ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

ДЖУЛАЙ ЛАРИСА ІВАНІВНА

УДК 377. 352:61:371.11

Система контролю знань і вмінь з клінічних дисциплін студентів медичного
коледжу

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат дисертацiї

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогiчних наук

Вінниця – 2005 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти
АПН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, старший науковий
співробітник КОЗЛОВСЬКА Ірина Михайлівна, Інститут педагогіки і
психології професійної освіти АПН України, Львівський науково-практичний
центр, завідувач відділу загальнотехнічних та спеціальних дисциплін,
м. Львів.

Офіційні опоненти:  доктор педагогічних наук, професор

РОМАНИШИНА Людмила Михайлівна,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира
Гнатюка, кафедра педагогічної майстерності та освітніх технологій,
професор, м. Тернопіль;

кандидат педагогічних наук,

АРТЕМЧУК Людмила Миколаївна,

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, кафедра медичної
інформатики та комп’ютерних технологій, доцент,

м. Київ.

Провідна установа: Ужгородський національний університет, кафедра
педагогіки і психології, Міністерство освіти і науки України, м. Ужгород

Захист відбудеться “25” січня 2005 р. о 12.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 05.053.01 у Вінницькому державному
педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за
адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного
педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100,
м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розіслано 24 грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Коломієць А. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процес реформування сучасної професійної
освіти України актуалізує проблему підвищення якості підготовки медичних
фахівців середньої ланки (медичних сестер, лаборантів). Оновлення вищої
школи вимагає суттєвих змін усіх складових процесу навчання, зокрема
контролю знань і вмінь студентів, який усе частіше розглядається як
чинник, що суттєво впливає на якість підготовки медичних фахівців.
Ефективність контролю залежить від рівня теоретичної підготовки
викладача, а питання удосконалення його організації стають особливо
актуальними з моменту впровадження в навчальний процес нових технологій
навчання.

Проблема контролю знань і вмінь студентів завжди була у центрі уваги
педагогів (І. Я. Лернер, В. М. Полонський, Л. М. Романишина,
Л. В. Рисс). Питання формування професійних педагогічних умінь, які
забезпечують реалізацію педагогічної діяльності, досліджувалися
В. П. Вонсович, Н. В. Кузьміною, Н. Ф. Тализіною, В. А. Якуніним. На
сучасному етапі розвитку педагогічної науки проблема вдосконалення
контролю знань і вмінь студентів базується на дослідженнях теоретичних
основ професійної підготовки викладача (Р. С. Гуревич, Н. Г. Ничкало,
М. І. Сметанський, О. В. Шестопалюк), формування його професійних
якостей (І. А. Зязюн, М. М. Барна), формування вмінь із розроблення
дидактичних матеріалів для проведення контролю з клінічних дисциплін
(С. М. Кейс, Л. Коровіна, Д. Б. Свенсон). Багатоаспектність проблеми
контролю зумовлює науковий пошук шляхів його вдосконалення, а саме:
врахування особливостей контролю у навчальних закладах різних типів;
узгодження умов діяльності викладачів і студентів у процесі контролю,
вибір змісту, методів, форм, засобів контролю. Однак питання організації
контролю у діяльності викладача та студента в наявних дослідженнях
розглядаються як дещо ізольовані процеси. На практиці для більшості
викладачів клінічних дисциплін складність проведення контролю зумовлена
відсутністю базової педагогічної освіти та спеціальної підготовки з
питань організації контролю, а для студентів – недостатнім рівнем
інформованості про необхідний результат навчання, що підлягає контролю.
На сучасному етапі розвитку педагогічної науки проблема вдосконалення
контролю знань і вмінь студентів базується на дослідженнях із
теоретичних основ професійної підготовки викладача.

Актуальність і доцільність проблеми контролю зумовлені необхідністю
подолання суперечностей між: необхідністю підвищення ефективності
навчального процесу та недостатнім рівнем організації контролю, який не
дозволяє одержати об’єктивну інформацію про хід навчально-пізнавальної
діяльності; ізольованими умовами діяльності студента і викладача на
етапах контролю та необхідністю узгодження цих умов; зростанням вимог до
умінь викладача організовувати контроль на всіх його етапах та
відсутністю відповідних науково обґрунтованих рекомендацій.

Аналіз цих суперечностей окреслює потребу в теоретичному та практичному
обґрунтуванні системи контролю знань і вмінь студентів медичного коледжу
та побудові моделі системи контролю. Актуальність проблеми контролю
результатів навчання в медичних коледжах, її недостатня теоретична
розробленість і потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного
дослідження: “Система контролю знань і вмінь з клінічних дисциплін
студентів медичного коледжу”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень
Львівського науково-практичного центру Інституту педагогіки і психології
професійної освіти АПН України і є складовою комплексних наукових тем
“Теоретичні та методичні засади викладання загальнотехнічних і
спеціальних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах”
(РК № 0101U000100) та “Інноваційні методики навчання спеціальних
дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах”
(РК № 0104U000612). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту
педагогіки і психології професійної освіти АПН України (протокол № 11
від 26 грудня 2002 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових
досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від
28 січня 2003 р.).

Об’єкт дослідження – навчання клінічних дисциплін у медичному коледжі.

Предмет дослідження – зміст і шляхи формування системи контролю знань і
вмінь із клінічних дисциплін студентів медичного коледжу.

Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально
перевірити ефективність системи контролю знань і вмінь із клінічних
дисциплін студентів медичного коледжу.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що знання і вміння з
клінічних дисциплін студентів медичного коледжу можна поліпшити за таких
умов:

формування системи контролю знань і вмінь студентів медичного коледжу;

наявності у системі контролю елементів, спільних для діяльності
суб’єктів процесу контролю;

встановлення відносин між викладачем і студентом на суб’єкт-суб’єктній
основі й узгодження їхньої діяльності на всіх етапах контролю;

забезпечення достатнього рівня обізнаності викладачів із загальними та
спеціальними питаннями організації контролю.

Відповідно до об’єкта і предмета дослідження для досягнення мети і
перевірки гіпотези були сформульовані такі завдання:

Проаналізувати сучасний стан досліджуваної проблеми та здійснення
контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів медичного
коледжу.

Визначити особливості контролю в умовах медичного коледжу.

Виділити і проаналізувати елементи системи контролю знань і вмінь із
клінічних дисциплін студентів медичного коледжу.

Розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити модель
системи контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін.

Розробити рекомендації щодо організації контролю знань і вмінь студентів
медичного коледжу.

Загальну методологію дослідження становлять: основні закони та категорії
діалектики; теорія систем; теорія діяльності; теорія поетапного
формування розумових дій; системний підхід до опису явищ об’єктивної
дійсності; основні принципи загальної та професійної дидактики; теорія
вимірювання; теорія тестів; принципи модульного навчання; теоретичні
положення щодо педагогічного контролю й оцінювання. У процесі
дослідження були використані основні положення щодо розвитку освіти в
Україні, викладені в законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”,
“Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, в Національній
доктрині розвитку освіти, а також нормативно-правових документах
Міністерства освіти і науки України.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці, які ґрунтуються
на ідеях удосконалення організації контролю знань і вмінь студентів у
вищих навчальних закладах (І. Є. Булах, С. У. Гончаренко,
Н. Н. Нохріна), зокрема ме-дичних (Л. М. Артемчук, Г. І. Лернер,
Є. В. Мілерян, М. М. Шупутенько), з використанням тестів досягнень
(В. С. Аванесов В. В. Краснов, А. І. Майоров, Є. А. Міхайлічьов,
О. С. Масалітіна, І. П. Підласий, Л. Ф.Фірсенков, М. Б. Че-лишкова),
формування систем, зокрема освітніх (І. В. Блауберг, І. К. Богачек,
В. І. Садовський, О. Г. Юдін), структури та професіоналізму діяльності
викладача (В. І. Завіна; О. М. Леонтьєв; О. О. Зайцева, Н. В. Кузьміна,
Н. Ф. Тализіна); готовності викладача до здійснення
контрольно-оцінювальної діяльності (М. Ф. Корольов, Н. В. Романькова,
А. Б. Полле); сучасних підходів до розроблення дидактичних матеріалів
для контролю; педагогічних особливостей навчання клінічним дисциплінам
студентів медичного коледжу (Ю. В. Вороненко, Т. І. Чернишенко,
М. Б. Шегедин), зокрема за модульною технологією (А. М. Алексюк,
В. Гольдшміт, Г. Овенс, А. В. Фурман, П. А. Юцявічене).

Для розв’язання поставлених завдань були використані теоретичні й
емпіричні методи дослідження: теоретичні – аналіз психолого-педагогічної
літератури дав можливість виявити стан проблеми контролю знань і вмінь у
педагогічній науці; порівняльний аналіз використовувався для порівняння
та зіставлення різних поглядів на поставлену проблему; методи
систематизації, узагальнення та моделювання дозволили визначити
структуру системи контролю; емпіричні – використання педагогічного
спостереження, анкетування, інтерв’ювання, бесід, опитування, тестування
показали стан контролю знань і вмінь студентів із клінічних дисциплін на
етапах дослідження. Педагогічний експеримент був спрямований на
перевірку впливу моделі системи контролю на якість засвоєння знань і
вмінь із клінічних дисциплін в умовах медичного коледжу. Для якісного та
кількісного оброблення одержаних результатів, визначення достовірності
були застосовані статистичні методи.

Експериментальна база та етапи дослідження. Експеримент проводився на
базі Львівського державного медичного коледжу імені Андрея Крупинського,
медичного училища Львівської державної залізниці, Бориславського та
Самбірського медичних училищ, Вашковецького училища Буковинської
державної медичної академії (Чернівецька область).
Дослідно-експериментальною роботою на різних етапах дослідження було
охоплено 1275 студентів, 20 викладачів клінічних дисциплін та 7
експертів.

Дослідження здійснювалося у 1995-2004 рр. у три етапи.

На першому етапі (1995-1997 рр.) обґрунтовувалася проблема дослідження,
здійснювався аналіз психолого-педагогічної, спеціальної літератури та
навчально-програмної документації, проводилося спостереження й аналіз
проведення контролю з клінічних дисциплін у медичних навчальних закладах
І-ІІ рівнів акредитації. Досліджувався стан проблеми у теорії і
практиці, вивчався вітчизняний і зарубіжний досвід, виявлялися
особливості контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів
медичного коледжу.

На другому етапі (1998-1999 рр.) уточнялися об’єкт, предмет, мета
дослідження, була сформульована гіпотеза дослідження, встановлювалися
етапи проведення експерименту, визначалися передумови формування системи
контролю, виділялися її елементи, розроблялася і теоретично
обґрунтовувалася модель системи. На цьому етапі розроблялася програма та
методика експерименту, визначалася експериментальна база, обиралися
якісний і кількісний склад учасників.

На третьому етапі (2000-2004 рр.) проводилась експериментальна перевірка
гіпотези дослідження, визначався вплив запропонованої системи контролю
на якість знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів медичного
коледжу, проводився якісний і кількісний аналіз експериментальної
роботи, узагальнювалися результати дослідження, формулювались основні
висновки та рекомендації, визначалися перспективи подальшого дослідження
проблеми. На цьому етапі оформлено кандидатську дисертацію.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що:
вперше розроблено модель системи контролю знань і вмінь студентів, у
якій основними елементами є умови й етапи діяльності викладача і
студента у процесі контролю, змістово-цільово-рівнева матриця, комплекс
контрольних завдань, результат навчання студента; обґрунтовано
особливості навчання та контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін
студентів медичного коледжу, які полягають у тому, що: існує більша
кількість цілей навчання, ніж у підготовці фахівців інших галузей;
зростає обсяг навчальної інформації, що підлягає обов’язковому
засвоєнню; виникає потреба формування клінічного мислення, яке неможливе
без навчання на клінічних базах; посилюються вимоги щодо обрання методів
і форм навчання, що сприяють формуванню в студентів клінічного мислення
тощо; набули подальшого розвитку підходи щодо використання дидактичних
структур із метою структурування навчальної інформації та визначення
обов’язкового мінімуму знань і вмінь студентів; уточнено сутність
поняття “об’єкт контролю” як складно структурованого та цілісного
дидактичного утворення, яке узгоджує змістову одиницю навчальної
інформації з рівнями та цілями її засвоєння.

Практичне значення дослідження полягає в розробці типових навчальних
програм з клінічних дисциплін, затверджених МОЗ України (“Основи терапії
з патологічною анатомією та патологічною фізіологією”, “Клінічна
патологія” для студентів медичних училищ зі спеціальності “Лабораторна
діагностика”; “Перша медична допомога” для студентів медичних училищ зі
спеціальностей “Лабораторна діагностика”, “Стоматологія”, “Стоматологія
ортопедична”); підготовці дидактичних матеріалів контролю (“Короткого
тлумачного словника медичних термінів”, методичного посібника “Контроль
знань і вмінь студентів”, комплексу тестових завдань, ситуаційних задач,
алгоритмів практичних навичок студентів для проведення модульних
контролів); практичній реалізації теоретичних положень під час навчання
клінічних дисциплін і використанні результатів досліджень для підготовки
нових нормативних і методичних розробок.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес
Львівського державного медичного коледжу імені Андрея Крупинського
(довідка № 01-12/257 від 10.07.02 р.), Вашковецького медичного училища
Буковинської державної медичної академії (довідка № 4 від 21.01.03 р.),
медичного училища Львівської державної залізниці (довідка № 16 від
27.02.03 р.). Результати дослідження заслуховувалися на засіданні Ради
директорів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Львівської області та були
рекомендовані для впровадження у медичні навчальні заклади Львівської
області (довідка № 288 від 25.05.03 р.).

Особистий внесок здобувача в публікаціях, написаних у співавторстві
(типових навчальних програмах), полягає у розробці розділів відповідних
програм: “Перша медична допомога” для спеціальності “Стоматологія
ортопедична” (написаної у співавторстві з В. Р. Жовніруком) – розділи
1-7; “Клінічна патологія” для спеціальності “Лабораторна діагностика”
(написаної у співавторстві з М. Б. Шегедин та І. С. Смачило) – розділи
2-11.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується використанням
комплексу методів, адекватних меті, об’єкту, предмету й завданням
дослідження; обґрунтованим методологічним підходом до формування системи
контролю знань і вмінь студентів; відповідністю наукового апарату
предмета дослідження і впровадженням методики дослідження, адекватної до
поставлених завдань, репрезентативністю вибірки, об’єктивними
результатами експериментальної перевірки розроблених положень,
застосуванням методів математичної статистики для кількісного та
якісного оброблення емпіричних даних. Висновки дослідження перевірено і
підтверджено в процесі дослідної роботи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати
дослідження обговорено на 14 наукових і науково-практичних конференціях,
у тому числі міжнародних: “Педагогічна практика і філософія освіти”
(Полтава, 1997), “Нові технології навчання: проблеми, пошуки, знахідки”
(Львів, 1997), “Концепція гуманізму в становленні і розвитку системи
національної педагогічної освіти” (Одеса, 1997), “Науково-теоретичні і
методичні засади конструювання змісту професійної освіти” (Вінниця,
1998), “Международное сотрудничество в сфере образования: итоги и
перспективы на пороге ХХІ века” (Ялта, 1998), “Проблеми інтеграції та
диференціації у професійній освіті: теорія і практика” (Львів, 1999),
“Теоретичні проблеми психології професій” (Київ, 1999), “Вивчення
довкілля в загальноосвітній школі та ідеї В. І. Вернадського в освіті”
(Полтава, 1999), “Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидактичні
та культурологічні стратегії” (Львів, 2003), “Cучасні інформаційні
технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців:
методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004), “Проблеми
професійної підготовки фахівців в умовах ринку: методологія, теорія,
практика” (Львів, 2004); всеукраїнських: “Нові педагогічні технології з
проблем гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу в
освітніх закладах” (Черкаси, 1997), “Мовленнєва культура у професійних
навчальних закладах” (Львів, 1998), “Викладач і студент у системі вищої
професійної освіти” (Львів, 2003); а також у регіональних конференціях,
проблемних і науково-методичних семінарах, педагогічних читаннях,
обласних семінарах “Проблеми інтеграції у професійній освіті”, нарадах
методистів і педагогічних працівників, авторському семінарі “Контроль
знань і вмінь студентів: тенденції сучасної дидактики”. Узагальнені
результати дослідження доповідалися на засіданнях відділу
загальнотехнічних і спеціальних дисциплін Львівського
науково-практичного центру ІПППО АПН України.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 18 наукових та
науково-методичних працях, у тому числі: 4 брошури з науково-методичними
матеріалами; 6 одноосібних статей у фахових виданнях; 4 типові навчальні
програми з професійно орієнтованих дисциплін (з них 2 одноосібні); 4
статті у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого
внеску 12,6 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів,
висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел
(211 найменувань, із них 23 – іноземними мовами), 15 додатків на 39
сторінках. Загальний обсяг дисертації – 261 сторінок (202 сторінки –
основна частина). Дисертаційне дослідження містить 31 рисунок на 13
сторінках і 12 таблиць на 6 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження обраної теми, визначено
об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано його
гіпотезу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення,
подано відомості про експериментальну базу, апробацію й упровадження
одержаних результатів дослідження.

У першому розділі – “Теорія і практика контролю знань і вмінь із
клінічних дисциплін” – здійснено історико-педагогічне дослідження
проблеми організації контролю знань і вмінь студентів, розглянуто
особливості навчання клінічних дисциплін студентів медичного коледжу та
педагогічний і управлінський аспекти як чинники контролюючої діяльності
викладача, проаналізовано зміст діяльності студента і викладача в
процесі контролю, а також виявлено відносну ізольованість умов
діяльності студента і викладача у процесі контролю.

Дослідження генези контролю підтверджує його важливість як чинника, що
суттєво впливає на якість засвоєння студентами знань. Узагальнення
історичних даних дало можливість систематизувати відомості про контроль
і виявити тенденції щодо урізноманітнення діяльності педагога з його
організації. У сучасних умовах викладач повинен самостійно розв’язувати
такі завдання, які раніше не входили у його компетенцію
(І. П. Підласий), зокрема організувати контроль так, щоб забезпечити
відповідність цілей навчання й одержаного результату навчання, особливо
у випадках його формування на стиках різних дисциплін (О. В. Сілкова).

Сучасні технології навчання (наприклад, модульна) зорієнтовані на якісне
засвоєння студентом знань, формування яких відбувається під впливом
систематичних обов’язкових перевірок якості їхнього засвоєння. У такій
ситуації контроль виконує значно більшу кількість функцій, ніж за
традиційного підходу до навчання, а саме: навчальну, контролюючу,
виховну, коригуючу, мотиваційну тощо. Реалізація цих функцій у
навчальному процесі пов’язана з умінням викладача обирати види, типи,
методи контролю, розробляти (відповідно до етапу навчання) засоби
контролю, здійснювати розподіл навчального матеріалу на модулі та
визначати частоту контролю тощо. Модульна технологія навчання клінічних
дисциплін передбачає активну участь студента у процесі контролю на всіх
його етапах. У зв’язку з цим викладачу необхідно розширити аспекти
співпраці зі студентом і врахувати особливості навчання дисциплін із
різних циклів.

До циклу професійно орієнтованої підготовки у медичному коледжі
відносяться клінічні дисципліни. Їх зміст підпорядковується суті терміна
“клінічний”, а основним завданням є формування у медичних фахівців
різних рівнів підготовки умінь, які б дозволяли їм вирішувати професійні
завдання щодо спостереження, догляду, прийняття рішення про необхідність
втручання лікаря, постановки попереднього діагнозу, складання плану
обстеження пацієнта тощо.

Стан проблеми організації контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін
вивчався у медичних училищах і коледжах (м. Львова, Львівської та
Чернівецької областей). Методика експерименту передбачала: експертизу
якості дидактичних матеріалів, які пропонуються для підготовки студентів
до контролю; встановлення мотивів, на основі яких викладач обирає типи,
види, методи контролю та надає переваги певним видам контрольних
завдань; виявлення рівнів умінь викладачів із розроблення комплексу
контрольних завдань шляхом експертної оцінки. Експертиза відповідності
змісту і форми окремих завдань і поєднання в комплекс контрольних
завдань відповідно до вимог їхнього розроблення здійснювалися на основі
“Пам’ятки експерта”. Використання узагальненої функції бажаності
Харрінгтона дозволило визначити відсоток викладачів, рівень умінь яких
розробляти контрольні завдання дозволив віднести їх до однієї з груп (із
низьким, середнім, високим рівнями вмінь). Показники рівнів умінь
викладачів визначалися за відсотком балів, які виставлялися їм
експертами за розроблені завдання. Згідно з цим виявлено низький рівень
умінь у 45% викладачів, середній і високий – у 35% та 20% відповідно.

Опитування студентів дозволило з’ясувати, що більшість із них вважає, що
одержані дидактичні матеріали для підготовки до контролю дозволять
одержати вищу оцінку. Водночас, вони визначили структуру дидактичних
матеріалів, до якої ввійшли: перелік питань, винесених на контроль;
терміни його проведення; види, періодичність і тривалість контролю;
критерії та шкала оцінювання знань; взірці контрольних завдань та
еталони їх вирішення; література для підготовки; дати проведення
консультацій, тренувальних занять, чергувань тощо.

У другому розділі – “Формування системи контролю знань і вмінь з
клінічних дисциплін студентів медичного коледжу” визначено передумови
формування системи контролю, обґрунтовано відбір її елементів, проведено
їхній аналіз, розроблено концептуальні засади формування системи
контролю та її модель, показано на практиці можливості використання цієї
моделі під час навчання студентів клінічних дисциплін.

Недостатній рівень об’єктивності інформації про перебіг
навчально-пізнаваль-ної діяльності студентів (пов’язаний із недостатньою
теоретичною та практичною підготовкою викладача з питань організації
контролю), фрагментарність перевірки цілей навчання з клінічних
дисциплін і необхідність їх повної реалізації, потреба узгодження
діяльності викладача і студента в процесі контролю є передумовами
формування системи контролю знань і вмінь студентів із клінічних
дисциплін.

Передумови стали основою для відбору елементів системи контролю, а їх
зміст дозволив об’єднати їх у логічно завершені блоки: блок умов
діяльності викладача, блок умов діяльності студента і блок їх спільної
діяльності на етапах контролю (рис. 1).

Всі елементи системи контролю мають чітку прив’язку до етапу контролю
– умовного логічного кроку діяльності студента і викладача. Ефективність
функціонування системи контролю передусім залежить від теоретичної і
практичної підготовки викладача до розробки дидактичних матеріалів,
проведення контролю, обґрунтування критеріїв оцінювання, обрання шкал
вимірювання результату навчання тощо. Блок умов діяльності студента
передбачає ознайомлення студента зі змістом і структурою організації
контролю, послідовністю виконання певних завдань і дотримання вимог
діяльності на відповідному етапі контролю. Останній блок системи
контролю включає обов’язковий мінімум знань і вмінь студентів, комплекс
контрольних завдань, результат навчання та його статистичні показники.

Одним із важливих елементів спільної діяльності викладача і студента є
визначення обов’язкового мінімуму знань і вмінь студентів у кількісних
показниках, спільних для суб’єктів контролю. Для цього використовуються
змістові одиниці навчальної інформації (ЗОНІ), що за своєю суттю є
завершеним судженням, подальший поділ якого приводить до втрати
смислового сенсу; дидактичні структури, що використовуються для
просторового представлення навчальної інформації у змістових одиницях;
форма запису змістової одиниці медичних знань, у якій відображається
динаміка прояву ознаки захворювання. Просторове розташування змістових
одиниць навчальної інформації у змістово-цільово-рівневій матриці
(рис. 2) не лише полегшує їхнє запам’ятовування, а й дозволяє побачити
основні відмінності між ними.

Об’єкт Поняття, що підлягають контролю Дії з поняттями

контролю

Ознаки

поняття Назва

поняття

(хвороба)

1 Назва

поняття

(хвороба) 2 …. Назва

Поняття

(хвороба)

n Рівень засвоєння

ЗОНІ Завдання поведінко-вої діяльності студента

m0 / n m1 m2 … m n mn+1 mn+2

Визначення ЗОНІm1n1 ЗОНІ m2n1 … ЗОНІ m.. n…а ? (І-ІІ) Знати

Суть поняття ЗОНІ m1n2 ЗОНІ m1n3a … ЗОНІ m.. n…а ? (І-ІІ) розуміти

Проблеми па-цієнта:

проблема А

проблема Б

проблема n

ЗОНІ m1n3a

ЗОНІ m1n3б

ЗОНІ m1n…

ЗОНІ m2n3a

ЗОНІ m2n3a

….

ЗОНІ m.. n…а

ЗОНІ m.. n…а

ЗОНІ m.. n…а

? (ІІ-ІІІ)

? (ІІ-ІІІ)

? (ІІ-ІІІ) вміти виявляти, вирішувати …

Інформація, що передує вивченню клінічної дисципліни ЗОНІ m.. n..а

ЗОНІ

m.. n..а … ЗОНІ m.. n…а

E

i

b ? o

h

h

h

h

AE)

u L

L

^„

u L

AE)

u L

AE)

u L

h

u L

$Ifa$`ObO0Ikd

!

h

h

h

h

h

h

u L

!

!

!

u L

$

u L

!

h

h

h

h

h

h

h

h

h

!

ов’язкового мінімуму

знань і вмінь модуля дисципліни

У третьому розділі – “Дослідно-експериментальна перевірка ефективності
системи контролю знань і вмінь студентів медичного коледжу” – висвітлено
методику проведення експерименту, конкретизовано його зміст і умови,
проаналізовано результати дослідження. Під час експериментальної
перевірки з’ясовувався вплив системи контролю на успішність студентів.
Основними методами, які дозволяли виявити цей вплив, були спостереження,
опитування, анкетування, проведення експерименту, математична обробка
його результатів. Спостереження мало метою виявити виконання викладачами
та студентами умов їхньої діяльності на всіх етапах контролю.

Якість організації контролю з’ясовувалася шляхом експертного оцінювання
суджень викладачів клінічних дисциплін контрольних та експериментальних
груп і показників залежності об’єктивності оцінювання знань студентів
від якості контрольних завдань, розроблених викладачами до та після
проведених нами консультацій. Запитання задавалися викладачам, які
працювали як за традиційною, так і за модульною технологіями. Відповіді
викладачів відрізнялися за показником повноти відображення змісту
навчальної інформації в контрольних завданнях, валідності тощо. Кожній
позитивній відповіді приписувався 1 бал, а негативній – 0 балів. Аналіз
відповідей викладачів свідчить, що переважною більшістю викладачів
усвідомлюється залежність об’єктивності оцінювання від якості
контрольних завдань. При цьому залежність об’єктивності оцінювання від
якості розроблених ними контрольних завдань, розроблених викладачами
експериментальних груп, знизилася незначно – у межах 15%, а викладачами
контрольних груп – у межах 30%.

Більшість викладачів (75%) як контрольних, так і експериментальних груп
позитивно оцінила вплив консультацій на якість розроблення контрольних
завдань, однак відсоток викладачів, які навчають студентів за модульною
технологією, був вищим порівняно з відсотком викладачів, які навчають
студентів за традиційною технологією.

Вплив системи контролю на якість розроблення викладачами
експериментальних груп контрольних завдань досліджувався за такими
критеріями: валідність, відповідність окремого завдання його дидактичним
вимогам розроблення; відповідність статистичних показників комплексу
контрольних завдань статистичним вимогам їхнього розроблення; повнота
охоплення змістових одиниць навчальної інформації тощо. Експертиза
оцінки якості контрольних завдань, розроблених викладачами, проводилася
незалежними експертами за пропонованою нами методикою. Ними виявлялася
відповідність параметрів розробленого викладачем контрольного завдання
вищезазначеним критеріям. Статистичні показники експертних оцінок
показали, що кількість викладачів, рівень умінь яких залишився низьким,
зменшився та складав 30%, а у решти викладачів, рівень умінь яких був
оцінений експертами як середній і високий, відповідно складав 45% та
25%. Експертами заповнювалися спеціальні бланки, аналіз яких і дозволив
виявити позитивну динаміку в уміннях викладачів (табл. 1).

При цьому динаміка рівневого зростання була позитивною в усіх групах,
однак у групі з низьким рівнем сформованості умінь її показники були
найвищими, що свідчить про наявність кореляції між уміннями викладачів і
системою контролю.

Таблиця 1

Динаміка рівнів умінь викладачів клінічних дисциплін

із розроблення контрольних завдань

Рівні умінь викладачів

Етапи підготовки Низький

% Середній

% Високий

%

Вхідний (до проведення консультацій) 45 35 20

Заключний (після проведення консультацій) 30 45 25

Різниця – 15 + 10 + 5

Дослідження впливу системи контролю на рівень знань і вмінь студентів
мало на меті виявити залежність успішності студентів від ознайомлення їх
із термінами складання навчального матеріалу, частотою, тривалістю
контролю, від використання дидактичних матеріалів для підготовки до
контролю, від ознайомлення з критеріями оцінювання тощо. Переважна
більшість студентів відзначила, що ознайомлення із вищезазначеними
питаннями дозволяє їм спланувати вивчення навчального матеріалу та
співставити свої знання зі шкалою та критеріями оцінювання. З метою
з’ясування необхідності використання тестових завдань у навчальному
процесі проводилось опитування випускників навчальних закладів після
складання ними ліцензійного тестового іспиту. На думку студентів
експериментальних груп, використання тестів протягом усього періоду
вивчення клінічних дисциплін дало можливість успішно виконати більшість
завдань іспиту. Водночас, студенти контрольних груп відзначали
необхідність більш широкого використання тестових завдань у навчальному
процесі.

Вплив системи контролю (як комплексного чинника) на якість засвоєння
знань і вмінь із клінічних дисциплін досліджувався за показниками
успішності студентів на модульних контролях (табл. 2). Оцінювання у
контрольних групах проводилося у 5-бальній шкалі, а в експериментальних
– у 100-бальній шкалі, яку для зручності математичних обчислень ми
перевели у п’ятибальну.

Порівняння показників успішності студентів показує, що найбільші зміни у
засвоєнні знань і вмінь студентів відбулися в експериментальній групі.
Експериментальна робота проводилася з надійним рівнем імовірності
P = 0,9545, який передбачає помилку не більше як у 5 випадках зі 100
(? = 0,05). Результати перевірки статистичної гіпотези відносно
середньої різниці між парами взаємопов’язаних спостережень у генеральній
сукупності при рівні значущості ?=0,05 є таким: фактичне значення
t-критерію Стьюдента дорівнює 20,325, що є значно більшим, ніж його
табличне значення (2,78). Отже, величина середньої різниці між рядом
оцінок двох вибірок, зумовлена різними підходами до контролю знань і
вмінь студентів із клінічних дисциплін, є істотною, що свідчить про
ефективність впливу системи контролю на формування знань і вмінь
студентів.

Таблиця 2

Показники успішності студентів з дисципліни “Медсестринство в терапії”

Модуль Групи Різниця Квадрат різниці

Контрольні Експериментальні

х1i х2i d = x1i–x2i d2i

1 3,38 3,59 0,21 0,0441

2 3,50 3,75 0,25 0,0625

3 3,19 3,43 0,24 0,0576

4 3,54 3,81 0,27 0,0729

5 3,57 3,85 0,28 0,0784

Разом 17,15 18,43 1,25 0, 3155

Середні 3,43 3,686 0,25

Наслідком запропонованої нами системи контролю є підвищення рівня знань
із клінічних дисциплін студентами медичного коледжу.

ВИСНОВКИ

1. Проаналізовано сучасний стан проблеми контролю знань і вмінь
студентів медичного коледжу. Контроль розглядається як окремий вид
професійної діяльності викладача, пов’язаний зі спеціальними знаннями
про контроль і його організацію. Реалії сьогодення вимагають
переосмислення структури діяльності викладача професійно орієнтованих
дисциплін із позицій системного підходу. Питання вдосконалення
організації контролю знань і вмінь студентів медичних коледжів пов’язані
з необхідністю підвищення теоретичного та практичного рівнів готовності
до організації контролю викладачами клінічних дисциплін (більшість із
яких не мають базової педагогічної освіти та спеціальної підготовки з
питань організації контролю), з узгодженням структури та змісту
діяльності викладача і студента на всіх етапах контролю, зі специфікою
засвоєння знань із клінічних дисциплін.

2. Особливості контролю знань і вмінь із клінічних дисциплін студентів
медичного коледжу пов’язані з необхідністю реалізації під час навчання
значно більшої кількості цілей навчання, ніж у підготовці фахівців інших
галузей, формування клінічного мислення й уміння спілкуватися з
пацієнтом як важливих складових професійної діяльності медичного
працівника, запам’ятовування значного обсягу інформації з клінічних
дисциплін, формування у студентів умінь структурування навчальної
інформації та систематизації знань за допомогою дидактичних структур
(графів логічних структур і змістово-цільово-рівневої матриці),
узгодження обсягу навчальної інформації для викладача і студента у
спільних показниках, підготовки студента для успішного виконання
контрольних завдань ліцензійного іспиту, полегшення сприймання
навчальної інформації шляхом запису динаміки прояву захворювання у
спеціальній матриці.

3. Принципово важливим у дослідженні є використання системного і
діяльнісного підходів до контролю. Ефективність контролю знань і вмінь
студентів у медичному коледжі залежить від педагогічних передумов. Одні
стосуються діяльності викладача і студента: розподілу змісту діяльності
студента і викладача на умовні кроки – етапи контролю (підготовки,
проведення контролю, перевірки, аналізу й корекції результату навчання);
визначення елементів спільної діяльності суб’єктів процесу контролю на
всіх його етапах (обов’язкового мінімуму знань і вмінь студентів у
змістово-цільово-рівневій матриці, комплексу контрольних завдань,
результату навчання) та уточнення їх змісту. Інші передумови пов’язані з
особливостями вивчення клінічних дисциплін, викладеними вище.
Системотвірною основою контролю є спільна діяльність викладача і
студента, а системотвірним чинником – узгодження цієї діяльності на всіх
етапах контролю.

4. Визначено, що елементами системи контролю є: суб’єкти контролю;
обов’язковий мінімум знань і вмінь студентів; комплекс контрольних
завдань; результат навчання студента; статистичні показники результату
навчання; узгоджені дії викладача і студента на етапах контролю,
визначення обов’язкового мінімуму знань і вмінь студента викладачем і
структурування навчальної інформації студентом; розроблення викладачем
дидактичних матеріалів і підготовка студента за ними; розроблення
викладачем вимог щодо проведення контролю й орієнтація студента в
критеріях оцінювання тривалості контролю; організація та проведення
викладачем перевірки знань і вмінь та дотримання студентами часових
вимог виконання контрольних завдань; перевірка викладачем відповідей
студентів, проведення якісного, кількісного і статистичного аналізу й
участь студента в цьому; прийняття рішення викладачем про корекцію
діяльності одного із суб’єктів контролю та консультування студента щодо
способів корекції та вдосконалення знань і вмінь. Елементи системи
контролю об’єднано в три блоки, зміст яких розкриває суть діяльності:
викладача, студента та їхньої спільної діяльності як суб’єктів процесу
контролю. Зміст усіх блоків узгоджується системотвірним чинником, метою
якого є узгодження всіх видів діяльності на кожному з етапів контролю.

5. У дослідженні побудована модель системи контролю, під якою розуміємо
впорядковану кількість взаємопов’язаних блоків: умов діяльності
суб’єктів процесу контролю (викладача і студента), елементів спільної
діяльності (цілі, рівні, засвоєння навчальної інформації,
змістово-цільово-рівнева матриця, результат навчання студента), зміст
яких об’єднується системотвірним чинником, що дозволяє їм функціонувати
як єдине ціле на всіх етапах контролю. У моделі системи контролю
відображено основні закономірності діяльності викладача та студента на
всіх етапах контролю. Всі складові розробленої моделі спрямовані на
оволодіння викладачами клінічних дисциплін умінням організовувати
контроль.

Розроблення моделі системи контролю знань і вмінь студентів
здійснювалося послідовно. Концептуальними засадами формування системи
контролю є такі: 1) в основі дослідження об’єкта “контроль” лежать
системні принципи, прийоми та методи, використання яких дозволяє
визначити структурні й типологічні параметри та властивості предмета
нашого дослідження – системи контролю знань і вмінь студентів;
2) використання прийомів і методів системного підходу дозволяє відібрати
необхідну кількість елементів для формування системи контролю знань і
вмінь студентів із клінічних дисциплін. Критеріями відбору елементів для
системи контролю знань і вмінь студентів є системотвірна основа –
спільна діяльність студента і викладача та системотвірний фактор –
узгодження їх діяльності на всіх етапах контролю; 3) розташування
елементів у системі та встановлення зв’язків між ними визначається
властивостями, заданими системотвірним фактором (узгодженості умов
діяльності студента і викладача на всіх етапах контролю); 4) специфіка
функціонування кожного з елементів системи контролю (цілі, частка
навчальної інформації та її змістові одиниці, рівні їхнього засвоєння,
змістово-цільово-рівнева матриця, оптимальний комплекс контрольних
завдань, результат навчання тощо) дозволяє об’єднати їх у блоки (умови
діяльності викладача, умови діяльності студента та предмети їх спільної
діяльності); 5) якість контролю знань і вмінь студентів залежить від
виконання викладачем вимог щодо його діяльності на всіх етапах контролю;
6) рівень знань і вмінь студента залежить від якості організації його
діяльності на всіх етапах контролю; 7) ефективне функціонування системи
контролю знань і вмінь студентів є ознакою її цілісності.

6. Доведено, що розроблена модель системи контролю знань і вмінь
студентів під час вивчення клінічних дисциплін є дієвою. У студентів
експериментальних груп (порівняно з цими ж уміннями у студентів
контрольних груп) спостерігається вищий рівень знань завдяки умінню
самостійно структурувати, систематизувати й узагальнювати знання. У
викладачів, які освоїли запропоновану методику контролю, сформовано
вміння відбору навчального матеріалу згідно з поставленими завданнями,
розроблення відповідно до вимог комплексу контрольних завдань і
формування з них варіантів контрольних завдань і матеріалів для
підготовки студента, оцінювання окремого завдання та варіанту, різних
видів навчальної діяльності тощо. Розроблена система контролю дає
можливість викладачам експериментальних груп (75%) організувати контроль
знань і вмінь студентів на високому та середньому рівнях.

7. Одержані під час експерименту результати використання викладачами
клінічних дисциплін методичних рекомендацій щодо впровадження окремих
елементів системи контролю знань і вмінь студентів (визначення
обов’язкового мінімуму знань і вмінь студентів, використання з цією
метою змістово-цільово-рівневої матриці, впровадження елементів
діяльності викладача та студента на всіх етапах контролю з позицій
узгодженої взаємодії) показали, що їх можна використовувати не лише в
медичній, а й в інших галузях освіти.

Таким чином, гіпотеза дослідження підтверджується, завдання розв’язані.
Результати дослідження дають підстави вважати, що одержані наукові
висновки та розроблені на їхній основі методичні рекомендації мають
важливе значення для теорії та практики контролю знань і вмінь медичних
фахівців середньої ланки (медичних сестер, лаборантів).

8. Результати дослідження можуть бути використані на таких рівнях:
Міністерства освіти і науки України, Науково-методичного центру вищої
освіти – подальша розробка навчальних програм із визначеним апаратом
контролю, написання підручників, посібників із контрольними блоками
інформації, яка підвищить рівень самостійності, особливо у студентів із
низькими та високими навчальними можливостями; викладачів клінічних
дисциплін – організація контролю знань і вмінь студентів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми дослідження. До
подальших напрямів дослідження проблеми відносимо: теоретичне
обґрунтування критеріїв і показників функціонування педагогічної
системи, підготовку спеціалістів-фахівців з управління якістю медичної
освіти (тестологів), розроблення пакету дидактичних матеріалів для
проведення контролю.

Основний зміст дисертаційної роботи відображено в публікаціях:

Методичний посібник

Джулай Л. І. Контроль знань і вмінь студентів: Методичний посібник для
викладачів навчальних закладів. – Львів: Сполом, 2004. – 66 с. (3,0 авт.
арк.).

Статті в наукових журналах, збірниках наукових праць

та науково-методичних виданнях

Джулай Л. Використання ситуаційних задач у процесі модульного контролю з
терапії при підготовці молодших спеціалістів у медичних коледжах //
Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1997. – № 1. – С. 41-53
(0,7 авт. арк.).

Джулай Л. І. До питання впорядкування термінології в контексті
модульного навчання // Педагогіка і психологія професійної освіти. –
1998. – № 4. – С. 267-269 (0,3 авт. арк.).

Джулай Л. Інтегрований підхід до модульного контролю знань студентів
медичних коледжів // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1997.
– № 3-4. – Ч. 1. – С. 115-118 (0,2 авт. арк.).

Джулай Л. І. Проблема генези та ролі контролю у дидактичних системах //
Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного
університету ім. М. П. Драгоманова. – К.: НПУ, 1999. – Ч. 1. – С. 13-18
(0,3 авт. арк.).

Джулай Л. І. Проблеми і перспективи інтеграції елементів контролю у
навчальному процесі // Педагогіка і психологія професійної освіти. –
1999. – № 1. – С. 135-138 (0,4 авт. арк.).

Джулай Л. І. До питання експериментальної перевірки впливу системи
контролю на рівень знань і вмінь студентів медичного коледжу // Cучасні
інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці
фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – Київ – Вінниця: ДОВ
Вінниця, 2002. – Вип. 6. – С. 189-195 (0,6 авт. арк.).

Науково-методичні матеріали

Джулай Л. І. Короткий тлумачний словник медичних термінів. – Львів:
Сполом, 2002. – 44 с. (3,0 авт. арк.).

Козловська І., Якимович Т., Джулай Л. Основні поняття, закономірності та
принципи сучасної дидактики. – Львів: ОНМЦ ПТО, 2000. – 24 с. (0,3 авт.
арк.).

Козловська І., Джулай Л., Якимович Т. Короткий словник основних понять
сучасної дидактики. – Львів: ОНМЦ ПТО, 1999. – 12 с. (0,15 авт. арк.).

Навчальні програми

Джулай Л. І. Основи терапії з патологічною анатомією і патологічною
фізіологією: Програма для студентів медичних училищ (Спеціальність
5.11010301 – “Лабораторна справа”). – К.: ЦМК МОЗ України з підготовки
молодших спеціалістів, 1995 . – 23 с. (1,0 авт. арк.).

Джулай Л. Перша медична допомога: Програма для студентів медичних училищ
(Спеціальність 5.11010301 – “Лабораторна справа”). – К.: ЦМК МОЗ України
з підготовки молодших спеціалістів, 1995. – 15 с. (0,6 авт. арк.).

Жовнірчук В. Р., Джулай Л. І. Перша медична допомога: Програма для
студентів медичних училищ (Спеціальність 5.11010602 – “Стоматологія
ортопедична”). – К.: ЦМК МОЗ України з підготовки молодших спеціалістів,
1995. – 15 с. (0,6 авт. арк.).

Шегедин М. Б., Джулай Л. І., Смачило І. С. Клінічна патологія: Програма
для студентів медичних училищ (Спеціальність 5.11010301 – “Лабораторна
діагностика”). – К.: ЦМК МОЗ України з підготовки молодших спеціалістів,
2004. – 27 с. (0,9 авт. арк.).

Матеріали конференцій і тези

Джулай Л. I. Використання інтегровано-модульного контролю знань і вмінь
студентів в навчально-пізнавальному процесі // Педагогічна практика і
філософія освіти: Мат-ли Міжнарод. наук.-практ. конф. – Полтава:
ПОІПОПП, 1997. – С. 54 (0,1 авт. арк.).

Джулай Л. І. Структурування навчального матеріалу в процесі контролю
інтегрованих знань студентів медичних коледжів // Інтеграція елементів
змісту освіти: Мат-ли міжнар. конф. – Полтава: ПОІПОПП, 2000. –
С. 101-103 (0,3 авт. арк.).

Якимович Т. Д., Джулай Л. І. До питання про філософські основи дидактики
// Концепція гуманізму в встановленні розвитку системи національної
педагогічної освіти: Мат-ли Міжнар. конф. – Одеса: Астропроект, 1998. –
С. 91-93 (0,1 авт. арк.).

Козловська І., Дорошевскі Є., Джулай Л. Співпраця в галузі професійної
освіти як передумова підготовки фахівця нового типу // Прикладна
лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидактичні та культурологічні
стратегії: М-ли міжн. наук. конф. – Львів: Українські технології, 2003.
– С. 83-85 (0,05 авт. арк.).

Джулай Л. І. Cистема контролю знань і вмінь з клінічних дисциплін
студентів медичного коледжу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія й методика професійної освіти.
– Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла
Коцюбинського. – Вінниця, 2004.

Дисертація присвячена проблемі формування системи контролю знань і вмінь
із клінічних дисциплін студентів медичного коледжу. Виявлено передумови
формування системи контролю: недостатній рівень об’єктивності інформації
про перебіг навчально-пізнавальної діяльності студентів, пов’язаний із
недостатньою теоретичною та практичною підготовкою викладача з питань
організації контролю; фрагментарність перевірки цілей навчання з
клінічних дисциплін і необхідність їх повної реалізації; потреба
узгодження діяльності викладача і студента у процесі контролю. На основі
теоретичного аналізу й експериментального дослідження розроблено зміст
діяльності викладача та студента в умовах модульного навчання.
Теоретично обґрунтовано, розроблено й апробовано модель системи контролю
знань і вмінь студентів. Пройшла практичну апробацію технологія
розроблення змістово-цільово-рівневої матриці, кінцевим результатом якої
є визначення обов’язкового мінімуму знань і вмінь студентів із розділу
(модуля) дисципліни. Запропоновано концептуальні засади формування
системи контролю знань і вмінь студентів на основі системного підходу.
Експериментально доведено кореляцію між успішністю студентів і
використанням системи контролю.

Ключові слова: контроль, знання та вміння, система, медичний коледж,
клінічні дисципліни.

Джулай Л. И. Система контроля знаний и умений по клиническим дисциплинам
студентов медицинского колледжа. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Винницкий государственный педагогический университет
имени Михаила Коцюбинского. – Винница, 2004.

Диссертация посвящена проблеме формирования системы контроля знаний и
умений по клиническим дисциплинам студентов медицинского колледжа.
Обосновано необходимость рассмотрения контроля знаний и умений студентов
как отдельного вида профессиональной деятельности, качество которой
зависит от теоретической подготовки преподавателя к организации
контроля. Выдвинутые требования к умениям преподавателя профессионально
ориентированных дисциплин требуют переосмысления структуры его
деятельности с позиций системного подхода.

Определены предпосылки формирования системы контроля: недостаточный
уровень объективности информации, получаемой преподавателем о протекании
процесса обучения, обусловленный недостаточной теоретической и
практической подготовкой преподавателя к организации контроля;
соответствия организации контроля целям изучения клинических дисциплин
(обусловленных необходимостью реализации намного большего количества
целей обучения, чем при подготовке специалистов других отраслей);
необходимостью формирования клинического мышления (как необходимой
составной профессиональной деятельности медицинского работника).

Обоснованы концептуальные положения формирования системы контроля. При
этом процесс формирования рассматривается поэтапно. Предпосылки легли в
основу отбора элементов системы контроля (обязательный минимум знаний и
умений студента; комплекс контрольных заданий; результат обучения
студента; статистические показатели результата обучения; согласованные
действия преподавателя и студента на этапах контроля), а смысловое
содержание элементов позволило объединить их в логически целостные
блоки: блок условий деятельности преподавателя, блок условий
деятельности студента и блок совместной деятельности преподавателя и
студента на этапах контроля. Элементы системы контроля четко привязаны к
этапу контроля – условному логическому шагу деятельности студента и
преподавателя, связанных с подготовкой, проведением контроля, проверкой,
анализом и коррекцией результата обучения. Первый блок предполагает
повышение теоретического и практического уровней преподавателя по
вопросам организации контроля (разработку дидактических материалов,
проведение контроля, обоснование критериев оценки, выбора шкал). Блок
условий деятельности студента предполагает ознакомление студента с
содержанием и структурой организации контроля, последовательным
выполнением определенных заданий при условии их соотнесения с
определённым этапом контроля. В последний блок системы контроля входят
такие элементы: обязательный минимум знаний и умений студентов, комплекс
контрольных заданий, результат обучения, его статистические показатели.
Использование “содержательно-целево-уровневой матрицы” предполагает
формализацию учебной информации, а также определение её объема в
количественных показателях, единых для преподавателя и студента. Введено
в оборот понятие “смысловая единица учебной информации”.

Сравнивается целесообразность использования различных средств контроля
преподавателями при традиционной и модульной системе обучения,
обосновывается необходимость формирования умений у преподавателей
клинических дисциплин разрабатывать средства контроля, обладающих
свойствами измерять различные параметры результата обучения.

В процессе экспериментального исследования подтверждено положительное
влияние системы контроля на качество знаний и умений по клиническим
дисциплинам у студентов медицинских учебных заведений І-ІІ уровней
аккредитации. У студентов экспериментальных групп лучше развиты умения
структурирования и применения учебной информации в типических и
нетипических ситуациях, выше успеваемость по клиническим дисциплинам, а
также просматривается повышение заинтересованности к обучению.

Ключевые слова: контроль, медицинский колледж, знания и умения, система,
клинические дисциплины.

Dzhulay L. I. System of Control of Medical College Students’ Knowledge
and Skills for klinical`s disciplisn`s. – Manuscript.

The thesis for a scientific degree of the Candidate of Pedagogical
Sciences, speciality 13.00.04 – Theory and Methods of Professional
Education. – Vinnstsia State Pedagogical University named after Mykhailo
Kotsubinsky. – Vinnytsya, 2005.

The thesis is dedicated to the problem of the knowledge and skills
control organization of students by the teacher of medical college. On
the basis of theoretical analysis and experimental research, the content
of the teachers and students activity in the condition of the module
education is worked out. The model of the system of the knowledge and
skills control of students is grounded theoretically, worked out and
approbated. Apportionment of the control stages and the content
determination of the common elements for the teacher’s activity on this
stages is a condition of its effective functioning. The technology of
the content-aim-level matrix working out was approbated in practice, in
the final analysis of which is determination of the obligatory minimum
of students knowledge and skills from the section (module) discipline.
The main point of the concept of the “content unit of education
information”, “control object” is specified. Conceptional principles of
the knowledge and skills control of students system formation on the
base system and activity approach is suggested. The correlation between
progress of students and organization of control is proved
experimentally, was conducted on base of the suggested system.

Key words: control, knowledge and skills, system, medical college,
clinical discipline.

PAGE \* Arabic 24

PAGE \* Arabic 2

Похожие записи