.

Прогнозування впливу чинників соціальної динаміки на державне управління забезпеченням населення України лікарськими засобами (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
174 3386
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

СКЛЯРЕНКО Володимир Євгенович

УДК [35.078 :: 303.444 + 332.14] (351.77)

Прогнозування впливу чинників соціальної динаміки на державне
управління забезпеченням населення України лікарськими засобами

25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

КИЇВ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державного управління при
Президентові України.

Науковий керівник – доктор наук з державного управління, доцент

БІЛИНСЬКА Марина Миколаївна,

Національна академія державного управління

при Президентові України,

професор кафедри управління охороною суспільного здоров’я.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник

КОВАЛЕНКО Олександр Сергійович,

Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем
НАН України,

завідувач відділу медичних інформаційних систем;

кандидат наук з державного управління

ЛИНЬОВ Костянтин Олександрович,

Національна академія державного управління

при Президентові України,

доцент кафедри інформатизації державного управління.

Провідна установа – Донецький державний університет МОН України,
кафедра менеджменту у невиробничій сфері,

м. Донецьк.

Захист відбудеться 11 травня 2006 р. о 16 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 в Національній академії
державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м.
Київ, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії
державного управління при Президентові України (03057, м. Київ, вул.
Ежена Потьє, 20).

Автореферат розісланий 10 квітня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.К. Майборода

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нові політичні стратегії, технологічні, економічні та
соціальні нововведення в галузі охорони здоров’я зумовлюють необхідність
певних змін для суспільства. Аналіз історичних подій у світі та в
Україні свідчить, що навіть обґрунтовані державні заходи щодо
реформування галузі охорони здоров’я взагалі й забезпечення населення
лікарськими засобами зокрема часто призводять до непередбачуваних
негативних наслідків, які гальмують економічний, соціальний і культурний
розвиток країни. Це спричиняє погіршення стану здоров’я нації.

У Плані дій, затвердженому Указом Президента України “Про невідкладні
заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення” від 6
грудня 2005 р. № 1694/2005, встановлено необхідність розробки та
ухвалення Національного переліку основних лікарських засобів. Питання
про покращання забезпечення населення України лікарськими засобами
розглядалося на Дні Уряду України у Верховній Раді України з порядком
денним “Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан справ у
вітчизняній системі охорони здоров’я” (жовтень, 2002 р.), на слуханнях у
Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства
та дитинства на тему “Проблеми у сфері забезпечення охорони здоров’я і
медичного обслуговування громадян та шляхи їх розв’язання” (липень, 2005
р.), на засіданні колегії Міністерства охорони здоров’я України,
присвяченому підсумкам роботи галузі охорони здоров’я України у І
півріччі 2005 р. (липень, 2005 р.).

Необхідно вирішити проблему недосконалості процедури інтегрованої оцінки
впливу медико-соціальних чинників на потреби населення в лікарських
засобах та прогнозування їх виробництва. Президентом України визначений
курс на вдосконалення системи управління галуззю, розробку й
впровадження в діяльність закладів охорони здоров’я стандартів медичної
допомоги, раціоналізацію використання ресурсів у цій сфері, складовою
якого є ефективне забезпечення потреб населення в лікарських засобах.
Зважаючи на це для розвитку науки й практики державного управління
доцільно провести наукове дослідження щодо вдосконалення технології
державного прогнозування забезпечення лікарськими засобами населення
України.

Теоретичну основу дисертації становлять наукові дослідження сутності
державного управління, раціональної фармацевтичної політики й
прогнозування соціального та економічного розвитку України, зокрема в
галузі охорони здоров’я, що містяться в працях українських вчених
А.А.Бабського, В.Д.Бакуменка, М.М.Білинської, В.І.Дячишиної,
В.М.Князєва, С.М.Коваленка, Т.І.Нижерадзе, Н.Р.Нижник, С.Г.Радченка,
В.М.Рудого, Ю.П.Сурміна, Я.Г.Тимошенка, російських науковців, зокрема
А.М.Абалкіна.

Не применшуючи вагомості й значущості наукового доробку названих учених,
слід зауважити, що досліджувана тема розкрита ними лише частково й не
була предметом комплексного наукового аналізу, що й зумовило її вибір.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано в межах планового проекту Національної академії
державного управління при Президентові України “Державне управління та
місцеве самоврядування” (ДР-ОК № 0201U004833) і відповідно до тематики
Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та
систем Національної Академії наук України при вивченні розвитку системи
охорони здоров’я України на основі математичного моделювання.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
науково-теоретичне обґрунтування пріоритетного впливу чинників
медико-соціальної динаміки на організаційні й економічні механізми
державного управління забезпеченням населення України лікарськими
засобами та розробка інноваційної моделі регіонального моніторингу цього
процесу як складової ефективного прогнозування обсягу виробництва ліків
для підвищення якості й доступності медичної допомоги.

Для досягнення мети дослідження було поставлено такі завдання:

здійснити аналіз наукової літератури й відповідної нормативно-правової
бази з теми дослідження і на підставі цього визначити його основні
напрями;

уточнити сутність механізмів державного управління забезпеченням
населення лікарськими засобами, удосконаливши дефініцію поняття
“державне прогнозування забезпечення населення лікарськими засобами”;

визначити та охарактеризувати основні медико-соціальні чинники як
науково-практичні джерела щодо складання державного соціального й
економічного прогнозу забезпечення населення лікарськими засобами;

розробити й надати практичні рекомендації щодо впровадження інноваційної
моделі державного регіонального моніторингу забезпечення населення
України лікарськими засобами, що орієнтована на реальні потреби
пацієнтів і водночас на ефективне використання ресурсів системи охорони
здоров’я.

Об’єкт дослідження – державне управління забезпеченням населення України
лікарськими засобами.

Предмет дослідження – державне прогнозування впливу медико-соціальних
чинників на забезпечення лікарськими засобами населення України.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що запровадження
заснованої на поєднанні економічного й соціального державного
прогнозування процедури на його початкових стадіях (планування і
проектування) сприятиме позитивному вирішенню проблеми гарантованого
законодавством забезпечення лікарськими засобами населення й ефективного
використання ресурсів галузі охорони здоров’я України.

Методи дослідження. У дисертації використовувалися загальнонаукові і
спеціальні методи досліджень, що ґрунтуються на сучасних наукових
засадах державного управління, математичної, медичної, фармацевтичної й
споріднених з ними наук. Це, зокрема, такі методи: наукової
ідентифікації та зіставно-порівняльного аналізу – при опрацюванні
літературних джерел і дослідженні еволюції проблеми, що вивчається, та
ступеня її розв’язання; абстрактно-логічний – для теоретичного
узагальнення, визначення сутності, місця й ролі державного прогнозування
в управлінні забезпеченням лікарськими засобами та формулювання
висновків; економіко-математичний аналіз і системний підхід – при
моделюванні та логічному узагальненні принципів і алгоритмів прогнозу
обсягів виробництва лікарських засобів; системно-аналітичний – для
розробки концептуальних положень і заходів щодо впровадження
запропонованих організаційно-правових механізмів державного
регіонального моніторингу забезпечення лікарськими засобами в галузі
охорони здоров’я України. Згадані методи і становлять методологічну
основу роботи

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації

уперше:

проведено комплексний аналіз чинної нормативно-правової бази,
вітчизняних та зарубіжних наукових джерел за темою дослідження й
визначено його основні напрями;

запропоновано інноваційну модель державного регіонального моніторингу
забезпечення населення України лікарськими засобами, орієнтовану на
реальні потреби пацієнтів і водночас на ефективне використання ресурсів
системи охорони здоров’я;

удосконалено:

дефініцію терміна категорійно-понятійного апарату державного управління
“державне прогнозування забезпечення населення лікарськими засобами” як
науково обґрунтоване передбачення напрямів розвитку сфери охорони
здоров’я, окремих галузей економіки, що пов’язані з виробництвом
лікарських засобів, можливого стану економіки та соціальної сфери в
майбутньому;

підходи до державного регіонального моніторингу забезпечення лікарськими
засобами населення (системність аналізу всієї сукупності об’єктів
моніторингу при унікальності кожного об’єкта спостереження,
неупередженість інтерпретації та оцінювання, синтез якісно-кількісної
інтерпретації результатів) на сучасному етапі реформування галузі
охорони здоров’я України;

етапи очікуваної оцінки впливу чинників медико-соціальної динаміки на
забезпечення ліками населення України, зокрема визначення критеріїв і
методів оцінки, проведення перевірки у співпраці з цільовими групами,
встановлення того, чи збільшують/зменшують правові інструменти тиск на
його цільові групи; підготовка документації результатів оцінки і змін.

дістали подальшого розвитку:

організаційно-економічні механізми державного управління забезпеченням
населення лікарськими засобами: розрахунки витрат внаслідок застосування
різних підходів до реалізації політики в цій сфері, надання інформації
про вплив заходів на громадськість та приватний сектор, кількісне
вимірювання впливу цих заходів на національний бюджет;

заходи, яких необхідно вжити щодо вдосконалення інформаційно-програмної
бази з питань державного прогнозування потреб населення України в
лікарських засобах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

висновки й рекомендації за виконаним дослідженням використані при
розробці функціональної моделі державного регіонального моніторингу
забезпечення населення України лікарськими засобами;

запропоновано етапи очікуваної оцінки впливу чинників медико-соціальної
динаміки на забезпечення ліками населення України.

Результати дисертаційної роботи застосовані:

Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій та
систем Національної академії наук України та Міністерства освіти та
науки України (акт про впровадження від 4 січня 2006 р. № 82/7-1);

Інститутом ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка Академії
медичних наук України (акт про впровадження від 27 грудня 2005 р. №
898);

науково-технічним Комплексом статистичних досліджень Держкомстату
України (акт про впровадження від 20 січня 2006 р. № 24-3/09);

Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки України
(акт про впровадження від 24 січня 2006 р. № 1/22).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення й
практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися та
обговорювалися на Ювілейному VIII з’їзді Всеукраїнського лікарського
товариства, присвяченого 15-річчю ВУЛТ (Івано-Франківськ, 2005);
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Медична інформатика 2005”
(Тернопіль, 2005); 59-й Міжнародній Атлантичній конференції “Конкуренція
в фармацевтичній промисловості” (Лондон, Великобританія, 2005);
науково-практичній конференції за міжнародною участю “Актуальні проблеми
реформування державного управління в Україні” (Львів, 2006); на
засіданні кафедри управління охороною здоров’я Національної академії
державного управління при Президентові України.

Публікації. Основні наукові результати здобувача за темою дисертації
опубліковані в шести працях, у тому числі в трьох статтях у наукових
фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається із
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і
додатків. Повний обсяг дисертації становить 199 сторінок, обсяг
основного тексту – 147 сторінок, список використаних джерел складається
із 174 найменувань. Дисертація містить 24 таблиці, 11 рисунків, 2
додатки на 35 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, вказано на зв’язок роботи з
науковими напрямами досліджень Національної академії державного
управління при Президентові України; висвітлено ступінь наукової
розробленості проблеми, що вивчається, визначено мету, завдання, об’єкт,
предмет і гіпотезу дослідження; охарактеризовано ступінь наукової
новизни одержаних результатів, їх теоретичне й практичне значення та
особистий внесок здобувача; наведено дані щодо апробації результатів
дослідження та публікації за темою.

У першому розділі – “Методологічні аспекти дослідження державного
прогнозування забезпечення лікарськими засобами” – на основі огляду
наукових та нормативно-правових джерел розглянуто найважливіші принципи
державного прогнозування соціального та економічного розвитку, специфіку
забезпечення лікарськими засобами населення України, а також досвід
запровадження державного прогнозування та оцінки впливів в системах
охорони здоров’я зарубіжних країн.

Як показав всебічний аналіз наукових джерел, значна частина лікарських
засобів залишається малодоступною для населення України внаслідок
кризового становища економіки та низького прожиткового рівня населення.

У розділі доводиться, що досі не розроблено економічно обґрунтовану
державну політику щодо забезпечення населення та установ охорони
здоров’я лікарськими засобами і саме це перешкоджає реалізації
конституційних прав громадян на одержання необхідних лікарських засобів,
у тому числі на безоплатній та пільговій основі. Отже, проблема
забезпечення хворих якісними, безпечними та доступними ліками потребує
невідкладного вирішення. Її актуальність підвищується через дефіцит
бюджетних асигнувань на охорону здоров’я, невизначеність механізму
позабюджетних джерел фінансування, недостатнє нормативно-правове
регулювання процесів виробництва та реалізації вітчизняних лікарських
засобів.

Акцентовано увагу на тому, що розгляд проблеми єдності медичної допомоги
й забезпечення хворих лікарськими засобами з позицій системного підходу
базувався на положенні, згідно з яким підсистема забезпечення хворих
лікарськими засобами складається із суб’єктів, які перебувають у тісних
взаємовідносинах і створюють відповідну цілісність та єдність з іншими
підсистемами системи державного управління охороною здоров’я.

У розділі наголошується на тому, що на сьогодні тільки близько 10% від
загального бюджету системи охорони здоров’я відводиться на придбання
ліків. Таким чином, більшу частину медикаментів пацієнти змушені
купувати за власні кошти. Доводиться, що вирішення цієї проблеми лежить
у трьох площинах. Це передбачає:

повне забезпечення ліками громадян з окремими захворюваннями та певних
соціальних груп населення згідно з чинним законодавством;

доступність медикаментів для населення в роздрібній торгівлі, наявність
широкої мережі аптек, перш за все в сільській місцевості, з доступними
цінами на ліки;

достатнє забезпечення лікарськими препаратами всіх державних та
комунальних закладів охорони здоров’я на основі державного
прогнозування.

У розділі аналізується чинна процедура державного прогнозування, що
визначається Законом України “Про державне прогнозування та розроблення
програм економічного і соціального розвитку України” від 23 березня 2000
р. № 1602-ІІІ. Зазначається, що затверджений Постановою Кабінету
Міністрів України від 15 вересня 2005 р. № 927 Прогноз економічного і
соціального розвитку України на 2006 рік у жодній з десяти складових
свого змісту не визначає прогноз щодо стану суспільного здоров’я взагалі
та забезпечення лікарськими засобами зокрема.

Обґрунтовано основні принципи державного прогнозування та розроблення
програм економічного і соціального розвитку України: цілісності,
об’єктивності, науковості, гласності, самостійності, рівності. Правовою
основою державного прогнозування та розроблення програм економічного й
соціального розвитку України є Конституція України ( HYPERLINK
“javascript:OpenDoc(‘254к/96-вр’);” 254к/96-ВР ), інші закони України
та підзаконні нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Аналіз літературних джерел (Г.Атаманчук, В.Д.Бакуменко, В.М.Князєв,
Ю.П.Сурмін) свідчить, що практика державного будівництва висуває
завдання, які дуже складно вирішити, застосовуючи колишні методологічні
підходи. Саме до таких завдань можна віднести й державне управління
забезпеченням населення лікарськими засобами, складовою якого є державне
прогнозування у сфері охорони здоров’я.

Доведено, що управління процесами і трансформаціями в системі державного
прогнозування потреб населення в лікарських засобах та впливу
медико-соціальних чинників на цей процес як у структурному, так і у
функціональному плані є частиною загального управлінського поля і разом
з тим має внутрішні галузеві функціональні структури.

Науково обґрунтована необхідність дотримання в соціальному прогнозуванні
принципів системності, узгодженості, варіантності, неперервності,
верифікації та рентабельності. Доводиться доцільність застосування як
наукової методики для дисертаційного дослідження нормативного
прогнозування, оскільки воно дає можливість визначити шляхи і строки
досягнення певних станів об’єкта прогнозування в майбутньому за
допомогою активного впливу суб’єкта управління, а також оцінити можливі
потреби в ресурсах і організаційних заходах для цього.

Доводиться необхідність урахування всіх суспільних потреб і чинників, що
впливають на прогнозування вироблення певного обсягу лікарських засобів,
отримання повного уявлення про медико-соціальні проблеми з метою
ефективного управління забезпеченням населення України лікарськими
засобами з урахуванням його реальних потреб.

Аналіз наукових джерел дав змогу визначити основні соціальні чинники, що
значно впливають на державне прогнозування забезпечення лікарськими
засобами.

У розділі зазначається, що виробництво лікарських засобів – галузь, яка
має суттєві особливості, що утруднюють стимулювання її розвитку з боку
держави.

Запропоновано структуру алгоритму управлінської діяльності з оцінки
впливу соціальних чинників на забезпечення населення лікарськими
засобами (див. рисунок), основою якого є кумулятивні прогнозування й
передбачення потенційних впливів, стратегії розвитку державної політики
щодо надання доступної та якісної медичної допомоги.

Алгоритм управлінської діяльності щодо оцінки впливу соціальних чинників
на забезпечення населення лікарськими засобами

Як свідчить аналіз наукової літератури з досліджуваної теми,
методологічні й практичні проблеми запровадження державного
прогнозування впливу медико-соціальних чинників на забезпечення
лікарськими засобами в Україні науковцями вивчалися побіжно, тому поза
їх увагою залишилися деякі складові. З огляду на це визначено основні
напрями наукового дослідження:

інформаційна база даних та методів державного прогнозування;

науково-практичні засади державного управління забезпеченням населення
лікарськими засобами;

основні медико-соціальні чинники як науково-практичні джерела щодо
складання державного прогнозу забезпечення населення лікарськими
засобами;

інформаційно-програмне забезпечення прийняття управлінських рішень щодо
задоволення потреб населення в лікарських засобах;

обґрунтування й розробка моделі державного регіонального моніторингу
забезпечення населення України лікарськими засобами, орієнтованої на
реальні потреби пацієнтів і водночас на ефективне використання ресурсів
системи охорони здоров’я.

У другому розділі – “Інформаційна база даних та методів прогнозування
як інноваційна стратегія контролю витрат і ефективного розподілу
ресурсів в системі охорони здоров’я України” – узагальнено результати
аналізу нормативно-правових основ і стану інформаційно-аналітичного
забезпечення державного управління та прогнозування обсягу виробництва
ліків, висвітлено та критично оцінено досвід формування регульованого
фармацевтичного ринку для задоволення потреб населення в ліках.

У розділі визначено, що надзвичайно високі вимоги до якості державного
прогнозування в галузі охорони здоров’я зумовлені унікальністю здоров’я
людини як суспільного і разом з тим особистого блага. З огляду на це
здоров’я людини стає одним з найбільш ефективних інструментів управління
в цій галузі Виявлено, що підвищення доступності та якості медичної
допомоги на основі впровадження науково обґрунтованої системи
забезпечення населення України лікарськими засобами сприятиме досягненню
оптимальної якості його життя, що, зрештою, є стратегічною метою
перетворень в економічній, політичній та соціальній сферах
життєдіяльності суспільства.

Якщо відповідно до законів системного аналізу галузь охорони здоров’я та
сферу виробництва й розподілу медикаментів вважати внутрішнім
середовищем щодо державного управління забезпеченням населення
лікарськими засобами, то суспільство, державне й громадське управління
життєзабезпеченням населення утворить зовнішнє середовище цієї
кластерної системи. Суспільство є багатовимірною системою, а його
функціонування можна вважати важкопрогнозованим процесом.

Аналіз літературних джерел свідчить про необхідність удосконалення в
практиці державного управління такого терміна категорійно-понятійного
апарату, як “державне прогнозування забезпечення населення лікарськими
засобами”.

Результати семантичного аналізу визначення вищезазначеного поняття, а
також урахування методологічних підходів до його трактування
вітчизняними науковцями (В.М.Князєв, 2002; В.Бакуменко, 1999 та ін.)
стали основою для якісного вдосконалення його теоретичного трактування
та уточнення сутності.

Це дало змогу запропонувати більш точне тлумачення поняття “державне
прогнозування забезпечення населення лікарськими засобами” як науково
обґрунтованого передбачення напрямів розвитку сфери охорони здоров’я.
Цей прогноз є засобом обґрунтування вибору тієї чи іншої стратегії й
прийняття конкретних рішень органами законодавчої та виконавчої влади,
органами місцевого самоврядування щодо регулювання процесу забезпечення
лікарськими засобами населення України.

Досліджено необхідність модернізації інформаційно-програмної підтримки
прийняття управлінських рішень при формуванні ринку фармацевтичних
послуг. Застосування економетричних методів при прогнозуванні обсягів
виробництва ліків дає змогу надавати інформацію через певні проміжки
часу у встановленій формі, проводити діагностику і контроль моніторингу,
забезпечувати постійне підвищення кваліфікації персоналу, успішно
функціонувати локальним довідково-керуючим системам з метою оптимізації
стратегічних рішень, маркетингових пошуків, формування ефективних
управлінських рішень тощо. Система інформування має забезпечити
необхідною інформацією органи державного управління охороною здоров’я
для розробки рішень відносно виробництва ліків і лікарських засобів в
Україні й закупівлі медичних препаратів за кордоном.

Наголошується на тому, що створення інформаційних систем, інформаційних
технологій – це глобальний процес, пов’язаний з кардинальними змінами
структури й характеру світового соціально-економічного розвитку. Світова
історія доводить, що інформатизація – це об’єктивний і закономірний
стан, що має бути характерним для будь-якого суспільство, якщо воно
стало на шлях інтенсивного розвитку. І тому в Україні вже розробляються
варіанти концепції інформатизації.

У процесі дослідження визначено складові державної політики щодо
ефективної інформаційної підтримки процесу державного управління
забезпеченням лікарськими засобами:

введення правових і господарських норм для функціонування системи
інформування;

розробка й затвердження базових стандартів, які регламентують форму
подання й способи збирання, обробки та передачі інформації;

надання комп’ютерної освіти фахівцям у галузі охорони здоров’я;

створення відповідної інфраструктури для функціонування інформаційних
систем у сфері охорони здоров’я;

розробка й формування ринку інформаційних продуктів щодо державного
управління забезпеченням лікарськими засобами;

використання всіх видів управління й вільного ринку з метою створення
умов для розвитку інформаційних технологій;

задоволення потреб споживачів в інформації щодо інформаційних систем;

забезпечення взаємодії міжнародної мережі зв’язку з інформативними
системами;

широке використання нових систем масового інформаційного обслуговування
(електронне урядування);

формування конкурентного середовища для розробки й отримання кращих
інформаційних систем.

Показано, що використання принципів Європейського Союзу в практиці
державного регулювання фармацевтичного сектора сприяє прискоренню
інтегрування України в європейський ринок, підвищенню якості й
конкурентоспроможності української продукції, що відображено в Постанові
Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 244 “Про заходи щодо
поетапного запровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу,
санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм, міжнародних
та Європейських стандартів”.

Установлено, що основними причинами незадовільного стану забезпечення
населення України лікарськими засобами і гальмування реформи
національної системи охорони здоров’я є:

V

f

l

?

f?eue$

L

N

P

R

T

V

X

Z

\

^

`

b

d

f

h

j

l

?

&

&

&

&

&

&

&

&

F’

&

”y



Oeoe

Oeoe

Oeoe

* , 

Oeoe

H J 

Oeoe

b d 

okd‘

Oeoe

Oeoe

a ae 

Oeoe

r!t!

Oeoe

!

?x?????підхід до законодавчого врегулювання такої важливої стратегії
контролю за витратами в секторі медичного обслуговування, як визначення
базового пакету медичних послуг, що мають надаватися громадянам
безоплатно за рахунок публічних джерел фінансування:

несприяння процесу пріоритизації та послідовності в розробці державної
політики в галузі охорони здоров’я, що базується на acquis
communautairе;

відсутність розрахунків витрат унаслідок застосування різних підходів до
реалізації раціональної фармацевтичної політики, що мають слугувати
аргументами, необхідними уряду для прийняття політичних рішень;

брак інформації про вплив заходів на громадськість та приватний сектор
щодо необхідних змін у медичних інституціях, управлінні та виробничих
процедурах фармацевтичного сектора;

відсутність кількісного вимірювання впливу соціальних чинників на
бюджетні витрати на охорону здоров’я щодо забезпечення лікарськими
засобами (або відповідні регіональні й місцеві бюджети), а також
фінансування потреб фармацевтичних компаній.

У третьому розділі – “Державний регіональний моніторинг чинників
соціальної динаміки – базис прогнозування забезпечення лікарськими
засобами населення України” – доведено необхідність розвитку технологій
державного моніторингу впливу соціальних чинників на стан забезпечення
лікарськими засобами для здійснення якісних перетворень у системі
державного управління охороною здоров’я в Україні. Виявлено й розкрито
основні принципи розробки моніторингу забезпечення потреб населення в
лікарських засобах, запропоновано удосконалити нормативно-правові засади
та оптимізувати механізми управління цим процесом, обґрунтовано
концептуальний підхід до запровадження комплексної моделі державного
регіонального моніторингу забезпечення населення України лікарськими
засобами з урахуванням чинників соціальної динаміки.

Узагальнення результатів системного аналізу літературних джерел та
набутого практичного досвіду свідчить про необхідність оновлення
технологій державного моніторингу відповідно до Міжгалузевої комплексної
програми “Здоров’я нації” на 2002-2011 роки, оскільки існуюча
технологічна база не може бути визнана досконалою.

Зазначається, що національна система моніторингу забезпечення населення
України лікарськими засобами може бути визначена як одна з ключових
складових підсистем Державної служби лікарських засобів і виробів
медичного призначення, що впливає на формування та реалізацію державної
політики у сфері виробництва, державного регулювання та контролю
виробництва лікарських засобів. Але моніторинг впливу соціальних
чинників на стан забезпечення лікарськими засобами в Україні можна
вважати основою новітньої політики ефективного використання ресурсів
Української держави. Створення державної системи моніторингу впливу
соціальних чинників на стан забезпечення лікарськими засобами вже
розпочалося. Законом України “Про лікарські засоби” від 4 квітня 1996 р.
чітко визначено системну організацію національної фармацевтичної галузі
та сфери споживання лікарських засобів, її правові засади, технології
оцінювання, національні й галузеві стандарти. Цей законодавчий акт
втілив ідеї Конституції України та інших нормативно-правових актів
України, в яких визначено якість і безпеку лікарських засобів як один з
пріоритетних напрямів державної політики в галузі охорони здоров’я і
складову національної безпеки країни.

У розділі акцентується увага на тому, що з точки зору еволюції систем
охорони здоров’я актуальним стає розвиток концепції самостійного
лікування в країнах Центральної і Східної Європи. Національні системи
охорони здоров’я, як і все суспільне життя, в цих країнах перебували під
впливом загальної орієнтації політичної системи, що панувала в цьому
регіоні до кінця 80-х рр. ХХ ст. Провідна роль держави в системі
соціального забезпечення була характерною для країн соціалістичного
табору. Це означало, що держава піклувалася про здоров’я кожної людини й
надавала медичну допомогу в разі хвороби. Хоча на практиці поряд з
державною системою в цих країнах, в тому числі і в Україні, існувала
практика самостійного лікування й піклування пацієнтів про власне
здоров’я, офіційно роль індивіда у вирішенні проблем, пов’язаних зі
здоров’ям, не визнавалася.

Таким чином, споживачі 90-х рр. поступово звикають до змін у соціальному
забезпеченні, що запроваджуються урядами, в тому числі українським. З
точки зору органів охорони здоров’я сприйняття концепції самостійного
лікування й піклування про власне здоров’я відповідає не тільки бажанню
громади “управляти” власним здоров’ям, а й необхідності утримувати
видатки на суспільні потреби на раціональному рівні. У цілому для
держави важливо уникнути необов’язкового фінансового тиску й
зосередитись на вирішенні більш невідкладних проблем охорони здоров’я.

Усе це в широких масштабах стимулювало впровадження інноваційних
медичних технологій, зміцнення організаційних основ здійснення
фармацевтичної діяльності, розвиток нових технологій оцінки впливу
соціальних чинників на стан забезпечення лікарськими засобами.
Актуальність наведених проблем значно підвищилася внаслідок
інформатизації, комп’ютеризації вітчизняних закладів охорони здоров’я.
Це привело до змін саме управлінської та технологічної складових
забезпечення лікарськими засобами, ефективного державного моніторингу
цього процесу.

Необхідність технологізації моніторингу впливу соціальних чинників на
стан забезпечення лікарськими засобами зумовлена також демократизацією
управління галуззю охорони здоров’я, набуттям нею суспільно-державного
характеру, переходом від адміністративного управління працівниками сфери
забезпечення лікарськими засобами до управління змістом та якістю
системи забезпечення лікарськими засобами, регулювання правових основ
саморозвитку цієї галузі медичної діяльності в Україні.

Установлено, що технологізації моніторингу впливу соціальних чинників на
стан забезпечення лікарськими засобами передували зміни завдань
діяльності закладів охорони здоров’я в Україні, широка диференціація
медичних послуг, що орієнтовані на попит.

У розділі наголошується на тому, що зміна статусу суб’єктів медичної
діяльності стала додатковим стимулом дослідження актуальності
технологізації моніторингу впливу соціальних чинників на стан
забезпечення лікарськими засобами. Поряд з державними у 1990-х рр.
почали активно діяти недержавні фармацевтичні заклади на асоціативних,
кооперативних засадах. Державна система забезпечення лікарськими
засобами має доповнюватись системою моніторингу забезпечення лікарськими
засобами, що підтримується громадськими організаціями, політичними
партіями, вітчизняними та іноземними фондами.

З огляду на викладене з’ясовано, що в цілому вибір технології
моніторингу впливу чинників соціальної динаміки зумовлюється системністю
аналізу всієї сукупності об’єктів моніторингу при унікальності кожного з
них; об’єктивністю інтерпретації та оцінювання; визначеністю заданої
періодичності спостереження; синтезом якісно-кількісної інтерпретації
результатів моніторингу; єдністю зовнішнього та внутрішнього аспектів
моніторингу; поступальністю та збільшенням обсягів прогнозування.

Запропоновано використовувати в державному моніторингу забезпечення
лікарськими засобами такі інноваційні технології: маркетингу;
проектування стратегій, цілей, завдань, очікуваних результатів та
процедур їх діагностування; проектування, розробки, апробації та
стандартизації засобів контрольно-оцінної діяльності; моніторингу,
аналізу, інтерпретації, прогнозу та надання рекомендацій, а також
технологію наскрізного аналізу, прогнозу та управління в рамках
державної системи управління якістю.

Ставиться акцент на тому, що на регіональному рівні фокусуються всі
проблеми, що є загальними для охорони здоров’я в Україні. У зв’язку з
цим доцільно покласти вирішення основних завдань моніторингу впливу
соціальних чинників на забезпечення лікарськими засобами саме на місцеві
органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, оскільки
відповідно до чинного законодавства саме вони здійснюють державну
політику у сфері забезпечення лікарськими засобами і контроль за нею, а
також за дотриманням нормативно-правових актів про забезпечення
лікарськими засобами населення незалежно від форми власності і
підпорядкування закладів охорони здоров’я та аптек.

У розділі всебічно обгрунтовується модель збирання та обробки даних для
регіонального моніторингу впливу соціальних чинників на стан
забезпечення лікарськими засобами, зосереджується увага на таких
важливих заходах:

вибираються регіональні центри, в яких узагальнюється інформація згідно
з економічними зонами та укладаються договори на виконання роботи;

на ім’я голів держадміністрацій розсилаються однакові опитувальники із
супровідним листом Міністра охорони здоров’я або його заступників;

у листі вказується регіональний центр обробки інформації, куди має бути
направлений заповнений опитувальник на паперовому та магнітному носіях,
та терміни подання інформації;

на основі поданих матеріалів готується аналітична міжрегіональна
доповідь згідно з економічними зонами (наприклад Східний регіон,
Західний регіон, окремі області тощо);

МОЗ ініціює соціологічне дослідження з наведених проблем, результати
якого включаються в національну доповідь.

У результаті дослідження виявлено, що однією з головних характеристик
моніторингу впливу соціальних чинників на забезпечення лікарськими
засобами має стати постійно діючий режим його функціонування, коли
інформацію щодо фактичного забезпечення ліками кожного громадянина
України можна буде отримати в будь-який момент часу. Це дасть змогу
підвищити об’єктивність контролю якості дотримання державних та
галузевих стандартів щодо забезпечення лікарськими засобами на різних
рівнях надання медичної допомоги. Органи управління охороною здоров’я
матимуть додаткові засоби та організаційні механізми, за допомогою яких
можна буде отримати необхідну інформацію щодо якості та ефективності
діяльності медичних і фармацевтичних закладів, здійснити її аналіз та
визначити відповідні управлінські рішення й впливи, які сприятимуть
прискоренню реформування галузі охорони здоров’я в Україні.

Результати наукового дослідження дали змогу визначити напрями
удосконалення організаційного та економічного механізмів державного
управління забезпеченням населення України лікарськими засобами та
запропонувати для їх реалізації дієві організаційні й законодавчі
заходи.

ВИСНОВКИ

У дисертації на теоретичному й практичному рівнях вирішено актуальне
наукове завдання щодо науково-теоретичного обґрунтування пріоритетного
впливу чинників медико-соціальної динаміки на організаційні та
економічні механізми державного управління забезпеченням населення
України лікарськими засобами. Отримані в процесі дослідження результати
підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й
завдання дослідження дають можливість зробити такі висновки та внести
певні пропозиції.

Ретроспективний аналіз робіт вітчизняних і зарубіжних учених,
нормативно-правової літератури підтверджує, що теоретичні й
концептуальні розробки науковців присвячені лише окремим аспектам
досліджуваної проблематики. Узагальнюючі наукові праці з теми
дослідження відсутні. Це зумовлює необхідність проведення системного
аналізу впливу чинників соціальної динаміки на державне управління
забезпеченням населення України лікарськими засобами.

Досліджено, що на формування негативних змін стану здоров’я населення
України значно впливає нераціональна фармацевтична політика, а також
недосконала з адміністративного та економічного поглядів модель системи
забезпечення лікарськими засобами. В нових економічних умовах вона
виявилася неефективною і спричинила зменшення доступності медичної
допомоги для широких верств населення, різке погіршення якості
фармацевтичних послуг при недостатній орієнтації на принцип acquis
communautairе й відсутності ефективного соціального прогнозування. Це
вимагає переосмислення та суттєвих змін державної політики стосовно
забезпечення ліками, її переорієнтації з урахуванням сучасних
міжнародних підходів.

Установлено, що моніторинг впливу соціальних чинників на стан
забезпечення лікарськими засобами в Україні є основою новітньої політики
ефективного використання ресурсів держави та однією зі ключових
складових підсистем Державної служби лікарських засобів і виробів
медичного призначення, що впливає на формування та реалізацію державної
політики у сфері виробництва, державного регулювання та контролю
виробництва лікарських засобів й потребує формування відповідної
структури в цій службі.

Основними науково-практичними джерелами формування державного прогнозу
забезпечення населення лікарськими засобами є:

рівень мінімальної заробітної плати;

державні витрати на охорону здоров’я на одного громадянина;

відсоток неофіційних платежів за послуги охорони здоров’я;

відсоток витрат домогосподарств на лікарські засоби у структурі всіх
витрат на послуги охорони здоров’я;

відсоток населення, що перебуває у вікових межах першої та другої
дезадаптації.

Обґрунтовано, що державне управління забезпеченням населення лікарськими
засобами як ефективна діяльність держави з контролю за реалізацією
єдиної державної політики щодо задоволення потреб спільноти в
забезпеченні лікарськими засобам потребує інформаційно-програмної
підтримки прийняття управлінських рішень при формуванні ринку
фармацевтичних послуг. Застосування інноваційних економетричних методів
та створення єдиної інформаційно-аналітичної бази при прогнозуванні
обсягів виробництва ліків дасть змогу успішно функціонувати локальним
довідково-керуючим системам з метою оптимізації стратегічних рішень,
маркетингових пошуків, формування ефективних управлінських рішень.

З’ясовано, що прогнозування впливу соціальних чинників доцільне в тому
разі, коли це реально позначається на прийнятті управлінських рішень.
Оцінка впливу не є механізмом прийняття політичного рішення і не
підміняє інші процеси й стратегії щодо покращання забезпечення
лікарськими засобами. Сама по собі така оцінка пов’язана з витратами
часу, людських і бюджетних ресурсів, тому вона має здійснюватися в такий
спосіб, щоб визначити вирішальні чинники соціального впливу на сферу
охорони здоров’я.

Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження,
вітчизняного й зарубіжного досвіду, потреб країни на сучасному етапі
розвитку в ефективному розподілі та використанні ресурсів охорони
здоров’я дає змогу запропонувати для втілення в практичну діяльність з
метою вдосконалення сфери державного управління певні практичні
рекомендації. Зокрема, з метою розвитку організаційно-економічних
механізмів системи управління забезпеченням населення України
лікарськими засобами на законодавчому рівні доцільним є:

внесення змін до ст. 49 Конституції з метою надання можливості
ефективного регулювання обсягу державних гарантій щодо забезпечення
громадян безоплатною медичною допомогою (через встановлення законом чи
рішенням уряду базового пакету безоплатних медичних послуг, що
передбачає й забезпечення лікарськими засобами), а також ефективного
планування мережі державних і приватних фармацевтичних закладів;

упровадження національного переліку основних (життєво необхідних)
лікарських засобів і виробів медичного призначення та формулярної
системи медикаментозного забезпечення медичною допомогою відповідно до
рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я із цих питань;

створення та забезпечення постійного функціонування систем моніторингу
цін виробників та постачальників на основні (життєво необхідні)
лікарські засоби та моніторингу показників доступності основних (життєво
необхідних) лікарських засобів;

вжиття заходів щодо запровадження Радою міністрів Автономної Республіки
Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними
адміністраціями механізму регулювання граничних рівнів оптових і
роздрібних торговельних надбавок на основні (життєво необхідні)
лікарські засоби.

Саме ці заходи мають уможливити легітимне практичне застосування
проаналізованих у дисертаційному дослідженні та підтверджених досвідом
більшості європейських країн управлінських стратегій, спрямованих на
покращання забезпечення населення України лікарськими засобами, належний
контроль за витратами, ефективний розподіл ресурсів галузі охорони
здоров’я та, що є найважливішим, на підвищення якості й доступності
медичного обслуговування населення України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Скляренко В.Є. Визначення статистичних залежностей прогнозних показників
від окремих факторів при споживанні та виробництві лікарських препаратів
// Статистика України. – 2005. – № 4 (31). – С. 33-36.

Скляренко В.Є. Системний підхід при формуванні державної політики щодо
виробництва та споживання фармацевтичних препаратів // Ефективність
державного управління: Зб. наук. пр. – Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 8. –
С. 151-156.

Скляренко В.Є. Удосконалення механізмів державного регулювання
виробництва лікарських засобів в Україні відповідно до суспільних потреб
// Державне управління: теорія і практика: Електронне наук. фахове вид.
– 2005. – № 2 // www.nbuv.gov/ua.

Скляренко В.Є. Прогнозування виробництва ліків для сімейної медицини //
Сімейна медицина. – 2004. – № 3 (9). – С. 29.

Скляренко В.Є. Прогнозування обсягу виробництва кровозамінників //
Ювілейний VIII з’їзд Всеукраїнського Лікарського Товариства 21-22 квітня
2005 р., присвячений 15-річчю організації: Тези доп. – К., 2005. – С.
500-501.

Скляренко В.Є. Прогнозування обсягу виробництва психоневрологічних
лікарських засобів // Медична інформатика 2005: Тези доп. Всеукр.
наук.-практ. конф., 16-17 трав. 2005 р. – Т., 2005. – С. 29-31.

АНОТАЦІЇ

Скляренко В.Є. Прогнозування впливу чинників соціальної динаміки на
державне управління забезпеченням населення України лікарськими
засобами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного
управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління.
– Національна академія державного управління при Президентові України. –
Київ, 2006.

Дисертація присвячена вирішенню завдання щодо науково-практичного
обґрунтування пріоритетного впливу чинників медико-соціальної динаміки
на організаційні та економічні механізми державного управління
забезпеченням населення України лікарськими засобами та розробки
інноваційної моделі регіонального моніторингу цього процесу як складової
ефективного прогнозування обсягу виробництва ліків з метою підвищення
якості та доступності медичної допомоги.

Конкретизовано сутність механізмів державного управління забезпеченням
населення лікарськими засобами та запропоновані методи прогнозування
виробництва ліків і лікарських засобів за допомогою економічного
моделювання.

Охарактеризовані основні медико-соціальні чинники як науково-практичні
джерела формування державного соціального та економічного прогнозування
забезпечення населення лікарськими засобами. Розроблена методика
визначення впливу основних факторів на величину прогнозу виробництва
ліків та лікарських засобів, подані рекомендації щодо формування
регіонального моніторингу забезпечення населення України лікарськими
засобами. Результати дослідження дають змогу визначити регулюючі важелі
для виробництва ліків і лікарських засобів.

Ключові слова: державне управління, державне прогнозування, забезпечення
ліками, чинники соціальної динаміки, фактори впливу, системний аналіз,
регулюючі важелі.

Скляренко В.Е. Прогнозирование влияния факторов социальной динамики на
государственное управление обеспечением населения Украины лекарственными
средствами. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного
управления по специальности 25.00.02 – механизмы государственного
управления. – Национальная академия государственного управления при
Президенте Украины. – Киев, 2006.

В диссертации рассмотрены задачи научно-практического обоснования
приоритетного влияния факторов медико-социальной динамики на
организационные и экономические механизмы государственного управления
обеспечением населения Украины лекарствами, а также создания
инновационной модели регионального мониторинга данного процесса как
составной части эффективного прогнозирования объема их производства в
целях повышения качества и доступности медицинской помощи.
Конкретизировано содержание механизмов государственного управления
обеспечением населения лекарствами и предложены методы прогнозирования
объемов их производства с помощью экономического моделирования. Даны
характеристики основных медико-социальных факторов и показателей как
научно-практических источников относительно формирования
государственного социального и экономического прогноза обеспечения
населения лекарственными препаратами. Разработана методика определения
степени влияния основных факторов на показатели объемов производства
лекарств и медицинских препаратов, предложены рекомендации по проведению
регионального мониторинга обеспечения населения Украины медицинскими
препаратами и лекарствами. Количественные выражения степени влияния
факторов на показатели определяются на основании полученной
эконометрической модели, связывающей показатели с факторами. Такое
влияние служит для определения регулирующих рычагов, которые государство
может использовать для повышения эффективности производства и
потребления лекарственных препаратов.

Доказывается необходимость развития технологий государственного
мониторинга влияния социальных факторов на обеспечение лекарственными
препаратами для проведения качественных преобразований в системе
государственного управления здравоохранением в Украине. Выявлены и
раскрыты основные принципы мониторинга удовлетворения спроса населения
на лекарства, предложены способы совершенствования нормативно-правовых
актов и оптимизации механизмов управления этим процессом, обоснован
концептуальный подход к использованию комплексной модели
государственного регионального мониторинга обеспечения населения
лекарственными препаратами с учетом факторов социальной динамики.

Обобщение результатов системного анализа литературных источников и
приобретенного практического опыта свидетельствует о необходимости
обновления технологий государственного мониторинга в соответствии с
Международной комплексной программой “Здоровье нации” на 2002-2011 годы.

Обосновано, что технологизации мониторинга влияния социальных факторов
на состояние обеспечения лекарствами предшествовали изменения задач
деятельности организаций здравоохранения в Украине, расширение спектра
медицинских услуг с повышением спроса на лекарства. Процесс изменения
статуса субъектов медицинской деятельности стал дополнительным стимулом
изучения актуальности технологизации мониторинга влияния социальных
факторов на состояние обеспечения населения лекарствами. Государственная
система обеспечения лекарствами должна дополняться системой мониторинга
обеспечения лекарствами при поддержке общественных организаций,
политических партий, отечественных и зарубежных фондов.

Показано, что выбор технологии мониторинга влияния факторов социальной
динамики обусловливается системным подходом ко всей совокупности
объектов здравоохранения с учетом уникальности каждого из них,
объективности интерпретации и оценивания, определения заданной
периодичности наблюдений, синтезом результатов мониторинга, увеличением
объемов прогнозирования. Предложено использовать инновационные
технологии в процессе государственного мониторинга обеспечения
лекарственными средствами: маркетинг, проектирование стратегий, целей,
задач, ожидаемых результатов и процедур диагностики, апробацию и
стандартизацию методов контрольно-оценочной деятельности, технологию
мониторинга, анализа и управления в рамках государственной системы
управления качеством.

Одной из главных характеристик мониторинга влияния социальных факторов
на состояние обеспечения лекарствами должен стать режим его
функционирования, предоставляющий населению информацию о фактическом
состоянии обеспечения лекарствами каждого гражданина Украины в любое
время.

Определены направления совершенствования организационного и
экономического механизмов государственного управления обеспечения
лекарствами населения Украины, а также предложены организационные и
законодательные решения для их реализации.

Ключевые слова: государственное управление, государственное
прогнозирование, обеспечение лекарствами, факторы социальной динамики,
факторы влияния, системный анализ, регулирующие рычаги.

Skliarenko, V.Ye. “Forecasting influences of the social dynamic factors
on the state management of the medicine’s supply to the population of
Ukraine”. – Manuscript.

PhD thesis for a candidate degree in Public administration; specialty
25.00.02 – mechanisms of public administration. – National Academy of
Public Administration of the President of Ukraine. – Kyiv, 2006.

The thesis is offering solutions for scientific and practical ground of
the priority influence of the medical and social dynamic factors on the
organizational and economical mechanisms of the state management of the
supply of the population of Ukraine with medications. Also, an
innovational model of the regional monitoring process is represented as
a part of the ensuring process of forecasting of the medicine’s
manufacturing volume that offers improvement of the quality and
accessibility of the medical services. The thesis provides specific
mechanisms of the state management of the supply of the country
population with medications and offers methods of forecasting of the
manufacturing volumes with the means of the economic modeling.
Characteristics of the main medical and social factors (and indexes)
used as scientific and practical sources, which could serve for state
social and economical forecasting of the supply of the population with
medications. Author developed a method to define an influence of the
main factors on the size of the medicine’s manufacturing forecast. The
method allows providing recommendations to form regional monitoring of
the medicine’s supply to the population of Ukraine.

As a result of this scientific research the regulation leverages for
medicines manufacturing were developed.

Key words: state management, state forecasting, supply of medicines,
factors of influence, systemic analysis, leverages of regulation.

PAGE 18

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020