.

Селекційні аспекти якісного удосконалення популяції лебединської худоби: Автореф. дис… д-ра с.-г. наук / В.І. Ладика, УААН. Ін-т розведення і генети

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3461
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ладика Володимир Іванович

УДК 636.22/28.082.26

СЕЛЕКЦІЙНІ АСПЕКТИ ЯКІСНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ
ПОПУЛЯЦІЇ ЛЕБЕДИНСЬКОЇ ХУДОБИ

Спеціальність 06.02.01 – розведення та селекція тварин

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

на здобуття наукового ступеню доктора сільськогосподарських наук

с. Чубинське Київської області
1999

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному аграрному університеті.

Науковий консультант – доктор сільськогосподарських наук, профе-

сор, академік УААН Буркат Валерій Петрович, віце-президент У

Офіційні опоненти:

Доктор сільськогосподарських наук, професор Недава Володимир Юхимович,

Національний аграрний університет, професор кафедри генетики;

Доктор сільськогосподарських наук, професор Рубан Юрій Дмитрович,

Харьківський зооветеринарний інститут, декан зооінженерного факультету;

Доктор сільськогосподарських наук, професор Коваленко Віталій Петрович,

завідувач кафедрою генетики і розведення сільськогосподарських тварин

Херсонський державний аграрний університет.

Провідна установа: Інститут тваринництва УААН, відділ розведення

молочної худоби, п/в Куліничі Харківського району, Харківської області.

Захист відбудеться “29” вересня 1999р. о 10 год. на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01. Інституту розведення і генетики

тварин УААН

Автореферат розісланий “26” серпня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради,
кандидат сільськогосподарських наук Ю.В. Мільченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.
Актуальність теми. Якісне удосконалення сучасних масивів молочної та мясо-молочної худоби України спрямоване на суттєве підвищення їх генетичного потенціалу через застосування удосконалених методик, спроможних прискорити темпи селекційного поліпшення тварин. Створення нових високопродуктивних типів та порід на сучасному етапі грунтується як на загально признаних положеннях, так і на розроблених та ефективно запроваджених нових принципах прискоренного оновлення популяцій, викладених у роботах Зубця М.В. 1990, 1993, 1995, Бурката В.П. 1992,1993, Басовського М.З. 1993, 1994, Єфіменка М.Я. 1993, 1995, 1996, Макарова В.М. 1993, Рубана Ю.Д. 1995, Солдатова А.П. 1983, Averdunk G. 1996, Schafer G. 1992, 1996, Gottschalk A. 1975, Schwarz A. 1993, Aumann J. 1993, Piuchner F.1978, 1989, 1993. До важливих здобутків сучасної селекції слід віднести ефективне поєднання оцінки типу будови тіла тварин з ознаками молочності, перехід до нових методик оцінки племінної цінності тварин, використання при доборі та підборі інформації про генетичні маркери груп крові та білку молока, відкритість популяцій для кращого світового селекційного матеріалу. Проте ці методи у більшості своїй розраховані на чистопорідне розведення, або прискорене удосконалення спеціалізованими молочними породами вітчизняних популяцій молочної та комбінованої худоби. Поряд з цим до кінця не вирішена проблема поліпшення бурих порід України через використання спорідненого селекційного матеріалу західноєвропейських та північноамериканських популяцій. Задіяні раніше схеми залучення спадковості поліпшуючих порід не дозволили у повній мірі використати та закріпити наявний у них генетичний потенціал. Тому назріла необхідність у розробці теоретичних положень,ефективних методичних та організаційних підходів щодо прискореного удосконалення лебединської худоби у напрямку виведення високо продуктивної бурої молочної породи. Розроблені у дисертації питання застосування методик залучення поліпшуючих порід у поєднанні з впровадженням вірогідних систем оцінки генотипу тварин при новітньому організаційному забезпеченні всього селекційного процесу мають теоретичне і практичне значення.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема була складовою частиною плану науково-дослідних робіт інституту розведення і генетики тварин УААН ”Створити високопродуктивний молочний тип бурої худоби з надоєм молока 5.0-5.5 тис. кг повновікових корів з вмістом жиру 3.8-4.0% та живою масою 550-600 кг” на 1991-1995рр., № держреєстрації UA 01001485P, ”Створити буру молочну породу з використанням бугаїв-плідників швіцької породи північноамериканської селекції з продуктивністю 5.0-5.5 тис. кг молока при вмісті жиру в ньому 4,0 і більше, білку3.5% і більше за лактацію при живій масі 600-650 кг на 1996-2000 рр.”, № держреєстрації 0196U016323 та Сумського державного аграрного університету “Комплексна оцінка конституційно-екстерєрних, продуктивних якостей швіцької худоби та розробка програми створення молочного стада з продуктивністю 7000 кг молока в рік” № державної реєстрації 0196U011034.
Метою досліджень є розробка новітніх методик селекційного поліпшення популяції лебединської худоби в напрямку покращення продуктивних, технологічних якостей та оптимізації генеалогічної структури популяції.
Реалізація мети проходила через вирішення таких завдань:
 вивчити етапи формування популяції бурої худоби в північно-східному регіоні України;
 комплексно оцінити результати застосування швіцької породи західноєвропейської та північноамериканської селекції в процесі поліпшення лебединської худоби;
 визначити ступінь розвитку продуктивних якостей худоби, її технологічні і відтворювальні якості серед різних генетичних груп;
 удосконалити систему оцінки тварин за екстерєрними ознаками;
 розрахувати та вивчити селекційно-генетичні параметри популяції за основними ознаками добору;
 розробити науково-обгрунтовані селекційні методики подальшого якісного поліпшення бурої худоби.
Наукова новизна досліджень. Вперше проведені комплексні наукові дослідження і доведена можливість підвищення генетичного та продуктивного потенціалу бурої худоби України на основі розробленої селекційної програми з використанням швіцької породи європейської та американської селекції.
Розроблені теоретичні принципи створення нових високопродуктивних типів худоби на основі поєднання спадковості лебединської, швіцької порід з урахуванням оцінки за типом будови тіла, які знайшли відображення у виведенні північно-східного молочного типу бурої худоби. Визначена ефективність використання цілеспрямованого спорідненого спарювання різних ступенів, схрещування при створенні нових генеалогічних одиниць породи і нового молочного типу.
Обгрунтована необхідність поєднання в селекції масиву бурої худоби цілеспрямованого добору за походженням з вірогідною оцінкою за якістю нащадків при селекції маточного поголівя і бугаїв-плідників.
Доведена ефективність використання лінійної оцінки будови тіла при інтенсивному доборі корів селекційних груп, оцінці дочок бугаїв-плідників.
Запропонована та впровадженна приципово нова схема оцінки генотипу бурої худоби за поліпшуючою породою.
Запроваджена в систему племінної роботи з популяцією прогресивна організаційна структура і вперше в Україні створена асоціація по розведенню бурої худоби.
Комплексна оцінка худоби різних генетичних поєднань за селекційними ознаками в близьких до оптимальних кормових умовах з урахуванням селекційно-генетичних параметрів піддослідних стад дозволила науково обгрунтувати і розробити селекційні методи поліпшення популяції бурої худоби північного сходу України у напрямку створення нової бурої молочної породи.
Практична значимість і реалізація результатів досліджень.
Результати проведених досліджень були використані при розробці: девяти планів і програм селекції тварин для окремих племінних заводів та господарств Сумської області; щорічних планів підбору в зоні діяльності Сумського виробничого підприємства по племінній роботі у тваринництві Республіканської та Сумської обласної програми по якісному поліпшенню бурої худоби на 1995-2000 роки; пропозицій та заходів по використанню імпортного поголівя, створенню власної генеалогічної структури бурої худоби в Сумській та Чернігівський областях, по подальшому покращенню племінної справи, племінного обліку в господарствах, що за ініциативою автора результативно запроваджені у виробництво протягом 1989-1999 років.
Автор взяв безпосередню участь у розробці пяти методичних вказівок, в тому числі і оцінки типу будови тіла лебединської та швіцької порід (1993, 1994 рр.), виведення північно-східного молочного типу бурої худоби, організації та планування племінної роботи у молочному скотарстві по формуванню бажаного типу будови тіла бурої худоби і створенню її генеалогічної структури.
Впровадження у виробництво програм, планів та рекомендацій сприяло стабілізації та розширенню чисельності бурої худоби, створенню трьох нових племінних господарств, виведенню двох ліній і девяти родинних груп, організації широкого комплексу робіт по виведенню бурої молочної породи.
Від впровадження системи заходів по селекційному удосконаленню бурої худоби в Сумській області річний економічний ефект в 1998 році становив 576.4 тис. грн. ( акт впровадження від 15.11.1998 р.).
Реалізація запропонованої програми племінного поліпшення популяції забезпечує генетичний прогрес надою на корову за рік 34 – 35 кг молока.
Особистий внесок здобувача. Безпосередньо дисертантом обгрунтовані і розвинуті концепції: використання на сучасному етапі спадковості поліпшучих бурих порід; оцінки типу будови тіла швіцьких та лебединських корів; застосування у селекції поліморфних систем каппа-казеїнових фракцій білку молока; напрямків формування генеалогічної структури популяції; реформування організаційного забезпечення селекційного процесу. У публікаціях по дослідженнях генеалогічної структури бурих порід, адаптаційних спроможностей швіцької породи; ефективності використання інбридингу у підборі, впливу інтенсивного росту телиць на прояв їх господарсько корисних ознак, молочної продуктивності тварин, формування бажаного типу будови тіла спільно з В.П.Буркатом, Г.П.Котенджі, Н.А.Климович, І.О.Рубцовим, В.В.Обливанцовим, А.М.Салогубом, В.І.Овчаренком, використані методичні підходи дисертантам щодо оцінки продуктивних і племінних якостей тварин, консолідація ознак добору, ідея поступового збільшення спадковості американських швіців ( ВS ) без обмеження частки крові швіцької породи західноєвропейської селекції у генотипі бурої худоби.
Апробація роботи. Основні результати наукових досліджень викладені, обговорені та отримали позитовний відгук на :
 наукових конференціях Сумського ДАУ, 1990-1999 рр.;
 засіданнях Вченої Ради інституту розведення і генетики тварин УААН, 1995-1999рр.;
 республіканських координаційних нарадах по проблемах виробництва молока і селекції молочної худоби, 1996-1998 рр.;
 наукових конференціях: “Новые методы селекции и биотехнологии в животноводстве”, Киев, 1991; “Сучасні методи селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві”, Київ, 1992;” “Селекция сельскохозяйственных животных на устойчивость к болезням, повышение резистентности и продуктивного долголетия”, Москва, 1992; “Новое в породообразовательном процессе”, Киев, 1993; “Шляхи підвищення продуктивності і якості сільськогосподарської продукції”, Суми, 1993; “Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных”, Харьков, 1994; “Основоположник зоотехнической науки П.Н.Кулешов и перспективы развития специальностей по зоотехнии и ветеринарии”, Харьков, 1995; “Теоретичні і практичні аспекти породоутворювательного процесу у молочному та мясному скотарстві”, Київ, 1995; “Генофонд пород животных и методы его использования”, Харьков, 1995; “Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин”, Київ, 1996; “Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої худоби”, Київ, 1996; “Теория и практика племенного дела в животноводстве”, Харьков, 1996; “Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології виробництва продукції тваринництва”, Львів, 1997; “Методи створювання порід і використання сільськогосподарських тварин”, Харків, 1998.
Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 56 наукових роботах, у тому числі монографії, довіднику племінної справи, у наукових журналах і збірниках наукових праць у т.ч. 6 без співавторів, матеріалах і тезах зїздів і конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу; огляду літератури; матеріалів і методів досліджень; результатів власних досліджень; висновків; списку літератури; додатків. Обсяг дисертації 334 сторінок машинописного тексту, в т.ч. 27 ілюстрацій, 103 таблиць, 5 додатків. Список використаної літератури містить 378 джерел, в т.ч. 106 іноземних.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.
Науково-виробничі дослідження поновили у період з 1984 по 1999 роки у племінних стадах та племобєднаннях зони розведення бурої худоби північно – східного регіону України, які є основними базовими господарствами по створенню бурої молочної породи.
Матеріалом для досліджень були данні первинного племінного обліку більше як 12000 корів і 400 бугаїв-плідників, які народились у 1977-1997 роках та дані, які отримані при проведенні експерементальних досліджень (Рис.1).
Породну належність тварин визначили через використання генеалогічних схем лебидинської та швіцької порід. Швіцька порода німецької, австрійської селекції має назву швіцька, північно-американський швіц – бурий швіц або BS.

Вивчення росту та розвитку молодняку проводили за живою масою, яку визначили за результатами зважувань у наступні вікові періоди: при народженні у 3,6,12 і 18 місяців.
Живу масу корів всіх дослідних груп визначили через контрольні зважування на 2-3 місяці лактації. Тоді ж оцінювали тварин за ознаками екстерєру та конституції. Взяття промірів здійснювали у точках, описаних у практичних посібниках по зоотехнії за допомогою мірної палиці, стрічки, циркуля.
Індекси будови тіла були розраховані (довгоногості, розтягнутості, тазогрудний, грудний, перерослості, коститості) за загальними зоотехнічними формулами та проведена лінійна оцінка екстерєру у відповідності до розроблених рекомендацій з лінійної оцінки екстерєру швіцьких корів (Буркат В.П.,Котенджі Г.П., Ладика В.І., Рубцов І.О.,1994 р.). загальний бал за типу будови тіла (max 100) визначали через відповідне розділення вагою частки серед певних сумарних ознак (обєм тіла – 20%, форма тулуба – 20%, обмускуленість – 20%, вимя – 40%).
Оцінку морфологічних ознак вимя корів проводили у відповідності до методичних вказівок (Москва 1990 р.) через огляд, пальпацію та вимірювання за 1.0 – 1.5 години до наступного доїння на 50 – 60 день після першого отелення.
Функціональні властивості вимя вивчали з допомогою доїльного обладнання для доїння з окремих чвертей вимя (ДАЧ – 1) на 50 – 60 день після першого отелення.
Відтворну здатність оцінювали за віком першого отелення, кількості осіменіннь на одне запліднення, відсотку запліднення першого осіменіння, терміну сервіс та міжотельного періодів (МОП).
Недоотриману кількість молока за лактацію в зв язку з днями безпліддя розрахували за формулою Вінничука Д.Т., 1991 р..
ступінь інбридингу визначали за методом Пуша та Шапоружа, а коефіцієнт за формулою С. Райта, в модифікації Д.А. Кисловського (1965 р.).
Тип інбредного підбору аналізували згідно методики О.О. Іванової [1969].
Бугаї швіцької породи були розподілені на чотири групи:
1: бугаї австрійської селекції;
2: бугаї німецької селекції;
3: бугаї австрійської репродукції, які отримані у репродукторі швіцької породи;
4: бугаї німецької репродукції, які отримані у репродукторах швіцької породи.
В умовах держплемзаводу “Бездрик” Сумської області, був проведений науково – виробничий дослід по вивченню впливу рівня годівлі у перші шість місяців життя на подальший ріст і розвиток швіцьких ремонтних телиць, молочну продуктивність і тип будови тіла корів. Годівлю телиць групи n = 11 до 6 місячного віку проводили за встановленими нормами (650 кг незбираного молока, 200 кг сіна, 150 кг концкормів), а дослідної групи n = 8 – з більшем рівнем – відповідно 850, 260, 280 кг. Після віку шести місяців у телиць обох груп був однаковий господарський раціон.
Науково – виробничий дослід по визначенню сиропридатності молока бурих корів різних генотипових груп провели в умовах ДПЗ “Михайлівка” Сумської області. Для досліду за принципом збалансованих груп формували чотири групи повновікових корів 1987 – 1990 років народження, по 15 голів з кожної за наступною схемою: 1 група: лебединські; 2 група: швіцькі; 3 група: корови з генотипом 50% Ш 50% Л; 4 група: корови генотипу 75% Ш 25% Л. Контроль якості кожної з 16 партій молока, що постачалась у молокопереробний цех підсобного господарства Сумського НВО ім. Фрунзе для встановлення дослідних зразків твердого сечугового сиру типу “голандський” здійснювали ГОСТ13264 – 88 – молоко коровяче, що відповідає вимогам молока для сироваріння – ГОСТ 9225 – 84.
Молоко аналізували за такими показниками:
 кислотність фенолфталеїну;
 щільність;
 вміст жиру;
 кількість загального білку;
 вміст сухих речовин;
 кількість сухого знежириного залишку;
 фарікції казеїну.
Переробку молока на сир проводили за допомогою обладнання і технології фірми “Гасконьє метол”(ТУ 05747991, 0175, Технологическая инструкция по производству сыра сычужного “Фрунзенского”).
Частота зустрічаємості алей капа – казеїну та його генотипових поєднань вивчена на поголівї корів держплемзаводу “Михайлівка” (100 голів лебединської та 100 голів помісей з часткою спадковості поліпшуючої швіцької породи 50 – 75 %). Дослідження молока проведено у молочній лабораторії вищої сільськогосподарської школи “Вайєнштефан” Німеччини за методикою Краузе (1993) з використанням електрофорезу. Економічну ефективність застосування окремих селекційних прийомів і методів підвищення продуктивності визначали за методикою “Определения экономической эфективности использования в сельском хозяйстве результатов научно – иследовательских и опытно – консрукторских работ, новой техники, изобретаний и рационализаторских предложений”, (М.: ВАСХНИЛ, 1980).
Біотермічне опрацювання всіх отриманих даних досліджень, включаючи експерементальні, проведено методом варіаційної статистики за методами К.К. Меркурьєвої (1970). Повторюваність та поєднуваність між кількісними ознаками розрахували через коефіцієнт кореляції (r). Вплив окремих факторів і їх сполучення визначили через однофакторний та двохфакторний дисперсійний аналіз для нерівномірних статистичних комплексів.
Величину критерія вірогідності визначали за таких умов теоритичної ймовірності: P. > 0.95; P > 0.99; P > 0.999. Математичне опрацювання даних проводили на ЕОМ ІВМ PС/АТ – 486 DX з використанням програмного забезпечення фірми “Microsoft”.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.
Характеристика вихідної популяції лебединської худоби. Високої прогнозованої молочної продуктивності неможливо досягти без доброго розвитку, міцного здоровя корів, що має певне вираження в таких ознаках як лінійні проміри тіла тварин, індекси будови тіла, жива маса.
За висотою в холці найбільш розвиненими є корови, які належать до таких ліній лебединської породи як Балкона 1799, Роскошного 825, Двигуна 12, Бравого 1510. Їх абсолютні показники лежать в межах 127 – 129 см., що вище від середніх значень по всіх групах на 0.6 – 0.9 см. і вони вірогідно перевищують тварин з ліній Ранета 584 на 1.71 – 2.14 см. (Р>0.95).
Найбільшу глибину грудей мають корови з ліній Двигуна 12, Балкона 1799, Мінуса 370. За цією ознакою вони мають перевагу над тваринами з ліній Макета 4307, Ранета 584 на 4,1 – 1,6 см. при статистично вірогідній різниці (Р>0,95). Дещо менша різниця між групами по ширині грудей, більшість абсолютних показників наближається до середньої величини – 46,5 см. Коса довжини тулуба була найбільшою серед корів з генеалогічних одиниць лебединської породи Двигуна 12, Розкошного 825, Мінуса 370 – 156 – 157 см.. Вцілому слід констатувати обєктивно низькі показники лінійних промірів корів ліній Ранета 884 та Макета 584. Аналіз ліній Мінуса 370, показав низьку висоту в холці, ширину грудей та ухват пястка при відносно великій глибини грудей, що характеризує її як худобу комбінованого типу з ухилом в мясний тип.
Найбільш глибокогрудними, масивними є корови зі старих ліній лебединської породи Двигуна 12 та Мінуса 370, що щє раз підтверджує висновки за лінійними промірами тіла.
За рівнем надою за першу лактацію серед корів, що належать до девяти ліній, є певні відмінності. Найбільш продуктивними за цією ознакою тварини з ліній Макета 4307, які вірогідно перевищують всі інші групи на 782 – 1366 кг, при Р>0.999. Достатньо високі показники мають також корови ліній Бравого 1510 та Розкошного 825. В тойже час надій корів з інших шести ліній лежить в межах 3200 – 3445 кг, і статистично вірогідної різниці між ними не спостерігається. Аналіз роздою корів з віком, в період другої та третьої лактації показав, що спроможність до підвищення продуктивності в більшості лініях обумовлена дією загальнобіологічного закону – руху до середніх величин. Розгяд відмінностей за середнім вмістом жиру в молоці між коровами різної лінійної належності показав, що вони незначні і вірогідної різниці у жодному з випадків не встановлено.
Селекція худоби в невеликих популяціях, подібних лебединській, може мати проблему недостатньої мінливості через обмеженність використання генетичного матеріалу інших споріднених популяцій, як це було до початку восьмидесятих років. Подібні висловлювання зустрічаються в доповідях, наукових працях селекціонерів бурої худоби західної Європи.
Проведений аналіз мінливості селекційних ознак свідчить, що в популяції лебединської худоби, яка розводилась без “прилиття крові” більш тридцяти років, збереглася лише певна можливість добору тварин за основними ознаками. Так, дані таблиці 1 показують наявність серед представників різних ліній коливань щодо коефіцієнта варіації. По висоті в холці ця величина лежить в межах 2.8 – 4.5% при середній по всій популяції 3.7%. Достатньо висока варіабельність просліджується по глибині грудей, але в групах корів, які походять з ліній Макета 4307, Двигуна 12, Мінуса 370 вона нижча, ніж в середньому, на 2.6 – 2.7%. За такими промірами варіабельність без значного коливання серед ліній. Дещо менший показник мінливості косої довжини тулуба, обхвату грудей та обхвату пястка. Він нижче на 1,0 – 1,6% від попередніх ознак.
Таблиця 1.
Фенотипова мінливість промірів тіла та живої маси корів основних ліній лебединської породи, CV,%

Фенотипова мінливість молочної продуктивності корів – первісток лебединської породи близька до оптимальних показників і навіть деякі з груп (лінія Лака) перевищують межу допустимого відхилення на 1.8%. Найменша варіація виявлена в групі корів, які належать до заводської. Макета 4307, де показник нижче від середнього на 5.7% по другій лактації спостерігається зменьшення мінливості на 6.3% вцілому. По найвищій лактації виявлено значне зниження цього показника до гранично низьких величин, особливо у лініях Двигуна 12, Балкона 1799, Мінуса 370. Аналіз за вмістом жиру в молоці показав наявність слабкої мінливості як корів першого отелу, так і старого віку. При цьому слід відзначити тенденцію зниження показника варіації з віком. Особливо низька мінливість середнього вмісту жиру в молоці корів з ліній Чуткого 4281 (2.0 – 3.5), Ранета 584 (1.5 – 2.3), Розкошного 825 (1.3 – 4.2).
Адаптаційна спроможність та продуктивні якості швіцької худоби. Жива маса великої рогатої худоби є однією з важливих ознак адаптації до нових технлогічних умов. В ході акліматизації швіцької худоби австрійської селекції в умовах держплемзаводу “Михайлівка” встановлено, що жива маса корів була різною в залежності від породної належності. Більшу живу масу мали швіцькі чістопорідні корови, завезені з Австрії. За даними першої лактації вони перевищують ровесниць лебединської породи на 50.4 кг або 9.3% при Р>0.999. З віком жива маса тварин в обох групах поступово збільшується, і вірогідно перевага швіцької худоби мала місце в кожній з лактацій, дещо зменшуючись від плюс 44 кг по другій (Р>0.999) до плюс по пятій (Р>0.99).
Нами встановлені відносні в продуктивності нащадків від імпортних тварин, які лактували в умовах племзаводу “Михайлівка”. Дочки та онуки імпортних тварин, які виросли в умовах господарства, поступались за молочною продуктивністю своїм матерям по всіх лактаціях включно.

Таблиця 2.
Молочна продуктивність нащадків імпортованих швіцьких корів
австрійської селекції, М  m

Так, дочки австрійських корів, які виросли в господарстві (перша репродукція від запліднення в Австрії) поступалися матерям за надоєм на 871 кг (17.5%, Р>0.999) і за вмістом жиру в молоці – на 0.1% (Р>0.999).
Друга репродукція корів від запліднення в племзаводі “Михайлівка” за молочною продуктивністю поступались тваринам попередніх поколінь. Їх надій становив 3542 кг молока із вмістом жиру 3.85%. А в другу лактацію надій збільшився на 643 кг (15.4%, Р>0.95), але зменшився вміст жиру в молоці на 0.059% (Р>0.95). Зі збільшенням удою за другу лактацію знизився коефіцієнт варіації (Cv =16.6%).
В процесі адаптації організму швіцької худоби до умов племзаводу “Михайлівка” у тварин відзначалось незначне збільшення індексів збитості і грудного (відповідно на 4.5, 3.0 і 2.7%). Це свідчить про кращий розвиток мязів передньої і задньої частини тулуба. Однак, такий індекс будови тіла тварин першого отелення як широтний, у дочок знизився на 3.1%, але у онук він знову збільшився на 3.5%.
Селекційний прогрес у молочному скотарстві нерозривно повязаний із розвитком нових зональних високопородуктивних типів худоби, які проявляють високий генетичний потенціал молочної і мясної продуктивності.
Нами було проведено розподілення надою в залежності від сумарного балу при класифікації за типом будови тіла.
Серед імпортованої худоби (матері) має місце лише тенденція переваги корів з сумарним балом за тип 81 – 90 балів над тваринами з показником 61 – 70 балів на 434 кг без статистичного підтвердження вірогідності. Серед поголівя дочок має місце вірогідна різниця за надоєм – на 828 кг при Р>0.095 між групами з різним сумарним балом за тип будови тіла. Серед онучатого покоління виявлено лише тенденція росту продуктивності з підвищенням оціночного показника. Тип будови тіла лебединської худоби в наших дослідженнях не мав чіткого звязку з рівнем надою.
Таблиця 3.
Залежність надою бурих корів різних генотипів від типу
будови тіла, M  m

Швіцька порода має значний потенціал молочної продуктивності. Її величина залежить від генетичного потенціалу, методів розведення, рівня технологічних процесів утримання та збалансування годівлі тварин.
В таблиці 4 наведені дані надою та складових молока корів швіцької породи німецької селекції різних вікових груп та генерацій ДПЗ “Бездрик”. З неї видно, що з віком має місце тенденція підвищення надою, яке до другої лактації склало 651 кг або 13% (Р>0.01), до третьої лактації – 976 кг (20%, Р>0.001). В той же час між надоєм за другу та третю лактацію різниця значно менша – 325 кг, 11% при Р>0.01. Цілеспрямоване вирощування та роздій корів першого отелення, вирощених в умовах України, дав позитивний результат, який знайшов відображення в надої + 477 в порівнянні з матерями, Р>0.05.
Певна залежність прослідковується і по таких показниках молочної продуктивності, як середній вміст жиру в молоці, де ріст від першої до повновікової лактації склав 0.26%. Подібну тенденцію встановлено і по середньому вмісту білку в молоці.

Таблиця 4.
Мочна продуктивність корів швіцької породи різних
лактацій, M m

Темпи селекційного удосконалення бурих порід відрізняються і це використовують при доборі бугаїв – плідників. Перш за все йдеться про популяцію бурої худоби Північної Америки (США, Канада), яка визнана поліпшуючою для європейської при виведенні тварин молочного типу. Частка крові BS є важливим критерієм оцінки стану конкретних стад разом з вивченням типу будови тіла та рівнем надою. Проведений нами аналіз показав наявність відмінностей серед дослідних груп (рис. 2).

Рис.2 Молочна продуктивність корів швіцької породи
різних генотипів BS.
За даними першої лактації за рівнем надою виявлена тенденція росту показника з підвищенням частки крові поліпшуючої породи BS, різниця склала 218 кг без статистичного підтверження вірогідності. Група корів з найбільшою часткою BS має перевагу над іншими за середнім вмістом жиру (від + 0.02 до + 0.03%) та білку в молоці (від + 0.11 до + 0.20%).
Дані за другу лактацію наведені в цій же таблиці, повторюють наявну залежність по надою за період, але при цьому різниця між групами наближається до статистично вірогідної (td=1.64). Аналіз складових молока показав негативну тенденцію, але також без статистичного підтвердження вірогідності. Група з часткою BS до 25% мала на 0.08% більший вміст жиру та на 0.01 – 0.02 білку в молоці. Статистично вірогідну позитивну перевагу по кількості молочного білку мають корови з найбільшою часткою BS (+ 18 кг при Р>0.99).
В загальній проблемі адаптаційних спроможностей швіцької худоби відтворна здатність корів посідає важливе місце. Нами проведено дослідження серед корів, які лактували в племзаводі в різні роки, відповідно до термінів постачання тварин з Німеччини та отриманих в умовах господарства. Наявна тенденція зменьшення міжотельного та сервіс – періоду, хоч найменший з них вище оптимального на 20 – 30 днів. Виявлено покращення коефіцієнта відтворної здатності на 0.13 та виходу телят на 8%, зменшився індекс запліднення корів з 2.4 до 2.0. Слід відзначити вирощування телиць у господарстві, про що говорить значне зменшення ( на 140 днів) віку першого отелу, який склав 802 дні.
Прослідковується тенденція деякого погіршення показників відтворної здатності з підвищенням надою. Так вірогідно більший міжотельний період мали корови з надоєм 5000 кг і більше в порівнянні з групою до 4000 кг (+ 47, Р>0.99). Аналіз терміну сервіс – періоду показав, що найменшим (126 днів) він у корів, надій яких склав менше 4000 кг за 305 днів лактації. У всіх інших групах він вище на 24 – 31 день без статистичної вірогідності різниці. Підвищення надою понад 4000 кг молока не призводить до збільшення сервіс- періоду.
Ріст ремонтного молодняку бурої худоби. Максимальний прояв генетичного потенціалу можливе лише при створенні оптимальних умов утримання, годівлі в період онтогенезу з урахуванням майбутнього напрямку продуктивності. Особливо актуальна ця проблема щодо до помісних тварин, серед яких проводиться інтенсивний добір за ознаками продуктивності та типу будови тіла.
Динаміка росту молодняка бурої худоби, наведена в таблиці 5. З неї видно, що за живою масою при народжені відсутня тенденція росту показника від збільшення відсотка поліпшуючої породи. Слід відзначити відставання чистопорідної лебединської групи та помісних телиць з найбільшою часткою поліпшуючої породи від швіцької при статистично вірогідній різниці. В старших вікових періодах має місце позитивна залежність збільшення живої маси телиць до досягнення 50.0% крові поліпшуючої породи, при цьому вірогідна різниця відзначена напівкровними тваринами. Починаючи з віку одного року, має місце чітка залежність показника від відсотку крові швіцької породи. Різниця на користь напівкровних телиць склала 10.9 кг, швіцьких чистопорідних 21.9 кг (Р>0.999). Аналогічна ситуація склалась у віці 18 місяців, вірогідна різниця виявлена, починаючи з груп напівкровних тварин (+ 16.5 кг при Р>0.99). Тварини з найбільшим вмістом крові поліпшуючої породи в генотипі мали перевагу на 4.6 – 40.6 кг при Р>0.999.
Таблиця 5.
Показники росту телиць бурої худоби різних генотипів, M  m

На основі даних виробничого досліду в ДПЗ “Бездрик” був вивчений вплив підвищеного рівня годівлі телиць у перші шість місяців життя на їх подальший ріст і розвиток, і ознаки молочної продуктивності.
Різниця у рівні годівлі ремонтних швіцьких телиць вірогідно вплинула на їх ріст і розвиток. Незважаючи на те, що телиці піддослідних груп мали однакову живу масу при народжені, починаючи з 3 – місячного віку телиці дослідної групи за живою масою до 18 місяців включно перевершували тварин контрольної групи.
У 18 місяців жива маса телиць дослідної групи склала 468,9 кг, контрольної – 426.6 кг. Вцілому за період вирощування до 18 – місячного віку телиці дослідної групи мали середньодобовий приріст 793 г, контрольної – 715 г. Показники живої маси телиць обох груп в період осіменіння були оптимальні (420 – 440 кг). Телиць дослідної групи запліднили у 17 місяців, контрольної у 18. Жива маса корів – первісток обох груп на 2 – 3 місяцях після отелення була практично однакова (541 кг).
За рівнем молочної продуктивності корови – первістки дослідної групи мали перевагу перед контрольною, незважаючи на те, що вони були на один місяць молодшими (таблиця 6). Так, перевершення за надоєм склала 475 кг, вмістом жиру в молоці – 0.06%. При цьому слід відмітити, що корови дослідної групи перевершували своїх матерів за надоєм по першій лактації на 349 кг, контрольної – лише на 193 кг.
Корови – первістки швіцької породи, які були інтенсивно вирощені, мали добру відтворну здатність. Вік першого отелення корів дослідної групи склав 802.1 день, контрольної – 827.0 днів, а індекс осіменіння відповідно – 1.8 та 2.1.

Таблиця 6.
Молочна продуктивність швіцьких корів – первістків різних
груп в ДПЗ “Бездрик”, M  m

Жива маса дорослих тварин має вагоме значення для породи подвійного напряму продуктивності, бо є генетично обумовленою ознакою і до певних величин стимулює виробництво основної продукції. Оптимальна живої маси, межа якої визначається наявністю міцної щільної конституції, для кожної породи встановлюється емпірично, але в більшості випадків знаходиться у межах 650 – 700 кг для корів з продуктивністю 5000 – 8000 молока за лактацію.
В таблиці 7 наведені дані живої маси бурих корів протягом перших трьох лактацій. Як видно з викладеної інформації, корови першого отелу починаючи з групи 50.0% крові швіцької породи мають практично однакові показники, при цьому вірогідно перевищуючи на 13 – 20 кг тварин з часткою крові поліпшуючої породи менше 25.0% та контрольну групу. Подібна ситуація спостерігається і у корів другого отелу, де також починаючи з групи, де 50.0% поліпшуючої породи і більше спостерігається вірогідно перевищення показників лебединської худоби при Р>0.999. Показники живої маси серед корів третього отелу є логічними підтвердженнями перших двох, хоч серед помісних груп тварин немає чіткої залежності росту показника від збільшення частки спадковості поліпшуючої породи. Слід відзначити, що приріст живої маси корів помісних груп з віком від першої до третьої лактації складає 71.6 – 82.0 кг, в той час, як у лебединської – близько 70 кг

Таблиця 7.
Жива маса корів різних генотипів, M  m

Лінійна оцінка типу будови тіла корів. Широкого практичного значення в процесі удосконалення молочних та комбінованих порід набула лінійна оцінка типу будови тіла корів. Суть її полягає у визначенні якості розвитку статей і ознак екстерєру відносно конкретно встановленого модельного типу тварини.
В таблиці 8 наведена лінійна оцінка типу будови тіла бурої худоби. Найменшу обмускуленість тулуба мали лебединські корови (5.12 балів). Помісні тварини різної кровності за швіцькою породою і чистопородні швіцькі корови перевершували вказану групу за цим показником на 0.72 – 1.08 балів.
За загальним обємом тіла чистопородні швіцькі та напівкровні корови перевершували всі інші дослідні групи (6.06 – 6.35 балів). Помісні тварини з кровністю 75.0 і більше відсотків швіцької крові мали найменьший обєм тіла. У швіцьких чистопорідних корів відмічався найкращій прояв окремих ознак обєму тіла, за виключенням довжини тулуба, за яким перевага була на боці напівкровних тварин (7.0 балів).
Загальна форма тулуба поліпшених тварин була досить гармонійною і краще розвинутою у помісних тварин з кровністю 76.0 і більше відсотків за швіцьку породу. Тварини з кровністю 51.0 – 74.9% і 75% за швіцькою породою мали найменший показник розвитку цієї ознаки. Краще прикріплення лопатки було у лебединських і швіцьких корів, дещо гірше у помісних корів кровністю 51.0 – 74.9% за швіцькою породою. Ідеальне рівне положення спини мали корови з 75.0% крові поліпшуючої породи. Слід зазначити, що вцілому використання швіцької породи позитивно вплинуло на вирівнення спини. Так, якщо у лебединських корів спина була дещо провислою (4.37 балів), то різні групи помісних тварин мали практично рівну спину (4.93 – 5.0 балів). Корови помісних груп з вмістом крові поліпшуючої породи 50.0 – 75.0% мали незначний ухил тазу в бік звислості, а корови чистопородних груп (лебединська і швіцька) – більш бажане положення тазу. За шириною тазу вірогідна перевага була на боці швіцьких чистопородних корів.

Таблиця 8.
Оцінка типу будови тіла корів, балів

Відтворна здатність і продуктивне довголіття тварин. Аналіз відтворної здатності та продуктивності довголіття бурих корів різних генотипів показує, що за індексом осіменіння і відсотком запліднювальності після першого осіменіння перевагу мали чістопорідні тварини швіцької породи (таблиця 9). У порівнянні з лебединськими коровами помісні за швіцькою породою групи тварин відзначались кращіми показниками індексу осіменіння.
При збільшенні у генотипі лебединських тварин часткі крові швіцької породи помітно чітку тенденцію зростання скороспілості. Так, телиці з генотипу 75.0% Ш 25.0% Л при меншому віці першого запліднення мали більшу живу вагу у порівнянні з лебединською породою (відповідно на 36 днів та 21 кг). В залежності від генотипу жива маса при першому запліднені помісних груп телиць не мали значної різниці (4 – 12 кг) і вцілому перевершували групу лебединських. Найбільша жива маса при першому запліднені встановлена чистопородних швіцьких тварин (402 кг).
Таблиця 9.
Відтворна здатність корів різних генотипів та їх продуктивне довголіття

Тривалість використання лебединськіх корів у основному стаді склала у середньому 5.1 лактацій. При збільшені кровності за поліпшуючою породою проявляється чітка тенденція зростання періоду виробничого використання помісних корів. Так, у порівнянні з лебединською породою у корів з кровністю 25.0, 50.0, 75.0% за швіцькою тривалість господарського використання збільшилась на 0.4 – 0.6 лактацій.
Одночасно зі збільшенням періоду господарського використання у помісних тварин зростав і зажиттєвий надій. Так, серед помісних груп, найбільший зажиттєвий надій відмічався у корів генотипу 75.0% Ш 25.0% Л. Ці тварини переважали дві інші помісні групи за цим показником на 633 – 692 кг молока, а лебединську групу – на 6235 кг
При зростанні в генотипі бурих корів частки крові швіцької породи відмічено тенденцію збільшення виходу телят в розрахунку на 100 корів. Коефіцієнт відтворної здатності був найкращим у лебединських чистопородних і напівкровних за швіцькою породою корів (1.02 – 0.97). Тривалість сервіс – і сухостійного періодів у помісних корів була дещо більшою у порівнянні з чистопородними лебединськими та швіцькими ровесницями, але при збільшенні в генотипі частки крові поліпшуючої породи (75%) ці показники мають тенденцію зниження до оптимального значення.
Отже, використання швіцької породи у відтворному схрещуванні з лебединською породою покращує відтворну здатність популяції бурої худоби вцілому.
Молочна продуктивність бурих корів. Напрямок селекційного процесу комбінованих порід тісно повязаний з економічними факторами. Нині найбільш бажаним є високий надій при оптимальних складових молока, особливо в зонах сировиробництва. Використання генетичного матеріалу швіцької породи на лебединській худобі, враховуючи близкість походження, дає можливість підняти її генетичний потенціал.
Як видно з даних таблиці 10, рівень надою за першу лактацію серед лебединських корів був нижчим у порівнянні з помісними. Статистично ж вірогідну перевагу мали групи корів з 3.1 – 75.0% швіцької породи при (Р>0.95) та швіцькі чистопородні (Р>0.999).
Таблиця 10.
Показники молочної продуктивності, живої маси та
відтворної здатності корів, M  m

Вміст жиру в молоці також має певну залежність від наявності у генотипі корів крові поліпшуючої породи. Різниця між найменш і найбільш продуктивними помісними тваринами складає 0.07% (при Р>0.95), у той же час немає вірогідної різниці між лебединськими та помісними коровами. Швіцькі чистопородні корови статистично вірогідно перевершують всі групи на 0.06 – 0.13%, (Р>0.99).
Якість молока бурих корів. Результати комплексного вивчення ознак молочної продуктивності повновікових корів різних генотипів наведені в таблиці 11.
За вмістом жиру в молоці корови швіцької породи перевершували лебединських на 0.3%. Стосовно помісних тварин встановлено, що напівкровні корови переважали тварин з 75% швіцької крові (3.92% проти 3.85) з невисокою вірогідністю. За вмістом білка в молоці перевагу мали чистопородні швіцьки та напівкровні тварини, де рівень цієї складової становить 3.35% проти 3.33% у молоці тварин з 75% поліпшуючої породи. У корів лебединської породи цей показник нижчий на 0.08% від швіцьких і напівкровних тварин та на 0.06% від тварин з 75% частками крові за швіцькою породою.
Таблиця 11.

Показники надою та складових молока корів різних генотипів.

Кількість казеїну в молоці корів лебединської породи становила 2.66%, а в молоці швіцьких корів 2.72%. У молоці напівкровних корів вміст казеїну на 0.06% більше від швіцьких. У корів з 75% крові за швіцькою породою цей показник менший за показники швіцьких та напівкровних на 0.02% та 0.04%, відповідно.
Для виробництва сиру бажаний вміст казеїну в молоці не нижче від 2.7%. У наших дослідженнях цьому показнику відповідало молоко, отримане від тварин швіцької породи та помісей.
Після відкриття генетичних варіантів капа – казеїну А, В та С, Е постійно ведуться дослідження важливості їх алельних поєднань. Особливо актуальним вважається вивчення впливу окремих з них на сиропридатність.
Вивчення частоти зустрічаємості алелей в популяції бурої худоби вцілому показало наявність трьох алелей А, В, С (рис.3). Найбільша частота відноситься до алеля типу В (51%) та А (48%). З вище наведеного можна констатувати, що серед тварин бурої породи найбільший відсоток займають бажані алелі.

Рис.3 Частота зустрічаємості алелей капа – казеїну.
В процесі поліпшення бурої породи збільшується частка помісних тварин і вони визначають продуктивні якості популяції вцілому. З рисунку 4 видно, що при удосконаленні лебединської породи проходить зменьшення частоти алелей капа – казеїну типу А на 0.1 при цьому збільшується на 0.12 частота зустрічаємомті алеля В, що є відчутним позитивним аргументом на користь помісного поголівя. Слід відзначити відсутність серед помісей алеля типу С.

Рис.4 Частота зустрічаємості алелей капа – казеїну серед різних
генотипових груп.
Ріст бугаїв – плідників. При вивченні росту бугаїв – плідників велике значення має наявність в генотипі певної частки швіцької порди північно – американської селекції. Встановлено, що тварини різних генотипових груп мали неоднакові показники росту. Так, жива маса при народжені складала 33.9 – 34.5 кг, в 6 місяців – 200.0 – 208.0 кг і в 12 місяців – 363.7 – 381.0 кг, але вірогідної різниці між групами в ці періоди не виявлена. У віці 18 місяців тварини з часткою ВS 50 – 62.5% вірогідно поступалися бугаям, які мали більшу частку корві ВS (Р>0.99).
До трьох років маса тварин вирівнюється, і тільки бугаї, які мали більше 75% ВS, вірогідно перевершували своїх ровесників з інших груп на 82.8, 84.4, 68.3 кг, відповідно (Р>0.99). В подальшому ця різниця нівелюється, в 4 роки її практично немає. В 5 років найбільшу живу масу мали тварини з часткою крові менш 50% ВS. Вони вірогідно перевершували бугаїв генотипів 63 -75 та 75% ВS на 45.8 – 64.8 кг (Р>95).
Вивчення показників росту бугаїв – плідників різної селекційної належності показує (таблиця 12.), що кращі результати мали тварини, які були завезені з Австрії та Німеччини, ніж ті, які були отримані у вітчизняних репродукторах від завезеного поголівя. Це може бути повязано з більш інтенсивним вирощуванням імпортованого поголівя до моменту завезення в Україну.

Таблиця 12.
Показникик росту бугаїв – плідників швіцької породи різної
селекційної належності, M  m

Вплив окремих факторів на живу масу бугаїв – плідників в різні вікові періоди (таблиця 13) вказує, що обліковані з них досить різноманітно впливали на мінливість показників росту. Так, частка крові швіцької породи помісних бугаїв не діяло суттєво на ріст дослідних тварин. Її вплив коливався від 1.4 до 6.3% в загальній мінливості ознак і у всі вікові періоди був невірогідний.
Таблиця 13.
Сила впливу факторів на живу масу бугаїв – плідників
в різні вікові періоди, %

Дещо інші результати отримання за врахованними факторами у швіцькій породи. Спостерегається тенденція збільшення впливу селекційної належності та генотипу за BS до 2-річного віку. По першому від 11.9
( Р0.999) до 37 % ( Р0.999), по другому – від 0.3 до 21.3 % ( Р0.999).
Генеалогічна структура популяції бурої худоби. Аналізуючи сучасну
популяцію бурої худоби та її перспективи слід відзначити, що одним із стратегічних напрямків роботи має бути підтримка чіткої генеалогічної структури з оптимальною кількістю ліній.
На сьогодні є досить розгалужена генеалогічна структура масиву бурої худоби ( рис. 4 ). У схему включені бугаї – плідники, пов’язані походженням з провідними лініями швіцької породи північно – американської селекції. Провідна роль серед них належить лініям Меридіана 90827 та Концентрата 106157. Інші бугаї – плідники розподілені серед ліній Мастера 106902, Ладді 125640, Паване 136140, Орегона 86386, Хілла 55163. Значна перевага ліній Меридіана та Концентрата повязана з найбільшим їх розповсюдженням серед швіцьких бугаїв на початку схрещування та в маточному поголівї, закупленому у Німеччині, Австрії, яким комплектувались основні стада – репродукторів швіцької породи. В перпективі планується вирівнювання часки кожної з структурних одиниць у породі.
В сучасній популяії маточного поглівя бурої худоби є представники 12 ліній та спріднених груп, які походять від швіцької або лебединської порід. Упрядкування генеалогічної структури передбачає використання 5 – 7 основних ліній швіцької породи північно – американської селекції (таблиця14)
Таблиця 14.
Зміна в генеалогічній структурі популяції бурої худоби, %

Крім того, завершено виведення двох нових високопродуктивних ліній, тварини в яких відрізняються чітким визначеням будови тіла. Практично не планується подальше використання більшості ліній лебединської худоби. Участь у селекційному процесі трьох ліній: Роскошного 825, Чуткого 4284, Балкона 1799 повязано з вирішенням проблеми збереження генофонду лебединської худоби в обмеженій популяції.
Ефективність спорідненого спарювання в селекції бурої худоби. За всю історію скотарства при створенні та удосконалення порід нагромаджено значний досвід використання спорідненого спарювання. Його уміле застосування дає можливість консолідувати видатну спадковість і з більшою вірогідністю передавати важливі ознаки в поколіннях.
Як видно з таблиці 13, найбільша кількість інбредних бугаїв отримана при близьких ступенях (49 %), найменша – від тісного спорідненого спарювання (8%). За живою масою при народжені перевагу в 1 – 3 кг мали інбредні тварини над аутбредними. Зі збльшенням ступеня інбридингу має місце тенденція до підвищення цього показника. Однак в обох випадках різниця статистичного невірогідна. В 6 – місячному віці спостерігається зворотна залежність, коли найбільшу живу масу мали тварини від помірного інбридингу, а показники аутбредних бугаїв були на рівні з тісноінбридними. З 12 до 18 місяців найвищі показники були серед бугаїв – плідників, отриманих від спорідненого спарювання тісних ступенів, вони перевищували аутбредних ровесниць на 6 – 18 кг при невірогідній різниці. Слід відзначити, що у віці 2- 3 роки перевагу мали тварини з найменшим коефіцієнтом інбридингу над аутбридними на 8 – 34 кг, та над інбредними більших ступенів на 15 – 34 кг при статистично невірогідних.
Таблиця 15.
Жива маса інбридних та аутбридних бугаїв – плідників, M  m

Селекційна програма удосконалення популяції бурої худоби . Дана програма є комплексом заходів, спрямованих на приведення популяції бурої худоби до якісно нового стану, який забезпечить генетичний потенціал 7000 кг молока і вище від корови на рік.
Сучасний рівень світової та вітчизняної селекції дає змогу добору бугаїв за такими важливими господарсько – корисними ознаками їх нащадків, як молочна продуктивність, включаючи складові молока, тип будови тіла з чітко визначеними частинами тулуба (наприклад, вимя) та інші. Залучення в селекційний процес генетичного матеріалу бурих швіців з Північної Америки дає можливість зрушити обмін речовин у бік виробництва молока без суттєвого зниження мясної продуктивності. На основі наших досліджень пропонуємо принципову схему генетичного поліпшення бурої худоби, яка дає можливість обєднати генетичний потенціал різних популяцій в напрямку створення нової молочної бурої породи (рис.5).

Рис.5 Схема генетичного поліпшення популяцій бурої худоби
Генетичне поліпшення з використанням BS. Будь – яка популяція худоби, якщо вона селекційно відкрита, використовує найкращій селекційний матеріал з інших регіонів, країн з метою “освіження крові” та привнесення нових генетичних особливостей, які розширюють діапазон пристосувальних спроможностей через збільшення гетерезиготності.
Виходячи з літературних данних та результатів власних досліджень, ми розробили схему (рис. 6) використання BS, основою якого є поступове збільшення частки крові поліпшуючої породи (BS) до 75% – 82.5% у племгоспах.

Рис. 6 Схема генетичного поліпшення бурої худоби з використанням швіцької породи північноамериканської селекції
На племінній половині поголівя слід використовувати чистопорідних бугаїв – плідників швіцької породи американської селекції їх постійне застосування дасть змогу через три покоління довести частку поліпшуючої породи майже до 100%. У той же час на іншій частині корів та телиць виправдане використання бугаїв різної кровності за BS, що дасть змогу зберегти молочний тип будови тіла при добрій мясній продуктивності. Слід звернути увагу на те, що у підборі можуть використовуватись бугаїв – плідників німецької, австрійської, швейцарської селекцій, які в Єворпі обєднані у загальну селекційну програму.
Узагальнююча схема добору у популяції наведена на рисунку 7. З неї видно, що з 197200 корів племінне поголівя складає лише 5%, в той же час, приватний сектор – 21%, і це є суттєвий резерв в поповнені племенних ресусів. Для нормального проведення добору частина популяції має складати близько 50%. Це дає можливість вірогідно оцінити бугаїв – плідників та дібрати достатню кількість корів до селекційних груп. З активної частини популяції добір тварин у селекційну групу за ознаками надою має бути не вище 4% або 1:25. Після цього за загальними ознаками екстерєру та типом будови тіла проводять остаточне формування групи для змовних спарювань.

Рис. 7 Селекційна програма удосконалення популяцій бурої худоби

Організаційні заходи по поліпшенню результативності виконання селекційної програми. Ефективність ведення племінної роботи з популяцією худоби на сучасному етапі селекції перебуває у значній залежності від вірогідності отримуваної інформації, незалежно (компюторного) її опрацювання. Викладена у рисунку 8 принципова схема племінної роботи з бурою худобою базується на обєднанні зусиль станцій штучного осіменіння та асоціації, яка є провідником інтересів виробників. Це нове формування бере на себе відповідальність за селекційну роботу з породою вцілому.

Рис. 8 Організаційна структура племінної роботи з бурою худобою
Список публікацій за темою дисертації
Монографії
1. Ладыка В.И. Бурая молочная порода // Генетика, селекция и биотехнология в скотарстве. Под ред. М.В. Зубца, В.П. Бурката. – Киев – “БМТ”. – 1997- с. 425-438
2. Ладика В.І. Швіцька порода. Лебединська порода. Бура карпатська порода. //Племінна робота. Довідник М.З. Басовський, В.П. Буркат, М.В. Зубець та інші; за ред.: М.В. Зубця, М.З. Басовського,- Київ- ВНА “Україна”.-1995- с.21-26
Брошури
3. Котенджи Г.П., Ладыка В.И., Обливанцов В.В., Рубцов И.А., Буркат В.П. Рекомендации по линейной оценки типа телосложения коров лебединской породы.-Киев: Асоциация “Украина”, 1993.-с. 20
4. Буркат В.П.,Котенджи Г.П., Ладыка В.И., Обливанцов В.В., Рубцов И.А. Рекомендации по линейной оценке экстерьера коров швицкой породы.-
Киев: Асоциация “Украина”,1994.-с. 19
Статті у збірниках та журналах
5. Стебловський В., Корнієнко І., Лобанов М., Климович Н., Буркат В., Котенджі Г., Ладика В. Удосконаємо лебединську // Тваринництво України.-1991.-№6-с.18-19
6. Котенджи Г.П., Ладыка В.И., Ладыка Л.Н., Обливанцов В.В., Рубцов И.А. Оценка коров швицкой порды импортной селекции в племзаводе “Михайловка”// Повышение продуктивности крупного рогатого скота, овец и лошадей. Харьков, ХГАУ; ХВЗИ 1992.- с.53-57
7. Soldatow A., Ladyka V.,Schafer B.,Braunvieth dem Standort angepasst // Der Tierzuchter. Bonn.-1993.-S.34-36.
8. Ладыка В.И., Котенджи Г.П. Ефективность использования инбридинга в селекции лебединского скота // Повишеная продуктивность с.-х. Животных. Харьков; ХЗВИ, 1994.-с.-15-19
9. Буркат В.П., Котенджі Г.П., Ладика В.І. Селекція лебединської худоби // Тваринництво України. Київ. 1996. -№ 2-с. 9-10
10. Ладика В.І. На рівень сучасної системи селекції // Тваринництво України.- 1997.- с. 17.
11. Ладика В.І., Котенджі Г.П., Обливанцов В.В., Рубцов І.О. Селекційні
аспекти створення молочного типу бурої худоби // Вісник Сумського
сільськогосподарського інституту: Науково методичний журанл.- Суми,
Вип. 1 – 1997.- с.183-186.
12. Ладика В.І., Кисельов О.Б., Котенджі Г.П. Мясна продуктивність
молодняка різних генотипів лебединської породи при інтенсивному
виращуванні // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медецини.- Харків.
ХЗВІ. Випуск 4.т.1. Сільскогосподарські науки.- 1998. -с. 72-75.
13. Ладика В.І. Формування бажаного типу будови тіла швіцької худоби
німецької селекції в процесі адаптації до умов лісостепу України //
Проблеми зооінженерії та ветеринарної медецини.- Харків. ХЗВІ, Випуск
4.т.1. Сільськогоподарські науки.- 1998.- №6-с.75-78.
14. Ладика В.І. Ефективність спорідненого спарювання селекції бугаїв-
плідників бурих порід // Вісник аграрної науки.-1998.-№6-с.52-54.
15. Ладика В.І. Адаптаційна спроможність та відтворні якості швіцької
худоби Німеччини в умовах лісостепу України // Вісник Сумського
державного аграрного університету: Науково-методичний журнал.- Суми.
Вип. 2.-1998.-с. 348-350.
16. Обливанцов В.В., Ладика В.І., Котенджі Г.П., Салогуб А.М. Оцінка типу
будови тіла корів швіцької порди різних селекційних груп ДПЗ
“Бездрик”// Вісник Сумського державного аграрного університету:
Науково-методичний журнал.- Суми Вип. 2.-1998.-с. 361-364.
17. Ладика В.І. Особливості росту телиць бурої худоби // Тваринництво України.-1995.-№1- 2.-с. 9-10.
18. Бондарчук Л.В., Ладика В.І., Корнієнко І.О., Салогуб А.М. Ефективність використання бугаїв різної селекційної належності при удосконаленні бурої худоби // Вісник Сумського державного аграрного університету: Науково-методичний журнал. Серія “Тваринництво”.- Суми. Вип.- 1999.-с. 13-17.
19. Ладика В.І. Шляхи селекційного удосконалення та організаційні аспекти племінної роботи з популяцією бурої худоби // Вісник Сумського державного аграрного університету: Науково-методичний журнал. Серія “Тваринництво”.- Суми. Вип.-3.- 1999.-с. 49-55.
20. Овчаренко В.М., Ладика В.І. Сиропридатність молока та якість сиру в залежності від генотипу корів // Вісник Сумського державного аграрного університету: Науково-методичний журнал. Серія “Тваринництво”.- Суми. Вип.-3.- 1999.-с. 70-73.
21. Радченко Н.П., Ладика В.І., Обливанцов В.В. Оцінка екстерєру та технологічних ознак бурих корів різних генотипів // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових статей: Вип.10.- Херсон.-1999.-с.83-87.
22. Ладика В.І. Селекційні аспекти удосконалення бурої худоби за білкомолочністю // Вісник аграрної науки.- 1999.- №4.-с. 51-52.
Матеріали і тези зїздів конференцій

23. Буркат В.П., Котенджи Г.П., Ладыка В.И. Методы селекции лебединского
скота на современом этапе // Матер. Науч.- практ. Конф.”Новые методы
селекции и биотехнологии в животноводстве”. Ч.1.,К.-1991.-с.118-120.
24. Буркат В.П., Ладика В.І., Корнієнко І.О., Котенджі Г.П. Вплив варіанту
підбору на племінну якість бугаїв-плідників // Матер. науч.-практ. конф.
“Сучасні методи селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві ”.-
К;-1992.-с. 24-25.
25. Котенджи Г.П., Ладыка В.И., Обливанцов В.В., Рубцов И.А. Линейная
оценка экстерьера корв бурых порд // Матер. науч.-практ. конф.
“Основоположник зоотехнической науки П.Н. Кулешов и перспективы
развития специальности по зоотехники и ветеринарии”.- Харьков., -1995.-
с. 35-36.
26. Котенджі Г.П., Ладика В.І. До питання про поліпшення бурої худоби за
молочною продуктивністю. // Матер. науч.-практ. конф. ”Теоретичні та
практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному та
мясному скотарстві”.-Київ.-1995.-с. 85-86.
27. Котенджи Г.П., Обливанцов В.В., Ладыка Л.Н., Рубцов И.А., Ладыка В. И.
Экстерьерная оценка животных в современной селекции // Матер. науч.-
произв. конф. ”Генофонд пород животных и методы его использования”.-
Харьков.,-1995.-с. 47-49.
28. Ладика В.І., Салогуб А.М. Продуктивні якості бурої худоби Німеччини в
умова ДПЗ “Бездрик” Сумської обл. // Матер. наук.-виробн. конф.
“Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої
хдоби”.-Київ.,- 1996.-с. 60-62.
29. Герман Д., Котенджи Г., Ладыка В., Рубцов И. Особенности роста и раз-
вития быков-производителей швицкой породы различной селекции //
Матер. науч.- произв. конф. “Теория и практика племенного дела в живот-
новодстве”.-1996.-с. 45.
30. Буркат В., Ладика В. Вплив частки крові корів швіцької породи північно-
американської селекції (BS) на прояв селекційних ознак бурої худоби //
Матер. наук.-виробн. конф. “Сучасні проблеми медецини, зооінженерії та
технолгії виробництва продукції тваринництва”.- Львів.-1997.-с. 454-455
31. Буркат В., Котенджі Г., Радченко Н., Ладика В. Селекційні аспекти
якісного поліпшення бурої худоби України // Матер. наук.-виробн. конф.
“Методи створення порід і використання с.-г. тварин”.-Харків.- 1998.-с.
32-33.
32. Губар М., Климович Н., Ладика В. Удосконалення генеалогічної
структури бурої худоби // Матер. наук.-виробн. конф. “Методи створення
корів і використання с.-г. тварин”.-Харків.-1998.-с. 37-38.

АННОТАЦИЯ
Ладыка В.И. Селекционные аспекты качественного усовершенствования популяции лебединского скота.- Рукопись.
Дисертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01- розведение и селекция животных.- Институт розведения и генетики животных УААН, с. Чубинское Киевской области,- 1999.
Выявлена тенденция улучшения показателей роста и развития с увеличением доли крови улучшащей швицкой породы. С возрастом 12 – месяцев привышение живой массы помесных телок над лебединскими сверсниками составила от 9 до 40 кг. Прослеживается достоверное превосходство коров с частью наследственности швицов по высоте холки на 1.0 – 4.1 см, глубине груди на 1.0 -1.9 см, как и косой длине туловища на 0.9 – 3.0 см.
Однако формальное повышение части наследственности швицов не приводит к улучшению селекционных признаков. Это нашло выражение при изучении типа телосложения и молочной продуктивности животных. Использование в селекции швицких быков – производителей не провереных по качеству потомства, увеличила долю их наследственности в генотипах животных свыше 75%, но не привело к существенному увеличению объема тела (-0.12 балла), надоя молока (+241 кг) при недостоверной разнице.
При селекции в направлении молочного типа возможно некоторое снижение мясности животных. Использование селекции типа телосложения позволяет сохранить обмускуленность скота на желательном уровне. Анализ живой массы быков – производителей показал тенденцию превосходства чистопородных лебединских животных 3 – 8 в 6 месяцев; 4 -14 кг в 12 месяцев; 16 – 49 кг в 18 месяцев.
Подтверждением важности оценки по типу телосложения являются результаты оценки быков – производителей, которые существенно отличались по отдельным признакам их дочерей. Потомки быка Милана 237030748 имели балл за вымя 7.0, форму туловища 6.0 при этом 61 его дочь по первому отелу имела удой 3236 кг жирностю 3.73 %. Сумарные показатели типа телосложения находятся в прямой зависимости от уровня удоя коров. При этом корови ГПЗ “Михайловка” с баллом за тип мение 60 показали продуктивность 2630 кг, а с 80 баллами и больше – 4082., В ДПЗ “Бездрик” 4000 и7000 кг молока, соответственно.
Анализ генеалогии швицкой породы в ведущих стадах репродукторах выявил в их генотипе определенную долю крови американских швицев (BS). Повышение доли наследственности специализированной молочной породы до 51% и выше приводит к росту молочной продуктивности по третей лактации на 499 кг, при этом существенно улучшаются морфологические признаки вымени. Однак, учитывая специализацию BS, следует ограничить рост доли этой породы в генотипах через возможное несоответствие уровня обмена веществ и условий реализации генотипа.
Выявлено среди казеиновых фракций наличие капа – казеина генетических вариантов А, В, С. Среди всего поголовья процент желательного аллеля В составляет 51 %, а в генотипов ВВ и АВ – 75%. Соединение наследственности швицкой и лебединской пород способствовало повышению частоты встречаемости аллеля типа В с 0.38 у исходной породы до 0.50 у помесных животных.
Широкое использование читопородных швицких и помесных с лебединской породой быков – производителей по схеме воспроизводительного и поглотительного схрещивания привело к постепенному увеличению количества генеалогических едениц, родоначальники которые выдающиеся швицкие быки.
Использование в селекции бурого скота родственых спариваний обусловлено необходимостью ускорения темпов селекции через консолидацию наследственности выдающихся животных. Развитие производителей, которых оценивали по линейным промерам тела в подавляющем большинстве было лучше у животных от родственного подбора. Высота в холке была выше 2.4 см, косая длинна туловища на 1.1 см, обхват груди на 1.0 см. этим подтверждается отсутствие негативного влияния инбридинга на рост и развитие быков. Похожая тенденция и по показателям воспроизводительной способности. Эфективным, исходя из наших иследований является использование инбредных коров в боткросах при этом их продуктивность должна быть не ниже 3000 кг молока за лактацию.
Изучение адаптационных способностей швицкого скота показала, что при создании соответсвующих условий кормления и содержания они способны по первой лакткции показывать удой на уровне 5000 кг молока с жирностью 4.0% и выше. С каждой лактацией воспроизводительная способность коров улучшалась, сервис – период снизился с 113 до – 118 – 81 дней. Отбор быков со стад репродукторов для оценки в условиях отечественых хозяйств является началом возрождения отечественой системы селекции на основе принципа открытости популяции.
Разработанная селекционная програма основывается на применении минимальных параметров отбора активной части популяции и быкопроизводящих групах коров.
Предлагаемая програма последовательного интенсивного отбора позволяет иметь ежегодно до1000 ремонтных бычков, что достаточно для получения оптимального количества животных на собственно оценку по качеству потомства (47 голов).
Увеличение доли крови BS до 50% и выше в племенной части популяций позволит постепенно насыщать адаптированной выдающейся наследственностью животных товарной зоны.
АНОТАЦІЯ
Ладика В.І. Селекційні аспекти якісного удосконалення популяції лебединської худоби.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01.- розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 1999.
Дисертація присвячена питанню селекційного удосконалення популяції лебединської худоби з використанням генетичного потенціалу швіцької породи західноєвропейської та північно – американської селекії. В дисертації вкладено нові методичні підходи по врахуванню частки спадковості поліпшуючих порід, запровадження у систему добору та підбору оцінки за типом будови тіла, білковомолочності, принципово нової схеми управлінням селекційною роботою з породою. Встановлені закономірності застосування інбридингу, використання бугаїв – плідників різної селекційної належності в процесі створення молочного типу у бурій породі.
Ключові слова: велика рогата худоба, селекція, генотип, інбридинг, кровність, порода, тип будови тіла, популяція.

ANNOTATION
Ladyka V.I. Seiektion aspects qualitative perfection popuiation of Lebedyn Breed.- Manussript.
A Dissertation toward the completion jf doctore degree in egricultural sciences, specializing in genetics 06.02.01-animal breeding and stltction.- Institute of Animal Breeding and Genetics of the Ukraine Academy of Agriculturd Sciences, Chubinky, Kyev Region, 1999 year.
Dissertation is devoted to the problems of genetics perfection population of Lebedyn Breed in use of genetics population Brown Swiss Westen – Europe and North – Amerecan genetics.
In the Dissertation, new mathodtogical appoaches are eleborated on the use a part of heredity die dreeds, introduction on the selection sestem value of type, by the body structuree, Milk – Protaine Formula, of prinsiple new sheme direction by the selection work with breed. Regulation in used inbreding, use bulls – by the different selection in proccess of mading Milk – Type of Brown Breed.
Key words: cattle, selection, genotype, inbreding, blood group, breed, the body structure, population.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020