ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ
ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Теслюк Валентина Михайлівна

УДК 159.922.6:37.015.3

Психологічні засади формування індивідуального стилю
професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого
аграрного навчального закладу

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ-2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету
Міністрів України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор ДЬОМІН Анатолій
Іванович

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Ложкін Георгій Володимирович,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, кафедра
психології і педагогіки, завідувач

кандидат психологічних наук, професор МОРГУН Володимир Федорович,
Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г.Короленка,
кафедра психології, завідувач

Провідна установа

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, відділ
психології трудової і професійної освіти (м. Київ)

Захист дисертації відбудеться “20” квітня 2007 року об 11.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 в Центральному
інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою:
04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центрального інституту
післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою 04053, м.
Київ, вул. Артема, 52-А

Автореферат розіслано “20” березня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
О.С. Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Існуюча на даний момент педагогічна практика
професійної підготовки майбутніх викладачів вищого аграрного навчального
закладу свідчить про ряд серйозних недоліків у забезпеченні їх
комунікативної підготовки як умови ефективного виконання
професійно-педагогічних обов’язків. Маючи ґрунтовну спеціальну
підготовку, вони часто бувають непідготовленими до налагодження
взаємостосунків із студентами, допускають серйозні прорахунки і помилки
в організації професійно-педагогічного спілкування. Така
непідготовленість на практиці приводить до появи неефективних стилів
професійно-педагогічного спілкування, що, в свою чергу, детермінує
негативні наслідки у навчально-виховному процесі.

У психолого-педагогічній літературі розкривається ряд важливих аспектів
проблеми професійно-педагогічного спілкування: сутність, загальна
структура та функції педагогічного спілкування (О.О. Бодальов,
В.А. Кан-Калик, Г.О. Ковальов, Я.Л. Коломинський, О.О. Леонтьєв,
Х.Й. Лійметс, В.А. Семиченко та ін.), психолого-педагогічні основи
діалогічного спілкування в контексті педагогічної взаємодії (Г.О. Балл,
С.Л. Братченко, Л.А. Петровська, С.А. Рябченко, І.С. Тодорова,
А.У. Хараш та ін.), активні методи соціально-психологічної підготовки до
педагогічного спілкування, формування та корекція комунікативних умінь
(В.В. Каплінський, Г.О. Ковальов, А.В. Коломієць, О.О. Леонтьєв,
В.Г. Пасинок, В.О. Сластьонін, Т.С. Яценко та ін.), формування
комунікативної культури (І.І. Тимченко, О.В. Уваркіна та ін.).

Ефективність професійно-педагогічної взаємодії суттєво залежить від
індивідуальних особливостей спілкування викладача із студентами. Тому
закономірно, що проблема індивідуального стилю професійно-педагогічного
спілкування у сучасній психолого-педагогічній науці виділилася в
спеціальний напрям досліджень. Її вивченню присвячено цілий ряд робіт, в
яких аналізуються особливості та компонентна структура індивідуальних
стилів педагогічного спілкування, здійснюються спроби їх систематизації
та класифікації, вивчається навчально-виховна ефективність різних
стилів, їх адекватність специфіці та завданням педагогічної взаємодії
(М.О. Березовін, О.О. Бодальов, М.К. Богданова, С.Л. Братченко,
А.Г. Ісмагілова, В.А. Кан-Калик, А.В. Коломієць, Я.Л. Коломинський,
А.А. Коротаєв, О.О. Леонтьєв, Є.Ф. Маслова, Г.М. Мешко, В.П. Симонов,
С.А. Шеїн та ін.).

Аналіз стану дослідження проблеми формування індивідуального стилю
професійно-педагогічного спілкування свідчить, що дана проблема певною
мірою досліджена в контексті специфіки діяльності майбутніх педагогів
вищих педагогічних навчальних закладів (В.М. Галузяк, Л.О. Савенкова).
Разом з тим, дослідження даної проблеми є актуальним і для інших
категорій майбутніх фахівців, особливо для майбутніх
викладачів-аграрників. Проблема індивідуального стилю спілкування не
розглядалася як предмет спеціального формування у вищих аграрних
навчальних закладах. Відсутня належна теоретична та практична база для
формування ефективного стилю професійно-педагогічного спілкування у
майбутніх викладачів-аграрників. Якість педагогічного та методичного
забезпечення підготовки майбутніх педагогів є кращою в тих вищих
навчальних закладах, де викладачі, крім спеціальної підготовки, мають
ґрунтовні психолого-педагогічні, методичні знання та навички, однак у
вищих аграрних закладах освіти чисельність таких фахівців є незначною.

У зв’язку з цим виникає необхідність дослідження психолого-педагогічних
особливостей підготовки майбутніх викладачів аграрного навчального
закладу до професійно-педагогічного спілкування, яка б не просто
забезпечила формування окремих комунікативних умінь, навичок, а сприяла
б встановленню адекватного вимогам професійно-педагогічної діяльності
майбутніх педагогів аграрного закладу ефективного стилю
професійно-педагогічного спілкування.

Недостатня розробленість теоретичних та практичних аспектів розв’язання
даної проблеми та її актуальність зумовили вибір теми дослідження
„Психологічні засади формування індивідуального стилю
професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого
аграрного навчального закладу”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
відповідає основним напрямам досліджень АПН України, проведене в рамках
науково-дослідних тем: „Психолого-педагогічні основи розвитку
продуктивної навчально-пізнавальної діяльності студентів та умови їх
реалізації викладачами аграрного вузу” (РК № 0197U001119) і „Розробка та
впровадження у навчально-виховний процес вищих аграрних закладів освіти
інноваційних педагогічних технологій” (РК №0101U003740), що
опрацьовуються на кафедрі педагогіки Національного аграрного
університету.

Тема затверджена вченою радою факультету педагогіки та підвищення
кваліфікації Національного аграрного університету (протокол № 1 від
28.09.2006 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у
галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 31.10.2006
р.).

Об’єкт дослідження – стильові особливості професійно-педагогічного
спілкування майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу.

Предмет дослідження – психологічні умови формування індивідуальних
стилів професійно-педагогічного спілкування майбутніх
викладачів-аграрників.

Мета дослідження – виявити основні чинники формування індивідуальних
стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів
вищого аграрного навчального закладу та психологічні умови їх корекції
відповідно до вимог ефективної професійно-педагогічної взаємодії.

Гіпотеза дослідження. Ми виходимо з припущення, що формування
ефективних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх
викладачів вищого аграрного навчального закладу можливо здійснити за
умови, по-перше, визначення змісту основних чинників формування
індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування та корекції
професійно-ціннісних орієнтацій, мотивів (домінування, досягнення,
афіліації), уявлень про педагогічні наслідки різних способів
професійно-педагогічного спілкування, професійних Я-образів; по-друге,
впровадження програми, спрямованої на корекцію стильових особливостей
спілкування та їх чинників. Дана програма включає: 1) теоретичну
психолого-педагогічну підготовку майбутніх викладачів із проблем
професійно-педагогічного спілкування; 2) тренінг формування ефективних
стилів професійно-педагогічного спілкування; 3) комунікативну підготовку
викладачів-аграрників.

Згідно з поставленою метою та висунутою гіпотезою було визначено
основні завдання дослідження.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначити зміст
індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування майбутніх
викладачів-аграрників та основні чинники його формування.

2. Дослідити стильові особливості професійно-педагогічного спілкування
у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу.

3. Розкрити психологічні умови формування ефективних
індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх
викладачів-аграрників.

4. Розробити та апробувати програму формування ефективних стилів
професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого
аграрного навчального закладу.

Теоретико-методологічною основою дослідження виступили:
психолого-педагогічні положення теорії педагогічного спілкування
(О.О. Бодальов, В.А. Кан-Калик, Г.О. Ковальов, Я.Л. Коломинський,
О.О. Леонтьєв, В.А. Семиченко), концептуальні положення про
співвідношення і взаємозв’язок поведінкового та особистісного аспектів
спілкування (С.Л. Братченко, С.Д. Максименко, В.С. Мухіна,
В.М. М’ясищев, С.Л. Рубінштейн), про цілепокладання та
мотиваційно-смислової регуляції спілкування в контексті
загальнопсихологічної теорії діяльності (О.М. Леонтьєв, Д.О. Леонтьєв,
М.Ш. Магомед-Емінов, О.К. Тихомиров), основні положення мотиваційної
теорії „очікуваної цінності” (К. Левін, Д. Роттер, Х. Хекхаузен),
положення про тривимірну модель міжособистісної взаємодії (М. Аргайл,
Р.Ф. Бейлз, Т. Лірі, Ч. Осгуд, О.Т. Соколова, В.С. Шутц), про активні
форми та методи соціально-психологічного навчання (Ю.М. Ємельянов,
Л.А. Петровська, С.В. Петрушин, Т.С. Яценко).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань та перевірки
гіпотези було використано такі методи: теоретичні (аналіз проблеми на
базі психолого-педагогічної літератури), що дозволило виявити,
узагальнити і систематизувати різноманітні підходи і практичний досвід
із проблеми дослідження; емпіричні (констатувальний та формувальний
експерименти; анкетування, спостереження, контент-аналіз, тестування),
на основі яких проаналізовано основні чинники, психологічні умови
формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного
спілкування та доведено ефективність формувального експерименту; методи
статистичної обробки кількісних даних (оцінка статистичної значущості
різниці даних за критерієм Стьюдента).

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалася
методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій,
експериментальною перевіркою гіпотези, якісним та кількісним аналізом
отриманих теоретичних та емпіричних даних, репрезентативністю вибірки.
Організація дослідження. Дослідження здійснювалась у три етапи протягом
2001-2006 рр.

На першому етапі (2001-2002 рр.) вивчався стан розробки визначеної
проблеми в її теоретичному та прикладному аспектах. Висунуто загально
гіпотезу, визначено об’єкт, предмет, сформульовано мету і завдання,
створено програму та з’ясовано методичну базу дослідження.

На другому етапі (2002-2004 рр.) проведено констатувальний експеримент
з метою визначення основних чинників формування індивідуальних стилів
професійно-педагогічного спілкування, розроблено та апробовано програму
формування індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у
майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу.

На третьому етапі (2004-2006 рр.) проаналізовано матеріали
формувального експерименту, отримано та узагальнено контрольні
діагностичні результати, оформлено дисертаційну роботу.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось в
Національному аграрному університеті, Новочорторийському державному
аграрному технікумі та Науково-методичному центрі аграрної освіти.
Експериментом були охоплені 167 студентів та 50 викладачів.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у
тому, що: а) вперше визначено стильові особливості
професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого
аграрного навчального закладу; б) обґрунтовано чинники формування
індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх
викладачів-аграрників; в) виявлено рівні сформованості ефективного
індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування у майбутніх
викладачів вищого аграрного навчального закладу; г) набуло подальшого
розвитку дослідження психологічних умов формування індивідуального стилю
професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів-аграрників;
д) розроблено та впроваджено програму формування ефективних стилів
професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого
аграрного навчального закладу.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблена в межах
дисертаційного дослідження програма формування ефективного стилю
професійно-педагогічного спілкування допоможе практично вплинути на
рішення задачі щодо корекції неефективних індивідуальних стилів
професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищих
аграрних навчальних закладів; у підготовці методичних рекомендацій із
формування та корекції індивідуальних стилів спілкування у майбутніх
викладачів-аграрників. Отримані результати дослідження можуть бути
використані в розробці програм, навчально-методичних матеріалів для
викладачів та студентів вищих аграрних навчальних закладів.

Результати дослідження знайшли практичне втілення протягом
2001-2006 рр. в таких освітніх організаціях: а) Науково-методичному
центрі аграрної освіти (довідка № 128/480 від 26.02.2005р.);
Національному аграрному університеті (довідка № 0343 від 08.02.2007р.);
Новочорторийському державному аграрному технікумі (від 15.03.2005р.).

Авторські розробки знайшли відображення у „Методичних рекомендаціях
щодо формування та корекції індивідуальних стилів
професійно-педагогічного спілкування майбутніх викладачів-аграрників”.

Особистий внесок. Одержані автором наукові результати є самостійним
внеском у розробку проблеми формування індивідуального стилю
професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів-аграрників.
При написанні у співавторстві (А.І. Дьомін, Т.Д. Іщенко) методичних
рекомендацій із формування та корекції індивідуальних стилів
професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів-аграрників
автору належать розроблені робоча навчальна програма лекційних та
семінарських занять із теоретичних основ формування ефективного
індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування та
орієнтований тренінг із формування та корекції індивідуальних стилів
професійно-педагогічного спілкування. Ідеї, що належать співавторам, у
дисертації не використовуються.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Результати дослідження, а
також висновки роботи доповідались і обговорювались на засіданнях
кафедри педагогіки Національного аграрного університету, а також на
наступних наукових форумах: Міжнародній науково-теоретичній конференції
студентів, аспірантів та молодих вчених „Освіта як фактор забезпечення
стабільності сучасного суспільства” (Тернопіль, Інститут наукових і
освітніх технологій, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції
„Наукові дослідження – теорія та експеримент’2006” (Полтава, Полтавський
державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, 2006);
Всеукраїнській науково-практичній конференції „Студентський рух у
сучасній Україні: реалії, тенденції та перспективи розвитку” (Київ,
Національний аграрний університет, 2002); Всеукраїнській
науково-практичній конференції “Реформування системи аграрної вищої
освіти в Україні: досвід і перспективи” (Київ, Національний аграрний
університет, 2005); щорічних науково-практичних конференціях
професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного
університету (Київ, 2001 – 2006 рр.).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 14 друкованих працях,
з них 13 одноосібних. Серед них 5 наукових статей у провідних фахових
наукових виданнях України, 4 статті за матеріалами конференцій, одна
брошура з методичними рекомендаціями.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох
розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку
використаних джерел (197 найменувань, із них – 20 англійською мовою),
14 додатків (на 47 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 250
сторінки машинописного тексту (основна частина – 187 сторінки), містить
35 таблиць та 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь її розробленості,
визначено об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу дослідження,
окреслено завдання, висвітлено теоретико-методологічні та методичні
підходи. Викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення
роботи. Подано відомості про апробацію результатів дослідження,
впровадження їх у практику та публікації за темою дисертації.

У першому розділі – „Теоретичні основи дослідження індивідуальних
стилів професійно-педагогічного спілкування” проаналізовано теоретичні
аспекти проблеми індивідуального стилю професійно-педагогічного
спілкування у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях, здійснено
диференціацію індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування
та розкрито їх зміст, визначено основні чинники формування
індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх
викладачів вищого аграрного навчального закладу.

На основі теоретичного узагальнення проблеми з’ясовано, що в
психолого-педагогічних дослідженнях виділяється декілька підходів до
вивчення індивідуальних стилів спілкування: описовий, ситуаційний та
особистісний. В останньому, в свою чергу, виділяють наступні напрями:
концепція базових орієнтацій (потреб) особистості (М. Виш, Д. Коен, В.Н.
Куніцина, І.Л. Руденко, О.Т. Соколова, Г. Трієдіс, У. Шутц та ін.),
концепція інтерперсональних рис (І. Вігінс, Д. Кіслер, В.В. Латинов,
Т. Лірі, М. Лор, С.А. Шеїн та ін.), концепція індивідуального стилю
діяльності (Є.А. Клімов, А.К. Маркова, В.С. Мерлін, А.Я. Ніконова та
ін.) та концепція стилів керівництва (лідерства), яка бере початок від
робіт К. Левіна (Г.М. Андрєєва, А.Л. Журавльов, Ю.М. Ємельянов,
Л.М. Карамушка, Н.Л. Коломінський, Р. Лайкерт, Д. Мак-Грегор, А.А.
Русалінова, Р.Х. Шакуров та ін.).

На основі досліджень вітчизняних науковців (В.В. Москаленко,
В.А. Семиченко та ін.), спілкування визначено як міжособистісну
взаємодію, яка являє собою сукупність зв’язків і взаємовпливів, що
виникають і закріплюються між людьми у процесі їх спільної
життєдіяльності. Виходячи із такого трактування, професійно-педагогічне
спілкування розглядається, як процес комплексної взаємодії викладача і
студентів, мета якого полягає у забезпеченні ефективного навчання,
виховання і розвитку особистості. На основі аналізу досліджень у
контексті особистісного підходу (С.Л. Рубінштейн, В.М. Мясищев,
О.О. Бодальов, К.А. Абульханова-Славська, Г.А. Мюррей, Л.А. Петровська,
О.Т. Соколова), індивідуальний стиль професійно-педагогічного
спілкування визначено як комплекс індивідуально своєрідних, стабільних у
часі та трансситуаційних способів, прийомів спілкування, які
детермінуються мотиваційно-ціннісними диспозиціями викладача.

На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень індивідуальних
стилів професійно-педагогічного спілкування з’ясовано, що найбільше
висвітлені наступні проблеми: наслідки та ефективність різних стилів
професійно-педагогічного спілкування; визначення змісту та класифікації
стилів професійно-педагогічного спілкування. У роботі підкреслено, що
проблема ефективності стилів професійно-педагогічного спілкування не має
однозначного вирішення. Одні дослідники визнають в якості найбільш
ефективного якийсь один конкретний стиль спілкування (А.В. Коломієць,
С.Д. Максименко, С.А. Рябченко, Т.Д. Щербан). Інші схиляються до думки
про неадекватність самої постановки проблеми пошуку однозначно
продуктивних і непродуктивних стилів: універсального, ефективного
взагалі, в усіх умовах та відношеннях стилю професійно-педагогічного
спілкування не існує (Р. Бернс). На основі аналізу досліджень, в яких
обґрунтовується існування індивідуальних стилів педагогічного
спілкування (В.М. Галузяк), в даному дослідженні визначено ефективним
гармонійний або збалансований індивідуальний стиль
професійно-педагогічного спілкування, в якому яскрава вираженість певних
параметрів міжособистісної поведінки поєднується зі здатністю гнучко і
адекватно реагувати на мінливі ситуації професійно-педагогічної
взаємодії.

На основі узагальнень психологічних досліджень про тривимірну модель
міжособистісної взаємодії (М. Аргайл, Р.Ф. Бейлз, Т. Лірі, Ч. Осгуд,
О.Т. Соколова, В.С. Шутц) виділено три параметри, за якими розрізняють
поведінкові прояви професійно-педагогічного спілкування: „домінантність
– залежність”, „доброзичливість – ворожість”, „формальність –
особистісність”. За даними параметрами нами виділено сім стилів
професійно-педагогічного спілкування: авторитарний, м’який,
доброзичливий, агресивний, формальний, конформний та збалансований.

У роботі підкреслено, що найбільш оптимальним для ефективної
професійно-педагогічної взаємодії є стиль професійно-педагогічного
спілкування, в якому вимогливість, певна міра домінантності педагога
поєднується із доброзичливістю, прийняттям вихованців та особистісною
відкритістю, конгруентністю. У запропонованих у дисертації класифікації
індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування такому типу
взаємодії відповідає збалансований стиль професійно-педагогічного
спілкування. Доброзичливий стиль спілкування теж дозволяє налагодити із
студентами продуктивні взаємостосунки, але строга спрямованість на
встановлення із студентами відкритих, хороших взаємостосунків, боязнь
отримати негативну оцінку на свій рахунок, використання тільки
позитивних форм соціального контролю, ігнорування соціальної дистанції
дещо знижує виховний потенціал даного стилю, перешкоджає виконанню
професійно-рольових обов’язків. П’ять інших стилів
професійно-педагогічного спілкування мають у своїй основі неадекватне
виховній діяльності, диспропорційне поєднання основних параметрів
міжособистісної поведінки, що негативно позначається на ефективності
професійно-педагогічної взаємодії.

На основі аналізу літератури та власного теоретичного аналізу проблеми
було виділено основні критерії сформованості індивідуальних стилів
спілкування: домінантність, залежність, формальність, особистісність,
доброзичливість, ворожість, гнучкість. За даними критеріями виділено
рівні сформованості ефективного індивідуального стилю
професійно-педагогічного спілкування: високий, середній, низький.

У роботі наголошено про те, що дослідження індивідуальних
стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів
вищого аграрного навчального закладу та чинники його формування слід
розглядати в залежності від трьох соціальних рівнів: макрорівня (рівень
аграрної галузі), мезорівня (рівень вищого аграрного навчального
закладу) та мікрорівня (індивідуально-психологічний рівень). Стильові
особливості на макрорівні спілкування зазнають негативного впливу таких
чинників, як можливість програмування дій підлеглих, ціна порушення
інструкції, фактор обмеження часу. Дані чинники сприяють формуванню
владно-авторитарних, формальних тенденцій спілкування, які
трансформуються у мезорівень і задають орієнтацію викладачів-аграрників
на суб’єкт-об’єктні відносини та сприяють формуванню у них неефективних
стилів професійно-педагогічного спілкування. Особливості спілкування
мезорівня переносяться на стильові особливості мікрорівня та приводять
до сформованості неефективних стилів професійно-педагогічного
спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу.

У дослідженні підкреслено детермінуюче значення чинників мікрорівня на
формування індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у
майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу
(професійно-ціннісні орієнтації, мотиви, уявлення про педагогічні
наслідки різних способів спілкування, професійні Я-образи).

Зазначені теоретичні підходи до розуміння сутності індивідуального стилю
професійно-педагогічного спілкування та чинників його формування у
майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу було
реалізовано на подальших етапах емпіричного дослідження.

У другому розділі – „Емпіричне дослідження індивідуальних стилів
професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого
аграрного навчального закладу” – викладено загальну стратегію
експериментального дослідження, обґрунтовано систему методичних прийомів
та діагностичних методик для дослідження сформованості індивідуального
стилю професійно-педагогічного спілкування та його чинників у майбутніх
викладачів вищого аграрного навчального закладу.

Емпіричне дослідження проводилось у два етапи.

Перший етап дослідження був спрямований на діагностування
стильових

особливостей спілкування, притаманних майбутнім викладачам вищого
аграрного навчального закладу, та чинників мікрорівня
професійно-педагогічного спілкування (професійно-ціннісних орієнтацій;
мотивів; уявлень про педагогічні наслідки різних способів спілкування;
професійних Я-образів).

Діагностування стильових особливостей професійно-педагогічного
спілкування, характерних майбутнім викладачам вищого аграрного
навчального закладу (на основі використання методу експертної оцінки за
авторською тестовою методикою) показало, що найпоширенішими стильовими
особливостями є м’які, поступливі (м’який стиль 19,0%) та владні,
директивні (авторитарний стиль 18,9%). 77,5% респондентам характерні
неефективні стилі. Більш ефективні збалансований (12,8%) та
доброзичливий (9,7%) стилі професійно-педагогічного спілкування
характерні незначній частині майбутніх викладачів-аграрників.

У процесі дослідження професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх
викладачів-аграрників (за методикою незакінчених речень та
контент-аналізу) було виділено чотири групи професійно-ціннісних
орієнтацій: формування предметних знань, встановлення доброзичливих
стосунків, авторитет у студентів, дисципліна і порядок на заняттях.
Встановлено, що у майбутніх викладачів-аграрників у системі
професійно-ціннісних орієнтацій (за методикою М.С. Коваль із визначення
особистісної значимості професійно-ціннісних орієнтацій) переважає група
орієнтацій на формування предметних знань (4,0). Найнижчі оцінки групи
орієнтацій на встановлення доброзичливих стосунків (2,4). Так як
ефективний стиль професійно-педагогічного спілкування передбачає
збалансованість всіх груп професійно-ціннісних орієнтацій, то можна
стверджувати, що система орієнтацій майбутніх викладачів-аграрників не є
гармонійною та не відповідає вимогам оволодіння гнучким, збалансованим
стилем професійно-педагогічного спілкування.

У результаті аналізу мотивів досягнення (опитувальник А. Мехрабіана,
адаптований М. Магомед-Еміновим, домінування (опитувальник потреби в
домінуванні Ю.М. Орлова) і афіліації (опитувальник А. Мехрабіана,
адаптований М. Магомед-Еміновим) підтверджено їх взаємозв’язок із
стилями спілкування. Ефективний збалансований стиль
професійно-педагогічного спілкування найчастіше детермінується: високим
мотивом досягнення (мотив прагнення до успіху значущо перевищує мотив
уникнення невдачі); високим мотивом афіліації (мотив надії на прийняття
значущо перевищує мотив страху неприйняття); середньовираженим мотивом
домінування. Неефективні стилі професійно-педагогічного спілкування
детермінуються: низьким мотивом афіліації (оцінки мотивації страху
неприйняття значущо перевищують оцінки мотивації надії на прийняття);
низьким мотивом досягнення (оцінки мотиву уникнення невдачі значущо
перевищують оцінки мотиву прагнення до успіху), або досить високим або
занадто низьким мотив домінування.

Результати дослідження підтвердили взаємозв’язок уявлень про
педагогічні наслідки різних способів спілкування та професійних
Я-образів із стилями професійно-педагогічного спілкування (оціночна
решітка Дж.Келлі, адаптована до викладацької діяльності). Встановлено,
що формуванню неефективних стилів професійно-педагогічного спілкування
сприяють стихійно засвоєні майбутніми викладачами у процесі набуття
індивідуального досвіду неадекватні уявлення про професійно-педагогічну
діяльність, ефективність різних способів, моделей комунікативної
поведінки та неузгоджені професійні Я-образи. Формуванню ефективних
стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх
викладачів-аграрників сприяють адекватні уявлення про особливості
професійно-педагогічної взаємодії викладача та студентів, а також
узгодженість професійних Я-образів.

Дослідження сформованості індивідуальних стилів професійно-педагогічного
спілкування показало, що низький рівень сформованості ефективного
індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування характерний
78,4% майбутнім викладачам-аграрникам, середній – 8,7%, високий – 12,9%.

^

v

x

z

R x | A o oe o -

f

¤

$

$

$

$

$

^

`

b

d

x

?

?

R T V oe o -

¤

$

AE

&

AE

a

викладачів; вираженість у викладачів вищого аграрного навчального
закладу стилів професійно-педагогічного спілкування (на основі аналізу
навчальних програм та анкетування).

Аналіз психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів-аграрників
до ефективної професійно-педагогічної взаємодії показав обмеженість у
змісті та кількості годин, відведених на вивчення психолого-педагогічних
дисциплін, взагалі, та на вивчення тем із професійно-педагогічного
спілкування, його особливостей, зокрема. Основна увага приділяється
вивченню дисциплін із основної спеціальності (сільськогосподарського
напряму).

Дослідження підтвердило, що тільки 24% викладачів-аграрників, які
готують майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу на
педагогічному факультеті та факультеті механізації сільського
господарства, мають психолого-педагогічну освіту.

У результаті дослідження встановлено, що 48% викладачів-аграрників
характерна орієнтація на формування предметних знань, головним у
навчальному процесі для них є високий рівень засвоєних студентами знань
із дисциплін, які вивчаються. Незначна увага викладачами вищого
аграрного навчального закладу приділяється орієнтації на встановлення
доброзичливого мікроклімату в групі, довірливих відносин із студентами.

Виявлено, що значній кількості педагогів вищого аграрного навчального
закладу характерні неефективні стилі професійно-педагогічного
спілкування: авторитарний (24%), конформний (22%) та формальний (20%).

У процесі порівняння результатів раніше проведених досліджень
індивідуальних стилів педагогічного спілкування у майбутніх педагогів
вищих педагогічних навчальних закладів (на основі емпіричних досліджень
М.В. Галузяк) із результатами нашого дослідження індивідуальних стилів
майбутніх викладачів-аграрників встановлено, що серед майбутніх
педагогів педагогічних навчальних закладів переважають ефективні стилі
професійно-педагогічного спілкування – 48,2%. У майбутніх
викладачів-аграрників ефективний стиль професійно-педагогічного
спілкування становить 12,8%, переважають неефективні стилі – 77,5%.

Відмінності оцінок результатів дослідження статистично значущі за
t-критерієм Стьюдента (p<0,05). Отже, результати проведеного дослідження засвідчили необхідність проведення корекційної роботи із формування індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу. У третьому розділі – „Психологічні умови формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу” – викладено загальну стратегію формувального експерименту, описано програму формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу. Формувальний експеримент тривав впродовж 2002-2004 навчальних років у Національному аграрному університеті на факультеті механізації сільського господарства та педагогічному факультеті. Для проведення експерименту було відібрано дві експериментальні (39 осіб) та дві контрольні групи (43 особи), які мали однаковий рівень сформованості ефективного індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування, але відрізнялися за іншими стильовими особливостями. Результати проведеного дослідження дозволили виділити психологічні умови формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного закладу: а) усвідомлення стильових особливостей власного професійно-педагогічного спілкування, визначення їх адекватності-неадекватності успішній професійно-педагогічній діяльності; забезпечення адекватного усвідомлення ефективних та неефективних способів, прийомів професійно-педагогічного спілкування; б) корекція системи професійно-ціннісних орієнтацій; активізація рефлексивних процесів; розвиток позитивних мотиваційних тенденцій; корекція уявлень про особливості та наслідки різних способів взаємодії; формування позитивних професійних Я-образів; в) відпрацювання та закріплення нових ефективних способів професійно-педагогічної взаємодії. Спираючись на теоретичні та практичні роботи із питань підготовки до продуктивного спілкування В.А. Кан-Калика, В.В. Москаленко, Л.А. Петровської, С.В. Петрушина, В.А. Семиченко, враховуючи результати констатувального етапу дослідження, у дисертації було розроблено програму оптимізації індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів-аграрників, якою було передбачено корекцію стильових особливостей та чинників мезо- та мікрорівнів спілкування у вищому аграрному навчальному закладі. Програма із формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу передбачала три напрями: Перший напрям був спрямований на теоретичну психолого-педагогічну підготовку майбутніх викладачів із проблем професійно-педагогічного спілкування. Це забезпечувалося через проведення лекційно-семінарських занять обсягом 26 годин, які передбачали знайомство з теоретичними основами професійно-педагогічного спілкування, класифікацією, показниками ефективності різних стилів, чинниками розвитку індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування, поведінковими проявами, методами формування ефективного індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування. Другий напрям являв собою тренінг, спрямований на корекцію стильових особливостей та чинників мікрорівня сформованості індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування, закріплення і відпрацювання ефективних способів та моделей спілкування. Програма тренінгу включала 12 занять, цикл яких розрахований на 30 годин. Продуктивний результат у тренінгових групах забезпечувався завдяки: моделюванню, розігруванню і аналізу конкретних професійно-педагогічних ситуацій; використанню групових дискусій, спрямованих на обговорення та корекцію професійно-ціннісних орієнтацій та способів професійно-педагогічного спілкування; застосуванню рольових ігор; читанню і колективному обговоренню наукової та науково-популярної літератури із проблем міжособистісного та професійно-педагогічного спілкування; складанню та реалізації індивідуальних програм удосконалення стилю професійно-педагогічного спілкування. Загальними принципами для тренінгової роботи були: принцип персоніфікації висловлювань, принцип активності, принцип „тут і тепер”, принцип зворотного зв’язку, принцип довірливого і відкритого спілкування, принцип акцентування мови почуттів. Третій напрям був направлений на комунікативну підготовку викладачів-аграрників (корекцію чинників формування індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування на мезорівні спілкування у вищому аграрному навчальному закладі). Така підготовка реалізовувалась через заняття науково-практичного семінару для викладачів обсягом 40 годин. Кожна тема науково-практичного семінару розкривалась за допомогою трьох функціональних компонентів: а) інформаційно-пізнавального; б) діагностичного; в) корекційно-розвивального. У свою чергу, кожен із компонентів реалізувався через лекції, практичні заняття, діагностичні методики, групові дискусії, розв’язання проблемних професійно-педагогічних ситуацій. Результати порівняльного аналізу 1-го та 2-го діагностичних зрізів показали, що в експериментальних групах мали місце позитивні зміни (зафіксовано статистично значущі відмінності між даними двох зрізів, p<0,05 за t-критерієм Стьюдента). Результати узагальненого порівняльного аналізу 1-го та 2-го діагностичних зрізів в експериментальних та контрольних групах представлено в табл.1. Серед майбутніх викладачів експериментальних груп зник агресивний стиль спілкування, зменшилися показники і таких неефективних стилів професійно-педагогічного спілкування, як авторитарний, м’який, формальний, конформний. Те, що незначна кількість студентів продовжує притримуватися неефективних стилів, можна пояснити проблемами особистісного розвитку майбутніх викладачів, що важко піддаються корекції (негативна Я-концепція, занижена самооцінка). У порівнянні з експериментальними групами, в контрольних групах не відбулося суттєвих змін у розподілі індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування. 3,4іиййа ________________________________________________________________________ ______________________________________________Таблиця 1 Динаміка індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів експериментальних та контрольних груп (у %) Стилі професійно-педагогічного спілкування Експериментальні групи Контрольні групи І група „Пед.ф-т.” ІІІ група „Мех.с.г.” ІІ група „Пед.ф-т.” ІV група „Мех.с.г.” n=22 n=17 n=24 n=19 1 зріз 2 зріз 1 зріз 2 зріз 1 зріз 2 зріз 1 зріз 2 зріз Авторитарний 22,2 1,8 25,0 3,4 11,1 11,4 20,2 21,1 М’який 21,2 4,6 7,3 5,8 27,3 25,1 21,0 20,8 Формальний 12,2 3,2 9,3 4,4 9,1 8,8 7,2 7,7 Конформний 11,1 3,4 16,7 3,0 12,1 11,3 19,0 19,2 Доброзичливий 9,1 35,2 8,3 30,0 9,1 8,2 12,3 11,4 Агресивний 13,1 - 18,7 - 18,5 17,1 7,7 7,4 Збалансований 11,1 51,8 14,7 53,4 12,8 18,1 12,6 12,4 Відповідно, до позитивних змін у стильових особливостях майбутніх викладачів-аграрників експериментальних груп відбувся і перерозподіл за рівнями сформованості ефективного індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування. У експериментальних групах частки майбутніх викладачів із високим та середнім рівнями сформованості ефективного індивідуального стилю спілкування значно підвищилися, частка майбутніх викладачів із низьким рівнем зменшилася. У контрольних групах не відбулося значущих змін у розподілі за рівнями сформованості ефективного індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування (див. табл. 2). Таблиця 2 Розподіл майбутніх викладачів-аграрників за рівнями сформованості ефективного індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування (у %) Рівні Експериментальні групи Контрольні групи І група „Пед.ф-т.” ІІІ група „Мех.с.г.” ІІ група „Пед.ф-т.” ІV група „Мех.с.г.” 1 зріз 2 зріз 1 зріз 2 зріз 1 зріз 2 зріз 1 зріз 2 зріз Низький 79,8 13,0 77,0 16,6 78,1 73,8 75,1 76,2 Середній 9,1 35,2 8,3 30,0 9,1 8,2 12,3 11,4 Високий 11,1 51,8 14,7 53,4 12,8 18,1 12,6 12,4 Загалом можна зробити висновок про те, що запропонована програма із формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу, яка впроваджувалась у експериментальних групах, реально сприяла підвищенню рівня сформованості ефективного індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування. ВИСНОВКИ За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки: 1. Проблема індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування не розглядалася як предмет психолого-педагогічного впливу у вищих аграрних навчальних закладах. Відсутні належні теоретичні та практичні розробки для формування ефективного стилю професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів-аграрників. Маючи ґрунтовну спеціальну підготовку, вони допускають серйозні прорахунки і помилки в організації професійно-педагогічного спілкування. Така непідготовленість на практиці приводить до появи неефективних стилів професійно-педагогічного спілкування, що, в свою чергу, породжує негативні наслідки у навчально-виховному процесі. У зв’язку з цим актуальним є проведення спеціальної роботи з формування та корекції індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу. 2. З позицій особистісного підходу індивідуальний стиль професійно-педагогічного спілкування визначено як сукупність стабільних у часі, індивідуально своєрідних і трансситуаційних способів та прийомів спілкування, які обумовлені мотиваційно-ціннісними диспозиціями викладача і проявляються на поведінковому рівні через три основні параметри: „домінантність – залежність”, „формальність – особистісність” і „доброзичливість – ворожість”. Дані параметри є біполярними та відносно незалежними, кожен із них відображає особливий аспект особистісної поведінки і може використовуватися в якості самостійного критерію диференціації стилів професійно-педагогічного спілкування. Враховуючи полярність описаних параметрів, виділено сім стилів професійно-педагогічного спілкування: авторитарний, м’який, конформний, формальний, доброзичливий, агресивний та збалансований. Найоптимальнішим є збалансований стиль професійно-педагогічного спілкування, в якому параметри „домінантність – залежність”, „доброзичливість – ворожість”, „формальність – особистісність” проявляються в збалансованому співвідношенні, відповідно до ситуаційних умов професійно-педагогічної взаємодії. На основі вивчення даних параметрів запропоновані наступні критерії сформованості індивідуальних стилів спілкування: домінантність, залежність, формальність, особистісність, доброзичливість, ворожість, гнучкість. За даними критеріями виділено рівні сформованості ефективного індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування: високий, середній, низький. 3. Досліджені стильові особливості професійно-педагогічного спілкування майбутніх викладачів-аграрників: поширеність директивних, владних (авторитарний стиль) та м’яких, поступливих способів (м’який стиль) міжособистісної взаємодії. Ефективні способи міжособистісної взаємодії, які характеризуються поєднанням вимогливості, певної міри домінантності із доброзичливістю, особистісною відкритістю (збалансований стиль) властиві малій частці майбутніх викладачів. 4. Підтверджено залежність стильових особливостей професійно-педагогічного спілкування від чинників індивідуально-психологічного мікрорівня спілкування. Виявлено, що основними чинниками ефективних індивідуальних стилів на мікрорівні є: збалансованість усіх груп професійно-ціннісних орієнтацій (формування предметних знань, дисципліна і порядок на заняттях, встановлення доброзичливих стосунків, авторитет у студентів); високі мотиви досягнення, афіліації та помірно виражений мотив домінування; адекватність уявлень педагогічним наслідкам різних способів професійно-педагогічного спілкування; позитивні професійні Я-образи. Основними чинниками неефективних індивідуальних стилів мікрорівня є: незбалансованість професійно-ціннісних орієнтацій; низький мотив афіліації (мотивація страху неприйняття значущо перевищує мотивацію надії на прийняття); низький мотив досягнення (мотив уникнення невдачі значущо перевищує мотив прагнення до успіху), мотив домінування або досить високий або занадто низький; неадекватність уявлень педагогічним наслідкам різних способів професійно-педагогічного спілкування; негативні професійні Я-образи. 5. Підтверджено залежність сформованості індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів-аграрників від чинників мезоріня спілкування у вищому аграрному навчальному закладі. Виявлено, що основними чинниками мезорівня є: відведення на вивчення психолого-педагогічних дисциплін незначного відсотку часу; зміст навчальних програм; відсутність у викладачів вищого аграрного навчального закладу психолого-педагогічної освіти; незбалансованість різних груп професійно-ціннісних орієнтацій у викладачів-аграрників; перевага у викладачів неефективних стилів професійно-педагогічного спілкування. 6. Визначено психологічні умови формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу: а) усвідомлення стильових особливостей власного спілкування, визначення їх адекватності-неадекватності успішній професійно-педагогічній діяльності; забезпечення адекватного усвідомлення ефективних та неефективних способів, прийомів професійно-педагогічного спілкування; б) корекція професійно-ціннісних орієнтацій; активізація рефлексивних процесів; розвиток позитивних мотиваційних тенденцій; корекція уявлень про наслідки різних способів професійно-педагогічного спілкування; формування позитивних професійних Я-образів; в) відпрацювання та закріплення нових ефективних способів професійно-педагогічної взаємодії. У ході формувального експерименту підтверджено доцільність впровадження у психолого-педагогічну практику програми формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого агарного навчального закладу: 1) теоретичну психолого-педагогічну підготовку майбутніх викладачів із проблем професійно-педагогічного спілкування; 2) тренінг формування ефективних стилів професійно-педагогічного спілкування (корекція стильових особливостей та їх чинників на мікрорівні спілкування); 3) комунікативну підготовку викладачів-аграрників (корекція чинників мезорівня спілкування у вищому аграрному закладі). 7. Результати апробації запропонованої програми із формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу засвідчили її ефективність. Проведене дослідження відкриває перспективи подальшого дослідження проблеми формування індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу. Перспективними є такі напрями: виявлення впливу особистісних якостей майбутніх викладачів-аграрників на сформованість індивідуальних стилів спілкування; визначення психологічних умов оптимізації стилів спілкування у викладачів вищого аграрного навчального закладу; розробка та запровадження програм психологічної підтримки процесу формування ефективних стилів спілкування у діяльність психологічної служби вищого аграрного навчального закладу. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Теслюк В.М. Педагогічне спілкування як предмет психолого-педагогічного дослідження // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К., 2000. – Т.2, ч.1. – С.118-120. 2. Теслюк В.М. Психологічні аспекти особистісно-орієнтованого стилю спілкування педагога з дітьми // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Рівне: Волинські обереги, 2000. – Т.2, ч.3. – С.100-103. 3. Теслюк В.М. Проблемні аспекти комунікативної компетентності та її розвитку // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. – К.: НПУ, 2001. – Випуск 44. – С.143-151. 4. Теслюк В.М. Формування у майбутніх викладачів-аграрників рефлексивного ставлення в комунікативних процесах професійної діяльності // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2002. – Вип.59. – С.280-286. 5. Теслюк В.М. Формування і корекція стильових особливостей професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого навчального аграрного закладу в рамках групової форми організації навчання // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Випуск 28. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. – С.124-128. 6. Теслюк В.М. Структурні компоненти індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2005. – Вип.88. – С.245-255. 7. Теслюк В.М. Стильові особливості професійно-педагогічного спілкування // Вісник Книжкової палати: Науково-практичний журнал. – К., 2006. – № 2. С. 28-32. 8. Теслюк В.М. Психологічні засади формування індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Випуск 31. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. – С. 202-205. 9. Теслюк В.М. Дослідження індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу // Збірник наукових праць Інституту психології Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. ІХ, частина 1. – К., 2007. – С. 379-385. 10. Теслюк В.М. Принципи організації групової взаємодії по формуванню індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування // Студентський рух у сучасній Україні: реалії, тенденції та перспективи розвитку. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К., 2002. – С.88-89. 11. Теслюк В.М. Формування індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів-аграрників // Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Тернопіль, 2004. – С.200-201. 12. Теслюк В.М. Застосування методу групової дискусії в процесі соціально-психологічного тренінгу // Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи. Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Ч. ІІ. – К.: НАУ, 2005. – С.73-75. 13. Теслюк В.М. Чинники, які впливають на формування індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування // „Наукові дослідження – теорія та експеримент’2006”: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції. – м. Полтава, 15-17 травня 2006 р.: – Полтава: Вид-во „ІнтерГрафіка”, 2006. – Т.4. – С.128-131. 14. Методичні рекомендації щодо формування та корекції індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів-аграрників / В.М. Теслюк, Т.Д. Іщенко, А.І. Дьомін. – К.: Аграрна освіта, 2006. – 21 с. АНОТАЦІЯ Теслюк В.М. Психологічні засади формування індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2007. Дисертацію присвячено проблемі формування індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу. Відображено основні напрями та підходи до вивчення індивідуальних стилів педагогічного спілкування у світовій та вітчизняній науці. Проведено диференціацію та визначено зміст індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів. Визначено основні критерії, показники та чинники сформованості індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів-аграрників. Доведено, що сформованість індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу залежить від чинників мезо- та мікрорівнів спілкування у аграрному закладі. Виявлено стильові особливості професійно-педагогічного спілкування у майбутніх педагогів-аграрників. Експериментально перевірено авторську програму формування ефективних і корекції неадекватних стилів професійно-педагогічного спілкування. Визначено психологічні умови формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх викладачів вищого аграрного навчального закладу. За матеріалами дослідження підготовлено методичні рекомендації для студентів та науково-педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів ІІ-ІV рівнів акредитації. Ключові слова: індивідуальний стиль спілкування, мотиви, професійно-ціннісні орієнтації, особистісні конструкти, тренінг. АННОТАЦИЯ Теслюк В.М. Психологические предпосылки формирования индивидуального стиля профессионально-педагогического общения у будущих преподавателей высшего учебного аграрного заведения. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2007. Диссертация посвящена проблеме формирования индивидуального стиля профессионально-педагогического общения у будущих преподавателей высшего учебного аграрного заведения. В работе проанализировано состояние разработки проблемы в психолого-педагогической литературе. Рассматриваются основные подходы к дифференциации стиля общения в отечественных и зарубежных исследованиях. На основании знаний об индивидуальном стиле как совокупности стабильных во времени, индивидуально своеобразных и трансситуационных способов и приемов общения, которая обусловлена мотивационно-ценностными характеристиками и выражается на поведенческом уровне через три основных параметра „доминирование – зависимость”, ”формальность – личностность”, „доброжелательность – враждебность” выделено семь стилей профессионально-педагогического общения: авторитарный, мягкий, доброжелательный, формальный, конформный, агрессивный, сбалансированный. Наиболее эффективным стилем общения принят сбалансированный, который наиболее адекватен профессионально-педагогической деятельности. В диссертации освещены результаты осуществления критериального подхода к определению уровней сформированности индивидуального стиля общения. На основании критериев выделены уровни сформированности продуктивного индивидуального стиля общения: высокий, средний и низкий. Выявлены стилевые особенности профессионально-педагогического общения у будущих преподавателей высшего аграрного учебного заведения. Определены главные факторы сформированности индивидуального стиля общения у будущих преподавателей-аграриев, которые рассматриваются с учетом макро-, мэзо- и микроуровней общения в аграрном заведении. К мэзофакторам отнесены: ограничение в количестве часов, отведенных на изучение психолого-педагогических дисциплин; содержание учебных программ; отсутствие у преподавателей высшего учебного аграрного заведения психолого-педагогического образования; несбалансированность профессионально-ценносных ориентаций; преобладание у преподавателей неэффективных стилей профессионально-педагогического общения. На микроуровне общения главными факторами индивидуального стиля профессионально-педагогического общения будущих преподавателей-аграриев принято: несбалансированность профессионально-ценностных ориентаций; преобладание негативных мотивационных тенденций у мотивах афилиации, достижения и доминирования; несогласованность личностных конструктов и профессиональных Я-образов. Определены психологические условия формирования эффективного индивидуального стиля профессионально-педагогического общения будущих преподавателей высшего учебного аграрного заведения: а) осведомление стилевых особенностей собственного стиля общения, определение адекватности-неадекватности их успешной профессионально-педагогической деятельности; обеспечение адекватного осведомления эффективных и неэффективных способов профессионально-педагогического общения; б) коррекция системи профессионально-ценностных ориентаций; развитие позитивних мотивационных тенденций; коррекция личностных конструктов; формирование позитивных профессиональных Я-образов; в) отрабатывание новых эффективных способов профессионально-педагогического взаимодействия. Исследование содержит описание программы по формированию эффективных и коррекции неадекватных стилей общения, которая состоит из следующих направлений: 1) теоретическая психолого-педагогическая подготовка будущих преподавателей по проблемам профессионально-педагогического общения; 2) тренинг формирования эффективных стилей профессионально-педагогического общения (коррекция стилевых особенностей и их факторов на микроуровне общения); 3) коммуникативная подготовка преподавателей-аграриев (коррекция факторов мэзоуровня общения высшего аграрного учебного заведения). Предложены количественный и качественный анализ результатов проверки эффективности данной программы. По материалам исследования подготовлены методические рекомендации для студентов и преподавателей. Ключевые слова: индивидуальный стиль общения, мотивы, профессионально-ценностные ориентации, личностные конструкты, тренинг. SUMMARY Tesljuk V. M. Psychological aspects of individual style formation of professional-pedagogical intercourse of the future teachers in the high agrarian school. – Manuscript. Thesis for getting a candidate degree in specialization 19.00.07 – Pedagogical and Development psychology. – Central institute of Postgraduate Pedagogical Education Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2007. The thesis is dedicated to the problem of formation of the individual style of the professional-pedagogical intercourse of the future teachers in the high agrarian school. Reflected the main trends and approaches of individual styles studying of pedagogical inter course in Native and foreign science. Made differentiation and determined concept of individual style of the professional-pedagogical intercourse of the future teachers. Determined main criteria, indicators and reasons of readiness of individual style of the professional-pedagogical intercourse of the future agrarian teachers. It is proves, that readiness of individual style of the professional-pedagogical intercourse of the future teachers of higher agricultural educational establishment depends on reasons of mezzo- and microlevels of intercourse in agricultural establishment. Discoveres style peculiarities of professional pedagogical intercourse of future agrarian teachers. Experimentally checked the author’s program of formation of productive and correction of inadequate professional-pedagogical intercourse’s styles. According to the investigation’s materials prepared methodical recommendations for students and scientific-pedagogical workers of higher agricultural educational establishments of II-IV level of accreditation. Keywords: individual intercourse style, motives, professional-values orientations, personal images, training. PAGE 20

Похожие записи