.

Профілактика несприятливої дії шуму і вібрації на репродуктивну функцію жінок у ткацькому виробництві (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 2977
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МОСКАЛЕНКО ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ

УДК 613. 644: 618. 179: 677.024: 628.5

Профілактика несприятливої дії шуму і вібрації на репродуктивну функцію
жінок у ткацькому виробництві

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О.
Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник :

доктор медичних наук, професор

Яворовський Олександр Петрович,

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри гігієни праці

та професійних захворювань

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Бардов
Василь Гаврилович, Національний медичний університет імені О.О.
Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики гігієни та
радіаційної гігієни;

доктор медичних наук, професор Сайдакова Наталія Олександрівна, Інститут
урології АМН України, завідувач відділу епідеміології та
організаційно-методичної роботи.

Провідна установа

Інститут медицини праці, лабораторія з вивчення та нормування фізичних
факторів виробничого середовища, АМН України, м.Київ

Захист відбудеться “ 8 ” червня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному
університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м.
Київ–57, пр. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2,

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м.
Київ–57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “ 3 ” травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Войцеховський В.Г. ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні жінки становлять половину працівників,
зайнятих у виробництві, а в деяких галузях народного господарства,
наприклад, у легкій промисловості, їх чисельність досягає 82%.

Сучасна легка промисловість України включає 25 підгалузей та близько 500
виробничих підприємств, на яких працює понад 300 тис. людей. В легкій
промисловості України слід виділити такі основні підгалузі, як
текстильну (до неї входить – бавовнянопаперова, вовняна, шовкова,
льняна, трикотажна та ін.); шкіряно – взуттєву; швейну; хутрову та
галантерейну [Н.Е. Витка, 2003]. За даними МОЗ, протягом 2002 року
державний санітарно–епідеміологічний нагляд здійснювався на 334 об’єктах
легкої промисловості, що знаходились у державній власності, де було
зайнято 148854 особи, у тому числі 111579 жінок. Тоді як у 2000 році на
414 об’єктах легкої промисловості працювало 211423 робітники, у тому
числі 155232 – жінки [Г.В. Герасименко, 2003].

Активне залучення жінок до трудової діяльності в зазначеній галузі
ставить проблему наукової організації жіночої праці з урахуванням
анатомо-фізіологічних особливостей жіночого організму. Разом з тим не
завжди вдається створити для працюючих жінок оптимальні умови праці. На
ряді виробництв, особливо в ткацькому, де широко використовується праця
жінок, звичайно має місце вплив несприятливих чинників виробничого
середовища і трудового процесу. Виникає потреба у створенні таких умов
праці, за яких робітниця могла б без шкоди для свого здоров’я та
здоров’я нащадків успішно поєднувати професійну працю з материнством.

Згідно з даними статистичної звітності МОЗ України протягом 2001 – 2005
років у сучасному виробництві заходи щодо забезпечення нормативів
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища систематично не
виконувались, тому умови праці в цілому лише погіршувались. За даними
інформаційних джерел МОЗ України, в 2002 році у порівнянні з 2001 роком
відбулось погіршення санітарно-гігієнічної ситуації на об’єктах легкої
промисловості. Так, кількість об’єктів легкої промисловості І групи
(сприятливі) зменшилась з 21,1% до 20,8%, а частка об’єктів ІІІ групи
(найнесприятливішої) зросла з 32,8% до 45,1 [Ю.І. Кундієв, 2005].

Професія жінок-операторів ткацького виробництва, незважаючи на високу
механізацію праці, не виключає ризику виникнення порушень
кістково-м’язового апарату з розвитком остеохондрозу, спондильозу;
порушень кровообігу органів грудної та черевної порожнин, нижніх
кінцівок; порушеннь репродуктивної функції, підвищення гінекологічної
захворюваності [В.В. Абрамов, 1992; В.В. Пастухов, 1999; Л.В. Ткаченко,
2000; П.И. Мельниченко, 2006]. Є підстави припустити, що виникнення
таких несприятливих змін в організмі жінок-операторів ткацького
виробництва спричинено дією шкідливих виробничих чинників, в першу чергу
інтенсивного виробничого шуму та загальної вібрації [Н.С. Козак, 1996;
О.В. Кравченко, 1995; С.Ю. Мельников, Ю.Д. Мельников, 2000]. Тим більше,
що у сучасному ткацькому виробництві спостерігається тенденція до
зростання генерованих рівнів цих чинників [C. Brezinka et al., 1997].

Проблема впливу шуму та вібрації на організм працюючих тривалий час
досить широко обговорювалась у науковій літературі. Але даних щодо
гігієнічної оцінки шуму та вібрації, впливу котрих зазнають жінки у
сучасному ткацькому виробництві, недостатньо, оскільки найбільш відомі
публікації з цього питання відносяться до 90-х років минулого століття
[Ю.І. Кундієв, 1993]. Також статистично не досліджувались
причинно-наслідкові зв’язки між умовами праці та станом здоров’я у жінок
операторських професій, зокрема тих, що зазнають комбінованої дії шуму
та вібрації або переважно шуму, внаслідок чого не розроблялись і не
запроваджувались відповідні науково обґрунтовані профілактичні заходи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом комплексної наукової теми “Санітарно-гігієнічна
характеристика умов праці робітників основних професій” (№ державної
реєстрації 0198U007358), яка виконується на кафедрі гігієни праці та
професійних захворювань Національного медичного університету імені О.О.
Богомольця МОЗ України (м. Київ).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягала в науковому
обґрунтуванні гігієнічних та медико-профілактичних заходів зі зниження
несприятливої дії шуму та вібрації на стан репродуктивної функції жінок
різних вікових груп, зайнятих у сучасному ткацькому виробництві.

Для реалізації цієї мети були поставлені наступні задачі:

Дати гігієнічну оцінку умовам праці жінок-операторів ткацького
виробництва, зайнятих на “Суконній фабриці” концерну “Чексил”, м.
Чернігів та Дарницькому шовковому комбінаті, м. Київ.

Вивчити стан репродуктивного здоров’я жінок-операторів ткацького
виробництва, які працюють в умовах впливу на організм шуму та вібрації,
а також жінок-мотальниць, що працюють у підготовчому цеху в умовах
впливу на організм лише шуму.

Дослідити кореляційну залежність між станом здоров’я жінок, зайнятих у
ткацькому виробництві, та гігієнічними умовами їх праці.

Провести порівняльний клініко – статистичний аналіз перебігу вагітності,
пологів та післяпологового періоду у жінок операторських професій
Дарницького шовкового комбінату, “Суконної фабрики” концерну “Чексил” та
жінок контрольної групи.

На підставі проведених досліджень визначити частоту, структуру, основні
причини порушення репродуктивної функції та особливості перебігу
вагітності, пологів, післяпологового періоду, а також стану здоров’я
новонароджених у жінок, які зазнавали впливу на організм шуму та
вібрації на обстежених підприємствах.

Науково обгрунтувати комплекс санітарно–гігієнічних рекомендацій з
оздоровлення умов праці жінок у ткацькому виробництві.

Об’єкт дослідження – вплив шумо-вібраційного комплексу на репродуктивну
систему жінок, що працюють у ткацькому виробництві.

Предмет дослідження – санітарно-гігієнічні умови праці та стан
репродуктивного здоров’я жінок-операторів ткацького виробництва,
зайнятих на “Суконній фабриці” концерну “Чексил” м.Чернігова та
Дарницькому шовковому комбінаті м.Києва, робітниць підготовчих цехів, а
також жінок, які займаються адміністративною діяльністю.

Методи дослідження: поглибленого санітарного обстеження, фізичні,
клінічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше здійснено комплексну
оцінку умов праці та досліджено особливості комбінованого впливу шуму та
вібрації на стан здоров’я (в тому числі репродуктивного) жінок, зайнятих
у сучасному ткацькому виробництві; доведено, що серед усіх факторів
виробничого середовища шум та вібрація мають домінуючий вплив на
репродуктивну функцію жінок; встановлені закономірності порушень
здоров’я в залежності від рівнів шумового та вібраційного навантаження
за умов ізольованої та комбінованої дії цих чинників. На цій основі
науково обгрунтувано профілактичні заходи з мінімізації шкідливого
впливу шумо-вібраційного комплексу на здоров’я жінок, що працюють у
ткацькому виробництві.

Практичне значення одержаних результатів. Обгрунтовані рекомендації щодо
перегляду існуючих державних санітарних норм виробничої вібрації у
вигляді введення коригованого рівня вібрації з урахуванням її дії в усіх
трьох осях координат, які направлені в Комітет з питань гігієнічного
регламентування МОЗ України.

Науково обгрунтовані критерії застосування гормональної кольпоцитології
як раннього діагностичного тесту порушень репродуктивного здоров’я
робітниць ткацького виробництва, що виникли під впливом віброшумового
чинника.

Розроблені та впроваджені у практичну роботу санітарно-гігієничних
станцій рекомендації (у вигляді інформаційних листів), щодо проведення
попереднього та періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на
роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, та покращення умов
праці робітниць, зайнятих у ткацькому виробництві.

Особистий внесок здобувача. У процесі роботи автором самостійно
проведено пошук та аналіз наукової літератури щодо умов праці та стану
здоров’я працівників ткацького виробництва. Самостійно виконано 80%
гігієнічних досліджень, самостійно проведено багатофакторне анкетування,
аналіз захворюванності з тимчасовою втратою працездатності за листками
непрацездатності за 3 роки (2002-2004 рр). Клінічний огляд,
інструментальні та лабораторні дослідження проведено спільно з
працівниками кафедри акушерства та гінекології № 3 Національного
медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України.
Клініко-санітарно-статистичний аналіз отриманих даних виконано спільно з
працівниками кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України.
Аналіз одержаних результатів, формулювання висновків автором також
здійснено самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
обговорені на засіданнях кафедри гігієни праці та професійних
захворювань Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
МОЗ України (2002-2005 рр); представлені у вигляді доповідей на 56-ій
(2001 р), 57-ій (2002 р), 58-ій (2003 р) конференціях студентів та
молодих вчених Національного медичного університету імені О.О.
Богомольця МОЗ України; на конференції молодих вчених, що була
присвячена 74-й річниці заснування Інституту медицини праці АМН України
(2002 р), де отримана Почесна грамота за 3 місце; на V конференції
молодих вчених гігієністів, токсикологів, хіміків “Сучасні проблеми
гігієни, токсикології та аналітичної хімії” (Київ, 2003). Робота
“Розробка нових технологій ранньої діагностики та профілактики порушень
репродуктивної функції жінок на підприємствах у сучасній легкій
промисловості” є переможцем конкурсу наукових проектів “Інтелект молодих
– на службу столиці” (Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, у
тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК
України, 5 тез у матеріалах наукових та науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 168
сторінок машинописного тексту. Дисертація складається зі вступу,
аналітичного огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, 3
розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих
результатів, практичних рекомендацій і висновків. Список використаних
літературних джерел містить 247 джерел, з них 38 – зарубіжних авторів.
Роботу ілюстровано 30 таблицями та 17 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Умови праці операторів ткацьких
виробництв вивчали з урахуванням особливостей технологічних процесів і
виробничого обладнання за показниками основних виробничих факторів:
вібрації, шуму, мікроклімату, вмісту пилу у повітрі, освітлення робочих
місць, важкості та напруженості праці. Результати оцінювали за ДСН
3.3.6.037–99, ДСН 3.3.6.042–99, ГОСТ 12.3.018–79, ГОСТ 12.3.002 –75,
ГОСТ 12.1.005-88, CНиП II–4-79, ГН 3.3.5–3.3.8;6.6.1– 083-2001 р.

Оцінку стану здоров’я жінок-працівниць проводили за результатами
анкетування, комплексного гінекологічного обстеження згідно з
розробленою нами програмою, на підставі аналізу листків непрацездатності
та даних періодичних медичних оглядів з урахуванням вимог наказів МОЗ
України № 45 від 31.03.94 року та № 280 від 23.07.2002.

Лабораторні методи використовували для диференціальної діагностики
розладів репродуктиної функції у обстежених жінок. Застосовували
ультразвукове обстеження (проводилось в режимі реального часу за
принципом “сірої шкали” лінійним трансабдомінальним датчиком на
установці Аloka-SSD 256, Японія), а також проводили кольпоцитоскопічне і
бактеріоскопічне дослідження згідно з наказом МОЗ СРСР № 936 від
12.07.1985 р.

Статистична обробка отриманих даних базувалась на методиці комплексної
оцінки показників Полякова-Малинського, основою якої є визначення
індивідуальної оцінки для кожного з показників відносно їх середнього
рівня в досліджуваній групі (в кількісному та якісному вигляді).
Фактична оцінка показників має вигляд їх відносного рівня, вираженого у
відсотках (%) відносно середнього рівня, прийнятого за 50%. Розрахунок
диференційованих прогностичних коефіцієнтів формування несприятливого
рівня репродуктивного здоров’я досліджуваного контингенту базувався на
використанні основних алгоритмів імовірністного аналізу Байєса.
Обчислювання проводили з використанням програм “Statistica for Windows.
Release 4.3” та електронних таблиць Excel 7.0 (С.Н. Лапач и др., 2000).

Об’єктом спостереження були 210 жінок, які працюють у ткацькому
виробництві. В залежності від характеру дії виробничо-професійних
факторів робітниці були розподілені на декілька груп. І група – основна
– налічувала 120 жінок-робітниць ткацького виробництва. З них: 40
жінок-операторів ткацького виробництва Дарницького шовкового комбінату
м. Києва; 29 жінок-операторів ткацького виробництва, зайнятих на ТОВ
“Cуконна фабрика” концерну “Чексил” м. Чернігова; 51 робітниця
крутильно-мотального (підготовчого) цеху (мотальниці) ТОВ “Cуконна
фабрика” концерну “Чексил” м. Чернігова. ІІ група – контрольна – це 90
жінок, які займались адміністративною діяльністю і не були пов’язані
безпосередньо з виробництвом. З урахуванням особливостей впливу
досліджуваних факторів, основна група була поділена на дві підгрупи: ІА
– жінки, що працюють в умовах комбінованої дії шуму та вібрації, та ІБ –
жінки, які зазнають дії лише шуму. Розподілення жінок на групи
проводилось з врахуванням принципу рандомізації.

Гігієнічна оцінка умов праці в ткацькому виробництві. Проведене нами
дослідження показало, що особливістю ткацького виробництва є
застосування високомеханізованих технологій з використанням
мікрочовникових сучасних станків типу СТБ-180 і “Зульцер” (Германія). В
ткацькому цеху Дарницького шовкового комбінату м. Києва знаходиться 80
станків типу СТБ-180, а в аналогічному цеху ТОВ “Суконна фабрика” м.
Чернігова – 120 станків (73 типу СТБ та 47 станків типу “Зульцер”).
Робітниці підготовчого цеху ткацького виробництва ТОВ “Суконна фабрика”
концерну “ЧЕКСИЛ” м. Чернігова обслуговують мотальні машини-автомати
типів АМК-150-1, (34 станки, з яких постійно працює 29).

Проведені дослідження умов праці свідчать, що основними шкідливими
виробничими чинниками, які можуть виступати факторами ризику для
здоров’я жінок–операторів ткацького виробництва, є шум та вібрація.

Рис. 1. Рівні звукового тиску на робочих місцях ткаль.

Проведені на ТОВ “Суконна фабрика” концерну “Чексил” м. Чернігова та
Дарницького шовкового комбінату м. Києва дослідження показали, що шум,
дії якого зазнають жінки-робітниці, за походженням є структурним, за
спектром – широкосмуговим, за часовою характеристикою – постійним. На
робочих місцях ткаль еквівалентні рівні звуку коливались від 89 до
92 дБА. Максимальне значення 92 дБ було встановлено на частоті 500 Гц
(при допустимому рівні 78 дБ), що перевищує норматив на 14 дБ (рис. 1).
Ця різниця може бути пояснена перевищеними термінами експлуатації та
несвоєчасними профілактичними ремонтами станків. Найбільше перевищення
рівнів звукового тиску зафіксовано в середньо- та високочастотних
діапазонах спектру (500–8000 Гц). Зареєстрований середній рівень шуму на
10 дБА перевищує гранично допустимий рівень (80 дБА).

У підготовчому цеху також має місце перевищення гігієнічних норм шуму.
Звуковий тиск перевищував допустимий згідно з ДСН 3.3.6.037–99 у всьому
діапазоні середньогеометричних частот спектру, починаючи з 125 Гц. Так,
на частоті 125 Гц, перевищення становило 1 дБ, на частоті 250 Гц – 3 дБ,
на частоті 500 Гц – 11 дБ, на частотах 1000, 2000 і 4000 Гц – 6 дБ. На
частоті 8000 Гц перевищення гігієнічних нормативів не спостерігали (рис.
2).

Рівні шуму відповідають класу 3.2 “шкідливі” за “Гігієнічною
класифікацією праці” від 2001 року.

Рис. 2. Рівні звукового тиску за октавами в підготовчому цеху.

Ткацькі станки генерують також загальну технологічну вібрацію. Рівні її
(за віброприскоренням) по осі “Z” більш значущі ніж по осях “Х” та “Y” і
за коригованим рівнем перевищують допустимі величини на 2-5 дБ (табл.
1). Слід відмітити, що в підготовчих цехах при наявності всіх інших
несприятливих факторів загальна вібрація або відсутня, або малозначуща.

Таблиця 1

Гігієнічна характеристика загальної технологічної вібрації на робочих
місцях жінок-операторів ткацького виробництва

n Вісь Рівні віброприскорення (дБ)

за середньогеометричними октавами (Гц)

Коригований рівень,

дБ

2 4 8 16 31,5 63

M(m 18 X 22,7(

0,54 26,0(

0,48 28,3(

0,71 31,4(

0,25 39,0(

0,12 48,3(

0,68 33,9(0,1

M(m 18 Y 24,7(

0,09 26,3(

0,58 28,0(

0,34 30,0(

0,8 43,0(

0,48 54,7(

0,55 41,2(0,16

M(m 18 Z 26,3(

0,18 28,7(

0,54 30,3(

0,32 47,7(

0,77 60,4(

0,72 66,3(

0,18 52,1(0,11

Норма-

тив

53 50 50 56 62 68 50

Умови праці за рівнями вібраціі відповідають класу 3.1 за “Гігієнічною
класифікацією праці”.

Важливим виробничим фактором є освітленість робочих поверхонь. Характер
зорової роботи, виконуваної ткалями, належить до категорії високої
точності. Освітленість на робочих місцях ткаль “Суконна фабрика”
концерну “Чексил” м. Чернігова при комбінованому освітленні коливалась
від 700 до 930 лк, що нижче гігієнічного нормативу, встановленого на
рівні 1000 лк. На Дарницькому шовковому комбінаті величина природного
освітлення нижча допустимої межі для розряду роботи ІІІ “б”. Причинами
недостатнього освітлення виявились низький відсоток загального
освітлення в системі комбінованого, а також прострочені терміни заміни
перегорілих газорозрядних ламп. Умови праці за освітленістю на робочих
місцях ткаль обох підприємств відповідають класу 3.2 “шкідливі” за
“Гігієнічною класифікацією праці” від 2001 року.

Визначені нами на обстежених промислових підприємствах параметри
мікроклімату знаходились в межах допустимих величин.

Концентрації пилу на робочих місцях не перевищували ГДК.

Умови праці за показниками важкості трудового процесу відповідають класу
3.2 “шкідливі” за критеріями “Гігієнічної класифікації праці”, особливо
за рахунок високого навантаження на м’язи ніг та тулуба при переміщеннях
та кількості нахилів за робочу зміну.

Напруженість праці також перевищувала допустимі критерії “Гігієнічної
класифікації праці” та відповідає класу 3.2-3.1 “шкідливі”.

Поглиблене медичне обстеження стану здоров’я робітниць, зайнятих у
ткацькому виробництві. При оцінці основних соціо-демографічних
показників у обстежених встановлено, що жінки, умови праці та стан
здоров’я яких вивчались, були мешканками міст Києва та Чернігова,
районів Київської області. Мешканців міст Києва та Чернігова серед
обстежених було 151 (71,9%), мешканців області – 59 (28,1%).
Матеріально-побутові умови, за результатами опитування, у всіх
обстежених жінок були задовільні.

Результати проведеного анкетного опитування показали, що при самооцінці
стану здоров’я 19,1% працівниць ткацького виробництва вважають себе
практично здоровими; 80,9% – відмічають його порушення з різних причин.
Так, 20,6% жінок відмічають часті простудні захворювання; 32,3% –
скаржаться на порушення з боку нервової системи; 25% – на порушення
репродуктивної функції; 22,1% – на наявність різних хронічних
захворювань.

За результатом проведеного нами медичного огляду встановлена пряма
кореляційна залежність між стажем роботи та захворюваністю на хвороби
серцево–судинної системи (коефіціент кореляції r =0,59), функціональні
порушення вегетативної нервової системи (r =0,58), порушенням
репродуктивної функції (r =0,51) та захворюваннями хребта (r =0,51).
Найбільш значимі величини r =0,59 відмічені у працівниць зі стажем
роботи від 5 до 10 років.

При дослідженні статевої функції працівниць основної групи нами
встановлено, що серед обстежених 142 жінки (67,6%) перебували у шлюбі, з
них 16 (7,6%) – у повторному шлюбі, у 38 (18,0%) – шлюб не був
зареєстрований; статевим життям жили усі 210 (100%) жінки, серед них 23
(10,9%) – нерегулярно. Протизаплідні засоби жінки цієї групи не
використовували. 7 жінок (3,3%) – мали випадкові статеві відносини.

При вивченні акушерсько-гінекологічного анамнезу у пацієнток 1 та 2
групи відмічено, що аборти мали місце у 74 жінок, з них – у 22 –
мимовільні. Мимовільні аборти мали місце у 17 (14,1%) жінок – робітниць
ткацького виробництва. З них: в ранні строки вагітності (до 12 тижнів)
аборти спостерігались – у 14 (11,7%) й у 3 (2,5%) – відбувся пізній
самовільний аборт (до 28 тижнів). В той же час у жінок контрольної групи
мимовільні аборти в строк до 12 тижнів були у 5 (5,5%); аборти у пізні
строки не відзначались (табл. 2).

Таблиця 2

Акушерсько-гінекологічний анамнез у обстежених жінок, що працюють у
ткацьких цехах на підприємствах м. Києва та м. Чернігова

Акушерсько-гінекологічний анамнез Кількість випадків

Основна група (n=120) Контрольна група (n=90)

абс. % абс. %

І.Пологи: 82 68,3 61 67,8

фізіологічні 71 59,2 58 64,4

патологічні

(кесарський розтин) 11 9,2** 3 3,3

ІІ. Аборти всього:

позалікарняні

мимовільні

штучні 36 30 38 42,2

5

17

14 4,1

14,1*

11,7 7

5

26 7,7

5,5

28,8

ІІІ.Ектопічна вагітність 3 2,5 2 2,2

ІV.Кіста яєчника 2 1,6 1 1,1

V.Хронічний аднексит 47 39,1** 15 16,7

VІ.Ерозія шийки матки (згідно з даними гінекологічного огляду)

всього:

діатермокоагуляція

медикаментозне лікування

кріодеструкція

17

10

3

4

14,1

8,33

2,5

3,3

16

11

2

3

17,7

12,2

2,2

3,3

VІІ.Первинне безпліддя 5 4,1 2 2,2

VІІІ.Вторинне безпліддя 9 7,5** 1 0,8

П р и м і т к и:

*- P 8x?D \ l e ( X x? H ? A ae e „ dh^„ dh O?PhSpZ"bAEcVgXg„goooaUUEE1/21/2¬EEEE?“ & & ? I O a a ???0????? ???F?????? ???r??????$? ???r???????? $ ???r??????$? ???r??????$? ???r??????$? ???r??????$? ???r???????? ???r???????? они, в свою чергу, виникали внаслідок ускладненого перебігу вагітності. Виникненню ускладнень сприяли гінекологічна захворюваність жінок та умови, в яких виношувалась вагітність, в тому числі виробничі умови, насамперед дія на організм жінки віброшумового фактора. Таким чином, жінок, які мають контакт з вібраційним та шумовим факторами в умовах виробництва, є підстави відносити до групи ризику щодо розвитку акушерських ускладнень (табл. 3). Таблиця 3 Частота ускладнень вагітності у обстежених жінок (у % до кількості пологів), що працюють у ткацьких та підготовчому цехах ткацьких підприємств м. Києва та м.Чернігова Ускладнення вагітності Кількість випадків Група ІА Група І Б Контроль Абс. % Абс. % Абс. % Ранні гестози 3 6,6 4 10,8 2 3,2 Пізні гестози 9 20 6 16,2 7 11,4 Недоношування вагітності 15 33,3* 6 16,2 6 9,8 Анемія вагітних 15 33,3* 14 37,8* 8 13,1 Кольпіти 2 4,4 5 13,5 3 4,9 Всього випадків 44 97,7* 35 94,5* 26 42,6 Всього пологів 45 100 37 100 61 100 П р и м і т к а. *- P

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020