.

Розвиток словникового складу англійської мови в 80-ті – 90-ті роки ХХ століття: Автореф. дис… д-ра філол. наук / Ю.А. Зацний, Київ. ун-т ім. Т.Шевче

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5230
Скачать документ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

на правах рукопису

ЗАЦНИЙ Юрій Антонович

УДК 802.0 – 3. ”ХХ

РОЗВИТОК СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
В 80ті-90ті РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови.

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук

Київ – 1999

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу Запорізького державного університету

Офіційні опоненти: КВЕСЕЛЕВИЧ Дмитро Іванович
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри англійської філології Житомирського державного педагогічного університету

ПОЛЮЖИН Михайло Михайлович
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри англійської філології Ужгородського державного університету

ШВАЧКО Світлана Олексіївна
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу Сумського державного університету

Провідна установа: Одеський державний уншверситет, кафедра
лексикології та стилістики англійської мови

Захист відбудеться “14” жовтня 1999 р. о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11в Київському університеті імені Тараса Шевченка (252003, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, Гуманітарний корпус, актовий зал).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка
(м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).

Автореферат розіслано “10” вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради д.ф.н. А.Д. Бєлова

Актуальність дослідження. Абсолютний прогрес мови, наголошують науковці, насамперед виражається в розвитку словникового складу, саме тому лінгвістичні та соціолінгвістичні питання, пов`язані з розвитком, збагаченням словникового складу, завжди були в центрі уваги мо¬вознавців. Дослідження цих питань дає змогу зрозуміти тенденції розвитку мови взагалі, заглянути в її майбутнє, висвітлити проблему “мова та її середовище”, яка має важливість не тільки для соціальної, але й для “внутрішньої” лінгвістики. Розвиток словникового складу якраз і відбиває процес пристосування мовної системи до нових потреб комунікації у зв`язку з ускладненням середовища.
Кінець ХХ-го століття відзначається глобальними соціально-економічними змінами, людство вступило в новий етап науково-технічного прогресу, який іменується інформаційною революцією. Не випадково, що саме в цей період значно зросли і темпи збагачення словникового складу: в 90-ті роки, за оцінками дослідників, англійська мова щорічно поповнюється 15000-20000 нових одиниць, тоді як на початку XX-го століття приріст становив всього 1000 одиниць на рік. У той же час в 90-ті роки проблемам розвитку словникового складу приділялось значно менше уваги, ніж у 70ті-80ті роки, незважаючи на очевидність більших масштабів кількісних та якісних змін, спричинених бурхливим розвитком економіки, науки, техніки, ускладненням форм суспільного життя.
Актуальність вибору проблеми визначається необхідністю і в той же час відсутністю комплексного аналізу процесів та явищ, які відбуваються в словниковому складі англійської мови наприкінці ХХ століття. Зокрема, виникає необхідність дослідження змін в шляхах, способах та засобах збагачення словникового складу, процесів формування нових дериваційних елементів, які активно відбуваються саме в останні десятиліття; поза увагою вчених здебільш зостаються питання, які пов’язані з внутрішньомовною мобільністю та міграцією лексики, а саме ця мобільність та міграція стає, на нашу думку, важливим, навіть вирішальним фактором розвитку словникового складу сучасної англійської мови; подальше ускладнення позамовного середовища потребує соціолінгвістичного аналізу інноваційних процесів, виявлення конкретних соціальних чинників, які найбільш впливають на ці процеси, розкриття ролі інформаційної революції в лексико-семантичних змінах.
Метою роботи є визначення тенденцій розвитку лексико-семантичної системи англійської мови в останні десятиліття, змін у шляхах та способах збагачення словнико¬вого складу на базі аналізу словотворчих, семантичних та фразотворчих процесів, іншомовних та внутрішньомовних запозичень на фоні суспільних процесів та явищ.
Мета роботи передбачає необхідність вирішення конкретних завдань:
Аналіз тенденцій розвитку окремих ланок словотвору і словотворчої системи взагалі; встановлення джерел нових словотворчих елементів, висвітлення технології їх “виготовлення”, з`ясування ролі лінгвістичних механізмів, соціолінгвістичних чинників у процесах формування нових афіксів.
Розглядання головних напрямків функціонально-стилістичної мобільності лексики і пов`язаних з нею семантичних змін, механізмів семантичної деривації, аналіз наслідків семантичних зрушень та модифікацій.
Виділення лінгвістичних та соціолінгвістичних особливостей нової фразеології, встановлення шляхів фразеологізації словосполучень, джерел фразео¬логічних неологізмів, зв`язків між фразотворчими, словотворчими і семантичними інноваційними процесами.
Характеристика іншомовного впливу на словниковий склад англійської мови, джерел запозичень, дії лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників на процеси запозичення та інтеграції іншомовних одиниць, встановлення сфер концентрації запозичень.
Дослідження розвитку словникового складу в умовах взаємодії основ¬них національних варіантів англійської мови: висвітлення проблем варіантології, особливостей впливу американського варіанту на бри¬танський, специфічних рис міжваріантних контактів.
Визначення впливу на літературну англійську мову розмовних підсистем, аналіз особливостей запозичення та асиміляції в літературній нормі стилістично зниженої лексики та фразеології, розкриття ролі конкретних соціолектів в збагаченні словникового складу.
Висвітлення проблеми “мова і соціальне середовище” шляхом розподілу неологізмів за соціофункціональними класами та встановлення кореляції між суспільними та лексико-семантичними інноваційними процесами та явищами, визначення ролі конкретних соціальних чинників; аналіз впливу інформаційної революції на лексико-семантичну систему англійської мови.
Об`єктом дослідження слугували понад 9000 нових слів, лексико-семантичних варіантів та словосполучень, які виникли в англійській мові в 80ті-90ті роки ХХ-го століття. Джерелами неологізмів були словники та довідники нової лексики, періодичні ви¬дання англомовних країн. На матеріалі інновацій, відібраних із словників, газет та журналів, автором цієї роботи було ук¬ладено англо-український словник нової лексики та фразеології (понад 5000 одиниць), який увійшов до книги “Неологізми англійської мови”, виданої в 1997 році. Періодичні видання Великобританії та США були також головними джерелами ілюстративного матеріалу: з них було виб¬рано майже 12000 прикладів-контекстів функціонування нової лексики та фразео¬логії. Саме ці контексти дали автору змогу простежити “долю” та еволюцію нео¬логізмів.
Наукова новизна визначається поставленою метою і полягає в тому, що в роботі розкриваються тенденції розвитку лексико-семантичної системи англійської мови в останні десятиліття, зміни в шляхах, способах та засобах поповнення словникового складу. Вперше було здійснено дослідження інноваційних процесів з урахуванням широкого діапазону варіювання англійської мови, взаємодії національно-тери¬торіальних, функціонально-стилістичних варіантів та підсистем, на фоні економічних та соціальних змін, нового етапу науково-технічного прогресу людства.
Особистий внесок здобувача полягає у виявленні та типологізації нових засобів лексичної деривації, в розкритті джерел, шляхів, лінгвістичного механізму їх формування, семантичних трансформацій, які супроводжують афіксалізацію лексем та їх фрагментів, у визначенні ролі внутрішньомовних запозичень в збагаченні словникового складу, зокрема, наслідків міжваріантних контактів та взаємодії “стандарту” з розмовними підсистемами, у виявленні впливу на інноваційні лексико-семантичні зміни останніх десятиліть конкретних соціальних чинників, в аналізі тенденцій розвитку лексики в умовах інформаційної революції.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що було зроблено певний внесок в окремі розділи загального мовознавства та англістики. Це особливо стосується соціальної лінгвістики, яка доповнилася дослідженням особливостей взаємодії літературної мови з соціальними діалектами, аналізом конкретної соціальної детермінованості інноваційних процесів та явищ в останні десятиліття, визначенням впливу на ці процеси певних чинників, виявленням якісних змін в лексико-семантичній системі, спричинених інформаційною революцією. Теорія мовних контактів допов¬нюється положеннями про специфічні риси міжваріантних контактів; варіантологія – новим підходом до визначення національних варіантів, до методів їх вивчення; теорія словотвору англійської мови – аналізом джерел, шляхів, лінгвістичного механізму виникнення та формування нових словотворчих елементів та моделей; семасіологія – особливостями механізму семантичних змін у зв`язку з функціонально-стилістичною міграцією мовних одиниць.
Практичне значення дослідження полягає в його застосуванні в курсах лексикології, стилістики, лексикографії, перекладу, в спецкурсах із соціальної лінгвістики, неології, варіантології, на практичних заняттях з англійської мови, в укладанні словників, підручників та посібників. За матеріалом дослідження його автор опублікував два словники неологізмів, два нав¬чальних посібники, чотири методичних посібники, які використовуються у вищих навчальних закладах України.
Методи дослідження. Дослідження об`єкту здійснюється з урахуванням системного, комплексного характеру мови, її словникового складу шляхом поєднання ономасіологічного та семасіологічного підходів до проблем номінації, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. В роботі широко застосовуються такі види аналізу, як контекстуальний, порівняльний, компонентний, аналіз за безпосередніми складниками, різновиди кореляційного аналізу, елементи етимологічного аналізу, кількісні підрахунки.
На захист виносяться такі положення:
Реалізація потенціалу системи англійської мови здійснюється, головним чином, шляхом використання номінаційних ресурсів, які генеруються механізмом її варіювання, взаємодією національних варіантів, функціонально-стилістичних, соціальних підсистем. Розвиток лексико-семантичної системи все більше детермінується не іншомовним впливом, а “внутрішньомовними запо¬зиченнями”, які виникають внаслідок інтерваріантної міграції та інтраваріантної мобільності лексичного матеріалу.
Процеси формування нових словотворчих елементів шляхом афіксалізації лексем та морфемізації їх фрагментів стають можливими завдяки “дифузності” одиниць лексичного та морфемного рівнів, системної організації словотвору, взаємозалежності між його різними способами, динамічності складових підсистем мови. Ці процеси створюють явища “функціональної омонімії” (міжрівневої кореляції) мовних одиниць, можливості виконання ними паралельних ролей лексем і афіксів.
Розвиток словотворення простежується в напрямі розширення діапазону реалізації його можливостей за рахунок розширення рамок “нормативності”, “стандартності”, більшої свободи. Зростає роль комплексних способів породження інновацій як свідчення ускладнення когнітивних та ономасіологічних процесів. Словоскладання перетворюється не тільки на головний спосіб словотворення, але й на основне джерело нових дериваційних елементів.
Зміни та модифікації змісту лексичних одиниць, які спричинюють ви¬никнення семантичних неологізмів, пов`язані з функціональною мобільністю лексики, з постійним рухом від периферії до ядра (від мов для спеціальних цілей до загальної мови), від ядра до периферії (від загальної мови до мов для спеціальних цілей), з їх пе¬реміщеннями в межах ядра (між різними шарами загальної мови) та в межах периферії (між різними терміносистемами та соціолектами).
Збагачення словникового складу відбувається на фоні посилення дії тенденції до демократизації англійської мови, до зближення писемної літературної мови з усно-розмовною в умовах зростання масштабів запозичень літературної мови з розмовних мікросистем, збільшення впливу цих мікросистем на інноваційні лексико-семантичні та словотворчі процеси “стандартної” мови.
Зростає вплив на інноваційні процеси на лексико-фразеологічному рівні таких соціальних чинників, як економічна база, соціальний статус, етнос, стать, вік, ціннісні орієнтації носіїв англійської мови; не тільки політичний, але й інші дискурси все більше детермінуються “політичною коректністю”. Інформаційна революція спричинює формування нових словотворчих моделей та елементів, зумовлює явища “поліномінації” та “диференціюючої реномінації”, співіснування антропометричної та “кіберметричної” метафори, виникнення нових і перебудову існуючих лексико-семантичних парадигм, сприяє стиранню межі між загальною мовою та мовами для спеціальних цілей, між ядром мовної системи та його периферією.
Апробація роботи. Основні положення дослідження обговорюва¬лися на засіданнях кафедр теорії англійської мови, теорії та практики перекладу Запорізького університету, кафедри англійської філології Сумського держ. пед. інституту. Наукові доповіді за матеріалами роботи виголошувалися на міжнародних (Київ, 1989; Ель-Пасо, США, 1992), республіканських і регіональних (Суми, 1987, 1990, Запоріжжя, 1996) конференціях і симпозіумах, на підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу За-порізького державного університету (1980-1999 рр.).
З теми дисертації опубліковано 26 праць загальним обсягом 64,6 друк. арк., у тому числі монографію (18 друк. арк.), 2 словники неологізмів (21 друк. арк.), 2 навчаль¬них посібники, 4 науково-методичних посібники.
Структура і зміст роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, встановлюється коло наукових проблем, визначаються мета та конкретні завдання дослідження, його наукова новизна, теоретичне та практичне значення, методологічно – концептуальна база, об`єкт, матеріал, джерела та методика дослідження, формулюються положення, які виносяться на захист.
У розділі “Шляхи та способи збагачення словникового складу” досліджується динаміка лексичної, семантичної та фраземної деривації, іншомовний вплив. Значна увага приділяється процесам формування нових словотворчих морфем, джерелам, “технології” їх виготовлення, лінгвістичним механізмам, які беруть участь у цих процесах, встановлюються зв’язки між різними способами словотвору. Саме в останні десятиліття в англійській мові почали функціонувати десятки нових (за формою або змістом) афіксів, значна кількість словотворчих елементів перемістилася від периферії лексико-семантичної системи до центру, остаточно сформувалася ще певна кількість словотворчих морфем, які виникли в попередній період розвитку англійської мови. Аналіз неологізмів англійської мови свідчить, що висока словотворча активність афіксації, за допомогою якої було побудовано більше 30% лексичних інновацій 80х-90х років, визначається не тільки участю давно існуючих словотворчих елементів, але й провідною роллю, яку відіграють у процесах утворення інновацій-дериватів нові мовні одиниці, що виконують функцію словотворчих.
Первинним матеріалом для “афіксалізації” можуть слугувати як повнозначні слова, так і їх частини (фрагменти). У 80-90-ті роки спостерігається тенденція подальшого зростання питомої ваги складних слів, які становлять найбільшу групу лексичних неологізмів (34,3%). Ця тенденція, як слушно зазначають провідні вітчизняні фахівці в галузі словотвору, посилює можливість переродження основ, їх переходу до розряду афіксоїдів. Такі компоненти перетворювалися у високочастотні, піддавалися процесу афіксалізації, набували семантичних та інших рис словотворчих елементів внаслідок словотворення за аналогією, за зразком конкретної лексичної одиниці, яка служить за модель, шляхом заміни в слові-моделі певного компоненту. Саме таким чином в англійський мові сформувалися високопродуктивні афікси – abuse, -friendly, -line, -person, -something, -speak, -ware, -watch.
У багатьох випадках зразком для аналогічного словотвору виступає “псевдоскладне” слово (на синхронному зрізі). Частина такого слова, яка виділяється внаслідок створення за його зразком цілої низки інновацій, вбирає в себе семантику всієї вихідної моделі. Елемент -mail “шантаж” було виділено зі слова blackmail, про що свідчать неологізми greenmail, goldmail, breakmail, greymail (вони означають різні види шантажу). Суфікс – gate в значенні “скандал, особливо політичний” виник внаслідок утворення великої кількості неологізмів за аналогією зі словом Watergate, яке стало символом політичного скандалу (donorgate, Irangate, filegate, travelgate).
Таке явище довільного розчленування особливо часто має місце з одиницями грецького та латинського походження. Слова autocade, camelcade, motorcade, tractorcade були створені на базі слова cavalcade, виходячи з припущення, що елемент -cade означає “процесія; низка”, хоч фактично цей елемент є розвитком дієслівної флексії латинської мови; за зразком слова alcoholic у 80-90ті роки виникли численні новотворення для позначення людини, яка має велику пристрасть до чого-небудь: chocoholic, milkaholic, phonaholic, spendaholic. Елемент –(а)holic, вичленений зі слова alcoholic, перетворився, таким чином, у суфікс, хоч етимологічно дійсним суфіксом у цьому слові є елемент – іс.
Процеси розділення одиниць іншомовного походження на “псевдоморфеми” нерідко спричинюються “народною етимологією”, неправильною інтерпретацією структури та семантики “чужого” слова шляхом його асоціювання із власними словами або поняттями. Саме так виник словотворчий елемент -burger на базі слова hamburger, пов`язаного з містом Гамбургом у Німеччині. Носії англійської мови сприйняли слово hamburger як дві частини: “ham” (перші гамбургери були з яловичиною) та “burger”, причому друга частина почала асоціюватися з поняттям “паляниця, бутерброд” внаслідок дії механізму словотворення за аналогією: chickenburger, fishburger, sausаgeburger, vegeburger.
Формування нових афіксів розкриває взаємозв`язки між різними засобами словотвору, підтверджує думку вчених про його комплексно-системну природу. Зв`язок між словоскладанням та афіксацією полягає, наприклад, у тому, що чимало нових “напівафіксів”, як зазначалося, виникає на базі складних слів. Умови для формування цілої низки словотворчих елементів були створені такими засобами, як телескопія та скорочення. Слово glitterati було “побудовано” з частин двох слів (glitter+literati) ще в 50ті роки, а в 90ті роки стало зразком для серії нових слів, які означають людей, відомих у певній галузі (culturati, cyberati, digerati, glamorati, journarati), i, таким чином, в англійській мові почав функціонувати новий суфікс -erati “особи, відомі в певній сфері”. Прикладами інших продуктивних словотворчих елементів, що виникли внаслідок зрощення лексичних одиниць, є суфікси – zine “журнал, часопис” (letterzine, E-zine, catazine, skazine, thriftzine, Webzine), -tel (airtel, boatel, condotel), -nomics (burgernomics, cуbernomics, mediconomics), -plex (movieplex, megaplex, multiplex, twelveplex), -tainment (docutainment, casinotainment, edutainment, infotainment) та інші. Телескопія створює умови і для виникнення нових префіксальних формантів, наприклад: docu- (docuhistory, docufantasy, documusical, docuopera, docurecreation), petro- (petrocurrency, petroeconomy, petropower, petrosheik).
Псевдоморфеми як джерела нових дериваційних елементів можуть, таким чином, бути поділеними на дві основні групи: а) такі, що є результатом довільного розчленування існуючих лексичних одиниць, головним чином гетерогенних, у зв’язку з певними асоціаціями, які виникають у носіїв англійської мови, або результатом фрагментації лексичних одиниць у зв’язку з їх участю в певних словотворчих процесах: -aholic, -athon, -burger, -cade, docu-, -erati, -nomics, -zine (більша частина псевдоморфем); б) омонімічні реальним лексичним одиницям або “мертвим” афіксам: -gate, -lock, -mail, -nap. Саме така омонімічність створює певні передумови, мотивацію для їх перетворення в дериваційні засоби.
Важливим джерелом словотворчих елементів загальної мови продовжують бути розмовні різновиди, особливо сленг і жаргони. Запозичення таких елементів у літературну мову нерідко супроводжується змінами в їх семантиці. У 90-ті роки велику популярність здобули, наприклад, новотворення з синонімічними елементами head, junkie для позначення людини, яка має велику пристрасть до чого-небудь (у слензі ці елементи мають значення “наркоман”): cyberhead, digithead, nethead, data-junkie, java-junkie, sports-junkie. Запозичений зі сленгу елемент – savvy, де він функціонував як самостійне слово, входить до складу численних неологізмів- іменників та прикметників, надаючи їм відповідних значень “знання, вміння, навички в певній галузі, добре розуміння чого-небудь; фахівець, експерт в певній галузі, такий, що добре знає, розуміє що-небудь, має необхідні знання, вміння в певній галузі”: computer-savvy, market-savvy, media-savvy, tech-savvy.
Дослідження процесів формування нових словотворчих елементів свідчить, що “афіксалізація” лексем та морфемізація їх фрагментів супроводжується певними змінами в семантиці вихідного матеріалу.
У випадках афіксалізації лексем спостерігається:
1) Звуження, спеціалізація значення елементу, який виконує роль словотворчого, у порівнянні із значенням відповідної лексеми-корелята, ці процеси притаманні як напівафіксам, що виникли на базі лексем германського походження (-babble, -line, -lout, -speak), так і елементам, що оформилися із слів (коренів) грецького походження ( bio-, eco-, cryo-, cyber-, info-, techno-, tele-).
2) Перенос значення. Цей процес також може супроводжувати афіксалізацію як германських, так і іншомовних лексем (-city, giga-, -head, jumbo-, -junkie, mega-, nano-, -ville).
У випадках морфемізації фрагментів лексем спостерігається:
1) Абсорбування фрагментом значення лексеми, частиною якої він є (compu-, docu-, -nomics, -preneur, -mail, -jack, -tainment, -tel, -log, -zine).
2) Абсорбування фрагментом значення вихідної лексеми з подальшим розширенням, узагальненням цього значення (-burger, -erati, -furter, -(a)thon). Така семантична еволюція особливо притаманна фрагментам, що виникли внаслідок довільного розчленування лексем на “хибні морфеми”.
3) Звуження, спеціалізація значення фрагменту, який є скороченням лексеми (euro-, narco-).
У процесі формування нових словотворчих елементів нерідко створюється явище біфункціональністі мовних одиниць, виконання ними одночасно і ролі афіксів, і ролі лексем, причому така біфункціональність притаманна не тільки елементам, які виникли на базі реальних лексичних одиниць (в синхронічному або діахронічному зрізі), але й псевдоморфемам, фрагментам лексем, що є результатом свавільного розчленування цих лексем: -burger, -gate, gram, – zine. Біфункціональні одиниці належать, таким чином, і лексичному і морфемному рівням мови і можуть іменуватися “міжрівневими корелятами” або “функціональними омонімами”.
Явище функціональної омонімії, існування значної кількості проміжних елементів, які об`єднуються під загальною назвою “напівафікси”, свідчить про те, що в англійській мові навряд чи можна провести чітку межу між лексемами та афіксами в умовах взаємодії лексичної та словотворчої систем. Взаємозалежність лексичних та словотворчих інновацій нагадує “круговоріт”: лексичними інноваціями створюються умови для формування словотворчих інновацій, які, в свою чергу, забезпечують умови, потенціал для виникнення лексичних інновацій, і так далі.
У роботі аналізуються активні способи словотвору, продуктивні моделі та елементи. При розгляді афіксації зазначається, що серед давно існуючих суфіксів іменників особливо високопродуктивним є суфікс –ization, спостерігається подальше зростання продуктивності суфіксів -dom, -hood, які довгий час вважалися непродуктивними, особливо в британському варіанті. Високу активність проявляли афіксоїди -fest, -phile, -phobe, -phobia (aviaphobia, cyberphobia, europhile, homophobe, pianophile, technophobe, nerdfest, hyperfest, sponsorfest). Розширив свої словотворчі можливості суфікс -able. Якщо раніше він утворював прикметники від дієслів, то в останні десятиліття він все частіше бере участь у процесі “виробництва” прикметників від іменників, у тому числі і від складних: cartop – cartoppable, microwave – microwaveable, oven – ovenable.
Словоскладання, як зазначалося, є найбільш продуктивним способом словотвору. Значна частина нових складних слів являє собою сполучення двох іменників (модель N+N). Саме аналітизм англійської мови створює необхідні умови для стягнення лексем в єдині складні, але цільні номінеми. Активно відбувався процес утворення багатокомпонентних лексичних одиниць, “складних слів синтаксичного типу”. Більша частина таких одиниць виникає на базі фразових означень, вони актуалізуються як прикметники (brick-and-mortar, kiss-and-tell, not-for-profit, pay-per-view, right-to-roam), однак в останній час зростає і кількість іменників, утворених таким чином: fly-by-light, just-in-time, smoke-and-mirrors, video-on-demand. У процесі формування складних слів на базі словосполучень може мати місце “компресія ” останніх, як це відбувається, наприклад, у випадках утворення одного дієслова від двох дієслів та сполучника: to strip and search – to strip-search, to drink and drive – to drink-drive. Компресія може поєднуватися з реверсією: to hold the fort – to forthold, to cap the charge – to charge-cap, to skim the cream, to creamskim. Морфологічно-синтаксичні зміни супроводжуються і семантичними змінами, переосмисленням вихідного словосполучення шляхом метафоричного переносу.
Велику роль у створенні неологізмів-складних слів відіграє аналогія, коли нова одиниця створюється не стільки за певною моделлю, скільки за зразком конкретного слова. У процесі аналогічного словотворення також має місце своєрідне моделювання, відбиття моделі зразка, його морфологічної структури шляхом часткового заповнення моделі новим лексичним матеріалом: airlift – boatlift – babylift; baby-sitter – church-sitter – home-sitter; seaworthy – carworthy. Більш того, моделювання зразка врешті-решт веде до оформлення і абстрактної словотворчої моделі: саме завдяки створенню цілої низки нових одиниць за зразком складного слова незмінний компонент перетворюється у високочастотний, з`являється модель з постійним компонентом. У результаті постійний компонент такої моделі може виконувати функцію суфікса.
Роль аналогії стає ще більш очевидною, якщо брати до уваги, що неологізми в багатьох випадках самі стають зразками для подальшого словотворення (і це стосується не тільки складних слів): downsizing – upsizing; high tech – low tech; outsourсing – insourсing – E-sourсing; internet – intranet – extranet; state-of-the-art – state-of-the-tech – state-of-the-market. Крім того, аналогія пронизує інші засоби словотвору, саме виникнення “конверсії” стало можливим завдяки аналогії, її дію відбиває реверсія.
Подалі зростає кількість скорочень. Серед них слід особливо відзначити акроніми, які здобули широкого розповсюдження в останній час. Значення багатьох акронімів полягає в тому, що, незважаючи на свій абревіатурний характер, вони стають базою для подальшого словотворення. Слово yuppie (young upwardly mobile professional person), наприклад, стало не тільки одним з модних слів 80-90х років, символом молодої, честолюбної ділової людини, але й перетворилося в справжній центр словотворчої парадигми з десятками її елементів: yuppуish, yupie flu, yuppiegate, yuppeism, yuppiedom, yuppіеfy, yuppiеfication, technoyupie, yuppie-line, etc. Популярними в останній час стали утворення евфемістичного характеру, в яких абревіатура поєднується зі словом “word”, T-word, S-word, W-word. Абревіатура в цих випадках є першою літерою слів, які вважаються словами-табу ( нерідко табуізація спричинюється політичною коректністю).
Конверсія продовжує бути активно діючим способом словотвору, проте спостерігається тенденція зниження частки конверсійних утворень у порівнянні з попередніми десятиліттями (з 11% до 4%). Ця тенденція пояснюється більш активною роллю інших способів, а також тим, що конверсія вже добре попрацювала за час свого функціонування. Активність конверсії, як свідчать підрахунки, в значній мірі підтримується саме неологізмами, які служать за “сировину” для цього процесу. Відмінною рисою конверсії на сучаснім етапі є все більш активна участь в цьому процесі двоморфемних, складних слів, навіть словосполучень. Спостереження показують, що в багатьох випадках виникнення нового складного слова або словосполучення означає, що незабаром з`явиться і відповідне дієслово, конвертоване від цього неологізму: bar code – to bar code, bottom line – to bottom line, eurospeak – to eurospeak, fast track – to fast track, flip flop – to flip flop, own goal – to own goal, rat-run – to rat-run. Те ж саме стосується і складноскорочених слів, абревіатур, зрощень, наприклад, VCR – to VCR, e-mail – to e-mail, deejay – to deejay.
Нерідко спостерігаються і випадки перетворення в дієслова словосполучень і фраз, коли конверсія супроводжується еліптичними скороченнями та деякими іншими змінами, наприклад, selling short – to short, dog and pony show – to dog and pony, to have a green thumb – to green thumb, to give a green light – to green light. У той же час має місце і зворотний процес – утворення іменників та прикметників від дієслівних словосполучень та зворотів, особливо в розмовних підсистемах: give me = gimme, go for = gofer (gopher), I want to be = wannabe, I can do it = can-do. Слід також окремо відзначити випадки перетворення в іменники не дієслівних, а номінативних сполучень та фраз внаслідок еліпсичних скорочень. Процес конверсії у таких випадках або зовсім не відбувається, а має місце “інтеграція”, злиття, або він є імпліцитним.
Конверсія в значній мірі є семантичним засобом словотворення, оскільки важливою її рисою можна вважати зміну значення вихідного слова у зв`язку з його перенесенням в іншу лексико-граматичну категорію. Зміна значення в багатьох випадках – це переосмислення, метафоричний перенос, оскільки в самому акті перенесення однієї частини мови в іншу виникає елемент порівняння, наприклад; hip pocket – to hip pocket “to retain one`s posession as if by putting it in one’s hip pocket”; knee-jerk – to knee-jerk ” to react instinctively”; test tube – to test tube ” to produce as if by artificial insemination”; handbag – to handbag ” to attack or destroy as by hitting with a handbag”. Крім того, первинний матеріал, що конвертується (це особливо стосується складних іменників), в багатьох випадках також характеризується переосмисленням: flip-flop ” a sudden complete change or reversal; a U-turn” to flip-flop “to change to the diametrically opposite point of view; to do a U-turn”; rat-run “minor road used as a detour by rush-hour traffic” – rat-run “to make a detour through rural roads”.
Загальна тенденція розвитку словотвору простежується в напрямку більшої свободи при створенні інновацій, в розширенні поняття “нормативність” в умовах інтенсивної взаємодії національних варіантів англійської мови, (інтерваріантна міграція лексичного і словотворчого матеріалу) та взаємодії соціальних, функціонально-стилістичних підсистем в межах окремого національного варіанту (інтраваріантна міграція). Зростає кількість лексичних інновацій, в утворенні яких беруть участь кілька засобів, включається декілька номінаційних та дериваційних механізмів, що, з одного боку, свідчить про певну системність словотвору, а з іншого боку – про ускладнення номінаційного процесу, пов`язаного з ускладненням “картини світу”, або з ускладненням наших знань та уявлень про навколишній світ.
У дисертації досліджуються напрями функціонально-семантичних змін, механізм виникнення семантичних неологізмів та наслідки семантичних зрушень та модифікацій, які відбуваються в словах, дається лінгвістична характеристика фразеологічних неологізмів, розглядаються джерела їх виникнення та механізми формування, простежуються зв`язки між фразотворчими, словотворчими та семантичними процесами. Аналіз семантичних інновацій останніх десятиліть свідчить, що зміни значення пов`язані, головним чином, з функціональною мобільністю лексичних одиниць, з процесами їх спеціалізації (термінологізації), деспеціалізації (детермінологізації) та “трансспеціалізації” (транстермінологізації).
Як і в попередні періоди, провідну роль в семантичних змінах відігравав механізм метафорики, причому метафоричний перенос супроводжував не тільки процеси детермінологізації (high-octane, stand-alone, allergy, poison-pill, hygiene), але й процес термінологізації загальномовних одиниць (bus, get-together, core, hostile, icon, menu, niche, packet, player, suitоr, window). Досить типовим є формування в семантичній структурі того чи іншого слова кількох нових лексико-семантичних варіантів протягом досить короткого часу, що дає змогу спостерігати дію різних механізмів семантичних змін.
Виникнення нових лексико-семантичних варіантів часто пов`язане з еліпсом (скороченням фрази). Типовим є скорочення атрибутивного словосполучення, в якому друге слово вилучається як звичне, а його значення переноситься на прикметник або іменник в атрибутивній функції (перше, визначальне слово): floppy disk = floppy, presale view = presale, magnet school = magnet, non-profit organization = non-profit, start-up company = start-up, lap top computer = laptop. У подібних словосполученнях може вилучатися і перше слово, а його значення переноситься на друге, наприклад, baby boomer = boomer, spacе shuttle = shuttle, heart bypass = bypass. Зустрічаються випадки скорочень не тільки бінарних, але й більш складних, багатослівних сполучень, фраз: to slap a fine on smb. = to slap; a young person who dresses in expensive casual clothing = casual; a person with multiple personality disorder = multiple. Еліпс, таким чином, означає, що разом із скороченням словосполучення, його конденсацією в однім слові відбувається і семантична конденсація: значення словосполучення концентрується в однім слові. Семантичні неологізми нерідко виникають внаслідок евфемізації – прагнення замінити грубі або прямі позначення більш “м`якими” (creative в значенні “який виходить за межі дозволенного”, challenged “з фізичними недоліками”).
Утворення семантичних неологізмів у багатьох випадках зумовлює і певні словотворчі процеси, веде до появи нових одиниць, тобто семантичні неологізми часто сприяють виникненню лексичних інновацій. Поняття “семантичний неологізм” набуває в англійській мові більш широкого значення з урахуванням існування різних національно-територіальних варіантів та інтенсивної взаємодії між ними, насамперед, між британським та американським варіантами: американські значення загально-англійських слів, якщо вони починають функціонувати в британському варіанті, сприймаються саме як нові значення, навіть якщо вони не є новими для американського варіанту. Як семантичні інновації сприймаються в мові і ті значення, що запозичуються “стандартною” мовою з розмовних підсистем, наприклад, з просторіччя, соціальних діалектів.
Наслідком семантичних змін в умовах посилення тенденції внутрішньої мобільності лексики, стирання межі між загальномовною лексикою та лексикою спеціального призначення, між “стандартною” і “нестандартною” лексикою є все більше розповсюдження явища полісемії, яке охоплює зараз широкі шари лексики. Про це свідчать і такі факти, як набування значною часткою семантичних неологізмів не одного, а кількох лексико-семантичних варіантів, перетворення великої кількості лексичних неологізмів у неологізми семантичні протягом досить короткого періоду в зв`язку з їх подальшим розвитком і набуванням нових значень.
При розгляданні нової фразеології подається її структурно-семантична характеристика, аналізуються джерела, шляхи та механізм фразеологізації. Формування фразеологічних одиниць відбувається головним чином шляхом переосмислення вільних (змінних) словосполучень, їх метафоризації. Метафоричний, а іноді і метонімічний перенос має, як правило, місце при перенесенні змінних або сталих словосполучень нефразеологічного типу з вузької (професійної або спеціальної) сфери функціонування в загальну мову або більш широку сферу. Проте досить частими є випадки, коли переосмислення відбувається в процесі перенесення словосполучення з загальної мови в спеціальну, або з однієї вузької сфери в іншу. Це особливо притаманно фразеологічним одиницям сфери інформаційної технології: graceful degradation “здібність комп`ютерної системи до функціонування у випадку пошкодження її окремих елементів”, information superhighway, “система здобуття та розповсюдження інформації, яка створена шляхом об`єднання комп`ютерної та телекомунікаційної техніки”, salami technique “привласнення грошей за допомогою комп`ютера шляхом “округлення” реальної суми фінансових операцій”, tiger team “група людей, яка перевіряє надійність комп`ютерних систем”.
Переосмислення словосполучень, які функціонують у сфері комп`ютерної технології, в значній мірі пов`язане і з тією аналогією, яку проводять між “людською” та комп`ютерною системами. Це зумовлює, наприклад, використання медичної термінології, створення фразеологічних одиниць, образність, внутрішня форма яких грунтується на захворюваннях людини та їх лікуванні: viral invasion, phantom bug, vaccination program. У процесі утворення комп`ютерних фразеологічних одиниць спостерігаються і випадки повторної метафоризації, своєрідної “перефразеологізації”. Про повторну метафоризацію як механізм утворення нової фразеології може йти мова і при розгляданні нових одиниць інших сфер, наприклад, таких інновацій економіки і ділової сфери, як big bang “шокова терапія”, “радикальні економічні реформи”, (в астрофізиці це словосполучення означає “великий вибух” – теорію виникнення Всесвіту), white knight “особа, яка фінансує фірму для запобігання захоплення її іншою фірмою (порівн. метафоричне вживання цього словосполучення в значенні “рятівник”).
Повторна метафоризація може бути і механізмом семантичного розвитку самих фразеологічних неологізмів. Це стосується, наприклад, словосполучення junk food, що виникло як розмовне позначення висококалорійної, але не поживної їжі, а в останній час позначає також те, що не має дійсної цінності, відповідає примітивним смакам. Зазначимо, що і словосполучення fast food- літературний термін для такої їжі – теж вживається метафорично в функції прикметника “готовий, такий, що легко здобувається, отримується в доступній формі (наприклад, про інформацію)”. Численні випадки набування фразеологічними неологізмами додаткових значень, а також застосування механізму повторної метафоризації, є свідченням поширення явища полісемії і серед фразеології. Утворення нових сталих словосполучень в багатьох випадках безпосередньо пов`язане з лексичними та семантичними неологізмами, які стають базою не тільки для словотворення, але й для фразотворення.
Продуктивним механізмом утворення нової фразеології є аналогія. Як і при утворенні нових лексичних одиниць, моделлю для виникнення фразеологізмів служать конкретні одиниці: словосполучення smoking bed “факти, які свідчать про розпутну поведінку (особливо політичного або громадського діяча)” виникло за аналогією з існуючою фразеологічною одиницею smoking gun, неологізм tortilla curtain “паркан, огорожа вдовж американсько-мексиканського кордону (для стримання нелегальної іміграції)” було побудовано на основі словосполучення iron curtain. Моделями для аналогічного фразотворення нерідко виступають самі фразеологічні неологізми. Неологізм mommy track “кредо жінки, яка вважає своєю головною метою сімейне щастя”, створив умови для виникнення через деякий час словосполучення daddy track; неологізм кінця 80х років velvet revolution, який виник для позначення мирного переходу від тоталітарного режиму до демократії в колишній Чехословаччині, в 90ті роки став базою для нових словосполучень velvet divorcе, velvet exile. В окремих випадках одночасно майже виникає кілька словосполучень – “аналогічний ланцюжок”, кільця якого частіше всього знаходяться у синонімічних або антонімічних відношеннях: disaster scenario – horror scenario – nightmare scenario; window of opportunity – window of vulnerability; retail politics – wholesale politics; dependency culture – enterprise culture; secondhand drinking – secondhand smoking.
Певна частина нових стійких словосполучень відбиває прагнення зробити деякі поняття “кращими”, замінити їх більш “м`якими”. Словосполучення евфемістичного характеру розповсюджені в суспільно-політичній сфері (damage control, opposition research, chattering classes, ladies who lunch), в сфері економіки та бізнесу (creative bookkeeping, boutique consultant, partnership building, reverse engineеring). Постійно діюча потреба в евфемізації понять спричинює і постійне оновлення евфемістичних засобів, заміну одних евфемізмів (які перетворюються на свою протилежність) іншими. Нова фразеологія відіграє певну роль і в збагаченні словникового складу новими лексичними одиницями шляхом стягнення словосполучень у слова синтаксичного типу або шляхом фразеологічної деривації, перефразеологізації.
В окремому підрозділі розглядаються контакти англійської мови з іншими мовами, встановлюються головні джерела запозичень, дається їх лінгвістична та соціолінгвістична характеристика, простежується процес інтеграції іншомовних надходжень в лексико-семантичну систему англійської мови. В останні десятиліття подальший розвиток знаходить тенденція до зниження питомої ваги запозичень серед неологізмів (приблизно 2,6%), що свідчить про достатні внутрішні ресурси англійської мови, необхідні для адекватного відображення змін в реальності. Разом з тим на сучасному етапі англійська мова продовжує відчувати певний вплив інших мов на лексико-семантичному рівні. Має місце “переорієнтація” щодо джерел запозичень. На перше місце все більше виходять азіатські мови, особливо японська, причому запозичуються не лише екзотизми, а одиниці, необхідні для внутрішніх потреб носіїв англійської мови.
Кінець 80-х – початок 90-х років можна вважати періодом “російського впливу” на словниковий склад англійської мови у зв`язку з тими політичними і економічними змінами, що мали місце в колишнім Радянськім Союзі. Відомі події не тільки спричинили запозичення та входження “нових термінів” (glasnost, perestroika), але й створили мотивацію, стимул до інтеграції слів, які проникли в англійську мову раніше, проте мали, фактично, статус не запозичень, а іноземних слів, функціонуючи лише в “радянськім контексті”.
Інші мови продовжують бути для англійської мови джерелами словотворчих елементів, причому нові афікси іншомовного походження можуть з`являтися не тільки традиційним шляхом – запозиченням цілої низки слів і виділенням в них словотворчої морфеми, – але й прямим запозиченням афікса, як це мало місце з німецьким префіксом -uber (ьberbanker, ьbercomputer, ьberhip, ьbermogul). З`явилася ціла низка словотворчих елементів зі слів та коренів класичних мов (cryo-, cyber-, crat-, mega-, nano-, petro-), чимало афіксів виникло внаслідок хибної етимологізації іноземних слів, їх довільного розчленування на хибні морфеми, перетворення частини таких слів у словотворчі елементи шляхом створення неологізмів за зразком іноземного слова-моделі. Саме таким чином виникли, наприклад, суфікси -burger, -cade, -erati, -furter, -holiс, -thon.
В останні десятиліття спостерігається певний перерозподіл сфер концентрації іншомовних надходжень: сфера економіки та бізнесу виходить на перший план (майже третина всіх запозичень), подалі зростає питома вага іншомовних слів у суспільно-політичній сфері (27,2%). Ця кількісна соціофункціональна характеристика запозичень відповідає кількісним параметрам неологізмів останніх десятиліть взагалі: саме сфери економіки, суспільно-політичного життя є сферами найбільшої концентрації інновацій. Зазначимо, що в 60-70-ті роки майже 50% запозичень було пов’язано з культурою (найбільша кількість), з суспільно-політичною сферою та кулінарією, а в попередні десятиліття 60% запозичень розподілялися між суспільно-політичною сферою, кулінарією, військовою справою.
Як і в попередні періоди розвитку англійської мови більшість запозичень
( 88,4%) викликається необхідністю позначення нових предметів та понять, заміни розчленованого найменування нерозчленованим. Решту складають запозичення, які поповнюють експресивні засоби англійської мови. Якщо в 60 – 70 ті роки екзотизми складали більш 11% від загальної кількості запозичень, то в останні десятиліття їх частка знизилася до 7,6%, що пов’язується з подальшою інтернаціоналізацією таких іншомовних елементів, внаслідок чого певна їх частина вже не може вважатися екзотизмами.
У другому розділі “Національно-територіальне та функціонально-стилістичне варіювання англійської мови як фактор розвитку словникового складу” розглядається взаємодія британського та американського варіантів, а також взаємодія літературної мови з розмовними підсистемами. Англійська мова лише абстрактно може бути уявленою у вигляді “макросистеми” ( суперсистеми), в реальності вона представлена конкретними варіантами цієї системи (а не “мікросистемами”). Оскільки кожний національний варіант виконує всі функції національної мови і складається з тих же компонентів та підсистем, при його визначенні слід ураховувати не тільки літературну мову та територіальні діалекти (в деяких національних варіантах вони взагалі відсутні), але й інші складові компоненти: просторіччя, сленг, соціолекти та інші різновиди розмовного мовлення. Саме в таких розмовних різновидах зосереджені відмінності національних варіантів.
Кожний національний варіант – це окрема самодостатня мовна система, яка адекватно виконує, насамперед, внутрішню комунікативну функцію, функцію спілкування між носіями певного варіанту, тому особливу важливість набуває саме внутрішнє дослідження національних варіантів. Порівняльний аналіз, який має велике значення в практиці викладання та вивчення англійської мови, повинен, по-перше, ґрунтуватися не на описанні варіантів за допомогою спільного ядра. Таке описання дійсно “виключає з розглядання всю різноманітність реалізації одиниць, що зіставляються в двох або кількох варіантах” . По-друге, особливу увагу слід приділяти не інвентарним розходженням (як це роблять багато дослідників, хоч самі визнають, що дистрибуційні відмінності переважають над інвентарними), а саме різним шляхам реалізації одних і тих же мовних одиниць в різних національних варіантах, особливо з урахуванням того, що внаслідок контактів національних варіантів має місце подальше нівелювання інвентарних розходжень або їх перетворення в дистрибуційні, а міжваріантні лексичні опозиції стають, фактично, внутрішньоваріантними опозиціями.
Розвиток лексико-семантичної системи сучасної англійської мови в значній мірі визначається чинниками, пов`язаними з її полінаціональністю, із взаємодією її національних варіантів, зокрема, британського й американського. Вплив американського варіанту на британський перш за все відчувається в тому, що продовжується поповнення лексики та фразеології британського варіанту значною кількістю американізмів. Аналіз американізмів свідчить, що серед них немало слів, пов`язаних з історичним минулим, з невідомими англійцям реаліями, які зазнали переосмислення в США. Такі одиниці не тільки запозичуються, але й нерідко стають основами для інновацій в британськім варіанті, тобто невідомість реалій і тим самим неясність “внутрішньої форми” не можна вважати серйозною перешкодою на шляху запозичення та асиміляції образних американізмів. Показниками асиміляції американізмів у лексико-семантичній системі британського варіанту слід вважати їх “відрив” від “американського контексту”, утворення елементів словотворчої та фразеологічної парадигми, тобто участь у словотворчих та фразотворчих процесах.
Деякі американізми являють собою лише лексико-морфологічні варіанти загально-англійської лексики або бритицизмів. У таких випадках запозичується план вираження без запозичення плану змісту. Про подібний вид запозичення слід говорити і у випадках функціонування в британському варіанті прийменникових конструкцій замість безприйменникових (to consult with, to lose out, to start up), американських лексичних варіантів загальноанглійських лексичних одиниць. Запозичення плану вираження без запозичення плану змісту – це одна із рис міжваріантних контактів як контактів різновидів одної мовної системи (на відміну від контактів різних мовних систем). Іншими особливостями взаємодії варіантів слід вважати запозичення фразеологічних одиниць, словотворчих елементів та моделей, регенерацію архаїзмів в одному з варіантів під впливом іншого, в якому ці архаїзми зберігаються в активному вжитку. Вважається також, що специфічною рисою міжваріантних контактів є перенесення з одного варіанту в інший лексем разом з елементами їх словотворчої парадигми. Таке явище дійсно простежується в процесі взаємодії варіантів, але при цьому далеко не завжди можна з повною достовірністю встановити, чи запозичуються такі елементи словотворчої (і фразеологічної) парадигми з іншого варіанту, чи вони були створені в варіанті-реципієнті в процесі незалежного конвергентного розвитку.
Взагалі, при дослідженні міжваріантних контактів слід говорити не стільки про “запозичення”, скільки про “вплив” одного варіанту на інший. Особливу актуальність набувають слова О.О.Потебні про те, що дослідник мовних контактів повинен зосередити увагу не на тому, що запозичено, а що створено самою мовою в результаті імпульсу з інших мов. Можливості стимуляції мовних процесів, явищ, тенденцій розвитку в повній мірі реалізуються в процесі взаємодії різновидів однієї мовної системи. Американський варіант, наприклад, діє як стимулятор певних словотворчих та семантичних тенденцій британського варіанту. Саме під американським впливом в британському варіанті розширюється поле діяльності конверсії, з`являються нові афікси і зростає продуктивність існуючих словотворчих елементів.
В останній час багато пишуть про те, що тенденція конвергентного розвитку британського та американського варіантів переважає над тенденцією їх дивергенції. Дійсно, в умовах сучасного етапу науково-технічного прогресу, інформаційного “вибуху” має місце саме такий розвиток національних варіантів. У процесі взаємодії варіантів все більше будуть стиратися розходження, що виникли внаслідок диференційованої денотації (коли одні й ті ж предмети, поняття позначаються різними словами в різних варіантах). Проте носії різних варіантів будуть і подалі відрізнятися насамперед різними засобами реалізації того ж самого мовного матеріалу, до яких належить і словесна реакція на ті ж самі ситуації. Повне нівелювання відмінностей між варіантами неможливе, оскільки існують відмінності в матеріальній та духовній культурі соціумів, які користуються тією ж самою мовою, внаслідок чого виникають і різні комунікативні потреби цих соціумів .
Внутрішньомовні ресурси, які виникають у процесі взаємодії літературної мови з розмовними різновидами, складають важливе джерело розвитку словникового складу в умовах посилення тенденції до демократизації англійської мови, до зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною. Простежується тісний зв`язок такого зближення, зростання масштабів поповнення словникового складу зі сленгу та соціолектів із взаємодією британського та американського варіантів. Саме британська деонтична норма відчуває вплив більш демократичної американської норми.
В останні десятиліття не тільки американський, але й британський варіант в значній мірі поповнює свої лексико-фразеологічні та словотворчі ресурси із загального та спеціального сленгу (головним чином, з американського). Запозичення одиниць сленгу та жаргонів, пов`язане, головним чином, з потребою в експресивних засобах. Такі одиниці, як правило, не стільки дають найменування речам, явищам тощо, скільки характеризують їх і функціонують як експресивно-стилістичні синоніми літературної лексики. Поширеним явищем можна вважати і безеквівалентність сленгізмів та жаргонізмів щодо літературних одиниць, тобто коли такі слова виникають в соціальних та професійних різновидах розмовного мовлення (а саме там виникає більшість неологізмів) як єдині позначення певних речей та явищ. Природно, що саме такі слова в першу чергу здобувають громадянство в літературній нормі: baby-boomer (boomer), bugging, crack, buster, mugging, yuppie. Зростання масштабів запозичення та асиміляції сленгізмів та жаргонізмів в британському “стандарті” пов`язане з їх широким вживанням в самих респектабельних британських джерелах, в “якісній” пресі, якій в останні десятиліття притаманною стає певна орієнтація на “розмовність” (за прикладом американської преси).
Перехід елементів сленгу, соціальних, професійних та корпоративних жаргонів з периферії до ядра, їх асиміляція частіше всього супроводжуєтся, певними семантичними змінами та зрушеннями. Такі зміни відбуваються як в денотативнім компоненті (розширення, перенос значення), так і в конотативнім (повне або часткове “стирання” експресивно-емоційної конотації, оціночна переорієнтація). Сленг та жаргони відіграють важливу роль у розширенні семантичної структури літературних одиниць, тобто в поповненні англійської мови семантичними неологізмами, в збагаченні фразеологічного фонду, словотворчих ресурсів. Висування в центр уваги суспільства тих чи інших соціальних, професійних, корпоративних груп, загострення певних проблем зумовлює і зростання ролі певних жаргонів (соціолектів) як джерел поповнення словникового складу, як підсистем, що найбільше впливають на лексико-семантичну систему. Серед них слід відзначити жаргон, пов`язаний з наркоманією (наркожаргон), соціолект афроамериканців, молодіжний сленг, жаргон фахівців та аматорів комп`ютерної техніки та програмного забезпечення, жаргон злочинного світу (кент).
Матеріали дослідження свідчать, що в останні десятиліття соціолект афроамериканців перетворюється на одне з головних джерел поповнення розмовного мовлення та літературного стандарту англійської мови в США, справляє певний вплив на британський варіант. Цей соціально-етнічний діалект являє собою інтерес як в лінгвістичнім, так і в соціально-лінгвістичнім аспекті. З одного боку, він концентрує в собі особливості, притаманні соціальним різновидам мови, а з іншого боку, виявляє специфічні риси, тенденції розвитку, які набувають важливості з урахуванням того, що в останні десятиліття вони виходять за межі мікросистеми цього соціально-етнічного діалекту.
У розділі “Розвиток суспільства і розвиток словникового складу” головна увага зосереджується на висвітленні проблеми “мова і соціальне середовище”, на встановленні ролі макросоціальних чинників, на розкритті конкретних зв`язків (кореляції) між певними суспільними та лексико-семантичними змінами, явищами та конкретних чинників, які найбільш впливають на інноваційні процеси, на дослідженні значення інформаційної революції для лексико-семантичної системи англійської мови. Аналіз інновацій проводився шляхом їх розподілу на соціофункціональні класи з урахуванням їх закріплення за певними сферами соціального життя. Виділяються сфери найбільш бурхливого розвитку, вони були і сферами найбільш активних інноваційних процесів, сферами зародження певних тенденцій розвитку лексико-семантичної системи, головними постачальниками неологізмів.
Лексико-фразеологічні та семантичні інновації сфери економіки та бізнесу відображають радикальні зміни, які пов`язані з розповсюдженням та втіленням в життя економічних теорій, концепцій, доктрин, з переходом багатьох країн до ринкової економіки, з постійними реформами управління економікою, її окремих ланок, з людськими ресурсами, з реорганізацією на мікроекономічному рівні, із впровадженням сучасної, особливо комп`ютерної техніки. Саме навколо понять, пов`язаних з зазначеними процесами та явищами, спостерігається концентрація неологізмів. Серед вихідних елементів нових словотворчих та фразеологічних парадигм слід відзначити соціофункціонально марковані лексичні одиниці card, corporate (corporation), entrepreneur, gold (golden), job, market, work, ключові слова та словотворчі елементи, які пов`язані з комп`ютеризацією цієї сфери життя (cyber-, digital-, electronic, computer, info-, techno-, tele, virtual).
Неологізми суспільно-політичної сфери концентруються навколо понять, пов`язаних з тенденціями цивілізаційного прогресу, політичними кампаніями, громадськими рухами, соціальною стратифікацією суспільства. Вплив боротьби жінок проти їх дискримінації не був обмежений лише збагаченням словникового складу номінемами: він спричинив виникнення так званої “інклузивної мови” (inclusive language) – форми мовлення, виразу, яка не дискримінує жінок, “політично коректної мови”, значної кількості евфемістичних “інклузивних” слів та виразів. Подалі зростає кількість “екологічних” неологізмів, помітна насиченість відповідних інформацій новотвореннями останнього часу, спостерігається їх зосередження навколо актуальних понять. Сфера екології повністю або частково обслуговується цілою низкою нових словотворчих елементів (bio-, eco-, enviro-, friendly), екологічна спрямованість змісту цілої низки семантичних неологізмів (alternative, green, recycle) зробила їх центром словотворчих, фразеологічних та лексико-семантичних парадигм.
Загострення проблем злочинності, наркоманії супроводжується перетворенням функціонально-маркованих одиниць у центри інтенсивного слово та фразотворення (bomb, drug, terrorism), “кримінальною спеціалізацією” цілої низки нових афіксів (-abuse, -jack, -lout, -mail, -nap, -narco), формуванням широких синонімічних рядів навколо назв наркотиків. Велика роль, яка належить у суспільстві засобам масової інформації, зумовлює той факт, що саме “мас-медіа” є сферою зародження та розповсюдження не тільки “внутрішніх інновацій” (закріплених за цією сферою), але й значної частки неологізмів взагалі, які є результатом індивідуальної словотворчості державних, політичних, громадських діячів, журналістів, письменників, учених.
В умовах інформаційної революції відбувається, насамперед, поповнення словникового складу майже незчисленною кількістю “інфонеологізмів” – слів та словосполучень, які пов`язані з комп`ютерною та іншою сучасною інформаційною технікою, з процесами та явищами, що мають місце в суспільстві у зв`язку з впровадженням такої техніки майже в усі сфери соціального життя. Цілком природно, що кількісні зміни в словниковому складі зумовили і якісні зміни в окремих ланках словотвору, лексико-семантичної системи. Розглядаючи вплив комп’ютеризації на семантику мовних одиниць, необхідно зазначити, що семантична деривація є найбільш продуктивним способом формування комп`ютерної термінології. Первинним матеріалом, який піддається семантичним зрушенням та змінам, можуть бути як загальномовні одиниці (термінологізація), так і термінологія інших сфер (перетермінологізація), причому в обох випадках в інноваційний процес активно включається механізм метафори, внаслідок чого конотативне забарвлення притаманне значній частині комп`ютерної термінології і його можна вважати специфічною рисою семантики цієї термінології: browse, clone, icon, loop, menu, mouse, surf, web, window, etc.
Експресивно-емоційна конотація багатьох комп`ютерних термінів зумовлюється тим фактом, що ці терміни виникають, як правило, в розмовній мові фахівців “світу комп`ютерів”, а також самим функціональним призначенням “машин”, аналогією, яку проводять між людською та машинною “системами”. За комп`ютерами з самого початку були закріплені такі “людські” лексичні одиниці, як conversation, dialogue, intelligent, language, memory, think. В останній час дія антропометричної метафори простежується у використанні медичних термінів для позначення “хвороб” комп`ютерних систем та засобів їх лікування: antidote, antivirus, bug, hygiene, immunity, disinfection, vaccine, viral infection, virus.
Ціла низка лексичних одиниць закріплюється за сучасною інформаційною технікою всією семантичною структурою або окремими лексико-семантичними варіантами (chip, digital, information, interactive, Internet, net, silicon, video, virtual). Ці одиниці перетворюються на центри, навколо яких “будуються” численні елементи словотворчих, фразеологічних, лексико-семантичних парадигм. Створення міжнародної комп`ютерної мережі Інтернет спричинило новий етап масових семантичних змін в існуючих словах та словотворчих елементах. Саме слово Інтернет стало базою для цілої низки лексичних та фразеологічних неологізмів, наприклад: internaut, Internet appliance, Inernet host, Internetworking, intranet, extranet. Помітна також атракція неономімем до самого поняття “міжнародна комп`ютерна мережа”.
Актуальність процесів та явищ, які супроводжують інформаційну революцію, зумовлює прагнення відбити ці процеси та явища варіативними мовними засобами, пояснює значну концентрацію інновацій навколо певних понять, формування розгалуджених синонімічних рядів. Тільки за останні кілька років широкі синонімічні ряди були створені навколо понять “великий аматор сучасної, особливо комп`ютерної техніки”: chip-head, computer-junkie, cyber-buff, cyber-head, cyber-addict, cyber-junkie, digit-head, gear-head, net-head, technofreak, technophile, tekki, telephile; “відомий фахівець, учений в галузі сучасної техніки”: computernerd, cyberguru, cybernerd, supernerd, technoguru, techgeek, technopundit, technosavant, ubernerd; “людина, яка регулярно користується комп`ютерною мережею “Інтернет”: cybercitizen, cybersurfer, e-surfer, netizen, nethead, netter, inernaut, netsurfer; “такий, що розуміється на комп`ютерній техніці, вміє працювати з нею”: cоmputer hip, computerate, computent, computersavvy, cybersavvy, technoliterate, techsavvy.
Сучасний етап науково-технічного прогресу вніс певні зміни в систему словотворчих засобів, зумовив виникнення нових словотворчих елементів або нових семантичних варіантів існуючих суфіксів. У світі комп`ютерної техніки зародився високопродуктивний загальномовний елемент -friendly, його було виділено із складу комп`ютерного неологізму user-friendly, який став зразком для нечисленної кількості неологізмів (customer-friendly, nature-friendly, etc), спричинив виникнення антонімічних словотворчих елементів –hostile, -unfriendly. Продуктивними в загальній мові стають в останній час нові комп`ютерні словотворчі елементи, суфікс -ware (geneware, humanware, wetware), префікс giga- (gigabucks, gigastore, gigaworld).
Серед словотворчих елементів, народжених інформаційною революцією, слід особливо відзначити суперпродуктивний префікс cyber-“пов`язаний з комп`ютерною, інформаційною технікою; пов`язаний з Інтернет, такий, що здійснюється через комп`ютерну мережу Інтернет”. Висока продуктивність притаманна також афіксоїдам techno-, tele-, які зазнали спеціалізації і широко вживаються для відбиття понять, пов`язаних з комп`ютерною, телекомунікаційною та іншою інформаційною технікою.
У світі комп`ютерної техніки виникають і нові словотворчі моделі, започатковуються певні тенденції розвитку словотвору. Наприклад, у свій час дієслівно-прийменникове словосполучення put in стало базою для іменника input, який, в свою чергу, в середині 80х років було “реконвертовано” в дієслово input. Згодом подібна реконверсія стала досить поширеною в англійській мові. Крім того, така модель стала зразком для аналогічного словотвору (input – exput), стимулювала тенденцію формування префіксів від прийменників та прислівників у “фразових дієсловах” (to place out  to outplace, to sell on  to onsell).
Широке впровадження інформаційної техніки в повсякденне життя, комп`ютерна “грамотність” більшості населення англомовних країн зумовлює масову, майже тотальну детермінологізацію, “інфотермінів”, їх перетворення в одиниці загального вжитку або в одиниці, які є одночасно і одиницями загальної мови і термінами в спеціальних текстах. Лише з урахуванням цього процесу усвідомлюється вплив інформаційної революції на збагачення, розвиток словникового складу, беручи до уваги цілком слушне зауваження В.В.Акуленка про те, що термінологія належить “мовам для спеціальних цілей” і її лише умовно можна вважати частиною “етнічної мови” .
Соціально-лінгвістичний аналіз лексики та фразеології, що співвідноситься з інформаційною революцією, свідчить, що сучасний етап науково-технічного прогресу дійсно заслуговує назви “революція”, оскільки він спричинив кардинальні зміни в багатьох сферах соціального життя. “Інфонеологізми” відбивають як блага та вигоди, так і нові соціальні, психологічні та інші проблеми, що виникають в процесі здійснення інформаційної революції.

ВИСНОВКИ

Реалізація потенціалу системи у зв’язку з її пристосуванням до нових потреб комунікації здійснювалася , головним чином, завдяки використанню власних номінаційних ресурсів. які виникають внаслідок широкого діапазону варіювання англійської мови, взаємодії її національних варіантів, функціонально-стилістичних та соціальних підсистем. Необхідність забезпечення динамічної рівноваги лексико-семантичної системи спричинила певний перерозподіл її матеріальних ресурсів, зокрема, подальше зменшення питомої ваги іншомовних запозичень і зростання ролі запозичень внутрішньомовних, збільшення кількості композитних одиниць, зниження кількості конверсійних утворень, активне формування і провідну роль нової генерації дериваційних елементів.
Процеси формування нових афіксів розкривають взаємозалежність різних способів словотвору, підтверджують його комплексно-системну природу. Нові словотворчі елементи формуються як шляхом афіксалізації повнозначних слів, так і шляхом морфемізації “псевдоморфем”, які можуть бути “омоформами” існуючих лексичних одиниць або їх частинами внаслідок довільного розчленування лексем у зв’язку з певними асоціаціями, а також результатом фрагментації таких лексем у зв’язку з їх участю в словотворчих процесах (телескопія, скорочення). Головним механізмом зародження нових афіксів слід вважати словотворення за аналогією, за зразком конкретної лексичної одиниці шляхом заміни в цій одиниці-моделі реального або уявного компонента. Формування нових афіксів супроводжується змінами в семантиці вихідного мовного матеріалу: звуженням, спеціалізацією та переносом значення повнозначних слів, які піддаються афіксалізації; семантизацією фрагментів шляхом абсорбування ними значення всього слова з можливим узагальненням цього значення.
Досить поширеним в англійській мові можна вважати явище “біфункціональності” (функціональної омонімії) одиниць, які виконують водночас і роль лексем, і роль афіксів, причому така біфункціональність притаманна не тільки словотворчим елементам, що виникли на базі лексичних одиниць, але й на базі псевдоморфем, фрагментів слів. Явище біфункціональності, міжрівневої кореляції, наявність значної кількості проміжних мовних елементів (напівафіксів) свідчить про відсутність чіткої межі між морфемним та лексичним рівнями, про “дифузність” одиниць цих рівнів.
Загальна тенденція розвитку словотвору простежується в напрямі розширення реалізації його потенціалу за рахунок більшої свободи, розширення рамок нормативності в умовах перехрещення дії чинників, пов’язаних з інтерваріантною та інтраваріантною міграцією лексики. Зростає роль комплексних способів створення інновацій, включення кількох номінаційно-дериваційних механізмів що, з одного боку, відбиває певну системність словотвору, а з іншого боку є свідченням ускладнення ономасіологічних процесів у зв’язку з ускладненням наших знань та уявлень про навколишній світ.
Семантичні інновації пов’язані з тими модифікаціями змісту існуючих одиниць, які виникають внаслідок їх функціональної мобільності, і спричинюють процеси спеціалізації, деспеціалізації та “трансспеціалізації”. В утворенні значної кількості семантичних неологізмів беруть участь кілька механізмів зміни значення, ускладнюючи внутрішню форму, мотивованість нових лексико-семантичних варіантів. Процеси семантичних змін у зв’язку з функціональною дифузністю лексики зумовлюють все більше розповсюдження явища полісемії, яке охоплює широкі лексичні шари.
Зв’язок словотворчих та семантичних процесів з процесами фразотворчими проявляється в тому, що фраземна деривація нерідко здійснюються на базі лексичних та семантичних неологізмів. З іншого боку, нова фразеологія перетворюється на одне із джерел збагачення словникового складу новими лексичними одиницями. Фразеологізація вільних словосполучень, узагальнення значення відбувається як у процесі перенесення таких словосполучень з вузької сфери в загальну мову, так і навпаки, а також у процесі перенесення з однієї терміносистеми в іншу. Повторна метафоризація є механізмом як утворення нової фразеології, так і її семантичного розвитку. Фразотворення за аналогією в значній мірі збагачує фразеологічний фонд, розвиває парадигматику (синонімію та антонімію) фразеології взагалі і нової фразеології зокрема.
Подальше зниження питомої ваги іншомовних запозичень свідчить як про відносну достатність внутрішніх ресурсів англійської мови для адекватного відбиття реальності, так і відбиває особливу “глобоглосну” ситуацію. Разом з тим, і в останні десятиліття словниковий склад англійської мови відчуває іншомовний вплив: продовжується запозичення безеквівалентної лексики, нерозчленованих номінем, які заміняють розчленовані найменування, одиниць, що сприяють здійсненню експресивної функції мови; інші мови виступають джерелом нових дериваційних елементів; з інших культур запозичується значна кількість нових понять, які відбиваються в англійській мові шляхом калькування етимонів. Макросоціальні чинники зумовили зміни в головних джерелах запозичення (зростання кількості запозичень з мов азійських країн), в сферах концентрації іншомовних надходжень (зосередження в економічній та суспільно-політичній сферах життя), спричинили зниження кількості екзотизмів у зв’язку з посиленням тенденції до інтернаціоналізації.
Розвиток лексико-семантичної системи англійської мови в значній мірі визначається чинниками, пов’язаними з її поліетнічністю, поліваріантністю. Порівняльний аналіз варіантів повинен ґрунтуватися на розумінні того, що кожний національний варіант – це не “мікросистема”, а саме “варіант макросистеми”, а також на диференціації понять “спільне ядро” і “спільноанглійське ядро” та відповідних понять “спільна лексика” і “спільноанглійська лексика”. Особливу увагу слід приділяти не інвентарним розходженням, а різним шляхам реалізації одних і тих же мовних одиниць в різних національних варіантах, різній вербальній реакції носіїв різних варіантів на ідентичні ситуації спілкування з урахуванням того, що внаслідок міжваріантних контактів відбувається нівелювання інвентарних розходжень або їх перетворення в дистрибуційні відмінності, а інтерваріантні лексичні опозиції перетворюються, фактично, на інтраваріантні парадигматичні опозиції.
Взаємодія британського та американського варіантів є одним з детермінуючих факторів розвитку словникового складу як варіантів макросистеми, так і лексико-семантичної “макросистеми” взагалі. Вплив американського варіанта на британський відчувається в процесі поповнення лексики та фразеології британського варіанту значною кількістю американізмів, які збагачують арсенал номінаційних та експресивних засобів, американський варіант діє як стимулятор певних семантичних, словотворчих тенденцій британського варіанту. Особливостями міжваріантних контактів слід вважати такі форми впливу, як запозичення плану вираження без запозичення плану змісту, перенесення з одного варіанта в інший фразеологічних одиниць, словотворчих елементів та моделей, регенерацію архаїзмів в одному з варіантів під впливом іншого, запозичення лексем разом з елементами їх словотворчої та фразеологічної парадигми.
Зростають масштаби запозичень літературної мови з розмовних мікросистем, особливо зі сленгу та соціальних діалектів, все більш відчутним стає вплив цих мікросистем на семантичні та словотворчі процеси англійської мови взагалі. Зв’язок зближення літературної та розмовної мови із взаємодією британського та американського варіантів проявляється в тому, що британська деонтична норма відчуває вплив більш демократичної американської норми, формування якої проходило в умовах дії певних соціокультурних чинників, під впливом аксіологічної норми. Асиміляція елементів сленгу та соціальних діалектів в системі мовного стандарту супроводжується, як правило, певними змінами в семантиці та прагматиці таких елементів, зумовлює перебудову існуючих лексико-семантичних парадигм та угрупувань, розширює семантичну структуру лексичних одиниць, збагачує фразеологічний фонд мови, його словотворчі ресурси та засоби.
Висунення в центр уваги суспільства певних соціальних, професійних, корпоративних груп, загострення певних соціальних проблем зумовило зростання ролі окремих соціолектів у збагаченні словникового складу. Соціолект афроамериканців являє собою інтерес як з точки зору “внутрішньої лінгвістики”, так і соціолінгвістики. Він концентрує в собі особливості, притаманні соціальним діалектам, і в той же час виявляє специфічні риси та тенденції розвитку, які розповсюджуються в загальному мовленні носіїв не тільки американського, але й британського варіантів.
Нова лексика, яка співвідноситься з економічним життям, становить найбільшу соціофункціональну групу інновацій останніх десятиліть (у попередні періоди на перший план виходили інші сфери соціального життя). Неологізми сфери економіки та бізнесу відображають докорінні зміни, які пов’язані з розповсюдженням та реалізацією економічних теорій, з переходом багатьох країн до ринкової економіки, з удосконаленням управління економікою та її окремими ланками, із впровадженням сучасної інформаційної техніки. Все більш помітною стає роль економічної сфери у постачанні інновацій в загальну мову, в збагаченні фразеологічного фонду. Це свідчить про зростання впливу чинників, пов’занних з економічною базою суспільства.
Неологізми суспільно-політичної сфери відбивають дві сторони цивілізаційного прогресу людства – інтеграційні та диференційні процеси, політичні та громадські рухи, свідчать про зростання впливу на інноваційні процеси таких чинників, як етнос, стать, вік, соціальний статус, цінністні орієнтації носіїв англійської мови. Внаслідок зростання впливу зазначених чинників прагмалінгвістичний параметр “політичної коректності” все більше детермінує не тільки політичний, але й інші дискурси.
Вибух комп’ютерних неологізмів спричинює дію механізмів семантичних змін, необхідних для закріплення існуючих одиниць за новими референтами. Експансія спеціальної лексики, пов’язаної з інформаційною технікою, в загальну мову також супроводжується семантичними зрушеннями та модифікаціями. Наслідки семантичних процесів та змін знаходять своє втілення в нових мовних явищах, які все більше пронизують систему, впливають на існуючі семантичні підсистеми та семантичні угрупування лексики. Актуальність процесів та явищ сучасного етапу науково-технічного прогресу, зумовлює прагнення відбити ці процеси та явища варіативними номінаційними засобами, внаслідок чого спостерігається атракція синонімів до відповідних понять. Інформаційна революція викликала як явище поліномінації її важливих понять, так і зумовила необхідність більш чіткого розмежування певних “докібернетичних” понять за допомогою ретронімів, тобто явище “диференціюючої реномінації”.
Комп’ютеризація породила цілу низку нових продуктивних дериваційних елементів, спричинила переміщення цілої низки префіксів та суфіксів (разом з переміщенням цілих шарів лексики) від периферії системи, де вони обслуговували лише “мови для спеціальних цілей”) до ядра, до загальнонародної мови, стираючи тим самим межу між ядром та периферією мови. Нова лексика та фразеологія, яка виникла у зв’язку з інформаційною революцією, пронизує зараз майже всі сфери соціального буття, вона відбиває як численні блага та вигоди, так і нові соціальні проблеми, негативні наслідки сучасного етапу науково-технічного прогресу.

З теми дисертації опубліковано такі праці:

1. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 1998. – 431 с.
2. Практика лексичних досліджень //Нові підходи до вивчення й викладання філології у вищій школі: Наукова монографія. Том 3. – Запоріжжя: ЗДУ, 1998. – С. 115-129.
3. Неологізми англійської мови 80-90 років ХХ-го століття. – Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 1997. – 396с.
4. Новая лексика и фразеология английского языка. – Никополь: Институт управления, бизнеса и права, 1993. – 96 с.
5. Англо-українсько-російський словник неологізмів.-Запоріжжя: ЗДУ, 1993. -109с.
6. Шляхи та тенденції розвитку лексико-семантичної системи сучасної англійської мови: Учбовий посібник. – Запоріжжя: ЗДУ, 1992. – 110 с.
7. Аналогия и некоторые словообразовательные процессы английского языка в 70-80 годы // Иностранные языки в высшей школе.-1991.-Выпуск 24.-С.93-98.
8. “Юппи” и другие // Иностранные языки в школе.-1991.-№5.-С.84.
9. Социальные факторы и словарный состав диалекта афроамериканцев // Филологические науки.-1991.-№3.-С.107-111.
10. Обогащение словарного состава английского языка в 80-е годы: Учебное пособие по лексикологии.-К.: УМК ВО, 1990.-88с.
11. Особенности британского варианта английского языка в области лексики: Методические рекомендации по лексикологии.-Запорожье: ЗГУ, 1990.-28с.
12. Русские заимствования второй половины 80-х годов в английском языке. Методические рекомендации по лексикологии. – Запорожье: ЗГУ, 1989. – 20 с.
13. Русские слова, отражающие перестройку в СССР, в английском языке // Иностранные языки в школе. – 1989. – №4. – С.85-87.
14. Социально-лингвистические аспекты английских неологизмов.-Сумы: Сумской гос.пед.институт им. А.С.Макаренко, 1989. – 28с. (Співавтор С.О.Швачко).
15. Методические указания по изучению тенденций развития грамматического строя современного английского языка. – Запорожье: ЗГУ, 1988. – 38 с. (Співавтор С.Я.Литвак).
16. Британский вариант английского языка как объект влияния американского варианта // Социальная лингвистика и общественная практика: Аспекты социокультурного варьирования полиэтничного английского языка.-К.: Издательство при КГУ издат.объединения “Выща школа”, 1988. – С.21-36.
17. Методические рекомендации по работе с неологизмами английского языка 80-х годов. – Запорожье, ЗГУ, 1988. – 28с.
18. Образование слов по аналогии в современном английском языке // Иностранные языки в школе. – 1988. – №5. – С.84-85.
19. Зближення британського й американського варіантiв англійської мови на граматичному рівнi // Iноземна філологія.-1988.- № 89. – С. 9-13. (Співавтор С.Я.Литвак).
20. Методические рекомендации по работе с неологизмами общественно-политической лексики и фразеологии. – Запорожье: Запорожский гос. пед. институт, 1984. – 19 с. (Співавтор О.О. Вітер).
21. К вопросу об американизмах кентового происхождения в литературной лексике британского варианта // Лингвистические исследования 1980. Диахрония и типология языков.-М.: Институт языкознания АН СССР, 1980. – С.66-71. (Співавтор С. О.Валієв).
22. Английский язык “пятого континента” // Иностранные языки в школе.-1980. – №3. – С.93-95.
23. Деякі особливості асиміляції жаргонізмів та сленгізмів американського варіанта в літературній лексиці британського варіанта // Питання романо- германської філології.-К.: Вища школа, 1976. – С.67-74.
24. О влиянии американского варианта английского языка на британский в области словообразования// Теоретические вопросы английской филологии (лексикология). – Горький, 1975. – С. 218-226.
25. Некоторые особенности взаимодействия британского и американского вариантов английского языка на лексико-семантическом уровне// Лингвистические исследования.– К.: Вища школа, 1974.–С.145-153.
26. К вопросу о показателях ассимиляции американизмов в британском варианте английского языка// Вопросы романо-германской филологии. – К.: Вища школа, 1974. – С. 76-81.

Зацний Ю. А.
Розвиток словникового складу англійської мови в 80-ті — 90-ті роки ХХ століття. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук.
10.02.04. – германські мови.
Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1999.
Лінгвістичне та соціально-лінгвістичне дослідження шляхів та засобів збагачення словникового складу, тенденцій розвитку лексико-семантичної системи англійської мови. Розвиток словникового складу англійської мови в останні десятиліття відбувається в умовах подальшого ускладнення позамовного середовища, в умовах нового етапу науково-технічного прогресу і відбиває процес пристосування мовної системи до нових потреб комунікації. Таке пристосування здійснювалося, головним чином, шляхом реалізації внутрішнього потенціалу, особливо ресурсів, які генеруються широким діапазоном варіювання англійської мови як мови поліетнічної, поліфункціональної, взаємодією національних, соціальних, функціонально-стилістичних варіантів та підсистем.

Ключові слова: варіант, взаємодія, запозичення, інформаційна революція, міграція, неологізм, словниковий склад, словотвір.

Zatsniy Y.A. The Development of the English Vocabulary in the 1980ies —1990ies.
Dissertation for Doctor of Philology Degree (speciality 10.02.04 — Germanic languages).
Kyiv Taras Shevchenko University, Kyiv, 1999.
Linguistic and sociolinguistic analysis of the ways and means in which English has grown, of the trends in the development of its vocabulary. This development over the last decades has been going under the conditions of the new stage of scientific and technological advance and reflects the process of the English language adaptation to the new needs of communication. Such adaptation is realized by using the resourсes generated by the different varieties and subsystems of the multinational, multifunctional English language in their interaction.

Key-words: variant, contact, borrowing, information revolution, migration, neologism, vocabulary, word-formation

Зацный Ю.А.
Развитие словарного состава английского языка в 80-е — 90-е годы ХХ столетия. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.04-германские языки
Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1999.
Лингвистическое и социально-лингвистическое исследование путей и способов обогащения словарного состава, тенденций развития лексико-семантической системы английского языка. Реализация потенциала системы в связи с ёё приспособлением к новым потребностям коммуникации осуществлялось, главным образом, благодаря использованию номинационных ресурсов, возникающих вследствие широкого диапазона варьирования английского языка, взаимодействия её национальных вариантов, функционально-стилистических и социальных подсистем.
Необходимость обеспечения динамичного равновесия лексико-семантической системы обусловила определенное перераспределение ее материальных ресурсов, в частности, дальнейшее снижение удельного веса иноязычных заимствований и повышение роли внутриязыковых заимствований, активную роль в словообразовательных процессах новых деривационных элементов.
Развитие английского языка в последнее время осуществляется в условиях усиления тенденции к его демократизации, к сближению литературной речи с разговорной. Возрастают масштабы заимствований из разговорных подсистем, особенно из сленга и социолектов, всё более ощутимым становится влияние этих подсистем на семантические и словообразовательные процессы литературного английского языка.
Социофункциональный анализ неологизмов даёт возможность установить роль макросоциальных факторов в развитии словарного состава, раскрыть конкретную связь между определенными общественными и лингвистическими изменениями, процессами и явлениями. Именно в сферах социальной жизни, которые являются сферами радикальных трансформаций, наиболее активно происходят инновационные языковые процессы, зарождаются определенные тенденции словообразования, семантического развития лексики. Наибольшее влияние на процессы развития словарного состава оказывают такие социальные факторы, как экономическая база, этнос, пол, возраст, социальный статус, ценностные ориентации носителей английского языка.
Значительное влияние на словарный состав английского языка. на его лексико-семантическую систему оказала информационная революция. Взрыв компьютерных неологизмов обусловливает действие механизмов семантических изменений, необходимых для закрепления существующих единиц за новыми референтами; экспансия специальной лексики в общий язык также сопровождается сдвигами и модификациями содержания. Результаты семантических процессов находят своё воплощение в явлениях, которые пронизывают систему английского языка, влияют на существующие парадигмы и семантические группировки. Компьютеризация породила новые словообразовательные модели и элементы, обусловила перемещение целого ряда аффиксов (вместе с перемещением широких слоёв лексики) от языков для специальных целей к общенародному языку, стирая тем самым грань между ядром и периферией системы. Новая “инфолексика” пронизывает, фактически, все сферы социальной жизни, отражает как блага и выгоды, так и новые проблемы, негативные последствия современного этапа научно-технического прогресса.

Ключевые слова: вариант, взаимодействие, заимствование, информационная революция, миграция, неологизм, словарный состав, словообразование.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020