МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л.ШУПИКА

Шмирьова Юлія Вікторівна

УДК: 615.454.1:615.28:615.276:616.662-007.274:66.02

Розробка складу та технології мазі з мірамістином для застосування в
урології

15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі промислової фармації Національного
фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

ЧУЄШОВ ВЛАДИСЛАВ ІВАНОВИЧ,

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри промислової фармації

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

КОРИТНЮК РАЇСА СЕРГІЇВНА

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика,

завідувач кафедри технології ліків та клінічної фармації

кандидат фармацевтичних наук,

старший науковий співробітник

КОЗЛОВА НЕЛЛІ ГЕОРГІЇВНА

ДП “Державний науковий центр лікарських засобів” МОЗ та НАН України,

завідувач сектором супозиторних лікарських форм

Провідна установа: Запорізький державний медичний університет

МОЗ України, кафедра технології ліків, м. Запоріжжя

Захист відбудеться “_17_” __травня___ 2007 р. о 14.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Національній
медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика (04112, м. Київ,
вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “_12__” __квітня__ 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Пилипчук Л.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з актуальних проблем у сучасній урологічній
практиці є фімоз. При обстеженні дітей з метою виявлення набутих
захворювань і вад розвитку чоловічих статевих органів і сечовивідного
каналу встановлено, що фімоз посідає друге місце поміж захворювань
статевих органів. Серед дорослого населення фімоз виявляється у 2 – 3%
чоловіків. Фімоз є причиною виникнення інфекцій сечовивідних шляхів; це
захворювання може призвести до утворення гриж живота, випадіння прямої
кишки, сприяє виникненню онкологічних захворювань статевого члена. Фімоз
часто виникає у чоловіків, хворих на цукровий діабет і може бути однією
з ознак цього захворювання. Більшість новонароджених хлопчиків (96%) має
фізіологічний фімоз, який, за умов нормального розвитку, спонтанно
проходить у трирічному віці. Недотримання особистої гігієни, розвиток
баланопоститу, пошкодження крайньої плоті у дітей раннього віку можуть
викликати набутий фімоз.

Найбільша захворюваність спостерігається у віковій групі до 30 років за
рахунок уродженої патології, баланопоститу, парафімозу. Крім того,
зростання захворюваності виникає після 60 років на фоні цукрового
діабету.

У країнах Західної Європи місцеве лікування протизапальними мазями є
поширеним напрямком терапії фімозу. Водночас, в асортименті м(яких
лікарських засобів (МЛЗ) вітчизняних виробників немає жодного для
терапії цього захворювання. Протизапальні мазі, що випускаються в
Україні, за своєю ефективністю та безпечністю не задовольняють вимоги
лікарів та пацієнтів щодо лікування цієї патології, що зумовлено складом
як лікарських, так i допоміжних речовин.

Таким чином, наведені дані обумовлюють актуальність і перспективність
створення нових високоефективних лікарських препаратів для лікування
фімозу та його ускладнень, які відповідають вимогам сучасної урології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт
Національного фармацевтичного університету (“Хімічний синтез, виділення
та аналіз нових фармакологічно активних речовин, встановлення зв’язку
“структура – дія”, створення нових лікарських препаратів”, № державної
реєстрації 0198U007011) та проблемної комісії “Фармація” МОЗ та АМН
України.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка науково
обґрунтованого складу і раціональної технології м’якого лікарського
засобу для місцевого лікування фімозу та баланопоститів з контрольованою
стійкістю та стабільністю при зберіганні.

Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати такі задачі:

провести аналіз літературних джерел для з’ясування сучасних аспектів
терапії фімозу і проблем створення відповідних лікарських препаратів;

сформулювати і обґрунтувати коло вимог до біофармацевтичних властивостей
лікарських засобів для місцевого лікування фімозу;

провести комплекс технологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та
біологічних досліджень з метою вибору та обґрунтування оптимального
складу лікарського засобу;

розробити технологію виготовлення мазі;

обґрунтувати тип упаковки, визначити умови і термін зберігання
препарату;

провести дослідження з вибору основних показників якості препарату, та
методик їх визначення. Розробити проект аналітичної нормативної
документації (АНД) на препарат;

вивчити специфічну біологічну активність та нешкідливість розробленого
лікарського засобу;

розробити проект тимчасового технологічного регламенту та визначити
шляхи впровадження запропонованого лікарського засобу в промислове
виробництво.

Об’єкт дослідження – мірамістин, натрію диклофенак, мазеві основи,
гідрофільні неводні розчинники (пропіленгліколь, політиленоксид-400,
гліцерин), мазь під умовною назвою “Фімостин”.

Предмет дослідження – наукове обґрунтування складу та раціональної
технології мазі для лікування фімозу на основі вивчення технологічних,
фізико-хімічних, біофармацевтичних властивостей компонентів, а також
критеріїв і показників якості та стабільності препарату при зберіганні.

Методи дослідження. При розв’язанні поставлених задач застосовано
загальноприйняті органолептичні, фармако-технологічні, фізико-хімічні
(визначення рН, осмотичної активності, реологічних характеристик тощо),
математичні (статистична обробка результатів), мікробіологічні (метод
дифузії в агар) та біологічні (вивчення активності експериментальних
зразків на різних модельних патологіях тварин) методи досліджень, які
дозволяють об’єктивно і повно оцінити якісні та кількісні характеристики
мазі на підставі експериментально одержаних та статистично оброблених
результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично та
експериментально обґрунтовано раціональний склад та технологію
лікарського засобу для терапії фімозу та його ускладнень у формі мазі,
що містить натрію диклофенак та мірамістин.

Вперше експериментально доведено синергічний вплив нестероїдного
протизапального засобу (НПЗЗ) – натрію диклофенаку на протимікробну
активність антисептика мірамістину.

Вивчено фармако-технологічні та фізико-хімічні властивості розробленого
лікарського засобу, запропоновано ефективні сучасні методики контролю
якості, визначено умови та термін його зберігання.

В експерименті на лабораторних тваринах досліджено специфічну дію та
нешкідливість розробленого препарату. За рівнем ефективності
запропонований лікарський засіб перевищує гель натрію диклофенаку, мазь
“Пімафукорт” та мазь мірамістину, обрані як препарати порівняння.

За результатами проведених досліджень отримано деклараційний патент на
корисну модель (№ 16753, Бюлетень № 8 від 15. 08. 06).

Практичне значення одержаних результатів. Створено і запропоновано для
практичної медицини новий лікарський засіб – мазь “Фімостин” для терапії
фімозу та його ускладнень.

Розроблено проект технологічного тимчасового регламенту на виробництво
запропонованого препарату, а також проект АНД, що містить опис методик
контролю якості мазі. Запропоновано вид упаковки та умови зберігання,
визначено термін придатності препарату. Технологія виготовлення мазі
апробована в умовах промислового виробництва на ТОВ ФК “Здоров(я” (акт
впровадження від 26. 04. 2006).

Окремі фрагменти роботи впроваджено до навчального процесу на курсі
технології ліків Тернопільського державного медичного університету (акт
впровадження від 16. 02. 2006), кафедри технології ліків та клінічної
фармації НМАПО імені П. Л. Шупика (акт впровадження від 12. 01. 2006), а
також кафедр аптечної та заводської технології ліків Національного
фармацевтичного університету (акти впровадження від 15. 03. 2006 та

16. 03. 2006).

Особистий внесок здобувача. Особисто автором здійснено інформаційний
пошук, проаналізовано та узагальнено дані літератури з поставлених
питань. Проведено фармако-технологічні, фізико-хімічні,
структурно-механічні дослідження модельних зразків, відпрацьовано
методики якісного та кількісного аналізу препарату. Результати
випробувань статистично оброблено, систематизовано та проаналізовано
дисертантом. Теоретично та експериментально обґрунтовано склад і
технологію мазі для лікування фімозу. Розроблено проект технологічного
тимчасового регламенту та проект АНД. У наукових працях, опублікованих
із співавторами

В. І. Чуєшовим, О. А. Рубан, Л. В. Яковлєвою, І. Л. Диким, О. В.
Бухміним,

В. О. Грудько, Н. І. Філімоновою, О. В. Ткачовою, О. Г. Гейдеріх, І. В.
Сайко дисертантом висвітлено питання теоретичного та експериментального
обґрунтування концентрації активних та допоміжних речовин, а також
технології лікарського засобу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою
дисертації викладено та обговорено на:

науково-практичній конференції “Фармацевтическое право:
организационно-правовые проблемы рецептурного и безрецептурного отпуска
лекарственных средств в современных условиях” (Харків, 2004 р.);

науково-практичному семінарі “Перспективи створення в Україні лікарських
препаратів різної спрямованості дії” (Харків, 2004 р.);

міжвузівській студентській науковій конференції (Харків, 2005 р.);

студентській науковій конференції (Одеса, 2005 р.);

VI з’їзді фармацевтів України “Досягнення та перспективи розвитку
фармацевтичної галузі України” (Харків, 2005 р.);

науково-практичній конференції “Фармацевтичне право в системі
правовідносин: виробник – лікар – пацієнт – провізор – ліки –
контролюючі та правоохоронні органи” (Харків, 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, у
тому числі 5 наукових статей (4 статті у наукових фахових виданнях),
1 деклараційний патент України на корисну модель та 7 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 141
сторінці друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури
(розділ 1), розділу, присвяченого обґрунтуванню загальної концепції та
методів проведення досліджень (розділ 2), експериментальної частини
(розділи 3 – 5), загальних висновків, списку використаних літературних
джерел та 8 додатків. Обсяг основного тексту дисертації складає 112
сторінок. Роботу ілюстровано 17 рисунками і 26 таблицями. Список
використаних джерел містить 145 найменувань, у тому числі 42 – іноземних
авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розробка складу та технології мазі “Фімостин”

Проаналізувавши етіологію, патогенез захворювання та методи терапії, ми
дійшли висновку щодо необхідних видів активності засобу. Так, препарат
для місцевого лікування фімозу повинен мати протимікробну (як
антибактеріальну, так і протигрибкову), протизапальну, розсмоктуючу,
помірну анальгетичну дію.

Дослідження вітчизняних та закордонних урологів свідчать, що
неускладнений та ускладнений фімоз піддається консервативній терапії
стероїдними та нестероїдними протизапальними засобами. З огляду на
місцеві та системні побічні ефекти гормональних препаратів, а також вік
пацієнтів (в основному це діти від 2 до 5 років), слід віддати перевагу
НПЗЗ. Як свідчать літературні дані та практична урологія, за
співвідношенням ефектів “жарознижувальний – протизапальний –
анальгетичний” найбільш прийнятними для лікування цієї патології
виявилися індометацин та натрію диклофенак. Дані препарати мають
виражену протизапальну та знеболюючу дію при місцевому застосуванні,
відносно швидко знімають запалення, зменшують утворення сполучної
тканини, мають меншу токсичність порівняно з іншими НПЗЗ.

При неускладненому фімозі рекомендована, а при ускладненні
баланопоститом обов’язкова місцева антибактеріальна терапія із
застосуванням препаратів широкого спектру дії. Антибіотики не завжди є
препаратами вибору: часто мікроорганізми виявляють до них
резистентність, можливі алергічні реакції, сенсибілізація організму.
Враховуючи також необхідність протигрибкової активності, альтернативою
вживанню антибіотиків є антисептики. Серед них слід віддати перевагу
добре відомим,

що мають широкий спектр протимікробної дії, безпечні та широко
застосовуються в медичній практиці, в тому числі в урології. В першу
чергу це четвертинні амонієві сполуки. Саме цим вимогам відповідає
мірамістин. Він активний по відношенню до грампозитивних і
грамнегативних мікроорганізмів (у тому числі з множинною
антибіотикостійкістю), спорових мікроорганізмів, дріжджеподібних грибів,
найпростіших і вірусів, з успіхом застосовується у загальній хірургії,
дерматології, урології для лікування гнійно-запальних процесів, не має
антигенних властивостей, тому тривале застосування не викликає будь-яких
алергійних чи аутоімунних реакцій.

З метою вибору раціональної діючої речовини для лікування фімозу було
досліджено протизапальну активність мазей з індометацином та натрію
диклофенаком на моделі термічного запалення лапи у мишей. Вміст активних
речовин в модельних зразках препаратів складав 1% натрію диклофенаку та
2% і 5% індометацину. Як препарат порівняння використовували комбіновану
мазь “Пімафукорт” (“Yamanouchi”, Нідерланди), яка є аналогом за
фармакологічною дією, оскільки добре зарекомендувала себе для лікування
баланопоститів у дітей та дорослих. Аналіз отриманих даних показав, що
всі досліджувані препарати проявили виражену протизапальну активність.
Мазь, яка містить 5% індометацину, виявила найбільш виразну дію, але при
дослідженні гострої токсичності мазей при нашкірному нанесенні вона
виявилася достатньо токсичною, що не прийнятно для застосування в
дитячій урології. Тому для подальшого вивчення як протизапальний
компонент було обрано натрію диклофенак.

З літературних джерел відомо, що натрію диклофенак характеризується
певним спектром протимікробної дії, включаючи бактерицидну активність
щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Тому було важливо
вивчити взаємний вплив активних компонентів на протимікробну активність.
У зв’язку з тим, що концентрація натрію диклофенаку для забезпечення
оптимальної протизапальної й супутньої протимікробної активності
дорівнює 1%, а мірамістин має виразну антисептичну дію, ми визнали
доцільним не змінювати концентрацію натрію диклофенаку, а взаємний вплив
визначити шляхом кратних серійних розведень мірамістину. Результати
досліджень подано в табл. 1.

При аналізі результатів досліджень виявлено синергізм між активними
речовинами. В середньому натрію диклофенак підвищував протимікробні
властивості мірамістину в 4,7 раза. На фоні виразного підвищення
протимікробної дії на грампозитивні мікроорганізми, досліджувана
композиція взаємно потенціювала активність по відношенню до
грамнегативних мікроорганізмів лише у 2,4 – 2,6 раза, а антифунгальну
відповідно в 1,6 раза. Виходячи з зазначеного, визнано доцільним при
розробці технології та складу м(якої лікарської форми зменшити
стандартну концентрацію мірамістину (0,5%) у 2 рази, тобто до 0,25%.

Таблиця 1

Результати визначення оптимального співвідношення концентрацій
мірамістину та натрію диклофенаку, n = 5

Тест-штам Протимікробна активність Кратність сумісності

МІК мірамістину МІК

натрію диклофенаку МІК мірамістин + натрію диклофенак

S. аurеus 10,3(1,8 44,8(2,9 2,4(0,16 4,3

B. subtilis 28,6(3,2 46,3(5,6 3,5(1,07 8,2

E. сoli 32,8(7,8 105,4(12,6 13,4(2,23 2,4

Ps. аеrugіnоsа 43,5(6,2 125,6(12,4 16,7(2,45 2,6

C. albicans 42,5(6,3 118,4(8,2 26,3(3,18 1,6

Примітки:

Р= 95%.

МІК – мінімальна інгібуюча концентрація, мкг/мл.

Одним із найважливіших питань при розробці і обґрунтуванні складу
м’якого лікарського засобу є вибір оптимального носія, який би
забезпечував максимальну ефективність і прояв всього спектру
фармакологічної дії активних субстанцій. Враховуючи те, що препарат
планується використовувати для лікування фімозу та його ускладнень,
виникає низка вимог до властивостей його основи-носія: препарат має
виявляти зволожуючу і пом’якшуючу дію на шкіру, але не виявляти
“склеюючих” властивостей; повинен поглинати виділення, можливі при
ускладненій формі захворювання, але не виявляти гіперосмотичної дії;
лікарські речовини повинні легко вивільнятися та проникати в глибокі
шари тканин, основа – сприяти пролонгації дії препарату та не викликати
дискомфорту при нанесенні і при видаленні зі шкіри; також бажано, щоб
препарат мав задовільні споживчі властивості – колір, запах,
консистенцію, зручність намазування.

Для вивчення впливу типу основи мазі на ефективність препарату було
досліджено основи різної природи, які найчастіше використовуються в
сучасній фармацевтичній практиці. При цьому враховано вимоги до
препаратів для терапії фімозу, завдяки чому декілька типів основ було
виключено з плану досліджень.

Не досліджувалась гідрофільна поліетиленоксидна основа ПЕО-400 :
ПЕО-1500 у співвідношенні 8:2 через її високу осмотичну активність,
також основи на вазеліні, бо при нанесенні на шкіру вони перешкоджають
газо- і теплообміну, можуть викликати порушення всмоктувальної й
видільної функцій шкіри, спроможні викликати сенсибілізацію. Таким
чином, для подальших досліджень були відібрані основи, наведені в
табл. 2.

Мікробіологічні дослідження з вибору типу основи було проведено на
рекомендованих ДФУ тест-культурах грампозитивних (S. aureus, B.
subtilis) і грамнегативних (E. coli, Ps. aeruginosa) мікроорганізмів
методом дифузії в агар. Фунгіцидну активність досліджуваних зразків
визначали по відношенню до дріжджеподібного гриба (C. albicans).
Результати наведено в табл. 3.

Таблиця 2

Досліджувані мазеві основи

№ п/п Мазева основа Склад, %

1 Гідрофільна (гелева) Карбопол 1,0

Триетаноламін до рН 6,0

Вода очищена до 100,0

2 Емульсійна типу м/в Олія вазелінова 10,0

ПЕО-400 10,0

Емульгатор №1 8,0

Вода очищена 72,0

3 Емульсійна типу в/м Вазелін 60,0

Емульгатор Т2 10,0

Вода очищена 30,0

4 Гідрофільна ПЕО-400 41,5

ПЕО-1500 41,5

Пропілєнгліколь 17,0

5 Гідрофільна Пропіленгліколь 45,0

ПЕО-400 35,0

Проксанол-268 20,0

6 Гідрофільна Пропіленгліколь 45,0

ПЕО-400 30,0

Гліцерин 5,0

Проксанол-268 20,0

Таблиця 3

Протимікробна активність композиції мірамістину з натрію

диклофенаком у складі мазей, n = 6

№ основи Зони затримки росту мікроорганізмів, мм

S. аurеus B. subtilis E. сoli Ps.аеrugіnоsа C. albicans

Контроль 26,7(1,0 25,4(1,2 19,5(1,2 22,3(2,2 19,6(1,3

1 22,2(2,6

(0,8) 20,8(1,6

(0,8) 20,4(2,8

(1,1) 18,5(1,2

(0,8) 16,8(1,2

(0,9)

2 32,4(1,2

(1,2) 34,2(1,8

(1,3) 27,3(1,3

(1,4) 30,5(2,6

(1,4) 26,2(1,3

(1,3)

3 22,5(2,6

(0,8) 19,3(2,2

(0,8) 16,5(1,8

(0,8) 20,5(1,4

(0,9) 15,8(1,4

(0,8)

4 36,7(2,4

(1,4) 34,2(1,8

(1,3) 28,5(1,7

(1,5) 28,3(1,6

(1,3) 26,3(1,8

(1,3)

5 34,8(1,6

(1,3) 34,4(1,6

(1,4) 32,7(1,5

(1,7) 32,8(1,4

(1,5) 28,6(1,5

(1,5)

6 33,5(1,4

(1,3) 30,8(1,5

(1,2) 33,6(1,7

(1,7) 30,5(1,6

(1,4) 32,3(2,2

(1,6)

Примітки:

1. Як контроль використовували розчин натрію диклофенаку з мірамістином.

2. У дужках наведена кратність впливу основи на вихідну протимікробну
активність

досліджуваної композиції по відношенню до контрольних показників.

3. Р= 95%.

Результати експерименту свідчать, що всі досліджені основи не мали
негативного впливу на вихідні протимікробні характеристики мірамістину з
натрію диклофенаком. Разом із тим, мазеві основи, що в різних
комбінаціях вміщували ПЕО-400, ПЕО-1500 та проксанол-268, виявили
потенціюючий вплив на вихідну активність композиційного складу
мірамістину з натрію диклофенаком.

Фармакологічне обґрунтування типу основи здійснено у дослідженнях на
моделі термічного запалення лапи у мишей. Аналіз одержаних даних
показав, що мазі на основах ПЕО з пропіленгліколем та з проксанолом-268
мають антиексудативну активність на рівні препарату-порівняння – гелю
натрію диклофенаку виробництва ТОВ ФК “Здоров’я” (м. Харків). Для
подальшого дослідження вибрано мазь на проксаноловій основі,
антиексудативна активність якої обумовлена саме активною речовиною, а не
складом основи.

Обґрунтування концентрації натрію диклофенаку здійснено за результатами
фармакологічних досліджень, проведених на моделях термічного запалення
лапи у мишей. В експериментальних дослідженнях вивчалася ефективність
зразків мазей з концентрацією натрію диклофенаку 0,5%, 1,0% та 1,5% на
основі з проксанолом-268. Препаратом порівняння був гель натрію
диклофенаку виробництва ТОВ ФК “Здоров’я”. Результати дослідження
наведено в табл. 4.

Таблиця 4

Протизапальна активність мазей з натрію диклофенаком на моделі

термічного запалення лапи у мишей, n = 5

п/п Препарат, яким обробляли

відповідні групи тварин Різниця в масі набряклої та ненабряклої лапи
Протизапальна активність, %

1. Контрольна група

(тварини не лікувались) 70,40(7,58 –

2. Мазь з натрію диклофенаком 0,5% 63,40(6,86* 10,0

3. Мазь з натрію диклофенаком 1,0% 46,20(5,24* 34,4

4. Мазь з натрію диклофенаком 1,5% 43,20(2,58* 38,6

5. Гель натрію диклофенаку 1%

(ТОВ ФК “Здоров’я”) 46,00(9,27* 34,7

Примітка. * – відхилення вірогідні до даних контролю, Р ( 0,05.

Результати вивчення антиексудативної активності мазей з різним
кількісним вмістом натрію диклофенаку показали, що за ступенем зменшення
набряку мазі, які містять натрію диклофенак достовірно перевищили
показники контрольної патології. За протизапальною активністю мазь з
вмістом натрію диклофенаку 1,0% перевищила активність мазі з кількістю
натрію диклофенаку 0,5% в 3,5 раза. Подальше збільшення концентрації
натрію диклофенаку не призвело до виразного підвищення протизапальної
активності мазі. За отриманими даними для подальших досліджень була
вибрана мазь з концентрацією натрію диклофенаку 1%.

З огляду на патогенез і клінічні прояви фімозу та баланопоститу, для
препарату, що розробляється, важливе значення мають осмотичні
властивості. Основа повинна мати помірні осмотичні властивості, не
пересушувати тканини, сприяти пом’якшенню шкіри, але обов’язково
поглинати виділення при баланопоститі.

З метою підвищення пом’якшуючих і зволожуючих властивостей препарату до
складу основи було введено гліцерин. При нанесенні на шкіру ця сполука
перешкоджає втраті вологи, утримуючи воду в дермі. Дослідження з вибору
оптимальної концентрації гліцерину у складі мазі виявили необхідність
введення цього компоненту у кількості 5%.

R

T

V

n

p

?

c ¤ E

J

?

e

¤ E

F

e

i

?

o

&

&

\

\

\

\

x

??

??

†kdO

??

??

†kd

??

„A ¤? ¤x`„Aa$†kdae

??

?

?oeeoeoeoeoe

?

N!U!?!o!I¤¦? ¬»¬$¬c¬o¬oieeeaOeula

?2,4%). Таким чином, найбільш прийнятними для лікування фімозу та
баланопоститу є мазеві основи на базі проксанолу-268 (170,5(2,7%).
Додавання гліцерину ще пом’якшує дію такої основи (155,2(2,9%). Тобто,
для лікування фімозу та баланопоститів можна рекомендувати саме такий
тип носія.

Рис. 1. Осмотична активність досліджуваних мазевих основ №№ 1 – 6

Критерієм оцінки ступеня впливу фармацевтичних факторів на активність
лікарського засобу є біологічна доступність. Вивільнення мірамістину з
мазевих основ оцінювали на підставі мікробіологічних досліджень.
Дослідження вивільнення диклофенаку натрію з мазевих основ проводили
методом діалізу крізь напівпроникну мембрану. Як середовище для діалізу
використовували фосфатний буферний розчин з рН = 5,5, оскільки при
неускладненому фімозі рН = 4, а при ускладненні захворювання
баланопоститом кислотність зменшується, і рН становить 5 – 6. Кількісне
визначення натрію диклофенаку в діалізаті проводили спектрофотометричним
методом на спектрофотометрі СФ-46 при довжині хвилі 276 нм. Результати
досліджень наведено на рис. 2.

Рис. 2. Вивільнення натрію диклофенаку в залежності від складу

мазевої основи

Аналіз отриманих результатів показує, що загальна кількість натрію
диклофенаку, який перейшов у розчин становить 1,5 – 3,5% від його
кількості у наважці. Цей факт можна пояснити тим, що ступінь вивільнення
зворотно пропорційний товщині шару препарату на мембрані. У розчин
переходить тільки речовина, що міститься в прилеглих до мембрани шарах
мазі. Подальше вивільнення затримується повільною дифузією натрію
диклофенаку з верхніх шарів. Результати експерименту свідчать, що
найменше вивільнення спостерігається з карбополового гелю та емульсійної
основи І роду. Карбополова основа повільно, із поступовим зростанням
віддає натрію диклофенак. Емульсійна основа спочатку інтенсивно
вивільняє активну речовину, а потім її концентрація виходить на плато.
Найкраще вивільняють діючу речовину основи, які містять проксанол-268 та
поліетиленоксиди. Інтенсивне вивільнення спостерігається протягом перших
трьох годин, потім перехід діючої речовини уповільнюється, але все ж
таки поступово зростає ще протягом 5 годин.

Додавання гліцерину до проксанолової основи сприяє вивільненню активного
компонента; кількість натрію диклофенаку, що перейшов у розчин з основи,
яка містить проксанол-268 із гліцерином, найбільша. Можливо, це
пояснюється тим, що гліцерин утворює водневі зв’язки з натрію
диклофенаком і таким чином підвищує його розчинність і сприяє транспорту
через мембрану у вигляді асоціатів.

В результаті проведених фізико-хімічних, фармакологічних та
мікробіологічних досліджень обґрунтовано склад м’якого лікарського
засобу для лікування фімозу під умовною назвою “Фімостин” (г):

Мірамістину 0,25

Натрію диклофенаку 1,00

Проксанолу-268 20,00

Поліетиленоксиду 400 29,00

Пропіленгліколю 44,75

Гліцерину 5,00

Лікарська форма з таким складом є гомогенною системою. В процесі
розробки технології мазі було обґрунтовано температурний режим введення
компонентів, режим перемішування.

Термогравіметричний аналіз показав, що активні компоненти мазі стабільні
до температури 160(С (мірамістин) та 280(С (натрію диклофенак) (рис. 3).
Зразок мазі стабільний до температури 75(С, при подальшому нагріванні
спостерігається інтенсивне руйнування зразка; тобто плавлення основи
необхідно проводити при температурі нижчій за 75(С. За результатами
проведеного термогравіметричного аналізу діючих речовин та мазі
“Фімостин” було встановлено, що термічні ефекти зразків мають подібний
характер, що може свідчити про відсутність хімічної взаємодії між
компонентами мазі.

Рис. 3. Дериватограми натрію диклофенаку, мірамістину та мазі “Фімостин”

Підтверджено, що спосіб введення натрію диклофенаку до складу мазі не
впливає на його вивільнення. Результати дослідження наведено на рис. 4.

Рис. 4. Вивільнення натрію диклофенаку у фосфатний буферний розчин

з рН 5,5 в залежності від технології його введення

Технологічна схема виготовлення мазі “Фімостин” представлена на рис. 5.

Враховуючи те, що курс лікування даним препаратом досить короткий,
основна категорія споживачів – це діти, запропоновано фасувати мазь в
туби з бушонами та внутрішнім лаковим покриттям по 15,0 г.

Встановлено стабільність мазі при зберіганні в тубах алюмінієвих при
кімнатній температурі протягом двох років.

Розробка методик аналізу та вивчення властивостей мазі

З метою стандартизації розробленого засобу нами вивчено органолептичні
(зовнішній вигляд, колір, запах) та фізико-хімічні показники, а також
запропоновано методики якісного і кількісного визначення активних
речовин у складі мазі.

Для ідентифікації мірамістину та натрію диклофенаку у складі мазі
запропоновано комбінацію хімічних та фізико-хімічних методів аналізу.
Кількісне визначення натрію диклофенаку рекомендовано проводити методом
УФ-спектрофотометрії 0,14% розчину мазі у 0,01 М розчині натрію
гідроксиду. Для кількісного визначення мірамістину запропоновано метод
екстракційної фотометрії. При дослідженні модельних зразків мазі цим
методом встановлено, що в лужному середовищі визначення мірамістину дає
занижені результати, що свідчить про утворення асоціатів між ним і
натрію диклофенаком та може бути поясненням наявності синергізму
протимікробної активності мірамістину. Проведено вибір оптимального рН,
в результаті чого рекомендовано визначати мірамістин по іонному асоціату
з метиловим оранжевим при рН 6,8. За результатами проведених досліджень
розроблено АНД на мазь “Фімостин”.

Рис. 5. Блок-схема технологічного процесу виробництва мазі “Фімостин”

Для оцінки споживчих характеристик розробленого препарату були
досліджені структурно-механічні, осмотичні та фізико-хімічні параметри.

Визначення здатності до намазування здійснювали при температурі 34(С
(температура шкіри) при швидкостях зсуву 125 – 275 с-1. Результати
досліджень наведено на рис. 6.

ф, Па

Рис. 6. Обмежені реограми плину мазі “Фімостин” при температурі 34(С.

Восьмикутник – зона реологічного оптимуму намазування

Як видно з рис. 6, розроблений препарат має задовільну здатність до
намазування, про що свідчить розташування кривих плину досліджуваного
зразка у межах зони реологічного оптимуму намазування.

Біологічні дослідження мазі “Фімостин”

Біологічні дослідження препарату проводили на базі Центральної
науково-дослідної лабораторії Національного фармацевтичного університету
під керівництвом проф. Л. В. Яковлєвої.

Для вивчення протизапальної активності експериментальних лікарських форм
було обрано модель термічного запалення лапи у мишей. Крім того, вивчали
антиексудативну активність на моделі карагенінового набряку, а також
антиальтеративну активність на моделі асептичного запалення у щурів.
Дослідження довели високу специфічну ефективність розробленого
препарату. На моделі гострого карагенінового набряку стопи у щурів
встановлено, що розроблений препарат проявляє виражену антиексудативну
дію, не поступаючись аналогічній дії препарату порівняння (гелю натрію
диклофенаку). Результати планіметричних, біохімічних і гематологічних
показників на моделі асептичної оцтовокислої виразки показали, що мазь
“Фімостин” виявила антиальтеративну активність, яка не поступалася
препарату порівняння – гелю натрію диклофенаку 1% та перевищила ефект
мазі “Пімафукорт”. Протимікробна активність розробленого препарату
виявилась на рівні референтного препарату – “Мірамістин-Дарниця”.
Результати подальших досліджень свідчать про відсутність токсичного
впливу розробленої мазі при однократному нашкірному нанесенні щурам.

ВИСНОВКИ

На основі проведених фармако-технологічних, фізико-хімічних,
мікробіологічних та біологічних досліджень вперше науково обгрунтовано
склад, технологія, критерії та показники якості мазі для застосування у
комплексній терапії фімозу та його ускладнень — баланопоститів,
активними компонентами якої є антисептик мірамістин та нестероїдний
протизапальний засіб натрію диклофенак.

На підставі вивчення кінетики вивільнення натрію диклофенаку з мазевих
основ, осмотичних властивостей, мікробіологічних, біологічних
досліджень, обґрунтовано тип носія для препарату – основу на базі
проксанолу-268 із гліцерином, яка відповідає всім попередньо поставленим
вимогам.

На основі біологічних випробувань з використанням моделі термічного
запалення лапи у мишей обґрунтовано раціональну концентрацію натрію
диклофенаку – 1%, яка забезпечує достатньо виражену протизапальну
активність.

За результатами мікробіологічних досліджень доведено синергізм між
антисептиком та протизапальним засобом, обґрунтовано раціональну
концентрацію мірамістину – 0,25%, яка забезпечує необхідну протимікробну
активність.

На підставі фізико-хімічних досліджень обґрунтовано введення гліцерину
(у кількості 5%), що дозволило оптимізувати біофармацевтичні і споживчі
властивості препарату.

З метою стандартизації розробленого лікарського засобу визначено основні
показники та критерії якості мазі, методи ідентифікації та кількісного
визначення активних речовин. На основі проведених аналітичних досліджень
розроблено АНД на потенційний препарат.

Запропоновано вид упаковки – туби алюмінієві по 15 г, що забезпечують
умови і термін зберігання препарату.

Розроблено раціональну технологію виготовлення препарату, на базі якої
складений технологічний регламент на виробництво лікарського засобу мазь
“Фімостин”. Технологія апробована в умовах виробництва на базі ТОВ ФК
“Здоров(я”.

Досліджені структурно-механічні та осмотичні властивості розробленого
препарату підтвердили його відповідність поставленим вимогам.

За допомогою фармакологічних досліджень доведено ефективність і
нешкідливість засобу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Козелкова Ю. В., Грудько В. О. Дослідження вивільнення диклофенаку
натрію з мазевих основ // Медична хімія. – 2005. – Т. 7, № 3. – С. 101 –
104. (Особистий внесок здобувача – планування і проведення експерименту,
аналіз та узагальнення результатів досліджень, статистична обробка
результатів, оформлення статті).

Біофармацевтичні дослідження при розробці технології м’якого лікарського
засобу для лікування фімозу / Ю. В. Козелкова, В. І. Чуєшов, В. О.
Грудько, О. А. Рубан // Вісник фармації. – 2005. – № 4 (44). – С. 39 –
42. (Особистий внесок здобувача – планування і проведення експерименту,
аналіз та узагальнення результатів досліджень, статистична обробка
результатів, оформлення статті).

Яковлєва Л. В., Ткачова О. В., Козелкова Ю. В. Вивчення протизапальної
дії нової комбінованої мазі “Фімостин” // Клінічна фармація. – 2006. –

Т. 10, № 1. – С. 49 – 54. (Особистий внесок здобувача – планування
експерименту, виготовлення зразків, аналіз та узагальнення результатів
досліджень, оформлення статті).

Мікробіологічне обгрунтування технології та складу комплексних мазей на
основі антисептиків та нестероїдних протизапальних засобів /

І. Л. Дикий, Ю. В. Козелкова, Н. І. Філімонова, О. Г. Гейдеріх  //
Фармац. журн. – 2006. – № 2. – С. 64 – 69. (Особистий внесок здобувача –
планування експерименту, виготовлення зразків, аналіз та узагальнення
результатів досліджень, оформлення статті).

Деклараційний пат. на корисну модель № 16753 (Україна). МПК 2006
А61К9/06, А61К31/14, А61К31/205. Фармацевтична композиція “Фімостин” у
формі мазі для лікування фімозу та баланопоститу /

В. І. Чуєшов, Ю. В. Козелкова, О. А. Рубан, Л. В. Яковлева, О. В.
Ткачова, І. Л. Дикий, О. В. Бухмін, В. В. Россіхін. Заявл. 13. 03. 2006.
Опубл.

15. 08. 2006, Бюл. № 8. (Особистий внесок здобувача – здійснення
патентного пошуку, розробка складу та технології мазі “Фімостин”,
оформлення формули винаходу, опису до патенту).

Козелкова Ю. В., Бухмін О. В. Актуальні питання терапії фімозу //
Український медичний альманах. – 2004. – Т. 7, № 6 (додаток). – С. 21 –
22. (Особистий внесок здобувача – вивчення літературних джерел, аналіз
результатів, оформлення статті).

Козелкова Ю. В., Чуєшов В. И., Рубан Е. А. Теоретическое обоснование
состава мази для лечения фимоза // Матер. наук.-практ. семінару. – Х.:
НФаУ. – 2004. – С. 123 – 127. (Особистий внесок здобувача – узагальнення
теоретичних даних, підготовка тез).

Козелкова Ю. В., Чуєшов В. І., Рубан О. А. Вивчення реологічних
ластивостей м(якої лікарської форми для застосування в урології // Лікі
України. – 2004 (додаток). – №9 (86). – С. 132. (Особистий внесок
здобувача – планування та проведення експерименту, аналіз та
узагальнення результатів досліджень, підготовка тез).

Галганова О. М., Козелкова Ю. В. Розробка нового препарату для
застосування в урології // Тези доп. міжнар. студент. наук. конф. –
Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2005. – С. 102 – 103. (Особистий внесок
здобувача – планування та проведення експерименту, аналіз та
узагальнення результатів досліджень, підготовка тез).

Козелкова Ю. В., Рубан О. А., Чуєшов В. І. Дослідження осмотичної
активності гідрофільних мазевих основ // Тез. доп. міжвуз. студент.
наук. конф. – Х.: НФаУ, 2005. – С. 125. (Особистий внесок здобувача –
планування та проведення експерименту, аналіз та узагальнення
результатів досліджень, підготовка тез).

Козелкова Ю. В., Рубан О. А., Сайко І. В. Розробка технології
виробництва нового лікарського препарату для лікування фімозу //
Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матер.
VI Нац. з(їзду фармац. України. – Х.: НФаУ, 2005. – С. 230. (Особистий
внесок здобувача – планування та проведення експерименту, аналіз та
узагальнення результатів досліджень, підготовка тез).

Козелкова Ю. В., Дикий І. Л. Мікробіологічне обґрунтування складу
комбінованої мазі з протимікробною активністю // Лікі України. – 2005
(додаток). – №9 (98). – С. 180. (Особистий внесок здобувача – участь у
плануванні та проведенні експерименту, виготовлення зразків, аналіз та
узагальнення результатів досліджень, підготовка тез).

Козелкова Ю. В., Грудько О. В., Чуєшов В. І. Дослідження вивільнення
диклофенаку натрію з мазевих основ // Досягнення та перспективи розвитку
фармацевтичної галузі України: Матер. VI Нац. з(їзду фармац. України. –
Х.: НФаУ, 2005. – С. 229. (Особистий внесок здобувача – участь у
плануванні та проведенні експерименту, виготовлення зразків, аналіз та
узагальнення результатів досліджень, підготовка тез).

Шмирьова Ю. В. Розробка складу та технології мазі з мірамистином для
застосування в урології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук
за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків та організація
фармацевтичної справи. – Національна медична академія післядипломної
освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2007.

Вперше проведено комплексне дослідження з метою створення м’якого
лікарського засобу у формі мазі для терапії фімозу.

На підставі аналізу результатів фізико-хімічних, біофармацевтичних,
мікробіологічних досліджень обґрунтовано оптимальний склад та розроблено
раціональну технологію мазі “Фімостин”. Запропоновано показники якості
препарату і методики їх визначення. Вивчено властивості мазі і
досліджено її стабільність у процесі зберігання. Проведено доклінічні
випробування.

Препарат пропонується для місцевої терапії фімозу і його ускладнень —
баланопоститів та деяких інших захворювань.

Ключові слова: мірамістин, натрію диклофенак, мазь, фімоз, баланопостит,
технологія, антисептики, нестероїдні протизапальні засоби.

Шмырёва Ю. В. Разработка состава и технологии мази с мирамистином для
применения в урологии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук
по специальности 15.00.01 – технология лекарств и организация
фармацевтического дела. – Национальная медицинская академия
последипломного образования имени П.Л.Шупика МЗ Украины, Киев, 2007.

Впервые проведено комплексное исследование с целью создания
лекарственного средства в форме мази для терапии фимоза, баланопоститов
и некоторых других заболеваний.

С целью рационального выбора нестероидного противовоспалительного
средства была исследована противовоспалительная активность мазей с
наиболее подходящими для терапии фимоза активными веществами –
индометацином и натрия диклофенаком. Анализ полученных результатов
показал, что индометацин является высокотоксичным веществом, и его
применение в детской практике нецелесообразно. Таким образом, в состав
мази был включен натрия диклофенак.

На основании микробиологических исследований был установлен синергизм
между активными компонентами разрабатываемого препарата.

Исходя из стандартной терапевтической дозы мирамистина для наружного
применения (0,5%) и учитывая синергидное влияние натрия диклофенака на
противомикробную активность антисептика, целесообразно уменьшить
концентрацию последнего в 2 раза. Предложенная концентрация мирамистина
в мази составляет 0,25%.

В экспериментах на модели термического воспаления обоснована
рациональная концентрация натрия диклофенака – 1%.

Для выбора оптимального типа носителя использованы несколько моделей. На
основании данных литературы и практической урологии предложены 6 основ
(наибольшее внимание уделялось гидрофильным), из которых в результате
проведения микробиологических, физико-химических, биофармацевтических и
биологических исследований выбрана гидрофильная основа на базе
проксанола-268 с добавлением глицерина. Глицерин введен в состав основы
с целью придания препарату смягчающих и увлажняющих свойств. На
основании литературных данных и исследования влияния на осмотическую
активность мази, выбрана концентрация глицерина – 5 %. Изучение влияния
состава основы на высвобождение активных веществ показало, что
добавление глицерина повышает высвобождение натрия диклофенака из мази.
Возможно, это объясняется тем, что глицерин как полиокисное соединение
образует водородные связи с натрия диклофенаком, что способствует его
последующему транспорту через мембрану в виде ассоциатов.

С целью разработки рациональной технологии изготовления препарата
изучены такие параметры, как температурный режим введения компонентов,
влияние способа введения активных веществ на их высвобождение из мази.
Предложенная схема производства легла в основу проекта технологического
регламента. Технология мази апробирована в условиях производства на базе
ООО ФК “Здоров(я”, г. Харьков.

Разработаны методики качественного и количественного анализа препарата,
на основе которых составлен проект АНД. Для идентификации действующих
веществ предложено комбинацию химических и физико-химических методов
анализа. Количественное определение натрия диклофенака рекомендовано
проводить методом УФ-спектрофотометрии 0,14% раствора мази в 0,01 М
растворе натрия гидроксида. Для количественного определения мирамистина
предложен метод экстрактивной фотометрии. При исследовании модельных
образцов установлено, что в щелочной среде определение содержания
мирамистина этим методом даёт заниженные результаты, что свидетельствует
об образовании ассоциатов между мирамистином и натрия диклофенаком и
может быть объяснением наличия синергизма антимикробной активности
антисептика. Проведен выбор оптимального рН, в результате чего
рекомендовано определять мирамистин по ионному ассоциату с метилоранжем
при рН 6,8. Кроме того, для определения рекомендованы такие критерии
качества мази как описание, однородность, рН 5% раствора,
микробиологическая чистота. Данные показатели позволяют всесторонне и в
полной мере охарактеризовать качество разработанного препарата.

Изучены физико-химические свойства мази и доказана её стабильность на
протяжении 2 лет при хранении в тубах алюминиевых при комнатной
температуре.

В результате биологических исследований доказано наличие антимикробного,
противовоспалительного, антипролиферативного и антиэксудативного
эффектов разработанного препарата. Проведение доклинических испытаний
подтвердило эффективность и безопасность потенциального лекарственного
средства.

Ключевые слова: мирамистин, натрия диклофенак, мазь, фимоз,
баланопостит, технология, антисептики, нестероидные
противо-воспалительные средства.

Shmyryova Yu. V. Сomposition and formulation development of the ointment
with miramistin for use in urology. – A manuscript.

Dissertation for the Candidate(s scientific degree in Pharmacy by
speciality 15.00.01 – Drug Technology and Pharmacy Organization. –
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L.
Shupik, Ministry of Public Health of Ukraine, Kyiv, 2007.

The complex research on creation of a soft medicinal form (ointment) for
treating phimosis has been carried out for the first time.

Basing on results of physical, chemical, biopharmaceutical and
microbiological investigations the optimum composition has been
developed and the rational formulation of the ointment “Phimostin” has
been grounded. The drug quality parameters and methods for their
determination have been suggested. The ointment(s properties have been
studied and its stability during storage has been investigated. The
pre-clinical trials have been carried out. The drug developed is offered
for phimosis local therapy, its complications such as balanopostitis and
some other diseases.

Key words: miramistin, sodium diclofenac, ointment, phimosis,
balanopostitis, technology, antiseptics, nonsteroidal anti-inflammatory
drugs.

PAGE 1

ТГ

ТГ

ТГ

75

ДТГ

ДТГ

ДТГ

80

185

255

165

95

55

45

ДТА

50

35

ДТА

280

90

ДТА

75

80

40

55

65

Натрію диклофенак

Т

Т

Т

Мірамістин

Мазь “Фімостин”

тин”

Сировина, проміжні продукти і матеріали

Виготовлення мазі

Контроль у процесі

виробництва

Температурний режим, повнота розплавлення, режим роботи мішалки, час
перемішування, однорідність

Температурний режим, повнота розчинення, час перемішування, режим роботи
мішалки, рН, однорідність

Стадія 1

Приготування основи мазі

Реактор-гомогенізатор

ПЕО 400, пропіленгліколь,

гліцерин, проксанол-268

Натрію диклофенак,

мірамістин

Стадія 2

Введення діючих речовин

Реактор-гомогенізатор

Стадія 3

Фільтрування мазі

Патронний фільтр

Стадія 4

Гомогенізація

Реактор-гомогенізатор

Стадія 5

Охолодження мазі

Реактор-гомогенізатор

Стадія 6

Вивантаження

Реактор-гомогенізатор

Пакування мазі

Стадія 7

Фасування мазі в туби

Тубонаповнювальний автомат

Стадія 8

Пакування туб у пачки

Автомат упаковки туб у пачки

Стадія 9

Пакування пачок у коробки

Пакувальний стіл

Готова продукція

Температурний режим, повнота фільтрування, глибина вакууму, цілісність
фільтру

Температурний режим, режим роботи мішалки, глибина вакууму, час
проведення гомогенізації

Температура, режим роботи мішалки, глибина вакууму, час охолодження

Тиск стиснутого повітря, повнота вивантаження, контроль проміжного
продукту згідно МКПП

Точність дозування, продуктивність автомату, правильність відбитку
(номер серії, термін придатності)

Комплектність, правильність друку (номер серії, термін

придатності)

Кількість пачок у коробці, правильність друку

Нерозфасована мазь

зі стадії 6

Листки-вкладиші, пачки,

туби з маззю

Пачки з тубами, коробки, групові етикетки

Контроль готової продукції

Похожие записи