ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. КАРАЗІНА

Міхно Семен Павлович

УДК 338.242

Регулювання ефективності використання інвестицій й оцінка інвестиційних
ризиків

08.02.03 – організація управління, планування

і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків — 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті
ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Бабич Дмитро Володимирович

Національний фармацевтичний університет

Міністерства охорони здоров’я

України (м. Харків), завідувач кафедри

економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Дейнека Олександр Георгійович

Українська державна академія

залізничного транспорту (м. Харків), завідувач

кафедри менеджменту зовнішньоекономічної

діяльності на транспорті

кандидат економічних наук

Петренко Юрій Олегович

Харківська обласна державна адміністрація,

головний спеціаліст Головного управління

промисловості, транспорту і зв’язку

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут,

відділ макроекономічного прогнозування,

Міністерство економіки України (м. Київ).

Захист відбудеться 24 січня 2007 р. о 1500 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.051.05 Харківського національного
університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул.
Мироносицька, 1, ауд. 2-12.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці
Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою:
61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий 22 грудня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Третяк В.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В Україні останнім часом надзвичайно
гострою залишається проблема активізації інвестиційної діяльності, тому
що структурна перебудова економіки, її реформування потребують значних
обсягів інвестиційних ресурсів. У сучасних умовах актуальність подальшої
наукової розробки проблеми регулювання ефективності використання
інвестицій значно зросла. Це пояснюється зміною загальних
соціально-економічних умов, незадовільним станом інвестиційної
діяльності в економіці й окремих її ланках — підприємствах, необхідністю
більш ефективного використання існуючого виробничого потенціалу. У
зв’язку з цим виникає необхідність вирішення теоретичних і
методологічних питань, які стосуються механізмів управління
інвестиційною діяльністю, визначення готовності до впровадження
пропозицій інвестиційних проектів і проведення їхньої кількісної оцінки,
розрахунків економічної ефективності проектних рішень, об’єднання
переваг суб’єкта підприємницької діяльності з заходами проекту на основі
комплексного підходу до процесу економічного обгрунтування інвестицій.

Слід зазначити, що питання ефективного регулювання інвестиційної
діяльності в процесі розвитку економічної системи освітлені в наукових
працях В.П.Александрова, Ю.Н.Бажала, І.І.Лукінова, В.І.Голікова,
І.А.Бланка, М.С.Герасимчука, О.В.Гаврилюка, Б.В.Губського, А.Семенова,
В.І.Ляшенко, А.В. Мертенса, В.Р.Сіденко, А.С.Філіпенко, В.М.Хобта й ін.
Недостатній рівень дослідження цих положень, їхня актуальність,
теоретичне і практичне значення обумовили доцільність подальшого
дослідження. Інвестиції є матеріально-фінансовою основою відновлення і
накопичення основного капіталу, який визначає структуру економіки, темпи
її росту і рівень конкурентноздатності на світовому ринку. Тому
проблемам функціонування інвестиційних процесів, з погляду на їхнє
регулювання державою, завжди приділялася значна увага, як
ученими-економістами, так і урядовими структурами. Таким чином,
актуальність теми дисертаційного дослідження викликана необхідністю
розвитку даного напрямку з питань ефективності використання інвестицій,
оцінки інвестиційних ризиків у рамках державної підтримки інвестиційних
проектів і розробки конкретних механізмів і заходів удосконалення
інвестиційного процесу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри
економіки і менеджменту Харківського національного університету ім. В.Н.
Каразіна “Розробка методологічних підходів трансформації системи
соціально-економічних відношень в Україні” (номер держ. реєстр.
0199U004423); “Соціально-економічна стратегія формування в Україні нової
моделі економічного розвитку” (номер держ. реєстр. 0101U002800).

Ціль і задачі дослідження. Ціль дослідження полягає в удосконаленні
науково-методичних основ і розробці механізму регулювання ефективності
використання інвестицій й оцінки інвестиційних ризиків в умовах ринкової
економіки України.

Відповідно зазначеної цілі були встановлені та вирішені такі:

— обгрунтовано теоретико-методологічні підходи до формування механізмів
регулювання ефективного використання інвестицій і оцінки інвестиційних
ризиків;

— вивчено існуючі інвестиційні механізми та програмно цільові-заходи
щодо оптимізації використання інвестиційного потенціалу;

— виявлено основні фактори формування інвестиційного потенціалу;

— досліджено динаміку інвестиційних процесів в Україні;

— проведено оцінку інвестиційного потенціалу Черкаського регіону;

— розроблено організаційну схему механізму регулювання ефективності
використання інвестицій;

— розроблено основні напрямки формування механізмів оцінки
інвестиційних ризиків;

— запропоновано концептуальний підхід щодо визначення пріоритетних
напрямків інвестування в Черкаському регіоні;

— обгрунтовано методику ефективності використання інвестицій й оцінки
інвестиційних ризиків.

Об’єктом дослідження є процес дослідження й оцінки інвестиційних
процесів в Україні.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм і концепції
регулювання ефективності використання інвестицій і оцінка інвестиційних
ризиків.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої цілі в дисертаційній
роботі застосовувалися такі методи і підходи: методи теоретичного
узагальнення і порівняння; статистичний і графічний аналіз;
кореляційно—регресивний аналіз.

Як статистична й інформаційна бази використані законодавчі і нормативні
документи з економічних питань, офіційні статистичні матеріали,
звітно-статистичні дані господарських суб’єктів.

Наукова новизна отриманих результатів складається в:

вперше:

— запропоновано концептуальний підхід до визначення пріоритетності
напрямків інвестування, що виходить з принципів індикативного
регулювання, інвестиційного аудиту, включає базові напрямки використання
адміністративних чинників і формування ринкових умов для досягнення
цілей інвестиційної політики та базується на розробленій методиці;

— обґрунтовано організаційну схему механізму регулювання інвестицій на
прикладі регіону, яка на базі поєднання регуляторів власних та бюджетних
коштів й ринкових механізмів інвестування дає можливість через
цілеспрямоване державне регулювання створювати умови для переливу певної
частини інвестиційних коштів до пріоритетних секторів регіонального
розвитку;

удосконалено:

— підходи до стимулювання інвестиційних процесів через визначення
інтересів суб’єктів інвестування та обґрунтовано орієнтири інвестиційної
політики, серед яких ключовими є чіткий контроль внутрішніх
інвестиційних джерел суб’єктів господарювання, стратегічне партнерство з
крупними портфельними інвесторами, запобігання експорту банківського
капіталу з регіону та ін.;

— на прикладі дослідження інвестиційної політики Черкаського регіону за
останні роки визначено чинники і умови, що забезпечують розвиток
інвестиційних процесів;

— методику визначення техніко-економічних показників суб’єктів
інвестування для оцінки рівня ефективності використання інвестиційних
коштів на макро- і мікрорівнях;

дістало подальшого розвитку:

— вивчення сутності інвестиційних механізмів у частині ефективного
використання власних коштів та активізації процесу залучення іноземних
інвестицій і наукового обґрунтування програмно-цільових заходів щодо
покращення інвестиційного клімату та оптимізації використання
інвестиційного потенціалу;

— доповнення та узагальнення існуючих методичних підходів щодо оцінки
інвестиційних ризиків стосовно розвитку регіонів та підприємств.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення результатів
дослідження складається в тому, що основні висновки і рекомендації
спрямовані на удосконалення інвестиційної діяльності в умовах ринкової
економіки, з урахуванням застосування методик оцінки ефективності
інвестицій і ризиків інноваційних проектів. Результати дисертаційного
дослідження можуть бути використані в проведенні інвестиційної політики
в процесі реалізації державних доктрин у сфері інвестування.

Окремі положення та висновки дисертації, а також практичні результати
дослідження впроваджені в роботі Черкаської обласної державної
адміністрації.

Основні положення дисертаційного дослідження використані під час
викладання навчальних дисциплін студентам економічних дисциплін.
Впровадження викладених у дисертації розробок знайшло застосування в
навчальному процесі Харківського національного університету ім.
В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного
дослідження доповідались і обговорювалися на засіданнях наукового
товариства з вивчення спадщини М.І. Туган-Барановського, а також
науково-практичних конференціях: І Міжнародній науковій конференції
“Проблеми економіки транспорту в умовах реструктуризації”, (8-9 лютого
2001 р. — Україна, м. Дніпропетровськ), ІІ Міжнародній науковій
конференції “Проблеми економіки транспорту” (16-17 травня 2002р.,
м. Дніпропетровськ), 4-й Міжнародній міждисциплінарній
науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гуманізації та
гармонізації управління ” (2-9 листопада 2003р., м.Харків), 4-й
Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні
проблеми гуманізації та гармонізації управління ” (4-10 листопада
2004р., м.Харків), 6-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній
конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (30 квітня — 9 травня
2005р., м. Алушта), 1-й Міжнародній науково-практичній конференції
“Еволюція наукових знань та сучасні проблеми економічної теорії (19
квітня 2005р., м. Харків).

Публікації. Основні положення дисертації відображені в 7 наукових
працях, з них 4 статті у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг
опублікованих робіт 2,0 д.а.

Структура, зміст й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури,
додатків. Обсяг роботи — 199 сторінок машинописного тексту, у тому числі
32 таблиці, 13 рисунків, 181 найменування використаної літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження інвестицій
у відтворювальних процесах трансформаційної економіки” сформульовані в
дисертаційній роботі основні напрямки та тенденції розвитку
методологічних основ функціонування та регулювання інвестиційних
процесів. Однією з особливостей процесу формування національної
інвестиційної політики на сьогодні є відсутність чітких напрямів та
комплексності її формування. Саме ці риси інвестиційної політики повинні
формуватися в залежності від цілей, методів та результатів державного
регулювання інвестиційного ринку України.

До цілей державного регулювання інвестиційного ринку на сучасному етапі
розвитку національної економіки слід віднести:

залучення інвестицій, обмеження інфляції, реструктуризацію, інтеграцію в
міжнародні інвестиційні ринки, соціальну стабільність у суспільстві.

Відповідно до цілей формується методологія, яка дозволяє одержати
відповідні результати.

Необхідно відмітити, що зазначений процес відбувається в трьох напрямах:
законодавчому, інфраструктурному, та ризиковому.

Тому методологія процесу державного регулювання інвестиційного ринку
винна враховувати необхідність формування скоординованості
законодавства, відповідної банківської інфраструктури, страхового
бізнесу, інвестиційних компаній та механізмів мінімізації ризиків,
включаючи законодавчі, інформаційні, і політичні заходи. Але ці напрями
повинні бути скоординовані як на рівні держави, регіону, галузі, так і
на рівні окремого підприємства.

У зв’язку з цим залученню інвестицій сприяє стійке законодавство,
державний моніторинг, розвинена інформаційна та інфраструктурна мережі,
різносторонній захист інвесторів.

Обмеження інфляції може бути досягнуто завдяки розвитку ринку державних
цінних паперів, емісії цінних паперів органами місцевого самоврядування,
продажам державних пакетів акцій інвестиційно привабливих підприємств.

Процесу реструктуризації сприяє приватизація, використання механізму
банкрутства неконкурентоспроможних підприємств, конкуренція, ефективний
менеджмент.

Інтеграція в міжнародні інвестиційні ринки відбувається завдяки
упровадження міжнародних стандартів діяльності, регулюванню обсягу
іноземних та вітчизняних інвестиційних ресурсів у країні та за її
межами.

Соціальна стабільність у суспільстві досягається завдяки аналізу
соціально-економічних аспектів, захисту прав власності, розвитку
інститутів спільного інвестування інформованості та освіти населення.

Впровадження зазначеної методологічної бази дає змогу одержати
відповідні результати відносно формування єдиного ринкового та
інформаційного простору, підвищення інвестиційної привабливості,
прискорення відтворювального процесу, покриття бюджетного дефіциту,
збереження вкладів громадян, стабілізації курсу національної валюти,
реалізації регіональних соціально-економічних програм, а також
пожвавленню підприємницької діяльності, підвищенню зайнятості населення,
підвищенню надходжень у бюджет. Також можливим стає доступ до
міжнародних ринків капіталу, утвердження світового авторитету,
раціоналізація ринку, удосконалення національного законодавства.
Результатами соціальної спрямованості інвестиційних програм є підвищення
довіри населення державі та ринку. збільшення внесків громадян,
прогнозованість соціально-економічного розвитку.

Повільне просування в напрямі створення дієвих механізмів, що
забезпечують сталий економічний розвиток, яку супроводжувалося пасивним
очікуванням часу, коли запрацюють автоматичні ринкові регулятори
призвели до різкого зростання залежності України від активізації
інвестиційного процесу. У зв’язку з цим у роботі запропонована
економіко-структурна модель формування інвестиційного процесу переходу
до росту економіки, складовими якого є зростання грошової маси, зміна її
розміщення, збільшення обсягів та здешевлення кредитів банків,
стимулювання та зростання вкладів населення, активізація процесу
залучення внутрішніх інвестиційних ресурсів, зовнішніх інвестицій
підприємств, портфельних та прямих інвестицій.

Що стосується зовнішніх інвестиційних ресурсів країни, то головною
причиною відсутності стратегічних іноземних інвестицій є несприятливий
інвестиційний клімат в Україні, який не може бути іншим за умов
несприятливої загально-політичної, правової та економічної ситуації в
країні. Усе це зумовлює вичікувальну позицію стратегічних інвесторів,
особливо в плані залучення середнього і великого капіталу. Більше того
спостерігається невпевненість у подальшому співробітництві з боку
інвесторів, що вже вклали гроші в економіку України.

Що стосується суто внутрішніх проблем то одними з вагомих чинників
зростання активізації інвестиційної активності на даному етапі
формування національної ринкової економіки є створення перешкод відпливу
капіталів з країни в тіньовий обіг, приваблення тіньових і депортованих
капіталів, стабільність грошової одиниці, законодавчі гарантії та пільги
інвесторам.

На рівні підприємств значними чинниками підвищення активізації
інвестиційної політики є поповнення дефіциту оборотних коштів
підприємств, реорганізація виробництва, зменшення витрат та ріст
рентабельності виробництва, закріплення фінансів підприємств, ріст
власних фондів, та капіталовкладень, збільшення амортизаційних
відрахувань. Останні при обмеженні бюджетних, кредитних та іноземних
джерел фінансування капіталовкладень необхідно активніше
використовувати, як внутрішній інвестиційний фактор.

У другому розділі “Дослідження тенденцій розвитку та сучасного
інвестиційного потенціалу в Україні” На підставі проведеного в
дисертаційній роботі аналізу тенденцій показників виявлені основні
закономірності і взаємозв’язок їхньої динаміки і динаміки аналізованих
показників.

За досліджуваний період динаміка таких показників, як наявність
оборотних коштів в економіці, залишки внесків населення на рахунках у
банках, кошти населення мала тенденцію до росту, що свідчить про
формування внутрішнього потенціалу інвестування економіки.

Так, за останні роки оборотні кошти в економіці збільшилися в 1,7 рази,
залишки внесків населення в банках збільшилися в 10,1 рази, кошти
населення, підприємств у банках збільшилися в 4,3 рази і т.д.

Позитивним моментом є зниження дисконтної ставка НБУ, що можна
трактувати, як зменшення рисковості внесків і підвищення інтересу
фізичних і юридичних осіб до збереження коштів на рахунках у банках. На
сьогоднішній день ця ставка складає 12 відсотків річних.

Важливим моментом є зниження темпів інфляції до цілком прийнятних
значень, що також позитивним образом відображається на збільшенні
інвестиційної активності в Україні.

Наступним результатом роботи є визначення основних тенденцій розвитку
інвестиційних процесів в регіонах. Аналізуючи результати діяльності
суб’єктів господарювання, можна зазначити, що при різкому зниженні
прибутків і збільшенні кількості збиткових підприємств, у 1998-2002р.
обсяги капіталовкладень залишалися стабільними.

Щодо думки самих керівників виробничого сектору економіки України, то
вони, в першу чергу, пов’язують зниження прибутковості підприємств з
дією негативних причин, які стримують зріст промислового виробництва.
Головними факторами, які негативно впливають на рівень промислового
виробництва та відповідно обсяги інвестиційних вкладень в Черкаській
області, є досить високе податкове навантаження, низький рівень
платоспроможного попиту на вироблену продукцію, відсутність
налагодженої системи збуту продукції та нестача оборотних коштів.

Зрозуміти характер інвестиційних процесів в Україні дає змогу якісний
аналіз інвестицій. У 2004р. видатки на інновації становили 1,76
млрд.грн. (9% від річного обсягу капіталовкладень). Інновації вводилися
в найменш капіталомістких, технологічних і наукомістких галузях зі
швидкою обіговістю капіталу – легку і харчову промисловість. Тобто дані
капіталовкладення можна охарактеризувати здебільшого як консервативні та
традиційні.

Причини неефективних інвестиційних рішень та наявність значної кількості
збиткових підприємств можна пояснити. По-перше, внаслідок структурної
кризи багато підприємств не можуть бути рентабельними в ринкових умовах.
По-друге, порівняно низькі, викривлені ціни на акції багатьох
приватизованих підприємств, які склалися з часу паперової приватизації,
потенційно можуть спричинювати їх нерентабельну роботу, невідтворювальне
споживання основних фондів, оскільки в цьому разі купівля підприємства
для контролюючих акціонерів є інвестиційним процесом без вкладення
адекватного виробничим потужностям стартового капіталу.

На кінець 2005 року підприємствами і організаціями Черкаської області
залучено 85316,73 тис. дол. США прямих іноземних інвестицій та здійснено
220238 тис. грн. інвестицій в основний капітал , що свідчить про їх
недостатню кількість.

Загальна тенденція надходжень прямих іноземних інвестиції в економіку
України та її регіони наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Прямі іноземні інвестиції в економіку України

(млн. дол. США, на кінець року)

  2000  2001  2002  2003  2004  2005

Україна 3865,5 100 4406,2 100% 5339 100%  6657,6 100 8353,9 100% 16375,2
100%

Автономна Республіка Крим 147,2 3,8% 162,9 3,7% 194,8 3,6% 224,2 3,4%
331,1 4,0% 459,7 2,8%

Вінницька 22,6 0,6% 28,1 0,6% 38,4 0,7% 64,9 1,0% 65,8 0,8% 77,1 0,5%

Волинська 49 1,3% 48,9 1,1% 53,6 1,0% 86,8 1,3% 97,7 1,2% 111,9 0,7%

Продовження таблиці

Дніпропетровська 186 4,8% 311,9 7,1% 359,4 6,7% 598,4 9,0% 778,6 9,3%
1717,2 10,5%

Донецька 305,3 7,9% 331,8 7,5% 389,4 7,3% 343,2 5,2% 493,6 5,9% 586 3,6%

Житомирська 27,9 0,7% 38,1 0,9% 58,2 1,1% 77,4 1,2% 83,1 1,0% 90,3 0,6%

Закарпатська 92,2 2,4% 107,5 2,4% 127,7 2,4% 181,6 2,7% 244,3 2,9% 216,3
1,3%

Запорізька 221 5,7% 249,6 5,7% 362 6,8% 442 6,6% 489,6 5,9% 549,7 3,4%

Івано-Франківська 40,1 1,0% 46,3 1,1% 69,9 1,3% 96 1,4% 120,9 1,4% 134,9
0,8%

Київська 340,8 8,8% 351,1 8,0% 419,5 7,9% 473,7 7,1% 511,5 6,1% 590,7
3,6%

Кіровоградська 19,6 0,5% 34,4 0,8% 38 0,7% 58,5 0,9% 107,2 1,3% 50,5
0,3%

Луганська 31,4 0,8% 39,3 0,9% 51,6 1,0% 58,2 0,9% 148,9 1,8% 269,5 1,6%

Львівська 150 3,9% 168,5 3,8% 220,3 4,1% 304,9 4,6% 350,1 4,2% 382,3
2,3%

Миколаївська 46,2 1,2% 57,7 1,3% 65,4 1,2% 75,2 1,1% 75,6 0,9% 80,5 0,5%

Одеська 207,6 5,4% 236 5,4% 289,3 5,4% 361,7 5,4% 507,3 6,1% 594,9 3,6%

Полтавська 214,2 5,5% 146,1 3,3% 155,9 2,9% 176,2 2,6% 205,7 2,5% 287,8
1,8%

Рівненська 45,6 1,2% 47,9 1,1% 51 1,0% 54,1 0,8% 71,5 0,9% 79,3 0,5%

Сумська 35,9 0,9% 49,2 1,1% 127,6 2,4% 141 2,1% 132,3 1,6% 165,7 1,0%

Тернопільська 21,4 0,6% 23 0,5% 26,9 0,5% 28,7 0,4% 37,2 0,4% 39,1 0,2%

Харківська 98,8 2,6% 166,5 3,8% 164,1 3,1% 267,9 4,0% 385,4 4,6% 468,4
2,9%

Херсонська 35,2 0,9% 40,8 0,9% 55,8 1,0% 64,4 1,0% 72,8 0,9% 90,3 0,6%

Хмельницька 15,6 0,4% 18 0,4% 28,5 0,5% 46,5 0,7% 66,5 0,8% 77,3 0,5%

Черкаська 101,8 2,6% 85,3 1,9% 51,6 1,0% 97,1 1,5% 122,9 1,5% 106,7 0,7%

Чернівецька 8,9 0,2% 10 0,2% 15 0,3% 20,7 0,3% 24,4 0,3% 30 0,2%

Чернігівська 51,5 1,3% 54 1,2% 61,3 1,1% 76 1,1% 94,4 1,1% 94,6 0,6%

Київ 1309,1 33,9% 1522 34,5% 1848,9 34,6% 2123,4 31,9% 2684,1 32,1% 3619
22,1%

Севастополь 15,2 0,4% 15,2 0,3% 14,9 0,3% 23,9 0,4% 51,4 0,6% 94,3 0,6%

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в 2005 р. склав 16375,2
млн. дол. США. Основна частина інвестиційного потенціалу України на
кінець 2005 р. зосереджена в м. Києві – 3619,0 млн дол.США, потім слідує
Дніпропетровська область – 1717,2 млн.дол. США, Одеська область –
594,9 млн. дол. США, Київська 590,7 Донецька 586,0 і т.д. У
підприємства Черкаської області вкладено 106,7 млн. дол. США.

Загальне збільшення обсягу прямих іноземних інвестицій в регіони України
в порівнянні з 2000 р., свідчить про деяке нарощення інвестиційних
ресурсів, покращення структури інвестиційних джерел, оптимізації їх
вкладень, прийняття низки нормативно-правових актів, які позитивно
вплинули на створення інвестиційного клімату.

Та все ж в порівнянні з іншими країнами цей об’єм є недостатнім для
досягнення стійкого економічного зросту за рахунок іноземних вкладень.
За оцінками експертів реальна потреба України в іноземних інвестиціях
сягає понад 40000 млн. доларів США. Іноземні інвестиції вкладено в 8168
підприємств України. Регіональна структура прямих іноземних інвестицій
по регіонам залишається вкрай нерівномірною.

U

Ue

J L ‚ „ Oe O »

U

Ue

L „ Oe

d

?

o

??????????

?????

„?^„`„?

Ff?

?

)Іноземні інвестори інвестували в Черкаську область 127 млн. дол. США.
Характерно, що іноземці придбали в основному перспективні підприємства
хімічної та харчової промисловості. Так, підприємство Thurmosyntex, з
Ліхтенштейну та інвестори з Кіпру придбали акції найбільших підприємств
хімічної промисловості Черкаської області — 38% ВАТ “Азот” за 35,7 млн.
грн. та частину ВАТ “Хімволокно” за 41,4 млн. грн. Крім того дві
американські компанії Ukraine Fund LLC та FoodMaster Internatiional LLC
придбали черкаський завод “Юрія” і уманський молокозавод ЗАТ
“Білосвіт-Умань”. У грудні 2001р. “Галлахер Груп” придбала в німецької
компанії Reemtsma, контрольний пакет акцій Черкаської тютюнової фабрики,
створивши на її базі компанію “Ліггет-Дукат Україна”. Навесні 2002р.
австрійський концерн “Mayr-Melnof-Karton AG” — найбільший світовий
виробник картону — купив групу європейських підприємств “Графія”, куди
входить і “ЗАТ Графія Україна” м. Черкаси. Значну частку в загальному
обсязі іноземних інвестицій в економіку області займають французькі
інвестори, які здійснили інвестиції у такі промислові підпиємства
області, як ВАТ “Звенигородський сироробний комбінат” (у 2001р. компанія
Борген Європ придбала 92% акцій підприємства), ВАТ “Ватутінський
комбінат вогнетривів”. Серед інших спільних підприємств, що отримали
французькі інвестиції, слід виділити СП “Дако”, ТОВ “Аква-Віт”, ЗАТ
“Норгард-Україна”, ТОВ “Денталконцепт”. На кінець 2002р. прямі
інвестиції вкладені в більш ніж 150 підприємств і організацій Черкаської
області, з яких близько 100 мають статус спільних підприємств. Щодо
перспективи, то швейцарські інвестори виявили заківленість у здійсненні
інвестицій у черкаські підприємства – ВАТ “Темп”, завод телеграфної
апаратури.

У третьому розділі “Основні напрямки формування механізмів оцінки та
регулювання інвестиційних процесів” визначено функціональні елементи
фінансово-економічного механізму регулювання інвестицій.

Серед сукупності причин, які стримують подолання спаду виробництва та
досягнення економічного зростання, однією з основних є спад
інвестиційної діяльності, оскільки інвестиції є суттєвою детермінантою
економічного зростання. При активній інвестиційній діяльності має місце
економічне зростання як у короткостроковому, так і середньостроковому
відношеннях, оскільки на першому етапі зростає сукупний попит, а потім
пропозиція. Розміри і структура інвестицій, якість і темпи їх здійснення
є визначальними в процесах технічного і технологічного оновлення. За їх
рахунок створюються нові потужності і робочі місця, що дозволяє
збільшити обсяги виробництва продукції та послуг.

Основні джерела та економічні активи фінансово-економічного механізму
регулювання ринку інвестицій підрозділяються на фінансові та
нефінансові. До фінансових належать засоби, а також фінансові вимоги та
зобов’язання. Нефінансові підрозділяються на виробничі та невиробничі.
До виробничих належати: нематеріальні активи, будинки та споруди, машини
та устаткування, транспортні засобі, які формують основний капітал.
Виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари для
перепродаж, державні матеріальні резерви, які належати до запасів
матеріальних оборотних коштів. Дорогоцінні метали, колекції та дій
мистецтва, які відносяться до цінностей.

До невиробничих джерел та активів належать матеріальні – земля, надра,
некультивірувальні біологічні ресурси, водні ресурси під землею; і
нематеріальні – авторські права, патенти, ліцензії, торгові знаки, права
на оренду, куплені ділові зв’язки.

До фінансових потоків фінансово-економічного механізму регулювання ринку
інвестицій відносяться: трансформація інструментів, акумуляції, зниження
активів, заощадження населення, акумульований капітал, розвинутість
інструментів і механізмів інвестування банківської системи та
фінансового ринку, інвестиційні потоки.

Зупиняючи на ряді особливостей, властивих процесу інвестування необхідно
відзначити, що тема інвестицій повинна розглядатися комплексно. Зміна
якого-небудь елемента може привести до змін функції, яка притаманна всій
економічній категорії. Тому при формуванні системи
фінансово-економічного механізму регулювання ринку інвестицій необхідно
відзначити важливість взаємозв’язку між державними та фінансовими
потоками, який полягає у взаємозалежності показників динамізації та
детенізації коштів, детенізації фінансових потоків, рівня замороження
коштів, нерозвиненості інвестиційних інфраструктур.

Реалізація фінансово-економічного механізму регулювання ринку інвестицій
основана на принципах взаємозв’язку та взаємодії між його елементами.

Уваги заслуговує науково обгрунтований механізм оцінки ефективності
державного регулювання інвестицій.

Показниками активізації інвестиційної активності на макро- рівні є зміна
структури продукції, ріст надходжень до бюджету, скорочення державних
витрат та бюджетного дефіциту, ріст ємності внутрішнього ринку, які
неможливі без оновлення виробництва та індексації основних фондів і
ведуть за собою ріст добробуту та збереження населення. Завдяки
несприятливим стартовим умовам для нарощування інвестицій в Україні,
створення стимулів для їх зростання й особливо продуктивного
використання є найбільш важливим завданням економічної політики в
сучасному періоді, яку пов’язано з оцінкою інвестиційних процесів.

Процес оцінки ефективності інвестиційної діяльності охоплює бюджетну,
фінансову та банківську системи, та втілює в собі оцінку діяльності та
спроможності регулювання інвестицій, розробку програм регулювання
інвестицій, створення механізму регулювання інвестицій, реформування
механізму регулювання інвестицій, впровадження нових стандартів та
переорієнтацію функцій.

Оцінка інвестиційного процесу за сценарієм ймовірних змін – це також
оцінка перспектив нормалізації відтворювання основного капіталу за
визначеним сценарієм у певному періоді, які матимуть значний вплив на
інвестиційну діяльність. А це нерозривно зв’язано з такими
перетвореннями на спільно державному рівні як: зміна податкової
політики, виведення капіталу з тіні, упорядкування рівнів бюджетних
доходів, розвиток нових джерел доходів, цільове використання засобів,
встановлення нормативів витрат засобів на особу, перебіг бюджетних
галузей на самофінансування, розвиток бюджетного кредитування,
підвищення ефективності використання інвестицій та контролювання
банківської сфери, підвищення продуктивності та впровадження нових
технологій, зміна методів керівництва, оптимізація виробничої
інфраструктури, підвищення якості товарів, розвиток та спрощення системи
розрахунків, форм та методів кредитування, розвиток вексельного обігу,
реструктуризація та підвищення надійності банківської системи,
приведення норм та вимог до світових стандартів.

У роботі запропонована, розроблена концептуальна схема механізму оцінки
інвестиційної привабливості підприємств (рис. 1), яка дозволяє
сформулювати та удосконалити методологію оцінки економічної ефективності
реальних інвестиційних проектів на підприємствах промисловості в
сучасних умовах господарювання.

Рис. 1. Механізм оцінки ефективності державного регулювання інвестицій

Інвестиційна привабливість сьогодні не тільки не виключає , а. навпаки
передбачає зростання взаємозалежності між макро та мікро- рівневими
показниками. Важливе питання заключається в тому, наскільки така
взаємозалежність є асиметричною. Саме ступінь асиметричності характеру
даної взаємозалежності дозволяє підприємствам вилучати із сучасної
системи деякі переваги.

У зв’язку з цим даний механізм діє за допомогою реалізації сукупності
економічних заходів, які включає в собі трьохрівневу систему. На вищому
рівні здійснюється оцінка та прогнозування інвестиційної привабливості
промисловості, регіону та підприємства, а також аналіз зовнішнього
середовища функціонування потенційних об’єктів інвестування.

Далі здійснюється формування системи факторів, які впливають на
інвестиційну привабливість, визначення рівня інвестиційної
привабливості, та групування об’єктів за рівнем інвестиційної
привабливості.

Визначення рівня інвестиційної привабливості здійснюється завдяки
розрахунку системи фінансових коефіцієнтів, оцінці спільносистемних
характеристик, та розрахунку коефіцієнтів інвестиційної привабливості.

На заключному етапі реалізації механізму оцінки інвестиційної
привабливості підприємств здійснюється прогнозування інвестиційної
привабливості підприємства, дослідження організаційної структури
підприємства та можливостей її реструктуризації, а також прийняття
відповідного інвестиційного рішення.

ВИСНОВКИ

1. Проведені дослідження формування механізму регулювання ефективності
використання інвестицій й оцінки ризиків дозволяють зробити висновок, що
на сучасному етапі регулювання інвестиційного механізму має змінити
акценти формування умов та чинників інвестування на досягнення
конкретної результативності інвестиційних проектів. Основною метою
регулювання ефективного використання інвестицій має стати забезпечення
досягнення конкретних економічних, соціальних та інших результатів від
інвестування коштів. На сучасному етапі розвитку інвестиційного
механізму ключовим його принципом буде забезпечення оптимізації
використання інвестиційного потенціалу. Важливим напрямком регулювання
інвестиційного процесу в Україні є дослідження методів оцінки
економічної ефективності використання інвестицій, властивих ринковій
економіці, з метою всебічного розвитку держави, досягнення міжнародного
престижу і отримання прибутків для розширеного відтворення.

2. Для формування інвестиційного механізму, який би забезпечував
ефективне використання власних коштів та активізацію процесу залучення
іноземних інвестицій для забезпечення стійкого функціонування економіки
держави та її окремих складових, необхідно відновлювати систему
планування інвестицій, що б відповідала дії ринкового механізму.
Головною роллю планування повинне бути визначення основних напрямків
розвитку регіону, при цьому змістом принципу планування має стати
планування інвестицій під реально існуючі й можливі ресурси.

3. Як показав аналіз, серед питань структурного регулювання інвестицій
суттєвим орієнтиром є підтримка тенденцій зростання частки інвестування
активної частини основних фондів, що на сучасному етапі дозволить
максимально ефективно використовувати наявні інвестиційні кошти та
збільшить загальноекономічний ефект активізації інвестиційного
потенціалу. Для досягнення цієї мети доцільно використовувати
багатомірний кластерний аналіз інвестицій, що дозволив здійснити пошук
оптимального групування регіонів за наявними значеннями ознак, що
досліджуються.

4. Підвищення ефективності регіонального управління інвестиційними
процесами приводить, як правило, до зростання темпів виробництва
промислової продукції, що забезпечує підвищення рівня доходів та
платоспроможності населення, попиту на товари народного споживання.
Економічний розвиток Черкаського регіону базується на дієвому механізмі
державного управління залученням іноземного капіталу та науково
виваженій інвестиційно-інноваційній політиці. Обґрунтовано методичні
підходи до визначення критеріїв ефективності використання іноземного
капіталу в національній і регіональній економіці. З точки зору
сприятливого впливу інвестиційних процесів на виробничу структуру
економіки регіонів України доцільним є забезпечення поступового переливу
інвестиційних капіталів з сировинних галузей, які характеризуються
відносно коротшим терміном отримання ефекту від інвестицій і мають і
характеризуються найбільшим рівнем інвестування на сучасному етапі, до
переробних, що забезпечують більш високий рівень додавання вартості й
відповідно несуть додаткові ефекти стимулювання економічного розвитку
держави.

5. Розроблено та обґрунтовано механізм активізації внутрішніх інвестицій
за умов ринкової трансформації та розкрито його мету, функції, завдання,
принципи побудови. Запропонований механізм реалізується шляхом
формування цілей, завдань, основних функцій управління, принципів
функціонування, методів і засобів управління та критеріїв оцінки
ефективності інвестування. Перевагами розробленого механізму є
безпосередній взаємозв’язок інвестиційних заходів, який полягає у
взаємозалежності та взаємодоповненні, що зумовлює їхню циклічність. Крім
того, виникнення змін на будь-якому етапі викликає об’єктивну
необхідність в здійсненні перетворень, що забезпечує саморозвиток
механізму. Дані переваги концентруються в характеристиках розробленого
механізму, а саме: гнучкості, динамічності, синергійності, ефективності,
мотиваційності, інформативності та циклічності

6. Запропонований концептуальний підхід щодо визначення напрямків
розвитку інвестиційної політики регіону дозволяє сформувати пріоритетні
заходи підвищення інформаційного забезпечення інвестування, що є одним з
найбільш значущих і доступних напрямків інвестиційного стимулювання для
регіональних органів управління. Формування регіональної політики
інвестування повинно враховувати загальну активізацію економічних
процесів та поступово еволюціонувати від превалювання антикризових
заходів інвестиційного розвитку в бік стратегії стимулювання зростання
та орієнтації на кінцевий результат.

7. Розроблено методику ефективного використання інвестицій й оцінки
інвестиційних ризиків, що на відміну від існуючих сприятиме створенню
передумов для прийняття правильних та обґрунтованих рішень щодо
оптимізації рівня ризику адекватного конкретній ситуації. Методика
ґрунтується на проблемно-орієнтованому підході згідно з яким
забезпечується вибір критеріїв оцінки інвестиційних проектів та
інвестиційних ризиків, показників та процедур оцінки інвестиційного
потенціалу.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Михно С.П. Критерии и механизм оценки инвестиционной привлекательности
предприятия// Вісник ХНУ. Серія економічна: Предвісники економічного
розвитку промисловості та залізничного транспорту. – Харків. — 2001. —
№ 512. — С. 171-173.

Михно С.П. Механізм оцінки ефективності державного регулювання
інвестицій// Вісник ХНУ. Економічна серія: погляди вчених-економістів на
розвиток України: минуле, теперішнє, майбутнє. – Харків. – 2002. -№578.
– С. 222-226.

Михно С.П. Механизм снижения рисков в инвестиционной сфере // Вісник ХНУ
ім. В.Н. Каразіна “Актуальні проблеми гуманізації управління та
регулювання економіки”. – Харків. — 2003. — № 612. — С. 322-328.

Михно С.П. Методологические основы оценки эффективности инвестиций //
Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна “Еволюція наукових знань і сучасні проблеми
економічної теорії” . – Харків. — 2005. — № 663. — С. 236-239.

Михно С.П. Механизм снижения рисков в ичнестиционной сфере// Сучасні
проблеми гуманізації та гармонізації управління Матеріали 4-ї
Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції/ Харків,
Українська Асоціація “Жінки в науці та освіті”, ХНУ ім. В.Н. Каразіна,
2003. – С.89-90.

Міхно С.П., Соколов М.О. Механізми оцінки та регулювання інвестиційних
процесів // Матеріали 6-ї Міжнародної міждисциплінарної
науково-практичної конференції “Сучасні проблеми науки та освіти”. –
Харків. — 2005. — С. 54-55.

Михно С.П., Бегунц А.О. Важнейшие направления государственного
регулирования инвестиционного рынка // Материалы 1-й Международной
научно-теоретической конференции “Эволюция научных знаний и современные
проблемы экономической теории”. – Харків. — 2005. — С. 43-44.

АНОТАЦІЯ

Міхно С.П. Регулювання ефективності використання інвестицій й оцінка
інвестиційних ризиків – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за
спеціальністю 08.02.03 — організація управління, планування і
регулювання економікою. Харківський національний університет імені В.Н.
Каразіна, Харків, 2007.

Обгрунтовано наявність значного потенціалу в державному управлінні
інвестиційним процесом і доведено необхідність формування привабливого
інвестиційного клімату. Проаналізовано нормативно-правову базу і
виявлено суперечності та недоліки відносно до інвестиційного процесу.
Розвинуто концептуальні засади розробки та реалізації державних програм
інвестиційної діяльності, доведено доцільність застосування методології
управління проектами в діяльності місцевих державних адміністрацій,
запропоновано методику оцінювання діяльності місцевих державних
адміністрацій з формування привабливого інвестиційного клімату в
реґіоні.

Удосконалено методику оцінки інвестиційного клімату, запропоновано
методичні підходи до визначення пріоритетних напрямків місцевого
економічного розвитку і моделі оптимального розподілу обмежених
інвестиційних ресурсів.

Обгрунтовано шляхи вдосконалення інвестиційного процесу. Розвинуто
функції місцевих державних адміністрацій при проведенні моніторингу
стану інвестиційного клімату.

Ключові слова: державне управління, інвестиції, інвестиційний клімат,
оцінка інвестиційного процесу, інвестиційне середовище, інвестиційний
потенціал, механізми державного управління, місцевий економічний
розвиток, оцінювання державної політики та програм.

АННОТАЦИЯ

Михно С.П. Регулирование эффективности использования инвестиций и
оценка инвестиционных рисков.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по
специальности 08.02.03 – организация управления, планирования и
регулирования экономикой. – Харьковский национальный университет им.
В.Н. Каразина, Харьков, 2007.

В диссертации обобщены теоретико-методические и прикладные основы
формирования органами государственной власти привлекательного
инвестиционного климата. Проанализировано состояние научных исследований
в сфере инвестиционной деятельности, рассмотрены механизмы
государственного управления инвестиционным процессом, влияние состояния
экономического развития государства на формирование привлекательного
инвестиционного климата и нормативно-правовое регулирование
инвестиционной деятельности в Украине.

Проведен анализ инвестиционной среды с точки зрения объекта
государственного управления, а также проанализирована инвестиционная
деятельность в Черкаской области, определены значительные резервы в
работе центральных и местных органов государственной власти относительно
повышения эффективности управления инвестиционным процессом.

Дальнейшее развитие получили концептуальные подходы к разработке и
реализации государственных программ в сфере инвестиционной деятельности,
обоснована целесообразность использования методологии управления
проектами для управления реализацией государственных программ, проектов
и планов мероприятий.

Рекомендовано внедрять в практику работы исполнительных органов власти
адекватные современным условиям аналитические инструменты с оценивания
государственной политики, диагностики деятельности администраций и
эффективные модели и методы управления. Предложено методику оценивания
деятельности местных государственных администраций в сфере формирования
привлекательного инвестиционного климата в регионе. В работе
представлено алгоритм и модели оценки деятельности местных органов
исполнительной государственной власти в сфере формирования
привлекательного инвестиционного климата на примере Львовской обласной
государственной администрации. Методика оценивания влияния местных
государственных администраций на формирование привлекательного
инвестиционного климата в регионе разработана с использованием
модифицированной автором цепи целеполагания и состоит из десяти
этапов:1) оценивание потребностей; 2) определение интересов
(общественных, груповых, личностных) заинтересованых социальных групп;
3) определение полномочий (компетенций) органов государственной
исполнительной власти по рассматриваемой проблеме; 4) описание
направлений деятельности органа власти в определенной сфере; 5)
оценивание целей программы (проекта, плана мероприятий); 6) оценивание
решений; 7) оценивание деятельности; 8) оценивание результатов; 9)
оценивание последствий; 10) оценка выгод и затрат.

Разработаны пути улучшения инвестиционного климата, предложены
экономико-правовые организационные механизмы совершенсвования
инвестиционного процеса на общегосударственном и региональном уровнях.
Для мониторинга состояния инвестиционного климата предложена
усовершенствованная автором методика разработанная Центром исследований
научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М.Доброва НАН
Украины. Эта методика позволяет проводить экспертную оценку базовых
факторов инвестиционного климата и оценку интегрального риска
инвестирования.

В диссертации рекомендуется расширить функции местных государственных
администраций в части проведения мониторинга состояния инвестиционного
климата.

Ключевые слова: инвестиции, инвестиционная деятельность, инвестиционный
процесс, инвестиционная среда, инвестиционный потенциал, государственное
управление, местное экономическое развитие, механизмы государственного
управления, оценивание государственных программ..

SUMMARY

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate
of economic sciences on a speciality 08.02.03 — organization of
management, planning and regulation by economy. — Kharkov national
university by him(it). В.Н. Каразина, Kharkov, 2006.

Mihno S.P. Regulation of efficiency of use of the investments and
estimation of investment risks. — Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of
economic science on a specialty 08.02.03 – Management organization,
economics planning and regulation. — Kharkov national university named
by V.N.Karazin, Kharkov, 2007/

The theoretical concepts of the market economy are consolidated in the
thesis and the role of investment processes in steady development of a
state are considered.

The thesis also provides evidences of availability of significant
potential in public administration of the investment process and proves
the necessity for creating favorable investment climate.

The thesis contains analysis of legislative framework, its controversies
and drawbacks in terms of investment process. Fundamentals of
development and implementation of state investment programs are
developed, using project management methodology for improving investment
process is justified and methodological approaches to evaluation of
local government activities are proposed.

Techniques of investment climate assessment are refined, methodological
approaches to determining priorities in local economic development as
well as models of the most efficient and effective allocation of limited
investment resources are proposed.

The author provides grounds for possible ways of improving investment
process. She also develops functions of local state administrations I
terms of monitoring investment climate of the region.

Key words: investments, investment climate, investment activities,
investment process, investment environment, investment potential, public
administration, local economic development.

Підписано до друку 01. 12. 2006 р.

Формат 60(84 1/16 Ум.-друк.арк. 1,0

Тираж 100 прим.

АТЗТ “Самміт Харків”,

61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 86

PAGE 1

Похожие записи