.

Профілактика розвитку поліалергії та трансформації клінічних проявів атопії у дітей раннього віку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
158 2591
Скачать документ

Державна установа

“ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

Гудзій Мирослава Юріївна

УДК 616.5+616-056.3-053.3-084

Профілактика розвитку поліалергії та трансформації клінічних проявів
атопії у дітей раннього віку

14.01.10 – педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти

ім. П.Л.Шупика МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Ласиця Ольга Іларіонівна,

Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ
України, завідувачка кафедрою педіатрії №1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Тяжка Олександра Василівна

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця МОЗ України,
завідувачка кафедрою педіатрії №1

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Шадрін Олег Геннадійович

Державна установа “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН
України”, завідувач відділення проблем харчування та соматичних
захворювань дітей раннього віку

Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України,
кафедра пропедевтики дитячих хвороб

Захист дисертації відбудеться „12” червня 2007 року о 15.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
„Педіатрія”, „Акушерство та гінекологія” при Державній установі
“Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України” (04050,
м.Київ, вул..Мануїльського,8)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи
“Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України” (04050,
м.Київ, вул.Мануїльського,8)

Автореферат розісланий „ 11 ” травня 2007 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Квашніна Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність проблеми. Алергічна патологія є однією з найактуальніших
проблем сучасної медицини. Згідно даних ВООЗ, атопія виявляється у
третини населення світу (О.І.Ласиця, В.В.Бережний, Л.Д.Калюжна, 2001).

За результатами проведених світових епідеміологічних досліджень,
алергічні захворювання за критеріями поширеності, важкості перебігу,
складності в діагностиці та лікуванні, ступеню погіршення якості життя
займають одне з провідних місць в структурі „захворювань
століття”(І.І.Балаболкін, 2001). Широко відомо, що перші прояви хвороби
починаються з ранніх періодів дитинства (Ю.С.Смолкін, Ю.А.Чебуркін,
В.А.Ревякіна, 2000). В останні роки зросла чисельність дітей з
поліорганним алергічним ураженням. Особливу увагу привертають
особливості трансформації алергічних проявів, з виникненням уражень
респіраторного тракту і так званого дермо-респіраторного синдрому (ДРС).
В цьому зв’язку однією із актуальних проблем педіатрії та дитячої
алергології є профілактика як дебюту захворювання, так і подальшого
„атопічного маршу” (О.І.Ласиця, 2006). Поява первинних ознак атопії у
дітей молодшого віку, особливо в родинах із обтяжною спадковістю, з
маніфестацією ураження респіраторної системи і раннього формування
бронхіальної астми, ще й ще раз спонукає до вивчення механізмів розвитку
цього процесу. В цьому сенсі розробка превентивних, а подекуди й
лікувальних заходів є головним кроком вирішення цих, не лише суто
медичних, а й соціальних питань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана у межах науково-дослідної роботи кафедри педіатрії №1 НМАПО
ім.П.Л. Шупика МОЗ України за темою: “Удосконалення діагностики,
лікування та профілактики бронхіальної астми у дітей груп ризику”
(2002-2004 рр., № держреєстрації 01002 U 001538).

Мета роботи: оптимізувати лікувально-профілактичні заходи попередження
клініко-патогенетичної еволюції атопії у дітей раннього віку.

Задачі дослідження.

Проаналізувати фактори ризику атопічного дерматиту у дітей з обтяженою
спадковістю 4-х річного віку.

Визначити імуно-патогенетичні особливості атопії у дітей молодшого віку.

Оцінити профілактично-лікувальну ефективність гіпоалергенної дієти у
дітей.

Обґрунтувати необхідність застосування місцевої терапії у хворих на
атопічний дерматит.

Вивчити можливості тривалого застосування антигістамінних препаратів як
превентивного заходу подальшого розвитку “атопічного маршу”.

Дослідити ефективність лікувально-профілактичного комплексу при
атопічному дерматиті та попередженні його трансформації в ДРС.

Наукова новизна роботи.

Визначені фактори ризику, які зумовлюють розвиток атопічного дерматиту у
дітей з успадкованістю по алергії. Доведено роль
генетично-детермінованих станів виникнення атопії у пацієнтів раннього
віку. Проаналізована послідовність розвитку і надана специфічна
імунологічна характеристика сенсибілізації харчовими, побутовими,
пилковими алергенами в різні періоди життя. З’ясовано мікроекологічний
ступінь порушень системи антиінфекційної резистентності та її значення у
формуванні атопічного дерматиту й дермо-респіраторного синдрому.

Вперше доведено, що використання гідролізованої молочної гіпоалергенної
суміші у дітей зі спадковою атопією має профілактичний, а у випадках
клініко-імунологічних проявів атопічного дерматиту і лікувальний ефект.
В 3-х річному спостереженні визначено зменшення ризику більш тяжких
проявів хвороби, а також рівень сенсибілізації, в тому числі й до
інгаляційних алергенів.

Вперше визначено клініко-імунологічні лікувальні властивості топічної
нестероїдної терапії пімекролімус – кремом у хворих з шкірними проявами
атопії.

Вперше доведено ефективність і безпечність довготривалого застосування
антигістамінного препарату ІІІ-го покоління – дезлоратадину (сиропу) у
дітей раннього віку з атопічним дерматитом.

Вперше, при спостереженні протягом 3-х років досліджено порівняльну
ефективність розробленого профілактично-лікувального комплексу в якості
заходу переривання „атопічного маршу”.

Практична цінність роботи. Для впровадження в практику лікувальних
закладів охорони здоров’я вперше запропонований комплекс
превентивно-лікувальних заходів для профілактики розвитку поліалергії та
трансформації клінічних ознак „атопічного маршу” у дітей раннього віку з
обтяженою спадковістю.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в практику
лікувально-профілактичних закладів м. Києва, Сумської та Черкаської
областей. Видано два інформаційних листа: “Застосування гіпоалергенної
суміші “НАН 1 гіпоалергенний” для попередження розвитку шкірних проявів
алергії у дітей з атопією”.-Київ.-2005 (співавт.: Ласиця О.І.,
Охотнікова О.М.); “Раннє застосування крему „Елідел” для попередження
розвитку дермо-респіраторного синдрому”.-Київ.-2005 (співавт. Ласиця
О.І., Охотнікова О.М.).

Особистий внесок дисертанта. Дисертант приймав безпосередню участь у
проведенні всіх клінічних досліджень. Автором самостійно проаналізована
вітчизняна і зарубіжна література, визначені мета та задачі,
проаналізовані дані результатів дослідження та клінічного матеріалу,
створена база обстежених. Вибір, залучення до дослідження пацієнтів, їх
динамічне спостереження та вивчення ефективності лікування виконано
безпосередньо автором.

Самостійно проведені систематизація, аналіз, статистична обробка
матеріалу.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження
доповідались та обговорювались на ЧI з’їзді педіатрів України (Київ,
2004), науково-практичній конференції наукових розробок молодих вчених
НМАПО ім.П.Л.Шупика (2005), Всеукраїнській науково-практичній
конференції (Запоріжжя, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, з
них: 7 – статті у журналах; 1 – стаття у збірнику наукових праць; 2 –
тези наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота обсягом 145 сторінок
тексту включає вступ, огляд літератури, 4 розділи власних досліджень,
аналіз та узагальнення отриманих результатів, висновки, практичні
рекомендації, перелік використаних літературних джерел (232
найменування), розміщених на 23 сторінках. Дисертація ілюстрована
таблицями та рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 170 дітей з
сімейним анамнезом атопії віком від 1 місяця до 4-х років. Розподіл
дітей за віком наведений на рисунку 1. Залучені до роботи пацієнти
досліджувались на базі дитячої поліклініки № 1 ДКЛ №4 Солом’янського
району м. Києва.

Дизайн дослідження та його методи надані в таблиці 1. Для виконання
поставлених задач діти були поділені на репрезентативні групи. Під
спостереженням протягом 1 року та в 3-х річному динамічному
спостереженні знаходилось 70 дітей до одного року, з сімейним анамнезом
атопії, без клінічних проявів атопічного дерматиту (АД). В якості
профілактики виникнення АД діти вигодовувались гіпоалергенною молочною
сумішшю на основі часткового гідролізу сироваткових білків, діти групи
порівняння вигодовувались звичайною молочною сумішшю. У 30 дітей віком
від 1 місяця до 4-х років, на тлі гіпоалергенного харчування, в якості
топічної терапії був залучений пімекролімус-крем. У дітей віком до 4-х
років, з клінічними проявами АД, та у 31,4% (22 дитини, віком 2-4 роки)
були відмічені часті бронхообструктивні епізоди, для яких, з метою
профілактики розвитку дермо-респіраторного синдрому був розроблений
лікувально-профілактичний комплекс, що включав: гіпоалергенне
харчування, топічну терапію пімекролімус-кремом та антигістамінний
препарат ІІІ покоління – дезлоратадин.

Обстеження в динаміці виконувались через 8 днів, 1, 3, 6 та 12 місяців.

Клініко-анамнестичне та параклінічне обстеження виконувалось за
загальними методами. Основні та супутні діагнози веріфіковано за МКХ-10
та нормативно-директивними протоколами МОЗ України.

Алергологічні методи включали аналіз анамнезу, визначення в сироватці
крові рівню загального та специфічних імуноглобулінів Е до харчових,
побутових та пилкових алергенів.

Концентрацію загального IgE досліджували методом твердофазного
імуноферментного аналізу (ІФА) за допомогою системного аналізатора
імуноферментного фотометра “Multiscan Plus” (“Labsystems”, Франція) на
базі імунологічної лабораторії УДСЛ “ОХМАТДИТ”.

Рівень сенсибілізації до харчових, побутових та пилкових алергенів
досліджували визначенням в сироватці крові рівня IgE-специфічних антитіл
до різних алергенів методом ІФА з використанням стандартних наборів
фірми „Аллерген” (Росія).

Оцінку динаміки шкірних уражень атопічного дерматиту здійснювали за
допомогою індексу SCORAD, розробленого Європейською міжнародною групою
експертів в 1993 році.

Вивчення стану мікробіологічної ланки системи антиінфекційної
резистентності проводили класичним методом (Р.В.Епштейн-Литвак,
Ф.Л.Вільшанської та співав., 1977). Якісну та кількісну інтерпретацію
даних проводили за методом В.В.Бережного та співавт. (2003).

Порівняльна клінічна ефективність досліджувалась методом бальної оцінки
провідних симптомів захворювання. Обчислювався інтегральний показник
патології (ІПП). Вираховувався ступінь покращення клінічної картини
захворювання (S) та інтегральний показник порівняльної ефективності
терапії (К) (С.М.Макєєв, 1985).

Цифрова обробка даних опрацьована за загальноприйнятими методами
(О.П.Мінцер та співавт., 1991) з використанням стандартної комп’ютерної
програми “Microsoft Excel 2000”. Статистичною вірогідністю вважали
значення р\^„oeOe ue ^„O dh $ dh $ „?^„`„? & F WaeX4Z6\¦^``?`8gb|Ae?>‚®?occccUEEEEUU»«?UUU

A*A,A?AeUeAE1/4EjEvI??IO$*?U U?U YoooooooocccoOOOOOOOOoEo

&

$

?

dha$

(від року до 2-х), після 7 днів – на 25%, та на 51% після півроку. В
2-4-річних – на 8 і 50% відповідно. Означене скоріш за все, пов’язано з
більш тривалим терміном хвороби та вказує на необхідність застосування
тривалої нестероїдної топічної терапії.

Обчислення коефіцієнту ефективності пімекролімус-кремом виявило, що
використання препарату коротким курсом покращує клінічну симптоматику
хвороби у 0,5 рази, а довготривале (протягом 6 місяців) майже вдвічі.

Комплексне використання гіпоалергенної дієти, місцевої нестероїдної
терапії та антигістамінного препарату ІІІ покоління – дезлоратадину
(еріус), окрім чіткої клінічної ефективності та зменшення свербежу,
позитивно впливає на загальний та емоційний стан дітей. Після лікування
на 14,3% збільшилась група дітей з легким перебігом захворювання. Майже
на 10% зменшилась квота хворих середньо-тяжкими формами АД, а тяжкі
форми взагалі не діагностувались. На тлі комплексної терапії, рівень
специфічного IgE до полівалентних алергенів зменшувався від 20 до 35% у
82% хворих протягом 6-місячного спостереження. Через рік показники
специфічної полісенсибілізації до харчових, побутових та пилкових
алергенів були меншими на 35-40% у порівнянні з початковими
дослідженнями. Серед всіх спостережених в 6-12-місячній динаміці, у
24,2% визначено появу епізодичної бронхообструкції (БОС), тобто,
маніфестування ДРС. В 59% з них були вказівки на ознаки алергійного
риніту (АР) (доведено мікроскопічним дослідженням слизу носової
порожнини – еозинофілією понад 15%). 41% хворих скаржились на періодичні
напади задухи. Означені симптоми відмічені у 23% хворих другої вікової
групи у вигляді АР, а в 65% – БОС. З 2-4-х років відмічено 35% пацієнтів
з епізодами БОС і в такій же кількості дітей з проявами АР. Доцільність
використання дезлоратадину в якості превентивного засобу переривання
“атопічного маршу”, а саме ДРС, підтверджена тим, що на 12,4%
зменшувався розвиток БА і АР у дітей, до терапії яких залучався
антигістамінний препарат ІІІ покоління, ніж у групі порівняння.

Загальна порівняльна ефективність розробленого
профілактично-лікувального комплексу у дітей з обтяженою атопічною
спадковістю при використанні гіпоалергенного харчування (частково
гідролізованою молочної суміші), топічної терапії нестероїдним
протизапальним засобом – пімекролімус-кремом, при наявності клінічних
ознак АД, довготривалим терміном (до 6 місяців) та антигістамінним
препаратом ІІІ покоління – дезлоратадином, усуває клініко-імунологічні
зсуви, нормалізує мікробіологічну ланку САІР та перериває подальше
усугублення поліорганних уражень алергійного генезу. Динаміка клінічних
симптомів на тлі профілактично-лікувального комплексу представлена на
рисунку 4. Інтегральний коефіцієнт ефективності запропонованого
лікувально-профілактичного комплексу перевищує традиційну терапію в 1,9
рази.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення факторів ризику та
досліджені імунопатогенетичні механізми розвитку атопічного дерматиту й
дермо-респіраторного синдрому у дітей молодшого віку із спадковою
схильністю до атопії, та запропонована комплексна
профілактично-лікувальна схема запобігання “атопічного маршу”.

Дітям раннього віку з успадкованістю за алергією, притаманна вікова
еволюційна послідовність розвитку феномену сумації й алергійного
поліорганного ураження та маніфестація клініко-імунологічних проявів
атопічного дерматиту з подальшим приєднанням дермо-респіраторного
синдрому.

Початкові клінічні ознаки атопічного дерматиту відбуваються впродовж
першого року післянатального періоду на тлі харчової алергії й зростання
рівню специфічного IgЕ до коров’ячого молока. Після 2-х років життя
ступінь сенсибілізації до харчових алергенів на 15% знижується, однак
приєднується сукупня гіперчутливість до побутових (+ 8%) та пилкових (+
6%) алергенів.

Підвищення чутливості до домашнього пилу виступає тригерним фактором
появи / чи загострення шкірних проявів хвороби у 60% 2-3-річних хворих,
а в 24% випадків визначається приєднання дермо-респіраторного синдрому.

При обтяженому атопічному анамнезі профілактичне вигодовування немовлят
продуктами функціонального харчування з гіпоалергенними властивостями
зменшує ризик (-6%) виникнення атопічного дерматиту протягом першого
року життя, а в 3-річному спостереженні – на 10%.

За наявності клінічних ознак атопічного дерматиту у дорічних дітей
застосування молочної гіпоалергенної суміші на основі частково
гідролізованих білків сироватки коров’ячого молока у 82% випадків на
третину знижує концентрацію специфічного IgЕ до харчових алергенів й
порівняно швидко регресує шкірні прояви захворювання, зменшуючи тяжкість
його перебігу та підвищуючи ефективність лікування в 1,7 рази.

Залучення до функціонального харчування гіпоалергенною сумішшю топічної
нестероїдної терапії пімекролімус-кремом, знижує тяжкість атопічного
дерматиту у 97% хворих, порівняно покращуючи ефективність короткочасного
(протягом 8 днів) лікування на 50%, а впродовж 6 місяців майже в 2 рази.
Індекс площі шкірних уражень за шкалою SCORAD у дітей дорічного періоду
зменшується на 72% і в 2-4-річних хворих на 65%.

Сумісне застосування гіпоалергенної суміші, топічної нестероїдної
терапії та антигістамінного препарату ІІІ покоління, прискорює ремісію
атопічного дерматиту, сприяючи зменшенню концентрації специфічних IgЕ на
27% після 6 місяців застосування та на 38% – у 12 місячному
спостереженні, як до харчових, так і до побутово-пилкових алергенів, що
може розглядатися як профілактичний захід виникнення
дермо-респіраторного синдрому.

Превентивність комплексного призначення гідролізованих сумішей, як
функціонального харчування стримує каскад імунологічних порушень у дітей
з успадкованою атопією, попереджаючи розвиток атопічного дерматиту.
Сумісне використання гіпоалергенних сумішей, антигістамінного препарату
ІІІ покоління та довготривала топічна терапія нестероїдним
протизапальним засобом при наявності клінічних проявів атопічного
дерматиту відновлює імунну відповідь, покращує перебіг хвороби,
запобігає розвитку більш тяжкого перебігу захворювання, а також розвитку
дермо-респіраторного синдрому.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

В роботу педіатричної, алергологічної, дерматологічної служби на всіх
етапах спостереження (стаціонар, поліклініка, санаторій) рекомендується
впровадження методу профілактики та лікування атопічного дерматиту у
дітей раннього віку.

У дітей раннього віку з обтяженим алергічним анамнезом при неможливості
грудного вигодовування, для профілактики розвитку атопічного дерматиту
необхідно використовувати гіпоалергенні молочні суміші, у
регламентованих вікових дозах.

При наявності шкірних проявів у дітей грудного віку з атопічним
дерматитом на тлі гіпоалергенної суміші, в якості топічної терапії,
призначається нестроїдний протизапальний засіб пімекролімус-крем
2-кратним добовим нанесенням на уражені ділянки шкіри. Термін
використання крему обумовлюється зникненням клінічних шкірних проявів
захворювання.

Для переривання “атопічного маршу” в комплексну терапію рекомендовано
включати антигістамінний засіб ІІІ покоління – дезлоратадин-сироп;
препарат може застосовуватися з піврічного віку (0,07 мг/кг). Добові
дози препарату наведені у таблиці.

Використання комплексного підходу в лікуванні атопічного дерматиту у
дітей раннього віку дозволяє покращити ефективність терапії майже в 2
рази.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

Ефективність використання гіпоалергенної суміші НАН 1 ГА з метою
профілактики клінічних проявів алергії у дітей з атопією // Сучасна
педіатрія.-2005.-№2.-С.89-92 (Співав. Ласиця О.Л., Яковлева Н.Ю. ).
Відбір джерел і аналіз даних літератури, участь у написанні статті.

Эффективность использования гипоаллергенной смеси NAN 1 HA с целью
профилактики клинических проявлений аллергии у детей // Мир
нутрициологии.-2005.-№1.-С.2-4.(Співав. Ласиця О.Л., Яковлева Н.Ю. ).
Відбір хворих, клінічне дослідження, інтерпретація результатів ,
статистична обробка, участь у написанні статті.

Атопічний дерматит як дебют алергійного „маршу” у дітей раннього віку і
можливості попередження його подальшого розвитку // Запорожский
медицинский журнал.-2005.-№6.-С.60-62. (Співав. Ласиця О.І., Охотнікова
О.М.). Відбір хворих, клінічне дослідження, інтерпретація результатів,
статистична обробка, участь у написанні статті.

Расширение возможностей контроля атопического дерматита с использованием
крема Элидел (1% пимекролимус) // Сучасна педіатрія.-2005.-№4.-С.71-74 (
Співав. Ласиця О.Л., Яковлева Н.Ю. ). Відбір хворих, клінічне
дослідження, інтерпретація результатів, статистична обробка, участь у
написанні статті.

Cовременные аспекты фармакотерапевтического воздействия на течение
аллергического марша // Современная педиатрия.-2006.-№3.-С.56-61
(Співав. Ласиця О.І., Охотнікова О.М.). Відбір хворих, клінічне
дослідження, інтерпретація результатів, статистична обробка.

Выбор антигистаминного препарата для лечения аллерических заболеваний у
детей раннего возраста // Современная педиатрия.-2006.-№2.-С.1-5
(Співав. Ласиця О.І., Охотнікова О.М.). Відбір хворих, клінічне
дослідження, інтерпретація результатів, статистична обробка, підготовка
до друку.

Применение программы А-Дерма в комплексной терапии атопического
дерматита у детей // Современная педиатрия.-2006.-№3.-С.79-82. (Співав.:
Ласиця О.І., Усова Е.И., Зарудня О.Ф.). Відбір джерел і аналіз даних
літератури, участь у написанні статті.

Ефективність дезлоратадину в комплексному лікуванні алергійного
дерматиту // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика.-
Випуск 14.-Книга 2.-Київ.-2005.-С.419-424.

Использование гипоаллергенной смеси НАН 1 ГА для профилактики ранних
проявлений аллергии у детей с наследственной отягощенностью по
аллергической патологии (тезисы) // Матеріали 11-го з’їзду педіатрів
України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі” (7-10 грудня
2004р.).-Київ.-2004.-С.77-78 (Співав. Ласиця О.Л., Яковлева Н.Ю.).
Відбір джерел і аналіз даних літератури, участь у написанні статті.

Клінічна ефективність Елідел-крему у комплексній терапії атопічного
дерматиту у дітей (тези) //Всеукраїнська науково-практична конференція
„Актуальні питання дитячої алергології” м. Запоріжжя, 11-12 жовтня 2005
/ Запорожский медицинский журнал.-2005.-№5.-С.138 (Співав. Ласиця О.І.,
Охотнікова О.М., Мелліна К.В., Усова О.І., Тихомирова Н.К., Яковлева
Н.Ю., Ткачова Т.М.). Відбір хворих, клінічне дослідження, інтерпретація
результатів, статистична обробка, участь у написанні статті

АНОТАЦІЯ

Гудзій М.Ю. Профілактика розвитку поліалергії та трансформації клінічних
проявів атопії у дітей раннього віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Державна установа “Інститут
педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”, Київ, 2007.

Дисертація присвячена питанням удосконалення профілактично-лікувальних
заходів щодо попередження клініко-патогенетичної еволюції атопії у дітей
раннього віку. В роботі доведено, що дітям раннього віку з
успадкованістю по алергії, притаманна вікова еволюційна послідовність
розвитку феномену сумації й алергійного поліорганного ураження та
маніфестація клініко-імунологічних проявів атопічного дерматиту з
подальшим приєднанням дермо-респіраторного синдрому.

Початкові клінічні прояви атопічного дерматиту з’являються на першому
році життя на тлі харчової алергії й зростання рівню специфічного IgЕ до
коров’ячого молока. Після 2-х років життя ступінь сенсибілізації до
харчових алергенів знижується, однак приєднується сукупня
гіперчутливість до побутових, пилкових алергенів.

У 60% 2-3-х річних хворих відмічається підвищення чутливості до
домашнього пилу, що виступає тригерним фактором появи / чи загострення
шкірних проявів хвороби, а в 24% випадків відзначається приєднання
дермо-респіраторного синдрому.

Превентивність комплексного призначення гідролізованих сумішей, як
функціонального харчування, стримує каскад імунологічних зрушень у дітей
з успадкованою атопією, попереджаючи розвиток атопічного дерматиту.
Сумісне застосування гіпоалергенної суміші, топічної нестероїдної
терапії та антигістамінного препарату ІІІ покоління при наявності
клінічних проявів атопічного дерматиту відновлює імунну відповідь,
покращує перебіг хвороби, запобігає розвитку більш тяжкого перебігу
захворювання, а також розвитку дермо-респіраторного синдрому.

Ключові слова: діти, атопічний дерматит, атопічний марш,
лікувально-профілактичний комплекс.

Аннотация

Гудзий М.Ю. Профилактика развития полиаллергии и трансформации
клинических проявлений атопии у детей раннего возраста.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.10. – “Педиатрия”. Государственное учреждение
“Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины”, Киев, 2007.
– Рукопись.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования
профилактически-лечебных мероприятий, посвященных
клинико-патогенетической эволюции атопии у детей раннего возраста. В
роботе доказано, что детям раннего возраста с отягощенным
аллергологическим анамнезом, свойственна возрастная эволюционная
последовательность развития феномена суммации и аллергического
полиорганного поражения и манифестация клинико-иммунологических
проявлений атопического дерматита с последующим присоединением
дермо-респираторного синдрома.

Начальные клинические признаки атопического дерматита появляются на
протяжении первого года жизни, на фоне пищевой аллергии и роста уровня
специфического IgЕ к коровьему молоку. После 2-х лет жизни, степень
сенсибилизации к пищевым аллергенам на 15% снижается, однако
присоединяется сопутствующая гиперчувствительность к бытовым (+8%) и
пыльцевым (+ 6%) аллергенам. В 60% 2-3-х летних больных повышение
гиперчувствительности к домашней пыли выступает триггерным фактором
появления / или обострения кожных проявлений болезни, а в 24% случаев
отмечается присоединение дермо-респираторного синдрома. При отягощенном
атопическом анамнезе профилактическое вскармливание детей продуктами
функционального питания с гипоалергенними свойствами уменьшает риск
(-6%) возникновения атопического дерматита в течение первого года жизни,
а в 3-х годовом наблюдении на 10%.

При наличии клинических признаков атопического дерматита у детей до
года, применение молочной гипоалергенной смеси на основе частично
гидролизовавных белков сыворотки коровьего молока в 82% случаев на треть
снижает концентрацию специфического IgЕ к аллергенам коровьего молока и
сравнительно быстро регрессирует кожные проявления заболевания, уменьшая
тяжесть его течения и повышает эффективность лечения в 1,7 раза.
Привлечение к функциональному питанию гипоалергенной смесью топической
нестероидной терапии, снижает тяжесть атопического дерматита у 97%
больных, сравнительно улучшая эффективность кратковременного (в течение
8 дней) лечения на 50%, а на протяжении 6 месяцев почти в 2 раза. Индекс
площади кожных поражений за шкалой SCORAD у детей до года уменьшается на
72% и у 2-4-х летних больных на 65 %.

Совместное применение гипоаллергенной смеси, топической терапии
нестероидным противовоспалительным препаратом и антигистаминным
препаратом третьего поколения, ускоряет ремиссию атопического дерматита,
способствуя уменьшению концентрации специфических IgЕ на 27% после 6
месяцев применения и на 38% при 12 месячном наблюдении, как к пищевым
так и к бытовым и пыльцевым аллергенам, что может рассматриваться как
профилактическое мероприятие возникновения дермо-респираторного
синдрома.

Превентивность комплексного назначения гидролизованых смесей, как
функционального питания сдерживает каскад иммунологических сдвигов у
детей с унаследованной атопией, предупреждая развитие атопического
дерматита. Совместимое использование гидролизированной гипоаллергенной
смеси, антигистаминного препарата ІІІ поколения и долговременная местная
терапия нестероидным противовоспалительным средством при наличии
клинических проявлений атопического дерматита возобновляет иммунный
ответ, улучшает течение болезни и предотвращает и предотвращает ее
последующее утяжеление и развитие дермо-респираторного синдрома.

Ключевые слова: дети, атопический дерматит, атопический марш,
лечебно-профилактический комплекс.

Annotation

Gydziy M.JU. Prophylaxis of development of poliallergii and
transformations of clinical displays of atopii for the children of early
age.

Dissertation on the competition of graduate degree of candidate of
medical sciences on speciality 14.01.10. is “Paediatrics”. Public
foundation “Institute of paediatrics, obstetrics and genikologii AMN of
Ukraine”, Kiev,2007. It is Manuscript.

Dissertation is devoted the questions of improvement
prophylactic-medical measures, touched kliniko-to the patogeneticheskoy
evolution of atopii for the children of early age. It is proved in a
robot, that to the children of early age with the burdened allergist
anamnesis, the age evolutional sequence of development of the phenomenon
of sumatsii and allergic poliorgannogo defeat and manifestation of
kliniko is peculiar – immunological displays of atopicheskogo dermatitis
with the subsequent joining of dermo-respirator syndrome. The initial
clinical displays of atopicheskogo dermatitis appear on the first year
of life that background of food allespecific immunoglobulina of E to cow
milk. After 2th of life the degree of sensibilizatsii goes down to the
food allergens, however much a concomitant hypersensitiveness joins to
the domestic, pollen allergens.

For 60% 2-3 summer patients the increase of sensitiveness to the home
dust comes forward the trrigernym factor of appearance / or intensifying
of skin symptoms of disease, and joining of dermo is marked in 24%
cases-respirator syndrome.

Preventiveness of complex application of gidrolizirovanykh mixtures, as
a functional feed restrains the cascade of immunological changes for
children with the burdened heredity on atopii, warning development of
atopicheskogo dermatitis. Mix up the joint setting of gipoallergennoy,
antihistaminic preparation ІІІ generations of dezloratadina and
protracted topicheskaya therapy at presence of clinical displays of
atopicheskogo dermatitis restores an immune answer nesteroidnym
protivovospalitel’nym preparation (pimekrolimus is cream), improves the
flow of disease and warns his further aggravating and development of
dermo-respirator syndrome.

Keywords: children, atopicheskiy dermatitis, atopicheskiy March,
lechebno-prophylactic complex.

Перелік умовних скорочень

АД – атопічний дерматит

АМ – атопічний марш

АР – алергічний риніт

БА – бронхіальна астма

БОС – бронхообструктивних синдром

ДРС – дермо-респіраторний синдром

ІПП – інтегральний показник патології

ІФА – імуноферментний аналіз

САІР- система антиінфекційної резистентності

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020