НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ КРІОБІОЛОГІЇ І КРІОМЕДИЦИНИ

ПЕРЧИК ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА

УДК 611.013.85:615.451.16.014.41:618.173

Схоронність екстракту плаценти на етапах низькотемпературного зберігання
та його ефективність при урогенітальних розладах у жінок в клімактерії

14.01.35 — кріомедицина

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобування наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН
України.

Науковий керівник : академік НАН України, доктор медичних наук, професор

Грищенко Валентин Іванович, Інститут
проблем кріобіології

і кріомедицини НАН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, Кузьміна Ірина Юріївна,

Харківський державний медичний
університет,

професор кафедри акушерства і
гінекології №1

доктор медичних наук,

Компанієць Антоніна Михайлівна, Інститут
проблем кріобіології і

кріомедицини НАН України, завідувач
відділу кріопротекторів.

Захист відбудеться “_25 “__грудня__ 2007 року о __11.00___ год. на
засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 64.242.01 в Інституті проблем
кріобіології і кріомедицини НАН України за адресою 61015, м. Харків,
вул. Переяславська, 23.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ІПКіК НАН України за
адресою:

м. Харків, вул.. Переяславська, 23.

Автореферат розісланий “__10___”__жовтня__2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор мед. наук, професор
А. М. Гольцев

член-кор. НАН України

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Застосування низьких температур (-196(С) в
кріобіології орієнтовано на збереження морфофункціональних властивостей
біооб’єктів (клітин і тканин), включаючи препарати, отримані на їх
основі (суспензії, екстракти, гомогенати та ін.) в стані, близькому до
початкового, шляхом розробки оптимальних режимів заморожування і
відігрівання, вибору кріопротекторів і кріоконсервантів, створення
оптимальних умов зберігання отриманих препаратів, а також створення
методів лікування деяких захворювань за допомогою цих препаратів.
Кріоконсервування біологічних об’єктів дає можливість зберігати їх
тривалий час в життєздатному стані і послаблює їх антигенні властивості.
Кріоконсервований біологічний матеріал стає менш чужорідним для
організму реципієнта (В.І. Грищенко і співавтор. 1985, 1999, 2001).

Останніми роками зріс інтерес до використовування препаратів,
виготовлених на основі плаценти, які застосовують для лікування різних
захворювань, таких як безплідність, невиношування вагітності, чоловіча
безплідність, патологічний клімакс, посткастраційний синдром, цукровий
діабет та ін. (О.В. Прибилова 1997, В.І. Грищенко, О.С.Прокопюк 2000,
А.Н. Гольцев, 2000).

Згідно з сучасними уявленнями, найважливішою ланкою патогенезу розвитку
виявів патологічного клімаксу, і зокрема урогенітальних розладів, є
порушення функцій гіпоталамо-гіпофізарної системи, наднирників та
яєчників. Провідне значення при терапії цих порушень набуває
використання засобів, регулюючих функції ланок гіпоталамо-гіпофізарної
системи, до яких належать і препарати плаценти. Гормони містяться в
плаценті у фізіологічно збалансованому співвідношенні, тому введення
плацентарних препаратів із збереженими властивостями в організм
реципієнта повинно приводити до відновлення нейроендокринної регуляції.

Проблема лікування урогенітальних розладів, як одного з виявів
клімактеричного синдрому, до нашого часу є недостатньо розробленою через
невисоку ефективність традиційних методів лікування, у зв’язку з чим
вона продовжує залишатися актуальною.

На думку ряду авторів ( Г.А. Довганський, 1986, М.Л. Кримська 1989, В.Е.
Балан 1995) з наростанням вікових клімактеричних змін постійність
внутрішнього середовища безперервно порушується. В процесі старіння
відбувається фізіологічне послаблення механізмів регуляції, поступове
припинення координованості фізіологічних процесів, знижуються
компенсаторні реакції. Зміна гормонального балансу в клімактеричному
періоді є дуже сильним ендогенним стресовим чинником, і тому
клімактеричний синдром можна розглядати як “хворобу пристосовування”.

Зниження естрогенної активності яєчників у віковому періоді від 50 і
більше років є філогенетично детермінованим фізіологічним процесом.

Застосування патогенетичної обґрунтованої заміщуючої гормональної
терапії у хворих з порушеним гормональним фоном часто не виявляється
можливим. Це пов’язано, перш за все, з наявністю у таких хворих різного
роду соматичної патології, а також з негативним ставленням жінок до
будь-якої гормональної терапії. У зв(язку з тим, що у препараті
“Кріоцел-кріоекстракт плаценти” містяться необхідні гормони, ендорфіни,
нейромедіатори, чинники росту, цитокіни та інші біологічно активні
речовини, які потрібні жінкам старшої вікової групи, в даній роботі
досліджена ефективність цього препарату для зниження клінічних виявів
клімактеричного синдрому .

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є складовою частиною наукових досліджень Інституту проблем
кріобіології і кріомедицини НАН України і є виконаною відповідно до
науково-дослідної роботи відділу кріобіології системи репродукції “
Вивчення особливостей дії низьких температур і гіпотермії на гамети,
ембріони, ембріональні клітини в залежності від стану
гамето-ембріогенезу, розробка середовища зберігання, кріоконсервації та
репарації нелетальних кріопошкоджень цих біооб(єктів”.(шифр теми
2.2.6.96 № державної реєстрації 0101U003480).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – визначити вплив різних режимів
низькотемпературного зберігання на білковий і гормональний склад
кріоекстракту плаценти, а також вивчити його клінічну ефективність при
терапії урогенітальних розладів в клімактеричному періоді у жінок.

Для досягнення поставленої мети, було необхідно вирішити наступні
задачі:

— дослідити вплив низькотемпературного зберігання на гормональний склад
кріоекстракту плаценти, визначити допустимі терміни зберігання цього
екстракту в умовах низьких температур.

— вивчити біологічну активність препаратів плаценти (кріоекстракту
плаценти і фрагмента плаценти) в експерименті на лабораторних тваринах.

— провести порівняльне вивчення дії препарату “Кріоцел-кріоекстракт
плаценти” (кріоекстракт плаценти) та інших традиційних фармакопейних
препаратів (зокрема препарату “Овестін”) при лікуванні урогенітальних
розладів у жінок в клімактеричному періоді.

— розробити схеми лікування урогенітальних розладів в клімактеричному
періоді, що включають препарат “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”.

Об’єкт дослідження – зміни гормонального складу кріоекстракту плаценти
під впливом низьких температур, параметри біологічної активності і
терапевтичної ефективності препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”
(кріоекстракт плаценти) в терапії урогенітальних розладів у жінок в
період клімактерія.

Предмет дослідження – кріоекстракт плаценти (препарат
“Кріоцел–кріоекстракт плаценти”).

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використані
біохімічні, клініко-лабораторні, клініко–інструментальні,
імуноферментні, гістологічні і статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено моделювання
умов зберігання кріоекстракта плаценти від моменту його отримання до
клінічного застосування.

Вперше визначені оптимальні умови і терміни зберігання при низьких
температурах для кріоекстракта плаценти, які забезпечують схоронність
гормональну складу.

Вперше вивчена біологічна активність кріоекстракта плаценти в терапії
клімактеричних розладів у жінок.

Доповнено і розширено уявлення про ревіталізуючий ефект на тканинному
рівні препаратів плацентарного походження у лабораторних тварин.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження
кріоекстракта плаценти (препарат “Кріоцелл-кріоекстракт плаценти”),
мають науково-практичне значення при створенні його запасів для
довгострокового зберігання з метою дослідження і подальшого застосування
в клініці.

Доведена висока клінічна ефективність кріоекстракта плаценти при
корекції урогенітальних розладів у жінок. Отримані результати дозволили
розробити нові схеми лікування клімактеричного синдрому і окремих його
виявів, отриманий патент України на винахід №70686А від 15.10.2004.

Запропонований спосіб лікування урогенітальних розладів в період
клімактерії використовується в поліклініці №18 Орджонікідзівського
району м. Харкова , у спеціалізованому клінічному пологовому будинку №5.

Продемонстрована в експерименті на тваринах біологічна активність
препаратів плацентарного походження (кріоекстракта плаценти та фрагмента
плаценти), має важливе значення для науково-практичних досліджень в
геронтології.

Особистий внесок здобувача полягає у виборі напрямку, формулюванні мети
і задач, а також складанні програми досліджень, аналізі і узагальненні
даних літератури з проблеми, яка вивчається. Експерименти за визначенням
оптимальних умов зберігання кріоекстракту плаценти, серії експериментів
на лабораторних тваринах, клінічне застосування досліджуваного препарату
у жінок, інтерпретація отриманих даних, формулювання висновків, а також
оформлення дисертаційної роботи проведено особисто автором дисертації. У
виконанні ряду фрагментів роботи, пов’язаних з використанням
лабораторних і інструментальних методів дослідження (мікробіологічне і
гістологічне

дослідження), автору надали допомогу співробітники ІПКіК НАН України:
к.мед.н., зав. відділом НТБ БО, с.н.с. Прокопюк О.С., к.б.н., с.н.с.
від. кріоморфології Строна В.І., к.б.н., с.н.с. відділу кріоіммунології
Воліна В.В., к.мед.н., зав.від. ДЗБО при НТ, с.н.с. Висєканцев І.П., за
що автор висловлює їм щиру подяку.

В опублікованих спільно із співавторами працях особистий внесок
здобувача полягає:

— у роботах (1, 3, 6( брала участь у плануванні експерименту, самостійно
проводила експеримент, брала участь в обробці отриманих результатів;

— у роботах (5, 7( брала участь у плануванні експерименту, самостійно
проводила обстеження жінок, проводила обробку отриманих результатів;

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених
теоретичних і експериментальних досліджень докладені і обговорені на
ювілейній конференції молодих вчених “Холод в біології і медицині”
(ІПКіК НАН України, м. Харків, 11-13 травня 2004 р.), на
науково-практичній конференції “Клінічна фармація в Україні” (м. Харків,
10 листопада 2004 р.), на науково-практичній конференції “Фундоментальні
питання експериментальної та клінічної ендокринології” (м. Харків, 24-25
лютого 2005 р.), на міжнародній студентській медичній конференції в м.
Кракові (21-23 квітня 2005 р.), на конференції молодих вчених ІПКіК НАН
України (м. Харків,18-19 травня 2006 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових
робіт за темою дисертації, з яких, 4 статті у наукових фахових
виданнях, 4 тези доповідей в збірниках наукових робіт і 1 патент.

Структура і об’єм роботи. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, опису матеріалів і методів дослідження, викладу власних
досліджень, аналіза і узагальнення результатів дослідження. Робота
викладена на 148 сторінці, ілюстрована 45 рисунками (з них 25
мікрофотографій) і 11 таблицями. Список використаних джерел складається
з 231 найменування (у тому числі 67 іноземних), викладених на 19
сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставлених задач нами був
вивчений гормональний склад препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”.
Препарат є кріоконсервованим кріоекстрактом плаценти на фізіологічному
розчині, отриманий після дрібнодисперсної фрагментації тканини плаценти,
розфасований в одноразові контейнери по 1,5 мл. Вміст в кріоекстракті
гормонів — ФСГ і ЛГ, пролактина, естрадіола, тестостерона, прогестерона,
кортизола визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу, з
використанням готової тест-системи “Алькор-біо” (СПб, Росія). Всі
абсолютні величини вмісту гормонів, що визначалися в кріоекстракті
плаценти, пронормували на концентрацію білка в пробі. Вміст загального
білка визначали уніфікованим методом за біуретовою реакцією.
Концентрацію гормонів в екстракті плаценти оцінювали після переносу його
з рідкого азоту до інших умов зберігання (режими зберігання): I – 1
доба +4?С; II– 10 діб -20?С; III – 10 діб -20?С, потім 1 рік при -196?С;
ІV – 1 рік при -20?С. Вибір режимів визначався необхідністю зберігання
кріоекстракту плаценти в умовах клініки без використання рідкого азоту.
Контролем був кріоекстракт плаценти відразу після відігрівання на
водяній бані при t +37?С, заготований відповідно до методики отримання
препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”.

Для вивчення біологічної активності препаратів плаценти був проведений
експеримент на лабораторних тваринах. Робота виконана на 28 старих
(більш двох років) самках щура лінії Аугуста масою 180-200 г і 7 молодих
(до 1 року) щурах масою 200-220 г. (для більш точної оцінки впливу
препарата треба було взяти великих 2-кольорових щурів).

Тварини були розділені на 5 експериментальних груп:

І група – молоді інтактні тварини (n=7);

ІІ група інтактних старих тварин служила контролем (n=7);

ІІІ групу складали старі щури, яким протягом 5-ти днів 1 раз на добу
внутрішньом’язово вводили кріоекстракт людської плаценти з розрахунку
0,1 мл на 100 г маси тварини (n=7);

ІV групу складали старі тварини, яким під місцевою новокаїновою
анестезією в області стегна була проведена підшкірна підсадка
кріоконсервованного фрагмента плаценти, заготованої відповідно до
методики отримання цього препарату (n=7);

V група складалася з тварин, яким під ефірним наркозом була проведена
лапаротомія з двосторонньою аднексектомією. Через 21 добу після
кастрації тваринам так само, як і щурам ІІІ групи, вводили кріоекстракт
плаценти (КЕПл) за аналогічною методою (n=7).

Перед початком експерименту щодня протягом тижня у всіх груп тварин для
контролю естрального циклу брали мазки з подальшим пофарбуванням їх
метиленовою синню. Після експерименту у тваринах перших чотирьох груп
взяття мазків повторювалося.

Через 4 тижні після дослідження тварин виводили з експерименту за
допомогою декапітації.

Кров з шийної вени досліджували на зміст гормонів – естрадіола,
прогестерона і 11-ОКС. Вся робота с тваринами проводилась згідно з
положенням IV Европейскої Конвенціі (ETS 123, 1986) по захисту хребтових
тварин, використаних для експериментальних та інших наукових цілей,
протоколи експериментів розглянуті комітетом з біоетики при ІПКіК НАН
України. Гормони визначали методом твердофазного імуноферментного
аналізу з використанням готової тест-системи “Алькор-біо” (СПб, Росія).

Для гістологічного дослідження брали кісткову тканину (стегнову кістку),
а також тканини надниркових, щитовидної залози, яєчників і матки,
оскільки саме в цих органах особливо виражені

інволютивні зміни в старечому віці. Фрагменти органів фіксували в
10%-ному нейтральному формаліні з подальшою заливкою в парафін. Отримані
з парафінових блоків зрізи завтовшки в 6-8 мікрон фарбували
гематоксиліном і еозином для отримання оглядових гістологічних
препаратів.

Для визначення терапевтичної ефективності кріоекстракту при
урогенітальних розладах в клімактеричному періоді у жінок було проведено
клінічне дослідження.

В дослідженні брали участь 45 жінок від 45 до 79 років. Середній вік
настання менопаузи 47,9 ±3,5 років. Всі хворі, що брали участь в
дослідженні, були розділені на дві групи. Розподіл хворих за віком,
тривалістю захворювання, клінічним даним та результатам додаткових
досліджень було аналогічним в обох групах (р(0,05).

До першої увійшло 20 жінок з клінічними виявами урогенітальних розладів
у віці від 45 до 79 років (середній вік 61,0 ± 7,6), які для лікування
застосовували вагінальні свічки “Овестін” фірми “Органон”, Нідерланди.

До другої групи увійшло 25 жінок у віці від 49 до 79 років (середній вік
61,1 ± 7,4), з аналогічними скаргами, яким була призначена комплексна
терапія: препарат “Кріоцел-кріоекстракт плаценти” у вигляді внутрішньо
м’язових ін’єкцій 1,5 мл через два дні на третій, на курс 5 ін’єкцій, з
одночасним введенням вагінальних тампонів, просочених цим препаратом.

До контрольної групи входили 25 жінок у віці від 45 до 70 років без
яких-небудь виявів патологічного клімаксу.

До призначення лікування всім пацієнткам проводилася пальпація молочних
залоз, регіональних лімфовузлів, щитовидної залози, проводився огляд
шийки матки за допомогою дзеркал, а також бімануальне дослідження. З
метою об’єктивної оцінки стану хворих обох груп до і через 1 тиждень
після лікування була проведена оцінка комплексу кількісних і якісних
показників: проведено анкетування обстежуваних жінок (на основі
розроблених нами анкет), проводилося бактеріологічне обстеження вмісту
піхви, шляхом посіву виділень з піхви, цервикального каналу і уретри на
селективні живильні середовища, кольпоскопічне, цитологічене,
кольпоцитологічне дослідження, рН-метрія вагінального вмісту, амінотест.
Результати анкетування також оброблялися статистично з метою визначення
середнього показника ступеня тяжкості захворювання в досліджуваній групі
хворих, виходячи з передумови, що 2–3 бала відповідає легкому ступеню
захворювання, 3–6 – середньому і 6–9 – важкому ступеню захворювання. Для
кольпоцитологічного дослідження фіксований етиловим спиртом і
пофарбований 1 % водним розчином фуксина кислого мазок спочатку вивчався
під малим збільшенням мікроскопа, а потім з імерсією. Оцінювали
морфологію клітин епітелію піхви, робили підрахунок клітин з пікнозом
ядра і зруйнованою цитоплазмою, проводили визначення каріопікнотичного
індексу (КПІ). рН-метрія проводилася за допомогою паперових тестів фірми
“Лахема”, Чехословакія. Амінотест проводився з використанням 10%-ого
розчину KOH для діагностики бактеріального вагіноза. В описі результатів
аналізу амінотеста приведений процентний вміст хворих з позитивним
тестом в досліджуваній групі.

Матеріалом для бактеріологічного дослідження також було слизисте
виділення піхви хворих жінок сенильним кольпітом і нормоценозом, узяте
відповідно до інструктивних матеріалів і методичних рекомендацій МОЗ
СРСР та МОЗ України за методами мікробіологічних досліджень в
клініко-діагностичних лабораторіях до та після лікування.

Кольпоскопічне дослідження проводилося всім жінкам в кабінеті патології
шийки матки за допомогою кольпоскопа МК-300.

Статистична обробка матеріалу проведена загальноприйнятими методами за t
критерієм Стьюдента-Фішера.

Результати власних досліджень. В результаті проведених нами досліджень
встановлено, що короткотривале низькотемпературне зберігання (10 діб.)
екстракту плаценти при температурі — 20(C не приводить до істотної
втрати гормональної складової препарату, що дуже спрощує використання і
зберігання препарату в умовах клінічних установ. Подальше глибоке
заморожування, тривале (до 1 року) зберігання при температурі рідкого
азоту (-196?С) достовірно не приводить до зміни змісту гормонів в
екстракті. Тривале (до 1 року) зберігання кріоекстракта в умовах
морозильної камери -20оС не бажано і приводить до зменшення змісту
гормонів в препараті, а зберігання екстракту в умовах побутового
холодильника (+4оС) приводить до істотного зниження рівня всіх гормонів.
(див. табл.1).

ФСГ та ЛГ глікопротеїни подібної структури, являють собою димери з двох
різних субодиниць, пов’язаних нековалентно, з молекулярною масою 30кДа,
які легко дисоціюють при зміні властивостей середовища. Обидва мають
вуглеводну частину, що складає приблизно 15% від їх молекулярної маси.
Оскільки вміст гормонів у розчині визначалось методом ІФА, можливо, в
процесі заморожування і концентрування розчинів при вимерзанні води
створюються умови, які порушують структуру цих білків і змінюють їх
взаємодію з імуноферментними мітками. Зниження вмісту пролактину після
зберігання протягом доби при +4?С, як і зниження вмісту ЛГ та ФСГ, можна
пояснити дією протеолітичних ферментів. Вміст тестостерону змінюється в
кріоекстракті плаценти при низькотемпературному зберіганні аналогічним
чином: найбільш пошкоджуючим є використання режимів І (зберігання 1 добу
при +4оС) і ІV(1 рік при -20оС), але навіть при самому глибокому
охолодженні кількість тестостерону не знижується нижче 60% від вихідного
рівня. Активність тестостерону зумовлена реакційною ОН-групою, яка є
рецептором при імуноферментному аналізі. Подібним чином
низькотемпературне зберігання впливає на вміст прогестерону та
кортизолу, для них також найбільш пошкоджуючим є використання режимів I
і ІV. При переносі кріоекстракта плаценти з рідкого азоту до інших умов
зберігання здійснюється нагрів досліджуючого препарату. На нашу думку,
цей температурний вплив приводить до додаткового зруйнування структури
гормонів та до зменшення їх змісту.

Такім чином визначено, що оптимальним режимом низькотемпературного
зберігання кріоекстракта плаценти є збереження при t — 20оС протягом 10
діб. Подальше тривале зберігання при температурі рідкого азоту-196?С не
призводить до суттєвої втрати гормональної складової.

Таблиця 1

Вплив умов низькотемпературного зберігання на гормонний склад
кріоекстракта плаценти.

Режим

низько-

темпера

турного

зберігання загальний

білок

мг/мл ЛГ

МЕ/л•мг ФСГ

МЕ/л•мг Пролак-

тин

мМЕ/л•мг Естрадіол

нМоль/л•

мг Тестосте

рон

нМоль/л

мг Протесте

рон

нМоль/л•

мг Кортізол

нМоль/л•мг

Контроль

(n=18) 18,8±3,6

48,4(7,98 22,1(4,17 1594±357 1,17(0,17 4,81±0,92 48,1(7,6 2485±630

(4 оС 1 доба

(n=18) 16,0±2,1 25,7(5,01( 14,9(2,05( 815±190( 0,950(0,29 2,94±0,74(
31,9(8,13( 1150±274(

-20 оС 10 діб.

(n=18) 14,8±1,8 30,7(5,06( 13,2(3,06( 1553±150 1,01(0,14 3,65±0,60
34,8(7,8( 1533±210

— 20 оС10 діб потім

-196 оС1рік

(n=18)

15,0± 4,2

21,4(3,38(

11,0(2,9(

1337±420(

1,05(0,23

3,68±1,06

27,0(4,8(

1392±515(

-20 оС1рік

(n=18)

17,1±2,2

25,3(4,18(

12,3(1, 93(

1088±310(

0,69(0,11(

2,80±0,51(

21,7(5,7(

1293±189(

Вірогідність різниці (р) контролю з режимами низькотемпературного
зберігання ( р( 0,05;

Для вивчення впливу препаратів плаценті на органи лабораторних тварин,
було проведено гістологічне вивчення тканин до та після введення
препаратів плаценти. При мікроскопічному дослідженні препаратів
надниркових, щитовидної залози, матки і кісткової тканини контрольних
старих інтактних тварин ІI групи виявляються ознаки вікових змін
(часткова редукція клубочкової зони, ущільнення пучкової зони, звуження
кровоносних судин наднирків; розростання межуточної сполучної тканини
щитовидної залози; атрофія м’язових кліток міометрія в матці, що
супроводиться гіперплазією сполучної тканини.) В яєчниках
спостерігається заміщення тканини яєчників фіброзною тканиною,
відсутність фолікулів на різних стадіях нормального розвитку або атрезії
а також свіжі жовті тіла(рис.1).З боку кісткової системи
спостерігається стоншування компактної частини трубчастої кістки,
звуження каналів остеонів (рис.3) У старих тварин ІІI експериментальної
групи (старі щури-самки, яким вводили кріоекстракт плаценти) також, як і
у тварин ІV групи (старі щури-самки, яким підшкірно проводилася підсадка
фрагмента плаценти), ознак вікових змін майже не спостерігалося.
Показовим прикладом є яєчники і кісткова тканина. Встановлено, що в
корковій речовині яєчника безпосередньо під білочною оболонкою
виявляються одиничні примордиальні фолікули, визначаються фолікули, які
зростають (первинні і вторинні), а також граафові пухирці. Визначаються
також атретичні фолікули і жовті тіла (рис.2)

Рис.1 Яєчники старих щурів(IІгрупа). Рис.2.
Яєчники старих щурів яким

Відсутні прімордіальні фолікули. Групи клеток вводили КЕПл
(ІІІгрупа) атретичеські

мають вид лютеїнових. Гематоксилін і еозин. фолікули і жовті
тіла. Гематоксилін і

Зб. х240.
еозин. Зб. х240

Гістологічне дослідження кісткової тканини тварин ІII експериментальної
групи показало нормальну структуру компактної частини кістки. В області
епіфіза кістки виявляється система перекладин і балок, унаслідок чого
морфологічна структура в епіфізі має губчасту структуру. З боку окістя в
щільну речовину кістки під різними кутами проникають прободаючі
колагенові волокна, які розгалужуються в зовнішньому шарі загальних
кісткових пластинок, що дозволяє говорити про процес зростання в кістці.
Кісткові трабекули губчастої кістки, яка вдається в кістномозгову
порожнину, більш широкі, ніж у старих контрольних тварин (рис. 4).

Мікроскопічне дослідження тканин і органів кастрованих старих щурів з
подальшим введенням їм кріоекстракта плаценти (V група) показало
підвищення морфофункціональної активності надниркових залоз і щитовидної
залози. В паренхимі надниркових залоз виявляються морфофункціонально
активні спонгіоцити з вакуолізованою цитоплазмою. При фарбуванні
гематоксиліном і еозином переважала еозинофілія В щитовидній залозі
тварин цієї групи виявлялися фолікули в основному середнього розміру з
високим кубічним епітелієм. При фарбуванні гематоксиліном і еозином
цитоплазма епітеліоцитів і колоїд фолікулів були еозинофільні, що
свідчить про активний стан залози.

Рис. 3. Кісткова тканина старих щурів Рис. 4. Кісткова
тканина старих щурів яким

(ІI група), Дистрофічні зміни компактної частини вводили
КЕПл(ІІІ група) Гематоксилін і еозин

трубчатої кістки. Гематоксилін і еозин Зб. х240 Зб. х240

Таким чином встановлено, що при введенні препаратів плаценти старим
щурам спостерігається ревіталізуючий ефект, що виявляється в поліпшенні
морфофункціонального стану паренхіматозних органів, зумовлений впливом
біологічно активних речовин, гормонів та вітамінів, які містяться у
плаценті, в першу чергу на ендокринну систему, яка здійснює в організмі
гуморальну регуляцію. Після введення препаратів плаценти у тварин обох
груп спостерігалася підвищена фізична активність, на кінець
експерименту маса тварин збільшилася в середньому на 50грамів, з(явився
блиск шерсті, який властивий здоровим тваринам. У кастрованих тварин
після введення їм кріоекстракта плаценти спостерігається виражена
компенсаторна морфофункціональна активність надниркових залоз і
щитовидної залози.

:

< >

@

B

.

8

:

< P ` f 0 R 8 BB D b d f ” . 0 A z 3/4 A A ooeeeeaaeeeeaaaeeeeeeUUee Ue?$?&Ae*oenoeoeoeoeoeoeoeoeoeaeOAAA?¦ `„ ?? @??:NNP*

??????$?Гістологічні дані в нашому експерименті підтверджуються і
біохімічним дослідженням деяких гормонів (естрадіола, прогестерона і
11-ОКС) в крові тварин різних груп, виведених з експерименту. У тварин
III і IV груп після застосування препаратів плаценти спостерігається
достовірне (р(0,05) підвищення вмісту естрадіола і прогестерона в крові
в порівнянні з інтактними старими тваринами

(підвищення естрадіола з 55,7 ± 5,2 пМоль/л до 97,2 ± 3,8 пМоль/л у
тварин III групи до 91,7 ± 3,6 пМоль/л у тварин IV групи, прогестерона –
з 44,7 ± 1,8 нМоль/л до 54,1 ± 1,8 нМоль/л у тварин III групи і до 50,9
± 1,8 нМоль/л у тварин IV групи). Введення препаратів плаценти
приводить до достовірного підвищення вмісту прогестерона у тварин III,
IV і V груп, проте, вміст цього гормону не досягає рівня молодих щурів.
Це збільшення відбувається, вірогідно, за рахунок стимуляції роботи
яєчників у тварин III і IV групи препаратами плаценти.

Рівень вмісту кортикостероїдів в крові III і IV груп тварин залишаються
на рівні старих щурів, а у тварин V групи достовірно підвищується (з
59,4 ± 2,3 нМоль/л до

72,3 ± 2,4 нМоль/л ) (р(0,05).Це можна пояснити тим, що кастрація є
стресовим чинником для організму. Фізіологічною основою стресу є
активація симпато-адреналової системи та гіпоталамо-надниркової системи.
Діючи речовини кріоекстракта плаценти впливають на активацію
гіпоталамо-надниркової системи ,що приводить до виділення в кров
кортикостероїдів.

При вивченні ефективності клінічного застосування кріоекстракта плаценти
в терапії урогенітальних розладів проведений порівняльний аналіз дії
препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти” і фармакопейного препарату
“Овестін”, фірми “Органон” при лікуванні урогенітальних розладів у жінок
в клімактеричному періоді.

Всі жінки до початку дослідження відзначали свої скарги в балах за
ступенем важкості. 2-4 бали — легкий ступінь, 5-7 — середній, 8-10 —
важкий ступінь урогенітальних розладів. Аналіз анкет показав, що
основними скаргами до лікування опитаних жінок були: сухість в піхві
(70%), сверблячка вульви (40%), порушення контролю за сечовипусканням —
недержання сечі (20%), часте сечовипускання (40%), позитивний кашльовий
тест (30%). Всі жінки, що живуть статевим життям, відзначали біль при
статевому акті. Так само встановлено, що урогенітальні розлади легкого
ступеня спостерігалися у 27 хворих (60%), середнього ступеня — у 13
жінок (29%), важкого ступеня — у 5 жінок (11%). При додатковому
обстеженні хворих 1 групи виявлені такі супутні екстрагенітальні
захворювання: цукровий діабет (у однієї жінки), вегетосудинна дистонія
(ВСД) по церебральному типу (у трьох жінок), хронічний пієлонефріт (у
однієї жінки), хронічний цистіт ( у однієї жінки), ішемічна хвороба
серця (ІХС) — у 5 жінок, у 2-х жінок раніше була проведена надпіхвова
ампутація матки з придатками з приводу фіброміоми матки. Всі жінки
відзначали порушення сну, безпричинну турботу, зниження працездатності,
швидку стомлюваність. При додатковому обстеженні хворих 2 групи виявлено
такі супутні екстрагенітальні захворювання: цукровий діабет (у трьох
жінок), вегетосудинна дистонія (ВСД) по церебральному типу (у двох
жінок), хронічний пієлонефріт (у однієї жінки). У однієї жінки раніше
була проведена секторальная мастектомія з приводу доброякісної пухлини
молочної залози, у двох — раніше проведена надпіхвова ампутація матки з
придатками з приводу фіброміоми матки, у двох знайдено хронічний цистіт,
ішемічна хвороба серця (ІХС) — у сьомі жінок.

При бімануальному дослідженні пальпація матки і придатків була чутливою,
у 30% жінок відзначався різкий біль при введенні гінекологічного
дзеркала, кровоточивість слизистої оболонки піхви при контакті з
інструментами. У 40% хворих жінок відзначалася поява вагінальних
виділень різного ступеня інтенсивності.

При проведенні кольпоскопії у всіх жінок спостерігалося стоншування
слизистої оболонки піхви і вагінальної частини шийки матки, блідість
епітелію з численними капілярами, петехіальними крововиливами, що
свідчило про атрофічні зміни слизистої оболонки піхви і порушення її
кровопостачання.

Після застосування кріоекстракта плаценти і “Овестіна” повне обстеження
жінок проводили через 1 тиждень і потім через1 рік.. Під спостереженням
всі жінки знаходилися протягом року.

Після обробки анкетних даних видно, що у хворих першої групи, які
одержували для лікування препарат “Овестін”, після проведення лікування
в 40% випадків відсутні симптоми захворювання. Кількість пацієнток з
урогенітальними розладами легкого ступеня знизилася на 42%. Кількість
жінок з урогенітальними розладами середнього ступеня важкості знизилася
на 33%, важкого — на 50% (р(0,05). Зменшення клінічних виявів у жінок,
які застосовували “Овестін”, встановлювалося через 1 тиждень після
початку лікування, а повне зникнення симптомів через 2 тижні після
закінчення 2-х тижневого курсу лікування, проте вже через місяць після
закінчення лікування у 4-х жінок (20%) симптоми захворювання поновилися.
Через півроку рецидив захворювання виник у 11 жінок, що склало 55%.

Після проведення лікування препаратом “Кріоцел — кріоекстракт плаценти”
у жінок

другої групи зникли симптоми захворювання в 52% випадків. Знизився
відсоток пацієнток з легким ступенем урогенітальних розладів на
53%,среднім ступенем важкості – на 43%, важким – на 66%, що
підтверджувалося клініко-лабораторними показниками і результатами
бімануального дослідження. Зменшення клінічних виявів у жінок виявлялося
вже після третьої ін’єкції препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”, а
повне зникнення симптомів вже через 1 тиждень після закінчення
лікування. Через півроку після введення препарату тільки у однієї жінки
з 25 виник рецидив захворювання, а у двох спостерігався рецидив через 1
рік після лікування. Слід зазначити, що у всіх жінок після лікування
покращало загальне самопочуття, у деяких нормалізувався сон, підвищилася
працездатність.

Всі патологічні зміни, які відзначали хворі жінки до лікування,
підтверджувалися і клініко-лабораторними даними: амінотест в 12-ти
випадках позитивний, що свідчить про присутність анаеробної флори. У
п’яти жінок при цитологічному обстеженні виявлена помірна дисплазія
клітин епітелію, що за даними літератури свідчить про низьку естрогенну
насиченість організму. Про це ж свідчили і дані кольпоцитологічних
досліджень – у всіх жінок до лікування каріопікнотичний індекс (КПІ) не
перевищував 20%, переважали базальні і парабазальні клітини.

При кольпоскопічному дослідженні в 80% випадків спостерігалися ознаки
атрофічного кольпіта, в 12 % — ознаки атрофічного кольпіта з помірною
дісплазією кліток плоского епітелію, в 8% — ознаки атрофічного кольпіта
з явищами цервіцита. Отримані нами результати відповідали даним
літератури, в яких також відзначалися подібні зміни у жінок з
урогенітальними розладами .

При рН-метрії вагінальних виділень у всіх хворих жінок (100%)
відзначався зсув рН-середовища в лужну сторону (рН в межах 6,5–7,0), при
нормі 3,5–4,5, що свідчить про порушення мікробіоценоза піхви. Це
пов’язано з припиненням проліферативних процесів у вагінальному
епітелії, зменшенням продукції глікогену епітеліальними клітками,
зниженням або повним зникненням лактобактерій.

В першої групі хворих жінок, яким проводилося лікування препаратом
“Овестін”, до лікування показник рН складав 6,3 ± 0,1, а після лікування
знизився до 5,6 ± 0,2. Таким чином спостерігалося достовірне зниження
показника (р<0,05) на 11,1%. В 2-й групі хворих жінок, яким проводилося лікування кріоекстрактом плаценти, також спостерігалося достовірне зниження показника рН (р<0,05) від 6,4 ± 0,1 до 5,1 ± 0,1, що відповідає зниженню на 20,3%. В 1-й групі хворих до лікування показник оцінки амінотеста складав 25%, тобто у 25% хворих амінотест позитивний, а після лікування знизився до 10 %. Оскільки величина показника після лікування достатньо мала (<20%), не представляється можливим статистично визначити наявність відмінності між показником груп до і після лікування. Таким чином, можна тільки констатувати наявність тенденції до зниження показника. В 2-й групі хворих спостерігається достовірне зниження показника від 32 % до 4%. При вивченні мікрофлори у хворих жінок, ми бачимо, що за рахунок погіршення трофіки слизистої піхви, зсуву рН піхви в лужну сторону (рН =6,3(0,1), зменшення кількості глікогену створюються сприятливі умови для зростання патогенної і умовно патогенної флори, відбувається порушення мікробіоценоза піхви, у зв’язку з чим і спостерігаються такі вияви захворювання як патологічні виділення, печія, сверблячка та ін. У жінок з урогенітальними розладами визначалося підвищення питомої ваги стафілококів, стрептококів, ентерококів, з'явилися гриби роду Candida, зменшилась кількість лактобацил, молочно-кислих стрептококів і ентеробактерій. Число корінобактерій істотним чином не змінювалося. При порівнянні мікрофлори піхви жінок, що одержували “Кріоцел-кріоекстракт плаценти” і “Овестін” було встановлено, що обидва препарати забезпечують відновлення мікрофлори піхви до значень, близьких до нормальних показників. До складу “Овестіна” входить натуральний жіночий гормон- естриол, який заповнює віковий дефіцит і діє місцево, подібно власному. За рахунок цього відновлюється структура слизистої піхви і сечового михура. А це, у свою чергу, перешкоджає розвитку інфекції і запалення. Кріоекстракт плаценти (КЕПл) за рахунок біологічно активних речовин, вірогідно, має не тільки гормонозамісний ефект, а і могутній регенеративний і місцевий імуностимулюючий ефект. За рахунок цього відбувається більш швидка репарація стоншеної слизистої сечостатевого тракту, створюються сприятливі умови для зростання молочнокислої флори. У хворих, які застосовували КЕПл, виявилося достовірне збільшення лактобактерій порівняно з контрольною групою (з18% до 42%,). Показники видового і кількісного складу мікрофлори у хворих, які застосовували “Овестін”, також наближалися до значень контрольної групи, але кількість лактобактерій і молочно-кислих стрептококів була дещо нижче, в порівнянні з групою жінок, які застосовували КЕПл (32%) (рис. 5). Рис. 5. Видовий склад мікрофлори піхви жінок з урогенітальними розладами, що застосовували препарат “Кріоцел-кріоекстракт плаценти” і “Овестін” (р(0,05). При оцінці клітинного складу вагінальних мазків визначається зсув формули праворуч, тобто з'являється велика кількість проміжних і поверхневих клітин (до 70%), що свідчить про естрогенний вплив на епітелій піхви. При кольпоскопічному дослідженні після лікування спостерігався епітеліальний покрив рожевого кольору, були відсутні серпанкові судини за рахунок збільшення шарів багатошарового сквамозного епітелію, визначалася більш виразна складчастість середньої і верхньої третини цервикального каналу. Все це свідчить про поліпшення трофіки тканин. Така кольпоскопічна картина спостерігалася у 8 жінок, що застосовували препарат “Овестін”, що склало 40% від всіх жінок, які одержували лікування. В групі жінок, які застосовували препарат “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”, цей відсоток був значно вище. Така кольпоскопічна картина спостерігалася у 17 жінок, що склало 68%. Таким чином, можна зробити висновок, що застосування як препарату “Овестін”, так і препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти” приводить до позитивних результатів при лікуванні урогенітальних розладів у жінок в період клімактерія. Проте, при застосуванні кріоекстракта плаценти терапевтичний ефект наступав в більшому проценті випадків (в 52% випадків, проти 40% – після лікування “Овестіном”), і був більш тривалим (до 1 року). У зв'язку з вищевикладеним, в даній роботі показано, що новий біологічно активний препарат – “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”, діючи на основні ланки етіопатогенеза, має високу клінічну ефективність при лікуванні урогенітальних порушень в клімактеричному періоді у жінок. ВИСНОВКИ В дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, пов'язаної з розробкою оптимального режиму зберігання гормонального складу і біологічної активності кріоекстракта плаценти, який дозволяє запропонувати новий метод лікування урогенитальних розладів у жінок в клімактерії з використанням препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”, ефективність якого підтверджують дані клініко-лабораторних досліджень. 1. Встановлено, що схоронність гормонального вмісту кріоекстракта плаценти залежіть від умов зберігання. Оптимальним режимом низькотемпературного збереження кріоекстракту плаценти є збереження при t -20(C протягом 10 діб. Подальше тривале зберігання при температурі рідкого азоту -196?N (до 1 року) не призводить до суттєвої втрати гормональної складової. 2. Експериментально встановлено, що при введенні кріоекстракта плаценти щурам у віці більш двох років, як і при підсадці їм фрагмента плаценти, спостерігається ревіталізуючий ефект, що виявляється в поліпшенні морфофункціонального стану паренхіматозних органів, у зміні вмісту гормонів у сироватки крові (визначається підвищення эстрадіола - с 55,7±5,2 пМоль/л до 97,2±3,8 пМоль/л у тварин III групи і до 91,7±3,6 нМоль/л у тварин IV групи, прогестерона – с 44,7±1,8 нМоль/л до 54,1 ± 1,8 нМоль/л у тварин III групи і до 50,9 ± 1,8 нМоль/л у тварин IV групи,(р( 0,05) Відзначено, що у кастрованих тварин після введення їм кріоекстракта плаценти спостерігається виражена компенсаторна морфофункціональна активність надниркових залоз і щитовидної залози. Цей ефект може бути надалі використаний в клінічній практиці для запобігання важких наслідків посткастраційного синдрому у жінок. 3. Проведено порівняльний аналіз терапевтичної дії препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти” і препарату “Овестін”, найбільш часто вживаного в клінічній практиці. Встановлена більш виражена ефективність застосування екстракту плаценти, що підтверджується клініко-лабораторними методами (після лікування відсутність симптомів захворювання спостерігалася в 52% випадків, проти 40% – після лікування “Овестіном”, достовірно знизився показник рН (р <0,05) з 6,4 ± 0,1 до 5,1 ± 0,1, що відповідає зниженню на 20,3% проти 11,1% після лікування “Овестіном”, підвищився вміст лактобацил і молочнокислих стрептококів з 18 % до 41 %, проти 32% – після лікування “Овестіном”). 4. Показано, що застосування препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти” забезпечує терапевтичний ефект, який наступає швидше і продовжується більш довгий час (протягом 1 року). Додатковим ефектом терапії КЕПл є виражене поліпшення загального самопочуття, поліпшення “якості життя”. 5. Розроблена схема лікування урогенітальних розладів у жінок в клімактеричному періоді з використанням препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”, яка полягає у внутрішньо м’язовому введенні 1,5 мл КЕПл з періодичністю 1 раз в три дні – 5 ін'єкцій на курс лікування з одночасним введенням вагінальних тампонів, з цім же препаратом. Висока ефективність застосування препарату, його висока загальностимулююча активність, відсутність побічних ефектів при застосуванні, простота у використанні дозволяють рекомендувати даний вид терапії для упровадження в практичній охороні здоров'я як терапевтичний засіб. СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛИКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Грищенко В.І., Прокопюк О.С., Волкова Н.О., Перчик О.А.. Влияние различных режимов низкотемпературного хранения на содержание гормонов в криоэкстракте плаценты // Проблемы криобиологии .– 2004.– №4.– С.8 – 11. 2. Перчик О.А. Сравнительная характеристика результатов действия криоконсервированного экстракта плаценты и препарата “Овестин”, применяемых для лечения урогенитальних расстройств у женщин в период климактерия //Експериментальна і клінічна медицина.– 2006– №1 – С.148-150. 3. Грищенко В.И., Перчик О.А., Волина В.В. Влияние препаратов плаценты на морфофункциональное состояние органов и тканей старых крыс. // Проблемы кріобіології .– 2006.–Т.16, №3.– С.341-347. 4. Перчик О.А. Изменение микрофлоры влагалища женщин с урогенитальными расстройствами в период климактерия под действием препарата “Овестин” и криоконсервированного экстракта плаценты. //Международный медицинский журнал.– 2007.– №1.– С.71-73. 5. Пат. 20031212133 UA, 70686А, 7 А 61К 35/50. Спосіб лікування урогенітальних розладів в клімактеричному періоді. / Грищенко В.І, Прокопюк О.С., Перчик О.А., Строна В.І.–Заявлено 23.12.2003;Публ.15.10.2004.- Бюл. №10.-2с. 6. Грищенко В.І., Прокопюк О.С., Перчик О.А Лечение урогенитальних расстройств в период климактерия криоэкстрактом плаценты //Матеріали V Всеукраїнської наук.–практ. конф. “Клінічна фармація в Україні” 18-19 листопада 2004 р., м. Харків – С.45. 7. Грищенко В.І., Прокопюк О.С., Перчик О.А. Применение криоэкстракта плаценты при урогенитальних расстройствах у женщин в климактерическом периоде // Матеріали наук.–практ. конф. “Фундоментальні питання експериментальної та клінічної ендокринології”. 24-25 лютого 2005 р., м. Харків – С.53. 8. Perchik O. Possibilites of placenta cryoextract use when treating late symptoms of climacteric syndrome // Przeglad lekakarski.– Krakow. – 2005.–V.62,№1.–P.70. 9.Перчик О. А. Сравнитенельное изучение влияния криоконсервиронного экстракта плаценты (КЭПл) и препарата “Овестин” на микрофлору влагалища женщин с урогенитальными расстройствами в период климактерия. //Матеріали конф. молодих вчених ІПК і К НАН України “ Холод в біології та медицині-2006”. // Проблемы криобиологии – 2006– Т. 16, №4.– С.437 АНОТАЦІЯ Перчик О.А. Схоронність екстракту плаценти на етапах низькотемпературного збереження та його ефективність при урогенітальних розладах у жінок в клімактерії. (Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністью 14.01.35 ( кріомедицина. Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків, 2007 р. Проведені дослідження дозволили виявити, що оптимальний режим низькотемпературного збереження екстракту плаценти - 20(С протягом 10 діб, наступне тривале збереження при температурі рідкого азоту -196о С приводить до незначної втрати гормонів, що містяться в екстракті. Також експериментально встановлено, що при введенні кріоекстракту плаценти старим тваринам, як і при підсадженні їм фрагмента плаценти, спостерігається ревіталізуючий ефект, що виявляється в поліпшенні морфофункціонального стану паренхіматозних органів. Запропоновано новий метод лікування урогенітальних розладів у жінок у клімактеричному періоді з використанням препарату “Кріоцелл-кріоекстракт плаценти”, що полягає у внутрішньо м’язовому введенні 1,5 мл КЕПл із періодичністю 1 раз у три дні – 5 ін'єкцій на курс лікування з одночасним уведенням вагінальних тампонів, насичених цим же препаратом. Зроблено порівнянний аналіз терапевтичної дії препарату “Кріоцелл-кріоекстракт плаценти” та препарату “Овестін”, яким найбільш часто користуються в клінічної практиці. Встановлена найбільш виражена ефективність застосування препарата “Кріоцелл-кріоекстракт плаценти”, що підтверджуються клініко-лабораторними методами. Ключові слова: кріоекстракт плаценти, нізькотемпературне збереження , вплив препаратів плаценти на ревіталізуючи процесі у щурів, урогенітальні розлади в клімактерії у жінок. АННОТАЦИЯ Перчик О.А. Сохранность экстракта плаценты на этапах низкотемпературного хранения и его эффективность при урогенитальных расстройствах у женщин в климактерии. ( Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.35. ( криомедицина. ( Институт проблем криобиологии и криомедицины НАН Украины, Харьков, 2007. Диссертация посвящена определению состава криоэкстракта плаценты относительно содержания в нем гормонов и влияния на их содержание различных режимов низкотемпературного хранения, а также изучению его биологической активности и клинической эффективности при урогенитальных расстройствах в период климактерия. Затронуты вопросы изучения влияния препаратов плаценты на органы лабораторных животных, наиболее подверженных возрастным изменениям. Содержание в криоэкстракте гормонов - ФСГ и ЛГ, пролактина, эстрадиола, тестостерона, прогестерона, кортизола - определяли методом твердофазного иммуноферментного анализа, с использованием готовой тест-системы “Алькор-био” (СПб, Россия) Концентрацию гормонов в экстракте плаценты после переноса из жидкого азота оценивали при следующих режимах хранения: I – 1 сутки + 4?С; II– 10 сут. -20?С; III– 10 сут. -20?С, затем 1 год при -196?С; ІV- 1 год при -20?С. Выбор режимов определялся необходимостью хранения криоэкстракта плаценты в условиях клиники без использования жидкого азота. Контролем являлся криоэкстракт плаценты сразу после отогрева на водяной бане при t + 37 ?С, приготовленный в соответствии с методикой получения препарата “Криоцелл-криоэкстракт плаценты”. Проведенные исследования позволили установить, что оптимальным режимом низкотемпературного хранения экстракта плаценты является хранение при температуре -20(С в течение 10 сут., последующее длительное хранение(до 1 года) при температуре жидкого азота -196о С приводит к незначительной потере количества гормонов, которые содержаться в экстракте. В ходе научного эксперимента были гистологически исследованы костная ткань, ткань надпочечников, щитовидной железы, яичников и матки взятых у старых крыс, которым было произведено введение криоэкстракта плаценты и подсадка фрагмента плаценты. Контролем являлись молодые и старые крысы, которым лечение не проводилось. Экспериментально установлено, что при введении криоэкстракта плаценты старым животным, также как и при подсадке им фрагмента плаценты наблюдается ревитализирующий эффект, который проявляется в улучшении морфофункционального состояния паренхиматозных органов, также отмечается достоверное (р(0,01) повышение содержания эстрадиола и прогестерона в крови по сравнению с интактными старыми животными ( повышение содержания эстрадиола с 55,7 ± 5,2 пМоль/л до 97,2 ± 3,8 пМоль/л у животных, которым вводился КЭПл (III группа) и до 91,7 ± 3,6 пМоль/л у животных, которым производилась подсадка фрагмента плаценты(IV группа), прогестерона – с 44,7 ± 1,8 нМоль/л до 54,1 ± 1,8 нМоль/л соответственно у животных III группы и до 50,9 ± 1,8 нМоль/л у животных IV группы). Предложен новый метод лечения урогенитальных расстройств у женщин в климактерии с использованием препарата “Криоцелл - криоэкстракт плаценты”, который состоит во внутримышечном введении 1,5 мл КЭПл с периодичностью 1 раз в три дня- на курс 5 инъекций с одновременным введением тампонов, пропитанным этим препаратом. Проведено сравнительное изучение клинической эффективности препарата “Криоцелл - криоэкстракт плаценты” и традиционных методов терапии урогенитальных расстройств у женщины в климактерическом периоде, в частности, гормонсодержащего препарата “Овестин” фирмы “Органон”. Установлена более выраженная эффективность применения экстракта плаценты, что подтверждается клинико-лабораторными методами (после лечения отсутствие симптомов заболевания наблюдалось в 52% случаев, против 40% -после лечения “Овестином”, достоверно снизился показатель рН (р <0,05) с 6,4 ± 0,1 до 5,1 ± 0,1, что соответствует снижению на 20,3% против 11,1% после лечения “Овестином”, повысилось содержание лактобацилл и молочнокислых стрептококков с 18 % до 41%, против 32% -после лечения “Овестином”). Показано, что применение препарата “Криоцелл-криоэкстракт плаценты” в терапии урогенитальных расстройств в период климактерия приводит к улучшению трофики эпителия влагалища и влагалищной части шейки матки, к восстановлению микробиоценоза влагалища.Показано, что применение препарата “Криоцелл-криоэкстракт плаценты” обеспечивает быстрый терапевтический эффект, который продолжается более длительное время (в течение 1 года).Дополнительным эффектом терапии КЭПл является выраженное улучшение общего самочувствия, улучшение “качества жизни”. Высокая эффективность применения этого препарата, его высокая общестимулирующая активность, отсутствие побочных эффектов при применении, простота в использовании, позволяют рекомендовать данный вид терапии для внедрения в практическое здравоохранение в качестве терапевтического средства. Ключевые слова: криоэкстракт плаценты, низкотемпературное хранение, влияние препаратов плаценты на процессы ревитализации у крыс, урогенитальные расстройства в период климактерия у женщин. SAMMARY Perchyk O.A. The preservation of the extract of placenta on the stages of low-temperature keeping and its effectiveness in urogenital violations and climacteric disorders of women. – Manuscrip. Thesis for scientific degree of Candidate of Medical science in specialty 14.01.35 - cryomedicine.- HYPERLINK "http://www.cryo.org.ua/" The Institute for Problems of Cryobiology and Cryomedicine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kharkov, 2007. The performed researches have allowed to determine, that the optimum condition for low-temperature keeping of the cryoextract of placenta, that does not lead to the essential deprivation of hormonal component, is the keeping at the temperature of 20(C within 10 days with its following keeping at the temperature of the liquid nitrogen -196(C (up to 1 year). Besides it has been experimentally established, that a revitalising action which results in improving of the morphofunctional condition of the parenchymal organs takes place in the course of injection of the cryoextract of placenta as well as replanting of a placenta fragment for old animals. It was proposed to introduce a new treatment mode of urogenital violations and climacteric disorders of women with the preparation “Cryocell-cryoextract of placenta”. This mode consists in the intramuscular injection of 1,5 ml of “CEPl” with the periodicity one time in three days – 5 injections during the course of treatment with vaginal tampons impregnated with the preparation being inserted at the same time. The comparative analysis of the therapeutic action of the preparation “Cryocell-cryoextract of placenta” and “Ovestin”, used in the clinical practice in overwhelming majority of cases has been conducted in the present thesis. The evident effectiveness of the preparation “Cryocell-cryoextract of placenta” using was ascertained and it was proved out with clinical-and-laboratory methods. Key words: cryoextract of placenta, low-temperature keeping, influence of placenta preparations on the revitalising process of rats, urogenital violations and climacteric disorders of women. PAGE 9

Похожие записи