.

Стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з ендокринною патологією (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3527
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Матвієнко Інна Володимирівна

УДК 618.3-06:[616.379-008.64+616.441

Стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з ендокринною патологією

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: академік НАН України, доктор медичних наук,

професор Грищенко Валентин Іванович,

Харківський державний медичний
університет МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та
гінекології №1;

Інститут проблем кріобіології та
кріомедицини НАН України,

директор.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Щербакова Валентина Василівна,

Харківська медична академія
післядипломної освіти МОЗ

України, завідувач кафедри акушерства
та гінекології №1;

доктор медичних наук, професор

Зелінський Олександр Олексійович,

Одеський державний медичний
університет МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та
гінекології №2.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
МОЗ України, м. Київ, кафедра акушерства та гінекології №1.

Захист відбудеться „29” травня 2007 р. о 13.30 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному
медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр.Леніна,4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр.Леніна,4).

Автореферат розісланий „28” квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор
В.В.Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ендокринна патологія в останнє десятиліття
почастішала в усьому світі (О.М. Лук’янова, 2000; Т.Ф. Татарчук,
Я.П. Сольський, 2003). Практика показує, що екстрагенітальні
захворювання й вагітність впливають одне на одного (М.М. Шехтман, 2001).
Особливо несприятливий вплив найпоширенішої ендокринної патології матері
– цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози – на
внутрішньоутробний розвиток плода, що нерідко призводить до його
загибелі, формування вад розвитку або народження хворих дітей (В.Є.
Дашкевич, 2005; В.В. Щербакова, 2004). Таким чином, проблема “ендокринна
патологія та вагітність” є досить актуальною не лише в медичному, але й
соціальному аспекті. У цей час досягнуто істотного прогресу у веденні
вагітності й пологів у жінок з ендокринною патологією. Однак, проблема
впливу цукрового діабету (ЦД) й патології щитоподібної залози (ЩЗ) на
перебіг вагітності й стан фетоплацентарного комплексу (ФПК), як і
раніше, привертає увагу дослідників у зв’язку з тенденцією до збільшення
частоти зазначених захворювань (В.Ю. Щербаков, 2005; М.О. Майко, 2006).
Складний комплекс нейроендокринних, біохімічних і морфологічних змін,
які виникають у ФПК, викликає погіршення перебігу ЦД і захворювань ЩЗ,
сприяє виникненню й прогресуванню різних судинних ускладнень при
зазначеній патології (В.А. Данилко, 2004). ЦД під час вагітності має ряд
особливостей, пов’язаних з функцією ФПК, наслідком яких є лабільний
перебіг хвороби, прогресування діабетичної ангіопатії та гіпоксії, часті
загострення хронічного пієлонефриту, приєднання пізнього гестозу (В.К.
Чайка, 1999; В.І. Медведь, 2005).

У літературі є велика кількість робіт, спрямованих на вивчення перебігу
ЦД і вагітності, однак більшість із них присвячено вивченню характеру
порушень обміну речовин (вуглеводів, білків, жирів), мікроциркуляції,
імунного статусу й інших особливостей, незважаючи на те, що провідне
значення в патогенезі розвитку ускладнень із боку ФПК приділяється
судинним розладам і порушенням усіх видів гемодинаміки. Проблема стану
матково-плодово-плацентарного кровотоку, уточнення механізму розвитку
фето-плацентарної недостатності (ФПН) у вагітних, які хворіють на ЦД,
залишається ще не вирішеною.

Серед ендокринних захворювань у вагітних на другому місці після
цукрового діабету знаходиться патологія щитоподібної залози (А.Ю.
Щербаков, 2006). В останні роки поширеність захворювань ЩЗ у жінок під
час вагітності зростає, що, безсумнівно, визначає стан фізичного й
психічного здоров’я підростаючого покоління. Погіршення екологічної
обстановки, зміна характеру харчування населення сприяють росту
тиреоїдної патології в Україні. У літературі наводяться дані про те, що
вагітність може викликати загострення автоімунних захворювань ЩЗ. Під
час вагітності можуть виникати так звані гестаційний тиреотоксикоз і
гестаційний гіпотиреоз, які несприятливо впливають на стан плода (З.М.
Дубоссарська, 2005; О.О. Зелінський, 2005; L. Raposo, 2003). Патологія
ЩЗ, яка найчастіше зустрічається під час вагітності (дифузний токсичний
зоб), може призвести до ряду ускладнень: анемії, прееклампсії,
мимовільного викидня, гіпотрофії та вад розвитку плода (В.В. Щербакова,
2003; Т.Н. Дьоміна, 2005).

Даних літератури про стан ФПК у вагітних, які хворіють на
інсулінозалежний цукровий діабет (ІЗЦД) і дифузний токсичний зоб (ДТЗ),
недостатньо або вони суперечливі. Різноманітність частоти, характеру й
важкості ускладнень для матері й плода змушує шукати нові підходи до
ранньої діагностики й лікування плацентарної дисфункції (ПД) у вагітних
з ендокринною патологією, які дозволять оптимізувати ведення вагітності
й пологів у даного контингенту жінок (Б.М. Венцківський, 2002;
М.О. Майко, 2006).

Слід зазначити, що існуючі методи діагностики стану ФПК не завжди
інформативні, тому пошук більш досконалих способів визначення стану
системи мати-плацента-плід у вагітних з ендокринною патологією є вкрай
актуальною проблемою. Знання особливостей впливу ІЗЦД і ДТЗ на стан ФПК
дозволять оптимізувати лікувально-діагностичні заходи, що відповідають
інтересам матері й плода, вибрати адекватну тактику ведення вагітності,
визначити метод розродження. Проведення такого дослідження повністю
відповідає принципам сучасної перинатології, що надає великого значення
охороні матері й плода, визначаючи його актуальність і медико-соціальну
значимість.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №1 Харківського
державного медичного університету і є фрагментом комплексної
науково-дослідної державної програми “Нові підходи до профілактики й
лікування в перинатальній охороні плода й при порушеннях репродуктивної
функції” (номер державної реєстрації 0104U002231). Автором самостійно
вивчений стан ФПК у вагітних з ендокринними захворюваннями, які
зустрічаються найчастіше.

Мета й задачі дослідження. Метою роботи стало вдосконалення діагностики
порушень стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із цукровим
діабетом і патологією щитоподібної залози з наступною розробкою
алгоритму ведення вагітності й пологів для зниження перинатальних
ускладнень.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні задачі:

1.Вивчити особливості клінічного перебігу вагітності, стан плода в
жінок, які страждають на ІЗЦД.

2.Вивчити особливості клінічного перебігу вагітності, стан плода в
жінок, що мають ДТЗ.

3.Дати характеристику стану внутрішньоутробного плода методом оцінки
його біофізичного профілю й стану кровообігу в системі
мати-плацента-плід у вагітних з ІЗЦД і ДТЗ.

4.Визначити магнітно-резонансно-томографічну (МРТ) картину плаценти й
навколоплідних вод у вагітних з ІЗЦД і ДТЗ.

5.Удосконалити систему ранньої діагностики порушень у фетоплацентарному
комплексі й методи їхньої корекції для зменшення перинатальних втрат.

6.Сформулювати алгоритм ведення вагітності й пологів у жінок з ІЗЦД і
ДТЗ.

Об’єкт дослідження: цукровий діабет, патологія щитоподібної залози у
вагітних.

Предмет дослідження: стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з
ендокринними захворюваннями (інсулінозалежний цукровий діабет і дифузний
токсичний зоб).

Методи дослідження: клінічні, ультразвукове дослідження, доплерометрія,
магнітно-резонансна томографія, дослідження біофізичного профілю плода;
радіоімунологічні, статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше на основі комплексного
клініко-інструментального вивчення фетоплацентарного комплексу
визначений підхід до з’ясування причин виникнення ускладнень вагітності,
пологів, а також високої перинатальної захворюваності й смертності у
вагітних з ІЗЦД і ДТЗ.

Установлено особливості клініко-функціональних взаємовідносин у
фетоплацентарному комплексі у вагітних з ендокринною патологією. Уперше
визначена послідовність пригнічення біофізичних показників стану плода
при ІЗЦД і ДТЗ у вагітних; вивчена МРТ картина при фізіологічній
вагітності, ІЗЦД і ДТЗ.

Уперше дана комплексна характеристика стану
матково-плодово-плацентарного кровотоку, доведено значення судинних
порушень у вагітних з ІЗЦД, вплив ДТЗ на матково-плодову гемодинаміку.

Зіставлення результатів ультразвукового, доплерометричного досліджень і
магнітно-резонансної томографії дозволило виявити ряд характерних для
ендокринопатій змін на тлі компенсаторно-пристосувальних реакцій
фето-плацентарного комплексу, розробити принципово новий метод
діагностики ФПН у жінок з ІЗЦД.

Удосконалено сучасні підходи до ранньої діагностики, лікування й
профілактики перинатальних ускладнень у жінок із указаною ендокринною
патологією.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведених
досліджень удосконалена система обстеження для ранньої діагностики стану
плода у вагітних з ендокринною патологією. Визначені МРТ параметри, які
характеризують стан навколоплідних вод і плаценти в нормі й у вагітних з
ІЗЦД і ДТЗ. Розроблений принципово новий метод діагностики плацентарної
дисфункції у жінок з ІЗЦД.

Запропоновано методики, застосування яких дозволяє контролювати
ефективність проведеного лікування й прогнозувати результат вагітності
для матері й плоду, що буде сприяти зниженню перинатальної патології та
смертності.

Удосконалені методи діагностики стану ФПК у вагітних з ендокринною
патологією впроваджені в практику відділень патології вагітності
пологових будинків №1, №4, № 5, №7 м. Харків, Український
науково-практичний медичний центр акушерства, гінекології та
репродуктології. Теоретичні положення й практичні рекомендації
дисертаційної роботи використовуються в педагогічному процесі
Харківського державного медичного університету й Харківській медичній
академії післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення й результати, що
виносяться на захист, отримані дисертантом особисто. Самостійно
визначена тема, напрямок дослідження, мета й задачі, підібрані групи
жінок, проаналізована наукова література з даної проблеми, проведений
патентний пошук.

Дисертантом самостійно виконаний аналіз клініко-інструментальних
досліджень, статистична обробка отриманих результатів, написані всі
розділи роботи, сформульовані висновки й практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені
й обговорені на науково-практичних конференціях „Від фундаментальних
досліджень – до прогресу в медицині” (Харків,2005), науково-практичних
конференціях Асоціації акушерів-гінекологів (Донецьк, 2006; Львів,
2005), „Актуальні питання клінічної та лабораторної імунології,
алергології та імунореабілітації” (Київ,2005), на засіданнях
Харківського наукового медичного товариства акушерів-гінекологів (2004,
2005), на спільному засіданні співробітників кафедр акушерства та
гінекології №1 і №2 Харківського державного медичного університету
(2006).

Публікації з теми дисертації. За матеріалами дисертації опубліковано 8
наукових праць, з них 3 у журналах, рекомендованих ВАК України, 2 – у
збірниках наукових праць, 2 – у збірниках тез конференцій, патент
України на винахід.

Структура й обсяг дисертації. Робота викладена на 149 сторінках й
складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень,
аналізу й обговорення отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку літератури, що нараховує 257 вітчизняних й 95
іноземних джерел, представлених на 34 сторінках. Робота ілюстрована 30
таблицями й 8 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали й методи дослідження. Для досягнення поставленої мети й
вирішення задач даної роботи було обстежено 150 жінок в терміні
вагітності 28-34 тижня, які були розподілені на основну й контрольну
групи. Основна група (120 вагітних з ендокринною патологією) складалася
із двох підгруп: до першої підгрупи ввійшли 58 вагітних (38,6%) , що
страждають протягом різного часу на ІЗЦД; у другу підгрупу – 62 вагітних
(41,4%), що мають гіперплазію щитоподібної залози різного ступеня
тяжкості (дифузний токсичний зоб). Діагноз встановлювався разом з
ендокринологом. Контрольну групу склали 30 жінок (20%) з фізіологічним
перебігом вагітності. За віком, паритетом, соціальним станом жінки, що
спостерігалися, були порівняні.

Крім загальноприйнятого клінічного обстеження, були використані
спеціальні методи, які включали проведення ультразвукової діагностики,
вивчення гемодинамічних показників вагітної, стану кровообігу плода,
матково-плацентарного кровотоку з використанням доплерометрії,
магнітно-резонансної томографії, визначення біофізичного профілю плода,
показників об’ємного транспорту кисню.

Ультразвукові дослідження вагітних проводилися за допомогою
ультразвукового діагностичного приладу Aloka-1100-Flexus (Японія), що
працює за принципом сірої шкали.

Для оцінки функціонального внутрішньоутробного стану плода вивчали його
біофізичний профіль (БФП) за методикою, запропонованою A. Vintzileos
(1983).

Показники об’ємного транспорту кисню (ОТК), тобто тієї кількості кисню,
що транспортується до органів і тканин за певний проміжок часу, є
ключовими в загальній оцінці кисневого балансу організму. ОТК можна
виразити через відносні величини – кисневий потік (КП) і індекс
кисневого потоку (ІКП), які обчислюються за спеціальними формулами. До
показників, які безпосередньо відповідальні за транспорт кисню в
організмі, відносяться наступні: сатурація О2; абсолютний вміст кисню в
крові (О2-стандарт); Hb-показник зв’язаного кисню; Hb-резерв кисню, що
активно віддає його в умовах гіпоксії. Ці показники становлять
кисневотранспортний компонент регуляції ОТК.

Для визначення центральної та маткової гемодинаміки у вагітних
застосовувалася тетраполярна інтегральна реографія. Метод заснований на
реєстрації мінливої (у зв’язку з пульсовим кровотоком) величини
електричного опору живих тканин при проведенні через них слабкого за
силою змінного струму високої частоти. Отримані результати
ідентифікувалися на спеціальному медичному комплексі РЕОКОМ.

Гемодинамічні процеси в єдиній функціональній системі мати-плацента-плід
є одним із провідних факторів, що забезпечують нормальний перебіг
вагітності, ріст і розвиток плода. Порушення маточно-плацентарного
(МПК), плодово-плацентарного (ППК) і мозкового кровотоку плода (МКП)
відіграють основну роль у патогенезі плацентарної дисфункції. Для
визначення стану ФПК проводилися доплерометричні дослідження кровотоку з
використанням доплерографа “Medisson EX-8000” (Корея).

Аналіз матково-плацентарного кровотоку здійснювався шляхом дослідження
кривих швидкостей кровотоку в маткових артеріях при поздовжньому
скануванні датчиками доплерографа в ділянці бічних стінок малого тазу за
методикою, розробленою А.Н. Стрижаковим й ін..

Сучасний етап розвитку клінічної медицини характеризується впровадженням
в акушерсько-гінекологічну практику нових високоінформативних методів
візуалізації, практично позбавлених недоліків. Метод
магнітно-резонансної томографії – неінвазивний, метод, що не іонізує,
який дозволяє одержати зображення з найкращим, щодо інших методів,
контрастом тканин і має можливість одержувати зображення досліджуваного
об’єкта в будь-якій заданій проекції. Крім цього, використання різних
режимів сканування (Т1 і Т2 зважені зображення, зображення по протонній
щільності) при МРТ для візуалізації досліджуваних органів і систем може
виявити такі особливості зміни тканин, які неможливо виявити за
допомогою будь-яких інших методів медичної візуалізації. В даній роботі
дослідження виконані з використанням томографа „Образ-1” (Росія). На
сьогоднішній день не існує інших методів досліджень, що дозволяють
одержати більш точну оцінку стану навколоплідних вод, плаценти і їхньої
патології. У цей час доведена повна безпека методу для вагітних і плода.

Результати всіх проведених досліджень піддавали статистичній обробці з
використанням стандартної програми “Медстат” для обробки
медико-біологічної інформації. Вірогідність розходжень між порівнюваними
групами визначалася за таблицями Стьюдента. У роботі враховувалися лише
достовірні результати (р¦Z th ?? ?тологією дозволили виявити ряд гемодинамічних порушень у системі мати-плацента-плід, що приводять до зміни стану ФПК, стійкої плацентарної дисфункції, корекція якої є актуальним завданням перинатології. Арсенал існуючих методів профілактики плацентарної дисфункції й дистресу плода у вагітних досить великий, але їхня ефективність недостатня, що пов'язано, на нашу думку, з тим, що терапія спрямована на окремі ланки патогенезу й не враховує весь комплекс патологічних змін в організмі вагітної. Розробка шляхів зниження частоти розвитку ПД містила в собі проведення профілактичного лікування дистресу плода й вибір адекватного способу розродження в кожному конкретному випадку. Як показали проведені дослідження, безпосередніми ушкоджуючими факторами, які викликають ускладнений перебіг вагітності при ендокринній патології, є судинні розлади в організмі вагітних, а основними патогенетичними ланками реалізації цих факторів є взаємозалежні з ними порушення кровообігу в системі мати-плацента-плід. Тому основною ланкою в профілактиці порушень стану ФПК у вагітних високого ризику є заходи, спрямовані на усунення гемодинамічних порушень у вагітної і в системі мати-плацента-плід у сполученні з нормалізацією реологічних властивостей крові. Провівши ретельний аналіз традиційного методу лікування гіпоксії плода (Б.М. Венцківський, 2002), обумовленої ФПН, ми виділили найбільш ефективні , на нашу думку, доступні препарати (киснево-повітряна суміш, цитохром С, есенціале, теонікол, компламін, трентал) і використали їх у комплексному лікуванні, доповнивши сучасними медикаментозними засобами, ефективність і безпека застосування яких у період гестації доведена багатьма авторами (магнефер В6, неотон, серміон, реосорбілакт, мемоплант). Для порівняльної оцінки традиційної та комплексної терапії ПД жінки основної групи були розділені на 2 підгрупи: першу підгрупу склали 28 вагітних (15 з ІЗЦД та 13 з ДТЗ), що одержували традиційне лікування; у другу підгрупу ввійшли 43 жінки (22 з ІЗЦД та 21 з ДТЗ), що одержували розроблену нами комплексну терапію. Ефективність лікування оцінювалася за основними й інтегративними параметрами об'ємного транспорту кисню. Проведені нами дослідження ОТК у вагітних високого ризику з ендокринною патологією показали, що, в основному, зміни енергетичного забезпечення організму відбуваються за рахунок порушень газообміну між організмами матері й плода. У вагітних основної групи виявлене зниження (р3,5, ФПК – > 3,7 або
нульовому діастолічному кровотоці, МКП -3,0, біофізичного профілю плода
6 балів і менш, МРТ ознаках вираженого багато- або маловоддя, а також
передчасного дозрівання або недорозвинення плаценти прогнозують високий
ступінь ризику розвитку дистресу плода.

2. Лікування й профілактику ФПН у вагітних з ендокринною патологією
необхідно починати вчасно, бажано з 30-32 тижнів вагітності,
використовуючи розроблену схему комплексної терапії залежно від тяжкості
виявлених порушень із обов’язковим включенням вазоактивних препаратів
(мемоплант по 40мг усередину 3 рази на день до 4 тижнів; неотон 2-4г
внутрішньовенно крапельно 1 раз на день 6 днів; серміон по 5мг усередину
3 рази на день 4-6 тижнів або по 4 мг внутрівенно крапельно 1 раз на
день 4-6 днів).

3. Терміни й спосіб розродження вагітних з ендокринною патологією
визначається відповідно до запропонованого алгоритму з урахуванням
ступеня тяжкості стану плода: при середньому й тяжкому ступені –
переважно оперативне розродження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грищенко В.И., Мерцалова О.В., Лазуренко В.В., Матвиенко И.В.
Характер нарушений центральной гемодинамики и их взаимодействие с
состоянием гемодинамики в системе “мать-плацента-плод” у беременных с
сахарным диабетом //Український радіологічний
журнал.-2003.-№11.-С.263-266. (Автор виконав набір матеріалу, обробку та
інтерпретацію результатів).

2. Мерцалова О.В., Лазуренко В.В.,Питько В.А.,Горбатовская Э.В.,
Матвиенко И.В. Характеристика патологии плаценты и околоплодных вод у
беременных с инсулинзависимым сахарным диабетом по данным МР-томографии
// Ультразвукова перинатальна діагностика.-2004.-№17.-С.44-47. (Автор
визначив мету дослідження, вивчив результати МРТ-обстеження).

3. Матвиенко И.В. Эндокринная патология как фактор риска развития
пренатальных поражений ЦНС //Український вісник
псіхоневрології.-2005.-Том13.-Вып.3(44). С.15-18.

4.Пат.6808 7А61В10/00 Спосіб діагностики ступеню ризику стану плоду у
вагітних, хворих на цукровий діабет/ В.І.Грищенко, О.В.Мерцалова,
В.В.Лазуренко, В.А.Пітько, І.В.Матвієнко (Україна) №20041109708:
заявл.25.11.2004.-Опубл. 16.05.2005, Бюл.-№5. (Автору належить ідея
способу, формулювання формули винаходу та його впровадження).

5. Матвиенко И.В. Иммунохимические аспекты пренатальных поражений ЦНС
плода и новорожденных в раннем неонатальном периоде при беременности с
эндокринной патологией //Імунологія и алергологія.-2005.-№3.-С.98.

6. Грищенко В.И., Щербина Н.А., Мерцалова О.В.,Лазуренко В.В., Матвиенко
И.В. Современные подходы к вопросам диагностики состояния
фетоплацентарного комплекса у беременных с инсулинзависимым сахарным
диабетом //Мат. Наук.-практ.конф.”Від фундаментальних досліджень – до
прогресу в медицині”.-Харків.ХДМУ.-2005.-С.175-176. (Автором виконано
набір матеріалу, розроблено діагностичні критерії стану
фетоплацентарного комплексу у вагітних з цукровим діабетом).

7. Матвиенко И.В., Мерцалова О.В.,Питько В.А. Новые методы пренатальной
диагностики в комплексе обследования беременных с эндокринной
патологией//Збірник наук. праць Ассоц. Акуш-гінек.
України.-К.:Інтермед.-2005.-С.286-288. (Автор запропонував нові методи
пренатальноі діагностики, виконав набір та обробку матеріалу).

8. Питько В.А.,Ткачев А.И.,БондаренкоИ.А.,Овчинникова О.В., Матвиенко
И.В. Лечение железодефицитной анемии у беременных с эндокринной
патологией //Збірник наук. праць Ассоц. акуш-гінек.
України.-К.:Інтермед.-2006.-С.540-543.(Автор запропонував мету, провів
узагальнення результатів дослідження).

АНОТАЦІЯ

Матвієнко Інна Володимирівна. Стан фетоплацентарного комплексу у
вагітних з ендокринною патологією.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.01-акушерство та гінекологія.-Харківський державний
медичний університет МОЗ України, Харків,2007.

Робота присвячена удосконаленню діагностики порушень стану
фетоплацентарного комплексу у вагітних із інсулінзалежним цукровим
діабетом та дифузним токсичним зобом з наступною розробкою алгоритму
ведення вагітності й пологів для зниження перинатальних ускладнень.

На достатньому матеріалі встановлено особливості клініко-функціональних
взаємин у фетоплацентарному комплексі у вагітних з ендокринною
патологією. Уперше визначена послідовність пригнічення біофізичних
показників стану плода при ІЗЦД і ДТЗ у вагітних; вивчена МРТ картина
при фізіологічній вагітності, ІЗЦД і ДТЗ. Дана комплексна характеристика
стану фетоплацентарного кровотоку, доведені значення судинних порушень у
вагітних з ІЗЦД, вплив ДТЗ на матково-плодову гемодинаміку.

Зіставлення результатів ультразвукового, доплерометричного досліджень і
магнітно-резонансної томографії дозволило виявити низку характерних для
ендокринопатій змін на тлі компенсаторно-пристосувальних реакцій
фето-плацентарного комплексу, розробити принципово новий метод
діагностики плацентарної дисфункції у жінок з ІЗЦД та захворюваннями
щитоподібної залози.

Удосконалено сучасні підходи до ранньої діагностики, лікування й
профілактики перинатальних ускладнень у жінок з указаною ендокринною
патологією. Упровадження в акушерську практику об’єктивних діагностичних
критеріїв, удосконалення методів лікування ускладнень вагітності,
правильний вибір методів і термінів розродження, дозволили знизити
частоту порушень стану ФПК у вагітних з ендокринної патології в 1,8
рази, що сприяло зменшенню перинатальних ускладнень і поліпшенню
перебігу неонатального періоду.

Ключові слова: вагітність, інсулінозалежний цукровий діабет, дифузний
токсичний зоб, фетоплацентарний комплекс, магніто-резонансна томографія.

АННОТАЦИЯ

Матвиенко Инна Владимировна. Состояние фетоплацентарного комплекса у
беременных с эндокринной патологией. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.01- акушерство и гинекология.-Харьковский
государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2007.

Работа посвящена выявлению ранних признаков фетоплацентарной
недостаточности у беременных с эндокринной патологией,
усовершенствованию доклинической диагностики нарушений состояния
фетоплацентарного комплекса у беременных с сахарным диабетом и диффузным
токсическим зобом с последующей разработкой алгоритма ведения
беременности и родов для снижения перинатальных осложнений.

Для достижения поставленной цели и решения задач данной работы было
обследовано 150 беременных, которые были разделены на основную и
контрольную группы. Основная группа (120 беременных с эндокринной
патологией) состояла из двух подгрупп: первую подгруппу составили 58
беременных (38,6%) , страдающих в течение различного времени ИЗСД; во
вторую подгруппу вошли 62 беременных (41.4%), имеющих гиперплазию
щитовидной железы различной степени тяжести (диффузный токсический зоб).
Диагноз устанавливался совместно с эндокринологом. Контрольную группу
составили 30 женщин (20%) с физиологическим течением беременности.

Впервые на основе комплексного клинико-инструментального изучения
фетоплацентарного комплекса определен подход к выяснению причин
возникновения осложнений беременности, родов, а также высокой
перинатальной заболеваемости и смертности у беременных с ИЗСД и ДТЗ.
Были установлены особенности клинико-функциональных взаимоотношений в
фетоплацентарном комплексе у беременных с эндокринной патологией.
Впервые определена последовательность угнетения биофизических
показателей состояния плода при ИЗСД и ДТЗ у беременных; изучена МРТ
картина при физиологической беременности, ИЗСД и ДТЗ. Дана комплексная
характеристика состояния маточно-плодово-плацентарного кровотока,
доказаны значения сосудистых нарушений у беременных с ИЗСД, влияние ДТЗ
на маточно-плодовую гемодинамику. Сопоставление результатов
ультразвукового, допплерометрического исследований и
магнитно-резонансной томографии позволило выявить ряд характерных для
эндокринопатий изменений на фоне компенсаторно-приспособительных
реакций фетоплацентарного комплекса, разработать принципиально новый
метод диагностики плацентарной дисфункции у женщин с ИЗСД.
Усовершенствованы современные подходы к ранней диагностике, лечению и
профилактике перинатальных осложнений у женщин с указанной эндокринной
патологией.

На основании проведенных исследований усовершенствована система
обследования для ранней диагностики состояния плода у беременных с
эндокринной патологией. Доказана необходимость изучения БФП для
определения состояния плода, оценки результатов лечения и определения
акушерской тактики. Установлены МРТ параметры, которые характеризуют
состояние околоплодных вод и плаценты в норме и у беременных с ИЗСД и
ДТЗ. Разработан принципиально новый метод диагностики ФПН у женщин с
ИЗСД.

Предложены методики, применение которых позволяет контролировать
эффективность проводимого лечения и прогнозировать исход беременности
для матери и плода, что будет содействовать снижению перинатальной
патологии и смертности.

В соответствии с полученными данными обследования ФПК разработана
тактика ведения беременности и родов у женщин с эндокринной патологией
(ИЗСД, ДТЗ), направленная как на снижение частоты возникновения, так и
на предупреждение развития плацентарной дисфункции. Она предусматривает,
помимо терапии экстрагенитальных и акушерских осложнений, коррекцию
расстройств кровообращения в системе мать-плацента-плод. Выявленные у
беременных с ИЗСД и ДТЗ гемодинамические нарушения в сосудах
маточно-плодово-плацентарного комплекса позволяют рекомендовать включить
в комплекс терапии вазоактивные препараты (мемоплант, неотон, сермион).
При определении выбора тактики ведения родов необходимо учитывать
состояние плода. При дистрессе плода легкой степени допускается
проведение самопроизвольных родов, при средней и тяжелой степени –
предпочтение отдается плановому кесаревому сечению.

Внедрение в акушерскую практику объективных диагностических критериев,
совершенствование методов лечения осложнений беременности, правильный
выбор методов и сроков родоразрешения, позволили снизить частоту
нарушений состояния ФПК у беременных с эндокринной патологии в 1.8 раза,
что способствовало уменьшению перинатальных осложнений.

Ключевые слова: беременность, инсулинзависимый сахарный диабет,
диффузный токсический зоб, фетоплацентарный комплекс,
магнито-резонансная томография.

SUMMARY

Matvienko Inna Vladimirovna. Condition of Fetoplacental complex at
pregnant women with an endocrine pathology. – Manuscript

Thesis for a candidate of Medical sciences degree by speciality 14.01.01
– obstetrics and gynecology. – Kharkiv State Medical University
Ministry of Health of Ukraine, Kharkiv, 2007.

Work is devoted to improvement diagnostics of infringements of a
condition a fetoplacental complex at pregnant women with a diabetes and
a diffusive toxic craw with the subsequent development of algorithm of
conducting pregnancy and labor for decrease of perinatal complications.

On a sufficient material features of clinical functional relations in
the fetoplacental complex at pregnant women with an endocrine pathology
have been established. For the first time the sequence of oppression of
biophysical parameters of a condition of a fetus is certain at diabetes
and diffusive toxic craw at pregnant women; the picture is studied MRT
at physiological pregnancy, diabetes and diffusive toxic craw. The
complex characteristic of a condition of a uterus-fetus-placentary
blood-groove is given, values of vascular infringements at pregnant
women with diabetes, influence diffusive toxic craw on uterus-fetus
blood-groove are proved.

Comparison of results ultrasonic, doplerometric researches and a
magnetic-resonance tomography has allowed to reveal a number
characteristic for endocrinopathies changes on a background of adaptive
reactions of a fetoplacentary complex, to develop essentially new method
of diagnostics fetoplacental insufficiency at women with diabetes and
diffusive toxic craw.

Modern approaches to early diagnostics, treatment and preventive
maintenance perinatal complications at women with specified an endocrine
pathology are advanced. Introduction in obstetric practice of objective
diagnostic criteria, perfection of methods of treatment of complications
of pregnancy, a correct choice of methods and terms of labor, have
allowed to lower frequency of infringements of condition fetoplacental
complex at pregnant women with endocrine pathologies in 1.8 times that
promoted reduction perinatal complications.

Keywords: pregnancy, diabetes, diffusive toxic craw, fetoplacental
complex, magnetic-resonance tomography.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БФП-біофізичний профіль плоду

ДТЗ-дифузний токсичний зоб

ІЗЦД –інсулінзалежний цукровий діабет

ІР-індекс резистентності

МКП-мозговий кровообіг плоду

МПК-матково-плацентарний кровообіг

МРТ-магніто-резонансна томографія

ОТК-об’ємний транспорт кисню

ПД-плацентарна дисфункція

ПІ-пульсаційний індекс

ППК-плодово-плацентарний кровообіг

СДС-систоло-діастоличне співвідношення

ФПК-фетоплацентарний комплекс

ФПН-фетоплацентарна недостатність

ЦД –цукровий діабет

ЩЖ-щитоподібна залоза

Підписано до друку 10 04.07

Формат 60 х 84 1/16. Папір офсетний. Друк. ризографія.

Умов. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовлення № 104-07

Надруковано СПД ФО Бровін О.В.Код 2708608999

61022 м. Харків, майдан Свободи, 7. Т. (057) 758-01-08

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020