МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

ЄРМАЧЕНКО АННА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 618.36-084:662-058

Профілактика фетоплацентарної недостатності у жінок, що працюють і
проживають в умовах аерогенного навантаження викидами коксохімічного
виробництва

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Донецьк -2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор

ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ГРИЩЕНКО ОЛЬГА ВАЛЕНТИНІВНА

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри перинатології та гінекології

доктор медичних наук, професор

РЕЗНІЧЕНКО ГАЛИНА ІВАНІВНА

Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

професор кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Захист дисертації відбудеться 10.11.2004 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при НДІ медичних проблем сім’ї
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України
(83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк,

пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий 07.10.2004 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н., доцент О.М. Рогова ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зростаюча агресивність навколишнього середовища, що
обумовлена техногенним навантаженням, несприятливо позначається на
здоров’ї населення, репродуктивній функції і якості генофонду (В.К.Чайка
з співавт., 2000, О.В. Сівочалова, 2000). В містах з розвиненою
промисловістю частота ускладнень вагітності і пологів в 1,5–2,0 рази
перевищує таку на інших територіях (З.В. Малишева з співавт., 2000). У
теперішній час частота вагітностей, що протікають фізіологічно і
закінчуються народженням здорової дитини, у великих промислових містах
не більше 2–8% (В.М. Благодатін з спіавт., 2000, В.А. Гапон, 2001).
Висока поширеність хронічної патології у жінок, несприятливий перебіг
вагітності, пологів і післяродового періоду створюють замкнутий цикл:
хворий плід – хвора дитина – хворі батьки (А.В. Жарких, Д.Є.
Барковський, 2000, В.К.Чайка з співавт., 2001). Особливе значення має
вплив техногенних забруднень на репродуктивну систему жінок і комплекс
“мати — плацента— плід”, оскільки це визначає здоров’я майбутніх
поколінь (О.О. Горбатенко, 2001).

В коксохімічній промисловості до теперішнього часу 36,5% жінок працюють
в шкідливих умовах, підпадаючи під вплив комплексу хімічних речовин
різного складу, що використовуються як сировина, проміжні і кінцеві
продукти виробництва (В.Г. Дружинін з співавт., 2000).

Разом з тим, в літературі практично відсутні дані про несприятливу дію
викидів коксохімічного виробництва на стан фетоплацентарної системи, що
є основною причиною зростання ускладнень під час вагітності і пологів,
а також високого рівня перинатальної захворюваності і смертності
новонароджених (В.П. Міщенко з співавт., 1999, Г.І. Резніченко, 2000,
Ю.П. Вдовіченко з співавт., 2001). Таким чином, попередження розвитку
фетоплацентарної недостатності (ФПН) у робітниць коксохімічних
підприємств і у вагітних, що проживають в зоні впливу їхніх викидів, з
метою своєчасної її корекції є важливою перспективою. Впровадження
патогенетично обґрунтованої схеми профілактики ФПН дозволить поліпшити
виходи вагітності і сприятиме оздоровленню нації.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно з планом науково–дослідної роботи Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького і Науково–дослідного інституту
медичних проблем сім’ї та є фрагментом теми “Вивчити вплив забруднення
атмосферного повітря на репродуктивну функцію жінок в містах з
розвиненою хімічною промисловістю” номер державної реєстрації теми №
0102U006778. Дисертант є відповідальним виконавцем теми.

Мета дослідження: підвищення ефективності профілактики
фетоплацентарної недостатності у жінок, що контактують з шкідливими
викидами коксохімічного виробництва, шляхом розробки науково
обґрунтованої схеми корекції дизадаптаційних порушень в системі мати –
плацента – плід.

Задачі дослідження.

Провести клініко–статистичний аналіз частоти і структури акушерських і
перинатальних ускладнень у жінок, що контактують з викидами
коксохімічного виробництва. Вивчити особливості перебігу вагітності та
її результати при екологічно індукованій ФПН.

Встановити взаємозв’язок між дією викидів коксохімічного виробництва на
організм жінки і адаптаційно–резервними можливостями антиоксидантної та
імунної систем, змінами компенсаторно–пристосувальних механізмів
фето–плацентарного комплексу (ФПК).

Вивчити адаптаційні можливості ФПК, антиоксидантної та імунної систем,
провести морфофункціональне дослідження плацент при використовуванні
метаболіту широкого спектру дії — гліцину.

Розробити і впровадити науково обґрунтовану схему профілактики
дизадаптаційних порушень в системі мати – плацента – плід і оцінити її
клінічну ефективність.

Об`єкт дослідження: стан системи мати – плацента – плід під впливом
шкідливих викидів коксохімічного виробництва.

Предмет дослідження: адаптаційні можливості ФПК в умовах впливу
шкідливих викидів коксохімічного виробництва, показники біохімічного,
імунного, гормонального гомеостазу та їх динаміка протягом вагітності на
фоні впровадженої комплексної профілактики ФПН.

Методі дослідження: клініко–лабораторні, біохімічні, радіоімунні,
імунологічні, морфологічні, гістохімічні, статистичні, гігієнічні.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше представлені нові аспекти патогенезу дизадаптаційних зсувів в
системі мати – плацента – плід на підставі взаємозв’язку порушень
клініко–функціональних, біохімічних, імунних і гормональних показників
гомеостазу вагітних, що контактують з шкідливими викидами коксохімічного
виробництва.

Вивчені порівняльні аспекти розвитку акушерської і перинатальної
патології у вагітних, що піддаються дії токсикантів на коксохімічному
виробництві та в умовах населеного пункту.

Доведено, що метаболічні зсуви при мікроінтоксикації ксенобіотиками
з’являються у вагітних в ранні терміни, прогресують з розвитком
гестаційного процесу і є головною ланкою в складному ланцюгу патогенезу
екологічно індукованої ФПН.

Запропонована науково – обґрунтована схема профілактики ФПН, яка
спрямована на підвищення адаптаційних резервів системи мати – плацента –
плід в умовах дії шкідливих викидів коксохімічного виробництва.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблено і впроваджено науково – обґрунтований комплекс профілактики
ФПН у жінок, що працюють і проживають в районі розташування
коксохімічних підприємств, який включає метаболіт широкого спектру дії –
гліцин. Даний комплекс дозволяє знизити питому вагу ФПН, а також
патогенетично пов’язаних з нею ускладнень – хронічної
внутрішньоутробної гіпоксії плода (ХВГП), затримки внутрішньоутробного
розвитку (ЗВУР) плода, гострої внутрішньоутробної гіпоксії і, як
наслідок, перинатальну захворюваність і смертність. Отримані результати
впроваджені та використовуються в акушерській практиці жіночих
консультацій медико–санітарних частин коксохімічних виробництв і
дільничних жіночих консультацій, пологових будинків Донецької області.
Теоретичні та практичні рекомендації дисертаційної роботи запроваджено у
навчальний процес на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень
виконано в період 1999–2003 рр. Дисертантом самостійно проводилися
збирання первинної документації, особисто проведена статистична обробка
матеріалу і узагальнення результатів. Автор брала участь у проведенні
біохімічних, імунологічних, гормональних досліджень. Розроблено і
впроваджено метод корекції дизадаптаційних порушень в системі мати –
плацента – плід.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені на 77-й підсумковій науковій конференції студентів і молодих
учених (м. Чернівці, 2003) на Всеукраїнській науково–практичній
конференції молодих вчених «Актуальні проблеми профілактичної медицини»
(м. Київ, 2000), заслухані й обговорені на засіданні кафедри акушерства,
гінекології та перинатології ФПО та наукової ради НДІ медичних проблем
сім’ї (м. Донецьк, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 робіт. Основні фрагменти
досліджень викладені у 8 статтях у фахових наукових виданнях, в
інформаційному листі про нововведення в системі охорони здоров’я. За
матеріалами роботи отриманий патент України на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 181 сторінках.
Обсяг основного тексту складає 154 сторінок машинописного тексту,
ілюстрована 28 малюнками, 23 таблицями. Складається з вступу, огляду
літератури, п’яти розділів власних досліджень, аналізу отриманих
результатів та їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел, що містить 212 назву, з яких 52 – іноземні,
160 – слов’яномовних, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети і
вирішення задач дослідження були вивчені особливості перебігу вагітності
й пологів у жінок, що контактують з викидами Авдіївського коксохімічного
заводу (АКХЗ) в умовах населеного пункту (група А) і на робочих місцях
(група Б), а також стан здоров’я їх новонароджених на підставі
ретроспективного аналізу 896 історій пологів та історій розвитку
новонародженого. Отримані результати дозволили скласти повну картину
порушень функціонального стану системи мати–плацента–плід у жінок, які
працюють і мешкають в умовах дії викидів коксохімічного виробництва.
Наступним кроком була розробка і впровадження нової схеми профілактики
дизадаптаційних порушень в системі мати–плацента плід. Нами
запропонована програма спеціального нагляду і профілактики екологічно
індукованої ФПН. Дана програма передбачала нагляд вагітних у термінах
5–12 тиж., 16–18 тиж., 26–28 тиж. і 34–36 тиж. При постановці на
диспансерний облік вагітні повинні бути віднесені до групи ризику з
розвитку ФПН. Разом з проведенням традиційної профілактики ФПН, що
включає препарати, які поліпшують мікроциркуляцію і реологічні
властивості крові, підвищують стійкість головного мозку і тканин плода
до гіпоксії, вагітним основної групи був призначений гліцин в дозі 0,1 г
під язик за 1 годину до вживання їжі кожні 12 годин протягом 12–14 днів
у вказані вище терміни.

З метою оцінки ефективності розробленої профілактики нами було
відібрано 383 вагітні жінки, які піддавалися аерогенному навантаженню
шкідливими викидами коксохімічного виробництва на заводі (група Б – 190
жінок) і в умовах населеного пункту (група А – 193 жінки) і 163
вагітних, які проживали в “чистому районі”. Близько 30% жінок, що
входили до кожної групи, були піддані детальному клініко–лабораторному,
біохімічному, гормональному, імунологічному, біофізичному,
морфологічному і гістохімічному обстеженню. Так, на I етапі дослідження
до групи А увійшли 62 вагітні жінки, які контактували з шкідливими
викидами коксохімічного виробництва в умовах населеного пункту; групу Б
склали 65 вагітних, котрі працюють на АКХЗ і були пов’язані з
технологічним процесом. Контрольна група була представлена 57 жінками,
які не мали контакту з професійними шкідливостями і проживали у м.
Моспіно Донецької області, де відсутні промислові підприємства. Після
проведеного поглибленого клініко–лабораторного обстеження у терміні 5–12
тиж. вагітності, на II етапі дослідження всі вагітні були поділені на
наступні групи: до I групи (основної) увійшли 64 вагітні, які
одержували профілактику ФПН за запропонованою нами схемою. Вона, у свою
чергу, була розділена на дві підгрупи: підгрупу IА склали 33 вагітні
жінки, які зазнавали дії викидів даного підприємства в умовах населеного
пункту, підгрупу IБ – 31 вагітна, котрі працювали на АКХЗ. II групу
– порівняння – склали 63 жінки, вагітність яких вели із застосуванням
традиційної схеми профілактики ФПН. Ця група була також розбита на дві
підгрупи: до підгрупи IIА увійшла 31 вагітна жінка, що зазнали дії
викидів даного підприємства в умовах населеного пункту, підгрупу IIБ –
склали 32 вагітні, які працювали на АКХЗ.

У зв’язку з тим, що бензол, його похідні і фенол мають найбільшу питому
вагу у викидах коксохімічного заводу і мають високий ступінь токсичності
(2–й клас небезпеки), а фенол також є кінцевим продуктом метаболізму
багатьох ароматичних вуглеводнів в організмі, ми використовували його як
інтегральний показник. Рівень загального фенолу в сечі досліджували
методом Б.Л. Лур’є у модифікації А.Г. Кобилянського і співавт. (1994).
Стан системи перекісного окислення ліпідів (ПОЛ) – антиоксидантний
захист (АОЗ) оцінювали на підставі визначення в крові малонового
діальдегиду (МДА) і дієнових кон’югатів (ДК) спектрофотометрично;
активності ферментів супероксиддісмутази (СОД) (А.Т. Журкин з співав.,
1986), каталази (М.А. Королюк з співав., 1988), рівня ретинолу і
токоферолу (Р.Ш. Кисилевич, С.І. Скварко, 1972). Було вивчено
активність кислої (КФ) і лужної фосфатази (ЛФ) спектрофотометричним
методом, катепсину Д за методом A.J. Barret (1967); рівень біогенних
амінів – гістаміну, серотоніну визначали за методом Л.Я. Прошиной
(1981). Вивчення гормональної функції ФПК вагітних проводили в 10–12 і
36–37 тиж. гестації на основі визначення хоріонічного гонадотропіну
(ХГ), естрадіолу (Е2), естріолу (Е3), плацентарного лактогену (ПЛ),
прогестерону (Пг) і кортизолу (Кр) радіоімунологічним методом в
сироватці крові. Кількість імунокомпетентних клітин визначали в непрямій
реакції    поверхневої імунофлюоресценції за допомогою моноклональних
антитіл (M.A. Bach, J.F. Bach, 1981), які    виявляють антигени:   
натуральні кілери (NK), CD8 (T–супресори); CD4 (T–хелпери); CD3 (усі
Т–лімфоцити); CD16 (В–лімфоцити). Вміст Ig А, Ig G, Ig M в сироватці
крові досліджувався методом радіальної імунодифузії з використанням
відповідних антисироваток виробництва Московського НДІ вакцин і
сироваток ім. І.І. Мечникова. Кількісний імуноферментний аналіз
імуноглобуліну Е в сироватці    крові визначали набором «»ИгЕ ИФА» ЗАТ
«Диаплюс», Москва. Рівень імунних комплексів визначали за допомогою
поліетіленгліколю МВ 6000, розчиненого в боратному буфері.

Антенатальний розвиток плода контролювали шляхом ультразвукового
сканування в динаміці вагітності за допомогою апарату «Toshiba»
(Японія). Кардіотоко- графічний моніторинг плода проводився за допомогою
апарату Fetal Safe 6 фірми «Kranzbuhler» (Німеччина).

Морфологічне і гістохімічне дослідження плацент проводили згідно
методичних рекомендацій Т.Д. Задорожної з співавт. (1985).

Стан новонароджених оцінювався нами за клінічними даними відразу після
народження (за шкалою Apgar), а також за показниками фізичного розвитку.
В ранньому неонатальному періоді вивчалося число днів втрати маси тіла,
перебіг періоду ранньої адаптації.

Статистичну обробку результатів проводили з використанням методів
варіаційної статистики, що включало підрахунок середніх арифметичних
величин (М) і помилок середніх (m) з використанням критерію Ст’юдента
(t). Про наявність зв’язку між різними показниками судили за
результатами кореляційного аналізу (r).

Результати власних досліджень та їх обговорення. Відповідно до
поставлених задач був проведений аналіз стану атмосферного повітря і
повітря робочої зони, в ході якого встановлено, що промислові викиди
АКХЗ містять значну кількість ксенобіотиків з високим коефіцієнтом
небезпеки. Кількість забруднювачів, що надходять в повітряний басейн
від коксохімічного заводу, складає більше 60000,0 т на рік. При цьому
особливо слід зазначити, що питома вага речовин 1 і 2–го класів
небезпеки в загальному викиді визначається в межах 25–35%.

Проведений порівняльний аналіз соматичної патології вагітних дозволив
відзначити, що захворюваність серед жінок, які працюють на
коксохімічному заводі, була в 1,2 рази вище, ніж серед жінок, що
проживають в районі впливу викидів даного підприємства, і в 2,0 рази
вище порівняно з контрольною групою.

Порушення в репродуктивній сфері, що формуються під дією шкідливих
викидів коксохімічного виробництва, клінічно виражалися підвищенням
частоти порушень менструального циклу, збільшенням числа хронічних
неспецифічних запальних захворювань статевих органів. Встановлено, що
ступінь вираженості порушень в репродуктивній сфері напряму залежить від
рівня аерогенного навантаження ксенобіотиками: чим вище концентрація
шкідливих речовин в повітрі, тим більше питома вага патології.

При оцінці перебігу вагітності і пологів встановлено, що ФПК є основною
точкою застосування дії ксенобіотиків. Терміни клінічних проявів ФПН
залежать від ступеня забрудненості атмосферного повітря: у вагітних, що
контактували з більш високими концентраціями, спостерігалася більш рання
клінічна маніфестація даної патології, яка, ймовірно, має первинний
характер. Розвиток ФПН негативно відображається на розвитку плода:
привертає на себе увагу висока питома вага одного з найважчих ускладнень
гестації – ЗВУР плода. При аналізі ЗВУР по формах було виявлено, що в
групі жінок, які проживають в районі розміщення коксохімічного заводу,
26,3% плодів мали асиметричну форму ЗВУР проти 24,8% в групі Б. У 3,1%
плодів групи А була симетрична ЗВУР, а у дітей, народжених від матерів,
що працюють на АКХЗ, дана форма зустрічалася у 5,7% випадків, що
очевидно пов’язано з більш раннім розвитком ФПН у даного контингенту
жінок.

При порівнянні результатів вагітності по термінах з урахуванням
критеріїв доношеності новонароджених встановлено, що у жінок, які
зазнавали дії шкідливих речовин на робочих місцях АКХЗ і в умовах
населеного пункту, передчасні пологи були в 2,0 рази частіше, ніж в
контролі. Слід також відзначити високу питому вагу ускладнених і
патологічних пологів (р<0,05). Аномалії пологової діяльності, які спостерігалися в 9,4% випадків (6,3% в контролі) з'явилися, очевидно, однією з причин розвитку гострої внутрішньоутробної гіпоксії плода (8,5(1,0% проти 5,6(1,1% в контролі, р<0,05). Таким чином, ретроспективне дослідження медичної документації дозволило виявити, що ФПН і пов'язані з нею ускладнення вагітності і пологів значною мірою обумовлені складними екологічними умовами в районі розміщення коксохімічного виробництва. На другому етапі виконання роботи в ході рішення задачі по дослідженню адаптаційних можливостей організму вагітної в умовах дії викидів коксохімічного виробництва встановлено, що синдром ліпідної гіперпероксидації є результатом дисбалансу в системі антиокислювачі – перекисне окислення ліпідів. Так, порівняно з контролем, в групі А спостерігалося збільшення концентрації МДА і ДК в 1,3 рази, в групі Б – в 1,6 рази. При порівнянні основних груп між собою було виявлено достовірне підвищення концентрації МДА і ДК в 1,2 рази в групі Б проти групи А (табл.). При цьому було зафіксовано значне зменшення активності антиоксидантної системи. Відзначено достовірне зниження рівня токоферолу в крові вагітних групи А в 1,2 рази, в групі Б – в 1,5 рази порівняно з контролем. Таблиця Порівняльна характеристика стану ПОЛ і АОЗ у жінок, що проживають і працюють в умовах дії шкідливих викидів коксохімічного виробництва, (M(m) Показники Група А n=62 Група Б n=65 Контрольна група n=57 Кінцеві продукти ПОЛ МДА, мкмоль/г білка 9,96(0,20*/** 12,09(0,29* 7,62(0,27 ДК, Е/мл 2,62(0,10*/** 3,37(0,09* 2,12(0,04 Антиоксидантна система Вітамін А, мкмоль/л 2,96(0,16 2,54(0,11 2,12(0,9 Вітамін Е, мкмоль/л 6,73(0,076*/** 5,36(0,106* 8,14(0,188 СОД, Е/мг білка 0,0549(0,00356** 0,0337(0,0016* 0,0589(0,0024 Каталаза, мкат/л 11,12(0,438*/** 8,73(0,464* 22,25(0,550 Примітки: 1.*— відмінності достовірні порівняно з контролем, р<0,05 2.**— відмінності достовірні між основними групами, р<0,05 Виявлений дисбаланс грає важливу патогенетичну роль у виникненні цілого ряду патологічних розладів, які відбуваються в процесі адаптації організму жінки під час вагітності. Встановлено, що при попаданні в організм підвищених концентрацій ароматичних вуглеводнів спостерігається виснаження систем антирадикального і антиперекисного захисту. Разом з цим виявлені зміни активності ферментів лізосом і цитоплазми клітини. КФ в групі А була підвищена в 1,4 рази, а в групі Б – в 2,2 рази у порівнянні з контролем. Причому концентрація КФ в групі Б перевищувала таку в групі А в 1,5 рази. Такі ж закономірності спостерігалися при вивченні іншого протеолітичного ферменту – катепсину Д. Нами знайдено достовірне підвищення рівня ЛФ в групах А і Б: відповідно 1,33(0,058 мккат/л і 1,11(0,057 мккат/л проти 0,91(0,021 мккат/л в контролі, (р<0,05). Аналогічні тенденції були виявлені відносно рівня біогенних амінів. Кореляційний аналіз дозволив встановити позитивний зв'язок між концентрацією кислих гідролаз, активністю лужної фосфатази в крові і рівнем фенолу в сечі (r=0,43–0,57). Аналіз отриманих результатів показав односпрямованість змін ферментативної активності сироватки крові і вмісту біогенних амінів у жінок, що контактують з шкідливими викидами коксохімічного виробництва. При цьому виявлена закономірність: чим вище концентрація фенолу в сечі, тим більшою мірою виражений синдром ліпідної пероксидації і пригнічення системи антиоксидантного захисту, а також підвищення концентрації лізосомальних ферментів, ЛФ і біогенних амінів. Таким чином, у жінок, що контактують з ароматичними вуглеводнями в умовах виробництва і мешкають в зоні впливу його викидів, має місце значне порушення біохімічного гомеостазу ще в ( триместрі вагітності, причому ступінь цих порушень знаходиться в прямій залежності від рівня аерогенного навантаження шкідливими викидами коксохімічного виробництва. У вагітних жінок, які зазнають дії викидів коксохімічного виробництва, відзначена адаптогенна перебудова імунної системи у відповідь на екологічний стрес, що виявилося зниженням фагоцитарної активності, істотними порушеннями в системі місцевого імунітету і відносним збереженням гуморальної ланки імунітету. Стан місцевого імунітету характеризувався значним зниженням концентрації всіх досліджуваних класів імуноглобулінів в слині вагітних, причому у досліджених групах спостерігалося зменшення Ig А в 4 рази, а s–Ig А і Ig G – в 2 рази у порівнянні з контролем (рис.). Рис. Концентрації імуноглобулінів у слині обстежених вагітних Зміни параметрів клітинного імунітету відбувалися на фоні тенденції до зниження абсолютного і відносного числа Т–лімфоцитів і зменшення хелперної і супресорної субпопуляцій із збереженням нормального імунорегуляторного коефіцієнту і кількості натуральних кілерів. Ступінь пригноблення клітинної ланки імунітету і стан місцевого захисту слизивої оболонки ротової порожнини знаходилися в негативному кореляційному зв'язку з рівнем фенолу в сечі вагітних. Виявлені нами порушення в імунному статусі вагітних жінок, які зазнали дії викидів АКХЗ, свідчать про наявність у них екологічно обумовленого імунного дисбалансу. Аналізуючи функціональний стан ФПК у жінок в терміні гестації 10–12 тижнів, відзначено порушення розвитку хоріону, про що свідчить низький рівень ХГ і ПЛ. Причому у вагітних–робітниць АКХЗ темпи зниження даних показників носили більш виражений характер і супроводжувалися зниженням Пг, що, поза сумнівом, підтверджує ендокринний генез загрози переривання вагітності. Збільшення концентрації кортизолу в крові можна пояснити стресовою дією на організм вагітних викидів коксохімічного виробництва. Таким чином, порушення в біохімічному, імунному і гормональному гомеостазі у жінок, які контактують з шкідливими викидами коксохімічного виробництва, супроводжують вагітність з ранніх термінів. Кореляційна залежність підтверджує наявність зв'язку між вмістом фенолу в організмі вагітної і ступенем змін в регуляторних системах організму (r=0,56–0,85). З причини малої ефективності традиційних лікувальних заходів при ФПН, встановлених в ході ретроспективного дослідження, була розроблена і рекомендована схема профілактики ФПН на доклінічному етапі, спрямована на зниження шкідливої дії викидів коксохімічного виробництва на вагітну та її плід. Нами була запропонована замінима амінокислота – гліцин, як метаболіт, що бере участь в біотрансформації ароматичних вуглеводнів. Механізм дії, фармакокінетика і фармакодинаміка гліцину, його біодоступність і зручність перорального використання, відсутність побічних дій дозволили нам обґрунтувати його вживання в комплексній профілактиці ФПН. Після проведеного курсу профілактики в 10–12 тиж., 16–18 тиж., 26–28 тиж., 34–36 тиж. було повторно вивчено стан основних регуляторних систем організму, а також проведено біофізичне і морфофункціональне дослідження і дана оцінка ефективності розроблених заходів шляхом аналізу перебігу вагітності, пологів і стану здоров'я новонароджених у жінок обстежуваних груп. Для порівняння був використаний той же набір показників, що і в попередніх дослідженнях: стан системи ПОЛ–АОЗ, рівня біогенних амінів, протеолітичних ферментів і ЛФ. Отримані результати показали, що в групі жінок, котрі зазнали дії викидів коксохімічного виробництва, вагітність яких велася традиційно, збереглися практично всі тенденції, знайдені у першому триместрі. Не дивлячись на відмінності між концентраціями вивчених речовин в повітряному басейні і повітрі робочої зони, а також режим їх надходження, зміни, виявлені в першому триместрі, повністю нівелювалися до завершення вагітності, що пов'язано з відсутністю здатності ароматичних вуглеводнів до вираженої кумуляції в організмі. При аналізі ПОЛ нами встановлена здатність гліцину знижувати його інтенсивність, а також підтверджені дані про проантиоксидантну спрямованість дії гліцину. При цьому вказаний препарат має здатність стимулювати як ферментативні, так і неферментативні ланки АОЗ. Встановлено зниження активності кислих гідролаз під дією гліцину в 2 рази, що, поза сумнівом, сприяє зменшенню їх пошкоджуючої дії на клітину (р<0,05). В групі вагітних, що одержували гліцин, відзначено значне підвищення активності ЛФ у третьому триместрі, тоді як в групі порівняння спостерігалося значне її пригноблення, що слід розцінювати як несприятливу прогностичну ознаку. Результати імунологічного дослідження дають підставу віднести гліцин до стрес–лімітуючих чинників, перешкоджаючих реалізації ефектів ароматичних вуглеводнів на систему мати–плацента–плід. Встановлено, що гліцин забезпечує неспецифічну імунопрофілактику стрес–адаптаційної реакції на дію викидів коксохімічного виробництва. Таким чином, проведені дослідження дозволили встановити, що екологічно обумовлений імунний дисбаланс, який формується на фоні дії шкідливих викидів коксохімічного виробництва, може бути компенсований за допомогою адекватної терапії гліцином. , ’B* , n ® ® ° ? ? ¶ ? ? 1/4 3/4 A A TH ? AE i j c ’B* ? ?????????????? ???????????цин в курсі профілактики ФПН, гормональна функція ФПК повністю відповідала такій у вагітних, що проживають в екологічно чистому районі. Відмінності в стані ФПК в основній групі між вагітними, що проживають в районі розміщення АКХЗ, і жінками – робітницями даного підприємства практично були відсутні. На підставі проведеного дослідження діагноз ФПН був об'єктивизований у 6,5% жінок підгрупи IА проти 25,8% підгрупи IIА і у 9,1% вагітних підгрупи IБ проти 28,1% в підгрупі IIБ (р<0,05). Переважна більшість вагітних, що одержували гліцин в комплексі коригуючої терапії, мала нормальний тип регуляції ФПК, тоді як в групі порівняння переважали передпатологічні стани. В групі порівняння вагітні, які працювали на АКХЗ, мали виражені порушення ФПК, що свідчить про наявність у них хронічної ФПН. В основній групі рівень кортизолу був значно нижче, ніж в групі порівняння, що підтверджує суттєву антистресову дію гліцину. Проведене ультразвукове дослідження вагітним в терміні 36 тиж. дозволило встановити, що ехографічна картина ФПК у жінок, які зазнавали дії шкідливих викидів коксохімічного виробництва і в чию коригуючу терапію був включений гліцин, не відрізнялася від такої у вагітних, що проживають в “чистій зоні”. Жінки, котрі контактують з шкідливими хімічними речовинами, вагітність яких велася традиційно, мали високу питому вагу патології фетоплацентарної системи, що супроводжувалась розвитком ФПН різного ступеня тяжкості (розширення міжворсинчастих просторів, гіперплазія плаценти, передчасне старіння плаценти). Аналіз результатів морфологічного і гістохімічного дослідження після проведеної традиційної профілактики ФПН показав, що в плацентах частіше спостерігалися процеси пошкодження структур, рідше – адаптаційні і пристосувальні процеси. Препарати реологічної дії, які складають основу традиційної терапії, забезпечують в основному компенсаторні реакції в плаценті, що відносяться до типу гемодинамічних, які відрізняються, як відомо, нестабільністю і механізм дії яких короткочасний. Можна припустити, що ці зміни в плаценті наступають під впливом деякого поліпшення кровотоку на фоні часткової корекції стану спіральних артерій під впливом комплексу препаратів вазоактивної дії. В той же час в групах, які одержували гліцин в комплексній профілактиці ФПН, разом з помірно вираженими гемодинамічними змінами, особливо по периферії плаценти, чітко виявлені компенсаторно–адаптаційні процеси (збільшення кількості термінальних ворсин, синцитіокапілярних мембран, синцитіальних вузликів і бруньок, висока активність ЛФ), що говорить про позитивний вплив рекомендованої терапії на метаболічні процеси в тканині плаценти. При визначенні діагнозу “хронічна фетоплацентарна недостатність” враховувалася сукупність анамнестичних, клінічних, біофізичних, гормональних результатів обстеження. Аналіз перебігу і виходів вагітності показав, що жінки основної групи в середньому мали загрозу самовільного аборту в 2 рази рідше, ніж вагітні групи порівняння. Виявлені відмінності були практично згладжені у вагітних – робітниць АКХЗ і вагітних, що контактують зі шкідливими викидами коксохімічного виробництва в умовах населеного пункту в основній групі, і зберігалися в групі порівняння. Ті ж закономірності відносно загрози переривання зберігалися і в II половині вагітності, хоча відзначено деяке її зростання у всіх групах обстежених. Аналогічна залежність була виявлена відносно прееклампсії. Позитивні зсуви відзначені у вагітних, які одержували розроблену нами терапію, що, ймовірно, пов'язано із зменшенням рівня серотоніну і гістаміну в крові, чия роль у патогенезі прееклампсії доведена. До найважчих проявів ФПН відноситься ЗВУР. В групі вагітних, які отримували гліцин, дане ускладнення зареєстровано тільки в двох випадках, що склало 2,1%. В групі порівняння ЗВУР розвинулася у 6,2% вагітних підгрупи IIА і у 5,4% вагітних підгрупи IIБ. Отримані матеріали свідчать, поза сумнівом, про первинний характер екообумовленої ФПН і залежність тяжкості її розвитку від ступеня аерогенного навантаження шкідливими речовинами на ранніх етапах розвитку вагітності. При аналізі термінів завершення вагітностей було встановлено, що всі пологи в основній групі були терміновими, тоді як в 5,0% випадків в II групі пологи були передчасними. Вживання гліцину з метою кон'югації ароматичних вуглеводнів дозволило збільшити кількість нормальних пологів за рахунок зниження питомої ваги патологічних. Не знайдено достовірних відмінностей в кількості нормальних пологів між основною групою і контролем, разом з тим, в групі порівняння таких було в 1,3–1,6 рази менше, ніж в I групі. Кількість ускладнених пологів у всіх групах визначалася приблизно на одному рівні, проте, в основній групі пологи частіше ускладнювалися загрозою розриву промежини, а в групі порівняння – раннім відтіканням навколоплідних вод. Передчасне відходження навколоплідних вод зустрічалося у 20% вагітних, що контактують з шкідливими викидами коксохімічного виробництва. Не дивлячись на проведену терапію, як за традиційною схемою, так і з включенням до неї гліцину, нам не вдалося істотно вплинути на даний показник, хоча в основній групі була тенденція до його зниження. Одним з самих небезпечних ускладнень для плода в пологах є гостра внутрішньоутробна гіпоксія, яка часто буває логічним продовженням ХВГП під час вагітності. Діагноз ХВГП був встановлений у 12,4% жінок основної групи, проте тільки у кожної шостої з них розвинулася гостра внутрішньоутробна гіпоксія в пологах. В групі порівняння з 28,0% жінок, чиї плоди страждали хронічною внутрішньоутробною гіпоксією, у 8,2% розвинулася гостра внутрішньоутробна гіпоксія. Аномалії пологової діяльності зустрічалися в I групі в 1,5 рази рідше, ніж в II групі, і були представлені первинною і вторинною слабкістю пологової діяльності. Медикаментозна родостимуляція застосовувалася в основній і контрольній групах у 15,9% і 23,8% вагітних відповідно. При цьому в підгрупах IА і IБ вона виявилася ефективною, а в підгрупі IIА з приводу первинної слабкості пологової діяльності в одному випадку було проведено кесаревій розтин. Оперативна допомога в пологах застосовувалася у 20% вагітних основної групи і у 28% жінок групи порівняння. Причому тільки у вагітних II групи троє пологів закінчилися шляхом операції кесаревого розтину в ургентному порядку. Викиди коксохімічного виробництва роблять несприятливий вплив на стан ФПК і вираженість патологічних процесів, що відбуваються в ньому. Про це свідчили результати дослідження фізичного розвитку дітей при народженні. Встановлено, що близько 3% новонароджених II групи мали при народженні довжину тіла менше 45 см. Серед дітей, що народилися з довжиною 46–48 см, також дещо переважали новонароджені групи порівняння: 32,9% і 31,2% проти 22,6% і 27,1% в основній групі. Протилежна ситуація відзначена в ростовому діапазоні 49–51 см та 52 см і більш, де в основному переважали плоди жінок основної групи. Відмінності, які спостерігалися при порівняльній оцінці маси тіла новонароджених, були ще більш виражені. Так, до групи дітей з масою при народженні менше 2500 г ввійшло 12 немовлят II групи, причому лише одну третину склали недоношені, а дві третини – новонароджені із ЗВУР, тоді як в основній групі дану масу мали тільки дві дитини. При порівнянні маси тіла плодів між підгрупами було відзначено, що серед матерів – робітниць АКХЗ дітей з такими показниками було в два рази менше, ніж у матерів, що контактують з викидами коксохімічного виробництва в умовах населеного пункту. У ваговому діапазоні 2500–2999 г знаходилося близько 30% дітей від матерів групи порівняння і 20% новонароджених основної групи. Разом з тим необхідно відзначити, що переважна більшість дітей (65–70%), народжених від матерів, що отримували гліцин під час вагітності, мали вагу від 3000 до 3999, в той час, як тільки близько 55–60% новонароджених II групи увійшли до даної вагової категорії. Внутрішньоутробна гіпоксія несприятливо відображається на стані новонароджених, викликаючи порушення процесів адаптації в ранньому неонатальному періоді. В основній групі в задовільному стані відразу після народження було 93,8% новонароджених, а в групі порівняння – 79,4%. При подальшому нагляді за ними було встановлено, що період новонародженості у них перебігав без ускладнень. Фізіологічна втрата маси тіла склала в середньому 5,8±0,7%. Відновлення її починалося з 3–4 доби і закінчувалося до 6–7 доби. У дітей з порушеннями процесів адаптації спостерігалося більш пізнє відновлення маси тіла (до 8–10 діб). Відпадання кукси пуповини і загоєння пупкової ранки у здорових новонароджених відбувалося до 4 діб, а у тих, що перенесли асфіксію, – на 5–6 день. Аналіз перинатальних показників підтвердив позитивний вплив гліцину на стан новонародженого і перебіг періоду ранньої адаптації. Середня оцінка за шкалою Апгар на 5 хвилині життя в основній групі була 7,7±0,31 балів, а в групі порівняння –7,10±0,40 балів. Частота асфіксії різного ступеня тяжкості склала в основній групі 3,1%, а в групі порівняння – 12,1 %. Необхідно відзначити, що основну роль в розвитку асфіксії в основній групі грали механічні чинники – обвиття пуповини навкруги шиї плода, а в групі порівняння всі випадки були пов'язані із зривом адаптації плода в процесі пологів. Гіпоксичні поразки ЦНС зареєстровані в 3,1 % випадків в основній групі і в 6,2% в групі порівняння відповідно. Родові травми були відзначені тільки в II групі і склали 6,2 %. Таким чином, нами встановлено, що екологічно індукована фетоплацентарна недостатність у вагітних, що контактують з викидами коксохімічного виробництва, має первинний характер, і вираженість клінічних проявів її в значній мірі залежить від того аерогенного навантаження ксенобіотиками, якого зазнає жінка з ранніх термінів вагітності. Виникаючі під дією токсичних речовин зміни в біохімічному гомеостазі вагітних носять неспецифічний характер і супроводжуються інтенсифікацією процесів ПОЛ, вираженим пригніченням АОЗ, підвищенням активності протеолітичних ферментів. При оцінці стану імунної системи виявлені істотні зміни в місцевому захисті і Т– клітинній ланці імунітету, що укладається в картину екологічно обумовленого імунного дисбалансу. В ході проведеного дослідження встановлено, що профілактичний прийом метаболіту широкого спектру дії гліцину вагітними з екологічно забрудненого району, забрудненого ароматичними вуглеводнями, сприяє нормалізації показників біохімічного, імунного і гормонального гомеостазу вагітної, істотно покращує перебіг і вихід вагітності і позитивно впливає на стан новонародженого ВИСНОВКИ У дисертації наведені дані щодо профілактики екологічно індукованої фетоплацентарної недостатності у жінок, що контактують зі шкідливими викидами коксохімічного виробництва на підприємстві та в умовах населеного пункту. Клініко–статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода і новонародженого у вагітних, що контактують з викидами коксохімічного виробництва, виявив високу частоту ускладнень вагітності і пологів (загрози переривання вагітності – 61,1(1,7%, передчасного відтікання навколоплідних вод – 20,4(1,5%, аномалій пологової діяльності – 10,5(2,4%), основним з яких є розвиток ФПН (34,5% випадків) та супроводжуючі її ХВГП (34,5%) і синдром ЗВУР плода (13,6%). Вагітні, що працюють і проживають в зоні дії викидів коксохімічного виробництва, підпадають під вплив комплексу хімічних сполук (бензол, фенол, толуол, ксилол, нафталін, коксівний пил та ін.), що є основним етіологічним чинником в розвитку патології системи мати – плацента – плід. У жінок, що контактують зі шкідливими речовинами коксохімічного виробництва, порушення гомеостазу характеризується інтенсифікацією процесів перекісного окислення ліпідів, пригніченням антиоксидантної системи, розвитком імунного дисбалансу, зростанням патологічних типів гормональних реакцій адаптації ФПК. Встановлені зміни тісно пов'язані з рівнем вмісту ароматичних вуглеводнів в повітряному середовищі і продуктом їх біотрансформації в організмі – фенолом, що підтверджується наявністю сильної кореляційної залежності (r=0,75–0,85). Вживання метаболіту широкого спектру дії – гліцину сприяє нормалізації показників антиоксидантної та імунної систем, а також гормонального гомеостазу ФПК. Патоморфологічне і гістохімічне дослідження плацент виявило значну вираженість компенсаторно – пристосувальних процесів (збільшення кількості термінальних ворсин, синцитіокапілярних мембран, синцитіальних вузликів і бруньок, високу активність ЛФ). Впровадження розробленої комплексної корекції дизадаптаційних порушень в системі мати–плацента–плід підвищує ефективність традиційної профілактики ФПН на 15%, зменшує частоту розвитку ХВГП в 2,2 рази, ЗВУР – в 2,6 рази, асфіксії новонароджених в – 1,8 рази, що може бути резервом для зниження перинатальної захворюваності й смертності. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Вагітні жінки, що проживають в умовах дії шкідливих викидів коксохімічного виробництва, входять до групи "високого ризику" з виникнення дизадаптаційних порушень в системі мати–плацента–плід, основним клінічним проявом яких є ранній розвиток ФПН, що вимагає ретельного їх обстеження ще на етапі планування вагітності для проведення своєчасної патогенетично обґрунтованої медикаментозної корекції. Жінки, що працюють на коксохімічному виробництві, вважаються групою “високого ризику” по розвитку ФПН, а внаслідок цього – перинатальної захворюваності й смертності. На етапі планування вагітності цей контингент жінок підлягає виведенню з технологічного процесу з щорічною диспансеризацією. З метою ранньої доклінічної діагностики порушень в системі мати–плацента–плід необхідно проводити вивчення гормонального балансу ФПК (ХГ, Пг, кортизол), рівня загального фенолу в сечі в терміні 10–12 тиж. вагітності. Для зменшення патологічних змін в головних системах гомеостазу, забезпечення повноцінного формування і функціонування ФПК, профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних, що контактують з викидами коксохімічного виробництва, поряд з традіційною профілактикою ФПН, слід проводити коригуючу терапію шляхом призначення гліцину (курс 12–14 днів, для сублінгвального вживання 0,1 г двічі на день) у терміні 10–12 тиж., 16–18 тиж., 26–28тиж., 34–36 тиж. вагітності. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Бородин А.Д., Фролов С.С., Ермаченко А.А., Бородин А.А. Влияние ртутной аэрогенной нагрузки на гематологические и биохимические показатели крови беременных женщин //Медико–социальные проблемы семьи.–1998.–Т.3,№1.–С.54–57. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки). 2. Ермаченко А.А. К вопросу изучения влияния выбросов коксохимического производства на репродуктивную функцию женщин //Медико–соціальні проблеми сім'ї.–2001– Т.6,№2.–С.30. (Робота виконана самостійно). 3. Чайка В.К. Ермаченко А.А. Репродуктивная функция женщин, проживающих в условиях воздействия вредных выбросов коксохимического производства //Медико–социальные проблемы семьи.–2002.– Т.7,№3,4.–С.33–38. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки). 4. Ермаченко А.А. Состояние репродуктивного здоровья населения, проживающего в районах повышенного экологического риска // Гигиена населенных мест.-2001.-Вып.38, Т.2.- С.433-435. (Робота виконана самостійно). 5. Ермаченко А.А. Влияние загрязнения атмосферного воздуха выбросами коксохимического производства на состояние перекисного окисления липидов у беременных женщин //Вестник гигиены и эпидемиологии.–2002.–Т.6,№2.–С.23–25. (Робота виконана самостійно). 6. Чайка В.К., Василенко И.В., Ермаченко А.А. Морфофункциональная характеристика плацентарного барьера у работниц предприятий коксохимической промышленности //Вестник неотложной и восстановительной медицины.– 2002.–Т.3,№2.–С.308–310. (Провела дослідження та статистичну обробку матеріалу, зробила та обґрунтувала висновки). 7. Ермаченко А.А. Сравнительная характеристика состояния антиоксидантной системы у беременных, подвергающихся воздействию вредных выбросов коксохимического производства //Вестник неотложной и восстановительной медицины.–2003.–Т.4,№1.–С.83–85. (Робота виконана самостійно). 8. Чайка В.К., Єрмаченко А.О., Квашенко В.П. Ефективність застосування гліцину в комплексній профілактиці патології мати–плацента–плід у містах з розвиненою коксохімічною промисловістю //ПАГ.–2003.–№6.–С.95–98. (Розробила програму дослідження, проаналізувала матеріал, провела дискусію та обґрунтувала висновки). 9. Ермаченко А.А. Функциональное состояние иммунной системы у беременных женщин, контактирующих с вредными выбросами коксохимического производства // Зб. наук. праць „Питання експериментальної та клінічної медицині”. – Вип.7, Т.1.-Донецьк:ДонДМУ, 2003.- С.130-134. (Робота виконана самостійно). 10. Ермаченко А.А. Репродуктивное здоровье женщин, работающих на коксохимическом производстве // Зб. наук. праць „Людина та навколишнє середовище – проблеми безперервної екологічної освіти в вузах”. – Одеса, 2000.-С.106. (Робота виконана самостійно). 11. Ермаченко А.А. Эколого-токсикологические последствия воздействия выбросов коксохимического производства на здоровье женщин // Тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених „Актуальні проблеми профілактичної медицини”. – Київ, 2000.-С.9-10. (Робота виконана самостійно). 12. Ермаченко А.А. Состояние обмена витаминов А и Е у беременных, контактирующих с вредными выбросами коксохимического производства //Тези доповідей 77-ої підсумкової наукової конференції студентів та молодих вчених. -Чернівці, 2003.-Вип. №4.-С.22. (Робота виконана самостійно). 13. Ermachenko A.B., Mirovich D.Ya., Ermachenko A.А.,Gudim A.V., Frolov S.S. The Influence оf Mercury On Pregnant Women // International Journal Of Obstetrics & Gynecology.-2000.- Vol. 70, Suppl N1.- P. 105. (Підібрала та проаналізувала матеріал, зробила та обґрунтувала висновки). 14. Удосконалений спосіб профілактики фетоплацентарной недостатності у жінок, що зазнають впливу шкідливих викидів коксохімічного виробництва / В.К.Чайка, В.П.Квашенко, Н.Я.Жилка, А.О.Єрмаченко: Інф. лист про нововведення в системі охорони здоров’я.–К., 2003.–№306.–4с. (Розробила спосіб профілактики, підготувала до друку). 15. Пат. України № 69201А МПК7 А61В17/42 Спосіб профілактики екологічно індукованої фетоплацентарної недостатності у вагітних жінок / В.К.Чайка, В.П. Квашенко, А.О. Єрмаченко.– №20031211555; Заявл. 15.12.2003; Опубл.16.08.2004; Бюл. №8. (Автор ідеї винаходу, обґрунтувала його наукову концепцію). АНОТАЦІЯ Єрмаченко А.О. Профілактика фетоплацентарної недостатності у жінок, що працюють і проживають в умовах аерогенного навантаження викидами коксохімічного виробництва. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково дослідний інститут медичних проблем сім'ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк,2004. Дисертація присвячена проблемі пошуку нових підходів щодо профілактики екологічно індукованої фетоплацентарной недостатності у жінок, що контактують зі шкідливими викидами коксохімічного виробництва на підприємстві та в умовах населеного пункту. В роботі встановлено, що у жінок, які зазнають впливу шкідливих речовин коксохімічного виробництва, порушення гомеостазу характеризуються інтенсифікацією процесів перекісного окислення ліпідів, пригніченням фетоплацентарної системи, розвитком імунного дисбалансу, зростанням патологічних типів гормональних реакцій адаптації ФПК. Впровадження розробленої комплексної корекції дизадаптаційних порушень в системі мати–плацента–плід підвищує ефективність традиційної профілактики ФПН на 15%, зменшує частоту розвитку ХВГП у 2,2 рази, ЗВУР – у 2,6 рази, асфіксії новонароджених – у 1,8 рази, що може бути резервом для зниження перинатальної захворюваності й смертності. Ключові слова: вагітність, фетоплацентарной недостатність, фетоплацентарной комплекс, профілактика, гліцин, коксохімічне виробництво, система мати –плацента–плід. АННОТАЦИЯ Ермаченко А.А. Профилактика фетоплацентарной недостаточности у женщин, работающих и проживающих в условиях аэрогенной нагрузки выбросами коксохимического производства. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого государственного медицинского университета им. М. Горького МЗ Украины, 2004. Диссертация посвящена поиску новых подходов к профилактике экологически индуцированной фетоплацентарной недостаточности у женщин, контактирующих с вредными выбросами коксохимического производства на предприятии и в условиях населенного пункта, направленной на усиление адаптационных механизмов с целью снижения частоты акушерских и перинатальных осложнений. Беременные, работающие и проживающие в зоне воздействия выбросов коксохимического производства, подвергаются влиянию комплекса химических соединений (бензол, фенол, толуол, ксилол, нафталин, коксовая пыль и др.), являющихся основным этиологическим фактором в развитии патологии системы мать – плацента – плод. Клинико–статистический анализ течения беременности, родов, состояния плода и новорожденного у беременных, контактирующих с выбросами коксохимического производства, выявил высокую частоту осложнений беременности и родов (угрозы прерывания беременности – 61,1(1,7%, преждевременного излития околоплодных вод – 20,4(1,5%, аномалий родовой деятельности – 10,5(2,4%), основным из которых является развитие ФПН (34,5% случаев) и сопровождающие ее хроническая внутриутробная гипоксия плода (34,5%) и синдром задержки внутриутробного развития плода (13,6%). Сроки клинических проявлений фетоплацентарной недостаточности зависят от интенсивности аэрогенной нагрузки: у беременных, контактировавших с высокими концентрациями, отмечается более ранняя клиническая манифестация данной патологии, вызванная воздействием выбросов коксохимического производства, которая имеет первичный характер. Развитие фетоплацентарной недостаточности негативно отражается на развитии плода: наблюдается высокий удельный вес одного из самых тяжелых осложнений гестации – синдрома задержки внутриутробного развития плода. Причем у беременных, подвергавшихся воздействию выбросов коксохимического завода в условиях производства, отмечается увеличение числа симметричной формы задержки внутриутробного развития плода, что связано с развитием фетоплацентарной недостаточности в ранние сроки беременности. Установлено, что у женщин, контактирующих с вредными веществами коксохимического производства, нарушение гомеостаза характеризуется интенсификацией процессов перекисного окисления липидов, угнетением антиоксидантной системы, развитием экологически обусловленного иммунного дисбаланса, ростом патологических типов гормональных реакций адаптации ФПК. Выявленные изменения в основных регуляторных системах тесно связаны с уровнем содержания ароматических углеводородов в воздушной среде и продуктом их биотрансформации в организме – фенолом, что подтверждается наличием сильной корреляционной зависимости (r=0,75–0,85). Применение метаболита широкого спектра действия – глицина способствует нормализации показателей антиоксидантной и иммунной систем, а также гормонального гомеостаза ФПК. Установлено, что глицин не только подавляет стрессорную активацию адренергической и гипофизарно–адреналовой систем, являющихся инициальным звеном гиперактивации ПОЛ, но также обладает прямым антиоксидантным действием, позволяет локально ингибировать ПОЛ в мембранах клеток плаценты, уменьшая концентрацию важнейших продуктов пероксидации липидов, препятствуя продолжению и разветвлению цепей свободнорадикального окисления, удерживая про– и антиоксидантное равновесие в пределах, близких к оптимальным. Профилактика ФПН с применением в дополнение к традиционным средствам глицина привела к более выраженным и значимым положительным изменениям в плаценте. Полученные результаты патоморфологических и гистохимических исследований свидетельствуют о том, что в группах, получавших глицин в комплексной профилактике фетоплацентарной недостаточности, наряду с умеренно выраженными гемодинамическими изменениями, четко выявлены компенсаторно–адаптационные процессы (увеличение количества терминальных ворсин, синцитиокапиллярных мембран, синцитиальных узелков и почек, высокая активность щелочной фосфатазы), что говорит о положительном влиянии рекомендованной терапии на метаболические процессы в ткани плаценты. Применение разработанной схемы профилактики фетоплацентарной недостаточности у беременных из экологически неблагополучного района, загрязненного ароматическими углеводородами, существенно улучшает течение и исход беременности, уменьшает осложнения родов и положительно влияет на состояние новорожденного. Благоприятное воздействие на плод заключается в положительном лечебном эффекте при хронической внутриутробной гипоксии плода и гипотрофии, в нормализации процессов адаптации у детей с неврологическими отклонениями и другими заболеваниями периода новорожденности. Внедрение разработанной комплексной коррекции дизадаптационных нарушений в системе мать–плацента–плод повышает эффективность традиционной профилактики ФПН на 15%, уменьшает частоту развития ХВГП в 2,2 раза, ЗВУР – в 2,6 раза, асфиксии новорожденных – в 1,8 раза, что может быть резервом для снижения перинатальной заболеваемости и смертности. Ключевые слова: беременность, фетоплацентарная недостаточность, фетоплацентарный комплекс, профилактика, глицин, коксохимическое производство, система мать – плацента – плод. SUMMARY Yermachenko A.A. Fetoplacentary insufficiency prophylaxis for women affected by deleterious coke–processing plant emissions. – The manuscript. Dissertation for obtaining scientific degree of candidate of Medicine, specialization 14.01.01. – Obstetrics and Gynecology. – Scientific-research institute of family medical care problems Donetsk State Medical University named by Gorky, Ukrainian Ministry of Health Protection, Donetsk, 2004. The dissertation is devoted to important medical problem: the searching of new approaches to the prophylaxis of ecologically induced placental insufficiency at women who have a contact with the coke–processing plant emissions. It has been established that pregnant women affected by deleterious emissions have homeostasis disorders which is characterized by intensification of lipid peroxidation, depression of antioxidant system, development of immune disbalance, increasing pathologic types of hormonal reactions of fetoplacental complex. The implementation of recommended complex of disadaptation infringements correction in system mother – placenta–fetus increase the efficacy traditional prophylaxis of placental insufficiency, promote of development of compensative–adaptive mechanisms of a homeostasis of mother and perinatology protection of a fetus. Key words: pregnancy, placental insufficiency, fetoplacental complex, prophylaxis, glycine, system mother – placenta–fetus. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АКХЗ – Авдіївський коксохімічний завод АОЗ – антиоксидантний захист ДК – дієнові кон’югати Е2 – естрадіол Е3 – естріол ЗВУР – затримка внутрішньоутробного розвитку Кр – кортизол КФ – кисла фосфатаза ЛФ – лужна фосфатаза МДА – малоновий діальдегід Пг – прогестерон ПЛ – плацентарний лактоген ПОЛ – перекисне окислення ліпідів СОД – супероксиддісмутаза ФПК – фетоплацентарний комплекс ФПН – фетоплацентарна недостатність ХВГП – хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода Ig – імуноглобуліни s-Ig – секреторні імуноглобуліни

Похожие записи