.

Схоронність екстракту плаценти на етапах низькотемпературного зберігання та його ефективність при урогенітальних розладах у жінок в клімактерії (автор

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3744
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ КРІОБІОЛОГІЇ І КРІОМЕДИЦИНИ

ПЕРЧИК ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА

УДК 611.013.85:615.451.16.014.41:618.173

Схоронність екстракту плаценти на етапах низькотемпературного зберігання
та його ефективність при урогенітальних розладах у жінок в клімактерії

14.01.35 – кріомедицина

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобування наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН
України.

Науковий керівник : академік НАН України, доктор медичних наук, професор

Грищенко Валентин Іванович, Інститут
проблем кріобіології

і кріомедицини НАН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, Кузьміна Ірина Юріївна,

Харківський державний медичний
університет,

професор кафедри акушерства і
гінекології №1

доктор медичних наук,

Компанієць Антоніна Михайлівна, Інститут
проблем кріобіології і

кріомедицини НАН України, завідувач
відділу кріопротекторів.

Захист відбудеться “_25 “__грудня__ 2007 року о __11.00___ год. на
засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 64.242.01 в Інституті проблем
кріобіології і кріомедицини НАН України за адресою 61015, м. Харків,
вул. Переяславська, 23.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ІПКіК НАН України за
адресою:

м. Харків, вул.. Переяславська, 23.

Автореферат розісланий “__10___”__жовтня__2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор мед. наук, професор
А. М. Гольцев

член-кор. НАН України

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Застосування низьких температур (-196(С) в
кріобіології орієнтовано на збереження морфофункціональних властивостей
біооб’єктів (клітин і тканин), включаючи препарати, отримані на їх
основі (суспензії, екстракти, гомогенати та ін.) в стані, близькому до
початкового, шляхом розробки оптимальних режимів заморожування і
відігрівання, вибору кріопротекторів і кріоконсервантів, створення
оптимальних умов зберігання отриманих препаратів, а також створення
методів лікування деяких захворювань за допомогою цих препаратів.
Кріоконсервування біологічних об’єктів дає можливість зберігати їх
тривалий час в життєздатному стані і послаблює їх антигенні властивості.
Кріоконсервований біологічний матеріал стає менш чужорідним для
організму реципієнта (В.І. Грищенко і співавтор. 1985, 1999, 2001).

Останніми роками зріс інтерес до використовування препаратів,
виготовлених на основі плаценти, які застосовують для лікування різних
захворювань, таких як безплідність, невиношування вагітності, чоловіча
безплідність, патологічний клімакс, посткастраційний синдром, цукровий
діабет та ін. (О.В. Прибилова 1997, В.І. Грищенко, О.С.Прокопюк 2000,
А.Н. Гольцев, 2000).

Згідно з сучасними уявленнями, найважливішою ланкою патогенезу розвитку
виявів патологічного клімаксу, і зокрема урогенітальних розладів, є
порушення функцій гіпоталамо-гіпофізарної системи, наднирників та
яєчників. Провідне значення при терапії цих порушень набуває
використання засобів, регулюючих функції ланок гіпоталамо-гіпофізарної
системи, до яких належать і препарати плаценти. Гормони містяться в
плаценті у фізіологічно збалансованому співвідношенні, тому введення
плацентарних препаратів із збереженими властивостями в організм
реципієнта повинно приводити до відновлення нейроендокринної регуляції.

Проблема лікування урогенітальних розладів, як одного з виявів
клімактеричного синдрому, до нашого часу є недостатньо розробленою через
невисоку ефективність традиційних методів лікування, у зв’язку з чим
вона продовжує залишатися актуальною.

На думку ряду авторів ( Г.А. Довганський, 1986, М.Л. Кримська 1989, В.Е.
Балан 1995) з наростанням вікових клімактеричних змін постійність
внутрішнього середовища безперервно порушується. В процесі старіння
відбувається фізіологічне послаблення механізмів регуляції, поступове
припинення координованості фізіологічних процесів, знижуються
компенсаторні реакції. Зміна гормонального балансу в клімактеричному
періоді є дуже сильним ендогенним стресовим чинником, і тому
клімактеричний синдром можна розглядати як “хворобу пристосовування”.

Зниження естрогенної активності яєчників у віковому періоді від 50 і
більше років є філогенетично детермінованим фізіологічним процесом.

Застосування патогенетичної обґрунтованої заміщуючої гормональної
терапії у хворих з порушеним гормональним фоном часто не виявляється
можливим. Це пов’язано, перш за все, з наявністю у таких хворих різного
роду соматичної патології, а також з негативним ставленням жінок до
будь-якої гормональної терапії. У зв(язку з тим, що у препараті
“Кріоцел-кріоекстракт плаценти” містяться необхідні гормони, ендорфіни,
нейромедіатори, чинники росту, цитокіни та інші біологічно активні
речовини, які потрібні жінкам старшої вікової групи, в даній роботі
досліджена ефективність цього препарату для зниження клінічних виявів
клімактеричного синдрому .

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є складовою частиною наукових досліджень Інституту проблем
кріобіології і кріомедицини НАН України і є виконаною відповідно до
науково-дослідної роботи відділу кріобіології системи репродукції “
Вивчення особливостей дії низьких температур і гіпотермії на гамети,
ембріони, ембріональні клітини в залежності від стану
гамето-ембріогенезу, розробка середовища зберігання, кріоконсервації та
репарації нелетальних кріопошкоджень цих біооб(єктів”.(шифр теми
2.2.6.96 № державної реєстрації 0101U003480).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – визначити вплив різних режимів
низькотемпературного зберігання на білковий і гормональний склад
кріоекстракту плаценти, а також вивчити його клінічну ефективність при
терапії урогенітальних розладів в клімактеричному періоді у жінок.

Для досягнення поставленої мети, було необхідно вирішити наступні
задачі:

– дослідити вплив низькотемпературного зберігання на гормональний склад
кріоекстракту плаценти, визначити допустимі терміни зберігання цього
екстракту в умовах низьких температур.

– вивчити біологічну активність препаратів плаценти (кріоекстракту
плаценти і фрагмента плаценти) в експерименті на лабораторних тваринах.

– провести порівняльне вивчення дії препарату “Кріоцел-кріоекстракт
плаценти” (кріоекстракт плаценти) та інших традиційних фармакопейних
препаратів (зокрема препарату “Овестін”) при лікуванні урогенітальних
розладів у жінок в клімактеричному періоді.

– розробити схеми лікування урогенітальних розладів в клімактеричному
періоді, що включають препарат “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”.

Об’єкт дослідження – зміни гормонального складу кріоекстракту плаценти
під впливом низьких температур, параметри біологічної активності і
терапевтичної ефективності препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”
(кріоекстракт плаценти) в терапії урогенітальних розладів у жінок в
період клімактерія.

Предмет дослідження – кріоекстракт плаценти (препарат
“Кріоцел–кріоекстракт плаценти”).

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використані
біохімічні, клініко-лабораторні, клініко–інструментальні,
імуноферментні, гістологічні і статистичні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено моделювання
умов зберігання кріоекстракта плаценти від моменту його отримання до
клінічного застосування.

Вперше визначені оптимальні умови і терміни зберігання при низьких
температурах для кріоекстракта плаценти, які забезпечують схоронність
гормональну складу.

Вперше вивчена біологічна активність кріоекстракта плаценти в терапії
клімактеричних розладів у жінок.

Доповнено і розширено уявлення про ревіталізуючий ефект на тканинному
рівні препаратів плацентарного походження у лабораторних тварин.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження
кріоекстракта плаценти (препарат “Кріоцелл-кріоекстракт плаценти”),
мають науково-практичне значення при створенні його запасів для
довгострокового зберігання з метою дослідження і подальшого застосування
в клініці.

Доведена висока клінічна ефективність кріоекстракта плаценти при
корекції урогенітальних розладів у жінок. Отримані результати дозволили
розробити нові схеми лікування клімактеричного синдрому і окремих його
виявів, отриманий патент України на винахід №70686А від 15.10.2004.

Запропонований спосіб лікування урогенітальних розладів в період
клімактерії використовується в поліклініці №18 Орджонікідзівського
району м. Харкова , у спеціалізованому клінічному пологовому будинку №5.

Продемонстрована в експерименті на тваринах біологічна активність
препаратів плацентарного походження (кріоекстракта плаценти та фрагмента
плаценти), має важливе значення для науково-практичних досліджень в
геронтології.

Особистий внесок здобувача полягає у виборі напрямку, формулюванні мети
і задач, а також складанні програми досліджень, аналізі і узагальненні
даних літератури з проблеми, яка вивчається. Експерименти за визначенням
оптимальних умов зберігання кріоекстракту плаценти, серії експериментів
на лабораторних тваринах, клінічне застосування досліджуваного препарату
у жінок, інтерпретація отриманих даних, формулювання висновків, а також
оформлення дисертаційної роботи проведено особисто автором дисертації. У
виконанні ряду фрагментів роботи, пов’язаних з використанням
лабораторних і інструментальних методів дослідження (мікробіологічне і
гістологічне

дослідження), автору надали допомогу співробітники ІПКіК НАН України:
к.мед.н., зав. відділом НТБ БО, с.н.с. Прокопюк О.С., к.б.н., с.н.с.
від. кріоморфології Строна В.І., к.б.н., с.н.с. відділу кріоіммунології
Воліна В.В., к.мед.н., зав.від. ДЗБО при НТ, с.н.с. Висєканцев І.П., за
що автор висловлює їм щиру подяку.

В опублікованих спільно із співавторами працях особистий внесок
здобувача полягає:

– у роботах (1, 3, 6( брала участь у плануванні експерименту, самостійно
проводила експеримент, брала участь в обробці отриманих результатів;

– у роботах (5, 7( брала участь у плануванні експерименту, самостійно
проводила обстеження жінок, проводила обробку отриманих результатів;

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених
теоретичних і експериментальних досліджень докладені і обговорені на
ювілейній конференції молодих вчених “Холод в біології і медицині”
(ІПКіК НАН України, м. Харків, 11-13 травня 2004 р.), на
науково-практичній конференції “Клінічна фармація в Україні” (м. Харків,
10 листопада 2004 р.), на науково-практичній конференції “Фундоментальні
питання експериментальної та клінічної ендокринології” (м. Харків, 24-25
лютого 2005 р.), на міжнародній студентській медичній конференції в м.
Кракові (21-23 квітня 2005 р.), на конференції молодих вчених ІПКіК НАН
України (м. Харків,18-19 травня 2006 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових
робіт за темою дисертації, з яких, 4 статті у наукових фахових
виданнях, 4 тези доповідей в збірниках наукових робіт і 1 патент.

Структура і об’єм роботи. Дисертація складається з вступу, огляду
літератури, опису матеріалів і методів дослідження, викладу власних
досліджень, аналіза і узагальнення результатів дослідження. Робота
викладена на 148 сторінці, ілюстрована 45 рисунками (з них 25
мікрофотографій) і 11 таблицями. Список використаних джерел складається
з 231 найменування (у тому числі 67 іноземних), викладених на 19
сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставлених задач нами був
вивчений гормональний склад препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”.
Препарат є кріоконсервованим кріоекстрактом плаценти на фізіологічному
розчині, отриманий після дрібнодисперсної фрагментації тканини плаценти,
розфасований в одноразові контейнери по 1,5 мл. Вміст в кріоекстракті
гормонів – ФСГ і ЛГ, пролактина, естрадіола, тестостерона, прогестерона,
кортизола визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу, з
використанням готової тест-системи “Алькор-біо” (СПб, Росія). Всі
абсолютні величини вмісту гормонів, що визначалися в кріоекстракті
плаценти, пронормували на концентрацію білка в пробі. Вміст загального
білка визначали уніфікованим методом за біуретовою реакцією.
Концентрацію гормонів в екстракті плаценти оцінювали після переносу його
з рідкого азоту до інших умов зберігання (режими зберігання): I – 1
доба +4?С; II– 10 діб -20?С; III – 10 діб -20?С, потім 1 рік при -196?С;
ІV – 1 рік при -20?С. Вибір режимів визначався необхідністю зберігання
кріоекстракту плаценти в умовах клініки без використання рідкого азоту.
Контролем був кріоекстракт плаценти відразу після відігрівання на
водяній бані при t +37?С, заготований відповідно до методики отримання
препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”.

Для вивчення біологічної активності препаратів плаценти був проведений
експеримент на лабораторних тваринах. Робота виконана на 28 старих
(більш двох років) самках щура лінії Аугуста масою 180-200 г і 7 молодих
(до 1 року) щурах масою 200-220 г. (для більш точної оцінки впливу
препарата треба було взяти великих 2-кольорових щурів).

Тварини були розділені на 5 експериментальних груп:

І група – молоді інтактні тварини (n=7);

ІІ група інтактних старих тварин служила контролем (n=7);

ІІІ групу складали старі щури, яким протягом 5-ти днів 1 раз на добу
внутрішньом’язово вводили кріоекстракт людської плаценти з розрахунку
0,1 мл на 100 г маси тварини (n=7);

ІV групу складали старі тварини, яким під місцевою новокаїновою
анестезією в області стегна була проведена підшкірна підсадка
кріоконсервованного фрагмента плаценти, заготованої відповідно до
методики отримання цього препарату (n=7);

V група складалася з тварин, яким під ефірним наркозом була проведена
лапаротомія з двосторонньою аднексектомією. Через 21 добу після
кастрації тваринам так само, як і щурам ІІІ групи, вводили кріоекстракт
плаценти (КЕПл) за аналогічною методою (n=7).

Перед початком експерименту щодня протягом тижня у всіх груп тварин для
контролю естрального циклу брали мазки з подальшим пофарбуванням їх
метиленовою синню. Після експерименту у тваринах перших чотирьох груп
взяття мазків повторювалося.

Через 4 тижні після дослідження тварин виводили з експерименту за
допомогою декапітації.

Кров з шийної вени досліджували на зміст гормонів – естрадіола,
прогестерона і 11-ОКС. Вся робота с тваринами проводилась згідно з
положенням IV Европейскої Конвенціі (ETS 123, 1986) по захисту хребтових
тварин, використаних для експериментальних та інших наукових цілей,
протоколи експериментів розглянуті комітетом з біоетики при ІПКіК НАН
України. Гормони визначали методом твердофазного імуноферментного
аналізу з використанням готової тест-системи “Алькор-біо” (СПб, Росія).

Для гістологічного дослідження брали кісткову тканину (стегнову кістку),
а також тканини надниркових, щитовидної залози, яєчників і матки,
оскільки саме в цих органах особливо виражені

інволютивні зміни в старечому віці. Фрагменти органів фіксували в
10%-ному нейтральному формаліні з подальшою заливкою в парафін. Отримані
з парафінових блоків зрізи завтовшки в 6-8 мікрон фарбували
гематоксиліном і еозином для отримання оглядових гістологічних
препаратів.

Для визначення терапевтичної ефективності кріоекстракту при
урогенітальних розладах в клімактеричному періоді у жінок було проведено
клінічне дослідження.

В дослідженні брали участь 45 жінок від 45 до 79 років. Середній вік
настання менопаузи 47,9 ±3,5 років. Всі хворі, що брали участь в
дослідженні, були розділені на дві групи. Розподіл хворих за віком,
тривалістю захворювання, клінічним даним та результатам додаткових
досліджень було аналогічним в обох групах (р(0,05).

До першої увійшло 20 жінок з клінічними виявами урогенітальних розладів
у віці від 45 до 79 років (середній вік 61,0 ± 7,6), які для лікування
застосовували вагінальні свічки “Овестін” фірми “Органон”, Нідерланди.

До другої групи увійшло 25 жінок у віці від 49 до 79 років (середній вік
61,1 ± 7,4), з аналогічними скаргами, яким була призначена комплексна
терапія: препарат “Кріоцел-кріоекстракт плаценти” у вигляді внутрішньо
м’язових ін’єкцій 1,5 мл через два дні на третій, на курс 5 ін’єкцій, з
одночасним введенням вагінальних тампонів, просочених цим препаратом.

До контрольної групи входили 25 жінок у віці від 45 до 70 років без
яких-небудь виявів патологічного клімаксу.

До призначення лікування всім пацієнткам проводилася пальпація молочних
залоз, регіональних лімфовузлів, щитовидної залози, проводився огляд
шийки матки за допомогою дзеркал, а також бімануальне дослідження. З
метою об’єктивної оцінки стану хворих обох груп до і через 1 тиждень
після лікування була проведена оцінка комплексу кількісних і якісних
показників: проведено анкетування обстежуваних жінок (на основі
розроблених нами анкет), проводилося бактеріологічне обстеження вмісту
піхви, шляхом посіву виділень з піхви, цервикального каналу і уретри на
селективні живильні середовища, кольпоскопічне, цитологічене,
кольпоцитологічне дослідження, рН-метрія вагінального вмісту, амінотест.
Результати анкетування також оброблялися статистично з метою визначення
середнього показника ступеня тяжкості захворювання в досліджуваній групі
хворих, виходячи з передумови, що 2–3 бала відповідає легкому ступеню
захворювання, 3–6 – середньому і 6–9 – важкому ступеню захворювання. Для
кольпоцитологічного дослідження фіксований етиловим спиртом і
пофарбований 1 % водним розчином фуксина кислого мазок спочатку вивчався
під малим збільшенням мікроскопа, а потім з імерсією. Оцінювали
морфологію клітин епітелію піхви, робили підрахунок клітин з пікнозом
ядра і зруйнованою цитоплазмою, проводили визначення каріопікнотичного
індексу (КПІ). рН-метрія проводилася за допомогою паперових тестів фірми
“Лахема”, Чехословакія. Амінотест проводився з використанням 10%-ого
розчину KOH для діагностики бактеріального вагіноза. В описі результатів
аналізу амінотеста приведений процентний вміст хворих з позитивним
тестом в досліджуваній групі.

Матеріалом для бактеріологічного дослідження також було слизисте
виділення піхви хворих жінок сенильним кольпітом і нормоценозом, узяте
відповідно до інструктивних матеріалів і методичних рекомендацій МОЗ
СРСР та МОЗ України за методами мікробіологічних досліджень в
клініко-діагностичних лабораторіях до та після лікування.

Кольпоскопічне дослідження проводилося всім жінкам в кабінеті патології
шийки матки за допомогою кольпоскопа МК-300.

Статистична обробка матеріалу проведена загальноприйнятими методами за t
критерієм Стьюдента-Фішера.

Результати власних досліджень. В результаті проведених нами досліджень
встановлено, що короткотривале низькотемпературне зберігання (10 діб.)
екстракту плаценти при температурі – 20(C не приводить до істотної
втрати гормональної складової препарату, що дуже спрощує використання і
зберігання препарату в умовах клінічних установ. Подальше глибоке
заморожування, тривале (до 1 року) зберігання при температурі рідкого
азоту (-196?С) достовірно не приводить до зміни змісту гормонів в
екстракті. Тривале (до 1 року) зберігання кріоекстракта в умовах
морозильної камери -20оС не бажано і приводить до зменшення змісту
гормонів в препараті, а зберігання екстракту в умовах побутового
холодильника (+4оС) приводить до істотного зниження рівня всіх гормонів.
(див. табл.1).

ФСГ та ЛГ глікопротеїни подібної структури, являють собою димери з двох
різних субодиниць, пов’язаних нековалентно, з молекулярною масою 30кДа,
які легко дисоціюють при зміні властивостей середовища. Обидва мають
вуглеводну частину, що складає приблизно 15% від їх молекулярної маси.
Оскільки вміст гормонів у розчині визначалось методом ІФА, можливо, в
процесі заморожування і концентрування розчинів при вимерзанні води
створюються умови, які порушують структуру цих білків і змінюють їх
взаємодію з імуноферментними мітками. Зниження вмісту пролактину після
зберігання протягом доби при +4?С, як і зниження вмісту ЛГ та ФСГ, можна
пояснити дією протеолітичних ферментів. Вміст тестостерону змінюється в
кріоекстракті плаценти при низькотемпературному зберіганні аналогічним
чином: найбільш пошкоджуючим є використання режимів І (зберігання 1 добу
при +4оС) і ІV(1 рік при -20оС), але навіть при самому глибокому
охолодженні кількість тестостерону не знижується нижче 60% від вихідного
рівня. Активність тестостерону зумовлена реакційною ОН-групою, яка є
рецептором при імуноферментному аналізі. Подібним чином
низькотемпературне зберігання впливає на вміст прогестерону та
кортизолу, для них також найбільш пошкоджуючим є використання режимів I
і ІV. При переносі кріоекстракта плаценти з рідкого азоту до інших умов
зберігання здійснюється нагрів досліджуючого препарату. На нашу думку,
цей температурний вплив приводить до додаткового зруйнування структури
гормонів та до зменшення їх змісту.

Такім чином визначено, що оптимальним режимом низькотемпературного
зберігання кріоекстракта плаценти є збереження при t – 20оС протягом 10
діб. Подальше тривале зберігання при температурі рідкого азоту-196?С не
призводить до суттєвої втрати гормональної складової.

Таблиця 1

Вплив умов низькотемпературного зберігання на гормонний склад
кріоекстракта плаценти.

Режим

низько-

темпера

турного

зберігання загальний

білок

мг/мл ЛГ

МЕ/л•мг ФСГ

МЕ/л•мг Пролак-

тин

мМЕ/л•мг Естрадіол

нМоль/л•

мг Тестосте

рон

нМоль/л

мг Протесте

рон

нМоль/л•

мг Кортізол

нМоль/л•мг

Контроль

(n=18) 18,8±3,6

48,4(7,98 22,1(4,17 1594±357 1,17(0,17 4,81±0,92 48,1(7,6 2485±630

(4 оС 1 доба

(n=18) 16,0±2,1 25,7(5,01( 14,9(2,05( 815±190( 0,950(0,29 2,94±0,74(
31,9(8,13( 1150±274(

-20 оС 10 діб.

(n=18) 14,8±1,8 30,7(5,06( 13,2(3,06( 1553±150 1,01(0,14 3,65±0,60
34,8(7,8( 1533±210

– 20 оС10 діб потім

-196 оС1рік

(n=18)

15,0± 4,2

21,4(3,38(

11,0(2,9(

1337±420(

1,05(0,23

3,68±1,06

27,0(4,8(

1392±515(

-20 оС1рік

(n=18)

17,1±2,2

25,3(4,18(

12,3(1, 93(

1088±310(

0,69(0,11(

2,80±0,51(

21,7(5,7(

1293±189(

Вірогідність різниці (р) контролю з режимами низькотемпературного
зберігання ( р( 0,05;

Для вивчення впливу препаратів плаценті на органи лабораторних тварин,
було проведено гістологічне вивчення тканин до та після введення
препаратів плаценти. При мікроскопічному дослідженні препаратів
надниркових, щитовидної залози, матки і кісткової тканини контрольних
старих інтактних тварин ІI групи виявляються ознаки вікових змін
(часткова редукція клубочкової зони, ущільнення пучкової зони, звуження
кровоносних судин наднирків; розростання межуточної сполучної тканини
щитовидної залози; атрофія м’язових кліток міометрія в матці, що
супроводиться гіперплазією сполучної тканини.) В яєчниках
спостерігається заміщення тканини яєчників фіброзною тканиною,
відсутність фолікулів на різних стадіях нормального розвитку або атрезії
а також свіжі жовті тіла(рис.1).З боку кісткової системи
спостерігається стоншування компактної частини трубчастої кістки,
звуження каналів остеонів (рис.3) У старих тварин ІІI експериментальної
групи (старі щури-самки, яким вводили кріоекстракт плаценти) також, як і
у тварин ІV групи (старі щури-самки, яким підшкірно проводилася підсадка
фрагмента плаценти), ознак вікових змін майже не спостерігалося.
Показовим прикладом є яєчники і кісткова тканина. Встановлено, що в
корковій речовині яєчника безпосередньо під білочною оболонкою
виявляються одиничні примордиальні фолікули, визначаються фолікули, які
зростають (первинні і вторинні), а також граафові пухирці. Визначаються
також атретичні фолікули і жовті тіла (рис.2)

Рис.1 Яєчники старих щурів(IІгрупа). Рис.2.
Яєчники старих щурів яким

Відсутні прімордіальні фолікули. Групи клеток вводили КЕПл
(ІІІгрупа) атретичеські

мають вид лютеїнових. Гематоксилін і еозин. фолікули і жовті
тіла. Гематоксилін і

Зб. х240.
еозин. Зб. х240

Гістологічне дослідження кісткової тканини тварин ІII експериментальної
групи показало нормальну структуру компактної частини кістки. В області
епіфіза кістки виявляється система перекладин і балок, унаслідок чого
морфологічна структура в епіфізі має губчасту структуру. З боку окістя в
щільну речовину кістки під різними кутами проникають прободаючі
колагенові волокна, які розгалужуються в зовнішньому шарі загальних
кісткових пластинок, що дозволяє говорити про процес зростання в кістці.
Кісткові трабекули губчастої кістки, яка вдається в кістномозгову
порожнину, більш широкі, ніж у старих контрольних тварин (рис. 4).

Мікроскопічне дослідження тканин і органів кастрованих старих щурів з
подальшим введенням їм кріоекстракта плаценти (V група) показало
підвищення морфофункціональної активності надниркових залоз і щитовидної
залози. В паренхимі надниркових залоз виявляються морфофункціонально
активні спонгіоцити з вакуолізованою цитоплазмою. При фарбуванні
гематоксиліном і еозином переважала еозинофілія В щитовидній залозі
тварин цієї групи виявлялися фолікули в основному середнього розміру з
високим кубічним епітелієм. При фарбуванні гематоксиліном і еозином
цитоплазма епітеліоцитів і колоїд фолікулів були еозинофільні, що
свідчить про активний стан залози.

Рис. 3. Кісткова тканина старих щурів Рис. 4. Кісткова
тканина старих щурів яким

(ІI група), Дистрофічні зміни компактної частини вводили
КЕПл(ІІІ група) Гематоксилін і еозин

трубчатої кістки. Гематоксилін і еозин Зб. х240 Зб. х240

Таким чином встановлено, що при введенні препаратів плаценти старим
щурам спостерігається ревіталізуючий ефект, що виявляється в поліпшенні
морфофункціонального стану паренхіматозних органів, зумовлений впливом
біологічно активних речовин, гормонів та вітамінів, які містяться у
плаценті, в першу чергу на ендокринну систему, яка здійснює в організмі
гуморальну регуляцію. Після введення препаратів плаценти у тварин обох
груп спостерігалася підвищена фізична активність, на кінець
експерименту маса тварин збільшилася в середньому на 50грамів, з(явився
блиск шерсті, який властивий здоровим тваринам. У кастрованих тварин
після введення їм кріоекстракта плаценти спостерігається виражена
компенсаторна морфофункціональна активність надниркових залоз і
щитовидної залози.

:

@

B

.

8

:

R 8 BB D b d f ” .0Az 3/4 A A ooeeeeaaeeeeaaaeeeeeeUUee Ue?$?&Ae*oenoeoeoeoeoeoeoeoeoeaeOAAA?¦ `„ ?? @??:NNP*

??????$?Гістологічні дані в нашому експерименті підтверджуються і
біохімічним дослідженням деяких гормонів (естрадіола, прогестерона і
11-ОКС) в крові тварин різних груп, виведених з експерименту. У тварин
III і IV груп після застосування препаратів плаценти спостерігається
достовірне (р(0,05) підвищення вмісту естрадіола і прогестерона в крові
в порівнянні з інтактними старими тваринами

(підвищення естрадіола з 55,7 ± 5,2 пМоль/л до 97,2 ± 3,8 пМоль/л у
тварин III групи до 91,7 ± 3,6 пМоль/л у тварин IV групи, прогестерона –
з 44,7 ± 1,8 нМоль/л до 54,1 ± 1,8 нМоль/л у тварин III групи і до 50,9
± 1,8 нМоль/л у тварин IV групи). Введення препаратів плаценти
приводить до достовірного підвищення вмісту прогестерона у тварин III,
IV і V груп, проте, вміст цього гормону не досягає рівня молодих щурів.
Це збільшення відбувається, вірогідно, за рахунок стимуляції роботи
яєчників у тварин III і IV групи препаратами плаценти.

Рівень вмісту кортикостероїдів в крові III і IV груп тварин залишаються
на рівні старих щурів, а у тварин V групи достовірно підвищується (з
59,4 ± 2,3 нМоль/л до

72,3 ± 2,4 нМоль/л ) (р(0,05).Це можна пояснити тим, що кастрація є
стресовим чинником для організму. Фізіологічною основою стресу є
активація симпато-адреналової системи та гіпоталамо-надниркової системи.
Діючи речовини кріоекстракта плаценти впливають на активацію
гіпоталамо-надниркової системи ,що приводить до виділення в кров
кортикостероїдів.

При вивченні ефективності клінічного застосування кріоекстракта плаценти
в терапії урогенітальних розладів проведений порівняльний аналіз дії
препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти” і фармакопейного препарату
“Овестін”, фірми “Органон” при лікуванні урогенітальних розладів у жінок
в клімактеричному періоді.

Всі жінки до початку дослідження відзначали свої скарги в балах за
ступенем важкості. 2-4 бали – легкий ступінь, 5-7 – середній, 8-10 –
важкий ступінь урогенітальних розладів. Аналіз анкет показав, що
основними скаргами до лікування опитаних жінок були: сухість в піхві
(70%), сверблячка вульви (40%), порушення контролю за сечовипусканням –
недержання сечі (20%), часте сечовипускання (40%), позитивний кашльовий
тест (30%). Всі жінки, що живуть статевим життям, відзначали біль при
статевому акті. Так само встановлено, що урогенітальні розлади легкого
ступеня спостерігалися у 27 хворих (60%), середнього ступеня – у 13
жінок (29%), важкого ступеня – у 5 жінок (11%). При додатковому
обстеженні хворих 1 групи виявлені такі супутні екстрагенітальні
захворювання: цукровий діабет (у однієї жінки), вегетосудинна дистонія
(ВСД) по церебральному типу (у трьох жінок), хронічний пієлонефріт (у
однієї жінки), хронічний цистіт ( у однієї жінки), ішемічна хвороба
серця (ІХС) – у 5 жінок, у 2-х жінок раніше була проведена надпіхвова
ампутація матки з придатками з приводу фіброміоми матки. Всі жінки
відзначали порушення сну, безпричинну турботу, зниження працездатності,
швидку стомлюваність. При додатковому обстеженні хворих 2 групи виявлено
такі супутні екстрагенітальні захворювання: цукровий діабет (у трьох
жінок), вегетосудинна дистонія (ВСД) по церебральному типу (у двох
жінок), хронічний пієлонефріт (у однієї жінки). У однієї жінки раніше
була проведена секторальная мастектомія з приводу доброякісної пухлини
молочної залози, у двох – раніше проведена надпіхвова ампутація матки з
придатками з приводу фіброміоми матки, у двох знайдено хронічний цистіт,
ішемічна хвороба серця (ІХС) – у сьомі жінок.

При бімануальному дослідженні пальпація матки і придатків була чутливою,
у 30% жінок відзначався різкий біль при введенні гінекологічного
дзеркала, кровоточивість слизистої оболонки піхви при контакті з
інструментами. У 40% хворих жінок відзначалася поява вагінальних
виділень різного ступеня інтенсивності.

При проведенні кольпоскопії у всіх жінок спостерігалося стоншування
слизистої оболонки піхви і вагінальної частини шийки матки, блідість
епітелію з численними капілярами, петехіальними крововиливами, що
свідчило про атрофічні зміни слизистої оболонки піхви і порушення її
кровопостачання.

Після застосування кріоекстракта плаценти і “Овестіна” повне обстеження
жінок проводили через 1 тиждень і потім через1 рік.. Під спостереженням
всі жінки знаходилися протягом року.

Після обробки анкетних даних видно, що у хворих першої групи, які
одержували для лікування препарат “Овестін”, після проведення лікування
в 40% випадків відсутні симптоми захворювання. Кількість пацієнток з
урогенітальними розладами легкого ступеня знизилася на 42%. Кількість
жінок з урогенітальними розладами середнього ступеня важкості знизилася
на 33%, важкого – на 50% (р(0,05). Зменшення клінічних виявів у жінок,
які застосовували “Овестін”, встановлювалося через 1 тиждень після
початку лікування, а повне зникнення симптомів через 2 тижні після
закінчення 2-х тижневого курсу лікування, проте вже через місяць після
закінчення лікування у 4-х жінок (20%) симптоми захворювання поновилися.
Через півроку рецидив захворювання виник у 11 жінок, що склало 55%.

Після проведення лікування препаратом “Кріоцел – кріоекстракт плаценти”
у жінок

другої групи зникли симптоми захворювання в 52% випадків. Знизився
відсоток пацієнток з легким ступенем урогенітальних розладів на
53%,среднім ступенем важкості – на 43%, важким – на 66%, що
підтверджувалося клініко-лабораторними показниками і результатами
бімануального дослідження. Зменшення клінічних виявів у жінок виявлялося
вже після третьої ін’єкції препарату “Кріоцел-кріоекстракт плаценти”, а
повне зникнення симптомів вже через 1 тиждень після закінчення
лікування. Через півроку після введення препарату тільки у однієї жінки
з 25 виник рецидив захворювання, а у двох спостерігався рецидив через 1
рік після лікування. Слід зазначити, що у всіх жінок після лікування
покращало загальне самопочуття, у деяких нормалізувався сон, підвищилася
працездатність.

Всі патологічні зміни, які відзначали хворі жінки до лікування,
підтверджувалися і клініко-лабораторними даними: амінотест в 12-ти
випадках позитивний, що свідчить про присутність анаеробної флори. У
п’яти жінок при цитологічному обстеженні виявлена помірна дисплазія
клітин епітелію, що за даними літератури свідчить про низьку естрогенну
насиченість організму. Про це ж свідчили і дані кольпоцитологічних
досліджень – у всіх жінок до лікування каріопікнотичний індекс (КПІ) не
перевищував 20%, переважали базальні і парабазальні клітини.

При кольпоскопічному дослідженні в 80% випадків спостерігалися ознаки
атрофічного кольпіта, в 12 % – ознаки атрофічного кольпіта з помірною
дісплазією кліток плоского епітелію, в 8% – ознаки атрофічного кольпіта
з явищами цервіцита. Отримані нами результати відповідали даним
літератури, в яких також відзначалися подібні зміни у жінок з
урогенітальними розладами .

При рН-метрії вагінальних виділень у всіх хворих жінок (100%)
відзначався зсув рН-середовища в лужну сторону (рН в межах 6,5–7,0), при
нормі 3,5–4,5, що свідчить про порушення мікробіоценоза піхви. Це
пов’язано з припиненням проліферативних процесів у вагінальному
епітелії, зменшенням продукції глікогену епітеліальними клітками,
зниженням або повним зникненням лактобактерій.

В першої групі хворих жінок, яким проводилося лікування препаратом
“Овестін”, до лікування показник рН складав 6,3 ± 0,1, а після лікування
знизився до 5,6 ± 0,2. Таким чином спостерігалося достовірне зниження
показника (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020