Інститут патології хребта та суглобів імені професора М. І Ситенка

АМН України

КВАША ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ

УДК: 616.72-02.02:616.517-07-08

Псоріатичний артрит (питання генезису, діагностика та лікування)

14.01.21 – травматологія та ортопедія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені

О. О. Богомольця МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук професор

БУР’ЯНОВ Олександр Анатолійович

Національний медичний університет

імені О. О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри травматології та ортопедії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук професор

ХВИСЮК Микола Іванович

Харківська медична академія післядипломної

освіти МОЗ України, завідувач кафедри

травматології, вертебрології та анестезіології

доктор медичних наук професор

ПОПОВ Василь Антонович

Національна медична академія післядипломної

освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України,

завідувач кафедри травматології та ортопедії №2

доктор медичних наук професор

ЛОСКУТОВ Олександр Євгенович

Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, завідувач кафедри травматології та

ортопедії

Провідна установа: Науково-дослідний інститут травматології та

ортопедії Донецького державного медичного

університету імені М. Горького МОЗ України

м. Донецьк.

Захист відбудеться „4_”_липня____2007 року об 11.30 на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.607.01 Державної установи „Інститут
патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка Академії
медичних наук України” (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 80).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи
„Інститут патології хребта та суглобів імені професора М. І. Ситенка
Академії медичних наук України” (1024, м. Харків, вул. Пушкінська, 80).

Автореферат розісланий „4_”_червня______ 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук
В.О. Радченко

Актуальність теми. Псоріатичний артрит – самостійна нозологічна форма
неспецифічного запального ураження апарату руху та опори при псоріазі,
мультифакторіального генезу, спадково схильного характеру з хронічним
прогресуючим рецидивуючим перебігом, що призводить до тривалої втрати
працездатності та стійкої інвалідизації пацієнтів (30%) (Агабабова Э.
Р., Бадокин В. В., 1989; David Kane., 2005; Far M., 1990; William J.
Taylor., 2000).

Псоріатичний артрит (ПА) зустрічається від 5% до 60% у хворих на псоріаз
(П), в два рази частіше у чоловіків (Калюжний Л.Д., 1997; Michet C. J.,
1993; Manera C., 1994).

Етіологія та патогенез розвитку структурно-функціональних порушень
апарату руху та опори (АРО) при ПА остаточно не з’ясовані. Основними
чинниками розвитку захворювання є: спадковість (Эрдес Ш., 1987;
Chokkalingam Siva, 2003; Mease P. J., 2003), порушення імунного статусу,
мінерального обміну та метаболізму сполучної тканини (Дащук А.М., 1993;
Меньшикова Л.В., 1997; Ravindran J. S., 2004; Philip Mease, 2005);
осередки хронічної інфекції (Пономарева Л.В., 1968; Корж А. А., 1998;
Arnett F.C., 1991; Bruce I. N., 2001), порушення з боку різноманітних
органів та систем (Когон Г.Х., 1969; Авсеева Э.М., 1987; Зуев А.В.,
2003; Espinoza L. R., 1992; Olafsson S., 1992), психастенічні та
невропатичні стани (Ашмарин Ю.Я., 1977; Бадокина Н.В.,1990; Benet R.M.,
1993; Di Girolamo C., 2000), негативний вплив фізичних факторів
зовнішнього середовища (Милевская С.Г., 1997; Рахматов А.Б., 2003),
травматичні ушкодження (Kahn M., 1992; Damiano J., 2005),
мультифакторіальна природа ПА та розвиток захворювання пов’язані з
аддитивною дією спадкових та факторів зовнішнього середовища (Эрдес Ш.,
1988; Eastmond C. J., 1994; Gorter S., 2002).

ПА розглядають як: збіг П та ревматоїдного артриту (Coronnier C., 1996;
Ceponis A., 1999); захворювання нез’ясованої етіології (sui genesis),
при якому ураження шкіри та суглобів маніфестує (Рахматов А.Б., 2003;
Damiano J., 2005); самостійне захворювання, яке має зв’язок між шкірними
проявами та ураженнями апарату руху та опори (Когон Г.Х., 1969; Banal
F., 1977; Kaltwasser J., 2004).

Клінічна картина ПА, особливо в дебюті, має багато спільних ознак з
іншими колагенозами, що створює значні труднощі при діагностиці . В 5-7%
випадків діагноз був помилковим навіть при значних ураженнях АРО при
наявності ознак П. Ще більші розбіжності в діагностиці зустрічаються,
коли ураження АРО передують шкірним проявам — до 78,6%, тому нагальною
потребою для забезпечення правильної діагностики є визначення
комплексного підходу при діагностиці та розробці
діагностично-диференційних критеріїв захворювання (Агабабова Э. Р.,
Бурдейный А. П., 1989; Гетагозов М.Э., 1991; Alice B., 2004).

Результати обстеження у хворих на ПА не систематизовані, не проведена
кореляція та не визначена питома вага показників, що знижує їх
інформаційну цінність (Мордовцев В.Н., 1979; Семиряд Ю.В., 2005; McQueen
F. M., Benton N., 2001), що зумовлює відсутність патогенетично
обґрунтованої класифікації ПА, яка б відповідала практичним потребам та
визначала тактику і комплексне індивідуальне лікування пацієнтів з
проведенням адекватних реабілітаційних заходів (Герасимова М.В., 1989;
Gladman D. D., 1992).

Сучасна комплексна терапія ПА повторює принципи лікування ревматоїдного
артриту, однак використання таких схем не тільки не забезпечує
позитивних результатів, але завдає шкоди пацієнтам (Schalke B. C. G.,
1990). Пролонгована “базисна” терапія хіноліновими препаратами
призводить до розвитку псоріатичної еритродермії, тривале використання
глюкокортикоїдів — до виникнення суттєвих ускладнень (вторинний
індукований остеопороз) та трансформації вульгарного П в ексудативні та
пустульозні форми (Никулин Н.К.,1996; Scarpa R., Manguso F., 2000),
цитостатична терапія — до необоротних деструктивних змін в суглобах
більше ніж у 80 % випадків (Юрченко С.В., 2003; Matis W.L., 1992).

Незадовільні результати лікування пов’язані з відсутністю використання
консервативних та оперативних ортопедичних способів лікування у хворих
на ПА. Про ортопедичне лікування даної категорії хворих існують
поодинокі літературні повідомлення, які базуються на декількох
спостереженнях, що не дає змогу визначити показання та протипоказання до
їх застосування (Брехов А. Н., 2003; Насонова В.А., 1983).

Дотепер не існує системи профілактики та відновного лікування даної
категорії хворих як в медичному, так і в соціальному плані (Ибрагимов
Ш.И., 1987; William J. Taylor, 2000).

Таким чином, проблема ПА в сучасній ортопедії є актуальною, оскільки
етіологія і патогенез остаточно не визначені, методи діагностики,
комплексної ортопедичної профілактики та лікування розроблені
недостатньо, що знижує якість надання спеціалізованої допомоги цій
тяжкій категорії хворих. Вирішення цієї актуальної проблеми має не
тільки важливе медичне, але й соціально-економічне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт Національного
медичного університету імені О. О. Богомольця та Інституту травматології
та ортопедії АМН України (“Розробити та обґрунтувати критерії ранньої
діагностики та показання до ортопедичного лікування хворих з
неспецифічними запальними захворюваннями опорно-рухового апарату
(ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, псоріатичний
артрит)”, держреєстрація № 0100U002237, шифр теми — ВН. Особистий
внесок здобувача полягає в розробці та обґрунтуванні критеріїв ранньої
діагностики та визначенні показань до ортопедичного лікування хворих на
псоріатичний артрит. “Розробити та впровадити систему відновного
лікування хворих на неспецифічні запальні ураження суглобів”,
держреєстрація № 0103U003327, шифр теми — ВН. Особистий внесок
здобувача полягає в розробці та впровадженні системи відновного
лікування хворих на псоріатичний артрит).

Мета дослідження: покращити результати лікування хворих з ураженнями
апарату руху та опори при псоріазі шляхом розробки системи комплексної
діагностики, патогенетично обґрунтованого лікування та реабілітації на
основі вивчення механізмів розвитку і еволюції структурно-функціональних
порушень в суглобах при псоріатичному артриті.

Задачі дослідження:

Вивчити динаміку клінічних проявів, частоту та характер уражень апарату
руху та опори при різних варіантах перебігу псоріатичного артриту.

Розробити концептуальну модель пато- і саногенезу
структурно-функціональних порушень при псоріатичному артриті.

Розробити та обґрунтувати систему комплексної діагностики клінічних
проявів в залежності від форми та стадії патологічного процесу.

Вивчити особливості метаболізму сполучної тканини при ураженнях апарату
руху та опори при псоріатичному артриті.

Визначити особливості імунного статусу хворих на псоріатичний артрит.

Визначити рентгенологічні, денситометричні та сонографічні критерії
різних стадій псоріатичного артриту та провести їх кореляційний аналіз.

Вивчити патоморфологічні зміни кісткової та параартикулярних тканин на
різних етапах захворювання.

Розробити робочу класифікацію клініко-інструментальних ознак
структурно-функціональних порушень апарату руху та опори при псоріазі.

Розробити патогенетично обґрунтовану систему консервативного та
оперативного лікування хворих на псоріатичний артрит, комплекс
реабілітаційних та профілактичних заходів.

Об’єкт дослідження: структурно-функціональні порушення опорно-рухового
апарату при псоріазі.

Предмет дослідження: біологічні рідини (кров, сироватка, сеча),
патологічно змінені тканини, діагностика та лікування хворих на
псоріатичний артрит, прогнозування при патологічному процесі.

Методи дослідження: клінічні, загальнолабораторні, імунологічні,
біохімічні, рентгенологічні, денситометричні, сонографічні,
артроскопічний, морфологічний та статистичний.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі вивчення та проведення
аналізу медико-статистичних показників, комплексного дослідження з
позицій системного підходу представлений новий напрямок щодо вивчення
механізмів розвитку, обґрунтування підходів до діагностики, лікування та
профілактики уражень апарату руху та опори при псоріазі.

Уперше:

— розроблений комплексний підхід при обстеженні пацієнтів, з’ясовані
ранні прояви псоріатичного артриту та діагностичні критерії, визначена
їх питома вага, специфічність та чутливість;

— розроблена концептуальна модель пато- та саногенезу
структурно-функціональних порушень при псоріатичному артриті;

— розроблені та систематизовані критерії ступеня тяжкості уражень
апарату руху та опори при псоріазі, визначена їх значимість;

— розроблена патогенетично обґрунтована система лікування, яка включає
консервативне та оперативне ортопедичне лікування, відповідно стадії та
фазі активності процесу;

— розроблені показання, визначені протипоказання, обсяг передопераційної
підготовки, тактика, способи оперативного лікування та післяоперативного
забезпечення;

-розроблена патогенетично обґрунтована система відновлювального
лікування та реабілітації хворих на псоріатичний артрит;

— визначені критерії та їх значимість для прогнозування перебігу
захворювання.

Практичне значення. В результаті виконання роботи практичній охороні
здоров’я запропоновано комплексне обстеження пацієнтів з ураженнями
апарату руху та опори при псоріатичному артриті, обгрунтовані
диференційні критерії, що забезпечує правильну діагностику на ранніх
стадіях захворювання та профілактику тяжких структурно-функціональних
порушень.

Розроблено та запропоновано патогенетично обгрунтовану систему
лікування, яка включає консервативні та оперативні способи лікування в
залежності від стадії патологічного процесу, визначені показання та
протипоказання до їх проведення, заходи перед- та післяопераційного
лікування, система соціальної та побутової реабілітації хворих на
псоріатичний артрит.

Застосування в комплексному лікуванні хворих на псоріатичний артрит
розроблених способів та пристроїв: “Спосіб лікування ульнарної девіації
ІІ-V пальців кисті при псоріатичному артриті” (Деклараційний патент
України № 60108 А від 5.09.2003. Бюл. №9), “Спосіб лікування
псоріатичного артриту” (Деклараційний патент України № 56903 А від
15.05.2003. Бюл. №5), “Спосіб лікування псоріатичного артриту”
(Деклараційний патент України № 58287 А від 15.07.2003. Бюл. №7),
“Шарнірно-дистракційний апарат БКЛ для ліктьового суглоба”
(Деклараційний патент України № 58287 А від 15.09.2005. Бюл. №9),
“Поліфункціональна шина для верхньої кінцівки” (Деклараційний патент
України № 5901 від 15.03.2005. Бюл. №3) дозволили поліпшити результати
лікування. Використання запропонованої класифікації визначає адекватну
лікувальну тактику.

На основі визначення ваги клініко-інструментальних показників
захворювання та їх взаємного впливу розроблена методика прогнозування
активності та характеру псоріатичного артриту, що дає підгрунтя для
проведення дійових профілактичних заходів.

Механізми виникнення, генезис структурно-функціональних порушень при
псоріатичному артриті, комплексна діагностика, патогенетично зумовлене
лікування та заходи профілактики захворювання включені до навчального
процесу студентів IV курсу та лікарів інтернів Національного медичного
університету імені О. О. Богомольця на кафедрі травматології і
ортопедії.

Результати роботи впроваджено в клінічну практику Інституту
травматології та ортопедії АМН України, в ортопедо-травматологічних
відділеннях клінічних лікарень №4, № 9, №8, дорожної клінічної лікарні №
1 м. Києва, районній лікарні Жмеринського РТМО.

Всі розробки можуть бути використані в повному обсязі в профільних НДІ,
стаціонарних та поліклінічних відділеннях різного рівня, де проводяться
діагностика та лікування хворих з ураженнями апарату руху та опори при
псоріазі.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснений
патентно-інформаційний пошук, проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної
літератури, сформульовані мета та задачі дослідження, визначені
методичні підходи, опрацьовані методи клінічних досліджень, проведена
статистична обробка отриманих результатів та оформлення їх у вигляді
таблиць і графіків, проаналізовані результати та сформульовані висновки
роботи, опубліковані основні положення дисертації.

Самостійно та в співавторстві розробив способи та пристрої для лікування
хворих на псоріатичний артрит, на які отримано 5 патентів України на
винаходи.

Автором розроблена концептуальна модель розвитку псоріатичного артриту,
робоча класифікація ступеня тяжкості патологічного процесу та
структурно-функціональних змін, визначені показання до відновлювального
оперативного лікування, розроблені диференційно-діагностичні критерії та
проведена їх кореляція. Дисертантом прооперовано 96% хворих за
запропонованими методиками. Автор брав безпосередню участь у
впровадженні результатів дослідження в практику охорони здоров’я та
навчальний процес для студентів та лікарів інтернів Національного
медичного університету імені О. О. Богомольця.

Біохімічні, імунологічні та морфологічні дослідження проводили у
відповідних структурних підрозділах Інституту травматології та ортопедії
АМН України за консультативною допомогою завідуючого лабораторією
біохімії д. мед. н. професора Магомедова С., завідуючої лабораторії
імунології к.мед.н. Панченко О. М., провідного наукового співробітника
лабораторії патоморфології д. мед. н. Мороза М. Ф.

Апробація роботи. Основні положення роботи були обговорені на:
Всеукраїнській конференції “Відновне лікування запальних захворювань
суглобів” (Київ, 1999); Кримській конференції “Малоінвазивні і
ендоскопічні технології в травматології та ортопедії” (Ялта, 2002);
Всеукраїнській конференції з міжнародною участю “Лікування захворювань
та пошкоджень верхньої кінцівки” (Донецьк, 2002); науково-практичній
конференції “Актуальні проблеми геріартричної ортопедії” ( Київ –
Тернопіль, 2002); Міжнародному симпозіумі “Гемостаз: проблеми та
перспективи” (Київ, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Актуальні питання теоретичної та практичної медицини” (Суми, 2002);
Всеукраїнській науково-практичній конференції з проблем ортопедії та
травматології “Актуальні питання сучасної артрології”, присвяченій
80-річчю кафедри травматології та ортопедії НМУ (Київ, 2003);
Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика та
лікування” (Київ-Одеса, 2003); Всеукраїнській науково-практичній
конференції з актуальних проблем ортопедії та травматології
“Спондилодез. Патологія стопи та гомілковостопного суглоба” (Харків,
2003); Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Тотальне і ревізійне ендопротезування кульшового суглоба” (Львів,
2003); Об’єднаному пленумі ревматологів і ортопедів-травматологів
України “Консенсус з питань термінології, номенклатури, класифікації,
програм і стандартів лікування хвороб суглобів” (Київ, 2003);
Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Нові
підходи в діагностиці та лікуванні травм і захворювань кульшового і
колінного суглобів” (Київ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Актуальні питання сучасної ортопедії
та травматології” (Київ, 2004); Міжнародній науково-практичній
конференції з проблем ортопедії та травматології
“Реконструктивно-відновна хірургія в травматології та ортопедії” (Київ,
2004); регіональній науково-практичній конференції “Проблемы лечения
травм опорно-двигательного аппарата в ортопедо-травматологических
центрах” (Одеса, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції (з
міжнародною участю) з проблем травматології та ортопедії “Актуальні
проблеми діагностики та лікування ушкоджень і захворювань плечового та
ліктьового суглобів” (Київ, 2005); XXIII SICOT /SIROT Triennial World
Congress// Metabolism features of a connecting fabric and remodeling of
bone at patients with the psoriatic arthritis (Турція, 2005),
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Проблеми
ендопротезування кульшового і колінного суглобів” (Київ, 2006).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 37 друкованих працях, в
тому числі 24 статті в провідних наукових фахових виданнях, 1 методичні
рекомендації, 5 патентів України, 7 робіт в матеріалах з’їздів,
конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 7
розділів, висновків, списку літератури, додатку. Обсяг дисертації – 322
сторінок машинописного тексту, включаючи 43 таблиці та 115 малюнків.
Список літератури складається з 264 джерел (153 вітчизняних та 111
зарубіжних джерел).

ЗМІСТ РОБОТИ

На основі системного підходу була розроблена концептуальна модель
розвитку структурно-функціональних порушень при ПА. В основу концепції
покладена мультифакторіальна теорія розвитку захворювання. Основними
пусковими факторами є: спадкова генетична схильність, патогенні фактори
зовнішнього середовища, мікробна сенсибілізація, гормональні та
циркуляторні порушення, функціональні навантаження, які призводять до
декомпенсації АРО у вигляді літичної, анкілозавної або
дистрофічно-дегенеративної форми перебігу ПА.

Дослідження базується на обстеженні та лікуванні 252 пацієнтів з ПА з
різним ступенем активності процесу, його розповсюдженістю та тяжкістю
ураження АРО.

Хворих чоловічої статі було 147 (58,3 %), жіночої – 105 (41,7%), в
співвідношенні — 1,4. У 12 пацієнтів (4,76%) ураження АРО передувало
шкірним проявам, у 39 (15,48%) розвиток обох захворювань був одночасним,
а у 201 (79,76 %) прояви ПА виникали після ураження шкіри.

Ураження АРО частіше виникає в інтервалі від 1 до 3 років після перших
проявів П – 78 пацієнтів ( 38,45%) та від 10 до 30 років – 58 (28,85%).

За поширеністю уражень переважав поліартрит, який був констатований в
87,3% випадків (220 пацієнтів), відповідно моно- та олігоартрит – 12,7%
(32 пацієнти). Частота ураження АРО за локалізацією подана в таблиці 1.

Таблиця 1

Частота ураження АРО при ПА за локалізацією

Локалізація Частота, %

Плечові суглоби 12, 6

Ліктьові суглоби 27, 2

Променево-зап’ясткові суглоби 10, 2

Міжфалангові суглоби кисті 74, 7

Кульшові суглоби 13, 4

Іліосакральні суглоби 53, 2

Колінні суглоби 58, 2

Надп’ятково-гомілкові суглоби 29, 7

Плеснефалангові та міжфалангові суглоби стопи 64, 7

Псоріатичний спондилоартрит 21, 6

Лобковий симфіз 14,2

При первинному обстеженні пацієнтів з підозрою на ПА особливу увагу слід
звертати на виявлення чинників захворювання. Спадково зумовлений ПА був
виявлений у 20 пацієнтів, що складає 7,94%. Виникнення та загострення
перебігу захворювання у 56% випадків було пов’язано із стресом,
хронічним запаленням мигдаликів, переохолодженням, зміною кліматичних
умов та травмою.

Дебют захворювання характеризується хронічним початком з незначними
проявами з боку АРО, які мають нестійкий перехідний характер. Пацієнти
скаржаться на помірний біль та короткочасну ранкову скутість, незначне
та нестійке почервоніння в ділянці суглоба (суглобів), обмеження
функції, набряк параартикулярних тканин. Характерною ознакою є
асиметричне ураження суглобів.

В подальшому клінічні прояви стають більш яскравими. Перебіг процесу
характеризується стійким, інтенсивним, прогресуючим та генералізованим
характером, частими рецидивами, скороченням терміну ремісії. Хворі
скаржаться на біль в спокої, який посилюється при рухах, зростає термін
ранкової скутості, посилюється обмеження рухів, особливо в невеликих
суглобах, клінічно визначаються потовщення параартикулярних тканин та
ознаки синовіту. Патогномонічною ознакою ПА є симптом осьового ураження
суглобів одного пальця кисті або стоп: “сосископодібні” або
“редископодібні” пальці.

Характерним клінічним симптомом є ураження нігтьових пластин кистей та
стоп у вигляді крапкових вдавлень — наперсткоподібний ніготь, або у
вигляді потовщення вільного краю нігтьової пластинки з втратою її
природного блиску, ламкістю, піднігтьовим гіперкератозом – оніхогрифоз.

Ступінь ураження нігтьових пластин та суглобів знаходиться в прямій
залежності, і здебільшого ураження нігтів передує проявам артриту, що є
важливим діагностичним та прогностичним критерієм.

З подальшим розвитком деструктивних змін в суглобах виникають
деформації із значним порушенням їх функції.

Ураження великих суглобів супроводжується розвитком хронічних
резистентних до консервативної терапії синовітів, комбінованих
контрактур, порушенням осі кінцівок, обмеженням та втратою
опороздатності.

У 53, 2% має місце однобічне ураження клубово-крижового зчленування з
субклінічним перебігом.

У 21, 6% пацієнтів визначали ураження хребта.

ПА супроводжується аденопатією — від поодиноких локально збільшених
лімфатичних вузлів до генералізації процесу. Типовим є ураження м’язів,
яке проявляється гіпотрофією у 78% пацієнтів, а в окремих випадках має
місце генералізована аміотрофія із значним зменшенням маси тіла (до
12%).

Патологія печінки та шлунково-травного тракту виявлена у 91 пацієнта
(35,94 %), серцево-судинної системи – 95 пацієнтів (37,5%), нирок – до
50% випадків, різноманітні ендокринні порушення – 28 хворих (10,94%),
ЦНС – 8 (3,12%), що зумовлює поліморфність симптоматики: підвищення
артеріального тиску, тахікардія, порушення сну, емоційна лабільність,
посилення свербіння.

В однієї третини хворих на ПА визначається анемія, підвищення ШОЕ в
межах від 15 до 25 мм/год спостерігалось в 24,2% випадках (53 пацієнта),
від 26 до 35 мм/год – 8,2% (20 пацієнтів), більше 36 мм/год – 13,7% (30
пацієнтів).

Аналіз результатів лабораторних методів обстеження вказує на зменшення
кількості тромбоцитів, виражену диспротеїнемію за рахунок зменшення
вмісту альбумінів та одночасною гіпергаммаглобулінемією. Характерним є:
зростання питомої ваги сечі (у 12,5% пацієнтів), збільшення рівня
оксалатів (до 45% випадків), уратів (6%), гіперурикемія (30%),
лейкоцитурія (12%), збільшення рівня цукру (10,94%), наявність білків та
циліндрів (50 – 90%), зростання рівня білірубіну, холестерину,
креатиніну (35,94%).

У всіх випадках реакція Ваалера-Роузе була негативною, показники АЛТ і
АСТ в межах норми. Зміни гормонального статусу були характерні для
вторинної надниркової недостатності.

Показники С-реактивного білка були: негативний – 27% (68 пацієнтів), +
31% (78 пацієнтів), ++ 21% випадків (53 пацієнта), +++ 9% (23
пацієнти), ++++ 12% (30 пацієнтів).

Характерними порушеннями з боку імунної системи незалежно від терміну
захворювання є зміни в Т-системі імунітету, а саме вмісту Т-хелперів і
Т-супресорів та їх співвідношення. Вміст лімфоцитів та імуноглобулінів
знаходиться в межах норми, в той час як вміст моноцитів, Т-лімфоцитів та
Т-активних знижено або показники відповідають нижній межі норми.

В усіх пацієнтів виявлено чітке збільшення ЦІК, що може бути об’єктивним
критерієм для діагностики. Найбільш значні порушення спостерігаються при
тривалості захворювання до 10 та після 40 років.

Біохімічними дослідженнями було встановлено, що вміст вільної фракції
гідроксипроліну у хворих з терміном захворювання до 10 років знижений
стосовно норми і складав 4,2 (0,3 мкмоль/л) в абсолютних показниках
(норма 5,75 (0,2), чи 73%, а у хворих з терміном захворювання від 11 до
20 років залишався на тому ж рівні з невеликими змінами. У хворих з
терміном захворювання від 21 до 30 років вміст цієї амінокислоти
знижувався в 2 рази і досягав 2,8(0,6 мкмоль/л чи 49% від норми, а з
терміном понад 30 років захворювання даний показник знаходився на рівні,
що й у хворих до 10 і 11-20 років.

Вміст білокзв’язаного гідроксипроліну – біохімічного маркера синтезу
основного білка сполучної тканини колагену, у хворих із терміном
захворювання до 10 років знижено більш ніж у 3 рази в порівнянні з
нормою, досягаючи 3,1(0,4 мкмоль/л чи 26% стосовно норми
(норма-11,9(0,3).У хворих з терміном захворювання від 11 до 20 років
показник був знижений в 2 рази і складав 48% стосовно норми, а в
абсолютних показниках 5,7(0,9 мкмоль/л. Концентрація даної амінокислоти
ще більше знижена у хворих з терміном захворювання від 21 до 30 і більш
30 років і складала відповідно 15 і 20% стосовно норми. Активність ЛФ
знаходилась в межах нормальних величин за винятком хворих з терміном
захворювання від 21 до 30 років, у яких вона досягала 320%, перевищуючи
норму більш ніж у 3 рази.

Активність кісткового ізоферменту ЛФ також знаходилась в межах норми, за
винятком хворих з давниною захворювання більш 30 років, де вона була
знижена до 0,27(0,05 ммоль/л·ч в абсолютних і 66% (норма 0,41(0,02)
(таблиця 2). Вміст креатиніну в сироватці крові в усіх хворих незалежно
від терміну захворювання був нижче норми. У хворих з терміном
захворювання до 10 років складав 61%, від 11 до 20 років — 53%, 21-30
років – 48 % і більш 30 років 60% стосовно норми.

Аналіз показників мінерального обміну вказує, що концентрація кальцію в
сироватці крові знаходилась в межах норми в усіх хворих незалежно від
терміну захворювання і склала: до 10 років 2,36 ( 0,06 ммоль/л, від 11
до 20, від 21 до 30 і більш 30 років 1,9(0,1, 2,3(0,1 і 2,2(0,2 ммоль/л
відповідно (норма 2,37( 0,025).

Вміст фосфору в усіх обстежених групах хворих мав тенденцію до
зростання, досягаючи від 124% до 134% стосовно норми незалежно від
термінів давнини захворювання.

Таким чином, отримані дані, які характеризують метаболізм мінеральної і
органічної основи кісткової тканини, свідчать про порушення
катаболічних і синтетичних реакцій.

На ранніх стадіях розвитку структурно-функціональних порушень при
ПА інформативним способом обстеження є сонографічне дослідження, яке
було проведено у 152 пацієнтів. За допомогою сонографії визначали зміни
параартикулярних тканин, потовщення капсули суглоба, хряща, наявність
рідини.

При рентгенологічному обстеженні були визначені ранні та пізні
рентгенологічні ознаки перебігу захворювання. До ранніх рентгенологічних
проявів ПА відносяться: збільшення щільності, порушення структури та
потовщення параартикулярних тканин, нерівномірне звуження суглобової
щілини, остеопороз в ділянці епіметафізів кісток, крайова резорбція
(узури) горбистостей дистальних фаланг стоп та кистей. До пізніх:
нечіткість, потоншення, порушення цілісності замикальних пластин;
лінійні періостальні нашарування в фалангах кистей та стоп; осередкова
або кістоподібна деструкція та лізис епіметафізів, що призводить в
подальшому до деструктивних підвивихів або вивихів; анкілозування
дистальніх міжфалангових суглобів кистей та стоп; частіше в суглобах
стоп; сакроілеїт — однобічний, асиметричний як за локалізацією, так за
ступенем і характером.

Таблиця 2

Показники мінерального обміну й органічної основи кісткової
тканини

Показники Термін захворювання (років)

до 10 11-20 21-30
більше 30

Вільна фракція гідроксипроліну 73 % 73% 49% 73%

Білокзв’язана фракція

Гідроксипроліну 26% 48% 15% 20%

Загальна активність ЛФ Н* Н* Н* 320%

Активність кісткового

ізоферменту ЛФ Н* Н* Н* 66%

Креатинін 61% 53% 48% 60%

Кальцій Н* Н* Н* Н*

Фосфор 134% 124% 124% 134%

Примітка: показники представлені в відсотках по відношенню до норми
(Н*).

Сакроілеїт при ПА був виявлений у 53,2% пацієнтів, який характеризувався
субклінічним перебігом, асиметричним ураженням, нерівномірним звуженням
суглобової щілини (до повного її зникнення), нерівномірністю та
нечіткими контурами внаслідок ділянок остеосклерозу та остеолізу,
частковим або повним руйнуванням замикальних пластин.

Високоінформативним способом діагностики є ЯМРТ, який дозволяє провести
структурний аналіз як кісткових, так і м’яких тканин.

Денситометричне обстеження було проведено у 98 пацієнтів. В таблиці 3
наведено показники денситометричного обстеження пацієнтів в залежності
від терміну захворювання.

Отримані результати вказують, що в 40% пацієнтів з ПА показники стану
кісткової тканини знаходяться в межах норми, в 46,7% — визначається
остеопенія і лише в 13,3% випадків констатується остеопороз.

Артроскопічний метод використовували з метою діагностики та лікування.
До початкових проявів ПА відносяться: помірна нерівномірна гіперемія
синовіальної оболонки без її потовщення та набухання, проліферація
тонких ворсин. Синовіальна оболонка в зоні запалення має велику
кількість тонких набряклих та непрозорих ворсин червоного кольору,
поліпоподібної і булавоподібної форми.

При тривалому процесі ворсини стають поліпоподібними або мають
булавоподібну форму, блідо-рожевого кольору, втрачають прозорість,
щільної хрящеподібної консистенції. Нерідко на великій протяжності поля
ворсин некротизуються і зникають, оголюючи ерозивну синовіальну
оболонку, яка покрита темно-червоною грануляційною тканиною з фіброзним
нальотом.

Таблиця 3

Розподіл пацієнтів в залежності від показників денситометрії та терміну
захворювання

Стан кісткової

тканини

Термін захворювання (роки)

Всього

%

до 10 11 – 20 21 – 30 41 — 50

Норма 23 10 — 6 39 40

Остеопенія 20 20 6 — 46 46,7

Остеопороз 7 6 — — 13 13,3

Всього 50 36 6 6 98 100

Проведені гістоморфорологічні дослідження у хворих на ПА свідчать про
наявність гострого неспецифічного ексудативно-проліферативного
серозно-фібринозного запального процесу, який уражає переважно
синовіальну оболонку капсули суглоба з поступовим переходом в хронічний,
з періодичними загостреннями, ексудативно-проліферативний процес, з
вираженими дегенеративно-дистрофічними і фіброзно-склеротичними змінами.

Одночасно з розвитком запального процесу в капсулі суглоба відбуваються
значні патологічні зміни в суглобовому хрящі та епіметафізарних
ділянках, які проявляються значними дегенеративно-дистрофічними та
деструктивними проявами.

Були визначені диференційно-діагностичні критерії, а також показники
ступеня тяжкості перебігу патологічного процесу та проведена
систематизація ознак структурно-функціональних порушень при ПА.

Ступінь активності патологічного процесу:

Легкий ступінь:

1.Біль (візуально-аналогова шкала Huskisson) – до 50.

2.Ранкова скутість (шкала WOMAC) – слабкого чи середнього ступеня.

3. Місцева гіпертермія, пастозність параартикулярних тканин, синовіт +

4. Дегенеративно-дистрофічні зміни в м’язах (гіпотрофія і сила м’язів):
75% від норми.

5. Функціональна недостатність суглобів – 0 – I.

6. Показники периферичної крові:

— кількість еритроцитів: норма – 3,5 х 10№І/л;

— кількість лейкоцитів: норма – 10–11х10і/ л;

— ШОЕ: норма – 20 мм/год;

7. СРБ: ++

8. Імунологічні показники: зміни помірно виражені

9. Порушення мінерального обміну і органічної основи кістки: норма –

остеопенія.

Середній ступінь:

1.Біль (візуально-аналогова шкала Huskisson) – 50 – 75.

2.Ранкова скутість (шкала WOMAC) – значного ступеня.

3. Місцева гіпертермія, пастозність параартикулярних тканин, синовіт ++

4. Дегенеративно-дистрофічні зміни в м’язах (гіпотрофія і сила м’язів):
50-75% від норми.

5. Функціональна недостатність суглобів – ІI.

6. Показники периферичної крові:

— кількість еритроцитів: 3,0-3,5 х 10№І/л;

— кількість лейкоцитів: 11–13х10і/ л;

— ШОЕ: 20-30 мм/год;

7. СРБ: +++

8. Імунологічні показники: порушення середнього ступеня прояву

9. Порушення мінерального обміну і органічної основи кістки:

остеопенія.

Тяжкий ступінь:

1.Біль (візуально-аналогова шкала Huskisson) – 75-100.

2.Ранкова скутість (шкала WOMAC) – дуже сильні прояви.

3. Місцева гіпертермія, пастозність параартикулярних тканин, синовіт
+++

4. Дегенеративно-дистрофічні зміни в м’язах (гіпотрофія і сила м’язів):
<50% від норми. 5. Функціональна недостатність суглобів – ІІI. 6. Показники периферичної крові: - кількість еритроцитів: <3,0 х 10№І/л; - кількість лейкоцитів: >13х10і/ л;

— ШОЕ: >30 мм/год;

7. СРБ: ++++

8. Імунологічні показники: зміни значно виражені

9. Порушення мінерального обміну і органічної основи кістки:
остеопороз.

Визначення ступеня анатомо-функціональних порушень в уражених суглобах
подано в таблиці 4.

Був розроблений лікувальний комплекс, який включає: медикаментозні,
консервативні та оперативні ортопедичні заходи. Всі складові даного
комплексу патогенетично зумовлені, серед яких провідне місце займає
імуномоделювальна та інфузійна терапія.

Показаннями до консервативного лікування пацієнтів на ПА є:

1. Легкий, середній та тяжкий ступінь запального процесу без
структурно-функціональних змін в суглобах.

2. Гострий синовіт.

3. Хронічний синовіт, який перебігає без значного прогресування
(рецидиви не частіше 1 раз на рік), чутливий до консервативної терапії,
без поширених стійких змін в параартикулярних тканинах.

4. Контрактури суглобів без значних структурних змін в суглобах.

5. В якості передопераційної підготовки, а також з метою запобігання
рецидивам в післяопераційному періоді.

Таблиця 4

Систематизація рентгенологічних ознак уражень АРО при ПА

РЕНГЕНОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СТУПІНЬ

I II III IV

Підвищення щільності та втрата

структури періартикулярних тканин + + + + + + + +

Остеопороз + + + + + + + + —

Звуження суглобової щілини ( % ) до 25 25-50 50-75 > 75

Руйнування замикальних пластин + + + + + + + + —

Деструкція суглобової поверхні ( % ) — до 25 25-50 > 50

Порушення конгруентності

(підвивих, вивих) —

+

+ +

+ + +

Анкілозування / Лізис — — + — + +

Комплексний підхід до лікування хворих на ПА перш за все передбачає
усунення факторів, які провокують загострення захворювання.

Важливе місце при консервативному лікуванні хворих на ПА має
запропонована нами патогенетично зумовлена інфузійна терапія
(Деклараційний патент України №56903 “Спосіб лікування псоріатичного
артриту”). Згідно запропонованій методиці призначали в/в введення:
реосорбілакт 400, 0 мл, контрикал 20 000 ОД на 100 мл фізіологічного
розчину, гепарин 10 000 ОД на 100 мл 5% глюкози, один раз в 3 – 5 днів
загальною кількістю 3 – 5 крапельниць.

Важливою ланкою при комплексному лікуванні хворих на ПА є застосування
консервативних ортопедичних заходів, які були направлені на профілактику
та усунення хибних положень в суглобах, контрактур, тугорухомості.

Для усунення контрактур застосовували етапні гіпсові пов’язки, ортези,
зовнішні апарати. При незначних обмеженнях рухів та відсутності
активного запального процесу проводили редресацію суглоба (окрім
ліктьового), з призначенням відповідного комплексу ЛФК,
електростимуляцію м’язів та ін.

Деформації стоп, порушення склепінь на фоні запальних процесів мають
тенденцію до швидкого прогресування з утворенням інвалідизуючих хибних
положень. Для профілактики та консервативного ортопедичного лікування
використовували індивідуально виготовлені устілки та ортопедичне взуття.

При ураженнях плечового суглоба була розроблена поліфункціональна шина
для верхньої кінцівки (патент України № 5901), а для ліктьового –
шарнірно-дистракційний апарат БКЛ (патент України №9404).

Була розроблено система консервативного лікування хворих на ПА, яка
адаптована до ступеня тяжкості перебігу процесу (рис. 2).

Абсолютними показаннями до оперативних втручань є:

— наявність ознак синовіту при неефективності консервативного
лікування протягом 6-8 місяців;

— лізис та анкілозування в суглобах;

— наявність деформацій та патологічні установки в суглобах в результаті
вивихів та підвивихів.

Для забезпечення системного підходу при плануванні оперативних втручань
пацієнти були розподілені на такі клінічні групи:

1 група – I стадія структурно-функціональних порушень АРО, активність
процесу I ступеня, ФНС – 0 — 1. У таких хворих при відсутності
деформацій мали місце ексудативно-проліферативні зміни в суглобі і
початкова стадія м(язової гіпотрофії.

2 група – II стадія структурно-функціональних порушень АРО, активність
процесу I-II ступеня, ФНС – 1 — 2.

3 група – III стадія структурно-функціональних порушень АРО, активність
процесу II, ФНС – 2 — 3.

4 група – IV стадія структурно-функціональних порушень АРО, активність

процесу III, ступінь ФНС-3.

Характер проведених оперативних втручань подано в таблиці 5.

Стадія

структурно-

функціональних

порушень Способи оперативного втручання

Синовкапсулектомія

Тенопластика Артропластика Ендопротезування Кісткова

аутопластика

I 23 — — —

II 15 — — —

III 9 17 — —

IV — 14 13 2

ВСЬОГО 47 31 13 2

Таблиця 5

A

A

i

V

z

A

A

????* j ° u V

E

oe

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

h>SB*

^„`„?§kdn

^„`„?§kdr

`„?

\

A

l

?

*

2

F

L

V

X

j

z

|

~

?

?

a

o

oe

»

$

0

2

4

:

F

H

L

N

R

T

?

c

?

?

¬

°

?

?

3/4

A

E

I

O

i

ue

oe

oe

oe

oe

oe

oe

; Характер проведених оперативних
втручань

1 група — синовектомії, теносиновектомії, капсулсиновектомії;

2 група — синовектомії, теносиновектомії, капсулсиновектомії,
артропластики;

3 група — артропластики, корегувальні остеотомії, ендопротезування;

4 група — артропластики, корегувальні остеотомії, ендопротезування.

Поряд з вищеозначеними складовими планування оперативних втручань
провідне місце займають анестезіологічне забезпечення та профілактика
тромбоемболічних ускладнень.

Оперативне лікування було проведено у 82 хворих, яким виконано 93
операції, серед них: капсулсиновектомії, теносиновектомії,
артропластики, ендопротезування, усунення контрактур за допомогою
апаратів зовнішньої фіксації. Синовектомії виконували “класичним” та
артроскопічним способами.

Операцію синовектомії виконували за загальноприйнятою методикою. Вона
була проведена у 18 хворих з синовітом колінних суглобів, у 3 — з
ураженнями надп’ятково-гомілкових і у 16 (оперативне втручання
виконували на декількох суглобах) — з ураженнями суглобів кисті.

Значне місце серед уражень АРО займають ураження суглобів кисті з
типовими деформаціями та ульнарною девіацією пальців.

З огляду на вище означене і незадовільні результати лікування був
розроблений спосіб корекції ульнарної девіації II – V пальців (патент
України 60108).

Провідне місце серед оперативних способів лікування займають
синовектомії (капсулсиновектомії), особливо на ранніх стадіях
захворювання. В залежності від поширення ураження синовіальної оболонки
видалення останньої проводили ”класичним” або артроскопічним способами.
Основними показаннями до синовектомій є:

синовіт, який резистентний до терапії протягом 6 місяців;

рецидив синовіту два і більше разів протягом 6 місяців;

синовіт великих суглобів з наявністю суттєвих імунних порушень.

Показаннями для проведення артроскопічного способу є:

1) тотальне ураження шкіри в ділянці суглоба в фазі нестійкої ремісії
шкірних елементів;

2) синовіт без наявності порушень осі кінцівок;

3) хондромаляція, наявність спайок та вільних тіл в суглобі.

Серед оперативних способів лікування суттєве значення має артропластика
суглобів. Показаннями для
її проведення є:

1) поширена деструкція та порушення конгруентності (вивихи та
підвивихи);

2) контрактури та патологічні установки;

3) анкілозування/лізис в суглобах.

Сучасним способом оперативного лікування при тяжких деструктивних змінах
є ендопротезування. Показаннями для застосування даного способу є:

1) виражені структурно-функціональні порушення, які супроводжуються
патологічними вивихами та підвивихами;

2)функціональна недостатність суглобів ІІ-ІІІ ступеня, чинниками якої є
органічні зміни структурних елементів;

3) патологічні установки кінцівок, які зумовлені анкілозуванням та
лізисом суглобів.

В комплексному оперативному лікуванні хворих на ПА застосовували
апарати зовнішньої фіксації. Показаннями для їх використання є:
контрактури на фоні поширеного ураження шкіри; низькі вольові якості
пацієнтів, яким виконана артропластика. В останньому випадку апарат
дозволяв відновити і зберегти амплітуду рухів в ранньому
післяопераційному періоді.

Наслідок оперативного лікування в значній мірі залежить від своєчасних
відновлювальних заходів, які проводили на фоні протирецидивного
лікування.

Незадовільні результати лікування зумовлені цілою низкою об’єктивних
чинників, серед яких є відсутність системи відновлювального лікування.
Важливим структурним підрозділом є поліклініка та науково-методичний
Центр ПА, які забезпечують грунтовні дослідження, адекватну медичну
тактику на різних стадіях захворювання та спадкоємність її проведення з
боку різних лікувальних закладів. Головуюча роль в цьому процесі
належить КРР, яка об’днує різноманітних спеціалістів та створює умови
для проведення ранньої діагностики, своєчасного патогенетичного
лікування та відповідної індивідуальної соціальної та побутової
реабілітації.

Важливою ланкою є обізнаність пацієнтів про розвиток та перебіг ПА,
вплив негативних чинників та шляхи їх усунення, заходи профілактики, що
буде сприяти здоровому способу життя, професійній та соціальній
адаптації.

В основу прогнозування розповсюдженості та характеру перебігу ПА були
покладені дані комплексного обстеження пацієнтів, яким проводили
консервативне та оперативне лікування. Загальна вибірка охоплює 252
хворих. Кожний випадок описаний 37 ознаками, які визначали під час
анкетування хворих. Математичні розрахунки проводили на основі методу
Саати Т. та Кернс К.

, які відповідають групам факторів, що впливають на активність
захворювання, та групам факторів, що впливають на швидкість перебігу
захворювання. Другий рівень (проміжний) складають дев’ять агрегованих
факторів, які наведені в таблиці 6. Ці фактори впливають на активність
та швидкість перебігу захворювання.

Аналіз математичних результатів матриць попарних порівнянь для груп
факторів, які характеризують б1 – б9, вказує, що серед групи факторів
для б1 (імунологічні показники) найбільш вагомим є фактор Z30 (показник
ЦІК) з показником — 0,77772; для б2 (характеристика больового синдрому)
– Z9 (ранкова скутість) – 0, 633 та Z8 (прояви болю) – 0, 211; для б3
(перебіг захворювання) – Z27 (ураження нігтів) – 0,586948 та Z34
(перебіг псоріазу) – 0,298859; для б4 (ураження суглобів) – Z35
(ефективність лікування) – 0,222 та Z19 (потовщення параартикулярних
тканин) – 0,112; для б5 (функціональна недостатність суглобів) – Z25
(вивих) – 0,588439 та Z24 (підвивих) – 0, 228489; для б6 (порушення
мінерального обміну) – Z21 (крайова резорбція) – 0,561245 та Z22
(порушення цілісності замикальних пластин) – 0, 310022; для б7 (характер
перебігу псоріазу) – Z34 (сезонність) – 0,61989; для б8 (характер
запального процесу) – Z4 (чинник загострення ПА) – 0,239248 та Z5
(термін останнього загострення ПА) – 0, 149252; для б9 (характер
рецидиву) – Z2 (частота рецидивів на рік) – 0,592412 та Z3 (перебіг
останнього загострення ПА) – 0,264935.

Таблиця 6

Систематизація агрегованих факторів проміжного рівня

Характер рецидиву

Для подальших розрахунків використовували метод декомпозиції проблеми на
більш прості частини з подальшою обробкою послідовності.

Активність патологічного процесу f1 характеризується групою б1 – б7
факторів, серед яких перевагу мають: б1 (імунологічні показники) –
0,427501; б5 (функціональна недостатність суглобів) – 0,20814 та б4
(ознаки ураження суглобів) – 0, 144076.

Перебіг патологічного процесу f2 характеризується групою б3 – б9
факторів, серед яких перевагу мають: б9 (характер рецидиву) – 0,427501;
б5 (функціональна недостатність суглобів) – 0,17631, б8 (характер
запального процесу) – 0,162133 та б4 (ознаки ураження суглобів) – 0,
156618.

На основі синтезу глобальних пріоритетів була створена об’єднуюча
таблиця, де визначена вага кожного з Z1 – Z37.

Таким чином, прогнозування перебігу процесів в біологічних системах є
складним, але необхідним завданням. Системний аналіз при дослідженні ПА
базується на методі аналізу ієрархій, який дозволив визначити фактори та
їх вагу на різних рівнях по відношенню до формування та розвитку
захворювання. Нижній рівень характеризується факторами Z1 – Z37,
проміжний б1 – б9 та верхній f1 — f2.

Сума ваги факторів декількох груп дозволяє зробити об’єктивну оцінку їх
впливу на активність та перебіг патологічного процесу.

ВИСНОВКИ

1. Псоріатичний артрит – неспецифічне запальне ураження суглобів
мультифакторіального генезу, яке характеризується хронічним прогресуючим
перебігом, призводить до тяжких структурно-функціональних змін, втрати
працездатності та інвалідизації пацієнтів.

Захворювання частіше зустрічається в осіб молодого віку від 30 до 59
років (76,6%), переважно у чоловіків – 58,3%. За поширеністю уражень
переважає поліартрит (87,3%), а за локалізацією – суглоби кисті 74,7%,
стоп – 64,7%, колінні суглоби – 58,2%. В 53,2% випадків мало місце
ураження клубово-крижового з’єднання. Ураження апарату руху та опори в
38,5% випадків виникало від 1 до 3 років після перших проявів псоріазу.
У 4,8% випадків симптоми з боку уражень апарату руху та опори передували
шкірним проявам, в 15,5% — виникали одночасно, а в переважній більшості
(79,7%) ураження суглобів виникало після шкірних проявів.

У всіх пацієнтів мало місце порушення з боку внутрішніх органів та
систем: від функціональних до структурних.

2. Концептуальна модель пато- та саногенезу структурно-функціональних
порушень при псоріатичному артриті грунтується на мультифакторіальній
теорії розвитку захворювання. Тригерними механізмами є спадковість,
несприятливі фактори зовнішнього середовища, мікробна сенсибілізація,
гормональні та циркуляторні порушення, неадекватні функціональні
навантаження, які призводять до порушення імунного гомеостазу та
метаболізму сполучної тканини, що зумовлює дезадаптацію трофічних систем
суглоба та розвиток артриту, який може мати анкілозивну, літичну або
дистрофічно-дегенеративну форму перебігу. Еволюція цих процесів
обумовлена співвідношенням факторів сано- та патогенезу, ступенем
адаптивності та характером компенсації всіх елементів систем регуляції
та ефекторних структур апарату руху та опори.

3. Псоріатичний артрит супроводжується значними порушеннями метаболізму
сполучної тканини, що сприяє розвитку та поглибленню патологічного
процесу. Метаболічні зміни основного білка сполучної тканини – колагену
— залежали не від терміну захворювання, а від активності патологічного
процесу. Показники обміну колагену можуть служити біохімічним маркером
для визначення активності захворювання та ефективності проведеного
лікування.

Вміст вільної фракції гідроксипроліну (біохімічного маркера катаболізму
колагену) знижувався прямо пропорційно терміну захворювання і у
пацієнтів, які хворіли від 21 до 30 років, був в два рази менше норми, в
той час як рівень білокзв’язаної фракції гідроксипроліну (біохімічного
маркера синтезу коллагену) був максимально низьким (у три рази по
відношенню до норми) у хворих з терміном захворювання до 10 років.

Загальна активність лужної фосфатази знаходилась в межах фізіологічної
норми, за винятком хворих з терміном захворювання від 21 до 30 років, у
яких її активність зростала більше ніж у 3 рази. У цієї групи хворих
була знижена активність її кісткового ізоферменту.

Вміст креатиніну в сироватці крові в усіх хворих, незалежно від терміну
захворювання був нижче норми: до 10 років складав 61%, від 11 до 20
років — 53%, 21-30 років – 48 % і більш 30 років 60%.

Аналіз показників мінерального обміну показав, що концентрація кальцію в
сироватці крові знаходилась в межах норми в усіх хворих незалежно від
терміну захворювання. Вміст фосфору в усіх обстежених групах хворих мав
тенденцію до зростання, досягаючи від 124% до 134% стосовно норми
незалежно від терміну захворювання.

Зміни показників метаболізму мінеральної й органічної основи кісткової
тканини в хворих на псоріатичний артрит свідчать про суттєві порушення
катаболічних і синтетичних реакцій, що сприяє розвитку та поглибленню
патологічного процесу.

4. Проведені дослідження свідчать про порушення системи імунного
гомеостазу аутоімунного генезу, що підтверджується змінами клітинних та
гуморальних факторів імунітету: лімфоцитів (2,13±0,15х109/л), моноцитів
(0,6±0,15х109/л), Т-лімфоцитів (0,6±0,15х109/л), Т-активних
(0,42±0,11х109/л), Т-хелперів (0,52±0,02х109/л), Т-супресорів
(0,19±0,01х109/л), співвідношення Т/Та (1,73±0,05), співвідношення Тх/Тс
(3,29±0,12), Ig A (2,04±0,2г/л), Ig M (1,21±0,07г/л), Ig G
(10,56±0,54г/л), ЦІК (164,3±7,5 од. опт. щіл.).

Виявлена залежність досліджуваних показників від характеру порушень,
термінів та структурно-функціональних порушень, а також їх прогностична
значимість для визначення ступеня тяжкості, особливостей перебігу та
характеру патологічного процесу (Z29 – ЦІК: 0,1187; Z30 – співвідношення
Т/Та: 0,777; Z31 — співвідношення Тх/Тс: 0,111).

5. Рентгенологічне обстеження на різних стадіях захворювання дозволило
виділити ранні та пізні рентгенологічні ознаки. До ранніх
рентгенологічних ознак належать: збільшення щільності, порушення
структури та потовщення параартикулярних тканин (Z18 = 0,037);
нерівномірне звуження суглобової щілини (Z19 = 0,112); остеопороз в
ділянці епіметафізів кісток (Z20 = 0,053); крайова резорбція (узури)
горбистостей дистальних фаланг стоп та кистей (Z21 = 0,561).

До пізніх — нечіткість, потоншення, порушення цілісності замикальних
пластин (Z22 = 0,31); лінійні періостальні нашарування в фалангах кистей
та стоп, осередкова або кістоподібна деструкція та лізис епіметафізів
(Z23 = 0,437), що призводить в подальшому до деструктивних підвивихів
або вивихів (Z24, 25 = 0,228); анкілозування дистальніх міжфалангових
суглобів кистей та стоп; сакроілеїт: однобічний, асиметричний як за
локалізацією ступенем вираженості, так і характером.

При денситометричному обстеженні в 40% пацієнтів на псоріатичний артрит
показники стану кісткової тканини знаходяться в межах норми, в 46,7%
визначалась остеопенія і лише в 13,3% випадків — остеопороз.

6. На ранніх стадіях розвитку патологічного процесу інформативним було
сонографічне обстеження, яке дозволяло визначити стан м’якотканних
структур суглоба та динаміку їх розвитку, що було критерієм
ефективності лікування. Достовірними ознаками при сонографічному
обстеженні були: наявність рідини в суглобі (Z10 = 0,127), потовщення
синовіальної та фіброзної оболонки (Z11, 12 = 0,14), товщина хряща (Z23
= 0,0442).

Артроскопічними дослідженнями встановлено, що патологічний процес
починається в капсулі суглоба з подальшим поширенням на всі елементи
суглоба. Розповсюдженість та глибина уражень залежали від активності та
давності захворювання та мали відповідні характерні ознаки.

7. Проведені гістологічні дослідження у хворих на псоріаз свідчать про
розвиток в суглобі гострого неспецифічного ексудативно-проліферативного
серозно-фібринозного запального процесу, який вражає переважно
синовіальну оболонку капсули суглоба з поступовим переходом у хронічну
стадію, з періодичними загостреннями, формуванням
ексудативно-проліферативних запальних, а потім — виражених
дегенеративно-дистрофічних і фіброзно-склеротичних змін.

Одночасно з розвитком запального процесу в капсулі суглоба відбуваються
значні патологічні зміни в суглобовому хрящі та епіфізарних ділянках
кістки, які проявляються значними дегенеративно-дистрофічними та
деструктивними проявами.

8. Розроблена система комплексної диференційної діагностики у хворих на
псоріатичний артрит, яка включала: клінічні, рентгенологічні,
лабораторні, імунологічні, біохімічні, сонографічні, денситометричні,
морфологічні та артроскопічний методи дослідження, що грунтується на 37
ознаках, для яких визначена їх питома вага та достовірність.

Обстеження ортопедом-травматологом повинно бути цілеспрямованим та
патогенетично зумовленим.

9. Розроблена класифікація структурно-функціональних порушень при
псоріатичному артриті містить основні форми та варіанти їх розвитку,
еволюцію, тип перебігу та фази патологічного процесу, стану адаптації та
компенсації порушення функції, сприяє підвищенню ефективності ранньої
діагностики та визначенню цілеспрямованої патогенетично обгрунтованої
терапії.

10. Патогенетично обгрунтована система відновного лікування та
реабілітації хворих на псоріатичний артрит передбачає відновлення
функціональних можливостей апарату руху та опори, забезпечує підвищення
компенсаторно-пристосовних реакцій, на підставі усунення причинних,
зниження дії патогенних ендо- і екзогенних факторів, лікування
структурно-функціональних порушень, патології внутрішніх органів та
раціональною соціально-трудовою реабілітацію.

11. Розроблена комплексна патогенетично обгрунтована система
діагностики, відновного лікування та реабілітації хворих на псоріатичний
артрит дозволила значно покращити результати лікування хворих та якість
їх життя.

При I стадії структурно-функціональних порушень хороші результати
отримані у 95, 7% випадків, задовільні — 4,3%, відповідно при II: 92,2%
і 7,8%, при III: 76,3% і 18,5%, незадовільні – 5,2%; при IV: 68,1% і
20,1 та 11,8%. Незадовільні результати лікування обумовлені
суб’єктивними та об’єктивними чинниками: тяжкістю
структурно-функціональних порушень, відмовою хворих від оперативного
лікування, невиконанням індивідуальної реабілітаційної програми.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Скляренко Є. Т., Задніченко М. О., Ідріс
Мусаб. Діагностика псоріатичного артриту: Метод. рекомендації.- К.,
2005.- 19 с.

Особистий внесок автора полягає в порівняльному аналізі симптоматики
хворби Бехтєрєва, Рейтера, ревматоїдного та псоріатичного артриту.

2. Скляренко Є. Т., Бур’янов О.А., Кваша В. П. Псоріатичний артрит:
сучасні проблеми та шляхи їх вирішення // Проблеми остеології.- 1998.-
Т. 1.- №2-3.- С. 161-161.

Особистий внесок автора полягає у вивченні сучасного стану питань
етіопатогенезу, діагностики та лікування псоріатичного артриту.

3. Бурьянов А.А., Кваша В. П. Состояние микроциркуляции и профилактика
послеоперационных осложнений у больных псориатическим артритом //
Гематологія і переливання крові.- Київ, 2002.- Вип. 31.- С.163-166.

Особистий внесок автора полягає в вивченні гемодинамічних характеристик
у хворих на псоріатичний артрит та розробці профілактичних заходів в
післяопераційному періоді.

4. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Костануполо Г. К., Мірошниченко М. М.
Система відновлювального лікування та реабілітації хворих на
псоріатичний артрит // Вісник соціальної гігієни та організації охорони
здоров’я України.- 2002.- №4.- С. 58-63.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи відновлювального
лікування та реабілітації хворих на псоріатичний артрит.

5. Бур’янов О.А., Кваша В. П. Псоріатичний артрит: питання нозології та
термінології // Ортопедия, травматология и протезирование.- 2002.- №4.-
С. 131-133.

Особистий внесок автора полягає в формуванні термінології та визначенні
псоріатичного артриту як захворювання.

6. Бур’янов О.А., Кваша В. П. Диференційна діагностика псоріатичного
артриту // Проблеми остеології.- 2002.- Т. 5.- №2-3.- С. 32-36.

Особистий внесок автора полягає в порівняльному аналізі симптоматики
хвороби Бехтєрєва, Рейтера, ревматоїдного та псоріатичного артриту.

7. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Ейтутіс Ю. Г., Вітнянський Я. Д.
Клініко-інструментальна діагностика уражень стопи при псоріатичному
артриті // Патологія стопи: Збірник наукових праць співробітників КМАПО
ім. П. Л. Щупика.- Київ, 2002.- Вип. 11.- Кн. 1.- С. 464-471.

Особистий внесок автора полягає в визначенні особливостей симптоматики
та перебігу уражень стопи при псоріатичному артриті, тактики лікування.

8. Кваша В. П. Комплексне лікування хворих на псоріатичний артрит на
ранніх стадіях захворювання // Лікарська справа.- 2002.- №5-6.- С.
56-59.

Особистий внесок автора полягає в розробці та проведенні ортопедичних
заходів лікування на ранніх стадіях псоріатичного артриту.

9. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Мельник М. В. Малоінвазивні технології
при діагностиці та лікуванні псоріатичного артриту // Ортопедия,
травматология и протезирование.- 2002.- №3.- С. 110-112.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні артроскопічного способу
діагностики та лікування при псоріатичному артриті.

10. Бур’янов О.А., Кваша В. П. Клініко-діагностичний алгоритм у хворих
на псоріатичний артрит // Літопис травматології та ортопедії.- 2002.-
№3-4.- С. 23-25.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні комплексного обстеження
у хворих на псоріатичний артрит.

11. Бур’янов О.А., Кваша В. П. Оперативне лікування хворих на
псоріатичний артрит // Літопис травматології та ортопедії.- 2003.-
№1-2.- С. 24-27.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні оперативних способів
лікування при псоріатичному артриті.

12. Бур’янов О.А., Коляденко В. Г., Кваша В. П. Рентгенологічна
семіотика псоріатичного артриту // Український журнал дерматології,
венерології, косметології.- 2003.- №2 (9).- С. 28-31.

Особистий внесок автора полягає в систематизації рентгенологічних ознак
уражень апарату руху та опори, яка є підгрунтям для проведення
ортопедичних заходів.

13. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Ідріс Мусаб. Сучасні принципи
ортопедичного лікування хворих на псоріатичний артрит // Ортопедия,
травматология и протезирование.- 2003.- №4.- С. 53-56.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні ортопедичного лікування
у хворих при псоріатичному артриті.

14. Бур’янов О.А., Коляденко В. Г., Скляренко Є. Т., Кваша В. П. Тактика
лікування хворих на псоріатичний артрит // Український журнал
дерматології, венерології, косметології.- 2003.- №1 (8).- С. 25- 27.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні системи
консервативного та оперативного лікування у хворих при псоріатичному
артриті.

15. Кваша В. П., Панченко Л. М., Рихлик К. В. Порушення імунного статусу
та принципи їх корекції при псоріатичному артриті // Сучасні аспекти
військової медицини: Збірник наукових праць головного військового
клінічного госпіталю МО України.- Київ, 2003.- Вип. 8.- С. 45-49.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні імунологічного
дослідження та імунокорекції у хворих при псоріатичному артриті.

16. Кваша В. П. Ураження верхньої кінцівки при псоріатичному артриті //
Літопис травматології та ортопедії.- 2003.- № 3-4.- С. 33-35.

Особистий внесок автора полягає в розробці та обгрунтуванні тактики
лікування у хворих при псоріатичному артриті великих суглобів верхньої
кінцівки.

17. Кваша В. П., Магомедов С., Бурьянов А.А., Кузуб Т. А., Идрис Мусаб.
Диагностика метаболических изменений костной ткани у больных
псориатическим артритом // Вісник ортопедії, травматології та
протезування.- 2003.- № 3 (38). — С. 21-24.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні метаболічних змін
кісткової тканини в розвитку псоріатичного артриту.

18. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Ідріс Мусаб. Фармакотерапія
псоріатичного артриту // Ліки України.- 2004.- № 2 (79).- С. 69-72.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи консервативного
лікування у хворих при псоріатичному артриті.

19. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Вовк А. Я., Ідріс Мусаб, Скляренко Є. Т.
Комплексне інструментальне обстеження пацієнтів з ураженням колінного
суглоба при псоріатичному артриті // Літопис травматології та
ортопедії.- 2004.- № 1-2.- С. 52-55.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи діагностики при
ураженнях колінного суглоба при псоріатичному артриті.

20. Магомедов С., Бурьянов А.А., Кваша В. П., Кузуб Т. А. Биохимические
критерии состояния костной ткани при исследовании сыворотки крови
больных псориатическим артритом // Ортопедия, травматология и
протезирование.- 2004.- №2.- С. 35-39.

Особистий внесок автора полягає в визначенні метаболічних змін кісткової
тканини в розвитку псоріатичного артриту.

21. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Мірошниченко М. М., Вако Д. І. Ураження
кисті при псоріатичному артриті // Вісник ортопедії, травматології та
протезування.- 2005.- № 2 (45). — С. 22-25.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи ортопедичного
лікування у хворих з ураженнями кисті при псоріатичному артриті.

22. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Скляренко Є. Т., Волошин О. І.,
Задніченко М. О., Грек В. П., Омельченко Т, М., Гаріб Реза. Сучасні
аспекти відновного лікування у хворих на неспецифічні ураження суглобів
// Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О.
Богомольця.- 2005.- № 3-4.- С. 79-85.

Особистий внесок автора полягає в порівняльному аналізі консервативного
лікування при неспецифічних запальних захворюваннях суглобів.

23. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Ідріс Мусаб. Ендопротезування в системі
комплексного лікування хворих при псоріатичному артриті // Літопис
травматології та ортопедії.- 2005.- № 1-2.- С. 88-91.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні
ендопротезування в комплексному лікуванні хворих на псоріатичний артрит.

24. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Кваша Ю. М., Бабочкін Р. О., Захарченко
І. О. Інфузійна терапія в комплексному лікуванні хворих на псоріатичний
артрит // Гематологія і переливання крові.- 2006. — № 33. – С.237-241.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні
інфузійної терапії в комплексному лікуванні хворих на псоріатичний
артрит.

25. Кваша В. П., Бур’янов О.А. Сучасні підходи до оперативного лікування
хворих на псоріатичний артрит // Вісник морської медицини. – 2006. — №3
(34). – С. 129- 133.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні
оперативного лікування хворих на псоріатичний артрит.

26. Патент України № 60108 А. МКИ А61В17/00. Спосіб лікування ульнарної
девіації ІІ-V пальців кисті при псоріатичному артриті / Бур’янов О. А.,
Кваша В. П.- № 2003010801; Заявл. 30.01.2003; Опубл. 15.09.2003; Бюл.
№9.- 3 с.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні
оперативного способу лікування ульнарної девіації пальців кисті при
псоріатичному артриті.

27. Патент України № 56903 А. МКИ А61В10/00, А61К31/00. Спосіб лікування
псоріатичного артриту / Бур’янов О. А., Скляренко Є. Т., Кваша В. П.- №
2002108614; Заявл. 30.10.2002; Опубл. 15.05.2003; Бюл. №5.- 2 с.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні поєднаного використання
фармакологічних препаратів, які взаємопідсилюють свій вплив та мають
високу терапевтичну ефективність при псоріатичному артриті.

28. Патент України № 58287 А. МКИ А61В10/00, А61К31/00. Спосіб лікування
псоріатичного артриту / Кваша В. П.- № 2002119089; Заявл. 15.11.2002;
Опубл. 15.07.2003; Бюл. №7.- 2 с.

Особистий внесок автора полягає в розробці лікувального протоколу при
псоріатичному артриті.

29. Патент України № 58287 А. МКИ А61В10/00, А61К31/00.
Шарнірно-дистракційний апарат БКЛ для ліктьового сустава / Бур’янов О.
А., Кваша В. П., Лакша А. М., Юнесі Кутанай Гаріб Реза, Шидловський М.
С., Жернов О. А.- № 200503221; Заявл. 07.04.2005; Опубл. 15.09.2005;
Бюл. №9.- 2 с.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні апарата
зовнішньої фіксації у хворих на псоріатичний артрит.

30. Патент України № 5901. МКИ А61В17/64. Поліфункціональна шина для
верхньої кінцівки / Бур’янов О. А., Кваша В. П., Самусенко І. В.- №
20041008293; Заявл. 13.10.2004; Опубл. 15.03.2005; Бюл. №3.- 3 с.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні та впровадженні
конструкції у хворих при псоріатичному артриті.

31. Бур’янов О.А., Скляренко Є. Т., Кваша В. П., Вовченко А. Я., Нізалов
Т. В., Щасливий В. Б., Самусенко І. В. Діагностика квазіпатичних станів
псоріатичного артриту // VIII конгрес світової федерації українських
лікарських товариств: Тези доповідей.- Львів-Трускавець, 2000.- С. 443.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи комплексної
діагностики псоріатичного артриту на ранніх стадіях захворювання.

32. Бур’янов О.А., Кваша В. П. Ураження хребта та крижово-клубового
з’єднання при псоріазі // Актуальні питання теоретичної та практичної
медицини: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.-
Суми, 2002.- С.137.

Особистий внесок автора полягає в вивченні характеру уражень хребта та
крижово-клубового з’єднання при псоріатичному артриті.

33. Кваша В. П., Бур’янов О.А., Ідріс Мусаб. Ураження кисті при
псоріатичному артриті // Актуальні питання кардіології і ревматології:
Матеріали науково-практичної конференції.- Київ, 2003.- С.55.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи ортопедичного
лікування у хворих з ураженнями кисті при псоріатичному артриті.

34. Бур’янов О.А., Кваша В. П., Мірошниченко М. М., Вако Д. І. Ураження
кисті при псоріатичному артриті // Актуальні питання сучасної ортопедії
та травматології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції з міжнародною участю.- Київ, 2004.- С.457.

Особистий внесок автора полягає в розробці системи ортопедичного
лікування у хворих з ураженнями кисті при псоріатичному артриті.

35. Бур’янов О.А., Скляренко Є. Т., Кваша В. П., Котюк В. В. Клініка,
діагностика та патогенетичні аспекти лікування уражень верхньої кінцівки
при псоріатичному артриті // Актуальні проблеми діагностики та лікування
ушкоджень та захворювань плечового та ліктьового суглоба: Збірник
матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною
участю.- Київ, 2005.- С. 14-16.

Особистий внесок автора полягає в розробці та обгрунтуванні тактики
лікування хворих при псоріатичному артриті великих суглобів верхньої
кінцівки.

36. Бур’янов О.А., Лакша А. П., Шидловський М. С., Кваша В. П., Гаріб
Реза. Методологічні підходи до розробки шарнірно-дистракційних систем
зовнішньої фіксації для відновлення функції ліктьового суглоба //
Актуальні проблеми діагностики та лікування ушкоджень та захворювань
плечового та ліктьового суглоба: Збірник матеріалів Всеукраїнської
науково-практичної конференції з міжнародною участю.- Київ, 2005.- С.
17-18.

Особистий внесок автора полягає в розробці та обгрунтуванні застосування
апарата зовнішньої фіксації при ураженнях ліктьового суглоба при
псоріатичному артриті.

37. Бірюков Д. С., Заславський В. А., Кваша В. П. Застосування принципу
різнотипності при дослідженні псоріатичного артриту // Problems of
decision making under uncertainies: International Workshop.- Київ,
2006.- С.73-75.

Особистий внесок автора полягає в обгрунтуванні математичних методик при
дослідженні псоріатичного артриту.

АНОТАЦІЯ

Кваша В. П. Псоріатичний артрит (питання генезису, діагностика та
лікування). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія.

Державна установа «Інститут патології хребта та суглобів імені професора
М.І.Ситенка Академії медичних наук України», Харків, 2007 .

Псоріатичний артрит – самостійна нозологічна форма неспецифічного
запального ураження апарату руху та опори при псоріазі,
мультифакторіального генезу, спадково схильного характеру з хронічним
прогресуючим рецидивуючим перебігом.

Захворювання зустрічається від 5% до 60% у хворих на псоріаз і може
виникати у будь-якому віці, тому питання профілактики і лікування,
особливо на ранніх стадіях захворювання, є актуальними з медичної та
соціальної точок зору.

Чинники виникнення псоріатичного артриту та патогенетичні ланки розвитку
структурно-функціональних порушень остаточно не з’ясовані.

В дисертації на основі комплексних досліджень з позиції системного
підходу представлений новий напрямок у вивченні механізмів розвитку і
обгрунтуванні заходів профілактики. Уперше був розроблений комплексний
підхід при обстеженні пацієнтів, з’ясовані діагностичні критерії,
визначена їх питома вага; розроблена концептуальна модель пато- та
саногенезу структурно-функціональних порушень; розроблені та
систематизовані критерії ступеня тяжкості уражень, визначена їх
значимість; розроблена патогенетично обґрунтована система лікування, яка
включає консервативне та оперативне ортопедичне лікування; визначені
показання, протипоказання, обсяг перед- операційної підготовки, тактика,
способи оперативного лікування та після- оперативного забезпечення;
розроблена патогенетично обґрунтована система відновлювального лікування
та реабілітації; визначені критерії та їх значимість для прогнозування
перебігу захворювання.

Ключові слова: псоріатичний артрит, генезис, концептуальна модель,
комплексна діагностика, ортопедичне лікування, реабілітація.

АННОТАЦИЯ

Кваша В. П. Псориатический артрит (вопросы генезиса, диагностика и
лечение). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по
специальности 14.01.21 – травматология и ортопедия.

Государственное учреждение «Институт патологии позвоночника и суставов
имени профессора М.И.Ситенко Академии медичних наук Украины», Харьков,
2007.

Псориатический артрит – самостоятельная нозологическая форма
неспецифического воспалительного поражения опорно-двигательной системы
при псориазе, мультифакториального генеза, наследственного характера с
хроническим прогрессирующим рецидивирующим течением, которое приводит к
долгосрочной потере трудоспособности и стойкой инвалидизации пациентов
(30%).

Заболевание встречается от 5% до 60% у больных псориазом и может
возникать в любом возрасте, поэтому вопросы профилактики и лечения
поражений опорно-двигательной системы, особенно на ранних стадиях
заболевания, являются актуальными с медицинской и социальной точек
зрения.

Причины возникновения псориатического артрита и патогенетические звенья
развития структурно-функциональных нарушений окончательно не выяснены.

Работа посвящена решению важной проблемы современной ортопедии –
разработке новых методов диагностики, профилактики и комплексному
лечению поражений опрно-двигательной системы при псориазе.

Комплексное обследование 252 пациентов с разной степенью активности
патологического процесса и структурно-функциональными нарушениями
включало: клинические, общелабораторные, иммунологические,
биохимические, ультразвуковые, рентгенологические, денситометрические,
артроскопические и морфологические способы исследования.

На основании проведенных исследований был разработан дифференцированный
подход при лечении больных псориатическим артритом, который включает
патогенетические консервативные, а также оперативные ортопедические
способы, систему трудовой и социальной реабилитации, профилактические
мероприятия.

Оперативное лечение проведено у 82 пациентов, которым выполнено 93
операции, среди них: капсулсиновэктомия, теносиновэктомия,
артропластики, эндопротезирование, устранение контрактур с помощью
аппаратов внешней фиксации. Синовэктомии проводили “классическим” и
артроскопическим способами.

В диссертации на основании комплексных исследований с позиций системного
подхода представлено новое направление в изучении механизмов развития и
подходов к лечению структурно-функциональных нарушений при
псориатическом артрите. Впервые был разработан комплексный подход при
обследовании пациентов, установлены ранние проявления псориатического
артрита и диагностические критерии, их удельный вес и специфичность;
разработана концептуальная модель пато- и саногенеза
структурно-функциональных нарушений; разработаны и систематизированы
критерии степени тяжести поражений опорно-двигательной системы,
установлена их значимость; разработана патогенетически обоснованная
система лечения, которая включает консервативное и оперативное
ортопедическое лечение, отвечающее стадии и фазе активности процесса;
разработаны показания, определены противопоказания, объем
предоперационной подготовки, тактика, способы оперативного лечения и
послеоперационного обеспечения; разработана система восстановительного
лечения и реабилитации больных на псориатический артрит; определены
критерии и их значимость для прогнозирования течения заболевания, что
улучшило результаты лечения и качество жизни больных.

Внедрение предложенного комплекса мероприятий, создание новых подходов к
консервативному и оперативному лечению больных с псориатическим
артритом, правильный выбор способа патогенетического лечения в
зависимости от активности патологического процесса и стадии
структурно-функциональных нарушений, проведение восстановительного
лечения с помощью разработанной системы реабилитации таких больных,
которая направлена на улучшение функции, позволили избежать
послеоперационных осложнений и значительно улучшить результаты лечения и
качество жизни пациентов.

При I стадии структурно-функциональных нарушений хорошие результаты
получены в 95, 7% случаев, удовлетворительные — 4,3%, соответственно при
II: 92,2% и 7,8%, при III: 74,3% и 20,5%, неудовлетворительные – 15,2%;
при IV: 68,4% и 24,4 и 27,2%. Неудовлетворительные результаты лечения
обусловлены субъективными и объективными причинами: тяжестью
структурно-функциональных нарушений, отказом больных от оперативного
лечения, невыполнением индивидуальной реабилитационной программы.

Ключевые слова: псориатический артрит, генезис, концептуальная модель,
комплексная диагностика, ортопедическое лечение, реабилитация.

SUMMARY

Kwasha W. P. Psoriatic arthritis (question of genesis, diagnostics and
medical treatment).- Manuscript.

The thesis for scientific degree of the doctor Medical Sciences in the
speciality 14.01.21- Traumatology and Orthopaedics.- Sitenka Institute
of Spine and Joints Pathology of Ukraine Academi of Medical Sciences
Kharkov, 2007.

Psoriatic arthritis is the independent nosology defeat form of the
motion and support apparatus at psoriasis, with the multifactorial
genesis, inherited character with chronic recidivic progress motion.

Psoriatic arthritis meets from 5% to 60% at patients with psoriasis. The
disease can arise in any age, so, the question of prophylaxis and
medical treatment, especially on the early stages of disease, is actual
from the medical and social points of view.

Appearance factors of Psoriatic arthritis and pathogenetic links of
development of structure- functional violations are not finally found.

The thesis present a new trend in the studi of developmental mechanisms
and approaches to the treatment of structuro-functional disturbances
with psoriatic arthritis of the basis of complex investigations from
positions of sistemic point of view. For the time it was early signs and
diagnostic criteria of psoriatic arthritis displays, trained their
specific, specificity and sensitiveness; the conceptual model of patho-
and sanogenesis structal & functional violations at psoriasis arthritis
developed; the criteria of weight of defeats degree of motion and
support apparatus at psoriasis systematized and developed, definite
their meaningfulness; the system of medical treatment was grounded,
which includes conservative and operative orthopaedic treatment,
according to the stage and phase of process activity; indications and
contra-indications were developed, the volume of preoperative
preparation, tactician, methods of operative treatment and postoperative
providing; the system of rehabilitation treatment of patients with
psoriasis arthritis was developed and grounded pathogenetically;
criteria and their meaningfulness for prognostication of motion of
disease were definite.

Key words: psoriatic arthritis, genesis, conceptual model, diagnostic,
orthopaedic treatment, rehabilitation.

PAGE 1

PAGE 1

Похожие записи