.

Розробка тактико-технічних рішень, направлених на захист особового складу пожежників, що захищають об’єкти з іонізуючим випромінюванням: Автореф. дис.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2706
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

МАРТЮК ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 694.8

РОЗРОБКА ТАКТИКО-ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ, НАПРАВЛЕНИХ НА ЗАХИСТ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПОЖЕЖНИКІВ, ЩО ЗАХИЩАЮТЬ ОБ’ЄКТИ З ІОНІЗУЮЧИМ ВИПРОМІНЮВАННЯМ.

Спеціальність – 05.26. 03 – Пожежна безпека

Автореферат дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата технічних наук

Харків – 1999

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури.

Науковий керівник:
– доктор технічних наук, професор Жартовський Володимир Михайлович, ЧІПБ МВС України ім. Героїв Чорнобиля, професор кафедри «Пожежна профілактика».

Офіційні опоненти:

– доктор геолого-мінералогічних наук, професор Крикунов Геннадій Миколайович, Придніпровська державна академія будівництва і архітектури, професор кафедри БЖД.
– кандидат технічних наук Козін Євген Олександрович, провідний науковий співробітник відділу пожежно-технічного озброєння УкрНДІПБ МВС України.

Провідна установа – Харківська державна академія залізничного транспорту.

Захист дисертації відбудеться « 17 » лютого 1999 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.056.01 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури за адресою: 310002, м. Харків, вул. Сумська, 40.
З текстом дисертації можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури.

Автореферат розісланий « 16 » січня 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Е.М. Кутовий
Загальна характеристика роботи.

Актуальність проблеми. В даний час кількість об’єктів з іонізуючим випромінюванням і передусім атомних електростанцій (АЕС) безперервно росте. Загальна техногенно-екологічна безпека, що включає в себе радіаційну і пожежну безпеку, далека від досконалості. З початку експлуатації АЕС на них виникало ряд великих аварій і пожеж, нажаль, одна з них на території України – аварія і пожежа на Чорнобильській АЕС. Через низький рівень захищеності особового складу пожежна охорона втратила понад 100 чоловік, а кількість осіб, які отримали пошкодження (опромінення, опіки, травми і т.ін.) важко підрахувати.
Для вирішення проблеми підвищення техногенно-екологічної безпеки в Україні було прийнято ряд важливих державних документів: Закон «Про пожежну безпеку» (1993 р.); Постанова Кабінету Міністрів України від 7 липня 1995 року №501 «Про Концепцію створення єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації».
Одним з пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень проблеми науково-технічного розвитку державної пожежної охорони на період 1995-2000 років визначено розвиток робіт щодо створення нових і вдосконалення існуючих індивідуальних і колективних засобів захисту особового складу (п. 2, Розділу 2 доповнення до Постанови Кабінету Міністрів України №238 від 3 квітня 1995 року).
Мета роботи: підвищення рівня захищеності особового складу пожежних підрозділів, що охороняють об’єкти з іонізуючим випромінюванням.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
 провести аналітичні дослідження протипожежного захисту АЕС і захищеності особового складу пожежної охорони під час ліквідації пожежі на Чорнобильській АЕС;
 сформулювати концепцію захищеності особового складу пожежників, що охороняють об’єкти з іонізуючим випромінюванням;
 розробити технічні рішення для підвищення ефективності індивідуальних і колективних засобів захисту особового складу пожежної охорони;
 розробити рекомендації щодо дій підрозділів пожежної охорони під час ліквідації пожеж, наслідків аварій на АЕС і захисту особового складу.
Об’єкт дослідження – засоби захисту особового складу пожежної охорони.
Предмет дослідження – прояв фізичного, фізико-хімічного, хімічного, біологічного впливу на особовий склад пожежників, що охороняють об’єкти з іонізуючим випромінюванням.
Методи дослідження. У роботі використано методи системного аналізу, експериментальних оцінок, математичної статистики і обробки даних, фізики випромінювання, фізико-хімічні і мікробіологічні методи аналізу речовин та матеріалів.
Наукова новизна. Наукову новизну дисертації складають:
– сформульована концепція захищеності особового складу пожежників, що охороняють об’єкти з іонізуючим випромінюванням;
– створена протиопікова мембрана-покриття з антисептичними властивостями, що забезпечуються новим полімерним антисептиком полігексаметиленгуанідин фосфатом;
– концепція використання полігексаметиленгуанідин фосфату і хлориду в якості дезінфікуючих речовин для колективних засобів захисту особового складу, а також для одержання консервованої води тривалого зберігання;
– розроблена методика визначення захищеності колективних засобів від іонізуючого випромінювання.
Практичне значення. Розроблені технічні вимоги до бойового одягу пожежників, протиопікова мембрана-покриття з антисептичними властивостями, запропоновані технічні вимоги до бойового одягу пожежників на АЕС; запропоновані полігексаметиленгуанідин фосфат і хлорид в якості дезінфікуючої речовини для колективних засобів захисту, а також приготування питної води; розроблені оперативні плани тактико-технічних навчань особового складу щодо гасіння макетних пожеж на АЕС; розроблені рекомендації щодо дій підрозділів пожежної охорони під час ліквідації пожеж та наслідків аварій на АЕС і захисту особового складу.
На захист виносяться:
 концепція захищеності особового складу пожежників, що охороняють об’єкти з іонізуючим випромінюванням;
 методика захищеності колективних засобів захисту від іонізуючого випромінювання;
 експериментальні дослідження з розробки протиопікової мембрани-покриття та використання полігексаметиленгуанідин фосфату і хлориду в якості дезінфікуючих речовин і приготуванні питної води для колективних засобів захисту особового складу;
 рекомендації щодо дії підрозділів пожежної охорони під час ліквідації пожеж та наслідків аварій на АЕС і захисту особового складу.

Особистий внесок автора полягає в проведенні аналітичних досліджень пожежного захисту АЕС, захищеності особового складу пожежної охорони під час ліквідації пожежі на ЧАЕС; розробці концепції захищеності особового складу пожежної охорони; розробці технічних вимог до бойового одягу пожежників; проведенні експериментальних досліджень по розробці протиопікової мембрани-покриття і дезінфікуючих речовин на основі полігексаметиленгуанідин фосфату і хлориду; розробці оперативних планів проведення тактико-технічних навчань особового складу щодо гасіння умовних пожеж на АЕС; розробці рекомендацій щодо дії пожежної охорони під час ліквідації пожеж та наслідків аварій на АЕС і захисту особового складу.
Реалізація і впровадження результатів роботи.
Концепція захищеності особового складу пожежників, що охороняють АЕС, технічне завдання на БОП, технічне завдання на БОП для АЕС у вигляді доповнення включено до навчального посібника «Пожежна безпека АЕС», який використовується для навчання працівників пожежних загонів і частин, а також в системі службової підготовки і на відповідних курсах підвищення кваліфікації. Оперативні плани тактико-технічних навчань схвалені ГУДПО МВС України і використані під час проведення навчань особового складу щодо гасіння умовних пожеж на Чорнобильській, Рівненській і Хмельницькій АЕС.
Апробація роботи. Основний зміст роботи доповідався на науково-практичних конференціях і нарадах практичних працівників пожежної охорони державного рівня («Проблеми пожежної безпеки» II і III науково-практична конференція, УкрНДІПБ МВС України 1995 і 1997 років, державних нарадах і навчаннях щодо гасіння пожеж на Чорнобильській, Рівненській і Хмельницькій АЕС).
Публікації. Основні результати опубліковані в навчальному посібнику, брошурі, шести наукових статтях і тезах доповідей наукових конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, 4-х глав, загальних висновків, списку літератури і додатків. Робота містить 149 сторінок і включає 4 рисунки, 21 таблицю. Список літератури включає 87 найменувань.
Основний зміст роботи
У вступі обгрунтовано вибір і актуальність теми, визначена мета, задачі і методологічні основи досліджень, наукова новизна і практична значимість.
У першому розділі проаналізовано сучасний стан пожежної безпеки об’єктів з іонізуючим випромінюванням (атомних електростанцій).
Вимоги щодо забезпечення високої надійності в роботі АЕС, відсутність достатнього досвіду і знань з питань їх пожежної безпеки, наявність особливостей організації і техніки гасіння на АЕС викликають необхідність підвищеної уваги до протипожежного захисту таких об’єктів.
Пожежна небезпека АЕС багато в чому близька до тієї, що існує звичайно на енергетичних установках теплових електростанцій, але наслідки пожежі на АЕС значно важчі. Не всі пожежі на енергетичних установках можуть вплинути на безпеку осіб, що не знаходяться в приміщеннях, де виникла пожежа. В той же час, пожежа на АЕС, не дозволяючи зробити безпечну зупинку станції або спричинюючи викид радіоактивних частинок чи газів в атмосферу, може вплинути на велику кількість людей, що обслуговують об’єкт, в тому числі і особовий склад пожежної охорони.
Під час вирішення питань щодо необхідних витрат на протипожежний захист слід виходити з того, що ці витрати повинні безпосередньо і достатньо ефективно відбиватися не тільки на скороченні втрат від пожеж, але і на зменшенні ризику та імовірності виникнення пожеж, тобто на захищеності особового складу.
Ризик виникнення пожежі R може бути знижений за допомогою певних протипожежних заходів. Графік добре ілюструє реальне положення, коли витрати K по-різному відбиваються на зниженні ризику (рис. 1). Ефективність витрат визначається кутом  і вираховується за формулою:
R/K= tg

Рис. 1 Залежність ризику виникнення пожежі від витрат на протипожежний захист.

У другому розділі проведені дослідження протипожежного захисту АЕС і захищеності особового складу пожежної охорони за матеріалами ліквідації пожеж і наслідків аварій на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС).
Чорнобильська АЕС на початок 1986 року складалась з 4-х енергоблоків в єдиній будівлі головного корпусу з загальним машинним залом і деаераторною етажеркою.
Протипожежний стан об’єкту до аварії відповідав вимогам діючих на той час нормативних документів.
Разом з тим, необхідно відзначити недоліки, що знижували протипожежну стійкість станції. До них можна віднести: застосування в конструкціях будівель АЕС горючого утеплення, пожежонебезпечного наливного покриття для підлоги; використання на основних об’єктах станції кабелів з горючою або розповсюджуючою горіння ізоляцією; неповне виконання обсягу робіт з вогнезахисного покриття кабелів пастою ОПК на 4-му енергоблоці, лише на 41%; забивання проходів комунікацій у разі пересікання ними стін і перекриттів складом «Камюм» на 4-му блоці виконане тільки на 53% від загального обсягу робіт; застосування турбінних мастил з температурою самозаймання нижче температури нагріву зовнішніх поверхонь парових турбін і паропроводу, на які можуть влучити мастила в аварійних ситуаціях; можливість протікання мастила (у разі аварії мастилосистем) в кабельних комунікаціях; відсутність сучасних вогнегасних речовин, наприклад, вогнегасючих порошків.
На ці недоліки, згідно з приписами органів державного пожежного нагляду, не було відповідної реакції і реальних заходів.
Оперативний план гасіння пожежі на об’єктах другої черги передбачав різноманітні складні ситуації, які можуть виникнути під час гасіння пожежі. До обов’язків начальника штабу, членів штабу (головний інженер, начальник зміни і т.ін.) входив контроль радіаційного стану. Однак цей розділ мав загальний характер дій. Наприклад, в рекомендаціях щодо гасіння пожежі в приміщенні «СКЕЛЯ» є лише згадка про дотримання умов і правил радіаційної безпеки для співробітників і обслуговуючого персоналу. В той же час жодних настанов особовому складу пожежної охорони не було.
Протипожежна служба (ППС) володіла достатньою кількістю сил і засобів пожежогасіння, однак оснащення її приладами радіаційної розвідки і дозиметричного контролю було неповне і складало по видах приладів не більш 4-6% від необхідної кількості. Були відсутні пожежні роботи, колективні засоби захисту особового складу від іонізуючого випромінювання, спеціальні засоби пересування.
26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини через технологічну помилку персоналу на 4-му блоці ЧАЕС відбулася аварія з руйнуванням активної зони реакторної установки і частини будинку, в якій вона розташовувалась, повністю вийшла з ладу система охолодження реактора і він вийшов з-під контролю. Вибухом частина диспергованого палива була викинута за межі аварійного блоку. Все це призвело до радіоактивного забруднення навколишньої території.
Через пошкодження окремих мастиломереж, коротких замикань в електричних кабелях та інтенсивного термального випромінювання від реактора, утворилися осередки пожежі в машинному залі, на турбогенераторному блоці №4, в реакторному залі і примикаючих до нього частково зруйнованих приміщеннях. Автоматичні установки пожежогасіння вийшли з ладу. Чергові варти пожежних частин Чорнобиля і Прип’яті першими вступили в боротьбу з пожежею. До 4 годин 50 хвилин 26.04. пожежу було локалізовано, а о 6 годині 35 хвилин ліквідовано. Безпосередньо в осередку ураження під час гасіння пожежі на ЧАЕС брало участь 65 осіб працівників пожежної охорони і 19 одиниць пожежної техніки. 54 людини піддалися радіаційному випромінюванню і були госпіталізовані. По суті підрозділи Чорнобиля і Прип’яті вийшли з ладу.
Радіоактивна обстановка, що склалася на ЧАЕС і навколо неї, обумовила необхідність організації пожежної охорони в районі ведення аварійно-відбудовчих робіт за вахтовим методом. Основу зміни пожежної охорони складав зведений загін. Чисельність, структура зведених загонів протягом усього часу виконання робіт на ЧАЕС змінювалися. При цьому враховувалася в основному радіаційна обстановка і обсяг попередньої роботи.
Серед багатьох небезпечних факторів, які можуть виявляти шкідливий вплив на особовий склад пожежників під час ліквідації будь-яких пожеж, необхідно виділити групу факторів, характерних для пожеж саме на АЕС. До таких факторів слід віднести: проникаючу радіацію; термальне випромінювання; проникнення радіоактивних продуктів розпаду безпосередньо в організм людини.
Кожний з цих факторів має свої специфічні особливості. Наявність будь-якого з перерахованих вище факторів містить в собі загрозу для здоров’я і життя людини, наявність їх в сукупності, як правило, призводить до летального результату, про що яскраво свідчить досвід ліквідації аварії на ЧАЕС.
У перші дні після аварії весь особовий склад ППС, задіяний для проведення робіт у зараженій зоні, почав забезпечуватися засобами дозиметричного контролю, засобами індивідуального захисту (легкі захисні костюми Л-1 і респіратори), змінним обмундируванням по розроблених нормах з урахуванням сезонності робіт, що виконуються. Для оперативного ведення розвідки по маршрутах висування, доставки особового складу до місця робіт штабу ППС були надані бронетранспортери БТР і бойова розвідувально-дозорна машина (БРДМ), з якої демонтували зброю, оснащеною приладами радіаційної розвідки ДП-63А і ДП-5А. Радіометри ДП-5А видавалися також на пожежні машини, які спрямовувалися на виконання бойової роботи в 30 км-у зону і на ЧАЕС.
У період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС велися дослідження засобів захисту особового складу від впливу іонізуючого випромінювання. В оперативній обстановці були випробувані захисні костюми англійської фірми «Овер Віар», що були передбачені для обслуговування персоналу станції під час проведення регламентних робіт. Випробування показали, що ці костюми не затримують радіаційного випромінювання в районі ЧАЕС і не мають переваги над захисними костюмами Л-1.
Добре зарекомендував себе колективний пересувний засіб захисту, що був розроблений конструкторським відділом ВНДІПО МВС СРСР. Технічні характеристики наведені в табл. 1. Така споруда захищала від проникаючої радіації 12 осіб. Однак воно мало ряд недоліків санітарно-гігієнічного характеру.
Таблиця 1
Стисла характеристика захисної споруди


п/п Найменування показників Од. вим. Значення показнику
1 Клас захисту – А-П
2 Місткість Осіб. 12
3 Обсяг основного приміщення м. куб. 18.4
4 Площа основного приміщення м. кв. 8.2
5 Фільтровентиляційний агрегат ФВА-49 шт. 1
6 Продуктивність ФВА-49 від ручного приведення м. куб 400
7 Запас питної води м. куб. 0.08
8 Місткість фекального баку м. куб. 0.05
Медичне забезпечення ППС проводилося з метою профілактики і контролю за станом здоров’я особового складу. Для цього на період ліквідації аварії в зведеному загоні була організована служба в складі: лікар, фельдшер, санітар-водій.
Майже всі ліквідатори аварії на ЧАЕС пройшли медичне обстеження, яке показало, що більшість з них, у тому числі і пожежники, не були навчені правилам щодо гасіння пожеж за наявності іонізуючого випромінювання, а також правилам поведінки в радіаційній зоні, тому отримали занадто високі дози випромінювання.
У третьому розділі розроблена концепція захищеності особового складу пожежників, які охороняють об’єкти з іонізуючим випромінюванням.
На основі критичного аналізу умов захищеності особового складу пожежних підрозділів під час ліквідації пожежі на ЧАЕС і наукового узагальнення сучасних розробок в галузі пожежної безпеки була сформульована концепція захищеності особового складу пожежних підрозділів. Вона містить наступні положення : рівень захищеності особового складу залежить від рівня радіаційної і пожежної безпеки об’єкту, рівня професійної підготовки персоналу АЕС та особового складу пожежної охорони, застосування роботів як в технологічних процесах, так і для гасіння пожежі, застосування сучасних індивідуальних і колективних засобів захисту від термального та іонізуючого випромінювання.
Згідно з поставленими задачами дисертаційної роботи розглянуто стан вирішення складових цієї концепції.
Майже на всіх АЕС у комплексі об’єктів пожежної охорони окрім будинків пожежних депо сьогодні є полігон психологічної підготовки пожежників, теплодимокамера для набуття навичок роботи в ізолюючих протигазах, стенди для відпрацювання прийомів і засобів гасіння електрообладнання і кабельних комунікацій, що знаходяться під напругою, спортивний майданчик з навчальною баштою для відпрацювання навичок пожежно-стройової підготовки.
На допомогу практичній роботі за заявкою ГУДПО МВС України в УкрНДІПБ було виконано ряд науково-дослідних тем для розробки програми курсу навчання на 44 години і навчальний посібник “Пожежна безпека АЕС”. У 1997 році цей посібник у встановленому порядку затверджено. У посібнику розглянуті такі теми: “Пожежно-технічна характеристика АЕС”, “Протипожежний захист АЕС з реакторами ВВЕР і РБМК. Економіка протипожежного захисту АЕС”, “Особливості пожежної безпеки кабельного господарства АЕС”, “Організація пожежно-профілактичної роботи на АЕС”, “Особливості розвитку пожежі на АЕС. Можливі наслідки пожежі на безпеку АЕС”, “Автоматичні системи визначення і гасіння пожежі на АЕС. Специфікація, експлуатація і проведення робіт”, “Організація пожежогасіння на АЕС”.
У програмі за останньою темою заплановано розглянути засоби індивідуального і колективного захисту особового складу пожежної охорони під час ліквідації аварій і гасіння пожежі на АЕС. Однак це питання в посібнику не розкрите, бо до цього часу ще в науковому плані не була розроблена концепція захищеності особового складу пожежної охорони під час гасіння пожеж на АЕС.
Для захисту пожежників від впливу небезпечних факторів пожежі і радіаційного випромінювання застосовуються різноманітні групові і індивідуальні засоби захисту. Однак в екстремальних умовах на пожежі ці засоби часто не забезпечують надійного захисту пожежників, тобто безпосередня участь людини в гасінні пожежі пов’язана з певним ступенем ризику.
Перспективним напрямком вдосконалення техніки гасіння пожеж і забезпечення безпеки пожежників в екстремальних умовах є широке використання пожежних роботів.
Застосування пожежних роботів забезпечує не тільки економічний, але і соціальний ефект завдяки звільненню пожежників від важкої фізичної, небезпечної і шкідливої для здоров’я роботи.
Досліджені індивідуальні засоби захисту особового складу пожежників під час гасіння звичайних пожеж і пожеж за наявності іонізуючого випромінювання. Істотні результати в цьому направленні зроблені у ВНДІПО. За цими результатами розроблений проект Міждержавного стандарту “Бойовий одяг пожежників. Загальні технічні вимоги і засоби визначення”. Україна прийняла цей проект стандарту за основу і проводить дослідження щодо покращання бойового одягу пожежників (БОП).
З нашої точки зору в проекті не враховані досягнення українських вчених. Наприклад, у розділі 4.8. сказано: “БОП повинна забезпечуватися індивідуальними медичними пакетами типу дальцекс-трипсин ФС 42-3008-93 або його аналогом, який використовується у випадку одержання пожежниками ран, опіків або обморожень”. Більш сучасна мембрана-покриття, розроблена Українським НДІ штучного волокна, застосовувалася пожежниками в період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Однак і ця мембрана, як і пакети дальцекс-трипсина, має недоліки. Справа в тому, що перед їхнім нанесенням місце опіку необхідно обробляти антисептичними розчинами типу фурацилін.
Нами проведена розробка нової мембрани-покриття з антисептичними властивостями. В якості антисептика використали полімерний препарат полігексаметиленгуанідин фосфат “Гембар” ТУУ 21.643506. 007-97. Добавка 1%-ного водного розчину “Гембара” до гідратцелюлозної мембрани і доведення її до повітряносухого стану призводить до 100%-ної загибелі патогенної мікрофлори (рис. 2).
Проведені дослідження існуючої БОП показали, що вона не володіє захисними властивостями від проникнення радіації. Розроблені раніше спеціальні костюми для проведення ремонтних робіт на АЕС малоефективні проти іонізуючого випромінювання і незручні для пожежників в експлуатації. Розроблені за останні 10 років спеціальні тканини мають певну ступінь захисною дії. З використанням цих тканин в ВНДІПО розроблений спеціальний костюм для пожежників на АЕС СЗО-1. Маса цього костюму в п’ять разів більша БОП.

Рис. 2. Ефективність губити патогенну мікрофлору мембрани-покриття, обробленої препаратом Гембар.
Найбільш ефективним засобом захисту особового складу пожежної охорони в зоні з високою радіацією показав себе пересувний захисний пункт, що експлуатувався під час ліквідації аварії на ЧАЕС.
Для вибору захисного матеріалу, оцінки товщини захисного шару колективних засобів захисту особового складу була розроблена методика за оцінкою захисту від гамма-випромінення.
Для розрахунку товщини враховується енергія гама-квантів у найбільш активного з елементів на зараженій території, наприклад 232Th, у якого вона має 2.6 МэВ. Для експозиційної дози поглинання в приміщенні Р, мкР/год, розраховані товщини захисних матеріалів різноманітної щільності в залежності від кратності ослаблення К=Р/Р0, де Р0 – гранично допустима доза опромінення, мкР/год. Результати розрахунків наведені в табл. 2.
Як відзначалося вище, такий пересувний захисний пункт мав ряд недоліків у санітарно-гігієнічному плані. На невеликій площі (8 м2) розміщувалося 12 чоловік і за санітарно-гігієнічними вимогами часто проводили дезинфекцію. В якості дезінфікуючої речовини використовувався хлорамін, що завдяки різкого запаху хлору викликав дискомфорт у особового складу. Тому були проведені дослідження пошуку альтернативи хлораміну.

Таблиця 2
Товщина захисту будівельних матеріалів (см) в залежності від кратності ослаблення (К) і щільності матеріалу (, г/см3 )

0.1 0.25 0.5 0.75 0.9 1.0 1.2 1.4 1.6 1.8 2.0 2.3 2.5
0.2 3.4 3.3 3.1 2.9 2.7 2.6 2.4 2.2 2.0 1.8 1.6 1.5 1.4
0.4 7.7 7.1 6.6 6.1 5.6 5.4 4.9 4.4 3.9 3.4 2.9 2.4 1.9
0.6 11.4 10.7 10.0 9.3 8.6 8.2 7.5 6.8 6.1 5.4 4.7 3.6 2.9
0.8 14.7 14.1 13.2 12.3 11.4 10.9 9.9 8.9 7.9 6.9 5.9 4.8 3.8
1.0 19.6 18.6 17.0 15.4 14.4 13.7 12.4 11.1 9.8 8.5 7.2 6.0 4.7
1.5 29.0 27.6 25.6 22.8 21.4 20.5 18.6 16.7 14.8 12.9 11.0 9.1 7.2
2 43.0 40.8 38.4 36.2 34.0 32.5 29.6 26.7 23.8 20.9 18.0 14.8 11.9
5 88.4 84.4 77.6 70.8 66.7 64.0 58.6 53.2 47.8 42.4 37.0 31.3 25.9
10 115.9 110.6 101.7 92.8 87.5 84.0 76.9 69.8 62.7 55.6 48.5 41.0 33.9
Дослідження показали, що такою дезінфікуючою речовиною є “Гембар”, який за всіма санітарно-гігієнічними нормами переважає хлорамін та інші дезінфікуючі речовини (табл. 3).
Таблиця 3
Порівняльна характеристика сучасних дезінфікуючих засобів

Препарат Клас токсич-ності Робоча концент-рація, % Крат-ність обробки Періодич-ність обробки Витрата р-ну на 1м2,л Термін зберіган-ня робочих р-нів Вартість обробки 1м2,коп.
Микробак форте
(Bode Chemie) Німеччина 3 0.5-1.0 2 Щоденно 0.5 1 міс 13
Сокрена
(Bode Chemie) 3 0.5-1.0 2 Щоденно 0.5 1 міс 8
Бацилоцид (Bode Chemie) 3 0.5-1.0 2 Щоденно 0.5 14 днів 13
Сульфохлорантин (Формакос) 3 0.5 1 Щоденно 0.3 15 днів 5
Хлорамін (Росія) 3 0.5-3.0 1 Щоденно 0.3 15 днів 6
Гембар (НТЦ «Вербена») 4 0.5-1.0 1 1раз за 7 днів 0.1 2 міс 2

Крім того, в пересувному захисному пункті проблематичним було забезпечення особового складу чистою питною водою. У зв’язку з цим були проведені дослідження засобів консервації води. Ці дослідження успішно завершуються. На Деснянському пункті водопідготовки проведені дослідження по заміні хлору у водопідготовці на “Гембар”. Завершуються дослідження щодо визначення гранично допустимої концентрації (ГДК) полігексаметиленгуанідін хлориду “Акватона”. Попередньо встановлено, що ГДК складає 1.5 мг/л, а при цій концентрації термін зберігання консервованої води складає не менше 5 років.
У четвертому розділі проведені дослідження і розробка тактико-технічних рішень щодо захисту особового складу пожежників.
Дослідження виконані відповідно до розробленої концепції. Передусім розглянуті організаційно-управлінські рішення щодо удосконаленню протипожежного захисту об’єкту в цілому.
У світовій практиці до технічних заходів, що забезпечують безпеку АЕС, відносять : оптимальний вибір місця для будівництва, високу якість проекту, високу якість виготовлення, монтажу, експлуатації і ремонту всіх елементів, включення до складу проекта АЕС спеціальних систем, приладів і конструкцій, необхідних для того, щоб відвернути виникнення аварії і локалізувати її можливі наслідки.
Організаційні заходи, направлені на досягнення тієї же мети, включають створення санітарно-захисної зони і зони спостереження навколо станції, підготовку і чітке відпрацювання в усіх деталях протипожежних планів на території АЕС і за її межами, високий рівень підготовки персоналу, формування так званої культури безпеки.
Сили і засоби пожежних підрозділів готуються до дій щодо гасіння пожеж і ліквідації наслідків аварій на АЕС завчасно. Для цього розробляють оперативні плани для навчання особового складу прийомам роботи в умовах іонізуючого випромінювання.
У дисертації розроблені загальні принципи розробки оперативних планів тактико-технічних навчань особового складу під час гасіння умовних пожеж на АЕС. Для цього використані і вдосконалені положення навчального посібника “Пожежна безпека АЕС”, а саме, викладені питання захищеності особового складу пожежних підрозділів.
По розроблених планах на рівні Головного управління Державної пожежної охорони МВС були проведені навчання на Рівненській АЕС щодо гасіння умовної пожежі кабельних тунелів, Хмельницькій АЕС щодо гасіння умовної пожежі машинного залу, Чорнобильської АЕС щодо гасіння умовної пожежі мастил машинного залу. На цих навчаннях особлива увага приділялася питанням захищеності особового складу пожежних підрозділів.
Виконані дослідження дозволили розробити рекомендації щодо дій підрозділів пожежної охорони під час ліквідації пожеж і наслідків аварій на АЕС і захисту особового складу. Рекомендації розроблені для ліквідації пожежі за відсутності іонізуючого випромінювання і для ліквідації пожежі в умовах впливу іонізуючого випромінювання.
Загальні висновки роботи
Виконання теоретичних і експериментальних досліджень дозволило розробити тактико-технічні рішення, що дозволяють підвищити рівень захищеності особового складу підрозділів пожежної охорони.
У дисертаційній роботі зроблені наступні висновки:
1. Сформульована концепція захищеності особового складу пожежників, що охороняють об’єкти з іонізуючим випромінюванням. Підвищення рівня захищеності залежить від рівня радіаційної і пожежної безпеки об’єкту, рівня професійної виучки персоналу об’єкту і особового складу пожежної охорони, застосування роботів як в технологічних процесах, так і для гасіння пожеж, застосування сучасного рівня індивідуальних і колективних засобів захисту від термального та іонізуючого випромінювання.
2. Встановлено, що під час ліквідації пожежі на Чорнобильській АЕС мали місце наступні небезпечні фактори: проникаюча радіація, термальне випромінювання, попадання радіоактивних продуктів розпаду безпосередньо в організм людини; відзначений низький рівень захищеності особового складу: були відсутні прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю, роботи і колективні засоби захисту особового складу від іонізуючого випромінювання, а також спеціальні засоби пересування. Медичні обстеження показали, що багато ліквідаторів, в тому числі і пожежників, не були навчені правилам поведінки в радіаційній зоні, тому отримали занадто високі дози опромінення. Індивідуальні засоби захисту: бойовий одяг пожежників, захисний костюм Л-1, захисний костюм англійської фірми “Овер Віар” були мало ефективні в зоні ліквідації пожежі і аварії на ЧАЕС. Колективний засіб захисту у вигляді пересувного захисного пункту був ефективним, однак мав ряд недоліків.
3. Досліджено засоби індивідуального захисту особового складу для гасіння звичайних пожеж і пожеж за наявності іонізуючого випромінювання. Розроблено технічні вимоги до бойового одягу пожежників і протиопікова мембрана з антисептичними властивостями, а також запропоновані технічні вимоги до бойового одягу пожежників на АЕС.
4. Досліджено колективні засоби захисту особового складу пожежників під час гасіння пожеж і ліквідації аварій на АЕС. Розроблена методика визначення захищеності колективних засобів від іонізуючого випромінювання. Розроблені технічні рішення щодо вдосконалення дезінфікуючих речовин і приготування питної води на основі полігексаметиленгуанідіна фосфату і хлориду.
5. Відповідно до концепції розроблені оперативні плани тактико-технічних навчань і проведені навчання особового складу щодо гасіння умовних пожеж на Чорнобильській, Рівненській і Хмельницькій АЕС.
6. Розроблено рекомендації щодо дій підрозділів пожежної охорони під час ліквідації пожеж і наслідків аварій на АЕС і захисту особового складу.
7. Концепція і розроблені шляхи підвищення рівня захищеності особового складу у виді доповнення включені до навчального посібника “Пожежна безпека АЕС”, що використовується для навчання робітників пожежних загонів і частин, а також в системі службової підготовки і на відповідних курсах підвищення кваліфікації.
Основний зміст викладено в роботах:
1. Мартюк В.В. Организация боевой работы личного состава подразделений пожарной охраны при тушении пожаров и ликвидации аварий на АЭС// Проблеми пожежної безпеки. – Київ: МВС України, 1995.- С. 289-291.
2. Мартюк В.В. Класифікація засобів захисту особового складу пожежної охорони об`єктів АЕС// Пожежна безпека: Матеріали III науково-практичної конференції -Київ: УкрНДІПБ МВС України, 1997.- С. 258-260.
3. Мартюк В.В. Використання роботів при гасінні пожеж на АЕС для захисту особового складу// Пожежна безпека: Матеріали III науково-практичної конференції -Киев: УкрНДІПБ МВС України, 1997.- С. 359-360.
4. Копан О.В., Мартюк В.В., Положешний В.В. Основи внутрішньодержавного управління, правові та організаційні аспекти боротьби з пожежами на рубежі XIX і XX століть: Київ. 1997. – 43 с.
5. Мартюк В.В. Организация пожаротушения и защита личного состава при тушении пожаров на АЭС// Коммунальное хозяйство городов. – Киев: Техника, 1997.- вып. 9. – С. 162-165.
6. Мартюк В.В. Использование роботов при тушении пожаров на АЭС – основной способ защиты личного состава пожарной охраны// Коммунальное хозяйство городов. – Киев: Техника, 1997. – вып. 9, – С. 171-175.
7. Мартюк В.В. Класифікація засобів захисту особового складу пожежної охорони об`єктів АЕС та охорона здоров`я людей// Коммунальное хозяйство городов. – Киев: Техника, 1998. – вып. 14, – С. 155-158.
8. Мартюк В.В., Єрмаков М.В., Положешний В.В. Пожежні автодрабини: Навчальний посібник. – К.: Видавничий дім “Альтернатива”, 1998. – 186 с.

Мартюк В. В. Розробка тактико-технічних рішень, направлених на захист особового складу пожежників, що охороняють об’єкти з іонізуючим випромінюванням.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук по спеціальності 05.26. 03 – пожежна безпека. Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури.
Захищається наукова робота, що містить концепцію захищеності особового складу пожежників, в якій відзначається, що рівень захищеності залежить від рівня радіаційної і пожежної безпеки об’єкту, рівня професійної підготовки персоналу об’єкту і особового складу пожежної охорони, застосування роботів як в технологічних процесах, так і для гасіння пожеж, застосування сучасного рівня індивідуальних і колективних засобів захисту від термального і іонізуючого випромінювання. Тактико-технічні рішення, що містять оперативні плани навчань особового складу під час гасіння пожеж на АЕС, розробку протиопікової мембрани-покриття з використанням полігексаметиленгуанідін фосфату і хлориду, а також застосування цих дезінфікуючих речовин в колективних засобах захисту особового складу пожежної охорони.
Ключові слова: захист особового складу, колективні засоби захисту, індивідуальні засоби захисту, оперативні плани, пожежний захист, пожежна безпека, роботи, тактико-технічні навчання.

Martiuk V.V. Elaboration of the tactical and technical solutions on fire-brigade staff protection at the objects with ionized radiation.
The dissertation on scientific degree – candidate of technical science by speciality 05.26.03 – Fire Safety. Kharkov State Technical University of Construction and Architecture, Kharkov, 1998.
The defending thesis is devoted to the conception of fire-brigade staff protection. It notes that protection level depends upon the level of radiation and fire security of object, the level of professional skills of the object personnel fire-brigade staff, robots employment both in technological processes and in fire extinction, usage of modern individual protection means from thermal and ionized radiation. Tactical and technical solutions were worked out and they contain : active plans of staff training during fire extinction on NPS, elaboration of antiscalded membrane coat using polygecsametilenguanidin phosphate and chloride, and application of these desinfectants in collective means of fire brigade staff protection.
Key-words : staff protection, collective protection means, personal protection means, active plans, fire protection, fire security, robots, tactical and technical training.

Мартюк В.В. Разработка тактико-технических решений, направленных на защиту личного состава пожарных, охраняющих объекты с ионизирующим излучением.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.26.03 – пожарная безопасность. Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры.
Защищается научная работа, содержащая концепцию защищенности личного состава пожарных, в которой показано, что уровень защищенности зависит от уровня радиационной и пожарной безопасности объекта, уровня профессиональной подготовленности персонала объекта и личного состава пожарной охраны, применения роботов как в технологических процессах, так и для тушения пожаров, применения современного уровня индивидуальных и коллективных средств защиты от теплового и ионизирующего излучения.
В настоящее время количество объектов с ионизирующим излучением и прежде всего атомных электростанций (АЭС) непрерывно растет. В диссертационной работе показано, что, общая техногенно-экологическая безопасность, которая включает в себя радиационную и пожарную безопасность, далека от совершенства. С начала эксплуатации АЭС на них возникло ряд крупных аварий и пожаров, одна из которых произошла на территории Украины (авария и пожар на Чернобыльской АЭС) и принесла огромные убытки для экономики страны и значительные людские жертвы. Из-за низкого уровня защищённости личного состава подразделения пожарной охраны потеряли более 100 человек, а количество получивших повреждения (облучение, ожоги, травмы и т.д) трудно подсчитать.
Для решения проблемы повышения техногенно-экологической безопасности в Украине принято ряд важных государственных документов: Закон «О пожарной безопасности» (1993г.), Постановление Кабинета Министров Украины от 7 июля 1995 года №501 «Про Концепцию создания единой государственной системы предупреждения и реагирования на аварии, катастрофы и другие чрезвычайные ситуации».
Одним из приоритетных направлений фундаментальных и прикладных исследований проблемы научно-технического развития государственной пожарной охраны на период 1995-2000 годы определено развитие работ по созданию новых и усовершенствованию существующих индивидуальных и коллективных средств защиты личного состава (п. 2, раздела 2 дополнения к Постановлению Кабинета Министров Украины №238 от 3 апреля 1995 года).
В рамках существующих государственных нормативных документов в диссертационной работе разработаны технические требования к боевой одежде пожарных, противоожоговой мембране-покрытию с антисептическими свойствами, предложены технические требования к боевой одежде пожарных на АЭС, предложены полигексамениленгуанидин фосфат и хлорид в качестве дезинфицирующих веществ для коллективных средств защиты, а также приготовления питьевой воды, разработаны оперативные планы тактико-технических учений личного состава по тушению условных пожаров на АЭС, рекомендации по действию пожарной охраны при ликвидации пожаров и последствий аварий на АЭС и защите личного состава.
Концепция защищённости личного состава пожарных, охраняющих АЭС и техническое задание на боевую одежду пожарных (БОП), техническое задание на БОП для АЭС в виде дополнения включены в учебное пособие «Пожарная безопасность АЭС», которое используется для обучения работников пожарных отрядов и частей, а также в системе служебной подготовки и на соответствующих курсах повышения квалификации. Оперативные планы тактико-технических учений одобрены ГУГПО МВД Украины и использованы при проведении учений личного состава по тушению условных пожаров на Чернобыльской, Ровенской и Хмельницкой АЭС.
Основное содержание работы докладывалось на научно-практических конференциях и совещаниях практических работников пожарной охраны.
Ключевые слова: защита личного состава, коллективные средства защиты, индивидуальные средства защиты, оперативные планы, пожарная защита, пожарная безопасность, роботы, тактико-технические учения.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020