МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Кримський Республіканський науково-дослідний інститут фізичних

методів лікування та медичної кліматології ім. І.М. Сєченова

КАДАЛА РОСТИСЛАВ ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 616.832-001+616.71-007.234+616-036,82/.86:

615.834:369.223.23/.24

Стан структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у хворих
із травматичною хворобою спинного мозку та корекція його на
санаторно-курортному етапі реабілітації

14.01.33 — медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Ялта – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Крімському державному медичному університеті ім. С.І 

Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник : доктор медичних наук, професор, Каладзе Микола

Миколаєвич, Кримський державний медичний університет ім. С.І.
Георгієвського

МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії
факультету

післядипломної освіти.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Шмакова Ірина Петрівна. Одеський
державний

медичний університет МОЗ України, кафедра загальної практики і медичної

реабілітації;

Доктор медичних наук, Шатров Анатолій Олександрович. Кримський

Республіканський НДІ фізичних методів лікування та медичної кліматології
ім.

І.М. Сєченова МОЗ України, провідний науковий співробітник.

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України,

кафедра медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології

Захист відбудеться 06.04.2006 р. о ___13-30______ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 53.610.01 при Кримському республіканському
науково-дослідному інституті фізичних методів лікування та медичної
кліматології ім. І.М.  Сєченова МОЗ України (98603, м. Ялта, вул.
Полікуровська, 25).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського
республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів
лікування та медичної кліматології ім. І.М.  Сєченова МОЗ України
(98603, м. Ялта, вул. Полікуровська, 25).

Автореферат розісланий 04.03.2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент
П’янков О.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Урбанізація, завантаженість транспортних магістралей,
збільшення злочинів, локальні війни супроводжуються зростанням
загального травматизму населення, у тому числі і збільшенням кількості
травм хребта.

За даними вітчизняних і зарубіжних авторів (Артамонова В.Т., 2005;
Cooper C., 2005; Белова А. Н. 2005), у більшості випадків (до 85 %)
травма хребта супроводжується пошкодженням спинного мозку, при цьому
наголошується, що 70 % усіх спінальних травм припадає на грудний і
поперековий відділи.

Складний комплекс виникаючих при механічній травмі спинного мозку
структурно-функціональних змін центральної і периферичної нервової
системи, а також вісцелярні та тканинні порушення (Карепов Г.В., 1995;
Климовицкий В.Г., 2005) об’єднують у єдину нозологічну форму —
травматичну хворобу спинного мозку (ТХСМ).

Виділяють гострий, ранній і пізній періоди ТХСМ (Картавенко В.И.,
Бармина А.А., 2005). Клінічна картина пізнього періоду травматичної
хвороби грудного та поперекового відділів спинного мозку
характеризується стійкими чутливими і руховими розладами нижче рівня
травми, порушеннями функцій тазових органів і психоемоційної сфери
потерпілого. У пізньому періоді ТХСМ можливо часткове відновлення
функцій за рахунок процесів компенсації або заміщення повністю втрачених
функцій, стабілізація перебігу травматичної хвороби, а також
прогредієнтна течія, що погіршує клінічний прогноз.

Хребетно-спінальна травма залишає глибокий слід у всіх фізіологічних
процесах в організмі. Провідними в клініці хребетно-спінальної травми є
рухові, чутливі, трофічні та тазові розлади. Одним з клінічних проявів
ТХСМ є остеопороз.

Остеопороз (ОП) — найпоширеніше метаболічне захворювання кісткової
системи, яке характеризується зниженням кісткової маси в одиниці об’єму
та порушенням мікроархітектоніки кісткової тканини, що призводить до
підвищення крихкості кісток і збільшення ризику переломів (Беневоленская
Л.И., 2005; Насонов Е.Л., 2005; Рожинская Л.Я., 2005; Поворознюк В.В.,
2005). Розвиток ОП прямо пов’язаний із зниженням кісткової маси та
відповідно мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), що визначає
міцність кістки і її стійкість до надмірної фізичної дії.

Фізична реабілітація інвалідів із наслідками травм грудного та
поперекового відділів спинного мозку залишається одним із найскладніших
і перспективних методів їх медико-соціальної реабілітації, вимагає
тривалої і систематичної реабілітаційної дії, спрямованої на утворення і
формування механізмів компенсації, що сприяють відновленню порушених
форм життєдіяльності, у тому числі і структурно-функціональних
властивостей кісткової тканини (СФВ КТ).

Поза всяким сумнівом, санаторно-курортне лікування має сприятливий вплив
на СФВ КТ у хворих ТХСМ, однак наукового підтвердження дане положення з
урахуванням нових методичних можливостей дослідження кісткової тканини
немає. Тому дане питання, з урахуванням порушеної трофічної функції,
потребує деталізації, уточнення, диференційованого підходу до лікування
остеопорозу при ТХСМ за допомогою природних і преформованих фізичних
чинників. При цьому не можна не враховувати можливість потенціювання
методів санаторно-курортного лікування додатковим призначенням
кальційвмісних препаратів. Вивчення спеціальної літератури та патентний
пошук показали, що даний метод терапії остеопорозу у хворих ТХСМ не
вивчено, це і визначило вибір напряму даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали
дисертації є фрагментом науково-дослідної роботи, що виконувалась на
кафедрі педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти
Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського:
“Ефективність лікування поширених захворювань у дітей і дорослих на
різних етапах”. Номер державної реєстрації: 0102U006362.

Мета роботи. На підставі вивчення стану структурно-функціональних
властивостей кісткової тканини в експериментальних тварин і хворих на
травматичну хворобу спинного мозку розробити та застосувати спосіб
корекції його порушень.

Задачі дослідження:

1. Експериментально дослідити стан кісткової тканини у лабораторних
тварин (мишей) із модельованою травмою спинного мозку та застосувати
спосіб корекції його порушень за допомогою препарату “Кальцемін”.

2. Вивчити структурно-функціональні властивості кісткової тканини у
хворих ТХСМ.

3. Дослідити вплив санаторно-курортного лікування на
структурно-функціональні властивості кісткової тканини у хворих ТХСМ.

4. Розробити оптимальну методику корекції порушень СФВ КТ “Кальцеміном”
у хворих ТХСМ на санаторно-курортному етапі реабілітації.

5. Оцінити віддалені результати санаторного етапу реабілітації на стан
СФС КТ у хворих ТХСМ.

Об’єкт дослідження: стан структурно-функціональних властивостей
кісткової тканини в експериментальних тварин із модельованою травмою СМ
і хворих ТХСМ.

Предмет дослідження: вплив препарату “Кальцемін” на стан
структурно-функціональних властивостей кісткової тканини в
експериментальних тварин із модельованою травмою СМ, вплив
санаторно-курортного лікування і препарату “Кальцемін” на стан
структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у хворих ТХСМ
на санаторно-курортному й амбулаторному етапах реабілітації.

Методи дослідження: світлова мікроскопія з морфометрією (оптичний
аналізатор зображення “OLIMPUS” і ліцензійна морфометрична програма
“Image-Pro Plus”), функціональні (ультразвукова денситометрія, апарат
“Achilles+” (фірма “Lunar Corp.”, США. 1995), клінічні, лабораторні
(загальний кальцій, магній, неорганічний фосфор сироватки крові),
статистичні (комп’ютерний пакет обробки даних Statistica v. 6).

Наукова новизна отриманих результатів.

За допомогою комплексу сучасних методів дослідження (остеометричних,
морфометричних, гістологічних, біохімічних, математичних) вперше
отримано нові дані про характерні особливості будови кісткової тканини,
її характер і ступінь порушення остеогенезу при експериментальній травмі
спинного мозку.

Уперше досліджено структурно-функціональні властивості кісткової тканини
у хворих на ТХСМ методом ультразвукової денситометрії.

Розробка й обгрунтовування методу корекції несприятливих для кісткової
тканини наслідків травми спинного мозку за допомогою препарату
“Кальцемін” проводилися вперше.

Уперше вивчено взаємозв’язок між структурно-функціональними
властивостями кісткової тканини та неврологічним статусом, віком хворих
ТХСМ, показниками фосфорно-кальцієвого гомеостазу, тривалістю ТХСМ,
локалізацією пошкодження спинного мозку.

Уперше розроблено диференційовану програму лікування остеопорозу у
хворих із ТХСМ із застосуванням санаторно-курортного лікування та
прийому кальційвмісного препарату на санаторно-курортному етапі
реабілітації.

Уперше вивчено ефективність стандартного санаторно-курортного лікування
та розробленої нами програми на стан структурно-функціональних
властивостей кісткової тканини у хворих із ТХСМ.

Практичне значення отриманих результатів.

В експерименті встановлено морфофункціональні зміни кісткової системи
мишей при модельованій травмі спинного мозку. Отримані дані свідчать про
наявність прогресуючого остеопорозу у хворих ТХСМ і необхідність його
моніторювання. Пропонується спосіб корекції виникаючих при травмі
спинного мозку змін з боку кісткової тканини за допомогою препарату
“Кальцемін”. Результати дослідження можуть бути використані у
функціональній морфології кісткової системи, травматології. Основні
положення та висновки дисертаційної роботи упроваджено в учбовий процес.

Запропоновану методику було впроваджено в лікувальну практику в
спеціалізованому спінальному санаторії ім. академіка М. Н. Бурденко
м. Саки.

Впровадження результатів роботи в практику.

Декларативний патент на корисну модель № 2688, А61Н15/02, А61Н23/06,
А61Н33/04, А61N1/18. Каладзе М. М., Кадала Р. В. “Спосіб лікування
остеопорозу у хворих із травматичною хворобою спинного мозку”.
15.07.2004. Бюл. № 7.

Особистий внесок дисертанта.

Автором самостійно проведено інформаційні та патентний пошук, аналіз
наукової літератури по даній проблемі. Самостійно виконано обстеження
132 хворих ТХСМ на базі спеціалізованого спінального санаторію ім.
академіка М. Н. Бурденко м. Саки. Автором самостійно проведено всі
експериментальні, морфофункціональні, клінічні дослідження, аналіз
гістологічних препаратів. Самостійно написано всі розділи дисертаційної
роботи, проведено статистичну обробку отриманих результатів,
сформульовано висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації.

Результати досліджень доповідалися й обговорювалися на щорічних наукових
читаннях “День Науки” (Сімферополь-Євпаторія 2003, 2004), “Acta
Eupatorica” (Євпаторія 2004, 2005), на науково-практичній конференції
“Актуальні питання реабілітації дітей із регіонів антропогенного
забруднення” (Євпаторія 2004), на IV Республіканському конгресі
курортологів і фізіотерапевтів (Євпаторія 2004), на IV українському
симпозіумі “Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика,
профілактика та лікування” (Луганськ 2005).

Апробацію дисертаційної роботи проведено на сумісному засіданні кафедр
педіатрії, педіатрії з курсом фізіотерапії ФПО, дитячих інфекційних
хвороб, факультетської терапії, лікувальної фізкультури та спортивної
медицини з курсом фізіотерапії.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 8 робіт, з яких 7 — статті в
профільних наукових виданнях реєстра ВАК, 1 — патент України на винахід.

Структура дисертації.

Роботу виконано на 158 сторінці машинописного тексту, ілюстровано 24
таблицями та 32 малюнками; складається зі вступу, 5 розділів,
заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної
літератури (285 джерела, із них 159 вітчизняних і 126 іноземних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження

Матеріали експериментального дослідження. Дослідження проведено на 35
білих лінійних мишах-самцях BALB/C, віком три місяці, початковою масою
20–30 г. У ході експерименту було виділено дві основні групи для
вирішення цільових експериментальних задач. Усім тваринам в обох групах
була змодельована спінальна травма. До першої групи увійшли тварини, що
отримували протягом усього експериментального періоду дистильовану воду.
До другої групи ми включили тварин, які перорально отримували питний
розчин препарату “Кальцемін”. Підбір дози препарату здійснювали виходячи
з середньої терапевтичної дози для дорослих, що складало 0,4 мг/кг маси
тіла на добу. Забір матеріалу здійснювали після закінчення 30 діб
експерименту. Окремо проведено забір матеріалу у здорових мишей
(контроль), ідентичної статі, віку, маси тіла. Моделювання спінальної
травми було проведено на 30 лінійних мишах-самцях BALB/C трьохмісячного
віку. Під ефірним інгаляційним наркозом проводилася ламінектомія та
повне поперечне перерізання спинного мозку на рівні Th12–L1 хребців. Для
запобігання післяопераційних ускладнень мишам вводилися антибіотики в
терапевтичних дозах (пеніцилін в/м 100000 од/кг) протягом перших 5 діб.
Контролем служили 5 мишей-самців таких самих ліній і віку, яким
проводився розріз шкіри в області хребта, а потім також вводили
антибіотики. Через 1 місяць після операції тварин виводили з
експерименту під ефірним наркозом. Для дослідження забиралися трубчасті
кістки: стегнова кістка нижніх кінцівок і плечова кістка верхніх
кінцівок. Матеріал фіксували в 10 % формаліні та декальцинували, потім
заливали в парафінові блоки. Зрізи завтовшки 10 мкм робили уздовж
подовжньої осі кісток і офарблювали гематоксиліном і еозином.

Методи експериментального дослідження. Результати морфометричних
досліджень отримані при вивченні морфометричних зрізів за допомогою
оптичного аналізатора зображення “OLIMPUS”. Усі зрізи фотографувалися на
стандартному збільшенні 400 х. Виміри вивчених параметрів кісток
проводили при однаковому збільшенні й обробляли за допомогою ліцензійної
морфометричної програми “Image-Pro Plus” (Version 4.5.0.29 Media
Cybernetics, 2001). Результати морфометрії наведено в пікселях.

Було проведено наступні вимірювання:

— товщина кістки в області епіфіза, метафіза та діафіза;

— площа профільного поля кістковомозкової порожнини;

— товщина метаепіфізарного хряща;

— товщина суглобового хряща.

Усі дані оброблено методом варіаційної статистики.

Матеріали клінічного дослідження. З метою дослідження процесів
остеогенезу у хворих із травматичною хворобою спинного мозку в умовах
санаторно-курортного лікування обстежено 132 хворих чоловічої статі,
потерпілих унаслідок хребетно-спинномозкової травми (Міжнародна
статистична класифікація хвороб і проблем, пов’язаних із здоров’ям
(десятий перегляд) клас ХIХ, S 20-S39, Т 00-Т14), у віці від 20 до 60
років, що проходили лікування на базі спеціалізованого спінального
санаторію ім. академіка М. Н. Бурденко в м. Саки тривалістю 45 днів.

Нами було обстежено методом ультразвукової денситометрії 60 чоловіків у
віці від 20 до 60 років, практично здорових, без шкідливих звичок, що
проживають на території Криму, з метою подальшого порівняння основних
денситометричних параметрів у здорових осіб і хворих ТХСМ, відповідні
результатам епідеміологічних досліджень в Україні (Поворознюк В. В.,
2005). ШРУ становила 1584,3±8,2 м/с, ШПУ – 114,5±3,4 дБ/МГц, ІМ складал
96,8±3,5 %.

Хворі ТХСМ були розділені на 3 основні групи:

першу групу склали 50 хворих, які проходили санаторно-курортне
лікування;

до другої групи увійшло 50 хворих, які проходили санаторно-курортне
лікування й отримувалт кальційвмісні препарати “Кальцемін” і “Кальцемін
Адванс”;

третю групу сформувало 32 хворих, які не отримували ніякої терапії
(контрольна група).

Методи клінічного дослідження. Проведений аналіз первинної медичної
документації (історій хвороби), з якої одержали дані анамнезу життя,
анамнезу захворювання, супутніх хронічних захворювань, захворювань
виниклих після отримання травми, переломів в анамнезі, результати
попереднього санаторно-курортного лікування. Оцінка антропометричних
показників передбачала визначення зростання і маси тіла.

Дані анамнезу, антропометричного, клінічного, ультрасонометричного
обстеження заносилися в спеціально розроблену карту з вказівкою діагнозу
ТХСМ, характеристики ТХСМ, тяжкості, періоду, давності ТХСМ, ступеня
травмування спинного мозку, супутнього діагнозу, ступеня стерпності
процедур.

У крові визначалися показники мінерального обміну — неорганічний фосфор
(ммоль/л), кальцій (ммоль/л), магній (ммоль/л) (фірма “Ольвекс”, Росія).

Діагностику остеопорозу, структурно-функціональний стан кісткової
тканини (еластичність, щільність, якість кістки, її міцність) вивчали за
допомогою ультразвукового денситометра “Achilles+” (фірма “Lunar
Corp.”’, США, 1995). Перед дослідженнями щодня проводили калібрування
пристрою. Досліджувану п’яту ретельно обробляли спиртом для знежирення
шкірного покриву. Визначали наступні ультразвукові параметри:

— швидкість розповсюдження ультразвуку (ШРУ, м/с);

— широкосмугове ультразвукове ослаблення (ШОУ, дБ/МГц);

— індекс міцності кісткової тканини (ІМ %).

Обчислення отриманих результатів проводили за допомогою методів
варіаційної статистики та кореляційного аналізу з використанням
стандартного пакету програм Microsoft Excel і Statistica V.6.
Достовірною відмінністю між отриманими результатами вважали значення
Р<0,05. Методи лікування. Усім хворим проводився стандартизований комплекс санаторно-курортного лікування, що містив: 1. Режим. 2. Дієту (їжа з високим вмістом кальцію в добовому раціоні (1200 мг). 3. Фізичні методи лікування. 4. Вживання кальційвмісних препаратів. Результати досліджень і їх обговорення. Морфологічні дослідження КТ, проведені у контрольних тварин з модельованою спінальною травмою, показали наступне: загальна товщина кісткових пластинок від суглобового хряща до кістковомозкової порожнини складала 140,16 пікселі, тоді як у тварин із спінальною травмою зменшується на 79,38 % (28,91 пікселі), а у тварин із спінальною травмою, що приймають “Кальцемін”, зменшувалась на 49,24 % (71,15 пікселі). Ширина метаепіфізарного хряща при модельованій спінальній травмі значно розширялась і складала 100,01 пікселі, збільшуючись в порівнянні з контролем на 41,48 %, а при модельованій спінальній травмі на фоні прийому “Кальцеміну” зменшилась і складала 70,62 пікселі, у порівнянні з контролем більше на 20,65 %. У поперечному зрізі діафіза загальна товщина кісткових пластинок складала у контрольних тварин 197,23 пікселі, тоді як у тварин із спінальною травмою вона різко зменшувалася на 65,53 %, складаючи 67,98 пікселі, а у тварин із спінальною травмою, що приймають “Кальцемін”, вона зменшувалась на 37,51 %, складаючи 120,25 пікселі. Товщина хряща значно зменшувалась до 13,50 пікселів у порівнянні з даними контролю — 36,19 пікселі (на 62,70 %) у тварин із спінальною травмою, а у тварин із спінальною травмою, що приймають “Кальцемін”, вона зменшувалася до 22,48 пікселів у порівнянні з даними контролю на 37,88 %. Суглобовий хрящ не містив чіткого розділення на 3 типові зони. Хондроцити першої зони різко сплощені, у них погано контурувалось ядро. У другій зоні виявлялись переважно дістрофічно змінені пузирчатовидні хондроцити. У третій зоні розташовувалися хондроцити з явищами атрофії. Площа профільного поля кістковомозкової порожнини у другої групи тварин складала 1606,53 пікселяІ, що на 33,6 % більше, ніж у контрольної групи і на 7,2 % менше ніж у першої групи лабораторних тварин. Отримані дані свідчили, що через 1 місяць після спінальної травми в експериментальних тварин, що приймали “Кальцемін”, розвивалися дистрофічні й атрофічні зміни у всіх структурах стегнових кісток, включаючи суглобовий хрящ, але ці зміни були менш виражені в порівнянні з першою групою тварин. Таким чином, “Кальцемін” сприяв поліпшенню структурно-функціонального стану кісткової тканини при змінах, викликаних спінальною травмою у експериментальних тварин. В умовах ТХСМ, як і слід було очікувати, було відзначено закономірні зміни в стані структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у обстежених хворих. Результати дослідження структурно-функціонального стану КТ за допомогою ультразвукової денситометрії з визначенням основних денситометричних параметрів у 132 хворих ТХСМ наведено в таблиці 1. Таблиця 1 Показники структурно-функціонального стану кісткової тканини у хворих ТХСМ (М±m) Контингент обстежених ШРУ (м/с) ШПУ (дБ/МГц) ІМ (%) н/кінцівка н/кінцівка н/кінцівка права ліва права ліва права ліва Хворі ТХСМ (n=132) 1528,6±3,7 ** 1526,8±3,3 ** 91,8±1,8 ** 91,5±1,7 ** 68,6±3,4 ** 69,2±4,5 ** Здорові чоловіки (n=60) 1584,3±8,2 114,5±3,4 96,8±3,5 Примітка. ** - Р<0,01 — порівняно з ультразвуковими характеристиками структурно-функціонального стану кісткової тканини у здорових чоловіків. При оцінці показників ультразвукової денситометрії у хворих ТХСМ визначалось достовірне зниження (Р<0,01) усіх ультразвукових параметрів, що вивчаються: швидкості розповсюдження ультразвуку (ШРУ, м/с), широкосмугового ослаблення ультразвуку (ШПУ, дБ/МГц), індексу міцності кісткової тканини (ІМ,%), пониженого на 30 %, що вказує на порушення з боку кісткової тканини у обстежених хворих, що розглядаються як прояв системного остеопорозу. Дослідження CФC КТ у хворих ТХСМ залежно від неврологічного статусу, дозволило виявити, що у хворих із нижнім млявим парапарезом достовірно (Р<0,05) нижче основні показники ультразвукової денситометрії порівняно з ультразвуковими характеристиками структурно-функціонального стану кісткової тканини хворих із нижнім спастичним парапарезом. У всіх обстежених хворих достовірно (Р<0,01) понижені основні показники ультразвукової денситометрії порівняно з ультразвуковими характеристиками структурно-функціонального стану кісткової тканини здорових чоловіків. Вивчення вікового чинника дозволило виявити, що у хворих ТХСМ 40–60 років достовірно (Р<0,05) більш нижче основні показники ультразвукової денситометрії порівняно з хворими у віці 20–39 років, що пов'язано з природним спадом кісткової тканини в подальші вікові періоди. Дослідження чинника тривалості хвороби показало, що у хворих із тривалістю ТХСМ до 1 року достовірно (Р<0,01) були зниженими порівняно зі здоровими чоловіками. Показники ультразвукової денситометрії у хворих із тривалістю ТХСМ від 1 до 5 років достовірно (Р<0,05) знижені в порівнянні з відповідними показниками хворих із тривалістю ТХСМ до 1 року. Таким чином, у хворих із тривалістю ТХСМ від 1 року до 5 років мало місце неухильне достовірне (Р<0,05) зниження основних денситометричних показників, обумовлене комплексом нейротрофічних порушень. При тривалості ТХСМ більше 5 років показники ультразвукової денситометрії у хворих були достовірно (Р<0,01) зниженими порівняно зі здоровими чоловіками, але вище в порівнянні з хворими, у яких тривалість ТХСМ від 1 до 5 років достовірно (Р<0,05), що пов'язано з відновними процесами, які відбуваються в організмі. Ступінь маніфестації остеопенії залежав від рівня травми подовжника та поперечника спинного мозку. Пошкодження грудної локалізації, крім локомоторних розладів і зміни тонусу м'язів нижніх кінцівок, часто супроводжувались вираженими нейротрофічними порушеннями, що обумовлено топографо-анатомічними особливостями спинного мозку (на цьому рівні розташовуються вегетотрофічні центри). При пошкодженні поперекового відділу спинного мозку моторні, тонічні та трофічні порушення менш грубі.Таким чином пошкодження вищерозміщених відділів хребта приводить до більш виражених змін у кістковій тканині, що виявляються достовірним (Р<0,01) зниженням основних денситометричних параметрів, що відповідало тяжкості неврологічних розладів при даних рівнях ураження спинного мозку. Дослідження мінерального обміну у хворих ТХСМ показало, що середні показники його в крові (кальцію, магнію, неорганічного фосфору сироватки крові) знаходяться в межах фізіологічної норми, але на нижній її межі. Це пояснюється компенсаторно-пристосовними реакціями організму, що підтримують нормальний рівень кальцію, магнію, фосфору в крові, але компенсаторно знижуючи їх вміст у КТ. p 3/4 ¶ TH r t v o oe o u ue j ? //////////ess///////////// ? ? ?   c ¤ 1/4 3/4 i ~ ¶ T*U‚U

Похожие записи