МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МОСКАЛЕНКО ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ

УДК 613. 644: 618. 179: 677.024: 628.5

Профілактика несприятливої дії шуму і вібрації на репродуктивну функцію
жінок у ткацькому виробництві

14.02.01 — гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О.
Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник :

доктор медичних наук, професор

Яворовський Олександр Петрович,

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри гігієни праці

та професійних захворювань

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Бардов
Василь Гаврилович, Національний медичний університет імені О.О.
Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики гігієни та
радіаційної гігієни;

доктор медичних наук, професор Сайдакова Наталія Олександрівна, Інститут
урології АМН України, завідувач відділу епідеміології та
організаційно-методичної роботи.

Провідна установа

Інститут медицини праці, лабораторія з вивчення та нормування фізичних
факторів виробничого середовища, АМН України, м.Київ

Захист відбудеться “ 8 ” червня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному
університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м.
Київ–57, пр. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2,

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м.
Київ–57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “ 3 ” травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Войцеховський В.Г. ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні жінки становлять половину працівників,
зайнятих у виробництві, а в деяких галузях народного господарства,
наприклад, у легкій промисловості, їх чисельність досягає 82%.

Сучасна легка промисловість України включає 25 підгалузей та близько 500
виробничих підприємств, на яких працює понад 300 тис. людей. В легкій
промисловості України слід виділити такі основні підгалузі, як
текстильну (до неї входить – бавовнянопаперова, вовняна, шовкова,
льняна, трикотажна та ін.); шкіряно – взуттєву; швейну; хутрову та
галантерейну [Н.Е. Витка, 2003]. За даними МОЗ, протягом 2002 року
державний санітарно–епідеміологічний нагляд здійснювався на 334 об’єктах
легкої промисловості, що знаходились у державній власності, де було
зайнято 148854 особи, у тому числі 111579 жінок. Тоді як у 2000 році на
414 об’єктах легкої промисловості працювало 211423 робітники, у тому
числі 155232 – жінки [Г.В. Герасименко, 2003].

Активне залучення жінок до трудової діяльності в зазначеній галузі
ставить проблему наукової організації жіночої праці з урахуванням
анатомо-фізіологічних особливостей жіночого організму. Разом з тим не
завжди вдається створити для працюючих жінок оптимальні умови праці. На
ряді виробництв, особливо в ткацькому, де широко використовується праця
жінок, звичайно має місце вплив несприятливих чинників виробничого
середовища і трудового процесу. Виникає потреба у створенні таких умов
праці, за яких робітниця могла б без шкоди для свого здоров’я та
здоров’я нащадків успішно поєднувати професійну працю з материнством.

Згідно з даними статистичної звітності МОЗ України протягом 2001 – 2005
років у сучасному виробництві заходи щодо забезпечення нормативів
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища систематично не
виконувались, тому умови праці в цілому лише погіршувались. За даними
інформаційних джерел МОЗ України, в 2002 році у порівнянні з 2001 роком
відбулось погіршення санітарно-гігієнічної ситуації на об’єктах легкої
промисловості. Так, кількість об’єктів легкої промисловості І групи
(сприятливі) зменшилась з 21,1% до 20,8%, а частка об’єктів ІІІ групи
(найнесприятливішої) зросла з 32,8% до 45,1 [Ю.І. Кундієв, 2005].

Професія жінок-операторів ткацького виробництва, незважаючи на високу
механізацію праці, не виключає ризику виникнення порушень
кістково-м’язового апарату з розвитком остеохондрозу, спондильозу;
порушень кровообігу органів грудної та черевної порожнин, нижніх
кінцівок; порушеннь репродуктивної функції, підвищення гінекологічної
захворюваності [В.В. Абрамов, 1992; В.В. Пастухов, 1999; Л.В. Ткаченко,
2000; П.И. Мельниченко, 2006]. Є підстави припустити, що виникнення
таких несприятливих змін в організмі жінок-операторів ткацького
виробництва спричинено дією шкідливих виробничих чинників, в першу чергу
інтенсивного виробничого шуму та загальної вібрації [Н.С. Козак, 1996;
О.В. Кравченко, 1995; С.Ю. Мельников, Ю.Д. Мельников, 2000]. Тим більше,
що у сучасному ткацькому виробництві спостерігається тенденція до
зростання генерованих рівнів цих чинників [C. Brezinka et al., 1997].

Проблема впливу шуму та вібрації на організм працюючих тривалий час
досить широко обговорювалась у науковій літературі. Але даних щодо
гігієнічної оцінки шуму та вібрації, впливу котрих зазнають жінки у
сучасному ткацькому виробництві, недостатньо, оскільки найбільш відомі
публікації з цього питання відносяться до 90-х років минулого століття
[Ю.І. Кундієв, 1993]. Також статистично не досліджувались
причинно-наслідкові зв’язки між умовами праці та станом здоров’я у жінок
операторських професій, зокрема тих, що зазнають комбінованої дії шуму
та вібрації або переважно шуму, внаслідок чого не розроблялись і не
запроваджувались відповідні науково обґрунтовані профілактичні заходи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом комплексної наукової теми “Санітарно-гігієнічна
характеристика умов праці робітників основних професій” (№ державної
реєстрації 0198U007358), яка виконується на кафедрі гігієни праці та
професійних захворювань Національного медичного університету імені О.О.
Богомольця МОЗ України (м. Київ).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягала в науковому
обґрунтуванні гігієнічних та медико-профілактичних заходів зі зниження
несприятливої дії шуму та вібрації на стан репродуктивної функції жінок
різних вікових груп, зайнятих у сучасному ткацькому виробництві.

Для реалізації цієї мети були поставлені наступні задачі:

Дати гігієнічну оцінку умовам праці жінок-операторів ткацького
виробництва, зайнятих на “Суконній фабриці” концерну “Чексил”, м.
Чернігів та Дарницькому шовковому комбінаті, м. Київ.

Вивчити стан репродуктивного здоров’я жінок-операторів ткацького
виробництва, які працюють в умовах впливу на організм шуму та вібрації,
а також жінок-мотальниць, що працюють у підготовчому цеху в умовах
впливу на організм лише шуму.

Дослідити кореляційну залежність між станом здоров’я жінок, зайнятих у
ткацькому виробництві, та гігієнічними умовами їх праці.

Провести порівняльний клініко – статистичний аналіз перебігу вагітності,
пологів та післяпологового періоду у жінок операторських професій
Дарницького шовкового комбінату, “Суконної фабрики” концерну “Чексил” та
жінок контрольної групи.

На підставі проведених досліджень визначити частоту, структуру, основні
причини порушення репродуктивної функції та особливості перебігу
вагітності, пологів, післяпологового періоду, а також стану здоров’я
новонароджених у жінок, які зазнавали впливу на організм шуму та
вібрації на обстежених підприємствах.

Науково обгрунтувати комплекс санітарно–гігієнічних рекомендацій з
оздоровлення умов праці жінок у ткацькому виробництві.

Об’єкт дослідження – вплив шумо-вібраційного комплексу на репродуктивну
систему жінок, що працюють у ткацькому виробництві.

Предмет дослідження – санітарно-гігієнічні умови праці та стан
репродуктивного здоров’я жінок-операторів ткацького виробництва,
зайнятих на “Суконній фабриці” концерну “Чексил” м.Чернігова та
Дарницькому шовковому комбінаті м.Києва, робітниць підготовчих цехів, а
також жінок, які займаються адміністративною діяльністю.

Методи дослідження: поглибленого санітарного обстеження, фізичні,
клінічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше здійснено комплексну
оцінку умов праці та досліджено особливості комбінованого впливу шуму та
вібрації на стан здоров’я (в тому числі репродуктивного) жінок, зайнятих
у сучасному ткацькому виробництві; доведено, що серед усіх факторів
виробничого середовища шум та вібрація мають домінуючий вплив на
репродуктивну функцію жінок; встановлені закономірності порушень
здоров’я в залежності від рівнів шумового та вібраційного навантаження
за умов ізольованої та комбінованої дії цих чинників. На цій основі
науково обгрунтувано профілактичні заходи з мінімізації шкідливого
впливу шумо-вібраційного комплексу на здоров’я жінок, що працюють у
ткацькому виробництві.

Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтовані рекомендації щодо
перегляду існуючих державних санітарних норм виробничої вібрації у
вигляді введення коригованого рівня вібрації з урахуванням її дії в усіх
трьох осях координат, які направлені в Комітет з питань гігієнічного
регламентування МОЗ України.

Науково обгрунтовані критерії застосування гормональної кольпоцитології
як раннього діагностичного тесту порушень репродуктивного здоров’я
робітниць ткацького виробництва, що виникли під впливом віброшумового
чинника.

Розроблені та впроваджені у практичну роботу санітарно-гігієничних
станцій рекомендації (у вигляді інформаційних листів), щодо проведення
попереднього та періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на
роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, та покращення умов
праці робітниць, зайнятих у ткацькому виробництві.

Особистий внесок здобувача. У процесі роботи автором самостійно
проведено пошук та аналіз наукової літератури щодо умов праці та стану
здоров’я працівників ткацького виробництва. Самостійно виконано 80%
гігієнічних досліджень, самостійно проведено багатофакторне анкетування,
аналіз захворюванності з тимчасовою втратою працездатності за листками
непрацездатності за 3 роки (2002-2004 рр). Клінічний огляд,
інструментальні та лабораторні дослідження проведено спільно з
працівниками кафедри акушерства та гінекології № 3 Національного
медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України.
Клініко-санітарно-статистичний аналіз отриманих даних виконано спільно з
працівниками кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України.
Аналіз одержаних результатів, формулювання висновків автором також
здійснено самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
обговорені на засіданнях кафедри гігієни праці та професійних
захворювань Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
МОЗ України (2002-2005 рр); представлені у вигляді доповідей на 56-ій
(2001 р), 57-ій (2002 р), 58-ій (2003 р) конференціях студентів та
молодих вчених Національного медичного університету імені О.О.
Богомольця МОЗ України; на конференції молодих вчених, що була
присвячена 74-й річниці заснування Інституту медицини праці АМН України
(2002 р), де отримана Почесна грамота за 3 місце; на V конференції
молодих вчених гігієністів, токсикологів, хіміків “Сучасні проблеми
гігієни, токсикології та аналітичної хімії” (Київ, 2003). Робота
“Розробка нових технологій ранньої діагностики та профілактики порушень
репродуктивної функції жінок на підприємствах у сучасній легкій
промисловості” є переможцем конкурсу наукових проектів “Інтелект молодих
– на службу столиці” (Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, у
тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК
України, 5 тез у матеріалах наукових та науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 168
сторінок машинописного тексту. Дисертація складається зі вступу,
аналітичного огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, 3
розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих
результатів, практичних рекомендацій і висновків. Список використаних
літературних джерел містить 247 джерел, з них 38 – зарубіжних авторів.
Роботу ілюстровано 30 таблицями та 17 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Умови праці операторів ткацьких
виробництв вивчали з урахуванням особливостей технологічних процесів і
виробничого обладнання за показниками основних виробничих факторів:
вібрації, шуму, мікроклімату, вмісту пилу у повітрі, освітлення робочих
місць, важкості та напруженості праці. Результати оцінювали за ДСН
3.3.6.037–99, ДСН 3.3.6.042–99, ГОСТ 12.3.018–79, ГОСТ 12.3.002 –75,
ГОСТ 12.1.005-88, CНиП II–4-79, ГН 3.3.5–3.3.8;6.6.1– 083-2001 р.

Оцінку стану здоров’я жінок-працівниць проводили за результатами
анкетування, комплексного гінекологічного обстеження згідно з
розробленою нами програмою, на підставі аналізу листків непрацездатності
та даних періодичних медичних оглядів з урахуванням вимог наказів МОЗ
України № 45 від 31.03.94 року та № 280 від 23.07.2002.

Лабораторні методи використовували для диференціальної діагностики
розладів репродуктиної функції у обстежених жінок. Застосовували
ультразвукове обстеження (проводилось в режимі реального часу за
принципом “сірої шкали” лінійним трансабдомінальним датчиком на
установці Аloka-SSD 256, Японія), а також проводили кольпоцитоскопічне і
бактеріоскопічне дослідження згідно з наказом МОЗ СРСР № 936 від
12.07.1985 р.

Статистична обробка отриманих даних базувалась на методиці комплексної
оцінки показників Полякова-Малинського, основою якої є визначення
індивідуальної оцінки для кожного з показників відносно їх середнього
рівня в досліджуваній групі (в кількісному та якісному вигляді).
Фактична оцінка показників має вигляд їх відносного рівня, вираженого у
відсотках (%) відносно середнього рівня, прийнятого за 50%. Розрахунок
диференційованих прогностичних коефіцієнтів формування несприятливого
рівня репродуктивного здоров’я досліджуваного контингенту базувався на
використанні основних алгоритмів імовірністного аналізу Байєса.
Обчислювання проводили з використанням програм “Statistica for Windows.
Release 4.3” та електронних таблиць Excel 7.0 (С.Н. Лапач и др., 2000).

Об’єктом спостереження були 210 жінок, які працюють у ткацькому
виробництві. В залежності від характеру дії виробничо-професійних
факторів робітниці були розподілені на декілька груп. І група – основна
– налічувала 120 жінок-робітниць ткацького виробництва. З них: 40
жінок-операторів ткацького виробництва Дарницького шовкового комбінату
м. Києва; 29 жінок-операторів ткацького виробництва, зайнятих на ТОВ
“Cуконна фабрика” концерну “Чексил” м. Чернігова; 51 робітниця
крутильно-мотального (підготовчого) цеху (мотальниці) ТОВ “Cуконна
фабрика” концерну “Чексил” м. Чернігова. ІІ група – контрольна – це 90
жінок, які займались адміністративною діяльністю і не були пов’язані
безпосередньо з виробництвом. З урахуванням особливостей впливу
досліджуваних факторів, основна група була поділена на дві підгрупи: ІА
— жінки, що працюють в умовах комбінованої дії шуму та вібрації, та ІБ —
жінки, які зазнають дії лише шуму. Розподілення жінок на групи
проводилось з врахуванням принципу рандомізації.

Гігієнічна оцінка умов праці в ткацькому виробництві. Проведене нами
дослідження показало, що особливістю ткацького виробництва є
застосування високомеханізованих технологій з використанням
мікрочовникових сучасних станків типу СТБ-180 і “Зульцер” (Германія). В
ткацькому цеху Дарницького шовкового комбінату м. Києва знаходиться 80
станків типу СТБ-180, а в аналогічному цеху ТОВ “Суконна фабрика” м.
Чернігова – 120 станків (73 типу СТБ та 47 станків типу “Зульцер”).
Робітниці підготовчого цеху ткацького виробництва ТОВ “Суконна фабрика”
концерну “ЧЕКСИЛ” м. Чернігова обслуговують мотальні машини-автомати
типів АМК-150-1, (34 станки, з яких постійно працює 29).

Проведені дослідження умов праці свідчать, що основними шкідливими
виробничими чинниками, які можуть виступати факторами ризику для
здоров’я жінок–операторів ткацького виробництва, є шум та вібрація.

Рис. 1. Рівні звукового тиску на робочих місцях ткаль.

Проведені на ТОВ “Суконна фабрика” концерну “Чексил” м. Чернігова та
Дарницького шовкового комбінату м. Києва дослідження показали, що шум,
дії якого зазнають жінки-робітниці, за походженням є структурним, за
спектром – широкосмуговим, за часовою характеристикою – постійним. На
робочих місцях ткаль еквівалентні рівні звуку коливались від 89 до
92 дБА. Максимальне значення 92 дБ було встановлено на частоті 500 Гц
(при допустимому рівні 78 дБ), що перевищує норматив на 14 дБ (рис. 1).
Ця різниця може бути пояснена перевищеними термінами експлуатації та
несвоєчасними профілактичними ремонтами станків. Найбільше перевищення
рівнів звукового тиску зафіксовано в середньо- та високочастотних
діапазонах спектру (500–8000 Гц). Зареєстрований середній рівень шуму на
10 дБА перевищує гранично допустимий рівень (80 дБА).

У підготовчому цеху також має місце перевищення гігієнічних норм шуму.
Звуковий тиск перевищував допустимий згідно з ДСН 3.3.6.037–99 у всьому
діапазоні середньогеометричних частот спектру, починаючи з 125 Гц. Так,
на частоті 125 Гц, перевищення становило 1 дБ, на частоті 250 Гц – 3 дБ,
на частоті 500 Гц – 11 дБ, на частотах 1000, 2000 і 4000 Гц – 6 дБ. На
частоті 8000 Гц перевищення гігієнічних нормативів не спостерігали (рис.
2).

Рівні шуму відповідають класу 3.2 “шкідливі” за “Гігієнічною
класифікацією праці” від 2001 року.

Рис. 2. Рівні звукового тиску за октавами в підготовчому цеху.

Ткацькі станки генерують також загальну технологічну вібрацію. Рівні її
(за віброприскоренням) по осі “Z” більш значущі ніж по осях “Х” та “Y” і
за коригованим рівнем перевищують допустимі величини на 2-5 дБ (табл.
1). Слід відмітити, що в підготовчих цехах при наявності всіх інших
несприятливих факторів загальна вібрація або відсутня, або малозначуща.

Таблиця 1

Гігієнічна характеристика загальної технологічної вібрації на робочих
місцях жінок-операторів ткацького виробництва

n Вісь Рівні віброприскорення (дБ)

за середньогеометричними октавами (Гц)

Коригований рівень,

дБ

2 4 8 16 31,5 63

M(m 18 X 22,7(

0,54 26,0(

0,48 28,3(

0,71 31,4(

0,25 39,0(

0,12 48,3(

0,68 33,9(0,1

M(m 18 Y 24,7(

0,09 26,3(

0,58 28,0(

0,34 30,0(

0,8 43,0(

0,48 54,7(

0,55 41,2(0,16

M(m 18 Z 26,3(

0,18 28,7(

0,54 30,3(

0,32 47,7(

0,77 60,4(

0,72 66,3(

0,18 52,1(0,11

Норма-

тив

53 50 50 56 62 68 50

Умови праці за рівнями вібраціі відповідають класу 3.1 за “Гігієнічною
класифікацією праці”.

Важливим виробничим фактором є освітленість робочих поверхонь. Характер
зорової роботи, виконуваної ткалями, належить до категорії високої
точності. Освітленість на робочих місцях ткаль “Суконна фабрика”
концерну “Чексил” м. Чернігова при комбінованому освітленні коливалась
від 700 до 930 лк, що нижче гігієнічного нормативу, встановленого на
рівні 1000 лк. На Дарницькому шовковому комбінаті величина природного
освітлення нижча допустимої межі для розряду роботи ІІІ “б”. Причинами
недостатнього освітлення виявились низький відсоток загального
освітлення в системі комбінованого, а також прострочені терміни заміни
перегорілих газорозрядних ламп. Умови праці за освітленістю на робочих
місцях ткаль обох підприємств відповідають класу 3.2 “шкідливі” за
“Гігієнічною класифікацією праці” від 2001 року.

Визначені нами на обстежених промислових підприємствах параметри
мікроклімату знаходились в межах допустимих величин.

Концентрації пилу на робочих місцях не перевищували ГДК.

Умови праці за показниками важкості трудового процесу відповідають класу
3.2 “шкідливі” за критеріями “Гігієнічної класифікації праці”, особливо
за рахунок високого навантаження на м’язи ніг та тулуба при переміщеннях
та кількості нахилів за робочу зміну.

Напруженість праці також перевищувала допустимі критерії “Гігієнічної
класифікації праці” та відповідає класу 3.2-3.1 “шкідливі”.

Поглиблене медичне обстеження стану здоров’я робітниць, зайнятих у
ткацькому виробництві. При оцінці основних соціо-демографічних
показників у обстежених встановлено, що жінки, умови праці та стан
здоров’я яких вивчались, були мешканками міст Києва та Чернігова,
районів Київської області. Мешканців міст Києва та Чернігова серед
обстежених було 151 (71,9%), мешканців області – 59 (28,1%).
Матеріально-побутові умови, за результатами опитування, у всіх
обстежених жінок були задовільні.

Результати проведеного анкетного опитування показали, що при самооцінці
стану здоров’я 19,1% працівниць ткацького виробництва вважають себе
практично здоровими; 80,9% — відмічають його порушення з різних причин.
Так, 20,6% жінок відмічають часті простудні захворювання; 32,3% —
скаржаться на порушення з боку нервової системи; 25% — на порушення
репродуктивної функції; 22,1% — на наявність різних хронічних
захворювань.

За результатом проведеного нами медичного огляду встановлена пряма
кореляційна залежність між стажем роботи та захворюваністю на хвороби
серцево–судинної системи (коефіціент кореляції r =0,59), функціональні
порушення вегетативної нервової системи (r =0,58), порушенням
репродуктивної функції (r =0,51) та захворюваннями хребта (r =0,51).
Найбільш значимі величини r =0,59 відмічені у працівниць зі стажем
роботи від 5 до 10 років.

При дослідженні статевої функції працівниць основної групи нами
встановлено, що серед обстежених 142 жінки (67,6%) перебували у шлюбі, з
них 16 (7,6%) – у повторному шлюбі, у 38 (18,0%) – шлюб не був
зареєстрований; статевим життям жили усі 210 (100%) жінки, серед них 23
(10,9%) – нерегулярно. Протизаплідні засоби жінки цієї групи не
використовували. 7 жінок (3,3%) – мали випадкові статеві відносини.

При вивченні акушерсько-гінекологічного анамнезу у пацієнток 1 та 2
групи відмічено, що аборти мали місце у 74 жінок, з них – у 22 –
мимовільні. Мимовільні аборти мали місце у 17 (14,1%) жінок — робітниць
ткацького виробництва. З них: в ранні строки вагітності (до 12 тижнів)
аборти спостерігались – у 14 (11,7%) й у 3 (2,5%) – відбувся пізній
самовільний аборт (до 28 тижнів). В той же час у жінок контрольної групи
мимовільні аборти в строк до 12 тижнів були у 5 (5,5%); аборти у пізні
строки не відзначались (табл. 2).

Таблиця 2

Акушерсько-гінекологічний анамнез у обстежених жінок, що працюють у
ткацьких цехах на підприємствах м. Києва та м. Чернігова

Акушерсько-гінекологічний анамнез Кількість випадків

Основна група (n=120) Контрольна група (n=90)

абс. % абс. %

І.Пологи: 82 68,3 61 67,8

фізіологічні 71 59,2 58 64,4

патологічні

(кесарський розтин) 11 9,2** 3 3,3

ІІ. Аборти всього:

позалікарняні

мимовільні

штучні 36 30 38 42,2

5

17

14 4,1

14,1*

11,7 7

5

26 7,7

5,5

28,8

ІІІ.Ектопічна вагітність 3 2,5 2 2,2

ІV.Кіста яєчника 2 1,6 1 1,1

V.Хронічний аднексит 47 39,1** 15 16,7

VІ.Ерозія шийки матки (згідно з даними гінекологічного огляду)

всього:

діатермокоагуляція

медикаментозне лікування

кріодеструкція

17

10

3

4

14,1

8,33

2,5

3,3

16

11

2

3

17,7

12,2

2,2

3,3

VІІ.Первинне безпліддя 5 4,1 2 2,2

VІІІ.Вторинне безпліддя 9 7,5** 1 0,8

П р и м і т к и:

*- P < 0,05 у порівнянні з контролем; ** - P< 0,001 у порівнянні з контролем. У жінок основної та контрольної груп у минулому 33 (15,7%) особи були проліковані у зв`язку з наявністю ерозії шийки матки. При цьому у 7 жінок (21,2%) проведена кріодеструкція шийки матки з застосуванням рідкого азоту, у 21 (63,6%) – діатермокоагуляція шийки матки, у 5 (15,2%) проведено лікування ерозії за допомогою медикаментів (солковагін, ваготіл). $ ( * X Z ~ E 8 x ? D \ l e ( X x ? H ? A ae e „ dh^„ dh O?PhSpZ"bAEcVgXg„goooaUUEE1/21/2¬EEEE?“ & & ? I O a a ???0????? ???F?????? ???r??????$? ???r???????? $ ???r??????$? ???r??????$? ???r??????$? ???r??????$? ???r???????? ???r???????? они, в свою чергу, виникали внаслідок ускладненого перебігу вагітності. Виникненню ускладнень сприяли гінекологічна захворюваність жінок та умови, в яких виношувалась вагітність, в тому числі виробничі умови, насамперед дія на організм жінки віброшумового фактора. Таким чином, жінок, які мають контакт з вібраційним та шумовим факторами в умовах виробництва, є підстави відносити до групи ризику щодо розвитку акушерських ускладнень (табл. 3). Таблиця 3 Частота ускладнень вагітності у обстежених жінок (у % до кількості пологів), що працюють у ткацьких та підготовчому цехах ткацьких підприємств м. Києва та м.Чернігова Ускладнення вагітності Кількість випадків Група ІА Група І Б Контроль Абс. % Абс. % Абс. % Ранні гестози 3 6,6 4 10,8 2 3,2 Пізні гестози 9 20 6 16,2 7 11,4 Недоношування вагітності 15 33,3* 6 16,2 6 9,8 Анемія вагітних 15 33,3* 14 37,8* 8 13,1 Кольпіти 2 4,4 5 13,5 3 4,9 Всього випадків 44 97,7* 35 94,5* 26 42,6 Всього пологів 45 100 37 100 61 100 П р и м і т к а. *- P < 0,05 у порівнянні з контролем Аналізуючи гінекологічну захворюваність обстежених жінок, ми здебільшого відмічали переважання захворювань запального характеру. Так, у хворих основної групи було встановлено, що 47 (39,1%) жінок хворіло у минулому на гострий аднексит, причому у 36 (76,6%) жінок цієї групи відмічалося неодноразове загострення, у 26 з них проводилося комплексне протизапальне лікування в умовах гінекологічного стаціонару. В той же час в контрольній групі запалення придатків спостерігалося у 15 осіб (16,6%) (Р<0,05). При цьому повторне загострення процесу було лише у 2 випадках, що становить 13,3% проти 76,6% в основній групі (Р<0,001). Перебіг пологів у робітниць ткацького виробництва супроводжувався значною частотою оперативних втручань, що, безумовно, впливало на перебіг післяпологового періоду у порівнянні з жінками контрольної групи. Так, у 1,2% ткаль після оперативного втручання післяпологовий період ускладнився ендометритом, у 3,8% флебітом вен малого тазу. Провідними симптомами при гінекологічному обстеженні хворих на хронічний аднексит були болі унизу живота та попереку, у 17 жінок вони мали постійний характер. Тривало хворіючі жінки скаржилися на головний біль, загальну слабкість, дратівливість, порушення сну, зниження працездатності. Проведені нами ендокринологічні дослідження у робітниць ткацького виробництва у порівнянні з контрольною групою дозволяють зробити висновок про значний вплив основних виробничих чинників: вібрації та шуму на функцію яєчників в лютеїнову фазу менструального циклу. Це відмічалось в змінах співвідношень поверхневих та проміжних клітин впродовж пізньої лютеїнової фази циклу. Було здійснено кольпоцитологічне дослідження вагінальних мазків у 35 вагітних, які працюють на ткацьких підприємствах. Обстежено 17 вагітних, які працювали в шкідливих умовах праці, а також 18 жінок контрольної групи, які не зазнавали впливу фізичних чинників виробництва. Усі вагітні перебували на обліку в жіночій консультації, вагітні дослідної групи були на лікуванні в умовах денного стаціонару у зв’язку з загрозою недоношування вагітності. Серед жінок контрольної групи були виділені чотири типи мазків: цитолітичний у 2 (11,1%), прекарніфікаційний – 3 (16,6%), лютеальний – 3 (16,6%), навікулярний у 7 (39,1%), змішані – 3 (16,6%). У жінок дослідної групи карніфікаційний тип мазка був у 9 (53,2%) осіб, змішані типи мазків: навікулярно- корніфікаційний - у 2 (11,7%), цитолітично-корніфікаційний – у 2 (11,7%), запально-корніфікаційний –у 2 (11,7%), цитолітичний – у 2 (11,7%). Навікулярного та лютеального типів мазків ми не зустріли. Еозинофільний індекс (ЕІ) та каріопікнотичний індекс (КПІ) у обстежених жінок контрольної групи коливалися у межах від 10 до 45%. Отже, у вагітних дослідної групи кольпоцитологічні показники вказували на загрозу переривання вагітності в 97,2% випадків. Враховуючи результати кольпоцитологічних досліджень, хворим було призначено комплексне лікування з врахуванням гормональних препаратів під кольпоцитологічним контролем. Після проведеного лікування, через 4-7 діб, у більшості випадків (94%), нами відмічався перехід загрозливих типів мазків вагітних контрольної групи у мазки змішаного або сприятливого типу. ЕІ та КПІ при цьому нормалізувалися. В той же час у жінок, що працюють у шкідливих умовах виробництва, естрогенні види мазків, які вказували на загрозу переривання вагітності, залишались без змін, ЕІ залишався надто високим, в межах 18-40%, а КПІ не змінювався (10-45%). Комплексна оцінка параметрів репродуктивного здоров’я жінок у ткацькому виробництві та прогнозування його рівня залежно від умов виробничого середовища. Для узагальнюючого аналізу результатів дослідження була використана методика комплексної оцінки показників здоров`я Полякова-Малинського. Таблиця 4 Аналіз вираженості впливу факторів виробничого середовища на рівень параметрів репродуктивного здоров’я Досліджувані фактори Парціальний коефіцієнт кореляції (Rпкк) Коефіцієнт детермінації D (%) Ранг фактора Шум 0,59 34,8 1 Вібрація (рівні віброприскорення) 0,45 20,3 4 Освітлення 0,16 2,6 10 Запиленість 0,34 11,6 6 Тривалість дії фізичних факторів впродовж зміни 0,47 22,1 3 Температура повітря 0,22 4,8 8 Відносна вологість повітря 0,18 3,2 9 Швидкість руху повітря 0,12 1,4 11 Напруженість праці 0,29 8,4 7 Важкість праці 0,37 13,7 5 Стаж роботи 0,50 25,0 2 Всі фактори в цілому 0,83 68,9 Оцінку репродуктивного здоров’я жінок (табл. 4) проводили за такими критеріями: наявність та вираженість екстрагенітальної патології (патології системи кровообігу, нервової системи, хребта, органів дихання); характер менструального циклу; дані акушерсько-гінекологічного анамнезу (кількість абортів, характер перебігу попередніх вагітностей; частота їх ускладнень; попередні гінекологічні захворювання); гінекологічний статус за даними медичних оглядів; наявність відхилень від нормативних значень лабораторних показників крові; вираженість патології новонароджених при попередніх пологах. Виявлено, що максимальний детермінуючий вплив на якісний рівень репродуктивного здоров’я мають: шум (34,8%), стаж роботи (25,0%), тривалість динамічного фізичного навантаження протягом робочої зміни (22,1%) та вібрація (20,3%). Оскільки шкідлива дія екзогенних чинників є залежною не тільки від їх рівнів, а й від тривалості експозиції, ступінь порушень репродуктивного здоров’я жінок визначає саме чинник стажу роботи в умовах дії несприятливих виробничих факторів. Свідченням загальної тенденції до погіршення репродуктивного здоров’я при збільшенні стажу роботи є відсутність жінок з високою комплексною оцінкою репродуктивних показників при стажі роботи більше 5 років. Виявлена залежність також підтверджена зростанням питомої ваги жінок з низьким рівнем репродуктивного здоров’я з 7,7% при стажі роботи 1 рік до 30-40% у підгрупах 1А та 1Б при стажі 6-10 років. Дана стажова група (6-10 років) є найбільш вразливою з точки зору ризику порушень параметрів репродуктивного здоров’я за рахунок зниження компенсаторних можливостей внаслідок тривалої дії досліджуваних чинників. Клінико-лабораторними дослідженнями доведений ефект взаємопідсилення в умовах комбінованої дії шуму та вібрації, що визначає необхідність комплексного підходу до оптимізації параметрів виробничого середовища. Одне із важливих завдань нашого дослідження полягало у порівняльній оцінці репродуктивного здоров’я у двох підгрупах досліджуваної групи (рис. 3). Рис. 3. Питома вага жінок з низьким рівнем комплексної оцінки репродуктивного здоров’я в залежності від стажу роботи. Як свідчить порівняльний аналіз, частота реєстрації жінок з низьким рівнем комплексної оцінки репродуктивного здоров’я у групі ІА за умов комбінованої дії шуму та вібрації в усіх стажових підгрупах, особливо при стажі 6-10 років, значно вища ніж у групі ІБ за ізольованої дії шуму. Крім того, у групі ІА приріст частки обстежених з несприятливою комплексною оцінкою є більш вираженим, що може бути свідченням прискореного погіршення репродуктивного здоров’я за умов комбінованої дії шуму та вібрації. Отримані нами дані досліджень беззаперечно свідчать, що комбінована дія шуму та вібрації значно шкідливіша і небезпечніша для здоров’я працюючих жінок, викликає набагато більше порушень стану репродуктивного здоров’я у ткаль, та ці порушення є більш системними ніж у жінок, які працюють в умовах впливу лише шуму. ВИСНОВКИ В роботі вирішено актуальне наукове завдання – досліджено закономірності впливу шуму, вібрації та їх комбінованої дії на репродуктивну функцію жінок, які працюють у ткацькому виробництві, і розроблено комплекс організаційно-технологічних, санітарно-гігієнічних та медико-соціальних профілактичних заходів. На підставі аналізу результатів проведених досліджень та опрацьованих матеріалів можна зробити наступні висновки: Умови праці жінок, які працюють у ткацьких та підготовчих цехах ткацького виробництва, за рівнем шумового навантаження за робочу зміну, яке перевищує гігієнічний норматив на 8-11 дБА, відносяться до шкідливих та небезпечних і відповідають класу 3.2 “шкідливі” за “Гігієнічною класифікацєю праці” від 2001 року. Коригований рівень загальної технологічної вібрації на робочих місцях у ткацьких цехах обстежених підприємств, перевищує гранично допустимі рівні. Рівні вібрації по осі “Z” більш значущі, ніж по осях “Х” та “Y”. По осі „Z” коригований рівень перевищував гранично допустимі нормативи на 2-5 дБ. Освітленість на робочих місцях ткаль “Суконна фабрика” концерну “Чексил” м. Чернігова при комбінованому освітленні коливалась від 700 до 930 лк, що на 7-30% нижче допустимого рівня (1000 лк). На Дарницькому шовковому комбінаті величина природного освітлення в системі комбінованого нижча допустимої межі для розряду роботи ІІІ “б”. Параметри мікроклімату були в межах допустимих величин. Концентрації пилу на робочих місцях не перевищували гігієнічних нормативів. Умови праці за показниками важкості трудового процесу у жінок-ткаль на обстежених підприємствах згідно з “Гігієнічною класифікацією праці” від 2001 року відповідають ІІІ класу “шкідливі” за критеріями навантаження на м’язи ніг та тулуба при переміщеннях та кількості нахилів за робочу зміну. Напруженість праці також дещо перевищує допустимі критерії та відповідає класу 3.2-3.1 “шкідливі”. При проведенні поглибленого медичного обстеження стану здоров’я робітниць, зайнятих в ткацьких цехах на “Суконній фабриці” концерну “Чексил” у м. Чернігові та на Дарницькому шовковому комбінаті у м. Києві, встановлена пряма залежність частоти виявлених захворювань від віку, (коеффіціент кореляції r=0,48) та стажу роботи (r=0,59); максимальний приріст частоти захворювань припадає на вік 30–35 років. Порушення репродуктивного здоров’я у жінок, які зазнають впливу шуму та вібрації, виникають значно частіше. У жінок дослідної групи, праця яких пов’язана з дією шкідливих чинників, у порівнянні з контрольною групою набагато вища захворюваність на запальні процеси реподуктивної сфери (39,1% проти 16,7%), в тричі більша частота патологічних пологів (14,1% проти 5,5%), значно частіше розвивається вторинне безпліддя (7,5% проти 0,8%), у 2 рази частіше виникають ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду (передчасні пологи, передчасне вилиття навколоплідних вод, слабкість пологової діяльності, оперативні втручання при пологах). При цьому найбільший детермінуючий вплив на якісний рівень репродуктивного здоров’я мають: шум (коефіціент детермінації 34,8%), стаж роботи (25,0%), тривалість динамічного фізичного навантаження протягом робочої зміни (22,1%) та вібрація (20,3%). Показники, що характеризують стан репродуктивного здоров’я у жінок, які зазнають впливу шуму та вібрації, та жінок, які знаходяться під впливом виключно шуму, істотно відрізняються. Когорта жінок, які зазнають комбінованого впливу шуму та вібрації, характерізується значною частотою порушень менструальної функції (55% проти 11,7%), у два рази вищою частотою патологічних пологів, мимовільних абортів (17,1% проти 10%), вторинного безпліддя (8,6% проти 6%), недоношування вагітності (33,3% проти 16,2%) у півтора рази вищою захворюваністю на запальні процеси репродуктивних органів (42,9% проти 34,0%). Питома вага жінок з низьким рівнем комплексної оцінки репродуктивного здоров’я серед ткаль, які зазнають одночасного впливу шуму та вібрації, також у півтора рази перевищує аналогічні дані у жінок, які знаходяться під впливом лише шуму. Застосування методу кольпоцитодіагностики в динаміці у жінок, які зазнають впливу шуму та вібрації, дозволяє на ранніх стадіях виявити вірогідні порушення репродуктиної функції та може слугувати оціночним критерієм стану репродуктивного здоров’я. Розроблені нами рекомендації щодо удосконалення існуючих державних санітарних норм виробничої вібрації шляхом введення коригованого рівня вібрації з урахуванням її дії в усіх трьох осях координат, науково обгрунтовані критерії застосування гормональної кольпоцитології як раннього діагностичного тесту порушень репродуктивного здоров’я робітниць ткацького виробництва, введення лікаря акушера-гінеколога до складу комісії при проведенні попереднього та періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також раціональне працевлаштування поза сферою дії шкідливих виробничих факторів усіх вагітних жінок відразу після встановлення у них наявності вагітності, дозволяють знизити несприятливий вплив шуму та вібрації на стан репродуктивної функції жінок різних вікових груп, зайнятих у сучасному ткацькому виробництві. СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України (* - особистий внесок здобувача): Москаленко Д.М. Репродуктивна система жінок, які працюють в підприємствах з шкідливими умовами праці // Актуальные проблемы медицины и биологии: Зб.наук.пр. – К., 2003. – № 1. – С. 121–124. Москаленко Д.М. Генеративна система жінок, які працюють на промислових підприємствах (Аналітичний огляд) // Асоціація акушерів-гінекологів України: Зб.наук.пр. – К., 2003.– С. 214–217. Москаленко Д.М. Особливості впливу вібраційно-шумових чинників на репродуктивну функцію жінок, які працюють на ткацькому виробництві // Довкілля та здоров’я. – 2004. - №1. – С. 38-40. Яворовський О.П., Зоріна С.М., Москаленко Д.М. Вплив шуму та вібрації на репродуктивне здоров'я жінок-робітниць текстильної галузі // Український журнал з проблем медицини праці. – К., 2006. – № 4. – С. 30-34. *(огляд літературних джерел, статистична обробка, підготовка до друку). У інших виданнях: Москаленко Д.М. Можливості адаптації організму жінок, що залучені у ткацькому виробництві, під впливом вібраційно-шумових факторів // В кн. тези доповідей 56 наук. конф. студент. та молод. вчених НМУ ім О.О. Богомольця. – 2001. – Ч.1. – С. 150-151. Москаленко Д.М. Вивчення основних закономірностей захворюваності серед робітниць ткацького виробництва // В кн. тези доповідей 57 наук. конф. студент. та молод. вчених НМУ ім О.О. Богомольця. – 2002. – С. 150-151. Москаленко Д.М. Погляд на застосування комплексу реабілітаційних заходів серед робітниць ткацького виробництва, які знаходяться під впливом віброшумових чинників // В кн. тези доповідей 58 наук. конф. студент. та молод. вчених НМУ ім О.О. Богомольця. – 2003. – С. 63-64. Інформаційні листи: Яворовський О.П., Москаленко Д.М. Гігієнічні основи оптимізації праці і профілактики професійних захворювань у жінок, які працюють у ткацькому виробництві. – К.,2004. – № 216. *(збір матеріалу та його аналіз, підготовка до друку). Яворовський О.П., Москаленко Д.М. Метод ранньої діагностики порушень репродуктивної функції у операторів ткацького виробництва, що виникли під впливом віброшумового фактора– К.,2004. – № 217. *(збір матеріалу та його аналіз, підготовка до друку). АНОТАЦІЯ Москаленко Д.М. Профілактика несприятливої дії шуму і вібрації на репродуктивну функцію жінок у ткацькому виробництві. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України. Київ, 2007. Проведено вивчення закономірностей впливу шуму та вібрації на стан репродуктивного здоров'я працівниць ткацької галузі. Результати дослідження дозволили зробити висновок, що вказані чинники, особливо при комбінованій дії, впливають на перебіг і зумовлюють більш високу імовірність ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також негативно позначаються на стані здоров'я новонароджених. На підставі виявлених закономірностей розроблено комплекс організаційно-технологічних, санітарно-гігієнічних та медико-соціальних заходів з профілактики порушень репродуктивної сфери у жінок, зайнятих у ткацькому виробництві. Ключові слова: репродуктивне здоров'я, ткацьке виробництво, шумо-вібраційний комплекс. АННОТАЦИЯ Москаленко Д.М. Профилактика неблагоприятного действия шума и вибрации на репродуктивную функцию женщин в ткацком производстве. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена. – Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца МОЗ Украины. Киев, 2007. Изучены закономерности действия шума и вибрации на состояние репродуктивного здоровья работниц ткацкой промышленности. Объектом исследования были 210 женщин, работающих в ткацкой промышленности. В зависимости от характера действия производственно-профессиональных факторов работницы были разделены на несколько групп. І группа – основная – насчитывала 120 женщин, работающих на ткацком производстве. Из них: 40 женщин-операторов ткацкого производства Дарницкого шелкового комбината г. Киева; 29 женщин-операторов ткацкого производства, работающих на объединении “Суконная фабрика” концерна “Чексил” г. Чернигова; 51 работница крутильно-мотального цеха объединения “Суконная фабрика” концерна “Чексил” г. Чернигова. ІІ группа – контрольная – это 90 женщин, которые занимаються административной деятельностью и не были непосредственно связаны с производством. Формирование групп проводилось с учетом принципа рандомизации. Особенностью ткацкого производства является использование высокомеханизированных технологий и работа на микрочелночных современных станках СТБ-180 и “Зульцер” (Германия). В ткацком цехе Дарницкого шелкового комбината г. Киева находиться 80 станков СТБ-180, а в аналогичном цехе объединения “Суконная фабрика” концерна “Чексил” г. Чернигова – 120 станков (73 СТБ-180 и 47 станков “Зульцер”). Работницы подготовительного цеха ткацкого производства обслуживают наматывающие станки-автоматы АМК-150-1 (34 станка, из которых постоянно работают 29). Установлено, что основными вредными производственными факторами, которые могут выступать факторами риска для здоровья работающих женщин, являються шум и вибрация. Средний уровень шума на рабочих местах женщин, работающих в ткацкой промышленности на 10 дБА превышает предельно допустимый уровень (80 дБА). Общая технологическая вибрация, которую генерируют ткацкие станки, по корегированному уровню по оси “Z” также превышает установленный гигиенический норматив на 5 дБ. Условия труда по показателям тяжести трудового процесса, в соответствии с критериями “Гигиенической классификации труда” от 2001 г., особенно за счет высокой нагрузки на мышцы ног и туловища при перемещениях и наклонах, относятся к классу 3.2 “вредные условия труда”. Анализ результатов проведенного нами анкетного опроса показал, что при самооценке состояния здоровья 19,1% работниц ткацкого производства считают себя практически здоровыми; 80,9% – отмечают его нарушения. Так, 20,6% женщин отмечают частые простудные заболевания; 32,3% - жалуються на нарушения со стороны нервной системы; 25% - на нарушения репродуктивной функции; 22,1% - на наличие хронических заболеваний. При изучении акушерско-гинекологического анамнеза у обследованных женщин, занятых в ткацком производстве, было отмечено большое количество осложнений при протекании беременности, родов и послеродового периода, а также высокий процент гинекологической заболеваемости, с преобладанием процессов воспалительного характера, по сравнению с женщинами контрольной группы (39,1% против 16,7%, Р<0,05). У женщин-ткачих, испытывающих действие шумо-вибрационного комплекса, значительно чаще, по сравнению с работницами подготовительного цеха, которые находяться под действием исключительно шума, в два раза чаще возникают патологические роды, самопроизвольные аборты (17,1 против 10%), заболеваемость на воспалительные заболевания репродуктивной системы (42,9% против 34%) и вторичное бесплодие (8,6% против 6,0%). Проведенные нами исследования у работниц ткацкого производства по сравнению с контрольной группой позволяют сделать вывод о значительном влиянии основных производственных факторов: шума и вибрации на функцию яичников в лютеиновой фазе менструального цикла. При проведении анализа влияния условий труда на генеративную функцию женщин-ткачих была использована методика Полякова-Малинского. Установлено, что наибольшее детерминирующее влияние на качественный уровень репродуктивного здоровья оказывают: шум (34,8%), стаж работы (25,0%), длительность динамической физической нагрузки на протяжении рабочей смены (22,1%) и вибрация (20,3%). Группа работниц со стажем 6-10 лет является наиболее уязвимой с точки зрения нарушений параметров репродуктивного здоровья за счет снижения компенсаторных возможностей организма в результате длительного действия исследуемых факторов. Результаты исследования позволили сделать вывод, что указанные факторы, особенно при комбинированном их действии, неблагоприятно влияют на течение беременности и обусловливают более высокую вероятность развития осложнений беременности, родов и послеродового периода, а также отрицательно сказываются на состоянии здоровья новорожденных. На основании выявленных закономерностей разработан комплекс организационно-технологических, санитарно-гигиенических и медико-социальных мероприятий по профилактике нарушений репродуктивной функции у женщин, занятых в ткацком производстве. Ключевые слова: репродуктивное здоровье, ткацкое производство, шумо-вибрационный комплекс. ANNOTATION Moskalenko D.M. Prevention of unfavourable effects of noise and vibration influence regularities on reproductive health state of HYPERLINK "http://www.multitran.ru/c/m.exe?t=1097245_1_2" weaver's industry female workers. – A manuscript. Dissertation for the candidate of medical sciences degree in specialty 14.02.01 - hygiene. - National medical university O.O. Bogomolets, Ministry of Public Health of Ukraine, Kiev, 2007. This scientific thesis is devolted to the investigation of noise and vibration influence regularities on reproductive health state of HYPERLINK "http://www.multitran.ru/c/m.exe?t=1097245_1_2" weaver's industry female workers. The results of study allowed to infer that the mentioned factors (especially under conditions of their combined interaction) have had unfavorable influence on the pregnancy course and showed high probability of complications during pregnancy, labor and post-labor periods as well as negative influence upon newborns state of health. On the basis of revealed regularities there was developed package of organizational and technologic, sanitary and hygienic, medico-social measures for reproductive sphere failures prevention in women engaged in weaven production. Key words: reproductive health, weaven production, noise and vibration combined interaction. PAGE 1 PAGE 1 %

Похожие записи