.

Прогностичне значення клінічних, клініко-лабораторних та нейровізуальних характеристик ішемічного інсульту (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2948
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л.ШУПИКА

Цьоха Інна Олегівна

УДК: 616.831- 005.4-036.11

Прогностичне значення клінічних, клініко-лабораторних та нейровізуальних
характеристик ішемічного інсульту

14.01.15 – нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національній медичній академії післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор

Ткаченко Олена Василівна,

Національна медична академія післядипломної освіти

імені П.Л.Шупика, завідуюча кафедрою неврології №2

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Шкробот Світлана Іванівна,

Тернопільська державна медична академія імені І.Я. Горбачевського МОЗ
України, кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної
психології, завідуюча кафедрою

доктор медичних наук, професор

Кузнєцова Світлана Михайлівна,

Інститут геронтології АМН України, завідуюча відділом судинної патології
головного мозку

Захист відбудеться “_21__” ___лютого 2008 р. об _11___ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 у Національній
медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за
адресою: 04112,

м. Київ, вул. Дорогожицька 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112,

м. Київ, вул. Дорогожицька 9.

Автореферат розісланий “_18___” ___січня_____ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Т.М. Каліщук-Слободін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Мозковий інсульт є всесвітньою медико-соціальною
проблемою. В Україні спостерігається значна поширеність всіх форм
інсультів, яка складає більш ніж 300 випадків на 100 тис. населення, а
показники смертності від інсультів у 2,5 рази перевищують відповідні
європейські показники [Дзяк Л.А., 1999; Волошин П.В., 2001; Головченко
Ю.І., 2001; Зозуля І.С., 2002; Кузнецова С.М., 2003; Полищук М.Е., 2003;
Міщенко Т.С., 2005]. В структурі мозкового інсульту співвідношення
геморагічних та ішемічних – на користь останніх.

З хворих, які перенесли інсульт, до трудової діяльності повертаються
близько

18-20 %.

До 90 % усіх інфарктів мозку є ускладненням атероматозу і артеріальної
гіпертензії (АГ) – окремо або в комбінації [Боброва В.І. і співавт.,
2002; Верещагин Н.В., 2003; Кузнецова С.М., 2003]. Так, хворі на
артеріальну гіпертензію мають у 7 разів більшу частоту розвитку
інсульту. Якщо рекомендована робоча норма артеріального тиску (АТ) для
пацієнтів з артеріальною гіпертензією науково обґрунтована та
встановлена, то питання оптимального рівня АТ та меж його корекції у
гострий період ішемічного інсульту залишається дискутабельним, як і
прогностичне значення вихідного рівня АТ та анамнестичних особливостей
артеріальної гіпертензії [Бельская Г.Н., 1999; Шевага В.М., 2004; Жданов
Г.Н., 2005; Григорова І.А., 2006; Ninua N.G., 1995]. Таким чином, їх
прогностичний аспект потребує уточнення.

Вивченню клінічних та параклінічних особливостей ішемічного інсульту
(ІІ) присвячені численні роботи вітчизняних та зарубіжних дослідників,
зокрема таким характеристикам, що мали найбільшу інформаційну значущисть
щодо несприятливого прогнозу перебігу ішемічного інсульту: глибина та
тривалість розладів свідомості, стовбурова локалізація ішемічного
інсульту, гіпертермія, артеріальна гіпертензія, судомний синдром, зміни
тонусу м’язів, ранні соматичні ускладнення [Бельская Г.Н., 1999; Шевага
В.М., 2004; Жданов Г. Н.,2005; Ahmed N. et al.,2001; Capes S.E.,
2001;Leonardi-Bee J. et al.,2002; Takagi K. et al., 2003; Jaramillo A.
et al., 2006].

Серед лабораторних характеристик досліджувались зміни рівня концентрації
фібриногену, рівня серотоніну, С-реактивного протеїну (СРП), глікемії,
гормональних зсувів, антиоксидантних та імунологічних змін тощо
[Бельская Г.Н., 1999; Шевага В.М., 2004; Жданов Г.Н., 2005; Григорова
І.А., 2006; Ninua N.G., 1995]. Проте, їх прогностичний аспект потребує
уточнення.

На сучасному етапі за рахунок використання методів прямої
нейровізуалізації головного мозку (комп’ютерної та магнітно-резонансної
томографії головного мозку) підвищилась діагностична ефективність.
Зазначені методи дозволяють уточнити локалізацію, характер та розміри
вогнищевих і інших змін головного мозку [Виничук С. М., 2005;
Baird A. E. et al., 2000; Kimura K. et al., 2001; Wang P. Y.-K. et al.,
2001]. Проте, щодо нейровізуалізаційних параметрів як стандартних, так і
дифузійно- та перфузійно-зважених МР-зображень існують проблеми з
інтерпретацією, а їх кореляційні зв’язки з клінічними ознаками
ішемічного інсульту потребують подальшого вивчення.

Отже, комплексна оцінка клінічних, лабораторних та нейровізуальних
характеристик ішемічного інсульту, дослідження їх прогностичних аспектів
є актуальною та має наукове і практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
фрагментом планової науково-дослідної теми кафедри неврології № 2
Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика
“Клініка і діагностика пароксизмальних станів при захворюваннях нервової
системи”, № державної реєстрації 0103U 001033.

Мета роботи. Удосконалення діагностичної тактики та оцінки
прогностичного значення клініко-параклінічних характеристик ішемічного
інсульту, базуючись на даних комплексного клінічного, лабораторного та
нейровізуального дослідження.

Задачі дослідження:

Провести дослідження клініко-неврологічних особливостей перебігу ІІ,
який клінічно розвинувся вперше, та їх прогностичну оцінку.

Дослідити прогностичний аспект динаміки рухового дефіциту та
ефективності його ранньої фармакологічної корекції при ІІ.

Вивчити прогностичні аспекти клініко-лабораторних показників, зокрема
показників периферичної крові, біохімічних показників, рівня
тіол-дисульфідного співвідношення в крові та лікворі, рівня СРП в крові
та лікворі, у хворих на ІІ.

Проаналізувати особливості нейровізуальних характеристик головного мозку
та їх прогностичне значення у хворих на ІІ, який клінічно розвинувся
вперше.

Провести клінічні, клініко-лабораторні та нейровізуальні співставлення
при ІІ, що клінічно розвинувся вперше.

На підставі статистичного та математичного аналізу даних комплексного
клінічного, лабораторного та нейровізуального обстеження здійснити
оцінку прогностичного значення клініко-параклінічних особливостей ІІ.

Об’єкт дослідження – ішемічний інсульт, що клінічно розвинувся вперше.

Предмет дослідження – клінічні, лабораторні та нейровізуальні
характеристики та їх корелятивні взаємовідносини при ішемічному
інсульті, що клінічно розвинувся вперше.

Методи дослідження. Загальноклінічне та детальне клініко-неврологічне
обстеження хворих в динаміці з використанням шкал, зокрема NIHSS, оцінки
рухового дефіциту, авторської модифікації шкали оцінки тонусу м’язів;
клініко-лабораторне обстеження (дослідження показників периферичної
крові; показників ліквору, біохімічних показників, зокрема рівня
глікемії, показників коагулограми, рівня коефіцієнта тіол-дисульфідного
співвідношення (К ТДС) в крові і лікворі, рівня СРП в крові та лікворі);
нейровізуальні непрямі (ехоенцефалоскопія), та прямі (КТ, МРТ головного
мозку) методи обстеження; статистичні методи; методи математичного
аналізу (кількісна оцінка збіжності розподілів за методом Жукова М.Н.,
метод пошуку багатовимірних аналогів).

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше, базуючись на результатах
комплексного клінічного, лабораторного та нейровізуального дослідження з
використанням методів математичного аналізу здійснено оцінку
прогностичного значення основних клінічних характеристик, ряду
лабораторних (рівня лімфоцитів та лейкоцитів периферичної крові,
глікемії, К ТДС, рівня СРП у крові та лікворі) та нейровізуальних даних
у хворих на ІІ, що клінічно розвинувся вперше.

Уточнено прогностичне значення вікового аспекту, статі, наявності
артеріальної гіпертензії в анамнезі, вихідного рівня артеріального тиску
та його динаміки у хворих на ІІ, який клінічно розвинувся вперше.

Запропонована авторська модифікація шкали оцінки тонусу уражених
кінцівок при ІІ (в порівнянні з тонусом гомолатеральних по відношенню до
вогнища ішемії кінцівок). З’ясовано, що ранній м’язевий гіпертонус та
тривале збереження атонії-гіпотонії м’язів уражених кінцівок має
негативне прогностичне значення щодо тяжкості рухового дефіциту.

Вивчені особливості динаміки клінічних проявів ІІ, що розвинувся вперше,
при різних варіантах структурних змін головного мозку за даними
стандартного нейровізуального обстеження (за наявності лише гострого
ішемічного вогнища без інших значущих МРТ-феноменів, за наявності
гострого ішемічного вогнища на фоні дрібновогнищевих та/або дифузних
змін головного мозку, за наявності дрібновогнищевих та/або дифузних змін
головного мозку без виявленого гострого ішемічного вогнища).

Уточнено взаємовідношення тяжкості неврологічного дефіциту, в тому
числі, рухового, при ІІ різної півкулевої локалізації та різних
варіантів структурних змін головного мозку, зокрема об’єму вогнищевого
ураження головного мозку.

У хворих на ІІ здійснено дослідження прогностичного аспекту перебігу
рухового дефіциту та порівняльну оцінку ефективності ранньої
фармакологічної корекції рухового дефіциту.

Вперше проведено дослідження показників рівня К ТДС в крові та лікворі
та уточнено їх прогностичне значення при ІІ.

Уточнено прогностичне значення змін рівнів СРП в крові та лікворі у
хворих на ІІ, який клінічно розвинувся вперше.

Вперше для проведення комплексної прогностичної оцінки провідних
клінічних характеристик, ряду лабораторних та нейровізуальних феноменів
при ІІ застосовано метод кількісної оцінки збіжності розподілів
запропонований для кількісної характеристики оточуючого середовища
[Жуков М.Н., 1995]. Для прогнозування перебігу ІІ запропоновано та
використано метод пошуку багатовимірних аналогів.

Визначено, що тяжкість неврологічного дефіциту при ІІ, який клінічно
виник вперше, є комплексною характеристикою, яка пов’язана зі
структурними змінами головного мозку, вихідним станом та компенсаторними
можливостями організму хворого, що має прогностичне значення щодо типу
динаміки неврологічного дефіциту та виходу захворювання.

Результати комплексного дослідження дозволили підвищити рівень
доказовості щодо особливостей перебігу та клініко-параклінічних
характеристик ІІ.

Практичне значення отриманих результатів.

Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження
полягає в тому, що за результатами комплексного клініко-параклінічного
обстеження визначено ряд клінічних, лабораторних та інструментальних
характеристик при ІІ, які є прогностично значущими щодо тяжкості
перебігу та виходу захворювання, що доцільно використовувати при
формуванні груп підвищеного ризику. Так, виявлено прогностичне значення
анамнезу АГ щодо вихідних рівнів АТ, щодо динаміки неврологічного
дефіциту та летального виходу при ІІ. Встановлено, що групу підвищеного
ризику щодо прогресуючого типу динаміки неврологічного дефіциту
становлять хворі з вихідним неврологічним дефіцитом 9 і більше балів за
шкалою NIHSS при вихідних рівнях АТ менше 140/80 мм рт. ст. та вище
180/90 мм рт. ст., незалежно від наявності АГ в анамнезі.

На підставі результатів дослідження з метою корекції рухового дефіциту
при ІІ, що розвинувся вперше, обґрунтовано здійснення з 5–7 доби
захворювання ранньої фармакологічної корекції препаратом нейромідин з
меншим ризиком виникнення/прогресування захворювань серцево-судинної
системи пацієнта.

Підтверджена доцільність використання ЕхоЕС-моніторингу при ІІ (зокрема
оцінка наявності та динаміки додаткових Ехо-сигналів, що має
прогностичне значення).

Формування ішемічного вогнища на фоні наявності лакунарних вогнищ,
ділянок лейкоареіозу, роширення шлуночкової системи та субарахноідальних
просторів, характеризується полісиндромністю з більшою частотою
виявлення псевдобульбарного, екстрапірамідного синдромів, вегетативних
розладів.

Результати проведених досліджень впроваджені у роботу неврологічних
відділень Київських міських клінічних лікарень № 12 та № 15, а також у
навчальний процес на кафедрі неврології № 2 Національної медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно проаналізувала наукову
літературу, визначила основні задачі дослідження, провела відбір та
детальне клініко-неврологічне обстеження хворих. Особисто провела
розробку та оформлення стандартизованих карт. Приймала безпосередню
участь у проведенні клініко-лабораторних досліджень та особисто
проводила оцінку їх результатів. Особисто здійснювала непряме
нейровізуальне обстеження (ЕхоЕС) і аналіз результатів прямого
нейровізуального дослідження (КТ, МРТ головного мозку), морфометричні
дослідження нейровізуальних зображень з використанням комп’ютерної
програми. Автором особисто проведена статистична обробка та математичний
аналіз отриманих результатів, їх узагальнення, самостійно сформульовані
висновки, практичні рекомендації. Всі розділи дисертації і автореферат
написані автором самостійно.

Апробація і впровадження результатів роботи. Матеріали дисертації
викладено на VII з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (м.
Тернопіль,

2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми клінічної
неврології: історія, сучасність, перспективи” (м. Львів, 2005 р.),
симпозіумі “Сучасні аспекти медицини невідкладних станів” (м. Київ, 2006
р.), ІІІ Конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України (м.
Харків, 2007 р.), науковій конференції молодих вчених НМАПО імені
П.Л. Шупика “Науку молодих вчених медиків – в практику охорони здоров’я”
(м. Київ, 2007 р.), на IX міжнародному симпозіумі країн Східної Європи
та Середньої Азії “Неврологические расстройства” (АР Крим, м. Судак,
2007 р.). Апробацію результатів дисертації здійснено на спільному
засіданні кафедр неврології № 1, неврології № 2, неврології та
рефлексотерапії НМАПО імені П.Л.Шупика та представників кафедри
неврології НМУ імені О.О. Богомольця 20 червня 2007 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 7
робіт у виданнях, які рекомендовані ВАК України, 4 наукові праці
написані одноосібно.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках
машинописного тексту та містить вступ, огляд літератури, опис матеріалу
та методів дослідження, 3 розділи власних досліджень, аналіз та
узагальнення результатів, висновки, практичні рекомендації, а також
список використаних літературних джерел. Дисертація ілюстрована 19
таблицями та 20 рисунками. Бібліографічний показник містить 232 джерел,
з них 131 – кирилицею, 101 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал та методи дослідження. В основу роботи покладено результати
комплексного обстеження 220 хворих з діагнозом ішемічний інсульт, які
знаходились на обстеженні і лікуванні у відділенні неврології Київської
міської клінічної лікарні № 12, що є клінічною базою кафедри неврології
№ 2 НМАПО імені П.Л.Шупика. Чоловіків було 95, жінок – 125. Вік хворих
був від 42 до 87 років. Середній вік склав 67,14±0,74 років.

Хворі спостерігались з моменту госпіталізації у стаціонар протягом
гострого періоду ІІ з контрольними термінами на 1, 3, 7 та 14 добу та
щодо аналізу летальності – до 35 доби. Діагноз гострого порушення
мозкового кровообігу (ГПМК) за ішемічним типом було підтверджено даними
клінічного обстеження, КТ та МРТ головного мозку, даними люмбальної
пункції, а у випадках з летальним виходом – результатами аутопсії.
Базуючись на даних проведеного нейровізуального дослідження 128
пацієнтів були поділені на три групи: І – хворі з гострим ішемічним
вогнищем за відсутності інших вогнищевих нейровізуальних феноменів (41
особа або 32,03 % хворих); II – хворі з гострим ішемічним вогнищем на
фоні раніше існуючих дифузних та/або дрібновогнищевих змін головного
мозку (45 осіб або 35,16 % хворих); III – хворі, у яких стандартним КТ,
МРТ обстеженням не виявлено гострого ішемічного вогнища, проте були
наявні дифузні та/або дрібновогнищеві зміни головного мозку (42 особи
або 32,8 % хворих).

Клініко-неврологічне обстеження включало ретельне вивчення анамнезу,
особливостей розвитку інсульту, динаміку соматичного та неврологічного
статусу. Вираженість неврологічних розладів в динаміці на 1, 3, 7 та 14
добу оцінювали за шкалою Національного Інституту здоров’я США – NIHSS
(National Institute of Health Stroke Scale).

Для оцінки м’язевого тонусу розроблена та використана шкала оцінки
тонусу уражених кінцівок (в порівнянні з тонусом гомолатеральних по
відношенню до вогнища ішемії кінцівок), що враховує його зміни як у бік
підвищення, так і у бік його зниження.

У 75 хворих на ІІ, які мали руховий дефіцит у вигляді геміпарезу,
проводилось дослідження особливостей фармакологічної корекції рухового
дефіциту антихолінестеразними препаратами. Групу контролю склали 15
хворих на ІІ з руховим дефіцитом у вигляді геміпарезу, у яких не
застосовувався жоден з препаратів зазначеної вище групи.

Всім хворим було проведено загально-клінічне обстеження аналізи крові та
сечі, біохімічні аналізи крові, зокрема досліджено рівень глікемії,
рівень загального холестерину, показників коагулограми, білкових фракцій
та С-реактивного протеїну крові (СРП). З діагностично-лікувальною метою
проводилась люмбальна пункція. Стандартне лікворологічне дослідження
здійснювали протягом першої доби після розвитку захворювання.

Дослідження рівня СРП в лікворі проводилось імунотурбодиметричним
методом на біохімічному аналізаторі COBAS MIRA (Австрія) з використанням
реактивів фірми COME (Фінляндія).

З метою оцінки неспецифічної резистентності організму проводилась оцінка
рівня К ТДС крові як інтегрального показника окисно-відновного балансу
крові хворих на ІІ шляхом його порівняння з рівнем К ТДС крові,
виявленим дослідним шляхом у практично здорових осіб. Вперше 15
пацієнтам з ІІ протягом першої доби ІІ проводилась оцінка рівня К TДС
ліквору та співставлення рівня останнього з таким у крові. На другому
етапі проводилось дослідження змін К ТДС крові та ліквору під впливом
застосованих при даній патології фармакологічних препаратів (сульфату
магнезії, актовегіну та нейромідину) з урахуванням дози та
біодоступності. Зазначене дослідження проводилось за методикою “Спосіб
індивідуального підбору лікувальних засобів для певного хворого”
(Ободніков О.О., 2001).

ЕхоЕС головного мозку проводилась за допомогою апарату “Ехоенцефалоскоп
– 12” для оцінки особливостей стану та змін структур
внутрішньо-черепного простору, в тому числі в динаміці (на 1, 5–7 та
12–14 добу захворювання), з метою оцінки прогностичного аспекту даних
непрямого нейровізуального обстеження.

MPT головного мозку проводилось на апараті “Simens Concenr” (Німеччина)
(Німеччина) з напругою 1,5 Тл. КТ головного мозку виконувалось на
апараті “General Electric” (Німеччина). Підрахунки розміру ішемічного
вогнища проводились в трьох проекціях – аксіальній, фронтальній та
сагітальній.

Аналіз й обробка статистичних даних проведених клінічних досліджень
проводились на персональному комп’ютері з використанням пакета
прикладних програм Math Cad 2000 Professional та MS Excel XP.
Визначались критерій Стьюдента та коефіцієнт кореляції (R) як
характеристика ступеня статистичного зв’язку. Для оцінки прогностичного
значення досліджених клініко-параклінічних параметрів ІІ, що клінічно
розвинувся вперше, проведена кількісна оцінка збіжності розподілів його
клінічних, лабораторних та нейровізуальних характеристик. Для оцінки
ступеня схожості/диференційованості розподілів показника проведено
визначення коефіцієнту Alfa, що є сумою ймовірностей помилок при
класифікації за даним показником. Для вирішення задачі прогнозування
перебігу ІІ було застосовано метод пошуку багатовимірних аналогів.

Результати досліджень та їх обговорення. При дослідженні прогностичних
особливостей клінічного перебігу ІІ, який розвинувся вперше, нами було
досліджено і проаналізовано віковий, статевий, локалізаційний щодо
басейну, анамнестичний щодо наявності АГ та вихідного рівня АТ, аспекти
проблеми.

При дослідженні вікового аспекту проблеми було виявлено, що середній вік
хворих на первинний ІІ складав 67,14±0,7 років. При дослідженні
розподілу хворих за віком в залежності від тяжкості неврологічного
дефіциту встановлено, що при неврологічному дефіциті тяжкого та
надтяжкого ступенів найбільше був представлений розподіл хворих віком
старше 75 років.

З 220 хворих на ІІ померло 35 пацієнтів (15,9 %). За даними
кореляційного аналізу встановлено, що загалом зв’язок між віком та
виживаємостю хворих на ІІ є слабким (R=0,37), проте протягом періоду
спостереження (до 35 доби захворювання) смертність була достовірно вище
у віці старше ніж 75 років (р0,05). При порівняльній оцінці середніх рівнів
лімфоцитів периферичної крові у хворих, що померли та вижили протягом 35
діб від дебюту захворювання з використанням критерію Стьюдента
достовірні відмінності не виявлені.

Для оцінки зв’язку тяжкості вихідного неврологічного дефіциту з рівнем
глікемії у хворих протягом гострого періоду ІІ застосовано кореляційний
аналіз. Коефіцієнт кореляції зазначених показників в дебюті та на 7 добу
захворювання відповідає слабкому зв’язку (відповідно R=0,26 та R=0,32) і
наближається до зв’язку середньої сили (R=0,47) на 14 добу захворювання.

Середні рівні фібрину та фібриногену у хворих обстеженої вибірки
відповідно склали 25,4±0,78 мг, 5467,6±158,0 мг/л, що достовірно вище
ніж середні контрольні значення. Ця ж закономірність мала місце і
стосовно всіх обстежених груп хворих з різними нейровізуальними даними
(р0,05).
Підтверджено, що зміни показників коагулограми загалом мають типовий для
ІІ характер, проте виявлені їх особливості у хворих з різними ступенями
тяжкості неврологічного дефіциту: більший ступінь відмінності у хворих з
вихідним неврологічним дефіцитом менше 12 балів. Прогностичне значення
рівня показників коагулограми щодо структурних змін головного мозку за
даними стандартних нейровізуальних обстежень при ІІ не встановлено.

При проведенні оцінки прогностичного значення показників білкового
обміну встановлено, що у 66,2 % хворих на ІІ було виявлено підвищення
рівня СРП: у 49,3 % виявлено незначне, 14,1 % – помірне та у 2,8 % –
значне підвищення рівня СРП. Середня частота виявлення позитивного СРП
крові достовірно відрізнялось у пацієнтів з неврологічним дефіцитом
надлегкого-легкого ступеня тяжкості та тяжкого-надтяжкого (рB‚?† ¬ i N P ‚ „ † ¬ i ??? 9^9/n/nenenen/nenenanenenenenenenenenenenenenenenenenenanenenenenenenene nenenUnUnUnUnUnUn ?????o??????Серед померлих протягом 14 діб мінімальний рівень вихідного неврологічного дефіциту відповідав 9 балам за шкалою NIHSS. Серед пацієнтів з АГ в анамнезі частка тих, які мали неврологічний дефіцит 9 і більше балів була статистично достовірно більшою і відповідно складала 43,8±4,2 % проти 29,6±5,1 %. Таким чином, наявність АГ в анамнезі є фактором підвищеного ризику щодо частоти формування неврологічного дефіциту середнього та більше ступенів тяжкості на 1 добу, прогресування неврологічного дефіциту протягом гострого періоду ІІ та летального виходу протягом 35 діб захворювання. Доцільним є виділення у групу підвищеного ризику, осіб з вихідною тяжкістю неврологічного дефіциту 9 і більше балів та особливо, за наявності в анамнезі АГ. Частка хворих з прогресуючим неврологічним дефіцитом була статистично достовірно більшою в групі хворих з вихідним рівнем АТ>180/90 мм рт. ст.
(р180/90 мм рт. ст. та достовірно
вищою ніж у першій з розглянутих груп при АТ 180/90 мм рт. ст. найбільшою є частка пацієнтів з
вихідним неврологічним дефіцитом 9 і більше балів за шкалою NIHSS
(49,1 %), що є ризиковим щодо подальшого прогресування неврологічного
дефіциту, та найбільша частота летальних випадків (28,5 %). Серед хворих
з вихідним рівнем АТ 140/80 – 180/90 мм рт. ст. частка пацієнтів з
вихідним неврологічним дефіцитом 9 і більше балів за шкалою NIHSS є
найменшою (29,4 %) та статистично достовірно відрізняється від такої
серед хворих з АТ 180/90 мм рт. ст.
Виявлення в дебюті ІІ рівня АТ 180/90 мм рт.
ст. є фактором ризику формування більш тяжкого неврологічного дефіциту.

У хворих з АГ в анамнезі було виявлено прогностичний зв’язок між
частотою летальних випадків до 35 доби ІІ та вихідним рівнем АТ. Так,
мінімальна частота летальних виходів (8,1 %) була зафіксована у хворих з
вихідним рівнем АТ 140/80 – 180/90 мм рт. ст., тоді як при вихідному
рівні АТ 180/90 мм
рт. ст., частота летальних випадків була достовірно вищою (відповідно
18,8 % та 21,8 %) – “колоколоподібна форма розподілу”. “Колоколоподібна
форма розподілу” виявлена щодо хворих з тяжким-надтяжким рівнем
неврологічного дефіциту на 14 добу спостереження при різних вихідних
рівнях АТ незалежно від наявності АГ в анамнезі та щодо летальних
випадків за наявності АГ в анамнезі.

При аналізі результатів медикаментозної корекції вихідного рівня АТ
з’ясовано, що у хворих, вихідний рівень АТ яких був знижений більше ніж
на 20 мм рт. ст. на 1 та 14 добу спостереження переважали хворі з тяжким
та надтяжким неврологічним дефіцитом, а летальність була вищою.
Зазначене має практичне значення для оцінки прогностичного аспекту
вихідного рівня АТ в дебюті ІІ та адекватної його корекції в залежності
від наявності анамнестичних даних про АГ.

З’ясовано, що більша частота регресуючого типу динаміки неврологічного
дефіциту спостерігається при вихідному легкому ступені тяжкості
неврологічного дефіциту. При оцінці динаміки такого вихідного
неврологічного дефіциту, що відповідав середньому ступеню тяжкості,
спостерігається статистично достовірно більша частка пацієнтів (р0,05), хоча була певна слабка тенденція до
більшого об’єму вогнищ у лівій півкулі. Середні об’єми ішемічних вогнищ
при ураженні півкуль (як правої так і лівої) статистично відрізнялись
від об’єму зон ішемії при судинній катастрофі в структурах головного
мозку, що кровопостачаються судинами вертебробазилярого басейну
(3,92±1,53; рПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АГ – артеріальна гіпертензія АТ – артеріальний тиск ГПМК – гостре порушення мозкового кровообігу ІІ – ішемічний інсульт ЕхоЕС – ехоенцефалоскопія КТ – комп’ютерна томографія К ТДС – коефіцієнт тіол-дисульфідного співвідношення МРТ – магнітно-резонансна томографія СРП – С-реактивний протеїн ____________________________________________ Підписано до друку 16.01.2007 р. Формат 60х90/16. Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100. Зам. 7. ____________________________________________ “Видавництво “Науковий світ””® Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р. м. Київ, вул. Боженка, 17, оф. 504. 200-87-13, 200-87-15, 8-050-525-88-77

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020