.

Протеоліз, ендотоксикоз та метаболізм фібриногену в патогенезі акушерських хвороб у корів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5059
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Краєвський Аполлінарій Йосипович

УДК 619:618.714:636.2:612.015.13/.115.2

Протеоліз, ендотоксикоз та метаболізм фібриногену в патогенезі
акушерських хвороб у корів

16.00.07 – ветеринарне акушерство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий консультант – доктор ветеринарних наук, професор Харута
Григорій

Григорович, Білоцерківський державний аграрний уні-верситет, завідувач
кафедри акушерства і штучного осі-меніння сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Калиновський

Григорій Миколайович, Державний агроекологічний університет, завідувач
кафедри акушерства, хірургії і терапії

доктор ветеринарних наук, професор Сергієнко Олексій

Іванович, Державний науково-дослідний контрольний інститут

ветеринарних препаратів та кормових добавок, головний

науковий співробітник лабораторії контролю аерозолей

дезінфікуючих та антигельмінтних препаратів

доктор біологічних наук, професор Чухрій Борис

Миколайович, Інститут землеробства і тваринництва

західного регіону УААН, головний науковий співробітник

лабораторії відтворення стада

Провідна установа – Львівська національна академія ветеринарної медицини

ім. С.З.Гжицького, кафедра акушерства ім. Г.В.Звєрєвої

Міністерства аграрної політики України, м. Львів

Захист дисертації відбудеться “7” жовтня 2005 р. о 10 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.13 у Національному
аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв оборони,
15, навчальний корпус №3, ауд.65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ –41 , вул. Героїв оборони, 13,
навчальний корпус №4, к.41

Автореферат розісланий “3” серпня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Лакатош В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значне поширення родових і післяродових ускладнень
серед високопродуктивних корів свідчить про актуальність цієї проблеми
ветеринарного акушерства. Нині проблема акушерської патології
залишається актуальною через недостатнє вивчення її патогенезу, що
стримує розробку ефективних методів прогнозування, діагностики,
лікування й профілактики.

Патогенез акушерських хвороб вивчали Д.Д. Логвинов (1975), В.С. Шипилов
(1977), Г.В. Звєрєва (1981), С.П. Хомин (1985), А.Г. Нежданов (1987),
Г.М. Калиновський (1993), Г.Г. Харута (1995), В.Й. Любецький (1997) та
інші вчені. В їх роботах основна увага приділялась патогенетичній ролі
гормонального статусу, обміну речовин та мікрофлори. Водночас А.Г.
Нежданов (1990), Г.М. Калиновський (1994) вважають головними у розвитку
акушерської патології порушення матково-плацентарного кровообігу і
мікроциркуляції у материнській і плодовій частинах плаценти. Проте в
роботах згаданих дослідників розглядалися лише кінцеві механізми
формування патологічного процесу у плаценті, а фактори, які беруть
безпосередню участь у його розвитку, залишилися позаувагою. Серед
останніх важливе місце належить протеолізу, перекисному окисленню
ліпідів, метаболізму фібриногену. Крім того, розлад кровообігу у
плаценті супроводжується морфологічними змінами, які прижиттєво можна
виявити за допомогою сонографії. Отже, вивчення цих систем у вагітних і
отелених корів у нормі та при акушерських хворобах, розробка методів
корекції виявлених порушень є актуальною проблемою, вирішення якої
сприятиме розробці нових підходів щодо їх лікування і профілактики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є частиною держбюджетних тем № 02.12 ВТ: “Розробка та
впровадження препаратів, виготовлених на основі кремнійорганічних
сорбентів для лікування й профілактики хвороб сільськогосподарських
тварин” (номер держреєстрації 0196U007678), № 1/22 “Розробка методів
діагностики акушерських і гінекологічних хвороб у корів і кобил
сонографією” (номер держреєстрації 0101U003651), наукової тематики
кафедри акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин
Білоцерківського ДАУ.

Мета і задачі досліджень. Головна мета проведених досліджень – на основі
вивчення ролі систем обмеженого протеолізу, метаболізму фібриногену,
ендотоксикозу та ехоструктури плаценти в патогенезі акушерських хвороб,
розробити і обгрунтувати комплексну систему ранньої діагностики
акушерської патології, прогнозування родових і післяродових хвороб у
корів і їх профілактики з використанням антиоксидантної та сорбційної
терапії.

Для досягнення мети були визначенні такі задачі: 1) провести аналіз
поширення акушерських хвороб у корів і виявити головні фактори їх
виникнення;

2) вивчити стан систем обмеженого протеолізу, показників ендотоксикозу,
метаболізму фібриногену крові і ехоструктури плацент у сухостійних корів
та залежність перебігу родів і післяродового періоду; 3) визначити
гормональний профіль у сухостійних корів з коагулопатією та контамінацію
геніталій мікрофлорою до і після родів; 4) на основі результатів
дослідження метаболізму фібриногену і сонографічної оцінки плацент
розробити й апробувати способи ранньої діагностики акушерської патології
та прогнозування хвороб родів і післяродового періоду; 5) обґрунтувати
профілактичну ефективність патогенетичної терапії сухостійних корів з
коагулопатією; 6) дослідити патогенетичну роль систем обмеженого
протеолізу, ендотоксикозу, метаболізму фібриногену та фібринолізу у
розвитку післяродових хвороб корів; 7) вивчити й обгрунтувати
патогенетичну дію сорбційного препарату ентеросгель при загрозі розвитку
післяродового метриту; 8) апробувати комплексні препарати, одержані
шляхом іммобілізації іпсилон амінокапронової кислоти або мірамістину на
ентеросгелі для профілактики післяродового метриту у корів; 9) розробити
рекомендації з ранньої діагностики і прогнозування родових і
післяродових хвороб та їх профілактики патогенетичними методами.

Об’єкт дослідження: протеїназно-інгібіторний баланс, метаболізм
фібриногену, ендотоксикоз, ехоструктура матки, гормональний профіль,
мікрофлора геніталій сухостійних корів і тварин післяродового періоду
залежно від його перебігу.

Предмет дослідження: патогенез, рання діагностика, прогнозування,
лікування й профілактика при хворобах родів і післяродового періоду.

Методи дослідження: клінічні, ультразвукові, біохімічні, імуноферментні,
мікробіологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у ветеринарному акушерстві
теоретично і клініко-експериментально доведена роль порушення
протеолізу, метаболізму фібриногену, розвитку ендотоксикозу у патогенезі
акушерської патології у корів, яку можна виявити визначенням рівня
метаболітів фібриногену і сонографічного дослідження плаценти.
Розроблено лабораторний і сонографічний способи діагностики акушерської
патології та прогнозування хвороб родів і післяродового періоду, а також
обґрунтована необхідність застосування загальної детоксикаційної,
профілактичної терапії у сухостійних корів. При проведенні досліджень
вперше:

– вивчено стан протеолізу, метаболізму фібриногену, рівень ендотоксикозу
в динаміці сухостійного й післяродового періодів. Установлено, що у
корів, схильних до акушерських хвороб, відбувався розлад
протеїназно-інгібіторного балансу, накопичення у крові метаболітів
фібриногену та зростання вмісту малонового діальдегіду і молекул
середньої маси, що може використовуватися для прогнозування й контролю
за перебігом акушерської патології;

– використано сонографічне дослідження матки в динаміці сухостійного
періоду. Установлено, що з наближенням родів ехокартини плацент
змінювалися, а порушення їх ехоструктури супроводжувалося збільшенням
частоти родових і післяродових ускладнень;

– виявлено зв’язок між гормональним профілем у сухостійних корів з
коагулопатією та мікробною контамінацією геніталій до і після родів.
Установлено дисбаланс статевих гормонів та збільшення видів
мікроорганізмів у геніталіях корів, схильних до акушерської патологієї;

– встановлено позитивний вплив внутрішньоматкового застосування
ентеросгелю на запобігання розвитку післяродового метриту, відновлення
протеїназно-інгібіторного балансу, зниження ендотоксикозу, нормалізацію
фібринолізу у крові тварин та зниження стійкості мікрофлори матки до
антибіотиків.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано нові критерії
ранньої діагностики патології вагітних, прогнозування перебігу родів і
післяродового періоду за станом метаболізму фібриногену та ехоструктури
плацент у сухостійних корів, що дає можливість своєчасно й ефективно
проводити профілактичні заходи. Розроблений комплексний метод
профілактики й лікування корів при загрозі акушерських ускладнень є
патогенетично обґрунтованим і включає в себе принципово новий підхід
щодо зменшення ендотоксикозу організму сухостійних тварин і при загрозі
розвитку післяродового метриту й одночасно є простим у застосуванні та
має достатньо високу лікувально-профілактичну ефективність.

Розроблено лабораторний і сонографічний методи ранньої діагностики,
прогнозування й профілактики патології родів і післяродового періоду у
корів. В основу лабораторного методу покладено визначення вмісту
метаболітів фібриногену у крові сухостійних корів. Сонографічний метод
базується на виявленні порушення ехоструктури окремих плацент у
сухостійних тварин. При апробації та впровадженні ці методи мали високу
ефективність.

Препарат ентеросгель апробовано й впроваджено у ветеринарну практику,
розроблено технічні умови на його виробництво (ТУ У 46.15.543 –2000).
Установлено, що препарат має детоксикуючу й антимікробну дією щодо
мікрофлори вмісту матки і може використовуватися для профілактики
запальних процесів у статевих органах, а також при лікуванні хворих
корів.

Розроблено метод профілактики родових і післяродових хвороб, шляхом
комбінованого застосування тваринам під час сухостою суміші
полівітамінів із препаратом АСД ф-2, а в післяродовий період –
ентеросгелю в комплексі з іншими засобами, що сприяє зменшенню
ендотоксикозу і забезпечує значне зниження частоти родових і
післяродових хвороб.

Матеріали дисертаційної роботи увійшли до ряду рекомендацій:
“Диспансеризація великої рогатої худоби” (1997), “Рекомендації щодо
використання ентеросгелю та комплексних препаратів на його основі в
практиці ветеринарної медицини” (1997), “Профілактика акушерських хвороб
у корів” (2000). Усі рекомендації затверджені секцією ветеринарної
медицини Міністерства аграрної політики України і видані масовим
тиражем.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано, проаналізовано
та узагальнено весь обсяг експериментальних досліджень. Вивчення рівня
прогестерону та естрадіолу–17? у крові сухостійних корів проводили у
лабораторії новітніх методів досліджень Білоцерківського державного
аграрного університету. Мікробіологічні дослідження проведено на кафедрі
лабораторної діагностики інфекційних хвороб тварин Інституту
післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини
при Білоцерківському ДАУ.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідали та
обговорені на міжнародних конференціях: “Проблеми неінфекційної
патології тварин” (м. Біла Церква, 1998, 2000, 2003); “Сучасні проблеми
ветеринарної медицини з питань фізіології й патології відтворення
тварин” (Київ, 2000); “Шляхи підвищення резистентності та продуктивності
тварин” (Дніпропетровськ, 2001); “Досягнення і перспективи розвитку
агробіотехнології в Україні” (Київ, 2002); “Досягнення та перспективи
розвитку ветеринарної медицини” (Полтава, 2002); “Здобутки і перспективи
ветеринарного акушерства” (Львів 2002); міжнародних і національних
семінарах з питань застосування ультразвукового дослідження у
репродуктології (Біла Церква, 1998, 2001); “Нові технології у
тваринництві і ветеринарній медицині” (с. Майське Синельниківського
району Дніпропетровської області, 2002); та на наукових конференціях
науково-педагогічних працівників Білоцерківського ДАУ (1996–2004 рр.).

Публікації. Результати дисертації висвітлені в 35 наукових працях, з
яких 27 статей у надрукованих фахових виданнях затверджених ВАК України,
одному патенті, одних технічних умовах та 3-х методичних рекомендаціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота, викладена на 289
сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 44 таблицями, 61 рисунком.
Робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу й методів
досліджень, шести розділів результатів власних досліджень, їх аналізу й
узагальнення, висновків, пропозицій виробництву та списку джерел
літератури, який містить 615 джерел, у тому числі 134 – іноземних.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дослідження з теми дисертаційної роботи проведені протягом 1995–2003 рр.
на кафедрі акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин
Білоцерківського ДАУ. Матеріалом для виконання дисертаційної роботи були
корови української чорно-рябої молочної та голштинізованих червоної
степової і симентальської порід сухостійного і післяродового періодів,
що належали колгоспу ім. Енгельса Новопсковського району Луганської
області, КСП “40-річчя Жовтня”, Куйбишевського району, “Зоря”
Бердянського району Запорізької області, ПОСП “Радівське” Калинівського
району Вінницької області, агрофірми “Україна №25”, КСП “Томилівське”
Білоцерківського району, “Устимівське”, “Дзвінкове” Васильківського
району, “Ківшовате” Таращанського району, ДГ “Шевченківське”
Тетіївського району, СТОВ “Агросвіт” Миронівського району Київської
області.

На першому етапі досліджень вивчали поширення акушерських хвороб у
корів. Ці дослідження проводили відповідно до методичних рекомендацій
щодо диспансеризації великої рогатої худоби (Левченко В.І. і співавт.,
1997).

З метою розроблення способів прогнозування родових і післяродових
хвороб, вивчали стан протеїназно-інгібіторного балансу, метаболізму
фібриногену, показників ендотоксикозу і ехоструктури плацент у
сухостійних корів.

Рівень сумарної протеолітичної активності (СПА) та інгібіторів
?1-інгібі-тора протеїназ (?1-ІП) і ?2-макроглобуліну (?2-М) у плазмі
крові визначали за методами К.М. Веремеенка зі співавт. (1988).
Кількість фібриногену визначали за методом В.О. Белицера зі співавт.
(1983), його метаболітів – розчинного фібрину (РФ) – за методом Т.В.
Варецької зі співавт. (1992) і продуктів розпаду фібрину/фібриногену
(ПРФ) – за методом В.О. Белицера зі співавт. (1987),
фібринстабілізуючого фактора ФХІІІ – уніфікованим методом. Вміст
малонового діальдегіду (МДА) визначали за методикою Л.И. Андреевой зі
співавт. (1988), молекул середньої маси (МСМ) – за методикою В.В.
Ніколайчика зі співавт. (1991). Дослідження проводили за 60–45, 40–25 та
15–5 діб до родів.

Залежно від перебігу родів і післяродового періоду корів розділили на
групи. У першу групу ввійшли тварини з нормальним перебігом вказаних
процесів (20 гол.). Друга група була сформована з корів, у яких
відмічали затримання посліду (12 гол.). Третю групу склали тварини з
післяродовим метритом (13 гол.). До четвертої групи ввійшли корови із
субінволюцією матки (19 гол.).

Гормональний профіль і мікробну контамінацію геніталій вивчали у корів з
коагулопатією – перша група і на клінічно здорових тваринах, які були
контрольними. Вміст прогестерону і естрадіолу визначали імуноферментним
методом за допомогою тест-систем “DCL – 10 – 3900 Active” з
використанням імуноферментного аналізатора “Stat fax” за 40–25 та 10–5
діб до родів. Для бактеріологічного дослідження перед родами брали
зразки слизу із каудальної частини шийки матки, а після родів із матки.

Дослідження ехоструктури плацент у корів проводили в сухостійний період.
З цією метою використовували прилад ультразвукової дії (УЗД) “Scanner
100 S” з секторним датчиком. Зображення фіксували і записували на
дискету. Залежно від перебігу родів і післяродового періоду тварин
розділили на групи. У першій групі були корови з нормальним перебігом
родів і післяродового періоду (51 гол.). До другої групи входили тварини
із затриманням посліду (11 гол.). Третя група складалася з корів з
післяродовим метритом (14 гол.), а у четверту групу входили тварини із
субінволюцією матки (15 гол.). Визначали характерні особливості
ехоструктури плацент та частоту їх прояву у кожній групі.

На основі гемостазіологічних показників (РФ і ПРФ) у сухостійних корів і
результатів сонографічних досліджень плацент були розробленні нові
способи прогнозування родових і післяродових хвороб. Вміст метаболітів
фібриногену визначали у 144 тварин, а ехоструктуру плацент – у 228
корів.

Профілактичну ефективність тривітаміну і його суміші з препаратом АСД
ф-2 вивчали при несприятливому прогнозі щодо перебігу родів і
післяродового періоду. Для проведення досліду сформували три групи
корів. Тваринам першої групи (27 гол.) препарати не вводили. Другій
групі тварин (42 гол.) застоствували тривітамін у дозі 15 см3 з
інтервалом 5–7 діб 4–5 разів. Коровам третьої групи уводили тривітамін
(15 см3) у суміші з АСД ф-2, (1,5 см3) з тим же інтервалом і кратністю.
Вивчали вплив вказаних схем обробок на вміст МДА і МСМ. Реєстрували
частоту і характер акушерських хвороб.

Патогенез післяродових хвороб вивчали за станом
протеїназно-інгібітор-ного потенціалу, показників ендотоксикозу,
метаболізму фібриногену і мікробної контамінації матки в динаміці
лохіального періоду залежно від його перебігу. Крім того, у плазмі крові
визначали сумарну фібринолітичну активність (СФА), плазмінову активність
(ПА) та активність тканинного активатора плазміногену (t-РА) за методом
фібринових пластинок (1952). Активність фактора Хагемана досліджували за
методом К.В. Веремієнка зі співавт. (1978). Для проведення досліджень
сформували три групи корів по 12 гол. залежно від перебігу післяродового
періоду: перша група з нормальним перебігом, друга – із субінволюцією
матки, третя – з післяродовим метритом. У всіх групах корів забір крові
і вмісту матки проводили на 1–2-у, 5–6-у і 10–12-у добу після родів.

Наступні дослідження проводили з метою визначення профілактичної
ефективності ентеросгелю при загрозі розвитку метриту після ускладнених
родів. На основі цих даних розробляли і затверджували
нормативно-технічну документацію на його виробництво та застосування
(наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за
№ 10 від 7.04.97р. про проведення державних виробничих випробувань
сорбційного препарату ентеросгель у господарствах Запорізької і
Київської областей). Крім того, вивчали вплив комплексних препаратів на
основі ентеросгелю на термін прояву статевої циклічності і заплідненість
корів. Тваринам першої дослідної групи (42 гол.) внутрішньоматково
вводили ентеросгель з імобілізованим на ньому мірамістином у
співвідношенні 100:1 в дозі 100–150 см3. Коровам другої дослідної групи
(39 гол.) у матку вводили ентеросгель з імобілізованою на ньому іпсилон
амінокапроновою кислотою у співвідношенні 20:1 у такій же дозі. Тваринам
третьої дослідної групи (41 гол.) використовували тільки ентеросгель.
Коровам контрольної групи (51 гол.) в матку вводили 10 %-й розчин
іхтіолу. Для підвищення скоротливої функції матки усім тваринам щоденно
парентерально вводили 0,1 %-й розчин карбахоліну в дозі 2 см3. Препарати
вводили з 1–2 доби після ускладнених родів 3–4 рази. Визначали стан
протеїназно-інгібіторного балансу, показників ендотоксикозу та
фібринолізу. Проводили акушерське і сонографічне дослідження тварин з
метою контролю за перебігом післяродового періоду.

Визначали видовий склад, концентрацію і стійкість мікрофлори матки до
антибактеріальних препаратів у корів із загрозою виникнення
післяродового метриту за прийнятим у мікробіології методом. Проби вмісту
матки відбирали на 1–2-у добу після родів до початку лікування і після
нього на 10–12-у добу. Для вивчення складу мікроорганізмів проби
висівали на МПА, кров’яний і сироватковий МПА, МПБ, середовища Ендо і
Кітта-Тароцці. Культивування проводили в термостаті при 370 С. Облік
результатів росту мікрофлори на середовищах проводили з урахуванням
характеру росту колоній, що виросли із зразків. Потім виділяли чисті
культури, вивчали їх біохімічну активність, визначали видову належність
за Бергі (1980) та чутливість до антибіотиків.

Результати досліджень опрацьовували статистично за методом И.А. Ой-вина
(1960) за допомогою програмного забезпечення комп’ютера Pentium-166.
Економічний ефект визначали за методиками Ф.Ф.Белоусова зі співавт.
(1982) та МСГ СРСР (1984).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Діагностичний етап акушерської диспансеризації корів

При клінічному обстеженні сухостійний корів трьох господарств виявиляли:
вищесередню вгодованість у 14,1–42,4 %, ознаки остеодистрофії у
15,4–39,8 %, діагностували мастит у 6,4–20,4 %, що вказує на порушення
обміну речовин. Це підтверджувалося зниженою концентрацією кальцію
(2,0±0,05 ммоль/л) і неорганічного фосфору (1,5±0,06 ммоль/л),
підвищеним (86,5±1,2 г/л) і зниженим (74,6±1,1 г/л) рівнем білка,
низьким вмістом каротину (276,0±37,0 мкг/100 мл) у сироватці крові
контрольних груп тварин окремих господарств. У тварин з порушеним
обміном речовин зростало фізіологічне навантаження на печінку та нирки,
про що свідчив їх функціональний стан. Знижений вміст сечовини (3,0±0,3
ммоль/л) у корів може бути зумовлений порушенням сечовиносинтезувальної
функції печінки. Підвищений вміст креатиніну (156,4±10,1 – 184,1±5,5
мкмоль/л) у сироватці крові контрольних тварин може бути наслідком
розвитку ниркової недостатності у сухостійних корів. Активність
аспарагінової трансферази (АсАТ) сироватки крові була підвищена у 30–45
% тварин. Активність аланінової трансамінази (АлАТ) була більш
стабільною. Такий стан обміну речовин та функціонування печінки і нирок
указує на напружену роботу всіх систем організму вагітних тварин.

У корів під час родів і в післяродовий період акушерські хвороби
реєстрували у 19,2–59,3 % випадків. Ускладненні роди – у 14,1–46,4 %
тварин. Травми родових шляхів відмічали у 11,5–40,2 % корів. На їх фоні
у 50,0–75,7 % тварин розвивався гострий післяродовий метрит. Затримання
посліду реєстрували у 6,4–14,3 % корів.

Отже, акушерські хвороби виникають внаслідок порушення обмінних
процесів, що призводить до зниження резистентності і реактивності
організму вагітних тварин, а також під час родів і післяродового
періоду.

Патогенетичні механізми акушерської патології. Прогнозування родових і
післяродових хвороб

Стан протеїназно-інгібіторної системи. У клінічно здорових корів від
60–45 до 40–25 діб перед родами сумарна протеолітична активність (СПА)
крові зростала у 4,5 раза (р ? 0,001). Така активація протеолізу вказує
на виражені зміни метаболізму в організмі вагітної самки. Вміст ?1-ІП у
крові цих корів протягом сухостійного періоду вірогідно не змінювався
(табл. 1). Рівень ?2-М не змінювався до 40–25 діб перед родами, а за
15–5 діб його вміст зменшився у 1,6 раза (р ? 0,05).

Таблиця 1 – Протеїназно-інгібіторний потенціал крові сухостійних корів у
зв’язку з перебігом родів і післяродового періоду

Показники Термін до родів, діб Перебіг родів і післяродового періоду

нормальний

затримання посліду

субінволюція

матки

метрит

СПА, ммоль/год·л

60–45

0,54±0,11

0,71±0,1

0,69±0,12

0,72±0,19

40–25

2,43±0,21

4,42±0,58”

2,78±0,34

3,21±0,55

15–5

0,52±0,1

0,82±0,1′

0,9±0,15′

0,9±0,11′

?1-ІП, мкмоль/л

60–45

147,0±6,6

146,9±6,6

135,2±7,7

158,4±4,4

40–25

151,1±4,8

159,6±1,2

160,6±2,2

150,3±6,7

15–5

152,4±2,9

130,9±3,4”’

130,6±4,0”’

134,9±4,5”’

?2-М, г/л 60–45

1,49±0,22

1,13±0,15

1,50±0,19

0,65±0,1

40–25

1,53±0,11

1,92±0,2

1,65±0,23

2,08±0,23

15–5

0,95±0,22

2,23±0,08”’

2,43±0,03”’

2,05±0,04”’

Примітка: ‘ – р ? 0,05; ” – р ? 0,01; ”’ – р ? 0,001.

У корів, потенційно схильних до затримання посліду, СПА за 40–25 та 15–5
діб до родів була вищою у 1,8 і 1,6 раза, ніж у тварин з нормальними
родами. Водночас не відмічалося адекватної відповіді з боку інгібіторної
системи. Проте, за 15–5 діб до родів рівень ?1-ІП знижений у 1,16 раза,
порівняно з клінічно здоровими тваринами. В цей час вміст ?2-М
підвищений у 2,3 раза.

У корів схильних до субінволюції матки СПА крові за 40–25 діб перед
родами не відрізнялася від клінічно здорових тварин, за 15–5 діб була
більшою у 1,7 раза. Проте перед родами вміст ?1-ІП зменшувався у 1,17
раза. Рівень ?2-М в цей період був більший, ніж у клінічно здорових
тварин у 2,4 раза.

У корів, схильних до післяродового метриту СПА не відрізнялася від
тварин з іншими хворобами. Інгібіторна ємність крові у цих корів
характеризувалася зменшеним рівнем ?1-ІП перед родами у 1,13 раза, ніж у
клінічно здорових корів. Рівень ?2-М за 60–45 діб до родів був менший
відносно тварин без ускладнень у 2,3 раза, а перед родами за 15–5 діб
став більшим у 2,2 раза.

Отже, у корів, схильних до акушерських захворювань, у сухостійний період
протеїназно-інгібіторний потенціал функціонує напружено і перед родами
виникає дефіцит ?1-ІП, який компенсується за рахунок підвищення рівня
?2-М.

Показники ендотоксикозу у корів сухостійного періоду. У крові корів з
майбутнім нормальним перебігом родів протягом сухостою відмічали
невірогідні коливання вмісту МСМ. Рівень МДА у крові цих тварин від
початку сухостійного періоду до 40–25-ї доби перед родами зростав у 1,13
раза (р hl ” U [email protected] j ? ? Pl n oe O O O O „O ^„O O O O O ?????$??t?? OJPJQJ O O O ???$??? ??????? O d^ O YYYYYYYY" O O O o O $ O $ O o фібриногену був більший у 1,3 раза, порівняно з його вмістом у тварин без післяродових ускладнень. У цей період вміст РФ підвищувався у 1,6 раза (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020