.

Співпраця сім’ї та школи у фізичному вихованні учнів середнього шкільного віку: Автореф. дис… канд. наук з фіз. виховання і спорту / М.В. Данилевич,

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3080
Скачать документ

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Данилевич Мирослава Василівна

УДК 796. 071.5: 371.037.044

СПІВПРАЦЯ СІМ’Ї ТА ШКОЛИ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

24. 00. 02 – Фізична культура, фізичне виховання
різних груп населення

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з фізичного виховання і спорту

Луцьк – 1999
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Львівському державному інституті фізичної культури, Державний комітет України з фізичної культури і спорту

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Соломонко Олександр Васильович, Львівський державний інститут фізичної культури, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Куц Олександр Сергійович, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, професор кафедри теорії і методики фізичного виховання

кандидат педагогічних наук, професор Осінчук Володимир Григорович, Львівський державний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри фізичного виховання

Провідна установа: Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, Міністерство освіти України, кафедра теорії і методики фізичного виховання і спорту, м. Івано-Франківськ

Захист відбудеться “ 15 ” жовтня 1999 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.32.051.02 Волинського державного університету імені Лесі Українки за адресою: 263000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Волинського державного університету імені Лесі Українки (263000, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30).

Автореферат розісланий “ 12 ” вересня 1999 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Цьось А.В

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Стан здоров’я населення сучасної України має тенденцію до погіршення. Це обумовлюється посиленням негативних впливів екологічних, економічних, соціальних та інших факторів. У сучасних умовах одним з ефективних та доступних засобів профiлактики захворюваностi, підвищення розумової та фізичної працездатності, проведення дозвілля школярів є фізична культура (Л.І.Лубишева, 1994; В.М.Рибак, 1995; В.К.Бальсевич, 1996; І.Козетов, 1996; Б.М.Шиян, 1998).
Статистика свідчить, що при вступi до школи рiзноманiтнi вiдхилення у станi здоров’я має кожна третя дитина, а до кiнця навчання у дев’ятому класi – кожна друга (О.М.Балакірєва, 1995; С.І.Присяжнюк, 1998). У 10-20% сучасних школярів виявлено надлишкову масу тiла; у 30-40% – захворювання носоглотки; у 20-40% – порушення постави; у 50% – дефекти зору і нервово-психічні відхилення; у 50-60% – схильність до частих захворювань (В.Добринський, 1997; О.Д.Дубогай, 1998; О.С.Куц, 1998; Ю.М.Шкребтій, 1998).
Кiлькiсть здорових випускникiв шкiл, за даними різних фахівців, в останні роки становила від 5 до 25% (М.І.Долішній, С.М.Злупко, 1997, А.В.Домашенко, 1998). Серед випускників загальноосвітніх шкіл 40% учнів мають хронічні захворювання, кожен третій юнак не призивається на військову службу за станом здоров’я (В.І.Глухов, 1994; Ю.М. Ніколаєв, 1997; Т.Г.Овчаренко, 1997).
Встановлено, що однією з причин різноманітних відхилень у фізичному розвитку і стані здоров’я дітей є недостатня рухова активність, обсяг якої з кожним роком зменшується (В.П.Мурза, 1991; А.Г.Сухарєв, 1991; В.С.Язловецький, 1991; Н.А.Карпушко, С.В.Поспєлова, 1997; Р.З.Поташнюк, 1997). Уроки фізичної культури компенсують необхiдний для дитячого органiзму об’єм рухової активностi лише на 11-13% (В.А.Леонова, П.С.Данчук, 1991, В.Ф. Новосельський, 1994; Т.В.Гнітецька, 1998).
Природня потреба дитини у рухах починає помiтно знижуватися у середніх класах, а в старших класах все бiльша кiлькiсть школярiв не бажає займатися фiзичною культурою (Ю.А.Копилов, 1986; Б.В.Валик, 1990; Е.М.Іванова, 1997). Тому, дуже важливо своєчасно сформувати у дiтей потребу у систематичнiй фiзичнiй активностi. Найбiльш сприятливим для цього вважається середнiй шкiльний вiк, оскільки у цьому вiцi вiдбуваються значнi змiни фiзичного та психiчного розвитку дитини, закладаються основи здоров’я, майбутнiх звичок, формуються погляди на життя, iнтереси, риси характеру i свiдомiсть (Н.А.Козленко, 1985; В.К.Бальсевич, В.А.Запорожанов, 1987; Г.П.Богданов, 1989).
На даний час школа та позашкiльнi заклади не можуть самостiйно вирiшити ці питання, тому сiм’я повинна в значнiй мiрi допомагати їм. Спiвпраця сiм’ї та школи, за умов її ефективної органiзацiї, може стати суттєвим важелем активiзацiї залучення дiтей до занять фiзичною культурою (В.П.Байков, 1987; А.А.Комар, 1993; О.М.Докукіна, 1993; О.Д.Дубогай, Л.В.Щербань, 1998).
За останнi роки, у зв’язку зi складним соцiально-економiчним становищем у суспiльствi, в значнiй мiрi порушились традицiйнi зв’язки сiм’ї та школи у фiзичному вихованні дiтей (В.Г.Бакашвілі, 1990; Т.В.Кравченко, 1993; А.Т.Акбаров, 1994; С.С.Новикова, 1994). Тому iснує потреба у розробці сучасних шляхів, методів, форм, засобів фiзичного виховання школярiв в умовах взаємодiї сiм’ї та школи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на підставі Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту Державного комітету України з фізичної культури і спорту на 1998-2000 рр. за темою 1.4.5: “Методичні аспекти фiзичного виховання в державній системі освіти”.
Мета дослiдження: розробити та експериментально обгрунтувати програму співпраці сiм’ї та школи у фiзичному вихованні учнів середнього шкільного віку.
Задачі дослідження:
1. Узагальнити досвід теорії і практики з питань співпраці сiм’ї та школи у фiзичному вихованні учнів середнього шкільного віку.
2. Дослідити показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярів 11-13 років м. Львова.
3. Вивчити ставлення учнів та їх батьків до фізичної культури і спорту, вчителів фізичної культури до співпраці сім’ї та школи.
4. Визначити вплив розробленої програми співпраці сім’ї та школи на ефективність фізичного виховання школярів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
– розроблено концептуальні підходи до співпраці сім’ї та школи у сучасних умовах фізичного виховання дітей середнього шкільного віку;
– складена програма (теоретичне обгрунтування, форми, методи, засоби) співпраці сім’ї та школи у фізичному вихованні учнів середнього шкільного віку;
– вперше комплексно досліджено ставлення вчителів фізичної культури і батьків до співпраці сім’ї та школи; батьків та учнів різного рівня фізичної підготовленості до занять фізичною культурою і спортом;
– доповнені та конкретизовані відомості про фізичний розвиток і фізичну підготовленість школярів 11-13 років м. Львова;
– отримали подальший розвиток дослідження про позитивний вплив рухової активності на фізичний стан школярів 12 років .
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:
– впроваджено в практику фізичного виховання учнів середнього шкільного віку авторську програму співпраці сім’ї та школи, яка сприяла підвищенню рухової активності школярів;
– доповнено новими даними навчальний курс “Теорія і методика фізичного виховання” для студентів Львівського державного інституту фізичної культури в розділі “Теоретико-методичні основи фізичного виховання дітей шкільного віку”;
– розроблено уніфіковані оціночні таблиці окремих показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів 11-13 років м. Львова для проведення педагогічного контролю за фізичним станом школярів;
Особистий внесок дисертанта полягає у розробці уніфікованих оціночних таблиць окремих показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярів 11-13 років м. Львова. Автором складена програма співпраці сім’ї та школи у сучасних умовах фізичного виховання учнів середнього шкільного віку і визначено її вплив на показники фізичної підготовленості, фізичної та розумової працездатності, серцево-судинної системи та стан здоров’я 12-річних школярів м. Львова.
Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались на конференціях різних рівнів. В їх числі міжнародні: “Фізкультура, спорт та здоров’я нації” (Вінниця, 1994, 1998), “Проблемы физического воспитания и спорта в современных условиях” (Калінінград, 1997); Всеукраїнські: “Молода спортивна наука України” (Львів, 1999), “Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури, спорту для інвалідів та валеології в навчальних закладах України” (Кіровоград, 1997), “Фізична культура як фактор зміцнення здоров’я дітей і молоді в сучасних умовах” (Одеса, 1994); щорічні науково-методичні конференції викладачів Львівського державного інституту фізичної культури (1994-1999 рр.).
Матеріали дисертації викладені і обговорені на засіданнях кафедри теорії і методики фізичного виховання Львівського державного інституту фізичної культури (1994-1997 роки); на педрадах СШ №№ 54, 79 м. Львова (1995-1998 роки).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 17 робіт, в тому числі 5 статей у фахових виданнях України і 12 – у збірках матеріалів і тез конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 196 сторінках і складається зі вступу, 6 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури і додатків. Робота ілюстрована 43 таблицями і 7 рисунками. У праці використано 269 літературних джерел, з яких 27 – іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми; визначено мету та задачі дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок автора; описано сферу апробації результатів дослідження, зазначено кількість публікацій, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі “Проблеми співпраці сім’ї та школи у фізичному вихованні школярів” подано аналіз та узагальнення наукових праць з проблеми дослідження. Літературний огляд висвітлює: законодавчі та програмно-нормативні основи фізичного виховання дітей на сучасному етапі; вплив рухової активності на здоров’я і функціональний стан організму учнів середнього шкільного віку; особливості фізичного розвитку підлітків; формування у школярів інтересу та мотивації до фізкультурних занять; зміст фізичного виховання у сім’ї; співпраця сім’ї та школи у фізичному вихованні дітей.
У другому розділі “Методика і організація дослідження” описано зміст та процедуру застосування комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, а саме: аналіз та узагальнення літературних джерел з питань фізичного виховання учнів; медико-біологічних, соціологічних та педагогічних методів дослідження; методів математичної статистики.
Дослідження фізичного розвитку школярів здійснювалося з використанням антропометрії (визначались довжина, маса тіла та окружність грудної клітки).
Рівень фізичної підготовленості школярів визначався за допомогою “Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України” (1996).
Рухова активність вивчалась за методикою В.А.Леонової (1991), модифікованою О.С.Куцом (1997). Вираховувався індекс рухової активності школяра за тиждень.
Оцінка фізичної працездатності школярів здійснювалась за допомогою степ-тесту. Розрахунок проводився за формулою В.Л.Карпмана (1974) і рекомендаціями С.Б.Тихвінського, С.В.Хрущова (1980). На основі даних степ-тесту, за рівнянням регресії, розраховувався показник максимального споживання кисню.
За методикою М.Б.Зикова (1974), модифікованою А.В.Магльованим (1988) визначались такі показники розумової працездатності: час аналізу одного знаку, швидкість переробки зорової інформації, коефіцієнт точності, коефіцієнт продуктивності, час простої рухової реакції, показник короткотривалої пам’яті. Також аналізувався середній бал успішності навчання учнів впродовж навчального року.
Гемодинаміки школярів 12 років оцінювалась за показниками максимального і мінімального артеріального тиску, частоти серцевих скорочень за 1 хв., пульсового тиску, систолічного та хвилинного об’єму крові, середнього артеріального тиску, ударного і серцевого індексів.
Дослідження функціонального стану серцево-судинної системи здійснювалось із використанням електрокардіографії. Вегетативна регуляція серцевого ритму у дітей вивчалась методом математичного аналізу ста кардіоінтервалів за методикою Р.М.Баєвського (1975), вдосконаленою за допомогою сейсмокардіографічного датчика СКГ-SA2893234СП № 864. Розрахунки проводились за методикою Г.Б.Сафронової (1984).
Дослідження передбачало декілька етапів. На першому етапі (1994-1995 рр.) вивчалась науково-методична література та здійснювалась підготовча робота до проведення педагогічного експерименту.
На другому етапі (1995-1996 рр.) проводився констатуючий педагогічний експеримент. Визначались показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів 11-13 років м. Львова. Було обстежено 700 школярів, віднесених за станом здоров’я до основної медичної групи. Далі, на основі анкетування, вивчалось ставлення дітей та їх батьків (700 осіб) до фізичної культури і спорту та вчителів фізичної культури (33 особи) до співпраці сім’ї та школи. За результатами досліджень була складена експериментальна програма співпраці (форми, засоби та методи) сім’ї та школи у фізичному вихованні учнів середнього шкільного віку.
На третьому етапі (у 1996-1997 навчальному році) на базі СШ №54 і №79 м. Львова проводився основний педагогічний експеримент. У ньому брало участь 95 учнів 12 років та їх батьки. З числа учнів було сформовано чотири групи, окремо хлопчиків і дівчаток: дві контрольні і дві експериментальні. Визначався вплив розробленої програми співпраці на ефективність процесу фізичного виховання школярів за показниками їх фізичної підготовленості, фізичної та розумової працездатності, функціонального стану серцево-судинної системи.
У третьому розділі “Характеристика показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярів” подано результати обстеження учнів 11-13 років загальноосвітніх шкіл м. Львова.
Виявлено значну неоднорідність показників фізичного розвитку (V=6.2 -51.8%) та різні темпи їх приросту з 11 до 13 років. Найвищі темпи приросту довжини, маси тіла та окружності грудної клітки зафіксовано у дітей в період з 11 до 12 років.
Порівняльний аналіз показників фізичного розвитку свідчить про наявність суттєвих розбіжностей (p0.05) підвищення результатів. У школярів контрольних груп результати не змінилися.
Оцінка розумової працездатності виявила зміни кількісних і якісних показників переробки зорової інформації: збільшилась кількість переглянутих та правильно закреслених знаків, скоротився час аналізу одиночного знаку. Показник швидкості переробки зорової інформації збільшився в експериментальній групах на 12.5% – у хлопчиків і на 12.8% – у дівчаток. У контрольних групах зростання склало 2.8% та 6.2% відповідно (рис.4).

Рис. 4. Динаміка показників швидкості переробки зорової інформації школярів 12 років м. Львова за період експерименту

Дані “теппінг-тесту” (сума крапок за 20 с) показали статистично вірогідне (p 0.05): у хлопчиків вони підвищились на 2.1%, у дівчаток знизились на 5.6%.
Виявлено, що у дівчатокекспериментальної групи на початку та в кінці навчального року кількість переглянутих, правильно та неправильно закреслених знаків, коефіцієнт продуктивності та час аналізу одного знаку були кращими (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019