АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇ

ВІННИЦЬКА АЛЛА БОРИСІВНА

УДК 618.146-006.6-085

Рак шийки матки: оптимізація програм комбінованого лікування

14.01.07 – онкологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті онкології АМН України.

Науковий консультант: доктор медичних
наук, професор

Воробйова Люся Іванівна,

Інститут онкології АМН
України,

керівник науково-дослідного
відділу онкогінекології

Офіційні опоненти: член-кореспондент НАН та АМН
України доктор медичних наук, професор

Степанківська Галина Костянтинівна

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця,

кафедра акушерства і гінекології N1

доктор медичних наук

Кіркілевський Станіслав Ігоревич

Інститут онкології АМН України

головний науковий співробітник

науково-дослідного відділу

торакальної онкології

доктор медичних наук

Потебня Григорій Платонович

Інститут експериментальної патології,

онкології та радіобіології ім. Р.Є Кавецького

НАН України, завідувач відділу імуномодуляції

Провідна установа — Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра онкології.

Захист відбудеться “_16”_листоапада 2005 р. о 13год.00хв. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 в інституті онкології АМН
України (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту онкології АМН
України

Автореферат розісланий “_14_”_жовтня_2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник С.О.
Родзаєвський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми.

В структурі гінекологічного раку РШМ посідає перше місце в країнах, що
розвиваються, та третє – в економічно розвинутих (після раку тіла
матки та яєчників) (Coleman P з спів., 2003).

В Україні РШМ займає друге місце серед онкогінекологічних захворювань
після раку тіла матки (Воробйова Л.І., 2004). За останні роки при
стабільно високій захворюваності ( 1993 р. – 17,7; 1997 р. – 18,2; 2003
– 18,6) відмічається омолодження контингенту хворих, невиправдано висока
летальність до року (20,1%), що свідчить про велику кількість хворих із
поширеними стадіями РШМ. Серед жінок працездатного віку РШМ посідає
одне з перших місць за смертністю (9,1 на 100 тис. жіночого населення),
що є соціальною проблемою і вказує на невирішеність як діагностичних,
так і лікувальних проблем (За даними Національного канцер-реєстру
України, 2004).

Незважаючи на постійне удосконалення існуючих методів лікування та
залучення в лікувальні програми новітніх технологій, результати
лікування залишаються незадовільними, особливо при місцево-поширених
формах. Дослідження попередніх років, що мали за мету пошук способів
підвищення ефективності лікування хворих на РШМ (Бохман Я.В., 1976;
Вінницька В.К., 1977; Вишневская Е.Е., 1987; Чарквіані Л.І., 1987), не
принесли очікуваних результатів. 5-річна виживаність при II стадії РШМ
не перевищує, в залежності від застосованих методів, 40-70%, а частота
виникнення рецидивів у цієї категорії хворих сягає 50% (Косенко И.А. з
спів,1996; J.Elkas, R. F. Eisner, 1998; A. Hille et al., 2001).

Хворі з II стадією РШМ складають третину (32%) від усіх хворих на РШМ, а
результати хіміопроменевого лікування, яке проводиться у 70,5% цих
хворих, залишаються незадовільними – 5-річна виживаність при II А стадії
– 65,2 %, при II В стадії – 68,4% (FIGO Annual Report, 2001).

Актуальність проблеми оптимізації лікувальних програм хворих на РШМ
обумовлена відсутністю чітко сформульованих принципів і послідовності у
застосуванні численних чинників протипухлинного впливу, що
застосовуються у комбінованому лікуванні місцево-поширених форм цієї
патології ( Edelmann DZ з спів., 1996; Eddy GL, 1996; Dubay RA з спів.,
2004; Grigsby PW, 2004).

Не визначені оптимальні схеми комбінованого лікування (Ackermann I.,
2004; Yessian A з спів., 2004; Wright JD, 2004), не вироблено чіткої
тактики лікування хворих на РШМ в залежності від основних прогностичних
факторів та окремих чинників, що впливають на перебіг захворювання та на
ефективність лікування (Chang TC з спів., 1998; Sacco M 2000; Takeda M з
спів., 2002;Smith HO з спів., 2000; Berrington de Gonzalez A. з спів.,
2004) .

Не проаналізовані причини та не розроблені методи лікування рецидивів
РШМ, які виникають переважно протягом перших двох років після
закінчення лікування (Tierney J, 2003; Tambaro R з спів., 2004; Symonds
RP,2000; Friedlander M, 2004) .

На цей час недостатньо вивченими залишилися питання про зв’язок рівня
факторів ангіогенезу (VEGF) з розвитком онкологічних захворювань,
зокрема РШМ (Biesterfeld S. з спів., 1999). Актуальним та не вирішеним
залишається питання щодо поведінки VEGF при перебігу онкологічних
захворювань, про діагностично-прогностичну значимість цього показника в
клінічній практиці та його значимість в моніторингу ефективності
лікування РШМ (Davidson B. з спів., 1999; Davies MM з спів., 2000).

Таким чином, очікуваний результат обраних напрямків нашої роботи
полягає у покращенні результатів лікування хворих на РШМ шляхом
оптимізації неоад?ювантних та ад?ювантних методів протипухлинної терапії
з урахуванням індивідуальних особливостей хворої, розповсюдженості
патологічного процесу, основних чинників прогнозу.

Зв?язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконувалась
в рамках 4 НДР відділення онкогінекології Інституту онкології АМН
України. Номери державної реєстрації: UA 01006161 P; 0196U016377;
0199V000695; 0101V000889.

Мета роботи: підвищити ефективність комбінованого лікування хворих на
місцевопоширені форми та рецидиви РШМ шляхом оптимізації лікувальних
програм та визначення його алгоритму.

Задачі дослідження:

Розробити метод комбінованого лікування хворих на рак шийки матки із
застосуванням передопераційної променевої терапії і радіомодифікаторів .

Розробити та вдосконалити метод комбінованого лікування хворих на
місцевопоширені форми раку шийки матки та його рецидиви із застосуванням
неоад?ювантної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії.

Розробити метод комбінованого лікування хворих на рак шийки матки із
застосуванням неоад?ювантної системної поліхіміотерапії.

Провести порівняльний аналіз ефективності розроблених неоад’ювантних
методів у комбінованому лікуванні хворих на рак шийки матки.

Оцінити метод комбінованого лікування хворих на рак шийки матки із
застосуванням ад’ювантних методів.

Вивчити особливості перебігу РШМ при комбінованому лікуванні хворих
репродуктивного віку.

Оцінити діагностичну та прогностичну цінність рівня фактору ангіогенезу
(VEGF) при первинному та рецидивному РШМ.

Оцінити методики лікування рецидивів раку шийки матки.

Розробити алгоритм комбінованого лікування хворих на рак шийки матки.

Об?єкт дослідження: хворі на рак шийки матки

Предмет дослідження: комбіноване лікування хворих на рак шийки матки.

Методи дослідження: Клінічне спостереження – для оцінки безпосередніх та
віддалених результатів лікування. Клініко-лабораторні та біохімічні
методи дослідження – для визначення можливих сторонніх ефектів та
ускладнень комбінованого методу лікування. Патогістологічні – для
визначення стадії захворювання та ступеню лікувального патоморфозу
після застосованих методів неоад?ювантної терапії. Статистичні – для
обробки та аналізу отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів.

У даній роботі отримані такі нові наукові факти і положення.

Вперше доведено, що проведення неоад?ювантної терапії у комбінованому
лікуванні хворих з умовно резектабельними пухлинами шийки матки підвищує
5-річну виживаність у порівнянні з променевою терапією.

Розроблені нові методи комбінованого лікування хворих на РШМ із
застосуванням неоад?ювантної терапії, а саме методики передопераційної
внутрішноартеріальної хіміотерапії (ВАПХТ) (патент № 51221 А) та
променевої терапії (ПТ) на тлі радіомодифікації (патент № 52343 А).

Доведено, що неоад?ювантна регіонарна ВАПХТ у хворих на РШМ є
ефективною при ендофітних формах раку, а передопераційна ПТ на тлі
радіомодифікації – при екзофітних пухлинах шийки матки.

Вперше порівняно ступінь лікувального патоморфозу пухлини у хворих на
РШМ після застосування неоад?ювантної терапії. Доведено, що проведення
передопераційного лікування призводить до значного зменшення частки
життєздатної пухлинної паренхіми, що підвищує резектабельність пухлини.

Розроблено метод комбінованого лікування хворих на РШМ репродуктивного
віку (патент №49524 А). Доведено, що застосування запропонованої
методики покращує якість життя хворих шляхом запобігання розвитку
післякастраційного синдрому та не погіршує віддалені результати
спеціального лікування.

Вперше доведено, що застосування ад?ювантної внутрішньовенної ХТ в
комбінованому лікуванні хворих на місцевопоширені та регіонарно —
метастатичні форми РШМ знижує частоту метастазування у легені, печінку
та кістки.

Розроблено нові методи лікування рецидивів РШМ (патент № 58145 А, №
51276 А та № 51221 А).

Встановлено, що застосування комбінації ПТ з ХТ при лікуванні
віддалених метастазів РШМ у лімфатичні вузли покращує медіану
виживаності після виникнення рецидиву в 1, 7 рази.

Обґрунтована доцільність проведення та розроблено методику селективної
регіонарної ПХТ при лікуванні тазових рецидивів РШМ.

Вперше проведено дослідження рівня фактору ангіогенезу (VEGF) у хворих
на первинний та рецидивний РШМ і встановлено, що після хірургічного
видалення пухлини рівень VEGF в сироватці крові оперованих хворих
експоненційно знижується. Вперше встановлено, що рівень VEGF корелює із
поширеністю пухлинного процесу у шийці матки. Підвищення рівня VEGF у
крові хворих після проведеного комбінованого лікування свідчить про
наявність доклінічного рецидиву захворювання.

В залежності від основних прогностичних факторів визначений алгоритм
комбінованого лікування хворих на РШМ.

Практичне значення отриманих результатів.

Розроблено методику неоад?ювантної внутрішньоартеріальної ПХТ, яка
виявилася найбільш ефективною при лікуванні ендофітних місцевопоширених
форм РШМ – середня частка життєздатної пухлинної паренхіми після
проведеного лікування склала 18,1 ± 3,3 %.

Розроблено ефективну методику передопераційної променевої терапії на тлі
радіомодифікації (5-фторурацил), яка у 27,9% хворих на РШМ дозволила
досягти повного клінічного ефекту (резорбції пухлини), особливо при
екзофітних формах – середня частка життєздатної паренхіми склала 12,3 ?
2,7 %.

Проведення неоад?ювантної терапії дозволило підвищити загальну
трьохрічну виживаність при регіонарно-метастатичному РШМ з 48,3 % до
57,1% (р<0,01), 5-річну – з 68,8% до 73% (р <0,05). Розроблено методику комбінованого лікування хворих репродуктивного віку на РШМ, яка полягає у збереженні та транспозиціїї яєчників при виконанні хірургічного етапу, і доведено, що розроблена методика із збереженням яєчників запобігає розвитку післякастрацйійного синдрому, не погіршує ефективності спеціального лікування., водночас значно покращує якість життя хворих. Розроблено ефективну методику комбінованого лікування хворих з місцевопоширеними та регіонарно- метастатичними формами РШМ із застосуванням ад?ювантної ПХТ яка дозволяє вірогідно зменшити частоту віддалених метастазів – з 16,97 % до 6,6 %. Розроблено методику селективної ВАПХТ при лікуванні тазових рецидивів РШМ. Застосування ПХТ у комбінації з ПТ при лікуванні віддалених лімфогенних метастазів в 1, 7 рази покращує медіану виживаності (з 8,9 місяців до 14,5 місяців). Розроблений алгоритм комбінованого лікування хворих на РШМ стадій Т1в-Т2в з урахуванням чинників перебігу хвороби. Особистий внесок здобувача. Розроблені нові методики комбінованого лікування із застосуванням неоад?ювантної терапії (внутрішньоартеріальної та модифікованої променевої) при лікуванні хворих з умовно резектабельними пухлинами шийки матки з метою підвищення операбельності хворих. Особисто вивчені та проаналізовані результати хірургічного та комбінованого лікування на рак шийки матки в залежності від стадії захворювання, морфологічної структури пухлини. Здобувачем особисто виконано більше 200 радикальних операцій у хворих на рак шийки матки. Проаналізовано результати комбінованого лікування у хворих з неоад?ювантною ВАПХТ, передопераційною ПТ на тлі радіомодифікації та неоад?ювантною системною ПХТ. Розроблено методику ад?ювантної хіміопроменевої терапії при комбінованому лікуванні хворих з регіонарно - метастатичним ураженням лімфатичних вузлів та місцевопоширеними формами РШМ. Особисто вивчені та проаналізовані результати застосування ад?ювантної ПХТ при лікуванні хворих на регіонарно - метастатичний РШМ. Розроблена методика збереження яєчників у хворих репродуктивного віку з метою попередження післякастраційного синдрому. Вивчені і проаналізовані результати та обґрунтована доцільність комбінованого лікування хворих на РШМ репродуктивного віку за розробленою методикою. Розроблена методика із застосуванням регіонарної селективної ВАПХТ при лікуванні тазових рецидивів захворювання. Вивчені та проаналізовані термін виникнення та результати лікування рецидивів РШМ після комбінованого лікування. У співавторстві розроблені методики ВАПХТ при лікуванні місцевопоширених форм РШМ та його рецидивів, методики ад?ювантної ПХТ у комбінованому лікуванні регіонарно - метастатичного РШМ, методики органозберігаючого лікування у хворих репродуктивного віку. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на : IХ ( Вінниця, 1995 р.) та Х ( Крим, 2001) з'їздах онкологів України; I (Москва, 1996), II (Київ, 2000) та III (Мінськ, 2004) з'їздах онкологів країн СНД; 21 Конгресі ESMO (Відень, 1996); Міжнародному з?їзді “Гінекологічна онкологія” (Батумі, 1996); науково-практичних конференціях: “ Хіміотерапія в комплексному лікуванні онкологічних хворих” (Чернівці, 1996), “ Сучасний підхід до діагностики та лікування генітального раку у жінок (Миколаїв, 1997), “Нові технології ендоваскулярної хірургії. Інтервенційна радіологія в онкології, гепатології та гематології” (Вінниця-Київ, 1999), “Роль лучевой терапии в гинекологической онкологии” (Обнинськ, 2002); “Сучасні принципи діагностики та лікування візуальних форм генітального раку у жінок” (Львів , 2003); “Актуальні питання патології шийки матки” (Тернопіль, 2003); “Нові технології в діагностиці та лікуванні хворих на онкогінекологічні захворювання” (Одеса, 2004); “Роль радіомодифікаторів в променевому лікуванні злоякісних новоутворень” (Київ,2005); “Хіміотерапія в лікуванні онкогінекологічних хворих” (Чернігів, 2005). Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладений у 59 публікаціях, у тому числі 30 статтях у провідних фахових журналах, 9 патентах, на видачу яких одержані рішення Держпатенту України, в 14 тезах у матеріалах вітчизняних та міжнародних конгресів, конференцій та з’їздів, у 3 інформаційних листах і 2 методичних рекомендаціях. Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, 7 розділів, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних літературних джерел. Повний обсяг дисертаційної роботи – 292 сторінок, ілюстрована 61 таблицями і 32 рисунками. Бібліографічний список літератури включає 332 джерел. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Матеріал і методи дослідження. Проведено дослідження перебігу хвороби та результатів комбінованого лікування у 711 хворих на РШМ, що знаходились на лікуванні у відділі онкогінекології Інституту онкології АМН України (1990-2004 рр.). Згідно поставлених задач були сформовані досліджувані групи хворих на РШМ, а саме: Хворі на місцевопоширений РШМ, яким проведено комбіноване лікування із застосуванням неоад?ювантної (НА) терапії з метою підвищення резектабельності пухлини (всього 245 пацієнток) Дистанційна променева терапія (ДПТ) (80 хворих) та дистанційна променева на тлі радіомодифікації 5-фторурацилом (68 хворих); Реґіонарна ВАПХТ (39 хворих); Системна в/в ПХТ (58 хворих). Хворі на місцевопоширений та регіонарно-метастатичний РШМ, яким проведено комбіноване лікування із застосуванням ад?ювантної (А) променевої та хіміотерапії з метою попередження рецидивів захворювання (559 хворих). Хворі з рецидивами РШМ, у яких досліджено перебіг захворювання в залежності від застосованих методів терапії (112 хворих). Хворі репродуктивного віку, яким проведено комбіноване лікування, хірургічний етап якого складався з операції Вертгейма без видалення яєчників з метою запобігання розвитку післякастраційного синдрому (70хворих). Хворі, у яких проведено дослідження фактору ангіогенезу – фактору росту ендотеліальних клітин (vascular endothelial growth factor (VEGF) в сироватці крові з метою визначення його залежності від поширеності первинного та виникнення вторинного пухлинного процесу (54 хворих). Відповідно до досліджуваних груп сформовані контрольні групи: із 50 хворих на РШМ стадії Т1в N0-1М0, яким проведено комбіноване лікування за схемою операція + дистанційна променева терапія; 36 хворих репродуктивного віку, яким операція Вертгейма виконана в повному обсязі (з видаленням додатків матки). Розповсюдженість процесу та стадія захворювання визначалися за даними клінічного обстеження, а також за субопераційними даними з наступним морфологічним дослідженням видаленого препарату і представлена у відповідності до міжнародної класифікації (код МКБ-О С-53) TNM (ВООЗ) 5 видання 1997року. Неоад?ювантні методи терапії при комбінованому лікуванні хворих на рак шийки матки Комбіноване лікування з використанням неоад'ювантної терапії (НА) було проведено 245 хворим на РШМ. Підвищення ефективності передопераційної променевої терапії явилося однією з задач нашого дослідження. Її вирішення ми вбачали в посиленні девіталізуючого ефекту опромінення шляхом застосування засобів радіомодифікації. Також однією із задач дослідження стало застосування передопераційної регіонарної селективної хіміотерапії та вивчення її ефективності в плані підвищення резектабельності пухлини і покращення операбельності хворих. Передопераційна променева терапія Хворих, яким застосовано променеву терапію перед операцією, було поділено на 2 групи: I групу склали 80 (54,1%) хворих на РШМ, яким ДПТ була проведена у звичайному режимі опромінення – разовою дозою 2,2 Гр до сумарної дози 30 Гр. Другу групу склали 68 (45,9%) хворих на РШМ, у яких ДПТ проводилася дрібними фракціями (до 2,0 Гр) на тлі радіомодифікації. В якості радіомодифікатора застосовувуався 5-фторурацил (5-ФУ). Оперативне втручання виконували, в основному, через 2-3 тижні після закінчення променевої терапії. Мета такої відстрочки представлялася в переочікуванні гострих променевих реакцій; також вона являла собою часову експозицію, необхідну для реалізації безпосереднього пухлинно -резорбтивного ефекту. Оцінка безпосередніх результатів лікування (зменшення пухлини, об’єм життєздатної пухлинної паренхіми (ОЖПП) проводилася в залежності від дози опромінення, сумарної дози 5-ФУ та форми росту пухлини. Повна регресія пухлини (клінічна та гістологічна) або залишкові пухлинні комплекси (при морфологічному дослідженні) виявлені у 19 (27,9%) із 68 хворих, а часткова регресія пухлини (зменшення пухлини ? 50% при клінічному дослідженні та морфологічне визначення ОЖПП у межах 15 –20%) – у 17 (25,0 %) хворих. Тобто, ефект від проведеної передопераційної променевої терапії з радіомодифікацією спостерігався у 36 (52,9%) хворих. Аналіз ефективності застосування передопераційної променевої терапії з радіомодифікацією 5-ФУ показав її перевагу при лікуванні екзофітних форм РШМ – ОЖПП склав 12,3% у порівнянні з 26,3% при ендофітних формах. Оптимальним режимом проведення такого лікування, на основі наших даних, є сумарна доза ДПТ до 30 Гр (разова 2,0 Гр) при щоденному болюсному введенні 5-ФУ у дозі 250 мг до сумарної дози 3,5г. Підвищення як іонізуючої разової дози, так і разової та сумарної дози 5-ФУ веде до виникнення ускладнень лікування (ентероколіти, цистіти, лейкопенія), які потребують призупинення спеціального лікування та проведення інтенсивної терапії у хворих. Передопераційна хіміотерапія Серед відомих способів ХТ ми дослідили ефективність використання у передопераційному періоді з метою девіталізації пухлини два з них – системну (в/в) ХТ та регіонарну селективну (в/а) ХТ. В/в ПХТ проведена у передопераційному періоді 58 хворим на РШМ стадії Т1в-Т2в, з них у 37 (63,8 %) хворих ХТ доповнювалась променевим лікуванням – ДПТ. При ізольованому застосуванні в/в ПХТ проводилась одноденним циклом за 3-7 днів до оперативного втручання, при поєднаному застосуванні з опроміненням ХТ проводилась до початку променевого лікування також одноденним циклом, тобто виконувала роль індукційної ХТ. ВАПХТ на першому етапі комбінованого лікування застосована у 39 хворих на РШМ, з них у 19 (48,7%) хворих первинний процес носив розповсюджений характер, з залученням оточуючих тканин, парацервікальної клітковини, так звані “bulky-cervix”. Встановлено, що повна клінічна регресія пухлини наступила у 5 (12,8%) хворих, серед них 4 хворих, яким було проведено по 2 курси ВАПХТ. Зменшення об’єму пухлини більше, ніж на половину (? 50%) зафіксовано у 19 (48,7%) хворих, стабілізація процесу спостерігалася у 15 (38,5%) хворих. Прогресування процесу не було в жодному випадку. Застосування методів НА терапії у комбінованому лікуванні хворих на РШМ дало змогу в подальшому оцінити її пошкоджуючу дію на пухлину при гістологічному дослідженні післяопераційного матеріалу. Нами проведено аналіз результатів морфологічного вивчення ступеню ушкодження пухлинної тканини за показником вмісту ОЖПП в залежності від застосованих методів терапії (лабораторія патологічної морфології ІО АМНУ, зав.- д.м.н., професор К.О.Галахін). Таблиця 1 ОЖПП в залежності від застосування методів НА терапії Метод неоад?ювантної терапії Кількість обстежених хворих (n) ОЖПП (%) Променева 7 42,4 ? 3,7 Променева +5ФУ 68 20,9 ? 2,86 ВАПХТ 29 26,7 ? 4,1 В/в ПХТ 20 57,7 ± 2,9 В/в ПХТ + ПТ 30 40,3 ± 3,1 Контроль 12 72, 5?8,4 Також досліджено ОЖПП при лікуванні хворих з екзофітними та ендофітними пухлинами шийки матки.(табл.2) Таблиця 2 Ступінь морфологічної відповіді на НА терапію при екзофітній та ендофітній формах росту РШМ Методи НА терапії ОЖПП (%) Форми росту РШМ Екзофітна Ендофітна ПТ + 5-ФУ 12,3 ? 2,7 26,3 ? 5,6 ВАПХТ 37,1 ? 4,0 18,1 ? 3.3 Віддалені результати комбінованого лікування хворих із застосуванням неоад?ювантної ДПТ Контрольну групу склали 50 хворих на РШМ стадії Т1в N0-1М0, яким проведено комбіноване лікування за схемою операція + ДПТ. Загальний показник 5-річної виживаності склав 77, 8 ? 4,5%. При аналізі виживаності хворих після проведення НА ДПТ (I група) та ДПТ на тлі радіомодифікації (II група) нами встановлено, що показники 5-річної виживаності у I групі склали: загальний для всієї групи 84,3 ± 4,1%, при N0 – 86,8 ± 4,3 %, з них при Т1N0 – 91,6 ± 4,7%, при Т2N0 – 79,9 ± 6,1%. Показники 5-річної виживаності у II групі хворих склали: при N0 –84,2 ± 4,6 %, з них при Т1 N0 – 94,6 ± 5,6%, при Т2 N0 – 72,8± 7,1%. Загальний показник 5-річної виживаності - 79,4 ± 5,9 %. Показники 5-річної безрецидивної виживаності склали: загальний для I та II групи – 76, 7±4,2% та 71,0 ± 6,4%; при N0 – 79,9 ±3,1% та 77,8 ± 6,5%, з них при Т1 N0 – 87,1 ± 4,2 % та 86,4 ± 8,7% відповідно, при Т2 N0 – 73,8± 8,4% та 69,3 ± 5,6% відповідно. Віддалені результати комбінованого лікування хворих із застосуванням неоад?ювантної ПХТ Показник 5-річної виживаності у групі хворих з ВАПХТ склав 72,6 ± 7,4 %, а безрецидивну виживаність протягом 5 років продемонстрували 67,4 ± 7,7 % хворих. При N 0 ці показники були відповідно 82,2 ± 7,2% та 79,2 ± 7,6 %. При аналізі виживаності за стадіями захворювання виявлено, що при Т1в2 стадії вона становила 92,7 ± 6,9 %, а при Т2 стадії – 72,5 ± 11,8 % (за умови N0). 5-річний безрецидивний перебіг захворювання при Т1в2N0 стадії та Т2, Т2а-в N0 стадіях становив 85,7 ± 9,3 % та 68,4 ± 10,1 % відповідно. Зведені дані щодо 5-річної виживаності хворих представлено в табл.3. Таблиця 3 Загальна 5-річна виживаність хворих на РШМ в залежності від застосованих методів неоад?ювантної терапії Виживаність (М ± m (%) Методи неоад?ювантної терапії ДПТ ПТ + 5ФУ ВАПХТ В\В ПХТ+ ДПТ 84,3 ± 4,1 79,4 ± 5,9 72,6 ± 7,4 81,6 ± 5,2 Із таблиці видно, що найкращі показники 5-річної виживаності спостерігались в групі із застосуванням ізольованої ДПТ та комбінації в/в ПХТ з ДПТ. Однак детальний аналіз за стадіями РШМ показав, що в обох цих групах переважали хворі з Т1вN0 стадією захворювання, Т2 стадія склала 32,7%.. У групах ПТ + 5ФУ та ВАПХТ, навпаки, суттєво домінували хворі з Т2 стадією (72,1 % та 59% відповідно) і метастатичним ураженням регіонарних лімфатичних вузлів (у 14,7% та 23,1% хворих відповідно), а, отже, перебіг РШМ набував несприятливого прогнозу. Водночас у групі з ізольованою ДПТ метастази в лімфатичних вузлах виявлялися у 3,8% хворих. В групах із застосуванням НА ДПТ на тлі радіомодифікації та ВАПХТ більше половини хворих мали первинно нерезектабельну пухлину, яка під впливом протипухлинної терапії трансформувалася у резектабельну форму, що і дозволило провести комбіноване лікування хворих цих груп за радикальною програмою. Досягнення 5-річної виживаності у межах 72,6 % - 84,3 % є досить обнадійливим, оскільки, за даними FIGO, у хворих з місцевопоширеними формами РШМ цей показник коливається у межах 68,4% - 76,9 % . Отже, застосування неоад?ювантної терапії, а саме ПТ на тлі радіомодифікації та ВАПХТ є доцільним при лікуванні хворих на місцевопоширені форми РШМ з метою конвертації нерезектабельної пухлини в резектабельну, оскільки показники комбінованого лікування у цих хворих на загал є кращими у порівнянні з поєднаною променевою терапією. Ад?ювантні методи терапії при комбінованому лікуванні хворих на рак шийки матки Застосування ад'ювантної ПТ є стандартом лікування інвазійних форм РШМ і розглядається як метод протипухлинної дії на зони можливого субклінічного розповсюдження пухлини. Предметом наших досліджень стало також використання хіміопроменевого лікування у комбінованому лікуванні хворих на місцевопоширені та регіонарно-метастатичні форми РШМ з метою попередження віддалених метастазів. Групу хворих, яким обов'язкова ад'ювантна ДПТ доповнювалась ХТ, склали 106 хворих, які поділились на однакові за чисельністю групи –53 (50,0 %) хворих, у яких мало місце ураження регіонарних лімфатичних вузлів (N1) та 53 (50,0%) без ураження лімфатичних вузлів (N0). Серед цих 106 хворих у 32 (30,1%) до хірургічного етапу лікування було проведено той чи інший вид НА терапії, що свідчить про первинну розповсюдженість процесу, яка вимагала попереднього впливу на пухлину з метою досягнення або покращення її резектабельності. У 74 (69,9%) із 106 хворих була застосована ад?ювантна хіміопроменева терапія без будь-якого допоміжного лікування перед операцією. У 36 (48,6% від 74) хворих з N0 призначення ад?ювантної хіміопроменевої терапії було обумовлено наявністю чинників несприятливого перебігу захворювання (глибина інвазії пухлини, низька диференціація, первинна розповсюдженість), а у 38 (51,4%) хворих призначення ХТ у поєднанні з ПТ було обумовлено залученням у пухлинний процес регіонарних лімфатичних вузлів – N1. Виявлено, що протягом перших 12 - 24 місяців у групі із 436 хворих, яким проведено ад?ювантну ПТ (яка є контрольною до досліджуваної групи із 106 хворих, у яких ад?ювантна ПТ доповнювалась курсом ХТ, а в подальшому ХТ проводилась самостійно), віддалені метастази виникли у 25 (5,7 %) та 37 (8,5%) хворих відповідно. З них у печінці - у 7 (28%) і 6 (16,2%) хворих, у легенях - у 15 (60 %) та у 28 (75,7 %) хворих, у кістках – у 3 (12%) і 4 (8,1 %) хворих відповідно (табл.4). Таблиця 4 Частота виникнення віддалених (органних) метастазів протягом 24 місяців після проведення ад?ювантної променевої та хіміопроменевої терапії Орган метастазування Група А (ПТ+ХТ) n=106 (%) Група А (ПТ) n=436 (%) 12 міс 24 міс 12 міс 24 міс Легені - 2 (1,9) 15(3,4) 28(6,4) Печінка 1 (0,94) - 7(1,6) 6(1,4) Кістки - - 3(0,6) 4(0,9) Парааортальні лімф.вузли 3(2,83) 1(0,9) 8(1,8) 4(0,9) Всього 4 (3,77) 3 (2,8) 33(7,6) 41(9,4) Отже, протягом перших двох років віддалені метастази виникли у 74 (16,97 %) хворих із 436 у групі з ад?ювантною ПТ. Застосування ад?ювантної променевої терапії з хіміотерапією (4-6 курсів) знизило частоту виникнення віддалених метастазів до 6,6% хворих (р?0,001). Рецидиви раку шийки матки Рецидиви, які виникають після проведення спеціального лікування, є основною причиною смерті хворих на РШМ. Об?єктом дослідження цього розділу були 89 хворих, яких проліковано з приводу рецидиву РШМ, що розвинувся після комбінованого (хірургічного) лікування. У 28 (31,5%) хворих рецидив захворювання розвинувся у вигляді віддалених метастазів, у 61 (68,5%) хворих мали місце локальні (тазові) рецидиви: центральні у 50 (56,2%) хворих та/або регіонарні рецидиви (у лімфатичні тазові вузли) -17 (19,1%) хворих. Порівняльний аналіз рецидивів РШМ в залежності від часу їх виникнення після операції приведено в табл.5 Таблиця 5 Порівняльний аналіз виникнення рецидивів РШМ Локалізація рецидиву РШМ Термін виникнення рецидиву (місяці) (n,%) До 24 25-60 ? 60 Центральний рецидив 37 (41,6) 7 (7,8) 6 (6,7) Регіонарний рецидив 14 (15,7) 3 (3,4) 0 Віддалений метастаз 13 (14,6) 7 (7,8) 2 (2,2) Всього: 64 (71,9) 17 (19,1) 8 (9,0) Нами проаналізовано результати лікування двох груп хворих із рецидивами РШМ – I група з тазовими рецидивами, яка включала як центральні, так і регіонарні пухлини, та II група хворих з віддаленими метастазами. Об?єднання для аналізу в одну групу хворих з місцевими рецидивами було виправданим, оскільки вони потребували однакових підходів у тактиці лікування. За методами лікування хворі I та II груп поділялись на 3 підгрупи кожна: підгрупа з ПТ, хіміопрпоменевою терапією (ПТ+ХТ) та ХТ (табл. 6) Таблиця 6 Методи, застосовані при лікуванні рецидивів РШМ Групи хворих Методи лікування Хірургічний компонент ПТ ПТ+ХТ ХТ Тазові рецидиви (n=61) 5 (8,2%) 28(45,9%) 20(32,8%) 13(21,3%) Віддалені метастази (n=28) 4(14,3%) 5 (17,9%) 10(35,7%) 12(42,8%) Всього: (n=89) 9 (10,1%) 33 (37,1%) 30(33,7%) 25(28,1%) Медіана виживаності в I групі склала 22,0 ? 2,5 міс., в II групі – 8,9 ? 0,8 міс (р<0,01). Нами встановлено, що переважна більшість рецидивів РШМ як центральних, так і віддалених виникає протягом перших 24 місяців після проведеного комбінованого лікування - 71,9 %. Частота виникнення регіонарних метастазів протягом наступних двох років зменшується майже в 5 разів, а віддалених – вдвічі у порівнянні з першими 24 місяцями після комбінованого лікування. Частота розвитку центрального рецидиву РШМ хоча і значно зменшується протягом наступного періоду – з 41,6% до 7,8%, однак ризик його виникнення зберігається навіть після 5-річного періоду спостереження (6,7%). Лікування віддалених метастазів є малоефективним і половина хворих помирає протягом 8,9 місяців. Покращення цього показника в 1, 7 рази можна спостерігати при комбінації променевої терапії з хіміотерапією – медіана виживаності складає 14,5 місяців (р<0,001). З огляду на незадовільні результати лікування рецидивного РШМ нами було застосовано у 20 хворих розроблений метод лікування із використанням регіонарної ПХТ. Тазові (локальні) рецидиви виникли у хворих після комбінованого лікування в період від 4 місяців до 6 років. Найбільша частота виникнення рецидивів припадає на період 22- 24 місяців (у 9 із 20 хворих –45 %), в термін 13-14 місяців – у 4 (20%) хворих, 36-39 місяців – у 3(15%) хворих, 60 місяців –2 (10%) хворих, 6 років – одна хвора, більше 10 років – 1 хвора. У 3 хворих рецидиви виникли протягом перших 4 - 6 місяців після закінчення лікування, що можна розглядати як первинно невиліковану пухлину. Клінічно тазові рецидиви проявлялись щільними різко болючими інфільтратами, що поширювались на параметральну клітковину і діставалися тазових кісток (15 (75%) хворих), у 5(25%) хворих спостерігались центральні рецидиви , що виникли у куксі піхви (3 хворих) і у матці при первинно невилікуваній пухлині (2 хворих). Серед клінічних симптомів переважали біль різного ступеню інтенсивності (у всіх хворих), дизурічні явища ( 14 (70 %) хворих), біль у нижніх кінцівках (7 (35%) хворих), біль у попереку (7 (35%)хворих). Кровотечу із статевих шляхів відмічали 10 (50%) хворих. Суб?єктивно всі хворі відзначали зменшення або зникнення болю через 10-14 днів після першого циклу ВАПХТ. Від моменту проведення ВАПХТ з приводу тазового рецидиву РШМ протягом 6 місяців прожили 14 хворих (70%), протягом року – 4 (20 %) хворих. Дві хворі знаходяться під спостереженням протягом 21 місяців. Отже, застосування селективної катетеризації артерії, що кровозабезпечує рецидивну пухлину, та проведення ВАПХТ дозволяє досягти 100% больового контролю, подовжити термін стабілізації пухлинного процесу, що значно покращує якість життя хворих. Особливості комбінованого лікування хворих на РШМ у репродуктивному віці За сучасними поглядами онкологічної медичної спільноти критеріями ефективності спеціального лікування є не тільки хронологічна подовженість життя, а, насамперед, збереження його якості. З огляду на те, що РШМ “молодшає” і вражає найбільш соціально активну когорту жінок, очевидним є факт першочергового завдання онкологів зберегти не тільки життя жінки, але і самопочуття, трудову та соціальну активність, психоемоційний стан, тобто основні складові, які визначають якість її життя. Для вивчення особливостей перебігу РШМ у хворих репродуктивного віку нами було проведено комбіноване лікування 105 хворим у віці від 17 до 44 років, які, в залежності від особливостей хірургічного етапу, були розподілені на дві групи. I групу (основну) склали 70 хворих, яким оперативне втручання виконувалось за розробленою методикою: виконувалась типова операція Вертгейма, але яєчники (або додатки) не видалялись і проводилась їх транспозиція із зони можливого опромінення шляхом фіксації до латеральної стінки черевної порожнини вище гребня клубової кістки. Контрольною (II) групою стали 36 хворих на РШМ стадії Т1а-Т2в N0-1М0, яким комбіноване лікування проведено у такому ж обсязі, що і хворим першої групи, за виключенням хірургічного етапу – у другій групі проведено радикальну гістеректомію з тубоваріоектомією. Найбільшу частину I групи склали жінки у віці від 25 до 39 років – 58 (82,9 %), які у своїй більшості вже реалізували свою генеративну функцію, однак, в той же час, 12,8% хворих у цій групі становили зовсім юні хворі – до 24 років. У контрольній групі більше половини хворих (55,5%) були у віці 35-39 років. Нами проведено оцінку ефективності як спеціального лікування (загальна та безрецидивна виживаність), так і за показниками гормонального гомеостазу і станом залишених гонад (УЗД). ? " 1/4 ? 3/4 ?–O® ?u O O 0 E ?????q?? ??? O $Ifa$Ykdy O O O O 7 O $ O O $ O $ O O O O P O P P O aeoeo¤oe&u,ylth`D 0 2 AE E ??????????чного перебігу РШМ стадій Т1в-Т2 N0-1М0 у досліджуваній групі (70 хворих на РШМ репродуктивного віку) та тотожній їй контрольній (36 хворих) встановлено, що середня подовженість оперативного втручання, крововтрата та частка післяопераційних ускладнень не відрізнялися. Нами досліджено вміст стероїдних гормонів через 1, 3, 6 та 12 місяців після комбінованого лікування за розробленою методикою (табл.7) Таблиця 7 Вміст гормонів у крові хворих на РШМ в різні терміни лікування (середній показник) Гормони До операції Через 1 міс. Через 3 міс Через 6 міс. Через 12 міс. естрадіол (нг/мл) 197,3 ? 1,67 148,7 ? 2,1 159,3 ? 1,3 178,4 ? 1,4 204,8 ? 2,2 Прогестерон (нг/мл) 10,3 ? 0,34 13,2 ? 0,56 12,8 ? 0,59 11,9 ? 0,43 9,1 ? 0,45 ФСГ (МО/л) 7,8 ?0,1 9,6 ?0,2 8,3 ?0,06 8,5 ?0,32 10,1 ? 0,4 ЛГ (МО/л) 9,2 ?0,3 10,9 ?0,23 10,2 ?0,41 9,8 ?0,7 10,5 ?0,3 Встановлено, що вміст рівня ФСГ та ЛГ у обстежених хворих через 6 місяців практично не відрізнявся від такого до початку лікування, що свідчить про задовільну гормональну насиченість організму хворих. Результати спеціального лікування хворих на РШМ репродуктивного віку, яким збережено гонади, не погіршуються за показниками виживаності у порівнянні з даними у контрольній групі хворих, а збереження гормонального гомеостазу в організмі хворої не приводить до виникнення таких важких розладів, як післякастраційний синдром. Дослідження кореляції між рівнем VEGF в сироватці крові і розповсюдженістю пухлинного процесу у хворих на рак шийки матки. Однією із задач нашого дослідження було вивчення кореляції між рівнем фактором росту судинного ендотелію (VEGF) в сироватці крові хворих на РШМ та визначення значимості цього показника в діагностиці розповсюдженості пухлинного процесу. Про поступове підвищення концентрації VEGF в сироватці крові хворих на РШМ у міру поширеності первинної пухлини свідчить розподіл значень рівня VEGF залежно від стадії (рис.1 та 2). Нами виявлено, що з поширенням пухлинного процесу рівень VEGF в сироватці крові хворих на РШМ поступово збільшується. Ці результати свідчать про діагностичну значимість досліджуваного показника: високий рівень VEGF є свідченням значного розповсюдження пухлинного процесу. Дослідження характеру зниження VEGF у сироватці крові хворих на РШМ після проведеного хірургічного лікування показало, що при стадіях захворювання T1N0М0 та Т2N0М0 рівень фактора знижується експоненційно (рис.3). Рис.3 Вплив хірургічного лікування на динаміку VEGF в сироватці крові хворих на РШМ стадій Т1 та Т2. Нами також проаналізовано рівень VEGF у 15 хворих на РШМ при виникненні рецидиву захворювання і встановлено, що при виникненні локорегіонарного рецидиву у хворих на РШМ спостерігається підвищення рівня VEGF у всіх хворих – середній показник становить 289 ± 4,9 нг/мл. Тобто рівень VEGF був нижчим, ніж у первинних хворих (р‹ 0,01), але достовірно вищим у порівнянні з цим показником через 3-4 тижні після хірургічного видалення пухлини (р‹ 0,05). Ці дані дають підставу для того, щоб трактувати підвищений рівень фактору ангіогенезу VEGF у сироватці хворих на РШМ після проведеного спеціального лікування як доклінічний прояв рецидиву захворювання. Таким чином, розробивши нові, науково обґрунтовані методи лікування та проаналізувавши результати тривалого динамічного спостереження за хворими, нами визначені оптимальні вимоги та розроблено алгоритм протипухлинних методів терапії при комбінованому лікуванні хворих на місцевопоширений РШМ (рис.4): Рис.4 Алгоритм комбінованого лікування хворих на РШМ ВИСНОВКИ Комбінований метод є пріоритетним при виборі лікування хворих на РШМ Т1в-Т2в стадій, оскільки, за даними FIGO (FIGO Annual Report, 2001), результати комбінованого лікування хворих на РШМ є кращими у порівнянні з променевою та хіміопроменевою терапією - 5-річна виживаність становить 79,6% - 81,3% проти 57,4% - 62,7%. Результати хіміопроменевого лікування, яке проводиться у 70,5% хворих на РШМ II стадії, залишаються незадовільними – 5-річна виживаність при II А стадії становить 65,2 %, при II В стадії – 68,4%. Запровадження розроблених неоад?ювантних методів (ДПТ на тлі радіомодифікації та ВАПХТ) у комбінованому лікуванні хворих з первинно нерезектабельним РШМ (Т2) в 53,1 % та 48,8% випадках відповідно дозволило перевести його у резектабельний та досягти 5-річної виживаності у 79,4 % та 72,6 % хворих в кожній групі відповідно, а при регіонарно - метастатичному варіанті (N1) покращити загальну 3-річну виживаність з 48,3 % до 57,1%, 5-річну - з 68,8% до 73% . Лікувальний патоморфоз у пухлинах після проведеної неоад?ювантної терапії виявив ефективність внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні ендоцервікальних форм РШМ, а променевої терапії на тлі радіомодифікації - при лікуванні екзофітних форм і корелює з клінічним ефектом – у 61,5% та 52,9 % хворих відповідно. Застосування неоад?ювантної передопераційної протипухлинної терапії дозволяє досягти достовірної девіталізації пухлини (питома вага життєздатного пухлинного компонента при модифікованій променевій терапії складає 20,9 %, при ВАПХТ – 26,7 % , у контрольній групі – 68,7%). При комбінованому лікуванні хворих на РШМ стадії Т1в із застосуванням передопераційної дистанційної променевої терапії та у комплексі з внутрішньовенною ПХТ покращується виживаність на 6,5% та 3,8 % відповідно (у порівнянні з контрольною групою). Проведення ад?ювантної ПХТ при комбінованому лікуванні хворих на РШМ з регіонарними лімфогенними метастазами вірогідно зменшує частоту виникнення віддалених метастазів (на 10,4 %; р?0,001), але не впливає на частоту виникнення тазових (локорегіонарних) рецидивів. Запровадження функціонально - заощадливого хірургічного методу (збереження та транспозиція яєчників) при комбінованому лікуванні хворих на РШМ репродуктивного віку не погіршує результатів лікування, дозволяє запобігти розвитку післякастраційного синдрому, покращити психоемоційний стан жінок, прискорити їх трудову та соціальну реабілітацію. Експоненціальне зниження рівня фактору ангіогенезу VEGF в сироватці крові хворих на РШМ після хірургічного видалення пухлини дозволяє використовувати VEGF для моніторингу за перебігом захворювання, оскільки доведена кореляція його з клінічним статусом. Збільшення вмісту VEGF у пролікованих хворих може свідчити про наявність рецидиву захворювання. Розроблений метод лікування тазових рецидивів РШМ із застосуванням ВАПХТ дозволяє досягти 100% больового контролю, подовжити термін стабілізації пухлинного процесу у інкурабельних хворих до 11,5 місяців, покращити якість життя хворих. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ При плануванні лікування хворих на РШМ стадії Т1в2- Т2в, особливо при умовно резектабельних пухлинах та /або метастазах в регіонарних лімфатичних вузлах, слід починати з проведення неоад?ювантної терапії з метою девіталізаціїї пухлини, покращення умов оперативного втручання, досягнення абластичності під час операції та конвертації первинно нерезектабельної пухлини у резектабельну. Найбільш доцільно у хворих на РШМ з екзофітним характером росту пухлини стадії Т1в2-Т2а N0-1М0 проведення передопераційної променевої терапії на тлі радіомодифікації. Оптимальним режимом такого лікування є сумарна доза до 30 Гр (разова 2,0Гр) при щоденному болюсному введенні 5-ФУ у дозі 250 мг до сумарної дози 3,5г. Застосування ВАПХТ перед операцією доцільно при ендофітних (цервікальних) формах РШМ стадії Т1в2-Т2в незалежно від гістологічної форми пухлини та розповсюдження на регіонарні лімфатичні вузли (N0-1). Планування комбінованого лікування хворих репродуктивного віку на РШМ (за умови відсутності неоад?ювантної променевої терапії) має проводитись з попередженням післякастраційного синдрому, а саме збереження і транспозиція із зони можливого опромінення яєчників при виконанні хірургічного етапу. Регіонарно- метастатичний варіант РШМ (N1), а також наявність інших несприятливих факторів (низькодиференційовані та/або місцевопоширені форми РШМ) потребують проведення ад?ювантної хіміопроменевої терапії з метою попередження віддалених метастазів. Застосування селективної катетеризації артерії та проведення ВАПХТ при лікуванні хворих на рецидивний РШМ дозволяє досягти 100 % контролю за болем та покращити якість життя хворих. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ Вінницька А.Б. Ретроспективний аналіз комбінованого лікування хворих на рак шийки матки: шляхи оптимізації лікувальних програм // Онкологія. - 2002. - Т.4, N1. -С.40-41. Вінницька А.Б. Принципи комбінованого лікування хворих на рак шийки матки I В-II В стадій// Укр. медичний альманах. -2005.-Т.8,N3 (додаток).- С.38-39. Вінницька А.Б. Причини виконання релапаротомій після надпіхвової ампутації матки // Клінічна хірургія. - 2002.- № 8.-С.53 - 54. Вінницька А.Б. Ад?ювантна хіміотерапія у комбінованому лікуванні хворих на рак шийки матки // Здоровье женщины.- Матеріали науково-практичної конференції “Хіміотерапія в лікуванні онкогінекологічних хворих” 15-16 вересня 2005р., м. Чернігів, 2005.-2 (22), часть 2.-С.30-31. Винницкая А.Б. Опыт применения внутриартериальной полихимиотерапии в лечении местнораспространенных форм рака шейки матки //Нові технології ендоваскулярної хірургії. Інтервенційна радіологія в онкології, гепатології та гематології: Зб. наук. праць. Київ, 1999. - С.25 - 30. Вінницька А.Б. Паклітаксел в лікуванні хворих на рак жіночих статевих органів // Укр. хіміотерапевт. журнал. - 2003.- N3-4 (18). - С. 65 - 69. Винницкая А.Б. Рак шейки матки (глава) // Справочник по онкологии.- Киев: Здоров'я, 2000.- С 509-515. Винницкая А.Б. Химиотерапия в комплексном лечении больных раком шейки матки // Bicник Аcoціації акушерів-гінекологів України.-2001.-№2 (12).- С.43-47. Вінницька А.Б. Неоад?ювантна хіміотерапія як складова частина комбінованого лікування хворих на рак шийки матки // Укр. медичний часопис. - 2004. - N3 (41). - С.95 - 98. Вінницька А.Б. Хіміотерапія в лікуванні хворих на рак шийки матки // Здоровье женщины.- Матеріали науково-практичної конференції “Хіміотерапія в лікуванні онкогінекологічних хворих” 15-16 вересня 2005р., м. Чернігів, 2005.-2 (22), часть 2.-С.27-29. Винницкая А.Б., Воробьева Л.И., Югринов О.Г., Доценко Ю.С., Евтушенко Г.В., Троицкая И.Н. Использование неоадьювантной внутриартериальной полихимиотерапии в лечении рака половых органов // Врачебное дело. – 1997.- № 5. -- С.163-166(Особистий внесок дисертанта: проведений клінічний аналіз застосування неоад'ювантної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при комбінованому лікування хворих на рак шийки матки) Вінницька А.Б., Воробйова Л.І. Рак кукси шийки матки // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2003. - N1. - С.116 - 118. (Особистий внесок дисертанта: проведений аналіз наукової літератури щодо проблеми раку кукси шийки матки, особисто проаналізований клінічний матеріал та показники лікування за даними Національного канцер-реєстру). Вінницька А.Б., Козаренко Т.М. Воробйова Л.І., Медведєв В.Є., Левковська Л.Ю., Вінницька Д.К. Клінічні та ультразвукові критерії оцінки стану яєчників після органозберігаючих операцій з приводу раку шийки матки // Здоровье женщины. - 2004. - №4(20). - С.99 - 102. (Особистий внесок дисертанта: проведений клінічний аналіз результатів органозберігаючого лікування при раку шийки матки, проаналізовано особистий хірургічний досвід щодо збережєення гонад при оперативному лікуванні у хворих репродуктивного віку). Вінницька А.Б., Югрінов О.Г. Застосування внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії в лікуванні хворих на рак шийки матки // Укр. хіміотерапевт. журнал. -2002. - №2 (14). - С. 35 – 41. (Особистий внесок дисертанта: проаналізовані особисті результати застосування внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії в комбінованому лікуванні хворих на рак шийки матки). Вінницька А.Б., Галахін К.О. Kлінічна та морфологічна ефективність застосування неоад'ювантної терапії в лікуванні хворих на рак шийки матки IB – II стадій // Вісник наукових досліджень. - 2003. - №4.- С.47 - 49. (Особистий внесок дисертанта: проведений аналіз літератури, проаналізовані особисті результати комбінованого лікування хворих на рак шийки матки, проведено співставлення морфологічного та клінічного ефекту). Вінницька А.Б., Воробйова Л.І. До питания про доцільність надпіхвової ампутації матки з точки зору онкогінеколога // Збірник наукових праць акушерів-гінекологів України. – Київ, 2001. - С.97 – 102. (Особистий внесок дисертанта: проаналізовані результати лікування хворих на рак кукси шийки матки (за матеріалами ІО АМНУ), обгрунтування необхідності стандартизованого обстеження) Воробйова Л.І., Вінницька А.Б., Югрінов О.Г., Галахін К.О., Гулак Л.О., Козаренко Т.М. Ефективність передопераційної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії в лікуванні хворих на рак шийки матки // Онкологія. - 2003. -Т.5,N1. - С.49 - 51. (Особистий внесок дисертанта: проведений аналіз клінічного матеріалу, результатів лікування). Ісакова Л.М., Ганіна К.П., Глущенко Н.М., Іванова І.М., Вінницька А.Б. Структурні зміни хроматину лімфоцитів периферичної крові хворих з передпухлинним та пухлинним процесами шийки матки // Доповіді Академії наук України. -1993. - №6. - С.152 - 156. (Особистий внесок дисертанта: збір та аналіз клінічного матеріалу). Воробйова Л.І., Вінницька А.Б., Лигирда Н.Ф. Принципи органозберігаючого лікування патології шийки матки у хворих репродуктивного віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - N3.- С. 106-109. (Особистий внесок дисертанта: аналіз літератури, обгрунтування особистого досвіду органозберігаючого лікування у хворих на рак шийки матки). Воробйова Л.І., Вінницька А.Б., Свінціцький В.С Можливість збереження яєчників при лікуванні раку шийки матки у хворих репродуктивного віку // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України . – Київ, 2001. - С.114 – 115. (Особистий внесок дисертанта: проведений аналіз літератури, проаналізовані особисті результати хірургічного лікування хворих на рак шийки матки репродуктивного віку). Воробьева Л.И., Винницкая А.Б., Югринов О.Г., Гулак Л.О. Внутриартериальная полихимиотерапия в лечении тазовых рецидивов рака шейки матки // Здоровье женщины. Матеріали науково-практичної конференції “Нові технології в діагностиці та лікуванні хворих на онкогінекологічні захворювання” 19-20 серпня, 2004р., м.Одеса -2004.- 2 (18) часть 2.- С.66-67. (Особистий внесок дисертанта: аналіз літератури, проаналізовані особисті результати застосування внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії в лікуванні хворих з рецидивами раку шийки матки). Ганіна К.П., Ісакова Л.М,. Осінська О.П., Вінницька А.Б. Клінікогенеалогічне та генетикоматематичне дослідження раку шийки матки // Цитологія і генетика. - 1995. - Т.29.-С.54-60. (Особистий внесок дисертанта: збір та аналіз клінічного матеріалу). Лісняк І.О., Алістратов О.В., Вінницька А.Б, Неспрядько С.В., Чехун В.Ф. Зв'язок рівня фактора росту ендотеліальних клітин з поширеністю пухлинного процесу у хворих на рак тіла або шийки матки // Онкологія. - 2002. - Т.4, N3. - С. 188 -190. (Особистий внесок дисертанта: збір та аналіз клінічного матеріалу, співставлення одержаних результатів з клінічними даними). Lisovskiy I.L., Soldatkina M.A., Lytvyn D.I., Markeeva N.V., Turchak O.V., Nespryadko S.V., Vinnitskaya A.B., Pogrebnoy P.V. Expression of defensin genes in A431 and M-HeLa cell lines and in tumors of human vulval and cervical carcinoma // Experimental Oncology. - 2001. - V.23, N2. - P.119 - 122. (Особистий внесок дисертанта: збір та аналіз клінічного матеріалу, співставлення експериментальних та клінічних даних при раку шийки матки). Shnitsar V.M., Soldatkina M.A., Zinchenko I.I., Markeeva N.V., Rodnin N.V., Nespryadko S.V., Turchak O.V., Vinnitskaya A.B. Pogrebnoy P.V. Autoantibodies Against Human beta-Defensin-2 in the Blood Serum of Patients with Vulval and Cervical Cancer // Experimental Oncology. - 2003. - V.25, N2. - P.155 - 157. (Особистий внесок дисертанта: збір та аналіз клінічного матеріалу, співставлення експериментальних та клінічних даних при раку шийки матки). Маркєєва Н.В., Солдаткіна М.О., Лісовський І.Л., Погрібний П.В., Лізогубов В.В., Косенко В.С., Вінницька А.Б., Неспрядько С.В., Турчак О.В. Експресія ?-дефенсинів в пухлинах шийки матки та вульви // Здоровье женщины. -2004. - N2(18). - С.11 - 14. (Особистий внесок дисертанта: збір та аналіз клінічного матеріалу, співставлення експериментальних та клінічних даних при раку шийки матки). Воробьева Л.И., Винницкая А.Б. , Доценко Ю.С., Евтушенко Г.В. // Медикаментозное лечение онкологических больных. - Глава 8 .- Киев,1999 . - С.116-156 (Особистий внесок дисертанта: аналіз літератури, узагальнення даних щодо медикаментозного лікування хворих на рак шийки матки). Lisovskiy I.L., Soldatkina M.A., Lytvyn D.I., Markeeva N.V., Turchak O.V., Nespryadko S.V., Vinnitskaya A.B., Nosach L.N., Povnitsa O.U., Pogrebnoy P.V. Pattern of ?- defensin-2 and EGFR mRNAs expression in cervical and vulvae cancer // Experimental Oncology. - 2001. - V.23, N4. - P.248 - 252. (Особистий внесок дисертанта: збір та аналіз клінічного матеріалу, співставлення експериментальних та клінічних даних при раку шийки матки). Воробйова Л.І., Неспрядько С.В., Турчак О.В., Свінціцький В.С., Вінницька А.Б., Доценко Ю.С. Принципи щадного лікування хворих похилого віку на рак ендометрію, шийки матки та вульви // Лікарська справа. - 2002. - N7. - С. 54-56. (Особистий внесок дисертанта: проаналізовані особисті результати хірургічного лікування хворих на рак шийки матки похилого віку). Галахін К.О., Вінницька А.Б., Югрінов О.Г., Карамалак І.В. Лікувальний патоморфоз раку шийки матки при неоад ’ ювантній хіміопроменевій терапії // Укр. хіміотерапевт. журнал. - 2002. - № 1 (13). - С.41 – 43. (Особистий внесок дисертанта: збір та систематизація гістологічного матеріалу, аналіз одержаних результатів) Вінницька А.Б. Воробйова Л.І. , Турчак О.В., Свінціцький В.С., Неспрядько С.В., Лигирда Н.Ф. Спосіб хіміотерапії раку шийки матки Патент N 51277 А.Україна. 7МПК А61М5/00.- №2002021178. Заявл. 13.02.2002. Опубл. 15. 11. 2002. Бюл.№11 (Особистий внесок дисертанта: аналіз наукової літератури та результатів клінічної апробації методу хіміотерапії при лікуванні хворих на рак шийки матки). Югрінов О.Г., Воробйова Л.І., Вінницька А.Б., Гладкий О.В., Тельний В.В. Панасюк О.А. Спосіб хіміотерапії раку шийки матки Патент N 49523 А. Україна.7МПК А61М5/00.- №2001128811. Заявл. 19.12.2001. Опубл. 16. 09. 2002. Бюл.№9 (Особистий внесок дисертанта: аналіз наукової літератури та результатів клінічної апробації методу внутрішньоартеріальної хіміотерапії при лікуванні хворих на рак шийки матки). Воробйова Л.І., Вінницька А.Б., Турчак О.В., Свінціцький В.С., Неспрядько С.В. Cпосіб лікування раку шийки матки I b – II a cтадій у хворих репродуктивного віку. Патент N 49524 А .Україна. 7МПК А61М5/00. - №2001128812. Заявл. 19. 12. 01 Опубл. 16. 09. 02. Бюл. № 9. (Особистий внесок дисертанта: аналіз наукової літератури та результатів клінічного застосування методу збереження гонад при хірургічному лікуванні хворих на рак шийки матки реподуктивного віку). Воробйова Л.І., Воронцова А.Л., Лигирда Н.Ф., Вінницька А.Б. Спосіб лікування передпухлинної патології шийки матки,обумовленої інфекцією вірусу папіломи людини. Патент N 52344 А. Україна. 7МПК А61К38/21.-№2002042940. Заявл.1 1.04.2002. Опубл.16.12.2002. Бюл.№12. (Особистий внесок дисертанта: аналіз результатів клінічної апробації способу при лікуванні хворих на внутріньоепітеліальний рак шийки матки). Вінницька А.Б., Сорокін Б.В., Югрінов О.Г., Воробйова Л.І., Кикоть В.О. Спосіб лікування тазових рецидивів колоректального та генітального раку. Патент N 58145 А. Україна.7МПК А61М5/00.- №2002108063. Заявл. 10.10.2002. Опубл.15.07.2003. Бюл.№7. (Особистий внесок дисертанта: аналіз наукової літератури та результатів клінічної апробації методу внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при лікуванні хворих на рецидивні пухлини раку шийки матки). Вінницька А.Б., Воробйова Л.І., Турчак О.В., Свінціцький В.С., Неспрядько С.В., Лигирда Н.Ф. Спосіб лікування рецидивів раку шийки матки Патент N51276 А. Україна. 7 МПК А61М5/00.-№2002021177.Заявл.13.02.2002. Опубл.15.11.2002. Бюл.№11. (Особистий внесок дисертанта: аналіз наукової літератури та результатів клінічної апробації методу хіміотерапії при лікуванні хворих на рак шийки матки). Воробйова Л.І., Вінницька А.Б., Турчак О.В., Свінціцький В.С., Неспрядько С.В. Спосіб лікування раку шийки матки 1А стадії у хворих похилого віку Патент N 51220 А . Україна. 7МПК А61В17/00.- З.№2002020848. Заявл.01.02.2002. Опубл.15.11.2002 Бюл.№11. (Особистий внесок дисертанта: аналіз наукової літератури та результатів клінічної апробації методу щадного лікування хворих на рак шийки матки похилого віку). Воробйова Л.І., Вінницька А.Б. , Іванкова В.С., Турчак О.В., Свінціцький В.С., Хруленко Т.В. Спосіб неоад”ювантної терапії раку шийки матки. Патент N 52343 А. Україна.7МПК А61N5/00.- №2002042939. Заявл.11.04.2002. Опубл. 16.12.2002. Бюл.№12. (Особистий внесок дисертанта: аналіз наукової літератури та результатів клінічної апробації методу неоад'ювантної модифікованої променевої терапії при лікуванні хворих на місцевопоширений рак шийки матки). Югрінов О.Г., Воробйова Л.І., Вінницька А.Б., Гладкий О.В., Тельний В.В. Спосіб лікування рецидивів раку шийки матки. Патент N 51221 А. Україна.7МПК А61М5/00. - №2002020849. Заявл. 01.02.2002. Опубл. 15. 11. 2002. Бюл.№11(Особистий внесок дисертанта: аналіз наукової літератури та результатів клінічної апробації методу внутрішньоартеріальної хіміотерапії при лікуванні тазових рецидивів раку шийки матки). Воробйова Л.І., Вінницька А.Б., Югрінов О.Г., Галахін К.О., Лигирда Н.Ф., Турчак О.В., Іванкова В.С. та інші Диференційований підхід до лікування раку шийки матки I стадії: Методичні рекомендації . - Київ, 2003.- 12 с. (Особистий внесок дисертанта: написаний розділ про лікування хворих на рак шийки матки стадії I В2). Вінницька А.Б., Доценко Ю.С., Югрінов О.Г., Євтушенко Г.В., Свінцицький В.С., Воробйова Л.І. Досвід застосування внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії у комплексному лікуванні місцеворозповсюджених форм раку шийки матки //IX з’їзд онкологів України: Тез. доп. Вінниця, 13-15 вересня 1995р.-Київ,1995. -С.287. (Особистий внесок дисертанта: аналіз клінічного матеріалу, обґрунтування запропонованої методики). Воробйова Л.І., Вінницька А.Б., Євтушенко Г.В. Неоад’ювантна поліхіміотерапія в лікуванні місцеворозповсюджених форм раку шийки матки //Хіміотерапія в комплексному лікуванні онколо- гічних хворих: Матеріали наук.-практ. конф. Чернівці, 13-14 листопада 1996р.- 1996.-С.21-22.(Особистий внесок дисертанта: збір та аналіз клінічного матеріалу). Vinnitskaya A., Evtushenko G., Vorobyeva L., Dotcenko Yu. Neoadjuvant intraarterial chemotherapy in cancer uteri treatment Abstr. of 21st Congress of the ESMO. November 1-6 Vienna, Austria // Annals of Oncology.- 1996, Vol.7, Suppl.5.- P.72 (Особистий внесок дисертанта: аналіз клінічного матеріалу, обґрунтування запропонованої методики). Vinnitskaya A., Yevtushenko G., Vorobyova L., Dotcenko Yu. The treatment of locally advanced cervical cancer // Seventh International Congress of Anti-Cancer Treatment: - February 3-6,1997.-Paris, France. - P.183 (Особистий внесок дисертанта: аналіз клінічного матеріалу, обґрунтування запропонованої методики). Винницкая А.Б., Югринов О.Г. Неоадъювантная полихимиотерапия в лечении рака тела и шейки матки // Сучасний підхід до діагностики та лікування генітального раку у жінок: Матеріали наук.- практ. конф. ( Миколаїв, 9-11червня 1997р.). - Київ,1997.-С.13-14. (Особистий внесок дисертанта: обстеження та клінічні спостереження за хворими, статистична обробка результатів). Воробьева Л.И., Винницкая А.Б., Евтушенко Г.В., Доценко Ю.С., Югринов О.Г., Троицкая И.Н. Опыт применения внутриартериальной полихимиотерапии в лечении злокачественных опухолей женских гениталий // 1 съезд онкологов стран СНГ (Москва, 3-6 декабря 1996 г.): Матер. съезда.- М., 1996. - Ч.2.- С.85-86. (Особистий внесок дисертанта: аналіз клінічного матеріалу, обробка результатів лікування). Воробьева Л.И., Винницкая А.Б Сравнительный анализ эффективности схем комбинированного лечения больных раком шейки матки // Роль лучевой терапии в гинекологической онкологии: Матеріали научн.- практ. Конф. - 2-3 апреля 2002г.- Обнинск, 2002 .- С.52 – 55. (Особистий внесок дисертанта: клінічна та статистична обробка результатів комбінованого лікування хворих). Воробьева Л.И., Винницкая А.Б, Югринов Л.И., Тельный В.В. Неоадъювантная внутриартериальная полихимиотерапия (ВАПХТ) в лечении первичного и рецидивирующего рака шейки матки // Роль лучевой терапии в гинекологической онкологии: Матеріали научн.- практ. Конф. - 2-3 апреля 2002г.- Обнинск, 2002 .- С. 55- 57.(Особистий внесок дисертанта: обстеження, лікування та спостереження за хворими на первинний та рецидивний рак шийки матки). Иванкова В.С., Воробьева Л.И., Винницкая А.Б., Галахин К.А., Хруленко Т.В., Шевченко Г.Н. Изучение радиомодифицирующего эффекта 5-фторурацила при сочетанной лучевой терапии распространенных форм рака шейки матки // Роль лучевой терапии в гинекологической онкологии: Матеріали научн.- практ. Конф. - 2-3 апреля 2002г.- Обнинск, 2002 .- С. 82-84. (Особистий внесок дисертанта: забір біопсійного матеріалу, клінічне спостереження за хворими, обробка результатів). Вінницька А.Б., Воробйова Л.І., Югрінов О.Г. Застосування внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії в лікуванні місцево-поширеного раку шийки матки : Інформаційний лист. – К., 2002. – 3 с. (Особистий внесок дисертанта: обґрунтування методики, аналіз результатів лікування). Vinnytska A., Yugrinov O., Vorobyova L., Galakhin K. Neoadjuvant intraarterial chemotherapy (IACT) in treatment of cervical cancer IB2-IIB stages // Proceedings of ASCO 39 Annual Meeting. - 2003. -Vol.22. - P.473. ((Особистий внесок дисертанта: обґрунтування методики, аналіз клінічного матеріалу та результатів лікування). Югрінов О.Г., Вінницька А.Б., Воробйова Л.І., Галахін К.О. Неоад'ювантна внутрішньоартеріальна поліхімотерапія в комбінованому лікуванні місцевопоширених форм раку шийки матки: Методичні рекомендації. – Київ, 2004. – 24 с. (Особистий внесок дисертанта: аналіз клінічного матеріалу, ускладнень та результатів лікування), Воробйова Л.І. Вінницька А.Б., Свінціцький В.С., Турчак О.В., Проскурня Л. А., Лигирда Н.Ф., Карамалак I.B. Збереження яєчників при комбінованому лікуванні раку шийки матки у хворих молодого віку // Х з'їзд онкологів України: Матеріали (Крим, 10 - 12 жовтня 2001 р.). -- С.223 – 224. (Особистий внесок дисертанта: аналіз результатів застосування розробленої методики). .Воробйова Л.І, Вінницька А.Б., Турчак О.В., Свінціцький В.С., Неспрядько С.В., Лигирда Н.Ф. Метод збереження яєчників при хірургічному лікуванні раку шийки матки у хворих репродуктивного віку: Інформаційний лист. – Київ, 2002. – 3 с.(Особистий внесок дисертанта: клінічне обґрунтування та аналіз результатів застосування) Шалімов С.О., Гладкий О.В., Ніколаєнко О.М., Литвиненко О.О., Гладкая Л.Ю., Базика Д.А., Яценко Л.Д., Вінницька А.Б. Віддалені результати застосування ербісолу в комплексному лікуванні злоякісних пухлин // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. – К., 2002. -Вип.11, кн.2. - С.768 – 781. (Особистий внесок дисертанта: аналіз застосування ербісолу у комбінованому лікуванні хворих на генітальний рак). Винницкая А.Б., Евтушенко Г.В., Троицкая И.Н. Неоадъювантная терапия при местнораспространенных формах рака шейки матки // II съезд онкологов стран СНГ (Москва, 24 - 26 мая 2001г.):Материалы съезда.М.,- С.994. (Особистий внесок дисертанта: забір біопсійного та післяопераційного матеріалу, клінічний аналіз ). Вінницька А.Б., Гулак Л.О. Порівняльний аналіз лікувальних схем раку шийки матки // Х з'їзд онкологів України: Матеріали ( Крим, 10 - 12 жовтня 2001р.). – Київ,2001.- С. 221. (Особистий внесок дисертанта: клінічний аналіз результатів лікування ). Маевская Л.П., Бендюг Г.Д., Гриневич Ю.А., Евтушенко Г.В., Винницкая А.Б. Состояние иммунной и эндокринной систем у больных раком женских гениталий, подвергшихся воздействию последствий аварии на ЧАЭС // 10 лет после аварии на ЧАЭС: Сб. науч. трудов Укр.НИИ онкологии и радиологии. - К., - 1997.-С.41- 45. (Особистий внесок дисертанта: збір та аналіз клінічного матеріалу). Воробьева Л. И., Евтушенко Г.В., Югринов О.Г., Винницкая А.Б. Возможности ангиографии в диагностике злокачественных новообразований у женщин // Simpozion National Diagnosti cul, treatamentul si profilaxia afectiu nilor precanceroase a cannilor precan ceroase a can nilor precanceroase a canive la femei.-Chisinau (Кишинеу), 1999. - C.96 - 98. (Особистий внесок дисертанта: аналіз клінічного матеріалу, результатів застосування методу). Анотація Вінницька А.Б. Рак шийки матки: оптимізація програм комбінованого лікування.-Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за фахом 14.01.07 –онкологія.-Інститут онкології АМН України, Київ, 2005 Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності комбінованого лікування хворих на рак шийки матки шляхом оптимізації неоад?ювантних та ад?ювантних методів протипухлинної терапії з урахуванням розповсюдженості пухлинного процесу. З метою підвищення резектабельності пухлини розроблені ефективні методики передопераційної модифікованої променевої терапії, регіонарної селективної поліхіміотерапії, проведено їх морфологічну та клінічну оцінку. Розроблено методику збереження яєчників при хірургічному етапі комбінованого лікування хворих на рак шийки матки репродуктивного віку з метою запобігання розвитку післякастраційного синдрому. Розроблено методику хіміопроменевого ад?ювантного лікування у хворих з місцевопоширеними та регіонарно- метастатичними формами раку шийки матки, що знизило частоту віддаленого метастазування. Розроблено методику лікування тазових рецидивів раку шийки матки шляхом селективної катетеризації артерії, що покращує якість життя хворих. Встановлено кореляцію між вмістом фактору росту судин ендотелію (VEGF) у сироватці крові хворих на рак шийки матки з розповсюдженістю пухлинного процесу та його експоненційне зниження після хірургічного видалення пухлини. Розроблено алгоритм комбінованого лікування хворих на рак шийки матки. Ключові слова: рак шийки матки, хірургічне і комбіноване лікування, неоад?ювантна терапія, ад?ювантна терапія, внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія,VEGF, рецидиви. Аннотация Винницкая А.Б. Рак шейки матки: оптимизация программ комбинированного лечения. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.07 – онкология.- Институт онкологии АМН Украины, Киев, 2005. В диссертации представлено теоретическое обоснование и новое решение научной проблемы – оптимизации комбинированного лечения больных раком шейки матки (РШМ) с учетом распространенности опухолевого процесса, формы роста опухоли, возраста пациентки. С целью повышения резектабельности опухоли и улучшения условий проведения оперативного лечения применены методики предоперационного лечения – модифицированной (5-флуорацил) лучевой терапии и регионарной селективной внутриартериальной полихимиотерапии, позволившие у 53,1% и 48,8% больных соответственно с первично нерезектабельным РШМ (Т2) перевести его в резектабельный и достичь 5-летней выживаемости в 79,4 % и 72,6 % случаях в каждой группе соответственно, а при регионарно - метастатическом варианте (N1) улучшить 5-летнюю выживаемость с 68,8% до 73% . Проведены морфометрические исследования в опухоли шейки матки после применения неоадъювантной терапии и установлено, что использование ВАПХТ более эффективно при лечении эндоцервикальных форм РШМ, а модифицированной лучевой терапии – при экзофитной форме роста опухоли. Применение адъювантной химиотерапии в комбинации с лучевой терапией в комбинированном лечении больных с местнораспространенными и регионарно-метастатическими формами РШМ снизило частоту отдаленного метастазирования на 10,4%, но не повлияло на частоту возникновения тазовых рецидивов РШМ. Проведен анализ результатов комбинированного лечения больных РШМ репродуктивного возраста с сохранением яичников и показано, что функционально-экономное лечение не ухудшает результаты специального лечения и предотвращает развитие посткастрационного синдрома. Проведено исследование содержания фактора роста сосудов эндотелия (VEGF) в сыворотке крови больных РШМ, установлена прямая корреляция его концентрации со стадией заболевания, экспоненциальное снижение после хирургического удаления опухоли, повышение содержания при рецидивах РШМ. Разработан метод лечения тазовых рецидивов РШМ путем регионарной селективной полихимиотерапии, который обеспечивает болевой контроль и улучшает качество жизни больных. Ключевые слова: рак шейки матки, комбинированное лечение, внутриартериальная полихимиотерапия, неоадъювантная терапия, адъювантная терапия, VEGF, рецидив. Summary Vinnytska A.B. “Cervical Cancer: Optimization of the Combined Treatment’ Programs”.- Manuscript. Thesis for a Doctor of Medical Science degree on specialty 14.01.07 – Oncology.- Institute of Oncology, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv,2005. The thesis is devoted to the issues of improving the efficacy of combined treatment in cervical cancer (CC) patients. The methods of neoadjuvant treatment with using the modified (5-fluoracyl) radiotherapy, intra-arterial polychemotherapy are evaluated in morphological and clinical responses and increasing the tumor resectability in locally advanced CC. The surgical method of ovary preserving technique in combined treatment of young CC pts is developed and is shown, that using of this method doesn’t worsen the efficacy of specialized treatment and improve the quality of life. The adjuvant chemo radiotherapy in locally advanced and regional metastatic disease decreases the frequency of distant metastases on 10, 4%, but doesn’t influence on loco regional recurrence. The correlation between quantity of VEGF in plasma of CC pts and stage of disease is evaluated and showed the exponential decreasing of VEGF after surgical removing of tumor. The method of regional selective intraarterial polychemotherapy in CC recurrence is used and revealed the pain-control and improving the pts’ quality of life. Key words: cervical cancer, combined treatment, neoadjuvant therapy, intraarterial polychemotherapy, adjuvant therapy, VEGF, recurrence. PAGE \* Arabic 24 РАК ШИЙКИ МАТКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЯЄЧНИКІВ ОПЕРАЦІЯ ВЕРТГЕЙМА Вік ? 35 р. Вік ? 35 р. Екзофітний N 1 N 0 Т1В1 – Т2А ДПТ+ 5 ФУ ВАПХТ Т1В2 – Т2В Ендоцервікальний ДПТ ДПТ+ ХТ

Похожие записи