.

Розвиток дітей раннього віку, народжених матерями із залізодефіцит-ною анемією під час вагітності, та корекція залізодефіцитних станів цих дітей (авто

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
145 3055
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

БЕЗРУК ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК: 616-007-053.3-06:618.3-06:616.155.194]-08

Розвиток дітей раннього віку, народжених матерями із залізодефіцитною
анемією під час вагітності, та корекція залізодефіцитних станів цих
дітей

14.01.10 – педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ТЕРНОПІЛЬ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

НЕЧИТАЙЛО Юрій Миколайович,

Буковинський державний медичний
університет

МОЗ України, завідувач кафедри
пропедевтики

дитячих хвороб.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор БАНАДИГА Наталія
Василівна, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.
Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії факультету
післядипломної освіти.

доктор медичних наук, професор ЮРЦЕВА Алла Петрівна, Івано-Франківський
державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
пропедевтики дитячих хвороб.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
МОЗ України, м. Київ, кафедра педіатрії №4.

Захист відбудеться 29 червня 2005 року о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 58.601.02 у Тернопільському державному
медичному університеті імені І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м.
Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного
медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м.
Тернопіль, вул. Руська, 12).

Автореферат розісланий 27 травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент
Павлишин Г.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дефіцит заліза – одна із важливих проблем охорони
здоров’я в світі. Незважаючи на заходи спрямовані на профілактику та
лікування, розповсюдженість залізодефіцитних станів у світі залишається
надзвичайно високою (S. Hercberg et al., 2001; O. Hernell et al., 2002;
M.R. Kadivar et al., 2003). У країнах пострадянського простору проблема
ДЗ серед населення також стоїть гостро. В Росії у 2000 році з 1,06 млн.
людей, що страждали від анемії, 0,5 млн. становили діти (В.И. Петухов и
соавт., 2003). В Україні захворюваність дитячого населення близько 65%
(О.М. Лук’янова, Ю.Г. Антипкін, 1999; С.К. Ткаченко, Н.М. Громнацька,
2002).

Причини виникнення залізодефіцитних станів у дітей різноманітні
внаслідок високої специфічної чутливості до нестачі заліза в процесі
розвитку організму дитини на різних його етапах (К.С. Ладодо и соавт.,
1996; М.К.Соболева, 1998; В.В.Бережной и соавт., 2000; S.N. Adil et al.,
2003). Важливість заліза, як мікроелементу, для організму дитини
пов’язана насамперед із його багатовекторним біологічним впливом на
процеси росту та диференціювання різних тканин і органів (C. Algarin et
al., 2003; J. Beard, 2003; B. Lozoff et al., 2003).

За останнє десятиріччя в Україні спостерігається тенденція до зростання
захворюваності серед дитячого населення (В.Ф. Лапшин, 1999; С.Л.
Няньковський, 1999; А.Ф. Мозолевський, 2000; Н.Г. Гойда і співавт.,
2002; О.П. Гульчій, 2003; О.М. Лук’янова, 2003). Одним із важливих
чинників, що сприяють цьому, є пренатальний дефіцит заліза в організмі
дитини (Р.В. Ковтуненко і співавт., 1999; Т.З. Марченко і співавт.,
1999; Л.М. Казакова, 2001; T. Gera et al., 2002; N.S. Ali et al., 2003).

Діти, народжені жінками із залізодефіцитною анемією впродовж вагітності,
відстають у фізичному розвитку (P. Preziosi et al., 1997). Дефіцит
заліза в періоді внутрішньоутробного розвитку і протягом перших двох
років життя впливає на порушення процесів пам’яті, інтелектуальних
здібностей та соціальної поведінки дітей (B. Lozoff et al., 1996, 1998,
2000, 2003; E.K. Hurtado, 1999; A.K. Leung, 2001; S. Logan, 2001; N.
Gordon, 2003).

Незважаючи на широкомасштабність заходів і позитивні результати у
вирішенні проблеми залізодефіцитних станів – є ряд питань, які
потребують подальшого вивчення і розв’язання. Залишається не уточненою
роль інших чинників, які можуть виступати в якості факторів ризику
розвитку дефіциту заліза: стать дитини, вікові аспекти незбалансованості
та неадекватності харчування дитини, соціальні фактори та регіональні,
клімато-географічні особливості місцевості проживання, екологічне
неблагополуччя (В.Д. Отт, 1999; Н.М. Пясецька, 1999; В.Є. Дашкевич і
співавт., 2000; Д.И. Зелинская и соавт., 2000; В.Г. Майданник, І.С.
Сміян, 2003).

Таким чином, комплексна оцінка розвитку дітей раннього віку, народжених
матерями з залізодефіцитною анемією впродовж вагітності, із
використанням регіональних стандартів, розробка скринінгових критеріїв
для оцінки відставання у розвитку дітей, народжених матерями з
залізодефіцитною анемією впродовж вагітності, обґрунтування та
оптимізація методів корекції залізодефіцитних станів цих дітей є
важливим науково-практичним завданням, що і визначає актуальність
дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Планування
дисертаційної роботи затверджено Проблемною комісією „Педіатрія” АМН та
МОЗ України 26 травня 2002 року (протокол №3). Дисертаційна робота є
фрагментом планової науково-дослідної роботи Буковинського державного
медичного університету та кафедри пропедевтики дитячих хвороб
„Формування валеологічної концепції та нормативно-стандартної бази
визначення стану здоров’я дітей. Розробка скринінгово-прогностичних
методів його оцінки та заходів первинної профілактики окремих порушень”,
номер державної реєстрації 01.02U04224, у виконанні якої автором
проведено дослідження стосовно розвитку дітей раннього віку, народжених
матерями із залізодефіцитною анемією, та корекція залізодефіцитних
станів цих дітей, що викладено в матеріалах дисертаційної роботи.

Мета дослідження. Покращити показники здоров’я дітей раннього віку, що
народились у матерів із ЗДА впродовж вагітності, на основі визначення
особливостей розвитку цих дітей у порівнянні з регіональними стандартами
та обґрунтування шляхів корекції порушень розвитку, залізодефіцитних
станів.

Задачі дослідження:

Вивчити особливості фізичного та нервово-психічного розвитку дітей
раннього віку, народжених матерями із залізодефіцитною анемією впродовж
вагітності і оцінити отримані результати згідно регіональних стандартів.

Вивчити чинники, що впливають на розвиток дітей раннього віку,
народжених матерями із залізодефіцитною анемією впродовж вагітності.

Дослідити стан еритроцитарної системи, киснево-транспортну функцію
еритроцитів, стан імунної системи у дітей раннього віку, народжених
матерями із залізодефіцитною анемією впродовж вагітності.

Вивчити ефективність використання препаратів заліза та високоадаптованої
молочної суміші для вигодовування немовлят з метою корекції
залізодефіцитних станів і розробити патогенетичні критерії для їх
призначення.

Розробити скринінгову систему оцінки порушень розвитку у дітей групи
ризику.

Об’єкт дослідження: стан здоров’я дітей раннього віку, що народилися у
матерів із залізодефіцитною анемією впродовж вагітності.

Предмет дослідження: залізодефіцитні стани, загальний стан здоров’я,
фізичний розвиток, нервово-психічний розвиток, еритроцитарна система
крові, імунна система, методи корекції залізодефіцитних станів дітей
раннього віку, що народилися у матерів із залізодефіцитною анемією
впродовж вагітності.

Методи дослідження: клінічні (оцінка стану здоров’я дітей),
антропометричні (оцінка фізичного розвитку та пропорційності розвитку
дітей), психометричні (оцінка нервово-психічного розвитку дітей),
соціометричні (визначення зовнішніх та внутрішніх факторів
мікросоціального середовища шляхом поглибленого збору анамнезу та
анкетування батьків), загальноклінічні, біохімічні, імунологічні (оцінка
стану системи крові та імунного захисту, рівень заліза крові) та
статистичні (обробка отриманих результатів за загальноприйнятими
методиками параметричної та непараметричної статистики).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведена комплексна
оцінка наслідків впливу залізодефіцитної анемії матері під час
вагітності на розвиток дітей раннього віку згідно регіональних
стандартів розвитку дітей. На підставі використання статистично
вірогідних результатів та епідеміологічних методів визначено фактори
ризику відставання та порушень розвитку дітей в ранньому віці, що
народилися у матерів із залізодефіцитною анемією під час вагітності.
Досліджено стан еритроцитарної системи крові, імунної системи у дітей з
пренатальним дефіцитом заліза. Вивчено ефективність комплексного
використання препарату „Глобірон” та суміші „NAN-новий” з метою корекції
залізодефіцитних станів, розроблені патогенетичні критерії для їх
призначення.

Практичне значення одержаних результатів. Згідно регіональних стандартів
розвитку розроблений алгоритм скринінгової оцінки стану здоров’я дітей,
що народилися у матерів із залізодефіцитною анемією під час вагітності.
Алгоритм скринінгової оцінки стану здоров’я дітей є зручним у
користуванні та може застосовуватись у дитячих поліклініках та
стаціонарах, при масових скринінгових обстеженнях дітей. Комплексне
застосування препарату „Глобірон” та суміші „NAN-новий” дозволяє
оптимізувати методи лікування та профілактики залізодефіцитних станів у
дітей.

Вперше з метою корекції латентного дефіциту заліза у дітей грудного
віку, що знаходяться на штучному вигодовуванні, обґрунтовано, апробовано
і показано ефективність застосування високоадаптованої суміші
„NAN-новий” фірми Nestle (деклараційний патент України № 63473 А,
15.01.2004, Бюл. №1, 2004 р. „Спосіб корекції латентного дефіциту заліза
у дітей грудного віку”). Застосування суміші „NAN-новий” у дітей першого
року життя, які знаходяться на штучному вигодовуванні, з метою корекції
латентного дефіциту заліза дозволяє ліквідувати залізодефіцитний стан
без додаткового призначення залізовмісних препаратів.

Наукові розробки та матеріали дисертації використовуються в навчальному
процесі кафедр педіатрії Буковинського державного медичного
університету.

Результати дисертації впроваджені в практику лікувально-профілактичної
роботи міської дитячої клінічної лікарні № 1 м. Чернівці, Тернопільської
обласної дитячої клінічної лікарні, Одеської обласної дитячої клінічної
лікарні, міської дитячої лікарні № 3 м. Одеси, дитячої міської
поліклініки № 1 м. Одеси, дорожньої дитячої клінічної лікарні № 1 м.
Одеси, Івано-Франківської міської дитячої клінічної лікарні, Полтавської
дитячої міської клінічної лікарні.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто визначив мету і завдання
дисертаційної роботи, сформував групи дітей, розробив карти клінічного
обстеження, провів дослідження стану еритроцитарної системи у дітей.
Автором самостійно проведено визначення фізичного та нервово-психічного
розвитку дітей та здійснена їх оцінка. Проведений аналіз вітчизняної та
іноземної літератури за обраною проблемою, проведена статистична обробка
первинного матеріалу, аналіз та узагальнення даних, написано всі розділи
дисертації, сформульовано основні положення дисертації та зроблені
висновки. Автором самостійно апробовано і дано (із співавторами) оцінку
застосування препарату „Глобірон” фірми „Дженом Біотек”, суміші
„NAN-новий” фірми „Nestle”. Науково обґрунтовані практичні рекомендації,
підготовлені до друку наукові праці (особисто та із співавторами) та
виступи на наукових конференціях. У наукових працях, опублікованих у
співавторстві, а також у тій частині актів впровадження, що стосується
науково-практичної новизни основний творчий доробок і фактичний матеріал
належить дисертанту.

Апробація результатів дисертації. Матеріали та основні положення
дисертації висвітлено на: 82-й підсумковій науковій конференції
співробітників БДМА „Актуальні питання клінічної та експериментальної
медицини” (Чернівці, 2001), 56-й науковій конференції студентів та
молодих вчених НМУ ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю, присвяченої
160-річчю НМУ ім. О.О.Богомольця (Київ, 2001), науково-практичній
конференції з міжнародною участю „Клінічна фармакологія метаболічних
коректорів та взаємодія ліків в клінічній практиці” (Вінниця, 2002),
науково-практичній конференції „Часто хворіючи діти, як актуальна
проблема клінічної педіатрії” (Київ, 2002), міжнародній
науково-практичній конференції „Здорова дитина: ріст, розвиток та
проблеми норми в сучасних умовах” (Чернівці, 2002), науково-практичній
конференції „Наукові та практичні питання педіатрії та шляхи їх
вирішення” (Київ, 2003), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній
конференції „Питання імунології в педіатрії” (Київ, 2003), конгресі
педіатрів України „Актуальні проблеми і напрямки розвитку педіатрії на
сучасному етапі” (Київ, 2003), 58-й науковій конференції студентів та
молодих вчених НМУ ім. О.О.Богомольця з міжнародною участю „Актуальні
проблеми сучасної медицини” (Київ, 2003), Всеукраїнській
науково-практичній конференції з неонатології „Стан системи гемостазу у
новонароджених: норма і патологія” (Полтава, 2003), 85-й підсумковій
науковій конференції, присвяченій 60-річчю БДМА „Актуальні питання
клінічної та експериментальної медицини” (Чернівці, 2004),
Всеукраїнському симпозіумі педіатрів „Вплив екопатологічних чинників на
стан здоров’я дітей” (Тернопіль, 2004), ІІ науково-практичній
конференції з міжнародною участю ”Здорова дитина: здоровій дитині –
здорове середовище” (Чернівці, 2004), Всеукраїнській науковій
конференції „Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної
хірургії” (Чернівці, 2004), ІV науково-практичній конференції „Питання
імунології в педіатрії” (Львів, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць, у тому
числі 4 статті – у фахових виданнях, що рекомендовані ВАК України, 13 –
у матеріалах конференцій, симпозіумів та конгресів, 1 деклараційний
патент України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 155 сторінках і
складається з вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій щодо наукового
та практичного використання здобутих результатів, списку використаних
джерел, який налічує 268 найменувань (з них 145 – іноземні), додатків.
Робота ілюстрована 25 таблицями і 42 рисунками, 3 формулами.
Бібліографічний опис літературних джерел, ілюстрації та додатки
викладені на 44 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети була
проведена порівняльна оцінка клініко-лабораторних, біохімічних та
імунологічних показників у 187 дітей перших трьох років життя, з них 108
хлопчиків (57,7%) та 79 дівчаток (42,3%). Основна група – діти, що
народилися від матерів із залізодефіцитною анемією (ЗДА) впродовж
вагітності (n=79) та контрольна група – діти, у матерів яких ЗДА
впродовж вагітності не було (n=108). Серед обстежених дітей у віці до 1
року життя було 114 (60,9%), з них 65 хлопчиків та 49 дівчаток, дітей
1-3 років – 73 (39,1%), з них 43 хлопчики та 30 дівчаток.

Комплексне обстеження дітей проводилося із використанням
антропометричного, психометричного, соціометричного, клінічного та
лабораторних досліджень. Фізичний розвиток дітей оцінювався за
антропометричними показниками маси тіла, довжини тіла або зросту (в
залежності від віку обстежених), обводу голови, грудей та
антропометричними індексами. Дослідження нервово-психічного
(психомоторного) розвитку проводилися за чотирма напрямками (розвиток
грубої моторики, розвиток дрібної моторики, розвиток слухового і
зорового аналізаторів та формування мови, соціалізація і формування
особистості) та оцінювались за Денверською шкалою. Соціометричне
обстеження проводилося шляхом анкетування, яке враховувало основні
характеристики мікросоціального середовища дитини. Усі діти оглядались
за стандартною схемою об’єктивного клінічного обстеження дитини з
визначенням їх стану здоров’я та поглибленим збором анамнезу. Клінічний
діагноз ЗДА виставляли, користуючись загальноприйнятою класифікацією
ВООЗ (1989) на підставі виявлення при клінічному огляді сидеропенічного,
серцево-судинного, гепатолієнального синдромів та ознак зниження
імунного захисту організму дитини.

Лабораторне обстеження дітей включало дослідження капілярної крові за
допомогою гематологічної системи „ADVIA 60 OT” фірми “Bayer” (Німеччина)
та реактивами цієї ж фірми. Результати кожного обстеження містили
кількісні та якісні показники крові: кількість лейкоцитів (WBC),
еритроцитів (RBC), гемоглобіну (HGB), тромбоцитів (PLT), гематокрит
(HCT), тромбокрит (PCT). Визначалася відносна та абсолютна кількість
лімфоцитів (LYM), моноцитів (MON) та гранулоцитів (GRA). Також
визначалися еритроцитарні та тромбоцитарні індекси: середній об’єм
еритроцита (MCV), середній вміст гемоглобіну в еритроциті (MCH), середню
концентрацію гемоглобіну в еритроциті (MCHC), індекс розподілу
еритроцитів (RDW), середній об’єм тромбоцита (MРV), індекс розподілу
тромбоцитів (РDW). Вміст заліза в сироватці крові (ЗС) визначали за
допомогою біохімічного аналізатору „ULTRA” фірми „Kowe” (Фінляндія) та
реактивами цієї ж фірми. Оцінка гуморальної ланки імунітету проводилася
шляхом визначення рівня сироваткових імуноглобулінів (Ig) класу A, G, M
за методом радіальної імунодифузії в агарі зі стандартними наборами
антисироваток до імуноглобулінів A, G, M за методом Mancini et al.
(1965). Рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові
визначався шляхом преципітації імунних комплексів поліетиленгліколем за
методом Haskova et al. (1978). Лабораторна діагностика ЗДА у дітей
ґрунтувалася на критеріях, запропонованих ВООЗ (1989). Нижню межу
нормативної величини гемоглобіну у капілярній крові обстежених дітей
вважали 110 г/л. Згідно результатів лабораторних досліджень обстежені
діти з ЗДА поділялися за ступенем важкості: легкий ступінь – рівень
гемоглобіну (Hb) становив 110-90 г/л, кількість еритроцитів –
3,5-3,0*1012/л; середній ступінь – Hb 90-70 г/л, еритроцитів
3,0-2,5*1012/л та важкий – Hb менше 70 г/л, еритроцитів менше
2,5*1012/л.

Для корекції ЗДА І-ІІІ ст., у 21 обстеженої дитини, використовувався
препарат „Глобірон” у рідкій лікарській формі – сиропі, виробництва
фірми „Дженом Біотек” (Індія). Кожні 5 мл сиропу містять заліза (ІІІ)
гідроксид полімальтозний комплекс (еквівалентно елементарному залізу) –
50 мг. У дітей раннього віку, народжених жінками із ЗДА впродовж
вагітності, в яких діагностовано ЗДА І ст. препарат застосовували в
дозуванні 3-4 мг/кг маси тіла елементарного заліза за добу, при ЗДА
ІІ-ІІІ ст. – 5 мг/кг маси тіла елементарного заліза на добу у 3 прийоми
протягом 4 тижнів до повторного клініко-лабораторного обстеження.

Для оцінки лікувально-профілактичної ефективності адаптованих сумішей
було обстежено 41 дитину, що народилися у матерів із залізодефіцитною
анемією І-ІІ ст. впродовж вагітності, і знаходилися до цього на
нераціональному штучному вигодовуванні. Першу групу (n=24) склали діти,
які були переведені на вигодовування сумішшю “NAN-новий” фірми Nestle
(Швейцарія). Клінічна динаміка порівнювалася із початковими та
нормативними показниками (отриманими із регіонального стандарту маси
тіла), а також із даними другої групи, в якій діти вигодовувалися
сумішшю „Малиш” (n=17). Загальна тривалість годування сумішшю
“NAN-новий” до повторного обстеження була повних 4 тижні. В цей період
дітям не вводилися нові види корекції чи прикорму.

Статистична обробка отриманих результатів проводилася за
загальноприйнятими у медицині методами. Проводилися кореляційний аналіз
за критеріями Пірсона та Спірмена, оцінка вірогідності різниці середніх
значень у групах за t-тестом. Для визначення факторів ризику
користувалися епідеміологічною чотирьохпольною таблицею із визначенням
сили асоціацій за показниками відносного ризику та відношення шансів.
Стандартизацію даних фізичного розвитку проводили за регіональним
стандартом, психомоторного розвитку – за Денверською шкалою у власній
модифікації. Усі показники стандартизували у середині вибірки по
статевих стратах з вирахуванням SD-індексу (Z-індексу) перцентильного
розподілу. Статистичний аналіз проводили у програмах SPSS for Windows
8.0.0 (SPSS Inc., 1989-1997) та STATISTICA for Windows 5.1 (© StatSoft
Inc., 1984-1996). Для даних, що відповідали нормальному розподілу,
визначали середню арифметичну вибірки (М), величину стандартного
відхилення (s) та стандартної похибки (m), максимальне та мінімальне
значення. При оцінці вірогідності різниці показників вираховували
коефіцієнт Стьюдента (t). За вірогідну приймали різницю при p?$ X J z | ~ ~ ? ‚ ¤ ¦ Oe tvU\ th ?? ???0????? ???F?????? ?? ?? ) AE AE ) AE AE ???? ????????Отримані нами результати лабораторних обстежень, в цілому, співпадають з результатами досліджень інших науковців (И.М. Воронцов, 2001; В.Е. Маркевич і співавт., 2003; B. Brabin et al., 2003; J. Colomer et al., 2003). За епідеміологічною оцінкою ризик виникнення ЗДА у дітей основної групи був у 2 рази вищий, ніж в однолітків контрольної групи (RR=2,3; 95% СІ RR=1,06-4,99; р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020