Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

Академії педагогічних наук України

Старовойт Світлана Миколаївна

УДК 378.1:502/504](410)

Професійна підготовка фахівців з охорони та захисту навколишнього
середовища у вищих навчальних закладах Великої Британії

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ — 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної
освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент,

Кнодель Людмила Володимирівна,

Київський юридичний інститут МВС України, кафедра українознавства і
мовної підготовки, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

Плахотнік Ольга Василівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

кафедра педагогіки, професор;

кандидат педагогічних наук, доцент,

Кіщенко Юлія Володимирівна,

Херсонський державний університет,

кафедра перекладознавства, завідувач.

Провідна установа Ніжинський державний університет

імені Миколи Гоголя, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України, м. Ніжин

Захист відбудеться “17” листопада 2005 р. о ___ год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради К.26.455.01 у Центральному інституті
післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою:

04053, м. Київ – 53, вул. Артема, 52-А, корпус 3, аудиторія 20.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центрального інституту
післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат розісланий “18” жовтня 2005 р.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради

О.С.Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема взаємодії людини з природою має
глобальний характер і перетворилася на одну з найбільш актуальних у наш
час. Розв’язання проблеми взаємодії людини з природою пов’язується із
установленням гармонійного співіснування природи, суспільства і людини,
що забезпечує усі потреби людства. У нових суспільно-політичних і
економічних умовах вагомого значення набуває сфера охорони та захисту
навколишнього середовища, яка охоплює важливі ланки
суспільно-економічної структури. У цій сфері, як у жодній іншій, тісно
переплітаються економічні, політичні, професійні аспекти розвитку
суспільства.

Особливе місце в цьому процесі належить природоохоронній діяльності.
Наприкінці 60-х рр. почала формуватися суспільна думка про те, що
необхідні більш серйозні підходи до організації сфери охорони та захисту
навколишнього середовища в цілому, а для цього потрібно готувати
професійні кадри.

Професійні кадри сфери охорони та захисту навколишнього середовища – це
підготовлені фахівці, що можуть забезпечити її успішну діяльність у
всьому різноманітті, і які здатні розв’язати проблеми і виконати
завдання, поставлені перед екологічною сферою на сучасному етапі.

Професійна компетенція фахівців з охорони і захисту навколишнього
середовища вимагає наявності як спеціальних базових знань, вмінь, так і
особистісних якостей, які являють собою інваріантний компонент
професіоналізму сучасного фахівця та сприяють успіху в його професійній
діяльності.

Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер
життєдіяльності, включаючи вищу освіту. У 1997 році під егідою Ради
Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про
визнання кваліфікацій вищої освіти Європи, яку підписали 43 країни
(Україна в тому числі). Лісабонська угода декларує наявність і цінність
різноманітних освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких
більша кількість людей, скориставшись усіма цінностями і здобутками
національних систем освіти і науки, зможуть бути мобільними на
європейському ринку праці.

Високі вимоги професійної підготовки вимагають змін в структурі системи
освіти. Такий підхід цілком відповідає нинішній меті – як
загальноєвропейській, так і національній, – досягненню високого рівня
підготовки фахівців у всіх сферах.

Копенгагенський процес, який розпочався у 2002 році, своєю метою має
інтенсифікацію європейського співробітництва в галузі професійної освіти
і підготовки, спрямованого на створення до 2010 року єдиного
європейського освітнього простору. Громадянам нової Європи мають бути
доступними спільні цінності освіти, науки й культури всіх її країн.

Оновлення системи професійної освіти в Україні в нових
соціально-економічних умовах вимагає подальшого глибокого вивчення і
осмислення позитивного зарубіжного досвіду професійної підготовки,
зокрема фахівців з охорони та захисту навколишнього середовища, серед
яких особливе місце, завдяки цілісній концепції професійної освіти,
посідає підготовка кадрів у Великій Британії, включаючи спеціалістів для
сфери охорони та захисту навколишнього середовища. Сьогодні особливого
значення набуває аналіз професійної підготовки фахівців екологічної
сфери у вищих навчальних закладах Великої Британії, де накопичено
значний і оригінальний досвід у цьому напрямі. Саме у Великій Британії
виникла так звана “інвайронментальна парадигма” (від англ. еnvironment –
навколишнє середовище) та нова наука про навколишнє середовище –
енвіроника.

Сучасний розвиток професійної освіти у Великій Британії зумовлений
подоланням основних суперечностей: а) між потребою людини в пізнанні
явищ навколишньої дійсності та можливостями реалізації цієї мети; б) між
зростаючими темпами розвитку інформаційних технологій та темпами
засвоєння нових знань; в) між державними та суспільними вимогами щодо
підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців та
інтересами конкретного індивіда; д) між вузькою спеціалізацією
професійної діяльності фахівця та всебічним гармонійним розвитком
особистості.

Дослідження сучасного стану та новітніх технологій підготовки фахівців з
охорони та захисту навколишнього середовища у цій країні становить
практичний інтерес для України.

Стратегії розвитку європейської освіти та особливості підготовки
фахівців у Великій Британії розробляють українські та російські науковці
Авшенюк Н.М., Алексеєвич Г.Л., Алексюк А.М., Барбарига А.А., Базуріна
В.М., Бідюк Н.М., Василюк А.В., Воскресенська Н.М., Вульфсон Б.Л., Гєрьє
В.І., Іванюк І.В., Корсак К.В., Лещинський О.П., Лиферов А.П., Лукичов
Г.А., Марченко Г.В., Пуховська Л.П., Сбруєва А.А., Синенько С.І.,
Федорова Н.В. Однак, на сучасному етапі цілісне педагогічне дослідження
теорії і практики професійної підготовки фахівців у сфері екології у
Великій Британії, у вітчизняній педагогіці не проводилося. З огляду на
відсутність спеціальних досліджень, присвячених вивченню англійського
досвіду професійної школи у цій галузі, та актуальність проблем для
України в нових соціально-політичних та економічних умовах, темою
дисертаційного дослідження вибрано: “Професійна підготовка фахівців з
охорони та захисту навколишнього середовища у вищих навчальних закладах
Великої Британії”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
входить до плану науково-дослідних робіт Центрального інституту
післядипломної педагогічної освіти АПН України як складова частина
колективної теми кафедри права та безпеки життєдіяльності “Зміст і
науково-методичне забезпечення спеціалізованого навчального курсу
“Основи репродуктивного здоров’я” для системи ППО” РК № 0103U003656.

Об’єктом дослідження є система професійної освіти фахівців у Великій
Британії.

Предмет дослідження – зміст і структура підготовки фахівців з охорони та
захисту навколишнього середовища у вищих навчальних закладах Великої
Британії.

Концептуальні ідеї дослідження: 1) розвиток професійної підготовки
фахівців з охорони та захисту навколишнього середовища в кінці ХХ – на
початку ХХІ ст. зумовлюється необхідністю повноцінного забезпечення
потреб економіки, високотехнологічного виробництва, ринкових відносин і
в цілому нової парадигми професійної освіти, провідними ознаками якої є:
орієнтація на реальний попит ринку праці, освіта впродовж усього життя,
надання кваліфікації широкого профілю, інтеграція процесів набуття
теоретичних знань та практичних навичок, творчий варіативний підхід до
визначення термінів навчання, врахування потреб формального та
неформального секторів економіки, орієнтація як на роботу за наймом, так
і на самостійне підприємництво тощо; 2) розвиток та модернізація
національних систем професійної підготовки можливі за умов вивчення,
осмислення та впровадження прогресивного досвіду різних країн, який
складає світову скарбницю професійної підготовки у контексті сучасних
стрімких змін та інтеграційних тенденцій; 3) у Великій Британії протягом
багатьох років функціонує ефективна система професійної підготовки
фахівців з охорони та захисту навколишнього середовища. Вивчення
позитивних ідей цього досвіду має значний інтерес для України, яка нині
гостро потребує фахівців відповідного профілю, але тільки почала
напрацьовувати власний досвід їх підготовки.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати тенденції розвитку екологічної освіти та
охарактеризувати її структурні компоненти.

2. Показати світові тенденції розвитку екології як науки і освітньої
галузі, обґрунтувати їх взаємозв’язки.

3. Виявити особливості розвитку вищої школи Великої Британії в умовах
формування загальноєвропейського освітнього простору.

4. Здійснити аналіз навчальних планів і програм підготовки фахівців з
охорони і захисту навколишнього середовища у вищих навчальних закладах
Великої Британії.

5. Розкрити сучасні вимоги до професійної компетентності фахівців з
охорони і захисту навколишнього середовища у Великій Британії.

6. Визначити елементи досвіду екологічної освіти Великої Британії, які
можуть бути рекомендовані щодо вдосконалення вищої професійної освіти
України.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці вітчизняних і
зарубіжних вчених у галузі неперервної освіти (Андрущенко В.П., Зязюн
І.А., Олійник В.В., Смирнов С.Д., Смирнова Є.Е.); праці з порівняльної
педагогіки, у т.ч. щодо наукових досліджень системи освіти у Великій
Британії (Алексюк А.М., Алексеєвич Г.Л., Вульфсон Б.Л., Джурінський
Л.М., Іванюк І.В., Ліферов А.П., Лукичев Г.А., Марченко Г.В., Пуховська
Л.П.); соціологічний та педагогічний аналіз проблеми суспільства і вищої
освіти у Великій Британії (Аллен Д., Аусубел Д., Болл Б., Беч В., Бенз
Р., Грубб В., Галтон М., Дехтер Г., Мелроуз М., Мунн Б., Петер А., Пратт
Д., Харгревс Л., Хесселінк Ф.); філософсько-педагогічні праці
(Вернадський В.І., Вавилов А.М., Гумільов Л.Я., Івоненко О.П., Ельтон
Ч., Хесле В., Швейцар А. та інші); праці у галузі неперервної
екологічної освіти та виховання (Алпатьєв А.М., Бех І.Д., Бойчук Ю.Д.,
Вербицький А.А., Волкова Н.Д., Вольвач Ф.В., Дробноход М.І., Єфименко
Н.П., Єфремов В.В., Іваненко С.Г., Коваленко Є.І., Лебідь С.Г., Нечос
В.Е., Пустовіт Г.П., Шепелява А.І., Щербань П.М., Швебс Г.І. та інші);
наукові дослідження у сфері інвайронментальної (екологічної) освіти
(Баньковська С.П. та інші ); праці у галузі екології (Білявський Г.О.,
Брилов С.А., Будика Н.І., Вавілов А.Н., Голубець М.А., Горелов А.А.,
Григор’єв А.А., Гродзинський А.М., Губенко М.О., Данилишин Б.М.,
Дорогунцов С.І., Іващенко С.Г., Ільченко В.Р., Коваль Я.В., Лаптев А.А.,
Міщенко В.С., Моісеєв Н.Н., Мороз С.А., Новаторов О.С., Одум Ю.П.,
Паламарчук М.М., Плахотнік О.В., Романенко М.І., Реймерс Н.Ф. та інші);
праці з проблем екологічної політики та права (Васюта О.Л., Васюта С.І.,
Філіпчук Г.Г. та інші); наукові дослідження у галузі екологічної
психології та педагогіки (Дерябо С.Д., Ясвін В.А., Крисаченко В.С. та
інші).

Вивчення праць соціологів у сфері екології (Баньковська С.П., Бачинська
Т.А., Бачинський Г.О., Бойчук Ю.Д., Брайон А.В.), екологів та географів
(Вольвач Ф.В., Воронов А.Г., Грабчак Л.Г., Дедю І.Я., Дробноход М.І.,
Кіселев М.М., Крисаченко В.С., Левін А.С., Марченко Г.В., Моісеєв М.М.,
Мороз С.А., Падун М.М., Примак А.В., Ситник К.М.) дало змогу з’ясувати
багато питань, пов’язаних із суспільним життям, проблемами галузі
охорони та захисту навколишнього середовища, тобто всіма аспектами
діяльності в цій сфері.

Джерельна база дослідження: у процесі наукового пошуку було
проаналізовано понад 150 навчальних планів і програм 40 вищих навчальних
закладів Великої Британії; британські офіційні документи; довідкова
література навчальних закладів; аналітичні матеріали та електронні банки
даних міжнародних організацій; науково-методична література, реферативні
матеріали, наукові роботи, присвячені екологічній діяльності у Великій
Британії; наукові дослідження сфери охорони та захисту навколишнього
середовища, наукові праці з питань її формування в кінці XX – на початку
XXI століть, з проблем становлення екологічної галузі як в економіці так
і в освіті у Великій Британії; дослідження і статистичні дані про
сучасний стан та структуру навчальних закладів, які готують фахівців для
екологічної галузі у Великій Британії; матеріали англійської
педагогічної періодичної преси; наукові дослідження англійських вчених з
проблеми, що розглядається; наукові праці відомих українських та
російських дослідників з питань професійної освіти у Великій Британії та
екологічної освіти в Україні; матеріали наукових конференцій, присвячені
проблемі розвитку професійної освіти. Використовувались також матеріали
довідково-енциклопедичного характеру, каталоги, енциклопедії тощо.

У сукупності зазначені джерела та інші науково-педагогічні праці, що
наводяться у списку використаної літератури, дають цілісне уявлення про
теорію та практику професійної підготовки фахівців з охорони та захисту
навколишнього середовища у Великій Британії та дозволяють вирішити
поставлені в дисертаційному дослідженні завдання.

Методи дослідження: Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети
та перевірки гіпотези було використано комплекс взаємодоповнюючих
методів, зокрема: а) метод порівняльно-історичного аналізу, який
дозволяє вивчати стан досліджуваної проблеми у Великій Британії та
Україні, дає можливість виявити причинно-наслідкову та історичну
залежність явищ, простежити закономірності та тенденції їх розвитку; б)
інтерпретаторсько-аналітичний метод, що дає змогу здійснити
концептуальний аналіз науково-педагогічної літератури (з використанням
інтерпретацій, систематизації, порівнянь і узагальнень); в) метод
індуктивної логіки, за яким спочатку виділяються культурні особливості,
потім інтегруються загальнокультурні цінності і таким чином виявляються
міжнародні тенденції та перспективи; д) метод наукового пошуку з метою
формування оцінок, виявлення раціонального та практично цінного в
наукових розробках англійських вчених.

Експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалося в три
етапи:

1. Пошуковий (2000-2001 pp.). Визначалися об’єкт і предмет дослідження,
його мета та завдання; вивчалася література та аналізувались результати
досліджень з проблем професійного навчання у сфері охорони та захисту
навколишнього середовища у Великій Британії, підготовки спеціалістів
цієї галузі в Україні; накопичувався фактичний матеріал.

2. Дослідно-аналітичний (2002-2003 pр.). Вивчався досвід вищих
навчальних закладів освіти Великої Британії, які мають факультети
екологічної орієнтації, здійснювалась систематизація й первинна обробка
здобутих даних.

3. Підсумковий (2004-2005 pp.). Узагальнювалися результати дослідження
досвіду Великої Британії, визначалися основні шляхи реформування системи
професійної підготовки спеціалістів сфери охорони та захисту
навколишнього середовища в Україні, розроблялися рекомендації щодо
організації навчання у вищих навчальних закладах України екологічного
профілю.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в
ньому: автором вперше здійснено педагогічний аналіз системи підготовки
професійних кадрів для сфери охорони та захисту навколишнього середовища
у Великій Британії та визначено найефективніші методи підготовки
екологів, які ґрунтуються на тісному поєднанні педагогічних положень з
психологічними, соціологічними та культурологічними підходами, що
підвищує результативність професійного навчання; вперше теоретично
обґрунтовано взаємозв’язок між науково-освітнім напрямом розвитку
загальної екології та широким колом спеціалізацій у галузі охорони та
захисту навколишнього середовища у вищих навчальних закладах Великої
Британії; визначено структурні компоненти екологічної освіти, місце та
роль професійної підготовки фахівців з охорони та захисту навколишнього
середовища в цій системі; виокремлено та теоретично обґрунтовано основні
складові професійної компетентності фахівців з охорони та захисту
навколишнього середовища у Великій Британії та розроблено модель
професійної компетентності фахівця цієї галузі; визначено поняття
“професійні кадри сфери охорони та захисту навколишнього середовища”;
доведено економічну значущість нового підходу в державній політиці з
питань професійного навчання та підготовки спеціалістів сфери охорони та
захисту навколишнього середовища; теоретично обґрунтовано та
удосконалено уявлення про зміст професійної вищої освіти у Великій
Британії на сучасному етапі; визначено напрями подальшого розвитку
теорії і практики підготовки фахівців з охорони та захисту навколишнього
середовища в Україні на основі досвіду Великої Британії.

Теоретичне значення дослідження полягає в: обґрунтуванні положення про
значущість для України системи підготовки спеціалістів для сфери охорони
та захисту навколишнього середовища на сучасному етапі; розкритті
особливості науково-методичного забезпечення навчальних закладів у
Великій Британії; збагаченні національної педагогічної науки новими
аспектами, конкретними досягненнями педагогічної науки у Великій
Британії та узагальненні накопиченого нею досвіду для подальшого
розвитку цієї науки в нових суспільно-політичних і економічних умовах в
Україні; виявленні тенденцій розвитку професійної підготовки кадрів у
сфері охорони та захисту навколишнього середовища у Великій Британії;
висвітленні особливостей освітнього процесу Великої Британії щодо добору
та структурування змісту професійної підготовки, а також визначенні та
обґрунтуванні ефективності функціонування чинної моделі на сучасному
етапі.

Практичне значення дослідження. Досліджена освітня система та виявлені
при цьому позитивні фактори можуть бути використані при реформуванні
аналогічних навчальних закладів України. Фактичний матеріал, який
міститься в дослідженні, може бути корисним для дослідників суміжних
галузей. Результати дисертації дозволяють використати позитивний досвід
Великої Британії при створенні та реалізації вітчизняної концепції
професійної освіти в цілому і системи підготовки професійних кадрів для
сфери екології зокрема, розробці конкретних програм, рекомендацій,
посібників з підготовки професійних кадрів цієї сфери в Україні.

Впровадження результатів дослідження. Основні розробки та рекомендації,
викладені в дисертаційному дослідженні, реалізовано у процесі
педагогічної діяльності в Київському торгово-економічному коледжі, де
проводився цикл лекцій на 2-3 курсах профільного факультету прикладної
екології за темами “Екологія виробництва”, “Екологічна сертифікація
харчових продуктів”, “Екологічний аудит”, “Екологічні проблеми та
менеджмент”, в Київському університеті економіки і технологій транспорту
Міністерства транспорту та зв’язку України на 1-5 курсах у матеріалах
лекційного курсу з дисципліни “Основи охорони праці” (довідка № 01-25/47
від 21.01.2005 р.) та практичного курсу з дисципліни “Іноземна мова” за
темою “Залізничний транспорт та навколишнє середовище”, в Київському
юридичному інституті на кафедрі цивільно-правових дисциплін, де читався
курс лекцій “Екологічно право” (довідка № 47/12-1624 від 07.12.2004 р.)
та в Українському науково-дослідному інституті аналітичного
приладобудування при проведенні курсу-практикуму “Сучасні тенденції у
розвитку стратегій екологічної освіти” для провідних спеціалістів
(довідка № 1/19 від 13.01.2005 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалась у виступах на
Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні технології
викладання іноземних мов у професійній підготовці фахівців” (м. Київ,
2003 p.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Лінгвометодичні
концепції викладання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах
України” (м. Київ, 2003 p.), Міжнародній науково-практичній конференції
з іноземних мов “Бізнес-освіта та іноземні мови для сфери туризму та
послуг” (м. Донецьк, 2004 р.), Міжнародній Інтернет-конференції
“Викладач вищої школи у ХХІ столітті” (м. Ростов-на-Дону, 2004 р.),
семінарі “Педагогічна діяльність та педагогічна майстерність” (м. Київ,
2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Мова і культура”
(м. Київ, 2004 р.), II Міжнародній науковій конференції “Інновації у
вищій школі” (м. Ніжин, 2004 р.), на засіданнях кафедри права та безпеки
життєдіяльності та щорічних звітних наукових конференціях ЦІППО
(2002-2005 рр.).

Публікації. Результати проведеного дослідження опубліковано у 6
одноосібних наукових статтях у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів,
висновків, списку використаних джерел, що включає 329 найменувань (з них
121 – іноземною мовою), 24 додатки. Основний текст складає 200 сторінок
машинописного тексту і містить 6 рисунків та 9 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження,
охарактеризовано ступінь дослідження проблеми, визначено його об’єкт,
предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні і теоретичні засади;
розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значущість, шляхи
апробації і впровадження одержаних результатів.

У першому розділі – “Теоретичні засади екологічної освіти та професійної
підготовки фахівців з охорони та захисту навколишнього середовища в
сучасному суспільстві” – розкрито та обґрунтовано
понятійно-термінологічний апарат педагогічного аналізу структурних
компонентів екологічної освіти та сучасної екології, їх завдань та
проблем, досліджено наукові та освітні напрями розвитку загальної
екології.

Проведений аналіз міжнародно-правових документів, зокрема, Белградської
хартії (ЮНЕСКО-ЮНЕП, 1975 р.), Тбіліської декларації (ЮНЕСКО-ЮНЕП, 1977
р.), Московської декларації (ЮНЕСКО-ЮНЕП, 1987р.), Резолюції з
екологічної освіти Ради та Міністрів освіти (1988 р.), Європейської
робочої групи щодо екологічної освіти та виховання (1988 р.), Декларації
Ріо (ООН, 1992 р.), Резолюції з екологічної освіти Європейського
Парламенту (1993 р.), Декларації Салоніки (ЮНЕСКО, 1997 р.), Хартії
Землі (2000 р.), рішень IV Міжнародної конференції з екологічної освіти
“Стратегія екологічної освіти та виховання у XXI столітті” (Москва, 2000
р.), та діяльності таких організацій, як Рада Землі та Міжнародний
зелений хрест (2000 р.), ЮНЕСКО (Рамковий документ дій, Дакар, 2000 р.),
Шоста програма дій з охорони довкілля ЄС (2001-2010 рр.), який надав
можливість стверджувати, що екологічна освіта набула системного
характеру у всьому світі.

Дослідження показало, що концепція екологічної освіти у Великій Британії
враховує сучасні світові тенденції в розвитку педагогічної науки і
практики і в той же час зосереджує увагу на нагальних проблемах вищої
школи, педагогіки й охорони природи. Тому досвід Великої Британії у
професійній підготовці фахівців з охорони та захисту навколишнього
середовища, маючи національні особливості, враховує як європейський, так
і світовий досвід і набуває широкого міжнародного значення.

На підставі проведеного теоретичного дослідження екологічної освіти
визначено основні цілі і завдання формування екологічної культури
населення. До них відноситься: формування екологічних уявлень;
формування екологічної етики і гуманного відношення до природи; освоєння
способів екологічно прийнятного природокористування; освоєння
особистісно-розвиваючого потенціалу спілкування з природою; формування
екологічної культури та активності населення.

Еколого-освітній процес включає в себе наступні етапи: 1) формування
екологічних і природоохоронних уявлень про природу та людину; 2)
формування світоглядних позицій, екологічної етики, гуманного ставлення
до природи; 3) формування умінь і навичок, що складають екологічну
діяльність. Таким чином, саме в єдності трьох своїх основ — екології,
екологічної психології і педагогіки, що інтегруються в рамках
екологічної психопедагогіки, може ефективно здійснюватися екологічна
освіта.

На основі вивчення теоретичних джерел визначено, що основою екологічної
освіти є загальна екологія як науковий та освітній напрями розвитку.

Конкретизовано основні галузі екології: біоекологія, геоекологія,
соціо-екологія, техно-екологія, екологія людини, радіо-екологія,
прикладна екологія, урбо-екологія, психо-екологія, політична екологія,
правова екологія, етнічна екологія, екологія літосфери, екологія
гідросфери, екологія атмосфери, мілітаристична екологія, космічна
екологія, інженерна екологія, промислова екологія, агроекологія тощо.
Визначено нові напрями розвитку екології, зокрема, екологія культури,
екологія душі, етнічна екологія, екологія народонаселення,
внутрішньодержавна та міжнародна екополітика. До найновіших напрямів
екологічних досліджень, які виникли протягом останніх років (1986-1992
рр.) і активно розвиваються, можна віднести екологію геоенергоаномальних
зон, геоекоінформатику, екологічний менеджмент, екотехніку,
нообіосферику, дистанційні комплексні геоекологічні дослідження, етнічну
екологію.

Наука (спеціальність) екологія, представником якої є спеціаліст-еколог,
охоплює загальну екологію (вивчає процеси і явища, які однаково властиві
всім рівням екологічної організації); часткові екології; галузеві
екології (їх понад 70, і цей список постійно збільшується, оскільки
екологізуються всі сфери діяльності людини).

Підтверджено, що особливе місце в процесі глобалізації належить
природоохоронній діяльності, активізація якої веде до серйозних змін у
структурі суспільства й економіки. Глобалізація в її нинішній формі не є
історією успіху. Вона екологічно сумнівна та не сприяє стабільності
світової економіки. Саме наприкінці 60-х рр. починає формуватися
суспільна думка про те, що необхідні більш серйозні підходи до
організації сфери охорони та захисту навколишнього середовища в цілому,
а для цього потрібно готувати професійні кадри.

Уточнено визначення поняття “професійні кадри сфери охорони та захисту
навколишнього середовища”: професійні кадри сфери охорони та захисту
навколишнього середовища – це підготовлені фахівці, що можуть
забезпечити успішну діяльність цієї сфери у всьому її різноманітті, з
усіма її проблемами і які здатні розв’язати ці проблеми і виконати
завдання, поставлені перед екологічною сферою на сучасному етапі.

Науковий аналіз загальної системи підготовки фахівців екологічної галузі
дозволив систематизувати різні підходи до визначення найбільш важливих
показників сфери екології у Великій Британії, які базуються на критеріях
та оцінках:

Економічний критерій оцінки спирається на такі величини, як витрати,
прибуток, економічний ріст і розвиток, збільшення числа робочих місць,
підготовка професійних кадрів.

Суспільно-політичний критерій визначає потреби в тих або інших
пріоритетах у розвитку цієї сфери.

Природоохоронний підхід визначає придатність тієї або іншої території
або зони як об’єкта аналізу.

Соціокультурний критерій з’ясовує вплив тієї або іншої культури на
проблему взаєморозуміння між народами з екологічних проблем.

Статистична оцінка здійснюється з метою більш глибокого аналізу
життєдіяльності цієї сфери і визначення її потреб.

Індивідуальна і психолого-педагогічна оцінка визначає вплив особистих
бажань, потреб у фізичному або духовному відпочинкові, відновленні сил,
придбанні знань і досвіду.

Отже, науковий аналіз досліджуваної проблеми показує: сфера охорони та
захисту навколишнього середовища найтісніше пов’язана практично з усіма
сферами життєдіяльності суспільства.

За результатами проведеного аналізу робиться висновок про адаптацію
суспільства до вимог екології, насамперед через освіту в її широкому
розумінні, економіку, технології, право. Екологія світоглядного
спрямування у вищих навчальних закладах має назву соціальної екології.
Екологічна освіта у вищих навчальних закладах поділяється на
загальнокультурну, загально-фахову та професійно орієнтовану.

:

^

a

ae

’?z?’?’?’

:

< >

@

B

D

F

^

`

?

U

U

3/4-u l%D’?)j01/44aC¤¤¤¤…¤dd¤!

U

OJPJQJ

????th?????актеру неперервної екологічної освіти; формування екологічної
культури в циклах різних навчальних дисциплін; організацію взаємодії
освітніх установ із природоохоронними організаціями; узагальнення
регіонального досвіду використання різних форм екологічної освіти й
еколого-просвітительської роботи. Результатом усвідомлення цих завдань є
збільшення кількості навчальних закладів, які розпочали підготовку
спеціалістів безпосередньо для сфери екології, їх надзвичайна
різноманітність, яка відповідає змісту екологічної діяльності.

У другому розділі – “Становлення та розвиток організаційних підходів в
галузі охорони та захисту навколишнього середовища у Великій Британії” –
досліджуються особливості сучасної освітньої системи у Великій Британії
в світлі міжнародних суспільно-політичних та соціально-економічних змін,
розглядаються теоретичні та практичні аспекти професійної підготовки
фахівців з охорони та захисту навколишнього середовища, новітні
технології організації навчального процесу, комунікативні технології, а
також аналізується структура, зміст, організаційні підходи до підготовки
спеціалістів у вищих навчальних закладах Великої Британії та основні
складові професійної компетентності фахівця з охорони та захисту
навколишнього середовища.

Аналіз наукової літератури, статистичних даних, програм та навчальних
планів свідчить, що у Великій Британії у сфері професійної підготовки
спеціалістів екологічної галузі створена струнка, гнучка,
багатоступенева система підготовки від найнижчих до найвищих ступенів
професійної освіти. Ця система органічно входить до структури загальної
системи професійної освіти у Великій Британії, розвиває її історичні
традиції, упроваджує нові підходи, методи навчання, використовуючи
сучасні досягнення педагогіки, соціології, психології, економіки та
інших наук, адаптуючи їх до своєрідності цієї галузі, її особливостей,
задовольняючи потреби екологічної сфери.

У розділі підкреслено, що вищі навчальні заклади Великої Британії
удосконалюють свою систему навчання відповідно до загальноєвропейських і
світових вимог. Такий підхід сприяє розширенню й уніфікації ринку праці
та кваліфікаційних вимог до спеціалістів екологічної сфери. В усіх вузах
Великої Британії навчається велика кількість іноземних студентів як з
Європи, так і з інших континентів.

Аналізується структура, зміст та методи навчання в 40 вищих навчальних
закладах Великої Британії, які готують фахівців з охорони та захисту
навколишнього середовища. Усі ці університети мають багато спільних рис
в дидактичному процесі навчання студентів, але й виявляють специфічні
особливості. Розглядається 150 спеціалізацій даної сфери.

Як показав проведений аналіз, вузи екологічного профілю відрізняються
великим різноманіттям спеціальних дисциплін, навчальний процес
відбувається в компактних групах, керування навчанням здійснюється
наставником, який проводить індивідуальні консультації. Обов’язковим
компонентом підготовки фахівців вищого рівня є практика та написання
дипломної роботи. Усе навчання є модульним, що взагалі характерно для
вищої освітньої системи Великої Британії. Основними категоріями
дипломування є такі: дипломований бакалавр, магістр, доктор філософії з
різних спеціалізацій.

Вивчення та аналіз магістерських програм надав можливість встановити, що
останні націлені на п’ять основних напрямів: 1) визначення принципів
стабільності навколишнього середовища; 2) утілення цих принципів у
науковій, технологічній та соціоекономічній сферах; 3) аналіз політики
країн щодо управління застосуванням енергій та експлуатацією природних
ресурсів, управління якістю навколишнього середовища, чистими
технологіями, соціальною політикою, фінансовою політикою, забудовою
навколишнього середовища, стабільністю розвитку міст; 4) оцінка існуючих
політичних, соціальних, економічних, культурних, етичних, законодавчих
рамок для винесення рішень у сфері екологічних проблем; 5) дослідження
ролі науки та технологій при розв’язанні питань стабільності
навколишнього середовища.

Випускники університетів мають чудові перспективи зайнятості: 92 %
студентів знаходять роботу протягом шести місяців після завершення
навчання. Університети екологічного профілю мають високий статус серед
підприємців – особливо у сфері бізнесу та інформаційних технологій.

Програми навчання та дослідження у вищих навчальних закладах, які
готують фахівців з охорони навколишнього середовища, передбачають
можливість вивчення процесів формування екологічної політики, виховання
екологічної свідомості, розгляд різних методів розв’язання проблем
охорони та захисту довкілля.

Проаналізовано і розкрито фази навчання в процесі професійної підготовки
фахівців сфери енвіроники: 1) базове навчання (придбання знань
академічного курсу); 2) технічна підготовка (придбання знань іноземних
мов та комп’ютерних технологій); 3) формування особистісних якостей
(умінь організаторської та управлінської діяльності; творчого мислення
та ін.).

Порівняно специфічні особливості навчального процесу у вищезгаданих
навчальних закладах, проаналізовано структуру та зміст обов’язкових та
додаткових модулів, перелік предметів спеціалізованого циклу, виявлено
загальні закономірності та місцеві особливості. У Великій Британії в
даній сфері поряд з денним навчанням існує комплексне або змішане
навчання (середнє між вітчизняним заочним та вечірнім) та дистанційне
навчання (у деяких вузах). Градація дипломування в дистанційному
навчанні така ж, як і в інших його формах.

Важливою ознакою професійної компетентності фахівців сфери охорони та
захисту навколишнього середовища є прагнення поєднання широкого кола
знань і здібностей у відповідній сфері. Тобто, професіонали повинні
знати та вміти приймати рішення з соціальних, юридичних, економічних та
технічних аспектів взаємодії з навколишнім середовищем. Висока
професійна компетентність фахівців у галузі енвіроники, яка відрізняє
випускників британських вищих навчальних закладів, забезпечує їх
конкурентоспроможність і на міжнародному ринку праці.

Загальна вимога британських спеціальних вищих навчальних закладів
полягає в тому, щоб розвинути у студентів самостійність у використанні
наукових методів та прищепити їм тверді практичні навички професійної
діяльності на посаді керівника відділу, підприємства чи різного роду
підгалузей цієї сфери. В основному всі навчальні заклади, які готують
спеціалістів на ступені “бакалавр” та “магістр”, мають схожі навчальні
плани і програми, що поділяються на два – три рівні навчання, які у свою
чергу складаються з “Основних модулів” і “Додаткових модулів”.

Так, на першому рівні серед основних модулів вивчаються: “Основи
екології”, “Термінологія дослідження”, “Екологічні процеси”, “Люди та
навколишнє середовище”, “Вступ до науки про Землю”, “Інформаційні
технології та навички дослідження”, “Різноманіття видів та середовищ
існування”, “Статистика та обробка даних”.

Другий рівень пропонує вивчення таких основних модулів: “Теорія
розвитку”, “Економіка навколишнього середовища”, “Законодавство
навколишнього середовища”, “Геоглобалізація”, “Ідентифікована цінність
збереження навколишнього середовища”, “Процеси, що впливають на
навколишнє середовище”.

На третьому рівні продовжується вивчення спеціальних дисциплін (4
основні модулі на вибір і кілька додаткових модулів) та пишеться наукова
робота з теми спеціалізації. Щодо відмінностей у змісті навчальних
програм, то вони полягають тільки в кількості навчальних годин,
відведених на окремі дисципліни, що зумовлює різний ступінь
інтенсивності вивчення навчальних дисциплін.

Система підготовки майбутніх екологів у Великій Британії
підпорядковується головній меті – забезпечити спеціаліста даного напряму
глибокими й всебічними знаннями, які сприятимуть його успішній
професійній діяльності і професійному зростанню. Підготовка фахівців у
різних навчальних закладах відрізняється розподілом теоретичних і
практичних блоків.

Основою навчального процесу у Великій Британії на протязі вже 30 років є
кредитно-модульно-рейтингова система навчання та контролю, яка
забезпечує високий рівень вивчення усіх дисциплін. Особливої уваги
заслуговує розробка новітніх напрямів реалізації цієї системи у рамках
Болонського процесу, яка сьогодні відбувається у Великій Британії.

Запропонована модель професійної компетентності фахівця з охорони та
захисту навколишнього середовища у Великій Британії, яка водночас є
актуальною та прийнятною для системи професійної підготовки екологів в
Україні.

Проведене дослідження дозволило сформулювати висновки:

1. Конкретизовано та узагальнено понятійно-термінологічний апарат
аналізу проблеми дослідження, який включає з одного боку терміни та
поняття, що відносяться до педагогіки, з іншого – основні положення
концепції інвайронментології, які розкривають зміст та структуру
екологічної освіти. Вони складають, разом з економічними, соціальними,
політичними та іншими показниками, головні компоненти інвайронментальної
парадигми розвитку світу.

2. Показано, що екологічна освіта є багатогранним явищем, яке має чітку
структуру, що містить такі основні компоненти: екологічна свідомість,
екологічна культура, екологічний світогляд, екологічна етика, екологічна
естетика, екологічна педагогіка, екологічна психологія, загальна
екологія, професійна підготовка фахівців з охорони та захисту
навколишнього середовища.

3. Доведено, що зміст еколого-освітнього процесу містить у собі наступні
етапи: 1. Формування екологічних і природоохоронних уявлень про: а)
біорізноманітність і складність системи внутрішніх взаємозв’язків у
природі; б) життя тих чи інших біологічних видів, насамперед тих, які
охороняються; в) світ природи як духовну цінність; д) наслідки
негативного впливу людини на дику природу, е) ролі природоохоронних
організацій, ж) людей, які присвятили своє життя охороні і вивченню
природи. 2. Формування світоглядних позицій, екологічної етики,
гуманного відношення до природи. 3. Формування умінь і навичок, що
оберігають екологічну діяльність: а) традиційні способи
природокористування; б) способи естетичного сприйняття природи; в)
способи наукового вивчення природи і т.д. 4. Формування системи
соціальної підтримки ідей охорони природи.

4. Науковий аналіз загальної системи підготовки фахівців для сфери
охорони та захисту навколишнього середовища у Великій Британії
передбачає систематизацію різних підходів до дослідження найбільш
важливих показників – виявлено шість критеріїв та оцінок: економічний,
суспільно-політичний, соціокультурний, природоохоронний, статистична,
індивідуальна і психолого-педагогічна оцінка. Ці параметри визначають
комплексну систему дослідження даної проблеми.

5. У Великій Британії сфера охорони та захисту навколишнього середовища
займає важливе місце в економіці країни. Щорічно уряд виділяє величезні
кошти на реалізацію наукових досліджень у цій сфері, тим самим
підкреслюючи її важливість та значимість для всього населення країни.
Екологічний напрям є пріоритетним у державній політиці Великої Британії,
яка крокує в ногу з багатьма європейськими країнами й суворо виконує всі
вимоги Європейської Ради з питань організації вищої освіти й підготовки
спеціалістів даної сфери.

Уряд Великої Британії і відповідні міністерства орієнтуються на
рекомендації таких міжурядових міжнародних організацій, як ООН, ЮНЕСКО
та ін. Велика Британія бере активну участь в усіх заходах, які
проводяться в Європі та світі з питань професійної освіти й екологічної
освіти як її складової.

6. На сучасному етапі національні особливості організації професійної
підготовки фахівців з охорони та захисту навколишнього середовища у
Великій Британії дозволяють поєднувати централізовану та
децентралізовану форми управління системою освіти, а також дають
можливість орієнтуватися на відродження демократичних традицій шляхом
активізації діяльності громадських та недержавних організацій.

7. На основі різнопланової й багатоступінчастої системи функціонування
екологічної сфери у Великій Британії розроблена гнучка й багаторівнева
система підготовки спеціалістів даного профілю. Уряд Великої Британії
сформулював у 1990-х роках основні напрями своєї політики в екологічній
сфері: постійне сприяння її розвиткові у відповідних межах; підвищення
якості й конкурентоспроможності наукових досліджень у сфері охорони та
захисту навколишнього середовища Великої Британії; сприяння участі
широких верств населення в природоохоронній діяльності; підтримка
міжнародної співпраці в екологічній сфері. Ці напрями залишаються
незмінними й досі. Останнім часом зросла увага з боку уряду до впливу
всіх аспектів життєдіяльності людини на навколишнє середовище. Тому
підтримка й збереження природи, ландшафтів та навколишнього середовища в
цілому є важливою ланкою державної політики Великої Британії.

8. У Великій Британії функціонує цілісна ефективна педагогічна система
професійної підготовки спеціалістів у сфері охорони та захисту
навколишнього середовища, процес становлення й розвитку якої охоплює
останні 20-30 років. Ця система являє собою сукупність пов’язаних між
собою елементів, які забезпечують підвищення рівня професійної
підготовки відповідних спеціалістів.

Під впливом прогресивних педагогічних, соціологічних та економічних
теорій сформульовані основні напрями професійної підготовки фахівців
сфери охорони та захисту навколишнього середовища, спроможних здійснити
значні зміни в екології.

9. У вищих навчальних закладах Великої Британії, які готують фахівців
для екологічної сфери, існує широка палітра спеціалізацій, що
пояснюється різноманіттям завдань, які стоять перед цією галуззю. У 40
вищих навчальних закладах Великої Британії готують спеціалістів за 150
напрямами у сфері охорони та захисту навколишнього середовища на рівні
бакалавра, магістра, доктора (філософії або ділового адміністрування)
відповідного профілю. Крім основних дипломів, видаються сертифікати і
дипломи про вищу освіту (звичайні та почесні), сертифікат і диплом про
підвищення кваліфікації, міжнародний диплом бакалавра, а також особливі
дипломи: магістр ділового адміністрування у сфері досліджень в Ірландії,
магістр ділового адміністрування у сфері педагогічних наук.

10. Існує тісний взаємозв’язок між науково-освітнім напрямом розвитку
загальної екології та широким колом спеціалізацій у галузі охорони та
захисту навколишнього середовища у вищих навчальних закладах Великої
Британії. Основними факультетами в університетах Великої Британії, що
готують фахівців для природоохоронної сфери, є: гуманітарні та
соціальні, природничі, педагогічні, медичні, інженерні, архітектури та
дизайну, будівництва та планування, сільського господарства, прикладних,
природознавчих наук, землі та наук про природу, правових та соціальних
наук, сільського господарства та інженерної справи, педагогічний
факультет та ін.

11. Навчальні програми та плани більшості навчальних закладів
відрізняються професійною спеціалізацією. Навчання має практично
спрямований характер. Велика увага приділяється загальноправовим,
економічним, соціологічним, педагогічним, психологічним дисциплінам і,
звичайно, спеціальним дисциплінам екологічного профілю. У новітніх
технологіях навчання важливе місце відводиться міждисциплінарним
дисциплінам.

12. Технологія навчального процесу у вищих навчальних закладах Великої
Британії будується на кредитно-модульно-рейтинговій системі навчання та
контролю. Розрізняють в основному три рівні, на кожному з яких є основні
та додаткові модулі. Характерною особливістю навчального процесу є те,
що вже на першому рівні вивчаються спеціальні дисципліни екологічного
спрямування. На другому рівні вводяться предмети, важливі для проведення
наукових досліджень: моніторингу та контролю. На заключному етапі
пишеться дисертаційна робота за темою спеціалізації, яка є продовженням
дипломної роботи та виробничої практики.

13. Система освіти сфери охорони та захисту навколишнього середовища
включає в себе факультети університетів, професійні школи, різноманітні
курси, семінари і т. ін. Практика займає особливе місце в підготовці
фахівців даної сфери. Усі університети виконують наукові та прикладні
дослідження, що дає можливість викладачам забезпечувати студентів
найсучаснішими знаннями і навчати їх найновіших методик наукових
досліджень. Студенти отримують можливість з перших кроків навчання брати
участь у практичних проектах, що сприяють покращенню життєдіяльності
людини та її навколишнього світу.

14. Вивчення досвіду Великої Британії щодо як загальної організації
професійної освіти, так і підготовки фахівців певного профілю має велике
значення для України. Адже вступ України до Європейської співдружності
неможливий без серйозної і багатогранної реформи професійної освіти, що
може бути здійснено лише за умов ґрунтовного вивчення найкращого
світового досвіду та адаптації його до національних умов. Проведений у
дослідженні аналіз довів, що підвищення якості професійної підготовки
неможливо без фундаменталізації навчання, яка повинна здійснюватись в
двох взаємозалежних напрямках: профілізація фундаментальної підготовки і
фундаменталізація професійного навчання.

Перший напрямок передбачає оптимізацію змісту фундаментальних дисциплін
з ціннісними орієнтирами дисциплін професійного напрямку. Другий –
підвищення світоглядно-методологічного рівня викладання спеціальних
дисциплін шляхом використання новітніх досягнень фундаментальних наук.

15. Проведене дослідження, даючи розгорнуте уявлення про наукові підходи
до вивчення становлення й розвитку системи підготовки фахівців сфери
охорони та захисту навколишнього середовища у Великій Британії, дозволяє
розробити конкретні рекомендації щодо оптимізації відповідного
навчального процесу в Україні.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми.
Подальшого вивчення й наукового обґрунтування потребує порівняльний
аналіз змісту, форм та методів підготовки спеціалістів за кордоном,
поглиблення наукових знань про специфіку підготовки фахівців для
екологічної сфери в країнах Західної та Східної Європи.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Старовойт С.М. Сучасна модульна система у вищій школі Великої
Британії // Педагогіка та психологія формування творчої особистості:
проблеми і пошуки. Збірник наукових праць. – Запоріжжя, 2003. – Вип. 28.
– С. 275-280.

2. Старовойт С.М. Особливості сучасної освітньої системи у Великій
Британії // Рідна школа. – 2004. – № 1. – С. 75-76.

3. Старовойт С.М. Підготовка екологів у Кренфілд Університеті (Велика
Британія) // Педагогіка та психологія формування творчої особистості:
проблеми і пошуки. Збірник наукових праць. – Запоріжжя, 2004. – Вип. 32.
– С. 459-464.

4. Старовойт С.М. Де Монтфорт Університет – центр новітніх технологій з
професійної підготовки екологів у Великій Британії // Педагогіка та
психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Збірник
наукових праць. – Запоріжжя, 2004. – Вип. 33. – С. 234-239.

5. Старовойт С.М. Виховання екологічної свідомості – потреба часу //
Рідна школа. – 2004. – № 4. – С. 43-44.

6. Старовойт С.М. Іноземна філологія у сфері туризму і охорони та
захисту навколишнього середовища (Foreign philology in tourism and
environment activity) // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної
конференції студентів і аспірантів “Бізнес-освіта та іноземні мови
для сфери туризму і послуг”. – Донецьк, 2004. – С. 246-248.

АНОТАЦІЯ

Старовойт С.М. Професійна підготовка фахівців з охорони та захисту
навколишнього середовища у вищих навчальних закладах Великої Британії. –
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. –
Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Академії
педагогічних наук України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми підготовки спеціалістів для
сфери охорони та захисту навколишнього середовища у Великій Британії.

У процесі дослідження виявлено струнку й гнучку систему підготовки
професійних кадрів для сфери охорони та захисту навколишнього середовища
у сучасній Великій Британії. Визначено критерії професійної компетенції
спеціаліста цієї сфери. Дано розшифрування поняття “професійні кадри у
сфері охорони та захисту навколишнього середовища”. Виявлено основні
критерії оцінки комплексної системи дослідження. Проведено науковий
аналіз 150 навчальних планів і програм 40 різних навчальних закладів,
які готують спеціалістів для цієї галузі, розкрито основні тенденції
екологічної освіти. Проаналізовано структура та зміст 150 спеціалізації
на різних факультетах вищих навчальних закладів Великої Британії.
Виявлено критерії дипломування фахівців у сфері охорони та захисту
навколишнього середовища у Великій Британії.

Ключові слова: система професійної підготовки у Великій Британії,
екологія, екологічна освіта, енвіроника, екологічні дисципліни, еколог,
навколишнє середовище, спеціалізація, теорія і методика професійної
освіти у сфері екології.

АННОТАЦИЯ

Старовойт С.Н. Профессиональная подготовка специалистов по охране и
защите окружающей среды в высших учебных заведениях Великобритании. –
Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук
по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Центральный институт последипломного педагогического
образования Академии педагогических наук Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию проблемы подготовки специалистов для
сферы охраны и защиты окружающей среды в Великобритании.

Проведен анализ дидактических систем подготовки специалистов в сфере
защиты и охраны окружающей среды в Великобритании, позволяющий выявить
основные параметры процесса обучения. Генезис отельных дидактических
систем рассмотрен в структурном и содержательном аспектах. В результате
определены тенденции развития дидактических систем, определены их общие
и отличительные черты. В процессе исследования показано, что в
современной Великобритании создана стройная и гибкая система подготовки
профессиональных кадров для сферы охраны и защиты окружающей среды.
Проведен научный анализ 150 учебных планов и программ 40 различных
учебных учреждений, которые готовят специалистов для этой отрасли.

Детально рассмотрены структура и содержание 150 специализаций на
основных факультетах в высших учебных заведениях Великобритании, что
дает возможность концептуально выявить основные тенденции формирования
системы профессиональной подготовки в сфере экологии в Великобритании.
Выявлены операционные принципы и технологии обучения, включающие методы
и формы организации профессиональной подготовки специалистов в сфере
экологии, способы контроля знаний студентов. В результате анализа
определены преимущества и недостатки данной системы.

Показано, что преимуществами данной образовательной системы являются ее
гибкость, мобильность и конкурентоспособность, что обеспечивается ее
построением на основе принципов индивидуализации, междисциплинарности и
многопрофильности. Положительные результаты в организации
профессиональной подготовки специалистов в сфере охраны и защиты
окружающей среды осуществляются при полной реализации стратегического
принципа интерактивности обучения за счет индивидуализации его
содержания и адаптации доминирующего познавательного интереса к
индивидуальным характеристикам студента.

Проанализированы обязательные модули во всех специализациях системы
профессионального образования в данной сфере. На всех уровнях подготовки
специалистов – бакалавра, магистра, доктора философии – выявлено
многообразие как обязательных, так и дополнительных модулей (5000).
Определены уровни интерактивности данных модулей, а также их
взаимодействие с модулями, которые предлагаются на выбор, обоснована
необходимость создания дидактических технологий, способствующих
индивидуализации учебных курсов и программ в высших учебных заведениях
Великобритании. Определены критерии профессиональной компетентности
специалиста данной сферы.

Сущность концептуальных требований к профессиональной компетентности
сводится к расширению знаний и умений, необходимых как непосредственно
для повышения продуктивности труда, так и в сфере жизнедеятельности, в
общем. На основе концептуального анализа научно-педагогической
литературы выявлено, что одной из характерных черт профессиональной
компетентности является повышение роли субъектов социальных
преобразований и усовершенствований, их способности понять динамику
процессов развития профессиональной деятельности в соответствии с
требованиями рыночной экономики к специалисту.

Констатирован факт разнообразных потребностей рыночной экономики в
интеллектуальном, культурном, физическом и нравственном развитии и
самореализации личности. Понятие “конкурентоспособности” специалиста
обладает достаточной степенью конструктивности и может быть положено в
основу проектирования всей образовательной деятельности.

Методом индуктивной логики выявлены национальные тенденции и перспективы
развития профессиональной компетентности специалиста сферы экологии. При
этом за основополагающие характеристики приняты: четкость целей и
ценностных ориентиров; трудолюбие; творческое отношение к делу;
способность к риску; независимость; способность быть лидером;
способность к непрерывному саморазвитию; способность к профессиональному
непрерывному росту; стремление к высокому качеству конечного продукта;
стрессоустойчивость.

Основные элементы модели конкурентоспособности будущего специалиста и
структура базовой модели профессиональной подготовки подчиняются
следующей логике: объекты освоения в процессе подготовки; требования к
личностным качествам будущего специалиста; требования к умениям, навыкам
и общей способности специалиста к деятельности. Выявлены три основных
составляющих, на базе которых определяются основные характеристики
профессиональной компетентности специалиста в сфере экологии: базовое
образование, технические способности, личностные характеристики.

Дана расшифровка понятия “профессиональные кадры в сфере охраны и защиты
окружающей среды”. Выявлены критерии и оценки, лежащие в основе основных
подходов к определению ведущих показателей сферы экологии в
Великобритании. На основе анализа основных тенденций экологического
образования, как в мировой практике, так и в системе профессиональной
подготовки в Великобритании, определены возможные направления
оптимизации подготовки экологов в Украине.

Ключевые слова: система профессиональной подготовки в Великобритании,
экология, экологическое образование, энвироника, экологические
дисциплины, эколог, окружающая среда, специализация, теория и методика
профессионального образования в сфере экологии.

ANNOTATION

Starovoit S.N. Professional training of specialists in the field of
protection and reservation of environment in the higher educational
establishments of Great Britain. – Manuscript.

The Degree of Candidate of Pedagogical Sciences on the speciality
13.00.04 – Theory and Methods of professional education. – The Central
Institute of Postgraduating Pedagogical Education of the Academy of
Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.

The research is devoted to the investigation of the training of the
personnel for the ecology field in Great Britain. The author has
analyzed the consistent logical flexible system of the training of the
professional personnel in Great Britain nowadays. The deciphering of
meaning “specialists of environment” has been given. Criteria of
professional competence have been discovered. Estimation criteria of
complex system investigation have been determined. 150 curricula and
programs of 40 different educational institutions, which trained
specialists for this field, have been investigated. The main trends in
ecological education have been revealed. The structure and contents of
150 specialties on different faculties in higher institutions of Great
Britain have been analyzed. Criteria of giving certificates to
specialists in the sphere of environment in Great Britain have been
discovered.

Key words: system of the professional training in Great Britain,
ecology, environmental education, environics, ecological subjects,
ecologist, environment, pecialty, theory and methods of professional
education in the environmental field.

PAGE \* Arabic 24

Похожие записи