ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
МАКЕДОН ОЛЕКСАНДР БОРИСОВИЧ
УДК 616.31:611. 311:615.357/616.015:(-071):(001.5)
Стан слизової оболонки порожнини рота у жінок з гіпоестрогенією та
корекція його препаратами фітоестрогенів
14.01.22 – стоматологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Одеса – 2005Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті стоматології Академії медичних наук України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Скиба Василь Якович,
Інститут стоматології АМН України,
завідувач відділом терапевтичної стоматології
Офіційні опоненти:
– доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дєньга
Оксана Василівна, Інститут стоматології АМН України, завідувач
відділенням стоматології дитячого віку та ортодонтії
– доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій
Васильович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ
України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології
Провідна установа:
Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика МОЗ України, кафедра стоматології
Захист відбудеться “ 14 ” лютого 2005 року о 15.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН
України за адресою: 65026, м.Одеса, вул. Рішельєвська, 11.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН
України (65026, м.Одеса, вул. Рішельєвська, 11).
Автореферат розісланий “ 12 ” січня 2005 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Вивченню механізмів розвитку, профілактиці та
лікуванню захворювань слизової оболонки порожнини рота, які мають тісний
зв’язок з порушенням функції різних органів і систем організму,
присвячена велика кількість робіт (А.И. Рыбаков, 1965; Г.В. Банченко,
1965; В.Е. Епишев, 1972; В.Е. Скляр, 1983; В.Я. Скиба, 1996; В.М.
Почтар, 1998; О.В. Дзяд, 2002; О.В.Дементьева, 2004).
Слизова оболонка порожнини рота постійно піддається впливу різних
ендогенних і екзогенних факторів, вона досить часто є місцем прояву
захворювань різних органів і систем організму.
Останнім часом з’явилися роботи, що свідчать про те, що однією з причин
розвитку захворювань слизової оболонки порожнини рота та їх загострення,
особливо в старшій віковій групі, є недостатність ендокринних факторів
і, зок-рема, гіпоестрогенія (Н.В. Косей із співавт., 2002). Клініцисти
відзначають, що ураження слизової оболонки порожнини рота в жінок
зустрічаються частіше, ніж у чоловіків, а штучна (променева, хірургічна)
кастрація часто призводить до запальних та дистрофічних процесів у
слизовій оболонці ясен, явищ атрофії слизової оболонки, остеопорозу
зубощелепної системи. У жінок при клімаксі, інфантилізмі, первинній
аменореї, посткастраційному синдромі відзначається атрофія слизової
оболонки порожнини рота, її анемія, в’ялоперебігаючі запальні процеси,
що розвиваються по типу гіпореактивних, які стійкі до лікарських засобів
і важко піддаються лікуванню (Н.А.Мануилова, 1980; Г.Н.Вишняк,
Н.А.Бакшутова, 1997).
Доказом тісного зв’язку захворювань слизової оболонки порожнини рота з
функцією статевих залоз є позитивний ефект при їхньому лікуванні
статевими гормонами (Е.А. Шубникова, 1981; Е.М. Вихляева,1997).
За даними Веthman (1961) у жінок із захворюваннями яєчників знижені
регуляторні процеси на рівні циркуляторних систем. При зниженні рівня
естрогенів відзначаються дегенеративні зміни епітелію і сполучної строми
слизової оболонки порожнини рота (Gratkowska, 1962).
Однією з причин недостатньої ефективності лікування і профілактики
захворювань слизової оболонки порожнини рота при гіпоестрогенії варто
виділити головну – відсутність чітких уявлень про їхній патогенез.
Завдяки досягненням експериментальної стоматології з’явилася реальна
можливість вивчати закономірності розвитку патологічних змін у слизовій
оболонці порожнини рота і великих слинних залозах при гіпоестрогенії в
динаміці і проводити корекцію виявлених порушень.
Естрогени мають широкий спектр біологічної дії: стимулюють кровообіг,
регідратацію, підсилюють синтез колагену, забезпечують гідрофільність
тканин, поліпшують реологічні властивості крові, впливають на процеси
перекисного окиснення ліпідів і антиперекисну систему захисту (П.В.
Сергеев с соавт., 1999, А.П. Левицкий с соавт., 2000, Л.И. Авдонина,
О.Н. Кузнецова, 2002).
В Інституті стоматології АМН України разом із НВА “Одеська
біотехнологія” розроблені препарати із соєвих бобів ЕКСО та ІФСО, що
включають природні ізофлавони – геністеїн і дайдзеїн у формі глікозидів
та білки, амінокислоти, вітаміни групи В, макро- та мікроелементи, які
виявляють естрогенний, мембранотропний, анаболічний, остеотропний та
антиоксидантний ефекти (А.П. Левицький, 2000). Вміст ізофлавонів у
препаратах ЕКСО та ІФСО складає відповідно 2 і 20 мг/г.
Соєві ізофлавони здатні конкурувати з естрогенами за відповідні
рецептори в мембранах клітин органів-мішеней. Тому при нестачі
естрогенних гормонів вони можуть виявляти замісний ефект і, навпаки, при
їх надлишку ізофлавони можуть інгібувати біологічні ефекти останніх (P.
Fanti et al., 1998).
Естрогенний ефект препаратів фітоестрогенів дозволяє використовувати їх
для профілактики тта лікування патологічних наслідків менопаузи,
двубічного видалення яєчників та інших гіпоестрогенних станів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-таційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту
стоматології АМН України “Дослідження регуляції остеогенезу за допомогою
фітоестрогенів для підвищення ефективності профілактики стоматологічних
захворювань” (шифр АМН 04201, № ДР 0101U001326, інв. №0204U000774).
Дисертант був виконавцем окремого фрагмента НДР.
Мета дослідження – підвищення ефективності лікування і профілактики
уражень слизової оболонки порожнини рота при гіпоестрогенії на підставі
патогенетичного обґрунтування застосування препаратів фітоестрогенів.
Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:
1. Вивчити в експерименті на моделі гіпоестрогенії, що викликана
двобічною оваріоектомією у щурів-самок, структурно-морфологічні зміни в
тканинах слизової оболонки порожнини рота і великих слинних залозах.
2. Вивчити в клініці стан слизової оболонки порожнини рота і
функціональну активність великих слинних залоз у жінок з
гіпоестрогенією.
3. Розробити і обгрунтувати методи корекції виявлених в експерименті
порушень у слизовій оболонці порожнини рота і великих слинних залозах
при гіпоестрогенії з застосуванням препаратів фітоестрогенів.
4. Вивчити лікувально-профілактичну дію фітоестрогенів на слизову
оболонку порожнини рота і великі слинні залози в клініці у жінок з
гіпоестрогенією.
Об’єкт дослідження – слизова оболонка порожнини рота та великі слинні
залози експериментальних тварини, жінки з недостатньою функцією статевих
залоз, ротова рідина, препарат ЕКСО, субстанція ІФСО, зубний еліксир
“Ексодент – 1”.
Предмет дослідження – патогенетичні механізми, що обумовлюють зміни в
слизовій оболонці порожнини рота при гіпоестрогенії і методи корекції
виявлених порушень з застосуванням фітоестрогенів.
Методи дослідження: патофізіологічні – моделювання стану гіпоестрогенії;
біохімічні – вивчення рівня процесів вільнорадикального окиснення
ліпідів і активність ферментів антиоксидантного захисту, визначення
активності протеолітичних ферментів; радіоізотопні – вивчення впливу
фітоестрогенних препаратів на біозасвоюваність кальцію слизовою
оболонкою порожнини рота і підщелепними слинними залозами; морфологічні
– для вивчення морфологічних змін тканин слизової оболонки порожнини
рота і слизової оболонки матки в експерименті; клінічні – вивчення
електрокінетичної рухливості ядер букального епітелію; статистичні –
визначення вірогідності отриманих даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично обґрунтована,
підтверджена в експерименті і клініці доцільність застосування
фітоестрогенів сої для профілактики і лікування уражень слизової
оболонки порожнини рота і великих слинних залоз при гіпоестрогенних
станах у жінок.
Вперше вивчено в клініці стан слизової оболонки порожнини рота і
функціональну активність великих слинних залоз у жінок із зниженою
виробкою статевих гормонів.
В експерименті встановлено, що оваріоектомія призводить до вираженого
зниження анаболічних процесів, підвищення рівня процесів
вільнорадикального окиснення ліпідів і зниження активності ферментів
антиоксидантного захисту в тканинах слизової оболонки порожнини рота.
Вперше при експериментальній оваріоектомії вивчено процеси проліферації
і диференціювання, мітотичний індекс клітин слизової оболонки порожнини
рота та ендометрію.
В роботі проведене експериментальне вивчення терапевтичних ефектів
препаратів, що містять фітоестрогени, результати якого служать
обґрунтуванням для застосування їх з метою профілактики і лікування
патологічних станів слизової оболонки порожнини рота при гіпоестрогенії.
З метою профілактики і лікування уражень слизової оболонки порожнини
рота і великих слинних залоз при гіпоестрогенних станах у жінок
запропоновано препарати, які містять ізофлавони сої, та виявляють
естрогенні, антиоксидантні та мембранотропні властивості.
Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано для впровадження
в медичну практику препарату ЕКСО, і зубного еліксиру “Ексодент – 1” для
профілактики та лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота в
жінок з гіпоестрогенією.
Встановлено, що застосування препаратів фітоестрогенів сої у жінок із
захворюваннями слизової оболонки порожнини рота на тлі зниженого
вироблення статевих гормонів є перспективним і дозволяє замінити
синтетичні гормональні препарати на природні – фітоестрогени.
Запропонований метод лікування впроваджено в клінічну практику відді-лу
терапевтичної стоматології Інституту стоматології АМН України,
терапев-тичному відділенні міської стоматологічної полікліники № 2 м.
Одеси. Мате-ріали дисертації включені в учбовий процес кафедри
терапевтичної стомато-логії Одеського державного медичного університету
МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом проаналізована наукова
література по даній проблемі та особисто проведено науково-інформаційний
пошук по темі дисертації. Разом з науковим керівником визначені мета і
задачі дослідження. Самостійно проведені всі клінічні спостереження і
лабораторні дослідження у хворих, експериментальні дослідження на
тваринах. Проведено математичну обробку отриманих результатів,
оформлення їх у вигляді таблиць, діаграм і графіків, зроблений аналіз
результатів, сформульовані основні положення дисертації.
Біохімічні дослідження проведені разом із співробітниками лабораторії
біохімії відділу біотехнології (зав. відділом, д.б.н., професор А.П.
Левицький, зав. лабораторією біохімії – к.б.н., с.н.с. О.А. Макаренко)
Інституту стоматології АМН України.
Радіоізотопні дослідження проводилися в патофізіологічній лабораторії
Інституту стоматології АМН України (зав. лабораторією, д.м.н., професор
О.І. Сукманський).
Морфологічні дослідження проведені на кафедрі гістології Одеського
державного медичного університету під керівництвом д.м.н., професора
І.М. Моісеєва.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися й обговорювалися на V Українській конференції молодих
вчених (Київ, 2003), науково-практичній конференції молодих вчених
(Харків, 2003), V Українській конференції молодих вчених, присвяченій
пам’яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2004), Міжнародному науковому
конгресі “Стоматологія Казахстану – 2004” (Алмаата, 2004).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, серед
яких 6 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, і
3 тезів у вигляді матеріалів конференцій, з’їздів, конгресів.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, розділу матеріалів і методів досліджень, 3-х розділів
власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків,
практичних рекомендацій і списку використаних джерел. Загальний обсяг
дисертації складає 154 сторінки. Робота ілюстрована 24 таблицями і 13
малюнками. Список використаних джерел літератури містить 318 джерел, у
тому числі 41 іноземних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі
завдань проведені експериментальні дослідження на 110 білих щурах і
обстеження та лікування 150 жінок в стані гіпоестрогенії (жінки з
фізіологічним клімаксом та двобічною оваріоектомією в віці 25-55 років.
Контрольну групу склали 10 практично здорових жінок в віці 25-35 років).
Експериментальні дослідження. Експерименти на тваринах здійснено
відповідно до Міжнародних вимог про гуманне поводження з тваринами,
дотримуючись правил “Европейской конвенции защиты позвоночных животных,
использующихся в экспериментальных и других научных целях”.
Лікувальну дію препаратів фітоестрогенів вивчали на самках білих щурів
лінії Вістар стадного розведення, яким моделювали гіпоестрогенію шляхом
двобічної оваріоектомії. В якості препаратів порівняння використовували
мікрофолін і гранули кверцетину. Експеримент був проведений на 70 білих
щурах, які були розділені на 7 груп: 1 – інтактні тварини; 2 – щури з
оваріоектомією без лікування; 3 – щури, які протягом 30 діб після
двобічної оваріоектомії отримували гранули кверцетину в дозі 100 мг/кг ;
4 – тварини, які після двобічної оваріоектомії отримували мікрофолін в
дозі 25 мг/кг протягом 30 діб; 5 – тварини, яким після двобічної
оваріоектомії протягом 30 діб зрошували порожнину рота еліксиром
“Ексодент – 1”; 6 – група щурів, яким після двобічної оваріоектомії
протягом 30 діб вводили ЕКСО у дозі 300 мг/кг; 7 – група щурів, яким
після двобічної оваріоектомії протягом 30 діб вводили субстанцію ІФСО у
дозі 30 мг/кг.
Клінічні методи. Проведено обстеження 150 жінок в стані гіпоестрогенії
та групи контролю, яку складали 10 практично здорових жінок у віці від
25 до 55 років. Із 150 обстежених у 20 жінок з двобічною оваріоектомією
та 20 жінок з фізіологічним клімаксом були виявлені захворювання
слизової оболонки ротової порожнини: у 23 діагностовано хронічний
рецидивуючий афтозний стоматит, а у 17 – червоний плискатий лишай.
Тривалість захворювань слизової оболонки ротової порожнини в середньому
була – від 1,6 до 3,6 років після оваріоектомії та початку фізіологічної
менопаузи. До початку нашого лікування всі хворі знаходились на
амбулаторному лікуванні в різних стоматологічних полікліниках міста
Одеси та Інституті стоматології, де лікування проводилось за загальними
принципами: знеболювання, призначення загальноукріпляючих,
кератопластичних, протизапальних, седативних засобів.
Клінічне обстеження хворих починалося з ретельного збору анамнезу,
огляду ротової порожнини, що дозволило визначити тривалість
захворювання, кількість рецидивів на рік, термін епітелізації елементів
ураження і супутні захворювання.
У ранковий час, натще, пацієнтам обстежуваних груп робили забір
нестимульованої ротової рідини, у якій проводили біохімічні дослідження,
та відбрали клітини букального епітелію для визначення електрофоретичної
рухливості ядер (В.И. Шахбазов и соавт., 1986).
Естрогенну насиченість організму визначали за методикою кристалізації
слини (Г.Н. Вишняк., Н.А. Бакшутова, 1987).
Біохімічні методи. Біохімічні дослідження проводили в надосадовій
частині ротової рідини хворих, сироватці крові, надосадовій рідині
гомогенатів тканин слизової оболонки ротової порожнини та великих
слинних залоз білих щурів. У досліджуваних зразках визначали вміст
малонового діальдегіду за реакцією із тіобарбітуровою кислотою (И.Д.
Стальная, Т.Г. Гаришвили, 1977), катепсинів pH 3,5 за методом Anson
(1938) у модіфикації А.П. Левицького, Р.Д. Барабаша (1973), активність
каталази за методом М.А. Королюк, Л.І. Іванової (1998), концентрацію
водорозчинного білка визначали за методом O.N. Lowry (1957).
Морфологічні методи. Морфологічні дослідження в тканинах слизової
оболонки щоки та ендометрії проводили згідно з рекомендаціями Г.Г.
Автандилова (1990).
Радіоізотопні методи. Обмінні процеси в тканинах слизової оболонки
порожнини рота вивчали з використанням міченого кальцію 45Са.
Статистичні методи. Всі отримані в клініці та експериментах результати
оброблялись методом варіаційної статистики з використанням t-критерію
Ст`юдента на персональному компьютері IBM PC.
Результати досліджень та їх обговорення. Метою проведення
експериментальних досліджень було вивчення структурно-метаболічних змін
в слизовій оболонці порожнини рота щурів з гіпоестрогенією, яка
призводить до її ураження і запропонування патогенетичної терапії.
Із факторів, які свідчать про стан запалення систем організму, було
обрано показники рівня процесів вільнорадикального окиснення ліпідів та
активність ферментів антиоксидантної системи. Окрім того, стан слизової
оболонки порожнини рота і ендометрію у самок щурів оцінювали
морфологічно.
Розвиток гіпоестрогенїї в експериментальних тварин відобразився
на стані слизової оболонки порожнини рота, про що свідчать результати
біохімічних досліджень. У слизовій оболонці порожнини рота у 2 рази
(р?0,05) збільшився рівень малонового діальдегіду, а у сироватці крові у
1,5 рази (р?0,05). При оваріоектомії відмічається тенденція до зниження
активності антиоксидантного ферменту каталази. Оваріоектомія призводить
до різкого зниження в слизової оболонці порожнини рота рівня протеолізу.
Проведені експерементальні дослідження свідчать про те, що
двобічна оваріоектомія у щурів призводить не тільки до клінічних змін в
слизовій оболонці порожнини рота, а також біохімічних та морфологічних.
Після оваріоектомії відмічається активація процесів вільнорадикального
окиснення ліпідів, що підтверджується збільшенням у слизовій оболонці
порожнини рота, піднижньощелепних слинних залозах та сироватці крові
вмісту кінцевого продукту перекисного окиснення ліпідів – малонового
діальдегіду. Як відомо, естрогени є інгібіторами процесів
вільнорадикального окиснення ліпідів. Механізм дії естрогенів подібний
до дії фенольних з`єднань, і зумовлений антирадикальною активністю.
Активність процесів вільно-радикального окиснення ліпідів посилена в той
час, коли концентрація естрогенів в організмі знижена, що і
підтвердилось в наших дослідженнях. Зростання рівня процесів
вільнорадикального окиснення ліпідів обумовлено також зниженням
активності ферментів антиоксидантного захисту як у сироватці крові, так
і в тканинах слизової оболонки порожнини рота (табл. 1).
Таблиця 1
Вміст малонового діальдегіду у слизовій оболонці порожнини рота
та підщелепних слинних залоз щурів після оваріоектомії
(мкмоль/кг, M?m; n=10)
Досліджувані
групи тварин Слизова оболонка щоки Слизова оболонка язика Підщелепні
слині залози
Контроль
(вдаванооперовані) 11,7?0,8 30,9?6,4 55,8?2,0
2. Контроль
(оваріоектомія) 24,5?3,4
р^„.
T
O
=¬>O>*@N@?E†G?P,R@W2[E_
`aboebxd?d(h*h,hlhaj-k,tNt1/4av„ „?…Oe…ooooaeYaeNAeooo?ooooooooooooooo
oooooo??o?o?ooooooooooooooooo?o?o?o?o?
O
§
§
§
§
O
$
O
O
$
O
O
§
§
O
§
§
O
$
O
O
$
O
O
§
§
O
§
§
O
$
O
O
$
O
O
§
§
O
O
O
§
§
O
EHuy
O
O
§
§
§
§
O
$
O
O
$
O
O
§
§
§
§
O
O
O
$
O
O
§
§
§
§
O
$
O
O
§
§
|
??????????ї і роз`яснюються виявлені нами витончення епітеліального
шару, порушення співвідношення зон ороговівшого та неороговівшого шарів,
зменшення кількості мітозів, а також компенсаторне збільшення кількості
двуядерних епітеліоцитів.
Під дією препарату ЕКСО кількісні показники, що характеризують процеси
відновлення епітеліального шару – кількість мітозів і двуядерних клітин
практично повністю нормалізувалися. Під дією препарату ЕКСО прийшли до
норми і ознаки зон неороговівшого і ороговівшого епітелію, що призвело
до відновлення нормальної товщини всього епітеліального шару. Здвиги
позитивного характеру відмічались і при дослідженні вмісту нуклеїнових
кислот, що проявилось в збільшенні їх кількості в епітеліоцитах
шиповатого шару. Проведенні морфологічні дослідження свідчать про те, що
фітоестрогенний препарат ЕКСО в дозі 300 мг/кг в умовах оваріоектомії
виявляє дію анаболічної спрямованості на епітеліальні клітини слизової
оболонки порожнини рота.
Як і в слизовій оболонці порожнини рота, в ендометрії відмічалось
зменшення товщини епітелію, зниження мітотичного індексу на 25 %,
порушення проліферації та диференціровки клітин покровного епітелію, що
супроводжувалося атрофічними змінами. У щурів з оваріоектомією, які
отримували ЕКСО, зменшення товщини епітелію було значно меньшим. При
цьому нормалізувалися розміри клітин, збільшився в них і вміст
нуклеїнових кислот, відмічалось гальмування атрофічних процесів.
Таким чином, проведені нами експериментальні дослідження свідчать про
те, що ЕКСО нормалізує цитологічні показники покровного епітелію
слизової оболонки порожнини рота і ендометрію, що характеризує загальні
механізми регулювання диференціювання їх клітин.
Проведені на 40 щурах радіоізотопні дослдіження свідчать про те, що
двобічна оваріоектомія призводить до зниження відсотку включення 45Са в
слизову оболонку порожнини рота та великі слинні залози (р0,05). Такі ж данні отримані нами і при визначенні
вмісту водорозчинного білка (табл. 4).
Таблиця 3
Концентрація малонового діальдегіду та активність
каталази в ротовій рідині хворих з
гіпоестрогенними станами до
і після лікування (M±m, n=10)
Досліджуванні групи
Контроль
Базисна терапія
Базисна терапія+ЕКСО
+Ексодент-1
До
після
до
Після
Концентрація МДА, мкмоль/л
Двобічна
оваріоектомія
Фізіологічний клімакс
0,52±0,02 1,05±0,31
р0,5
0,98±0,24
р0,5
1,08 ±0,33
р0,5
3,40±0,35
р0,5
3,46±0,35
р0,5
30,6±11,4
р0,5
30,8±8,2
р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
