НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Зайцева Ада Анатоліївна

УДК 619:638.178.2:616.23/24-084:636.2.082.35

Роль бджолиного обніжжя у комплексному лікуванні телят, хворих на
катаральну бронхопневмонію

16.00.01 – діагностика і терапія тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наукарних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті

Науковий керівник – кандидат ветеринарних наук

Чумак Микола Іванович,

Харківська державна зооветеринарна
академія,

доцент кафедри хірургії і хвороб
дрібних тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, академік УААН,

професор Влізло Василь Васильович,

Інститут біології тварин УААН, директор

доктор біологічних наук

Чумаченко Володимир Юхимович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри терапії і клінічної діагностики

Захист дисертації відбудеться „ 18 „ березня 2008 р. о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному
аграрному університеті за адресою 03041, м. Київ – 41, вул.
Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв
Оборони, 13, навч. корпус № 4, кімн. 28.

Автореферат розісланий „ 8 „ лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доцент
Міськевич С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У великої рогатої худоби хвороби органів дихання за
поширенням займають друге місце після патології органів системи
травлення (Левченко В.І. зі співавт., 1999). Вивчення цих хвороб є
актуальним у нашій країні та за кордоном (Donovan G.A. et. al., 1998;
Цвіліховський М.І. зі співавт., 2000). Встановлено (Caldow G.L. et. al.,
1988), що телята з патологією органів дихання мали значно менші прирости
маси тіла, а собівартість продукції, отриманої від таких тварин,
зростала на 7% (Griffin D., 1997). D.C. Barret (2000) вказує, що
респіраторні хвороби молодняку великої рогатої худоби є проблемою не
лише з економічної точки зору, а й соціальної, оскільки антимікробні
препарати, які застосовуються для лікування хворих тварин, справляють
негативний вплив на здоров’я людей.

Для ветеринарної медицини запропоновано цілу низку препаратів, що мають
імуномодулювальну дію (Чумаченко В.Ю. зі співавт., 2000). На сучасному
етапі з цією метою вивчається можливість застосування продуктів
бджільництва. Одним з них є бджолине обніжжя, яке містить велику
кількість поживних та біологічно активних речовин – це білкові
елементи, представлені власне білками (від 7 до

30 %), багатими на незамінні амінокислоти, та вільні амінокислоти (до
40%), ліпіди (3 %), вітаміни (повний спектр, хоча різний вміст), макро-
і мікроелементи (більше 28-ми), фенольні сполуки (флавоноїди й
фенолокислоти), фітогормони (містяться в ядерних субстанціях) та інші
речовини.

Вивчення хімічного складу бджолиного обніжжя, а також
клініко-експериментальні роботи, які були проведені у
гуманній (Вовк І.Л., 1996;

Охотський Б.А., 2003, Боднарчук Л.І, 2005) і ветеринарній медицині (
Чумак М.І., 1997; Маценко О.В., 1998; Чумак Н.М., 1999; Базаря О.В.,
2001; Ягмурджі В.В., 2003), підтверджують, що використання препарату має
добру лікувальну ефективність. Однак використання бджолиного обніжжя під
час лікування хворих на респіраторну патологію вивчено недостатньо.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота є частиною
науково-дослідної роботи кафедри внутрішніх хвороб тварин Харківської
державної зооветеринарної академії “Розробка методів ранньої діагностики
та профілактики окремих незаразних хвороб сільськогосподарських тварин”,
номер державної реєстрації 0193U041906.

Мета роботи ? вивчити ефективність комплексного лікування телят, хворих
на катаральну бронхопневмонію із застосуванням бджолиного обніжжя. Для
досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

? з’ясувати особливості засвоєння пилкових зерен бджолиного обніжжя у
травному каналі телят 20 та 90-добового віку;

? визначити оптимальну дозу бджолиного обніжжя
для телят

3-місячного віку;

? виявити вплив бджолиного обніжжя на імунологічні показники в організмі
телят;

? вивчити ефективність комплексного лікування телят, хворих на
катаральну бронхопневмонію, з використанням бджолиного обніжжя;

? провести виробниче випробування ефективності препарату для лікування
та профілактики катаральної бронхопневмонії у телят.

Об’єкт дослідження – хвороби органів дихання та їх лікування з
використанням засобів неспецифічної стимулювальної терапії.

Предмет дослідження – вплив бджолиного обніжжя на стан неспецифічного
імунітету організму телят за профілактики та лікування катаральної
бронхопневмонії.

Методи дослідження – клінічні, гематологічні (кількість лейкоцитів,
еритроцитів, вміст гемоглобіну, білка і його фракцій, загального
кальцію, неорганічного фосфору, резервна лужность), імунологічні (Т-
лімфоцити та їх субпопуляції, В-лімфоцити, фагоцитарна активність
нейтрофілів, індекс фагоцитозу та абсолютний фагоцитоз нейтрофілів
крові).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше експериментально і
теоретично обгрунтовано, що сухе бджолине обніжжя під час введення
всередину клінічно здоровим та хворим на катаральну бронхопневмонію
телятам 75?90-добового віку проявляє виражену імуномодулювальну дію,
завдяки чому посилюється терапевтичний ефект, та запобігає виникненню у
них цього захворювання. Вперше виявлено, що у 20-добових телят засвоєння
складових речовин бджолиного обніжжя за умов перорального введення
обмежене і посилюється з функціонуванням передшлунків у тварин
90-добового віку. Визначено і обгрунтовано оптимальну дозу препарату під
час лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена методика
застосування бджолиного обніжжя для лікування та профілактики
катаральної бронхопневмонії у телят. Використання бджолиного обніжжя у
комплексній терапії телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, сприяє
корекції клітинних і гуморальних факторів захисту організму, скорочує
термін перебігу хвороби, запобігає виникненню рецидивів, підвищує
ефективність лікування тварин. Результати досліджень, викладених у
дисертаційній роботі, увійшли до методичних рекомендацій щодо
застосування бджолиного обніжжя під час лікування та профілактики
катаральної бронхопневмонії у телят, які розглянуті і затверджені
вченою радою факультету ветеринарної медицини Луганського національного
аграрного університету (протокол № 14 від 14 червня 2006 р.) і
Луганським обласним управлінням ветеринарної медицини (наказ №
192/201 від 20 червня

2006 р.) .

Особистий внесок здобувача. Підбір матеріалів і методів, усі
експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи, статистична
обробка та аналіз одержаних результатів, висновки і пропозиції виконані
та запропоновані здобувачем. Імунологічні дослідження проводились на
базі імунологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії Луганської
обласної дитячої клінічної лікарні.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи
доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції присвяченої
150-річчю з дня заснування Харківського зооветеринарного інституту (м.
Харків, 22 вересня 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції
„Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного
ведення тваринництва”

(м. Феодосія, 27 – 29 травня 2003 р.), ІV державній науково-практичній
конференції „Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква,
4?5 червня 2003 р.), науково-практичних конференціях
професорсько-викладацького складу та аспірантів Луганського НАУ
(2002?2006 рр.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у 8
наукових працях, із них 7 статей у наукових виданнях, що входять до
переліку, затвердженого ВАК України: збірник наукових праць Харківського
ЗВІ (1), Вісник Білоцерківського ДАУ (1), Міжвідомчий тематичний
науковий збірник ІЕКВМ (1), збірник наукових праць Луганського НАУ (4)
та одні методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, матеріалів і методів досліджень, власних досліджень (5
розділів), їх аналізу й узагальнення, висновків, пропозицій виробництву
та списку використаних літературних джерел. Робота викладена на 113
сторінках комп’ютерного набору, має 15 таблиць, 8 рисунків і 17
додатків. Список використаних літературних джерел включає 353
найменувань, у тому числі 116 ? із далекого зарубіжжя.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконувалася впродовж 2001?2006 рр. на кафедрі фізіології і
внутрішніх хвороб Луганського національного аграрного університету, в
імунологічному відділі клініко-діагностичної лабораторії Луганської
обласної дитячої клінічної лікарні, Луганській обласній державній
лабораторії ветеринарної медицини. Клініко-експериментальні дослідження
проведені в навчально-виробничому агрокомплексі Луганського НАУ, у СТОВ
“Волнухінське”, “Лісне” та “Благодатна Нива” Лутугінського району
Луганської області.

Досліджували телят червоної степової породи віком 20?90 діб, клінічно
здорових та хворих на гостру катаральну бронхопневмонію. Групи телят
формували за приципом аналогів. Дослідження проводили у п’ять етапів
(табл. 1).

У проведених дослідах проаналізовано вплив бджолиного обніжжя на
організм телят. Бджолине обніжжя перед задаванням всередину подрібнювали
на лабораторному електричному млині, розводили в 250 мл теплої води і
задавали з гумовової пляшки за 30 хв до ранкової годівлі один раз на
добу впродовж 10 діб.

Базове лікування хворих на катаральну бронхопневмонію тварин,
включало: внутрішньом(язове введення фарматилу в дозі 0,025 мг на 1 кг
маси тіла 1 раз на добу впродовж 5 діб, кофеїн натрію-бензоату 20 % ?
підшкірно 2,0 мл раз на добу впродовж 3 діб, глюкози 10%-ий розчин –
внутрішньовенно 100,0 мл 2 рази на добу впродовж 5 діб, норсульфазолу
натрію – 3 г всередину 3 рази на добу до клінічного одужання.

На всіх етапах досліджень за тваринами проводили щоденне клінічне
спостереження. Досліджували мазки-відбитки калу та кров. Кров для
визначення морфологічних, біохімічних і імунологічних показників
відбирали з яремної вени.

Таблиця 1– Етапи виконання роботи

Підрахунок еритроцитів і лейкоцитів проводили в камері з сіткою
Горяєва, вміст гемоглобіну ? геміглобінціанідним методом, лізоцимну
активність сироватки крові (ЛАСК) досліджували фотонефелометричним
методом в модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ (1974), бактерицидну
активність сироватки крові (БАСК) визначали фотонефелометричним методом
з використанням добової тест-культури St. aureus, штам 209 Р,
фагоцитарну активність нейтрофілів ? за методом В.Ю. Чумаченка (1990) з
культурою клітин St. aureus, штам 209 Р, загальний білок сироватки
крові – рефрактометрично, білкові фракції – електрофорезом на папері.

Під час визначення Т- і В-лімфоцитів використовували комплекс
методів:

1) тест спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана
за М. Jondal et al. у модифікації А.Н. Чередеева с соавт.;

2) метод комплементарного розеткоутворення;

3) визначення кількості теофіліно-чутливих (ТФЧ) та резистентних до
дії теофіліну (ТФР) клітин проводили за методом Р. Limatibul et
al.;

4) кількість 0-клітин підраховували за різницею від 100% суми загальної
кількості Т- та В-лімфоцитів;

5) вміст “активних” (ранніх) лімфоцитів виявляли модифікованим
методом розеткоутворення за М. Wansbrough-Jones; 6)
імунорегуляторний індекс (ІРІ) розраховували за співвідношенням ТФР до
ТФЧ.

Одержані результати морфологічних, біохімічних та імунологічних
досліджень крові обробляли методами варіаційної статистики з
використанням персонального комп’ютеру типу Pentium-4 в Мicrosoft Еxсel.
Крім того, розраховували індекс ефективності та відносний ризик
виникнення патології згідно Голяченко О.М. та співавторів (1997).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Засвоюваність бджолиного обніжжя молодняком великої рогатої худоби
у 20 та 90-добовому віці

Повнота засвоєння бджолиного обніжжя за перорального введення у телят
залежить від віку і ступеня розвиненості у них системи травлення.

Мікроскопічним дослідженням встановлено, що після застосування всередину
бджолиного обніжжя пилкові зерна виявлені у калі 20-добових телят
(рис.1), тоді як у 90-добових вони були відсутні (рис. 2).

Отже, у телят 20-добового віку засвоєння в травному каналі складових
біологічно активних речовин пилкових зерен бджолиного обніжжя обмежене і
покращується з початком функціонування передшлунків у тварин 90-добового
віку.

Рис. 1. Зерна обніжжя в калі, задані телятам 20-добого віку. Х 200.

Рис. 2. Відсутність зерен бджолиного обніжжя в калі телят
90-добого віку.

Х 200.

Визначення оптимальної дози бджолиного обніжжя для телят
3-місячного віку

Під час лабораторного дослідження крові встановлено, що вміст загального
білка та його фракцій у І дослідній групі, яка отримувала бджолине
обніжжя в дозі 0,1 г на 1 кг маси тіла, мало змінюється, однак
відбувається збільшення (- та (-глобулінів (р<0,05). У тварин ІІ групи, яким задавали бджолине обніжжя в дозі 0,3 г на 1 кг маси тіла, виявили, що крім цих показників збільшується вміст альбумінів до 25,36 г/л (р<0,01). У тварин ІІІ дослідної групи, які отримували бджолине обніжжя в дозі 0,5 г/кг, кількість загального білка та його фракцій була вірогідно вищою (р<0,05?0,001) стосовно контрольних тварин, І та ІІ дослідних груп. Під впливом бджолиного обніжжя у тварин І дослідної групи кількість Т-загальних лімфоцитів зменшилась (р<0,05), а ІІ – не відрізнялася від показника контрольної групи, у тварин ІІІ дослідної групи зросла до 2,61 Г/л (р<0,001, порівняно з контролем і І та ІІ дослідними групами). Аналіз змін субпопуляційного складу Т-лімфоцитів показав, що кількість Т-активних лімфоцитів у телят І дослідної групи зменшилась на 31 % (р<0,05) відносно контролю, у телят ІІ – різниця була невірогідною. Рівень Т-активних лімфоцитів у тварин ІІІ групи достовірно відрізнявся від показника контролю (р<0,001). Різниця була вірогідною щодо показників тварин І і ІІ груп (р<0,001). Кількість ТФР-клітини у тварин І дослідної групи зменшилась (р<0,05), ІІ – зросла на 5,5 % (р<0,05), але максимальною вона виявилася у тварин ІІІ групи – на 43 % більше (р<0,001), ніж у контрольній. У тварин І дослідної групи спостерігалася тенденція до зменшення кількості ТФЧ-клітин, а у ІІ – до збільшення. У тварин ІІІ дослідної групи зменшення було на 19,4 % (р<0,05) порівняно з контролем. Збільшення субпопуляцій ТФР і зменшення ТФЧ лімфоцитів у телят ІІІ дослідної групи призвело до зростання співвідношення між ними (р<0,001). Таким чином, за результатами впливу сухого бджолиного обніжжя на біохімічні та імунологічні показники крові телят 3-місячного віку оптимальною дозою за щоденного введення впродовж 10 діб слід вважати 0,5 г на 1 кг маси тіла на добу. Вплив оптимальної дози бджолиного обніжжя на імунологічні показники організму телят У результаті подальших досліджень встановлено (табл. 2), що застосування бджолиного обніжжя в дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла впродовж 10 діб сприяло збільшенню у телят загальної кількості лімфоцитів на 32,3 % (р<0,001), у тому числі Т-лімфоцитів на 23,5 % (р<0,05), переважно за рахунок ТФР-клітин – на 42,1 % (р<0,01) і, як наслідок, підвищився ІРІ у 1,46 раза (р<0,01). Кількість Т-активних та В-лімфоцитів була більшою (р<0,05) відносно показників контролю. У сироватці крові дослідних тварин відбулося зростання бактерицидної (р<0,001) і лізоцимної активності (р<0,001). Відзначено також підвищення активності клітинних факторів захисту: фагоцитарна активність нейтрофілів була більшою на 2,3 % (р<0,001); індекс фагоцитозу – 14,3 (р<0,01); абсолютний фагоцитоз – на 6,25 % (р<0,05) порівняно з контролем. Таблиця 2 – Динаміка імунологічних показників при застосуванні бджолиного обніжжя в дозі 0,5 г на 1 кг у телят 2, 5 місяців (М±m, n=10) Показники Група тварин Р< Контрольна Дослідна Лімфоцити, Т/л 7,05±0,56*** 5,31±0,54 0,001 Т-лімфоцити, Т/л 2,1±0,05*** 1,7±0,04 0,001 В-лімфоцити, Т/л 0,9±0,01*** 0,85±0,08 0,001 Т-активні, Т/л 0,67±0,02*** 0,61±0,02 0,01 0-клітини, Т/л 3,02±0,02*** 2,65±0,01 0,05 ТФР, Т/л 2,06±0,01*** 1,45±0,02 Т-ФЧ, Т/л 0,55±0,08*** 0,58±0,06 ІРІ 3,76±0,39*** 2,58±0,12 Примітка: достовірність різниці між показниками контрольної рк та І і ІІ груп – р1. Отже, бджолине обніжжя, задане в дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла клінічно здоровим телятам упродовж 10 діб, стимулює клітинні та гуморальні фактори імунітету. Лікувальна ефективність бджолиного обніжжя у телят за катаральної бронхопневмонії У хворих телят до початку лікування відмічали поверхневе прискорене дихання. Спостерігалось двостороннє виділення із носових отворів катарального ексудату. Під час перкусії легень виявлено притуплення у верхівкових і серцевих ділянках, за аускультації – сухі хрипи. Температура тіла була вищою на 1,9 0С (р<0,001), пульс частішим на 20 уд. / хв (р<0,001), частота дихання зросла майже в 2,5 рази (р<0,001) порівняно з клінічно здоровими тваринами. У телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, перед дослідом кількість лейкоцитів у крові була більшою, порівняно з показниками здорових тварин, на 48,2 % у тварин І групи (р<0,001) і на 48,4 % ? ІІ групи (р<0,01). При цьому в лейкограмі хворих телят обох груп відзначається збільшення кількості еозинофілів (р<0,05 ? р<0,001). У крові хворих телят виявлені юні нейтрофіли, достовірно більше було паличкоядерних (р<0,001) і сегментоядерних нейтрофілів та моноцитів (р<0,001), менше лімфоцитів (відповідно на 12 та 12,3 % у тварин І і ІІ груп; р<0,001). Після проведення лікування у хворих тварин із покращенням клінічного стану відмічено зміни лейкограми (табл. 3). Більш суттєве зменшення кількості паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів і збільшення кількості лімфоцитів відносно вихідних даних і контролю відмічено в крові телят другої дослідної групи, якій застосовували при комплексному лікуванні бджолине обніжжя, що свідчить про зменшення запального процесу в легенях і про високу імуностимулювальну дію цього препарату. Таблиця 3 - Лейкограма здорових і хворих на катаральну бронхопневмонію телят після проведення лікування (n=10, M±m) Показник Контроль І група рк< ІІ група рк< р1< Лейкоцити, Г/л 9,3±0,18 9,1±0,14 - 8,8±0,05 0,01 0,05 Базофіли, у проц. 0,5±0,09 0,3±0,05 0,01 0,1±0,01 0,001 0,01 Еозинофіли, у проц. 5,9±0,08 5,8±0,1 - 5,7±0,02 0,05 - Юні нейтрофіли, у проц. - 0,1±0,06 - не виявлено - - Паличкоядерні нейтрофіли, у проц. 3,1±0,35 4,9±0,32 0,001 4,4±0,07 0,001 - Сегментоядерні нейтрофіли, у проц. 23,6±0,67 21,6±0,54 0,001 20,0±0,29 0,001 0,001 Лімфоцити, у проц. 64,0±1,05 62,6±0,75 - 65,5±0,24 - 0,001 Моноцити, у проц. 2,9±0,12 4,7±0,28 0,001 4,3±0,06 0,001 - Примітка: достовірність різниці між показниками контрольної рк та І і ІІ груп - р1 . Еритроцитів у крові хворих телят до початку лікування було менше, ніж у контролі: у І групі на 20 % (р<0,01), ІІ – на 18,3 % (р<0,01). Після лікування кількість еритроцитів зросла у тварин обох груп, але більш суттєво – у телят ІІ групи (р1<0,05). ” – ? oe ? ? ¶ „o „(oe^„o o `„? `„? ???F?????? ???\??????? ”yc I ”yc I ”yc I ”yc I ”yc I ”yc I ”yc I ”yc I ?????у гемоглобіну, порівняно з контролем, після лікування була недостовірною. У хворих на катаральну бронхопневмонію телят, порівняно з клінічно здоровими тваринами, відзначено зменшення в сироватці крові титру неспецифічних антитіл, бактерицидної активності на 20 % у обох групах (рк<0,001), лізоцимної активності на 6,9 та 6,4 % (рк<0,001) відповідно. Виявлено також зменшення показників клітинного захисту: фагоцитарна активність нейтрофілів була меншою, відповідно, на 10,7 та 11 % (рк<0,001); індекс фагоцитозу та абсолютний фагоцитоз також були достовірно (р<0,001) меншими у тварин дослідних груп стосовно контрольної. Після проведення курсу лікування (табл. 4) БАСК у телят І групи збільшилася на 11% відносно початку лікування. У ІІ групі, де додатково застосовували бджолине обніжжя, БАСК збільшилася на 20 % (р1<0,001). Таблиця 4 – Показники гуморальних та клітинних факторів захисту у здорових та хворих на катаральну бронхопневмонію телят після проведення лікування (n=10, M±m) Показник Контроль-на група I група рк < II група рк< р1< БАСК, у проц. 46,0±0,81 37,3±0,40 0,001 46,5±0,44 - 0,001 ЛАСК, у проц. 17,1±0,33 16,9±0,38 0,5 18,9±0,31 0,01 0,001 ФА, у проц. 46,5±0,69 43,5±1,19 0,05 49,9±0,68 0,001 0,001 ІФ 7,3±0,25 7,8±0,09 0,1 8,4±0,23 0,01 0,05 АФ, тис. мк. кл. в 1 мкл крові 8,3±0,25 7,9±0,21 0,1 8,4±0,09 0,5 0,05 Титр неспецифічних антитіл 1:6 1:6 - 1:9 - - Примітка: достовірність різниці між показниками контрольної рк та І і ІІ груп – р1. Відзначено зростання ФА у І групі на 7,3 %, порівняно з даними до початку лікування, але цей показник залишився достовірно (рк<0,05) меншим відносно тварин контрольної групи. Зростання ФА у ІІ дослідній групі сягнуло 14 % щодо початку лікування, внаслідок чого він достовірно (рк<0,001) перевищив цей показник у тварин контрольної групи. ЛАСК у І групі зросла на 6,4 % і не відрізнялася від показника у контролі, а в ІІ – достовірно перевищила показник контролю (збільшення на 1,8 %, рк<0,001). Індекс фагоцитозу в ІІ групі збільшився в 1,4 раза (рк<0,01) порівняно з вихідними даними. У тварин І групи ІФ після лікування вірогідно не відрізнявся від показника у телят контрольної групи. Абсолютний фагоцитоз у тварин І і ІІ груп досягнув показників контрольної групи, проте у ІІ групі він був вірогідно (р1<0,05) більшим, ніж у І. Титр неспецифічних антитіл у ІІ групі збільшився в 1,5 раза порівняно з даними до початку лікування. Біохімічним дослідженням сироватки крові хворих телят було виявлено зменшення вмісту загального кальцію у крові обох дослідних груп тварин на 17,4 і 18,2 % відповідно (рк<0,01), неорганічного фосфору – 34,2 і 25 % (рк<0,001), зниження резервної лужності на 14,5 % (рк<0,001). Після проведення лікування у хворих телят ІІ групи резервна лужність та вміст загального кальцію зросли стосовно показників контрольної групи, а вміст неорганічного фосфору залишився вірогідно (рк<0,05) меншим. Таким чином, застосування бджолиного обніжжя за комплексного лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, сприяло підвищенню неспецифічних факторів захисту їх організму, біохімічного складу крові, що зумовило зменшення інтенсивності та тривалості запального процесу в легенях і сприяло скороченню терміну лікування дослідних телят на 3–4 доби порівняно з тваринами, яким не застосовували бджолине обніжжя, а також зростанню економічного ефекту на 318,84 грн та економічної ефективності на 1 грн витрат щодо базового лікування, яка склала 1,21 грн. Виробниче випробування методу лікування та профілактики катаральної бронхопневмонії телят із застосуванням бджолиного обніжжя У телят, під час лікування яких застосовували бджолине обніжжя, загальний стан швидко покращувався: температура тіла знижувалась до рівня 39,3–39,50С, на 6–7-у доби лікування припинився кашель, нормалізувалось дихання, покращився апетит. Клінічне ж одужання телят, яких лікували без застосування бджолиного обніжжя, наступало в середньому лише на 9–10-у доби. Застосування бджолиного обніжжя хворим на катаральну бронхопневмонію (ІІ група) та здоровим (ІІІ група) телятам сприяло збільшенню кількості Т-лімфоцитів на 8,5 (р1<0,001) та 28,5 % (р2<0,01), В-лімфоцитів – на 13,1 (р1<0,01) та 26,7 % (р2<0,001), ТФР лімфоцитів – на 11 (рі<0,01) та 23,4 % (р2<0,05) і співвідношенню ТФР/ТФЧ (р<0,001) порівняно з вихідними даними. Це свідчить про імуностимулювальну дію вказаного препарату на клітинні та гуморальні фактори захисту організму внаслідок посилення функціональної активності імунокомпетентних клітин та проліферації антитілоутворювальних клітин в організмі здорових і хворих телят. Клінічно здорові телята ІІІ групи, які отримували бджолине обніжжя в дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла впродовж 10 діб з профілактичною метою, були активнішими, ніж контрольні, мали значно кращий апетит. Застосування бджолиного обніжжя сприяло підвищенню неспецифічної резистентності: збільшувалася кількість лімфоцитів на 14,2 % (р2<0,01), у тому числі Т-лімфоцитів – на 28,5 % (р2<0,01), В-лімфоцитів – на 26,7 % (р2<0,001), Т-активних – на 29,5 % (р2<0,01), ТФР – на 23,4 % (р2<0,05), ІРІ – на 25,1 % (р2<0,001) (табл. 5). Таблиця 5 – Кількість лімфоцитів та їх субпопуляцій у крові телят через 5 діб після завершення лікування (n=40, M±m) ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі експериментально і теоретично обґрунтовано стимулювальний вплив бджолиного обніжжя на захисні механізми організму телят, а також вивчена його ефективність у комплексному лікуванні та профілактиці катаральної бронхопневмонії. Повнота засвоєння бджолиного обніжжя за перорального введення у телят залежить від віку і ступеня розвиненості у них системи травлення: у 20-добовому віці засвоєння препарату обмежене, у 90-добовому – збільшується. Оптимальною дозою препарату сухого поліфлорного бджолиного обніжжя для телят 3-місячного віку за умов щоденного його застосування впродовж 10 діб є 0,5 г на 1 кг маси тіла на добу. Бджолине обніжжя, призначене всередину клінічно здоровим телятам 3-місячного віку в дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла, проявляє виражену імуномодулювальну дію: сприяє збільшенню в крові загального білка на 8,5 %, у тому числі за рахунок г-глобулінів (на 12,8 %), кількості Т-загальних лімфоцитів – на 27,6 % (р<0,001), Т-активних – на 28 (р<0,001) і теофілінорезистентних клітин – на 43 % (р<0,05), зменшенню теофіліночутливих клітин – на 19,4 % (р<0,05), зростанню бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові (р<0,001) та фагоцитарної активності нейтрофілів і попереджує виникнення катаральної бронхопневмонії. Одужання тварин проявляється задовільним загальним станом, добре вираженим апетитом, відсутністю витікань з носа, кашлю, задухи, хрипів під час аускультації легень, зниженням температури тіла, частоти пульсу і дихання до фізіологічних коливань. Застосування бджолиного обніжжя у комплексному лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, стимулює неспецифічний захист організму: БАСК збільшується на 20 % (р1<0,001), ЛАСК – на 7,9 (рк<0,001), ФА – на 14% (р1<0,001), ІФ – у 2,4 рази, АФ – на 20 %, титр неспецифічних антитіл – в 1,5 рази (р<0,05) порівняно з цими даними до початку лікування. Під впливом бджолиного обніжжя у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, відновлюється кількість лейкоцитів у крові, збільшується кількість лімфоцитів із 51,8 до 65,8 %, Т-лімфоцитів – на 8,5 %, Т-активних – 31,7, ТФР – 11, В-лімфоцитів – на 13,1 % і зменшується кількість ТФЧ-клітин на 28,8 %. Включення бджолиного обніжжя до комплексу лікувальних препаратів за катаральної бронхопневмонії телят сприяє скороченню терміну їх лікування на 3?4 доби. Економічна ефективність застосування бджолиного обніжжя у комплексній схемі лікування хворих на катаральну бронхопневмонію телят становить 1,21 грн на 1 грн витрат. ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ У комплексному лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, поряд з етіотропною та симптоматичною терапією слід додатково застосовувати як імуномодулятор сухе бджолиного обніжжя в дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла всередину за 20–30 хв до ранкової годівлі один раз на добу до клінічного одужання. Для стимуляції захисних факторів організму з метою профілактики катаральної бронхопневмонії можна використовувати всередину сухе бджолине обніжжя в дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла за 20–30 хв до ранкової годівлі з 250 мл теплої кип’яченої води один раз на добу впродовж 10 діб. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Зайцева А.А. Про проходження через шлунково-кишковий тракт бджолиного обніжжжя у телят 20 і 90-денного віку // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць ? Харків: ХЗВІ, 2001. ? Вип. 9 (33), ч. 2. ? С. 8?11. Зайцева А.А. Вивчення впливу оптимальної дози бджолиного обніжжя на імунологічний стан телят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць ? Біла Церква, 2003. ? Вип. 25, ч 2. ? С. 81? 84. Зайцева А.А. Стимулюючий вплив бджолиного обніжжя на загальний стан телят // Вет. медицина: Міжвідом. темат. наук. зб. ? Харків, 2003. ? Вип. 82. ? С. 253?255. Чумак М.І., Зайцева А.А., Хащина Г.Ю. Вплив бджолиного обніжжжя на імунний статус телят // Зб. наук. праць. ? Вет. науки. ? № 27/39. ? Луганськ, 2003. ? С.124 ? 127. (Здобувачем проведено дослід і аналіз отриманих результатів та виконано статистичну обробку матеріалів). Зайцева А.А. Ефективність лікування телят, хворих на бронхопневмонію, із використанням бджолиного обніжжя // Зб. наук. праць. ? Вет. науки. ? № 35/37. ? Луганськ, 2004. – С. 58 ? 61. Зайцева А.А. Вплив бджолиного обніжжя на резистентність молодняку великої рогатої худоби // Зб. наук. праць. ? Луганськ, 2005. – Вет. науки. ? № 50/73. ?С. 70 ? 73. Зайцева А.А. Використання продуктів бджільництва в ветеринарній медицині // Збірник. наук. праць. – Вет. науки. ? № 63/86. ? Луганськ, 2006. – С. 71 ? 74. Чумак М.І., Руденко А.Ф., Зайцева А.А. Методичні рекомендації по застосуванню бджолиного обніжжя при профілактиці та лікуванні катаральної бронхопневмонії у телят. – Луганськ: Луган. нац. аграр. ун-т, 2006. – 15 с. (Здобувачем проведено досліди і аналіз отриманих результатів та виконано статистичну обробку матеріалів). Зайцева А.А. Роль бджолиного обніжжя у комплексному лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин. – Національний аграрний університет, Київ, 2008. Мета дисертації ? вивчити ефективність застосування бджолиного обніжжя за комплексного лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію. Отримані дані показують, що однією з причин виникнення гострої катаральної бронхопневмонії у телят є імунодефіцитний стан, на фоні якого розмножується умовно патогенна мікрофлора, яка зумовлює розвиток запального процесу в легенях. Застосування бджолиного обніжжя за комплексного лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, дало можливість скоротити термін перебігу хвороби, лікування тварин за рахунок стимулювання гуморальних та клітинних факторів (збільшення загального білка, альбумінової та г-глобулінової фракцій, підвищення активності фагоцитзу нейтрофілів крові, Т- і В-лімфоцитів). Застосування бджолиного обніжжя в комплексному лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, підвищує ефективність етіотропної і патогенетичної терапії щодо цього захворювання. У комплексній схемі лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, запропоновано з метою стимуляції неспецифічного імунітету їх організму використовувати препарати бджолиного обніжжя. Ключові слова: телята, бронхопневмонія, бджолине обніжжя, резистентність, профілактика, комплексне лікування, імунітет. Зайцева А.А. – Роль пчелиной обножки в комплексном лечении телят, больных катаральной бронхопневмонией. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 – диагностика и терапия животных. – Национальный аграрный университет, Киев, 2008. Цель диссертации ? изучить эффективность применения пчелиной обножки при комплексном лечении телят, больных катаральной бронхопневмонией. Полное использование пыльцовых зерен пчелиной обножки при применении внутрь жвачным животным 20-суточного возраста ограничено, в то время, как с формированием и усилением функции преджелудков, этот резерв может быть использован организмом в более полном объеме. Оптимальной дозой препарата сухой обножки для телят 3-месячного возраста в режиме ежедневного применения на протяжении 10 дней следует считать 0,5 г на 1 кг массы тела в сутки. Применение внутрь пчелиной обножки в дозе 0,5 г на 1 кг массы тела у телят 3-месячного возраста стимулирует специфическую и неспецифичную защиту организма: вызывает увеличение в крови содержания общего белка на 8 % преимущественно за счет альбуминов и гамма-глобулинов на 22,5 и 12,8 % соответственно, Т-общих лимфоцитов - на 27,6 %, преимущественно за счет Т-активных и теофиллионрезистентных клеток на 28 и 43 % соответственно и некоторое уменьшение теофиллиночувствительных ? на 19,4 % при увеличении в сыворотке крови титра неспецифических антител на 25 %, бактерицидной активности ? на 2,8 %, лизоцимной ? на 1,4 %, фагоцитарной активности нейтрофилов ? на 3,1 %, индекса фагоцитоза ? на 14,3 %, абсолютного фагоцитоза ? на 6,3 %. Катаральная бронхопневмония у телят сопровождается угнетением, ускоренным и поверхностным дыханием, с преобладанием брюшного типа, двусторонними истечениями из носовых ходов, кашлем, цианозом и анемичностью слизистых оболочек, притуплением перкуторного звука в очагах воспаления, преимущественно в верхушках легких, хрипами, ускорением пульса, повышением температуры тела до 40,1?40,20С, лейкоцитозом, нейтрофилией, лимфоцитопенией за счет Т- и В-лимфоцитов с преобладанием недостаточности ТФР и Т-активных-клеток при значительном увеличении ТФЧ ? на 38 %; при этом соотношение ТФР/ТФЧ (ИРИ) у больных телят было почти втрое меньше, чем у здоровых. Полученные нами данные свидетельствуют, что одной из причин возникновения острой катаральной бронхопневмонии у телят является иммунодефицитное состояние, на фоне которого размножается условно патогенная микрофлора, которая обуславливает развитие воспалительного процесса в легких. Анализируя результаты применения пчелиной обножки в комплексном лечении телят, больных катаральной бронхопневмонией, следует подчеркнуть его стимулирующее влияние на клеточные и гуморальные факторы защиты организма, которые повышают эффективность этиотропной и патогенетической терапии при этом заболевании у животных. Применение на фоне базового лечения (I опытная группа) пчелиной обножки (II опытная группа) оказывало действие уже на 7-е сутки лечения нормализации общего количества лейкоцитов, палочкоядерных и сегментоядерных нейтрофилов, моноцитов в крови телят. При применении пчелиной обножки у телят II опытной группы отмечено достоверное увеличение клеточных факторов защиты организма (увеличение лимфоцитов, фагоцитарной активности нейтрофилов, индекса фагоцитоза, абсолютного фагоцитоза, активизации розеткообразующей функции) на 7-е сутки лечения. Показатели гуморальной защиты организма (титр неспецифичных антител, БАСК, ЛАСК) были достоверно высшими у телят II опытной группы по отношению к I. Полученные результаты свидетельствуют, что у телят II опытной группы, которой применяли пчелиную обножку в комплексном лечении, уровень клеточных и гуморальных факторов защиты организма был достоверно выше, чем у животных I группы на протяжении всего периода исследований. Достоверно высшие показатели факторов защиты у телят II опытной группы способствовали более легкому течению болезни и его сокращению на 3?4 суток, сравнительно с I группой. У животных II опытной группы по отношению к I отмечена тенденция уменьшения частоты пульса и дыхания, улучшение дренажной функции респираторных органов, умеренного выделения серозно-катарального экссудата, более свободного прохождения воздуха дыхательными путями. Кашель у этих животных был менее продолжительным, а хрипы - менее громкими. Под влиянием пчелиной обножки у опытных телят, больных катаральной бронхопневмонией, по отношению к животным с базовым лечением были выше бактерицидная и лизоцимная активность на 20 % (Р<0,001) и 7,9 % (Р<0,001) соответственно, индекс фагоцитоза увеличился в 1,4 раза (Р<0,05), и абсолютный фагоцитоз нейтрофилов превысил показатель контроля вследствие более существенного увеличения (Р<0,001), повысился титр неспецифичных антител на 20 %, что обусловило повышение сохранности и энергии роста телят. Лечение больных острой катаральной бронхопневмонией телят с использованием пчелиной обножки сопровождалось клиническим выздоровлением на 6?7-й день, то есть на 3?4 дня раньше, чем при базовом лечении; при этом у них было удовлетворительное общее состояние, хорошо выраженный аппетит, не наблюдалось носовых истечений, кашля, исчезали хрипы при аускультации легких, нормализовались температура тела, пульс и дыхание, в крови нормализовался уровень лейкоцитов, исчезла лимфоцитопения, повышался уровень Т-лимфоцитов при повышении Т-активных форм и ТФР, уменьшении ТФЧ, повышался уровень В-лимфоцитарных форм. Применение пчелиной обножки для профилактики бронхопневмонии и лечения больных телят экономически выгодное. На основании проведенных исследований предложено в лечебно-профилактических схемах при катаральной бронхопневмонии у телят, а также с целью стимуляции иммунитета применять пчелиную обножку. Ключевые слова: телята, бронхопневмония, пчелиная обножка, резистентность, профилактика, комплексное лечение, иммунитет. Zaуtseva A.A. The pollen load treatment of cataral bronchopneumonia in calves. – Manuscript. Dissertation in seek for scientific degree of veterinary sciences on speciality 16.00.01 – diagnostic and therapy of animals. – National agrarian university, Kiev, 2008. The goad of the dissertation was to study the effectivity of using the bee pollen load for therapy of not specific cataral bronchopneumonia in calves and also to study the influence of bee pollen load on common resistance and immune status in calves. We've got the results, that show one of the reasons that cance acute cataral bronchopneumonia appearance in calves is the immunodeficiency condition that is the background for conditional pathogenic microflora that stipulates for appearance inflammation in pulmones. Veterinary pharmacology proposes many preparates, that gives immunotropic influence. On the modern stage according to this goal it was studied the problem of using the bee production. One of them is the composite pollen, that is the complex concentrate of many nutritios and treatment. Using the preparates of composite pollen for prophylactic and treatment of cataral bronchopneumonia gives an oportunity to shorten the time of disease and treatment of animals and also to stimulate humoral and cell factors of immunity by increasing common protein, albumin and г-globulin fractions , increasing the phagocytic protection and relevation the quantity indexes of T- B-lymphocytes. Analysig results of pollen load use, in complex calves treatment, which suffer from cataral bronchopneumonia, it is important to notice it's stimulating on influence on cells and humoral factors of organism protection, that increases the efficiency of etyotropic and pathogenic therapy during this calves disease. According to made researches it is proposed the treatment schenes cataral bronchopneumonia in calves , and also with purpose to stimulate the immunity, using the preparates of pollen load. Key words: calves, bronchopneumonia, pollen load, resistance, prophylactic, complex treatment, immunity. PAGE 1

Похожие записи