Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України

МАЛЬОВАНА ЮЛІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК 159.9:61

Сімейні фактори формування материнської сфери у жінок із загрозою
переривання вагітності

Спеціальність 19.00.04 — медична психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2006 Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Київському національному університеті імені Тараса
Шевченка

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент

Грабська Ірина Адамівна,

ВАТ „Хадсон Глобал Ресорсез”,

консультант

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Харченко Євген Миколайович,

Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії
та наркології МОЗ України,

завідувач відділу медико-соціальної експертизи та реабілітації

кандидат психологічних наук

Сорокіна Олена Анатоліївна,

Академія праці та соціальних відносин Федерації профспілок України,

доцент кафедри соціальної роботи та практичної психології

Провідна установа: Південноукраїнський державний педагогічний
університет

ім. К.Д.Ушинського МОН України, кафедра психології, м. Одеса

Захист відбудеться 24 травня 2006 р. о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 Інституту психології ім. Г.С.
Костюка АПН України (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту психології ім.
Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська,
2.

Автореферат розіслано 21 квітня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Андрієвська В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Репродуктивне здоров’я є важливим чинником
забезпечення сприятливих демографічних перспектив країни, важливою
передумовою формування її демографічного, а отже й
соціально-економічного потенціалу. Проблема збереження репродуктивного
здоров’я в Україні – надто актуальна вже протягом кількох десятиліть, і
невиношування вагітності є її важливою складовою частиною.

Сучасний рівень дітородної активності населення найнижчий за весь період
повоєнної історії України (Жилка Н., Іркіна Т., Стешенко В., 2001). За
останні 10 років невиношування вагітності в Україні почастішало майже в
2 рази (Венцківський Б.М., 2004), і сьогодні Україна перебуває у стані
глибокої демографічної кризи. Різні автори наводять різну статистику
частоти спонтанних абортів від загальної кількості вагітностей – від
12-13% (Венцківський Б.М., 2004), 15-20% (Жук С.І., Гнатишин М.С., Бєлов
О.О., Хошата О.М., 2000; Коломійцева А.Г., Жабченко І.А., 2000), до
25-35% (Венцківський Б.М., Костюк А.Л., Бєлов О.О., 2001; Гінзбург В.Г.,
2003). Комітет експертів ВООЗ надає дані, у відповідності з якими
частота невиношування має тенденцію до збільшення. В таких умовах
значення репродуктивного здоров’я значно зростає.

Одним із ускладнень вагітності, яке підвищує ризик невиношування, є
токсикоз, або гестоз вагітних. На сучасному етапі в рамках медицини ще
немає пояснення механізмів його виникнення. Загрозу переривання
вагітності, яка виникає внаслідок гестозу або без зрозумілих причин,
багато авторів пояснюють стресовими факторами різного походження.
Практично всі вони приходять до висновку, що існують певні психологічні
особливості, які стають передумовою невиношування вагітності (Абрамченко
В.В., 2001; Гінзбург В.Г., 2003; Єгоров О.О., 2003; Seng S.J., Oakley
J.D. et al., 2001). В рамках психології материнства виділяються фактори
ризику репродуктивної патології, одним з яких є психологічні особливості
жінки (Журавлев А.Л., 2004; Русалов В.М., Рудіна Л.М., 2003; Філіпова
Г.Г., 2003). Ці психологічні особливості можуть завадити адекватній
адаптації до вагітності, виконанню вагітною певних особистісних завдань,
що постають під час вагітності, та суттєво вплинути на якість подальшого
розвитку материнської сфери. Структура і зміст материнської сфери
обумовлює материнські функції жінки, що проявляються в емоційних
реакціях на дитину, виконанні операцій по піклуванню за нею та
спілкуванні з нею (Філіпова Г.Г., 1999). Системоутворюючою для
материнської сфери розглядається потреба в контакті з об’єктом, носієм
гештальта дитинства, а кінцевою метою та критерієм формування
материнської сфери є рівень прихильності до дитини. Традиційно
передумовою формування батьківської поведінки в науковій літературі
вважаються сімейні фактори (Брутман В.І., Панкратова М.С. Єніколопов
С.Н., 1994; Васільєва В.В., Орлов В.І., Сагамонова К.Ю., Черносітов,
2003; Ісеніна Е.І., 1998). Однак в літературі ці фактори не
систематизовані, панує монокаузальний підхід до розуміння причин
патології. Тому особливо важливим є створення пояснюючої моделі
сімейного впливу на виникнення загрози переривання вагітності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію
виконано в рамках науково-дослідницької програми “Психодіагностика
особистості” кафедри медичної психології та психодіагностики Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Ця програма присвячена
проблемам психології здоров’я, діагностики індивідуальних відмінностей
та психологічного консультування осіб, що мають психологічні проблеми.

Об’єктом дисертаційного дослідження є особливості формування
материнської сфери у жінок із загрозою переривання вагітності.

Предметом дослідження є сімейні фактори формування материнської сфери
під час вагітності у жінок із загрозою переривання вагітності.

Мета дослідження полягає у визначенні характеру впливу сімейних факторів
на особливості формування материнської сфери під час вагітності та
розробці відповідних профілактичних і психокорекційних програм.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

Провести теоретичний аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних
джерел з метою систематизації поглядів на проблему детермінант загрози
невиношування першої вагітності.

Дослідити систему взаємовідносин вагітних із зіначущими іншими, сімейні
передумови цих взаємовідносин та роль значущих інших у формуванні у
майбутньої матері прихильності до плоду.

Виявити закономірності формування материнського образу та настанов щодо
сімейного життя у жінок із загрозою переривання вагітності, сімейні
передумови їх формування та вплив на ставлення жінки до дитини.

Розкрити особливості образу тіла і динаміку ставлення до власної
зовнішності у жінок із загрозою переривання вагітності та їхній вплив на
прихильність жінки до плоду.

Розробити серію профілактичних та психокорекційних заходів, спрямованих
на адекватний розвиток материнської сфери у жінок та психологічну
допомогу жінкам із загрозою переривання вагітності.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають
культурно-історичний (Виготський Л.С., Кон І.С., Мід М.) та
психоаналітичний (Фройд З., Дейч Х., Пайнз Д.) підходи. В роботі
використані концепція системного сімейного підходу (Боуен М.),
онтологічна концепція материнства (Філіпова Г.Г.), теорія об’єктних
відносин (Віннікотт Д.В.) та теорія прихильності (Боулбі Дж., Ейнсворт
М., Bartholomew K.).

Для виконання завдань було використано комплекс наступних методів. Так,
в теоретичній частині використовувався аналіз, узагальнення та синтез
існуючих наукових поглядів на проблему медичних, соціальних та
психологічних детермінант загрози переривання першої вагітності,
значення розвитку материнської сфери в цьому процесі та сімейних
передумов її формування.

В емпіричній частині було застосовано комплекс діагностичних методик. З
метою зменшення ефекту соціальної бажаності при формуванні пакету
методик було надано перевагу проективним методикам: методиці
семантичного диференціалу (Петренко В.Ф.), методиці Hand-Test (Вагнер
Е., Піотровський З., Брайклін Б., 1962; адаптація Курбатової Т.Н.) та
методиці визначення меж образу тіла (Fisher S., Cleveland S.E., 1968).
Спеціально розроблена анкета та методика PARi Е.Шеффер і Р.Белла
(адаптація Нещерет Т.В.) підпадали під свідомий контроль досліджуваних.

Для статистичної обробки даних застосовувалися такі методи: тест
Колмогорова-Смірнова для перевірки форми розподілу, тест Ст’юдента для
незалежних вибірок, U-тест за методом Манна та Уїтні для незалежних
вибірок, кореляційний аналіз (коефіцієнт кореляції Пірсона та Спірмана).

Наукова новизна та теоретична значущість одержаних результатів. В
дисертаційній роботі вперше досліджено психологічні особливості жінок із
загрозою переривання вагітності, які заважають адекватному формуванню
материнської сфери під час вагітності. Вперше показано, як ці
особливості перешкоджають успішному виконанню особистісних завдань
вагітності. Розширено та поглиблено наукові знання про вплив сімейних
факторів на формування материнської сфери жінки. Показано, що сімейні
фактори функціонують як система, і їхній вплив на жінку також є
системним. Розроблено теоретичну модель профілактичної та
психотерапевтичної роботи з жінками, націленої на адекватне формування у
них материнської сфери. Запропонована детальна психокорекційна програма
для жінок із загрозою невиношування вагітності.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в результаті
дослідження дані полегшують розуміння детермінант неадекватного
формування материнської сфери у жінок із загрозою переривання вагітності
та дозволяють випрацювати адекватні цілі профілактичної та
психокорекційної роботи. В рамках дисертації автором запропоновано три
корекційні програми, спрямовані на роботу з підлітками, жінками, які
готуються до зачаття, та жінками, які переживають загрозу переривання
вагітності або загрозу передчасних пологів. Отримані дані можуть бути
використані при розробці навчально-освітніх програм для працівників
соціальних та медичних закладів, що контактують з вагітними жінками та
обслуговують їх, а також для просвітницької роботи з населенням через
засоби масової інформації.

Надійність та вірогідність отриманих даних забезпечувалася відповідністю
завдань емпіричного дослідження теоретичним положеням; відповідністю
обраних методів психологічної діагностики предметові та завданням
дослідження; валідністю та надійністю застосованих методик; збіжністю
результатів якісного та кількісного аналізу даних.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження
доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції
“Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці” (Київ,
2002р.), VII Міжнародній конференції молодих науковців “Проблема
особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень”
(Київ, 2004) та Науковій конференції студентів та аспірантів (Київ,
2005).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє
відображення у 6 одноосібних публікаціях автора, серед яких 4 статті у
фахових виданнях та наукових збірках, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, шести
розділів, обговорення результатів, висновків, списку використаних джерел
та десяти додатків. Робота містить 217 сторінок друкованого тексту, 34
таблиці та 12 малюнків. Бібліографія складається з 256 джерел, з них 110
іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обгрунтовано актуальність та доцільність розробки проблеми
формування материнської сфери у жінок із загрозою переривання
вагітності, розкрита сутність та стан цієї наукової проблеми. Визначено
об’єкт та предмет дослідження, сформульовано мету та завдання, описано
методи. Розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних
результатів. Наведено дані щодо особистого внеску здобувача, апробації
результатів, публікацій, структури та обсягу роботи.

У першому розділі — “Теоретичні підходи до вивчення фізіологічної
вагітності та проблеми невиношування вагітності” — проведено критичний
аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел з метою
систематизації поглядів на проблему детермінант загрози невиношування
першої вагітності.

В рамках розгляду невиношування вагітності як соціально-психологічної
проблеми проаналізовано демографічний стан в Україні, розглянуто
фізіологічні передумови невиношування вагітності, його фізіологічні та
психологічні наслідки. Зазначається, що загроза невиношування вагітності
впливає на ускладнення подальшого перебігу вагітності та підвищує
вірогідність виникнення пізнього гестозу та передчасних пологів
(Кошелева Н.Г., 1979). Внаслідок загрози переривання вагітності
відбуваються порушення в стані та розвитку плоду та новонародженого
(Ананіч Л.В., 1970, 1971; Norska, Kubicka, 1966; Kliment et al., 1976).
Крім довготривалих емоційних наслідків невиношування та затримки
розвитку материнської ідентичності, існує загроза виникнення хибного
кола, коли стрес стає причиною невиношування наступних вагітностей
(Beutel M. et al., 1992; Cabau A., 1995; Iles S., 1989; Reid T., 2000).

В розділі наведено соціально-психологічні пояснювальні моделі загрози
переривання вагітності, яка з’являється внаслідок гестозу або без
зрозумілих причин. Багато авторів пояснюють її стресовими факторами
різного походження, серед яких – побутові та соціально-психологічні
умови існування жінки (Астахов В.М., 1998; Сімрок В.В., Наталенко Д.В.,
2003; Слепцова С.І., 1999), спосіб її життя та звички (Пуртов І.І.,
1999; Жук С.І. та ін., 2000), психоемоційна напруга (Гінзбург В.Г.,
2003; Bullock L.F., McFarlane J., 1990). Також розглядається вплив факту
непланованості вагітності на частоту її ускладнень (Антоненко І.В.,
Нізова Н.М., 2002; Могілевкіна І.О., Донченко Л.І., 2002; Bitto A., Gray
R.H., Simpson J. et al., 1997). В літературі зазначається, що будь-який
з цих або інших факторів може виявитися патогенним, якщо має особистісне
значення для жінки. Багато авторів приходять до висновку, що
психологічні особливості жінки займають важливе місце у патогенезі
невиношування вагітності (Абрамченко В.В., 2001; Єгоров О.О., 2003; Seng
S.J., Oakley J.D. et al., 2001).

В розділі проаналізовано напрямки вивчення материнства та вагітності в
психології. В літературі порушення репродуктивної функції жінки
пов’язується з неадекватним формуванням материнської сфери. Розвиток
материнської сфери проаналізовано в рамках психоаналітичного та
культурно-історичного підходів. В розділі описано детермінанти, етапи
розвитку в онтогенезі та структура материнської сфери. Материнство
вивчається з точки зору задоволеності жінки власною материнською роллю,
як стадія особистісної та статевої ідентифікації (Брутман В.І.,
Панкратова М.С. Єніколопов С.Н., 1994; Брутман В.І., Радіонова М.С.,
1997; Shereshefsky P.M., Yarrow L.J., 1973). В рамках онтогенетичної
концепції материнства (Філіпова Г.Г., 1999, 2001, 2002) етап вагітності
вважається одним з найважливіших фаз розвитку жінки як матері.
Вагітність трактується як період життя, сензитивний до загострень
психологічних проблем та такий, що потребує психологічної підтримки
(Баженова О.В., Баз Л.Л., Копил О.А., 1993; Crandell L.E., Fitzgerald
H.E., Whipple E.E., 1997). Вона також розглядається як підготовча фаза в
розвитку взаємної прихильності матері та дитини, в зв’язку з чим
досліджуються закономірності формування образу дитини у самосвідомості
вагітної (Брутман В.І., Варга А.Я., Хамітова І.Ю., 2000; Шмурак Ю.І.,
2003). В розділі аналізуються особливості першої вагітності, яка
вважається найбільш стресовою внаслідок завершення незалежного існування
жінки та початку “незворотних” материнсько-дитячих відносин (Пайнз Д.,
1997; Bartosikova Z., Tyrlik M., 2002; Robinson G.E., Stewart D.E.,
1989). Прослідковано динаміку психологічних станів жінки під час
вагітності.

В розділі висвітлено особливості формування материнської сфери у жінок з
ускладненою вагітністю. Описано фактори ризику невиношування вагітності,
одним з яких є психологічні особливості жінки. Останні проявляються в
несформованості певних особистісних якостей (особистісна незрілість,
неконструктивні способи вирішення внутрішнього конфлікту) та певних
елементів материнської сфери (незрілість, суперечливість мотивації
материнства) (Філіпова Г.Г., 2003). В розділі проаналізовано фактори
формування материнської сфери протягом онтогенезу та під час вагітності.
Багатьма авторами зазначається, що вагітність має великі ресурси для
розвитку материнської сфери. Під час вагітності відбувається подальший
розвиток материнської сфери, який супроводжується певним суб’єктивним
переживанням вагітності та повинен завершитися формуванням прихильності
до дитини, яка включає суб’єктне ставлення до дитини, емоційне прийняття
дитини та цінний образ дитини (Мєщєрякова С.Ю., 2000; Пайнз Д., 1997).
Виділяються певні фактори, які можуть суттєво вплинути на розвиток
материнської сфери під час вагітності: стосунки зі значущими іншими та
їхня підтримка (Inoue K., Yuzawa M., 2002; Fuller S.G., Moore L.R.,
Lester J.W., 1993; Zachariah R., 1994), динаміка формування образу себе
як матері (Брутман В.И., Варга А.Я., Хамітова І.Ю., 2000; Русалов В.М.,
Рудіна Л.М., 2003) та прийняття образу тіла ( Davies K., Wardle J.,
1994; Feldmann H., 1977; Fox P., Yamaguchi C., 1997). Побудова стосунків
зі значущими іншими, формування власної материнської ідентичності та
інтеграція нового образу тіла є тими особистісними завданнями під час
вагітності, які вагітна має вирішити для адекватного формування
материнської сфери (Васільєва О.С., Могилевська Є.В., 2001; Шмурак Ю.І.,
2003; Robinson G.E., Stewart D.E., 1989). Несформовані особистісні
якості, невирішені особистісні конфлікти та недорозвинені елементи
материнської сфери можуть завадити вирішенню вагітною цих особистісних
завдань вагітності та суттєво вплинути на якість подальшого розвитку
материнської сфери.

В рамках психоаналітичного та системного сімейного підходів розглянуто
сімейні фактори розвитку материнської сфери у жінок з ускладненою
вагітністю. Використано наукові здобутки теорії об’єктних відносин
(Lewine L., Tuber S.B., Slade A. et al., 1991; ) та теорії прихильності
(Боулбі Дж., 2003; Bartholomew K., 1997; Birtchell J., 1997; Priel B.,
Besser A., 1999, 2000, 2001). Прослідковано вплив на формування
особистості жінки таких факторів, як ранній досвід інтеракцій з матір’ю,
стиль батьківського виховання та сімейних патернів поведінки (Брутман
В.І., Панкратова М.С. Єніколопов С.Н., 1994; Васільєва В.В., Орлов В.І.,
Сагамонова К.Ю., Черносітов, 2003; Ісеніна Е.І., 1998; Філіпова Г.Г.,
2003; Birtchell J., 1997; Fonagy P. Et al., 1995; Rholes W.S. et al.,
1997).

Другий розділ — “Методи дослідження особливостей формування материнської
сфери” — присвячено обґрунтуванню діагностичного інструментарію та
характеристиці досліджуваної вибірки.

За допомогою методики PARi Е.Шеффер і Р.Белла (адаптація Нещерет Т.В.)
визначалися настанови вагітної щодо сімейного життя та бачення нею
відповідних настанов власної матері. За допомогою методики семантичного
диференціалу (Петренко В.Ф.) було отримано інформацію про
малоусвідомлюване емоційне ставлення вагітної до значущих інших та її
сприйняття відносин між ними. За допомогою проективної методики
Hand-Test (тесту Руки) виявлялися існуючі потреби, мотиви та конфлікти
вагітної (Вагнер Е., Піотровський З., Брайклін Б., 1962; адаптація
Курбатової Т.Н.). Методика визначення меж образу тіла (Fisher S.,
Cleveland S.E., 1968) використовувалася для визначення особливостей
сприйняття вагітними своїх тілесних меж. Спеціально розроблена автором
анкета містила демографічні дані та питання стосовно таких аспектів
вагітності, як відносини вагітної з чоловіком, ставлення до батьків,
переживання процесу вагітності та ставлення до власного тіла.

Вибірка досліджуваних становила 62 особи. Всі жінки готувалися народити
вперше. Середній вік жінок становив 24 + 4,3 роки. Термін вагітності
складав 6 — 37 тижнів, з рівною кількістю досліджуваних на кожному
триместрі. Контрольна група — вагітні з діагнозом “здорова” — складала
30 осіб. Експериментальна група — вагітні з діагнозом “загроза
самовільного викидня” або “загроза передчасних пологів” — складала 32
особи. 90,6% жінок із загрозою переривання вагітності не мали ясно
виражених причин загрози або виникнення гестозу. Групи були узгоджені з
точки зору віку, освіти, соціальних та матеріально-побутових умов,
акушерсько-гінекологічного анамнезу та наявності екстрагенітальної
патології.

У третьому розділі — “Дослідження ролі значущих інших під час
вагітності: структурні характеристики та характер впливу на перебіг
вагітності” — міститься аналіз ролі значущих інших під час вагітності,
їхнього впливу на вагітних та передумови формування відносин вагітних зі
значущими фігурами. Висвітлено діадні відносини вагітних з чоловіком,
їхній вплив на перебіг вагітності, сімейні передумови та механізми
їхнього формування. Прояснено роль значущих інших у формуванні
прихильності до плоду, складові та механізми формування емоційного
ставлення до плоду та формування його образу.

Результати дослідження показали, що у порівнянні зі здоровими жінками, у
жінок із загрозою переривання вагітності сімейна система їх батьків є
менш диференційованою, всі члени родини емоційно залежать один від
одного. В цій сімейній системі спостерігаються ознаки триангульованості,
тобто в разі емоційного напруження між батьками дитина відігравала роль
третього об’єкту, який знижував напруження, підтримував рівновагу та
стабільність сімейної системи. Вже у дорослому віці вагітна психологічно
не відділилася від батьків та емоційно залежить від матері. Для жінок із
загрозою переривання вагітності найбільш значущими залишаються стосунки
з матір’ю і роль дочки, тому вони мають труднощі у прийнятті ролі
матері. Функцію забезпечення емоційного комфорту, яку у здорових
вагітних виконує чоловік, у жінок із загрозою переривання вагітності
виконує мати, і фігура чоловіка у порівнянні з фігурами батьків є менш
значущою.

У власній подружній сімейній системі жінок із загрозою переривання
вагітності відтворюються характеристики батьківської сімейної системи.
Подружня сімейна система також характеризується недиференційованістю та
розмитими зовнішніми межами. Жінки із загрозою переривання вагітності
переносять батьківську модель взаємовідносин у подружні стосунки.
Нездатність розділити себе та батьків, отримана в батьківській сім’ї,
проявляється в нездатності розділити себе та чоловіка. Вони більше, ніж
здорові жінки, емоційно залежать від відносин з чоловіком, відчувають
труднощі у побудові спонтанних взаємовідносин з чоловіком як окремою
особистістю. Тому їхні відносини з чоловіком гірші, ніж у здорових
жінок, і погіршуються протягом вагітності. Таким чином, вагітні
переносять батьківську модель взаємовідносин у стосунки з чоловіком, і в
їхній сім’ї відбувається подружній розкол. Відносини вагітної з
чоловіком проілюстровано на рис.1.

Рис.1

Емоційна дистанція між вагітною та чоловіком на різних триместрах

Як видно з рис.1, жінки на першому триместрі в обох групах оцінюють
відстань між собою та чоловіком приблизно однаково. На другому та
третьому триместрах різниця між групами стає більш помітною. У здорових
жінок емоційна дистанція від чоловіка на другому триместрі менша, ніж на
першому триместрі, а на третьому триместрі менша, ніж на другому. Такі
дані дали змогу зробити висновок про динаміку показника протягом
вагітності. Так, у жінок зі здоровою вагітністю емоційна дистанція між
ними та їхніми чоловіками протягом вагітності зменшується, тобто
відносини покращуються. У жінок з загрозою переривання вагітності
спостерігається зворотня тенденція – збільшення цієї емоційної
дистанції.

Отже, з прогресуванням вагітності у жінок зі здоровою вагітністю
спостерігається психологічне зближення з чоловіком та покращення
відносин, тоді як жінки із загрозою переривання вагітності віддаляються
від чоловіка.

Особливості подружньої сімейної системи у жінок із загрозою переривання
вагітності відбиваються на формуванні прихильності вагітної до плоду.
Формування прихильності до плоду у жінок із загрозою переривання
вагітності залежить від значущих оточуючих і безпосередньо від відносин
з матір’ю. Емоційна близькість з матір’ю зменшує страх та агресію
вагітної щодо плоду. Ці жінки психологічно не відділилися від
батьківської сім’ї і відтворюють відносини батьківської сім’ї у
стосунках з чоловіком та майбутньою дитиною, що унеможливлює побудову
спонтанних взаємовідносин і перебудову стосунків на новому етапі життя
сім’ї.

У жінок із загрозою переривання вагітності спостерігається суперечливе
ставлення до плоду. В той час, як у здорових жінок формування
прихильності до плоду супроводжується збільшенням позитивних емоцій, у
жінок із загрозою переривання вагітності воно залежить від зменшення
негативних емоцій щодо нього. Емоційно мінливі по відношенню до плоду,
вони переживають його як причину певних вад їхньої фемінності.

Отримані дані дають змогу зробити висновок, що жінки із загрозою
переривання вагітності відрізняються від здорових динамікою та
характером стосунків зі значущими іншими.

Четвертий розділ — “Дослідження формування материнської поведінки у
вагітних” — містить аналіз закономірностей формування материнського
образу та настанов щодо сімейного життя у вагітних. Досліджено такі
аспекти материнської ідентичності вагітної, як її материнський образ та
настанови щодо сімейної ролі та материнсько-дитячих відносин.
Прослідковано, як саме вагітними наслідується модель успішної
материнської та батьківської поведінки. Aналіз даних показав, що у жінок
із загрозою переривання вагітності спостерігається певна специфіка
формування материнської поведінки.

Результати дослідження вказують на те, що у жінок із загрозою
переривання вагітності батьківська сімейна система має ознаки порушення
меж підсистем: мати формувала коаліцію з дочкою, надмірно
концентрувалася на ній, прив’язувала та інфантилізувала її. В результаті
у дочки сформувалася неповна модель успішної материнської поведінки, в
якій зміст сімейної ролі жінки чітко не окреслений. Так, її уявлення про
образ успішної матері корелює з материнськими настановами щодо виховання
дитини, проте сімейна роль в ньому не представлена.

У сімейній системі жінок із загрозою переривання вагітності
недиференційованість батьківської сімейної системи посилюється та
розвиваються триангуляційні процеси, що знаходить прояв у настановах
щодо сімейного життя та характері їх наслідування.

v x ae

x z | ~ ? O U Ue TH //////o//iYYYYOEEEEEEEE

t

v

x

ae

O

dh

-O,unnnneuneueueuaaa***EEE

$

iaaaUUaE1/4???E1/4??1/4¦¦

$

7ться під впливом настанов матері, але основним підгрунтям для їх
формування виступає емоційний контакт з нею. Наслідується і зв’язок між
задоволенням сімейною роллю та ставленням до дитини.

У жінок із загрозою переривання вагітності виховні настанови матері
значно трансформуються: незначна тенденція до надмірної концентрації на
дитині у матері отримує значний розвиток і стає центральною в настановах
вагітної; на цьому фоні наслідування настанов щодо оптимальної емоційної
дистанції щодо дитини є дуже незначним. У вагітної формується негативне
ставлення до сімейної ролі (наприклад, маніпулятивне ставлення до ролі
господарки) та амбівалентна виховна настанова щодо дитини (домінуюча
гіперпротекція із емоційною дистанцією). Ставлення до сімейної ролі та
виховні настанови щодо дитини пов’язані: чим негативніше вагітна
ставиться до сімейної ролі, тим більшою буде емоційна дистанція з
дитиною та, водночас, надмірна концентрація на ній.

Таким чином, у жінок з загрозою переривання вагітності тенденція матері
до надмірної концентрації на дитині стає центральною в настановах
вагітних, і для них характерні домінантна гіперпротекція та емоційна
холодність. Також для цих вагітних характерне маніпулятивне ставлення до
своєї сімейної ролі та до дитини.

Результати дослідження також показали, що у жінок із загрозою
переривання вагітності спостерігається певна специфіка сприйняття моделі
успішної матері та успішного батька, а також свого власного образу як
матері.

У здорових вагітних емоційно близькі відносини з матір’ю та батьком у
дитинстві формують моделі успішної материнської та батьківської
поведінки, які є чинником розвитку мотивації та готовності до
материнства, а також впливають на формування власного материнського
образу. Так, образ успішної матері у здорових вагітних охоплює такі
риси, як “привабливість”, “безпека” та “передбачуваність”, а образ
успішного батька – “силу”, “надійність” та “безпеку”. Обидві моделі – як
успішної матері, так і успішного батька — мають риси безпеки та
стабільності. Крім того, вони мають і гендерні особливості: модель
успішної матері пов’язується з привабливістю, успішного батька – з
силою. Обидві моделі практично без змін відтворюються в уявленні дочки
про себя як про матір. Отже, в результаті у здорових жінок власний образ
себе як матері включає такі риси, як “надійність”, “безпека”,
“передбачуваність”, “краса”, “швидкість” та “рухливість”. Тобто,
батьківська діада, гармонійна з точки зору фемінності та маскулінності,
створює безпечне та стабільне середовище, і це відображається у
Я-концепції вагітної: вона вбирає в себе характеристики безпеки та
стабільності і поєднує фемінні та маскулінні риси. Отримані нами дані
узгоджуються з літературними даними щодо того, що у жінок з нормальним
перебігом вагітності образ себе як матері не має ознак конфліктності,
він диференційований та наповнений позитивними емоціями, а образ власної
матері є адекватним, відносини з нею є теплими.

У жінок із загрозою переривання вагітності спостерігається менший вплив
моделей успішної батьківської поведінки. Хоча емоційна близькість
вагітної з матір’ю сприяє формуванню моделі успішної материнської
поведінки, батьківські моделі не впливають на формування її мотивації до
материнства. Крім того, у жінок із загрозою переривання вагітності
спостерігається менший вплив батьківських моделей на формування власного
материнського образу. Образ успішної матері містить тільки одну рису –
“активність”. Основними вимірами образу успішного батька є “активність”,
“надійність” та “безпека”. Обидві моделі – як успішної матері, так і
успішного батька – менш диференційовані, ніж у здорових вагітних. Образ
матері ще менш диференційований, ніж образ батька, він не має вираженої
гендерної належності та не відтворюється у власному материнському образі
вагітної. Отже, підтверджені літературні дані щодо того, що у жінок із
загрозою переривання вагітності образ матері є недиференційованим. З
двох моделей тільки образ батька має виражену гендерну (маскулінну)
забарвленість. З моделей поведінки матері й батька в образі вагітної
відтворюється тільки образ успішного батька. Вагітна наслідує від батька
такі якості, як “сила”, “безпека” та “надійність”. Отже, в результаті у
жінок із загрозою переривання вагітності власний образ себе як матері
включає маскулінні риси. Фігура матері не бере участі у створенні
безпечного та стабільного середовища; недостатня кількість фемінних рис
в образі матері робить батьківську діаду більш маскулінною, що
відбивається на Я-концепції вагітної. Остання вбирає в себе батьківські
характеристики безпеки та стабільності, її образ є більш маскулінним,
ніж у здорових вагітних.

Таким чином, в уяві жінок із загрозою переривання вагітності модель
успішної матері є недиференційованою, в ній недостатньо фемінних рис.
Їхній власний образ себе як матері теж більш маскулінний, ніж у здорових
вагітних. Інтеріоризований образ матері у жінок із загрозою переривання
вагітності не виконує функції підтримки.

П’ятий розділ — “Дослідження образу тіла жінки під час вагітності” —
розкриває особливості образу тіла і динаміку ставлення до власної
зовнішності у вагітних та їхній вплив на прихильність до плоду.

Результати дослідження показали, що у здорових жінок та жінок із
загрозою переривання вагітності існує різна динаміка задоволення власним
тілом на різних термінах вагітності. Ставлення до свого тіла у вагітних
проілюстровано на рис.2.

Рис.2

Динаміка ставлення до свого тіла у вагітних

З рис.2 видно, що характер змін у групах різний. Для здорових жінок
характерні більш плавні зміни, з невеликим розкидом значень та загальною
тенденцією до збільшення задоволеності власним тілом. Задоволеність
власним тілом більша у жінок на першому та другому триместрах, коли тіло
набуває ознак вагітності. У жінок на третьому триместрі, ближче до
пологів, вона трохи менша, але загальний рівень задоволеності власним
тілом під час вагітності статистично вищий за той, що був до вагітності
(р=0,029). Отже, цінність власного тіла у здорових вагітних за час
вагітності підвищується.

Для жінок із загрозою переривання вагітності характерні більш різкі
коливання та суттєвіший розкид значень. Звертає на себе увагу, що у
жінок на першому триместрі є тенденція до більш позитивної оцінки тіла,
ніж до вагітності. Це той час, коли стають більш вираженими фемінні
ознаки (наприклад, збільшення молочних залоз), але немає решти ознак
вагітності. У жінок на другому триместрі, коли тіло набуває усіх ознак
вагітності, його цінність менша, і ця різниця є статистично значущою
(р=0,014). У жінок на третьому триместрі рівень задоволеності власним
тілом наближається до того рівня, який був до вагітності. Отже, для
жінок із загрозою переривання вагітності властива тенденція до зменшення
цінності власного тіла протягом вагітності і повернення до вихідного
рівня задоволеності власним тілом наприкінці вагітності.

У здорових вагітних та жінок із загрозою переривання вагітності
спостерігається різниця у складових формування ставлення до власного
тіла до та під час вагітності.

Так, у здорових вагітних цінність власного тіла за час вагітності
підвищується, і тіло набуває більшої цінності, ніж воно мало до
вагітності. Якщо до вагітності його цінність пов’язувалася тільки з
власною активністю, то під час вагітності вона пов’язана з більшою
кількістю характеристик, які стосуються себе, чоловіка та плоду. Так,
вагітна має більш диференційоване позитивне самосприйняття: вона вважає
себе більш “приємною”, “активною” та “стійкою”. Її задовольняють
відносини з чоловіком, які сприймаються як ніжні. Плід для неї є
“зрозумілим” та “красивим”. Таким чином, у жінок зі здоровою вагітністю
материнство посилює цінність власного тіла. Для цих жінок материнство
через більше прийняття свого тіла є кроком до більшої жіночності.

Для жінок із загрозою переривання вагітності (у порівнянні зі здоровими
вагітними) характерне надання підвищеного значення власному тілу до
вагітності. До вагітності задоволення тілом забезпечувало емоційну
стабільність жінки і зменшення напруги, додавало жінці впевненості у
міжособистісних стосунках. Динаміка ставлення до власного тіла у цих
жінок відрізняється від відповідної динаміки у здорових вагітних.
Зменшення цінності тіла під час другого триместру супроводжується
негативним самосприняттям. Внаслідок збільшення ваги вагітна сприймає
себе “складною” та “тяжкою”. Її емоційний фон погіршується: вона стає
більш тривожною та напруженою. Із зменшенням задоволення своїм тілом
вагітна втрачає впевненість у міжособистісних стосунках і не вірить в
те, що оточуючі люблять її. Вона емоційно віддаляється від образу
майбутньої дитини, з якою пов’язані тілесні зміни. Стурбованість
тілесними змінами не дає вагітній сконцентруватися на відчуттях, тому
майбутня дитина сприймається нею як “складна”, “незрозуміла”. Таким
чином, зменшення цінності тіла під час вагітності для жінок із загрозою
переривання вагітності супроводжується негативним ставленням до себе,
до майбутньої дитини та зменшенням впевненості у міжособистісних
стосунках. На основі цих результатів було зроблено висновок, що жінки із
загрозою переривання вагітності мають певну специфіку сприйняття свого
тіла. Для них у сприйнятті свого тіла та його сигналів первинним є не
кінестетичні відчуття, а зоровий образ, те, як тіло виглядає та як його
сприймають інші. Особливістю жінок із загрозою переривання вагітності є
те, що вони сприймають своє тіло як тіло для інших, і це пов’язано з
тим, що тіло у них виконує функцію побудови відносин з оточуючими.

Таким чином, у жінок із загрозою переривання вагітності формування
ставлення до власного тіла більше залежить від його зовнішніх
характеристик, ніж від кінестетичних відчуттів. Оскільки ознаки
материнства загрожують деформацією зовнішності, у вагітної виникає
негативне ставлення до себе та дитини.

Результати дослідження показують, що у здорових жінок та жінок із
загрозою переривання вагітності існує різне сприйняття образу свого
тіла, зокрема – його меж.

Межі образу тіла визначалися за допомогою показників “бар’єрності” та
“проникності”.

В обох групах показник бар’єрності пов’язаний з негативним сприйняттям
оточуючих, відносин з ними, а також плоду та майбутньої дитини. Тобто,
він є проявом захисної позиції під час вагітності, коли оточуючі та
відносини з ними сприймаються як ворожі, і коли вагітна прагне
відділитися від них. Результати, отримані ними, узгоджуються з захисною
теорією використання персонального простору (Cavallin B.A., Houston
B.K., 1980), яка наголошує на тому, що персональний простір захищає
індивіда від неприємних почуттів. Однак, наші дані спростовують
припущення S. Fisher про те, що визначені межі образу тіла захищають
плід. За нашими даними, плід, який знаходиться всередині тіла вагітної,
також сприймається нею як ворожий об’єкт. Щодо показника проникності, то
в обох групах він пов’язаний з позитивним ставленням до оточуючих, плоду
та настановою на контакт. Таким чином, показник проникності в обох
групах є проявом контактної позиції, що підтверджує припущення S.
Polster та С.К. Нартової-Бочавер.

Результати нашого дослідження показали, що у вагітних обох груп досить
чітко виражений показник бар’єрності, який є проявом захисної позиції та
дозволяє відмежуватися від середовища. Плід має подвійний статус:
перебуваючи всередині тіла, він також сприймається як не-Я об’єкт.
Показник проникності, що є проявом контактної позиції, у вагітних обох
груп виражений менше.

В обох групах показник бар’єрності є приблизно однаковим, тобто захисна
позиція однаково виражена і в контрольній, і в експериментальній групі.
Разом з тим, у жінок зі здоровою вагітністю спостерігається статистично
вищий показник проникності (р=0,017), що говорить про більш виражену
контактну позицію. Щодо емоційного стану жінок обох груп, то жінки із
загрозою переривання вагітності відчувають страх перед впливом іззовні,
намагаються закритися, в той час як у здорових є вираженою тенденція до
відкритості. Таким чином, контактна позиція також є важливою для
здорового виношування.

Отже, під час здорової вагітності домінує захисна позиція вагітної, яка
через загострення меж образу тіла дає можливість вагітній відмежуватися
від середовища та заглибитися у себе, водночас менш виражена контактна
позиція дозволяє вагітній утримувати зв’язок з оточенням та психологічно
“залишати” плід всередині тіла. У жінок із загрозою переривання
вагітності також домінує захисна позиція, але рівень контактної позиції
недостатній, і тому плід психологічно відчужується.

Таким чином, результати дослідження показують, що у жінок із загрозою
переривання вагітності з двох психологічних позицій – захисної та
контактної – більше виражена захисна, а рівень контактної є недостатнім.
Тому на рівні меж образу тіла жінка захищається від плоду, і плід
психологічно відчужується.

У шостому розділі — “Програма психокорекційної роботи з метою
профілактики переривання вагітності” описано три розроблені автором
корекційні програми, спрямовані на розвиток материнської сфери у жінок
та зменшення ризику загрози невиношування вагітності.

Запропонована профілактична програма “Психологія материнства” може бути
реалізована в рамках шкільного курсу “Сімейне виховання” або
“Психологія”. Її мета – розвинути у школярів усвідомлене та
відповідальне ставлення до материнства, “вбудувати” материнство в
систему їх цінностей, викласти принципи ефективної материнсько-дитячої
взаємодії. Форми реалізації програми включають демонстрацію
відеоматеріалів, лекції та групові дискусії.

Запропонована психотерапевтична програма “Клуб успішних мам” заснована
на отриманих даних щодо психологічних особливостей жінок із загрозою
переривання вагітності та дозволяє цільовим чином пропрацювати внутрішні
проблеми, які могли б вплинути на перебіг їхньої вагітності. Ця програма
покликана стимулювати інтенсивний особистісний розвиток. Рекомендовано
використовувати такі методи, як психодрама, гештальттерапія, когнітивна
терапія та сімейна терапія. Форми реалізації програми – індивідуальні
психотерапевтичні сесії, робота з сімейною парою та групові заняття.

Найбільш детально викладено програму психологічної допомоги жінкам, які
переживають загрозу переривання вагітності або загрозу передчасних
пологів. Ця програма може бути реалізована в умовах стаціонару або в
умовах санаторно-лікувальних установ, де жінки перебувають під наглядом
лікарів з метою збереження вагітності. Мета програми “Він буде жити” —
емоційна підтримка вагітних, набування ними психологічних ресурсів для
успішного виношування вагітності та більш якісного формування
материнської сфери. Програма покликана максимально використати ресурси,
які формують материнську сферу під час вагітності (наприклад, підтримку
значущих інших та ворушіння плоду), допомогти вагітній у виконанні
найнагальніших особистісних завдань вагітності – прийняття тілесних змін
та нового образу себе, прийняття чоловіка у новій ролі, формування
власної материнської ролі, включення дитини у власну сімейну систему як
рівноправного учасника. Програма містить опис особливостей триместру, на
якому виникає загроза невиношування, перелік цілей психологічної роботи,
рекомендації стосовно форми занять та план занять. Передбачається
групова форма роботи та присутність на деяких заняттях матері та
чоловіка вагітних.

В обговоренні результатів стисло проаналізовано стан наукового
дослідження проблеми невиношування вагітності. Результати дослідження
викладено у відповідності до поставлених завдань, показано значення
розв’язання цих завдань для науки і практики.

Узагальнення отриманих результатів дисертаційного дослідження дало
можливість сформулювати його висновки.

Аналіз детермінант загрози невиношування першої вагітності виявив, що
порушення репродуктивної функції жінки пов’язані з неадекватним
формуванням її материнської сфери, що проявляється в порушенні
прихильності до плоду. Факторами формування материнської сфери під час
вагітності є стосунки із значущими іншими та їхня підтримка, динаміка
формування у вагітної образу себе як матері та прийняття образу свого
тіла.

Батьківська сімейна система жінок із загрозою переривання вагітності
характеризується тим, що межі підструктур в ній розмиті та існують
ознаки триангульованості. Характеристики батьківської сімейної системи
переносяться вагітними у власну подружню сімейну систему та посилюються.

Оскільки жінки із загрозою переривання вагітності емоційно залежать від
батьків, у їхньому сімейному житті відбувається подружній розкол,
спостерігається погіршення відносин з чоловіком. Подружня сімейна
система має розмиті зовнішні межі, батьки впливають на відносини
вагітної з чоловіком та ставлення до дитини. У жінок формується
суперечливе емоційне ставлення до плоду.

Жінки із загрозою переривання вагітності мають труднощі у прийнятті ролі
матері. У них формується суб’єкт-об’єктні відносини з майбутньою
дитиною, ставлення до неї є маніпулятивним, з настановою на домінантну
гіперпротекцію та емоційну холодність.

У жінок із загрозою переривання вагітності порушено межі образу тіла, і
плід під час вагітності ними психологічно відчужується. Зміни у
зовнішності викликають надмірну тривогу, плід сприймається як загроза
для зовнішності, що викликає негативне ставлення до вагітності та плоду.

6. Вплив сімейних чинників на розвиток материнської сфери під час
вагітності проявляється в тому, що жінки із загрозою переривання
вагітності не можуть адекватно виконати особистісні завдання вагітності
– побудувати адекватні відносини зі значущими іншими, особливо з
чоловіком, сформувати образ себе як матері, інтегрувати новий образ
тіла. Це проявляється в якості їхньої материнської прихильності: для
жінок із загрозою переривання вагітності дитина недостатньо значуща,
виступає як об’єкт та викликає суперечливе емоційне ставлення.

Перспективи подальшого дослідження проблеми невиношування вагітності
полягають, насамперед, у дослідженні характеру впливу сімейних факторів
на виникнення різних типів патології, що призводять до невиношування
вагітності, у висвітленні механізмів компенсації сімейного впливу на
материнську сферу жінки, а також у поглибленні знань про післяпологову
материнсько-дитячу взаємодію у жінок із загрозою переривання вагітності.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

Мальована Ю.М. Вагітність: динаміка психологічного стану жінки //
Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць
Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: ГНОЗІС, 2002. —
Т. ІV, ч. 5. – С. 156-160.

Мальована Ю.М. Материнство та вагітність в психоаналітичній перспективі
// Актуальні проблеми психології. Том І.: Збірник наукових праць
Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: Міленіум, 2004.
– Вип. 12. – С. 84-88.

Мальована Ю.М. Межі тіла у вагітних жінок // Актуальні проблеми
психології. Том І.: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.
Костюка АПН України. – К.: Міленіум, 2004. – Вип. 13. – С. 50-53.

Мальована Ю.М. Сімейні фактори формування Я-концепції та батьківських
установок у жінок зі здоровою та ускладненою вагітністю // Вісник
Харківського університету. – Харків: Видавничий центр Харківського
національного університету, 2004. — № 617. – С. 140-146.

Мальована Ю.М. Вагітність як кризова точка пошуку жіночої ідентичності
// Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці:
Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Хмельницький
гуманітарно-педагогічний інститут, 2002. – Ч. ІІ. — С. 191-195.

Мальована Ю.М. Психологічні межі тіла у вагітних жінок // Проблема
особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень: Тези
VII Всеукраїнської конференції молодих науковців. — К.:
Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2005. – С.
111-115.

Анотації

Мальована Ю.М. Сімейні фактори формування материнської сфери у жінок із
загрозою переривання вагітності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата психологічних наук за
спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. – Інститут психології ім.
Г.С. Костюка АПН України. – Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню впливу сімейних факторів на формування
материнської сфери під час вагітності у жінок із загрозою невиношування.
Розглянуто особистісні завдання вагітності, які впливають на формування
материнської сфери та прихильності до плоду: побудова стосунків зі
значущими іншими, формування образу себе як матері та інтеграція нового
образу тіла. Сімейні передумови розвитку материнської сфери у жінок із
загрозою невиношування проаналізовано з точки зору теорії сімейних
систем. Показано системний вплив сімейних чинників на формування
материнської сфери під час вагітності.

Ключові слова: загроза переривання вагітності, ускладнена вагітність,
невиношування вагітності, передчасні пологи, материнська сфера, значущі
інші, теорія сімейних систем, материнська поведінка, образ тіла.

Малеваная Ю.М. Семейные факторы формирования материнской сферы у женщин
с угрозой прерывания беременности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук
по специальности 19.00.04 – медицинская психология. – Институт
психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. – Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию влияния семейных факторов на
формирование материнской сферы во время беременности у женщини с угрозой
невынашивания.

В рамках анализа невынашивания беременности как
социально-психологической проблемы проанализировано демографическое
состояние в Украине, рассмотрены физиологические детерминанты угрозы
невынашивания, ее физиологические и психологические последствия.
Приведены социально-психологические и психологические модели
возникновения угрозы прерывания беременности, происходящей по причине
гестоза или без объяснимых причин. Отмечена роль психологических
особенностей женщины в патогенезе невынашивания беременности. В рамках
психоаналитического и культурно-исторического подходов проанализировано
развитие материнской сферы. В работе прослежены детерминанты, этапы
развития и структура материнской сферы. Обоснована роль беременности как
этапа развития материнской сферы; рассмотрены особенности первой
беременности и динамика психологичесих состояний беременных. Описаны
факторы риска невынашивания беременности, среди которых существенным
считаются психологические особенности женщины. Обобщены факторы
успешного формирования материнской сферы на протяжении онтогенеза и во
время беременности. В ходе критического анализа зарубежных исследований
выделен ряд личностных задач беременности, решение которых существенно
влияет на развитие материнской сферы и пренатальной привязанности:
построение отношений со значимыми другими, формирование образа себя как
матери и интеграция нового образа тела. В рамках психоаналитического и
системного семейного подходов рассмотрены семейные факторы развития
материнской сферы у женщин с угрозой невынашивания. Использованы теория
объектных отношений и теория привязанности. Прослежено влияние на
формирование личности женщины таких аспектов, как ранний опыт интеракций
с матерью, стиль семейного воспитания и семейных паттернов поведения.

В исследовании были применены следующие проективные методики: методика
определения границ образа тела (для диагностики особенностей восприятия
беременными своих телесных границ), методика семантического
дифференциала (для исследования малоосознаваемого отношения к значимым
другим), методика Hand-Test (для диагностики существующих потребностей,
мотивов и конфликтов). Также использовались методика PARi Е.Шеффер и
Р.Белла (для исследования собственных установок беременных относительно
семейной жизни и восприятия ими соответствующих установок матери) и
специально разработанная анкета (для фиксации демографических данных и
отношения беременных к различным аспектам беременности).

Семейные факторы развития материнской сферы женщин с угрозой прерывания
беременности проанализированы с точки зрения теории семейных систем.
Описаны особенности родительской семейной системы этих женщин:
размытость границ подсистем и наличие признаков триангулированности.
Показано системное влияние семейных факторов на формирование материнской
сферы во время беременности, которое проявляется в том, что во время
беременности женщины с угрозой прерывания беременности не могут успешно
решить личностные задачи: построить адекватные отношения со значимыми
другими, особенно с мужем, сформировать образ себя как матери,
интегрировать новый образ тела. Это находит выражение в качестве их
материнской привязанности, которая характеризуется недостаточной
значимостью для них будущего ребенка, противоречивым эмоциональным
отношением к плоду, а также объектным отношением к нему.

На основе полученных результатов разработан ряд программ
профилактической и коррекционной работы, направленной на развитие у
женщин материнской сферы и уменьшение риска невынашивания беременности.

Ключевые слова: угроза прерывания беременности, осложненная
беременность, невынашивание беременности, преждевременные роды,
материнская сфера, значимые другие, теория семейных систем, материнское
поведение, образ тела.

Malyovana Y.M. Family factors of maternal sphere development in women
with risk of miscarriage. – Manuscript.

Dissertation for the Candidate degree in psychology, speciality 19.00.04
– Clinical Psychology. – G.S. Kostyuk Institute of Psychology, the
Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2006.

The thesis presents the investigation of influence that family factors
have on maternal sphere development in pregnant women with risk of
miscarriage. Personal challenges of pregnancy affecting development of
maternal sphere and prenatal attachment were scrutinized, such as
establishment of relations with significant others, creation of
mothering Self-conception and integration of the new body image. Family
determinants of maternal sphere development in women with risk of
miscarriage were analyzed in terms of the family system theory. The
systemic impact of family factors on the maternal sphere development in
the period of pregnancy was shown.

Key words: threat of miscarriage; high-risk pregnancy; spontaneous
abortion; premature labor; maternal sphere; significant others; family
system theory; maternal behaviour; body image.

PAGE 21

Похожие записи