ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С.КОСТЮКА

АПН УКРАЇНИ

ПОСНОВА ТЕТЯНА ПЕТРІВНА

УДК 316.614-057.87:32

Соціально-психологічні чинники політичної соціалізації студентської
молоді

19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України, в
лабораторії загальної психології та етнопсихології

Науковий керівник: доктор соціологічних наук, професор,

заслужений діяч науки та техніки України

Пірен Марія Іванівна,

Українська Академія державного управління

при Президентові України (м.Київ),

професор кафедри політології

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Москаленко Валентина Володимирівна

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України,

завідувач лабораторії соціальної психології;

кандидат психологічних наук, доцент

Бондарчук Олена Іванівна,

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

АПН України, завідувач кафедри психології

Захист відбудеться 4 березня 2008 р. об 1100 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім.
Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Київ-33, вул. Паньківська,
2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім.
Г.С.Костюка АПН України.

Автореферат розіслано 4 лютого 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Балл
Г.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність вивчення проблеми політичної соціалізації зумовлюється
відповідними глобальними змінами, що відбуваються в українському
суспільстві. Інтенсивність соціально-політичних та економічних змін,
пошук нових ціннісних орієнтирів, суперечливість і різноспрямованість
ціннісно-орієнтаційних уподобань стали основними характеристиками
українського суспільства початку ХХІ сторіччя, а поглиблення цих
процесів та синтез різноманітних передумов становлення особистості
призводять до посилення динаміки зміни змісту та чинників політичної
соціалізації.

У зв’язку з цим постає низка питань, безпосередньо пов’язаних з процесом
політичної соціалізації: причини змін ціннісних пріоритетів суспільства
та особистісних змін, виявлення соціально-психологічних чинників, що
зумовлюють особливості перебігу процесу політичної соціалізації.
Особливий інтерес викликає юнацький період соціалізації, оскільки саме
цей вік є найбільш „чутливим” до соціально-політичних змін, що
відбуваються в суспільстві, бо в цей період життя відбувається активне
становлення особистості.

Певні аспекти політичної соціалізації розглядалися в роботах як
вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Об’єктом уваги дослідників є
природа та механізми цього процесу (Г.Лассвел, Дж.Алмонд, С.Верба),
вікова періодизація політичної соціалізації (Д.Істон, Дж.Денніс),
можливості різноманітних інститутів соціалізації (Х.Ремшмідт),
ефективність освітніх технологій і виховних прийомів на різних стадіях
соціалізації (У.Бронфенбреннер), роль конвенційних норм в регуляції
процесу соціалізації (Л.Колберг, Т.Шибутані), суб’єктивні процеси, що
відображають результати соціалізації (Р.Бернс, Е.Еріксон), тощо.

У російській та вітчизняній науковій літературі проблема соціалізації
особистості аналізується у філософському, соціально-психологічному та
психолого-педагогічному вимірах. Окремі аспекти становлення свідомості і
регуляції поведінки розглядалися в працях Л.П.Буєвої; В.А.Петровського,
С.Л.Рубінштейна, соціально-психологічні аспекти становлення особистості
розкриті в працях К.О.Альбуханової-Славської, Б.Г.Ананьєва, Г.О.Балла,
А.О.Деркача, Л.М.Карамушки, М.Н.Корнєва, Л.Е.Орбан-Лембрик, В.О.Татенка,
Т.М.Титаренко; механізми соціальної взаємодії, проблема соціальних
ролей, які виконує індивід і вікова специфіка процесу соціалізації
відображені в працях Г.М.Андрєєвої, І.С.Кона; механізми підвищення
ефективності соціалізації через освітньо-виховний процес розглянуті у
наукових дослідженнях М.Й.Боришевського, І.В.Жадана, С.Д.Максименка,
А.В.Мудрика, Д.І.Фельдштейна. Загальні проблеми політичної соціалізації,
суть та зміст цього процесу проаналізовані в працях В.В.Москаленко,
М.І.Пірен, О.Б.Шестопал; концептуальні основи параметрів політичної
соціалізації представленні в наукових доробках В.Т.Циби,
соціально-психологічні проблеми молоді в процесі політичної соціалізації
досліджувалися Н.М.Дембицькою, М.C.Катаєвою, Н.М.Юрій,та іншими
науковцями.

Виділені напрямки дослідження об’єктивно відображають суть феномена
політичної соціалізації, соціально-психологічні чинники політичної
соціалізації студентської молоді досі майже не досліджені. Існує певне
протиріччя між нагальною потребою ефективного впливу на процес
політичної соціалізації молоді через розуміння соціально-психологічних
чинників цього процесу та недостатньою теоретичною розробленістю питань,
пов’язаних із політичним становленням особистості. Прагнення осмислити
зазначені протиріччя і заповнити прогалини у дослідженні
соціально-психологічних особливостей політичної соціалізації студентів і
визначило проблему нашого дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження є складовою науково-дослідницької теми лабораторії
соціальної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України
„Особливості соціалізації учнівської та студентської молоді в умовах
трансформації суспільства”, реєстраційний номер 0100U000544. Тема
дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Інституту психології ім.
Г.С.Костюка АПН України, протокол № 1 від 31 січня 2005 р.

Об’єкт дослідження – процес політичної соціалізації студентської молоді
в умовах соціально-політичних змін сучасного українського суспільства.

Предмет дослідження – соціально-психологічні чинники політичної
соціалізації студентської молоді.

Мета дослідження полягає у виявленні соціально-психологічних чинників,
що зумовлюють специфіку політичної соціалізації студентської молоді та
визначенні шляхів її оптимізації.

Відповідно до мети та предмета дослідження основна гіпотеза складається
з наступних припущень: 1) процес політичної соціалізації студентської
молоді великою мірою зумовлюється особливостями структури ціннісних
орієнтацій; 2) створення спеціальних умов психолого-педагогічного впливу
на розвиток основних структурних компонентів політичної соціалізації
(пізнавального, емоційного та поведінкового) може бути дієвим засобом
підвищення ефективності її політичної соціалізації.

Завдання дослідження:

Проаналізувати основні теоретико-методологічні підходи до дослідження
політичної соціалізації.

Розкрити зміст політичної соціалізації студентської молоді.

Підібрати та розробити психологічний діагностичний інструментарій для
вивчення соціально-психологічних чинників політичної соціалізації
студентів.

Визначити соціально-психологічні чинники, що впливають на процес
політичної соціалізації студентської молоді в сучасних умовах розвитку
українського суспільства.

На основі даних емпіричного дослідження розробити та запропонувати
психолого-педагогічні механізми та практичні рекомендації щодо
підвищення ефективності політичної соціалізації студентської молоді.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали сучасні досягнення у
галузях загальної психології, історії психології, політичної
психології,, політології та концепції соціалізації О.Г.Андрєєвої,
І.С.Кона, А.В.Петровського, ідеї Л.С.Виготського, О.М.Леонтьєва,
Б.Г.Ананьєва, С.Л.Рубінштейна, Д.В.Ольшанського, О.Б.Шестопал,
Г.Г.Дилігенського, що стосуються принципів розвитку особистості, а також
система уявлень сучасної політичної психології, яка представлена у
вітчизняній науці роботами О.Б.Шестопал, С.Д.Максименка, В.В.Москаленко,
Л.Е.Орбан-Лембрик, М.І.Пірен, М.Н.Корнєва, В.О.Татенка,
М.М.Слюсаревського, В.О.Моляко, Н.В.Чепелєвої, В.О.Васютинського,
Н.М.Дембицької та ін.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези дослідження була
розроблена програма, реалізація якої передбачала застосування комплексу
методів, адекватних предмету дослідження. Теоретичні методи: аналіз,
синтез, осмислення та узагальнення положень психологічної,
соціально-психологічної, психолого-педагогічної, політико-психологічної
та філософської літератури. Психодіагностичні методи: анкетування,
опитування, методика визначення рівня соціально-психологічної адаптації
К.Роджерса і Р.Даймонда, методика вивчення цінностей особистості
Ш.Шварца, методика діагностики соціально-психологічних установок в
мотиваційно-потребнісній сфері О.Ф.Потьомкіної, модифікована проективна
методика „Я і суспільно-політичне життя України”, шкала
активності-оптимізму, психолого-педагогічний тренінг „Я в світі
політики”. Методи математичної статистики: описова статистика,
кореляційний та кластерний аналіз, виявлення достовірності відмінностей
показників за критерієм ч2 та t-критерієм Ст’юдента із застосуванням
комп’ютерних програм „Excel”, „SPSS 12”, „Statistica”.

Наукова новизна дослідження. В роботі обґрунтовано сучасний
концептуальний підхід до вивчення соціально-психологічних чинників
політичної соціалізації особистості студента, виявлено умови і чинники,
які впливають на ефективність політичної соціалізації студентської
молоді, розроблено та апробовано психологічний діагностичний
інструментарій для вивчення соціально-психологічних чинників політичної
соціалізації студентської молоді, отримано дані про особливості сучасних
ціннісних орієнтацій студентів, визначено психолого-педагогічні
механізми впливу на процес політичної соціалізації студентської молоді з
метою оптимізації цього процесу.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в розробці
концепції психологічних чинників політичної соціалізації студентської
молоді та розширенні уявлень про зміст, структуру та психологічні
особливості цього процесу. Розкриття суті явища політичної соціалізації
дало змогу розробити психолого-педагогічний інструментарій для вивчення
цього феномену, що може слугувати фундаментом для розробки шляхів
формування громадянськості як особистісної характеристики студента,
громадянина, фахівця та підвищення рівня політичної культури. Результати
дослідження дозволяють розширити і поглибити знання про закономірності
становлення громадсько-політичної зрілості особистості в процесі
політичної соціалізації.

Практичне значення дослідження: запропонований дослідницький
інструментарій може бути використаний для подальшого дослідження
соціально-психологічних чинників політичної соціалізації; результати
дисертаційного дослідження можуть стати основою прогнозування
соціально-політичної поведінки сучасних студентів, виявлення їх
ціннісних та суспільно-політичних орієнтацій; на основі аналізу
отриманих емпіричних даних прослідковано динаміку психологічних змін
політичної соціалізації в процесі реалізації програми розвивальних
впливів; застосування розробленого психолого-педагогічного
інструментарію сприятиме формуванню та становленню зрілої особистості
студента, дозволить підвищити ефективність процесу політичної
соціалізації під час навчання у вузі з метою формування політичної
зрілості та активності майбутньої еліти в реалізації політичної
стратегії державотворення в Україні.

Надійність і достовірність результатів дослідження та висновків
забезпечена відповідністю методології дослідження поставленим завданням,
репрезентативністю вибірки, використанням надійних, валідних методів
дослідження, взаємоперевіркою даних, отриманих за апробованими
методиками, застосуванням методів математичної статистики та ін.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення
роботи доповідались та обговорювались на Міжнародних і Всеукраїнських
науково-практичних конференціях: Сьомій Міжнародній науково-практичній
конференції „Наука і освіта „2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.);
Всеукраїнській науково-методичній конференції „Формування національних
та загальнолюдських цінностей спеціаліста у контексті його професійної
підготовки у вищому навчальному закладі” (Ужгород, 2004 р.); Четвертій
Міжнародній науково-практичній конференції „Конфліктологічна експертиза:
теорія та методика” (Київ, 2005 р.); Четвертій Всеукраїнській науковій
конференції „Проблеми політичної психології та її роль у становленні
громадянина Української держави” (Київ, 2005 р.); науково-практичній
конференції за міжнародною участю „Проблеми трансформації системи
державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006
р.); міжнародній науково-практичної конференції „Трансформація
особистості в умовах соціально-політичних та економічних змін”
(Чернівці, 2007 р.).

Зміст та результати дослідження представлені в 11 публікаціях (з них 8
статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України).

Структура та обсяг дисертації відповідає логіці дослідження. Дисертація
складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних
джерел та додатків. Основний текст дисертації викладено на 175 сторінках
комп’ютерного друку. Список використаних джерел нараховує 273 роботи
вітчизняних та зарубіжних авторів; робота містить 24 таблиці, 3 рисунки,
15 графіків, 11 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито суть проблеми
дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання і
теоретичні засади роботи; висвітлено наукову новизну, теоретичну та
практичну значущість дослідження, вказано форми апробації його
результатів, наведено відомості про структуру дисертації.

У першому розділі – „Теоретичні основи вивчення соціально-психологічних
чинників політичної соціалізації” – здійснено теоретичний аналіз
розроблених сучасною наукою підходів до розуміння феномену політичної
соціалізації; аналізується суть і співвідношення понять „адаптація” та
„соціалізація”; розкрито зміст, структуру та функції політичної
соціалізації; визначено психологічні чинники, що детермінують цей
процес; розглядається роль вищого навчального закладу в процесі
формування політичної соціалізації студентської молоді.

Сучасні концепції політичної соціалізації сформувалися на основі
філософських, соціологічних, психологічних, політологічних теорій, що
визначає розмаїття теоретичних підходів до трактування даного феномена.
Сучасна наука розглядає політичну соціалізацію як частину загального
процесу соціалізації, в ході якого особистість залучається до
політичного життя. На сьогодні в рамках різноманітних наукових шкіл
склалося декілька основних концепцій політичної соціалізації.

Попередні визначення „політичної соціалізації” були сформульовані в
контексті теорії символічного інтеракціонізму (Д.Істон Дж.Денніс),
послідовники якої розглядають політичну соціалізацію як процес взаємодії
індивіда з різноманітними агентами політичної системи. Результатом цієї
взаємодії є політична підтримка, яка виступає механізмом збереження
політичної системи, а також відображає сукупність взаємних очікувань
особистості і політичної системи. Інтеракціоністський підхід (Ч.Кулі,
Дж.Мід) трактує соціалізацію як процес і наслідок міжособистісної
взаємодії різних груп суспільства. Прихильники структурного
функціоналізму (С.Верба) розглядають політичну соціалізацію як процес
засвоєння людиною політичних ролей і тренування у їх виконанні. В руслі
культурної антропології (М.Мід, Г.Алмонд, С.Верба) політична
соціалізація розглядається як інкультурація – процес, в ході якого
індивід автоматично засвоює політичну культуру даного суспільства. В
концепції Г.Алмонда поняття „політична соціалізація” тісно пов’язане з
розробкою поняття „політична культура”.

У вище названих концепціях політичної соціалізації індивіду найчастіше
відводиться роль пасивного об’єкта, що інтеріоризує задані суспільством
зразки поведінки. Власне психологічні механізми цього процесу
аналізуються в концепціях, що враховують необхідність підготовки
індивіда до політичного життя. Так, психоаналітична концепція (З.Фрейд,
Г.Лассвел, Т.Адорно) вбачає суть політичної соціалізації у формуванні
психологічних механізмів, що забезпечують контроль над імпульсами
підсвідомого. Представники гуманістичної психології (А.Маслоу,
К.Роджерс, Г.Олпорт, С.Реншон) наполягали на врахуванні
емоційно-мотиваційної сфери особистості при аналізі політики. З
гуманістичного погляду, політична соціалізація, як і будь-яка інша, має
забезпечувати вільний розвиток особистості через задоволення початково
притаманних їй потреб, які розглядаються як вирішальний фактор
поведінки. Соціалізація як соціальне научіння розглядається
представниками біхевіористичної психології (А.Бандура, Дж.Доллард,
Б.Скіннер, Н.Міллер, К.Хал). Суть цього підходу полягає в тому, що
особистість сприймається як сума механістично вироблених поведінкових
навичок, а політична соціалізація – як процес научіння, стимулом до
якого виступає необхідність адаптації до політичного стану соціуму.
Когнітивістський напрямок політичної психології (Ж.Піаже, Дж.Адельсон,
Дж.Брунер) пов’язує процес політичної соціалізації особистості з її
інтелектуальним розвитком, досліджуючи перш за все процес політичного
мислення.

На даний час у вітчизняній психології більшість науковців притримуються
точки зору, що політичну соціалізацію потрібно розглядати як
двосторонній процес, що включає в себе не тільки засвоєння, але і
активне відтворення індивідом суспільно-політичних відносин
(Г.М.Андрєєва, О.Б.Шестопал. І.С.Кон, В.В.Москаленко, Л.Е.Орбан-Лембрик,
В.О.Васютинський, М.І.Пірен, Н.М.Юрій, В.О.Татенко М.М.Слюсаревський,
В.О.Моляко, Н.В.Чепелєва, Н.М.Дембицька, М.С.Катаєва та ін).

Аналіз та узагальнення наукових концепцій дозволяють зробити висновок
про те, що політична соціалізація особистості – це процес входження
особистості в сферу політичного життя суспільства, засвоєння,
використання і відтворення нею соціально-політичної інформації у вигляді
установок, цінностей і дій (або бездіяльності). Результатом політичної
соціалізації є становлення „Я-політичного” особистості, її здатності
взаємодіяти із соціумом на усвідомлюваному рівні.

Важливим психологічним чинником політичної соціалізації молоді
виступають ціннісні орієнтації, які складають ядро особистості і лежать
в основі всіх психологічних новоутворень юнацького віку. Оскільки
політичні цінності базуються на конкретно-історичному матеріалі із життя
суспільства, вони не можуть бути абсолютними і незмінними. Процес
утворення нових ціннісних норм та орієнтацій відбувається постійно, під
впливом взаємодії “зовнішніх” (соціально-політичних факторів) та
“внутрішніх” (індивідуально-психологічних) чинників. Виконуючи роль
проміжної ланки між суспільством і особистістю, цінності виступають
одним із основних чинників політичної соціалізації сучасного
студентства, оскільки кожне покоління, засвоюючи цінності, які уже
сформовані у суспільстві, в подальшому реалізує їх у власній життєвій
програмі.

Науковий підхід до вивчення проблеми політичної соціалізації
студентської молоді передбачає розгляд її як частини великої
соціально-демографічної групи молоді, особливості якої визначаються
роллю та місцем вищої освіти в процесі політичної соціалізації. Під
політичною соціалізацією студентської молоді пропонується розглядати
процес входження цієї соціальної групи в політичне життя суспільства,
зокрема, через освітній процес. Оволодіння політичними знаннями, вміння
та готовність застосовувати їх на практиці є необхідною умовою успішної
взаємодії кожної особистості з іншими людьми та державою і виступає
основою розуміння причинно-наслідкових зв’язків політичних процесів та
їх суті.

Закономірним є висновок про нагальну необхідність активного впровадження
у вищій школі заходів, які би сприяли громадянській освіті молоді,
формували навички активної участі в громадсько-політичному житті країни,
вміння відстоювати певну політичну позицію та інтереси, які базуються на
громадянських та загальнолюдських цінностях.

У другому розділі – „Емпіричне дослідження соціально-психологічних
чинників політичної соціалізації студентської молоді” – обґрунтовується
вибір і розробка психометричних процедур дослідження, подано
характеристику вибірки та висвітлюється хід і результати емпіричного
дослідження.

Враховуючи специфіку об’єкта, предмета, мети та гіпотези дослідження,
аналіз соціально-психологічних чинників політичної соціалізації молоді
повинен здійснюватись на засадах комплексного підходу. Нами підібрано
такі методики та процедури, які дозволяють найбільш репрезентативно
виявити та представити соціально-психологічні особливості політичної
соціалізації студентської молоді в сучасному українському суспільстві.

Експериментальним майданчиком для емпіричної частини дослідження став
Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. В дослідженні
взяли участь студенти 3-х курсів педагогічного, філософського,
історичного, хімічного, біологічного факультетів. Загальна кількість
вибірки склала 175 чоловік (48 юнаків і 127 дівчат). Розподіл вибірки за
факультетами – 22 філософи, 27 психологів, 24 історики, 52 хіміки і 50
біологів. Було використано авторський опитувальник „Я в
соціально-політичному житті України”, методику визначення рівня
соціально-психологічної адаптації К.Роджерса і Р.Даймонда, методику
вивчення цінностей особистості Ш.Шварца, методику діагностики
соціально-психологічних установок в мотиваційно-потребнісній сфері
О.Ф.Потьомкіної, модифіковану проективну методику „Я і
суспільно-політичне життя України”, шкалу активності-оптимізму.

Аналіз соціально-психологічних чинників політичної соціалізації
студентської молоді дозволив виявити особливості даного процесу та
з’ясувати проблеми для даної соціальної групи. Результати емпіричного
дослідження дозволяють зробити наступний висновок: політична
соціалізація студентської молоді має переважно стихійний характер, що
проявляється в провідній ролі емоційного компоненту в процесі входження
студентської молоді в політичне життя суспільства. Когнітивний компонент
в процесі політичної соціалізації молоді відіграє незначну роль;
виявлено існування своєрідного політико-когнітивного вакууму в
свідомості студентів, що підтверджується даними про слабку орієнтацію
молоді в суспільно-політичному житті країни та наявності в них
актуальної потреби в отриманні знань про політику і владу, знайомство з
політичними концепціями, формами і способами участі громадян в
управлінні суспільством у стінах вузу. На поведінковому рівні
студентство демонструє готовність брати активну участь в
суспільно-політичному житті України та сприяти її розвитку, але разом з
тим проявляє недостатнє розуміння важелів впливу на політичні процеси.

За допомогою методики вивчення ціннісних уявлень та профілю особистості
Ш.Шварца було виявлено основні характеристики та відмінності в
ієрархічній структурі цінностей студентів на рівні нормативних ідеалів
та індивідуальних пріоритетів. Результати емпіричного дослідження
показали, що найбільш значущими цінностями на рівні нормативних ідеалів
є: доброта (4,77), безпека (4,60) та самостійність (4,47), а цінностями
найменшої значущості є гедонізм (3,50), влада (3,33) та стимуляція
(3,05). Серед значущих для студентів нормативних цінностей більшість є
сумісними і групуються у квадраті самотрансцендентності: зміст життя
(5,5), істинна дружба (5,5), мир у всьому світі (5,3), відповідальність
(5,1), вірність (5), внутрішня гармонія (5), зріле кохання (5). Певні
протиріччя існують між цінностями змін – свобода (5,2), самостійність
(5) та консервативними цінностями – безпека сім’ї (5,8), повага до
старших (5,6), здоров’я (5). Найменш значущі нормативні цінності –
соціальна сила (1,7) та мінливе життя (1,7) лежать в площинах
самопіднесення та консерватизму.

Дослідження виявило, що на рівні індивідуальних пріоритетів найбільш
важливими цінностями для студентів виступають самостійність (2,65),
універсалізм (2,42), безпека (2,41) та доброта (2,40). Найменш значущими
цінностями виступають гедонізм (1,91), традиції (1,53) та влада (1,26).
Тобто в реальному житті „профіль студента” представляє особистість, що
прагне мислити і обирати способи дій самостійно, в якої однією з
провідних потреб виступає потреба автономності і незалежності,
самостійної творчості і дослідницької активності. Досить впливовою є
мотивація розуміння, толерантності, прагнення захисту благополуччя всіх
людей і навколишнього середовища.

U

th

? E ?

?

O

U

L   I $

l

¦

?

///eeeaOAAA··OOAAAOAA

„@

^„@

?

????

??????ності ідеального політика розподілилися наступним чином:
універсалізм (3,12), безпека (2,99), доброта (2,87), конформність
(2,62), самостійність (2,57), досягнення (2,37), влада (1,88),
стимуляція (1,76), традиції (1,68), гедонізм (0,61).

Кореляційний аналіз результатів, отриманих за методикою визначення
соціально-психологічних установок О.Ф.Потьомкіної та методикою
визначення цінностей Ш.Шварца, дозволив встановити існування певних
взаємозв’язків у ціннісно-мотиваційній сфері студентів. Найвища
позитивна кореляція була виявлена між спільними для обох методик шкалами
„влада” (r = 0,408, при p < 0,01). Висока позитивна кореляція спостерігається між цінностями та установками в площинах цінність „влада” - установка „гроші” (r =0,274, при p < 0,01), цінність „досягнення” - установка „влада” (r = 0,256, p < 0,01). Знаковою є існування негативної кореляції в площинах цінність „доброта” - установка „влада” (r = -0,163, p < 0,05) та цінність „доброта” - установка „гроші”(r = -0,170, p < 0,05), а також існування негативної кореляції між цінністю „універсалізм” та установкою „гроші” (r = -0,154, p < 0,05). Таким чином, отримані результати свідчать про перевагу в ціннісно-мотиваційній сфері студентів цінностей, пов’язаних із відкритістю до змін, свободою прийняття рішень без кардинального заперечення існуючих у суспільстві традицій. Саме ці ціннісні орієнтації є провідними психологічними чинниками політичної соціалізації на даному етапі розвитку молодої людини і визначають особливості цього процесу. У третьому розділі – „Соціально-психологічний супровід політичної соціалізації студентської молоді” – пропонуються такі психолого-педагогічні механізми, які б забезпечували ефективний вплив на особистість студента на всіх рівнях процесу політичної соціалізації: пізнавальному, емоційному, поведінковому та створювали ефективні умови для формування зрілої соціально-політичної позиції громадянина. З цією метою нами було розроблено й апробовано програму психолого-педагогічного тренінгу „Я в світі політики”, суть якого полягала: а) в систематизації політичних та демократичних цінностей у свідомості студентів та їх актуалізації на рівні особистісних цінностей; б) в упорядкуванні уявлень про політику як сферу діяльності; в) у розвитку критичного мислення та здатності протистояти маніпулятивним впливам; г) в оволодінні навичками активної суспільно-політичної діяльності. Відповідно до запропонованої нами моделі психолого-педагогічного тренінгу можна виокремити наступні особистісні і громадянські якості, на формування яких була спрямована дана програма і які відображають рівень політичної соціалізованості індивіда: вміння орієнтуватися в соціально-політичному житті та здатність швидко адаптуватися до нових умов політичного життя; володіння високою соціальною активністю у різноманітних сферах життєдіяльності, в тому числі й суспільно-політичній; наявність національної самосвідомості особистості, почуття патріотизму та поваги до культурної та історичної спадщини України; орієнтація на демократичні, гуманістичні настанови та цінності. Для визначення ефективності запропонованого механізму психолого-педагогічного впливу на процес політичної соціалізації студентів нами визначено критерії політичної соціалізації особистості. На підставі результатів досліджень науковцями змісту та основних компонентів політичної соціалізації ми виокремили наступні критеріальні показники останньої. Суб’єктивні критеріальні показники: а) усвідомлення особистістю значущості власної індивідуальності і необхідності її реалізації в суспільно-політичному житті; б) оптимальний баланс між прийняттям себе та прийняттям інших; в) наявність позитивно-забарвленого емоційного фону; г) усвідомлення можливостей і шляхів самореалізації в суспільно-політичному житті. Об’єктивними критеріальними показниками виступили: а) наявність знань та уявлень про політичну систему та закономірності її функціонування, упорядкованої системи демократичних цінностей; усвідомлення студентами свого місця та власної значущості в політичних процесах суспільства (характеризує пізнавальний компонент політичної соціалізації); б) емоційне ставлення до політичного життя, яке зумовлює позитивне чи негативне ставлення до політичної реальності (відображає емоційний компонент політичної соціалізації); в) готовність брати активну участь у суспільно-політичному житті та вирішувати проблеми, засвоювати зразки політичної поведінки (презентує поведінковий компонент). У формуючому експерименті було використано наступні прийоми: метод групової дискусії, мізковий штурм, сюжетно-рольові ігри, сократівський семінар. Розроблений психолого-педагогічний тренінг передбачав реалізацію наступних цілей: актуалізацію політичних знань та розвиток критичного мислення; формування активного, оцінкового ставлення до політичного життя країни; засвоєння студентами зразків різноманітних форм політичної поведінки. Здійснення порівняльного аналізу зміни рівня політичної соціалізації в ході проведення психолого-педагогічного тренінгу зумовило необхідність створення двох груп – тренінгової та контрольної. При цьому зміст їх діяльності повинен бути спорідненим, а кількісний і якісний склад цих груп не має відрізнятися. Названим вимогам найбільше відповідала група студентів педагогічного факультету (25 осіб, спеціальність „психологія”) та група студентів біологічного факультету (26 осіб, спеціальність „ психологія”). Перша група виступила в якості контрольної для порівняння результатів формуючого етапу дослідження, а друга брала участь в психолого-педагогічному тренінгу. Для дослідження характеру змін суб’єктивних показників адаптації та зміни політичної соціалізованості індивіда було обрано методику діагностики соціально-психологічної адаптації К.Роджерса і Р.Даймонда (адаптовану Т.В.Снєгирьовою). Перевірка ефективності тренінгу передбачала тестування в контрольній та експериментальній групах до і після проведення тренінгових занять, причому показник адаптації по групі визначався за шкалою “адаптація”, а показник соціалізованості виводився із врахуванням шкал “адаптація”, “самоприйняття”, “прийняття інших”, “емоційна комфортність” та “інтернальність”. Результати обстеження на першому етапі констатуючого експерименту підтвердили, що на початок експерименту між групами не виявлено істотних розбіжностей у показниках політичної соціалізації. Для контрольної групи індекс соціалізованості становив 16%, а в експериментальній групі – 11,54%. Відсутність значущих розбіжностей між показниками соціалізованості було підтверджено і результатами перевірки методом статистичного аналізу за критерієм ч2 - Пірсона: ч2 = 0,21 (с > 0,1).

Дані констатуючого експерименту після проведення психолого-педагогічного
тренінгу продемонстрували значне підвищення загального рівня
соціалізованості за суб’єктивними показниками у студентів
експериментальної групи. Зокрема, у студентів, які взяли участь у
психолого-педагогічному тренінгу, показник соціально-психологічної
адаптації та рівень соціалізованості істотно підвищився, тоді як в
контрольній групі ці показники залишились фактично незмінними (дивись
таблицю 1).

Появу істотних відмінностей між експериментальною та контрольною групами
по завершенні формуючого експерименту підтверджують і результати
перевірки методом статистичного аналізу за критерієм ч2 : ч22 = 5,11 (с
< 0, 05). Результати емпіричного дослідження дають підстави стверджувати, що в результаті проведеного психолого-педагогічного тренінгу “Я в світі політики” у студентів експериментальної групи спостерігалось підвищення загального рівня політичної соціалізованості: Таблиця 1 Зміна показника „адаптація” та індексу соціалізованості по групам за результатами експерименту Адаптація по групі Соціалізованість по групі І етап ІІ етап І етап ІІ етап Експериментальна група 61,93 % 70,35% 11,54% 50% Контрольна група 62,26% 63,66% 16% 20% З метою з’ясування динаміки змін об’єктивних показників соціалізованості в процесі корекційних занять було використано розроблену з цією метою анкету “Я в суспільно-політичному житті України”, питання якої стосувалися особливостей пізнавальної, емоційної та поведінкової складових політичної соціалізації. Результати анкетування можуть бути маркерами політичної соціалізованості студентської молоді. В цілому, результати другого зрізу не виявили значних змін у показниках політичної соціалізованості контрольної групи, тоді як обстеження студентів експериментальної групи дає підстави стверджувати, що запропонований нами метод розвивального впливу виявився дієвим на всіх рівнях. На емоційному рівні: в експериментальній групі збільшилася кількість респондентів, які оцінюють вплив політичних процесів на пересічного громадянина як “дуже великий” (з 9 (34,6%) до 13 (50%)), а кількість студентів, які оцінюють такий вплив як негативний, зменшилася на 2 (7,7%). Результати другого зрізу продемонстрували зміну показників у напрямі зменшення в експериментальній групі кількості студентів, які виразили байдужість до політичних процесів з 7 (26,9%) до 1 (3,8%) та виявили появу відмінностей між двома групами у ступені зацікавленості політичним життям. Якщо в контрольній групі ці показники залишились майже незмінними, то в експериментальній групі простежується підвищення інтересу до політики в площині зацікавленості політичною інформацією. Так, в експериментальній групі кількість студентів, які цікавляться політичною інформацією, зросла з 14 (53,8%) до 17 (65.4%) на фоні зменшення кількості студентів, які до тренінгових занять були політично індиферентними. Аналізуючи особливості поведінкового компоненту політичної соціалізації, нами з’ясовано, що в результаті участі у психолого-педагогічному тренінгу студенти розширили уявлення про зразки поведінки в політичному житті. Так, до початку проведення корекційних занять більшість студентів основною доступною формою участі в політичному житті вважали голосування на виборах (20 студентів (80%) контрольної та 21 студент (80,8%) експериментальної групи) та участь у мітингах, демонстраціях та акціях протесту (відповідно 9 (36%) та 10 (38,5%)). Найбільш вагомою відмінністю, яка з’являється між двома групами після проведення психолого-педагогічного тренінгу, є відчуття готовності до абсолютно нової форми діяльності у сфері суспільно-політичного життя – до участі у виборах як кандидат (11,5%) у студентів експериментальної групи. Результати другого зрізу дають можливість стверджувати, що внаслідок участі у психолого-педагогічному тренінгу відбулася систематизація когнітивних елементів установок на демократію у студентів, оскільки в ході формуючого експерименту відбулася зміна не лише кількісних показників при оцінюванні кожної запропонованої цінності, але, що є більш важливим, і зміна ієрархії цих цінностей у студентів експериментальної групи, тоді як уявлення студентів контрольної групи залишилися незмінними. Так, провідними цінностями демократичного суспільства для учасників формуючого експерименту стали цінності “права людини”, “свобода” та “слідування закону”. Найбільше зросло значення такої цінності, як “активна участь у політичному житті” (з 4 балів до 5,12), що є показником розуміння студентами неможливості побудови демократичного суспільства без активної участі громадян. Зросло значення таких цінностей, як “свобода” (з 5,88 балів до 6,42), “права людини” (з 6,23 балів до 6,58), “індивідуальна автономність” (з 4,88 балів до 5,31). Загалом, задіяні формуючі заходи виявилися ефективними. Їм властива системність, що зумовлюється поетапністю впливу, його несуперечливістю та цілеспрямованістю. Такі характеристики й визначають перспективність запропонованого механізму психолого-педагогічного впливу на процес політичної соціалізації. Отже, результати формуючого експерименту підтвердили висунуту в роботі гіпотезу про можливість підвищення ефективності процесу політичної соціалізації студентської молоді за допомогою спеціально розроблених методів психолого-педагогічного впливу. Резюмуючи викладені в дисертаційній роботі результати теоретично-експериментального дослідження, можна зробити наступні висновки: У дослідженні проблем політичної соціал ізації залишається багато недосліджених питань. Аналіз наукових джерел виявив наявність нагальної потреби розробки нової концепції політичної соціалізації, в якій би органічно поєднувався вплив соціально-політичного середовища на індивіда із формуванням політичної індивідуальності, яка має свободу вибору та здатна брати на себе відповідальність за прийняття політичних рішень і дій. В роботі політична соціалізація студентської молоді розглядається як закономірний процес входження молодої людини в політичне життя суспільства, в ході якого відбувається засвоєння соціально-політичних цінностей, включення їх у свій внутрішній світ, формування власної політичної свідомості і політичної культури, готовності особистості до участі в суспільно-політичних процесах країни. У процесі дослідження виявлено, що визначальними психологічними чинниками політичної соціалізації студентської молоді виступають особливості структури ціннісних орієнтацій. Це обумовлено тим, що в основі психологічних новоутворень юнацького віку лежать цінності, які на цьому етапі життєвого шляху особистості активно включені в процес політичної соціалізації і виступають важливим психологічним чинником проходження цього процесу. Науковий підхід до вивчення проблем політичної соціалізації студентської молоді передбачає розгляд її як складової великої соціально-демографічної групи молоді, особливості якої визначаються роллю та місцем вузівської освіти в процесі політичної соціалізації. В процесі здійснення емпіричної частини дослідження встановлено, що адаптація молодого покоління до нових соціально-політичних реалій українського суспільства відбувається переважно стихійним шляхом. Як наслідок, в молодіжній свідомості формується нова система політичних цінностей і настанов, яким часто притаманні внутрішні протиріччя. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що будь-які трансформаційні процеси, які пронизують всю систему суспільно-політичних відносин, супроводжуються зміною соціально-психологічних характеристик суспільства. Аналізуючи соціально-психологічні чинники політичної соціалізації, ми прийшли до висновку, що демократизація суспільства можлива лише за умов існування паралельних в просторі і часі процесів формування особистісної готовності до життєдіяльності в демократичному суспільстві. Реальні можливості досягнення цього завдання містяться в системі навчально-виховного процесу вищої школи, яка завжди була осередком передової наукової та суспільно-політичної думки. Результати дослідження підтверджують необхідність впровадження в практику ідеї громадянської та політичної освіти, головним завданням якої є озброєння молоді знаннями соціально-політичного характеру, формування навичок активної участі в громадсько-політичному житті суспільства та вміння відстоювати свою точку зору щодо політичних процесів та інтересів, які базуються на громадянських та загальнолюдських цінностях. Емпіричне дослідження виявило, що в молодіжній свідомості формується нова система ціннісних орієнтацій і установок щодо політичних реалій. На рівні нормативних цінностей найбільш значущими для студентів є наступні особистісні цінності: безпека сім’ї, повага до старших, зміст життя, справжня дружба, мир у всьому світі, свобода, відповідальність, самостійність, вірність, внутрішня гармонія, здоров’я, зріле кохання та ін. Найменш важливими виступають такі цінності, як покірливість життю, соціальна сила та мінливе життя. У дисертаційному дослідженні розроблено й апробовано програму психолого-педагогічного тренінгу, спрямовану на підвищення ефективності політичної соціалізації молоді через підвищення інтересу до політичного життя, здатності критичного осмислення політичної дійсності та засвоєння зразків конструктивної суспільно-політичної поведінки. За результатами її впровадження доведено можливість впливати на процес політичної соціалізації студентів шляхом спеціально організованого розвивального впливу в межах вузівської навчально-виховної програми. Виконане нами дослідження вирішує лише окремі проблеми, пов’язані із політичною соціалізацією студентської молоді. Ми усвідомлюємо, що не всі поставлені нами завдання вдалося вирішити однаково успішно. Разом з тим, дослідження виявило низку нових проблем, вивчення яких може бути продовжено. Зокрема, це дослідження закономірностей становлення та розвитку політичної культури особистості в умовах трансформації суспільно-політичної системи в сучасному українському суспільстві; конкретизування змісту політичної освіти та виховання у вищому навчальному закладі; розробка та впровадження спеціально організованих та науково обґрунтованих методів виховання зрілої громадянської та патріотичної позиції у студентської молоді. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Поснова Т.П. На авансцену виходить покоління рубежу (проблеми політичної соціалізації молоді) // Соціальна психологія. – 2003.– №1. – С.101-106. Поснова Т.П. Психологічні особливості соціально-політичної активності студентської молоді – Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, №702. Серія „Психологія”. – С.165 – 168. Поснова Т.П. Формування ціннісно-мотиваційної сфери особистості студента // Соціальна психологія. 2004. – №2 (4). – С. 134- 139. Поснова Т.П. Особливості виховання політичної культури молоді // Соціальна психологія. – 2004. – №6 (8).– С.17- 26. Поснова Т.П. Динаміка політичних уявлень у структурі ментальності студентів // Психологія і суспільство. – 2005. – №3. – С.95-100. Поснова Т.П. Політична соціалізація: проблеми теорії і практики // Збірник наукових праць інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред.. С.Д.Максименка. Т.VII, вип.2. – К., 2005 – С.188- 195. Поснова Т.П. Виявлення конфліктності цінностей молоді за методикою Ш.Шварца // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: Зб. наукових праць. – №3 (5). – К.: Університет “Україна”, 2007. – С.136-143. Поснова Т.П. Система індивідуальних, соціальних та політичних цінностей у свідомості студентської молоді // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наук. праць. – К.: Міленіум, 2005. – Вип.4. – С.254-262. Поснова Т.П. Громадянське самовизначення студентської молоді: проблеми та перспективи // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія „Педагогіка і соціальна робота”, вип. 7. – Ужгород, 2004. – С.160-163. Поснова Т.П. Політичне виховання у вузівському навчально-виховному процесі // Матеріали YII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта „2004”. Том 29. Психологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.61-63. Поснова Т.П. Психолого-педагогічні шляхи оптимізації вузівського навчально-виховного процесу // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Трансформація особистості в умовах соціально-політичних та економічних змін” (17-18 травня 2007 р.). – Чернівці: Рута, 2007. – С.610-614 Анотація Поснова Т.П. Соціально-психологічні чинники політичної соціалізації студентської молоді. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи. Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2008. Дисертаційне дослідження присвячене вивченню соціально-психологічних чинників політичної соціалізації студентської молоді. В роботі дається теоретико-аналітичний огляд наукової літератури з даної проблематики, розглянуто механізми, етапи та соціально-психологічні фактори політичної соціалізації студентської молоді. Виявлено соціально-психологічні чинники впливу на процес політичної соціалізації студентської молоді. Особлива увага приділяється з’ясуванню ролі вищого навчального закладу як важливого соціального інституту освіти у процесі входження нової генерації в політичне життя українського суспільства. В роботі представлено результати емпіричного дослідження з проблем політичної соціалізації, з’ясовано особливості політичної соціалізації студентської молоді на сучасному етапі розвитку українського суспільства, виявлено систему особистісних та політичних цінностей сучасної молоді, запропоновано шляхи оптимізації процесу політичної соціалізації в стінах вищого навчального закладу. Ключові слова: політична соціалізація, психологічні чинники політичної соціалізації, ціннісні орієнтації, політичні цінності, соціалізованість. Аннотация Поснова Т.П. Социально-психологические детерминанты политической социализации студенческой молодежи. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология; психология социальной работы. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2008. В работе представлены результаты теоретического и эмпирического исследования особенностей политической социализации студенческой молодежи. В теоретической части работы рассматриваются разные научные подходы к пониманию феномена политической социализации, анализируется соотношение понятий “адаптация” и “социализация”, раскрывается содержание, структура и функции политической социализации, особенности ее протекания в высшей школе. Политическая социализация рассматривается по аналогии с общим процессом социализации, как процесс включения человека в политическую систему и социально-детерминированный процесс развития. В процессе политической социализации происходит становление ценностно-мотивационной сферы личности, таких ее индивидуально-личностных характеристик, как самостоятельность, способность к критическому осмыслению событий социально-политической жизни, сформирован ность навыков политического поведения. Исследование дало возможность сделать вывод о том, что студенческая молодежь характеризуется специфическими особенностями процесса политической социализации, на которую оказывает значительное влияние учебно-воспитательный процесс в стенах высшего учебного заведения. Экспериментальное исследование особенностей политической социализации студенческой молодежи в период обучения в вузе позволяет констатировать, что в основе политической социализации студенческой молодежи лежит взаимодействие образовательного процесса и студенческой молодежи, которая одновременно выступает как объектом, так и субъектом этих отношений. В процессе данного взаимодействия вырабатываются социально-необходимые качества путем овладения знаниями, умениями и навыками, происходит усвоение социально-политических ценностей общества, которые проявляются в социально-политической активности. В диссертационном исследовании теоретически обоснована и экспериментально доказана возможность влиять на процесс политической социализации, используя методы психолого-педагогического тренинга. Результаты исследования свидетельствуют о существенном повышении показателей политической социализированности студентов, принявших участие в психолого-педагогическом тренинге. Ключевые слова: политическая социализация, психологические факторы политической социализации, ценностные ориентации, политические ценности, социализированность. Summary Posnova T.P. Social and psychological factors of students’ political socialization. – Manuscript. Thesis for the Candidate degree in psychological sciences, speciality 19.00.05 – social psychology, psychology of social work. – G.S.Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2008. The dissertation is dedicated to the research of the social and psychological factors of students’ political socialization. The theoretical and analytical review of scientific literature on this problem as well as the mechanisms, stages and psychological factors of students’ political socialization are represented in the thesis. A particular attention is given to the elucidation of the role Higher Educational Institutions play in the process of new generation’s entering the political life of the Ukrainian society. Psychological factors of the impact on the process of student youth’s political socialization have been revealed. The results of the empirical investigation on the problem of political socialization are presented in the dissertation. On the basis of the experimental research the peculiarities of university students’ political socialization of the contemporary stage of the development of the Ukrainian society as well as the system of present day’s youth’s personal and political values have been clarified. The ways of optimization of the process of the political socialization within the precincts of Institutions of Higher Education have been offered. Key words: political socialization, political values, political consciousness, social and psychological maturity, political involvement. PAGE 1

Похожие записи