.

Розробка елементів системи автоматизованого технологічного проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах: Автореф. дис… канд.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2450
Скачать документ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Галавська Людмила Євгеніївна

УДК 677.055.5

Розробка елементів системи автоматизованого технологічного проектування виробів,
що виготовляються
на круглопанчішних автоматах

Спеціальність 05.19.03 – Технологія текстильних матеріалів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Київ – 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державній академії легкої промисловості України
МінІстерства освіти України

Науковий керівник к.т.н., доцент
Кочеткова Ольга Володимирівна
ДАЛПУ, доцент кафедри ТТВ

Офіційні опоненти д.т.н., професор
Васильченко Василь Миколайович
ДАЛПУ, професор кафедри

к.т.н.
Васильєва Людмила Євдокимівна
старший науковий співробітник
НВО ПП “Люцина”

Провідна установа Український науково-дослідний інститут
текстильної промисловості

Захист відбудеться “27” ЖОВТНЯ 1999р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.102.02 в Державній академії легкої промисловості України за адресою: 252011, Київ – 11,
вул. Немировича-Данченка, 2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної академії легкої промисловості України

Автореферат розіслано “26” вересня 1999 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Тарасенко А.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Панчішно-шкарпеткові вироби відносяться до виробів масового попиту і займають найбільшу питому вагу в загальному обсязі виробництва трикотажної продукції.
Споживчий попит диктує необхідність розширення та частого оновлення асортименту, кольорової гами, візерунчатих ефектів, а також покращення якості панчішно-шкарпеткових виробів.
Традиційне проектування таких виробів є складним, довготривалим і трудомістким, тому потрібне впровадження системи автоматизованого проектування для забезпечення конкурентоспроможності.
На цей час не існує загальної системи проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах, відсутні дослідження, які встановлюють залежність розтяжності панчішно-шкарпеткових виробів від кількості, видів, та параметрів елементів структури трикотажу (ЕСТ) візерункових переплетень, які мають знижену розтяжність. Крім того, не розроблена процедура автоматизованого проектування ділянок панчішно-шкарпеткових виробів різноманітних конструкцій. Тому дисертаційна робота, присвячена розробці елементів системи автоматизованого технологічного проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах, є актуальною.

Мета та задачі дослідження. Метою даної роботи є розробка елементів системи автоматизованого технологічного проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах. У відповідності з метою роботи були поствлені наступні задачі:
 встановити послідовність етапів автоматизованого технологічного проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах;
 розробити алгоритм проектування бортів та мисків різних конструкцій та видів переплетень;
 дослідити особливості проектування виробів заданої форми, що виготовляються жаккардовими, пресовими, перекидними платиро-ваними, неповними одинарними та подвійними візерунковими переплетеннями та уточнити математичні залежності для визначення параметрів їх структури;
 розробити теоретичні залежності для визначення розтяжності виробів заданої форми, що виробляються жаккардовими, пресовими, перекидними платированими та неповними переплетеннями і експериментально підтвердити їх достовірність;
 встановити залежність розтяжності та ширини виробів заданої форми, вироблених неповними переплетеннями різних рапортів;
 створити пакет прикладних програм для автоматизованого проектування у відповідності з розробленими алгоритмами;
 розробити банк даних та довідкові матеріали.

Методика досліджень. Теоретичною основою дисертаційної ро-боти є наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених в області проектування панчішно-шкарпеткових виробів. Методологічною основою послужили методи аналізу та синтезу, наукового передбачення та практики як критерія істини, сукупність узагальнень (індукції) та виведення нових істин (дедукції) і т.ін.. На цій основі застосована комплексна методика досліджень, яка включає:
 аналіз досягнень в області досліджень;
 теоретичний метод аналізу геометричних моделей кулірного трикотажу візерункових переплетень, що виготовляються на круглопанчішних автоматах; уточнення вже існуючих математичних залежностей, в основу яких було закладено синтез методів геометричних моделей та емпіричного;
 використання сучасних експериментальних методів для підтвердження теоретичних гіпотез роботи.
Статистична обробка результатів експериментів здійснювалась за допомогою розробленої програми на персональній ЕОМ.

Наукова новизна. Під час проведення теоретичних і експериментальних досліджень автором вперше отримані такі результати:
• розроблено послідовність виконання етапів автоматизованого технологічного проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах;
• розроблено алгоритми проектування параметрів структури та витрат сировини для бортів та мисків різних конструкцій і переплетень;
• вперше запропоновано спосіб представлення структури трикотажу жаккардових та пресових переплетень у вигляді сукупності різних первинних елементів;
• уточнено математичні залежності для розрахунку параметрів структури панчішно-шкарпеткових виробів, що виробляються пресовими та жаккардовими переплетеннями з урахуванням різних випадків перетяжки нитки;
• запропоновано математичні залежності для проектування розтяжності виробів заданої форми, що виробляються одинарними та подвійними жаккардовими, пресовими, перекидними платированими і неповними переплетеннями;
• експериментальним шляхом встановлено ступінь впливу різних факторів на величину дійсного та приведеного коефіцієнтів розтяжності, а також на ширину виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах неповними переплетеннями;
• розроблено програмні процедури системи автоматизованого проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах.

Практична цінність. Створено і практично реалізовано елемен-ти САПР виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах. Методологічною основою цієї системи є універсальна методика проектування, запропонована у роботі. Програмні процедури системи доведено до практичної реалізації і отримали застосування у виробництві та навчальному процесі ДАЛПУ. Використання елементів системи дозволить автоматизувати процес проектування в умовах виробництва, значно скоротити термін проектування та створити умови для найшвидшого оновлення асортименту виробів заданої форми, що виробляються на круглопанчішних автоматах, виключити необхідність виготовлення партії пробних зразків та їх подальшого дослідження, а також отримати реальний економічний ефект, зумовлений скороченням трудових та сировинних витрат.

Особистий внесок автора. У працях, виконаних із співавторами, особистий внесок автора полягає в обговоренні постановки задач, вирішенні теоретичних питань, виконанні експериментальних досліджень, обробці результатів вимірювань, формулюванні висновків.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались:
• на наукових конференціях молодих вчених та студентів ДАЛПУ в 1995-1997 роках;
• на розширеному засіданні кафедри технології трикотажного виробництва ДАЛПУ у листопаді 1998 року.

Публікації. По матеріалам дисертації є 11 публікацій. З них тези до-повідей (2), 3 статті у збірнику наукових праць молодих вчених та студентів ДАЛПУ, 3 статті у наукових журналах, 3 депоновані рукописи.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, 6 розділів з висновками, загальних висновків, списку використовуваних джерел, що включає в себе 56 найменувань (7 стор.), а також додатків, представлених на 131 сторінці. Роботу викладено на 226 сторінках, у тому числі іллюстрації на 43 сторінках, 10 таблиць.

Основний зміст

Вступ присвячено обгрунтуванню актуальності вибраної теми. Відзначено новизну, наукову та практичну цінність роботи, описано її структуру і вказано обсяг.
У першому розділі зроблено аналіз існуючих методик проектування панчішно-шкарпеткових виробів з метою створення єдиної методики проектування всієї їх різноманітності. Виявлено недоліки існуючих методик і визначено окремі положення, котрі необхідно врахувати в системі САПР панчішно-шкарпеткових виробів. Характерним для усіх цих методик є їх частковий характер, використання емпіричних залежностей, котрі справедливі тільки для певного асортименту, виду устаткування, переплетення і сировини. Відзначено методики вчених Московської текстильної академії О.В.Курак-сіної, М.В.Ульянової, О.В.Глушкової, присвячені автоматизованому проектуванню панчішно-шкарпеткових виробів. Підкреслюється необхідність удосконалення методики проектування з точки зору її використання в САПР панчішно-шкарпеткового виробництва. Відсутність комплексних, системних досліджень в області автоматизо-ваного проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах, перешкоджає збільшенню виробництва, знижує його конкурентоспроможність.
Другий розділ присвячено системно-структурному аналізу етапів проектування. При цьому встановлено основні задачі, вирішення котрих дозволить розробити єдину методику проектування панчішно-шкарпеткових виробів.
Виявлено необхідність дослідження структури та розтяжності трикотажу візерункових переплетень, які мають знижену розтяжність.
Запропоновано класифікацію бортів панчішно-шкарпеткових виробів, на основі якої розроблено методику проектування параметрів петельної структури та витрат сировини на в’язання ділянки борта. При проектуванні бортів з еластомірною ниткою передбачено її заробка у відповідності з рапортом прокладування по висоті в усіх чи деяких рядах, а також враховується вплив способу заробки на висоту петельного ряду.
Для мисків панчішно-шкарпеткових виробів на основі їх класифікації та розгорток на площині встановлені коефіцієнти, котрі характеризують долю голок, які приймають участь у вироблені ділянок миска від загальної кількості голок круглопанчішного автамата. У роботі запропоновано загальну методику розрахунку витрат сировини на в’язання даної ділянки з урахуванням отриманих коефіцієнтів для всієї різноманітності конструкцій мисків.
На основі запропонованих методик проектування ділянок борту і миска розроблено програми розрахунку витрат сировини на в’язання цих ділянок.
У третьому розділі розглянуті питання проектування параметрів структури виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах візерунковими переплетеннями.
Зважаючи на знижену розтяжність трикотажу візерункових переплетень і відсутність досліджень у даному напрямку відзначена необхідність дослідження структури виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах жаккардовими, пресовими, платированими та неповними переплетеннями. Встановлено, що основним параметром, від якого залежить відповідність довжини виробу вимогам нормативно-технічної документації є висота петельного ряду, так як виходячи із значення даного параметру визначається число рядів в’язання на тій чи іншій ділянці.
Для трикотажу жаккардових та пресових переплетень на основі їх геометричних моделей, розроблених О.В.Кураксіною виходячи з трьох можливих випадків перетягування нитки, уточнені формули для визначення висоти жаккардової та пресової петель в залежності від її індек-су, а також висоти петель, сусідніх з індексними, з яких відбувалось пе-ретягування нитки.
Висота жаккардової петлі К-го індексу:
__________________________________________
Вж к =  (lпл б  К / Кm  (0.5  N  По + Ппр + Пд )) 2 – d 2 , (1)

де lпл б – довжина нитки у палочці петлі трикотажу базового переплетення, мм;
К – індекс жаккардової петлі;
Кm – максимально можливий індекс жаккардової петлі;
N – коефіціент перетяжки нитки, що показує кількість петель, з яких відбувається перетяжка нитки;
По – довжина нитки, перозподіленої з остова сусідніх з жаккардовою петель, мм;
Ппр– довжина нитки, перерозподіленої з протяжок, що з’єднують остови петель, мм;
Пд – довжина нитки, перерозподіленої з голкової дуги у палочку жаккардової петлі, мм;
d – середній діаметр нитки, мм.
Представлена формула справедлива у випадку, коли індекс жаккардової петлі не досяг максимально можливого. У протилежному вирадку висота жаккардової петлі буде приймати максимальне значення ВNж m, котре визначається із формули:
__________________________________
ВNж m =  (lпл б + 0.5  N  По + Ппр + Пд ) 2 – d 2 , (2)

Однак при такій величині висоти жаккардової петлі відбувається стиснення петельних рядів і в структурі трикотажу виникає рельєфний ефект.
Висота петлі сусідньої з жаккардовою:
Вс = Вж к  K  Вб при K  Km; (3)

Вс = 2  dy при K  Km , (4)

де Вб – висота петлі базового переплетення, мм;
dy – умовний діаметр нитки, мм.
У випадку перетяжки нитки з півтори петлі висота петель сусідніх з жаккардовими буде різною, так як із однієї з цих петель перетяжка нитки відбувається у дві сусідні жаккардові петлі (Вcmin), а з другої тільки в одну (Вcmax).
Шляхом проведення розрахунку при використанні геометричної моделі жаккардового трикотажу та виведених формул встановлено, що максимальний індекс жаккардової петлі, досягнутий за рахунок перетяжки нитки з остовів сусідніх петель, із протяжок, що з’єднують остови, та за рахунок перерозподілу нитки з голкової дуги у палочки, дорівнює трьом. При цьому петля сусідня з жаккардовою максимально затяг-нута і її висота дорівнює двом умовним діаметрам нитки (Вс=2dy). Однак можливе отримання жаккардової петлі і більш високих індексів за рахунок пружного видовження нитки. У цьому випадку в структурі трикотажу з’являється рельєфний ефект.
Аналіз геометричних моделей трикотажу пресових переплетень дозволив отримати залежності для визначення висоти пресової петлі та сусідніх з нею петель для трьох випадків перетяжки нитки.
Розрахункові формули для трикотажу пресових переплетень аналогічні вказаним вище, які призначені для жаккардового трикотажу.
При розгляданні петельної структури трикотажу платированих переплетень занесено ряд уточнень у відомі формули для визначення висоти петельного ряду, довжини грунтової та платировочної нитки у рапорті.
У результаті аналізу структури трикотажу подвійних неповних переплетень уточнено залежності для визначення його дійсної ширини з урахуванням заходу петель та закручуваності вздовж петельних стовпчиків, а також приведеної ширини, коли трикотаж подвійного непов-ного переплетення “ приводиться” до ластику з рапортом 1+1 без ураху-вання закручуваності.
Встановлено, що у трикотажі одинарних неповних переплетень в силу пружних властивостей ниток петельні стовпчики намагаються зблизитися, у результаті чого протяжки в місцях пропущених петельних стовпчиків згинаються у дуги, зменшуючи при цьому ширину трикотажу в умовно-рівноважному стані.
Запропоновано залежності для визначення ширини одинарного трикотажу неповних переплетень.
Четвертий розділ присвячено теоретичним дослідженням розтяжності панчішно-шкарпеткових виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах жаккардовими, пресовими, перекидними, платированими, а також неповними переплетеннями.
Зважаючи на те, що візерунковий трикотаж характеризується величезною різно-манітністю за рахунок різної кількості, видів та поєднання елементів структури у рапорті переплетення, його розтяжність може змінюватися у широких межах. Тому важливо ще на етапі проектування визначити, чи буде забезпечено найважливіший показник якості – розтяжність панчішно-шкарпеткового виробу. Для виробів, що виробляються візерун-ковими переплетеннями, котрі мають знижену розтяж-ність по ширині, перевірку умови забезпечення розтяжності необхідно здійснювати по ряду, що складається з максимальної кількості елементів структури, обмежуючих розтяжність виробу. У випадку невідповід-ності розтяжності ділянки виробу вимогам необхідно змінити структуру переплетення на ділянці. Тому доцільно проектувати розтяжність панчішно-шкарпеткового виробу як показник, інтегрований на базі розтяжності первинних елементів, які складають його структуру. У зв’язку з цим вперше розроблено різноманітні первинні елементи, що складають структуру трикотажу жаккардових і пресових переплетень.
З урахуванням підходу запропоновано наступну залежність для проектування коефіцієнту розтяжності трикотажу жаккардових переплетень:
n Ri Ni n Ni
Rs =  ( Rб     ) = Rб   ( Pi   ), (5)
i=1 Rб Nu i=1 Nu

де Rб – коефіцієнт растяжності трикотажу базового переплетення;
Ri – коефіцієнт растяжності трикотажу, який містить первинні элементи i-го виду;
Ni- кількість лицьових та виворотніх петельних стовпчиків в i -ому первинному элементі;
Nu – кількість лицьових та виворотніх петельних стовпчиків на ділянці;
Pi – відношення коефіцієнта розтяжності Ri трикотажу, що містить первинні елементи i-го виду до коефіцієнту растяжності Rб трикотажу базового переплетення.
Емпіричні коефіцієнти, що входять до формули, являють собою відношення коефіцієнта розтяжності трикотажу, який містить первинні елементи одного виду, до розтяжності трикотажу базового переплетення. Використання відносних величин, а не самих коефіцієнтів розтяжності пояснюється тим, що розтяжність первинних елементів залежить не тільки від поєднання в них індексних та базових петель, але й від параметрів режиму в’язання, виду і лінійної щільності використовуваної сировини, застосованого устаткування.
Коефіцієнт розтяжності трикотажу, виробленого пресовим переплетенням, пропонується визначати, аналогічно, як і для жаккардового три-котажу на основі раніш встановлених значень коефіцієнтів розтяжності первинних елементів. Однак при цьому враховувався той факт, що пресові накиди, намагаючись випрямитися і зайняти менш напружену форму, взаємодіють з сусідніми петлями і чинять вплив на зміну петельного кроку. Тому формула для визначення коефіцієнта розтяжності пресового трикотажу має наступний вигляд:
Пi
n A  (Ni  Пi) +  Aпрj
Rs = Rб   ( Pi   ) , (6)
i=1 A  (Nu  Пu) +  Aпрj
j=1

де i – номер (вид) первинного элементу;
n – кількість первинних элементів;
Rб – коефіцієнт розтяжності трикотажу базового переплетення;
Pi – відношення коефіцієнта розтяжності трикотажу, що містить первинні елементи i-го виду до коефіцієнту розтяжності трикотажу базового переплетення;
A – петельний крок трикотажу базового переплетення, мм;
Апрj – петельний крок j -ї пресової петлі, мм;
Ni – кількість лицьових і виворотніх петельних стовпчиків у i -ому первинному елементі;
Nu – кількість лицьових і вивороніх петельних стовпчиків на ділянці;
Пi – кількість пресових петель вздовж петельного ряду у i – ому первинному елементі;
Пu – кількість пресових петель на ділянці вздовж петельного ряду.
З урахуванням формули для визначення петельного кроку пресової петлі:

Апрj = А + 2  Kj  dср, (7)

де Kj – індекс j -ї пресової петлі;
dср – середній діаметр нитки, мм,
залежність для визначення коефіцієнта розтяжності пресового трикотажу приймає наступний вигляд:
Пi
n A  Ni + 2  dср  Пi   Kj
Rs = Rб   (Pi   ). (8)
i=1 A  Nu + 2  dcp  Пu   Kj
j=1

В панчішно-шкарпеткових виробах, що виготовляються перекидними платиро-ваними переплетеннями, елементами, котрі обмежують розтяжність, є протяжки платировочної нитки у місцях, де петлі складаються тільки з нитки грунта. Тому їх кількість слід враховувати при проектуванні розтяжності ділянок виробу.
Для визначення коефіцієнту розтяжності Rs панчішно-шкарпеткового виробу, що виготовляється перекидним платированим переплетенням, пропонується наступна залежність:

Rб  A  Pp + Aг  Пр
Rs =  (9)
A  Pp + Aг  Пр

де Rб – коефіцієнт розтяжності трикотажу, виготовленого гладким платированим переплетенням;
A – петельний крок трикотажу в місцях, де петлі складаються з грунтової і платировочної нитки, мм;
Aг – петельний крок трикотажу в місцях, де петлі складаються тільки з грунтової нитки, мм;
Рр – кількість петель, утворених з грунтової і платировочної нитки;
Пр – кількість петель в петельному ряді, утворених з грунтової нитки.
Представляє інтерес і зворотня задача – визначення максимально можливої кількості протяжок платировочної нитки в одному петельному ряді панчішно-шкарпеткового виробу, коли відоме значення потрібного коефіцієнту розтяжності.
Відносну долю протяжок платировочної нитки в одному петельному ряді можна визначити за формулою:
Z Пр
 Пр =  , де Z =  (10)
Z + 1 Nu – Пр

У рапорті:  Пр (R) = Пр / (b  Kb), (11)

де b – величина рапорту по ширині, пет.ст.;
Kb – кількість рапортів по ширині в одному ряді в’язання виробу.
Кількість протяжок платировочної нитки Пр визначається виходячи з величини коефіцієнту Rт розтяжності трикотажу:

1 Ар  А
Пр = Рр    (   А). (12)
Аг Rт  1

Дослідження структури трикотажу одинарних та подвійних неповних переплетень показало, що на відміну від трикотажу жаккардових, пресових і перекидних платированих переплетень, в його структурі від-сутні елементи, котрі обмежують його розтяжність, однак вона буде залежати від кількості та порядку чередування пропущених петельних стовпчиків.
Для характеристики розтяжності панчішно-шкарпеткових виробів, що виробляються неповними переплетеннями пропонується використовувати приведений коефіцієнт розтяжності, що не враховує змін ширини трикотажу внаслідок заходу петель чи закручуваності вздовж петельних стовпчиків, та дійсний коефіцієнт розтяжності, що враховує ці зміни.
Формула для визначення приведеного коефіцієнту розтяжності три-котажу подвійних неповних переплетень має наступний вигляд:

0.5  Rл  Nв + Rгл  Nе
Rsпр =  , (13)
0.5  Nв + Nе

де Rл, Rгл – дійсні коефіцієнти розтяжності відповідно ластика і гладі;
Nв – кількість протяжок типу “в”, що з’єднують сусідні петельні стовпчики різних шарів;
Nе – кількість протяжок типу “е”, що з’єднують сусідні петельні стовпчики одного шару.
При відомих приведеному коефіцієнті розтяжності трикотажу подвійних неповних переплетень і його коефіцієнті закручуваності можна також встановити величину дійсного коефіцієнту розтяжності за наступною формулою:

Rsд = 1 + (Rпр  1) / Кзакр. (14)

де Кзакр – коефіцієнт закручуваності.
Формула для визначення приведеного коефіцієнту розтяжності трикотажу одинарних неповних переплетень має наступний вигляд:

Rгл  Np + 25.4 / (K  A)  Npr
Rsпр =  , (15)
Np + Npr
де K – клас машини;
А – петельний крок переплетення гладь, мм;
Np – кількість петель у рапорті Rв;
Npr – кількість пропущених петельних стовбчиків у рапорті Rв.
Аналогічно подвійному трикотажу неповних переплетень, знаючи величину приведеного коефіцієнта розтяжності і коефіцієнта зміни ширини Кw, можна встановити величину дійсного коефіцієнту розтяжності одинарного трикотажу неповних переплетень:

Rпр  1
Rsд =  + 1 . (16)
Кw

При порівнянні розтяжності трикотажу подвійного неповного переплетення з розтяжністю трикотажу, виробленого ластиком з рапортом 1+1 і одинарного з розтяжністю гладі рекомендується використовувати приведені коефіцієнти розтяжності, котрі визначаються без урахування закручуваності (для подвійних) чи без урахування зміни ширини (для одинарних).
У п’ятому розділі дисертаційної роботи описані результати експе-римериментальних досліджень розтяжності трикотажу жаккардових, пресових, перекидних платированих, а також одинарних та подвійних неповних переплетень.
Для трикотажу жаккардових і пресових переплетень проводились дослідницькі експерименти, мета яких була визначення емпіричних коефіцієнтів для розроблених раніше первинних елементів. Встановлені значення емпіричних коефіцієнтів, котрі являють собою відношення коефіцієнтів розтяжності трикотажу, що містить первинні елементи різного виду до коефіцієнту розтяжності трикотажу базового переплетення, дозволяють застосовувати виведені формули для визначення кое-фіцієнтів розтяжності одинарного та подвійного трикотажу жаккардових і пресових переплетень.
З метою підтвердження достовірності виведених залежностей для визначення коефіцієнта розтяжності трикотажу жаккардових, пресових, перекидних платированих, одинарних та подвійних неповних переплетень було проведено цілий ряд перевірочних експериментів, що базуються на вимірювальній процедурі. По даним експериментальних до-сліджень і теоретичних розрахунків встановлено, що відхилення значень коефіцієнтів розтяжності, отриманих теоретичним шляхом і на основі експериментальних даних не перевищують 5%, що є припустимим.
У результаті експериментальних досліджень отримані залежності (у вигляді графіків) дійсного і приведеного коефіцієнтів розтяжності та ширини виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах одинарними і подвійними неповними переплетеннями, від кількості пропущених петельних стовпчиків і їх поєднання.
Аналіз графічних залежностей показав, що превалюючий вплив на величину дійсного коефіцієнту розтяжності по ширині панчішно-шкарпеткових виробів, що виробляються неповними переплетеннями, чинить як кількість так і чередування пропущених петельних стовпчиків, на ве-личину приведеного – тільки їх кількість.
Шостий розділ присвячено розрахунку економічної ефективності від впровадження результатів роботи. Впровадження автоматизованої процедури проектування параметрів петельної структури і витрат сировини на в’язання виробу дозволить скоротити термін розробки нового виробу, зменшити кількість працюючих, що зайняті у розробці нового асортименту, виключити необхідність вироблення партії пробних зраз-ків для проведення випробувань.

Висновки

1. Широке використання круглопанчішних автоматів з електронним управлінням та відбиранням голок, підсилення акценту у костюмі на панчішно-шкарпеткові вироби, вимоги ринку до одночасного забезпечення високої якості, низької ціни і швидкого оновлення асортименту ставлять в центр уваги проведення глибоких досліджень, присвячених розробці систем автоматизованого проектування.
2. На основі аналізу науково-технічної літератури і вимог, котрі ставляться до якості виробів, що виготовляються на круглопанчішних авто-матах, зроблено висновок про необхідність їх проектування з урахуванням розтяжності на основі синтезу методу геометричних моделей і емпі-ричного.
3. У результаті аналізу асортименту, конструкцій і переплетень на ділянках панчішно-шкарпеткових виробів та розгляду загальних принципів автоматизованого проектування розроблено послідовність етапів автоматизованого технологічного проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах.
4. Розроблені процедури автоматизованого проектування бортів і мисків різних конструкцій та видів переплетень і відповідні програмні продукти для їх реалізації.
5. У результаті теоретичного аналізу структури панчішно-шкарпеткових виробів, що виробляються одинарними та подвійними жаккардовими і пресовими переплетеннями запропоновано спосіб представлення їх структури у вигляді сукупності первинних елементів, які мають різну розтяжність і включають будь-які елементи структури. Такий підхід дає можливість проектування розтяжності по ширині панчішно-шкарпеткових виробів, вироблених жаккардовими і пресовими переплетеннями з будь-яким видом і поєднанням елементів структури.
6. На основі аналізу геометричних моделей структури панчішно-шкарпеткових виробів, вироблених одинарними і подвійними пресовими і жаккардовими переплетеннями, уточнені математичні залежності для визначення параметрів структури з урахуванням різних випадків перетяжки нитки.
7. Теоретичні дослідження структури трикотажу візерункових переплетень, який має знижену розтяжність, дозволили отримати математичні залежності для проектування розтяжності виробів, що виготовляються жаккардовими, пресовими, перекидними платированими, а також подвійними та одинарними неповними переплетеннями на круглопанчішних автоматах.
8. Експериментальні дослідження розтяжності панчішно-шкарпеткових виробів, вироблених візерунковими переплетеннями, підтвердили достовірність отриманих математичних залежностей.
9. Запропоновано математичні залежності для проектування виходячи з умови забезпечення потрібної розтяжності кількості протяжок платировочної нитки у рапорті виробу, виробленого перекидним платированим переплетенням.
10. Експериментальна перевірка запропонованих залежностей підтвердила доцільність їх використання і дозволила встановити, що розтяжність трикотажу перекидного платированого переплетення стає недос-татньою у випадку, коли кількість протяжок платировочної нитки досягає 60% від загальної кількості петель у рапорті.
11. У результаті експериментальних досліджень отримані залежності (у вигляді графіків) дійсного і приведеного коефіцієнтів розтяжності та ширини виробів, вироблених на круглопанчішних автоматах неповними переплетеннями, від кількості пропущених петельних стовпчиків.
12. Аналіз отриманих залежностей показав, що превалюючий вплив на величину дійсного коефіцієнту розтяжності по ширині панчішно-шкарпеткових виробів, вироблених неповними переплетеннями, чинить як кількість пропущених петельних стовпчиків так і їх чередування, на ве-личину приведеного – тільки їх кількість.
13. Розроблена програмна процедура системи автоматизованого проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах, складено банк даних та наведені необхідні довідкові матеріали, що полегшують роботу кінцевого користувача з пакетом прикладних програм.
14. Розрахунки підтвердили економічну доцільність впровадження елементів САПР виробів, що виготовляяються на круглопанчішних автоматах, за рахунок скорочення трудових та сировинних витрат.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кочеткова О.В., Власенко Л.Є. (Галавська Л.Є.) Дослідження розтяжності кулірного трикотажу одинарних та подвійних неповних переплетень // Зб. наук. праць молодих вчених та студентів, ч.1 – Київ: ДАЛПУ, 1997. – с.30.
2. Власенко Л.Є. Дослідження розтяжності трикотажу платированих переплетень з метою розробки теоретичних основ автоматизованого проектування виробів заданої форми з круглопанчішних автоматів // Легка промисловість. – 1997. – № 4. – с.47.
3. Кочеткова О.В., Гайдамака В.К., Власенко Л.Є. Єдина методика проектування мисків панчішно-шкарпеткових виробів // Легка промисловість. – 1998. – № 1. – с.49-50.
4. Кочеткова О.В., Власенко Л.Е. Автоматизированное технологическое проектирование изделий, вырабатываемых на круглочулочных автоматах // Приднепровский научный вестник – 1998. – № 95. – с.42-59.
5. Исследование структуры и растяжимости кулирного трикотажа жаккардовых переплетений /Кочеткова О.В., Власенко Л.Е.; Гос. акад. легк. пром-ти Украины. – Киев, 1995. – 24с.: Библиогр.: 37 назв. – Рус. – Деп. В ГНТБ Украины 01.12.95., № 2589 – Ук 95.
6. Научные основы проектирования изделий, вырабатываемых на круглочулочных автоматах /Кочеткова О.В., Власенко Л. Е.; Гос. акад. легк. пром-ти Украины. – Киев, 1996. – 31с. – Библиогр.: 27 назв. – Рус. – Деп. В ГНТБ Украины 04.12.96., №2301 – Ук 96.
7. Исследования растяжимости кулирного трикотажа одинарных и двойных неполных переплетений /Кочеткова О.В., Власенко Л.Е.; Гос. акад. легк. пром-ти Украины, – Киев, 1997. – 55с.: ил. – Библиогр.: 20 назв. – Рус. – Деп. в ГНТБ Украины 26.05.97. № 334 – Ук 97.
8. Кочеткова О.В., Власенко Л.Е., Телицына С.В. Виды мысков и единый подход к их проектированию // Тез. докл. науч. конференции молодых ученых и студентов, ч.1 – Киев: ГАЛПУ, 1994. – с.65.
9. Кочеткова О.В., Телицына С.В., Власенко Л.Е. Анализ способов закрепления эластомерной нити в структуру борта // Тез. докл. науч. конференции молодых ученых и студентов, ч.1 – Киев: ГАЛПУ, 1994. – с.66.
10. Кочеткова О.В., Власенко Л.Є. Автоматизоване проектування штучних виробів, вироблених візерунковими переплетеннями на круглопанчішних автоматах // Зб. наук. праць молодих вчених та студентів, ч.1 – Київ: ДАЛПУ, 1995. – с.52.
11. Кочеткова О.В., Власенко Л.Є. Аналіз методик проектування виробів заданої форми, виготовлених на круглопанчішних автоматах // Зб. наук. праць молодих вчених та студентів, ч.1 – Київ: ДАЛПУ, 1996. – с.57.
12. Кочеткова О.В., Власенко Л.Е. Исследования растяжимости кулирного трикотажа перекидных платированных переплетений // Сб. науч. статей професорско-преподавательского, ч.3 – М: МУПК, 1998. – с.24-30.

Галавська Л.Є. Розробка елементів системи автоматизованого проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидита технічних наук за спеціальністю 05.19.03 – технологія текстильних матеріалів. – Державна академія легкої промисловості України, Київ 1999.
Дисертацію присвячено вирішенню задач автоматизованого технологічного проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах. На основі аналізу асортименту, конструкцій і переплетень на ділянках панчішно-шкарпеткових виробів та розгляду вимог, котрі ставляться до автоматизованої процедури, розроблена послідовність етапів їх автоматизованого технологічного проектування. Дану послідовність рекомендовано використовувати при розробці комплексної універсальної методики автоматизованого проектування вказаної групи виробів.
Теоретичні дослідження структури трикотажу візерункових переплетень, який має знижену розтяжність, дозволили отримати математичні залежності для проектування розтяжності виробів, що виробляються жаккардовими, пресовими, перекидними платированими, а також подвійними та одинарними неповними переплетеннями на круглопанчішних автоматах. Розроблено програмну процедуру системи автоматизованого проектування виробів, що виготовляються на круглопанчішних автоматах, складено банк даних та наведені необхідні довідкові матеріали, що полегшують роботу кінцевого користувача з пакетом прикладних програм.
Ключові слова: трикотаж, розтяжність, перетяжка нитки, первинний елемент, індекс візерункової петлі, круглопанчішний автомат, система автоматизованого проектування (САПР).

Галавская Л.Е. Разработка элементов системы автоматизированного технологического проектирования изделий, вырабатываемых на круглочулочных автоматах. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата технических наук по специальности 05.19.03 – технология текстильных материалов. – Государственная академия лёгкой промышленности Украины, Киев, 1999.
Диссертационная работа посвящена решению задач автоматизированного техноло-гического проектирования изделий, вырабатываемых на круглочулочных автоматах. На основе анализа ассортимента, конструкций и переплетений на участках чулочно-носочных изделий и рассмотрения требований, предъявляемых к автоматизированной процедуре, разработана последовательность этапов их автоматизированного технологического проектирования. Данную последовательность рекомендуется использовать при разработке комплексной универсальной методики автоматизированного проектирования указанной группы изделий.
Исходя из анализа конструкций, видов переплетений и способов закрепления эластомерной нити разработана классификация видов бортов. В соответствии с классификацией создан алгоритм проектирования данного участка. При разработке алгоритма учитывалось влияние способа заработки эластомерной нити на изменение высоты петельного ряда, а также возможность её заработки в каждом ряду и некоторых в соответствии с раппортом.
Ввиду отсутствия единого подхода к проектированию участка мыска различных видов исходя из их классификации и развёрток в плоскости установлены коэффициенты, характеризующие количество включаемых и выключаемых, сбавляемых и прибавляемых, а также работающих при выработке данного участка игл от общего числа игл круглочулочного автомата. В соответствии с разработанными алгоритмами созданы процедуры автоматизированного проектирования бортов и мысков различных конструкций и видов переплетений и соответствующие программные продукты.
Теоретические исследования структуры чулочно-носочных изделий выраба-тываемых одинарными и двойными жаккардовыми и прессовыми переплетениями позволяют представить ее в виде совокупности первичных элементов, обладающих различной растяжимостью и включающих любые элементы структуры. Это дает возможность проектировать чулочно-носочные изделия, вырабатываемые жаккардовыми и прессовыми переплетениями с любым видом и сочетанием элементов структуры, исходя из требуемой растяжимости по ширине.
Теоретические исследования структуры трикотажа рисунчатых переплетений, обладающего пониженной растяжимостью, позволили получить математические зависи-мости для проектирования растяжимости изделий, вырабатываемых жаккардовыми, прессовыми, перекидными платированными, а также двойными и одинарными неполными переплетениями на круглочулочных автоматах.
Экспериментальным путем получены зависимости действительного и приведенного коэфициентов растяжимости и ширины изделий, вырабатываемых на круглочулочных автоматах, в зависимости от количества пропущенных петельных столбиков. При этом установлено, что количество и чередование пропущенных петельных столбиков оказывает привалирующее влияние на величины этих коэффициентов.
Разработана программная процедура системы автоматизированного проектирования изделий, вырабатываемых на круглочулочных автоматах, составлен банк данных и приведены необходимые справочные материалы, облегчающие работу конечного пользователя с пакетом прикладных программ.
Созданный пакет прикладных программ апробирован на трикотажных предприятиях, специализирующихся на выпуске чулочно-носочных изделий, а также внедрен в учебный процесс при выполнении курсовых и дипломных проектов. Его использование на предприятии позволит значительно сократить сроки проектирования, обеспечив при этом более частую сменяемость ассортимента; исключить необходимость наработки партии пробных образцов для проведения исследований, а также уменьшить численность работающих, участвующих при разработке новых видов изделий.
Ключевые слова: трикотаж, растяжимость, первичные элементы, перетяжка нити, индекс рисунчатой петли, круглочулочный автомат, система автоматизированного проектирования (САПР).

Galavskaja L.E. The development of elements of the system of auto-mated technological design of ware, manufactured on seamless hosiery machines. – Manuscript.
Thesis for a candidates of technical sciences degree by specialty 05.19.03 – technology of textile materials. – The State Academy of Light Industry of Ukraine, Kyiv, 1999.
The dissertation is devoted to the solving of problems of automated technological design of ware, manufactured on seamless hosiery machines. On the basis of the analysis of assortment, structure and interlacing in sections of hosiery, and consideration of requirements to the automated procedure, the universal methods of their automated design have been developed.
The theoretical investigations of knitted fabric structure with pattern interlacing, which has reduced extensibility, enabled to get mathematical dependence for design of extensibility of ware, manufactured by jacquard, press, crossover slicked, and also double and single partial interlacing on seamless hosiery machines.
The program procedure of elements of the system of automated technological design of ware is developed, the data bank is made up and all necessary reference materials are adduced, which make the work of end-consumer with the applied program package easier.
Key words: knitted fabric, extensibility, primary units, thread constriction, index of pattern loop, seamless hosiery machine, the system of automated design (SAD).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019