.

Розлади особистості у правопорушників молодого віку (клініко-психопатологічна характеристика та підходи до профілактики декомпенсацій) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3783
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

УДК 616.89.- 008.442

ХАУСТОВ МАКСИМ МИКОЛАЙОВИЧ

„Розлади особистості у правопорушників молодого віку
(клініко-психопатологічна характеристика та підходи до профілактики
декомпенсацій)”

14.01.16 – психіатрія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті

МОЗ України.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: Доктор медичних наук, професор Гавенко Володимир
Леонідович Харківський Державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: Доктор медичних наук, професор Сухоруков Віктор
Іванович, Інститут неврології, психіатрії і наркології АМН України,
керівник відділу нейропсихокібернетики;

Доктор медичних наук, професор Бабюк Ігор Олексійович, Донецький
Державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач
кафедри психіатрії, психотерапії, наркології та медичної психології ПО.

ПРОВІДНА УСТАНОВА: Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України.

Захист дисертації відбудеться “__25__”____жовтня___ 2006 р. о _12 годині
на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д.64.609.01 при Інституті
неврології, психіатрії та наркології АМН України (м. Харків, вул.
академіка Павлова 46).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України (м. Харків, вул. академіка Павлова
46).

Автореферат розісланий “_23”__вересня____2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради,

кандидат медичних наук, ст.н.сп.

Дяченко Л.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Розробка програм охорони психічного здоров’я
населення вимагає поглибленого аналізу поширеності та клінічних
особливостей різних психічних розладів у рамках як загальної, так і
пенітенціарної психіатрії [Волошин П.В., 2004, Абрамов В.А., 2004,
Табачніков С.І., 2004, Спірна І.Д., 2005, Гавенко В.Л., 2006].

В останні роки відзначається неухильний ріст межових психічних розладів,
у тому числі розладів особистості у осіб молодого віку [Бачеріков А.М.,
2004, Михайлов Б.В., 2004, Марута Н.О., 2004, Бабюк І.О, 2004, Кутько
І.І., 2004, Сухоруков В.І., 2004, Юр’єва Л.М., 2005, Підкоритов В.С.,
2005, Кришталь В.В., 2005, Казакова Е.Э., 2006].

У той же час, соціально – економічні зміни, які відбуваються, приводять
до збільшення числа суспільно небезпечних і злочинних дій, особливо тих,
які скоїли особи молодого віку. Знижується вікова границя багатьох видів
злочинів проти особистості, пов’язаних із приниженням людської гідності
та з особливою жорстокістю [Скріпніков А.М., 2005, Гавенко В.Л., 2004,
2005].

Актуальність вивчення специфіки психічних розладів у спецконтингенту
пенітенціарної системи пов’язана зі збільшенням числа засуджених
[І.І. Семенкова, 2005, Гавенко В.Л., 2006]. У системі виконання покарань
України, що нараховує 181 установу на 1 січня 2006 року перебувало 226,9
тисяч засуджених, у тому числі в 126 виправно – трудових
колоніях – 172,1 тисяч осіб; в 11 виховально-трудових колоніях – 3,5
тисяч неповнолітніх засуджених; в 32 слідчих ізоляторах – 46,7 тисяч
осіб; в 12 колоніях поселення – 4,5 тисячі засуджених. У цей час
переважна більшість засуджених до позбавлення волі становлять особи у
віці до 35 років. Число злочинців зазначеного віку, що утримуються в
колоніях строгого режиму 46,2% від загального числа засуджених
[Аналітична довідка ДДУПВП, Київ, 2006].

У останні роки у структурі захворюваності в осіб молодого віку, що
перебувають у місцях позбавлення волі, одне з перших місць, займають
психічні розлади, що ускладнює відбування покарання та утрудняє
адекватне застосування мер виправного характеру [Зайцев О.О., 2005,
Гавенко В.Л., Кожина Г.М., 2006].

У переважній більшості правопорушників молодого віку відзначаються
розлади особистості, що свідчить про особливу важливість даної проблеми
та необхідності проведення досліджень, спрямованих на вивчення специфіки
клінічної картини розладів особистості у засуджених молодого віку, в
зв’язку з патоморфозом сучасних клінічних проявів даної патологи
[Табачніков С.І., 2003, Абрамов В.А., 2003, Скріпніков О.М., 2004,
Гавенко В.Л., 2005].

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано відповідно плану НДР Харківського державного медичного
університету по темі “Вивчення системних механізмів індивідуальної
неспецифічної стійкості до стресу” (0101U001910).

Мета дослідження. Клініко – психопатологічна характеристика розладів
особистості у осіб молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення
волі, розробка принципів профілактики розвитку декомпенсації зазначеної
патології.

Задачі дослідження:

Вивчити клініко – психопатологічну структуру розладів особистості у осіб
молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення волі.

Систематизувати патогенетично значимі фактори формування декомпенсацій
розладів особистості у молодих осіб, які знаходяться в місцях
позбавлення волі.

Провести аналіз особистісних властивостей засуджених молодого віку, які
знаходяться в місцях позбавлення волі.

Розробити прогностичні критерії розвитку декомпенсацій розладів
особистості у осіб молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення
волі.

Розробити комплексну систему профілактики декомпенсацій розладів
особистості у осіб молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення
волі.

Об’єкт дослідження. Розлади особистості у правопорушників молодого віку.

Предмет дослідження. Клініко – анамнестичні, клініко – психопатологічні,
психодіагностичні закономірності формування декомпенсацій розладів
особистості у осіб молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення
волі.

Методи дослідження. Клініко – психопатологічний,
клініко – анамнестичний; психодіагностичний і методи математичної
статистики

Наукова новизна роботи. На основі системного підходу до оцінки
результатів комплексних клініко – анамнестичних,
клініко – психопатологічних і патопсихологічних досліджень визначено
причинно – наслідковий взаємозв’язок клініко – психопатологічних і
соціально – психологічних факторів, що впливають на формування
декомпенсацій розладів особистості в ув’язнених молодого віку.
Систематизовано несприятливі фактори пенітенціарного стресу, що
провокують розвиток декомпенсацій розладів особистості в ув’язнених
молодого віку (ламання життєвого стереотипу, необхідність постійного
підпорядкування співробітникам виправної установи, обшуки, строга
регламентація поведінки, замкнута система спілкування, важка фізична
праця, неможливість задоволення сексуальних потреб).

Визначено специфіку клінічної структури розладів особистості у осіб
молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення волі. Найбільш
поширеними виявились дисоціальний, істеричний, емоційно – хитливий та
параноідний розлади особистості.

Обґрунтовано застосування комплексу психодіагностичних методик,
спрямованих на діагностику розладів особистості у правопорушників
молодого віку, а також на прогнозування розвитку у них станів
декомпенсації.

Практична значимість. Виділено прогностичні критерії розвитку станів
декомпенсації розладів особистості у осіб молодого віку, які знаходяться
в місцях позбавлення волі, та їхніх законослухняних однолітків.
Розроблено комплексну програму профілактики розвитку станів
декомпенсації розладів особистості у засуджених молодого віку та
показана її ефективність.

Результати дослідження впроваджені в практику лікувальної роботи
Державного Департаменту виконання покарань України, медичних частин
пенітенціарних установ України, Харківської обласної психіатричної
лікарні № 3, Харківського міського психоневрологічного диспансеру, у
Харківському державному медичному університеті, що підтверджено 26
актами про впровадження.

Апробація роботи. Основні положення роботи були представлені на
науково-практичних конференціях: „Психіатрія, клінічна психологія і
психофармакологія в ХХІ сторіччі” (Дніпропетровськ, 2002), “Актуальні
питання клінічної медицини” (Полтава, 2002), III Міжнародній
науково-практичній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства:
медицина, фармація біотехнологія” (Харків, 2003), конференції молодих
вчених “Актуальні питання розвитку сучасної психіатрії у дослідженнях
молодих вчених” (Харків, 2003), науково-практичній конференції молодих
вчених Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця з
міжнародною участю „Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2003),
науково-практичній конференції “Філософія виживання: молодь і сучасний
світ” (Харків, 2004), науково-практичній конференції молодих вчених
“Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини” (Харків, 2004, 2005),
науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій
200 – річчю з дня заснування Харківського державного медичного
університету “Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині”
(Харків, 2005), міжвузівській конференції молодих вчених ХДМУ “Медицина
третього тисячоліття” (Харків, 2004, 2005, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 друкованих праць,
у тому числі 5 у спеціалізованих наукових журналах згідно “Переліку” ВАК
України (з них 4 самостійні), 14 статей у збірниках наукових праць
науково-практичних конференцій (12 з них самостійні), оформлено 3
раціоналізаторські пропозиції.

Особистий внесок дисертанта в розробку наукових результатів. Автором
особисто виконано планування і здійснення всіх
клініко-психопатологічних, клініко – анамнестичних, психодіагностичних
досліджень, статистична обробка та інтерпретація отриманих результатів.
Дисертантом особисто проведено вивчення літературних джерел, підібрано
та адаптовано існуючі методи дослідження, а також розроблено нові
методики, що були використані у роботі. Автором особисто проведено
аналіз клініко – психопатологічних особливостей розладів особистості у
правопорушників молодого віку, виявлено закономірності розвитку
декомпенсацій розладів особистості у осіб, які знаходяться в місцях
позбавлення волі, розроблено прогностичні критерії розвитку станів
декомпенсації і методичних підходів до їхньої корекції і профілактики.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається із вступу, огляду
літератури, опису методик дослідження, методів статистичної обробки та
кореляційного аналізу отриманого матеріалу, 5 розділів із описом
результатів дослідження, заключення та висновків. Робота викладена на
180 сторінках машинописного тексту (152 сторінки основного тексту),
ілюстрована 19 таблицями і 10 малюнками. Список літератури містить 307
джерел, у тому числі 136 на іноземних мовах.

ЗМІСТ РОБОТИ ТА ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Матеріали і методи дослідження. Нами було проведено комплексне
обстеження 400 осіб у віці 18 – 35 років. Всі обстежені були розділені
на 3 групи. У першу групу (основна група) увійшли 172 засуджених
правопорушника (85 чоловіків, 87 жінок), що відбувають покарання в
колоніях загального режиму Харківської і Донецької областей із
встановленим ОбСЄК діагнозом: розлад особистості у дорослих. Другу групу
(1 контрольна) склали 128 засуджених (65 чоловіків, 63 жінок) без
психічних розладів. У третю групу (2 контрольну) увійшли 100
законослухняних осіб (50 чоловіків, 50 жінок), які знаходяться на
обстеженні і лікуванні в ХОКПЛ № 3 із діагнозом: розлад особистості.

У роботі було використано такі методи дослідження:
клініко -психопатологічний, що включає в себе вивчення скарг, оцінку
психічного і соматоневрологічного статусу, виділення основних
психопатологічних синдромів так їхньої динаміки, доповнений
опитувальником “Анкета оцінки психічного стану осіб, які знаходяться в
місцях позбавлення волі” (Раціоналізаторська пропозиція № 143 (10) ХДМУ,
2003). Як діагностичні критерії використовувалися критерії МКХ – 10.
Клініко – анамнестичний доповнений спеціально розробленими
опитувальником “Анамнестичний опитувальник для осіб, які знаходяться в
місцях позбавлення волі” (Раціоналізаторська пропозиція ХДМУ № 141 (8)
2003), “Карта опитувальник для виявлення психотравмуючих факторів у
осіб, які знаходяться в умовах пенітенціарної системи”
(Раціоналізаторська пропозиція ХДМУ № 178 (45) 2003). Психодіагностичний
із використанням методик: скорочений багатофакторний опитувальник
особистості (СБОО) (В.П.Зайцев, 1981), модифікований тест “Незакінчені
речення” (Рацпропозиція № 178(45), 2000), оцінки рівня і профілю агресії
по шкалі Басса – Дарки (1957), опитувальник Айзенка (1964), шкала
Спілбергера – Ханіна (1976), оцінку рівня тривоги, працездатності,
активності, настрою і самопочуття за допомогою методики ТРАНС (В.Л.
Гавенко, 2003). Методи математичної статистики: результати представлені
у виді середнього значення ± помилка репрезентативності при рівні
вірогідності р„ † ? ® ?# &x)z+8-`-f.”/r0?1?2:3i4e5a;1/4=Z?$BoeDpNUP"W?ZooeoooUeUeUeUeUe?????????? ?? & Z ooooooaaaaoooooo******** , схильні до гомосексуалізму в пасивній формі; які програли в карти, або були викриті у крадіжці особистого майна ув'язнених, у співробітництві з оперативними працівниками. У даній групі зустрічаються особи з залежним, ананкастним та шизоїдним розладами особистості. У ході дослідження особистісних особливостей за методикою СБОО виявлена перевага піків у обстежених 1 групи по шкалах депресії (57,62 балів жінки і 55,07 балів чоловіка), істерії (60,80 і 56,68 балів відповідно), психопатії (64,57 і 66,38 балів) і паранойї (61,27 і 62,09 балів), а у обстежених 3 групи – по шкалах депресії (52,42 бала жінки і 50,84 балів чоловіка), істерії (55,34 і 52,08 балів відповідно), психопатії (62,21 і 64,32 бала), психастенії (56,84 і 52,19 бала) і шизофренії (52,64 і 56,18 балів), у обстежених 2 групи найбільш виражені показники по шкалах іпохондрії (49,81 і 48,82 балів), депресії (49,52 і 46,05 балів) і психастенії (42,56 і 40,22 бала) (р Ув'язнені з розладами особистості Законослухняні з розладами особистості Несприятливі соціально-психологічні фактори Постійний нагляд Обшуки, особисті огляди Строгий внутрішній розпорядок Замкнута система спілкування Корінне ламання життєвого стереотипу Важка фізична праця Незадовільні санітарно-гігієнічні умови Неможливість задоволення сексуальних потреб Конфліктність у відносинах Фінансові утруднення Різка зміна життєвого стереотипу Тривала психічна перенапруга Відсутність постійного місця роботи Важкі фізичні навантаження Несприятливі житлові умови Шкідливі звички Різке припинення прийому алкоголю, психоактивних речовин Зловживання алкоголем, психоактивними речовинами Клінічна картина Неконтрольована агресивність Афективність поведінки Невідповідність емоційних реакцій ситуації Постійна напруга з неможливістю розслабитися Занепокоєння, тривога Порушення режиму утримання, схильність до втеч Схильність до афектів Невмотивоване занепокоєння, тривога Домінування нав'язливих думок і побоювань Негативізм до емоційних контактів Демонстративна емоційна холодність Порушення пам'яті й уваги СБОО Піки по шкалах: психопатії, істерії, депресії і параної Піки по шкалах: депресії, істерії, психопатії, психастенії і шизофренії “Незакінчені речення” Нездоланний конфлікт стосовно родини, протилежної статі, страхів і побоювань, свідомості провини, минулого, майбутнього Нездоланний конфлікт стосовно страхів і побоювань, свідомості провини, самого себе і мети особистості ТРАНС Низька працездатність, активність, високий рівень тривожності Високий рівень тривожності Баса – Дарки Піки по шкалах: дратівливості, підозрілості, вербальній агресії, загальній агресії, ворожості Піки по шкалах: підозрілості, почуття провини Спілбергера-Ханіна Помірна реактивна і виражена особистісна тривожність Виражена реактивна тривожність Помірна особистісна тривожність Тест Айзенка Високий рівень нейротизма - Рис. 3. Прогностичні критерії розвитку декомпенсації розладів особистості. Корекція розладу особистості емоційно - хитливого типу проводилася з використанням на початкових етапах лікування (1-й місяць) раціональної, індивідуальної директивної психотерапії, спрямованої на фіксацію уваги пацієнта на негативних рисах його особистості і їхнє подолання; на другому етапі (2-й місяць) лікування приєднувалася групова психотерапія з метою вироблення механізмів стримування сильних емоційних реакцій, уміння володіти собою. При істеричному розладі особистості була показана раціональна психотерапія, спрямований на подолання істеричних механізмів реагування, переробку патологічного стереотипу поведінки, нормалізацію емоційного реагування. При ананкастному розладі особистості використовувалися раціональна, поведінкова та особистісно - орієнтована психотерапія, спрямовані на зміну системи відносин, корекцію неадекватних емоційних реакцій і форм поведінки. При корекції тривожного розладу особистості використовувалася схема, що складається на перших етапах корекції (1-2 місяці) з особистісно-орієнтованої психотерапії, спрямованої на корекцію неадекватних реакцій і форм поведінки, зміну відносин до психотравмуючої ситуації; аутогеного тренування з розвитком і посиленням процесів саморегуляції, самоконтролю і самовладання. На другому етапі приєднувалася групова психотерапія, спрямована на формування нових установок, вироблення почуття впевненості в собі, більш адекватних форм сприйняття проблемних ситуацій. Корекція залежного розладу особистості проводилася з використанням раціональної психотерапії, спрямованої на активацію позитивних властивостей особистості, фіксації уваги пацієнта на особливостях його характеру і подолання особливостей поведінки, що утрудняють адекватну адаптацію до умов тюремної субкультури; групової психотерапії спрямованої на формування нових більш адекватних пенітенціарної ситуації особистісних установок; аутогенного тренування, спрямованого на регуляцію вегетативних функцій, формування компенсаторних механізмів, розвиток і посилення процесів саморегуляції, самоконтролю і самовладання. Психотерапевтична корекція змішаного розладу особистості включала раціональну індивідуальну директивну психотерапію для фіксації уваги пацієнта на негативних рисах його особистості, їхнє подолання, поліпшення комунікативних якостей особистості; групову психотерапію, спрямовану на уміння стримувати емоційні реакції, володіти собою; соціотерапію для нормалізації системи емоційно-вольового реагування. На підставі результатів дослідження нами розроблено та адаптовано до умов пенітенціарної системи комплексу профілактичних заходів (рисунок 4). Ув'язнені з розладами особистості Законослухняні з розладами особистості коректування всіх режимних заходів з урахуванням психічного стану правопорушника, розробка і впровадження нових принципів режиму дезактуализація психотравмуючих факторів, зниження рівня емоційної напруженості регулярні огляди психіатром, виділення груп ризику розвитку декомпенсацій і динамічне спостереження за ними, своєчасна й адекватна корекція розвинених декомпенсацій амбулаторне спостереження психіатра, своєчасна й адекватна корекція розвинених декомпенсацій спеціальна підготовка персоналу для роботи зі спецконтингентом з розладами особистості, використання комплексу апробованих психодіагностичних методик, оцінка особистісних властивостей правопорушників і прогнозування їхніх поведінкових реакцій. розширення можливостей психологічного консультування в навчальних закладах і трудових організаціях Рис. 4 Система профілактики розвитку декомпенсації розладів особистості у осіб молодого віку. У результаті проведення представленої системи психопрофілактичної роботи в умовах пенітенціарної системи у більшості обстежених відзначалася позитивна динаміка психічного стану в 65,6±3,6% спостережень розвитку станів декомпенсації. ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі клініко - психопатологічної характеристики розладів особистості у осіб молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення волі, і розробки принципів профілактики розвитку декомпенсації зазначеної патології. У клінічній структурі розладів особистості у осіб молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення волі, домінують дисоціальний (18,3±4,1% жінок, 21,5±4,4% чоловіків), істеричний (21,2±4,3% жінок, 17,8±4,1% чоловіків), емоційно - хитливий (імпульсивний підтип – 41,7±3,7% жінок, 16,2±3,9% чоловіків; межовий підтип – 14,2±3,7% жінок, 12,8±3,6% чоловіків) та параноідний (10,1±3,2% жінок, 14,2±3,7% чоловіків) розлади. При цьому для обстежених із зазначеними розладами особистості характерна відкрита протидія адміністрації; відхилення від участі в праці; порушення режиму; організація втеч, захоплень заручників, масових безладь. Патогенетично значимими факторами формування декомпенсацій розладів особистості в ув'язнених є ламання життєвого стереотипу (66,7±5,1% чоловіків і 52,4±5,3% жінок), необхідність постійного підпорядкування співробітникам ВТК (89,8±3,2% чоловіків, 91,3±3,1% жінок), особисті огляди й обшуки (79,8±4,3% чоловіків і 81,3±4,1% жінок), обмеження волі пересування (69,4±4,9% і 47,2±5,3% відповідно), строга регламентація поведінки (59,5±5,3% і 42,1±5,2%), замкнута система спілкування (56,8±5,3% чоловіків і 49,1±5,3% жінок), важка фізична праця (46,5±5,4% чоловіків, 43,7±5,3% жінок), неможливість задоволення сексуальних потреб (51,3±5,4% чоловіків, 49,5±5,3% жінок). У профілі особистості по шкалах СБОО у засуджених молодого віку виявлено перевагу піків по шкалах психопатії, істерії, депресії, параної і психастенії. В ув'язнених молодого віку з розладами особистості відзначається нездоланний особистісний конфлікт стосовно родини, протилежної статі, страхів і побоюванням, свідомості провини, минулому, майбутньому. В ув'язнених молодого віку з розладами особистості виявлений високий рівень шкал тесту Басса - Дарки непрямої агресії, дратівливості, негативізму, образи, вербальної агресії і ворожості у сполученні з помірною реактивною і вираженою особистісною тривогою по тесту Спілбергера - Ханіна і підвищеною тривожністю, нестійкістю і порушеною адаптацією по тесту Айзенка. Даний факт визначає специфіку індивідуально - психологічного підходу до даної категорії ув'язнених і його необхідно враховувати при проведенні як режимних, так і психопрофілактичних та психогігієнічних заходів в умовах ВТК. Прогностичними критеріями розвитку станів декомпенсації в ув'язнених молодого віку з розладами особистості є: несприятливі фактори пенітенціарного стресу; різке примусове припинення прийому психоактивних речовин; неконтрольована агресивність, афективність поведінки, невідповідність емоційних реакцій ситуації, постійна напруга з неможливістю розслабитися, занепокоєння, тривога, порушення режиму утримування, схильність до втеч, загострення властивостей особистості; висока конфліктність; низька працездатність, активність, незадовільне самопочуття, високий рівень тривожності дратівливості. В умовах пенітенціарної системи доцільним є використання комплексу профілактичних заходів, що включає в себе: коректування всіх режимних заходів з урахуванням особистісних властивостей та психічного стану правопорушника; регулярні огляди психіатром ув'язнених з розладами особистості; виділення груп ризику розвитку декомпенсацій і динамічне спостереження за ними; своєчасну й адекватну корекцію розвинених декомпенсацій; оцінку психоемоційного стану, особистісних властивостей правопорушників і прогнозування їхніх поведінкових реакцій в умовах пенітенціарного стресу; спеціальне навчання та профвідбір співробітників для роботи зі спецконтингентом із розладами особистості. СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ Хаустов М.Н. Клинико – психологические характеристики молодых лиц, находящихся в местах лишения свободы // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, вип.1 (30). – С. 237. Хаустов М.Н. Социально-психологические факторы риска формирования криминального поведения лиц молодого возраста // Український медичний альманах. – 2002. – Т. 5, № 6. – С. 151 – 152. Хаустов М.Н. Прогностические критерии развития декомпенсаций расстройств личности у заключённых молодого возраста // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – № 7 2/2. – С. 837 – 838. Хаустов М.Н. Принципи надання психіатричної допомоги правопорушникам молодого віку з розладами особистості // Архів психіатрії. – 2004. – Т. 10, 1(36). – С. 77 – 79. Гавенко В.Л., Брагина К.Р, Хаустов М.Н. Анализ факторов, сочетающихся с возникновением тревожной и депрессивной симптоматики у лиц молодого возраста, отбывающих наказание в колонии-поселении // Журнал психиатрии и медицинской психологии. 2004. - № 3 (13). – С. 44 – 48 (Особистий внесок Хаустова М.М. – набір матеріалу, опис результатів дослідження). Хаустов М.Н. Личностные особенности правонарушителей молодого возраста //Медицина третього тисячоліття. Збірник тез конференції молодих вчених ХДМУ. – Харків, 2002. – С. 176 – 177. Хаустов М.Н. Властивості особистості правопорушників молодого віку // Актуальні питання клінічної медицини. Тези доповідей науково – практичної конференції. – Полтава, 2002. – С. 70. Хаустов М.Н., Романов Г.В.Принципы коррекции личностных расстройств у лиц, находящихся в ИТК // Материалы ІІІ Міжнародної науково–практичної конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”. – Харків, 2003. – С. 212 (Особистий внесок Хаустова М.М. – набір матеріалу, опис результатів дослідження). Хаустов М.Н. Особенности личности у правонарушителей молодого возраста // Невротичні розлади у дітей та підлітків: патогенез, клініка, реабілітація. Матеріали наукового симпозіуму. – Харків, 2003. – С. 103. Хаустов М.Н. Злочинність серед молоді: формування девіантної поведінки // “Філософія виживання: Молодь і сучасний світ” Матеріали науково–практичної конференції з міжнародною участю. – Харків, 2003. – С. 57. Хаустов М.Н. Социально- психологические факторы риска формирования криминального поведения женщин молодого возраста // Медицина третього тисячоліття. Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених ХДМУ. – Харків, 2003. – С. 188. Хаустов М.Н., Калугина Н.Н. Стресс в условиях пенитенциарной системы // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених „Стрес, шок, термінальні стани”. – Донецьк, 2003. – С. 33 (Особистий внесок Хаустова М.М. – набір матеріалу, опис результатів дослідження). Хаустов М.Н. Вивчення особистісних особливостей правопорушників молодого віку // Тези 58 науково-практичної конференції молодих вчених Національного медичного університету „Актуальні проблеми сучасної медицини”. – К., 2003. – С. 118. Хаустов М.Н., Калугина Н.Н. Уровни и направленности конфликтности у правонарушителей молодого возраста //Медицина третього тисячоліття, Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених. – Харків, 2004. – С. 172 (Особистий внесок Хаустова М.М. – набір матеріалу, опис результатів дослідження). Хаустов М.Н. Проблема надання психіатричної допомоги особам молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення волі. // Психіатрія, наркологія і медична психологія сьогодні. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Луганськ, 2004. – С. 15 – 16. Хаустов М.Н. Клиническая структура психических расстройств у осуждённых в местах лишения свободы // Актуальні проблеми сучасної медицини. Збірник тез 59 науково-практичної конференції молодих вчених НМУ им. Богомольця. – К., 2005. – С. 162 – 163. Хаустов М.Н. Особенности личности лиц молодого возраста, находящихся в местах лишения свободы // Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині, Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю ХДМУ. – Харків, 2005. – С. 236. Хаустов М.Н. Методические подходы к коррекции и профилактике расстройств личности и поведения у заключённых молодого возраста // Від фундаментальних досліджень – до медичної практики, Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. – Харків, 2005. – С. 173 – 174. Хаустов М.Н. Принципи формування декомпенсації психічного стану ув’язнених молодого віку // Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини ХМАПО. – Харків, 2005. – С. 96 – 97. АНОТАЦІЯ Хаустов М.М. Розлади особистості у правопорушників молодого віку (клініко-психопатологічна характеристика та підходи до профілактики декомпенсацій) – Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.16 - психіатрія. Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України. Харків, 2006 У ході роботи було проведено комплексне обстеження 172 засуджених, які відбувають покарання з встановленим діагнозом розлад особистості у дорослих, 128 засуджених без психічних розладів та 100 законослухняних осіб, які знаходяться на обстеженні та лікуванні із діагнозом розлад особистості. Виділено комплекс негативних факторів соціальної ізоляції, що провокують розвиток декомпенсації психічного стану у засуджених з розладами особистості. Установлено, що в клінічній структурі розладів особистості у осіб молодого віку, які знаходяться в місцях позбавлення волі, домінують дисоціальний, істеричний, емоційно - хитливий та параноїдний розлад. Прогностичними критеріям розвитку станів декомпенсації в ув'язнених молодого віку з розладами особистості є: несприятливі фактори пенітенціарного стресу; різке примусове припинення прийому психоактивних речовин; неконтрольована агресивність, афективність поведінки, невідповідність емоційних реакцій ситуації, постійна напруга з неможливістю розслабитися, занепокоєння, тривога, порушення режиму утримування, схильність до втеч, загострення особливостей особистості; висока конфликтность; низька працездатність, активність, незадовільне самопочуття, високий рівень тривожності, дратівливості. Розроблено комплекс профілактичних заходів розвитку станів декомпенсації розладів особистості в ув'язнених. Ключові слова: розлади особистості, особи, які знаходяться в місцях позбавлення волі, декомпенсація, прогностичні критерії АННОТАЦИЯ Хаустов М.Н. Расстройства личности у правонарушителей молодого возраста (клинико-психопатологическая характеристика и подходы к профилактике декомпенсаций) – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 - психиатрия. Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины. Харьков, 2006 В ходе работы с целью клинико - психопатологической характеристики расстройств личности у лиц молодого возраста, находящихся в местах лишения свободы и разработки принципов профилактики развития декомпенсации указанной патологии было проведено комплексное обследование 400 человек обоего пола в возрасте 18-35 лет. Все обследованные были разделены на 3 группы. В первую группу вошли 172 осужденных правонарушителя отбывающих наказание в колониях общего и строгого режима с установленным ОбСЭК диагнозом расстройства личности у взрослых. Вторую группу составили 128 осужденных без психических расстройств. В третью группу вошли 100 законопослушных человек, находящихся на обследовании и лечении в ХОКПБ № 3 с диагнозом расстройство личности у взрослых. Выделен комплекс негативных факторов социальной изоляции, провоцирующих развитие декомпенсации психического состояния у обследованных осужденных с расстройствами личности: постоянный надзор, личные досмотры и обыски, ограничение свободы передвижения, постоянный конвой, строгий внутренний распорядок, замкнутая система общения, коренной ломки жизненного стереотипа отсутствие свиданий, принуждение к физическому труду, неудовлетворительные социально-гигиенические условия, невозможность удовлетворения сексуальных потребностей. Установлено, что в клинической структуре расстройств личности у лиц молодого возраста находящихся в местах лишения свободы доминируют диссоциальное, истерическое, эмоционально-неустойчивое и параноидное расстройства. Прогностическими критериями развития состояний декомпенсации у заключенных молодого возраста с расстройствами личности являются: неблагоприятные факторы пенитенциарного стресса; резкое принудительное прекращение приема психоактивных веществ; неконтролируемая агрессивность, аффективность поведения, несоответствие эмоциональных реакций ситуации, постоянное напряжение с невозможностью расслабиться, беспокойство, тревога, нарушение режима содержания, склонность к побегам, заострение особенностей личности; высокая конфликтность; низкая работоспособность, активность, неудовлетворительное самочувствие, высокий уровень тревожности раздражительности. Как показали результаты исследования, в условиях пенитенциарной системы целесообразным является использование комплекса профилактических мероприятий, включающего в себя: корректировку всех режимных мероприятий с учетом личностных особенностей и психического состояния правонарушителя; регулярные осмотры психиатром заключенных с расстройствами личности; выделение групп риска развития декомпенсаций и динамическое наблюдение за ними; своевременную и адекватную коррекцию развившихся декомпенсаций; введение в штат медицинских частей ИТК медицинского психолога; оценку психоэмоционального состояния, личностных особенностей правонарушителей и прогнозирование их поведенческих реакций в условиях пенитенциарного стресса. Ключевые слова: расстройства личности, лица находящиеся в местах лишения свободы, декомпенсация, прогностические критерии ANNOTATION Khaustov М.N. Disorders of personality and behaviour in young prisoners (clinical-psychopathological characteristics and principles of prophylaxis of decompensation) – A manuscript. Dissertation for the candidate of medical science degree on specialty 14.01.16 – psychiatry. Institute for neurology, psychiatry and narcology AMS of Ukraine. Kharkiv, 2006. There are results of complex examinations of 172 prisoners with diagnosis of disorders of personality and behaviour, 128 prisoners without mental disorders and 100 law-abiding citizens with diagnosis of disorders of personality and behaviour in the work. The complex of negative factors of social isolation, which provoke development of decompensation of mental state in prisoners with disorders of personality and behaviour. It was found that in clinical structure of disorders of personality and behaviour in young prisoners disocial, hysteric, emotional - unstabile and paranoid disorders are dominant. The prognostic criteria of development of decompensation in prisoners with disorders of personality and behaviour are worked out. The complex system of prophylaxis of decompensation is worked out. Key words: disorders of personapity and behaviour, prisoners, decompensation, prognostic criteria. PAGE 15 PAGE 23 PAGE 16 PAGE 23

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020