МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІМ. П.Л.ШУПИКА

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

САВЧУК ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК
616.314-0892/28

Профілактика паталогічних змін в тканинах протезного ложа при
застосуванні незнімних конструкцій зубних протезів

14.01.22 – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі стоматології Інституту стоматології Київської
медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович, завідувач
кафедри стоматології, директор Інституту стоматології

Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Лабунець Василь Аксентійович, завідувач
відділу ортопедичної стоматології Інституту стоматології АМН України.

Кандидат медичних наук, професор Макеев Валентин Федорович, завідувач
кафедрою ортопедичної стоматології ЛДМУ ім. Д. Галицького.

Провідна установа:

Українська Медична Стоматологічна Академія МОЗ України, м. Полтава,
кафедра пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії, завідувач
кафедри к. м. н. проф. Рубаненко В. В..

Захист відбудеться 10.03.2005 року о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Інституту стоматології КМАПО ім. П.Л.Шупика
за адресою: 14050, м. Київ, вул.Пимоненко, 10а

Автореферат розіслано 04.02.2005р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Горобец О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема профілактики патологічних змін в тканинах
протезного ложа при застосуванні незнімних конструкцій зубних протезів
залишається остаточно не вирішеною і потребує подальшого вивчення.

На теперішній час, за даними Міністерства охорони здоров’я України
ортопедичної стоматологічної допомоги потребують 92 — 94 % населення
країни (Штань І.В., 2000). При цьому дефекти твердих тканин зубів і
зубних рядів є однією з найпоширеніших форм патології зубощелепної
системи і проблема їх заміщення залишається найбільш актуальною в роботі
лікарів-стоматологів. (Аболмасов Н.Г., Аболмасов Н.Н.,2000; Шутак О.В.,
Рожко Н.М., 2002). Так, середня потреба в зубному протезуванні складає
44,3 — 53,8 %,. Після 56 років цей показник значно збільшується і
визначається вже на рівні 93,6 %. (Павленко О.В., Рожко М.М.,1998;
Лабунець В.А., 2000). При цьому слід засвідчити, що незнімні конструкції
зубних протезів у загальному обсязі, порівняно з іншими видами протезів,
становлять 70 — 80 %, а розповсюдженість останніх у порівнянні зі
знімними протезами майже втричі більша (Павленко О.В.,Рожко М.М., 1998;
Опанасюк Ю.В., Рекетчук М.П., 1999; Лабунець В.А., 1999; Шутак О.В.,
2002).

Разом з тим, при усуненні дефектів зубів і зубних рядів незнімними
конструкціями протезів, як засвідчує аналіз літературних джерел, існує
цілий ряд ускладнень, які призводять до нетривалого користування
останніми. Це, власне, і виникнення вторинного карієсу, і розвиток
запальних процесів у періодонті та в крайовому пародонті
тощо(Оджубейська О.Д., 1999).

Важливою причиною недовготривалого користування незнімними конструкціями
є також розцементування штучних коронок (Berekally T., 1993; Palmgvist
S., 1994; Serdar А. Cutert H., 1994; Hazelton L., 1995; Priest G., 1998;
Heged P, 1998), однією з причин якого є недосконалість фіксувальних
цементів, що часто і призводить до ускладнень зі сторони пульпи зуба,
крайового пародонту та періодонту. Крім того, в своїй більшості,
фіксувальні цементи пористі, що сприяє міграції мікроорганізмів із
ротової рідини до поверхні зуба через шар цементу що, в свою чергу,
призводять до розвитку вторинного карієсу і його ускладнень (Опанасюк
Ю.В., Рекетчук М.П., 1995; Priest G., 1995; Smales R., 1998;
Оджубейська О.Д., 1999).

Клінічні дослідження низки авторів показали, що найкращими фіксувальними
матеріалами є склоіономерні цементи (Omar R.A., 1988; Swift E., 1990;
Шу Х., 1996; Николаев А.И., Цепов Л.М., Бычков В.А., 1999). Але і вони
не вирішують проблему в повному обсязі. Ускладнення, що виникають у
стоматологічній практиці при їх застосуванні, свідчать про необхідність
створення нових фіксувальних матеріалів з пролонгованою лікувальною
дією, що в подальшому буде сприяти зменшенню запальних процесів в
порожнині рота та збільшить термін експлуатації незнімних конструкцій
зубних протезів. Саме тому питання подальшого вивчення властивостей
фіксувальних цементів та розробка матеріалу, який би мав достатні
фіксувальні і протизапальні властивості, слід вважати актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є частиною планової науково-дослідної роботи кафедри стоматології
Інституту стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти
ім. П.Л.Шупика «Клініко-лабораторне обгрунтування застосування сучасних
технологій для діагностики, профілактики та лікування основних
стоматологічних захворювань» (№ держ. реєстрації 0104U000711), де автор
є безпосереднім виконавцем наукових досліджень по даній темі.

Мета дослідження — розробка та обгрунтування ефективності застосування
удосконаленого фіксувального матеріалу з лікувальною дією для поліпшення
надання ортопедичної допомоги шляхом запобігання ускладнень після
фіксації незнімних конструкцій зубних протезів.

Задачі дослідження:

1. Визначити розповсюдженість використання незнімних конструкцій зубних
протезів у мешканців м. Києва.

2. Вивчити вплив незнімних конструкцій зубних протезів на тканини
протезного ложа після їх фіксації на цемент.

3. В умовах експерименту провести фізико-механічні, фізико-хімічні,
токсиколого-гігієнічні дослідження розпрацьованого матеріалу для
обгрунтування складу фіксувального цементу з лікувальною дією.

4. Провести впорядкування показань до застосування удосконаленого
фіксувального матеріалу в клініці на підставі його лікувальних
властивостей.

5. Впровадити результати експериментальних досліджень у клініку на
підставі їх апробації; означити висновки та практичні рекомендації.

Об’єкт дослідження: хворі з патологією зубів та дефектами зубних рядів ,
зразки фіксувального цементу, субстанція Амізону.

Предмет дослідження: визначити ефективність застосування удосконаленого
фіксування матеріалу для фіксації незнімних конструкцій зубних протезів.

Методи дослідження: 1 — клінічні: включали в себе збір анамнезу, огляд,
пробу Шіллера-Пісарева, визначення щільності прилягання краю коронки за
допомогою зонду; 2 — лабораторні: включали в себе визначення
фізико-механічних та фізико-хімічних досліджень; 3 — експериментальні:
включали гістологічні дослідження оточуючих тканин при імплантації
композиції Стіон-Ф+Амізон; 4 — комп’ютерні дослідження: проводились за
допомогою програми «Florida Probe».

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше з метою запобігання
запалення тканин крайового пародонту на підставі комплексних досліджень
(фізико-механічних, фізико-хімічних, токсиколого-гігієнічних,
лабораторних та клінічних) створено фіксувальний матеріал з
пролонгованою лікувальною дією на основі склоіономерного цементу
Стіон-Ф з добавкою Амізону.

Вперше за допомогою комп’ютерної програми «Florida Probe» проведено
дослідження пародонтологічного статусу пацієнтів- як профілактичного
тесту тканин протезного ложа.

Вперше розроблено оригінальний спосіб протезування з використанням
зубної коронки, пріоритет якого захищено патентом України на винахід від
1.06.2000 р. № 1771-ІІІ «Спосіб протезування зубною коронкою».

На підставі клініко-лабораторних досліджень доведено, що застосування
запропонованої удосконаленої композиції для фіксації незнімних
конструкцій зубних протезів запобігає розвитку запальних процесів у
тканинах протезного ложа та збільшує термін користування незнімними
конструкціями зубних протезів.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано удосконалену
фіксувальну композицію з лікувальною дією, яка значно підвищує
функціональну цінність незнімних конструкцій зубних протезів і подовжує
термін їх експлуатації.

На підставі аналізу карт досліджень розроблені рекомендації щодо вибору
конструкцій протезів. Отримані результати можуть бути використані в
спеціалізованих відділеннях стоматології, в ортопедичних відділеннях
стоматологічних поліклінік.

Результати досліджень впроваджені в роботу ортопедичного відділення
Комунального підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» м. Києва,
студентської стоматологічної поліклініки при Національному медичному
університеті ім. О.О. Богомольця, центральній стоматологічній
поліклініці МО України м. Києва та стоматологічній поліклініки Медичного
інституту Української асоціації народної медицини.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистим завершеним
дослідженням. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук,
всі клінічні дослідження та їх аналіз, вивчено і проаналізовано
літературу з обраної тематики. Наукові публікації, текст дисертації та
автореферат написані автором особисто. Самостійно проведено ортопедичне
лікування 76-ти ортопедичних хворих з частковою відсутністю зубів на
верхній та нижній щелепах, виконано всі клініко-лабораторні етапи
дослідження.

Комплексні лабораторні дослідження композиції Стіон-Ф+Амізон були
виконані під керівництвом зав. відділом полімерів медичного призначення
д.б.н. Н.А.Галатенко в лабораторії Інституту хімії високомолекулярних
сполук АМН України, за що ми висловлюємо щиру вдячність.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
досліджень дисертаційної роботи підтверджено та апробовано на кафедрі
стоматології, міжкафедральній нараді та проблемній комісії
«Стоматологія» Інституту стоматології Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

За матеріалами дисертації зроблено доповіді на: Всеукраїнській
науково-практичній конференції «Актуальні проблеми в ортопедичній
стоматології», м. Львів, 1999 рік; І слов’янському з’їзді молодих вчених
«Сучасні проблеми стоматології», м. Одеса, 2002 рік; Всеукраїнській
науково-практичній конференції «Сучасні технології лікування та
профілактики ортопедичних та ортодонтичних хворих», м. Вінниця, 2003
рік; V з’їзді стоматологів Республіки Білорусь, м.Брест, 2004 рік.

Публікації. Основні положення і результати досліджень викладені в 8-ми
друкованих працях в наукових виданнях, 3-и з яких входять до переліку
ВАК України як фахові.

Отримано патент на винахід за темою роботи ( патент України від
15.05.2001 року «Спосіб протезування зубною коронкою») Бюл. №4
А61С5/08,37507А.

Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота написана українською
мовою на 169 сторінках комп’ютерного набору (основний текст 146
сторінок) і складається із вступу, огляду літератури, трьох розділів
власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел (загальна кількість 283, з них 212 — авторів країн
СНД та України, 71 — зарубіжних автори). Робота ілюстрована 15
рисунками, 18 таблицями.

Основний змІст роботи

Матеріали та методи дослідження.

Для досягнення мети роботи і вирішення поставлених завдань вивчено
потребу населення м. Києва в незнімному протезуванні.

Для виконання вказаної програми проведено стоматологічні огляди 1030
осіб дорослого населення м. Києва (516 чоловіків та 514 жінок у віці від
15 до 65 років). Матеріали обстеження зведені у вікові групи відповідно
до рекомендацій ВООЗ. Конструкційні особливості зубних протезів, які
були виготовлені мешканцям м. Києва, вивчали на прикладі роботи
ортопедичного відділення Комунального пдіприємства «Міська
стоматологічна поліклініка». Для цього було проаналізовано 1900
амбулаторних карток осіб, що закінчили ортопедичне лікування в
1999-2004 р.

Методи випробування фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей
композицій Стіон-Ф+Амізон проводили згідно затверджених ДОСТів.

Визначення консистенції. При виготовленні зразків композицій для
досліджень склоіномерний цемент Стіон-Ф змішували на тефлоновій
пластині, знежиреній спиртом, у співвідношенні 1 мірна ложка порошку на
3 краплі рідини. Шпателем з тефлону змішували порошок цементу і рідину
на протязі 60 секунд. Для подальших досліджень композицій з Амізоном
додатково до маси склоіномерного цементу Стіон-Ф вводили посерійно 5
ваг.ч., 20 ваг.ч., 30 ваг.ч. Амізону. Кількість підготовлених композицій
сумішей складала по 5 зразків для кожної групи.

Визначення часу твердіння. Випробування проведені за стандартною
методикою з допомогою індентора. Металеву форму розміром 6х75х100мм,
яка була термостатована при температурі 23±1°С розміщували на
алюмінієвій фользі та заповнювали до необхідного рівня замішаним
цементом Стіон-Ф. Після цього, відмітивши час, індентор обережно
перпендикулярно опускали на поверхню цементу і залишали в такому
положенні упродовж 5сек. Повторювали пробний цикл для визначення
приблизного часу твердіння цементу: до моменту, поки голка не залишала
круглий відбиток на цементі при розгляді його у трьохкратному
збільшенні. Такі випробування виконані для цементу Стіон-Ф та
композицій Стіон-Ф+Амізон із вмістом Амізону 5 ваг.ч., 20 ваг.ч., 30
ваг.ч. по 5 зразків для кожної групи.

Визначення розчинності та дезінтеграції полягає у виявленні втрати
маси, яка виникає внаслідок розчинення та розмивання затверділого
цементу у водяному середовищі на протязі 24 годин. Втрата маси
обумовлена вилужуванням деяких речовин в результаті часткового
руйнування його поверхні водою.

Цементне тісто нормальної густини замісу укладали в сталеву форму, яка
складається з роз’ємного кільця висотою 1,5 мм і внутрішнім діаметром 20
мм і розміщена в фіксувальній пластині. Фіксувальна пластина перешкоджає
розширенню роз’ємного кільця при надлишку цементу. Зразки у формі клали
під прес, де вони тверднули на протязі 15-20 хв. Потім зразки
переносили в термостат при 37°С і при 100 % відносній вологості та
витримували протягом години. Після твердіння цементу, вилучені з обойми
кільця зразки зважували, переносили в попередньо прокалений зважений
тигель і заливали 50 мл дистильованої води. Тигель зі зразками
витримували в термостаті при тих же умовах на протязі 24 годин. Через
добу зразки виймали з води і ретельно промивали над посудиною, з якої
вони були вийняті. Розчин випарювали при температурі 120°С, тигель
прокалювали до постійної ваги та зважували на аналітичних терезах.

Випробування були виконані для цементу Стіон-Ф та композицій
Стіон-Ф+Амізон із вмістом Амізону 5 ваг.ч., 20 ваг.ч., 30 ваг.ч. по 5
зразків для кожної групи.

Визначення адгезійних властивостей. Для встановлення оптимального складу
композиції, у якої збільшена адгезивна здатність, визначали міцність на
зсув та міцність на відрив отриманих композицій на основі Стіон-Ф з
різним вмістом амізону. Досліджували 3 композиції по 5 штук зразків у
кожній групі, в яких кількість амізону складала 5 ваг.ч., 20 ваг.ч., 30
ваг ч. відповідно до маси стоматологічного цементу Стіон-Ф.

Адгезійні властивості стоматологічного цементу Стіон-Ф з домішками
амізону досліджувались за стандартними методиками: міцність на зсув на
алюмінієвих пластинах розміром 20 х 60 мм2 та міцність на відрив на
металевих грибках діаметром 24 мм визначали згідно з ДОСТ 14760-69.
Випробування проводили на розривних машинах Р-5 (міцність на відрив при
швидкості руху зажиму 35 мм/хв.) та FU-1000 (міцність на зсув при
швидкості руху зажимів V = 40 мм/сек.).

Дослідження витривалості цементних зразків при циклічному стиску та
міцності на стиск. Для визначення міцності на стиск готували по п’ять
зразків циліндричної форми розміром 5 х 12,5 мм для цементу Стіон-Ф та
композицій Стіон-Ф+Амізон із вмістом амізону 5 ваг.ч., 20 ваг.ч., 30
ваг.ч. відповідно. Після 8 хв. (час тужавіння цементу) зразки клали в
дистильовану воду та витримували добу в термостаті при 37°С.
Випробування проводили на розривній машині Р-5 при швидкості руху
зажимів 35 мм/хв за стандартною методикою.

Визначення динаміки виходу Амізону з композиції Стіон-Ф+Амізон. З метою
вивчення динаміки виходу лікарського препарату, — Амізону -, із
отриманних композицій in vitro був застосований
екстракційно-фотометричний метод, який базується на утворенні
забарвлених продуктів взаємодії досліджуваної сполуки з органічним
барвником (іонних асоціатів), з наступною їх екстракцією хлороформом та
фотометруванням. Для визначення Амізону був застосований
субстехіометричний метод, який потребує не надлишку реагенту, а тільки
незмінності його концентрацій. Екстрагент брали в об’ємі, недостатньому
для повного вилучення продукту реакції. В якості модельного середовища,
що імітує внутрішнє середовище організму був використаний фізіологічний
розчин (0,9 % розчин NaCl, t = 37°C).

В композицію вводили кількість Амізону, яка не перевищує середню добову
норму лікарського препарату. Динаміку виходу Амізону зі зразків
отриманих композицій в модельне середовище визначали
спектрофотометричним методом (Specord V-40). Зразки цементу, які
містять 5 ваг.ч. (№ 1), 20 ваг.ч. (№ 2), 30 ваг.ч. (№ 3) відповідно
Амізону, вміщували в фізіологічний розчин та інкубували в термостаті при
37 ± 10°С. Витяжки готували з розрахунку 100 мг композиту на 1 мл
фізіологічного розчину. Першу добу розчини аналізували щогодини, потім —
щодоби. Максимальний термін спостерігання — 110 діб.

В пробірку з притертою пробкою послідовно наливали 1 мл досліджуваного
розчину Амізону, 3 мл буферного розчину, 2 мл бромфенолового-синього, 6
мл хлороформу. Суміш струшували 3 хв. Після вистоювання протягом 5 хв
відбирали органічний шар і фільтрували через паперовий фільтр. Визначали
оптичну густину на приборі СФ-26 при 8 = 430 нм в кюветі з товщиною
шару 1 см відносно розчину для порівняння, який Амізону не містив.

Дослідження методом ІЧ-спектроскопії композиції Стіон-Ф+Амізон. Для
вивчення впливу амізону на структурні зміни в композиції зі
склоіномерним цементом Стіон-Ф використовували ІЧ-спектроскопічний
метод. Спектр порошку Стіон-Ф був отриманий методом таблетування з KBr,
спектр отверджувача — створенням шару визначеної товщини між пластинками
зі селеніду цинку. Затверділий склоіномерний цемент Стіон-Ф був
подрібнений в агатовій ступці в дрібнодисперсний порошок разом з
безводним та без домішок роздробленим монокристалом КВr і спресований за
загальноприйнятою методикою в таблетку.

Методи токсиколого-гігієнічних досліджень. Санітарно-хімічні
дослідження. Санітарно-хімічні дослідження були проведені згідно зі
стандартами ІSО 10993 «Оценка биологического действия медицинских
изделий», а також вимог «Сборника руководящих методических указаний по
токсиколого-гигиеническим исследованиям полимерных материалов и изделий
на их основе медицинского назначения», МЗ СССР, 1987.

Насичення, температура при проведенні досліджень:

Співвідношення ваги зразка до об’єму води, яка екстрагується, — 100:1
мг/см3, температура дистильованої води — 400°С, термін контакту з водою
— 3 доби.

Метод культури тканин. В якості об’єктів дослідження були взяті
затверділі композиції Стіон-Ф+Амізон і як контроль — цемент Стіон-Ф. Всі
зразки (діаметр 2,5 см) були використані в якості підложок для
експлантатів культури тканини. Джерело клітин — підшкірна клітковина
білих безпородних щурів, що в умовах культивування дає ріст
фібробластичних і фібробластоподібних елементів.

Стерильні зразки вміщували у флакони Карелля. В прорізані круглі отвори
у зразків вміщали живильне середовище 199 для культури тканини і
витримували протягом 24 годин при температурі 37°С у співвідношенні 1
см2 композиції до 1 мл живильного середовища. На третю добу
культивування рідинну фазу живильного середовища повністю замінювали
отриманою витяжкою (2 мл). В якості контролю використовували культуру,
що виросла без додавання витяжки.

Кількісна оцінка росту проводилась на 5, 7 та 10 добу культивування
шляхом визначення зональної активності (АР) та зональної інтенсивності
росту (ІР).

Культури досліджували під мікроскопом у нативному стані і при
фарбуванні гематоксілін-еозіном та пікрофуксіном.

Методи визначення подразнюючої та сенсибілізуючої дії витяжок зі зразків
композицій Стіон-Ф+Амізон. В якості модельного середовища
використовували завчасно підігріту до 40°С дистильовану воду.
Співвідношення між вагою матеріалу (мг) і об’ємом дистильованої води
(см3) — Р : V = 100 : 1. Загальний об’єм витяжки — 300 мл. Вивчення
подразнюючої дії проводили на кролях породи шиншилла. Дослідження
проводили на двох групах тварин: контрольних і піддослідних по 5 штук у
кожній групі. Піддослідній групі в кон’юктивальний мішок закапували по 3
краплі тридобової витяжки на протязі 5 діб. Контрольній — по 3 краплі
дистильованої води.

Гістологічні дослідження. Для проведення гістологічних досліджень білим
щурам була проведена субкутальна імплантація зразків Стіон-Ф+Амізон (2
тижні, 1 і 3 місяці відповідно). В досліді було використано 18
експериментальних тварин вагою 150-200г. Після перебігу зазначених
термінів імплантації тварин забивали сірчаним ефіром. Імплантанти з
оточуючими тканинами фіксували в 10 %-ному нейтральному формаліні,
проводили за загальною гістологічною методикою, барвили
гематоксилін-еозіном.

Методи клінічних досліджень складалися із виявлення скарг хворого, збору
анамнезу з визначенням етіологічного чинника втрати зубів, визначення
можливостей подальшого протезування незнімними конструкціями.

Встановили наявність тієї чи іншої незнімної конструкції, термін її
експлуатації та спосіб виготовлення, матеріал.

Під час обстеження ротової порожнини звертали також увагу на стан
маргінальної частини ясен та стан твердих тканин зубів, їх рухомість,
прикус, особливості структури протезного ложа.

Обов’язковим методом дослідження була радіовізіографія, особливо якщо
було необхідно усунути дефекти зубних рядів шляхом протезування
незнімними конструкціями. При цьому визначали стан переапікальних тканин
зуба, якість ендодонтичного лікування або його відсутність, доцільність
лікування опорних зубів та їх придатність до використання у незнімних
конструкціях зубних протезів.

На підстві наведенного комплексного обстеження з’ясовували потребу в
деяких лікувальних втручаннях: діатермокоагуляцію маргінального краю
ясен; ендодонтичній підгототовці коренів опорних зубів; резекції
верхівки кореня; гемісекії тощо.

Методика визначення запалення слизової оболонки крайового пародонту та
щільності прилягання штучних коронок. У всіх пацієнтів визначали
інтенсивність запалення слизової оболонки ясневого краю за допомогою
проби Шіллера-Пісарєва, проводили ретельний візуальний огляд та
інструментальне дослідження за допомогою зонда, ступеня прилягання краю
штучної коронки до шийки зуба.

?

?

J

?

d?th`„7

b

?

?

?

?

a

ae

oooooooooooeTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTHTH

d?th`„7

?-J!ae&U,Ue,ooooooooooaaooo*EEEEEEE

`„6

?’6—H?®?a›O?Jcooocoooooooooooooooooooooo

±?UµI?»I?N?NTHNaNEOaeOOO?*‚U†UUXacabaOaooooooooooooocooooooocoooo

0ійснювати в різні терміни користування незнімними конструкціями зубних
протезів. З метою визначення динаміки запальних процесів слизової
оболонки огляд хворих проводили через 1 добу після фіксації протезу,
через 1 тиждень та через 1 місяць, а для визначення щільності прилягання
штучних коронок до шийки зуба спостерігали хворих до 2 років. Всі дані
досліджень заносили в спеціальні карти обстежень .

Комп’ютерні дослідження. Комп’ютерні дослідження стану м’яких та
твердих тканин пародонту проводили за новітньою програмою «Florida
Probе» на базі Центральної стоматологічної поліклініки МО України, за що
висловлюємо щиру вдячність головному стоматологу МО України полковнику
медичної служби Камалову Р.Х..

Результати дослІдженнЯ та Їх обговореннЯ

Отримані нами результати засвідчили високу потребу в стоматологічній
допомозі мешканців м. Києва , яка сягає 93 % .

Загальна потреба в ортопедичній стоматологічній допомозі по місту Києву
складає, в середньому 75 %, особливо в віковій групі 35 — 55 років.

Потреба в незнімному протезуванні в м. Києві становить 67, 8 %, що
особливо характерно для вікової групи 35-45 років.

Незважаючи на те, що технології та матеріали, що застосовуються в
ортопедичній стоматології постійно вдосконалюються, відсоток ускладнень
при ортопедичному лікуванні хворих з використанням незнімних
конструкцій, особливо в перші 3-4 роки користування ними, становить 31,2
%. При цьому найбільша кількість знятих протезів припадає на термін до 5
років їх експлуатації.

Вивчаючи умови клінічного протезування 1030 обстежених у віці від 15 до
65 років, нами визначено основні причини, які призводять до необхідності
передчасного зняття незнімних конструкцій зубних протезів, які
представлені (рис 1).

Рис.1. Причини зняття незнімних конструкцій зубних протезів.

1 — наявність нависаючих країв коронок — 31,2 %, у тому числі з
запаленням ясенного краю в 12,3 % або з формуванням пародонтальної
кишені — 18,9 %; 2 — хронічне запалення слизової оболонки під проміжною
частиною мостоподібного протезу, як наслідок відсутності промивної зони
— 15,4 %; 3 — порушення естетики — 11,5 %, серед них незадоволення
кольором або формою — 7,9 %, співвідношенням краю коронки і ясен
(оголення корня) — 3,6 %; 4 — периапікальні зміни на опорних зубах —
10,1 %; 5 — нещільне крайове прилягання штучних коронок, визначене
зондуванням — 8,4 %, у тому числі з різними ураженнями твердих тканин
коренів 5,4 % ; 6 — відшарування облицювальної маси — 5,1 %; 7 —
порушення фіксації протезу — 4,9 %, у тому числі з причин низької
висоти клінічних коронок та вираженої конусності кукси — 1,43 %.

Іншими причинами зняття протезів є:

8 — неадекватна форма протезу — 4,2 %, а саме. відсутність контакту із
сусідніми зубами — 2,6 %, відсутність оклюзійних контактів та значна
вираженість промивної зони — 1,6 %; 9 — перелом протезу — 3,7 %; 10 —
неохідність зміни конструкції в зв’язку із втратою інших зубів — 3,5 %;
11 — рухливість опорних зубів внаслідок захворювань пародонту — 2 %.

Таким чином, термін користування незнімними конструкціями зубних
протезів визначається низкою факторів, які нами були поділені на
наступні групи: I — якість виготовлення самого протезу; II — біологічна
сумісність матеріалу протезу; III — якість фіксації на опорних зубах;
IV — стан опорних зубів та пародонту.

З метою покращення клінічної ситуації в порожнині рота, а саме, стану
маргінальної частини ясен та протезного ложа, нами була запроваджена
ідея, яка полягала в наступному: до склоіномерного цементу Стіон-Ф
добавили лікувальний агент «Амізон». Для впровадження в клініку порошку
«Амізон» були проведені відповідні токсико-гігієнічні дослідження, які
підтвердили актуальність застосування даного лікувального препарату.

Дані результатів проведеного дослідження (таблиця 1) композиції Стіон —
Ф+ Амізон вказують на позитивні показники відносної твердості, міцності
на стиск та на відрив, що свідчить про можливість використання його, як
фіксувального цементу в стоматології.

Таблиця 1. Міцнісні показники склоіономерних композицій з різним
вмістом Амізону

Склад композиції, ваг.ч. Міцність на стиск, МПа Міцність на зсув, МПа
Міцність на відрив, МПа

Стіон-Ф,

ваг.ч. Амізон,

ваг.ч.

1 100 0 70,3 0,48 0,5

2 100 5 85,9 0,81 1,3

3 100 20 78,0 1,5 1,7

4 100 30 57,3 1,1 1,1

В умовах експерименту, проведеного на білих безпорідних щурах,
встановлено, що досліджувана композиція Стіон-Ф + Амізон не володіє
гістотоксичним впливом на навколишні тканини (індекс гістотоксичності
складає від 0,81 ± 0,01 до 0,83 ± 0,02).

Водночас, після введення витяжки із композиції Стіон — Ф + Амізон білим
безпорідним щурам субкутально не виявили макроскопічних ознак загальної
реакції у місці введення, що свідчить про відсутність подразнюючої та
сенсибілізуючої дії даного матеріалу.

З метою мікроскопічного вивчення реакцій навколишніх тканин на введення
композиції «Стіон — Ф» + «Амізон» через 2 тижні після імплантації
спостерігалися сполучно-тканинна капсула низького ступеню зрілості,
неоднорідна за товщиною та густиною.

Зазначені дослідження свідчать про відсутність подразнюючої дії
композиції «Стіон-Ф»+Амізон» на тканини, що підтверджується фактом
стончення сполучно-тканинної капсули навколо матеріалу в динаміці
експерименту, зменшенням рядності фібробластів та їх профільного
розміру. Водночас, відмічали тенденцію до зменшення показників
макрофагально-капсулярних та судинно-капсулярних співвідношень.

При проведенні на рівні світлової мікроскопії морфометричного
дослідження стабільності композиції «Стіон — Ф» + «Амізон» по
відношенню до впливу біологічних середовищ відмітили відсутність у всі
терміни спостереження морфологічних проявів явищ як внутрішньої, так і
зовнішньої біодеструкції.

Таким чином, проведені токсиколого-гігієнічні дослідження показали, що
досліджуваний матеріал Стіон — Ф + Амізон не призводить до
біодеструкції, не викликає асептичного запалення з боку оточуючих
тканин, не має подразнюючої та сенсибілізуючої дії, є нетоксичним, що
дозволяє рекомендувати його для подальшого застосування в клінічній
стоматологічній практиці.

З огляду на проведені нами дослідження композиції Стіон-Ф + Амізон було
запропоновано удосканалену технологію «Спосіб протезування зубною
коронкою». (Деклараційний патент на винахід №1771-ІІІ, бюл.№2 2000
року).

Істотною відмінною ознакою в удосконаленій технології зубної коронки є
те, що формується депо для фіксувального цементу з лікувальним агентом у
пришийковій ділянці, з якого протягом перших 14 днів вивільнюється
лікувальний фактор.

Експериментальні дослідження показали доцільність та можливість
використання удосконаленої композиції Стіон-Ф + Амізон в клініці
стоматології.

Для цього в процесі виконання дисертаційної роботи проведено лікування
76 осіб, які були розподілені на три групи. До складу першої групи (20
осіб) були віднесені хворі з патологічними змінами в тканинах
протезного ложа. Їм виготовляли незнімні конструкції зубних протезів і
фіксували на опорні зуби за стандартною методикою.

Другу групу складали хворі с патологічними змінами в тканинах
протезного ложа (56 осіб), які були розподілені на 2А та 2Б підгрупи:

2А підгрупа — хворі, яким виготовляли штамповано-паяні конструкції ,які
фіксували на лікувальну композицію Стіон — Ф + Амізон (22 особи);

2Б підгрупа — хворі, яким виготовляли суцільно-литі конструкції, які
фіксували на лікувальну композицію Стіон — Ф + Амізон (34 особи);

Третю групу склали особи з інтактним зубним рядом, практично здорові (з
відсутніми соматичними захворюваннями на момент дослідження) — 20 осіб.

Усі 76 пацієнтів були обстежені в день фіксації незнімних конструкцій
зубних протезів на опорні зуби та після ортопедичного лікування (на 7-у,
14-у та 30-у добу), з проведенням клінічних та спеціальних методів
дослідження.

Для виявлення запалення слизової оболонки крайового пародонта у хворих,
яким були виготовлені незнімні конструкції зубних протезів,
використовували пробу Шілера-Пісарєва.

З отриманих результатів проби Шілєра-Пісарєва, в першій групі
спостереження через 1 добу після фіксації незнімних конструкцій на
Стіон-Ф проба Шілєра-Пісарєва була слабопозитивною (+) у 5 пацієнтів, що
становить відповідно 25 %; у другій групі спостереження через 1 добу
після фіксації протезів на Стіон-Ф+Амізон проба була слабопозитивною
(+) у 6 пацієнтів, що становить 30 % відповідно; позитивною (++) — по
10 пацієнтів, що становить 10% відповідно; різко позитивною (+++) по
одному пацієнту, що становить 5,0 % відповідно від загальної кількості
хворих у підгрупах.

Через 7 діб після фіксації протезів у І і ІІ гр. слабо позитивну (+)
пробу відмічали у 20 % першої групи та 15 % другої групи; позитивну (++)
спостерігали у 10 % пацієнтів в кожній з обох груп; по 5 % пацієнтів в
кожній з обох груп мали різко позитивну пробу (+++).

Через один місяць спостереження кількість випадків запалення слизової
оболонки крайового пародонту в І та ІІ гр. знижувалась: слабо позитивна
проба (+) відмічалась в І групі у 3 пацієнтів, що відповідно складає 15
%; проба була позитивною (++) у одного пацієнта І групи та у двох
пацієнтів ІІ групи, що відповідно складає 5 % і 10 %. Різко позитивна
проба (+++) відмічалась у 1 пацієнта в кожній з цих груп, що складає 5
%.

В третій групі, — контрольній, — показники проби Шілєра-Пісарєва
становили на першу добу в середньому 5,56 %; на 7-му добу — 11,1 %,
через один місяць — проба була негативна.

Таким чином, ступінь та тривалість запальних процесів слизової оболонки
крайового пародонта опорних зубів залежить від цементу для постійної
фіксації незнімних конструкцій зубних протезів.

З огляду на отримані результати можна зробити висновок, що в день
фіксації незнімних конструкцій зубних протезів у хворих, яким
виготовлялись незнімні протези за різними технологіями ситуація в
порожнині рота та стан ясен були неоднаковими.

У пацієнтів, яким проводили протезування та фіксацію протезів за
стандартною методикою, вказані показники, а саме: 1 — щільність
прилягання коронки була 1,2 мм; 2 — показник проби Шілєра-Пісарєва
збільшився від 25 % до 40 %; 3 — рецесія ясен склала 3 мм; 4 —
кровоточивість становила 3 бала, що вказує на значне погіршення
пародонтольного статусу. Натомість найкращі показники отримані у хворих,
включених до 2А та 2Б підгруп.

Такі позитивні тенденції підтверджені рентгенологічними даними та
результатами, отриманими за методикою «Florida Probe».

Отримані результати вказують на те, що додавання до фіксувального
склоіономерного цементу Стіон-Ф+Амізон створює сприятливу лікувальну дію
на тканини пародонту та маргінальну частину ясен, а це, в свою чергу,
створює умови для покращення фіксації протезів та збільшення терміну
користування ними.

Узагальнюючи епідеміологічні, експериментальні та клінічні дослідження,
нами розроблені показання до застосування запропонованої композиції її
застосування в клініці стоматології.

Показання до застосування удосконаленої композиції Стіон-Ф+Амізон в
клініці на підставі її лікувальних властивостей.

1 — фіксація всіх видів штучних коронок, крім пластмасових;

2 — фіксація мостоподібних зубних протезів;

3 — фіксація провізорних коронок, що використовуються для лікування
гінгівітів та пародонтитів;

4 — в комплексному лікуванні захворювань тканин пародонту з
використанням капових апаратів.

Протипоказання.

1 — використання пластмасових коронок;

2 — при підвищеній чутливості до препаратів йоду та їх похідних;

3 -у перші три місяці вагітності.

Висновки

У дисертації представлені результати епідеміологічних, експериментальних
і клінічних досліджень та запропоновано обгрунтоване нове рішення
наукового завдання, що полягає в профілактиці та лікуванні патологічних
змін в тканинах протезного ложа при застосуванні незнімних конструкцій
зубних протезів.

1. За даними стоматологічних оглядів, розповсюдженість використання в
стоматологічному лікуванні дефектів зубів та зубних рядів незнімними
конструкціями зубних протезів у мешканців міста Києва у віці 35-45 років
за період 1999 — 2004 р. становить 67,8 % від загальної потреби. При
цьому відмічені ускладнення в термін до 5 років, що складає 31,2 %.

2. Згідно з клінічними дослідженнями, до основних причин, які призвели
до неможливості користування незнімними конструкціями зубних протезів
слід віднести: 1 — дефекти протезу (перелом, відшарування облицювального
матеріалу та погіршення естетичних властивостей, стирання протезу); 2 —
ускладнення зі сторони твердих тканин зуба (карієс, частіше пришийкової
ділянки, пульпіти, періодонтити); 3 — патологія тканин пародонту
(запалення ясен, наявність зубо-ясенних нашарувань); 4 —
токсико-алергічні впливи матеріалу на тканини протезного ложа ; 5 —
виникнення пародонтальних кишень та рухомість опорних зубів ; 6 —
порушення фіксації протезу (розцементування).

3. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено можливість
використання в клінічних умовах розробленої нами фіксуючої композиції
«Стіон-Ф+Амізон».

4. Клінічна апробація запропонованої композиції виявила стійкі
терапевтичні результати, про що свідчать як клінічні, так і додаткові
методи оцінки з віддаленими результатами до 5 років.

5. Дані експериментальних та клінічних результатів дозволили
сформулювати показання та протипоказання до використання в лікувальному
процесі удосконаленого фіксуючого матеріалу з лікувальними
властивостями.

ПрактиЧнІ рекомендацІЇ

1. При прогнозуванні термінів користування незнімними конструкціями
зубних протезів враховувати можливі ускладнення, ймовірність яких
залежить від:

1 — дефектів протезу; 2 — ускладнень зі сторони твердих тканин зуба;

3 — патології тканин пародонту; 4 — токсико-алергічних впливів матеріалу
на тканини протезного ложа; 5 — виникнення пародонтальних кишень та
рухомості опорних зубів; 6 — порушення фіксації протезу.

2. Для оцінки стану тканин протезного ложа рекомендуємо ширше
впроваджувати комплекс діагностичних тестів із залученням комп’ютерної
технології «Florida Probe».

3. Для покращення умов фіксації та подальшого користування незнімними
конструкціями зубних протезів рекомендуємо також проводити профілактичні
заходи шляхом введення в фіксуючий цемент лікувального агенту Амізон.

4. В клініці використовувати вдосконалену конструкцію зубної штучної
коронки (патент України від 15.05.2001 року «Спосіб протезування зубною
коронкою») Бюл. №4 А61С5/08,37507А.

5. При підготовці методичних розробок до практичних занять зі студентами
стоматологічних факультетів ВУЗ-ів та кафедр удосконалення
лікарів-стоматологів включати інформацію про позитивну дію композиції
«Стіон-Ф+Амізон».

6. Включити в стандарти лікування стоматологічних хворих етап фіксації
незнімних конструкцій зубних протезів з використанням запропонованої
композиції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Савчук О.В., Збанацька Н.Л., Нечаєва Л.Ю., Галатенко Н.А. Розробка та
дослідження фізико-хімічних властивостей композиції на основі Стіон-Ф +
Амізон» // Доповіді Національної академії наук України, Київ, № 5, 2001
рік. Дисертантом проведені лабораторні дослідження, обробка та аналіз
результатів

2. Савчук О.В., Збанацька Н.Л., Нечаєва Л.Ю., Галатенко Н.А. Полімерні
композиції на основі Стіон-Ф + Амізон для використання в стоматології //
Доповіді Національної академії наук України, Київ, № 12, 2001 рік. —
С.181-184. Дисертантом проведено ортопедичне лікування хворих, аналіз
безпосередніх і віддалених результатів лікування.

3. Савчук О.В., Павленко О.В. Спосіб профілактики патологічних змін в
тканинах протезного ложа // Український стоматологічний альманах,
Полтава, № 1, 2002 рік. — С.44-45. Дисертантом проведено ортопедичне
лікування хворих, аналіз безпосередніх і віддалених результатів
лікування.

4. «Спосіб протезування зубною коронкою» (Патент № 1771- від 1 червня
2000 року). Бюлетень № 4. 37507А; А61С5/08.

5. Савчук О.В., Рожнова Р.А., Нечаєва Л.Ю., Левенець Е.Г., Храновський
В.О., Галатенко Н.А. Склоіономерний композиційний матеріал з
пролонгованою лікувальною дією для стоматології // Композиційні
полімерні матеріали, Київ, № 1, 2002 рік. — С.48-51. Дисертантом
проведено ортопедичне лікування хворих , аналіз безпосередніх і
віддалених результатів лікування.

6. Савчук О.В., Рожнова Р.А., Нечаєва Л.Ю., Левенець Е.Г. Композиційний
матеріал для стоматології на основі цементу Стіон-Ф + Амізон // Тези
доповідей Х Української конференції з ВИСР, Київ, 26-28 вересня 2000
року. Дисертантом проведені клінічні дослідження, обробка та аналіз
результатів.

7. Савчук О.В., Павленко О.В., Павленко М.О. Спосіб протезування зубною
коронкою // Нові методики та технології в ортопедичній стоматології ,
ГалМед — 99, Львів, 1999 рік. — С.17-19. Дисертантом проведені клінічні
дослідження, обробка та аналіз результатів.

8. Савчук О.В. Фіксуючі цементи з лікувальною дією в стоматології //
Сучасні технології лікування та профілактики ортопедичних хворих.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, Вінниця, 18-19
квітня 2003 рік. — С.79-80. Дисертантом проведено ортопедичне лікування
хворих , аналіз безпосередніх і віддалених результатів лікування.

АНОТАЦІЯ

Савчук О.В. Профілактика патологічних змін в тканинах протезного ложа
при застосуванні незнімних конструкцій зубних протезів. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.22 — стоматологія. — Київська медична академія
післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Київ, 2005.

У дисертації проведено вивчення характеру змін в тканинах протезного
ложа, які виникають при користуванні незнімними конструкціями зубних
протезів. На підставі клініко-лабораторних методів в клініці вивчено
причини та характер скарг хворих з різними видами незнімних конструкцій,
визначено чинники недовготривалого користування ними. Використано
клініко-лабораторні методи. В експерименті встановлено, що удосконалена
композиція Стіон-Ф + Амізон не виявляє біодеструктивної дії, не
токсична, покращує фізико-механічні властивості склоіономерного цементу
Стіон-Ф.

На підставі опрацювання результатів клініко-лабораторних досліджень
встановлено закономірність покращення ситуації в тканинах протезного
ложа при застосуванні удосконаленої композиції Стіон-Ф+Амізон.

Це дозволяє рекомендувати удосконалену композицію для широкого
впровадження в клініку ортопедичної стоматології.

Ключові слова: незнімні протези, удосконалена фіксувальна композиція
Стіон-Ф + Амізон, протезне ложе, склоіономерний цемент Стіон-Ф.

АННОТАЦИЯ

Савчук О.В. Профилактика патологических изменений в тканях протезного
ложа при использовании несъемных конструкций зубных протезов. —
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.22 — стоматология. — Киевская медицинская академия
последипломного образования им.. П.Л.Шупика, Киев, 2005.

В диссертации проведено изучение характера изменений в тканях протезного
ложа, которые возникают при использовании несъемных конструкций зубных
протезов. На основании клинико-лабораторных методов в клинике изучены
причины и характер жалоб больных с разными видами несъемных конструкций,
изучены причины непродолжительного пользования ими.

Гистологические исследования проведены на 18 белых крысах весом 150-200
грамм, которым была проведена субкутальная имплантация образцов
композиции

Стион-Ф + Амизон. В сроках от 2 недель до 3 месяцев изучены
морфологические изменения в тканях экспериментальных животных, которым
были имплантированы образцы исследуемой композиции.

В клинике изучены особенности течения воспалительных процессов слизистой
оболочки маргинальной части десны у 76 больных (28 женщин и 48 мужчин).

Как показали результаты токсиколого-гигиенических исследований
композиции Стион-Ф + Амизон с 20 мас.ч. содержанием Амизона — она не
вызывает воспалительной реакции окружающих тканей и не является
токсичной по отношению к организму в целом.

В эксперименте установлено, что усовершенствованная композиция

Стион-Ф + Амизон не оказывает биодеструктивного воздействия, не
токсичная, улучшает физико-химические свойства стеклоиномерного цемента
Стион-Ф.

На основании обработанных результатов клинико-лабораторных исследований
установлено закомерность улучшения клинической ситуации в тканях
протезного ложа при использовании усовершенствованной композиции Стион-Ф
+ Амизон.

Это дает основание рекомендовать усовершенствованную композицию Стион-Ф
+ Амизон для широкого внедрения в клинику ортопедической стоматологии.

Ключевые слова: усовершенствованная композиция Стион-Ф+ Амизон,
протезное ложе, стеклоиномерный цемент Стион-Ф.

SUMMMARY

Savchuk O.V. Preventive maintenance of pathological changes in the
tissues of orthopedic channel at use of fixed designs of dental
artificial limbs. — Manuscript.

Thesis for the Candidate’s degree in speciality 14.01.22 — Stomatology.
-Kyiv Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L.Shupyk,
Kyiv, 2005.

Character of changes in the tissues of orthopedic channel is studying
which arises using the fixed designs of dental artificial limbs. The
reasons and the character of complaints of patients with different kinds
of fixed designs are investigated on the basis of clinic and laboratory
methods. The reasons of short using them are investigated too.

Histologic researches are lead on 18 white rats in weight of 150-200
grams. The subcutal implantation of samples of composition Stion-F +
Amizon has been lead for the rats. In terms from 2 weeks till 3 months
morphological changes in the tissues of experimental animals with
implanted samples are investigated.

In clinic the features of current of inflammatory processes of a mucous
membrane of marginal part of a gum at 76 patients (28 women and 48 men)
are investigated.

The results of toxicologic and hygienic researches of composition
Stion-F + Amizon with 20 mass parts of Amizon shows it does not cause
inflammatory reaction of surrounding tissues and is not toxic in
relation to an organism as a whole.

It is established in the experiment that advanced composition Stion-F +
Amizon does not render biodestructive influence, not toxic, improves
physical and chemical properties of glass foreign measuring cement
Stion-F.

On the basis of the processed results of clinic and laboratory
researches it is established the regularity of the improvement of a
clinical situation in the tissues of orthopedic channel using the
advanced composition Stion-F + Amizon.

It gives the basis to recommend the advanced composition Stion-F +
Amizon for wide introduction in clinic of orthopedic stomatology.

Keywords: advanced composition Stion-F + Amizon, orthopedic channel, the
glass foreign measuring cement Stion-F.

Похожие записи