.

Роль бджолиного обніжжя у комплексному лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2480
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Зайцева Ада Анатоліївна

УДК 619:638.178.2:616.23/24-084:636.2.082.35

Роль бджолиного обніжжя у комплексному лікуванні телят, хворих на
катаральну бронхопневмонію

16.00.01 – діагностика і терапія тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наукарних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті

Науковий керівник – кандидат ветеринарних наук

Чумак Микола Іванович,

Харківська державна зооветеринарна
академія,

доцент кафедри хірургії і хвороб
дрібних тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, академік УААН,

професор Влізло Василь Васильович,

Інститут біології тварин УААН, директор

доктор біологічних наук

Чумаченко Володимир Юхимович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри терапії і клінічної діагностики

Захист дисертації відбудеться „ 18 „ березня 2008 р. о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному
аграрному університеті за адресою 03041, м. Київ – 41, вул.
Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв
Оборони, 13, навч. корпус № 4, кімн. 28.

Автореферат розісланий „ 8 „ лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доцент
Міськевич С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У великої рогатої худоби хвороби органів дихання за
поширенням займають друге місце після патології органів системи
травлення (Левченко В.І. зі співавт., 1999). Вивчення цих хвороб є
актуальним у нашій країні та за кордоном (Donovan G.A. et. al., 1998;
Цвіліховський М.І. зі співавт., 2000). Встановлено (Caldow G.L. et. al.,
1988), що телята з патологією органів дихання мали значно менші прирости
маси тіла, а собівартість продукції, отриманої від таких тварин,
зростала на 7% (Griffin D., 1997). D.C. Barret (2000) вказує, що
респіраторні хвороби молодняку великої рогатої худоби є проблемою не
лише з економічної точки зору, а й соціальної, оскільки антимікробні
препарати, які застосовуються для лікування хворих тварин, справляють
негативний вплив на здоров’я людей.

Для ветеринарної медицини запропоновано цілу низку препаратів, що мають
імуномодулювальну дію (Чумаченко В.Ю. зі співавт., 2000). На сучасному
етапі з цією метою вивчається можливість застосування продуктів
бджільництва. Одним з них є бджолине обніжжя, яке містить велику
кількість поживних та біологічно активних речовин – це білкові
елементи, представлені власне білками (від 7 до

30 %), багатими на незамінні амінокислоти, та вільні амінокислоти (до
40%), ліпіди (3 %), вітаміни (повний спектр, хоча різний вміст), макро-
і мікроелементи (більше 28-ми), фенольні сполуки (флавоноїди й
фенолокислоти), фітогормони (містяться в ядерних субстанціях) та інші
речовини.

Вивчення хімічного складу бджолиного обніжжя, а також
клініко-експериментальні роботи, які були проведені у
гуманній (Вовк І.Л., 1996;

Охотський Б.А., 2003, Боднарчук Л.І, 2005) і ветеринарній медицині (
Чумак М.І., 1997; Маценко О.В., 1998; Чумак Н.М., 1999; Базаря О.В.,
2001; Ягмурджі В.В., 2003), підтверджують, що використання препарату має
добру лікувальну ефективність. Однак використання бджолиного обніжжя під
час лікування хворих на респіраторну патологію вивчено недостатньо.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота є частиною
науково-дослідної роботи кафедри внутрішніх хвороб тварин Харківської
державної зооветеринарної академії “Розробка методів ранньої діагностики
та профілактики окремих незаразних хвороб сільськогосподарських тварин”,
номер державної реєстрації 0193U041906.

Мета роботи ? вивчити ефективність комплексного лікування телят, хворих
на катаральну бронхопневмонію із застосуванням бджолиного обніжжя. Для
досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

? з’ясувати особливості засвоєння пилкових зерен бджолиного обніжжя у
травному каналі телят 20 та 90-добового віку;

? визначити оптимальну дозу бджолиного обніжжя
для телят

3-місячного віку;

? виявити вплив бджолиного обніжжя на імунологічні показники в організмі
телят;

? вивчити ефективність комплексного лікування телят, хворих на
катаральну бронхопневмонію, з використанням бджолиного обніжжя;

? провести виробниче випробування ефективності препарату для лікування
та профілактики катаральної бронхопневмонії у телят.

Об’єкт дослідження – хвороби органів дихання та їх лікування з
використанням засобів неспецифічної стимулювальної терапії.

Предмет дослідження – вплив бджолиного обніжжя на стан неспецифічного
імунітету організму телят за профілактики та лікування катаральної
бронхопневмонії.

Методи дослідження – клінічні, гематологічні (кількість лейкоцитів,
еритроцитів, вміст гемоглобіну, білка і його фракцій, загального
кальцію, неорганічного фосфору, резервна лужность), імунологічні (Т-
лімфоцити та їх субпопуляції, В-лімфоцити, фагоцитарна активність
нейтрофілів, індекс фагоцитозу та абсолютний фагоцитоз нейтрофілів
крові).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше експериментально і
теоретично обгрунтовано, що сухе бджолине обніжжя під час введення
всередину клінічно здоровим та хворим на катаральну бронхопневмонію
телятам 75?90-добового віку проявляє виражену імуномодулювальну дію,
завдяки чому посилюється терапевтичний ефект, та запобігає виникненню у
них цього захворювання. Вперше виявлено, що у 20-добових телят засвоєння
складових речовин бджолиного обніжжя за умов перорального введення
обмежене і посилюється з функціонуванням передшлунків у тварин
90-добового віку. Визначено і обгрунтовано оптимальну дозу препарату під
час лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена методика
застосування бджолиного обніжжя для лікування та профілактики
катаральної бронхопневмонії у телят. Використання бджолиного обніжжя у
комплексній терапії телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, сприяє
корекції клітинних і гуморальних факторів захисту організму, скорочує
термін перебігу хвороби, запобігає виникненню рецидивів, підвищує
ефективність лікування тварин. Результати досліджень, викладених у
дисертаційній роботі, увійшли до методичних рекомендацій щодо
застосування бджолиного обніжжя під час лікування та профілактики
катаральної бронхопневмонії у телят, які розглянуті і затверджені
вченою радою факультету ветеринарної медицини Луганського національного
аграрного університету (протокол № 14 від 14 червня 2006 р.) і
Луганським обласним управлінням ветеринарної медицини (наказ №
192/201 від 20 червня

2006 р.) .

Особистий внесок здобувача. Підбір матеріалів і методів, усі
експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи, статистична
обробка та аналіз одержаних результатів, висновки і пропозиції виконані
та запропоновані здобувачем. Імунологічні дослідження проводились на
базі імунологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії Луганської
обласної дитячої клінічної лікарні.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи
доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції присвяченої
150-річчю з дня заснування Харківського зооветеринарного інституту (м.
Харків, 22 вересня 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції
„Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного
ведення тваринництва”

(м. Феодосія, 27 – 29 травня 2003 р.), ІV державній науково-практичній
конференції „Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква,
4?5 червня 2003 р.), науково-практичних конференціях
професорсько-викладацького складу та аспірантів Луганського НАУ
(2002?2006 рр.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у 8
наукових працях, із них 7 статей у наукових виданнях, що входять до
переліку, затвердженого ВАК України: збірник наукових праць Харківського
ЗВІ (1), Вісник Білоцерківського ДАУ (1), Міжвідомчий тематичний
науковий збірник ІЕКВМ (1), збірник наукових праць Луганського НАУ (4)
та одні методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, матеріалів і методів досліджень, власних досліджень (5
розділів), їх аналізу й узагальнення, висновків, пропозицій виробництву
та списку використаних літературних джерел. Робота викладена на 113
сторінках комп’ютерного набору, має 15 таблиць, 8 рисунків і 17
додатків. Список використаних літературних джерел включає 353
найменувань, у тому числі 116 ? із далекого зарубіжжя.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконувалася впродовж 2001?2006 рр. на кафедрі фізіології і
внутрішніх хвороб Луганського національного аграрного університету, в
імунологічному відділі клініко-діагностичної лабораторії Луганської
обласної дитячої клінічної лікарні, Луганській обласній державній
лабораторії ветеринарної медицини. Клініко-експериментальні дослідження
проведені в навчально-виробничому агрокомплексі Луганського НАУ, у СТОВ
“Волнухінське”, “Лісне” та “Благодатна Нива” Лутугінського району
Луганської області.

Досліджували телят червоної степової породи віком 20?90 діб, клінічно
здорових та хворих на гостру катаральну бронхопневмонію. Групи телят
формували за приципом аналогів. Дослідження проводили у п’ять етапів
(табл. 1).

У проведених дослідах проаналізовано вплив бджолиного обніжжя на
організм телят. Бджолине обніжжя перед задаванням всередину подрібнювали
на лабораторному електричному млині, розводили в 250 мл теплої води і
задавали з гумовової пляшки за 30 хв до ранкової годівлі один раз на
добу впродовж 10 діб.

Базове лікування хворих на катаральну бронхопневмонію тварин,
включало: внутрішньом(язове введення фарматилу в дозі 0,025 мг на 1 кг
маси тіла 1 раз на добу впродовж 5 діб, кофеїн натрію-бензоату 20 % ?
підшкірно 2,0 мл раз на добу впродовж 3 діб, глюкози 10%-ий розчин –
внутрішньовенно 100,0 мл 2 рази на добу впродовж 5 діб, норсульфазолу
натрію – 3 г всередину 3 рази на добу до клінічного одужання.

На всіх етапах досліджень за тваринами проводили щоденне клінічне
спостереження. Досліджували мазки-відбитки калу та кров. Кров для
визначення морфологічних, біохімічних і імунологічних показників
відбирали з яремної вени.

Таблиця 1– Етапи виконання роботи

Підрахунок еритроцитів і лейкоцитів проводили в камері з сіткою
Горяєва, вміст гемоглобіну ? геміглобінціанідним методом, лізоцимну
активність сироватки крові (ЛАСК) досліджували фотонефелометричним
методом в модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ (1974), бактерицидну
активність сироватки крові (БАСК) визначали фотонефелометричним методом
з використанням добової тест-культури St. aureus, штам 209 Р,
фагоцитарну активність нейтрофілів ? за методом В.Ю. Чумаченка (1990) з
культурою клітин St. aureus, штам 209 Р, загальний білок сироватки
крові – рефрактометрично, білкові фракції – електрофорезом на папері.

Під час визначення Т- і В-лімфоцитів використовували комплекс
методів:

1) тест спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана
за М. Jondal et al. у модифікації А.Н. Чередеева с соавт.;

2) метод комплементарного розеткоутворення;

3) визначення кількості теофіліно-чутливих (ТФЧ) та резистентних до
дії теофіліну (ТФР) клітин проводили за методом Р. Limatibul et
al.;

4) кількість 0-клітин підраховували за різницею від 100% суми загальної
кількості Т- та В-лімфоцитів;

5) вміст “активних” (ранніх) лімфоцитів виявляли модифікованим
методом розеткоутворення за М. Wansbrough-Jones; 6)
імунорегуляторний індекс (ІРІ) розраховували за співвідношенням ТФР до
ТФЧ.

Одержані результати морфологічних, біохімічних та імунологічних
досліджень крові обробляли методами варіаційної статистики з
використанням персонального комп’ютеру типу Pentium-4 в Мicrosoft Еxсel.
Крім того, розраховували індекс ефективності та відносний ризик
виникнення патології згідно Голяченко О.М. та співавторів (1997).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Засвоюваність бджолиного обніжжя молодняком великої рогатої худоби
у 20 та 90-добовому віці

Повнота засвоєння бджолиного обніжжя за перорального введення у телят
залежить від віку і ступеня розвиненості у них системи травлення.

Мікроскопічним дослідженням встановлено, що після застосування всередину
бджолиного обніжжя пилкові зерна виявлені у калі 20-добових телят
(рис.1), тоді як у 90-добових вони були відсутні (рис. 2).

Отже, у телят 20-добового віку засвоєння в травному каналі складових
біологічно активних речовин пилкових зерен бджолиного обніжжя обмежене і
покращується з початком функціонування передшлунків у тварин 90-добового
віку.

Рис. 1. Зерна обніжжя в калі, задані телятам 20-добого віку. Х 200.

Рис. 2. Відсутність зерен бджолиного обніжжя в калі телят
90-добого віку.

Х 200.

Визначення оптимальної дози бджолиного обніжжя для телят
3-місячного віку

Під час лабораторного дослідження крові встановлено, що вміст загального
білка та його фракцій у І дослідній групі, яка отримувала бджолине
обніжжя в дозі 0,1 г на 1 кг маси тіла, мало змінюється, однак
відбувається збільшення (- та (-глобулінів (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020