ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СЕМЕНОВ Костянтин Арнольдович

УДК 616-002.4:612.31:159.9+159.942-053.2/.6

Профілактика карієсу зубів у дітей з різними психоемоційними
типами

14.01.22 — стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса — 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І.
Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Авдоніна Ларіса
Іванівна,

Кримський державний медичний університет ім. С.І.
Георгієвського

МОЗ України, професор кафедри терапевтичної
стоматології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Воскресенський Олег Миколайович,

Інститут стоматології АМН України, завідувач лабораторією фармакології;

доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

професор кафедри дитячої стоматології та стоматології інтернів.

Провідна установа:

Вищий державний навчальний заклад України „Українська медична
стоматологічна академія”, кафедра дитячої терапевтичної стоматології,

МОЗ України, м. Полтава

Захист відбудеться «19» червня 2006 року о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН
України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН
України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий «18» травня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Клінічний перебіг карієсу зубів у дітей залежить від
стану реактивності організму. Найбільш виражені порушення реактивності
пов’язані з типом нервової діяльності і відзначаються при стресі
(Каюкова В.Д., 1992; Мухина В.С., 2000; Григорьев И.В. с соавт., 2003;
Соколова Н.Г., 2003; Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л., 1988).

В умовах стресу відбуваються суттєві зміни карієсогенної ситуації у
порожнині рота, що визначається зниженням швидкості салівації,
підвищенням вмісту глюкози та вільного кортизолу в ротовій рідині
(Беляков Ю.А., 1983; Ноздрачев А.Д., 1991; Александров Ю.И., 2003;
Палеев Н.Р. с соавт., 2003). Зміни біохімічних властивостей слини та
зубного нальоту займають важливе місце у виникненні карієсу зубів
(Боровский Е.В., Леонтьев В.К., 1991). Функціональна активність слинних
залоз – чуткий індикатор поточного стану нервової системи. У ряді
досліджень було показано зміни концентрацій біохімічних компонентів
слини у відповідь на стрес (Григорьев И.В., Чиркин А.А., 1998;
Сайфуллина Х.М., 2000; Григорьев И.В. с соавт., 2003). Стресорний вплив
на організм супроводжується також зміною вмісту глюкокортикоїдів у
біологічних рідинах (Палеев Н.Р. с соавт., 2003; Ральф Е., Мак-Дональд,
Дейвида Р. Эйвери, 2003).

Активність або пасивність поведінки при стресі визначають поєднанням
внутрішніх та зовнішніх факторів. Молодший шкільний вік є одним із
найбільш важливих періодів у житті і пов’язаний з початком навчання
дітей у школі. Нова соціальна ситуація ускладнює умови життя дитини і
виступає для нього як стресогенна (Мухина В.С., 2000). Здатність мозку
відповідати на вимоги оточуючого середовища залежить від його здатності
координувати активність кількох функціональних систем. Згідно з теорією
Кеннона-Барда, психологічні переживання та фізіологічні зміни виникають
одночасно. Механізм сприйняття зовнішнього впливу у всіх однаковий, але
при цьому відповідна реакція на подразник у кожної дитини виникає
по-різному і залежить від індивідуальних психологічних особливостей
особистості (Мухина В.С., 2000; Александров Ю.И., 2003).

Проблема профілактики та лікування карієсу зубів в молодших школярів
може бути розв’язана на основі комплексного вивчення прогностичної
інформативності карієсогенних факторів та психоемоційних маркерів. При
цьому є всі підстави розглядати їх в якості основних інтегральних
показників, що характеризують стан здоров’я дитини. Розроблений на їх
базі комплексний підхід до проведення діагностичної, лікувальної та
профілактичної допомоги відкриває нові перспективи у боротьбі з карієсом
зубів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної
роботи кафедри терапевтичної стоматології Кримського державного
медичного університету ім. С.І. Георгієвського „Діагностика та лікування
стоматологічних захворювань традиційними та нетрадиційними методами” (№
ДР 0198U 007465). Здобувач був безпосереднім виконавцем окремого
фрагменту вищеназваної теми.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення ефективності
карієспрофілактичних заходів шляхом корекції психоемоційного стану
дитини на підставі вивчення дії ментального стресу на карієсогенну
ситуацію у дітей різних психоемоційних типів.

Для досягнення мети дослідження були визначені наступні завдання:

1. Визначити динаміку розповсюдженості та інтенсивності карієсу зубів у
дітей різних психоемоційних типів у віці 7-9 років.

2. Дослідити вплив ментального стресу на карієсогенну ситуацію у дітей
різних психоемоційних типів.

3. Розробити та обгрунтувати раціональні методи профілактики карієсу
зубів у дітей різних психоемоційних типів.

4. Встановити динаміку зміни показників захворюваності карієсом зубів і
психоемоційного стану дитини при проведенні профілактичних заходів.

Об’єкт дослідження – карієс зубів і психоемоційний стан у дітей віком
7-9 років при трьохрічному спостереженні.

Предмет дослідження – карієсогенна ситуація в порожнині рота дітей
різних психоемоційних типів під впливом ментального стрессу та її
корекція препаратами адаптогенної дії.

Методи дослідження: клінічні – для визначення показників захворюваності
карієсом зубів; психологічні – для розподілення дітей на групи за
психоемоційним типом; лабораторні – оцінка функції слинних залоз;
біохімічні – для визначення рівня глюкози, середньомолекулярних
олігопептидів, загального кальцію та неорганічного фосфору в ротовій
рідині; імуноферментний аналіз – оцінка рівня секреторного IgA;
радіоімунологічні – дослідження рівня вільного кортизолу в ротовій
рідині; мікробіологічні – вивчення стрептококової флори зубного нальоту;
статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше на підставі
порівняльної оцінки клініко-лабораторних показників карієсогенезу у
дітей різних психоемоційних типів доведена залежність інтенсивності
розвитку карієсу зубів від рівня функційної рухливості нервових процесів
дитини.

Уперше досліджено вплив психогенного стресу на карієсогенну ситуацію в
порожнині рота дітей. Встановлено, що під дією ментального стресу у
дітей різних психоемоційних груп рівень вільного кортизолу в ротовій
рідині має різні показники. При цьому період часу, протягом якого рівень
вільного кортизолу при психоемоційному навантаженні повертається до
вихідного значення, у дітей пасивної групи достовірно відрізняється від
такого ж у дітей активної групи, що свідчить про наявність від’ємних
афектних переживань у дітей пасивної групи.

Встановлено, що діти, які схильні до ментального стресу, мають найгіршу
карієсогенну ситуацію в порожнині рота, а саме знижену швидкість
салівації, незадовільний рівень гігієни порожнини рота, підвищений вміст
глюкози, вільного кортизолу, середньомолекулярних олігопептидів і
секреторного IgA у ротовій рідині і, як слідство, найбільш високі
показники захворюваності карієсом зубів.

На фоні прийому харчового концентрату „Еноант” і синьо-зеленої водорості
спіруліни виявлено позитивний вплив даних природних речовин на стан
карієсогенної ситуації дітей. Запропоновано диференційований підхід до
карієспрофілактичних заходів з урахуванням психоемоційних особливостей
дитини.

Вперше для профілактики карієсу зубів застосовано харчовий концентрат
поліфенолів винограду “Еноант”. Вивчено механізм дії та показана висока
карієспрофілактична дія запропонованого профілактичного комплексу.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові положення, висновки та
рекомендації, сформульовані в результаті проведених клініко-лабораторних
досліджень, мають теоретичне та практичне значення у таких галузях
медицини: стоматології, педіатрії та психології.

На основі вивченого стану стоматологічного здоров’я дітей різних
психоемоційних типів встановлені групи дітей, найбільш схильних до
розвитку карієсу зубів, які потребують диспансерного спостереження і
проведення комплексних карієспрофілактичних заходів з обов’язковою
корекцією психоемоційного стану.

Використаний принцип розподілу дітей з урахуванням їх психоемоційного
стану дозволяє прогнозувати карієсогенну ситуацію та визначати об’єм і
тактику карієспрофілактичних заходів.

Запропонований комплекс карієспрофілактичних заходів з урахуванням
психоемоційного стану дитини впроваджено в практику дитячої
стоматологічної поліклініки № 1 м. Кривого Рогу, міських стоматологічних
поліклінік м. Сімферополя і м. Дніпропетровська.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено
інформаційно-патентний пошук, аналіз літературних джерел по темі
дисертації, клініко-лабораторні дослідження, статистична обробка
отриманих даних, узагальнення та інтерпритація результатів досліджень.
Сумісно з науковим керівником роботи визначені мета і завдання
дослідження, сформульовані наукові висновки та практичні рекомендації.

Біохімічні дослідження ротової рідини дітей проводили у біохімічній
лабораторії Таврійського національного університету ім. В.І.
Вернадського; радіоімунологічне дослідження з визначенням рівня вільного
кортизолу – в лабораторії радіонуклідної діагностики Криворізького
міського онкологічного диспансеру; мікробіологічні дослідження зубного
нальоту – у бактеріологічній лабораторії Санітарно-епідеміологічної
станції м. Кривий Ріг.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
викладені та обговорені на науковій конференції з міжнародною участю
“Биологически активные природные соединения винограда — III:
Гигиенические и медицинские эффекты применения продуктов с высоким
содержанием полифенолов винограда” (Ялта, 2004); на конференції з
дитячої стоматології “Показатели стоматологического здоровья у детского
населения АРК. Работа школы, как основа профилактики” (Симферополь,
2005); на міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання
дитячої стоматології та ортодонтії” (Одеса, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 6 наукових працях, серед
яких 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, та
1 Деклараційний патент на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 137 аркушах
принтерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, описання
об’єктів і методів дослідження, двох розділів власних досліджень,
аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних
рекомендацій і списку використаних джерел. Список використаної
літератури містить 176 джерел, у тому числі 51 іноземних авторів. Робота
містить 19 таблиць і 6 малюнків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

О’бєкти і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань
проведено обстеження 98 дітей (53 хлопчики, 45 дівчаток) протягом трьох
років, починаючи з семирічного віку. Дослідження проводили на базі
середньої школи № 15 м. Кривого Рога, яка є “школою здоров’я” і
зареєстрована у Міністерстві освіти та охорони здоров’я України
(№206/272 від 20.07.98 р.) як школа-учасниця Міжнародного проекту
“Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю”. Для дослідження були
відібрані діти, які не мають соматичної патології, які виросли та
розвивалися у задовільних матеріально-побутових умовах та належали до 1
та 2 групи здоров’я. Відбір дітей було здійснено на підставі даних
анкетування батьків про стан здоров’я дитини, виписок та амбулаторних
карт.

За допомогою психологічних тестів виявляли контактність, навіюваність,
бентежність, тип темпераменту, швидкість мислення, осмислену
запам’ятовуваність, концентрацію уваги (Головань Н.А., 1998; Ральф Е.,
Мак-Дональд, Дейвида Р. Эйвери, 2003). На підставі психологічного
тестування штатним шкільним психологом діти були розподілені на три
психоемоційні групи: гіперактивну, активну та пасивну, до складу яких
увійшло 12, 31 і 30 дітей відповідно.

У дітей різних психоемоційних груп протягом трьох років оцінювали
інтенсивність (за індексом КПУ+кп) та розповсюдженість (у %) карієсу
зубів, стан пломб, характер перебігу каріозного процесу, гігієнічний
стан порожнини рота (за індексами Федорова-Володкіної, Silness-Loe),
швидкість салівації.

Після проведених клінічних досліджень встановлено, що діти гіперактивної
та пасивної груп не мали достовірних відмін з досліджуваних показників,
тому для лабораторних досліджень було взято матеріал дітей пасивної
групи, як більш багаточисленної.

Біохімічні дослідження ротової рідини у дітей активної та пасивної груп
включали: визначення рівня глюкози глюкозооксидазним методом,
середньомолекулярних олігопептидів (Габриэлян Н.И. с соавт., 1981),
вмісту загального кальцію та неорганічного фосфора загальноприйнятими
методами.

— М (кортизол).

Вміст SIgA у ротовій рідині визначали методом твердофазного
імуноферментного аналізу, використовуючи протокол, розроблений у
лабораторії клінічної імунології ЦНІЛ Кримського державного медичного
університету ім. С.І. Георгієвського.

Бактеріологічне дослідження зубного нальоту (кількісний та якісний
аналіз штамів стрептококів і лактобактерій) проводили за стандартною
методикою (наказ № 535 від 22.04.85 р.).

У дітей активної та пасивної груп стресову ситуацію моделювали шляхом
розв’язання математичних задач за обмежений проміжок часу (Тимченко
О.В., Шапарь В.Б., 1997; Мухина В.С., 2000). Ступінь виразності
психоемоційної напруги характеризується вмістом вiльного кортизолу.
Рівень вільного кортизолу в ротовій рідині виявляли у процесі дії
стресорного фактора: до початку, після закінчення розв’язання задач і
через 2 години після припинення дії стресорного фактора.

Профілактичні заходи у дітей проводили у два етапи. На першому етапі
дітям 7-річного віку призначали два профілактичних комплекса, які
впливають на психоемоційний стан дитини та нормалізують обмінні процеси
у ротовій порожнині. Дітей навчали стандартному методу чистки зубів,
рекомендували дворазову чистку зубів (вранці та ввечері) з використанням
зубної пасти “Жемчуг”, яка має виражену лікувально-профілактичну дію
внаслідок підвищеного вмісту кальцію та фосфору, що підвищують
мінералізуючий потенціал ротової рідини.

Усіх дітей розподілили на 3 групи, до складу яких увійшли в рівних
співвідношеннях діти з різним ступенем функційної рухливості нервових
процесів.

Контролем була 1 група дітей (n=37), яким рекомендували тільки
вищевказаний метод індивідуальної гігієни порожнини рота.

Діти 2 групи (n=30), крім рекомендованої гігієни порожнини рота,
приймали спіруліну по 1/2 чайної ложки щоденно протягом 2-х тижнів.
Спіруліну рекомендували вживати з рідиною (кефір, молоко, чай, компот).
Спіруліна – це мікроводорость, яка вміщує біопротектори, біокоректори,
біостимулятори, пігменти, які не зустрічаються в інших продуктах
рослинного походження. У спіруліні містяться в оптимальному
співвідношенні важливі макро- і мікроелементи (кальцій, фосфор, залізо,
хлор, цинк, калій, йод, натрій) і вітаміни (А, В, РР, С, Е), біоптин,
фолієва кислота, інозітол, пантотенат. Кількість білку в спіруліні
60-70%, який має всі незамінні амінокислоти ( Anapurna V.V., Deosthale
Y.Q., Bamji M.S., 1991).

Дітям 3 групи (n=31) було рекомендовано аналогічну гігієну порожнини
рота та щоденне вживання протягом 2-х тижнів харчового концентрату
«Еноант» вранці та вдень після їжі по 5 мл у 100 мл теплої кип’яченої
води, підкисленої 2 краплями лимонного соку. Кожен ковток розчину діти
затримували у роті 1,5 хвилини. «Еноант» (ТУУ 00334830.018-99,
гігієнічний висновок № 994 СЕС АР Крим від 23.11.1999 р.) – це продукт
переробки винограду, що вміщує біологічно активні речовини: флавоноїди
та поліфеноли, антоциани, 24 мікроелементи, вітаміни групи В, РР,
пантотенову кислоту, ефірні масла та ін. «Еноант» справляє виражену
антиоксидантну, імуномоделюючу, протизапальну дії (Огай Ю.А. с соавт.,
2001, 2005).

За результатами тесту “Концентрація уваги” зробили висновок про вплив
даних профілактичних комплексів на нормалізацію обмінних процессів у
центральній нервовій системі.

На другому етапі профілактики діти застосовували харчовий концентрат
поліфенолів винограду “Еноант”. В активній і пасивній групах дітей
виділили у 2 підгрупи – дослідну та контрольну.

Дітям дослідної активної підгрупи призначали базову профілактику, що
включала гігієну порожнини рота з використанням зубної пасти „Жемчуг”.
Дітям дослідної пасивної підгрупи призначали базову профілактику та
вживання харчового концентрату “Еноант”. Дітям контрольних активної і
пасивної підгруп – тільки базову профілактику. Дослідження проводили
протягом двох років (вік дітей – з 7 до 9 років).

Статистична обробка даних проведена методом варіаційної статистики з
використанням програмно-математичного комплексу Excel для Windows Xp та
статистичного аналізу за критерієм Ст’юдента.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження показали
(рис. 1), що інтенсивність карієсу зубів у дітей активної групи у віці 7
років склала 2,87±0,17. Показники КПУ+кп у дітей гіперактивної та
пасивної груп були відповідно 4,42±0,23 і 4,40±0,26 (р>0,05). При
порівнянні показників КПУ+кп активної групи з показниками інтенсивності
карієсу зубів у дітей гіперактивної і пасивної груп були виявлені
достовірні відміни (р<0,01). Рис. 1. Показники інтенсивності карієсу зубів у дітей різних психоемоційних типів у період з 7 до 9 років. При повторному огляді дітей у віці 8 років спостерігали зниження показника інтенсивності карієсу зубів у всіх психоемоційних групах. В активній групі індекс КПУ+кп склав 2,70±0,14, у гіперактивній – 3,92±0,47 і в пасивній – 3,90±0,15. Зменшення значення індекса КПУ+кп порівняно з попереднім роком пов'язано з періодом фізіологічної зміни зубів. При цьому зберіглась достовірність відмін між показниками інтенсивності карієсу активної і гіперактивної, активної і пасивної груп (р<0,01). При порівнянні індекса КПУ+кп у дітей гіперактивної і пасивної груп не було виявлено достовірних відмінностей (р>0,05) (рис. 1).

Індекс КПУ+кп у дітей у віці 9 років склав в активній групі 2,61±0,15,
гіперактивній групі – 3,75±0,25, пасивній групі – 4,07±0,22. Збільшення
значень індекса КПУ+кп у пасивній групі пов’язане з розвитком карієсу в
постійних зубах. При порівнянні отриманих результатів була виявлена
достовірність відмін між показниками інтенсивності карієсу активної і
гіперактивної, активної і пасивної груп (р<0,01). Не було виявлено достовірних відмін значень індекса КПУ+кп у дітей гіперактивної і пасивної груп (р>0,05) (рис. 1).

Після планової санації у дітей 7 років оцінку стану пломб і характеру
клінічного перебігу карієсу зубів проводили у 8 і 9 років. При
порівняльному аналізі стану пломб між групами у 8-річному віці не
встановлено суттєвих змін. При цьому слід відзначити, що відсоток дітей,
які мали порушення крайового прилягання пломб, виражену ступінь
стирання, наявність вторичного карієсу був менший в активній групі
дітей, ніж в гіперактивній і пасивній групах.

Заключний плановий огляд ротової порожнини у дітей проводили у віці 9
років. При оцінюванні стану пломб у дітей різних психоемоційних типів
також не було отримано достовірних відмін, але при цьому відсоток дітей,
які мали виражену ступінь стирання або випадіння пломб, у порівнянні з
попереднім роком зріс у всіх досліджуваних групах. Це може бути
пов’язано з періодом інтенсивного росту щелеп та фізиологічною зміною
зубів.

При огляді порожнини рота та обстеженні зубів у дітей з різними
психоемоційними типами звертали увагу на клінічний перебіг каріозного
процесу. З гострим карієсом у 7-річному віці в гіперактивній групі
спостерігали 4 дитини (33,3%), в активній – 7 дітей (22,6%), пасивній –
12 дітей (40%).

У 8-річному віці відсоток дітей, які мали гострий карієс, знизився у
всіх досліджуваних групах, але при цьому достовірних відмін між групами
не було. Зниження частоти виявлення гострого карієсу можна пояснити
здійсненими профілактичними заходами при проведенні планової санації
порожнини рота.

При огляді ротової порожнини дітей у віці 9 років спостерігали
збільшення відсотка учнів з гострим карієсом в гіперактивній і пасивній
групах у порівнянні з попереднім роком.

Структура каріозних уражень у дітей характеризується співвідношенням
простого та ускладеного карієсу. У дітей гіперактивної, активної і
пасивної груп не було відзначено достовірних відмінностей в структурі
карієсу зубів протягом трирічних спостережень. При цьому більший
відсоток дітей, що мали ускладений карієс, визначали в гіперактивній і
пасивній групах.

Діти гіперактивної і пасивної групп, з діаметрально протилежною
функціональною рухливістю нервових процесів, мали схожі значення як
показника інтенсивності карієсу, так і інших показників, що визначалися
в даній роботі.

При дослідженні швидкості салівації у дітей з різним психоемоційним
станом виявили, що в активній групі показник 0,451±0,017 мл/хв
відповідає нормальній секреції. При цьому спостерігали гіпосекрецію у 8
дітей (26%), нормальну секрецію – у 13 дітей (42%), гіперсалівацію – у
10 дітей (32%).

У пасивній групі спостерігали гіпосекрецію слини (0,272±0,013 мл/хв).
При цьому гіпосекрецію слини виявили у 22 дітей (73%), нормальну
салівацію – у 8 дітей (27%). При гіпосалівації відмічено достовірне
збільшення значень індексів гігієни порожнини рота.

Виявлено, що у дітей пасивної групи індекс Федорова-Володкіної склав
1,873±0,037, що відповідає задовільній гігієні порожнини рота, у дітей
активної групи – 1,387±0,034, що відповідає гарній гігієні порожнини
рота (р<0,05). До моделювання стресової ситуації у дітей активної групи вміст глюкози в ротовій рідині склав (16,19±0,58)·10-3 ммоль/л, що в 1,4 рази менше, ніж у дітей пасивної групи (22,4±1,88)·10-3 ммоль/л (р<0,01). Рівень глюкози мав прямопропорційну залежність до рівня вільного кортизолу. Концентрація SIgA, яку виявляли одночасно з рівнем глюкози в ротовій рідині, у дітей активної групи була 0,038±0,003 мг/мл, пасивної групи – 0,051±0,003 мг/мл (р<0,05) (табл. 1). Таблица 1 Показники карієсогенної ситуації в дітей різних психоемоційних типів (М±m) Групи дітей SIgA (мг/мл) СМО (у.од.) Кальцій (моль/л) Фосфор (моль/л) Активна група 0,038 ± 0,003 0,502 ± 0,017 1,048±0,049 5,68±0,19 Пасивна Група 0,051± 0,003 0,596 ± 0,020 0,998±0,060 5,60±0,19 Достовірність відмінностей <0,05 <0,05 >0,05 >0,05

??????

¦

?

?

¦

¬

O

????O

😯

?????????

”oocccccccccUUUUUUcccII

AE

$a$

і середньомолекулярних олігопептидів при карієсі зубів можливо пояснити
деструктивними змінами тканин зубів. Аналогічні дані були отримані й
іншими дослідниками (Овруцкий Г.Д., Марченко А.И., Зелинская Н.А.,
1991; Тирса О.В., 1999). Результати наших досліджень співпали також з
дослідженнями Н.А. Зелінської (1991), які показали, що у хворих з
активним карієсом титр SIgA у слині вищий, ніж у практично здорових
людей. Однако ж Т.Ф. Віноградова (1987) виявила зниження вмісту
імуноглобулінів класу А з константою седиментації 7S та 11S. Суперечливі
дані щодо залежності інтенсивності ураження зубів карієсом від
концентрації SIgA в слині частково можуть бути пояснені використанням
різних методик її визначення.

При дослідженні у ротовій рідині вмісту загального кальцію і
неорганічного фосфору не було виявлено достовірних відмінностей у
досліджуваних групах дітей, що пов’язано з періодом фізіологічної зміни
зубів. Так, вміст кальцію і фосфору в активній групі дітей склав
1,048±0,049 моль/л і 5,68±0,19 моль/л. У пасивній групі дітей вміст
даних елементів – 0,998±0,060 моль/л і 5,60±0,19 моль/л відповідно
(табл. 1).

При вивченні морфологічних, тінкторіальніх, біоіхімічних властивостей
мікрофлори зубного нальоту були виділені наступні види стрептококів:
Str. руogenes, Str. рneumoniae, Str. faecalis, Str. viridans spp.,
негемолітичні стрептококи. Патогенну флору зубного нальоту виявили в 1
дитини (3%) активної групи і у 6 дітей (20%) пасивної групи (р<0,05); умовно-патогенну флору – у 29 дітей (94%) активної групи та всіх дітей пасивної групи (р>0,05); сапрофітну флору – у 12 дітей (39%) активної
групи і 6 дітей (20%) пасивної групи (р>0,05). За даними ряда
дослідників (Левицкий А.П., Мизина И.К., 1983; Боровский Е.В., Леонтьев
В.К., 1991; Борисов Л.Б., Смирнова А.М., Фрейдлин И.С., 1994), велика
обсіменінність патогенною та умовно-патогенною мікрофлорою зубів дітей
пасивної групи може служити своєрідним маркером при розгляданні умов
виникнення карієсу зубів. Виявлена перевага у структурі зубного нальоту
в дітей пасивної групи патогенної мікрофлори є також обгрунтуванням
вибору раціональних засобів гігієни порожнини рота та необхідних
профілактичних заходів.

У дітей активної групи вихідний показник рівня кортизолу в ротовій
рідині встановлював 2,60±0,22нмоль/л. У 3 рази більше показник мали діти
пасивної групи – 8,4±0,77 нмоль/л (р<0,01) (рис. 2). В умовах ментального стресу відмінності значень вмісту вільного кортизолу у ротовій рідині дітей обох груп були ще більш вираженими, ніж до початку дії стресора. У дітей активної групи відзначали збільшення рівня вільного котизолу на 1,30 нмоль/л порівняно з початковим рівнем (р<0,05 ), у дітей пасивної групи спостерігали різке підвищення вмісту кортизолу – 24,0±1,53 нмоль/л, що у 3 рази більше, ніж початковий показник (р<0,01). Через 2 години після написання контрольної роботи в дітей обох груп спостерігали зниження рівня кортизолу в ротовій рідині. При цьому у дітей активної групи було зменшення рівня вільного кортизолу в ротовій рідині на 0,40 нмоль/л (р>0,05); у дітей пасивної групи – практично у 2
рази (р<0,05), що свідчить про фізіологічне протікання обмінних процесів в організмі дитини. За літературними даними, період півіснування вільного кортизолу складає 90 хвилин. Проте в дітей пасивної групи рівень кортизолу залишився достатньо високим (13,40±1,37 нмоль/л) у порівнянні з активною групою (3,50±0,19 нмоль/л) (р<0,01). Рис. 2. Вміст кортизолу в ротовій рідині дітей різних психоемоційних типів в умовах ментального стресу. Різке підвищення рівня вільного кортизолу в ротовій рідині дітей пасивної групи можна пояснити тим, що незначна стресова дія впливає на емоції тревоги, страху та активізацію осі гіпофіз-наднирники. При цьому кортизол, не пов'язуємий з білком-носієм транскортіном, потрапляє в слину у вільному стані. Чим сильніше стресовий вплив для даної особи, тим більше вільного кортизолу в крові, а тому і в ротовій рідині. Це заключення погоджується з відомостями про типи нервової діяльності (Ноздрачёв А.Д., 1991; Мухина В.С., 2000; Александров Ю.И., 2003). Незначні зміни концентрації вільного кортизолу в ротовій рідині дітей активної групи свідчать, що розв'язання задач за певний проміжок часу для цих дітей не є ментальним стресом через сильний тип центральної нервової системи. Отримані дані підтверджуються результатами досліджень Grander D.A. et al. (1994), що показали кореляцію концентрації кортизолу в слині дітей з поведінковими реакціями. Збільшення вмісту кортизолу у дітей пасивної групи не може не позначатися на такому факторі карієсогенної ситуації, як швидкість салівації і пов'язаним з нею станом гігієни порожнини рота. Із літературних джерел відомо, що кортизол бере участь в багатьох обмінних процессах та грає ключову роль у захисних реакціях організму на стрес. Глюкокортикоїди, крім углеводного та білкового метаболізму, регулюють мінеральний обмін, окремо мінералізацію кісткової системи, а в надмірній концентрації сприяють розвитку остеопорозу (Франке Ю., Рунге Г., 1995). Кортизол забезпечує підтримку нормального рівня глюкози в крові. Чим вище рівень кортизолу в крові, тим інтенсивніші біохімічні процеси в організмі та вище рівень глюкози. Глюкоза, яка через слинні залози потрапляє у ротову порожнину, є гарною поживною середою для мікроорганізмів. Таким чином, можна заключити, що діти пасивної групи за результатами проведених досліджень є більш схильними до карієсу зубів, ніж діти активної групи, і тому потребують додаткових профілактичних заходів і психоемоційної корекції. Карієспрофілактичні заходи у досліджуваних дітей здійснювали у два етапи. На першому етапі проводили корекцію психоемоційного стану дитини призначенням спіруліни і „Еноанта” дітям 7 років. Другий етап профілактичних заходів проводили диференційовано по групам з урахуванням психоемоційних типів. Після застосування харчового концентрату “Еноант” у дітей 3 групи збільшилась швидкість салівації з 0,32±0,01 мл/хв до 0,37±0,01 мл/хв (р<0,05), індекс гігієни зменшився з 1,75±0,04 до 1,49±0,03 (р<0,01). При дослідженні впливу синьо-зеленої водорості спіруліни на фактори карієсогенної ситуації у дітей 2 групи були одержані такі результати: збільшилась швидкість салівації з 0,33±0,01 мл/хв до 0,45±0,02 мл/хв (р<0,01), індекс гігієни зменшився з 1,82±0,05 до 1,51±0,04 (р<0,01). Харчовий концентрат поліфенолів винограду додатково здійснює вплив на мікрофлору зубного нальоту. При застосуванні “Еноанта” кількість дітей, які мали в зубному нальоті патогенні види стрептококів, значно знизилась, при цьому підвищився відсоток дітей, які мали сапрофітну флору. Також відзначено факт зниження захворюваності гострими респіраторними захворюваннями дітей, які приймали “Еноант”. У контрольній групі та при призначенні дітям спіруліни виразних змін у структурі мікрофлори зубного нальоту встановлено не було. Через 2 роки в основній активній підгрупі дітей після профілактичних заходів, що передбачали тільки базову профілактику, показник інтенсивності карієсу порожнин достовірно знизився до 3,03±0,19 (р<0,05). В активній підгрупі контролю цей показник у 9-річному віці суттєво не змінився та склав 4,06±0,18 (табл. 2) Таблиця 2 Показники інтенсивності карієсу зубів і гігієнічного індексу Silness- Loee у дітей різних психоемоційних груп в динаміці двох років проведення карієспрофілактичних заходів Групи дітей Вік (років) КПУп+кпп ГІ Silness- Loee активна – основна n=16 7 4,32±0,25 0,63±0,03 9 3,03±0,19 0,55±0,03 активна – контрольна n=15 7 4,33±0,21 0,61±0,04 9 4,06±0,18 0,59±0,03 пасивна – основна n=15 7 6,27±0,22 1,60±0,04 9 4,53±0,16 1,28±0,05 пасивна – контрольна n=15 7 6,20±0,20 1,50±0,06 9 6,13±017 1,46±0,06 У 9-річному віці у дітей пасивної підгрупи, яким була призначена базова профілактика і харчовий концентрат поліфенолів винограду “Еноант”, показник КПУп+кпп склав 4,53±0,16, що в 1,4 рази нижче за показник до початку проведення профілактичних заходів (р<0,05). У пасивній підгрупі контролю у 9-річному віці показник КПУп+кпп склад 6,13±0,17, при цьому не було отримано достовірних відмінностей при порівнянні його з показником цієї ж підгрупи у 7-річному віці – 6,20±0,20 (р>0,05).

В цілому, ефективність комплексних карієспрофілактичних заходів склала в
активній та пасивній підгрупах 25,4% і 26,1% відповідно.

За показниками індексу гігієни Silness-Loee у дітей різних
психоемоційних типів у 7-річному віці були одержані такі результати: в
активній підгрупі показник 0,63±0,03 відповідав гарному гігієнічному
стану за нормативною шкалою; у дітей пасивної підгрупи був задовільний
показник 1,60±0,04, що є верхнім значенням коридору умовної норми.

Після проведення профілактичних заходів відзначено зменшення утворення
зубного нальоту з віповідним зниженням індексу Silness-Loee в обох
основних підгрупах. При порівнянні показників індексу гігієни у дітей
основної пасивної підгрупи на початку дослідженя (1,6±0,04) та через 2
роки після проведення комплексних профілактичних заходів (1,28±0,05) між
ними були виявлені достовірні відміни (р<0,05). При порівнянні показників індексу Silness-Loee у дітей контрольних підгруп різних психологічних типів до початку та після проведення профілактичних заходів не було отримано достовірних відмінностей (р>0,05) (табл. 2).

У дітей основної пасивної підгрупи до початку проведення профілактичних
заходів ,,концентрація уваги” за тестом Пьєрона-Рузера складала на
початку уроків 47,2±1,45, після закінчення занять – 38,5±1,04 (р<0,05). Після профілактичного комплексу, який включав базову профілактику та вживання концентрату поліфенолів винограду “Еноант”, показник „концентрації уваги” збільшився наприкінці занять до 45,80±1,32, що свідчить про підвищення активності сприйняття до зовнішнього впливу. Таким чином, до проведення профілактичних заходів у дітей різних психоемоційних типів були встановлені достовірні відміни (р<0,05) показників інтенсивності карієсу, індекса гігієни та значень психологічного тесту „концентрації уваги”. Проведені профілактичні заходи сприяли зменшенню інтенсивності карієсу зубів у дітей різних психоемоційних типів та підвищенню „концентрації уваги”. Все це вказує на високу карієспрофілактичну ефективність запропонованих комплексів, основною ознакою яких є корекція психоемоційного стану дитини. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення актуального наукового завдання стоматології дитячого віку, яке полягає в підвищенні ефективності карієспрофілактичних заходів у дітей шляхом диференційованого їх проведення з урахуванням відмін на рівні функційної рухливості нервових процесів. 1. Установлені достовірні відмінності при порівнянні показників інтенсивності карієсу зубів (КПУ+кп) у дітей 7-8-9 років активної групи (відповідно 2,87±0,17; 2,70±0,14; 2,61±0,15) з показниками у дітей гіперактивної (4,42±0,23; 3,92±0,47; 3,75±0,25) і пасивної (4,40±0,26; 3,9±0,15; 4,07±0,22) груп, що вказує на залежність інтенсивності каріозного процессу від рівня функційної рухливості нервових процесів. 2. Вихідний рівень вільного кортизолу в досліджуваних групах склав: активній – 2,6±0,2 нмоль/л, в пасивній – 8,4±0,8 нмоль/л (р<0,01). Ментальний стрес у дітей пасивної групи викликав трикратне підвищеня рівня вільного кортизолу в ротовій рідині. В дітей активної групи не спостерігали збільшення рівня вільного кортизолу в ротовій рідині. Через дві години після стресу в дітей пасивної групи рівень кортизолу залишався достаньо високим 13,4±1,4 нмоль/л у порівнянні з активної групою 3,5±0,2 нмоль/л (р<0,01), що свідчило про тривалість афективних переживань в дітей пасивної групи. 3. Встановлено погіршення карієсогенної ситуації в дітей пасивної групи, що підтверджується достовірним зниженням швидкості салівації (р<0,05), підвищенням індексів гігієни (р<0,05), рівня глюкози (р<0,01), вмісту секреторного IgA (р<0,05) і середньомолекулярних олігопептидів (р<0,05) у ротовій рідині, негативними змінами в структурі мікрофлори зубного нальоту в порівнянні з дітьми активної групи. Цей факт свідчить, що діти пасивної групи більш схильні до розвитку карієсу зубів, ніж діти активної групи, і тому потребують додаткових карієспрофілактичних заходів з корекцією психоемоційного стану. 4. Розроблено, обґрунтовано і впроваджено лікувально-профілактичний комплекс, який включає: навчання дітей стандартному методу чищення зубів; рекомендації по використанню зубної пасти „Жемчуг” і вживання харчового концентрату поліфенолів винограду “Еноант”. Доведено, що застосування даного комплексу у дітей призводить до стабілізації рівня функційної рухливості нервових процесів, сприяє нормалізації гомеостазу і мікро біоценозу ротової порожнини, підвищенню резистентності організму дитини. 5. Ефективність розробленого комплексу карієспрофілактичних заходів у дітей активної та пасивної підгруп склала 25,4 % і 26,1 % відповідно. У дітей пасивної підгрупи відзначені також достовірні відміни (р<0,05) показника “концентрації уваги” за тестом Пьерона-Рузера. Після профілактичних заходів цей показник збільшився наприкінці занять з 38,5±1,0 до 45,8±1,3, що свідчить про підвищення активності сприйняття зовнішнього впливу. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. При проведенні карієспрофілактичних заходів рекомендовано розподілення дітей на групи за психоемоційними типами. Діти з низьким рівнем функціональної рухливості нервових процесів, поряд з загальновідомими заходами, додатково потребують корекції психоемоційного стану. 2. Дітям з низьким рівнем функційної рухливості нервових процесів пропонується застосування профілактичного комплексу: навчання стандартному методу чищення зубів, рекомендації по використанню зубної пасти “Жемчуг” і призначення харчового концентрату поліфенолів винограду “Еноант” протягом 2-х тижнів вранці та вдень після їжі по 5 мл у 100 мл теплої кип'яченої води, підкисленої 2 краплями лимонного соку. 3. Запропонований комплекс можна вживати не тільки дітям з низьким рівнем функціональної рухливості нервових процесів, але й усім школярам для стабілізації рівня функціональної рухливості нервових процесів та підвищення резистентності організму в певні життєві періоди, пов'язані з підвищеним психоемоційним напруженням. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: 1. Семенов К.А., Авдонина Л.И. Влияние стресса на формирование кариесогенной ситуации у детей с различным психоэмоциональным состоянием // Современная стоматология. – 2005. – № 2. – С. 99-101. Участь здобувача у клініко-лабораторному обстеженні дітей, аналізі і статистичній обробці результатів, написанні статті. 2. Семенов К.А., Авдонина Л.И., Гордиенко А.И., Дорогина Л.В., Вайнтруб В.Ф. Сравнительная характеристика показателей кариесогенной ситуации у детей с различным психоэмоциональным состоянием // Вісник стоматології. – 2005. - № 3. – С. 40-43. Здобувач особисто проводив клінічне обстеження дітей, забір матеріалу для бактеріологічних і імунологічних досліджень, аналіз отриманих результатів, статистичну обробку даних, підготовив статтю до друку. 3. Семенов К.А. Показатели интенсивности и распространенности кариеса у детей с различным психоэмоциональным состоянием // Современная стоматология. – 2005. - № 4. – С. 64-67. 4. Семенов К.А., Авдонина Л.И. Влияние пищевого концентрата “Эноант” на показатели кариесогенной ситуации у детей с различным психоэмоциональным состоянием // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – 2003. – Т. 139. – С. 143-145. Участь здобувача у клініко-лабораторному обстеженні дітей, проведенні карієспрофілактичних заходів, аналізі результатів, написанні статті. 5. Семенов К.А. Применение “Эноанта” в детской стоматологической практике // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – 2005. – Т. 141, часть 1. – С. 154-157. 6. Деклараційний патент на корисну модель № 5777, Україна, 7 А61К6/02, G01N33/00. Спосіб прогнозування ризику захворювання карієсом у дітей / Семенов К.А. - № 20040806978; Заявл. 20.08.2004; Опубл. 15.03.2005; Бюл. № 3. АНОТАЦІЯ Семенов К.А. Профілактика карієсу зубів у дітей з різними психоемоційними типами. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Інститут стоматології Академії медичних наук України. - Одеса, 2006. Дисертація присвячена підвищенню ефективності карієспрофілактичних заходів у дітей різних психоемоційних типів. На підставі психологічного тестування, в залежності від рівня функційної рухливості нервових процесів, діти були розподілені на три психоемоційні групи: гіперактивну, активну і пасивну. Використані клінічні, біохімічні, імунологічні, мікробіологічні дослідження довели відмінності карієсогенної ситуації в порожнині рота дітей різних психоемоційних типів. У дітей пасивної групи при дії стресора виявлено достовірне підвищення вмісту кортизолу в ротовій рідині, яке корелює зі зменшенням швидкості салівації, збільшенням вмісту глюкози, що може стати “пусковим” моментом для формування карієсогенної ситуації, додатковим підтвердженням чого є високі значення індексів КПУ+кп та КПУп+кпп у цих дітей. Показано, що діти пасивної групи більш схильні до розвитку карієсу зубів, ніж діти активної групи, і тому потребують додаткових карієспрофілактичних заходів і корекцію психоемоційного стану. Розроблено, апробовано і доведена висока карієспрофілактична ефективність лікувально-профілактичного комплексу, що включає: контрольовану гігієну порожнини рота з використанням зубної пасти „Жемчуг” і вживання харчового концентрату поліфенолів винограду „Еноант”. Показано, що даний комплекс сприяє зменшенню інтенсивності карієсу зубів, поліпшенню гігієніного стану порожнини рота, збільшенню швидкості салівації, нормалізації мікрофлори зубного нальоту, а також призводить до стабілізації рівня функціональної рухливості нервових процесів і підтримує резистентність організму дитини. Ключові слова: карієсогенна ситуація, модельований стрес, психоемоційний стан, діти. АННОТАЦИЯ Семенов К.А. Профилактика кариеса зубов у детей с разными психоэмоциональными типами. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. – Институт стоматологии Академии медицинских наук Украины. – Одесса, 2006. Диссертация посвящена повышению эффективности кариеспрофилактических мероприятий у детей разных психоэмоциональных типов. На основании психологического тестирования в зависимости от уровня функциональной подвижности нервных процессов дети были распределены на три психоэмоциональные группы: гиперактивную, активную и пассивную. Проведенные клинические, биохимические, микробиологические, иммуноферментные, радиоиммунологические исследования показали различия кариесогенной ситуации в полости рта у детей разных психоэмоциональных типов. Одним из факторов, действующих на организм человека, является психологический стресс. Активность или пассивность поведения при стрессе предопределяются сочетанием внутренних и внешних факторов. Механизм восприятия внешних воздействий у всех един, но при этом ответная реакция на раздражитель у каждого ребёнка возникает разная и зависит от индивидуальных психологических особенностей. Установлено, что кратковременный моделированный стресс не вызывает существенных изменений, как в психоэмоциональном состоянии детей активной группы, так и в содержании свободного кортизола в ротовой жидкости в процессе действия стрессора. У детей пассивной группы в процессе действия стрессора выявлено достоверное повышение содержания кортизола в ротовой жидкости, которое коррелирует с уменьшением скорости саливации, увеличением содержания глюкозы, что может явиться “пусковым” моментом для формирования кариесогенной ситуации, косвенным подтверждением которой являются высокие значения индексов КПУ+кп и КПУп+кпп у этих детей. Установлены достоверные различия между показателями содержания секреторного IgА и среднемолекулярных олигопептидов в ротовой жидкости, индекса гигиены у детей с высоким и низким уровнями функциональной подвижности нервных процессов. Выявленное преобладание в структуре зубного налёта у детей пассивной группы патогенной микрофлоры является обоснованием для выбора средств гигиены полости рта и проведения профилактических мероприятий. Установлены достоверные отличия у детей активной и пассивной групп по следующим показателям: скорости саливации, индексам гигиены, содержанию свободного кортизола в ротовой жидкости, уровню глюкозы, секреторного IgA, среднемолекулярных олигопептидов в ротовой жидкости, структуре микрофлоры зубного налёта. Полученные данные свидетельствуют, что дети пассивной группы более подвержены развитию кариеса зубов, чем дети активной группы, и поэтому нуждаются в дополнительных профилактических мероприятиях и психоэмоциональной коррекции. Разработан, апробирован и проведена оценка кариеспрофилактической эффективности лечебно-профилактический комплекса, который включает: регулярную, контролируемую гигиену полости рта с использованием стандартного метода чистки зубов зубной пастой “Жемчуг” и приём пищевого концентрата полифенолов винограда “Эноант”. Показано, что данный комплекс способствует уменьшению интенсивности кариеса зубов, улучшению гигиенического состояния полости рта, увеличению скорости слюноотделения, нормализации микрофлоры зубного налёта, а также приводит к стабилизации уровня функциональной подвижности нервных процессов и повышает резистентность организма ребенка. Ключевые слова: кариесогенная ситуация, моделированный стресс, психоэмоциональное состояние, дети. ANNOTATION Semyonov K.A. Prophylaxis of caries at children with different psychoemotional types. – A manuscript. Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 - dentistry. – Institute of Dentistry of Ukrainian Academy of Medical sciences, Odessa, 2006. Dissertation covers a question of increase of efficiency of prophylaxis at children with different psychoemotional types. Clinical, biochemical, microbiological, immunofermental, radioimmunological investigations were held carried for exposure distinctions in the factors of caries situation at children with different psychoemotional types. The authentic differences on the at following parameters salivaton speeds, index of hygiene, contents of free cortisol in mouth liquid, glucose level of the mixed saliva, sIgA, average molecular oligopeptides, microfloras of tooth patch are established at the children of active and passive groups. By the results of spent researches the children of passive group are more subject to caries process than the children of active group and that`s why they need additional preventive measures and psychoemotional correction. Medical-preventive complex, elaborated and tested in clinical practice includes controllable hygiene of mouth cavity with use of a method standard cleaning of teeth and the reception of a food concentrate “Еnoant”. This complex promotes improvement of a hygienic status of mouth cavity, increase of salivation speed, normalization of microflorasof tooth patch. It also tones up the work of the central nervous system, results in stabilization of a level of functional mobility of nervous processes and supports protective forces of organism. Keywords: caries situation, simulated stress, psychoemotional status, children.

Похожие записи