.

Психологічні особливості самоактуалізації осіб, хворих на неврастенію (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
116 3134
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

Шемелюк Ірина Михайлівна

УДК 159.9:61

Психологічні особливості самоактуалізації осіб, хворих на неврастенію

19.00.04 – Медична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському міжнародному університеті на кафедрі
психології

Науковий керівник – кандидат медичних наук,

доктор психологічних наук, професор

Корольчук Микола Степанович

Київський міжнародний університет,

декан соціально-психологічного факультету

Офіційні опоненти – член-кореспондент АПН України,

доктор психологічних наук, професор

Бурлачук Леонід Фокич

Національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри психодіагностики та медичної

психології

кандидат психологічних наук,

Вовканич Маргарита Дмитрівна

Ужгородський національний університет,

доцент кафедри соціальної роботи

Провідна установа – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця
Міністерства освіти і науки України, кафедра психіатрії

Захист відбудеться “30” червня 2004р. об 11.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К.26.453.02 в Інституті психології ім.
Г.С.Костюка АПН України за адресою 01033, Київ, вул. Панківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту психології імені
Г.С. Костюка АПН України за адресою: м. Київ, вул. Паньківська 2.

Автореферат розіслано “29” травня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Андрієвська В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. В сучасних умовах розбудови й оновлення всіх сфер
життя особливо актуальною постає проблема особистісного успіху, яка
останнім часом усе частіше розглядається як успішна самореалізація,
особистісне зростання. Найбільш адекватною нині для поняття
особистісного зростання видається категорія самоактуалізації, яка, на
думку ряду дослідників, виступає операційним аналогом особистісної
зрілості (А.Маслоу, К.Роджерс, Г.Олпорт, Р.Ассаджолі, Р.Гордон,
Л.Я.Гозман, М.В.Кроз, А.Елліс, Г.О.Балл).

Необхідність розв’язання майбутніми фахівцями перспективно важливих
життєвих завдань під час навчання змінює погляди і орієнтації в системі
соціальних, фахових, економічних цінностей, а при відсутності
впевненості в майбутньому, ясних перспектив з працевлаштуванням не може
не впливати на внутрішній світ студентської молоді. Залежно від
соціальних умов, індивідуальних психологічних особливостей у певної
частини молоді з’являється зневіра в успіхові у житті, у своїх силах, в
існуванні істинних цінностей, втрачається здатність регулювати свою
активність, поведінку, відбувається знецінення потреби самоактуалізації.
Це призводить до того, що особистість стає беззахисним об’єктом впливу
зовнішніх обставин, для якої характерні: знижені самооцінка, самоповага,
критерії особистісного успіху, у неї з’являються труднощі в адаптації до
умов життєдіяльності, що проявляється невротичними розладами. Останні в
структурі загальносоматичних захворювань становлять 35-60%, а те, що
вони спричиняють тимчасову або стійку втрату працездатності,
соціально-психологічну дизадаптованість молодої людини у відповідальний
період її життя – закінчення вищого навчального закладу, зумовлює
соціальну й економічну значущість проблеми психодіагностики та
психокорекції осіб з невротичними розладами, особливо хворих на
неврастенію (Л.Ф.Бурлачук, А.Є.Лічко, Б.Д.Александровський, А.М.Свядощ,
Т.М.Титаренко, А.А.Крилов, А.В.Магльований, В.М.Бєлов, А.Б.Котова,
Б.Д.Карвасарський, С.Д.Максименко, М.С.Корольчук, В.М.Крайнюк, А.Ф.
Косенко, Т.І. Кочергіна).

Розходження в особливостях самоактуалізації в здорових і хворих осіб є
закономірними, вони існують і потребують подальших наукових пошуків.
Практичні й теоретичні дослідження в цій галузі спрямовані на уточнення
концепції самоактуалізації, розширення меж її застосування, пошуки
психодіагностичного інструменту, що робить самоактуалізацію більш
доступною для вивчення, виявлення методів її психодіагностики та
психокорекції в осіб з невротичними розладами. Можливість одновимірного
опису рівня самоактуалізації, зведення її до одного показника викликає
серйозні сумніви, пов’язані з неоднозначністю і суперечністю цього
конструкту, й вимагає комплексного підходу до її психодіагностики та
психокорекції.

У вітчизняній і зарубіжній психології широко представлені теоретичні і
методологічні аспекти самоактуалізації як фундаментальної проблеми
становлення й розвитку особистості. В той же час малодослідженими
виявилися проблеми практичного застосування психодіагностичного аналізу,
параметрів самоактуалізації. Практично не розглядався рівень
самоактуалізації в період завершення навчання у студентів, хворих на
неврастенію, і вплив на рівень самоактуалізації психокорекційних
засобів. Важливість і актуальність проблеми зумовили вибір теми:
“Психологічні особливості самоактуалізації осіб, хворих на неврастенію”.

Зв’язок роботи з науковими дослідженнями, програмами, темами.

Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з комплексною темою, яка
виконується на кафедрі психології та соціології Київського міжнародного
університету “Соціально-психологічні особливості майбутніх фахівців в
умовах входження України в Європейський простір” і яка є складовою
науково дослідної теми “Особистість в системі сучасних
психолого-педагогічних технологій освіти” (№ 01040003160).

Метою дослідження було виявлення психологічних особливостей
самоактуалізації у осіб, хворих на неврастенію, та обґрунтування
комплексу психокорекційних заходів оптимізації самоактуалізації.

У відповідності з метою дослідження було поставлено такі завдання:

Вивчити та проаналізувати основні концепції самоактуалізації у
вітчизняній та зарубіжній літературі.

Виявити психологічні особливості проявів самоактуалізації у здорових
осіб та хворих на неврастенію.

Визначити рівні самоактуалізації та провести порівняльний і кореляційний
аналізи здорових осіб і хворих на неврастенію.

Запропонувати активні засоби психологічного впливу на осіб, хворих на
неврастенію, і дослідити їх ефективність.

Розробити організаційно-методичні рекомендації для психопрофілактики,
психодіагностики самоактуалізації та психокорекції осіб, хворих на
неврастенію.

Об’єктом дослідження є індивідуальні прояви самоактуалізації в осіб,
хворих на неврастенію.

Предмет дослідження – психологічні особливості самоактуалізації та вплив
комплексу психокорекційних методів на її рівень у хворих на неврастенію.

Для досягнення поставлених мети та завдань було використано такі методи
дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури і практичних
результатів досліджень з цієї проблеми; аналіз та узагальнення
експериментальних даних; констатуючий та формуючий експерименти з
використанням таких методик: для визначення рівня самоактуалізації (СА)
– Самоактуалізаційного тесту (САТ), Короткого індексу самоактуалізації
(КІСА), Ясності Я-концепції (ЯЯК); мотиваційної сфери – методики
Горбачевського і ціннісних Смисложиттєвих орієнтацій; соціальної сфери –
методики Томаса і Лірі; для виявлення індивідуально-психологічних
особливостей – методики Кеттела, Фрайбурзького персонального
опитувальника, Рівня суб’єктивного контролю і Семантичного диференціалу;
методи математичної обробки результатів: порівняльний аналіз з
використанням критерія t – Ст’юдента, кореляційний і факторний аналіз.

Теоретичною та методологічною основою дослідження стали: гуманістична
модель розвитку особистості, в якій джерелом самоактуалізації людини є
її вроджена потреба в самореалізації закладених у ній потенційних
можливостей, що її скеровує сама природа людини (А.Маслоу, К.Роджерс, Е.
Фромм, Е.Шостром, Ф.Перлз, Г.О.Балл) або смисл її життя (В.Франкл,
А.Менегетті, Т.М.Титаренко), суб’єктно-генетичний погляд, який включає
потенціал ідей, розроблених у межах культурологічного і діяльнісного
підходів (В.О.Татенко); психологічна формула розвитку особистості як
активного суб’єкта власного життя і діяльності (С.Л.Рубінштейн,
О.М.Леонтьєв, К.К.Платонов). Загальним підходом, при наявності різних
поглядів, є підхід з позицій принципів детермінізму, єдності
особистості, свідомості і діяльності (Л.С.Виготський, Г.С.Костюк,
О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, А.В.Петровський), системний підхід до
психодіагностичного вивчення психічного розвитку і формування
особистості (Б.Г.Ананьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, Ю.Л.Трофімов,
Л.Ф.Бурлачук, М.Й.Боришевський, Г.В.Ложкін).

Отриманий під час дослідження матеріал аналізувався за допомогою
поняттєвого апарату, який прийнято використовувати в медичній, загальній
та патопсихології (В.М.Русалов, Г.К.Ушаков, І.І.Кон, Л.Ф.Бурлачук,
С.Д.Максименко, А.В.Лібін).

Сучасні уявлення про етіологію і патогенез невротичних розладів
(А.М.Свядощ, Б.Д.Карвасарський, О.С.Чабан, Н.О.Марута), їх
психодіагностику та психокорекцію (Л.Ф.Бурлачук, О.Ф.Бондаренко,
Б.Д.Карвасарський) дали змогу обґрунтувати адекватні методи
психологічної діагностики та корекції осіб, хворих на неврастенію.

Вірогідність та надійність отриманих результатів і висновків
забезпечувались методологічним обґрунтуванням вихідних положень
дослідження; використанням взаємодоповнюючих, адекватних меті та
завданням дослідження, надійних і валідних стандартизованих методик,
репрезентативністю вибірки, застосуванням статистичних критеріїв
значимості експериментальних даних.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що на підставі
емпіричного й теоретичного досліджень набули подальшого розвитку
змістові параметри самоактуалізації особистості і конкретизовано її
особливості щодо осіб, хворих на неврастенію, та у практично здорових
студентів; на підставі порівняльного, кореляційного і факторного аналізу
результатів дослідження доведено ефективність запропонованого комплексу
методів психокорекції та зміни самоактуалізації в осіб, хворих на
неврастенію; удосконалено і проведено апробацію комплексу інформативних
психодіагностичних методик рівня самоактуалізації в контрольній та
експериментальній групах; доведено взаємозв’язок високого рівня
самоактуалізації з нормативними ознаками психічного здоров’я особистості
та показано, що рівень самоактуалізації є індикатором психічного
здоров’я.

Аналіз і узагальнення теоретичних концепцій самоактуалізації особистості
в сучасній психологічній літературі дають підстави для обґрунтування
комплексу методів психодіагностики самоактуалізації і психокорекції
осіб, хворих на неврастенію, втілити комплексний підхід до визначення
критеріїв самоактуалізації в здорових і хворих осіб та поглиблюють
розуміння теоретичних і практичних засад психодіагностики і
психокорекції у конкретної категорії осіб – студентів, випускників
гуманітарного вищого навчального закладу.

Наведені в роботі наукові дані є самостійним внеском автора в
розроблювану проблему.

Практична значущість та впровадження результатів дослідження полягає в
тому, що запропонований і обґрунтований комплекс психодіагностичних
методів самоактуалізації виявився інформативним і може слугувати
індикатором рівня психічного здоров’я при масових обстеженнях студентів;
встановлено особливості рівня самоактуалізації, які пропонуються в
якості психодіагностичних критеріїв для осіб, хворих на неврастенію;
впроваджений комплекс психокорекційних засобів та заходів дає змогу
проводити адекватну психокорекцію з урахуванням індивідуального підходу;
застосування отриманих результатів у психодіагностичній роботі дає змогу
визначати показання щодо необхідної психологічної корекції осіб з
невротичними розладами; за підсумками роботи впроваджено
організаційно-методичні рекомендації щодо психопрофілактики,
психодіагностики рівня самоактуалізації та засобів психокорекції осіб,
хворих на неврастенію.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувались
використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті
та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу
емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів
математичної статистики із залученням сучасних програм оброблення даних.

Апробація результатів проходила на щорічних наукових конференціях
аспірантів Львівського національного університету ім. Івана Франка; на
другому з’їзді психологів України (м. Київ,1995 р.); на сьомій
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Духовність та злагода в
Українському суспільстві на перехресті тисячоліть” (м. Київ, вересень
1999 р.); на Польсько-Українській конференції “Психологія Львівська і
Варшавська: вчора – сьогодні – завтра” (м.Варшава, 2000 р.);
Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій 10-тій річниці
Незалежності України “Суспільно-історичні засади становлення державності
України в ХХ ст.” (м. Київ, 25 квітня 2001 р.); на науковому семінарі
лабораторії “Загальна та етнічна психологія” Інституту психології ім.
Г.С.Костюка АПН України (м. Київ, 27 квітня 2001 р.); Міжнародній
науково-практичній конференції „Подолання суперечностей в умовах
європейського шляху розвитку України” Київський міжнародний університет
(м. Київ, 19-20 квітня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній
конференції „Шляхи євроінтеграції України” Київський міжнародний
університет (м. Київ, 17-18 квітня 2004 р.).

Впровадження у практику. Результати дослідження впроваджено під час
диспансерних обстежень студентів, використано при розробці навчальних
курсів з “Медичної психології” в Львівському національному університеті
ім. Івана Франка, “Практикуму з психології” у Київському міжнародному
університеті та під час підготовки військових психологів у Військовому
гуманітарному інституті НАОУ і військових психофізіологів та лікарів в
Українській медичній академії. Впровадження підтверджено відповідними
актами.

Публікації. Зміст та основні положення дисертації відображено в 8
статтях, 6 із яких опубліковано у фахових виданнях.

Особистий внесок автора в наукову працю, яка виконана у співавторстві,
полягає в розкритті можливостей практичного застосування особливостей
самоактуалізації, шляхів та методів сімейної психокорекції та
психотерапії у осіб, хворих на неврастенію, складає 70%.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох
розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної
літератури, додатків. Робота виконана на 228 сторінках комп’ютерного
тексту. Ілюстрована 5 рисунками і 44 таблицями, які винесені в додатки.
Бібліографія містить роботи українських та зарубіжних авторів, усього
220 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь розробленості проблеми,
визначено мету, об’єкт та предмет дослідження, сформульовано завдання,
розкрито науково-теоретичну основу дослідження, висвітлено наукову
новизну, теоретичне і практичне значення роботи, описано форми апробації
результатів досліджень.

Перший розділ – “Проблема самоактуалізації як предмет наукового
аналізу”.

Глибоку розробку поняття “самоактуалізації” (СА) отримало в працях
А.Маслоу. Вважаючи самоактуалізованих людей психічно здоровими, автор
описує їх характеристики: розвинена здатність до адекватного сприйняття
себе, інших і світу в цілому; демократична структура характеру; висока
здатність до творчості та ін.

Своєю появою теорія самоактуалізації викликала пожвавлення інтересу в
науковому світі до проблем психічно здорової, творчої, повноцінно
функціонуючої людини. З різних позицій СА піддавалась критиці,
перегляду, уточненням. Хоча полеміка навколо характеристик СА триває,
існує загальна згода щодо більшості характеристик психічно здорової,
самоактуалізованої особистості.

На відміну від попередніх психологічних шкіл, запропонований
гуманістичною психологією погляд на людську природу є оптимістичний.

Відсутність психотичних і невротичних проявів, може бути лише
необхідною, але аж ніяк не достатньою умовою, щоби вважати особистість
здоровою. В дослідженнях здорової особистості представниками
гуманістичного напрямку заслуговує уваги пошук позитивних критеріїв
психічного здоров’я (Е.Фромм, Г.Олпорт, В.Франкл, К.Роджерс, А.Елліс).

Поняття психічного здоров’я нерідко поєднується з поняттям зрілості. За
Е.Фроммом, психічно здорова людина – це зріла, продуктивна людина; за
Г.Олпортом, здоровій особистості притаманна активна позиція у ставленні
до дійсності, доступність досвіду свідомості, самопізнання, здатність до
абстракції, постійний процес індивідуалізації, стійкість до фрустрацій,
функціональна автономія рис. В. Франкл стверджує, що здорова особистість
здатна взяти на себе відповідальність за своє життя і визначення власної
долі, віднайти істинний сенс життя і зреалізувати його, така людина
свідомо контролює своє життя і долає тривогу за себе. К. Роджерс
розглядає як “повноцінно функціонуючу” особистість, яка відкрита світу,
новому досвіду, має відчуття психологічної свободи, турбується про людей
і завжди готова надати допомогу іншому, прагне до цілісності, до тісного
духовного зв’язку з людьми. А.Елліс перераховує 14 атрибутів, які
загалом виступають як аспекти самоактуалізації. Серед них –
самоусвідомлення, неконформність, толерантність, креативність і
суспільний інтерес. За наявності розходжень щодо бачення ідеалу психічно
здорової, самоактуалізованої особистості існує згода, що така
особистість свідомо контролює своє життя. Вона здатна свідомо керувати
своєю поведінкою і розпоряджатися власною долею. Ці ж характеристики
включаються в модель гармонійної, психологічно вільної особистості, для
якої характерне прагнення до самоактуалізації, пошуку сенсу життя,
домінування вищих цінностей, здатність до самокерування поряд з
ознаками, які перераховано А.Еллісом (Г.О.Балл).

Наявність концепції позитивного ментального/духовного здоров’я і
оптимального функціонування є величезною цінністю, незважаючи на деякі
неузгодження в поглядах щодо ідеалу особистості. На думку ряду
дослідників, категорія самоактуалізації є найбільш суперечливою і мало
розробленою, хоча вона і виступає операційним аналогом особистісної
зрілості (Л.Я.Гозман, М.В.Кроз, Г.О.Балл). Водночас в медичній
психології залишається практично не вивченою проблема рівня
самоактуалізації в комплексі психодіагностичної симптоматики невротичних
синдромів

У сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі визначено такі
психологічні особливості осіб з невротичними розладами: функціонування
пізнавальних психічних процесів, інтелекту суттєво не порушується, тобто
не є специфічним розладом; характерним є порушення цільової структури
діяльності і самооцінки, недостатність афективно-вольової сфери, низький
рівень активності, працездатності.

Проблема психодіагностики рівня самоактуалізації, психопрофілактики і
психокорекції невротичних розладів у студентської молоді є недостатньо
вивченою в теоретичному і, особливо, практичному аспектах. Тому ми
вважаємо доцільним і необхідним запропонувати комплекс заходів і засобів
усунення невротичних проявів та поліпшення психічного здоров’я
студентів.

Другий розділ – “Організація роботи та методи емпіричного дослідження
самоактуалізації і психокорекції осіб з проявами неврастенії”.

Теоретичною та методологічною основою дослідження стали принципи
детермінізму, єдності особистості, діяльності і свідомості
(С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв); системний підхід до вивчення психічного
розвитку і формування особистості (Б.Г.Ананьєв, Б.Ф.Ломов); розгляд
особистості як активного суб’єкта власної життєдіяльності
(С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, К.О.Абульханова-Славська,
А.В.Брушлинський, К.К.Платонов); положення гуманістичної психології про
самоактуалізацію та особистісне зростання (А.Маслоу, К.Роджерс,
Г.Олпорт).

Для діагностики самоактуалізації ми використовували комплекс, який
включав такі методики: самоактуалізаційний тест; короткий індекс
самоактуалізації, методику “ясність Я-концепції”; опитувальник мотивації
В.К.Горбачевського; методику смисложиттєвих орієнтацій; методики
багатофакторного дослідження особистості Р.Кеттела; Фрайбурзький
персональний опитувальник; методики діагностики рівня суб’єктивного
контролю Дж.Роттера; особистісного диференціалу; діагностики типу
поведінки в конфліктних ситуаціях К.Томаса; діагностики міжособистісних
відносин Лірі.

Слід зазначити, що нами проведена психометрична апробація методик
“Короткий індекс самоактуалізації” та “Ясність Я–концепції”, вивчено
валідність, надійність цих методик, здійснена їхня стандартизація.

При доборі методик ми користувались основними принципами використання
психодіагностичних методик та рекомендаціями зі складання комплексу
методик (Л.Ф.Бурлачук, Є.П.Савченко, 1995.). Нами були застосовані
методики, які відповідають меті і завданням дослідження, більша частина
яких досить відома і використовувалася раніше, має надійну теоретичну
базу і є інформативною щодо виявлення особливостей самоактуалізації.

За даними нашого дослідження, суттєвими умовами самоактуалізації
особистості є адекватна самоповага, впевненість у собі, добре розвинені
комунікативні здібності, творчість, відсутність сором’язливості,
тривожності, страхів, комплексу неповноцінності. Тим часом у хворих на
неврастенію проявляються: неефективна міжособистісна взаємодія,
утруднення адаптації, зниження життєвого тонусу, сором’язливість,
агресивність, невпевненість, побоювання, тривожність, конфліктність,
неадекватна самооцінка і т.ін. Тому завданнями нашої психокорекційної
програми є підвищення можливостей самоактуалізації в осіб, хворих на
неврастенію і корекція комунікативної, емоційно-вольової і поведінкової
сфер особистості.

В основі нашої психокорекційної роботи лежали індивідуальні та групові
підходи, в яких ми реалізували такі принципи: принцип єдності корекції і
діагностики; принцип нормативності розвитку; принцип корекції “згори
вниз”; принцип корекції “знизу вгору”; принцип системності розвитку
психічної діяльності; діяльнісний принцип корекції (Б.Д.Карвасарський,
Л.Ф.Бурлачук, О.Ф.Бондаренко, О.О.Осипова).

Суть індивідуальної терапії становив оригінальний метод, розроблений
німецьким психотерапевтом Х.Льойнером, в концептуальній основі якого
лежить теорія класичного психоаналізу і його сучасного розвитку – аналіз
несвідомих і передсвідомих конфліктів, афективно – інстинктивних
імпульсів, процесів і механізмів захисту, аналіз онтогенетичних форм
конфліктів раннього дитинства, аналіз перенесення і контрперенесення.

Психотерапевтична дія методу базується на розкритті несвідомих
конфліктів, поширюється на сфери творчого розвитку і задоволення
архаїчних потреб. У змісті образів можна побачити символічне
представлення несвідомих або передсвідомих конфліктів. Компромісні
утворення між афективно–інстинктивними імпульсами і захисними процесами
відображають як актуальні емоційні проблеми, так і генетичні глибинні
форми конфліктів, що беруть початок у ранньому дитинстві. Психіка
спонтанно, образно намагається виразити себе у своїх оптичних фантазіях.
В образах з’являються часто неусвідомлювані людиною сторони її психіки.
Мінімальні зміни внутрішнього стану одразу ж відображаються в зміні
образів.

Кататимне переживання образів – це один із терапевтичних методів, де
значну роль відіграє саме переживання, в цьому полягає його основна
суть. Людська фантазія у творчій формі здатна несвідомо розв’язувати
проблеми.

Другою складовою нашої психокорекційної програми було застосування
групових методів, корекційна дія яких зумовлена механізмами
конфронтації, научіння, коригуючих емоційних переживань. В основі наших
психокорекційних занять лежали соціально-психологічний та асертивний
тренінги, спрямовані на розвиток комунікативних здібностей, рефлексивних
навичок, підвищення впевненості в собі, збільшення активності,
самоповаги та ін. Метою роботи наших груп було усвідомлення і повна
реалізація того потенціалу особистісного та інтелектуального розвитку,
який закладено в кожній людині. Досягнення даної мети здійснювалось за
допомогою групової дискусії, рольових ігр, вербальних та невербальних
вправ.

Для реалізації завдань нашого дослідження та вивчення особливостей
самоактуалізації осіб, хворих на неврастенію, робота виконувалася в три
етапи.

На першому етапі ми вивчали й аналізували основні концепції
самоактуалізації та теоретичні підходи до напрямів психодіагностики
самоактуалізації в осіб з невротичними розладами. Проведено
психометричну апробацію методик дослідження самоактуалізації “Короткий
індекс самоактуалізації” та “Ясність Я-концепції”. Дібрано та науково
обґрунтовано комплекс психодіагностичних методик для вивчення рівня
самоактуалізації, який включає: Самоактуалізаційний тест; “Короткий
індекс самоактуалізації”; “Ясність Я-концепції”; опитувальник мотивації
В.К. Горбачевського; методики Смисложиттєвих орієнтацій; багатофакторне
дослідження особистості Р.Кеттела (форма С); Фрайбурзький персональний
опитувальник (FPI, форма В); методики діагностики типу поведінки
особистості в конфліктних ситуаціях К.Томаса (адаптація Н.В.Гришиної);
діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж.Роттера (адаптація
Є.Ф.Бажина, С.А.Галинкіної, О.М.Еткінда); визначення міжособистісних
відносин Лірі.

Запропоновано і впроваджено комплекс індивідуальних психокорекційних
вправ та групової корекції, які спрямовано на підвищення можливостей
самоактуалізації, поліпшення комунікативної, поведінкової та
емоційно-вольової сфери в осіб, хворих на неврастенію.

Психокорекційна робота проводилася такими методами: кататимне
переживання образів (символдрама); соціально-психологічний тренінг;
тренінг формування вмінь. На другому етапі проводили дослідження рівня
самоактуалізації в здорових (контрольна група №1, 160 чоловік) та хворих
на неврастенію (контрольна група №2, 109 чоловік) і здійснювали їх
порівняльний аналіз з метою визначення особливостей самоактуалізації в
осіб, хворих на неврастенію.

На третьому етапі роботи проведено формуючий експеримент з метою
підвищення самоактуалізації, усунення невротичних проявів та вивчення
ефективності активних методів психологічного впливу (експериментальна
група 49 чоловік). Розроблено організаційно-методичні рекомендації
психопрофілактики, психодіагностики та психокорекції осіб з
неврастенією.

У третьому розділі – “Аналіз результатів емпіричного дослідження
психологічних особливостей та оптимізації самоактуалізації осіб, хворих
на неврастенію” – досліджувався рівень самоактуалізації та вплив
корекційних методів хворих на неврастенію, здійснено порівняльну та
кореляційну характеристику отриманих даних, їх факторний аналіз і
доведено ефективність проведеної психокорекції.

4

\

?

U

&(?Uf

2

4

?

O

d

???????’

o

??????????

dh`„A

ї у них на 31,7%, а показника Ясності Я–концепції – на 23,3% нижчий, ніж
у здорових осіб (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020