ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ

МЕДИЦИНИ імені С.З. ҐЖИЦЬКОГО

РОЖКО

МИКОЛА СТЕПАНОВИЧ

УДК 619:618.7-0.85.0.37

Роль умовно-патогенних мікробів сперми у розвитку субклінічного
ендометриту у корів та телиць

16.00.07 – ветеринарне акушерство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів — 2004 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державному науково-дослідному контрольному інституті
ветеринарних препаратів та кормових добавок (ДНДКІ ветпрепаратів та
кормових добавок) Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч
науки і техніки України, член-кореспондент УААН

Косенко Михайло Васильович, Державний науково-дослідний контрольний
інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, заступник
директора

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Чухрій Борис Миколайович,

головний науковий співробітник лабораторії відтворення стада, Інститут
землеробства і тваринництва Західного регіону УААН

кандидат ветеринарних наук

Стравський Ярослав Степанович,

Тернопільська дослідна станція Інституту ветеринарної медицини УААН,
завідувач лабораторії акушерства і гінекології

Провідна установа Державний агроекологічний університет України

Міністерства аграрної політики України (м. Житомир).

Захист відбудеться “ 4 ” листопада 2004 року о 14 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській національній
академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010
Україна, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010 м.
Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “2” жовтня 2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат ветеринарних наук, доцент В.З. Салата

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здатність до відтворення є однією із фізіологічних
функцій ссавців, що на різних етапах онтогенезу, починаючи з
гаметогенезу, запліднення, внутрішньоутробного розвитку, родів,
постнатального розвитку, статевого дозрівання і впродовж усього
репродуктивного життя тварин знаходиться під постійним впливом факторів
внутрішнього та зовнішнього середовища. Порушення цього складного
фізіологічного взаємозвязку призводить до виникнення патологічних станів
у репродуктивній системі та неплідності тварин.

Вивченню етіопатогенезу неплідності тварин присвячено чимало робіт
вітчизняних та зарубіжних учених, проте вона досі залишається актуальною
проблемою у тваринництві та ветеринарній медицині. Однією з
розповсюджених форм неплідності у тваринництві є симптоматична (Завірюха
В.І. 1991, Любецький В.Й., 1997, Яблонський В.А., 2000; Чухрій Б.М.
2001; Звєрєва Г.В, Хомин С.П., 2001; Косенко М.В., 2002, Калиновський
Г.М. 2002; Харута Т.Г. 2002). За даними Звєрєвої Г. В. і ін. септичні
ускладнення у післяродовий період є досить поширеною формою неплідності
самок. Вони уражають від 10 до 72% самок молочного стада і найчастіше
реєструються у формі гострого ендометриту.

У зв`язку із широким використанням штучного осіменіння особлива роль при
виникненні симптоматичної неплідності тварин належить неспецифічній
умовно-патогенній мікрофлорі (кишковій та синьогнійній паличці,
стафілококам, протею, різним видам грибів), яка спричиняє розвиток
запальних процесів у статевих органах. За даними Мартиненко Н.А. (1971),
Парусова В.П. (1974), Кремлева Е.П. (1979) на частку неспецифічної
мікрофлори припадає 64-69% усіх випадків контамінації матки та плодів
корів.

Мікробне забруднення сперми бугаїв є головною причиною зниження
запліднюючої здатності сперміїв, порушення ембріогенезу, виникнення
абортів, метритів, народження мертвих або слабких, нежиттєздатних телят
(Звєрєва Г.В., Балашов Н.Г. 1974; Косенко М.В 1994).

Досі серед дослідників відтсутня єдина думка про мікробне забруднення
сперми бугаїв та вплив мікроорганізмів на функцію відтворення у корів.
Неповністю з`ясовано вплив окремих видів патогенних мікроорганізмів і їх
асоціацій на виживання, акросомальний аппарат, здатність сперміїв до
запліднення. Недостатньо вивчено вплив неспецифічної мікрофлори на
розвиток гінекологічної патології, яка призводить до симптоматичної
неплідності корів і телиць.

У зв’язку з вказаним актуальним є розробка нормативно-технічної
документації для лікування та профілактики ендометритів у корів та
санації сперми бугаїв-плідників, що становить теоретичне і практичне
значення роботи.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є частиною наукової тематики ДНДКІ ветпрепаратів та кормових
добавок: “Розробити, вдосконалити та апробувати методи контролю
біологічних препаратів (держреєстрація № UA 01002790 P та UA
01964003863), а також пов`язана з державною програмою наукових
досліджень у галузі ветеринарної медицини “Вивчити вплив на
санітарно-біологічні показники сперми фізіологічного стану
бугаїв-плідників, технологічних прийомів роботи на державних племінних
станціях України; встановити джерело мікробної контамінації сперми
бугаїв-плідників і вивчити вплив мікробів на морфологію сперміїв.
Розробити заходи по підвищенню санітарно-біологічних показників сперми
та заплідненості корів і телиць” (держреєстрація № 81100077).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було з`ясування ролі
умовно-патогенної мікрофлори сперми бугаїв-плідників у розвитку
ендометриту у корів і телиць. Для реалізації мети нами були поставлені
наступні завдання:

– встановити джерела мікробного забруднення сперми бугаїв-плідників у
процесі технологічної обробки;

– з`ясувати кількісний та якісний склад мікроорганізмів із змивів
різних об`єктів, що використовуються при взятті сперми;

– визначити загальну мікробну забрудненість та колі-титр із внутрішніх
стінок препуцію та секретів придаткових статевих залоз бугаїв;

– визначити загальну мікробну забрудненість сперми плідників, залежно
від технології її отримання;

– встановити видову належність і патогенність бактерій, виділених із
сперми бугаїв-плідників;

– визначити чутливість виділених штамів мікроорганізмів до антибіотиків
і сануючих препаратів;

– вивчити вплив сануючих препаратів на ступінь мікробної забрудненості
замороженої сперми бугаїв;

– вивчити вплив мікрофлори, виділеної з сперми бугаїв на здатність
сперміїв до запліднення та розвиток запальних процесів у статевому
апараті самок.

Об’єкт дослідження – нативна, відтаяна після замороження та заморожена
сперма бугаїв, корови та нетелі чорно-рябої породи при різних
патологічних процесах у післяродовий період, мікроби-контамінанти сперми
та родових шляхів у післяродовий період.

Предмет дослідження – вдосконалення існуючих та впровадження нових
методів контролю санітарної якості сперми плідників, розробка нових
методів етіотропної та патогенетичної терапії корів, хворих на
післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, та нормативної бази щодо
контролю нативної та замороженої сперми бугаїв.

Методи дослідження – акушерсько-гінекологічні, клінічні, біохімічні,
електронно-мікроскопічні, серологічні, мікробіологічні та біометричні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексні
дослідження сперми бугаїв-плідників на різних етапах технологічної
обробки з врахуванням віку бугаїв і сезону року. Вивчено якісний та
кількісний склад бактерій і грибів у спермі, статевій системі самок при
ендометритах. Встановлено резистентність виділених штамів
мікроорганізмів до нових антибактерійних і сануючих препаратів. Вивчено
вплив препаратів „Декомсан” та „Антисепт Д” застосованих для санації
сперми і порожнини матки корів при ендометриті на рівень бактеріального
забруднення, життєздатність сперміїв і фізіологічний стан корів, який
контролювали за виздоровленням. Наукову новизну підтверджено патентами:
препарат для санації сперми бугаїв „Декомсан”23.12.1993 UA 22016,
30.04.98., Маткові супозиторії „Ендодек” для корів 16.08.2002.
№2002086791, 14.04.2003.

Практичне значення одержаних результатів. На основі отриманих даних
розроблено ДСТУ 3535-97 „Сперма бугаїв нативна” (технічні умови), що
дало можливість стандартизувати методи контролю якості нативної сперми
бугаїв-плідників. Розробка нового сануючого препарату Декомсан ТУ У
46.15.325-98, що забезпечує ефективну санацію сперми відносно
умовно-патогенної мікрофлори та грибів. Для лікування корів, хворих на
ендометрит запропоновано новий препарат на піноутворюючій основі
Антисепт-Д ТУ У 46.00483010.008-93.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто виконано весь обсяг
лабораторних досліджень, проведено статистичну обробку результатів і їх
аналіз, підбір і підсумовування наукової літератури. Розробка програми
наукових досліджень та обговорення отриманих даних проводилися спільно з
науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідались,
обговорювались і отримали загальне схвалення на засіданнях вченої ради
ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок (1991 – 2003 рр.),
міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми
ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів
тваринництва” (Львів 9-11 жовтня 1997); ІІІ міжнародній
науково-практичній конференції „Проблеми неінфекційної патології тварин”
(Біла Церква 2000); ІІІ міжнародному симпозіумі Україна-Австрія
(Чернівці 14-16 вересня 2000); Всероссийской научной конференции
„Совершенствование методов контроля, стандартизации и сертификации
ветеринарных препаратов” (Москва 14-15 февраля 2001); міжнародній
науково-практичній конференції „Здобуття і перспективи ветеринарного
акушерства” (Львів 24-25 жовтня2002); міжнародній науково-практичній
конференції „Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного
ведення тваринництва (Харків 2 червня 2003).

Публікації матеріалів досліджень. За темою дисертаційної роботи
опубліковано 14 наукових статей, із них 8 входять до переліку,
затвердженого ВАК України, отримано 2 патенти на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках
комп’ютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури за темою
й вибором напрямків досліджень, результатів власних досліджень, аналізу
та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій
виробництву, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота
ілюстрована 35 таблицями, 9 додатками. Список використаних джерел
включає 291 найменування, в тому числі 54 іноземних.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили впродовж 1991-2002 років у ДНДКІ ветпрепаратів та
кормових добавок, господарствах Львівської області та Львівському
обласному племінному об`єднанні (ЛОПО), Дрогобицькому державному
міжрайплемобєднанні (ДМРПО) та Судово-Вишнянському міжрайонному
племінному об`єднанні (СВМПО).

Об`єктами лабораторних досліджень були: 1356 проб сперми, в т.ч.
нативної – 765; розбавленої до еквілібрації – 182; розбавленої після
еквілібрації – 196, замороженої — 213; 118 змивів із порожнини препуцію;
144 змиви з покриву шкіри; 156 проб секретів придаткових статевих залоз;
60 проб середовища для розбавлення сперми; 65 змивів з інструментів,
посуду та рук лаборантів; 96 проб повітря манежу для взяття сперми та
виробничих приміщень; 32 проби скрапленого азоту, а також вміст матки
від корів і нетелів у різні терміни після отелення та з гострими формами
запальних процесів.

Досліди проводили на нетелях, коровах та бугаях чорно-рябої породи за
загальноприйнятими в господарствах умовах годівлі та утримання.
Відтворення стада організоване на основі застосування методу штучного
осіменіння (маноцервікальний та ректоцервікальний) з використанням
замороженої сперми бугаїв.

При проведенні дослідів тварин розподіляли в дослідні та контрольні
групи за принципом аналогів, враховували вік, стать, вгодованість,
клінічний статус, продуктивність та умовами утримання.

Піддослідні тварини протягом експериментальних досліджень були клінічно
здоровими. Бугаї-плідники щоденно користувалися моціоном у кільцевому
коридорі. Сперму отримували на вкорочену, асептично підготовлену, штучну
вагіну з одноразовим спермоприймачем. Із спермоприймача проби сперми, з
дотриманням правил асептики переносили в стерильні пеніцилінові флакони,
які в термосі з льодом направляли для дослідження не пізніше як через
3-и години після відбору проб. Проби замороженої сперми переносили в
стерильні пеніцилінові флакони (необлицьовані гранули) або у тканинні
мішечки (облицьовані гранули), поміщали в посудину Дьюара СД-5 та
направляли в лабораторію. В усіх випадках досліджувану сперму бугаїв
розбавляли стерильним ізотонічним розчином натрію хлориду у
співвідношенні 1:10, а потім проводили послідовні розведення 1:100,
1:1000 і т.д., залежно від очікуваного ступеня забруднення об`єктів. З
кожного розведення по 0,5 або 1 мл проби висівали в чашки Петрі з
м`ясопептонним агаром. Матеріал, що досліджувався, інкубували при t
37,5оС упродовж 48 год. Перед проведенням досліджень, ізотонічний розчин
натрію хлориду, середовище для розбавлення та лабораторний посуд
перевіряли на стерильність.

Відбір проби на мікробіологічні дослідження проводили згідно ГОСТу
209092-1-75 та ГОСТу 20909-2-75 “Сперма быков неразбавленная. Методы
микробиологических исследований”. Сперму бугаїв заморожену досліджували
згідно методики мікробіологічних досліджень замороженої сперми бугаїв
племінних підприємств (1983 р). Виділення та ідентифікацію культур
синьогнійної палички з сперми та матеріалів геніталій від тварин
проводили згідно з методичними рекомендаціями, розробленими В.А.
Зуділіним і ін. (1982). За умов культивування анаеробів сперму
бугаїв-плідників висівали у дві пробірки з середовищем Кітт-Тароцці.
Засіяні пробірки витримували в термостаті при t 37оС упродовж 10 діб.
Через кожні 3-4 дні готували мазки, фарбували їх за Грамом та
ідентифікували. Змиви з порожнини препуція бугаїв отримували після
попереднього туалету зовнішньої поверхні статевих органів. Вводили по 10
мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду в порожнину препуцію
за допомогою стерильного шприца та гумової трубки, а лівою рукою
проводили масаж упродовж 1-2 хвилин, потім пробу змиву набирали
стерильним шприцом і переносили в пробірки. Посів та підрахунок колоній,
що виросли, проводили у тій же послідовності, що і сперми. Секрет
придаткових статевих залоз відбирали від бугаїв перед актом еякуляції в
стерильні скляні флакони з притертими корками. Для взяття змивів із
покриву шкіри, зовнішньої поверхні приладів, інструментів та обладнання,
що застосовується при роботі зі спермою, використовували спеціально
змонтовані пробірки: на кінці металевого дроту або скляної палички,
пропущеної через ватно-марлевий корок, фіксували тампон. У змонтовані
пробірки з корками та тампонами наливали ізотонічний розчин натрію
хлориду та стерилізували в автоклаві. Для мікробіологічного контролю
проводили змиви за допомогою цих тампонів у кількості 0,1 мл і висівали
на МПБ, МПА, середовище Кітт-Тароцці, Сабуро, ДУКС-5, кров`яний агар і
ліцетиназний агар. Подальші дослідження проводили за принципом
визначення загальної мікробної та грибкової забрудненості сперми.

З метою вивчення джерел мікробної забрудненості сперми бугаїв, провели
серію дослідів щодо визначення ступеня забрудненості повітря манежу,
покриву шерсті, до взяття сперми, а також після 1-го, 3-го, 6-го, 9-го
та 12-го бугая.

Дослідження мікрофлори повітря проводили за методом Коха
(седиментаційний метод). Заміри проводили в різних місцях, відступивши
від поздовжніх, торцевих стін на 1-2 метри та в центрі. Проби повітря
забирали на висоті 60-120 см від рівня підлоги, щоб дослідити зони
лежання та стояння тварин. У вказаних місцях розставляли стерильні
бактеріологічні чашки в рівних кількостях із МПА, кров`яним агаром.
Після 10 хвилинної експозиції чашки Петрі закривали та ставили в
термостат для інкубації при t 37,5оС протягом 24 годин.

Матеріал протягом трьох годин доставляли у лабораторію у термосах із
льодом. Із цих проб проводили посіви на МПА, МПБ, сольовий агар,
кров`яний агар, середовища Плоскірєва, Левіна, сульфіт агар, Ендо,
Сабуро та ДУКС-5.

З метою вивчення впливу патогенних бактерій на спермії, в розбавлену
сперму вносили добові культури E. coli, St. aureus, Ps. аeruginosa та
Pr. mirabilis — в кількості 0,5 та 1 млрд. м.т./мл, приготовлені на
ізотонічному розчині натрію хлориду.

Вплив санітарної якості еякуляту на запліднювальну здатність сперміїв та
наступний перебіг тільності у корів та телиць вивчали у виробничому
досліді шляхом бактеріологічного дослідження сперми перед осіменінням на
пункті штучного осіменіння. Піддослідних корів і телиць осіменяли
спермою, що відповідала та не відповідала вимогам санітарних норм, а
також несанованою спермою і санованою препаратами Спермосан-3,
Спермосан-ППК і розробленим нами новим сануючим препаратом – Декомсан.

З метою встановлення впливу виділених із сперми бактерій Ps. aeruginosa
та мікроорганізмів роду Proteus на виникнення субклінічного ендометриту,
а також на відтворну здатність самок, в господарствах Кам`янко-Буського
району проведені досліди на п’ятьох групах корів та телиць-аналогів
чорно-рябої породи за віком, продуктивністю, часом отелення, перебігом
післяотельного періоду, осімінених спермою, що відповідала (до 500
м.т./мл) та не відповідала (більше 500 м.т./мл) вимогам
ветеринарно-санітарних правил та інфікованою мікробними асоціаціями.

З метою встановлення терапевтичної ефективності Антисепту – Д підбирали
дві групи корів із клінічними проявами післяродових ендометритів по 5-10
тварин у кожній.

Ефективність лікування тварин вираховували за часом, що був затрачений
на лікування, кількістю застосованого препарату, процентом вилікуваних
тварин, кількістю діб від початку лікування до запліднення, індексом
осіменіння та сервіс-періодом.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Джерела мікробної забрудненості сперми бугаїв-плідників у процесі
технологічної обробки. Забрудненість покриву шкіри бугаїв-плідників на
ЛОПО становила від 11000 до 79650 м.т./мл, на ДМРПО – від 450 м.т./ мл
до 617000 м.т./ мл. Видовий склад мікроорганізмів представлений
наступними бактеріями: E. coli, Ps. aeruginosa, Proteus sp.,
Staphylococcus sp., Fungi sp., Bac. megaterium, Bac. subtilis. Мікробна
забрудненість повітря манежу для взяття сперми значно зростає по мірі
надходження тварин. Так, до взяття сперми мікробна забрудненість була
від 608 м.т на 1 м3 у зимово-весняний період до 2816 та 607, відповідно,
в літній та осінній сезони року. Найвища мікробна забрудненість повітря
манежу припадає на період взяття сперми від 9–12 тварини (9600 ± 98
м.т./1 м3 ). Забрудненість мікроорганізмами збільшилась порівняно з
вихідним у 6,1 рази після 9 взяття та у 15,8 рази після 12 бугая в
зимово-весняний період року. Найменша забрудненість повітря манежу
виявлена в осінній період року і становила 823 ± 18 м.т./ м3, хоча
максимум забруднення припадав теж на 9–12-е взяття сперми. В кінці
роботи мікробна забрудненість збільшилась порівняно з початком в
зимово-весняний період у 9,8 рази, літній – у 1,8 рази та в осінній у
1,3 рази. У пробах повітря в основному виділяли кокову мікрофлору, гриби
та сапрофіти.

Отже, виявлена пряма залежність між мікробною забрудненістю повітря
манежу в різні сезони року та кількістю тварин, що знаходились в даному
приміщенні.

Кількісний та якісний склад мікроорганізмів із змивів різних об’єктів,
що використовуються при взятті сперми. При дослідженні змивів із різних
об’єктів, що використовуються при взятті сперми (штучні вагіни,
одноразові спермоприймачі, піпетки, пінцети, стінки термостатів з
вагінами, столи в стерильній кімнаті, руки техніка, руки лаборантів,
марлеві мішечки для гранул, проби скрапленого азоту) встановлено, що
найвища мікробна забрудненість була в пробах скрапленого азоту (2150 ±
55 в 1см3 ) та на стінках термостатів з вагінами (10230 ± 98 в 1см3).
Найменш контамінованими були руки лаборантів (8 ± 0,5 в 1см3), піпетки
(4 ± 0,2 в 1см3), марлеві мішечки для гранул (20 ± 2 в 1см3), а
стерильними – одноразові спермоприймачі та столи в стерильній кімнаті.
Із досліджуваних об’єктів в основному виділяли наступну мікрофлору: St.
epidermidis, St. aureus, E. coli, Pr. vulgaris, Bac. subtilis та Fungi.

Отже, основним джерелом забруднення сперми бугаїв є проби скрапленого
азоту та змиви з поверхні стінок термостатів для вагін.

Визначення загальної мікробної забрудненості та колі-титру із змивів
внутрішньої поверхні мішка препуцію та секретів придаткових статевих
залоз бугаїв-плідників. Мікробна забрудненість із змивів внутрішньої
поверхні препуцію бугаїв, що належать ЛОПО була в межах від 0 до 35 000
м.т./см3, а у бугаїв, що належать ДМРПО та СВМПО загальна мікробна
забрудненість коливалася від 600 до 275 000 та до суцільного росту
мікроорганізмів на чашках Петрі. Видовий склад виділених мікроорганізмів
був наступний: Е. cоli; St.aureus; St. epidermidis; Рs. аеruginosa; Рг.
vulgaris; Рг. mirabilis; Рг. геtgeri; В. subtilis та гриби – Aspergillus
fumigatus, Saprolegnia ferrax, Rhizopus nigricans, Mucor racemasus,
Aspergillus niger. Причому з 80% змивів висівали Рs. аеruginosa.
Колі-титр у 1 мл препуційних змивів був найнижчим у плідників на ЛОПО.

При дослідженнні 119 проб секретів придаткових статевих залоз: мікробна
забрудненість у бугаїв на ЛОПО становила 49000 ± 2500 м.т./см3, ДМРПО –
52000 ± 3100 м.т./см3. Видовий склад мікроорганізмів був такий: Е. соli;
Рг. vulgaris; St. epidermidis; В. subtilis; Рs. аеruginosa; Рг.
mirabilis; Рs. аеruginosa та грибів — Aspergillus fumigatus, Saprolegnia
ferrax, Rhizopus nigricans, Mucor racemasus, Aspergillus niger. На ЛОПО
із секретів придаткових статевих залоз виділялась Е. соli в межах від
28,5 до 33,3 %, Рs. аеruginosa — 14,2%, St. epidermidis в межах від 33,3
до 51%, мікроорганізмів роду Proteus не виділяли. Колі-титр був в
границях від 0,1 до 0,0001, а у плідників на ДМРПО від 0,1 до 0,001.

Отже, найнижча мікробна забрудненість змивів із внутрішньої стінки
препуцію і секретів придаткових статевих залоз виявлена на ЛОПО.

Мікробна забрудненість сперми бугаїв-плідників залежно від технології
отримання. Вивчаючи мікробну контамінацію нативної сперми, ми отримали
дані, які вказують на те, що від 37,3 до 45,4% еякулятів, що
досліджувалась залежно від технології отримання і замороження сперми не
відповідали вимогам ветеринарно-санітарних правил при репродукції
сільськогосподарських тварин ГОСТ 23745–79 ”Сперма быков неразбавленная,
свежеполученная”.

Так, на ЛОПО (Харківська технологія асептичного отримання сперми) із 337
проб нативної сперми, отриманих від 60 бугаїв-плідників 126 проб (37,3%)
виявились такими, що не відповідали ветеринарно-санітарним нормам, на
ДМРПО (загальноприйнята технологія необлицьовані гранули) із 245 проб,
отриманих від 28 бугаїв не відповідали вимогам – 105 (42,8%) і на СВМПО
– із 44 проб, отриманих від 8 плідників – 20 (45,4%). Дані дослідження
показали, що кількість еякулятів, що віповідають вимогам
ветеринарно-санітарних норм була на 5,5–8,1% вищою при Харківській
технології отримання сперми, порівняно із загальноприйнятою.

В подальшому ми вивчичили вплив технологічної обробки сперми
(розбавлення до та після еквілібрації і заморожування) на санітарні
показники її якості. Результати досліджень представлені в (табл. 1).

Таблиця 1

Мікробна забрудненість сперми в процесі технологічної обробки

Досліджувана сперма

Кількість проб

(n)

Вільних від мікроорганізмів (проб) Забруднення сперми, м.т/см3

До 5000 (500 ) Більше 5 000 (500)

кількість % кількість % кількість %

Нативна 164 59 36,0 31 19,0 74 45,0

Розбавлена, до еквілібрації 152

85

55,9

30

19,6

37

24,5

Розбавлена. після еквілібрації 155

120

77,4

18

11,6

17

10,9

Заморожена (необлицьовані гранули)

167

109

65,3

51

30,5

7

4,2

Примітка: 5000 – сперма нативна;

500 – сперма розбавлена та заморожена.

З даних таблиці 1 видно, що кількість проб сперми, які не відповідають
НТД в процесі розбавлення до еквілібрації, після еквілібрації та
заморожування зменшується в порівнянні з нативною спермою відповідно на
21,5, 34,1 і 40,8%.

Отже встановлено, що в процесі технологічної обробки мікробна
забрудненість сперми суттєво зменшується за рахунок дії сануючого
препарату після її еквілібрації та заморожування.

Видова належність та патогенні властивості бактерій, виділених із сперми
бугаїв — плідників

При встановленні видової належності мікроорганізмів нами отримано
наступні результати (табл. 2).

Таблиця 2

Характеристика бактерій, виділених із нативної сперми бугаїв, n=96

Види ізольованих бактерій Виділено культур 3 них

Кількість % Патогенних % Апатогенних %

E. coli

46

47,9

22

48 24

52

Ps. aeruginosa

32

33,3

27

84 5

16

Pr. mirabilis

20

20,8

18

90 2

10

St. aureus

10

10,4

1

10 9

90

St. epidermidis

7

7,3

0

0 7

100

Pr. retgeri

14

14,5

6

43 8

57

Pr. vulgarisa

4

4,2

2

50 2

50

B. subtilis

24

25,0

0

— 24

100

З даних таблиці 2 видно, що при дослідженні нативної сперми бугаїв
виділяли: E. coli, 46 випадків (47,9%), причому майже всі культури
виявлялися в асоціаціях; Ps. aeruginosa — в 32 випадках (33,3%) з яких
68% виділились в асоціаціях з іншими бактеріями; мікроорганізми роду
Proteus виділили в 38 випадках (39,6%), з яких 20 штамів віднесено до
виду Рг. mirabilis; 14 штамів до Рг. геtgeri та 4 штами до Рг. vulgaris,
стафілококи — у 17 випадках (17,7%), з яких до St. aureus віднесено 10
штамів і 7 до St. epidermidis; культури протею виділялися в асоціаціях
із синьогнійною та кишковою паличками; Bac. subtilis виділялася у 24
випадках (25%), всі культури виявлялися в асоціаціях.

6

d

f

? o a

6

a

hE*o+ 2AE3’4?5–6^7-8TH8¤9?:3/4<4?uo?eTHTHOOTHTHTH?????C??»» etnr~8?L„†e‡°‹oa******OOIAAAAA****** ?При ідентифікації мікроорганізмів із нативної сперми та змивів із препуцію виділили Е. соli, St. aureus, Рs. аегuginosa, Рг. vulgaris (mirabilis et retgeri), Сіtrobacter, Shigella, КІеЬsiella, Aspergillus fumigatus, Saprolegnia ferrax, Rhizopus nigricans, Mucor racemasus, Aspergillus niger, Вас. subtilis. Слід зауважити, що з розбавленої та заморожено-розмороженої сперми виділили значно меншу кількість мікрофлори. Видовий склад мікроорганізмів, виділених із придаткових статевих залоз та покриву шкіри представлений майже ідентичними бактеріями, лише з секретів не виділили грибів. Зі змивів обладнання, посуду та інструментів виділили Е. соli, St. epidermidis, Вас. subtilis. Чутливість виділених штамів мікроорганізмів до антибіотиків. Значна кількість виділених культур мікроорганізмів виявилась нечутливими до антибіотиків, що найбільш часто застосовуються у практиці ветеринарної медицини та при санації сперми. Так, з 108 культур кишкової палички тільки 63 (58%) були чутливими до левоміцетину та 58 проб (53,7%) до тетрацикліну, а до решта 6 антибіотиків дані культури виявились резистентними. З 73 культур синьогнійної палички тільки 23 (31,5%) виявились чутливими до стрептоміцину, до решта антибіотиків дані ізоляти були резистентними. Досліджені 33 культури Рг. mirabilis чутливі до левоміцетину, 14 культур - до тетрацикліну, до решти антибіотиків – слабочутливі або нечутливі. Проведеними дослідженнями встановлено, що мікроорганізми, які виділяються із сперми бугаїв-плідників не є чутливими або слабкочутливими до бензилпеніциліну натрієвої солі, стрептоміцину, поліміксину та канаміцину. Тому наступним етапом роботи було вивчення чутливості виділених мікроорганізмів до сануючих препаратів: спермосан - 3, спермосан ППК, а також до декомсану. Спермосан – 3 є малоефективним у відношенні Ps.aeruginosa (500 мкг/см3), St. aureus (62,5 мкг/см3), St.epidermidis (62,5 мкг/см3). Бактеріостатична активність спермосану ППК відносно бактерій Ps.aeruginosa становила 250 мкг/см3; St. aureus 62,5 мкг/см3, St.epidermidis 15,6 мкг/см3 і Pr.vulgaris 125 мкг/см3. Бактеріостатична дія препарату декомсан стосовно до мікроорганізмів була такою: St. aureus – 7,8 мкг/см3, Pr.vulgaris – 7,8 мкг/см3, E.coli – 3,9 мкг/см3, St.epidermidis – 0,45 мкг/см3, Ps.aeruginosa – 3,15 мкг/см3. Декомсан проявив високу бактеріостатичну дію до вищенаведених мікроорганізмів. Отже, антимікробна дія до маркерного мікроорганізму Ps.aeruginosa при дії спермосану – 3 становила 500 мкг/см3, до спермосану ППК – 250 мкг/см3, до декомсану – 31,5 мкг/см3. Вплив сануючих препаратів на ступінь мікробної забрудненості замороженої сперми. При замороженні сперми без сануючих препаратів мікробна забрудненість у порівнянні із нативною спермою зменшилась від 1,3 до 25 разів. При заморожуванні сперми, санованої спермосаном-3, виявлено зменшення мікробної забрудненості у порівнянні з несанованою від 1,3 до 25 разів, а за умови санації сперми декомсаном мікробна забрудненість у порівнянні із санованою спермосаном-3 зменшилась від 1,9 до 10,6 разів, причому у 37,5% проб не виявлено росту мікроорганізмів. Отже, за умови санації сперми декомсаном спостерігається вірогідне зменшення мікробної забрудненості сперми бугаїв у порівнянні з несанованою у 5 разів, а при санації спермосаном-3 зменшується у 2 рази. Вплив мікрофлори, виділеної із сперми бугаїв-плідників на запліднюючу здатність сперміїв та розвиток запальних процесів у статевому апараті самок. З метою вивчення етіологічної ролі умовно-патогенної мікрофлори на відтворювальну функцію корів, нами були проведені досліди зі штучного осіменіння корів спермою, що відповідала і не відповідала вимогам ветеринарно-санітарних правил. Усього заморожено 820 гранул сперми, отриманої від одного бугая, які були розділені на 5 серій: 1-а серія – загальна мікробна забрудненість складала до 500 м.т./см3 (відповідала вимогам ветеринарно-санітарних правил), мікробний фон якої був наступний: St. epidermidis, Bac. subtilis, E.coli; 2-а серія – мікробна забрудненість була в середньому 2500 м.т./см3 із мікробним фоном Ps. аeruginosa, Pr. mirabilis, St. epidermidis, E.coli; 3-я серія загальна мікробна забрудненість була в межах 600 м.т./см3, мікрофлора представлена такими асоціаціями: St. еpidermidis, Bac. subtilis, E.coli; 4-а серія –920 м.т./см3, виділена така асоціація мікроорганізмів: St. epidermidis, Bac. subtilis, E.coli, Pr.vulgaris; 5-а серія –1100 м.т./ см3 і представлена наступними мікроорганізмами: Pr. mirabilis, E.col, St. epidermidis. Усі виділені культури мікроорганізмів зі сперми були досліджені на патогенність шляхом введення суспензії добової культури в кількості 1 млрд. м.т. білим мишам у кількості 0,5 мл. Патогенними виявились культури Ps. aeruginosa і Pr. mirabilis. Корів осіменяли спермою, в першу охоту після родів, а телиць по досягненні 18 місячного віку та живої маси 320-340 кг. Результати досліджень подані в таблиці 3, які свідчать, що в першій (контрольній) групі при осіменінні корів і телиць спермою, що відповідала вимогам ветеринарно-санітарних правил (500 м.т./мл) і містила апатогенну мікрофлору, заплідненість за результатами трьох осіменінь склала 88,8 %. Таблиця 3 Вплив мікробної контамінації сперми на запліднюючу здатність корів та телиць Показники Групи тварин 1 контрольна 1 дослідна 2 дослідна 3 дослідна 4 дослідна Кількість мікробних тіл 500±21 2500±110 600±25 920±68 1100±82 Кількість тварин 36 33 54 49 31 Штучно осіменених: перший раз другий раз третій раз 36 (100%) 16 (44,7%) 7 (19,4%) 33 (100%) 13 (39,3%) 6 (18,2%) 54 (100%) 17 (31,5%) 4 (7,4%) 49 (100%) 18 (36,7%) 6 (12,2%) 31 (100%) 16 (51,6%) 6 (19,3%) Запліднилось: перше осіменіння друге осіменіння третє осіменіння 20 (55,5%) 8 (22,2%) 4 (11,1%) 14 (42,4%) 4 (12,1%) 4 (12,1%) 33 (61,1%) 13 (24,0%) 1 (1,8%) 32 (63,3%) 11 (22,4%) 4 (2,0%) 12 38,7%) 8 25,8%) 4 12,9%) Всього 32 (88,8%) 22 (66,6%) 47 (86,9%) 43 (87,7%) 24 77,4%) При осіменінні корів у другій дослідній групі, спермою, що не відповідала вимогам ветеринарно-санітарних норм (2500 м.т./см3) і містила асоціацію патогенних мікроорганізмів заплідненість за результатами трьох осіменінь складала 66,6% тварин, що на 22,2% нижче, ніж в контролі. У другій та третій групах (відповідно 600 та 920 м.т./см3) запліднюваність самок була майже однакова – 86,9% та 87,7%. У четвертій дослідній групі при осіменінні корів і телиць спермою, що не відповідала вимогам ветеринарно-санітарних правил (1100 м.т./см3) мікробний фон був представлений патогенним штамом Pr. mirabilis. Запліднюваність за результатами трьох осіменінь становила 77,4%, що на 11,4% нижче, ніж в контролі. Отже, при використанні сперми, контамінованої асоціаціями бактерій Ps. аеruginosa, Pr. mirabilis та St. epidermidis, запліднюваність знизилась на 22,2% порівняно з контролем, а при контамінації сперми культурами Pr. mirabilis, E. coli та St. epidermidis – на 11,4%. У подальшому нами було проаналізовано перебіг післяродового періоду і тривалості лікування корів, хворих ендометритами, у вмісті матки яких виявляли асоціації мікроорганізмів: E. сoli, St. еpidermidis, Baс.subtilis, St. аureus (перша група) та асоціації: St. aureus, E. сoli, Baс.subtilis, Ps. аeruginosa, Pr.mirabilis, Ps. аeruginosa, Pr. mirabilis (друга група). Для лікування ендометритів нами розроблений препарат Антисепт-Д, який застосовують внутрішньоматково по 2-3 супозиторії з інтервалом 24 години, протягом 3-5 діб. Результати досліджень подані в табл. 4. Таблиця 4 Вплив асоціації мікроорганізмів на тривалість лікування корів, хворих на ендометрит Групи тварин Кількість корів Тривалість лікування Cервіс-період Період від розтелення до запліднення Запліднення корів Вибраковано корів Кількість % Кількість % Перша 6 21 66,7 102,6 5 83,3 1 16,6 Друга 8 39 89,7 144,2 5 62,5 3 37,5 Дані, наведені в таблиці 4 показують, що наявність у вмісті матки мікробів роду Proteus і Pseudomonas при хронічному ендометриті, негативно вплинув на тривалість лікування (воно збільшилась на 18 днів), час від отелу до осіменіння в другій групі тварин також збільшився. Запліднюваність корів в першій групі була вища на 20,8% в порівнянні з другою. Процент вибракуваних корів в другій групі був вищим і склав 37,5%. Отже, встановлено негативний вплив умовно-патогенної мікрофлори на запліднюваність корів. Так, при мікробній контамінації сперми до 500 м.т./см3 запліднюваність становила 88,9 %, а при осіменінні спермою, яка містить 2500 м.т./см3 – 66,6 %, що на 22,3% нижче, ніж в контролі. ВИСНОВКИ У дисертації, відповідно до поставленої мети, вперше отримано результати комплексної ветеринарно-санітарної оцінки сперми бугаїв-плідників на предмет екзогенного та ендогенного мікробного забруднення залежно від технології отримання та технологічної обробки сперми, а також встановлено вплив мікробів-контамінантів на біологічні і біохімічні показники та здатність сперміїв бугаїв-плідників до запліднення, що підтверджується наступними висновками. 1. Основними екзогенними джерелами мікробного забруднення сперми бугаїв є: повітря манежу для взяття сперми, стінки термостата, шкірний покрив, рідкий азот. Ендогенні джерела – порожнина препуційного мішка, секрети придаткових статевих залоз. 2. Мікрофлора змивів із шкірного покриву, і змивів із внутрішньої поверхні препуцйного мішка, секрету придаткових статевих залоз, повітря манежу в сезонному аспекті та інших об`єктів не ідентична. Зокрема, із змивів шкірного покриву, виділено та ідентифіковано 7 видів бактерій, повітря манежу – 5, змивів із внутрішньої поверхні препуційного мішка – 9. 3. На кожному етапі проходження сперми від отримання, розбавлення до еквілібрації та заморожування, мікробна забрудненість сперми знижується в порівнянні із нативною відповідно на 21,5, 34,1 і 40,8%. 4. Санітарна якість нативної сперми бугаїв-плідників залежить від сезону року. Зокрема, в осінній період вона у 1,41 рази вища, ніж у літній та у 1,16 раз вища, ніж у зимово-весняний. 5. У процесі технологічної обробки сперми бугаїв-плідників встановлене зменшення мікробної забрудненості. Виділені бактерії з сперми: нативної - 12 видів, розбавленої сперми до еквілібрації – 9, після еквілібрації – 8, відтанутої після заморожування – 5. 6. Умовно-патогенна мікрофлора сперми бугаїв-плідників негативно впливає на запліднюваність корів. Осіменіння корів і телиць спермою, що відповідала ветеринарно-санітарним вимогам (до 500 м.т./см3) запліднюваність за результатами трьох осіменінь становила 88,8%, а при осіменінні спермою, що не відповідала ветеринарно-санітарним вимогам (від1100+82 до 2500+110 м.т./см3) і контаміно- вана патогенними штамами мікроорганізмів запліднюваність становила лише 66,6%, що на 22,2% нижче, ніж у контролі. 7. Мікрофлора, виділена із сперми бугаїв та гені талій корів при різних запальних процесах виявилась слабко чутлива до сануючих препаратів: Спермо- сану-3, Спермосану-ППК, а до Декомсану дані культури проявили високу чутливість. Так, до маркерного мікроорганізму Ps.aeruginosa максимальна бактерицидна дія Спермосану-3 становила 500 м.т./см3, до Спермосану-ППК – 250 мкг/см3, до Деком сану – 31,5 мкг/см3. 8. Виконаний комплекс науково-практичних робіт дозволив вперше в Україні розробити і затвердити нормативно-технічну документацію щодо ветеринарно-санітарного контролю нативної сперми (ДСТУ 35-35 – 97 „Сперма бугаїв нативна”), де регламентовано максимально допустимі норми мікробного забруднення (до 500 м.т./см3). ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ З метою контролю санітарної якості нативної сперми бугаїв розроблено ДСТУ 35-35 – 97 „Сперма бугаїв нативна” (технічні умови), що дає можливість регламентувати її загальну мікробну забрудненість та колі-титр. Для контролю санітарної якості замороженої сперми бугаїв-плідників відділам біологічного контролю племінних підприємств та державним лабораторіям ветеринарної медицини користуватися „Методикою мікробіологічного дослідження замороженої сперми бугаїв-плідників, що застосовується при штучному осіменінні” (2002); „Методикою мікологічного дослідження замороженої сперми бугаїв-плідників, що застосовується при штучному осіменінні” (2002). Для санації сперми бугаїв-плідників використовувати „Декомсан” ТУ У 46.15.395-98 додаючи до середовища при температурі не вище 45оС безпосередньо перед розбавленням сперми із розрахунку 5000 ОД на 100см3 розбавника, що дає можливість зменшити мікробну забрудненість у 10,6 рази в порівнянні з санованою Спермосаном-3. Для профілактики та лікування ендометритів у корів із профілактичною метою після родів, з ускладненнями або відділенням посліду, „Антисепт-Д” вводити внутрішньоматково коровам дворазово по 2-3 супозиторії: перший раз у день отелення (але не пізніше 48 години після отелення) і другий раз через 24 години після першого введення. З лікувальною метою препарат вводити з інтервалом 24 години. Курс лікування 3-5-діб. Отримані дані щодо санації сперми бугаїв-плідників, лікування корів, хворих на ендометрит, рекомендуємо використовувати в курсах акушерства для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного профілю різних рівнів акредитації. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗАТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1.Рожко М.С. Вплив умовно-патогенної мікрофлори на виживаність сперми бугаїв-плідників in vitro // Зб .наук. праць Білоцерківського аграрного ун-ту. Б.Церква.-2000.-Ч1.-С 134-138. 2. Рожко М.С. Антимікробна дія гентаміцину на мікроорганізми, виділені від ендометрит них корів, при різних температурних режимах рН середовища // Вісн. Дніпропетровського держ.аграрного ун-ту – Дніпропетровськ.-2001.-№2.-С.109-110. 3. Рожко М.С. Мікрофлора матки у корів в післяродовому періоді // Наук. вісн. Львів. держ. акад. вет. мед. ім. С.З. Гжицького.-Львів.-2003.т.5.-№2.Ч.3.-С.7. 4. Рожко М.С., Косенко М.В. Етіологічні особливості штамів синьогнійної палички, виділених із сперми бугаїв-плідників // Між від. Темат. Наук. Збірник „Ветеринарна медицина”.- Харків.- 2003.-. №82. – С.483-485. (Дисертант виконав експериментальні мікробіологічні дослідження, написав статтю). 5. Рожко М.С. Роль умовно-патогенної мікрофлори сперми в розвитку симптоматичної неплідності корів і телиць // Наук. Вісн. Львів. Держ.акад.вет.мед. ім. С.З.Гжицького.-Львів.-2002.-т.4.№5.-С.159-163. 6. Рожко М.С. Роль синьогнійної палички у розвитку псевдомонозу сільськогосподарських тварин. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. // Між від. Темат. Наук. Зб. – Львів. – 1999. – Вип.40-41. – С.185-187. 7. Контроль сперми бугаїв-плідників на грибкове забруднення / М.С.Рожко, І.М.Кушнір, Л.Л.Островська, І.С.Семен, Л.І.Кравець // Наук. – техн. Бюл. ін-ту біол.. тв. – Львів. – 2001. Випуск 1-2. – С.357-358. (Дисертант виконав експериментальні мікробіологічні дослідження, написав статтю). 8. Косенко М.В., Рожко М.С., Кушнір І.М. Ветеринарно-санітарний конртоль сперми бугаїв-плідників // Вет.мед.України.-2001.- №2.-С.31.(Дисертант виконав експериментальні мікробіологічні дослідження, написав статтю). 9. Препарат для санації сперми бугаїв „Декомсан”. М.В.Косенко, О.І.Сергієнко, О.С.Везденко, О.П.Панич, І.Є.Атаманюк, М.С.Рожко, О.В.Лапін // Деклараційний патент на винахід від від 23.12.1993 UA 22016, 30.04.98. Бюл. №2 .(Дисертант виконав експериментальні мікробіологічні дослідження). 10. Маткові супозиторії „Ендодек” для корів / М.В.косенко, М.С.Рожко, О.П.Панич, С.Д.Гуфрій // Деклараційний патент на винахід 16.08.2002, №2002086791, 14.04.2003. Бюл. №4 .(Дисертант виконав експериментальні мікробіологічні дослідження). 11. ДСТУ 3535-97 Технічні умови „Сперма бугаїв нативна” / Ф.І.Осташко, М.В.Зубець, В.П.Буркат, М.В.Косенко, М.С.Рожко та інш. – 1998р. (Дисертант опасав розділ санітарної якості). 12. Рожко Н.С. О переносе микроорганизмов спермиями быков // Тез.докл. І Респ.науч. - произ. конф. “Вклад молодых ученых и специалистов в интенсификацию сельскохозяйственного производства” НИИ земледелия и животноводства Западных районов УССР. - Львов.-1984. - С.122-123. 13. Рожко Н.С. Влияние культур условно-патогенной микрофлоры на интенсивность фруктолиза в сперме быков // Тез. докл. сотруд. ин-та и аспир. научн.-теор. конф. по итогам НИР за 1987 год Каменец-Подольского с.-х. ин-та - Каменец-Подольск. - 1988. - ч. 6.1. - С.98-99. 14. Рожко Н.С., Кушнир И.М., Островская Л.Л. Чувсвительность культур Ps. aeruginosa к антибиотикам и химиотерапевтическим препаратам // Тез. докл. Всеросс. науч. конф. „Совершенствование методов контроля, стандартизации и сертификации ветеринарных препаратов” ВГНКИ – М. - 2001. - С.187-188. (Дисертант виконав експериментальні мікробіологічні дослідження). РОЖКО М.С. Роль умовно-патогенних мікробів сперми у розвитку субклінічного ендометриту у корів та телиць.( Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. ( Львів, 2004. Дисертація присвячена вивченню, науковому обгрунтуванню та ветеринарно-санітарній оцінці сперми бугаїв-плідників на предмет екзогенного та ендогенного, мікробного забруднення залежно від технології отримання та технологічної обробки сперми. Встановлено вплив мікробів-контамінантів на біологічні, біохімічні, морфологічні показники сперми та на її запліднюючу здатність. При виконанні роботи проведено діагностичні, клінічні, імунологічні, мікробіологічні, токсикологічні та біохімічні дослідження. Виконаний комплекс науково - практичних робіт дозволив розробити і затвердити ДСТУ 35-35 – 97 “Сперма бугаїв нативна” (технічні умови), технічних умов України ТУ У “Декомсан” ТУ У 46.15325-98; препаратів для лікування метритів у корів “Антисепт – Д” ТУ У 46.00483010-008-93; “Ендодеку” ТУ У 24.4.00485670.025-02; Методичних рекомендацій по ізоляції і ідентифікації синьогнійної палички із сперми і статевих органів сільськогосподарських тварин (К.2001); Методики мікробіологічного дослідження замороженої сперми бугаїв-плідників, яка застосовується при штучному осіменінні (2001); Інструкція щодо порядку завозу, зберігання, контролю та використання сперми бугаїв-плідників, яка поступає в Україну по імпорту (2003). Ключові слова: відтворення, бугаї-плідники, корови, сперма, ендометрит, бактерії, гриби,декомсан, ендодек, антисепт-Д. РОЖКО Н.С. Роль условно-патогенных микробов спермы в развитии субклинического эндометрита у коров и телок. ( Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 – ветеринарное акушерство. Львовская национальная академия ветеринарной медицины имени С.З.Гжицкого. – Львов, 2004. Диссертация посвящана изучению, научному обоснованию и ветеринарной оценке спермы быков-производителей на предмет экзогенного и эндогенного, микробного загрязнения в зависимости от технологии получения и технологической обработки спермы. Установлено влияние микробов-контаминантов на биологические, биохимические, морфологические показатели спермы и на ее оплодотворяющую способность. При выполнении роботы произведено диагностические, клинические, иммунологические, микробиологические, токсикологические и биохимические исследования. Выполненый комплекс научно-практических робот позволил разработать и утвердить ДСТУ 35-35 – 97 „Сперма бугаїв нативна” (технические условия), технических условий Украины ТУ У Декомсан – ТУ У 46.15325-98; препаратов для лечения метритов у коров Антисепт –Д – ТУ У 46.00483010-008-93; Эндодека ТУ У 24.4.00485670.025-02; Методических рекомендаций по изоляции и идентификации синегнойной палочки из спермы и половых органов сельскохозяйственных животных (2001); Методики микробиологического исследования замороженной спермы быков-производителей, которая используется при исскуственном осеменении (2001); Инструкция по порядку завоза, сбережения, контроля и использования спермы быков-производителей, которая поступает в Украину по импорту (2003). Ключевые слова: воспроизводство, быки-производители, коровы, сперма, эндометрит, бактерии, грибы, декомсан, эндодек, антисепт-Д. ROZHKO M.S. The role of conditionally pathogenic semen microbes in the development of sub clinical endometritis in cows and heifers. –Manuscript. The dissertation to achieve the scientific degree of candidate of veterinary sciences specialising in veterinary obstetrics (16.00.07). Gzhytskyi Lviv National Veterinary Medicine Academy. – Lviv, 2004. The dissertation is dedicated to the research, scientific substantiation and veterinary-scientific evaluation of the semen of the bulls concerning exogenous, endogenous, and microbe contamination depending on the technology of receiving semen and its technological treatment. Dissertation’s aim is also to determine the influence of microbes-contaminants on the biological, biochemical, morphological indexes, insemination ability of semen and the development of sub clinical endometritis in cows. It was determined that during the work process microbe contamination of manege air increases together with the introduction of animals. It means that prior to semen harvesting the microbe contamination was from 608 to 2816 m.b/ml per m3 during the winter-spring season and from 608 to 600 m.b/ml per m3 during the summer and autumn season. The peak of microbe contamination of manege air comes to be during the semen harvesting from the 9-12th animal. The contamination increases comparing to the start of the experiment by 6,1 times after the 9th harvesting and by 15,8 times after the 12th harvesting during the winter-spring season. During our research the lowest contamination of manege air was established during the autumn season, however the peak contamination is still at the 9-12th harvesting. When the manege air contamination constituted 5985 m.b/m3, the microbe contamination of semen during the winter-spring season was at its highest and amounted to 27991 m.b/m3. When the manege air contamination constituted 5018 m.b/m3, the lowest microbe contamination of the manege air and native semen was established during the autumn season and amounted to 832 m.b/m3 and 16239 m.b/m3 accordingly. Thus, the direct relation between the manege air contamination and microbe contamination of the native semen was established. The next stage of the research was to examine the issue of influence of age and season on the sanitary quality of semen of the bulls, since in the available literature this data was absent. It was determined by us that the sanitary indexes of the native semen during the winter-spring season in the first age group (2-5 years of age) were significantly higher than in the second age group (6-12 years of age). Thus, out of the 26 tested ejaculations during the winter-spring season there were 10 microbe-free samples in the first age group (38,5 %), and 8 samples in the second age group; 5 semen samples (19,2%) met the requirements of sanitary standards in the first age group and 5 (16,7%) in the second age group of animals. The number of semen samples, which does not meet the sanitary standards constituted 42,3% in the first age group and 50% in the second age group; confluent growth in Petri dishes was also discovered in the second age group of animals. The analysis of the findings shows that the main contamination sources of the native semen of the bulls are preputial cavity, coverlet, manege air, instruments, and liquid nitrogen. Having received the data about the main sources of the microbe contamination of semen of bulls, we determined the sensitivity of extracted cultures to certain antibiotics. Research established that microorganisms, which were extracted from the semen of the bulls, are not sensitive or are poorly sensitive to penicillin, streptomycin, polimixin, and kanamycin. That is why the next stage of this research was the examination of the sensitivity of extracted microorganisms to the sanifying preparations such as Spermosan-3, Spermosan PPK, and also Dekomsan. According to the conducted research, Spermosan-3 is ineffective in relation to Ps.aeruginosa (500 microgram/cm3), St.aureus (62,5 microgram/cm3), and St.epidermidis (62,5 microgram/cm3). During the examination of the bacteriostatic effect of Spermosan PPK on the same kinds of microorganisms Ps.aeruginosa constituted 250 microgram/cm3, St.aureus – 62,5 microgram/cm3, St.epidermidis 15,6 microgram/cm3, and Ps.vulgaris 125 microgram/cm3. The bacteriostatic effect of Decomsan on microorganisms was the following: St.aureus – 7,8 microgram/cm3, Pr.vulgaris – 7,8 microgram/cm3, E.coli – 3,9 microgram/cm3, St.epidermidis – 0,4 microgram/cm3, and Ps.aeruginosa – 3,15 microgram/cm3. Taking into consideration the presented data, Dekomsan showed high bacteriostatic effect on the abovementioned microorganisms. In order to study the etiological effect of conditionally pathogenic microflora on the reproduction function of cows, we conducted tests of artificial insemination of cows with the semen, which does not meet the requirements of veterinary and sanitary regulations and with the semen, which was contaminated with bacteria in vitro. While using the semen contaminated with such bacteria associations as Ps.aeruginosa + Pr.mirabilis + St.epidermidis, the insemination reduced by 22,4% comparing to control, and when contaminating the semen with such cultures as Pr.mirabilis, E.coli and St.epidermidis – by 11,5%. The issued complex of scientific and practical works allowed us to develop and approve ДСТУ 35-35 – 97 “Native semen of bulls” (technical conditions), technical conditions of Ukraine ТУ У “Dekomsan” ТУ У 46.15325-98, preparation for the treatment of metritis in cows “Antysept-D” ТУ У 46.00483010-008-93, “Endodek” ТУ У 24.4.00485670.25-02, methodical recommendations on the isolation and identification of the Ps.aeruginosa in the semen and genitals of farm animals (2001), methods of microbiological examination of the frozen semen of bulls, which is used for artificial insemination (2001), instruction on the procedure of delivery, storage, control and utilisation of the semen of bulls, which is imported to Ukraine (2003). Key words: reproduction, bulls, cows, semen, endometritis, bacteria, fungi, dekomsan, endodek, antysept –D. PAGE 3 PAGE 22

Похожие записи