.

Пренатальна гіпотрофія у собак, її діагностика та профілактика (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3190
Скачать документ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ

ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

ЦИМЕРМАН

ОЛЕСЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 636.7:618.1:616–07/08

Пренатальна гіпотрофія у собак, її діагностика та профілактика

16.00.07 – ветеринарне акушерство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів-2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії
Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Кошовий Віктор Павлович,

Харківська державна зооветеринарна академія,

завідувач кафедри акушерства, гінекології і

біотехнології розмноження тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Сергієнко Олексій Іванович,

Державний науково-дослідний контрольний інститут

ветеринарних препаратів та кормових добавок,

(м. Львів), головний науковий співробітник лабораторії

контролю аерозолів, дезінфектантів та антигельмінтиків

Харенко Микола Іванович,

доктор ветеринарних наук, професор

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри акушерства

Захист дисертаційної роботи відбудеться „28” лютого 2008р. о 15 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівському
національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені
С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів вул. Пекарська, 50, аудиторія
№ 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного
університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького
за адресою: 79010, м. Львів вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий „22” січня 2008р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з актуальних проблем ветеринарного акушерства
та кінології є своєчасна діагностика та профілактика патологій розвитку
плодів у пренатальний період. У практичній ветеринарній медицині до
тепер не існувало надійних та спеціальних методів діагностики стану
розвитку ембріонів, плодів та новонароджених цуценят. Тому виникла
необхідність у створенні програм оцінки стану розвитку ембріонів, плодів
та новонароджених цуценят.

Розробка ефективних експрес діагностичних програм визначення потенціалу
розвитку ембріона, плода та новонародженого має перспективу на
впровадження у практику ветеринарної медицини.

Профілактика згаданої патології можлива лише при застосуванні комплексу,
який включає: визначення стану розвитку плодів (у залежності від періоду
розвитку), а також застосування препаратів, дія яких направлена на
нормалізацію структури і функції фетоплацентарного комплексу як з боку
матері так і плода.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є частиною тематичного плану науково-дослідної
роботи кафедри акушерства, гінекології і біотехнології розмноження
тварин Харківської державної зооветеринарної академії на тему: „Розробка
програми комплексної діагностики, профілактики та терапії тварин з
перинатальною патологією, післяродовими метро- та гонадопатіями” (номер
державної реєстрації 0105U00600).

Мета та завдання досліджень. Мета досліджень полягала у з’ясуванні
механізмів розвитку пренатальної гіпотрофії у собак; розробці способів
оцінки стану ембріонів, плодів та новонароджених; розробці, апробації та
впровадженню у практичне виробництво програми діагностики та
профілактики пренатальної гіпотрофії у собак.

Для досягнення мети нами були поставлені наступні завдання:

з’ясувати механізми розвитку пренатальної гіпотрофії у собак;

розробити діагностику стану плодів та новонароджених з використанням
комп’ютерних технологій, колпоцитограм, сонограм з наступною
експериментальною перевіркою та апробацією у клінічній практиці;

обґрунтувати методи профілактики пренатальної гіпотрофії у собак;

визначити їх терапевтичну та економічну ефективність.

Об’єкт досліджень: форми і види пренатальної гіпотрофії у собак,
патологія ембріонів, плодів та новонароджених цуценят (до однієї доби).

Предмет досліджень: морфофункціональний стан органів плодів (щитовидна
залоза, наднирники, печінка) та органів статевої системи (яєчники,
матка), а також хоріальної частини плаценти. Механізми розвитку
пренатальної гіпотрофії у собак. Способи оцінки стану ембріонів, плодів
та новонароджених; методи діагностики та профілактики пренатальної
гіпотрофії у собак, визначення терапевтичної та економічної
ефективності.

Методи досліджень: клінічні (огляд, пальпація, ультразвукове дослідження
ембріонів, плодів та діагностичний забій), морфологічні (маса плодів на
58 добу розвитку, їх органів; розміри, маса плаценти), біохімічні
(загальний білок, неорганічний кальцій, неорганічний фосфор, кислотна
ємність, вітамін А), статистичні (підрахунок відсотку народження
цуценят-гіпотрофіків у виводку, їх подальший розвиток). Цифрові дані
оброблено біометричним методом.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше визначено
морфофункціональний стан фетоплацентарного комплексу плодів у собак з
пренатальною гіпотрофією. Розроблено способи оцінки стану ембріонів,
плодів та новонароджених з використанням сучасних комп’ютерних
технологій, сонографії та колпоцитоскопії. Розроблено спосіб
профілактики пренатальної гіпотрофії у собак з використанням
комп’ютерних програм та вітамінно-мінеральних і вітамінно-гормональних
препаратів. Розроблено комп’ютерні програми поправок дозування
препаратів у ембріональний та фетальний періоди розвитку. Визначено
терапевтичну та економічну ефективність програми діагностики та
профілактики пренатальної гіпотрофії у собак.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано та запропоновано
практичну і конкретну програму діагностики та профілактики пренатальної
гіпотрофії у собак, яку можна використовувати в умовах клініки дрібних
тварин.

Матеріали дисертаційної роботи використовують при вивченні курсу
„Акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин” на
факультетах ветеринарної медицини, Харківської державної зооветеринарної
академії та Сумського національного аграрного університету, технології
виробництва і переробки продуктів тваринництва, а також для слухачів
інституту післядипломної освіти цих вузів.

Пропозиції щодо діагностики та профілактики пренатальної гіпотрофії у
собак увійшли до методичних рекомендацій „Комплексна діагностика та
профілактика пренатальної патології у собак”, схвалених
навчально-методичною комісією зі спеціальності „Ветеринарна медицина”
(протокол № 4 від 27 вересня 2006 року), колегією Головного управління
ветеринарної медицини у Харківській області (протокол 07/6 від 16
листопада 2006 року), та впроваджені у розплідниках Харківської і
Львівської областей.

Особистий внесок здобувача. Обґрунтування вибраного напрямку досліджень
і особливості методичного підходу розроблені разом з науковим
керівником.

Експериментальні дослідження з з’ясування механізмів розвитку
пренатальної гіпотрофії у собак, розробки способів оцінки стану
ембріонів, плодів та новонароджених, а також розробки програми
діагностики та профілактики пренатальної гіпотрофії проведено особисто
дисертантом на базі розплідників Харківської та Львівської областей та
лабораторій кафедри акушерства, гінекології і біотехнології розмноження
тварин, клінічної бази факультету ветеринарної медицини ХДЗВА.
Дослідження вмісту вітаміну А у печінці (сук та плодів) проведено при
безпосередній участі дисертанта у лабораторії клінічної біохімії
Національного наукового інституту експериментальної і клінічної
ветеринарної медицини м. Харкова.

Особисто дисертантом проведено огляд та аналіз джерел наукової
літератури за темою дисертації, статистичну обробку отриманих даних.

Викладення результатів досліджень, їх аналіз та обговорення, наукова
інтерпретація, узагальнення, висновки та пропозиції для виробництва,
підготовка їх до друку, дисертації та автореферату здійснено здобувачем
самостійно при консультації наукового керівника.

Апробація результатів досліджень. Основні результати досліджень пройшли
апробацію на:

Міжнародній науково-виробничій конференції „Стан і перспективи розвитку
біотехнології відтворення тварин” 29 березня 2005р. (м. Харків);

Міжнародній науково-практичній конференції „Здобутки і перспективи
розвитку ветеринарної медицини”, 28-30 вересня 2005р (м. Суми);

Міжнародній практичній конференції присвяченої 155-ти річчю з дня
заснування Харківської державної зооветеринарної академії, 20-23 вересня
2006р. (м. Харків);

Міжнародній науково-практичній конференції „Наукові та практичні аспекти
ветеринарної медицини України”, 27-29 вересня 2006р. (м. Біла Церква).

Звітній конференції за результатами наукової діяльності вчених
факультету ветеринарної медицини і ХДЗВА (з міжнародною участю)
“Актуальні питання ветеринарної медицини”, 24-25 квітня 2007р. (м.
Харків).

Публікації. За матеріалом дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових
праць, з яких одноосібно 4, у співавторстві 7. У фахових виданнях, що
входять до переліку, затвердженого ВАК України видано 6 наукових праць,
отримано два деклараційних патенти України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, огляду літератури, методів досліджень, результатів власних
досліджень, їх узагальнення та аналізу, висновків і пропозицій
виробництву, списку використаних джерел, що містять 213 найменувань, у
тому числі 51 зарубіжних авторів, додатків.

Робота написана на 184 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 28
таблицями, 14 схемами, 3 графіками та 49 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Роботу виконували в умовах лабораторій кафедри акушерства, гінекології і
біотехнології розмноження тварин, клінічної бази факультету ветеринарної
медицини Харківської державної зооветеринарної академії, а також у
розплідниках різної форми власності м. Харкова, Харківської та
Львівської областей.

Матеріалом дослідження слугували вагітні суки породи німецька вівчарка.
Для експериментальних досліджень використовували тварин, що не мали
породної цінності, на різних термінах вагітності, їх ембріони, плоди та
цуценята (віком до однієї доби).

Дослідження з метою визначення етіопатогенезу пренатальної гіпотрофії у
собак було проведено в умовах клінічної бази кафедри акушерства,
гінекології і біотехнології розмноження тварин Харківської державної
зооветеринарної академії. Для експерименту було відібрано дві групи
тварин (по три тварини у кожній), яких відбирали за принципом аналогів.
Собаки не мали породної цінності, були віком 2-3 роки, масою 25-30 кг.

Лабораторні дослідження з метою визначення окремих біохімічних
показників у вагітних сук проведено з використанням загальноприйнятих
методик. Визначали вміст у сироватці крові загального білку,
неорганічного кальцію, фосфору, кислотної ємності, вітаміну А, а також
ретинол у печінці.

Діагноз – пренатальна гіпотрофія цуценят ставили на підставі
морфометричних показників плодів, отриманих від сук на 58 добу
вагітності, а також морфофункціональних змін у органах плодів
(щитовидній залозі, печінці, наднирниках, матці, яєчниках) та плаценті.

Гістологічні та гістохімічні дослідження органів плодів проводили за
загальноприйнятою методикою. Зрізи щитовидної залози та печінки
робили по товщині органів у середній їх частині. Зрізи хоріальної
частини плаценти, матки, наднирників – перпендикулярно шарам органа.

Фарбування проводили гематоксиліном-еозином, за методом Маллорі та
Перлса. Визначали товщину коркового шару наднирників, діаметр фолікулів
щитовидної залози, та висоту фолікулярного епітелію, товщину стінки
матки, кількість маткових залоз на площі 1 см2 , їх діаметр.

У печінці визначали рівень гемопоезу, у хоріальній частині плаценти
наявність чи відсутність екстравазатів, вміст еластичних волокон,
ділянок гемосидерину.

Визначали кількість примордіальних (по периметру у місцях їх найбільшої
локалізації) фолікулів у яєчниках.

Вимірювання проводили за допомогою гвинтового окулярного мікрометра
(МОВ-1-15Х) не менше як у 10 місцях. Мікрофотографічні знімки робили за
допомогою спеціальної приставки на мікроскопі.

Схема експерименту проведеного з метою з’ясування механізмів розвитку
пренатальної гіпотрофії подана нижче (схема 1).

Наступні дослідження були спрямовані на розробку способу діагностики
пренатальної гіпотрофії у собак, який включає два розділи: перший –
проведення загального клінічного та вагінального дослідження; другий –
комп’ютерно-диференційне визначення стану розвитку ембріонів чи плодів.

Використовували клінічні, гінекологічні, сонографічні дослідження та
уперше запропонований для цього метод колпоцитоскопії.

Вагінальне дослідження проводили за допомогою гінекологічного дзеркала
для сук крупних порід (патент № 9393 UA) оцінювали загальний стан
статевих органів суки (стан шийки матки, слизової оболонки вагіни,
наявність чи відсутність патологічних процесів, новоутворень, запалень).

Схема 1

Експериментальне вивчення динаміки розвитку пренатальної гіпотрофії у
собак

Групи тварин

Контрольна (n=3) Дослідна (n=3)

Визначення

Біохімічні показники крові до і після еутаназії; Біохімічні показники
крові до і після еутаназії;

Раціон

Повноцінний за всіма поживними речовинами, а також вітамінами та
мінеральними речовинами. Неповноцінний за вітамінами та мінеральними
речовинами, повноцінний за білком, жирами та вуглеводами.

Лапаротомія на 58 добу вагітності

Визначення

Маси плодів, їх розмірів;

Відносної та абсолютної маси органів плодів;

Стан плаценти, щитовидної залози, печінки, наднирників, матки, яєчників.
Маси плодів, їх розмірів;

Відносної та абсолютної маси органів плодів;

Стану плаценти, щитовидної залози, печінки, наднирників, матки,
яєчників.

Також з метою оцінки стану ембріонів, плодів використовували
ультразвуковий метод. Ультразвукове дослідження проводили з
використанням сканера PICKER SE-150 та датчиків 5 і 7,5 мГц. Ехографічні
зображення досліджуваних органів фіксували на моніторі приладу і
зберігали на електронних носіях.

Результати проведених досліджень засвідчили існування зв’язку між
дефіцитом вітаміну А у організмі вагітних сук та порушеннями розвитку
плодів, зниженням їх маси, розмірів та морфофункціональними змінами у їх
органах (щитовидній залозі, печінці, наднирниках, яєчниках, матці та
хоріальній частині плаценти) і це стало основою для розробки способу
профілактики пренатальної гіпотрофії у собак. Спосіб включає
застосування вітамінно-мінерального та вітамінно-гормонального
препаратів „Гравідоопт” та „Каплаестрол”.

Препарат „Гравідоопт” (патент №27044 UA) 1-3 фракція містить, у
залежності від фракції в-каротин, кальцій, залізо, цинк, магній та йод.
Кальцій – отримують з яєчної шкаралупи, залізо, цинк, магній з
гарбузового шроту. в-каротин – з рослини „Кавбуз” шляхом екстрагування.
Йод використовується хімічно чистий.

„Гравідоопт” впливає на імплантацію та розвиток ембріонів, плодів.
Складові препарату впливають на стан епітеліальних клітин, структуру і
функцію органів фетоплацентарного комплексу, активують
кальцієво-фосфорний обмін у організмі матері, впливають на розвиток
рефлекторної діяльності плодів.

Вітамінно-гормональний препарат „Каплаестрол” (патент № 64403А UA)
містить в-каротин та сумарні естрогени. в-каротин отримують з рослини
„Кавбуз” шляхом екстрагування. Сумарні естрогени – шляхом екстрагування
(хоріальної частини) жіночої плаценти.

Застосування „Каплаестролу” для сук нормалізує розвиток плаценти,
плодів, перебіг вагітності. Активує родову діяльність.

Об’єктом проведення досліджень з метою визначення впливу
вітамінно-мінерального препарату „Гравідоопт” (1-3 фракція) та
вітамінно-гормонального препарату „Каплаестрол” на пренатальний розвиток
плодів у собаки були суки, що не мали породної цінності, віком 3-4 роки,
масою 18-20 кг. Тварини належали кафедрі акушерства, гінекології і
біотехнології розмноження тварин ХДЗВА.

Сук за принципом аналогів було розділено на дві групи – контрольна
(n=3); дослідна (n=3).

Розміри плодів, їх органів та плаценти визначали за допомогою
сантиметрової стрічки, масу – електронними терезами.

Шматочки органів (щитовидна залоза, печінка, наднирники, яєчники, матка
та хоріальна частина плаценти), відбирали для проведення гістологічного
та гістохімічного дослідження. Їх фіксували у 10% розчині нейтрального
формаліну, рідині Карнуа. Готували блоки і зрізи за загальноприйнятими
правилами гістологічної техніки.

Зрізи фарбували гематоксиліном-еозином, за методом Маллорі та Перлса.

Виробничу перевірку програми комплексної діагностики та профілактики
пренатальної гіпотрофії у собак провели в умовах розплідників м. Харкова
та на базі Великомостівського навчального прикордонного загону
Львівської області.

Терапевтичну ефективність визначали враховуючи: стан ембріонів, плодів,
клінічний стан та потенціал розвитку новонароджених цуценят, тривалість
родової діяльності.

Економічну ефективність програми комплексної діагностики та профілактики
пренатальної гіпотрофії у собак визначали за загальноприйнятими
розрахунками.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Механізми розвитку пренатальної гіпотрофії у собак при А – вітамінній
недостатності

Дані таблиці 1 свідчать, що у сук дослідної групи за період
неповноцінної годівлі відбулося зниження вітаміну А як у печінці так і у
сироватці крові. Також у цих тварин реєстрували зниження загального
білку (на 15,9%), неорганічного кальцію (22,42%), неорганічного фосфору
(40,44%) та кислотної ємності (на 18,6%).

Таблиця 1

Біохімічні показники крові у сук дослідної та контрольної груп

Біохімічні показники Показники, що відповідають існуючим нормам Групи
тварин

%

Р

Контрольна (n=3) Дослідна (n=3)

Загальний білок, г/100 мл 5,9-7,6 6,77±0,2 5,7±0,12 15,9 0,999

Неорганічний кальцій, мг/100 мл 10-12,5 11,73±0,22 9,1±0,12 22,42 0,999

Неорганічний фосфор, мг/100 мл 3-4,5 4,03±0,12 2,4±0,12 40,44 0,999

Кислотна ємність, мг/100 мл 220-340 313,33±8,82 255±5,12 18,6 0,999

Вітамін А у печінці, мкг/г – 40±0,58 32±3,93 20 0,999

Вітамін А у сироватці крові,

мкг/г 0-1 0,91±0,03 0,17±0,01 18,6 0,999

РТаблиця 3 Маса плодів та їх органів у сук контрольної та дослідної груп (58 доба вагітності) Група тварин Маса Плодів, г Серця, г Легень, г Шлунка та кишечника, г Печінки, г Нирок, г Селезінки, г Мозку, г Наднирників, г Щитовидної залози, г Матки з яєчниками, г Контрольна (n=22) 251,3 1,31 5,74 7,1 11,57 0,98 0,72 2,68 0,1 0,09 0,16 М±m 1,98 0,03 0,09 0,35 0,2 0,02 0,02 0,05 0,01 0,0 0,01 Дослідна (n=20) 207,7 1,08 3,93 6,66 8,15 0,99 0,45 1,9 0,07 0,04 0,11 М±m 3,62 0,03 0,07 0,09 0,15 0,03 0,03 0,15 0,0 0,0 0,0 ± -43,6 -0,23 -1,81 -0,44 -3,42 +0,01 -0,27 -0,78 -0,03 -0,05 -0,05 % 17,3 17,5 31,5 6,19 29,55 1 37,5 29,1 30 55,5 31,25 Рtn ” U Jq `„Xa$ a$ Oe O BtI* l dh l n U & ded^fLg|itj?l®loooccccoUUUUUUUUUUUUUI a$ l AEq r?r¶r?ruyl{?}???†?Таблиця 4 Біохімічні показники сук контрольної та дослідної груп Біохімічні показники Показни-ки, що відпові-дають існуючим нормам Групи тварин ± % РТаблиця 5 Вміст вітаміну А у печінці вагітних сук та їх плодів Вміст вітаміну А у печінці, мкг/г Контрольна група Дослідна група Вагітні суки (n=1) Плоди (n=3) Вагітні суки (n=1) Плоди(n=3) 1 30 20,67±1,76 1 43 40±1,15 2 27 23,67±1,2 2 44 40,67±0,67 3 29 21,33±2,4 3 46 39,33±1,76 Препарати „Гравідоопт” та „Каплаестрол” позитивно вплинули на розвиток та функціонування плаценти. Зросла: площа хоріальної часини плаценти (на 43%), та маса плаценти (на 33,45%). На мікроскопічному рівні плацента сук дослідної групи мала чітку структуру, високий рівень васкуляризації та вмісту еластичних і колагенових волокон. Капіляри заповнені еритроцитами. У плаценті сук контрольної групи виявляли місця екстравазатів зі значним ступенем насиченості. Реєстрували ділянки гемосидерину, що свідчить про зміни структури фетального гемоглобіну і може бути причиною розвитку метаболічного ацидозу та гіпоксії плодів. Застосування способу профілактики пренатальної гіпотрофії у собак дало змогу нормалізувати морфофункціональний стан плодів та їх органів. Дані таблиці 6 свідчать, що у цуценят дослідної групи відбулось достовірне збільшення маси тіла, та органів: легень, нирок, матки з яєчниками, селезінки, печінки, мозку, наднирникових залоз та щитовидної залози. У процентному відношенні найбільш збільшилась маса щитовидної залози (58,75%), печінки (49,18%) та наднирникових залоз (42,3%). Таблиця 6 Маса плодів та їх органів на 58 добу розвитку Група тварин Маса Плодів, г Серця, г Легень, г Шлунка та кишечника, г Печінки, г Нирок, г Селезінки, г Мозку, г Наднирниківг Щитовидної залози, г Матки з яєчниками, г Контрольна (n=21) 224,1 4,02 14,4 22,1 20,35 2,66 0,51 7,6 0,13 0,009 0,46 М±m 5,99 0,27 0,67 1,12 0,71 0,07 0,05 0,33 0,01 0,00 0,02 Дослідна (n=24) 255,7 3,89 16,5 19,31 40,05 2,82 1,97 8,88 0,229 0,24 0,59 М±m 1,12 0,07 0,29 0,28 0,36 0,05 0,08 0,11 0,01 0,01 0,05 ± +31,5 -0,13 +2,1 -2,79 +19,7 +0,16 +0,46 +1,28 +0,09 +0,14 +0,13 % 14,0 3,2 12,7 12,6 49,18 5,67 23,3 14,41 43,2 58,75 22 Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020