.

Психологічні аспекти розумової працездатності молодших школярів, які навчаються під час лікування у психоневрологічному стаціонарі: Автореф. дис… ка

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2727
Скачать документ

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

СТЕЦЕНКО Надія Дем’янівна

УДК 151.7

ПСИХОЛОГIЧНI АСПЕКТИ РОЗУМОВОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТI
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРIВ, ЯКI НАВЧАЮТЬСЯ ПIД ЧАС
ЛIКУВАННЯ У ПСИХОНЕВРОЛОГIЧНОМУ СТАЦIОНАРI

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Київ – 1999

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Вінницькому державному медичному університеті імені М.I.Пирогова та Вінницькому медичному коледжі імені Д.К.Заболотного, Міністерство охорони здоров’я України.

Наукові керівники:
– доктор психологічних наук, професор
КОМПАНЕЦЬ Володимир Степанович,
Вінницький державний медичний університет імені М.I.Пирогова,
завідувач курсу екстремальної медиц謬¬ни
– кандидат медичних наук, доцент
ТАРАСЮК Володимир Семено¬вич,
Вiнницький медичний коледж iм. акад. Д.К.Заболот¬¬¬ного,
директор.

Офiцiйнi опоненти:
– доктор психологічних наук, професор
Скрипченко Олександр Васильович,
Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова,
кафедра психології, професор.
– доктор педагогічних наук, професор
Федоришин Борис Олексійович,
Інститут педагогіки та психології професійного
навчання, завідувач відділу.

Провiдна установа:
Інститут психології імені Г.С.Костюка, лабораторія вікової фізіології
і шкільної гігієни та лабораторія психології навчання, АПН України,
м. Київ.

Захист вiдбудеться ” 18 ” лютого 1999 року о 14-30 г¬динi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради К 26.053.02 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (252601, м. Київ, вул. Пирогова, 9).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (252601, м. Київ, вул. Пирогова, 9).

Автореферат розiсланий ” 18 ” січня 1999 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Л.В.Долинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Природнє, i ні у кого не викликає сумніву, твердження, що забезпечення високої працездатності школярів при збереженні їх психічного i фізичного здоров’я протягом всього періоду навчання є одним з першорядних завдань в сучасній школі. Це знайшло відображення у Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХI століття”).
Це стосується i тих учнів, які мають у психічному здоров’ї такі тимчасові розлади, як граничні непсихотичнi стани або не⬬¬рози (Н.А.Барышникова, М.С.Гнатишин, Б.В.Зейгарник та iн.). Школярі, які хворі на неврастенію та інші неврози, не завжди є пацієнтами відповідних спеціалістів (психологів, психоневрологів i психіатрів) і продовжують навчатись в школі за звичайною про㬬¬рамою. Навчання ж тієї частини дітей, які лікуються в психоне⬬¬рологічному стаціонарі, юридично не регламентовано.
Статистичні дані свідчать, що понад 75% молодших школярів мають різні психоневрологічні розлади (Н.А.Буняк, Н.В.Довгоп¬люк, А.И.Нягу та iн.). Однак, психологічна служба та педагогічні колективи загальноосвітніх шкіл, на жаль, практично не займають¬¬¬ся питаннями своєчасної профілактики i діагностики неврозів, які викликають розлади розумової працездатності учнів та знижують їх академічну успішність (В.С.Компанець, В.С.Тарасюк та ін.). Нବ¬самперед, це торкається учнів молодшого шкільного віку, коли інтенсивно розвивається організм дитини та формуються риси особистості.
Актуальність та нерозробленiсть даної проблеми в психол¬го-педагогічній літературі зумовили вибір саме такої теми нашого дослідження як “Психологічні аспекти розумової працездатності молодших школярів, які навчаються під час лікування у психоневрологічному стаціонарі”.
Тема входить до плану НДР Вінницького державного медичного університету імені М.І.Пирогова та затверджена бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 20.11.1997 року).
Об’єкт дослідження – розумова працездатність молодших школярів.
Предмет дослідження – психологічні особливості розумової працездатності хворих на невроз молодших школярів, які навчають¬¬¬ся під час лікування у психоневрологічному стаціонарі.
Мета дослідження – експериментально обгрунтувати доцільність та особливості навчання молодших школярів, які хворіють на невроз, під час їх лікування у психоневрологічному стаціонарі.
Гіпотеза дослідження.
Припинення навчальної діяльності учнями, хворими на невр¬зи, під час перебування в умовах психоневрологічного стаціонару призводить до розладу умовно-рефлекторних механізмів, що забезп嬬¬чують їх розумову працездатність, зокрема, знижуються навчальні навички, уміння та знання, які не є стійкими у молодших школярів. Тому індивідуально підібране дозоване i своєчасне на⬬¬чальне навантаження цієї категорії хворих під час їх лікування буде як лікувальним фактором у комплексі лікувальних заходів, так i сприятиме адаптації учня після його повернення до школи, що буде запобігати також відновленню неврозу та зниженню академічної успішності.
Відповідно до мети та гіпотези дослідження визначені такі основні завдання:
– вивчити стан досліджуваної проблеми в теорії i практиці навчання та визначити поняття “Розумова працездатність (хворих на невроз учнів)”;
– вивчити стан, динаміку та кореляційні зв’язки психолого-фізіологічних показників розумової працездатності хворих на невроз школярів, які навчаються під час лікування в умовах психоневрологічного стаціонару;
– встановити нормативні психолого-фiзiологiчнi показники розумової працездатності здорових дітей молодшого шкільного віку;
– розробити та впровадити у практику “Спосіб психолого-педагогічної оцінки відновлення розумової працездатності хворих на невроз учнів”.
Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження були фундаментальні положення психології та психофізіології, а також принципи: детермінізму i розвитку, єдності особистості, діяльності та свідомості (А.Н.Леонтьев, С.Л.Рубинштейн); систе쬬¬ного підходу у вивченні особистості (Б.Г.Ананьев, Б.Ф.Ломов), в тому числі з позиції теорії функціональних систем (П.К.Анохин) i психологічного та психофізіологічного змісту навчальної діяльності (О.В.Скрипченко, Б.О.Федоришин); науковості та єдності теорії i практики психолого-педагогічного дослідження (Л.С.Виготс¬¬¬кий, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, Г.В.Ложкiн); суспільної обумовленості онтогенетичного розвитку людини (А.В.Петровский) та iн.
Методи та організація дослідження. В процесі дослідження використовувався комплекс методів: лонгiтудинальний, експеримен¬¬¬тальний, графологічний, логiко-статистичний і математичний методи обробки одержаних даних та iн.
Обстежувалися три групи молодших школярів:
– учні, хворі на неврози (неврастенію), які навчалися (ос¬¬¬новна група – 45 чол.) та, які не навчалися (контрольна група ¬¬¬45 чол.) під час стаціонарного лікування у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні (1988-1989, 1989-1990, 1990-1991 навчальні роки);
– здорові учні (30 чол. – одні й ті ж особи) перших, других та третіх класів загальноосвітніх шкіл I ступеня Вінницької області.
Всього виконано 4950 досліджень, з них: 3600 за участю хв¬рих на неврози дітей та 1350 – здорових дітей.
Вірогідність і надійність. результатів дослідження, обгрун¬¬¬тованiсть висновків та рекомендацій забезпечені використанням відповідних методів, адекватних предмету, меті, завданням дослідження. Висновки базувалися на результатах статистично знବ¬чущих зрушень показників, які вивчалися, даних апробації i багаторічного (біля 10 років) використання результатів дослідження у практиці, ідентичності умов дослідження та кількісній i якісній репрезентативності досліджуваних.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше отримана психолого-фiзiологiчна характеристика та показники розумової працездатності, їх кореляційні зв’язки у хворих дітей на невр¬зи, які навчаються та не навчаються в період їх лікування у психоневрологічному диспансері. Визначено організаційно обумовлені етапи за впливом неврозу на стан розумової працездатності та особливості цього впливу, характерні для кожного з етапів (п嬬¬редстацiонарного, стаціонарного та пiслястацiонарного). Отримані нормативні показники розумової працездатності здорових дітей м-лодшого шкільного віку, якими є середньотижневі дані, отримані при обстеженні здорових учнів молодших класів у період літніх канікул через місяць після закінчення занять у школі. Встановл嬬¬но спосіб психолого-педагогічної оцінки відновлення розумової працездатності хворих на невроз учнів, який базується на зіста⬬¬ленні поточних (чи кінцевих) її показників з нормативними вел謬¬чинами.
Теоретичне значення роботи полягає у доповненні i поглибленні положень вікової та педагогічної психології щодо особл謬¬востей навчальної діяльності хворих на неврози дітей, які до⬬¬готривало лікуються у психоневрологічному стаціонарі; уточненні поняття розумової працездатності з урахуванням хворобливого стବ¬ну організму учнів молодших класів та доведенні теоретичної знବ¬чущості нормативних показників розумової працездатності молодших школярів, які хворіють на неврози.
Практичне значення полягає в тому, що автор довів можливість навчання дітей, хворих на неврози (неврастенію) за змістом навчальної програми загальноосвітньої школи I ступеня в умовах психоневрологічного стаціонару, а також роль індивідуального дозованого навантаження як елемента лiкувально-вiдновлю¬¬¬вальних заходів та розробив практичні рекомендації.
В практику впроваджена раціоналізаторська пропозиція “Спосіб психолого-педагогічної оцінки відновлення розумової працездатності хворих дітей в умовах Школи-лiкарнi психоневрологічного типу” (Посвiд. N 2 від 22.01.1991 р.). Отримані р嬬¬зультати використовуються в системі народної освіти України (Акт про впровадження від 01.11.1990 р.) і народної освіти та охорони здоровя Вінницької області.
Особистий внесок автора полягає у виявленні психолого-педагогічних особливостей розумової працездатності хворих на невроз учнів молодших класів та обгрунтуванні доцільності індивідуального дозованого їх навчання за змістом відповідних навчальних програм загальноосвітньої школи I ступеня, а також у встановленні вікових нормативних психолого-фiзiологiчних показників р¬зумової працездатності здорових учнів та показників розумової працездатності хворих на невроз учнів.
Положення, що винесені на захист:
– Розумова працездатність (хворих на невроз учнів) – це тବ¬ка властивість особистості, що базується на психофізіологічних можливостях організму, формується під впливом ендогенних факторів, у тому числі таких, як невроз, а також екзогенних ситуацій i виявляється у функціональній здатності особистості в пе⬬¬ний момент виконувати розумову роботу на рівні, детермінованому тяжкістю неврозу;
– Лiкувально-навчальний процес, здійснюваний у психоневрологічному стаціонарі та віддалений його ефект, призводять до підвищення розумової працездатності хворих на невроз (неврастенію) молодших школярів i свідчать про доцільність їх навчання в зазначених умовах;
– Спосіб психолого-педагогічної оцінки відновлення розум¬вої працездатності хворих на невроз учнів, котрий базується на зіставленні поточних (чи кінцевих) її показників з нормативними величинами, є чутливим i надійним способом у виявленні зсувів розумової працездатності під впливом лікування та навчального навантаження.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Матеріали дисертації апробовані на спільному засіданні циклу екстремальної медицини, кафедри психіатрії та медичної психології Вінницького державного медичного університету імені М.I.Пирогова, Вінницького медичного коледжу імені акад. Д.К.Заболотного та кафедри психології Вінницького держа⬬¬ного педагогічного університету (1994, 1998) та iн.
Основні положення дисертації доповідалися на наукових фор󬬬мах, у тому числі: YI, YII, YIII та XI об’єднаних мед謬¬ко-технiчних конференціях з міжнародною участю (Вінниця; Київ ¬¬-1988, 1989, 1990 та 1993); республіканській конференції “Психодіагностика – вчителю” (Харків, 1989); міжвузівській науково-практичній конференції “Психолого-педагогічні основи активізації навчально-пiзнавальної діяльності” (Вінниця, 1992), науково-практичних конференціях Вінницького вузівського центру (1993, 1997, 1998) та iн.
Публікації. З теми дисертації опубліковано 13 наукових праць, у тому числі, один методичний посібник.
Фрагмент дисертаційної роботи на тему: “Школа-лiкарня ¬¬¬психолого-педагогічний та лiкувально-реабiлiтацiйний центр” зବ¬хищений Дипломом II ступеня ВДНГ УРСР (1990) та Посвідченням на рацпропозицію №2 від 22.01.1991 р.
Структура та обсяг дисертації. Дисертацiя складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, рекомендацій, списку вик¬ристаної літератури (205 джерел) та семи додатків. Робота проілюстрована 9 малюнками та 62 таблицями, які займають 50 сторінок (з них – 30 сторінок додатків). Загальний об’єм дисертації – 182 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтована актуальність роботи, визначені об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання, методи, теоретичні основи дослідження, наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, сформульовані положення, що виносяться на зବ¬хист, приведені відомості про апробацію та впровадження резуль¬¬¬татів дослідження, структуру та об’єм дисертації.
Розділ перший. “Розумова працездатність, її психологічні аспекти в нормі та граничних неврозоподібних розладах у молодших школярів”, присвячений теоретичному аналізу психологічної, пс謬¬хофізіологічної, психолого-педагогічної літератури з теми дисе𬬬тації.
В огляді літератури з критичним висвітленням робіт з досліджуваної теми, розглядається сучасний стан проблеми розум¬вої працездатності (поняття, динаміка, періоди, стадії), зокр嬬¬ма, психологічних та психофізіологічних її показників у молодших школярів, які не мають (М.В.Антропова, В.А.Бузунов, Е.К.Глушк¬ва, В.П.Загрядский, В.В.Компанець, Н.Д.Корольова, А.О.Навакат謬¬кян, H.Scheteling та ін.) та мають вади у стані здоров’я псих¬неврологічного плану, такі як неврози (А.Б.Аюрова, Г.Ф.Кумарин, Г.К.Ушаков та ін.). Викладені в узагальненні відомості про норму здоров’я (В.Г.Бочков, А.А.Корольков, В.П.Петленко, М.И.Резник, Н.И.Стрельцов, В.А.Фролов, Y.Martinius та ін.) та граничні неשּׁ¬сихотичні стани організму (Р.М.Баевский, В.Я.Гиндикин, М.С.Гнବ¬тишин, Б.В.Зейгарник, В.В.Ковалев, A.Werford та ін.), що впливବ¬ють на розумову працездатність. Наведені методичні прийоми пс謬¬хологічної діагностики розумової працездатності, що використов󬬬ються для її вивчення у нормі та патології (В.Я.Анфимов, Е.Ф.Бବ¬жин, П.Д.Белоус, Б.В.Зейгарник, В.С.Компанец, Б.Д.Покровский, В.В.Поляруш, P.Bartlett, D.Kahneman та ін.).
Доведена практична відсутність як у вітчизняній, так і зବ¬рубіжній літературі (Н.А.Барышникова, Г.Н.Сердюковская, Р.В.Б¬гатирьова, P.Tyson, A.Werford та ін.) відомостей про доцільність використання навчального навантаження при неврозах школярів як лікувально-відновлюючого фактора в комплексному їх лікуванні та необхідність досліджень з цієї теми.
Розділ другий: “Методичні прийоми та організація досліджен¬¬¬ня”, присвячений опису методів дослідження та їх організації. Був застосований комплекс методичних прийомів, які нині широко використовуються для вивчення розумової працездатності та втоми молодших школярів (В.В.Войтенко, Л.С.Дякова, В.С.Компанець, Н.Д.Корольова, В.С.Тарасюк та ін.).
Були використані методики дослідження як прямих, так і неשּׁ¬рямих показників розумової працездатності:
– вивчення власне розумової працездатності (за даними акବ¬демічної успішності);
– методика вивчення довільної уваги (за даними коректурної проби);
– методика визначення зорового відчуття (за даними критич¬¬¬ної частоти злиття світлових мерехтінь – КЧСМ);
– методика дослідження короткочасної пам’яті (за даними тесту “Запам’ятовування десяти слів”);
– методика визначення відчуття втоми (за даними суб’єкти⬬¬ного шкалювання розумової втоми).
Вивчались також дані з історії хвороби, характеристики в謬¬хователів, вчителів та ін.
Статистична обробка результатів дослідження проводилася різницевим способом варіаційної статистики. Використовувався к¬реляційний аналіз та ін. (Р.Н.Бирюкова, Р.М.Баевский та ін.).
Організація дослідження.
З усіма обстежуваними проводилися ознайомчі, методичні та основні (залікові) дослідження. Обстежувалися діти чоловічої та жіночої статі – учні перших, других та третіх класів загальн-освітніх шкіл, у віці 7-10 років. Були створені три групи обст嬬¬жуваних.
Основна група – це школярі, які хворі на невроз (неврас¬¬¬тенію) та які навчалися під час стаціонарного лікування.
Контрольна група – хворі на невроз школярі, які перебували у той же час на лікуванні у психоневрологічній лікарні (але при цьому не навчалися).
Нормативна група – це здорові учні молодших класів. Обст嬬¬жування дітей цієї групи здійснювалося у канікулярний період (через місяць після закінчення навчань у школі – 1985-1986, 1986-1987 та 1987-1988 навчальні роки).
Лікування хворих здійснювалося лікарями-спеціалістами з врахуванням діагнозу. Навчання було індивідуальним та проводил¬ся вчителями Вінницьких СШ № 3 та № 15.
Обстеження хворих дітей основної та контрольної груп з м嬬¬тою визначення стану їх розумової працездатності проводилося як до початку лікування, так і після лікування. При цьому діти ос¬¬-новної групи обстежувалися як до, так і після уроків, а діти контрольної групи у той же час (але без навчального навантажен¬¬¬ня).
З метою виявлення динаміки показників, що вивчаються, були використані спеціальні принципові код-схеми їх зіставлення. Тବ¬кож виявлялися кореляційні зв’язки психолого-фізіологічних п¬казників розумової працездатності.
Обстеження здійснювалося в однакових санітарно-гігієнічних, метео- та екоумовах.
Розділ третій: “Динаміка психологічних показників розумової працездатності молодших школярів, які навчаються під час лік󬬬вання в умовах психоневрологічного стаціонару”.
Приведені дані застосованого комплексу методичних прийомів дослідження, як при обстеженні здорових молодших школярів (но𬬬мативна група), так і хворих на невроз (основна та контрольна групи). З метою виявлення загальних закономірностей були піддані якісному і кількісному аналізу тільки статистично вірогідні зс󬬬ви показників або близькі до них стійкі тенденції. Вивчався вплив навчально-лікувального процесу (основна група) та лік󬬬вального процесу (контрольна група) на стан довільної уваги, з¬рового відчуття, короткочасної пам’яті, відчуття втоми, акବ¬демічну успішність. Отримані експериментальні дані свідчать про наявність динаміки психолого-фізіологічних показників розумової працездатності у хворих обох груп. Виявлені тенденції та суттєві відмінності між даними цих груп та даними нормативних величин показників, що вивчаються.
Визначено три основні організаційно обумовлені етапи псих¬лого-фізіологічного реагування дитячого організму на вплив так¬го хворобливого стану як невроз (неврастенія), що призводить до зміни розумової працездатності:
– передстаціонарний етап (по суті це пік негативного впливу неврозу на розумову працездатність учня);
– стаціонарний етап (власне лікувально-навчальний або лік󬬬вальний процес);
– післястаціонарний етап (віддалений ефект психолого-педବ¬гогічних та лікувально-відновлювальних заходів).
Розділ четвертий: “Характеристика розумової працездатності молодших школярів, які навчаються під час їх лікування у псих¬неврологічному стаціонарі”.
У хворих на невроз (неврастенію) молодших школярів на етапі наявності медико-психологічних показань щодо стаціонарного лік󬬬вання (передстаціонарний етап) мають місце суттєві зміни псих-логічних показників розумової працездатності (у порівнянні з нормативними величинами), такі як:
– вірогідне зниження продуктивності та стійкості довільної уваги;
– вірогідне зниження зорового відчуття, лабільності та рух¬¬¬ливості нервових процесів;
– вірогідне зниження об’єму та якості короткочасної пам’яті;
– вірогідна наявність відчуття втоми;
– зниження (від тенденції до достовірності) бала акବ¬демічної успішності (рис. 1, позиція Р – річна успішність).
За даними використаної нами комплексної методики на стаціонарному етапі – етапі реалізації лікувально-навчальних зବ¬ходів щодо основної групи, – було встановлено (на відміну від контрольної групи):
– чітку тенденцію до збільшення продуктивності довільної уваги. При цьому продуктивність довільної уваги у учнів перших класів статистично не відрізняється від нормативної величини;
– тенденцію до підвищення зорового відчуття, яка досягає вірогідності у учнів третіх класів, що також свідчить про збіль¬¬¬шення лабільності та рухливості нервових процесів;
– підвищення (на рівні як тенденції, так і вірогідності) академічної успішності молодших школярів (рис. 1, позиції Р – 1 чв.).
За результатами денної різницевої величини (ДРВ), внаслідок дії індивідуального дозованого навчального навантаження дітей після лікувально-навчальних заходів, виявлено:
– виражену тенденцію до підвищення зорового відчуття, лабільності і рухливості нервових процесів;
– має місце статистично достовірна наявність відчуття втоми у учнів других та третіх класів.
Отримані дані свідчать про те, що навчальна робота, зокр嬬¬ма, денне навчальне навантаження, викликало активізацію довіль¬¬¬ної уваги та зорового відчуття, що супроводжується відчуттям р¬зумової втоми, але ще не у тому ступені вияву, щоб їх знизити (загальмувати). Це, в свою чергу, підтверджує активну розумову (творчу) роботу учнів на уроках.
Денне навчальне навантаження не викликало активізацію к¬роткочасної пам’яті. На нашу думку, це пов’язано з тим, що пам’ять як найбільш древня морфофункціональна структура (гіпп¬камп), потребує більшого активуючого впливу, наприклад, психол¬го-педагогічного, для її позитивного вияву.
Оцінюючи вплив на розумову працездатність лікувально-на⬬¬чального процесу, в тому числі, денного навчального навантажен¬¬¬ня, доцільно, як ми розуміємо, враховувати також і так званий віддалений ефект їх дії, який спостерігається у канікулярний період (післястаціонарний етап) – у порівнянні з нормативними величинами.
Встановлено:
– вірогідне збільшення продуктивності довільної уваги, п¬казники якої вже не мають суттєвої різниці з нормативними вел謬¬чинами. У учнів третіх класів спостерігається вірогідне збіль¬¬¬шення стійкості довільної уваги;
– стійку тенденцію до зростання зорового відчуття, лабіль¬¬¬ності та рухливості нервових процесів. Дані КЧСМ у учнів третіх класів досягли нормативних величин;
– вірогідну спрямованість наближення до нормативних величин показників об’єму та якості короткочасної пам’яті, особливо, у учнів третіх класів;
– вірогідне зниження відчуття втоми з вираженою тенденцією наближення до його відсутності;
– перехідну близьку до вірогідності тенденцію підвищення академічної успішності ( рис. 1, позиції Р – 1 чв.).
Наведені дані дають підстави говорити про існування віддବ¬леного ефекту (через 1,5-2 місяці) лікувально-навчального проц嬬¬су (в умовах психоневрологічного стаціонару) щодо хворих на не⬬¬роз (неврастенію) молодших школярів. Цей віддалений позитивний лікувально-відновлювальний ефект є, на нашу думку, не тільки д¬казом дієвості лікувально-навчального заходу, але й здатністю організму людини самовиліковуватися від неврозів, котрі за етіопатогенезом є тимчасовими непсихотичними вадами особистості.
Загальною характерною особливістю кореляційних зв’язків п¬казників розумової працездатності дітей хворих на невроз, які перебувають на стаціонарному лікуванні (основна і контрольна групи) є наявність прямих (при відсутності обернених) кор嬬¬ляційних зв’язків цих показників з перевагою кількості вірогідних випадків.
Створений нами та впроваджений “Спосіб психолого-педବ¬гогічної оцінки відновлення розумової працездатності хворих дітей в умовах Школи-лікарні психоневрологічного типу”, передбବ¬чає такі ланки алгоритму своєї реалізації:
“А” – встановлення вихідних нормативних показників розум¬вої працездатності;
“Б” – виявлення динаміки показників розумової працездат¬¬¬ності протягом уроку, навчального дня, навчального тижня, на⬬¬чального року, в канікулярний період і т.д.;
“В” – власне оцінка відновлення розумової працездатності.

Аналіз стану досліджуваної проблеми в теорії i практиці навчання, отримані нами результати експериментального дослідження, їх обговорення, теоретико-прикладне узагальнення, проведене в межах розділів дисертації, – дозволили нам підтвердити висун󬬬ту гіпотезу, досягти мети дослідження i дали підстави зробити висновки та практичні рекомендації.

ВИСНОВКИ
Розумова працездатність (хворих на невроз учнів) – це така властивість особистості, що базується на психолого-фiзiологiчних можливостях організму, формується під впливом ендогенних факторів, у тому числі таких, як невроз, а також екзогенних ситуацій i виявляється у функціональній здатності особистості в пе⬬¬ний момент виконувати розумову роботу на рівні, детермінованому тяжкістю неврозу.
До основних діагностичних психологічних, психолого-педагогічних та психофізіологічних показників розумової працездатності молодших школярів, хворих на невроз, належать зміни прямих (академічна успішність) та непрямих її показників (суб’єктивного відчуття втоми, зорового відчуття, довільної уваги, короткочас¬¬¬ної пам’яті та iн.).
Лiкувально-навчальний процес, здійснюваний у психоневрологічному стаціонарі та віддалений його ефект, призводять (від тенденції – до статистичної достовірності) до підвищення розум¬вої працездатності хворих на невроз (неврастенію) молодших школярів i свідчать про доцільність їх навчання в зазначених ум¬вах.
Основною ознакою впливу лiкувально-навчального процесу при неврозі є наявність прямих та відсутність обернених кореляційних зв’язків з прихованою позитивною динамікою показників розумової працездатності.
Навчання (індивідуально дозоване навчальне навантаження) є суттєвим елементом комплексного лікування та відновлення розум¬вої працездатності хворих на невроз дітей молодшого шкільного віку в умовах психоневрологічного стаціонару.
Визначено три організаційно обумовлених етапи за впливом неврозу на стан розумової працездатності: – передстацiонарний (пік негативної дії неврозу на розумову працездатність хворого учня, що характеризується виникненням симптомокомплексу за тяжкістю неврозу та iн.); – стаціонарний (власне лiкувально-навчальний процес); – пiслястацiонарний (віддалений ефект психолого-педагогічних та стаціонарних лiкувально-вiдновлювальних заходів).
Встановлено, що невроз (неврастенія), як граничний тимчас¬вий непсихотичний хворобливий стан, має специфічний вплив на р¬зумову працездатність хворих на невроз молодших школярів. Це:
– гальмування генетично детермінованого вікового удосконବ¬лення психічних функцій, зокрема, аттенцiйного, сенсорного та інших структурних елементів розумової працездатності;
– ураження (зниження зорового відчуття), в першу чергу, найбільш навантаженого в навчальній роботі провідного ока (за нашими даними – правого);
– поглиблення ознак розумової втоми, викликаної навчальним навантаженням. Сумація неврозу та втоми. Суб’єктивне відчуття розумової втоми не проходить після відпочинку (сну) i стає постійною ознакою неврозу;
– поліпшення розумової працездатності хворих на невроз учнів після послаблення вияву неврозу та після впливу лiкуваль¬¬¬но-навчального процесу i віддаленого його ефекту.
Спосіб психолого-педагогічної оцінки відновлення розумової працездатності хворих на невроз учнів, який базується на зіставленні поточних (чи кінцевих) її показників з нормативними вел謬¬чинами є чутливим i надійним способом у виявленні зсувів розум¬вої працездатності під впливом лікування та навчального навантବ¬ження.
Нормативні вікові психолого-педагогічні та психофізіологічні показникi розумової працездатності молодших школярів – це середньотижневi дані, отримані при обстеженні здор¬вих учнів молодших класів у період літніх канікул через місяць після закінчення занять у школі. Через такий термін зникають о第¬наки розумової втоми та зниження працездатності, викликані на⬬¬чальним навантаженням.
Саме орієнтовні нормативні вікові психологічні, психолого-педагогічні та психофізіологічні показники розумової працездатності є вихідними даними для оцінки стану працездатності як в поточний (кінцевий) момент навчання, так i перед лікуванням чи після нього, наприклад, у канікулярний період для вирішення п謬¬тання готовності дітей, які перехворіли, до подальшого навчання.

Отримані експериментальні дані дали можливість сформулювати практичні рекомендації психологам, педагогам та медичним працівникам:
Нестійкість та рiзнонаправленiсть отриманих результатів впливу лiкувально-навчального процесу в перших i других класах, викликає необхідність його подальшого вдосконалення.
Враховуючи те, що праве (провідне) око страждає при неврозі більше, аніж ліве, необхідно запроваджувати розвантаження зор¬вого аналізатора за рахунок слухового або навіть тактильного аналізатора.
Навчання хворих на невроз дітей в стаціонарі необхідно пр¬водити в приміщеннях, котрі обладнані такими умовними подразн謬¬ками, як класна дошка, парта i т.iн. Це буде сприяти виникненню превентивної готовності хворих учнів до навчання в незвичних умовах.
Доцільно ввести в загальноосвітній школі I ступеня поточний контроль з боку психологів, педагогів та медиків з метою своєчасного координування навчального навантаження з можливостя¬¬¬ми учнів, особливо учнів хворих на невроз, використовуючи для цього розроблений нами “Спосіб психолого-педагогічної оцінки р¬зумової працездатності” та відповідний прилад.
Є сенс надати право вчителям протягом навчального року розподіляти кількість навчального матеріалу, з врахуванням стану розумової працездатності учнів, в першу чергу, хворих на невроз.
Процес розкриття суті невротичних розладів i їх ліквідації у школярів полегшиться, якщо буде чітка взаємодія в цьому плані лікаря, психолога та педагога.
Має рацію введення спеціальної психолого-педагогічної ка𬬬ти, куди б були занесені нормативні вікові показники розумової працездатності учня, особливо хворих на невроз школярів моло䬬¬ших класів та дані динаміки i поточні зрушення їх працездатності.
В широкому плані мова йде про створення банка даних нормବ¬тивних вікових показників розумової працездатності, зокрема, м¬лодших школярів на рівні Українських Державних стандартів.

Проведене нами дослідження не вичерпує усіх питань поставленої проблеми. Перспективним, на наш погляд, є подальше наукове дослідження як нормативних вікових психологічних показників роз󬬬мової працездатності, так i різних за тяжкістю виявів граничних хворобливих станів, зокрема, неврозів для розробки ефективних шляхів своєчасної психолого-педагогічної їх діагностики та профілактики ще у дошкільний період та у період навчання в загальноосвітній школі I ступеня.

Зміст дисертації розкрито в 13 публікаціях, осно⬬¬ними з яких є:
1.Компанець В.С., Стеценко Н.Д. Розумова працездатність хворих на невроз молодших школярів та її відновлення в умовах стаціонарного лікування Психологія. Збірник наукових праць. Випуск Ш. – К.: Міносвіти, 1998. – С. 119-125 (авт. – 80%).
2. Стеценко Н.Д. Характеристика стану розумової працездатності молодших школярів, які навчаються під час лікування у стаціонарі Психологія. Збірник наукових праць. Випуск Ш. – К.: Міносвіти, 1998. – С. 126-131.
3. Стеценко Н.Д. Психологічні аспекти розумової працездатності молодших школярів, які навчаються під час перебування у психоневрологічній лікарні: Методичний посібник. – Вінниця: МОЗ України, 1997. – 24 с.
4. Стеценко Н.Д. Психолого-педагогічні аспекти розумової працездатності молодших школярів, хворих на невроз // XIY наук.¬¬¬практ. конф. вищих медичних закладів освіти Вінницького регiону: Матеріали. – Вінниця: МОЗ України, 1998. – С. 45-46.
5. Стеценко Н.Д., Белоус П.Д., Компанец В.С., Недоризанюк Е.М., Поляруш В.В., Королёва Н.Д., Тарасюк М.Б. Психолого-педବ¬гогическая и лечебно-реабилитационная работа в психоневролог謬¬ческой больнице // XI об’єдн. наук. мед.-техн. конф. з мiжнаро䬬¬ною участю: Матерiали. – Вiнниця; Київ: НМТТ України. 1993. – С. 22 (авт. – 25%).
6. Компанец В.С., Королёва Н.Д., Бондарь В.Н., Белоус П.Д., Недоризанюк Е.М., Царюк Н.Н., Ватулёва Т.А., Стеценко Н.Д., Левченко М.В., Поляруш В.В. Медицинские и психолого-педବ¬гогические аспекты оздоровления школьников и реабилитации их рବ¬ботоспособности: Метод. рекомендации. – Винница; Киев: НМТО Уꬬ¬раины, 1993. – 11 с. (авт. – 15%).

Стеценко Н.Д. Психологічні аспекти розумової працездатності молодших школярів, які навчаються під час лікування у психоневрологічному стаціонарі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Національний педагогічний університет імені М.П.Дрବ-гоманова, Київ, 1999.
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню психологічних аспектів розумової працездатності хворих на невроз молодших школярів, які навчаються в умовах психоневрологічного стаціонару.
Виявлено, що розумова працездатність дітей молодшого шкільного віку, які хворі на невроз, має певні психологічні особливості. Встановлено, що індивідуально дозоване навчальне навантବ¬ження, що здійснюється в процесі лікування цих дітей у психоневрологічному стаціонарі є елементом комплексного їх лікування та сприяє відновленню працездатності. Запропоновано спосіб психол-го-педагогічної оцінки відновлення працездатності, що базується на зіставленні поточних її показників з нормативними величинами. Здійснено впровадження результатів дослідження в систему наро䬬¬ної освіти та охорони здоров’я Вінницької області, в роботу на⬬¬чальних закладів Вінницького вузівського центру та iн.
Ключові слова: розумова працездатність, молодші школярі, неврози, лiкувально-навчальний процес, оцінка відновлення.

Стеценко Н.Д. Психологические аспекты умственной работосп¬собности младших школьников, которые обучаются во время лечения в психоневрологическом стационаре. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психол¬гических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и во第¬растная психология. Национальный педагогический университет им嬬-ни М.П.Драгоманова, Киев, 1999.
Диссертационное исследование посвящено изучению психолог謬¬ческих аспектов умственной работоспособности больных неврозом младших школьников, которые обучаются в условиях психоневролог謬¬ческого стационара.
Обследованы дети мужского и женского пола – учащиеся первых, вторых и третьих классов общеобразовательных школ, в возрасте 7-10 лет. Основная группа (45 чел.) – это больные неврозом (неврастенией) дети, которые обучались во время стационарного их лечения в Винницкой областной психоневрологической больнице (1988-1989, 1989-1990 и 1990-1991 учебные годы). Контрольная группа (45 чел.) – больные неврозом дети, которые не обучались во время стационарного лечения в этот период. Нормативная группа (30 чел.) – это здоровые учащиеся младших классов. Обследование детей основной и контрольной групп проводилось как до, так и после лечения в стационаре. При этом дети основной группы обследовались также до и после уроков. Обследование детей нормативной группы осуществлялось в летний каникулярный период. Всего выполнено 4950 исследований, из них – 3600 при участии больных детей и 1350 – здоровых учащихся.
Изучены: собственно умственная работоспособность (академическая успеваемость), произвольное внимание (корректурная проба), зрительное ощущение (КЧСМ), кратковременная память (запоминание слов), чувство усталости (субъективное шкалирование утомления).
Установлены три основные организационно обусловленные этапы психолого-физиологического реагирования детского организма на воздействие такого болезненного непсихотического состояния как невроз (неврастения), которое приводит к изменению умственной работоспособности: предстационарный этап (по сути пик отрицательного влияния невроза на умственную работоспособность учащихся), стационарный этап (лечебно-учебный или лечебный процесс), послестационарный этап (отдаленный эффект психолого-педагогических и лечебно-восстановительных мероприятий).
Умственная работоспособность (больных неврозом учащихся) – это такое свойство личности, которое основывается на психолого-физиологических возможностях организма, формируется под влиянием эндогенных факторов, в том числе таких, как невроз, а также экзогенных ситуаций и проявляется в функциональной способности личности в определенный момент выполнить умственную работу на уровне, детерминированном тяжестью невроза. К основным диагностическим, психолого-педагогическим и психофизиологическим показателям умственной работоспособности младших школьников, болеющих неврозом, относятся изменения прямых (академическая успеваемость) и непрямых её показателей (чувство усталости, зрительное ощущение, произвольное внимание, кратковременная память и др.). Признаком влияния лечебно-учебного процесса при неврозе является наличие прямых и отсутствие обратных корреляционных связей со скрытой положительной динамикой показателей умственной работоспособности.
Нормативные возрастные психолого-педагогические и психофизиологические показатели умственной работоспособности младших школьников – это средненедельные данные, полученные при обследовании здоровых учеников младших классов во время летних каникул через месяц после окончания занятий в школе. Именно через такой период исчезают признаки умственного утомления и снижения умственной работоспособности, вызванные учебной нагрузкой.
Выявлено, что умственная работоспособность детей младшего школьного возраста, болеющих неврозами имеет определенные спец謬¬фические особенности. Установлено, что индивидуально дозирован¬¬¬ная учебная нагрузка, проводимая в процессе лечения этих детей в психоневрологическом стационаре является элементом комплексного их лечения и способствует восстановлению умственной работосп¬собности. Предложен способ психолого-педагогической оценки восс¬¬¬тановления работоспособности, основанный на сравнении текущих ее показателей с нормативными величинами. Осуществлено внедрение результатов исследования в систему народного образования и здрବ¬воохранения Винницкой области, в работу учебных заведений Вин¬¬-ницкого вузовского центра и др.
Ключевые слова: умственная работоспособность, младшие школьники, неврозы, лечебно-учебный процесс, оценка восстановл嬬¬ния.

Stesenko N.D. Psychological aspects of the mental capacity for work in younger schoolchildren who are trained during their treatment in psychoneurological department. – Manuscript.
Dissertation for competition of candidate of psychological sciences degree on speciality 19.00.07 – pedagogical and age psychology. National Dragomanov State Pedagogical University, Kiev, 1999.
The research is dedicated to studying of psychological aspects of mental capacity of younger children with neurosis who trains in conditions of psychoneurological department.
It was established that mental capacity for work in younger schoolchildren who are ill with neurosis has specifical peculiarity of manifestation. Individual dose of school load during the treatment of these children in psychoneurological department is an element of complex treatment and promote recovery of the mental capacity. It has been carried out inculcation of experimental investigation results into public education and care of public health system of Vinnitsa region, into the Vinnitsa education complex of institutes et all.
Key words: mental capacity for work, younger schoolchildren, neurosis, training during treatment process, rehabilitation estimation.

Підписано до друку 06.01.1999 р. Зам. 321. Тир. 100.
Формат 60х84 1/16. Ум.друк. арк. 1,3. Друк офсетний.
Вінниця. Вінницький медичний коледж, вул. Пирогова, 57.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019