МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика

ВЕРБИЦЬКА Анна Віталіївна

УДК: 616.314 — 002 — 099:669.018.674 — 084 — 053.5

Розробка комплексу профілактичних заходів карієсу зубів у дітей при
інтоксикації солями важких металів

14.01.22 — стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України

Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, Дніпропетровська
державна медична академія МОЗ України, кафедра дитячої стоматології та
стоматології інтернів, професор

Офіційні опоненти:

— доктор медичних наук, професор Савичук Наталія Олегівна, Національна
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України,
кафедра стоматології дитячого віку, завідувач

— кандидат медичних наук, доцент Остапко Олена Іванівна, Національний
медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра дитячої
терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань,
доцент

Провідна установа: ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія”
МОЗ України, кафедра дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою
стоматологічних захворювань, м. Полтава

Захист відбудеться “16” березня 2007 р. о 15.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.613.09 при Національній медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України за адресою:
04050, м. Київ, вул. Пімоненка, 10-А.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України за адресою:
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “15” лютого 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
І.П.Мазур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми: Карієс зубів у дітей є найпоширенішим
стоматологічним захворюванням і становить 40 – 70 % залежно від віку
дитини. Патогенез демінералізації емалі зубів має відомі основні ланки
(О.В.Деньга, 1999; Е.В.Боровский, 2000; К.Н.Косенко с соавт., 2004). На
сьогодня доведено, що у виникненні карієсу значну роль відіграють як
місцеві, так і загальні чинники, і їх взаємодія при несприятливих умовах
може приводити до появи вогнища демінералізації. Каріозний процес
розвивається при наявності мікроорганізмів у порожнині рота, надмірній
кількості вуглеводів у їжі і їхньому контакті з емаллю зубів (П.А.Леус,
2000; В.К.Леонтьев, 2001; Л.О.Хоменко, 2001). Важливе значення має стан
твердих тканин зубів й їхньої резистентності, а також ротової рідини, її
концентрація, в’язкість і кількість, взаємодія специфічних і
неспецифічних факторів захисту порожнини рота, функціональний стан
органів і систем організму в період формування й дозрівання тканин зуба,
особливості дієти ( Є.Н.Дичко, 1997; О.Г.Кукіна, 1997). Однак вивчення
патогенезу карієсу зубів в умовах проживання дітей у регіоні
інтенсивного металургійного виробництва, зв’язаного зі значним викидом у
навколишнє середовище важких металів, зберігає свою актуальність
(Р.В.Казакова, 1999; Н.І.Смоляр, 2001). У роботах деяких дослідників
наводяться результати карієсогенного впливу таких важких металів як
залізо, цинк, кобальт і кадмій, що прискорюють процеси гліколізу і є
антагоністами кальцію в організмі (Л.Ф.Каськова, 2000; І.В.Чижевський,
2004). Разом з тим необхідне подальше вивчення впливу засобів, які
зв’язують метали, з метою їхнього використання в комплексі
профілактичних заходів протикаріозного характеру.

Існують відомі комплекси засобів і способів первинної стоматологічної
профілактики, у тому числі протикаріозної, розраховані на усунення або
ослаблення дії основних етіологічних чинників і корекції ланок
патогенезу демінералізації емалі зубів з різним ступенем
результативності (А.П.Левицкий, 2000; Л.О.Хоменко, 2001; Н.І.Смоляр,
2001). Але фактори екологічного забруднення, що є активаторами гліколізу
й підсилюють процес демінералізації, не завжди нейтралізуються
запропонованими раніше способами (О.Г.Корепанов, 1993; В.Д.Каюкова,
1995). Тому розробка більш ефективних лікувально-профілактичних
комплексів протикаріозної дії в умовах забруднення промисловими
відходами досить актуальна, особливо для мешканців відповідних регіонів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дисертаційна
робота є фрагментом НДР кафедри дитячої стоматології та терапевтичної
стоматології Дніпропетровської державної медичної академії „Розробка й
удосконалення методів діагностики та этіопатогенетичного лікування
запальних захворювань пародонта, карієсу зубів і його ускладнень” (№ ДР
0100U002316), а також фрагментом НДР Інституту стоматології АМН України
„Удосконалення підходів до лікування та профілактики рецидивів
захворювань тканин пародонта та карієсу зубів в осіб із зниженою
неспецифічною резистентністю” (№ ДР 0104U000866). Здобувач є
безпосереднім виконавцем усіх вищеназваних НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження — підвищити ефективність
профілактики карієсу зубів у дітей на основі поглибленого вивчення й
корекції конкретних механізмів розвитку демінералізації емалі з
використанням лікувально-профілактичного комплексу з антиоксиданта,
адаптогена й сорбента важких металів.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити характер поширеності й інтенсивності карієсу
зубів у 7- і 12-річних дітей, що піддаються з народження впливу
екотоксикантів інтенсивних промислових розробок металургійного
спрямування.

2. Вивчити вплив основних карієсогенних металів (Fe, Zn,
Co, Cd) на характер і ступінь демінералізації емалі зубів в експерименті
на тваринах.

3. Обґрунтувати застосування лікувально-профілактичного
протикаріозного комплексу, що містить антиоксидант, адаптоген і сорбент
в експерименті на тваринах.

4. Апробувати лікувально-профілактичний протикаріозний
комплекс, що включає антиоксидант, адаптоген і сорбент, для клінічного
застосування.

5. Впровадити розроблений лікувально-профілактичний
протикаріозний комплекс для профілактики карієсу зубів на дітях 7- і
12-річного віку й проаналізувати його ефективність.

Об’єкт дослідження: Експериментальні тварини, ротова рідина, зубний
наліт, тверді тканини й пульпа зубів у дітей з карієсом 7- і 12-річного
віку.

Предмет дослідження: Механізми розвитку демінералізації емалі зубів,
профілактика карієсу зубів.

Методи дослідження: Проведені експериментальні, клінічні, лабораторні й
статистичні дослідження. Експериментальні – для створення моделі карієсу
зубів й оцінки ефективності проведення ремінералізації емалі зубів.
Лабораторні (біохімічні, імунологічні, електрофізіологічні,
бактеріологічні) – для відтворення карієсогенної ситуації в порожнині
рота й оцінки ефективності профілактичних заходів. Клінічні (візуальна й
індексна оцінка стану твердих тканин зубів, дані скарг й анамнезу) —
для характеристики стану емалі зубів. Статистичні – для визначення
вірогідності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведений аналіз
захворюваності карієсом зубів у дітей, що проживають в умовно „чистому”
й умовно „забрудненому” районах, у регіоні підвищеного техногенного
навантаження.

Вперше розроблена експериментальна модель розвитку карієсу зубів у
щурів, що відповідає підвищеному вмісту важких металів в умовах
промислового регіону.

Вперше в умовах експерименту доведений карієсогенний вплив солей важких
металів на тверді тканини зубів щурів.

Вперше в умовах експерименту проведене ранжирування питомої ваги окремих
факторів, що впливають на розвиток карієсу зубів у щурів.

Вперше доведені зміни основних показників гомеостазу під впливом важких
металів в експериментальних і клінічних умовах.

Вперше розроблений й апробований в умовах клініки
лікувально-профілактичний комплекс, що складається з антиоксиданта,
адаптогена й сорбента важких металів (Деклараційні патенти України на
корисну модель № 6667, № 6668 від 16.05.05р.).

Практичне значення отриманих результатів. Розроблена регіональна
програма первинної стоматологічної профілактики може бути використана як
модель для впровадження в практичну охорону здоров’я промислових
регіонів. Розроблений лікувально-профілактичний комплекс впроваджено у
роботу дитячих стоматологічних полікліник і відділень м.м.
Дніпропетровська (ДМСП № 1, 2, 3), Кривого Рогу (МСП № 1) та обласних
ДСП Полтави, Івано-Франківська, Донецька.

Теоретично-практичні розробки по темі впроваджені в практичну діяльність
і навчальний процес кафедр стоматології дитячого віку Одеського
державного медичного університету, ВДНЗ „Українська медична
стоматологічна академія”, Дніпропетровської державної медичної академії,
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, відділення
стоматології дитячого віку Інституту стоматології АМН України.

Визначено роль клініко-лабораторних показників для оцінки значення
карієсу зубів у дітей, що проживають в умовах підвищеного вмісту важких
металів.

Проведення аналізу епідеміологічної ситуації й визначення факторів
ризику в регіоні підвищеного техногенного навантаження є неодмінною
умовою для науково обґрунтованого вибору заходів профілактики й оцінки
її ефективності в практичній охороні здоров’я.

Запропонований лікувально-профілактичний комплекс відрізняється
простотою, доступністю, відсутністю ускладнень і можливістю широкого
використання в стоматологічних установах різного рівня.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведений
патентно-інформаційний пошук, оброблена й проаналізована наукова
література за темою дисертації, самостійно проведені всі
експериментальні й клінічні дослідження. Проаналізовано й узагальнено
отримані результати досліджень, проведена їхня статистична обробка.
Складено текст й оформлення дисертаційної роботи. Разом з науковим
керівником сформульовані висновки й практичні рекомендації.

Біохімічні, електрофізіологічні й імунологічні дослідження проведені в
лабораторіях Інституту стоматології АМН України (директор Інституту
стоматології — член-кореспондент АМН України, професор К.М.Косенко,
науковий керівник лабораторії біохімії — д.б.н., професор А.П.Левицький,
завідувачка лабораторією — к.б.н., с.н.с. О.А.Макаренко),
бактеріологічні дослідження проведені в лабораторіях Дніпропетровської
державної медичної академії при особистій участі здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися і обговорювалися на ІІ з’їзді Асоціації стоматологів
України (м. Київ, 2005); науково-практичній конференції стоматологів
Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ, 2005); міжнародній
конференції „Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії” (м.
Одеса, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 друкованих праць у
наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, отримано 2
патенти України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури (5 підрозділів), матеріалів і методів дослідження, 2-х
розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів роботи,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури,
додатка. Загальний обсяг дисертації становить 127 сторінок комп’ютерного
тексту.

Робота ілюстрована 27 таблицями, 13 рисунками. Список використаної
літератури складається з 232 найменувань. З них 174 — вітчизняних й
авторів країн СНД, 58 — іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи досліджень. Для досягення мети та вирішення
поставлених завдань проведено еспериментальні, лабораторні,
електрофізіологічні й клінічні дослідження.

Експериментальні дослідження. Усього в експерименті використали 60
щурів лінії Вістар стадного розведення, які перебували на карієсогенній
дієті Стефана протягом 30 днів. Експериментальних тварин розділили на 3
контрольних групи (затравка) та 3 основних (корекція) по 10 щурів у
кожній. Першій групі контролю призначалась дієта віварію та питна вода.
Другій – карієсогенна дієта та питна вода. Третій — карієсогенна дієта
та питна вода із солями важких металів. Основні групи отримували раціон
відповідно третій контрольній. Крім того, перша основна група приймала
препарат „Флюр-е-дей”, друга – антиоксидант „Джунглі з мінералами”,
третя – розроблений нами комплекс, що складається з антиоксиданта
„Джунглі з мінералами”, адаптогена “Цигапана ” і “Яблучного пектину в
клітковині” у ролі сорбента важких металів.

Введення в раціон експериментальних тварин солей важких металів
зумовлено їх підвищенним вмістом в повітрі, воді та грунті регіону
інтенсивних металургійних розробок і хімічного виробництва (А.М.Сердюк,
Э.Н.Белицкая, 2004; О.М.Колодочка, 2005). Дози вивчаємих препаратів, що
входили до складу розробленого комплексу, розраховувались відповідно
віку підлітків 12 – 16 років.

Після евтаназії щурів, у них збирали сироватку крові, відтинали тканини
ясен, виділяли пульпу з різців. Враховували глибину ураження карієсом,
кількість каріозних порожнин і зубів, середнє на 1 щура. У сироватці
крові визначали активність амінотрансфераз — АлАТ й АсАТ (S.Reitman,
S.Frankel, 1957), концентрацію кальцію (Каракашев та Вічев в модифікації
В.К.Лєонтьєва і В.Б.Смирнової, 1968) й фосфору (Больц та Льюк в
модифікації Конвай і співавт., 1972) . У гомогенатах пульпи зубів
проводили визначення активності лужної й кислої фосфатаз
(O.A.Bessey,1973). У гомогенатах тканин ясен проводили дослідження
активності каталази (М.А.Королюк с соавт., 1998).

Клініко-лабораторні методи дослідження. Для вивчення епідеміологічного
стану карієсу зубів в обстежених дітей визначали наступні показники:
поширеність карієсу (%), інтенсивність (ум.од.), приріст інтенсивності
(%), редукція карієсу (%). Гігієнічний стан порожнини рота визначали за
допомогою гігієнічних індексів Федорова-Володкіної (1976) і Silness-Loe
(1964).

Дослідження ротової рідини включало визначення рН, ДрН (О.В.Деньга,
1996), в’язкості (В.К.Леонтьев, Ю.А.Петрович, 1976), концентрації
кальцію й фосфору, активності фосфатаз за вищезгаданими методиками,
активності СОД (О.С.Брюсов с соавт., 1976), молочної кислоти
(Р.П.Подорожная, 1965), активності лізоциму (В.Г.Дорофейчук, 1968),
концентрацію секреторного імуноглобуліну А (S ІgA) (G.Manchini,
A.O.Carbonara, G.J.Heremans, 1965 в модифікації P.Simmons, 1971).

Реакцію пульпи на кислотне подразнення емалі визначали за допомогою
ТЕР-тесту (О.В.Деньга, Е.М.Деньга, А.П.Левицкий, 1994).

При бактеріологічних дослідженнях матеріалу зубного налюту враховували
загальну та видову кількість мікроорганізмів.

Електрофізіологічні дослідження. Функціональну карієс-протекторну
активність пульпи (ФКПАП) визначали за методикою, запропонованою
О.В.Дєньгою і А.П.Левицьким (1995).

Обробка результатів досліджень проводили з використанням
загальноприйнятих методів математичної статистики. Для виявлення
вірогідності порівнюваних величин використали критерій Стьюдента.

Результати досліджень У результаті проведених експериментальних
досліджень було встановлено, що навіть дієта віварію виявилася для
тварин карієсогенною, тому що спостерігалось ураження зубів карієсом до
3,8 й 4,5 порожнин при глибині – 5,9 бала. Карієсогенна дієта лише
незначно збільшила досліджувані показники демінералізації твердих тканин
зубів в абсолютних значеннях без вірогідності розходжень. У той же час
карієсогенна дієта, посилена розчином важких металів, істотно вплинула
на зріст кількості каріозних зубів до 5,7 і порожнин до 7,9, а також їх
глибину до 10,4 балів. Найбільш істотне збільшення каріозного ураження
спостерігалося при введенні в питну воду 5-ти ГДК солей важких металів.
Всі досліджувані показники у тварин, що отримували воду з важкими
металами, в середньому в 1,8 рази вище, ніж відповідні параметри у
інтактних щурів й в 1,3 рази – в порівнянні з щурами на карієсогенній
дієті (рис.1).

Рис. 1. Розвиток експериментального карієсу зубів у щурів під впливом
солей важких металів

П р и м і т к и : 1 – дієта віварію

2 – КГД + питна вода

3 – КГД + вода з важкими металами

Солі важких металів у дозі 5 ПДК змінюють також метаболізм у
експериментальних тварин. Подібна думка підтвердилася вивченням
активності амінотрансфераз. Так, у щурів, які отримували лише КГД,
активність АсАТ у сироватці крові істотно не змінювалася (р > 0,05), але
при додаванні до КГД солей важких металів цей показник виріс на 37%
відносно інтактних щурів. Аналогічні зміни виникали й в активності іншої
трансамінази — АлАТ. У щурів, що отримували КГД з солями важких металів,
показники АлАТ підвищилися в 1,3 рази (р < 0,05). Встановлено також, що рівень кальцію в сироватці крові щурів істотно не змінювався в тих групах, які отримували лише карієсогенну дієту та щурів, яким довгостроково вводилися важкі метали (р > 0,05). У той же час, введення
в дієту важких металів в 1,4 рази (р < 0,05) підвищувало рівень неорганічних фосфатів у сироватці крові щурів. Також нами вивчалася активність одного з основних антиоксидантних ферментів – каталази на тлі постійної дії важких металів у гомогенатах ясен експериментальних тварин. Дослідженнями встановлено, що введення в КГД солей важких металів знижує активність каталази в 1,3 рази (р<0,05). Експериментальним шляхом доведено й токсичний вплив солей важких металів на активність лужної й кислої фосфатаз пульпи різців щурів. Під впливом КГД, посиленої солями важких металів, відбувається зниження активності ЛФ на 37% (р < 0,05), що варто розцінювати як ознаки зниження ступеню мінералізації твердих тканин зубів тварин. Однак, КГД із введенням у питну воду важких металів підвищує активність КФ в 1,5 рази (р < 0,05). За результатами експериментального дослідження встановлено, що у щурів, які отримували дієту віварію, коефіцієнт ЛФ/КФ становив 16,2, у той же час у тварин, що отримували надлишок солей важких металів, цей показник становив усього 6,6, тобто був в 2,5 рази нижче. Аналіз отриманих в експерименті даних дозволив провести ранжирування питомої ваги окремих факторів після затравки у експериментальних тварин. Встановлено, що найбільш чутливою до надмірного введення в організм надлишку солей важких металів разом із КГД виявилася антиоксидантна система (зниження активності каталази в 1,3 рази). На подібні порушення чітко реагують амінотрансферази (підвищується активність як АсАТ, так й АлАТ в 1,3 - 1,4 рази), а також в 2,5 рази зменшується співвідношення ЛФ/КФ, що супроводжується стійкою демінералізацією емалі й дентину. Це підтверджується значним підвищенням рівня неорганічних фосфатів у сироватці крові при несуттєвому зрушенні рівня кальцію (рис. 2). Рис. 2. Ранжирування питомої ваги окремих факторів після затравки у експериментальних тварин П р и м і т к и : 1 - каталаза 2 - лужна фосфатаза 3 - АсАТ 4 - кальцій/фосфор 5 - АлАТ 6 - кисла фосфатаза Профілактичне застосування фтористого натрію в складі препарату “Флюр-е-дей” на тлі патогенних чинників не викликало значимого позитивного впливу на каріозний процес у тварин (основна група 1). Регулярне введення основній групі 2 комплексу вітамінів з мінералами дозволило дещо поліпшити стан зубів тварин. Так, глибина ураження карієсом знизилася на 20%, кількість каріозних порожнин - на 12% і кількість каріозних зубів на 11%, хоча статистична обробка результатів не виявила достовірного зниження наведених показників у щурів цієї групи, за винятком кількості каріозних зубів. Найнижчий рівень глибини уражень карієсом, а також найменша кількість каріозних порожнин і зубів зареєстровано в 3-ій основній групі щурів, яким щодня вводили розроблений нами комплекс. Стан зубів у цій групі щурів за всіма вивченими показниками істотно покращився порівняно з тваринами, що отримували карієсогенну дієту на тлі інтоксикації важкими металами (р3 ( 0,05) і відповідав інтактним щурам на дієті віварію (рис.3). Рис. 3. Динаміка експериментального карієсу у щурів під впливом коррегуючої терапії П р и м і т к и : 1 – „Флюр-е-дей” 2 – ПКМ 3 – ААС Застосування розробленого комплексу приводить до нормалізації метаболізму у експериментальних тварин, підвищення рівня активності антиоксидантної системи, корекції порушення співвідношення лужної і кислої фосфатаз та рівня кальцію і неорганічних фосфатів. Таким чином, отримані результати в експерименті вказують на токсичну, у тому числі й карієсогенну, дію солей важких металів на тверді тканини зубів при їх надмірному введенні в організм, яка інактивується розробленим лікувально-профілактичним комплексом. @ D J 6 t c 1/4 3/4 ” – O th - " $ & & ( * , D F H J x 6 ? O th †oooaaoooooooooooTHOeNAOeOe $a$ Тому цей комплекс було випробувано і в клінічних умовах. Отримані дані в 7- і 12-річних дітей в умовно „чистому” районі показали, що в 7- річних дітей основної групи наприкінці терміну спостереження приріст інтенсивності карієсу зубів дорівнює близько 25%, а у группі порівняння у два рази більше - 56,4%. Одночасно із цим показник редукції карієсу відповідав 54,4%. В умовно "забрудненому" районі - у дітей основної групи приріст склав близько 28%, а у группі порівняння - значно вище - 70,4%. У цій групі дітей і показник редукції карієсу був дещо нижче, ніж в умовно "чистому" районі й відповідав 56,4%. Дванадцятирічні діти основної групи в умовно „чистому” районі наприкінці терміну спостереження мали приріст інтенсивності близько 26%, а в групі порівняння у два рази більше - 65%. Одночасно із цим показник редукції карієсу відповідав 56%. В умовно "забрудненому" районі - у дітей основної групи він склав близько 29 %, а в групі порівняння - значно вище - 79%. У цій же групі дітей і показник редукції карієсу був трохи нижче, ніж в умовно "чистому" районі й відповідав 60%. Таким чином, слід зазначити, що ефективність комплексу профілактичних дій для дітей 7- і 12-річного віку була приблизно в 2 рази вище від застосування стандартного способу, при цьому вона була дещо вище в умовно "чистому" районі. Привертає до себе увагу, що постійні зуби 7-річних дітей за умови надмірної дії важких металів мають високі цифри поширеності карієсу - перевищують 35%, а у 12-річних дітей цей показник перевищує 76%. При цьому інтенсивність карієсу зубів не відзначається високими показниками. Підтвердженням наявності несприятливих умов в організмі і, зокрема, у порожнині рота з'явилося істотне відхилення ряду паракліничних показників, що вказують на порушення якісної мінералізації емалі зубів у період її дозрівання і розцінюється нами, як наслідок дії важких металів. Проведеними дослідженнями встановлено зниження рівня кальцію в ротовій рідині в 2,5 рази в 7-річних й в 2 рази в 12- річних дітей. У той же час аналогічні явища спостерігалися й стосовно рівня фосфатів у ротовій рідині, зниження яких відзначалися майже в 1,5 рази порівняно з оптимальними. Це підтверджує негативний вплив умов екологічного забруднення на якість обмінних процесів, у тому числі мінеральних речовин, що становлять основу формування повноцінної емалі зубів, що прорізалися (табл. 1). Дослідження підтвердили підвищення активності КФ в 7-річних більш, ніж в 3 рази й в 12- річних близько 3-х разів порівняно з контролем, а ЛФ – майже в 2,5 рази, що свідчить про високі гліколітичні властивості карієсогенних бактерій. Разом з тим під дією розробленого комплексу ці показники протягом двох років нормалізуються (табл. 2). Про інтенсивність ПОЛ у ротовій порожнині, як й в інших біологічних об'єктах, можна судити по активності (СОД) у ротовій рідині. Карієс зубів супроводжується зниженням активності СОД у ротовій рідині дітей обох вікових груп. Так, активність цього продукту ПОЛ знижена в 7-річній групі дітей із карієсом зубів в 1,8 рази, а в 12-річних - в 2,2 рази. Обстеження через 2 роки показало, що активність СОД ротової рідини 7-літніх дітей в основній групі була в 1,4 рази вище, ніж у групі порівняння. Таблиця 1 Динаміка вмісту іонізованого кальцію й неорганічних фосфатів у ротовій рідині у дітей 7 і 12 років (М ± м) Показники До корекції Через 6 місяців Через 1 рік Через 2 роки Основна група n=20 Група порівняння n=10 Основна група n=20 Група порівняння n=10 Основна група n=20 Група порівняння n=10 Основна група n=20 Група порівняння n=10 7 років Кальцій, ммоль/л N=1,24±0,13 0,51±0,04 р>0,05

р1<0,05 0,47±0,06 р1<0,05 1,18±0,09 р<0,05 р1>0,05 0,69±0,05

р1<0,05 0,83±0,07 р<0,05 р1<0,05 0,52±0,07 р1<0,05 0,64±0,08 р>0,05

р1<0,05 0,61±0,08 р1<0,05 Фосфати, ммоль/л N=3,48±0,26 2,61±0,32 р>0,05

р1<0,05 2,37±0,18 р1<0,05 3,71±0,40 р<0,05 р1>0,05 2,74±0,32

р1<0,05 2,95±0,23 р<0,05 р1<0,05 2,32±0,21 р1<0,05 2,18±0,17 р>0,05

р1<0,05 2,45±0,30 р1<0,05 12 років Кальцій, ммоль/л N=1,30±0,15 0,63±0,05 р>0,05

р1<0,05 0,70±0,09 р1<0,05 0,95±0,08 р>0,05

р1<0,05 0,88±0,07 р1<0,05 1,20±0,13 р<0,05 р1>0,05 0,68±0,07

р1<0,05 1,08±0,09 р<0,05 р1>0,05 0,75±0,06

р1<0,05 Фосфати, ммоль/л N=4,07±0,31 2,86±0,31 р>0,05

р1<0,05 3,15±0,24 р1<0,05 3,85±0,42 р>0,05

р1>0,05 3,20±0,27

р1<0,05 4,27±0,38 р<0,05 р1>0,05 2,76±0,35

р1<0,05 3,96±0,43 р<0,05 р1>0,05 3,08±0,24

р1<0,05 П р и м і т к и : р - вірогідність відмінностей показників у групі порівняння і основній групі р1 – вірогідність відмінностей у межах однієї групи і стосовно норми Таблиця 2 Динаміка активності кислої й лужної фосфатаз у ротовій рідині у дітей 7 і 12 років (М ± м) Показники До корекції Через 6 місяців Через 1 рік Через 2 роки Основна група n=20 Група порівняння n=10 Основна група n=20 Група порівняння n=10 Основна група n=20 Група порівняння n=10 Основна група n=20 Група порівняння n=10 7 років КФ, мккат/л N=0,27±0,05 1,07±0,09 р>0,05

р1<0,05 0,92±0,08 р1<0,05 0,34±0,04 р<0,05 р1>0,05 0,53±0,07

р1<0,05 0,63±0,08 р<0,05 р1<0,05 1,04±0,12 р1<0,05 0,76±0,09 р>0,05

р1<0,05 0,85±0,09 р1<0,05 ЛФ, мккат/л N=0,08±0,01 0,19±0,01 р>0,05 р1<0,05 0,21±0,02 р1<0,05 0,10±0,01 р<0,05 р1>0,05 0,16±0,01 р1<0,05 0,15±0,01 р<0,05 р1<0,05 0,23±0,03 р1<0,05 0,21±0,03 р>0,05 р1<0,05 0,22±0,02 р1<0,05 12 років КФ, мккат/л N=0,36±0,04 0,87±0,10 р>0,05

р1<0,05 1,12±0,14 р1<0,05 0,58±0,07 р>0,05

р1<0,05 0,64±0,05 р1<0,05 0,41±0,05 р<0,05 р1>0,05 0,78±0,09

р1<0,05 0,47±0,06 р<0,05 р1>0,05 1,25±0,11

р1>0,05

ЛФ, мккат

N=0,11±0,01 0,23±0,02 р>0,05 р1<0,05 0,24±0,03 р1<0,05 0,15±0,02 р>0,05
р1<0,05 0,18±0,02 р1<0,05 0,12±0,01 р<0,05 р1>0,05 0,25±0,03 р1<0,05 0,13±0,02 р<0,05 р1>0,05 0,22±0,03 р1<0,05 П р и м і т к и : р - вірогідність відмінностей показників у групі порівняння і основній групі р1 - вірогідність відмінностей у межах однієї групи і стосовно норми На заключному етапі дослідження через 2 роки встановлено низький вміст СОД у ротовій рідині 12-річних дітей групи порівняння (р1 < 0,05). Поряд із цим у дітей, що одержували комплекс профілактичних препаратів, активність СОД у ротовій рідині й через 2 роки відповідала оптимальним значенням (р < 0,05 і р1 > 0,05). Це свідчить про виразну пролонговану
антиоксидатну дію запропонованого комплексу препаратів у дітей у віці 12
років.

Прямим підтвердженням виникнення карієсогенної загрози в досліджуваних
умовах життя дітей, з урахуванням рівня його адаптації встановлені
досить грубі порушення імунних реакцій за даними стану гуморального
імунітету. Нами визначено зниження вмісту S ІgА у ротовій рідині при
одночасному зниженні рівня лізоциму й збільшенні рівня молочної кислоти.
При цьому подібні явища були властиві як 7-, так й 12-літнім особам.
Разом з тим, систематичне й тривале застосування
лікувально-профілактичного комплексу дозволило відновити імунологічні
реакції гуморального характеру.

Підсумовуючи результати проведених досліджень, необхідно відзначити, що
крім загальновідомих факторів, що викликають демінералізацію емалі зуба,
існують регіональні складові обов’язкової як позитивної, так і
негативної спрямованості, що неминуче впливають на зростаючий організм
дитини, у тому числі на органи порожнини рота.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлені результати експериментальних та
клініко-лабораторних досліджень і запропоновано вирішення наукового
завдання, що полягає у профілактиці карієсу зубів у дітей при
інтоксикації солями важких металів.

Епідеміологічними дослідженнями встановлено, що захворюваність на карієс
зубів у регіоні інтенсивних промислових розробок склала в дітей
7-річного віку 35 %, а в 12-річних — 76 % при інтенсивності карієсу 1,1
у.од. й 2,5 у.од. відповідно.

Карієсогенна дієта в сполученні із солями важких металів в експерименті
на тваринах збільшує число каріозних зубів в 1,8 рази порівняно з
контролем (p<0,05) і глибину каріозних порожнин на 2,8 бали, що свідчить про карієсогенну роль важких металів. Застосування карієспрофілактичного комплексу, що містить антиоксидант, адаптоген і сорбент в експериментальних умовах підвищує карієсрезистентність зубів. Про це свідчить зниження числа каріозних зубів з 4,4 до 4,1, кількості каріозних порожнин з 6,3 до 5,6, а також глибини ураження з 7,6 до 6,4 балів (p<0,05). Біохімічними дослідженнями ротової рідини в дітей 7- і 12-річного віку встановлене зниження рівня іонізованого кальцію в 2 рази й неорганічних фосфатів в 1,5 рази (p<0,05); підвищення активності кислої фосфатази в 2 - 3 рази. У дітей, що проживають в умовах інтенсивної промислової зони, установлена зміна імунних показників: зниження рівня S Іg на 0,37 г/л і лізоциму на 65 од., що свідчить про зниження резистентності організму. Застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу, що включає „Джунглі з мінералами”, „Цигапан”, „Яблучний пектин у клітковині” у сполученні з гігієною порожнини рота знижує захворюваність карієсом зубів у дітей 7 й 12 років (редукція карієсу в 7-річних склала 56,4 %, а в 12-річних - 60,4 %). ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Діти, що проживають із народження в регіоні інтенсивних промислових розробок металургійного характеру, через істотне обтяження екологічних умов, мають більш високу захворюваність твердих тканин зубів і потребують відповідних цілеспрямованих адаптованих профілактичних втручань. Крім виконання обов'язкових класичних карієспрофілактичних заходів ендо- і екзогенного характеру дітям в цих регіонах необхідно два рази на рік протягом одного місяця призначати курси лікувально-профілактичного комплексу, що включає антиоксидант, адаптоген і сорбент. У якості найбільш ефективного карієспрофілактичного комплексу в умовах промислового регіону рекомендується: Гігієна порожнини рота з використанням зубних паст „25”, „29” і зубного еліксиру „Цикорій”. Антиоксидант „Джунглі з мінералами” - дітям 7 років (1 таблетка на день), дітям 12 років (1 таблетка на день). Адаптоген „Цигапан” - дітям 7 років (по 0,2 г (Ѕ таблетки) 2 рази на день), дітям 12 років (по 0,2 г (Ѕ таблетки) 2 рази на день). Сорбент „Яблучний пектин у клітковині” - 1частина пектину на 4 частини води (2 рази на день) за 1 годину до прийому їжі. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Вербицкая А.В. Результаты применения комплекса антиоксиданта, адаптогена и антидота в профилактике кариеса у детей 7-лет // Український стоматологічний альманах. – 2005. - № 5. – С. 36 – 38. 2. Вербицкая А.В. Эффективность профилактики кариеса зубов у 12-летних детей при применении комплекса антиоксиданта, адаптогена и антидота // Український стоматологічний альманах. – 2005. - № 6. – С. 39 – 41. 3. Дычко Е.Н., Вербицкая А.В. Способ коррекции процесса деминерализации эмали зубов в эксперименте // Вісник стоматології. – 2005. - № 1. – С. 5 – 10. Дисертантом проведено експериментальне дослідження на 60 щурах. В динаміці вивчена ефективність “Флюр-е-дею” та профілактичного комплексу, який вміщує антиоксидант, адаптоген та “антидот” важких металів. Проаналізовані клінічні показники на зубах та біохімічні дослідження біологічних рідин. Проведено аналіз, узагальнення результатів та написання статті. 4. Дычко Е.Н., Вербицкая А.В., Ковач И.В. Сравнительная характеристика заболеваемости кариесом зубов у детей в отдельных районах промышленного мегаполиса // Вісник стоматології. – 2005. – Спец. випуск №2. – С. 146 – 147. Дисертантом проведено епідеміологічне та статистичне дослідження отриманих результатів на 199 дітях 7- та 12-річного віку в середніх школах промислового мегаполісу у співставленні умовно “чистого” та умовно “забрудненого” районів. 5. Дычко Е.Н., Вербицкая А.В., Ковач И.В. Динамика показателей минерализующей функции ротовой жидкости у детей под влиянием лечебно-профилактического комплекса // Вісник стоматології. – 2006. –№1. – С. 101– 104. Дисертантом проведене клінічне та лабораторне дослідження на 60 дітях 7- та 12-річного віку, яким призначався карієспрофілактичний комплекс, в динаміці спостережень вивчена ефективність використання в цьому комплексі препаратів “Джунглі з мінералами”, “Цигапану” та “Яблучного пектину в клітковині” з оцінкою мінералізації якостей ротової рідини. Проведено аналіз і узагальнення результатів і написання статті. 6. Дычко Е.Н., Ковач И.В., Вербицкая А.В. Уровень гигиенического состояния и степень поражаемости кариесом у подростков // Вісник стоматології. – 2005. - № 2. – С. 61 – 62. Дисертантом проведені клінічні спостереження на 199 школярах 7- та 12-річного віку з аналізом показників гігієнічного стану та поширеності карієсу зубів. Узагальнені отримані результати, складений текст статті. 7. Деклараційний патент на корисну модель № 6667, Україна, МПК 7 А61К7/16, А61К35/00. Спосіб профілактики та лікування карієсу зубів, сполученого з хронічним катаральним гінгівітом / Ковач І.В., Вербицька А.В., Дичко Є.Н., Алексєєнко А.В. - № 20041008729; Заявл. 26.10.04 р.; Опубл. 16.05.05 р. – Бюл. № 5. 8. Деклараційний патент на корисну модель № 6668, Україна, МПК 7 А61К7/16, А61К35/00. Спосіб профілактики та лікування карієсу зубів / Ковач І.В., Вербицька А.В., Дичко Є.Н., Щербина І.М. - № 20041008730; Заявл. 26.10.04 р.; Опубл. 16.05.05 р. – Бюл. № 5. АНОТАЦІЯ Вербицька А.В. Розробка комплексу профілактичних заходів карієсу зубів при інтоксикації солями важких металів. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.22 - стоматологія. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МЗ України, Київ, 2007. Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності профілактики карієсу зубів з використанням лікувально-профілактичного комплексу, що складається з антиоксиданта "Джунглі з мінералами", адаптогена "Цигапана" й сорбента важких металів "Яблучного пектину в клітковині". В експериментальних умовах було встановлено, що постійне надходження з питною водою важких металів викликає у експериментальних тварин відповідні обтяження каріозного процесу зубів, порушення в антиоксидантній системі (зниження активності каталази в 1,3 рази), порушення активності амінотрансфераз (підвищується активність як АсАТ, так й АлАТ в 1,3 - 1,4 рази), а також зменшення співвідношення ЛФ/КФ в 2,5 рази, що супроводжується стійкою демінералізацією емалі й дентину. Проведені клінічні дослідження показали, що постійні зуби в 7-річних дітей в умовах надмірної дії важких металів мають високі цифри поширеності карієсу, які перевищують 35%. Високі цифри поширеності карієсу зубів – більше 76% - мають й 12-річні діти. Хоча інтенсивність карієсу при цьому не відзначалася високими показниками. В умовах експерименту було доведено, що розроблений лікувально-профілактичний комплекс, має потужний протикаріозний, антитоксичний, антиоксидантний ефект. У клінічних умовах ефективність, розробленого лікувально-профілактичного комплексу, була приблизно в 2 рази вище в порівнянні зі стандартним способом корекції в дітей як 7-, так й 12-річного віку. При цьому вона була дещо вище в умовно "чистому" районі. Висока ефективність лікувально-профілактичного комплексу підтверджується також нормалізацією показників біохімічних й імунологічних досліджень. Ключові слова: карієс, антиоксидант "Джунглі з мінералами", адаптоген "Цигапан", сорбент важких металів "Яблучний пектин у клітковині". АННОТАЦИЯ Вербицкая А.В. Разработка комплекса профилактических мероприятий кариеса зубов при интоксикации солями тяжелых металлов. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика МЗ Украины, Киев, 2007. Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности профилактики кариеса зубов с использованием лечебно-профилактического комплекса, состоящего из антиоксиданта "Джунгли с минералами", адаптогена "Цыгапана" и сорбента тяжелых металлов "Яблочного пектина в клетчатке". В экспериментальных условиях было установлено, что постоянное поступление с питьевой водой тяжелых металлов вызывает у экспериментальных животных соответствующие отягощения течения кариозного процесса зубов, нарушения в антиоксидантной системе (сниженние активности каталазы в 1,3 раза), нарушение активности аминотрансфераз (повышается активность как АсАТ, так и АлАТ в 1,3 - 1,4 раза), а также уменьшение соотношения ЩФ/КФ в 2,5 раза, что сопровождается стойкой деминерализацией эмали и дентина. Проведенные клинические исследования показали, что постоянные зубы у 7-летних детей в условиях чрезмерного действия тяжелых металлов имеют высокие цифры распространенности кариеса, которые превышают 35%. Высокие цифры распространенности кариеса зубов - более 76% - имеют и 12-летние дети. Хотя интенсивность кариеса при этом не отмечалась высокими показателями. В условиях эксперимента было доказано, что разработанный лечебно-профилактический комплекс, обладает мощным противокариозным, антитоксическим, антиоксидантным действием. В клинических условиях эффективность, разработанного лечебно-профилактического комплекса, была примерно в 2 раза выше по сравнению со стандартным способом коррекции у детей как 7-, так и 12-летнего возраста. При этом она была несколько выше в условно "чистом" районе. Высокая эффективность лечебно-профилактического комплекса подтверждается также нормализацией показателей биохимических и иммунологических исследований. Ключевые слова: кариес, антиоксидант "Джунгли с минералами", адаптоген "Цыгапан", сорбент тяжелых металлов "Яблочный пектин в клетчатке". ANNOTATION Verbitskaya A.V. Development complex of preventive actions of teeth caries at an intoxication salts of heavy metals. - Manuscript. The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.22 - Stomatology. - National medical academy of Postgraduated education named after P.L.Shupik Ministry health protection Ukraine, Kiev, 2007. The dissertation is devoted to questions of increase of efficiency of preventive maintenance of caries of a teeth with use of the treatment-and-prophylactic complex consisting of an antioxidant "Jungle with minerals", adaptogen "Cygopane" and "antidote" of heavy metals " Apple pectin in cellulose". In experimental conditions it has been established, that constant receipt with drinking water of heavy metals causes in experimental animals corresponding burdenings caries process of teeth and even resorption an alveolar shoot of a jow, infringements in antioxidant system (decrease activity of catalase in 1,3 times), infringement of activity aminotransferases (activity both aspartateaminotransferase raises, and alaninaminotranspherase in 1,3 - 1,4 times), and also reduction of parity AlP/AcP in 2,5 times that is accompanied proof demineralization of enamels and dentine. The lead clinical researches have shown, that constant teeth at 7-years children in conditions of excessive action of heavy metals have high figures of prevalence of caries which exceed 35 % - more than 76 % - 12-years children have high figures of prevalence of caries of teeth also. Though intensity of caries was not marked by high parameters. In conditions of experiment it has been proved, that the treatment-and-prophylactic complex developed by us, has powerful anticarious, antitoxic, antioxidant, and also activating processes of a mineralization of a bone tissue action. In clinical conditions the efficiency, the treatment-and-prophylactic complex developed by us, approximately in 2 times was higher in comparison with a standard way of correction at children both 7-, and 12-years age. Thought it hardly was higher in conditionally “clean” area. High efficiency of a treatment-and-prophylactic complex proves to be true also normalization of parameters at biochemical and immunological researches. Key words: caries, an antioxidant "Jungle with minerals", adaptogen "Cygopane", "antidote" of heavy metals "Apple pectin in cellulose ". ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ААС - антиоксидант, адаптоген і сорбент (розроблений комплекс) АОС - антиоксидантна система КГД - карієсогенна дієта КФ - кисла фосфатаза ЛПК - лікувально-профілактичний комплекс СОД - супероксиддисмутаза ПКМ - полівітамінний комплекс із мінералами ТЕР - тест емалевої резистентності ЛФ - лужна фосфатаза Автор висловлює глибоку вдячність співробітникам вищезгаданої установи за консультативну та практичну допомогу при виконанні досліджень. Особлива подяка професору О.В.Деньзі, к.б.н., с.н.с. О.А.Макаренко. PAGE 18 Групи умов. од. умов. од. Групи

Похожие записи