевого ритму як фактори серцево-судинних ускладнень” (Полтава, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, з
яких 8 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 патента на
винахід. Сукупність матеріалів, що містяться в публікаціях, відображає
основні положення і висновки дисертаційної роботи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 117
сторінках друкованого тексту, ілюстрована 23 таблицями і 20 рисунками,
складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів
дослідження, 3 розділів власних досліджень, висновків та практичних
рекомендацій. Список використаних джерел містить 300 праць, з них — 127
вітчизняних та 173 іноземних видань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. В основу роботи покладені результати
комплексного клініко-функціонального обстеження 151 пацієнта в стані
психоемоційної напруги, що викликана гострим одонтогенним болем, серед
яких чоловіків – 72 (47,7%), жінок – 79 (52,3%) віком 40,4±6,8 роки.
Було проведено обстеження 91 пацієнта на протязі стоматологічного
прийому (основне дослідження); 60 пацієнтам після 10-хвилинного
моніторування проводили терапевтичну корекцію розладів
серцево-судинної системи. Пацієнтів обстежували також через 2-3 дні в
стані спокою (порівняльне дослідження).

Критеріями виключення із дослідження були: органічні зміни міокарда за
даними ЕКГ, загальносоматичні захворювання за даними анамнезу й
амбулаторної карти.

Контрольну групу склали 90 практично здорових осіб, що співвідносились
за віком, статтю та антропометричними даними з пацієнтами групи
спостереження.

Комплексне обстеження включало збір скарг, анамнезу, огляд, короткочасне
холтеровське моніторування приладом “Кардиотехника 4000 АД” протягом 90
хвилин з аналізом електрокардіограм та визначенням спектральних та
статистичних показників варіабельності серцевого ритму, концентрації
катехоламінів плазми крові, гематологічних індексів. Програмне
забезпечення даної системи дозволяло розраховувати параметри
варіабельності серцевого ритму відповідно до рекомендацій Європейського
Товариства Кардіологів (1996 р.). Рівень психоемоційної напруги
визначали за допомогою опитувальної методики J.Teylor “Особистісна шкала
прояву тривоги”, виразність больових відчуттів – за шкалою інтенсивності
болю (Г.О.Адашинська, 1996).

Стан стрес-реалізуючих систем у обстежених пацієнтів визначали за
активністю симпато-адреналової системи, концентрацією адреналіну та
норадреналіну у плазмі крові в стані гострої психоемоційної напруги
стандартним методом рідинної хроматографії на аналізаторі біорідини
«Флюорат – 02 – АБЛФ».

Повторне комплексне обстеження було проведено через 2-3 доби після
прийому, у стані спокою. В контрольних дослідженнях кардіомоніторування
здійснювали упродовж 60 хв. Катехоламіни плазми крові були також
визначені у групі донорів (контрольна група, n=15).

Терапія, яку проводили 60 пацієнтам із гемодинамічними та ЕКГ-змінами,
надлишковою катехоламінемією, вегетативним дисбалансом, включала
призначення фармакологічного стрес-протектора – блокатора
бета-адренорецепторів пропранолола в дозах відповідно до ступеня
психоемоційної напруги: “вираженої напруги” – 20 мг, “перенапруги” – 40
мг одноразово, сублінгвально.

Для статистичної обробки результатів використовували параметричну та
непараметричну статистику. Вірогідність відмінностей між групами у
параметричній статистиці визначали за допомогою критерію Стьюдента.
Також були використані статистичні методи кластерного та
дискримінантного аналізу, категоризації, шкалування. Для виявлення
взаємозалежностей між показниками визначали коефіцієнт кореляції.

Результати дослідження. Проведено дослідження функціонального стану
серцево-судинної системи при гострому психоемоційному навантаженні.
Порівняльний аналіз ЕКГ-змін пацієнтів в стані психоемоційної напруги зі
станом спокою виявив у 35,2% стрес-індуковану ішемію міокарда та у 10,9%
– порушення ритму серця. У 35% пацієнтів мала місце артеріальна
гіпертензія. В 20% спостережень аритмогенна реакція у відповідь на
психоемоційну напругу супроводжувалась появою ознак ішемії міокарда –
депресією або елевацією сегмента ST на 1 мм і більше, а у 75% пацієнтів
порушення ритму серця й ознаки ішемії міокарда реєструвалися одночасно.

?

d?tha$

< l n p r t v x ¦ ? Oe ?? ????? ???????? ?????th?? ?????th?? ???????th???? ???????th???? ???????th????????????th?¤?¤???? ???????th????–?????????th?¤?????? 1. Такий висновок підтверджується відсутністю достовірних відмінностей інтервалів показників HRVtriangular index , АМо, ІН, TINN, Х в проведеному дослідженні. Вірогідно не відрізнялись і відповідні інтервали показників RMSSD, SDNN_I, що робить їх непридатними для аналізу рівня стресу, викликаного гострим одонтогенним болем. Таблиця 1 Показники ВСР у пацієнтів з різними психоемоційними станами Для виділення саме неперіодичної складової спектру був запропонований відносний, виражений у відсотках, індекс адаптації ІА = (SDNN – SDNN_i) / SDNN * 100%. Індекс адаптації визначає відсоткову частку потужності повільної і неперіодичної складових у загальному спектрі серцевого ритму, що і дозволяє використовувати його для об'єктивної оцінки гострої психоемоційної напруги в умовах адаптації організму до стресорних впливів. Значення індексу адаптації вірогідно відрізняються з великою чутливістю при різних психоемоційних станах. Так, у стані психоемоційної напруги значення індексу збільшується в середньому на 62%. Це дало можливість за допомогою індексу адаптації провести стратифікацію пацієнтів за ступенями ризику розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи. На основі кластерного аналізу з використанням шкалування були виділені три характерні варіаційні інтервали (рис.1): до 25 %, від 25 % до 45 %, понад 45 %. Рис. 1. Ризик-стратифікація пацієнтів з гострою психоемоційною напругою за даними індекса адаптації При аналізі спектральних показників мало місце зростання частки спектральної потужності коливань серцевого ритму дуже низьких частот %VLF на 14 % за рахунок зниження частки спектральної потужності коливань низьких частот %LF у середньому на 21 %. Збільшення дуже низькочастотних компонентів варіабельності серцевого ритму характеризує виражену симпатикотонію і свідчить про внутрішньосистемну дезінтеграцію, що виснажує адаптаційні можливості організму і призводить до розвитку неадекватної реакції серцево-судинної системи. У пацієнтів з гострим одонтогенним болем сумарна спектральна потужність TP коливань серцевого ритму, що характеризують інтенсивність серцевої діяльності, у середньому зросла на 40 % в порівнянні зі станом спокою, що ретроспективно підтверджує виражену психоемоційну напругу. Таблиця 2 Зміни показників гемодинаміки при гострій психоемоційній напрузі (М±m) Синхронність змін спектральних показників варіабельності серцевого ритму при високому ступені кореляції з артеріальним тиском була безсумнівним доказом провідної ролі симпатичної вегетативної нервової системи в формуванні артеріальної гіпертензії. При порівнянні показників катехоламінів між групами ризику виявилося, що рівень адреналіну був вище в 2 рази (р<0,05) у групі пацієнтів із психоемоційною перенапругою (індекс адаптації більше 45%), у той час як рівень норадреналіну вірогідно не відрізнявся. Рис.2. Концентрація адреналіну плазми крові в пацієнтів груп ризику і контрольної групи Виявлена сильна кореляційна залежність між варіацією адреналіну і індексом адаптації (r = 0,9, р<0,001), які вірогідно відрізнялися в стані гострої психоемоційної напруги від стану спокою. Зв'язок показників є прямолінійним і може бути оцінений рівняннями регресії: ?А = 0,0012 + 0,000001 (?ІА – 42,4) ; ?ІА = 42,4 - 1354643,1 (?А - 0,0012). Варто відзначити, що за отриманими даними емоційне сприйняття болю було неоднаковим у різних індивідумів. Формування визначеного рівня психоемоційної напруги у 37% пацієнтів з гострим одонтогенним болем супроводжувалось невідповідністю ступеня внутрішнього занепокоєння і тривоги їх зовнішнім поведінковим проявам. Стримані особи (21%) зовні не виявляти свого хвилювання і навіть реакції на біль, але вегетативна напруга у них була великою. Істотні розлади гомеостазу спостерігали саме в таких хворих, тоді як істеричні особистості соматично не страждали. Таким чином, проведені порівняльні дослідження підтвердили прогностичну роль розробленого варіаційного індексу адаптації як найбільш інформативного індикатора психоемоційної напруги в режимі реального часу, що сприяло своєчасній стратифікації пацієнтів з надлишковою реакцією серцево-судинної системи на гострий одонтогенний біль і дозволило обґрунтувати необхідність проведення медикаментозної терапії. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі розглянуті питання ризик-стратифікації пацієнтів зі стрес-індукованою ішемією, порушеннями ритму серця при дії гострого одонтогенного болю на підставі визначення рівня психоемоційного навантаження за допомогою розробленого показника варіабельності серцевого ритму – індекса адаптації – та встановлення взаємозв’язків з рівнем катехоламінів у плазмі крові, гемодинамічними та гематологічними показниками. За даними варіабельності серцевого ритму 77% пацієнтів з гострим одонтогенним болем зазнають вираженої психоемоційної напруги або перенапруги, 35,2% з них мають стрес-індуковану ішемію міокарда, 10,9% – порушення ритму серця. В 20% спостережень аритмогенна реакція у відповідь на психоемоційну напругу супроводжується появою ознак ішемії міокарда, у 75% пацієнтів одночасно спостерігаються порушення ритму серця й ознаки ішемії міокарду. Стандартні та рекомендовані Р.М. Баєвським параметри “концентрації” і “розкиду” серцевого ритму, що традиційно використовують для оцінки вираженого тривалого впливу стресорних факторів, вірогідно не відрізняються при гострій психоемоційній напрузі від стану спокою і не можуть бути використані для визначення рівня стресу, викликаного гострим одонтогенним болем. Спектральні показники можуть бути проаналізовані тільки в ретроспективному аспекті. Розроблений на підставі варіабельності серцевого ритму індекс адаптації дозволяє виділити перехідні процеси серцевого ритму, що визначають рівень гострої психоемоційної напруги в режимі реального часу. Аналіз варіаційного індексу адаптації дозволяє провести стратифікацію пацієнтів на 3 групи, яким відповідають достовірні розходження рівнів психоемоційної напруги. На підставі комплексного клініко-функціонального дослідження встановлено взаємозв’язки між показниками варіабельності серцевого ритму, гемодинаміки та симпато-адреналової системи при гострій психоемоційній напрузі. Виявлена залежність між варіацією індекса адаптації та показниками гемодинаміки – систолічним артеріальним тиском та індексом “Подвійного добутку”. Підтверждено наявність сильного зворотнього кореляційного зв’язку між індексом адаптації та гематологічним показником – “індексом зсуву вліво”. Встановлено наявність сильної кореляційної залежності між показниками, що визначають стан вегетативної регуляції серця, – ТР, %LF, %VLF – і рівнем метаболітів стресу – катехоламінів. Показано, що одноразовий прийом блокатора бета-адренорецепторів пропранололу при психоемоційній напрузі, викликаній гострим одонтогенним болем, сприяє запобіганню розвитку стрес-індукованої ішемії та порушень ритму серця, а також призводить до нормалізації індексу адаптації; зменшення рівня катехоламінів плазми крові; зростання спектральних показників варіабельності серцевого ритму, що супроводжується перерозподілом активності частин спектру і відновленням симпато-парасимпатичного балансу. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ При визначенні психоемоційної напруги рекомендовано використовувати короткострокове холтеровське моніторування ЕКГ (10 хвилин) з визначенням запропонованого індексу адаптації. При перевищенні значення індексу 25 % необхідно зробити висновок про наявність психоемоційної напруги. Рекомендовано проводити оцінку психоемоційного статусу пацієнтів груп ризику по шкалі запропонованого індексу адаптації: – психоемоційний статус відповідає “вираженій напрузі”, якщо значення індексу адаптації більше або дорівнює 25 % і не перевершує 45 %; – психоемоційний статус відповідає “перенапрузі”, якщо значення індексу адаптації перевершує 45 %. Оцінка індивідуального психоемоційного стану пацієнтів з стрес-індукованою ішемією міокарда та порушеннями ритму серця є підставою для подальшого диференційованого призначення медикаментозних заходів. Пацієнтам груп ризику зі стрес-індукованою ішемією, порушеннями ритму серця та гіпертензивними реакціями рекомендовано призначення пропранололу при вираженій психоемоційній напрузі в дозі 20 мг одноразово сублінгвально, та при перенапрузі – 40 мг. Наявність стрес-індукованої ішемії міокарда та порушень ритму серця у пацієнтів з гострим одонтогенним болем є додатковими параметрами для формування карти факторів ризику окремо для кожного пацієнта, що дасть змогу сімейному лікарю скласти індивідуальний план профілактичних програм. СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Авдонина О.В. Прогностическое значение вариабельности сердечного ритма и артериального давления в предупреждении формирования кардиальных инцидентов // Актуал. пробл. сучасн. мед.: Вісн. Укр. мед. стомат. акад., 2005. – № 3 (11). – Т.5. – С. 8–12. 2. Авдоніна Л.І., Авдоніна О.В. Вегетативні прояви психоемоційної напруги, викликаної гострим одонтогенним болем, за даними варіабельності серцевого ритму // Сучасна стоматологія. – 2005, – № 3. – С. 8–10. Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки. 3. Авдоніна О.В. Адаптаційний стан серцево-судинної системи пацієнтів з гострим одонтогенним болем // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т. 11, № 3. – С. 10–12. 4. Авдоніна О.В. Варіабельність серцевого ритму в оцінці стану серцево-судинної системи в залежності від рівня психоемоційної напруги, викликаної гострим одонтогенним болем // Актуал. пробл. сучасн. мед.: Вісн. Укр. мед. стомат. акад. – 2005. – Т. 5, № 2 (9). – С. 18–22. 5. Авдоніна О.В. Порівняльна характеристика параметрів варіабельності серцевого ритму у пацієнтів з гострим одонтогенним болем // Проблеми, досягнення і перспективи розвитку медико-біологічних наук і практичної охорони здоров'я: Праці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського, 2003. – Т. 5. – С. 3–6. 6. Чухрієнко Н.Д., Авдоніна О.В. Оцінка стану серцево-судинної та симпатико-адреналової систем при різних рівнях психоемоційної напруги за даними варіабельності серцевого ритму // Медичні перспективи. – 2005. – Т. 10, № 2.. – С. 30–34. Дисертантом проведено кліничне обстеження пацієнтів, аналіз та обробка отриманих результатів, прийнята участь в написанні основних розділів статті. 7. Авдоніна О.В. Порівняльний аналіз функціональних змін серцево-судинної системи при різних видах психоемоційної напруги // Таврический медико-биологичний вестник – 2005. – Т. 8, № 4. – С.11–15. 8. Дем’яненко С.О., Авдоніна О.В. Оцінка системної токсичності місцевої анестезії за даними холтерівського кардіомоніторування // Вісник стоматології. – 2003. – № 4 (41). – С.14–17. Дисертантом прийнята участь в написанні таких розділів статті, як результати дослідження та їх обговорення, висновки. 9. Пат. 65936А України, МПК А61В5/02, А61Р23/02. Спосіб визначення премедикаментозного рівня дентофобії / О.В. Авдоніна (Україна). – № 2003076221; Заявл. 04.07.03; Опубл. 15.04.04, Бюл. № 4. 10. Пат. 60610 А України, МПК А61Р23/02, А61В5/02. Спосіб кількісної оцінки рівня системної токсичності місцевої стоматологічної анестезії/ Дем’яненко С.О., Авдоніна О.В. (Україна). – 2003010295; Заявл. 14.01.03; Опубл. 15.10.03., Бюл. 10. Дисертантом здійснювався підбір літератури та її узагальнення, проводилось обстеження хворих, аналізувався отриманий матеріал. 11. Авдоніна О.В. Зміна вегетативної регуляції при психоемоційній напрузі, викликаній гострим одонтогенним болем, за даними варіабельності серцевого ритму // Комп'ютерна медицина 2005: Тези доповідей Міжнародної конференції. – Харків, 2005. – С. 95. 12. Авдоніна О.В. Варіабельність серцевого ритму й артеріального тиску як предиктори серцево-судинних ускладнень // Варіабельність артеріального тиску і серцевого ритму як фактори серцево-судинних ускладнень: Тези доповідей Республіканської науково-практичної конференції. – Полтава, 2005. – С. 47. 13. Авдонина Л.И., Дударь Л.В., Авдонина О.В., Демьяненко С.А. Выявление артериальной гипертензии на стоматологическом приеме: Тезисы доклада // Вестник морского врача: Материалы III Международной научной конференции “Актуальные вопросы клинической и военно-морской медицины. Достижения, перспективы”. – Севастополь, 2005. – № 1 (1). – С. 139. Дисертантом особисто забезпечено виконання кліничної частини роботи – обстеження пацієнтів, аналіза і статистичної обробки даних, прийнята участь у підготовці презентації доповіді. 14. Avdonina O.V., Demyanenko S.A., Avdonina L.I. Predictors of sudden cardiac death in patients in condition of the psychoemotional pressure // Х Міжнародний конгрес по реабілітації в медицині і імунореабілітації: Тези наукових доповідей. – Афіни, Греція, 2005. – С. 211. Дисертантом особисто забезпечено виконання кліничної частини роботи – обстеження пацієнтів, – аналіза і статистичної обробки даних, прийнята участь у підготовці тез до друку. АНОТАЦІЯ Авдоніна О.В. Стрес-індукована ішемія міокарда та порушення ритму серця у пацієнтів з гострим одонтогенним болем. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеці-альністю 14.01.11 – кардіологія. – Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України та Інститут гастроентерології АМН України. – Дніпропетровськ, 2005. Дисертацію присвячено розв'язанню актуальної проблеми сучасної кардіології – підвищенню ефективності діагностичних та профілактичних заходів, які дають змогу попередити формування порушень серцевої діяльності та життєзагрозливих станів. На підставі комплексного клініко-функціонального дослідження встановлено взаємозв’язки між показниками варіабельності серцевого ритму, гемодинаміки та симпато-адреналової системи при гострій психоемоційній напрузі. Проведені порівняльні дослідження підтвердили прогностичну роль розробленого варіаційного індексу адаптації як найбільш інформативного індикатора психоемоційної напруги, в режимі реального часу, що сприяло своєчасній стратифікації груп ризику – пацієнтів з надлишковою незбалансованою реакцією серцево-судинної системи на гострий одонтогенний біль. Виявлено, що стрес-індукована ішемія міокарда була сконцентрована саме у пацієнтів груп ризику – з вираженою психоемоційною напругою та перенапругою, – у 46% та 43% відповідно. Стрес-індукована аритмія відмічена у половині спостережень пацієнтів з психоемоційною перенапругою. Результати дослідження стали підставою для визначення диференційованої терапевтичної тактики з урахуванням індивідуальних особливостей організму щодо запобігання розвитку серцево-судинних подій при значних психоемоційних навантаженнях. Ключові слова: стрес-індукована ішемія міокарда, варіабельність серцевого ритму, психоемоційна напруга, індекс адаптації, гострий одонтогенний біль. ANNOTATION Аvdonina О.V. Stress-induced myocardial ischaemia and cardiac dysfunction with patients having acute odontogenic pain. – Manuscript. Dissertation for a Candidate's of Medical Sciences degree by speciality 14.01.11 –Cardiology. – Dnepropetrovsk State Medical Academy and Gastroenterology Institute, Dnepropetrovsk, 2005. The thesis is dedicated to solving a pressing problem of modern cardiology that is to increase effectiveness of diagnostic and preventive measures enabling to prevent cardiac dysfunction and life-threatening states. Based on complex clinical and functional study, correlations between heart rate variability, hemodynamics, and sympathoadrenal system under acute psychoemotional strain figures have been revealed.The investigations conducted affirm a prognostic role of variability findings of cardiac rhythm, namely IA – the most informative indicator of real-time psychoemotional strain in the regimen of a real time that promoted risk groups timely stratification – patients with excessive unbalanced cardiovascular system reaction to acute odontogenic pain. It has been discovered that stress-induced myocardial ischaemia was concentrated just among patients in risk groups – with expressed psychoemotional strain and overstrain (46% and 43% respectively), and stress-induced arrhythmia has been noted in one-half cases in patients with psychoemotional overstrain. The results of the study have made basis to determine differential therapeutic approach taking individual organism characteristics into account as to cardiac events development prevention under considerable psychoemotional stresses. Key words: mental stress-induced myocardial ischaemia, heart rate variability, emotional pressure, adaptation index, acute odontogenic pain. PAGE 12

Похожие записи