МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. Шупика

КОЛОТІЛКІНА ТЕТЯНА ОЛЕГІВНА

УДК: 618.2-009.17-07-084-085

Профілактика та лікування акушерських ускладнень у вагітних з
вегетосудинною астенією

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Луценко Наталія Степанівна,

Запорізька медична академія післядипломної освіти,

кафедра акушерства та гінекології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Коломійцева Антоніна Георгіївна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,

відділення патології вагітності та пологів, завідувач

доктор медичних наук, професор

Голота Владислав Якович,

Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця,

кафедра акушерства і гінекології № 3, завідувач

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра
акушерства та гінекології

Захист відбудеться “_27__” _травня______ 2005 р. о _1200__ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04107,

м. Київ, вул. Баговутівська, 1, Київський обласний центр охорони
здоров’я матері та дитини, 9-й поверх, аудіторія

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою:
04112,

м. Київ, вул. Дорогожицька, 9

Автореферат розісланий “_15_ “_квітня______ 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

д. мед. н., професор
Т.Г. Романенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здоров’я матері визначає здоров’я майбутньої дитини.
Екстрагенітальна патологія займає провідне місце в структурі акушерських
та перинатальних ускладнень (В.Я. Голота, 2004). Тому профілактика та
лікування вагітних з екстрагенітальною патологією залишається на
сьогодні актуальною та набуває особливого значення у супроводі з
вегетосудинною астенією (ВСА) (В.Б.Замкевич, 2001; О.О.Трушкевич, 2001).
Частота ВСА серед вагітних на Україні складає 10-40% (О.А. Владимиров,
2000; В.В. Подольський, 2000; О.В. Козинова 2001).

Відомо, що перебіг вагітності у жінок з ВСА супроводжується високою
частотою ускладнень з боку матері і плода (R. M. Aziz, R. Samadi, 1998).
На сучасному етапі встановлено, що вегетосудинні розлади є наслідком
порушень функцій нейро-гуморального апарату, який регулює кровообіг (G.
Metcalfe, K. Veland, 1994). Це призводить до порушень тонусу судин, змін
функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС),
симпатико-адреналової системи (САС), які в певній мірі визначають
перебіг вагітності та пологів (І.А Журавель, 2001; О.В. Козинова, 2002).

Незважаючи на значну кількість наукових публікацій у вітчизняній та
зарубіжній літературі що до запобігання акушерських ускладнень у жінок з
ВСА, проблему повною мірою не вирішено. Деякі ліки можуть викликати
алергізацію з боку матері, або справляти тератогенну та ембріотоксичну
дію (A.R. Samari, 1998; О.М. Супряга, 1999). Перспективним напрямком
вирішення цієї проблеми є використання в акушерській практиці природних
преформованих фізичних факторів, які не мають недоліків медикаментозної
терапії (О.А. Владимиров, 2001). Одним з таких факторів є вуглекислий
газ, якому належить важлива роль у регуляції збудливості нервової
системи, нормалізації функціонального стану ВНС, судинного тонусу (С.Д.
Бородулін, 2001). У наступний час методики лікування „сухими”
вуглекислими ваннами вагітних жінок не існує. Але відома перевага
„сухих” вуглекислих ванн над водними (відсутність гідростатичного
фактора та інгаляційного надходження вуглекислого газу, знижене
навантаження на терморегуляторні процеси, простота експлуатації,
економічність) вказує на доцільність їх використання в лікуванні
вагітних.

Представлена робота присвячена профілактиці та зниженню кількості
акушерських і перинатальних ускладнень, а також вивченню впливу „сухих”
вуглекислих ванн на стан механізмів адаптації в умовах порушення
компенсаторних можливостей організму вагітних хворих на ВСА.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом комплексної НДР „Рання корекція гормонального
дисбалансу, як профілактика патологічних станів у акушерстві і
гінекології”, що виконувалась по планах МОЗ України (2001-2003р.р.), №
державної реєстрації 0101U001017, шифр УДК:
618.1+618.2]-092-084:616-008.9-08.

Мета і завдання досліджень. Знизити частоту акушерських та перинатальних
ускладнень у вагітних з вегетосудинною астенією шляхом розробки та
наукового обґрунтування способу лікування “сухими” вуглекислими ваннами,
спрямованого на підвищення адаптаційно-компенсаторних можливостей
організму вагітних хворих на вегетосудинну астенію.

Для досягнення поставленої мети вирішено наступні завдання:

1. Обґрунтовано доцільність використання „сухих” вуглекислих ванн у
вагітних з вегетосудинними розладами по гіпертонічному та гіпотонічному
типу.

2. Розроблено та впроваджено в практичне акушерство методику лікування
„сухими” вуглекислими ваннами вагітних з ВСА.

3. Визначено вплив „сухих” вуглекислих ванн на параметри вегетативної,
нервово-гуморальної регуляції та психосоматичного стану у вагітних з
ВСА.

4. Встановлено особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода та
проведено аналіз ефективності лікування вагітних з ВСА, які отримали
курс „сухих” вуглекислих ванн.

5. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних
з ВСА, обумовлено терміни його застосування.

Обєкт дослідження – вегетосудинна астенія у вагітних.

Предмет дослідження – функціональний стан вегетативної нервової,
симпатико-адреналової систем, стан центральної гемодинаміки, стан
утробного плода та новонародженого, психосоматична адаптивність, перебіг
вагітності та пологів у жінок з вегетосудинною астенією, та здорових
вагітних під впливом лікування.

Методи дослідження. Клінічні, біохімічні, флюориметричні,
ендокринологічні, інструментальні, ультразвукові, бальнеологічні,
анкетування; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення, які
характеризують наукову новизну роботи полягають у наступному:

Вперше доведено та науково обґрунтовано доцільність застосування „сухих”
вуглекислих ванн у комплексі санаторно-курортного лікування вагітних з
вегетосудинною астенією по гіпертонічному та гіпотонічному типу, що
спрямована на профілактику та зниження частоти акушерських ускладнень.

Доведено, що під впливом „сухих” вуглекислих ванн підвищується
функціональний рівень психічної адаптації вагітних з вегетосудинною
астенією.

Показано неспецифічний вплив „сухих” вуглекислих ванн на функціональний
стан симпатико-адреналової системи, який характеризується нормалізацією
співвідношень адреналіна і норадреналіна, та норадреналіна і дофаміна, а
також підвищенням резерву синтезу катехоламінів, що проявляється
збільшенням вмісту дофаміну в плазмі крові.

Доведено, що комплексний ефект дії „сухої” вуглекислої ванни спрямовано
на перебудову вегетативної регуляції серцевої діяльності – ваготонічний
ефект, формування вегетативного гомеостазу у вагітних з вегетосудинними
розладами.

Вперше встановлено кореляційні залежності між показниками рівня
норадреналіна та серотоніна в плазмі крові і показниками загального
периферичного опору судин у вагітних при лікуванні „сухими” вуглекислими
ваннами, що вказує на сприятливий вплив удосконаленого
профілактично-лікувального комплексу

Доказано специфічну дію „сухих” вуглекислих ванн на параметри
центральної та периферичної гемодинаміки у вагітних з вегетосудинною
астенією.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методику лікування
„сухими” вуглекислими ваннами з використанням її в комплексі
санаторно-курортного лікування вагітних з ВСА, яка сприяє нормалізації
обміну катехоламінів, покращенню показників варіабельності серцевого
ритму, стану центральної гемодинаміки, покращенню функціонального стану
ВНС, психосоматичного статусу та стану утробного плода і новонародженого
та впливає на зниження частоти ускладнень вагітності і пологів. Методика
впроваджена у відділенні оздоровлення вагітних жінок санаторію „Великий
Луг” філії Приазовкурорт ЗАТ м. Запоріжжя. Результати дисертації
відображені в інформаційному листі „Спосіб лікування „сухими”
вуглекислими ваннами вагітних жінок з вегетосудинними розладами” (№
240-2002). Наукові положення та практичні рекомендації роботи
впроваджено в навчальний процес кафедри акушерства та гінекології
Запорізької медичної академії післядипломної освіти для лікарів-інтернів
і на курсах підвищення кваліфікації лікарів-курсантів.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення та висновки
автором розроблені особисто. Їй належить: розробка способу лікування
“сухими” вуглекислими ваннами вагітних з ВСА та проведення
інструментальних досліджень. [4,5,6,9,10,15,16,19], наукове
обгрунтування переваги удосконаленого поряд із загальноприйнятим
комплексом санаторно-курортного лікування вагітних з ВСА [2,8,18],
статистична обробка та узагальнення результатів досліджень, встановлення
закономірностей впливу „сухих” вуглекислих ванн на психосоматичний
статус [7,8,11,12], функціональний стан вегетативної нервової системи
[1,5,7,8], серцево-судинної [4,6,19,13,14] та симпатико-адреналової
систем [3,15], формулювання основних висновків та практичних
рекомендації [16,17,18].

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення
дисертації доповідались та обговорювались на: Міжнародному конгресі
„VII Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених”
(Тернопіль, 2003); Міжнародних науково-практичних конференціях „Україна
наукова ‘ 2003” (Дніпропетровськ, 2003), „Людина і космос”
(Дніпропетровськ, 2003), „Динаміка наукових досліджень”
(Дніпропетровськ, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції
„Сучасні аспекти фетоплацентарної недостатності” (Запоріжжя, 2004),
“Использование природных и преформированных факторов в восстановительном
лечении и реабилитации больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями”
(Запорожье, 2004); науково-практичній конференції „Нові критерії
відбору, напрямки й оригінальні методи оздоровлення вагітних в
санаторних умовах” (Запоріжжя, 2003); науково – практичних конференціях
Запорізького державного інституту удосконалення лікарів (Запоріжжя,
2001, 2002, 2003).

Публікацї. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, у
тому числі 4 у фахових виданнях ВАК, 6 у збірниках наукових праць, 1
патент на винахід, 1 інформаційний лист, 1 нововведення, 6 у матеріалах
і тезах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу,
5 розділів, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних
джерел, викладених на 174 сторінках (146 сторінок основного тексту), у
тому числі 45 таблиць, 21 рисунок, 279 використаних джерел на 73
сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ. Обгрунтовано актуальність роботи, її мету та завдання досліджень,
визначено наукову новизну і практичне значення роботи.

Аналіз сучасних підходів до профілактики та лікування ВСА. Розділ
присвячений аналізу сучасного стану наукових поглядів на ВСА, сучасних
методів профілактики і лікування цього захворювання з урахуванням оцінки
функціонального стану ВНС, САС, серцево-судинної системи та
психосоматичного статусу у вагітних з ВСА. Проаналізовано фактори, які
викликають ВСА у вагітних. Відмічено, що поширення даної патології
пов’язане із збільшенням рівня психоемоційного напруження в умовах
науково-технічного прогресу, несприятливою економічною ситуацією,
соціально-побутовим статусом та взагалі змінами умов життя та діяльності
сучасної жінки. На підставі результатів проведеного аналізу сучасних
поглядів на патогенез ВСА показано, що провідним ланцюгом патогенезу
цього захворювання є порушення вегетативно-гуморальної регуляції, які
сполучаються з порушеннями психічної адаптації, зміною біохімічних
показників.

Відмічено, що у формуванні адаптаційно-захисних реакцій організму
провідна роль належить САС та серотонінергічній системам, маркерами
активності яких постають катехоламіни та серотонін. Показано, що
результати використання преформованих та фізичних факторів у лікування
вагітних з ВСА висвітлено недостатньою мірою, а застосування відомих
методів лікування хворих на ВСА однозначно перенести на процес лікування
вагітних з ВСА неможливо. Доказано необхідність розробки нових
ефективних та економічно корисних методів лікування вагітних з ВСА,
розробки оптимальних режимів застосування „сухих” вуглекислих ванн,
визначення маркерів ефективності лікування та адекватності проведеної
терапії.

Ефективність застосування „сухих” вуглекислих ванн доведено у хворих із
зниженими функціональними можливостями адаптаційних процесів, з проявами
серцевої недостатності, артеріальної гіпертонії, порушеннями серцевого
ритму. Під час вагітності в організмі жінки підключаються генетичні
передпосилки, які забезпечують фізіологічну адаптацію організму до
вагітності. Як впорається організм вагітної жінки із збалансуванням
порушень процесів життєдіяльності, залежить від можливостей адаптації її
організму. Вуглекислий газ є еволюційно та генетично детермінованою
основою адаптації і для створення реакцій довготривалої адаптації
доцільно використовувати саме вуглекислий газ. У останні часи методики
лікування вагітних жінок „сухими” ваннами розроблено не було. Але
перевага „сухих” ванн над водними вказує на доцільність їх використання
в лікуванні вагітних жінок, у яких серцево-судинна система зазнає
значного гемодинамічного навантаження. „Сухі” ванни зберігають корисні
властивості вуглекислого газу та дозволяють уникнути недоліків,
притаманних водним вуглекислим ваннам:

— вдихання вуглекислого газу при прийомі “сухих” вуглекислих ванн та
вплив його на функціональний стан дихального і вазомоторного центрів
виключається, а під час прийому водної ванни цілком імовірно, тому що
вуглекислий газ тяжчий за повітря;

крім газового та температурного чинників, дія водних вуглекислих ванн
визначається і гідростатичним чинником, який справляє негативний вплив
на організм людини із зниженою толерантністю до фізичного навантаження,
низьким рівнем функціональних можливостей внаслідок підвищення
внутрішньогрудного тиску, збільшення постнавантаження на серцево –
судинну систему, що небажано при вагітності. У “сухих” вуглекислих
ваннах гідростатичний чинник відсутній;

— насичена вуглекислотою вода має значну теплоємність та
теплопровідність, впливає на тепловий баланс: підвищує температуру
шкіри, покращує кровопостачання, але висуває підвищені вимоги до
теплорегуляційних процесів і сприяє охолодженню організму. Під час
холодового подразнення шкіри живота у здорової жінки при фізіологічному
перебігу вагітності настає сповільнення серцебиття плоду. „Сухі”
вуглекислі ванни дозволяють уникнути цього ефекту, що підтверджено
проведеними дослідженнями;

— процедури відпускання водних вуглекислих ванн не можна віднести до
числа енергозберігаючих технологій, якщо враховувати необхідну енергію
на нагрівання води та витрати на обслуговування бальнеотехніки;

— відсутність спеціальних бальнеологічних пристроїв дозволяє
застосовувати “сухі” вуглекислі ванни в жіночіх консультаціях,
відділеннях патології вагітних та фізіотерапевтичних кабінетах, тобто в
любих умовах.

Методи досліджень. За допомогою методу клініко-статистичногог аналізу
перебігу вагітності, пологів за останні п’ять років (1999-2003 р.р.) у
Запорізькій області показано, що частота ВСА серед вагітних жінок
коливається від 7,14 % до 19,46 % та має тенденцію до зростання.
Встановлено, що вагітність на фоні ВСА супроводжується високою частотою
акушерських та перинатальних ускладнень: ранні гестози — 29,25 %,
прееклампсія — 41,83 %, невиношування — 28,56 %, загроза переривання
вагітності — 30,24 %, гіпотрофія плода — 29,7 %, несвоєчасне злиття
навколоплідної рідини — 57,2 %; передчасні пологи — 39,72 %,
дискординована пологова діяльність — 63,45 %, слабкість пологової
діяльності -13,45 %, підвищена крововтрата -16,7 %, частота оперативного
розродження 10,7 %, частота післяпологових ускладнень – 19,8 %. Частота
утробної асфіксії плода ? та ?? ступеня у жінок з ВСА становить 20,91 %,
а дизадаптаційних синдромів новонародженого-28,2 %.

Для усунення негативного впливу ВСА на стан вагітних та новонароджених
розроблено ефективну методику лікування „сухими” вуглекислими ваннами.
Доказано, що методика лікування „сухими” вуглекислими ваннами є
ефективним, а також патогенетично обґрунтованим засобом для лікування
вагітних жінок, що було підтверджено проведеними дослідженнями. Основною
відмінною рисою розробленої методики від існуючих дотепер є те, що вплив
вуглекислого газу здійснюється циклічно, з першої по п’яту ванну – через
день, а з шостої по десяту – щоденно, при постійній концентрації
вуглекислого газу і температурі, причому тривалість першої ванни складає
4-6 хвилин, а з другої по десяту- 8-10 хвилин. При гіпертонічному типі
захворювання вплив здійснюють при температурі 26-27 ?С і концентрації
вуглекислого газу першої ванни 9-10 об.%, а з другої по десяту –12-13
об.%. При гіпотонічному типі захворювання вплив здійснюють при
температурі 24-25 ?С і концентрації вуглекислого газу першої ванни 7-8
об.%, а з другої по десяту –10-11 об.%. На курс 10 процедур.

Для оцінки ефективності проведеного лікування визначали хврактер змін у
системах, що беруть безпосередню участь у патогенезі ВСА. Тому
дослідження проводили у наступних напрямках: 1. Для визначення
функціонального стану ВНС було досліджено вегетативний тонус за
допомогою шкали вегетативних симптомів А.М. Вейна, вегетативну
реактивність (рефлекс Данінін-Аншера) та вегетативне забезпечення
діяльності (ортокліностатична проба). Характеристику вегетативного
тонусу також було визначено за допомогою показників
кардіоінтервалографії за методом Р.М. Баєвського, які дозволили оцінити
стан регуляторних механізмів. При аналізі кардіоінтервалограм
враховували такі показники: (М0, с)-значення кардіоінтервалів, що
найбільш часто зустрічаються, (Ам0, %)-число кардіоінтервалів, що
відповідає діапазону значень моди, (?Х, с)-діапазон коливань значень
кардіоінтервалів, (ІН,ум.один.)-індекс напруги регуляторних механізмів.
2. Вивчення ступеня психосоматичної адаптивності проведено за методикою
кольорового вибору (тест Люшера). Надано оцінку особистої (ОТ) та
реактивної тривожності (РТ) за шкалою самооцінки Ч.Д. Спілберга в
модифікації Ю.Л. Ханіна, яка дозволяє визначити рівень функціональних
можливостей (РФМ) психічної адаптації. 3. З метою вивчення
функціонального стану симпатико-адреналової системи визначали рівень
катехоламінів: адреналіну (А), норадреналіну (НА), дофаміну (ДА),
серотоніну (Ср) в крові вагітних з ВСА на спектрофлюориметрі „Hitachi
MPF – 4” за допомогою методу C. Atack, T. Magnusson. 4. Для визначення
показиків центральної гемодинаміки застосовували метод тетраполярної
реовазографії (ТПРВГ). Визначали: ударний об’єм серця (УО), хвилинний
об’єм крові (ХОК), серцевий індекс (СІ), загальний периферичний опір
судин (ЗПОС). 5. Визначали характер бальнеореакції згідно класифікації
Е.Б. Волошиної. 6. При аналізі кардіотокограм (КТГ) враховували базальну
частоту серцевих скорочень (БЧСС), частоту та амплітуду миттєвих
осциляцій (АМО), кількість, амплітуду та тривалість акцелерацій і
децелерацій. Оцінку ступеня змін кардіотокограми проводили за шкалою
Фішера (W.M. Fischer, 1976), та біофізичний профіль плода за таблицею A.
Vintzileos. Проведено аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плоду
та новонародженого у жінок, які лікувались в санаторії (за даними
історій пологів та карт „зворотного зв’язку”). Стан новонародженого
оцінювали за шкалою Апгар при народженні, а також за показниками
фізичного розвитку та перебігу раннього неонатального періоду.

Отримані результати досліджень оброблено методами математичної
статистики, прийнятої в біології та медицині на IBM PC-сумісному
комп’ютері за допомогою програм “StatSoft Statistica 6.0” та “MathSoft
Mathcad 2001 prof.”. Графіки оформлено за допомогою програм “Microsoft
Exсel 2003” та “SigmaPlot 7.0”. Визначали середнє арифметичне,
напівширину довірчого інтервалу (М±m). Отримані статистичні дані були
перевірені на нормальність розподілу за допомогою критерію ?2 Пірсона.
Вірогідність відмінності показників, що порівнювалися, оцінювали за
допомогою t-критерію Ст’юдента. Оцінка залежності між показниками
виконувалась розрахунком коефіцієнту кореляції Пірсона.

Загальна клінічна характеристика обстежуваних жінок. Клінічне та
лабораторно-інструментальне обстеження проведено у 110 вагітних, які
проходили лікування у відділенні оздоровлення вагітних санаторію
„Великий Луг” м. Запоріжжя. Ефективність розробленої та запропонованої
методики лікування „сухими” вуглекислими ваннами вивчено у 40 вагітних з
ВСА (15 – з ВСА по гіпертонічному типу і 25 – з ВСА по гіпотонічному
типу) – основна група. 40 вагітних з ВСА (15 – з ВСА по гіпертонічному
типу і 25 – з ВСА по гіпотонічному типу) отримали загально прийнятий
комплекс санаторно-курортного лікування для вагітних з цим захворюванням
і склали контрольну групу. 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності
увійшли в групу здорових. Термін вагітності у жінок трьох груп становив
28-32 тижні. До групи здорових було віднесено вагітних, які не мали
соматичних та гінекологічних захворювань в анамнезі, з гармонійним
фізичним розвитком при відсутності факторів ризику перинатальної
патології. У обстежених жінок основної та контрольної груп ВСА існувала
до вагітності на фоні хронічної екстрагенітальної патології. Серед
обстежених переважали вагітні із середнім ступенем тяжкості
захворювання, яку встановлено у 74,8 % вагітних основної і у 62,9 %
жінок контрольної груп. Легку ступінь ВСА встановлено у 25,2 % жінок
основної і у 37,1 % вагітних контрольної груп.

Загально прийнятий комплекс лікувально-профілактичних заходів для
вагітних з ВСА включав: лікувально-охоронний режим; кліматотерапію,
повітряні за таблицею Латишевої та дозовані сонячні ванни; лікувальне
харчування (дієта 106), фізичне тренування у вигляді ранкової
гігієнічної гімнастики, лікувальної фізкультури, дозованої ходьби,
гідрокінезотерапію психотерапію і аутогенне тренування, кисневі
коктейлі; аеро-йоно-фітотерапію, Диференційовано, в залежності від типу
ВСА, проводили бальнеотерапевтичне лікування: при гіпертонічному типі
ВСА – хвойні ванни, при гіпотонічному типі ВСА – хлоридно-натрієві
ванни, циркулярний душ. Вагітні основної групи, крім загальноприйнятого
комплексу лікування, проходили курс „сухих” вуглекислих ванн, який
призначали, згідно розробленої методики (патент № 53326 А України на
винахід), диференційовано в залежності від типу ВСА.

Проведений нами динамічний контроль за станом вагітних до та після
комплексу лікування, який містив „сухі” вуглекислі ванни, вказуэ про
відсутність загострення ВСА у обстежуваних вагітних. Патологічної
бальнеореакції у обстежуваних жінок основної групи не спостерігалось. У
43,4 % вагітних після п’ятої процедури було відмічено „незначне
покращення”, яке характеризувалось регресом деяких скарг, тенденцією до
нормалізації артеріального тиску. Після закінчення курсу „сухих”
вуглекислих ванн майже у всіх вагітних було відмічено „значне
покращення”.

Проведений аналіз показав, що після курсу лікування „сухими”
вуглекислими ваннами, усі вагітні без винятку відмічали покращення
загального самопочуття, приємне тепло, бадьорість після прийому
процедури, нормалізацію сну та настрою. У 52 % жінок основної групи було
відмічено зниження метеолабільності. Зниження кількості скарг після
лікування спостерігалось у 96 % вагітних основної та у 72,2 % вагітних
контрольної групи. Гіпотензивний ефект у жінок основної групи з ВСА по
гіпертонічному типу було відмічено вже наприкінці 4-5 процедури, який
стабілізувався після курсу “сухих” вуглекислих ванн. У більшості
вагітних перед початком процедури спостерігався тренуючий ефект на
серцево-судинну систему, що відбивався прискоренням частоти серцевих
скорочень (ЧСС), яка стабілізувалась наприкінці процедури. Під час
пологів у більшої половини вагітних контрольної групи з ВСА по
гіпертонічному типу спостерігалось деяке підвищення артеріального тиску
(АТ) в середньому до 155,0±10,2 мм рт.ст. на відміну від показників
вагітних основної групи з ВСА по гіпертонічному типу. Лабільність АТ у
вагітних з гіпотонічним типом ВСА після лікування „сухими” вуглекислими
ваннами на протязі подальшого перебігу вагітності спостерігалась у 7,5 %
вагітних, а у контрольній групі – у 20,0 % вагітних жінок. У контрольній
групі динаміка показників АТ на початку та після лікування залишилась
майже без змін. Згідно даним табл.1, у основній групі після лікування
зменшилась частота пізніх гестозів в 5,58 рази, а у жінок групи контролю
– в 2,79 рази (р<0,05). Таблиця 1. Частота ускладнень після проведеного комплексного лікування (%) Ускладнення Основна група Контрольна група Пізній гестоз 7,5 15 Набряки вагітних 7,5 5 Прееклампсія легкого ступеня 0 10 Загроза переривання вагітності 12,5 24,59 Передчасні пологи 0 17,5 Несвоєчасне злиття навколоплідної рідини 22,5 32,5 Дискоординована пологова діяльність 22,5 42,9 Слабкість пологової діяльності 6,9 16,2 Крововтрата більше 400 мл 6,28 16,11 Оперативне розродження 7,5 20,23 Післяпологові ускладнення 0 12,62 Прееклампсії у вагітних основної групи не було, а у вагітних контрольної групи прееклампсію легкого ступеня було діагностовано в 10 % випадків. Частота загрози переривання вагітності зпісля лікування “сухими” вуглекислими ваннами знизилась в 2,42 рази, а в контрольній групі у-1,23 рази (р<0,05). Ознак загрози переривання вагітності під час лікування „сухими” вуглекислими ваннами не спостерігалось. У 38 жінок (98,0%) основної групи вагітність завершилась терміновими пологами, у 2 жінок (5,0%) - пізніми. У вагітних основної групи не було передчасних пологів, на відміну від жінок групи контролю (17,5%), що достовірно вище в 1,5 рази ніж у здорових жінок. Пізні пологи спостерігались в 7,5% жінок. Застосування удосконаленого комплексу санаторно-курортного лікування дозволило знизити частоту несвоєчасного відходження навколоплідної рідини в 2,54 рази. Згідно даним проведених досліджень, частота розродження шляхом операції кесарев розтин у жінок основної групи становила 7,58 %, тобто знизилась в 3,19 рази, а у жінок контрольної групи залишалась високою (20,23 %). Післяпологовий період у жінок основної групи протікав без ускладнень, а в групі контролю частота післяпологових ускладнень становила 12,62 %. У всіх жінок основної та контрольної групи народились живі та доношені діти. Випадків загибелі плодів у жінок обох груп не відмічено. У 87,6 % жінок, які пройшли курс лікування “сухими” вуглекислими ваннами середній показник новонароджених за шкалою Апгар становив 8-10 балів, а в контрольній групі – у 72,2 %. З оцінкою 6-7 балів народилось 4,4 % дітей у жінок основної групи і 21,3 % дітей у жінок контрольної групи. З оцінкою нижче 6 балів народилось 3,3 % дітей у вагітних основної групи і 6,5 % дітей від жінок групи контролю. Випадків родового травматизму у новонароджених від жінок основної групи не спостерігалось, на відміну від групи контролю (2,9 %). Період ранньої неонатальної адаптації у новонароджених від жінок контрольної групи проходив із ускладненнями, які проявлялися у вигляді розвитку дизадаптаційних синдромів: зміни м’язового тонусу (20,2 %), нестійкість фізіологічних рефлексів (16,23 %), порушення рухової активності (18,7 %). У вагітних основної групи частота гіпотрофії плода становила 18,4 %, на відміну від жінок контрольної групи – (22,5 %, р<0,05). На підставі проведених досліджень встановлено, що “сухі” вуглекислі ванни здійснюють сприятливий вплив та дозволяють знизити кількість акушерських та перинатальних ускладнень з боку матері і плода. Оцінка ефективності лікування “сухими” вуглекислими ваннами вагітних з ВСА. Дослідження вегетативного гомеостазу показало переваження симпатичного відділу ВНС у 37,5 % жінок основної групи, а у 62,5 % спостерігалась помірна ваготонія. Вихідний вегетативний тонус у жінок контрольної групи мав східні співвідношення. На підставі проведених досліджень нами відмічено, що після курсу “сухих” вуглекислих ванн у жінок з помірною симпатикотонією відбулось достовірне зменшення активності симпатичного відділу, а саме, зниження АМо (з 68,3?16 % до 36,3?12 %); ІН (з 233,8?35 ум.од. до 169,2?26 ум.од.) та достовірне збільшення показника парасимпатичної активності ?Х з 0,13±0,02 с до 0,24±0,03 с. Взагалі, у 75% вагітних основної групи після лікування покращився стан вегетативного гомеостазу, реєструвалася ейтонія. Достовірне (р<0,05) зменшення ІН в 1,38 рази у вагітних основної групи з ВСА по гіпертонічному типу вказує на покращення функціонального стану серцево-судинної системи під впливом “сухих” вуглекислих ванн, так як високий ІН відбиває стан напруження адаптаційних механізмів. Нормалізація вегетативного гомеостазу обумовлює клінічне покращення стану вагітних. У жінок групи контролю, які отримали звичайний комплекс санаторно-курортного лікування, істотних змін вегетативного тонусу не спостерігалось. Аналіз результатів досліджень вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності у вагітних основної групи дозволив констатувати підвищення спроможності організму вагітних жінок до адекватних вегетативних реакцій та сприятливого впливу “сухих” вуглекислих ванн на стан вегетативної регуляції. Встановлено, що під впливом “сухих” вуглекислих ванн кількість вагітних основної групи з нормальною вегетативною реактивністю достовірно перебільшувала (на 28,7 %) аналогічний показник до лікування „сухими” ваннами, який становив 43,7 %. У контрольній групі нормальні показники вегетативної реактивності відмічено у 38,3 % жінок, що на 20,8 % перебільшує цей показник до лікування. Таким чином нами відмічено, що отримані показники вегетативної реактивності у вагітних після лікування „сухими” вуглекислими ваннами вказують на підвищення гомеостатичних можливостей організму жінок та на спроможність впливу на ланку патогенезу ВСА. Згідно результатам, що представлені на рис. 1, більшість вагітних з ВСА належали до IV-V класів, які відповідають низькому рівню функціональних можливостей психічної адаптації. До лікування функція розподілу вагітних з ВСА зростаюча та має максимальне значення у V-му класі. Рис.1. Зміна розподілу по класам РМФ вагітних основної групи та розподіл здорових вагітних Функція розподілу здорових вагітних має протилежний характер, тобто вона спадаюча та має максимальне значення у I-му класі „неадаптивних” і малє низьку ступінь адаптивності. Після лікування функція розподілу змінила свій вигляд: зростання до II-го класу, максимум у II-му класі та спадання до V-го класу (рис.2). Рис.2. Зміна розподілу по класам РМФ вагітних контрольної групи та розподіл здорових вагітних Тільки 82,2 % вагітних було віднесено до І та Ш функціональних класів і 17,8 % вагітних – до IV та V класу. Після лікування „сухими” вуглекислими ваннами до IV-V класів, які відповідають найнижчому РФМ було віднесено 9,4 % вагітних, а після звичайного немедикаментозного лікування – 17,8 % вагітних. Після проведеного лікування вагітних основної групи у 90,6 % жінок було відмічено покращення загального самопочуття, нормалізувався стан психічної адаптації, знизився рівень психо – емоційного напруження. контрольної групи. Після проведеного лікування “сухими” вуглекислими ваннами у вагітних з гіпертонічним типом ВСА покращився стан центральної та периферичної гемодинаміки, про що свідчить достовірне збільшення середніх значень об’ємних показників: УОС в 1,5 рази (р<0,05); ХОК – в 1,7 рази (р<0,05); СІ – в 1,6 рази (р<0,05), достовірне зниження середніх значень ЗПОС (з 1568±21,36 дін·с·см-5 до 1127±18 дін·с·см-5, р<0,05), у порівнянні із цими показниками до лікування. В контрольній групі з гіпертонічним типом змін показників гемодинаміки майже не спостерігалось, а з гіпотонічним типом - показники мали тенденцію до нормалізації. (табл.2). Таблиця 2 Вплив санаторно-курортного комплексу лікування на показники центральної гемодинаміки Z ???‚ A U U OJPJQJ * : T p U ’ ¬ U D D l¬ ® a oe U ????l?® a o oe h®=XOJPJQJX8 * 4,4±1,0 * 3,22±0,2* 1568±21* Основна ВСА по гіпот.типу 72,0±2,5* 57,1±6,0* 4,8±0,5* 3,77±0,4 1023±14 Контрольна ВСА по гіпер.типу 108,4±7,5 56,5±6,3 * 4,36±0,7* 3,5±0,4* 1532±35* Контрольна ВСА по гіпот.типу 77,0±4,0* 65,0±7,7* 5,4±0,7* 3,12±0,3* 1026±11 Здорові вагітні 91,0±0,2 93,2±1,2 8,1±0,2 4,8±0,1 1120±35 після лікування Основна ВСА по гіпер.типу 90,1±4# 76,0±8,0#* 7,32±0,3# 4,56±0,3# 1127±18,0# Основна ВСА по гіпот.типу 85,0±4,0 61,1±7,0 5,3±0,7 3,08±0,3 1123±20,0 Контрольна ВСА по гіпер.типу 99,0±3,5 60,0±3,0 5,88±0,4 2,6±0,4 1361±30,0#* Контрольна ВСА по гіпот.типу 75,0±3,0 60,2±7,0 51,1±0,9 2,77±0,4 1029,4±12 * - вірогідно (при р<0,05) між показниками по відношенню до групи здорових; # - вірогідно (при р<0,05) між показниками до лікування. При дослідженнях центральної гемодинаміки в основній групі збільшилась кількість вагітних з еукінетичним типом гемодинаміки на 34,7 % і в контрольній групі – на 21,4 % жінок. Також зменшилась кількість вагітних основної групи з гіпокінетичним типом гемодинаміки на 26,4 %, а контрольної – на 8,9 % жінок; з гіперкінетичним типом – на 8,3 % та на 11,9 % відповідно. У процесі аналізу показників стану симпатико-адреналової системи у вагітних основної і контрольої груп з гіпертонічним типом ВСА виявлено суттєві відхилення середніх значень показників НА та А від показників в групі здорових вагітних (табл. 3). У вагітних основної групи було встановлено пряму кореляційну залежность (r=+0,72) між рівнем НА в плазмі крові і показниками ЗПОС. У вагітних контрольної групи - (r=+0,70), що вказує на посилення активності симпатичного відділу у жінок з гіпертонічним типом ВСА. Після лікування “сухими” вуглекислими ваннами встановлена залежність (r=+0,59) зберігалась. Залежності між показниками А у плазмі крові та показниками ЗПОС у вагітних з ВСА по гіпертонічному типу до та після лікування не виявлено. Таблиця 3 Показники рівня адреналіну, ноадреналіну, дофаміну (нмоль/л) в плазмі крові у вагітних жінок з ВСА Група вагітних Кількість обстежених Середній статистичний показник А НА ДА Основна з гіпертонічним типом ВСА 15 M 2,77 41,93 5,11 M 0,27 1,02 0,45 P <0,05 <0,05 <0,05 Контрольна з гіпотонічним типом ВСА 25 M 3,42 36,06 8,8 M 0,69 1,25 0,91 P <0,05 <0,05 <0,05 Контрольна з гіпертонічним типом ВСА 15 M 3,15 43,76 6,7 M 0,71 1,85 0,50 P <0,05 <0,05 <0,05 Контрольна з гіпотонічним типом ВСА 25 M 3,42 36,06 8,8 M 0,69 1,25 0,91 P <0,05 <0,05 <0,05 При гіпотонічному типі захворювання встановлено перевагу активності гормональної ланки, про що свідчить коефіцієнт співвідношення А/НА, який у вагітних даної групи був у 4 рази достовірно вище (р<0,05) коефіцієнта співвідношення А/НА в групі здорових вагітних. Отримане збільшення коефіцієнтів співвідношення А/НА у вагітних обох груп з ВСА по гіпертонічному типу та НА/ДА у вагітних основної групи, за даними табл. 4, вказує на збільшення відносної активності синтезу катехоламінів на етапах перетворення дофаміну у норадреналін і норадреналіну в адреналін. Високий рівень катехоламінів в плазмі крові у вагітних з ВСА є наслідком довготривалого компенсаторного напруження САС та може привести до її виснаження. Це підтверджує достовірне зниження середнього показника рівня ДА у вагітних основної групи (на 26,8%, р<0,05) в порівнянні із показником в групі здорових жінок та вказує на зниження резервних можливостей САС при підвищеному синтезі катехоламінов. На фоні високого рівня катехоламінів в плазмі, після проведеного лікування нормалізувалось співвідношення їх коефіцієнтів. На підставі отриманих даних можна зробити висновок про підвищення активності гормональної ланки САС під впливом лікування з використанням запропонованої методики та зниження підвищеної активності медіаторної ланки з тенденцією до нормалізації. Таблиця 4 Зміни коефіцієнту співвідношення А/НА та НА/ДА під впливом лікування Коефіцієнт Досліджувані групи Основна, n=40 Контрольна, n=40 гіпертонічний тип ВСА, n=15 гіпотонічний тип ВСА, n=25 гіпертонічний тип ВСА, n=15 гіпотонічний тип ВСА, n=25 до лікування А/НА 0,07 0,16 0,07 0,09 НА/ДА 8,2 5,67 6,53 4,11 після лікування А/НА 0,05 0,06 0,08 0,09 НА/ДА 5,62 5,51 6,38 7,06 Динаміка показників рівня А і НА та коефіцієнтів їх співвідношення у вагітних основної і контрольної груп з ВСА по гіпертонічному типу вказує на патогенетичний вплив „сухих” вуглекислих ванн при лікуванні ВСА.Це проявляється зниженням активності медіаторної ланки САС при гіпертонічному типі захворювання, нормалізацією коефіцієнту співвідношення А/НА у вагітних основної групи з ВСА по гіпертонічному типу. В контрольній групі з гіпертонічним типом захворювання менш виразна динаміка змін показників активності медіаторної ланки, що підтверджено відсутністю достовірних змін показників рівня ДА (табл. 4) і коефіцієнтів співвідношення НА/ДА. Встановлено, що у вагітних жінок з ВСА по гіпотонічному типу під впливом лікування „сухими” вуглекислими ваннами відбулись наступні зміни показників: достовірне зниження рівня А в 2,6 рази (р<0,05) у порівнянні із показником до лікування та тенденція до підвищення рівня НА з 37,9±1,11 до 38,26±1,06 нмоль/л. У вагітних основної групи з гіпотонічним типом ВСА виявлено достовірне підвищення рівня ДА в 1,1 рази (р<0,05) у порівнянні із показником до лікування, що дозволяє зробити припущення про підвищення резерву синтезу катехоламінів. Тобто, на фоні підвищених показників рівня НА та А у порівнянні із нормальними значеннями, збільшення рівня ДА, динаміка коефіцієнтів співвідношення НА/ДА, під впливом курсу „сухих” вуглекислих ванн, зберігає на гомеостатичному рівні рівновагу між гормональним та медіаторним відділом САС, а саме, відбувається економна активація САС. Згідно даним проведеного аналізу показників рівня серотоніну в плазмі крові обстежених вагітних встановлено, що застосування методики “сухих” вуглекислих ванн у комплексі санаторного оздоровлення має профілактичну спрямованість і сприяє підвищенню активності стрес-лімітуючої системи. Таблиця 4 Зміни показників рівня А, НА, ДА (нмоль/л) під впливом лікування Група вагітних Кількість обстежених Середній статистичний показник А НА ДА Основна з гіпертонічним типом ВСА 15 M 1,83 6,69 6,53 M 0,30 0,59 0,40 P <0,05 <0,05 <0,05 Основна з гіпотонічним типом ВСА 25 M 2,3 38,26 6,94 M 0,41 1,06 0,58 P <0,05 <0,05 <0,05 Контрольна з гіпертонічним типом ВСА 15 M 3,34 40,76 6,09 M 0,97 0,82 0,04 P <0,05 <0,05 <0,05 Контрольна з гіпотонічним типом ВСА 25 M 3,89 41,70 5,9 M 0,75 1,91 0,50 P <0,05 <0,05 <0,05 На підвищення активності стрес-лімітуючої системи, яка є маркером адаптаційних змін що відбулись у організмі під впливом курсу „сухих” вуглекислих ванн, вказує збільшення рівня серотоніну (табл.5). Таблиця 5 Середні значення показників рівня серотоніну в крові у досліджуваних вагітних жінок (M±m) Досліджувані групи Рівень серотоніну до лікування після лікування Основна, гіпертонічний тип ВСА 348,45±28,1** 486,48±39,4** Основна, гіпотонічний тип ВСА 297,83±27,5** 254,06±41,6** Контрольна, гіпертоніч.тип ВСА 331,76±50,9** 354,99±32,6** Контрольна, гіпотонічн.тип ВСА 313,33±15,9** 288,32±23,8** Здорові вагітні 217,69±19,0 ** - вірогідно (при р<0,05) між показниками по відношенню до групи здорових вагітних. Підвищення рівня серотоніну слід вважати як відповідь системи антистресового захисту, яка обмежує тривалість та інтенсивність стрес-реакції. Під впливом лікування „сухими” вуглекислими ваннами у жінок основної групи з гіпертонічним типом захворювання серотонінергічні механізми мали тенденцію до підвищення, що проявилось визначеним збільшенням середнього значення рівня серотоніну на 28,4% у порівнянні із цим показником до лікування. Динаміка змін рівня катехоламінів та серотоніну в плазмі крові вказує на патогенетичний вплив запропонованої методики лікування „сухими” вуглекислими ваннами, так як, що катехоламіни мають безпосередню участь у патогенезі ВСА. У вагітних контрольної групи з цим типом захворювання після звичайного комплексу санаторного лікування відбулось підвищення середнього значення рівня серотоніну на 6,54% у порівнянні із показником до лікування. Аналіз та узагальнення результатів досліджень. При поступовому розвитку адаптаційних перебудов організм застосовує переважно гормональні механізми. Вуглекислий газ впливає на периферійні термо-, баро-, хеморецептори, які розташовані у шкірі і імпульси від яких потрапляють у центральну нервову систему. Гіпоталамус підключає вегетативний та гормональний відділи, здійснює взаємозв’язок між регуляторними механізмами, інтеграцію соматичної та вегетативної діяльності, внаслідок чого відбувається нормалізація показників психосоматичного статусу, підвищення резервів адаптаційних механізмів, що підтверджує патогенетичний вплив “сухих” вуглекислих ванн при лікуванні вегетосудинної астенії. На підставі отриманих результатів досліджень підтверджено, що методика лікування “сухими” вуглекислими ваннами є патогенетично обгрунтованою та сприяє підвищенню РФМ психологічної адаптації вагітних, нормалізації тонусу ВНС завдяки активізації адаптаційних механізмів, нормалізації стану САС і показників центральної гемодинаміки. Виявлені залежності гемодинамічних змін від впливу “сухих” вуглекислих ванн: деяке зниження середнього АТ, сповільнення пульсу, компенсаторне збільшення об’ємних показників гемодинаміки, зниження показників ЗПОС. Завдяки тому, що НА має судиннозвужувальний ефект, то у вагітних основної групи з гіпертонічним типом ВСА динаміка показників до та після лікування вказує на достовірне зниження рівня НА, та зменшення значень ЗПОС. Оскільки гемодинамічні порушення на фоні вегетативної недостатності є одним із патогенетичних механізмів ускладнень вагітності, то отримані результати обумовлюють патогенетичний вплив “сухих” вуглекислих ванн на ВСА. Встановлено середній ступінь кореляції (r = -0,42) між показниками ЗПОС та серотоніну в плазмі крові у вагітних основної групи з гіпертонічним типом захворювання до лікуванні, а після лікування – (r = -0,5). Нормалізація показників вегетативного гомеостазу обумовлює клінічне покращення стану вагітних з ВСА. Про покращення утробного стану плоду у вагітних основної групи свідчить відмічена у 90,3% жінок позитивна динаміка кардіотокографічних показників: збільшення середньої амплітуди миттєвих осциляцій в 1,72 рази у порівнянні із цим показником до лікування, зникнення децелерацій. Отримані показники вказують на достатній рівень компенсаторних можливостей організму плода. Наведені дані клінічних та лабораторно-інструментальних досліджень свідчать про ефективність диференційованого, патогенетично обґрунтованого способу лікування вагітних з ВСА, вказують про його позитивний вплив на перебіг захворювання, вагітності, пологів, стану плода і новонародженого. У порівнянні із загальноприйнятим комплексом санаторно-курортного лікування вагітних з ВСА, доведено ефективність та доцільність удосконаленого комплексу, який містить „сухі” вуглекислі ванни та має профілактичну спрямованість. Наведені данні вказують на високу ефективність застосування „сухих” вуглекислих ванн при лікуванні вагітних жінок з ВСА, що дозволило з успіхом впровадити розроблену методику в умовах філії Приазовкурорт „санаторію „Великий Луг”” м. Запоріжжя і надає можливості рекомендувати її для широкого впровадження в практику охорони здоров’я. В И С Н О В К И Узагальнення отриманих в дисертації результатів, дозволило запропонувати науково-обгрунтоване вирішення практичної проблеми, а саме, корекцію вегето-судинних порушень ”сухими” вуглекислими ваннами в комплексі санаторного лікування та зниження частоти акушерських ускладнень у вагітних жінок з вегетосудинною астенією по гіпертонічному та гіпотонічному типу. 1. Встановлено, що по Запорізькій області за останні п’ять років (1999-2003 г.г.) частота вегетосудинної астенії серед вагітних жінок коливається від 7,6 % до 19,6 %. 2. Показано, що при вегетосудинній астенії спостерігається значна кількість ускладнень вагітності (ранні гестози -29,25 %, пізні гестози – 41,83 %, невиношування вагітності – 28,56 %), пологів (загроза переривання вагітності – 30,24 %, несвоєчасне злиття навколоплідної рідини – 57,2 %, передчасні пологи – 39,72 %, дискоординована пологова діяльність – 63,45 %, слабкість пологової діяльності – 13,45 %, підвищена крововтрата – 16,7 %, частота оперативного розродження 10,7 %, частота післяпологових ускладнень – 19,8 %). Частота загрози утробної асфіксії плода у жінок з вегетосудинною астенією становить 20,91 %, а дизадаптаційних синдромів-28,2 %. 3. У вагітних з вегетосудинною астенію по гіпертонічному типу спостерігається підвищений рівень норадреналіна (41,93±1,02 нмоль/л) в плазмі крові та встановлена кореляційна залежність (r= +0,72) між рівнем норадреналіна і показниками загального периферичного опору судин. Застосування курсу „сухих” вуглекислих ванн надає можливості виборчій корекції вмісту норадреналіна в плазмі крові без додаткового фармакологічного впливу, що важливо при лікуванні вагітних жінок. 4. Так як тип вегетосудинної астенії залежить від тонусу судин, а дослідження рівня катехоламінів відбиває спрямованість адаптаційних процесів, то показники рівня адреналіна, норадреналіна, дофаміна і серотоніна в плазмі крові є додатковими маркерами оцінки стану вагітних з вегетосудинною астенією та критеріями постановки діагнозу захворювання. 5. Неспецифічний вплив “сухих” вуглекислих ванн сприяє покращенню функціонального стану симпатико – адреналової системи, що визначається нормалізацією співвідношень адреналін/норадреналін, норадреналін/дофамін в плазмі крові. Достовірне збільшення рівня дофаміна в плазмі крові на 21,75 % вказує на підвищення резервів синтезу катехоламінів, а збільшення середнього значення рівня серотоніну на 28,4 % у порівнянні із показником до лікування сприяє активізації системи антистресорного захисту . 6. Вуглекислий газ справляє нормалізуючий вплив на тип кровообігу в залежності від вихідного стану, оптимальну перебудову гемодинамічних процесів. У вагітних з гіпокінетичним типом кровообігу під впливом „сухих” вуглекислих ванн загальний периферичний опір судин знизився в 1,4 рази, підвищились об’ємні показники центральної гемодинаміки: ударний об’єм серця - в 1,49 рази, хвилинний об’єм крові - в 1,66 рази, серцевий індекс – в 1,42 рази; при гіперкінетичному типі кровообігу відбулась нормалізація цих показників до нормальних значень. 7. „Сухі” вуглекислі ванни впливають на перебудову вегетативної регуляції серцевої діяльності (ваготонічний ефект), на що вказує збільшення відсотку вагітних з показниками вегетативної рівноваги (75 %). У вагітних з ВСА по гіпертонічному типу при перевазі активності медіаторного каналу, адаптація здійснюється за рахунок активації гуморального компонента, що проявлюється зниженням ІН в 1,38 рази, збільшенням Мо в 1,13 рази, зниженням АМо в 1,33 рази та збільшенням ?Х у 1,45 рази. 8. Застосування курсу “сухих” вуглекислих ванн у комплексі немедикаментозного лікування вегетосудинних порушень у вагітних жінок дозволяє знизити частоту акушерських ускладнень: прееклампсії у 5,58 рази, загрози переривання вагітності в 2,4 рази, несвоєчасного відходження навколоплідної рідини в 2,54 рази, дискоординації пологової діяльності в 2,82 рази, підвищеної крововтрати у 2,66 рази, оперативного розродження в 1,41 рази. П Р А К Т И Ч Н І Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї 1. З метою профілактики та лікування вегетосудинних розладів у вагітних жінок необхідно включати в загальноприйнятий лікувально-профілактичний комплекс немедикаментозної терапії “сухі” вуглекислі ванни. Спосіб пропонується для використання у комплексі немедикаментозного лікування вагітних жінок з ВСА в умовах лікувально – профілактичних закладів (відділень патології вагітних, жіночих консультаціях, санаторіях для вагітних жінок). 2. Так як порушення адаптаційних механізмів спостерігаються з 20-го тижня вагітності, а максимальні прояви змін - з 28-32 тижнів, то профілактичний курс “сухих” вуглекислих ванн рекомендовано проводити з 18-го-20-го тижня вагітності, а лікувальний – з 18-го-20-го до 28-32 тижня вагітності. 3. При лікуванні вагітних жінок з ВСА по гіпертонічному типу концентрація вуглекислого газу першої ванни складає 9-10 об.%, а з другої по десяту – 12-13%. Вплив здійснюється при температурі 26-27 С?. Для вагітних з ВСА по гіпотонічному типу концентрація вуглекислого газу першої ванни складає 7-8 об.%, а з другої по десяту – 10-11 об.%. Вплив здійснюється при температурі 24-25 С?. 4. Для повноцінного і ефективного лікування вегетосудинних розладів у вагітних дія вуглекислого газу здійснюється циклічно з визначеною періодичністю та часом впливу, що забезпечує поступову адаптацію: з 1-ої по п’яту ванну – через день, а з 6-ої по 10-ту – щодня. 5. Визначення катехоламінів в плазмі крові рекомендовано використовувати як додаткові маркери оцінки стану вагітних з ВСА та критерії ефективності проведеного лікування, рівень яких в плазмі крові не повинен бути вищий значень: А (1,40±0,3 нмоль/л), НА (37,73±0,06 нмоль/л), ДА (6,98±0,06 нмоль/л). Основні результати і положення дисертації опубліковані в роботах: Луценко Н.С., Колотилкина Т.О. Влияние „сухих” углекислых ванн на показатели гемодинамики и уровень катехоламинов в крови у беременных женщин с нейроциркуляторной астенией / Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. Вип. 10. – Київ-Луганськ, 2003. – С. 87-90. (Встановила взаємозв’язок та кореляційні залежності показників гемодинаміки та катехоламінів у крові від впливу „сухих” вуглекислих ванн). Луценко Н.С., Колотілкіна Т.О. Оцінка медикаментозного і немедикаментозного лікування вагітних з вегетосудинною астенією // Клінічна фармація. – 2003. – Т.7, №3. – С. 98-100. (Науково обгрунтувала та доказала перевагу немедикаменозного лікування вагітних жінок з вегетосудинною астенією). 3. Луценко Н.С., Колотілкіна Т.О. Функціональний стан симпатико – адреналової системи у вагітних з вегето-судинною астенією // Вісник наукових досліджень. – 2004. - №2. – С. 229-231. (Встановила залежність зміни рівня катехоламінів в крові під впливом „сухих” вуглекислих ванн). Колотілкіна Т.О. Оцінка варіабельності серцевого ритму у вагітних з вегетосудинною астенією під впливом „сухих” вуглекислих ванн // Запорожский медицинский журнал. – 2004. – Т.1, №3 (24). – С.27-29. (Встановила позитивний вплив “сухих” вуглекислих ванн на стан вегетативної регуляції серцевої діяльності у вагітних з вегетосудинною астенією). Колотилкина Т.О. Состояние вегетативной нервной системы у беременных женщин с вегетососудистой дистонией по гипертоническому и гипотоническому типу, получающих “сухие” углекислые ванны / Наукові праці Запорізького державного інституту удосконалення лікарів присвячені 75-річному ювілею інституту. – Запоріжжя: Дикое Поле, 2001. – С. 55-56. (Провела аналіз стану вегетативної нервової системи у вагітних з вегетосудинною астенією під впливом “сухих” вуглекилсих ванн). Колотилкина Т.О. Влияние “сухих” углекислых ванн на состояние психологической адаптации беременных с НЦА / Зб. наук. праць Запорізького Державного інституту удосконалення лікарів. – Запоріжжя: Дикое Поле, 2002. – С. 128-129. (Встановила зниження рівня психо-емоційного напруження у вагітних під влпивом запропонованої методики “сухих” вуглекислих ванн). Луценко Н.С., Колотилкина Т.О. Коррекция нарушений психологической адаптации у беременных женщин с вегетососудистой астенией / Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: „Інтермед”, 2003. – С. 174-178. (Доказала нормалізацію психосоматичного статусу у вагітних під впливом „сухих” вуглекислих ванн). Колотілкіна Т.О. Вплив “сухих” вуглекислих ванн на стан симпатико-адреналової системи та загального периферійного опору судин у вагітних з гіпертонічним типом вегето-судинної астенії / Зб. наук. праць Запорізького Державного інституту удосконалення лікарів. Вип. 65. – Запоріжжя: Дикое Поле, 2004. – С. 136-140. (Встановила кореляційну залежність між показниками загального периферичного опору судин та показниками рівня норадреналіну). Спосіб лікування сухими газовими ваннами: Пат. 53326 А Україна, МКВ А 61Н 33/06/ Н.С. Луценко, Т.О. Колотілкіна (Україна). - №2002043469; Заявл. 25.04.02; Опубл. 15.01.03, Бюл. №1. - 4 с. (Науково обгрунтувала методологію та режими „сухої” вуглекислої ванни при лікуванні вагітних). 10. Спосіб лікування „сухими” вуглекислими ваннами вагітних жінок з вегето-судинними розладами: Інформ. лист №240-2002 / Укл: Н.С. Луценко, Т.О. Колотілкіна.-К.: Укр. мед. патент. інформ., 2003.- 4 с. (Визначила критерії відбору вагітних жінок для лікування „сухими” вуглекислими ваннами). 11. Луценко Н.С., Колотілкіна Т.О. Спосіб лікування вагітних жінок з вегетосудинними розладами „сухими” вуглекислими ваннами (№99/18/03) // Реєстр галузевих нововведень. Вип. 18-19. – К.: Укр. центр наук. мед. інформ. та патентно-ліцензійної роботи, 2003. – С. 70-71. (Довела ефективність застосування „сухих” вуглекислих ванн при лікуванні вагітних з ВСА у закладах практичної охорони здоров’я). 12. Луценко Н.С., Колотилкина Т.О. Оценка показателей центральной и периферической гемодинамики у беременных с нейроциркуляторной астенией / Репродуктивне здоров’я жінок Запорізького регіону / А.Д. Візір, А.В. Жарких, Д.Є. Барковський; За ред. акад. А.Д.Візіра. – Запоріжжя; ЗДМУ, 2002. – С. 95-98. (Статистична обробка результатів досліджень та визначення впливу „сухих” вуглекислих ванн на показники центральної та периферичної гемодинаміки вагітних). 13. Колотилкина Т.О. Оздоровление беременных женщин с НЦА в санаторных условиях / Интегративная медицина и здравоохранение: пособие для врачей / Авторы-составители: М.В. Шагинянц, Г.И. Резниченко, Г.А. Шифрин. – Запорожье: Дикое Поле, 2002. – С. 103-104. (Показала, що удосконалений комплекс санаторно-курортного оздоровлення вагітних з вегетосудинною астенією справляє позитивний вплив на адаптаційні можливості серцево-судинної системи матері і плода) 14. Луценко Н.С., Потебня В.Ю., Колотілкіна Т.О. Вегетосудинна астенія у вагітних крупного промислового центру півдні України // Вісник наукових досліджень. – 2004. - №2. – С. 93-94. (Провела, підсумувала результати клініко-статистичного аналізу, зробила висновки). 15. Колотілкіна Т.О. Показники гемодинаміки у вагітних з нейро-циркуляторною астенією під впливом „сухих” вуглекислих ванн / Матеріали конгресу „VІІ Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 91. (Встановила специфічний вплив “сухих” вуглекислих ванн на показники гемодинаміки). 16. Колотилкина Т.О., Луценко Н.С. Профилактика нервно-психических перегрузок “сухими” углекислыми ваннами / Зб. тез V Міжнародної молодіжної науково-практичної конференції „Людина і космос”. – Дніпропетровськ: НЦАОМУ, 2003. – С. 186. (Довела сприятливий профілактичний вплив „сухих” вуглекислих ванн при нервово-психічних навантаженнях). 17. Луценко Н.С., Колотілкіна Т.О. Підвищення ефективності лікування вагітних з порушеннями серцево-судинної системи / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Україна наукова ‘2003”. Т.11. Медицина. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 9-10. (Встановила позитивний вплив лікування „сухими” вуглекислими ваннами на стан серцево-судинної системи вагітних з вегетосудинною астенією). 18. Сіренко А.С., Колотілкіна Т.О. Застосування цифрових сигнальних процесорів для аналізу варіабельності серцевого ритму / Матеріали ?? Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень 2003”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 45-46. (Аналіз та контроль показиків варіабельності серцевого ритму в реальному часі із використанням цифрових сигнальних процесорів). 19. Колотілкіна Т.О., Луценко Н.С., Шафран Н.Ф., Нечухаєва І.А. Вплив температурного фактору “сухих” вуглекислих ванн на функціональний стан симпатико-адреналової системи у вагітних з вегетосудинною астенією / Материалы научно-практической конференции с международным участием “Использование природних и преформированных факторов в восстановительном лечениии и реабилитации больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями”. – Запорожье, 2004. – С. 47-48. (Встановила та обґрунтувала залежність змін стану симпатико-адреналової системи від температурного режиму у “сухій” вуглекислій ванні). АНОТАЦІЯ Колотілкіна Т.О. “Профілактика та лікування акушерських ускладнень у вагітних з вегетосудинною астенією”.- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Запорізька медична академія післядипломної освіти, Запоріжжя, 2005. Дисертація присвячена розробці та науковому обгрунтуванню способа лікування „сухими” вуглекислими ваннами вагітних з вегетосудинною астенією, який спрямовано на підвищення адаптаційно-компенсаторних можливостей організму вагітних жінок, зниження частоти акушерських ускладнень, антенатальну охорону плода та новонародженого. У 110 вагітних, 80 з яких із вегетосудинною астенією та 30 здорових вагітних вивчено особливості перебігу вагітності та пологів, функціональний стан вегетативної нервової, симпатико-адреналової систем, психосоматичний статус. Встановлено, що під впливом „сухих” вуглекислих ванн підвищується рівень гомеостатичних та адаптаційних механізмів у вагітних з вегетосудинною астенією. На основі результатів досліджень розроблено практичні рекомендації по удосконаленню комплексу профілактичних та лікувальних методів для вагітних з вегетосудинною астенією у практичному акушерстві, які впроваджено у санаторії „Великий Луг” м. Запоріжжя. Ключові слова: вагітність, вегетосудинна астенія, лікування, „сухі” вуглекислі ванни. АНОТАЦИЯ Колотилкина Т.О. “Профилактика и лечение акушерских осложнений у беременных с вегетососудистой астенией”. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. Запорожская медицинская академия последипломного образования, Запорожье, 2005. Диссертация посвящена разработке и научному обоснованию способа лечения „сухими” углекислыми ваннами беременных с вегетососудистой астенией, который направлен на повышение адаптационно-компенсаторных возможностей организма беременных с вегетососудистой астенией, снижение частоты акушерских осложнений, антенатальную охрану плода и новорожденного. На основании проведённого анализа разработана и научно обоснована схема влияния углекислого газа на системы и органы организма беременной во время приёма процедуры “сухой” углекислой ванны и доказано его патогенетическое воздействие при лечении вегето-сосудистых нарушений. Показано, что лечебное воздействие процедуры на организм реализуется за счёт действия газа нервно-рефлекторным и гуморальным путями. Определены показания и противопоказания к назначению “сухих” углекислых ванн у беременных. Разработанный способ лечения „сухими” углекислыми ваннами не имеет недостатков присущих водным углекислым ваннам, является высокоэффективным и патогенетически обусловленным способом лечения вегетососудистой астении у беременных, что было подтверждено проведёнными исследованиями. У 110 беременных, 80 из которых с вегетососудистой астенией и 30 здоровых, были изучены особенности течения беременности и родов, функциональное состояние вегетативной нервной, сердечно-сосудистой, симпатико-адреналовой систем, психосоматический статус. Установлено, что под воздействием „сухих” углекислых ванн у беременных с вегетососудистой астенией повышается уровень гомеостатических и адаптационных возможностей организма. У 90,6% обследованых женщин было отмечено улучшение общего самочувствия, нормализация психосоматического статуса, что проявлялось снижением уровня психоэмоционального напряжения, повышением уровня функциональных возможностей психической адаптации. У беременных с вегетососудистой астенией по гипертоническому типу наблюдается повышение уровня норадреналина в плазме крови в сравнении со здоровыми беременными. Применение “сухих” углекислых ванн у беременных с ВСА даёт возможность избирательной коррекции содержания норадреналина, без дополнительного фармакологического воздействия. Также оказывает неспецифическое влияние, способствуя нормализации соотношений А/НА, НА/ДА в плазме крови, увеличению резерва синтеза катехоламинов и активации стресс-лимитирующей системы. Динамика показателей уровня серотонина в плазме крови указывает на активизацию системы антистрессовой защиты, а также на профилактическое лечебное воздействие “сухих” углекислых ванн. Показано, что определяемые уровни адреналина, норадреналина, дофамина и серотонина в плазме крови являются дополнительными маркерами оценки состояния беременных с вегетососудистой астенией и критериями установления диагноза. Положительная динамика кардиотокографических показателей (увеличение средней амплитуды мгновенных осцилляций, исчезновение децелераций), биофизического профиля плода указывает на достаточный уровень компенсаторных возможностей организма плода у женщин, получивших лечение “сухими” углекислыми ваннами. Углекислый газ оказывает специфическое нормализующее воздействие на тип кровообращения, способствуя оптимальной перестройке гемодинамики (при гипокинетическом типе наблюдается снижение ОПСС в 1,4 раза, повышение УОС - в 1,49 раза, МОК – в 1,66 раза, СИ – в 1,42 раза). „Сухие” углекислые ванны способсвуют перестройте вегетативной регуляции сердечной деятельности, что проявляется увеличением количества женщин с показателями вегетативного равновесия. При гипертоническом типе вегетососудистой астении под влиянием курса “сухих” углекислых ванн происходит активизация парасимпатического отдела вегетативной нервной системы, гуморального компонента, что проявляется снижением ИН в 1,38 раза, АМо - в 1,35 раза, увеличением Мо в 1,13 раза, ?Х -в 1,45 раза. Применение “сухих” углекислых ванн в комплексе санаторно-курортного лечения беременных с вегетососудистой астенией позволило снизить частоту таких акушерских осложнений как преэклампсия, угроза прерывания беременности, несвоевременное излитие околоплодных вод, дискоординация родовой деятельности, повышенная кровопотеря в родах, а также - знизить частоту оперативного родоразрешения. Представленные данные указывают на высокую эффективность, патогенетичеки обоснованного способа лечения беременных с вегетососудистой астенией, подтверждают его положительное влияние на течение заболевания, беременности и родов, состояние плода. В сравнении с общепринятым комплексом санаторно-курортного лечения беременных, доказана эффективность и целесообразность предложенного комплекса, который включает „сухие” углекислые ванны. На основании результатов исследований разработаны практические рекомендации по усовершенствованию комплекса профилактических и лечебных методов для беременных с вегетососудистой астенией, которые внедрены в санатории „Великий Луг” г. Запорожья Ключевые слова: беременность, вегетососудистая астения, осложнения, лечение, „сухие” углекислые ванны. ANNOTATION Kolotilkina T.O. “Preventing and treating of obstetrical complications with pregnant women with vegetovascular asthenia”. – Manuscript. Dissertation for competition in getting candidate of medical scienses degree on speciality 14.01.01 – midwifery and gynaecology. Zaporozhe medical academy of post graduate education Zaporoshe, 2005. The dissertation in devoted to grounding a method of treatment used “dry” carbonoxide bath of pregnant women having vegetovascular astonia which inereases adaptive – compeasatory possibilities of pregnant. Women organism and lowers freguency of affer effects of delivery, anthenatol protection of foetus and new-born. Pecularities of pregnancy flow, functional state of vegetative nervous system, cardiac-vascular system, sympathetic-adrenalin system, psyhosomatic status have been studied for 110 pregnant women 80 of which had vegetovascular astonia and 30 were healthy. It has been established that use of “dry” carbonoxide baths increases the level of adaptation of pregnant women having vegetovascular astonia. Keywods: pregnant, vegetovascular astonia, treatment, “dry” carbonoxide bath. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ТЕРМІНІВ ВСА – вегетосудинна астенія ВНС – вегетативна нервова система САС – симпатико-адреналова система РФМ – рівень функціональних можливостей А – адреналін НА – норадреналін ДА – дофамін Ср – серотонін ТПРВГ – трансторакальна реовазографія ЗПОС – загальний периферичний опір судин ХОК – хвилинний об’єм крові УОС – ударний об’єм серця СІ – серцевий індекс PAGE \* Arabic 1

Похожие записи