.

Прогнозування, диференційний підхід до діагностики та корекції дисменореї (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2581
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ІМ Ф. Г. ЯНОВСЬКОГО

КОНЦУР ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 616.233-002:616-036.86

Прогнозування перебігу хронічних обструктивних захворювань легень в
профілактиці інвалідності

14.01.27 – пульмонологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному НДІ медико-соціальних проблем
інвалідності МОЗ України.

Науковий керівник член-кор. АМН України, доктор медичних наук., професор
Перцева Тетяна Олексіївна, Дніпропетровська державна медична академія
МОЗ України, завідуюча кафедрою факультетської терапії та ендокринології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Ячник Анатолій
Іванович, Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського,
провідний науковий співробітник клініко-функціонального відділення

доктор медичних наук, професор Cвінцицький Анатолій Станіславович,
Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, завідувач
кафедри госпітальної терапії № 2

Провідна установа – Інститут терапії ім. Л. Т. Малої АМН України,
відділення пульмонології (м. Харків)

Захист відбудеться “28” листопада 2005 року о “1100” годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Інституті фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України за адресою: 03680, м.
Київ, вул. М. Амосова, 10

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського (м. Київ, вул. М. Амосова, 10)

Автореферат розісланий “26” жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бегоулева
Ж. Б.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зростання захворюваності хронічними обструктивними
захворюваннями легень (ХОЗЛ) у всіх індустріально розвинутих країнах,
ускладнення перебігу цих захворювань дає підстави віднести їх до
актуальних проблем сучасної пульмонології. У середньому 5-15 % дорослого
населення в цих країнах мають ХОЗЛ, підтверджене спірометрією. Після
встановлення діагнозу ХОЗЛ, 10-літня виживаємість складає 50 % і одна
третина хворих помирає від дихальної недостатності (Antу J. M. et al.,
2001).

За прогнозами до 2010 р., ХОЗЛ вийдуть на 3 місце серед причин
смертності у світі (Hermiz O. et al., 2002). В Україні в 2000 р.
зареєстровано 76,6 і в 2001 р. – 68,3 випадків смерті внаслідок
захворювань органів дихання на 100 тис. населення, з них ХОЗЛ як причина
смерті відзначена відповідно в 52,8 і 46,8 на 100 тис. населення
(Ю.І.Фещенко, 2002). Трохи знижені показники смертності внаслідок ХОЗЛ в
Україні можуть свідчити про недостатню діагностику цього захворювання і
недооцінку ХОЗЛ як причини смерті.

В останнє десятиріччя в світі захворюваність ХОЗЛ виросла на 42 %, в
Україні ці показники зросли більше ніж у 1,6 рази – їх питома вага серед
вперше зареєстрованих захворювань складає 26,1 % (Фещенко Ю. І., 2003).

ХОЗЛ також призводять до значних соціальних наслідків в суспільстві. За
даними прогнозу ВООЗ (2003 р.), ХОЗЛ до 2020 р. посядуть п’яте місце
серед причин інвалідності (Global Initiative for Chronic Obstructive
Lung Disease, 2001; 2003).

В Україні рівень первинної інвалідності дорослого і працездатного
населення внаслідок хвороб органів дихання за останні 5 років трохи
стабілізувався і складав 1,8 – 2,0 на 10 тис. населення. Зменшення
інвалідності з кінця 90-х років пояснюється поліпшенням надання допомоги
таким хворим, введенням сучасних схем лікування, а також зменшенням
звернення пенсіонерів за віком у зв’язку зі скасуванням ряду соціальних
пільг. Проте, рівень первинної інвалідності залишається досить високим і
зіставимий з таким при гіпертонічній хворобі. В Україні в середньому
2200 чоловік щорічно первинно визнаються інвалідами внаслідок ХОЗЛ
(Іпатов А. В., 2002). В теперішній час передбачається, що близько 60 %
хворих ХОЗЛ є інвалідами другої групи з тривалістю життя 5,5 років після
виявлення захворювання (Маруніч В. В., 2002).

Зростання захворюваності ХОЗЛ, високий рівень інвалідності та смертності
вимагає вдосконалення їх діагностики, прогнозування настання та
профілактики інвалідності.

З огляду на зазначене, представляється актуальним розробити алгоритм
індивідуального прогнозування ризику настання та обтяження інвалідності
при ХОЗЛ на основі загальноприйнятих клініко-функціональних методів
обстеження і обгрунтувати методи її профілактики, що й обумовило мету та
завдання цього дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана в Українському державному НДІ медико-соціальних проблем
інвалідності (Укр.Держ.НДІ МСПІ) як фрагмент планової НДР “Удосконалення
критерiїв оцiнки ефективностi реабiлiтацiї iнвалiдiв внаслiдок хронiчних
обструктивних захворювань легень і бронхiальної астми та розробка
рекомендацiй по її оптимiзацiї з позицiї полiпшення якостi їх життя” (№
держреєстрації 0199U001664, шифр ВН.69.Ін.18).

Мета дослідження – визначення впливу несприятливих чинників на настання
та обтяження інвалідності та клініко-статистичне обгрунтування
профілактики інвалідності при хронічних обструктивних захворюваннях
легень.

Завдання дослідження:

Розробити інформаційну карту для індивідуального прогнозування ризику
настання та обтяження інвалідності у хворих на хронічні обструктивні
захворювання легень.

Уточнити основні вірогідні ознаки, які визначають ступінь інвалідності
при хронічних обструктивних захворюваннях легень та їх інформативність.

Встановити вплив суми вірогідних чинників, що визначають перебіг
захворювання та обмеження життєдіяльності при хронічних обструктивних
захворюваннях легень.

Розробити алгоритм обстеження хворих на хронічні обструктивні
захворювання легень для визначення групи інвалідності на основі
загальноприйнятих методів соціального і клініко-функціонального
обстеження.

Розробити алгоритм індивідуального визначення групи інвалідності та
можливості її обтяження при хронічних обструктивних захворюваннях легень
на основі загальноприйнятих клініко-функціональних методів обстеження.

Удосконалити методику об`єктивного визначення групи інвалідності у МСЕК
з урахуванням всіх несприятливих чинників для хворих на хронічні
обструктивні захворювання легень.

Об’єкт дослідження: хронічні обструктивні захворювання легень.

Предмет дослідження: основні чинники інвалідності та алгоритм
індивідуальної діагностики та прогнозування динаміки інвалідності при
хронічних обструктивних захворюваннях легень.

Методи дослідження: для виявлення основних несприятливих чинників
настання та обтяження інвалідності використовувались анамнез, клінічні і
функціональні методи.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше розроблена інформаційна система для індивідуального прогнозування
ризику настання та обтяження інвалідності при хронічних обструктивних
захворюваннях легень за даними загальноприйнятих методів
клініко-функціонального обстеження.

Встановлені основні чинники, які вірогідно визначають ступінь обмеження
життєдіяльності та її обтяження при хронічних обструктивних
захворюваннях легень.

Визначений вплив суми прогностично несприятливих чинників на настання та
обтяження інвалідності при хронічних обструктивних захворюваннях легень.

Розроблено алгоритм індивідуальної діагностики та прогнозування динаміки
інвалідності за допомогою послідовного аналізу А. Вальда при хронічних
обструктивних захворюваннях легень на основі загальноприйнятих
клініко-функціональних методів обстеження.

Практичне значення отриманих результатів

Розроблена система дає можливість удосконалити методику огляду хворих у
МСЕК для більш об’єктивного визначення групи інвалідності при хронічних
обструктивних захворюваннях легень на основі загальноприйнятих
клініко-функціональних методів обстеження. Уточнені основні прогностично
несприятливі чинники, які призводять до інвалідності та її обтяження при
хронічних обструктивних захворюваннях легень. Розрахунок суми
прогностично вірогідних чинників дозволяє практичним лікарям
прогнозувати ризик настання та обтяження інвалідності при хронічних
обструктивних захворюваннях легень і дати рекомендації хворим щодо її
профілактики. Розроблена методика прогнозування ризику настання та
обтяження інвалідності при хронічних обструктивних захворюваннях легень
впроваджена в роботу терапевтичних відділень Дніпропетровських міських
клінічних лікарень № 6 і № 7, терапевтичного відділення і відділення
реабілітації клініки Укр.Держ.НДІ МСПІ та МСЕК України. Основні
положення дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри
медико-соціальної експертизи факультету удосконалення лікарів
Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України. За
матеріалами дисертації опубліковані методичні рекомендації
„Прогнозування ризику настання та обтяження інвалідності у хворих на
хронічні обструктивні захворювання легень із метою профілактики
інвалідності та реабілітації хворих” (Дніпропетровськ 2004 р.).

Особистий внесок здобувача

Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Автор
проаналізував літературні джерела за період з 1990 до 2004 рр. Вклад
автора в отримані результати складається з виділення найбільш важливих
несприятливих чинників, які впливають на настання та обтяження
інвалідності при хронічних обструктивних захворюваннях легень, на основі
загальноприйнятих методів клініко-функціонального обстеження цього
контингенту хворих, розробки алгоритму індивідуальної діагностики та
прогнозування динаміки інвалідності за методом послідовного аналізу А.
Вальда, самостійного проведення клінічних та функціональних досліджень
(в тому числі, дослідження функції зовнішнього дихання, визначення
толерантності до фізичного навантаження за даними 6-ти хвилиного
прогулянкового тесту), аналізу та узагальнення результатів дослідження,
статистичної обробки отриманих даних. Оформлення автореферату та
дисертаційної роботи здійснені самостійно.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на VII
Міжнародній конференцiї “Францiя та Україна, науково-практичний досвід у
контексті діалогу національних культур” (м. Дніпропетровськ, 2001), на
ювілейній науково-практичній конференції з міжнародною участю,
присвяченій 75-річчю Укр.Держ.НДІ МСПІ “Сучасні проблеми
медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів” (м.
Дніпропетровськ, 2001), на науково-практичній конференції Укр.Держ.НДІ
МСПІ “Сучасні проблеми МСЕ і реабілітації хворих та інвалідів внаслідок
серцево-судинних захворювань” (м. Дніпропетровськ, 2002), на 12
Національному конгресі по хворобах органів дихання (м. Москва, 2002), на
науково-практичній конференції з міжнародною участю Укр.Держ.НДІ МСПІ
„Інноваційні діагностичні технології в медико-соціальній експертизі і
реабілітації інвалідів” (м. Дніпропетровськ, 2005).

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, в тому числі 4
статті в профільних журналах, що входять до переліку ВАК України, із них
2 самостійні, 8 робіт у збірках матеріалів та тез науково практичних
конференцій.

Обсяг та структура дисертації

Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису клінічної
характеристики хворих та методів дослідження, двох розділів власних
досліджень та обговорення отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій та переліку літературних джерел.

Дисертація викладена на 129 сторінках машинописного тексту, ілюстрована
20 таблицями та 5 рисунками. Бібліографія викладена на 23 сторінках,
містить 228 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослiдження була сукупність
хворих та інвалідів внаслідок ХОЗЛ, які знаходились на обстеженні в
терапевтичному відділенні клініки Укр.Держ.НДІ медико-соціальних проблем
інвалідності.

В клініці інституту обстежено 192 хворих на ХОЗЛ в віці від 19 до 63
років, середній вік (49,2±0,68) роки, з тривалістю захворювання від 1 до
40 років, в середньому (13,4±0,63) років, серед них не визнані
інвалідами 48 (25,0 %) хворих, інвалідами ІІІ групи визнані 77 (40,1 %)
та інвалідами ІІ групи 67 (34,9 %).

Комплексне обстеження, яке проводилось індивідуально кожному хворому,
включало збір скарг, вивчення анамнезу хвороби і життя, об’єктивного
статусу хворих та допоміжних методів обстеження. Ступінь вираженості
симптомів ХОЗЛ оцінювали по бальній шкалі симптомів, яка включає
наступні показники: задишку (5 балів), кашель (3 бали), виділення
харкотиння (3 бали), колір харкотиння (3 бали). Функцію зовнішнього
дихання оцінювали за допомогою показників спірографії (аналізувались
такi спiрографiчнi показники вентиляцiйної функцiї легень, як: життєва
ємнiсть легень (ЖЄЛ), форсована життєва ємнiсть легень (ФЖЄЛ), об’єм
форсованого видиху (ОФВ1) за 1 секунду. Про рiвень порушення прохiдностi
бронхiв робили висновки за показниками кривої форсованого видиху:
пiковою об’ємною швидкiстю (ПОШ), максимальними об’ємними швидкостями
(МОШ) при видиху 25 %, 50 % та 75 % форсованої життєвої ємностi легень,
середнiми об’ємними швидкостями (СОШ) при видосi 25-75 % та 75-85 %
форсованої життєвої ємності легень. Всі показники враховувались у % від
належних величин, розрахованих за Кнудсоном (1983). Стан
серцево-судинної системи оцінювали за допомогою ехокардіографії
(аналізувались основні кардіометричні та гемодинамічні показники:
ударний об’єм лівого шлуночка (УО), хвилинний об’єм лівого шлуночка
(ХО), систолічний індекс лівого шлуночка (СІ), діаметр лівого шлуночка в
діастолу (Дd), діаметр лівого шлуночка в систолу (Дs), товщина міокарда
лівого шлуночка (Тм), діаметр міжшлункової перетинки (ДМШП), діаметр
правого шлуночка (ДПШ), кiнцевий дiастолiчний об’єм лівого шлуночка
(КДО), кiнцевий систотолiчний об’єм лівого шлуночка (КСО), фракцiя
викиду лівого шлуночка (ФВ), індекс правого шлуночка (ІПШ), загальний
периферійний опір судин (ЗПОС). З метою визначення толерантності до
фізичного навантаження проводили 6-хвилинний прогулянковий тест (при
проведені прогулянкового тесту підраховувалась дистанція в метрах, яку
долав хворий протягом 6 хвилин у спонтанному темпі, або час ходьби, якщо
пацієнт зупинявся до закінчення часу проведення проби.

Стадію ХОЗЛ визначали за класификацією, затвердженою наказом МОЗ України
№ 499 від 28.10. 2003 р.

Ступінь обмеження життєдіяльності визначали індивідуально кожному
хворому на основі інструкції № 183 від 07.04.2004 року про встановлення
груп інвалідності.

Всi отриманi данi пiдданi статистичнiй обробцi методом варiацiйної
статистики, кореляційного аналізу та дисперсійного аналізу. Для
визначення сили та напрямку кореляційного зв’язку між ознаками
використовували метод рангової кореляції Спірмена.

Для визначення прогнозу обмеження життєдіяльності у хворих на ХОЗЛ ми
скористалися методом послідовного аналізу Вальда А. та алгоритмами
застосування Гублера Е. В., Генкина А. А., розробленими на основі теорем
теорії ймовірностей і формулі Байеса, що випливає з них.

Крім того, обраховували інформативність признаку, для того щоб
орієнтуватися, яка з ознак несе в собі найбільшу інформацію, що
необхідна для прийнятя або відхиленя рішення. Інформативність
обраховували за формулою Кульбака.

Процедура послідовного аналізу Вальда полягає в послідовному
підсумковуванні діагностичних коефіцієнтів. Вивчалися тільки
загальноприйняті клініко-функціональні показники, які вірогідно
впливають на настання та обтяження інвалідності. Це дозволило обмежити
їхню кількість і полегшувало лікарю розрахунок ризику настання та
обтяження інвалідності у хворих на ХОЗЛ.

Отримана в результаті обстеження інформація оброблялась на комп’ютері
типу IBM PC на основі мікропроцесорів Celeron-300 з використанням
пакету ліцензійних прикладних програм (Excel 97 та Statistiсa v.5.5)

Результати власних досліджень та їх обговорення. Виділені найбільш
важливі несприятливі чинники, які впливають на настання інвалідності при
ХОЗЛ, на основі загальноприйнятих методів клініко-функціонального
обстеження цього контингенту хворих.

Проведений аналіз показав, що в переважній більшості (81,3 %) випадків
інвалідами внаслідок ХОЗЛ стають чоловіки з вірогідністю р 70 %

5

50-70 %

-2

50 років

-4

1,72

Робота Працює

4

Не працює

-4

1,62

Характер роботи Розумова

6

Фізична

-2

1,50

Кількість харкотиння Немає

5

Мало

2

Багато

-4

1,25

Характер харкотиння Слизове 3

Гнійне

-4

1,19

Розмір правого шлуночка 3,2 см

-7

1,04

Паління (пачко\років) Не палять

2

До 10

1

11-20

-1

Більше 20

-4

0,87

Кашель Легкий

3

Помірний

0

Тяжкий

-5

0,67

Стать Чоловіча

-2

Жіноча

4

0,66

Як видно з представленої таблиці 1, найбільш інформативними ознаками є:
6-хвилинний прогулянковий тест (СІО – 4,77), ОФВ1 (СІО – 4,25), серцева
недостатність (СІО – 3,72), наявність задишки (СІО – 2,10), освітній
рівень (СІО – 1,91), вік хворих (СІО – 1,72), участь у трудовій
діяльності (СІО – 1,62), характер роботи, що виконується (СІО – 1,50),
наявність харкотиння (СІО – 1,25), характер харкотиння (СІО – 1,19),
наявність дилатації правого шлуночка (СІО – 1,04), тривалість та
інтенсивність паління (СІО – 0,87), наявність кашлю (СІО – 0,67), стать
хворих (СІО – 0,66).

TH

a

?

@

@

@

@

q??

???

@

q??

@

про наявність ознак інвалідності у хворих на ХОЗЛ, а позитивна СДК, –
що у хворих ознак інвалідності не спостерігається.

Залежність частоти настання інвалідності від величини СДК у хворих на
ХОЗЛ представлена на рис. 1.

Рис. 1. Залежність частоти настання інвалідності від величини СДК у
хворих на ХОЗЛ

Як видно з рисунка 1, при СДК > +20 ризик настання інвалідності
відсутній, при коливанні СДК від 11 до 20 – незначний (18,8 %), при СДК
від 0 до 10 – помірний (36,8 %), в тих випадках коли СДК була від –10 до
0 – значний (82,1 %), при СДК від –20 до –11 – високий (94,6 %), а якщо
СДК 50%

+4

50 років

-2

0,88

Задишка Легка

+5

Помірна

0

Виражена

-3

0,75

Стать Чоловіча

-1

Жіноча

+5

0,53

Кількість харкотиння Немає

+3

Мало

+2

Багато

-2

0,51

Скорочувальна здатність міокарду Задовільна

+1

Знижена

-3

0,51

Розмір правого шлуночка 3,2 см

-2

0,45

Кашель Легкий

+4

Помірний

0

Тяжкий

-2

0,30

Як видно з таблиці 2, найбільш інформативними є: участь в трудовій
діяльності (СІО – 2,12), ОФВ1 (СІО – 1,55), тривалість та інтенсивність
паління (СІО – 1,47), 6-хвилинний прогулянковий тест (СІО – 1,29), вік
хворих (СІО – 0,88), наявність задишки (СІО – 0,75), стать хворих (СІО –
0,53), виділення харкотиння (СІО – 0,51), наявність дилатації правого
шлуночка (СІО – 0,45), наявність кашлю (СІО – 0,31).

Залежність частоти обтяження інвалідності від величини СДК у хворих на
ХОЗЛ представлена на рис. 2.

Рис. 2. Залежність частоти обтяження інвалідності від величини СДК у
хворих на ХОЗЛ

Як видно з рисунку 2, при СДК > +20 ризик обтяження інвалідності з ІІІ
до ІІ групи відсутній, при коливанні СДК від 11 до 20 – незначний (10,8
%), при СДК від 0 до 10 – помірний (36,7 %), в тих випадках коли СДК
була від –10 до 0 – значний (67,5 %), при СДК від –20 до –11 – високий
(88,9 %), а якщо СДК 20 ризик настання
інвалідності відсутній, при коливанні СДК від 11 до 20 – незначний (18,8
%), при СДК від 0 до 10 – помірний (36,8 %), в тих випадках, коли СДК
була від –10 до 0, – значний (82,1 %), при СДК від –20 до –11 – високий
(94,6 %), а якщо СДК 20 ризик обтяження інвалідності
відсутній, при коливанні СДК від 11 до 20 – незначний (10,8 %), при СДК
від 0 до 10 – помірний (36,7 %), в тих випадках, коли СДК була від –10
до 0, – значний (67,6 %), при СДК від –20 до –11 – високий (88,9 %), а
якщо СДК

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020