ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

НІКОЛАЄВА Ганна Володимирівна

УДК 616-084+616-002.4:616-053.6

Профілактика карієсу зубів у дівчат із порушенням статевого розвитку

14.01.22 – стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі “Інститут стоматології Академії
медичних наук України”, м. Одеса.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Дєньга Оксана Василівна,

Державна установа “Інститут стоматології АМН України”, м.
Одеса,

завідувач відділенням стоматології дитячого віку

Офіційні опоненти:

— доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина
Тетяна Петрівна, Державна установа “Інститут стоматології АМН України”,
м. Одеса, завідувач лабораторії гігієни порожнини рота;

доктор медичних наук, професор Чижевський Іван Володимирович,
Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України,
завідувач кафедри стоматології дитячого віку

Захист відбудеться “11” лютого 2008 р. о 15.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі “Інститут
стоматології АМН України” за адресою: 65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи
“Інститут стоматології АМН України” (65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий “10” січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У ряді робіт (Ушакова Г.А. с соавт., 1999; Захарова
Л.В. с соавт., 2002; Зелинский А.А., Воскресенская Е.О., 2003),
присвячених вивченню впливу несприятливих екологічних факторів на
імунологічний і гормональний статус дітей, відзначається «трофологічний
синдром», що характеризується дисгармонічним фізичним розвитком, різким
зниженням функціональних резервів організму, затримкою статевого
розвитку, зростанням важких форм порушень менструальної функції,
зниженням імунітету, зростанням соматичної і стоматологічної патології.
В екологічно несприятливих районах це, як правило, є наслідком
гонадотоксичної дії ксенобіотиків. Серед екотоксикантів для багатьох
регіонів України особливе значення мають поліхлорвінілові біфенілы,
зокрема, пестицид ДДТ і діоксини, залишкові кількості яких нерідко
виявляються в питній воді й харчових продуктах. Як показано в роботі
Воскресенської О.О. (2001), ці речовини є лігандами ядерних рецепторів
естрогенів або інгібіторами метаболізму стероідних гормонів. Вплив
чужерідних речовин у період статевого розвитку підлітків визначає
порушення їхніх репродуктивних функцій.

У роботах Удовицької О.В. (1978), Muhler J.C., Shafer W. (1955)
відзначене зниження захворюваності карієсом зубів при введенні
естрогенів. Також відомі дослідження, що відзначають активне ураження
карієсом зубів як при підвищенні, так і при зниженні функції полових
залоз (Rebel Н.Н., 1957; Gratkovsky Н., 1958; Grindefjord M. et al.,
1996).

Залежність ураження зубів карієсом від естрогенної насиченості жіночого
організму зв’язували з порушенням мінералізації зубів внаслідок
ендокринних порушень (Беляков Ю.А., 1983; Удовицкая Е.В, 1975; Mombelli
et al., 1989; Sooriyamoorthy M., Gaver D.B., 1989; Nakagava S. et al.,
1994). У роботах Sutro C.I. (1960), Alvares J.O., Navia J.M. (1989)
встановлено, що естрогени сприяють підвищенню мінералізації зубів. У
роботах Schaffer I. (1957), Боярської О.Я. із співавт. (1993)
простежується тісний функціональний взаємозв’язок інкреторної функції
слинних залоз із статевими. Rebel H.H. (1957) та Беляков Ю.А. (1983)
встановили, що видалення статевих залоз сприяє розвитку карієсу зубів,
пригнічує функцію grandula parotіs, знижує ферментативну активність
слини, а терапія статевими гормонами нормалізує ситуацію. В той же час
Raczew Z., Roricka A. (1966); Bethman W. (1961); Косневич М.Я., Молодих
М.М. (1983) вважають, що естрогени зменшують резистентність до карієсу
внаслідок зниження активності продукції паротина.

Суперечливість наведених у літературі даних обумовила необхідність
вивчення поширеності й структури ураження зубів карієсом у дівчат із
затримкою статевого розвитку, пов’язаної з антропогенним забрудненням
території проживання, а також розробки методів корекції порушених
процесів і профілактики даної патології.

Корекція виявлених порушень повинна, на наш погляд, містити в собі не
тільки обробку питної води і харчових продуктів, але і застосування
адаптогенів та фітоестрогенів, які багаті на природні регулятори
ендокринної системи. До таких регуляторів відноситься «ЕКСО», що містить
ізофлавони сої, які за даними Воскресенської О.О. (2000), Левицького
А.П. та ін. (2000) здатні компенсувати недостатність ендогенних
естрогенів, зменшувати наслідки хронічного інгібування ароматази і
корегувати порушення статевого дозрівання у дівчат. У роботі Левицького
А.П. із співавт. (2000), в експерименті був показаний
карієспрофілактичний та пародонтопротекторний ефекти ЕКСО. Постійне
надходження фітоестрогенів у складі харчових рослинних продуктів
забезпечує у цілому стабільність нервової й гуморальної регуляції
гомеостазу.

Тому вивчення впливу ізофлавонів на карієсрезистентність при порушеннях
статевого розвитку у дітей є актуальним завданням стоматології дитячого
віку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до планів 2 науково-дослідних робіт Інституту
стоматології АМН України:

— «Епідеміологія природженої та надбаної стоматологічної патології серед
населення України, визначення регіональних тенденцій розвитку
захворюваності та шляхів її профілактики» (Шифр УН 30.01.0030.95, № ДР
0196U001805, Інв. № 0201U001395);

— «Удосконалити лікування та профілактику рецидивів захворювань тканин
пародонту та карієсу зубів в осіб із зниженою неспецифічною
резистентністю» (Шифр АМН 055.04, № ДР 0104U000866).

Здобувач була співвиконавцем окремих фрагментів зазначених тем.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є підвищення ефективності
лікування й профілактики карієсу зубів у дівчат із затримкою статевого
розвитку.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Визначити поширеність і інтенсивність карієсу зубів і стан гігієни
порожнини рота у дівчат в районах з різним рівнем забруднення
екотоксикантами (пестицидами), що викликають затримку їх статевого
розвитку.

2. Вивчити в експерименті ефекти ЕКСО у самок і самців щурів в період
статевого розвитку.

3. Вивчити в клініці вплив ЕКСО на стоматологічний статус у дівчат із
затримкою статевого розвитку.

4. Вивчити у динаміці біохімічні, біофізичні та оптичні показники
ротової рідини, твердих тканин зубів, тканин пародонту, зарядовий стан
клітин букального епітелію (КБЕ) у дівчат з затримкою статевого розвитку
при застосуванні ЕКСО.

5. Розробити методики і практичні рекомендації по профілактиці карієсу
зубів у дівчат із затримкою статевого розвитку.

Об’єкт дослідження – карієс зубів у дітей з порушеннями статевого
розвитку, ізофлавоноїди сої, ротова рідина, експериментальні тварини..

Предмет дослідження – лікування та профілактика карієсу зубів у дівчат з
затримкою статевого розвитку з використанням фітоестрогенів.

Методи дослідження: епідеміологічні – для вивчення поширеності та
інтенсивності карієсу зубів у регіоні з високим пестицидним
навантаженням, яке викликає порушення статевого розвитку дітей;
експериментальні на тваринах – для вивчення механізмів дії ізофлавонів
сої в період їх статевого розвитку; клінічні – для вивчення дії
препарату «ЕКСО» на стоматологічний статус дівчат при порушенні
статевого розвитку; клініко-лабораторні – для кількісної оцінки
безпосередньої й віддаленої дії препарату «ЕКСО» на біохімічні,
біофізичні, оптичні показники ротової рідини, твердих тканин зубів,
тканин пародонту, зарядовий стан КБЕ у дівчат з затримкою статевого
розвитку.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в клініці дитячої
стоматології у дівчат із затримкою статевого розвитку патогенетично
обґрунтована й показана можливість ефективної комплексної профілактики
та лікування карієсу зубів з використанням фітоестрогенних препаратів
типу «ЕКСО». При цьому приріст карієсу за 2 роки спостережень знизився в
4,2 рази, істотно зменшилась інтенсивність ураження тканин пародонту.

Вперше встановлено зв’язок між поширеністю карієсу зубів у дітей та
забрудненням пестицидами території проживання, яке викликає патологію
статевого розвитку.

Вперше в експерименті на щурах у період їхнього статевого розвитку
встановлено, що дози фітоестрогена ЕКСО 150 мг/кг і 300 мг/кг гальмують
розвиток каріозного процесу й не викликають гіпертрофії у репродуктивних
органах. При експериментальній гіпоестрогенії зазначені дози ЕКСО
заповнюють дефіцит ендогенних естрогенів, попереджують порушення
мінерального обміну й гальмують розвиток карієсу.

Вперше клініко-лабораторними методами показано, що застосування
ізофлавонів при порушеннях статевого розвитку у дівчат дозволяє
ефективно нормалізувати біохімічні показники ротової рідини, ступінь
мінералізації твердих тканин зубів, рівень функціональних реакцій в
порожнині рота, пов’язаних із стабільністю рН ротової рідини,
кровообігом у мікрокапілярному руслі слизової оболонки ясен, зарядовим
станом КБЕ, станом пульпи зубів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено й апробовано в
клініці дитячої стоматології схему лікування й профілактики карієсу
зубів у дівчат з порушеннями статевого розвитку з використанням
ізофлавонів рослинного походження, що дозволяє істотно знизити
поширеність і інтенсивність карієсу зубів, гінгівіту, поліпшити
стоматологічний статус.

Запропонована методика впроваджена в клінічну практику у відділенні
стоматології дитячого віку ДУ “Інститут стоматології АМН України”, в
Одеському обласному центрі стоматології дитячого віку й ортодонтії.
Матеріали дисертації включені в навчальний процес Одеського державного
медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором разом з науковим керівником
розроблено план досліджень, визначені мета й завдання роботи, написані
статті. Автором самостійно обрані методи дослідження й написана
дисертаційна робота. Епідеміологічні, експериментальні, клінічні та
лабораторні дослідження виконані автором разом зі співробітниками
відділення стоматології дитячого віку та лабораторії біохімії ДУ
“Інститут стоматології АМН України”*, а також з лікарем-гінекологом**.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені і
обговорені на міжнародній науково-практичній конференції «Епідеміологія
основних стоматологічних захворювань» (Івано-Франківськ, 2004); ІІ (ІХ)
з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2004); міжнародній
науково-практичній конференції «Актуальні питання дитячої стоматології й
ортодонтії» (Одесса, 2005); міжнародному форумі стоматологів
«Одесса-Дента» (Одесса, 2006); симпозіумі «Рослинні поліфеноли та
неспецифічна резистентність» (Одесса, 2006); міжнародній конференції
«Сучасні аспекти розвитку дитячої стоматології», присвяченій 85-річчю
УМСА та 30-річчю створення кафедри стоматології дитячого віку (Полтава,
2006).

Публікації. По матеріалам дисертації опубліковано 10 наукових праць, з
них 6 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1
патент України на корисну модель, 1 стаття та 2 тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 167 сторінках
принтерного тексту, ілюстрована 7 малюнками, 38 таблицями. Складається
зі вступу, огляду літератури, розділу об’єктів і методів дослідження, 3
розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих
результатів, висновків, практичних рекомендацій і списка використаних
джерел (240 джерел літератури, з них 180 вітчизняних і 60 закордонних
авторів).

* Науковий керівник лабораторії біохімії ( д.б.н., проф. Левицький А.П.,
зав. лаб. ( к.б.н., с.н.с. Макаренко О.А.

** Асистент кафедри акушерства та гінекології ОДМУ, к.мед.н.
Воскресенська О.О.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У роботі наведено огляд літератури по існуючим методам профілактики та
лікування основних стоматологічних захворювань у дітей з ендокринною
патологією, а також ролі ендокринної системи в адаптаційних процесах в
організмі дитини. Аналіз літературних даних дозволив зробити висновок
про необхідність патофізіологічно обґрунтованого підходу до профілактики
та лікування карієсу зубів у дітей з ендокринними порушеннями, що
враховує рівень неспецифічної резистентності й функціональних реакцій в
організмі дитини, у тому числі в порожнині рота.

Обґрунтування мети роботи засновано на зростанні останнім часом
порушень статевого розвитку дівчат і зростаючого впливу ксенобіотиків
навколишнього середовища на ендокринний статус, що є ендокринними
дізрупторами, що порушують гормональний гомеостаз. Крім того, у ряді
робіт було показано, що ізофлавони сої здатні успішно компенсувати
нестачу ендогенних естрогенів і коректувати порушення статевого розвитку
дівчат, а також, що існує певна кореляція карієсрезистентності зубів і
функціонального стану статевих залоз.

Ендокринні порушення в організмі дітей повинні приводити до порушення
багатьох функціональних реакцій, у тому числі реакцій, що визначають
стоматологічний статус дитини. Тому становило інтерес зв’язати у дівчат
карієсрезистентність із різним підвищеним вмістом генотоксикантів
(пестицидів) у районах Одеської області, що викликає порушення статевого
розвитку, та вивчити вплив фітоестрогенів на активність каріозного
процесу при даній патології.

Матеріали і методи дослідження. Епідеміологічні досліждення, у яких
оцінювався стоматологічний статус, були проведені в рамках розробки
регіональної програми профілактики стоматологічних захворювань у дітей у
двох районах Одеської області з різним пестицидним навантаженням та
однаковим вмістом фтору в питній воді (по 30 дівчат в кожній віковій
групі – 7, 12, 15 років).

Експериментальні дослідження були проведені для обґрунтування клінічного
застосування фітоестрогенів і уточнення механізмів їхньої дії при різних
дозах. Було використано в трьох серіях експериментів 316 самок і 70
самців щурів лінії Вістар середньою масою 52±7 г. В першій серії
експериментальних досліджень вивчали вплив різних доз фітоестрогенів на
розвиток карієсу зубів та стан репродуктивних органів у щурів. Тваринам
(70 самок та 70 самців 1,5 місяця) щодня вводили внутрішньошлунково у
вигляді суспензії фітоестроген «ЕКСО» в дозах 30, 75, 150, 300, 500 і
1000 мг/кг. Контрольні групи тварин одержували фізіологічний розчин. В
другій серії вивчались карієспрофілактичні, остеотропні та
естрогеноподібні ефекти соєвих ізофлавонів у самок щурів в період
статевого дозрівання (210 місячних самок). Двом дослідним групам вводили
внутришлунково дози ЕКСО 150 та 300 мг/кг, а контрольній – фізрозчин. На
3, 8, 14, 24, 34, 44 і 54 добу тварин умертвляли по 10 щурів з кожної
групи та збирали сироватку крові, виділяли матку, яєчники, стегнову
кістку й блоки щелеп з зубами. У сироватці крові досліджували активність
лужної фосфатази, вміст фосфору й кальцію (показники мінерального
обміну), визначали щільність кісток, відносну масу матки і яєчників,
підраховували інтенсивність ураження зубів карієсом. В третій (36
шестимісячних самок) – вивчалась протекторна дія соєвих ізофлавонів при
моделюванні гіпоестрогенії клотримазолом. Перша контрольна группа –
інтактні щури (n=12). Друга контрольна группа (n=12) – моделювання
гіпоестрогенії клотримазолом (0,1 мг/кг ваги, 5 разів на тиждень на
протязі двох місяців). Третя — дослідна группа (n=12) — на тлі
клотримазола щодня отримувала внутришлунково 300 мг/кг суспензії ЕКСО.

У клінічних і клініко-лабораторних дослідженнях брали участь 45 дівчат
віком 14-15 років із затримкою статевого розвитку й порушеннями
менструальної функції. 25 дівчат основної групи додатково до базової
терапії, що проводилася 2 рази на рік, одержували рослинний фітоестроген
ЕКСО (дозвіл Фармкомітету України, приказ № 8 від 26.09.2002 р.) по 2
табл. 0,5 г 3 рази на добу протягом 6 місяців. У групі порівняння
проводилася тільки базова терапія. Базова терапія включала професійну
гігієну й санацію порожнини рота (пломбування каріозних порожнин,
лікування гінгівіту з використанням антимікробних і протизапальних
засобів). Крім того, протягом 1 місяця в домашніх умовах проводилося
чищення зубів кальційвмісною зубною пастою «Новый жемчуг» 2 рази на день
і 1 раз на ніч аплікації цією пастою за допомогою індивідуальної
шини-капи. По закінченні курсу проводилась обробка зубів лаком Fluor
protector.

При огляді й відборі дівчат лікарем-гінекологом відзначалися
інфантильний і астенічний морфотип, статевий інфантилізм. Відставання
статевого розвитку становило 2,5 ± 0,5 роки, дані УЗД малого тазу
відзначали гіпоплазію внутрішніх статевих органів.

У клінічних дослідженнях фіксувалися ехографичні параметри матки,
антропометричні показники (довжина й маса тіла дівчат). Вивчався стан
твердих тканин зубів, стан тканин пародонту, стан гігієни порожнини рота
у вихідному стані, після 6-місячного курсу терапії, через 1 рік і через
2 роки. При цьому використовувалися індекси КПУз, КПУп, приросту
карієсу, пародонтальні індекси РМА, РМА%, кровоточивості, CPІTN, проба
Шиллера- Писарєва, гігієнічні індекси Грін-Вермільона і Турескі.

Біохімічні методи дослідження включали оцінку в ротовій рідині
активності лужної фосфатази (метод Бессея, Лоурі й Брока, 1946),
загальної протеолітичної активності (ЗПА) методом гідролізу казеїну,
активності каталази (Королюк М.А. с соавт., 1988), вмісту білка (метод
Лоурі, 1951), вмісту неорганічного фосфору та іонізованого кальцію
титрометричним методом,

Спектроколориметричними методами (Дєньга О.В. із співавт., 1997, 1999,
2001) оцінювали ступінь мінералізації емалі зубів, функціональний стан
мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен і ступінь запалення тканин
пародонту.

Біофізичними методами оцінювали довірчий інтервал коливань рН ротової
рідини (Деньга О.В. с соавт., 1994), її міцелярність (рідкокристалична
мезофаза) (Деньга О.В. с соавт., 1997), реакцію пульпи на кислотний
вплив на емаль зуба (Деньга О.В. с соавт., 1995), комплексний зарядовий
стан клітин букального епітелію (Деньга О.В. та ін., 1997).

Статистичними методами оброблені всі одержані результати для оцінки
похибок та достовірності їх відмінностей.

Результати досліджень та їх обговорення. Антропометричні й гормональні
обстеження дівчат-підлітків у районах Одеської області з підвищеним
рівнем надходження пестицидів, у першу чергу, ендокринних дизрупторів,
показало відставання їхнього фізичного розвитку, у сироватці крові більш
високий у порівнянні з нормою рівень гонадотропинів і більш низький
рівень естрадіолу, сумарних естрогенів і прегналіола. Крім того, в них
спостерігалося значне збільшення у крові тестостерону й 17-ОКС,
визначення в сечі 17-кетостероїдів, значну частку яких становлять
продукти обміну тестостерону (Воскресенская Е.О., 2001). При цьому в
організмі порушуються процеси мінералізації, мають місце зміни
стоматологічного статусу.

Для порівняльного епідеміологічного обстеження і дослідження впливу
пестицидного навантаження на стоматологічний статус дівчат було вибрано
2 райони Одеської області – Роздільнянський і Комінтерновський. Вибрані
були райони з однаковим, навмисно низьким рівнем фтору в питній воді
(0,32 мг/л), який може компенсувати негативну дію пестицидного
навантаження, і високим, але різним, пестицидним навантаженням
(Роздільнянський – 5,2 ± 0,2 кг/га і Комінтерновський – 3,8 ± 0,2
кг/га). Дані по пестицидному навантаженню і водопостачанню районів
отримані в СЕС Одеської області і станції захисту рослин. Для
забезпечення зіставлення груп дітей, що були обстежені в обох районах, у
вибірку були включені лише дівчата, які постійно проживали у цих районах
(всього 180 дівчат).

Результати проведених обстежень показали, що в Роздільнянському районі
поширеність карієсу зубів тимчасового прикусу у 7-річних дівчат
виявилася найвищою (96,5 %) і по градації ВООЗ була «суцільною», а у
12-річних і 15-річних дівчат в зубах постійного прикусу — «масовою».
Зменшення пестицидного навантаження в Комінтерновському районі на 27 %
привело до суттєвого поліпшення стоматологічного статусу дітей:
поширеність карієсу зубів у 7-річних дітей в тимчасовому прикусі
зменшилась на 17%, а в зубах постійного прикусу – в 5 разів, у 12-річних
дівчат – в 1,6 рази, а у 15-річних – в 1,4 рази (табл. 1).

Таблиця 1-

Ураження карієсом зубів у дітей двох районів Одеської области з різним
пестицидним навантаженням

Район Фтор у питній воді, мг/л Пестицидне навантаження, кг/га Вік

(років) Розповсюдженість, % Інтенсивність

% кпз, КПУз кпп, КПУп

Розділь-нянський

0,32 5,2 ( 0,2

7 96,55* 4,90 ± 0,37* 6,21 ± 0.48*

82,76 1,59 ± 0,11 1,76 ± 0.12

12 89,66 2,76 ± 0,19 3,10 ± 0.23

15 89,15 5,07 ± 0,32 6,66 ± 0.37

Комінтер-нівський

0,32 3,8 ( 0,2

7 80,00 3,30 ± 0,27 (p<0.001) 3,53 ± 0.27 (p<0.001) 16,67 0,33 ± 0.021 (p<0.001) 0,40 ± 0.03 (p<0.001) 12 56,67 1,03 ± 0.09 (p<0,001) 1,23 ± 0.10 (p<0.001) 15 64,29 2,43 ± 0.15 (p<0.001) 2,79 ± 0.19 (p<0.001) Примітка. *- тимчасовий прикус Аналогічно змінювалась із зміною пестицидного навантаження і інтенсивність карієсу зубів. В Комінтерновському районі, в порівнянні із Роздільнянським, інтенсивність карієсу знизилась по індексу кпз у 7-річних дітей в 1,48 рази, по індексу КПУз – в 4,8 рази, по індексу кпп – в 1,75 рази, а по індексу КПУп – в 4,4 рази. У 12-річних дівчат інтенсивність знизилась по індексу КПУз в 2,67 рази, по індексу КПУп – в 2,52 рази, а у 15-річних – відповідно в 2,08 і в 2,38 рази. Найбільш суттєві зміни показників у 12-річних дівчат можна пояснити максимальним напруженням у них адаптаційних процесів у період статевого розвитку (пубертатного) і максимальним впливом ендокринних дизрупторів (пестицидів) в цей період на стоматологічний статус. В експерименті показано, що дози фітоестрогена типу ЕКСО від 1000 мг/кг до 150 мг/кг знижували кількість каріозних уражень у самок і самців щурів відповідно в 2,3 і 1,6 разів. Причому застосування кожної з досліджених доз препарату протягом місяця не викликало гіпертрофічних змін у репродуктивних органах (сім’яниках, яєчниках і матці). Проведені дослідження показали, що застосування дози препарату 150 мг/кг і 300 мг/кг викликали на 24 добу збільшення щільності стегнової кістки самок щурів, що є показником ступеня мінералізації всього кістяка, відповідно на 37 % і 31 %, на 54 добу – на 63 % і 53 %. Причому, для дози 150 мг/кг ці зміни спостерігалися на 24 добу застосування препарату, а для дози 300 мг/кг – на 14 добу. У контрольній групі тварин цей показник збільшився на 24 добу на 1 % і на 54 добу – на 25 %. Доза препарату 300 мг/кг викликала зменшення кількості каріозних порожнин та їхньої глибини значно раніше, ніж доза 150 мг/кг (відповідно на 24-й і 44-й дні введення препарату). У роботі Воскресенської О.О. (2001) була показана протекторна дія ізофлавонів на репродуктивну систему самок щурів, порушену клотримазолом, що є інгібітором ароматази. Тому нами було проведено експериментальне дослідження впливу препарату "ЕКСО" на каріозний процес в умовах експериментальної гіпоестрогенії, викликаної клотримазолом. Отримані результати свідчать про те, що якщо в здорових щурів з нормально функціонуючою репродуктивною системою доза препарату "ЕКСО" 300 мг/кг не викликає естрогеноподібної дії, то при експериментальній гіпоестрогенії вона заповнює дефіцит ендогенних естрогенів, відновлюючи порушений естральний цикл, попереджаючи порушення мінерального обміну й гальмуючи розвиток карієсу зубів. При цьому клотримазол збільшив кількість каріозних зубів у щурів на 50 %, глибину ураження – на 5 %, а на тлі ЕКСО (300 мг/кг) кількість каріозних зубів збільшилася лише на 11 %, а глибина ураження зменшилася на 16 % у порівнянні із групою інтактних тварин. Дослідження основних показників мінерального обміну в сироватці крові щурів показали, що доза ЕКСО в 150 мг/кг сповільнює фізіологічне зниження сироваткової лужної фосфатази (ЛФ). При дозі 300 мг/кг вірогідно високі в порівнянні з контролем значення активності цього ферменту були відзначені вже на 14 добу експерименту (3,98±0,26 нкат/л і 3,07±0,31 нкат/л, p<0,05). Підвищення активності ЛФ у сироватці крові під впливом ЕКСО свідчить про остеотропну його дію, підвищення фізіологічної активності остеобластів кісткової тканини тварин, що одержували препарат, чим і пояснюється підвищення в них щільності стегнової кістки й гальмування розвитку каріозного процесу. Введення ЕКСО сприяє збереженню в сироватці крові концентрації неорганічних фосфатів і зниженню концентрації іонізованого кальцію. Вміст фосфору в крові контрольної групи тварин на 54 добу експерименту склав 1,42± 0,11 ммоль/л, а в групах тварин, що одержували ЕКСО, - 2,34±0,18 ммоль/л (p<0,05). Вміст кальцію у сироватці крові в контролі практично не змінився, а в експерименті зменшився на 15%, що можна пояснити інтенсифікацією процесів мінералізації в організмі. Таким чином, проведене на тваринах дослідження показало, що препарат "ЕКСО" у дозах 150 мг/кг і 300 мг/кг стимулює мінеральний обмін, викликає збільшення мінеральної щільності стегнової кістки, гальмує розвиток каріозного процесу й не робить гіпертрофічних змін у репродуктивних органах. У всіх відібраних для клінічних досліджень дівчат спостерігався генералізований катаральний гінгівіт і карієс зубів. Під затримкою статевого розвитку малося на увазі недорозвинення вторинних статевих ознак або відсутність менструацій в 15 років, а також стану, при яких менструальна функція не встановлювалася протягом 2-х років, або була одна менструація на тлі повільного розвитку статевих ознак. Позитивна динаміка антропометричних показників і даних УЗД свідчить про зростання у дівчат основної групи в результаті прийому ЕКСО сумарної забезпеченості організму естрогенними стероїдами й екзогенними ізофлавонами. У вихідному стані поширеність карієсу зубів у групі порівняння та основній становила в середньому 86 % при інтенсивності уражения 4,2 ± 0.20. При цьому превалювала локалізація каріозних порожнин на апроксимальних і жувальних поверхнях зубів, а максимальна частота ураження різних груп зубів була у молярах. Приріст карієсу по індексу КПУз вже через 6 місяців в основній групі дівчат був в 2,3 рази менше, ніж у групі порівняння, через 1 рік – в 2,9 рази, а через 2 роки спостережень – в 4,4 рази менше. Аналогічний приріст карієсу по індексу КПУп в основній групі й групі порівняння відрізнявся в 2,25 рази, в 3,33 рази й в 4,2 рази відповідно. ? A N \ ‚ oe ?????? ? A T e \ ‚ QASooooooaoooaoooooo***aooo* $a$ † © © ©4©6©oeoeoe%?kd ?? ?? ?? /eeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeeee/ ;ння – 1,05, тобто був майже в 3 рази більше. Ця ж тенденція спостерігалася й в індексі КПУп - 0,41 і 1,23 відповідно. Карієспрофілактична ефективність (КПЕ) за 2 роки спостережень склала 66,7 %. До лікування поширеність симптому кровоточивості ясен у дівчат основної групи склала 75 % при інтенсивності 1,67 ± 0,11 сегмента, поширеність індексу РМА – 83,3%, наявність зубного каменю – 33,3 % по групі при інтенсивності ураження 1,42 ± 0,11 сегмента. Показник проби Шиллера-Писарєва склав 1,23 ± 0,11, глибина пародонтальних кишень – 0,76 ± 0,05 мм. У групі порівняння зазначені індекси вірогідно не відрізнялися. За 6 місяців спостереження в основній групі поширеність індексу кровоточивості зменшилася до 16,7 % при інтенсивності 0,17 ± 0,011 сегмента, індексу РМА до 41,67 %, показник проби Ш-П зменшився на 15,4 %. Істотно в порівнянні з вихідним станом зменшився в основній групі дівчат і індекс роздратування. За 2 роки спостережень інтенсивність запалення ясен по індексу РМА в основній групі зменшилася в 3 рази, а в групі порівняння незначно збільшилася. Збільшився в групі порівняння і показник проби Шиллера-Писарєва. Показники рівня гігієни за 2 роки також значно покращилися в основній групі. Індекс Грін-Вермільона вже через 6 місяців зменшився в 2,23 рази, а індекс Турескі – в 3 рази. У той же час у групі порівняння за 2 роки індекс Г-В практично не змінився, а індекс Турескі зменшився на 29 %. Наведені результати свідчать про високу клінічну ефективність препарату "ЕКСО" при профілактиці карієсу зубів і лікуванні запальних процесів в тканинах пародонту у дівчат із затримкою статевого розвитку. Біохімічні дослідження ротової рідини дівчат з естрогенною недостатністю показали зменшення активності ЛФ (показник мінерального обміну) після першого курсу фітоестрогенної терапії з 7,7 ± 0,9 нкат/л до 2,8 ± 0,4 нкат/л (p<0,001). Через два роки спостережень цей показник становив 3,5± 0,4 нкат/л (p<0,001), що свідчить про зниження інтенсивності каріозного процесу й активності патогенної мікрофлори. Зі зміною активності ЛФ корелює й зміна в ротовій рідині вмісту неорганічних фосфатів, продуктів її дії. Концентрація фосфору в ротовій рідині в групі порівняння також зменшилася після базової терапії, але через 6 місяців відновлювалася до вихідного рівня. Вміст іонізованого кальцію в ротовій рідині дівчат основної групи після курсу ЕКСО збільшивя на 67 % (1,19±0,17 ммоль/л) і залишався на цьому рівні протягом двох років. У групі порівняння цей показник через 2 роки вірогідно не відрізнявся від вихідного. Аналіз зміни показників запалення показав, що курс ЕКСО знизив активність протеолітичного ферменту еластази, пов'язаного з наявністю патогенної мікрофлори, з 0,19 ± 0,03 мккат/л до 0,05 ± 0,01 мккат/л (p<0,001), а рівень білка – з 8,1 ± 0,9 г/л до 4,0 ± 0,6 г/л. (p<0,01) Через 2 роки активність еластази в ротовій рідині дівчат основної групи була на 60 %, а рівень білка – на 47 % стабільно нижче, ніж у вихідному стані, у той час, як у групі порівняння, ці показники вірогідно не змінювались. Показники активності антиоксидантного захисту й рівня перекисного окислення ліпідів також свідчать про високу ефективність препарату "ЕКСО", застосованого в якості фітоестрогенної терапії при порушенні темпів статевого розвитку. Знижена в порівнянні з нормою у вихідному стані активність ферменту каталази під дією препарату "ЕКСО" збільшується на 236 %, а в групі порівняння після базової терапії – на 76 %, причому в останньому випадку досить швидко повертається до початкового рівня. Поряд з ослабленням функціональної активності антиоксидантної системи в ротовій порожнині дівчат із множинним карієсом і затримкою статевого розвитку спостерігалася інтенсифікація перекисного окислення ліпідів, що характеризує збільшення вмісту малонового діальдегіду (МДА) у ротовій рідині. Вже після першого курсу терапії із застосуванням ЕКСО вміст МДА впав з 0,81 ± 0,09 ммоль/л до 0,39 ± 0,05 ммоль/л (p<0,001) і залишався на цьому рівні протягом двох років спостережень. У групі порівняння через 2 роки спостережень достовірних відмінностей від вихідного рівня не спостерігалося. Таким чином, можна зробити висновок, що фітоестроген ЕКСО при затримці статєвого розвитку у дівчат ефективно нормалізує як показники мінерального обміну, так і показники запалення в порожнині рота. Результати дослідження довірчого інтервалу коливань величини рН ротової рідини в окремих її пробах також свідчать про початкове зниження рівня функціональних реакцій в порожнині рота, що забезпечують гомеорезис. У вихідному стані усереднене по групі значення величини ДрН становило 0,25±0,01, що відповідало низькому рівню карієсрезистентності. Однак вже через 1 місяць курсу терапії фітоестрогенами середнє по основній групі значення величини коливань рН зменшилося на 27 %, через 3 місяці – більш ніж в 2,5 рази, а через 6 місяців – майже в 4 рази (p<0,001), наблизившись до норми, що відповідає високому рівню карієсрезистентності й адаптаційно-компенсаторних реакцій, що забезпечують стабільність рН ротової рідини. Ефективність мінералізуючої функції ротової рідини залежить не тільки від її складу, але й від її структури. Проведена по частотній залежності повного електричного опору (імпедансу) ротової рідини кількісна оцінка рідкокристаличної мезофази або міцелярної структури її показала, що у вихідному стані у дівчат основної групи й групи порівняння коефіцієнт дисперсії електричного імпедансу Кд = Zнч/Zвч (відношення імпедансу на низьких частотах електричного струму до імпедансу на високих частотах) становить величину 18-20, що відповідає низькому ступеню міцелярності слини, високій її електричній провідності й низькій мінералізуючій здатності. Через 6 місяців терапії з використанням ЕКСО усереднений по основній групі коефіцієнт дисперсії повного електричного опору ротової рідини склав 67,5, що свідчить про зростання її ємкісних властивостей і, отже, про зростання ступеня міцелярності, що забезпечує мінералізацію твердих тканин зубів. Таким чином, під дією ЕКСО у дівчат із затримкою статевого розвитку нормалізуються і функціональні реакції в організмі і порожнині рота, відповідальні за рідкокристаличну фазу слини. Зниженою при естрогенній недостатності у дівчат виявилася і захисна реакція пульпи зубів, що полягає в збільшенні електричного імпедансу Z структури емаль-дентин-слизова оболонка ясен при кислотному впливі на емаль зуба (ФКПАП). В обох групах дівчат у вихідному стані величини А=Z2/Z1 (відношення імпедансу після кислотного впливу на емаль до значення імпедансу до кислотного впливу) становила 1,07±0,1 і 1,28±0,11. Однак вже через 1 місяць застосування фітоестрогенної терапії величина А збільшилася на 60 %, через 3 місяці – в 2,25 рази, а через 6 місяців – в 3,1 рази. У групі порівняння величина А за 6 місяців зменшилася на 15 %. Таким чином, показано, що й знижену у дівчат із затримкою статевого розвитку ФКПАП можна підвищити за допомогою фітоестрогенної терапії. Спектроколориметрична оцінка ступеня мінералізації твердих тканин зубів і функціонального стану мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен у дівчат із затримкою статевого розвитку показала, що в результаті застосування фітотерапії естрогенами через 6 місяців градієнт по довжинах хвиль коефіцієнта відбиття світла (grad R) центральними різцями в середньому по основній групі зменшився в 2,15 рази, що свідчить про збільшення зниженої у вихідному стані концентрації гідроксиапатиту в них. При цьому показник білизни цих зубів збільшився в середньому на 32 %, а показник жовтизни зменшився на 28 %. У групі порівняння зміни зазначених параметрів виявилися недостовірними. Зменшення кровотоку у венозній (л = 380-540 нм) і артеріальній (л = 550-700 нм) частині мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен під дією жувального навантаження ("негативна гіперемія"), що спостерігалося у вихідному стані у дівчат основної групи і групи спостереження, свідчить про порушення реакцій, які повинні забезпечувати при цьому розширення мікросудин згідно метаболічної теорії. Через 6 місяців застосування біофлавоноідів сої практично у всіх дівчат основної групи під дією жувального навантаження відбувалася "позитивна гіперемія" мікросудин, що супроводжувалася тимчасовим збільшенням кровотоку в них, що відповідає фізіологічній нормі. При цьому зменшувалась бар'єрна проникливість слизової оболонки для розчину Ш-П і концентрація глікогену в ній. Таким чином, спектроколориметричними методами було показано, що застосування фітоестрогенної терапії у дівчат із затримкою статевого розвитку дозволяє нормалізувати функціональні реакції, пов'язані з мінералізацією твердих тканин зубів, і збільшити концентрацію гідроксиапатиту в них, функціональні реакції, що регулюють метаболізм у мікрокапілярному руслі, особливо при жувальному навантаженні, функціональні реакції, що забезпечують захисні бар'єрні властивості слизової оболонки ясен, знижуючи рівень запального процесу в ній. Комплексна оцінка зарядового стану клітин букального епітелію показала, що у дівчат із затримкою статевого розвитку спостерігався не тільки знижений відсоток електрофоретично рухливих ядер і плазмолемм КБЕ, але також амплітуд їхнього зміщення, і саме головне, знижене значення відносин амплітуд зміщення плазмолем та ядер, що відповідає дистресовому стану роботи клітин (28±0,5 % яд., 25±0,5 % пл., Ая = 1,6±0,1 мкм, Апл = 1,7±0,1мкм і Апл/Ая = 1,05±0,05). Через 6 місяців комплексної терапії з використанням ізофлавонів зазначені вище параметри КБЕ в основній групі мали наступні значення: 41±3 % яд., 43±3 % пл., Ая = 2,1±0,1 мкм, Апл = 3,9±0,2 мкм, Апл/Ая = 1,85±0,1, що наближається до нормального фізіологічного рівня роботи клітин з низьким рівнем втрат енергії ними. У цілому, отримані результати свідчать про доцільність і ефективність запропонованої та обґрунтованої профілактики й лікування карієсу зубів у дівчат із затримкою статевого розвитку з використанням фітоестрогенів. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі представлено патофізіологічно, експериментально й клінічно обґрунтоване нове вирішення актуального наукового завдання стоматології дитячого віку – підвищення ефективності профілактики та лікування карієсу зубів і запальних процесів тканин пародонту у дівчат з ендокринними порушеннями в пубертатному й постпубертатному періоді за рахунок компенсації біофлавоноїдами недостатності ендогенних естрогенів. 1. Показано в клініці дитячої стоматології, що комплексна терапія, яка включає фітоестрогенний препарат "ЕКСО", при профілактиці карієсу зубів у дівчат із затримкою статевого розвитку дозволила через 2 роки спостережень знизити приріст карієсу по індексу КПУз в 4,4 рази, а по індексу КПУп - в 4,2 рази в порівнянні з групою спостереження, знизити інтенсивність запалення тканин пародонту по індексу кровоточивості в 3 рази, а показники рівня гігієни – індекси Грін-Вермільона і Турескі – в 1,86 і 2,68 рази відповідно. 2. Проведені епідеміологічні обстеження в двох районах Одеської області з різним пестицидним навантаженням (ендокринних дизрупторів), що впливає на гормональний статус дітей, і однаковим вмістом фтору в питній воді показали, що поширеність і інтенсивність карієсу зубів у дівчат достовірно (р<0,01 – 0,001) корелювала з рівнем пестицидного навантаження. 3. В експериментальних дослідженнях встановлено, що на дієті віварія дози фітоестрогена ЕКСО 150 мг/кг і 300 мг/кг стимулюють у щурів мінеральний обмін, викликають збільшення щільності стегнової кістки, гальмують розвиток каріозного процесу й не роблять гіпертрофічних змін у репродуктивних органах. При експериментальній гіпоестрогенії зазначені дози ЕКСО ефективно заповнювали дефіцит ендогенних естрогенів, попереджали порушення мінерального обміну й гальмували розвиток карієсу зубів. 4. Біохімічні дослідження ротової рідини у дівчат із затримкою статевого розвитку показали, що профілактика карієсу зубів з використанням фітоестрогенів ефективно нормалізує порушені у вихідному стані показники мінерального обміну (активність ЛФ, вміст неорганічних фосфатів і іонізованого кальцію) і показники запалення (активність ферментів еластази, каталази, вміст МДА). 5. Біофізичні дослідження ротової рідини й реакції пульпи зубів на кислотний вплив на емаль зубів дівчат з ендокринними порушеннями свідчать про знижений у них рівень функціональних реакцій, відповідальних за гомеорезіс (ДрН = 0,25±0,1), за мінералізуючу функцію її (низька міцелярність - Кд = 18-20) і за захисну функцію пульпи зуба – ФКПАП. Застосування ізофлавоноїда ЕКСО дозволило через 6 місяців знизити інтервал коливань величини рН ротової рідини в 4 рази, коефіцієнт дисперсії електричного імпедансу її збільшити в 3,75 рази, що свідчить про збільшення частки рідкокристаличної мезофази й, отже, її мінералізуючої здатності, показник ФКПАП збільшити в 3,1 рази. 6. Спектроколориметрична оцінка твердих тканин зубів і стану мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен у дівчат з естрогенною недостатністю показала, що фітоестрогенний препарат "ЕКСО" дозволив через 6 місяців терапії знизити в 2,15 рази градієнт коефіціента відбиття світла поверхнею зубів R, що свідчить про збільшення в них концентрації гідроксиапатиту, а також забезпечити перехід "негативної гіперемії" мікросудин під дією жувального навантаження в "позитивну", що свідчить про нормалізацію функціональних реакцій, що регулюють метаболізм в них. 7. Комплексна оцінка зарядового стану клітин букального епітелію у дівчат із затримкою статевого розвитку показала, що ізофлавоноїд ЕКСО дозволяє вже через 6 місяців відновити порушені відсоток рухливих ядер і плазмолемм, амплітуд їхнього зміщення в електричному полі й відносини цих амплітуд, наближаючи їх до фізіологічної норми. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Розроблений і апробований у клініці дитячої стоматології спосіб ефективного лікування й профілактики карієсу зубів у дівчат з порушеннями статевого розвитку з використанням ізофлавонів рослинного походження, що дозволяє істотно знизити поширеність і інтенсивність каріозного й запального процесів, поліпшити стоматологічний статус, можна рекомендувати до застосування в клініці дитячої стоматології. 2. Профілактику й лікування основних стоматологічних захворювань у дівчат із затримкою статевого розвитку необхідно проводити під наглядом лікаря-гінеколога. 3. При профілактиці й лікуванні карієсу зубів і запальних процесів тканин пародонту дози фітоестрогенів, які використовуються у комплексній профілактиці, рекомендується вибирати з урахуванням екологічної ситуації в районі проживання, у першу чергу, пестицидного навантаження. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: 1. Левицкий А.П., Макаренко О.А., Деньга О.В., Россаханова Л.Н., Лерфина Н.Ю., Николаева А.В. Эффекты ЭКСО у самок-крыс в период полового созревания // Вісник стоматології. ( 2001. ( № 4. ( С. 5-8. Участь здобувача в проведенні досліджень, статистичній обробці даних, аналізі результатів, написанні статті. 2. Николаева А.В., Макаренко О.А., Деньга О.В. Влияние препаратов фитоэстрогенов на развитие кариеса и состояние репродуктивных органов половозрелых крыс // Вісник стоматології. – 2005. - № 2. – С. 18-20. Здобувач брав особисту участь в проведенні експерименту, аналізі результатів, підготовці статті до друку. 3. Акбари М., Левицкий А.П., Николаева А.В. Остеотропное действие комплекса адаптогенов и кальцита в эксперименте на животных // Вісник стоматології. ( 2004. ( № 4. ( С. 2-7. Особистий внесок здобувача полягає в участі у проведенні експерименту на тваринах, статистичній обробці та аналізі результатів, підготовці статті до друку. 4. Деньга О.В., Николаева А.В., Воскресенская Е.О. Профилактика кариеса зубов у девочек с задержкой темпов полового развития // Вісник стоматології. ( 2006. ( № 4. ( С. 68-73. Автору належить клініко-лабораторне обстеження та лікування дівчат, аналіз одержаних результатів, участь в обговоренні та написанні статті. 5. Николаева А.В., Деньга О.В. Биофизическая и оптическая оценка кариеспрофилактической эффективности препарата “ЭКСО” у девочек с задержкой полового развития // Вісник стоматології. – 2007. - № 1. – С. 49-53. Участь здобувача в проведенні досліджень, статистичній обробці даних, аналізі результатів, написанні статті. 6. Деньга О.В., Спичка И.А., Иванов В.С., Анисимова Л.В., Горохивский В.Н., Жук Д.Д., Николаева А.В. Заболеваемость тканей пародонта и состояние гигиены полости рта у детей Одесской области // Український стоматологічний альманах. ( 2004. ( № 1-2. ( С. 52-60. Здобувач брав особисту участь в проведенні епідеміологічних обстежень дітей, аналізі результатів, підготовці статті до друку. 7. Патент на корисну модель № 23949, Україна, МПК (2006) А61К 6/00, А61К 36/48 (2007.01). Спосіб профілактики і лікування карієсу зубів у дівчат з порушенням темпів статевого розвитку /Ніколаєва Г.В., Дєньга О.В., Левицький А.П., Воскресенська О.О. ( № u 2007 01587; Заявл. 15.02.2007; Опубл. 11.06.2007. ( Бюл. № 8. 8. Деньга О.В., Иванов В.С., Горохивский В.Н., Анисимова Л.В., Спичка И.А., Жук Д.Д., Кононенко А.Е., Николаева А.В. Мониторинг стоматологической заболеваемости у детей Украины (сообщение первое) // Дентальные технологии. ( 2003. ( № 6 (14). ( С. 2-6. Особистий внесок здобувача полягає в участі в проведенні епідеміологічних досліджень, статистичній обробці та аналізі результатів, підготовці статті до друку. 9. Деньга О.В., Николаева А.В., Юдина Е.А. Корригирующие свойства изофлавонов при стоматологической патологии у девочек пубертатного возраста // Вісник стоматології. – 2006. - № 3, спецвипуск (Матер. сімпозіуму „Рослинні поліфеноли та неспецифічна резистентність”, 4-5 жовтня 2006 р.) – С. 13-14. Участь здобувача в проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі результатів, написанні тез. 10. Дєньга О.В., Іванов В.С, Горохівський В.Н, Анісімова Л.В., Спічка І.А., Жук Д.Д., Кононенко О.Є., Ніколаєва Г.В. Стоматологічний моніторинг у дітей Одеської області // Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології: Матеріали II (IX) з’їзду Асоціації стоматологів України. – Київ: ТОВ „Книга плюс”, 2004. – С. 92-93. АНОТАЦІЯ Ніколаєва Г.В. Профілактика карієсу зубів у дівчат із порушенням статевого розвитку. ( Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Державна установа “Інститут стоматології АМН України”, Одеса, 2007. В клініці дитячої стоматології показано, що комплексна терапія, що включає фітоестрогенний препарат "ЕКСО", при профілактиці карієсу зубів у дівчат із затримкою статевого розвитку дозволила через 2 роки спостережень знизити приріст карієсу за індексом КПУз в 4,4 рази, а за індексом КПУп – в 4,2 рази, знизити інтенсивність запалення тканин пародонту за індексом кровоточивості в 3 рази, показники рівня гігієни – індекси Грін-Вермільона і Турескі зменшилися в 1,86 і 2,68 рази відповідно. Епідеміологічні обстеження показали, що поширеність і інтенсивність карієсу зубів у дітей достовірно корелювала з рівнем пестицидного навантаження в районі проживання. При експериментальній гіпоестрогенії в щурів дози ЕКСО 150 мг/кг та 300 мг/кг ефективно заповнювали дефіцит ендогенних естрогенів, попереджали порушення мінерального обміну й гальмували розвиток карієсу зубів. Біохімічні, біофізичні й спектроколориметричні дослідження ротової рідини, твердих тканин зубів, слизової оболонки ясен й КБЕ у дівчат із затримкою статевого розвитку показали, що використання фітоестрогенів ефективно нормалізує порушені у вихідному стані показники мінерального обміну, коливання величини рН, ступінь мінералізації зубів, функціональні реакції мікросудин на жувальне навантаження, зарядовий стан клітин буккального епітелію. Ключові слова: профілактика, карієс зубів, затримка, статевий розвиток, фітоестрогени, експеримент, клініка. АННОТАЦИЯ Николаева А.В. Профилактика кариеса зубов у девочек с нарушением полового развития. ( Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Государственное учреждение “Институт стоматологии АМН Украины”, Одесса, 2007. В работе представлено патофизиологически, экспериментально и клинически обоснованное новое решение актуальной задачи стоматологии детского возраста ( повышение эффективности профилактики и лечения кариеса зубов и воспалительных процессов в тканях пародонта у девочек с эндокринными нарушениями в пубертатном и постпубертатном периоде за счет компенсации биофлавоноидами недостаточности эндогенных эстрогенов. В клинике детской стоматологии показано, что комплексная терапия, включающая фитоэстрогенный препарат "ЭКСО", при профилактике кариеса зубов у девочек с задержкой полового развития позволила через 2 года наблюдений снизить прирост кариеса по индексу КПУз в 4,4 раза, а по индексу КПУп ( в 4,2 раза по сравнению с группой сравнения, снизить интенсивность воспаления в тканях пародонта по индексу кровоточивости ( в 3 раза, показатели уровня гигиены ( индексы Г-В и Турески ( уменьшились в 1,86 и 2,68 раза соответственно. Проведенные эпидемиологические обследования в двух районах Одесской области с разной пестицидной нагрузкой, влияющей на гормональный статус детей, и одинаковым содержанием фтора в питьевой воде, показали, что распространенность и интенсивность кариеса зубов у детей достоверно коррелировала с уровнем пестицидной нагрузки в районе проживания. В экспериментальных исследованиях установлено, что на диете вивария дозы фитоэстрогена ЭКСО 150 мг/кг и 300 мг/кг стимулируют у крыс минеральный обмен, вызывают увеличение плотности бедренной кости, тормозят развитие кариозного процесса и не вызывают гипертрофических изменений в репродуктивных органах. При экспериментальной гипоэстрогении указанные дозы ЭКСО эффективно восполняют дефицит эндогенных эстрогенов, предупреждают нарушение минерального обмена и тормозят развитие кариеса зубов. Биохимические исследования ротовой жидкости у девочек с задержкой темпов полового развития показали, что профилактика кариеса зубов с использованием фитоэстрогенов эффективно нормализует нарушенные в исходном состоянии показатели минерального обмена (активность ЩФ, содержание неорганических фосфатов и ионизированного кальция) и показатели воспаления (активность ферментов эластазы, каталазы, содержание МДА). Биофизические исследования ротовой жидкости и реакции пульпы зуба на кислотное воздействие на эмаль у девочек с эндокринными нарушениями свидетельствуют о сниженном у них уровне функциональных реакций, ответственных за гомеорезис (?рН = 0,25 ( 0,1), за минерализующую функцию ее (низкая мицеллярность ( Кд = 18-20) и за защитную функцию пульпы зуба ( ФКПАП. Применение изофлавоноида ЭКСО позволило через 6 месяцев снизить интервал колебаний величины рН в 4 раза, коэффициент дисперсии электрического импеданса ее увеличить в 3,75 раза, что свидетельствует об увеличении доли жидкокристаллической мезофазы и, следовательно, ее минерализующей способности, показатель ФКПАП увеличить в 3,1 раза. Спектроколориметрическая оценка твердых тканей зубов и состояния микрокапиллярного русла слизистой десны у девочек с эстрогенной недостаточностью показала, что фитоэстрогенный препарат "ЭКСО" позволил через 6 месяцев терапии снизить в 1,87 раза градиент коэффициента отражения света поверхностью зубов R, что свидетельствует об увеличении в них концентрации гидроксиаппатита, а также обеспечить перевод "отрицательной гиперемии" микрососудов под действием жевательной нагрузки в "положительную", что свидетельствует о нормализации функциональных реакций, регулирующих метаболизм в них. Комплексная оценка зарядового состояния клеток буккального эпителия у девочек с задержкой полового развития показала, что изофлавоноид ЭКСО позволяет уже через 6 месяцев восстановить нарушенные процент подвижных ядер и плазмолемм, амплитуд их смещения в электрическом поле и отношения этих амплитуд, приближая их к физиологической норме. Разработанный и апробированный в клинике детской стоматологии способ эффективного лечения и профилактики кариеса зубов у девочек с нарушениями полового развития с использованием изофлавонов растительного происхождения, позволяющий существенно снизить распространенность и интенсивность кариозного и воспалительного процессов, улучшить стоматологический статус, можно рекомендовать к применению в клинике детской стоматологии. Проведение профилактики и лечения основных стоматологических заболеваний у девочек с задержкой полового развития необходимо проводить под наблюдением врача-гинеколога. При профилактике и лечении кариеса зубов и воспалительных процессов в тканях пародонта дозы используемых в комплексной профилактике фитоэстрогенов рекомендуется выбирать с учетом экологической ситуации в районе проживания, в первую очередь, пестицидной нагрузки. Ключевые слова: профилактика, кариес зубов, задержка, половое развитие, фитоэстрогены, эксперимент, клиника. ANNOTATION Nikolaeva A.V. Preventive maintenance of teeth caries at girls with a delay of sexual development. – A manuscript. Dissertation for the kandidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 - dentistry. ( State Establishment “Institute of Dentistry of the Аcademy of Мedical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2007. In clinic of children's stomatology is shown, that the therapy complex, which includes phytooestrogen "EKSO", during caries prophylaxis of a teeth at girls with a delay of sexual development in 2 years has allowed to reduce caries accretion in 4,4 times according to КПУз index, and acoording to КПУп index ? in 4,2 times in comparison with control group, to reduce intensity of an inflammation in parodontic fabrics according to hemorrhage index ? in 3 times, indicators of hygiene level ? indexes G-V and Turesky ? have decreased in 1,86 and 2,68 times accordingly. Epidemiological examination has shown, that prevalence and intensity of teeth caries at children correlated with level of pesticidal loading in living area. During experimental hypooestrogeny doses of EKSO 150 mg/kg and 300 mg/kg effectively filled in deficiency of endogenous oestrogens, anticipated infringement of a mineral exchange and braked caries development. Biochemical, biophysical and spectrocolorimetrical researches of an oral liquid, hard tooth tissues, parodont and cells of buccal ephitelium (CBE) at girls with a delay of sexual development have shown that the usage of a phytoestrogens effectively normalises the indicators of a mineral exchange broken in an initial condition, oscillation of рН value, degree of a mineralization of a teeth, functional reactions of microvessels to chewing loading, a charge state of CBE. Keywords: preventive maintenance, teeth caries, delay, sexual development, phytoestrogen, experiment, clinic.

Похожие записи