.

Психічні розлади у ліквідаторів наслідків чорнобильської катастрофи, що страждають на тиреопатії у віддаленому періоді (клініка, діагностика, підход

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3217
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

ГАШКОВА Людмила Анатоліївна

УДК 616.89+616.441–008.6]–02:616–
001.26/.29(477)–036–07–08–035.

Психічні розлади у ліквідаторів наслідків чорнобильської катастрофи, що
страждають на тиреопатії у віддаленому періоді (клініка, діагностика,
підходи до лікування)

14.01.16. – психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М.
Горького МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Табачніков Станіслав
Ісакович, Український науково-дослідний
інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України,
відділ соціальної та екстремальної психіатрії, завідувач відділу

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Чабан Олег Созонтович, Український
науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології
МОЗ України, сектор пограничних станів та соматоформних розладів,
завідувач сектору

доктор медичних наук, професор Мішиєв В’ячеслав Данилович, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
кафедра дитячої, соціальної і судової психіатрії, професор кафедри

Провідна установа:

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, м. Харків

Захист відбудеться 26.01.2006 р. о 1000 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському
науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України

Автореферат розісланий 25.12.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Гриневич Є.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аварія на Чорнобильській атомній електростанції
(ЧАЕС) визнана однією з найбільших радіаційних катастроф у світі,
внаслідок якої відзначається значний ріст різних захворювань, серед яких
домінують психічні розлади (ПР) і поразки щитовидної залози (ЩЗ) (С.І.
Табачніков, 1995, 1998, 2002; О.К. Напрєєнко, 1995, 2001; А.П. Чупріков,
1995; А.М. Морозов, 1998; А.Ф. Цыб, В.К. Иванов, 2001; А.М. Никифоров,
Ю.Ю. Бонитенко, Н.М. Калинина, 2001; Д.Е. Афанасьев, 2003).

За даними багатьох авторів захворювання центральної нервової системи
(ЦНС) на даний час переважають, складаючи при цьому від 20 до 28% усієї
вперше виявленої в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС
патології (Л.О. Крижанівська, 1998; В.М. Пономаренко, А.М. Нагорна, Г.В.
Оснач, 1998; О.О. Ревенок, 1999; С.В. Тітієвський, 1999; Ю.А.
Александровский, 2001; Г.М. Румянцева, 2001; К.М. Логановський, 2002;
В.Г. Бебешко, 2004 та інші).

Останні дев’ятнадцять років знаменуються розширенням кола досліджень,
присвяченим ПР в осіб, що зазнали різних патогенних впливів в результаті
аварій і катастроф (А.М. Морозов, Л.А. Крижанівська, 1998; О.А. Ревенок,
1999; С.В. Тітієвський, 1999; О.К. Напрєєнко, А.І. Нягу, К.М.
Логановський, Л.Л. Здоренко 2001; О.П. Панченко, 2001; Г.М Румянцева
2001; С.І. Табачников, Ю.А. Александровский, 2003; О.М. Пітик, 2003).

Аналіз медичних наслідків Чорнобильської катастрофи (ЧК), їх динаміка і
прогноз свідчать про те, що проблема підвищення ефективності медичної
допомоги особам, що знаходилися під радіаційним впливом, зберігає
актуальність не тільки в найближчі роки, але й у тривалій перспективі
(Н.Р. Хоменко, 2001; А.Ф. Цыб, В.К. Иванов, 2001; Д. Зупка, 2003).
Різноманіття діючих на УЛНА екологічно шкідливих факторів навколишнього
середовища, складність і затяжний характер виконання аварійно –
рятувальних робіт у районі надзвичайної ситуації привели до значних
фізичних навантажень і психоемоціональної напруги (В.М. Черепков, 1992;
Н.Б. Холодова, Г.Д. Кузнецова, Г.А. Зубовский, 1996; І.Й. Влох, Л.В.
Животовська, Н.Ю. Петрина, Б.М. Гульчій, 2001; П.В. Волошин,
Л.Ф.Шестопалова, В.С. Підкоритов, 2002).

У ході клінічних спостережень психосоціальних наслідків в осіб, що були
в екстремальній ситуації, відзначена тенденція розвитку хронічних форм
психопатологічних розладів (Г.М Румянцева 2001; Т.М. Левина, 2001; К.М.
Логановський, 2002; Є.С. Осуховська, 2002; С.І. Табачніков, 2003; С.В.
Тітієвський, 2003).

На даний час актуальність проблеми ПР, обумовлених наслідками аварії на
ЧАЕС, придбала нові риси, пов’язані з впливом малих доз іонізуючої
радіації у віддаленому періоді і психосоматичними ефектами перенесеної
поразки (В.П. Лютых, А.П. Долгих, 1999; С.В. Тітієвський, 2001; Р.Ф.
Федорцева, 2001; П.П. Чаяло, 2001).

У період після ЧК ріст захворюваності різними формами патології ЩЗ в
осіб, що зазнали радіаційного впливу, вірогідно доведений (В.В. Натаров,
Т.С. Гринченко, Н.О. Кравчун, 1993; Е.П. Касаткина, Д.Е. Шилин, А.Н.
Матковская, А.К. Чебан, 1995; Ю.А. Александровский, С.І. Табачников,
2002; A.E. Romanenko, I.A. Likhtarev, N.K. Shandala, 1991; F. Pacini, T.
Vorontsova, E. Molinaro, 1999; S. Cotterill, M. Pearce, L. Parker,
2001). Клінічними проявами поразки ЩЗ поряд з іншими симптомами і
синдромами є психічні порушення (А.І. Бєлкін, 1968; С.Ю. Циркин, Н.Ю.
Пятницкий, 2001). Зростаючий з моменту аварії рівень захворюваності
тиреопатіями в УЛНА сприяє підвищенню інтенсивності напруги психічних
компенсаторних процесів у хворого, провокуючи декомпенсацію і індукує
появу психопатологічної симптоматики (В.И. Дедов, И.И. Дедов, В.Ф.
Степаненко, 1993; С.В. Головенко, 1994; А.Е. Ливкутник, 1998; А.М.
Никифоров, Ю.Ю. Бонитенко, Н.М. Калинина, 2001; Д.Е. Афанасьев, 2003).

Триполярність патологічного впливу на нервову систему людини (радіація,
ендокринна патологія і тривалий стрес) зумовлює своєрідний клінічний
перебіг психічних розладів у УЛНА із супутніми тиреопатіями і визначає
формування порочного кола взаємозв’язку між функціональним станом ЩЗ і
рівнем прояву психопатологічних порушень (С.В. Головенко, 1994; Е.А.
Ващенко, 1998; Т.Ф. Любарец, 1995; А.І. Близнюк, 2001; В.Ф. Москаленко,
Є.М. Горбань, С.І. Табачніков, П.В. Волошин, 2001, 2003).

Однак до тепер не існує чітко відпрацьованої системи діагностичних
критеріїв і терапевтичних підходів для медико – соціальної реабілітації
осіб з ПР та супутньою патологією ЩЗ у віддаленому періоді після участі
в ЛНА на ЧАЕС. Це спричиняє підвищення термінів лікування, а також
скорочення часу ремісії в даної категорії пацієнтів, що збільшує
кратність лікування. Виявлення закономірностей, що пов’язані із впливом
іонізуючого випромінювання і стресу на нервову і тиреоїдну системи з
метою розробки критеріїв клінічної діагностики ПР в осіб з тиреопатіями
після ЧК і терапевтичних підходів для корекції зазначених порушень являє
собою актуальну медико – соціальну проблему.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана у відповідності до плану науково-дослідної роботи кафедри
психіатрії, психотерапії, медичної психології і наркології з курсом
сексології факультету післядипломної освіти Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького за темами: “Клінічна діагностика,
профілактика і лікування посттравматичних і соціально-стресових розладів
у представників різноманітних фахів” (№ державної реєстрації
0199U000170), “Розробити лікувально-реабілітаційний комплекс при
психічних розладах непсихотичного рівня у структурі Чорнобильського
синдрому” (№ державної реєстрації 0100U006380).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – виявити структуру,
клініко–психопатологічні і патопсихологічні особливості психічних
розладів у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з тиреопатіями
у віддаленому періоді після радіаційної катастрофи і на їх основі
розробити критерії діагностики і терапевтичні підходи до лікування.

Для реалізації цієї мети були поставлені наступні задачі:

1. Визначити структуру психічних розладів у учасників ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що страждають
тиреопатіями у віддаленому періоді.

2. Дослідити клініко – психопатологічні особливості психічних розладів у
осіб з тиреопатіями у віддаленому періоді після аварії на Чорнобильській
атомній електростанції.

3. Встановити патопсихологічні особливості та їх зв’язок із клінічними
проявами психічних розладів в осіб з тиреопатіями у віддаленому періоді
після аварії на Чорнобильській атомній електростанції на основі
проведення експериментально – психологічного дослідження.

4. Розробити терапевтичні підходи до корекції і психотерапії психічних
розладів в осіб з тиреопатіями в віддаленому періоді після аварії на
Чорнобильській атомній електростанції.

Об’єкт дослідження – психічні розлади у учасників ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що страждають
тиреопатіями у віддаленому періоді.

Предмет дослідження – структура психічних розладів та їх клініко –
психопатологічні і патопсихологічні особливості в учасників ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що страждають
тиреопатіями у віддаленому періоді.

Методи дослідження. Соціально – демографічний, клініко –
психопатологічний, експериментально – психологічний, статистичний.

Соціально – демографічний метод застосовувався для аналізу факторів, що
впливали на формування й особливості розвитку психічних розладів у
обстежуваних. На основі вивчення документів і в ході опитування у
пацієнтів збиралася необхідна інформація: про стан здоров’я, спадкоємну
обтяженість, час перебування в зоні аварії, отриману дозу опромінення,
категорію чи групу інвалідності у зв’язку з роботами по ліквідації
наслідків аварії, сімейний статус, шкідливі звички. Клініко –
психопатологічний метод використовувався на основі загальноприйнятої в
Україні методики психіатричного обстеження пацієнтів для дослідження
психічного здоров’я. Діагностику психічних розладів здійснювали згідно з
критеріями МКХ-10, шляхом стандартизованого інтерв’ю та спостереження,
зокрема проводили кількісну і якісну оцінку скарг і виявлених
психопатологічних симптомів. Для реєстрації даних використовувалася
“Уніфікована клініко-епідеміологічна карта динамічного спостереження й
обліку медико-реабілітаційних заходів учасників ліквідації наслідків на
Чорнобильській атомній електростанції із психічними розладами і
супутніми тиреопатіями”. Експериментально-психологічний метод включав
наступні методики: Мінесотський багатофакторний особистісний
опитувальник MMPI (для дослідження особистості, в адаптації і
модифікації Собчик Л.Н., 1990); методика визначення типу психологічного
реагування на захворювання ЛОБІ (виявлення суб’єктивного ставлення до
захворювання досліджуваних, А.Е. Лічко, Н.Я. Іванов, 1987); тест Д.
Векслера (дослідження інтелекту, в адаптації Ю.І. Філімоненко, В.І.
Тимофєєва, 1995); простий рахунок і відлічування по Е. Крепеліну
(дослідження функції уваги і стомлюваності, В.М. Блейхер, И.В. Крук,
1986); таблиці Шульте (дослідження особливостей розподілу концентрації,
стійкості уваги, В.Д. Менделевич, 1998); методика завчання
(запам’ятовування) 10-ти слів (дослідження мнестичних процесів, Б.В.
Зейгарник, 1986); методика піктограм (дослідження опосередкованого
запам’ятовування, Б.Г.Херсонській, 1984); методика диференціальної
діагностики депресивних станів В.А. Жмурова (В.А. Жмуров, 1998); тест
самооцінки особистісної і ситуативної тривожності Ч.Д. Спилбергера і
Ю.Л. Ханіна (в модифікації Н.В. Кіршевої і Н.В. Рябчикова, 1995);
модифікований колірний тест Люшера – метод колірних виборів Л.Н.Собчик
(вивчення емоційного і фізіологічного стану досліджуваних, Л.Н. Собчик,
1990); рисункові проективні тести “дім, дерево, людина” за методикою
Р.Бернса (Р. Бернс, 1998) і “неіснуюча тварина” в інтерпретації Д.Я.
Райгородського (Райгородський Д.Я., 1998). Отримані дані були оброблені
статистичним методом. Вірогідність розходжень статистичних даних
оцінювалася за допомогою параметричних (Ст’юдента, Фішеру і
непараметричного (критерій Z) критеріїв (С. Гланц, 1998). Взаємозв’язок
між ознаками визначали за допомогою коефіцієнту лінійної кореляції
Пірсона і рангової кореляції Спірмена (С. Гланц, 1998; Г.В.
Суходольский, 1997). Обробка отриманих даних проводилася в електронних
таблицях Microsoft Excel 2000 і з використанням програми BIOSTAT.EXE, що
призначена для проведення статистичної обробки результатів медичних і
біологічних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в порівняльному аспекті
отримані дані про особливості структури і плину психічних розладів в
осіб з тиреопатіями радіаційного генезу у віддаленому періоді після
аварії на ЧАЕС.

Вперше розроблено комплекс діагностичних заходів на основі інтеграції
психопатологічного і експериментально-психологічного обстеження хворих –
учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з тиреопатіями.

Вперше визначені патопсихологічні особливості психічних розладів в осіб
з тиреопатіями радіаційного генезу у віддаленому періоді після аварії на
ЧАЕС.

Новим є опис типів взаємозв’язків психічних розладів у учасників
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і порушень ендокринної системи на
прикладі захворювання щитовидної залози у віддаленому періоді після
радіаційного впливу.

Вперше розроблено комплекс терапевтичних підходів до корекції і
психотерапії психічних розладів у досліджуваного контингенту хворих на
основі диференційованої оцінки стану у учасників ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що страждають на
тиреопатії.

Практичне значення одержаних результатів. На основі визначених
взаємозв’язків між психопатологічними порушеннями й тиреопатіями
використання діагностичного комплексу із застосуванням експериментально
– психологічних методів дає можливість діагностувати у хворих УЛНА з
супутньою патологією ЩЗ психічні розлади на ранньому етапі їх
формування. А це, в свою чергу, дозволяє використовувати об’єктивні
критерії для системи експрес – діагностики, що скорочує терміни
обстеження хворих і допомагає контролювати ефективність індивідуальних
лікувально – реабілітаційних програм в процесі терапії зазначених ПР.

Алгоритми діагностики та лікування впроваджені в роботу
лікувально-профілактичних закладів м. Донецька: обласної клінічної
психіатричної лікарні, обласної клінічної психоневрологічної лікарні –
медико-психологічного центру, міських психіатричних лікарень №№ 1, 2;
міського психіатричного диспансеру, обласної клінічної лікарні
професійних захворювань, міської лікарні № 3 (ендокринологічне
відділення), Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.
Гусака; реабілітаційно-діагностичного центру (РДЦ) МОЗ України м.
Констянтинівки Донецької області, а також у педагогічний процес кафедри
психіатрії, психотерапії, медичної психології і наркології з курсом
сексології ФПО Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено аналіз
літературних джерел, соціально – демографічне, клініко –
психопатологічне і експериментально – психологічне дослідження.
Проведено аналіз і інтерпретація матеріалів дослідження, у тому числі
комп’ютерна статистична обробка баз даних, оформлені таблиці й
ілюстративний матеріал. Особисто автором розроблений комплекс
диференційно – діагностичних критеріїв індивідуалізованої оцінки
психічного стану на базі психопатологічного і експериментально –
психологічних методів; описано особливості ендокринно – психічних
комплексів на прикладі тиреопатій на тлі гіпотиреозу; розроблено
комплекс терапевтичних підходів до корекції психічних розладів у
учасників ліквідації наслідків аварії з патологією щитовидної залози.

Особистий внесок дисертанта до публікацій у наукових фахових виданнях,
затверджених ВАК України, що написані у співавторстві, є наступним: у
статті № 7 (згідно зі списком праць, опублікованих за темою дисертації,
який наведено наприкінці автореферату) автором самостійно проведене
експериментально-психологічне дослідження хворих УЛНА, що страждають на
тиреопатії з вилученням групи пацієнтів з фобічними та соматоформними
розладами, проаналізовано матеріал та описані клініко-психологічні
особливості цих порушень.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися
й обговорювалися на науково – практичній конференції “15 – річчя
Чорнобильської катастрофи: медико – соціальні аспекти” (Київ, 2001);
науково – практичній конференції “Реабілітація хворих на психічні
захворювання” (Харків, 2001); міжнародній науково – практичній
конференції “Сучасні питання соціальної і судової психіатрії та
наркології” (Київ, 2001), ІІ Національному конгресі неврологів,
психіатрів і наркологів України “Психоневрологія XXІ сторіччя” (Харків,
2002), Міжнародній науково – практичній конференції “Біопсихосоціальна
модель як нова парадигма розвитку психіатрії в Україні” (АР Крим,
Сімеїз, 2002).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 21 науковій
праці, з них – 7 статей у фахових журналах відповідно до переліку ВАК
України (6 – одноособові), 14 публікацій в інших спеціалізованих
виданнях, з них 6 – за кордоном.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 206 сторінках
машинописного тексту (146 сторінок основного тексту) і складається зі
вступу, огляду літератури, чотирьох розділів, що відображають результати
власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків,
списку використаних джерел, який включає 300 праць, з них 228 –
кирилицею, 72 – латиницею, та додатку. Дисертація містить 20 таблиць, 15
малюнків в основному тексті та 27 малюнків вміщено у додатку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. У період з 1998 по 2001 роки за умови
інформованої згоди з хворими нами досліджено 263 особи (усі чоловіки),
що знаходилися на обстеженні і лікуванні в Донецькій обласній клінічній
психіатричній лікарні. Основну групу дослідження склали 198 хворих –
УЛНА з патологією щитовидної залози, що розвилася після перебування в
зоні аварії. У групу порівняння увійшли 65 хворих – УЛНА без супутнього
захворювання ЩЗ. В дослідження не включалися хворі з гострою чи
хронічною променевою хворобою в анамнезі та з психічними розладами, що
класифікуються в рубриці F2.

В результаті проведеного соціально – демографічного дослідження
з’ясовано, що вік хворих основної групи становив у середньому 44,3±4,3
років.

За професійною діяльністю під час участі в ЛНА хворі цієї групи
розподілилися на шахтарів (61,6%) і водіїв (38,4%). ). За фахом після
участі в ЛНА на ЧАЕС працюють тільки 8,6% пацієнтів. Групу непрацюючих
склали 46,0% хворих, з них по інвалідності – 38,4%. В категорію
інвалідів увійшли більш половини досліджених хворих з тиреопатіями –
69,7% (часткова або повна втрата працездатності). Тривалість перебування
в зоні аварії у ліквідаторів з тиреопатіями була у середньому 61,4 дня.

В результаті проведеного клінічного обстеження у ліквідаторів з
тиреопатіями були виявлені психопатологічні розлади, загальна структура
яких включає органічний і невротичний рівні з перевагою перших (63,0%).
У групі порівняння переважали ПР невротичного рівню – 67,7%. В обох
групах в органічному регістрі переважало емоційно – лабільне (астенічне)
порушення. Серед невротичних і соматоформних розладів в основній групі
частіше інших зустрічалися змішані тривожно-депресивні, а в групі
порівняння – фобічні порушення.

Нами розроблено комплекс експериментально-психологічного дослідження для
виявлення і аналізу психопатологічних симптомів і психологічних
особливостей у хворих. На засаді проведених діагностичних досліджень
синдромальні прояви у хворих були розподілені на 4 основні напрямки:
астенічні, астено – невротичні, тривожно-депресивні і
інтелектуально-мнестичні порушення, в відповідності з якими на кожному
етапі застосовувалося визначене експериментально-психологічне
дослідження з метою оцінки динаміки психопатологічних розладів та
ефективності лікувальних заходів.

На підставі висновків фахівців-ендокринологів захворювання ЩЗ
розподілилися наступним образом: гіперплазія ЩЗ, хронічний тиреоїдит
(фіброзний і аутоімунний), вузлові і кістозні форми тиреопатій. Ступінь
порушення функції ЩЗ розцінювалася як еутиреоз чи гіпотиреоз трьох
ступенів тяжкості. Еутиреоїдний стан відмічено у 17,7%; гіпотиреоз I ст
– у 39,4%; II ст – у 32,3%; ІІІ ст – у 10,6%. Таким чином, у досліджених
хворих-ліквідаторів з патологією ЩЗ переважає гипотиреоз I і II ступеню.
По типу порушення і ступеню зниження функції ЩЗ у хворих основної групи
переважав гіпотиреоз 1 – го і 2 – го ст. Гіпертиреоїдна функція ЩЗ не
зареєстрована.

Результати досліджень. Виражені форми гіпотиреозу (2 – го і 3 – го ст.)
діагностувалися у хворих основної групи з органічними психічними
порушеннями і не зустрічалися у хворих з невротичними і соматоформными
розладами.

В результаті проведеного дослідження з’ясовано, що для УЛНА із супутніми
тиреопатіями характерна поліморфність клінічних проявів ПР. На тлі таких
синдромів як церебрастенічний і психоорганічний, що виявлені у більшості
хворих УЛНА, у досліджуваного контингенту значне місце в клініці займає
психоендокринний синдром. Останній виявляється вже при початкових
ознаках захворювання ЩЗ, а саме при порушенні її функції з тенденцією до
гіпотиреозу. Тяжкість психопатологічної симптоматики в рамках
психоендокринного синдрому в УЛНА з тиреопатіями наростає пропорційно
росту зниження функції ЩЗ та іншим супутнім факторам. Незважаючи на те,
що клінічні прояви ПР у цих хворих неоднорідні, просліджується чітка
тенденція до превалювання тривожно – депресивних порушень уже на рівні
невротичного регістру. Так, в УЛНА з тиреопатіями виявлено перевагу
тривожно – фобічних розладів (F40.1, F40.2, F41.1) з тенденцією до
розвитку депресивних порушень (F41.2). У той же час в УЛНА групи
порівняння превалює іпохондричний розлад (F45.2).

У хворих УЛНА основної групи переважали органічні ПР (63,0%), а у групі
порівняння – невротичні і соматоформні ПР (67,7%). При зростанні
тяжкості гіпотиреозу для досліджуваних хворих є характерним розвиток
органічних ПР із тривожно – депресивним радикалом на тлі інтелектуально
– мнестичного зниження. Визначено чіткий взаємозв’язок між ступенем
гіпотиреозу і дементними порушеннями (r=0,72).

Характерно, що для хворих УЛНА обох груп виявлена досить велика питома
вага органічного емоційно – лабільного розладу (27,8% і 27,7%
відповідно). У хворих основної групи крім вищевказаного психічного
порушення було діагностовано органічний тривожний (F06.4) і депресивний
(F06.32) ПР, а також деменція легкого ступеню (F02.8). У хворих УЛНА без
супутньої тиреопатії органічний депресивний розлад і деменція не були
зареєстровані.

Наявність гіпотиреозу у досліджуваних хворих визначало характер ПР,
тяжкість їхніх проявів і ефективність терапії. Нами виявлена тенденція
до переваги астенічних і тривожних ПР у хворих з еутиреоїдним станом чи
1 – м ступенем гіпотиреозу, що знаходилися в зоні аварії після 1986
року. Визначено позитивну кореляцію між тяжкістю гіпотиреозу і розвитком
органічних депресивних (r=0,52) і тривожних (r=0,47) ПР. У хворих з
органічним астенічним розладом вірогідно частіше діагностовано
гіпотиреоз 1 – го і 2 – го ст. тяжкості (r=0,31, p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020