Національний аграрний університет

Прудкий Юрій Володимирович

УДК 619:616.95.132:636.2

Сетаріоз великої рогатої худоби (епізоотологія, діагностика, заходи
боротьби)

16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету
Міністрів України

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Галат Владислав Федорович,

Національний аграрний університет, завідувач

кафедри паразитології та тропічної ветеринарії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Дахно Іван
Степанович, Сумський національний аграрний університет, завідувач
кафедри паразитології та токсикології

кандидат біологічних наук, професор Шендрик Любов Іванівна,
Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри
паразитології та інвазійних хвороб

Провідна установа – Одеський державний аграрний університет Міністерства
аграрної політики України, кафедра епізоотології та паразитології, м.
Одеса

Захист відбудеться “26” червня 2006 року о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони 15,
навчальний корпус №3, ауд. № 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони 13,
навчальний корпус №4, к. 41

Автореферат розісланий “25” травня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Прус М.П.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема сетаріозу великої рогатої худоби є
актуальною, оскільки хвороба постійно реєструється в різних регіонах
України і завдає тваринництву значних економічних збитків (Дахно І.,
Шкурка К., Дахно Г., Коваленко О., 1999; Запуговченко К., Супрун М.,
2000; Дідаш К.В., Сорока Н.М., 2003; Шендрик Л., Короленко Л., Пруненко
А., 2003; Галат В.Ф., Сорока Н.М., 2004).

Аналіз вітчизняних літературних джерел свідчить про появу в останні роки
нових неблагополучних пунктів з сетаріозу великої рогатої худоби на
території нашої країни: в Херсонській (Двойнос Г.М., 1986), Сумській
(Дахно І.С. та ін., 1999), Київській, Вінницькій (Поживіл А.І. та ін.,
1999), Черкаській (Запуговченко К., Супрун М., 2000), Житомирській,
Кіровоградській та Донецькій (Сорока Н.М. та ін., 2001),
Дніпропетровській (Шендрик Л., Короленко Л., 2003) та Харківській
(Щетинський І.М., 2004) областях. Незважаючи на значне поширення,
хвороба залишається переважно поза увагою фахівців ветеринарної
медицини. Причиною цього є те, що прижиттєва діагностика сетаріозу
великої рогатої худоби пов’язана з певними труднощами.

Тому сьогодні гостро назріла необхідність детального вивчення
епізоотології сетаріозу великої рогатої худоби та з’ясування причин, які
сприяють поширенню інвазійної хвороби на території країни. Особливої
уваги, з цієї точки зору, заслуговує питання своєчасної діагностики,
терапії та профілактики гельмінтозу (Бундіна Л.А., 1998; Короленко Л.,
Сінюгіна І., Шендрик Л., Маценко О., 2004; Campbel W.C., Fisher M.H.,
Stpley E.O. et al., 1983 та ін.).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом комплексних наукових досліджень, виконаних згідно з
тематикою кафедри паразитології та тропічної ветеринарії
Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки
продукції тваринництва Національного аграрного університету “Вивчити
цикл розвитку збудників, епізоотологію, патогенез, імунітет сетаріозу
великої рогатої худоби та розробити заходи боротьби і профілактики цього
гельмінтозу” (номер державної реєстрації 0101U003463).

Мета роботи і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи – вивчити
основні питання епізоотології і діагностики сетаріозу великої рогатої
худоби та розробити ефективні заходи боротьби з цією інвазією.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

– вивчити поширення сетаріозу великої рогатої худоби в господарствах
Броварського району Київської області та встановити особливості сезонної
і вікової динаміки хвороби в залежності від статі тварин;

– провести порівняльну оцінку ефективності вітчизняних та зарубіжних
лікарських засобів, виготовлених на основі макроциклічних лактонів, у
боротьбі з сетаріозом великої рогатої худоби;

– встановити ефективність інсектицидного препарату байофлаю в боротьбі з
імагінальними стадіями проміжних хазяїв сетарій – кровосисних комарів;

– вивчити і оцінити вплив байофлаю на основні морфологічні та біохімічні
показники крові великої рогатої худоби (кількість еритроцитів,
лейкоцитів, лейкограма, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), вміст
гемоглобіну, загального білку, сечовини, креатиніну, холестерину,
активність амілази, аланін- та аспартатамінотрансферази (АлАТ, АсАТ),
лужної фосфатази);

– виявити вплив солей амонію на преімагінальні стадії розвитку
кровосисних комарів;

– розробити та запропонувати фахівцям ветеринарної медицини
“Рекомендації з діагностики та заходів боротьби з сетаріозом великої
рогатої худоби”.

Об’єкт досліджень – сетаріоз великої рогатої худоби та хімічні препарати
для боротьби з паразитами і їх проміжними хазяями, комарі на різних
стадіях розвитку.

Предмет досліджень – епізоотологічні характеристики сетаріозу великої
рогатої худоби, зміни біохімічних та морфологічних показників крові за
сетаріозної інвазії, методи діагностики хвороби, порівняльна
ефективність протисетаріозних препаратів.

Методи досліджень – клінічні, епізоотологічні, копроовоскопічні,
гемоларвоскопічні, гематологічні, біохімічні й статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані нові дані про поширення
і особливості епізоотології сетаріозної інвазії в залежності від пори
року, статі, віку й породи великої рогатої худоби. Вперше вивчена в
порівняльному аспекті ефективність вітчизняних антигельмінтиків
нововерма, бровермектину-грануляту, бровермектину-ін’єкційного та
зарубіжних препаратів (баймек, дектомакс) у боротьбі з сетаріозом
великої рогатої худоби. Доведена висока ефективність нового
протипаразитарного препарату байофлай проти імаго кровосисних комарів та
солей амонію – для знищення їх преімагінальних стадій.

Практичне значення одержаних результатів. Доведена ефективність
лікарських засобів у боротьбі з сетаріозом великої рогатої худоби,
спричиненим личинками круглих гельмінтів – Setaria labiato-papillosa.
Запропоновано ефективний протипаразитарний препарат байофлай для
знищення проміжних хазяїв збудника сетаріозу – кровосисних комарів.
Доведена згубна дія солей амонію на личинкові стадії розвитку цих комах.
Результати досліджень використовуються в навчальному процесі на
кафедрі паразитології та тропічної ветеринарії Національного аграрного
університету, а також на факультетах ветеринарної медицини інших
навчальних закладів України при підготовці студентів, магістрів та
підвищенні кваліфікації фахівців ветеринарної медицини.

Матеріали дисертаційної роботи використані при підготовці “Рекомендацій
з діагностики та заходів боротьби з сетаріозом великої рогатої худоби”
(2005).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він, за участю наукового
керівника, обрав напрям досліджень та сформулював наукову концепцію
дисертаційної роботи. Дисертантом особисто розроблені плани, методи і
схеми дослідів. Автором самостійно виконано, проаналізовано й
узагальнено весь обсяг проведених досліджень.

Деякі експериментальні дослідження здобувач провів спільно з науковими
співробітниками, які є співавторами окремих публікацій, що включені до
списку опублікованих робіт.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної
роботи доповідались та обговорювались на наукових конференціях
професорсько-викладацького складу та аспірантів Навчально-наукового
інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК
Національного аграрного університету (м. Київ, 3-4 березня 2004 р., 2-3
березня 2005 р., 14-17 березня та 6-7 квітня 2006 р.), Міжнародній
науково-практичній конференції “Актуальные проблемы ветеринарной
медицины и зоотехнии” (м. Вітебськ, листопад 2004 р.),
Науково-практичній конференції Українського наукового товариства
паразитологів, присвяченій 100-річчю від дня народження академіка НАН
України О.П. Маркевича (м. Севастополь-Ласпі, 19-24 вересня 2005 р.),
Міжнародній науково-практичній конференції паразитологів,
присвячений 100-річчю від дня народження академіка Р.С.
Чеботарьова (м. Київ, Національний аграрний університет, 2006 р.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень висвітлені у 11
наукових працях, у тому числі: 5 статтях, що опубліковані у фахових
виданнях: “Вісник Державного агроекологічного університету”, “Науковий
вісник Національного аграрного університету”, журнал “Ветеринарна
медицина України”, матеріалах конференцій професорсько-викладацького
складу і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини,
якості і безпеки продукції АПК НАУ (м. Київ, 2004, 2005 та 2006 рр.) – 3
публікації, Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальные
проблемы ветеринарной медицины и зоотехнии” (м. Вітебськ, 2004),
науково-практичної конференції Українського наукового товариства
паразитологів (м. Севастополь-Ласпі, 2005) та в методичних
рекомендаціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота виконана на 162
сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 22 таблицями, 6 рисунками і
включає вступ, огляд літератури, власні дослідження (3 підрозділи), їх
аналіз і узагальнення, висновки та пропозиції виробництву. У списку
використаної літератури наведено 228 джерел, у тому числі 49 – іноземних
авторів.

Основний зміст роботи

Матеріал та методи досліджень. Роботу виконували упродовж 2003-2005 рр.
на базі наукової лабораторії кафедри паразитології та тропічної
ветеринарії Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості
і безпеки продукції АПК Національного аграрного університету,
лабораторії біохімії та ендокринології Інституту онкології Академії
медичних наук України, а також в неблагополучних з сетаріозу великої
рогатої худоби тваринницьких господарствах Київської області.

Всього досліджено на сетаріоз 1723 голови великої рогатої худоби.

З метою зажиттєвої діагностики хвороби кров для гельмінтоларвоскопічних
дослідень брали у тварин з вуха або яремної вени. Для її стабілізації
застосовували гепарин. Виявлення мікросетарій в крові проводили методом
розчавленої краплі за М. Романовичем або центрифугуванням стабілізованої
крові за Т. Поповою. Екстенсивність та інтенсивність інвазії визначали
шляхом підрахунку кількості мікросетарій в 1 смі осаду.

Збір статевозрілих сетарій в місцях їх локалізації здійснювали після
забою великої рогатої худоби. Проміжних хазяїв філярій (комарів родини
Culicidae) відловлювали на пасовищі в період нападання їх для
кровоссання на велику рогату худобу. Цей термін тривав з квітня по
жовтень включно.

Для дегельмінтизації великої рогатої худоби, ураженої личинками сетарій,
застосовували вітчизняні лікарські засоби нововерм, бровермектин
ін’єкційний і бровермектин у гранулах та зарубіжні – баймек і дектомакс.

Виробництво вітчизняного лікарського засобу нововерм налагоджене в
Українській виробничо-комерційній корпорації з зоотехнічного і
ветеринарного забезпечення “Укрзооветпромпостач” (м. Київ). Нововерм
представляє собою прозору рідину. В 1см3 розчину лікарського засобу
міститься 10 мг діючої речовини – івермектину, який є продуктом
ферментації гриба Streptomyces avermitilis.

Виробником зарубіхного антигельмінтика баймек є фірма “Ваjer”
(Німеччина). Баймек – прозора в’язка рідина жовтуватого кольору. В 1 см3
препарату міститься 10 мг івермектину.

Лікарський засіб широкого спектру дії дектомакс надходить на ринок
України із США (фірма “Рfizer”). Це розчин блідо-жовтого кольору. В 100
см3 розчину дектомаксу міститься 1 г діючої речовини – дорамектину.

Бровермектин-гранулят вводили перорально. Решту препаратів застосовували
підшкірно в ділянці лопатки дворазово в дозі 1 смі на 50 кг маси тіла
тварин. Повторно дегельмінтизацію великої рогатої худоби проводили через
один тиждень. Ефективність протисетаріозних лікарських засобів визначали
через 14, 30 та 45 діб після останньої дегельмінтизації хворої на
сетаріоз великої рогатої худоби на підставі лабораторних досліджень
крові та виявленні в ній личинок круглих гельмінтів.

В боротьбі з імагінальними стадіями розвитку кровосисних комарів
використовували інсектицид байофлай. Препарат застосовували в дозі 10
см3 на дорослу тварину методом поливання на шкіру спини.

Байофлай – це рідина, розфасована в поліетиленові банки. Дозування
препарату автоматичне.

Вивчення впливу байофлаю на імаго кровосисних комарів проводили на 725
коровах. Гематологічні та біохімічні дослідження великої рогатої худоби
здійснювали на початку досліду та через 7, 14 і 28 діб після
застосування цього препарату.

Для знищення преімагінальних стадій розвитку проміжних хазяїв сетарій
застосовували вуглеамонійну сіль (ВАС). Це суміш бікарбонату (99%) та
карбонату (1%) амонію, що являє собою дрібні кристали білого, сірого або
рожевого кольору. Дію вуглеамонійних солей на личинок кровосисних
комарів вивчали в лабораторних умовах при температурі повітря 18-20єС та
у водоймі села Княжичі Броварського району Київської області.

Препарат виготовляється шляхом карбонізації водного розчину аміаку
вуглекислим газом. Після центрифугування вуглеамонійну сіль розфасовують
в поліетиленові мішки по 40 кг. Продукт для сільського господарства
виробляється на Сєверодонецькому ДПП “Об’єднання Азот” за технічними
умовами для кормовиробництва (ТУ У 6-046878 73. 026-96) та для
рослинництва (ТУ 113-05-1128332-15-92).

Гематологічні показники (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст
гемоглобіну, лейкограма) визначали згідно загальноприйнятих методик
(І.П. Кондрахін, 1985). Кількість еритроцитів підраховували за допомогою
камери із сіткою Горяєва. Для визначення ШОЕ був використаний метод
Панченкова (1984).

Вміст глюкози визначали за кольоровою реакцією з орто-толуїдином,
кетонових тіл – йодометричним методом та за Н.Н. Пушкіною (1981), РН
крові – методом Р.Х. Кармолієва, вміст кальцію – трилонометричним
методом за Д.Я. Луцьким (1968), вміст неорганічного фосфору – за методом
Брігса у модифікації С.Д. Івановського, вміст магнію – за І.В.
Петрухіним з тритановим жовтим, вміст каротину в сироватці крові за В.Ф.
Коромисловим та Л.А. Кудрявцевою (1973).

Визначення активності аланінамінотрансферази (АЛАТ) та
аспартатамінотрансферази (АСАТ) проводили фенілгідразиновим методом і на
біохімічному аналізаторі “Cobas mira Plu”, г – глутамілтрансферази – з
субстратом б-г-глумалін-4-нітроанілідон та на біохімічному аналізаторі,
лужної фосфатази (ЛФ) – методом гідролізу з в-гліцерофосфатом, амілази –
амінокластичним методом зі стійким крохмальним субстратом та на
біохімічному аналізаторі, каталази – методом В.С. Асатіані,
холінестерази – уніфікованим методом із гідролізом ацетилхолінхлориду.

Отримані дані оброблені статистично. Достовірність одержаних результатів
визначали за допомогою критерію Стьюдента (t) на персональному
комп’ютері з використанням програми Microsoft Excel 2002 з пакету MS
Office XP. Різницю між двома величинами вважали достовірною при Р<0,05. Результати досліджень та їх аналіз Поширення сетаріозу великої рогатої худоби в господарствах Київської області. Упродовж квітня 2004 року з метою встановлення сетаріозної інвазії було досліджено проби крові від великої рогатої худоби з господарств Броварського району Київської області: ТОВ “Бобрицьке”, СГП ім. Шевченка, ТОВ “Агро-2000”, ПП “Придеснянський”, СТОВ “Княжицьке”, СВАТ а/к “Калита”, ТОВ “Войтовське”, Ф/г “Журавушка”. В усіх господарствах була зареєстрована сетаріозна інвазія великої рогатої худоби. В досліджених господарствах Броварського району ураженість великої рогатої худоби збудником інвазії коливалась від 23,3 до 56,6%. В 1 смі крові інвазованих тварин виявляли, в середньому, 1,6 мікросетарій. З метою вивчення поширення сетаріозної інвазії, на Броварському забійному пункті провели розтини великої рогатої худоби і збір статевозрілих круглих гельмінтів. Всього було досліджено на сетаріоз 280 тварин. Зібрано від забитих 23 хворих тварин 168 статевозрілих гельмінтів. Всього самців було виявлено 73 (43,5%), а самок – 95 (56,5%). Із них 125 (74,4%) паразитів локалізувались на серозній оболонці кишечнику великої рогатої худоби, 22 (13,1%) – на печінці, 21 (12,5%) – в грудній порожнині тіла. Статевозрілі збудники характеризувалися такими ознаками: довжина самців коливалася від 47 до 53 мм; ширина – від 0,4 до 0,5 мм. Самки значно більших розмірів: 80-98 мм (довжина) і 0,5-0,8 мм (ширина). Це тонкі ниткоподібної форми паразити світло-сірого кольору. На головному кінці круглих гельмінтів знаходили чотири сосочки. Ротовий отвір охоплює хітинове кільце. Вульва у самок знаходиться в передній частині тіла. Самці мають дві спікули різної довжини. Задній кінець їх тіла гачкоподібно закручений. На основі цих характеристик та літературних даних виявлені в організмі великої рогатої худоби круглі гельмінти були віднесені до виду Setaria labiato-papillosa. Ураженість великої рогатої худоби збудником сетаріозу залежно від віку, сезону та статі. Дослідження проводили упродовж 2003 року в СТОВ “Бобрицьке” Київської області. В господарстві вирощують велику рогату худобу чорнорябої породи. В дослідах було використано 345 тварин різного віку та статі. Для встановлення діагнозу кров з яремної вени брали 1 раз на місяць і досліджували її на наявність мікросетарій. За результатами проведених досліджень встановлено, що статевозрілі збудники хвороби та їх личинки паразитують в організмі великої рогатої худоби в різні пори року. Максимальна ураженість корів личинками круглих гельмінтів зареєстрована в квітні (46,7%). В січні в 1 смі крові було виявлено 42 мікросетарії (табл. 1). Лише в грудні личинок збудника сетаріозу в крові великої рогатої худоби не виявлено. Таблиця 1 Сезонна динаміка сетаріозу великої рогатої худоби, М+m Місяці року Кількість обстежених тварин Кількість тварин, уражених мікросетаріями Ступінь ураження, % Кількість виявлених мікросетарій, екз. Середня ураженість тварин мікросетаріями, екз. Максимальна кількість мікросетарій в 1 смі крові Березень 2003 р. 30 11 36,6 38 3,4+1,57 14 Квітень 30 14 46,7 27 1,9+0,23 4 Травень 30 10 33,3 13 1,3+0,62 4 Червень 30 12 40,0 16 2,7+0,67 4 Липень 30 9 30,0 29 3,2+1,96 10 Серпень 30 3 10,0 28 9,3+1,95 12 Вересень 30 3 10,0 16 5,3+0,78 6 Жовтень 30 4 13,3 12 3,0+0,72 5 Листопад 30 5 16,7 10 2,0+0,00 2 Грудень 25 - - - - - Січень 2004 р. 25 2 8,0 60 30,0+6,97 42 Лютий 25 2 8,0 50 25,0+0,58 26 Всього 345 75 20,3 328 4,4+1,46 42 Таким чином, у СТОВ “Бобрицьке” Броварського району 20,3% великої рогатої худоби уражені мікросетаріями. Середня інтенсивність інвазії становила 4,4 екз. в 1 смі крові тварин. Виявлені мікросетарії мали заокруглений головний та загострений хвостовий кінці тіла. Визначення розмірів 30 личинок показали, що їх довжина становила 0,2-0,3 мм, ширина – 0,005 мм. Мікросетарії виявились малостійкими до умов зовнішнього середовища. Так, в краплі води за температури повітря +25єС вони втрачали життєздатність упродовж 22 год., при +37єС – через 14 год. В плазмі крові великої рогатої худоби деякі мікросетарії залишалися життєздатними упродовж 72-96 годин (за температури повітря відповідно +37єС та +18єС). З метою встановлення ураженості великої рогатої худоби збудником сетаріозу залежно від віку було поставлено дослід на 30 тваринах: корови у віці 7-8 років (10), нетелі у віці 2 роки (10), телята у віці близько одного року (10). Найбільш ураженими мікросетаріями виявилися нетелі (ЕІ 60%, середня інтенсивність інвазії – 13 личинок мікросетарій в 1 смі крові). Не зареєстровано різниці щодо ураження мікросетаріями великої рогатої худоби різної статі. Це підтвердив дослід, проведений на 20 тваринах. Так, ураженість досліджених бичків (10) і теличок (10) віком близько одного року становила в обох групах відповідно по 20%. І в бичків і в теличок було знайдено в середньому по 1 личинці нематод в 1 см3 крові. Динаміка зараження великої рогатої худоби сетаріями. Проміжними хазяями збудників сетаріозу великої рогатої худоби є кровосисні комарі. В 2003 році перші випадки нападання для живлення кровосисних самок комарів на велику рогату худобу зареєстровані 24 квітня. Останній раз 3 самки були відловлені 13 жовтня. Максимум комах нападали для кровоссання на велику рогату худобу в червні: 578 екз. за 3 хв. (рис. 1). Всього з квітня по жовтень було відловлено 1680 комарів. Переважно це були членистоногі роду Aedes (1260 екз., або 75%). Решта – види роду Anopheles (420 екз., або 25% від загальної кількості зібраних комарів). Останні характеризувалися невеликими розмірами (6-7 мм в довжину). Вони мали світло-коричневий колір. Крила і лапки темні. На задньому сегменті розташовані два виступи. Хоботок добре розвинений. Кровосисні комарі роду Anopheles на 2-3 мм більші, порівняно з комахами роду Aedes. Мікросетарії виявлені в організмі 33 самок (2%) комарів обох родів. Зажиттєві методи діагностики. При встановленні діагнозу на сетаріоз великої рогатої худоби враховували епізоотологічні дані, зокрема вік тварин, наявність неподалік від ферми чи літнього табору водойм, в яких виплоджуються проміжні хазяї збудників хвороби та активність їх нападу на дефінітивних хазяїв для кровоссання. В усіх неблагополучних з сетаріозу господарствах Броварського району Київської області є невеликі водойми (на території окремих населених пунктів їх 2 або й 3), в яких розвиваються преімагінальні стадії розвитку комарів. Хворі на сетаріоз тварини мали знижений апетит, вони були пригніченими, слизові оболонки блідого кольору, у деяких тварин розвивалася атонія передшлунків, у них знижувалась продуктивність. Ці ознаки давали підстави запідозрити сетаріозну інвазію у великої рогатої худоби. Остаточний діагноз підтверджували лише лабораторними методами при виявленні в крові личинок S. labiato-papillosa. З цією метою нами було досліджено проби крові від 765 голів великої рогатої худоби з метою виявлення мікросетарій. Кров одержували за допомогою стерильних голок для взяття крові з яремної вени в першій половині дня. Для її стабілізації в скляні пробірки добавляли 1-2 мг гепарину. Після цього доставляли на кафедру паразитології та тропічної ветеринарії або в Броварську державну лабораторію ветеринарної медицини для подальших досліджень. В лабораторії кров в кількості 1 смі поміщали в центрифужні пробірки, добавляли до неї 9 смі дистильованої води і центрифугували упродовж 5 хв. Після цього одержаний осад (1 смі) досліджували під малим збільшенням мікроскопу – (ок. 7 х об. 20). Дослідження проводили в день взяття крові або в першій половині наступної доби. В полі зору виявляли і підраховували кількість мікросетарій в 1 смі осаду. Менш ефективним виявився метод дослідження розчавленої краплі крові, одержаної з периферичних судин. З цією метою надрізали ножицями край вуха. Брали одну першу краплю крові і одержаний мазок досліджували на наявність мікросетарій. Результати досліджень показали, що із 10 проб крові, взятих із яремної вени виявили мікросетарій в 5 (50%), тоді як при дослідженні розчавленої краплі – лише в 3 пробах (33,3%). Проведені досліди показали, що статевозрілі паразити виділяють мікросетарій упродовж року і їх можна виявити в крові великої рогатої худоби в будь-яку пору. Посмертні методи діагностики. Важливу роль в остаточній постановці діагнозу на сетаріоз відіграють результати ветеринарно-санітарної експертизи туш великої рогатої худоби та розтину трупів тварин. При розтині відмічали виснаження трупа. Слизові оболонки були анемічними. Печінка і селезінка збільшені. Капсула печінки потовщена, місцями знаходили ділянки некрозу. На очеревині та селезінці виявляли крововиливи. Реєстрували перитоніт, на поверхні і в товщі стінок кишечника знаходили вузлики величиною до лісового горіха. При розрізі в них виявляли личинок сетарій. В місцях паразитування статевозрілих гельмінтів (грудна та черевна порожнина, печінка) спостерігали запалення. Кількість виявлених збудників коливалась від 1 до 16 в організмі однієї тварини. Максимальна кількість статевозрілих гельмінтів зареєстрована у тварин віком близько 2 років. Це співпадає з даними, отриманими при дослідженні крові та виявленні в ній личинок збудника. Заходи боротьби з сетаріозом великої рогатої худоби в господарствах Київської області. Найбільш ефективними протипаразитарними препаратами є макроциклічні лактони. Їх ефективність і була вивчена на тваринах, уражених збудником сетаріозу. В боротьбі з імаго кровосисних комарів випробувано інсектицид широкого спектру дії байофлай, а проти личинок цих комах – вуглеамонійні солі. Ефективність макроциклічних лактонів при сетаріозі великої рогатої худоби. Дослідження проводили в СТОВ “Княжицьке” Броварського району Київської області в жовтні-листопаді 2004 року. Об’єктом досліджень став молодняк великої рогатої худоби чорно-рябої породи віком 18-24 міс., уражений личинками круглих гельмінтів Setaria labiato-papillosa. Для цієї мети сформували три дослідних і одну контрольну групи тварин. У кожній групі було по 10 голів великої рогатої худоби. У першій дослідній групі тварин для їх дегельмінтизації застосовували вітчизняний лікарський засіб нововерм. У другій дослідній групі, для знищення збудників хвороби, використовували зарубіжний антигельмінтик баймек. У третій групі великої рогатої худоби застосовували лікарський засіб широкого спектру дії дектомакс. Тварини четвертої групи антигельмінтиків не отримували. Вони слугували контролем. Перед застосуванням лікарських засобів були проведені дослідження великої рогатої худоби всіх чотирьох груп на ураженість їх мікросетаріями. Екстенсивність та інтенсивність сетаріозної інвазії визначали шляхом досліджень під малим збільшенням мікроскопу та підрахунку кількості мікросетарій в 1 смі осаду, отриманого з дна центрифужних пробірок. Ефективність названих лікарських засобів визначали на основі результатів лабораторних досліджень крові та підрахунку виявлених в ній личинок сетарій. Одержані дані наведені в табл. 2. B h-S?RHb h-S?H*RHb occcacccUccoocccooooooooo J L ? ? J ? ? ue c ¤ u ooeTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTH dh`„A .?.Oe/ 1ue2oe3?8V>„?thAooooocoooooooooooooooooooo

c¶dnhiicjvl?o?roet|x?|Ue~TH~a~oooooooooooooooooooooooooooo

(ЕЕ-90%, ІЕ-94,06%). Менш згубно діє на мікросетарій вітчизняний
препарат із групи макроциклічних лактонів нововерм. Його екстенс- та
інтенсефективність при дворазовій дегельмінтизації хворих на сетаріоз
тварин становила відповідно 80 та 88,83%. Ніяких відхилень у поведінці
великої рогатої худоби після застосування лікарських засобів не
спостерігали.

Таблиця 2

Ефективність лікарських засобів за сетаріозу великої рогатої худоби

Група тварин

Назва препарату Виявлено мікросетарій в 1 смі крові, екз.

до деге-льмінти-зації після дегельмінтизації ЕЕ, % ІЕ, %

на 14 добу на 30 добу на 45 добу

1 (дослідна) Нововерм 17 0 1 2 80 88,83

2 (дослідна) Баймек 16 0 0 1 90 94,06

3 (дослідна) Дектомакс 18 0 0 0 100 100

4 (контроль) – 19 20 19 20 — —

Ефективність бровермектину-грануляту при сетаріозі великої рогатої
худоби. Дослід проводили в СТОВ “Княжицьке” Броварського району
Київської області в жовтні 2005 року на великій рогатій худобі
чорно-рябої худоби віком від 1,5 до 2 років. Для проведення досліду були
сформовані 3 дослідних і одна контрольна групи по 10 тварин у кожній.

Антигельмінтик виробництва НВФ “Бровафарма” застосовували в таких дозах:
3 г на 50 кг маси тіла (1 дослідна група) та 4 г на 50 кг маси тіла (2
дослідна група) перорально, 1 смі розчину бровермектину-ін’єкційного
підшкірно на 50 кг маси тіла (3 дослідна група). Тварини контрольної
групи антигельмінтика не отримували.

У день проведення досліду досліджували кров від тварин на наявність в
ній мікросетарій. Паралельно досліджували фекалії методом послідовних
промивань на наявність в них яєць трематод та методом Фюллеборна – яєць
цестод і нематод. Вираховували кількість виявлених яєць в 1 г фекалій.

При дослідженні фекалій методом Фюллеборна у дослідних тварин були
виявлені яйця стронгілят (до 5 екз.) та яйця монієзій (до 4 екз. в 1 г
фекалій). Ураженість тварин стронгілятами в усіх трьох дослідних групах
склала 36,6%, монієзіями – 26,6%.

Після застосування бровермектину його ефективність визначали через 7,
14, 21 та 28 днів. Вона становила 100% відносно збудників сетаріозу.

Бровермектин-гранулят також виявився високоефективним (100%)
антигельмінтиком проти стронгілят та монієзій великої рогатої худоби.
Причому, при пероральному застосуванні цього лікарського засобу його
ефективність виявилася такою ж високою, як і при підшкірному введенні.
Це пов’язано, на нашу думку, з тим, що в органах травлення
бровермектин-гранулят безпосередньо діє на цих паразитичних червів, що і
спричиняє їх загибель. Асоціативні інвазії, спричинені іншими
гельмінтами, досить часто реєструють на фермах великої рогатої худоби.
Таким чином, виходячи з наших досліджень, бровермектин-гранулят –
препарат широкого спектру дії при змішаних інвазіях тварин.

Ефективність байофлаю для профілактики сетаріозу великої рогатої худоби.
Дослідження проводили протягом червня-серпня 2004 року в СТОВ
“Княжицьке”, ТОВ “Бобрицьке” Броварського району Київської області та на
агрономічній дослідній станції “Митниця” Національного аграрного
університету. В дослідах використовували корів чорнорябої породи віком
від 2 до 8 років. Для проведення дослідів з вияснення ефективності
байофлаю, як інсектициду у боротьбі з комахами, зокрема з кровосисними
комарами, були сформовані за принципом аналогів три дослідні (650 голів)
і три контрольні (75 голів) групи тварин. Тваринам контрольних груп
інсектицид не застосовували. Повторно препарат наносили на шкіру спини
дослідним коровам через 1 міс. Крилатих комах відловлювали на тваринах
дослідних і контрольних груп щодоби протягом 3 хв. у період з 18 до 21
год. вечора. Постійних ектопаразитів великої рогатої худоби (воші,
волосоїди, іксодові кліщі) збирали упродовж 5 хв. з типових місць їх
локалізації. Систематичне положення зібраних членистоногих дрібних
розмірів встановлювали під мікроскопом МБІ (ок. 7 х об. 20).

Гематологічні й біохімічні дослідження проводили на кафедрі
паразитології та тропічної ветеринарії Національного аграрного
університету і в лабораторії біохімії та ендокринології Інституту
онкології Академії медичних наук України.

Перед початком проведення дослідів та в процесі спостережень на великій
рогатій худобі були зареєстровані такі постійні й тимчасові
ектопаразити: волосоїди (Bovicola bovis); воші (Haematopinus
еurysternus); мухи родів Musca, Stomoxys, Lyperosia, Haеmatobia; комарі
родів Aedes i Anopheles; ґедзі родів Tabanus, Haematopota; мошки
(Simulium sp.), мокреці (Culicoides sp.). В ТОВ “Бобрицьке” та СТОВ
“Княжицьке” на тілі великої рогатої худоби знаходили ще й іксодових
кліщів родів Ixodes та Dermacentоr.

За перший тиждень після застосування байофлаю в ТОВ “Бобрицьке” на
дослідних корів зафіксовано нападання для кровоссання упродовж 3 хв. 9
комарів, на контрольних – 126 (ефективність препарату становила 92,9%),
мух – відповідно 7 і 187 (ІЕ препарату становила 96,3%). Через 2 тижні
ці показники для комарів відповідно становили 17 і 127
(інтенсефективність байофлаю знизилась до 86,6%), а мух – 25 і 179
(ефективність – 86,1%). У подальшому спостерігали збільшення кількості
комах, що нападали на оброблених байофлаєм корів. Всього за місяць
спостережень на оброблених тварин напало для кровоссання 118 комарів, на
контрольних – 637 (ІЕ – 81,5%), відповідно мух – 161, на контрольних
корів – 735 (ІЕ – 78,1%).

Аналогічні результати отримали в боротьбі з крилатими комахами при
застосуванні байофлаю в СТОВ “Княжицьке”. Кількість комарів в дослідній
групі протягом місяця, що нападало на корів становило 79 екз., в
контрольній – 468 (ІЕ становила 83,1%); мух відповідно 87 і 678 екз. (ІЕ
– 87,2%). Це стосується також і агрономічної дослідної станції
“Митниця”.

Високоефективним виявився байофлай проти безкрилих комах (воші,
волосоїди). Близько 90% ектопаразитів в перші дні гинули внаслідок
застосування цього препарату. Найбільш чутливими до інсектициду
виявилися личинки комах. В перші два дні після його застосування гинуло
95% личинок вошей і волосоїдів. Більш стійкими до байофлаю виявилися
імагінальні стадії ектопаразитів (загинуло лише 85%).

Препарат слабо діє на гниди (яйця) комах. Лише кожне третє виявлене на
шкірі яйце втрачало життєздатність: зменшувалось в розмірі, набувало
тьмяного кольору, втрачало блиск, при його розчавлюванні був відсутній
характерний тріск. Згубна дія препарату на волосоїдів та вошей
спостерігалася упродовж одного місяця після його застосування. Однак,
через 30 діб кількість різних стадій розвитку комах на дослідних та
контрольних тваринах була приблизно однаковою.

Кліщів збирали з корів обох груп (5 – дослід і 5 контроль). Встановлено,
що на них препарат майже не діє. Так, зокрема, в СТОВ “Княжицьке” в
дослідній групі тварин після застосування лікарського засобу протягом
місяця було зібрано 456, а в контрольній групі – 487 членистоногих.

В крові дослідних тварин після застосування байофлаю та знищення комах
значно підвищився вміст гемоглобіну та кількість еритроцитів,
зменшувалася кількість еозинофілів.

Відмічено підвищення кількості лімфоцитів. Як відомо, загальна кількість
лімфоцитів у крові є показником стану імунної системи організму, що
свідчить про підвищення резистентності у дослідних тварин.

При біохімічних дослідженнях крові істотних змін у дослідних тварин не
виявлено. В СТОВ “Княжицьке” через тиждень після застосування байофлаю
спостерігали зниження показників К+ та Na+.Через два тижні після
нанесення на шкіру байофлаю ці показники підвищувалися.

Через чотири тижні основні біохімічні показники крові тварин були
такими, як перед застосуванням байофлаю.

Внаслідок попередження нападання крилатих комах для кровоссання та
згубного впливу на організм тварин постійних ектопаразитів у оброблених
байофлаєм корів збільшувалася їх продуктивність. Так, у СТОВ “Княжицьке”
надій молока від кожної корови зріс після застосування інсектицидного
препарату на 2,2 л, порівняно з контрольними тваринами.

Таким чином, байофлай – високоефективний інсектицид широкого спектру
дії. Від нього гинуть не лише кровосисні комарі, але й інші тимчасові та
постійні ектопаразити великої рогатої худоби.

Ефективність солей амонію в боротьбі з личинками кровосисних комарів.
Вуглеамонійні солі використовують у сільському господарстві для
консервування і збагачення азотом фуражного зерна. Компоненти
вуглеамонійних солей стерилізують за рахунок азоту насіння бур’янів, що
дозволяє зменшити витрати гербіцидів (Сторчак М.М. та ін., 1998).

Це дало підставу вперше випробувати ефективність вуглеамонійних солей в
боротьбі з личинками кровосисних комарів. Дослід проведено в червні 2005
року в лабораторних умовах кафедри паразитології та тропічної
ветеринарії Національного аграрного університету при температурі повітря
18-200С і в біотопі виплоду цих комах. З цією метою на території села
Княжичі Броварського району у водоймі були виловлені личинки комарів.
Воду набирали у відро з різних місць водойми і проціджували через марлю.
Личинки комарів легко затримувалися на марлі. Характерними ознаками
личинки кровосисного комара є добре розвинута голова з однією парою
вусиків, складні очі. Тіло сегментоване.

Зібраних 20 живих личинок комарів поміщали в 4 склянки, по 5 екз. в
кожну. В посуд доливали по 100 смі води, одержаної з цієї водойми. Після
цього в першу склянку вносили 1 мг, у другу – 5 мг, у третю – 10 мг
вуглеамонійних солей. В четверту склянку вуглеамонійних солей не
добавляли. Упродовж одного тижня щоденно здійснювали спостереження за
поведінкою личинок комарів. Через одну добу личинки кровосисних комарів
у склянках, в які були внесені 5 і 10 мг вуглеамонійних солей загинули.
На третю добу загинули також всі личинки в склянці, в яку вносили
препарат в дозі 1 мг. Всі 5 личинок комарів залишилися життєздатними
протягом тижня в склянці, в яку вуглеамонійних солей не вносили.

Другий дослід проводили на території села Княжичі Броварського району
Київської області безпосередньо у водоймі, в якій були виявлені личинки
кровосисних комарів. Перед початком досліду визначали кількість води в
цій водоймі. З цією метою виміряли довжину, ширину і глибину біотопу
комарів. Було встановлено, що її довжина становила 38 м, ширина – 9 м,
глибина – 0,9 м. Підрахунки показали, що об’єм води становив – 308 мі. В
цю водойму рівномірно було внесено за допомогою розведених у відрі з
водою 308 г вуглеамонійних солей. Таким чином, концентрація
вуглеамонійних солей у водоймі становила 1:10000. Водойма знаходиться в
250 м від літнього табору великої рогатої худоби. В попередні роки
реєстрували значну кількість імаго комарів, які виплоджувались у цій
водоймі і потім нападали на тварин і людей для кровоссання.

В 2005 році, після застосування вуглеамонійних солей, виплоду
кровосисних комарів не було зареєстровано. Не нападали окрилені комахи і
на тварин. Зібрані через тиждень 39 личинок з обробленої вуглеамонійними
солями водойми виявились нежиттєздатними. Таким чином, вуглеамонійні
солі у розведенні 1:10000 згубно діють на личинок кровосисних комарів в
біотопах (водоймах) їх розвитку.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено нові дані щодо епізоотичної ситуації з
сетаріозу великої рогатої худоби на Київщині. Здійснено пошук нових
протипаразитарних препаратів, встановлено та проведено порівняння їх
ефективності і вплив на організм великої рогатої худоби. Доведено
ефективність нового інсектициду байофлаю в боротьбі з проміжними хазяями
сетарій – кровосисними комарами та вуглеамонійних солей – для знищення
їх преімагінальних стадій розвитку.

2. Збудники сетаріозної інвазії великої рогатої худоби – круглі
гельмінти Setaria labiato-papillosa паразитують в організмі тварин
протягом року. Максимальна ураженість мікросетаріями зареєстрована у
великої рогатої худоби віком 2 роки. Екстенсивність інвазії у цієї
вікової групи тварин сягає 60%. Інтенсивність інвазії – 13 мікросетарії
в 1 смі крові.

3. При дослідженні проміжних хазяїв сетарій кровосисних комарів родів
Aedes та Anopheles в їх мальпігієвих судинах виявлені личинки збудника.
Із 1680 екз. відловлених на великій рогатій худобі цих комах личинки S.
labiato-papillosa були знайдені в 33 самок (2%). Найінтенсивніше
нападають на велику рогату худобу комарі для живлення в червні (до 578
екз. за 3 хв.). Мікросетарій знаходили в організмі кровосисних комарів з
травня по вересень включно. Максимальну кількість личинок сетарій
виявлено в організмі цих членистоногих влітку (87,5%). Не зареєстровано
личинок в організмі самок комарів в квітні й жовтні. В травні і вересні
в них виявлено відповідно 3 і 2 мікросетарії.

4. При розтині 280 туш великої рогатої худоби в 23 із них виявлено 168
статевозрілих збудників сетаріозу, в т.ч. на кишечнику 125 (74,4%), на
печінці – 22 (13,1%), в грудній порожнині – 21 (12,5%). Із них 95
(56,5%) були самки і 73 (43,5%) – самці. Більші за розміром були самки
(від 80 до 98 мм) в порівнянні із самцями (47-53 мм).

5. Найбільш ефективним методом зажиттєвої діагностики сетаріозу великої
рогатої худоби є дослідження крові з яремної вени. Максимальна кількість
мікросетарій (до 26-42 екз. в 1 см3 крові тварин) зареєстрована взимку
(січень-лютий).

6. Високоефективними для дегельмінтизації хворої на сетаріоз великої
рогатої худоби виявилися такі лікарські засоби із групи макроциклічних
лактонів: бровермектин-ін’єкційний, нововерм, баймек, дектомакс.
Досліджувані лікарські засоби застосовували два рази з інтервалом 7 діб
у дозі 1 см3 на 50 кг маси тіла. Бровермектин-гранулят вводили
перорально з водою у дозі 3-4 г/50 кг маси тіла. В порівняльному аспекті
ефективність бровермектину-грануляту та бровермектину-ін’єкційного й
дектомаксу становила 100%. ЕЕ баймеку й нововерму сягала 80-90%,
ІЕ-88,83-94,06%. Одержано 100%-ну ефективність
бровермектину-ін’єкційного та бровермектину-грануляту при стронгілятозах
органів травлення та монієзіозі великої рогатої худоби.

7. Негативно впливає на проміжних хазяїв сетарій інсектицидний засіб
байофлай. Застосування препарату в дозі 10 мл на тварину методом
нанесення лікарського засобу на шкіру в ділянці спини зменшує нападання
кровосисних комах на велику рогату худобу упродовж одного місяця на
81,5-83,1%. На 78,1-87,2% менше нападало мух на оброблених байофлаєм
дослідних корів у порівнянні з контрольними тваринами. Інсектицид
виявився неефективним проти іксодових кліщів. Високоефективним був
препарат проти безкрилих комах (воші, волосоїди), якими була уражена
велика рогата худоба дослідних і контрольних груп. 90-95% цих комах
гинули в перші дві-три доби після застосування інсектициду. Надої молока
від однієї обробленої байофлаєм корови збільшилися, в середньому, на 2,2
л.

8. Аналіз морфологічних та біохімічних показників крові під час
застосування байофлаю та впродовж 4 тижнів після його нанесення на шкіру
спини засвідчив, що відбувалися зміни в сторону їх нормалізації. Це
стосується кількості еритроцитів, лейкоцитів, лейкограми, вмісту
гемоглобіну та ШОЕ. Через два тижні після обробки корів інсектицидом
спостерігали зниження показників К+ і Na+.

9. Згубно діють на личинок кровосисних комарів вуглеамонійні солі у
розведенні 1:10000. Досліди, проведені в умовах лабораторії кафедри
паразитології та тропічної ветеринарії Національного аграрного
університету і в природних умовах, де відбувається розвиток
преімагінальних стадій цих комах, показали, що упродовж одного тижня
після застосування вуглеамонійних солей настає загибель всіх личинок
кровосисних комах.

Пропозиції виробництву

1. Рекомендації з діагностики та заходів боротьби з сетаріозом великої
рогатої худоби, які були розглянуті й схвалені вченою радою
Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки
продукції АПК Національного аграрного університету (протокол №4 від 29
листопада 2005 року).

2. Для дегельмінитизації хворої на сетаріоз великої рогатої худоби
необхідно застосовувати макроциклічні лактони: дектомакс та
бровермектин-ін’єкційний підшкірно в дозі 1 смі на 50 кг маси тіла та
бровермектин-гранулят перорально в дозі 3 г на 50 кг маси тіла. Менш
ефективними в боротьбі з цією інвазією є баймек та нововерм в дозі 1 см3
на 50 кг маси тіла великої рогатої худоби.

3. В боротьбі з імаго кровосисних комарів необхідно застосовувати
байофлай методом нанесення його на шкіру ділянки спини в дозі 10 см3 на
тварину. Препаратом слід обробляти велику рогату худобу, в т.ч. і дійних
корів, в період нападання кровосисних комах для живлення.

4. Ефективним засобом профілактики сетаріозу великої рогатої худоби є
знищення преімагінальних стадій розвитку кровосисних комарів у водоймах,
в яких вони виплоджуються. Для цієї мети необхідно застосовувати
вуглеамонійні солі в розведенні 1:10000.

Список опублікованих праць

1. Рекомендації з діагностики та заходів боротьби з сетаріозом великої
рогатої худоби / В.Ф. Галат, Н.М. Сорока, Ю.В. Прудкий – К.: НАУ, 2005.
– 26 с. (Дисертант провів дослідження з визначення ефективності
протисетаріозних лікарських засобів).

2. Галат В.Ф., Прудкий Ю.В. Епізоотологія сетаріозу великої рогатої
худоби // Вісник Державного агроекологічного університету, 2004. – №1
(12). – С. 133-136. (Дисертант вивчив деякі питання епізоотології
сетаріозу великої рогатої худоби).

3. Прудкий Ю., Галат В., Сорока Н. Ефективність байофлаю проти
ектопаразитів великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України,
2005. – №4. – С. 21-22. (Дисертант особисто визначив ефективність
байофлаю в боротьбі з кровосисними комарами).

4. Прудкий Ю.В. Ефективність лікарських засобів за сетаріозу великої
рогатої худоби // Науковий вісник НАУ, 2005. – №86. – С. 192-194.

5. Прудкий Ю.В., Галат В.Ф., Сорока Н.М. Профілактика сетаріозу великої
рогатої худоби // Науковий вісник НАУ, 2006. – №98. – С. 151-153.
(Дисертант випробував ефективність нових препаратів в боротьбі з
проміжними хазяями сетарій).

6. Терапевтична ефективність бровермектину-гранулята при акарозах та
гельмінтозах рогатої худоби / А. Березовський, В. Галат, Ю. Прудкий, В.
Чорний // Ветеринарна медицина України, 2006. – №4. – С. 21-22.
(Дисертант визначив ефективність бровермектину-грануляту при сетаріозі
великої рогатої худоби).

7. Сетариоз животных в Украине / В.Ф. Галат, А.В. Березовский,
Н.М. Сорока, Ю.В. Прудкий // Учёные записки Витебской ордена “Знака
почёта” государственной академии ветеринарной медицины, 2004. – Том 40.
– Ч.1.– С.187-188. (Дисертант визначив ефективність протисетаріозних
препаратів та провів їх узагальнення).

8. Галат В.Ф., Прудкий Ю.В., Галат М.В. Заходи боротьби з сетаріозом
великої рогатої худоби // Вестник зоологии. Паразитология и
современность. Материалы научно-практической конференции украинского
научного общества паразитологов, посвященной 100-летию со дня рождения
академика НАН Украины А.П. Маркевича, 2005. – № 19. – Ч. 1. – С. 83-84.
(Дисертант провів дослідження з випробування антигельмінтиків широкого
спектру дії при сетаріозі великої рогатої худоби).

9. Прудкий Ю.В., Галат В.Ф., Сорока Н.М. До питання епізоотології
сетаріозу великої рогатої худоби // Тези доп. конф. проф.-викл. складу і
аспірантів ННІ ВМЯБП АПК НАУ. – К.: НАУ. – 2004. – С. 82. (Дисертант
вивчив питання епізоотології сетаріозу великої рогатої худоби).

10. Прудкий Ю.В., Галат В.Ф. Засоби боротьби з сетаріозом великої
рогатої худоби // Тези доп. конф. проф.- викл. складу і аспірантів ННІ
ВМЯБП АПК НАУ, 3-4 березня 2005. – С. 65. (Дисертант поставив досліди,
розрахував дози препаратів, обрахував результати досліджень).

11. Прудкий Ю.В., Галат В.Ф., Сорока Н.М. Ефективність вуглеамонійних
солей в боротьбі з личинками кровосисних комарів // Тези доп. Міжн.
науково-практ. конф. “Епізоотологія і профілактика інфекційних хвороб
великої рогатої худоби”. – К.: НАУ. – 14-17 березня 2006 р. – С. 73.
(Дисертант провів дослідження і випробування вуглеамонійних солей в
боротьбі з личинками кровосисних комарів).

Прудкий Ю.В. Сетаріоз великої рогатої худоби (епізоотологія,
діагностика, лікування, профілактика). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за
спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. Національний
аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню епізоотології, діагностики та розробці
заходів боротьби з сетаріозом великої рогатої худоби.

Під час проведення досліджень встановлено, що на Київщині велика рогата
худоба заражається збудниками Setaria labiato-papillosa в період
нападання на тварин для кровоссання проміжних хазяїв – кровосисних
комарів родів Аеdes і Аnopheles з травня до початку жовтня. До 60%
нетелів уражено сетаріями при середній інтенсивності інвазії 13 екз.
личинок збудників в 1 смі крові, взятої з яремної вени.

Вивчено в порівняльному аспекті ефективність нових лікарських засобів
вітчизняного (нововерм, бровермектин) та зарубіжного (баймек, дектомакс)
виробництв групи макроциклічних лактонів у боротьбі з сетаріозом великої
рогатої худоби. Доведено ефективність інсектициду байофлай в боротьбі з
проміжними хазяями сетарій – кровосисними комарами. Препарат, діючою
речовиною якого є піретроїд цифлутрин, не викликає змін в організмі
великої рогатої худоби. На личинок кровосисних комарів згубно діють
вуглеамонійні солі у розведенні 1:10000.

Ключові слова: велика рогата худоба, Setaria labiato-papillosa,
епізоотологія, кровосисні комарі родів Аеdes і Аnopheles, нововерм,
бровермектин-ін’єкційний, бровермектин-гранулят, баймек, дектомакс,
байофлай, вуглеамонійні солі.

Прудкий Ю.В. Сетариоз крупного рогатого скота (эпизоотология,
диагностика, лечение, профилактика). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по
специальности 16.00.11 – паразитология, гельминтология. Национальный
аграрный университет, Киев, 2006.

Диссертация посвящена изучению эпизоотологии, диагностике и разработке
мер борьбы с сетариозом крупного рогатого скота.

В результате проведенных в хозяйствах Броварского и Васильковского
районов Киевской области исследований установлено, что сетариоз –
распространенная инвазионная болезнь крупного рагатого скота.
Половозрелые возбудители болезни и личинки Setaria labiato-papillosa
паразитируют в организме крупного рогатого скота в любое время года.
Максимальную экстенсивность сетариозной инвазии зарегистрировали у
нетелей и коров (соответственно она достигает 60 и 46,7%) при средней
интенсивности инвазии – 13 микросетарий в 1 смі крови. Половозрелые
гельминты локализуются на кишечнике (74,4 %), реже на печени (13,1 %) и
в грудной полости крупного рогатого скота (12,5%).

Изучая эпизоотологию сетариоза крупного рогатого скота установили, что
промежуточными хозяевами возбудителей инвазии являются кровососущие
комары родов Аеdes и Аnopheles. Они нападают на крупный рогатый скот для
питания с конца апреля и до начала октября. Максимум насекомых (578 екз.
за 3 мин.) нападали на животных в июне. Из 1680 екз. исследованых
комаров в 33 (2 %) были обнаружены микросетарии.

Установлено, что основным методом прижизненной диагностики сетариоза
крупного рогатого скота является исследование крови из яремной вены и
обнаружение в ней микросетарий, размеры которых варьируют от 0,2 до 0,3
мм (длина) и 0,005 мм (ширина).

Изучена эффективность современных лечебных средств широкого спектра
действия из групы макроциклических лактонов в борьбе с сетариозом
крупного рогатого скота. С этой целью были испытаны отечественные
(бровермектин, нововерм) и зарубежные (баймек, дектомакс) препараты.
Наиболее эффективными антигельминтиками оказались бровермектин, в т.ч. и
бровермектин-гранулят при пероральном применении, и дектомакс (100 %).
ЭЭ баймека составила 90%, ИЭ – 94,06%. Менее эффективным оказался
препарат нововерм (ЭЭ – 80%, ИЭ – 88,83%).

При изучении инсектицида байофлая установлена его эффективность в борьбе
с промежуточными хозяевами сетарий. При однократном применении препарата
в дозе 10 мл на корову методом нанесения на кожу в области спины в
течение месяця на обработанных животных нападало для кровососания в
течение 3 минут 118 комаров, на контрольных – 637. Таким образом,
эффективность инсектицида составила 81,5%. При изучении дейстивия
байофлая на организм крупного рогатого скота установлено, что этот
препарат не вызывает видимых симптомов интоксикации. У обработанных
байофлаем животных повышалось содержание гемоглобина и количество
эритроцитов, снижались показатели СОЭ. В мазках крови устанавливали
снижение количества эозинофилов, повышение количества лимфоцитов, что
свидетельствовало о положительных изменениях в крови опытных животных.
Через две недели после применения байофлая наблюдали снижение
показателей К+ и Na+ Удой молока от одной обработанной байофлаем коровы
увеличивался на 2,2 л по сравнению с контрольными животными.

Впервые получены положительные результаты губительного действия
углеамонийных солей на преимагинальнае стадии развития промежуточных
хозяев сетарий – кровососущих комаров. В разведении 1:10000 личинки
кровососущих комаров погибают в водоеме в течение одной недели.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, Setaria labiato-papillosa,
эпизоотология, кровососущие комары родов Аеdes и Аnopheles, нововерм,
бровермектин-инъекционный, бровермектин-гранулят, баймек, дектомакс,
байофлай, углеамонийные соли.

Prudkiy U.V. Setariosis of cattle (epizootology, diagnostics, treatment,
preventive maintenance). – Manuscript.

Thesis on the reception scientific degrees of candidate of veterinary
sciences on profession 16.00.11 – parazitology, gelmintology. National
agricultural university, Kiev, 2006.

Thesis is denote studying epizootology, diagnostics and struggle
facility development with setariosis of cattle.

During undertaking the studies is install, that on Kievschina cattle is
strike by agents Setaria labiato-papillosa at a period of hitting upon
bestial for bloodsicking intermediate owners – bloodsicking midges
closses Аеdes and Аnopheles from the end of april before the beginning
of october. Before 60% of offspring cattle is smitten by setarias under
the average intensity of invazion 13 maggots of agents in 1 smі of
blood, taking from jugular vein. Was studied efficiency of new medicinal
preparations of national and foreign prodaction from the group
macroround-robin lactons in the struggle with setariosis of cattle.

Was proved efficiency of insecticide bayoflay, in the struggle with
intermediate owners of setaries – bloodsicking midges. Preparation which
acting material is hurmful affect by carboammonium salts in the breeding
1:10000.

Key words: cattle, Setaria labiato-papillosa, epizootolody, bloodsicking
midges classes Аеdes and Аnopheles, novoverm, brovermectin-granylyat,
baymec, dectomax, bayoflay, carboammonium salts.

PAGE 2

Похожие записи