ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

КАРКОВСЬКА РУСЛАНА ІГОРІВНА

УДК 159.9:316.6:32:159.923-057.87

Потреба влади як психологічний чинник політичної свідомості студентів

Спеціальність

19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана
Франка

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент

Грабовська Софія Леонідівна, завідувач

кафедри психології Львівського національного університету імені Івана
Франка

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, старший науковий співробітник

Васютинський Вадим Олександрович, завідувач лабораторії психології мас
та спільнот Інституту соціальної та політичної психології АПН України

кандидат психологічних наук, доцент

Скок Микола Андрійович, декан психолого-педагогічного факультету
Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка

Провідна установа

Інститут психології ім. Г.С. Костюка

АПН України, лабораторія соціальної психології, м. Київ

Захист відбудеться 22 березня 2007 р. об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К26.457.01 в Інституті соціальної та
політичної психології АПН України за адресою: м. Київ, вул. Андріївська
15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та
політичної психології АПН України за адресою м. Київ, вул. Андріївська
15.

Автореферат розісланий 19 лютого 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник
Жадан І. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Потреба влади – один із важливих рушіїв людської
поведінки та один із найпотужніших чинників, які спрямовують
життєдіяльність особистості. Особистісну потребу влади досліджували А.
Адлер, В. Васютинський, С. Каверін, Д. Мак-Клелланд, Е. Фромм, К. Хорні
та інші. Проте сьогодні в психології недостатньо розроблена понятійна
база для опису потреби влади, мало досліджена ця проблема на емпіричному
рівні. Вивчення сутності цього мотиваційного утворення потрібне не лише
для пояснення поведінки окремої особистості, але й для розуміння
багатьох політичних процесів та явищ. Боротьба за владу – психологічна
детермінанта та принцип функціонування політичної системи суспільства.
Прагнення влади дослідники здебільшого пов’язують з політичною
діяльністю особистості, оскільки саме в політиці воно найяскравіше
виявлено. Тому актуально дослідити взаємозв’язок потреби влади і
особливостей політичної свідомості особистості як одного з найважливіших
чинників розвитку суспільства.

Юнацький вік може стати вирішальним у формуванні політичної свідомості
та подальшої активності суб’єкта, бо політична соціалізація на цьому
етапі характеризується високим рівнем інтенсивності. Тому для розбудови
демократії, розвитку громадянського суспільства важливим є формування
політичної свідомості та активної громадянської позиції студентської
молоді. В Україні недостатньо розвинута система політичної освіти, яка б
сприяла формуванню політичних уявлень, які дають змогу молодим людям
краще орієнтуватись у громадсько-політичних стосунках. Розвиток
громадянської та політичної освіти, розроблення відповідних навчальних
програм вимагають врахування психологічних чинників формування
політичної свідомості особистості. Зокрема важливе розуміння
психологічних механізмів владної взаємодії та ролі потреби влади у
становленні політичної свідомості особистості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертаційної роботи є частиною наукових досліджень колективу кафедри
психології філософського факультету Львівського національного
університету імені Івана Франка на тему “Психологічний аналіз соціальної
активності особистості” (2006 – 2008 рр., № держреєстрації 0106U005912).
Тему затверджено Вченою радою Львівського національного університету
імені Івана Франка (протокол № 22/2 від 26 лютого 2003 року) та
погоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та
психології в Україні (протокол № 8 від 31 жовтня 2006 року).

Об’єктом дослідження є політична свідомість особистості.

Предметом дослідження є особистісна потреба влади в процесі детермінації
політичної свідомості студентів.

Мета роботи полягає у визначенні особливостей потреби влади, які
впливають на формування політичної свідомості студентів.

Гіпотези дослідження полягають у припущеннях:

потреба влади є складним мотиваційним утворенням, яке формується з двох
компонентів – потреби домінування та потреби підпорядкування, що
пов’язані з базовими потребами особистості;

потреба домінування та потреба підпорядкування як компоненти потреби
влади впливають на сприймання і розуміння студентами політичних явищ та
власного місця в громадсько-політичній сфері.

Відповідно до поставленої мети та гіпотез дослідження визначено такі
завдання:

проаналізувати провідні підходи в психології до вивчення й трактування
особистісної потреби влади та політичної свідомості особистості;

розробити й перевірити емпіричну модель дослідження зв’язку особистісної
потреби влади та політичної свідомості;

емпірично вивчити структуру потреби влади та її зв’язок з базовими
потребами;

з’ясувати особливості політичної свідомості студентів, зумовлені
потребою влади.

Методологічну основу дослідження становлять психологічні підходи до
визначення змісту, структури та основних механізмів владної взаємодії
(В. Васютинський, Є. Вятр, В. Ледяєв); дослідження особистісної потреби
влади (А. Адлер, Т. Адорно, С. Каверін, А. Кемпінскі, Д. Мак-Клелланд,
Б. Рассел, Е. Фромм, Х. Хекгаузен, К. Хорні); концепція ієрархії потреб
у мотивації людини А. Маслоу; тлумачення громадянськості як особистісної
настанови (М. Алексєєва, М. Грет-ченко, С. Рябов, Т. Яблонська);
науково-психологічні положення про зміст та особливості формування
політичної свідомості особистості (О. Баришполець, Г. Дилігенський, І.
Жадан, Д. Ольшанський, Н. Хазратова, В. Шейнов, О. Шестопал, О. Юр’єв);
двомірна модель партійно-політичної системи Г. Айзенка; дослідження
змісту та етапів політичної соціалізації особистості (Дж. Денніс, І.
Дідук, О. Луценко, В. Москаленко, Л. Орбан-Лембрик, О. Проскуріна, В.
Циба).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань і перевірки
гіпотез були використані методи теоретичного та емпіричного дослідження:
систематизація, моделювання, опитування, тестування, проективні методи,
методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що емпірично
виявлено зв’язок потреби влади з базовими потребами особистості,
уточнено розуміння взаємовпливу між потребою домінування і потребою
підпорядкування та особливості впливу потреби влади на політичну
свідомість студентів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні
психодіагностичного інструментарію дослідження політичної свідомості
молоді. Результати дослідження розкривають перспективи пояснення
мотиваційних основ формування громадянськості та ставлення особистості
до політичного життя суспільства. Доповнено систему навчально-виховних
заходів у межах громадянської і політичної освіти молоді, які сприяють
розвиткові навичок конструктивної громадсько-політичної взаємодії,
оцінки громадсько-політичних інституцій та відповідального ставлення
особи до перебування в чинному правовому полі. Результати дослідження
можуть бути використані в консультативній та психокорекційній роботі
психолога в організації.

За результатами дисертації підготовлено, апробовано та запроваджено в
психолого-педагогічну практику курс лекцій і семінарських занять у межах
навчальної дисципліни “Психологія влади” у Львівському національному
університеті імені Івана Франка. Результати дослідження використано у
роботі освітньо-практичного семінару з підготовки волонтерів телефонного
консультування громадської організації “Телефон Довіри – 058”
Ставропігіон” та в заняттях для лідерів молодіжних громадських і
політичних організацій теоретико-практичних курсів Львівської міської
громадської організації “Інститут громадського лідерства”.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувались
використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті
та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу
емпіричних даних і застосуванням методів математичної статистики із
залученням сучасних програм опрацювання даних.

Апробація результатів Основні положення та результати дослідження
доповідались на Всеукраїнській науковій конференції “Психологічні
проблеми на шляху від зовнішньої до внутрішньої свободи” (Львів, 28-30
листопада 2002 року); на Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Соціально-психологічні детермінанти особистісного становлення сучасної
молоді” (Київ –Луганськ, 1-3 жовтня 2003 року); Українсько-польській
конференції “Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації”
(Львів, 19-21 вересня 2003 року); на звітних наукових конференціях
Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 3
лютого 2003 року; Львів, 11 лютого 2005 року); на Міжнародній
науково-практичній конференції „Соціалізація особистості в умовах
системних змін: теоретичні та прикладні проблеми” (Київ, 20 березня 2006
року).

Публікації. Основні результати дисертації відображено в 11 публікаціях,
6 із яких опубліковано у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 242 наймення
та 18 додатків. Обсяг основної частини дисертації становить 151
сторінку, містить 26 рисунків та 6 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету, об’єкт
та предмет дослідження, сформульовано гіпотези і завдання дослідження,
розкрито методологічні підходи, висвітлено наукове, теоретичне і
практичне значення роботи, наведено дані щодо апробації та впровадження
результатів дослідження.

У першому розділі роботи “Теоретико-методологічні засади дослідження
потреби влади та політичної свідомості студентів” здійснено
психологічний аналіз поняття влада; дано загальну характеристику
психологічного складника владної взаємодії; висвітлено вітчизняні та
зарубіжні підходи до вивчення потреби влади; розглянуто важливість
потреби влади у функціонуванні громадсько-політичної дійсності; розкрито
зміст і структуру політичної свідомості особистості, зокрема,
особливості її формування в період юності. Виділено принципові
положення, які визначили напрям дослідження.

У ході аналізу психологічних підходів до трактування співвідношення
влади і впливу (В. Васютинський, Є. Вятр, В. Ледяєв, Є. Осіпова, С.
Московічі, Х. Хекгаузен) та проблеми актуального й потенційного у владі
(Т. Болл, В. Васютинський, В. Ледяєв), останню визначено як здатність
суб’єкта (особистості чи групи людей) досягати власних цілей через
цілеспрямований, усвідомлений, асиметричний вплив на інших, який завжди
є актом реальної дії.

На основі відомих типологій влади (Т. Бентон, М. Ільїн, Є. Канетті, Н.
Кейзеров, В. Ледяєв, А. Мельвіль, О. Тоффлер, Дж. Френч і Б. Равен)
виділено два критерії, які покладено в основу класифікації типів влади,
зокрема, засоби (психологічні та непсихологічні ресурси) і способи (види
владного впливу, такі як санкціонування, переконування, маніпуляція
тощо) здійснення влади.

Особистісну потребу влади визначено як складне мотиваційне утворення,
компонентами якого є потреба домінування та потреба підпорядкування (В.
Васютинський, Б. Рассел, Е. Фромм), пов’язані з базовими потребами (А.
Маслоу). Виділено інструментальну та неінструментальну потреби влади,
залежно від яких суб’єкт у владній взаємодії узалежнюватиметься від
партнера, або ж зберігатиме особистісну автономію (В. Васютинський, Х.
Хекгаузен, К. Хорні).

За допомогою аналізу праць вітчизняних та російських дослідників (М.
Ільїн та А. Мельвіль, Н. Коваленко, В. Курбатов, С. Пролеєв, С.
Разворотнєва, В. Райх, А. Свенціцький, Т. Шибутані) висвітлено
психологічний аспект громадсько-політичної взаємодії, зокрема, роль
мотиваційної сфери у процесі формування суб’єкта політики (В. Амелін, Д.
Ольшанський, В. Шейнов).

Обґрунтовано трактування особистісної потреби влади як однієї з
найважливіших психологічних детермінант політичної сфери (А. Деркач, Т.
Парсонс, Д. Ольшанський, А. Тимчишин).

Розкрито зміст діалектичної єдності позицій домінування та
підпорядкування у політичній взаємодії через поняття політичної
підтримки (В. Крамнік) та легітимності політичної влади (В. Амелін, С.
Барматова, М. Вебер, А. Деркач, К. Завершинський, С. Ліпсет, Т. Парсонс,
В. Полянська).

Політичну свідомість визначено як опосередковане відображення суб’єктом
політичного життя суспільства. Розкрито зміст компонентів політичної
свідомості: когнітивного (Дж. Адельсон, М. Гнатко, О. Малхазов, Н.
Хазратова, О. Юдіна), афективного (П. Бублик, О. Попов, О. Резнік, О.
Скнар, Н. Хазратова) та регулятивного (В. Амелін, М. Вебер, Г.
Дилігенський, Д. Ольшанський, О. Смерічинська).

Розроблено типологію рівнів розвитку громадянськості як
громадсько-політичної настанови на основі зіставлення її змісту (М.
Алексєєва, М. Гретченко, В. Лола, Л. Лєпіхова, С. Рябов, Л. Татомир, Л.
Удодова П. Фролов, Т. Яблонська) з диспозиційною ієрархією особистості
(В. Ядов). Висвітлено особливості зв’язку громадянськості й політичної
свідомості. Громадянськість розглянуто як своєрідну опосередковувальну
ланку між впливом об’єктивних умов громадсько-політичної дійсності та
політичною свідомістю особистості.

Розглянуто зміст політичної соціалізації (А. Андрєєв, В. Васютинський,
О. Дудченко, І. Жадан, Н. Михальченко, В. Москаленко, Д. Ольшанский, М.
Остапенко, В. Панок, О. Проскуріна) і виокремлено дві групи чинників
політичної соціалізації: чинники особистості та середовищні чинники
(політичні й неполітичні). У ході аналізу основних підходів до вивчення
етапів політичної соціалізації (Дж. Адельсон, Д. Істон і Дж. Денніс, Р.
Коннелі, Г. Орбан-Лембрик, О. Проскуріна) виділено п’ять етапів
політичної соціалізації, обґрунтовано особливе значення юнацького віку у
формуванні політичної свідомості особистості.

Узагальнення основних підходів до вивчення потреби влади та політичної
свідомості дало підстави зробити висновок про те, що особистісна потреба
влади – складне мотиваційне утворення, яке складається з двох
компонентів: потреби домінування та потреби підпорядкування, пов’язаних
з базовими потребами особистості. Потреба влади – один з найважливіших
чинників політичної свідомості особистості, оскільки, боротьба за владу
є основою політики. Опосередковувальною ланкою між політичною свідомістю
і громадсько-політичною дійсністю є громадянськість як настанова
особистості.

У другому розділі роботи “Особливості сприймання та розуміння студентами
громадсько-політичної дійсності, зумовлені потребою влади” описано
організаційно-методичні засади та результати проведеного емпіричного
дослідження.

Дослідження взаємозв’язку особливостей політичної свідомості й
особистісної потреби влади ґрунтується передусім на таких загально
психологічних принципах, як принцип історизму, комплексності та
системно-структурний принцип.

Cхема емпіричного дослідження зв’язку особистісної потреби влади та
особливостей політичної свідомості включає два етапи. На першому етапі
дослідження метою було: 1) вивчити взаємовплив компонентів потреби влади
(потреби домінування та потреби підпорядкування) та їхній зв’язок з
базовими потребами; 2) дослідити громадянськість та політичну свідомість
студентів (ставлення до держави і влади, інтерес та ставлення до
політики, уявлення про народ); 3) вивчити зв’язок потреби влади та
політичної свідомості студентів. Метою другого етапу дослідження було
з’ясування особливостей впливу потреби влади на розвиток громадянськості
та ставлення студентів до політики.

У групі досліджуваних було 236 студентів вищих навчальних закладів міста
Львова (Львівський національний університет імені Івана Франка,
Національний університет “Львівська політехніка”, Львівський державний
інститут фізичної культури, Львівський інститут менеджменту,
Міжрегіональна академія управління персоналом) віком від 17 до 22 років.
Серед досліджуваних 125 осіб чоловічої статі та 111 осіб жіночої статі,
99 досліджуваних студентів є членами молодіжних громадських організацій
(ПЛАСТ, “Українська молодь Христові”, “Обнова”, “Жінки за майбутнє”,
Студентське братство Львівщини, “Товариство Лева”, МУ “Птах”, AIESEC,
“Молода дипломатія”), а 137 – не входять до жодної громадської
організації.

На другому етапі дослідження було вивчено такі аспекти громадянськості,
як законослухняність, відповідальність, переживання особистісної
причетності до держави, народу, громади, активна громадянська позиція,
уявлення про ідеального громадянина та оцінка міри особистої
відповідності цьому образові (С. Рябов, М. Гретченко, М. Алєксєєва, Т.
Яблонська, Л. Удодова, Л. Татомир, Л. Лєпіхова). Вивчено ставлення
студентів до політики як сфери людської діяльності загалом та
привабливість політики як сфери майбутньої особистої діяльності. На
цьому етапі у дослідженні взяли участь 94 студенти Львівського
національного університету імені Івана Франка (факультету іноземних мов,
біологічного, фізичного та філософського факультетів другого, третього
та четвертого курсів навчання). Серед досліджуваних студентів 41 особа
чоловічої статі та 53 – жіночої, віком від 18 до 21 року.

За допомогою мультифакторного аналізу емпіричних даних виявлено, що за
яскраво вираженої “ворожості” (агресивність, підозріливість,
егоїстичність) та “потреби домінування” (домінантність, спрямованість на
владу) особистості притаманні залежність і потреба самоповаги. Цей
комплекс психологічних характеристик за змістом відповідає домінантному
узалежненню (В. Васютинський). Оскільки дискурс узалежнення
зіставляється з неінструментальним типом влади (Х. Хекгаузен), виявлене
поєднання психологічних рис названо неінструментальною потребою
домінування.

За інструментальної потреби домінування (влада-засіб) особистості
властиві спрямованість на свободу та яскраво виражена потреба
самоактуалізації.

Встановлено прямий кореляційний зв’язок між потребою безпеки й
показниками шкал, які сформували фактор “потреба підпорядкування”
(підпорядковуваність, схильність до компромісу, альтруїстичність) та
обернений зв’язок між “потребою безпеки” і “потребою домінування”.
Виявлені зв’язки свідчать про те, що потреба підпорядкування пов’язана з
базовою потребою безпеки. Зміст фактора “потреба підпорядкування”
відображає неінструментальну потребу підпорядкування, оскільки в його
межах підпорядковуваність пов’язана із залежністю.

Між складниками потреби влади (потребою домінування та потребою
підпорядкування) виявлено обернений кореляційний зв’язок. Проте між
потребою домінування і потребою підпорядкування спостерігається прямий
зв’язок, якщо особистості властиві ворожість, залежність та яскраво
виражена потреба безпеки. Потребу влади, між складниками якої є прямий
зв’язок, названо неінструментальною.

Одержані результати дослідження засвідчили такі особливості політичної
свідомості студентів:

1) недостатньо цілісне сприймання політичної системи: більшість
досліджуваних (49,6 %) поняття “влада”, “держава”, “народ”,
“громадянин”, “Я” сприймають як непов’язані між собою;

2) 43 % досліджуваних виявили нейтральне ставлення до влади, лише 16 %
досліджуваних сприймають владу позитивно, а 27% – негативно. Переважна
більшість (45 з 66 осіб) досліджуваних студентів, які оцінюють владу
негативно, сприймають себе поза зв’язками з нею; серед рис, які студенти
визначили як найважливіші для влади: чесність, відповідальність та
компетентність;

3) високий рівень цілісності політичної орієнтації та схильність
віддавати перевагу центральним позиціям політичного спектра (70 %);

4) позитивне ставлення до держави: 61 % молодих людей, які взяли участь
у дослідженні, вважають існування держави доцільним і виправданим. На
думку лише 14 % опитаних, держава “…чинить тиск, накладає обмеження та
маніпулює людьми”;

5) низький рівень зацікавлення та негативне ставлення до політики і
людей, які нею займаються (понад 50 %). Емоційно забарвлені та
раціонально спрощені судження студентів відображають переважно негативне
ставлення до політики, тоді як із зростанням когнітивного компоненту
судження студентів щодо політики набувають дедалі позитивнішого
забарвлення;

4

T

V

I

?

4

I

I

?

oe

< ? & ( * ? ? V ? ? AE E "* , . T V E ($ae(X),*"+~+uuuoooooooueessOCCCCC CIGXJIPiQUeScc*E±±±Y™YYYYYYY & & & ??????? ????? ????? ??????? ??????? ??????важають себе носіями рис, потрібних людині для успішної політичної діяльності; середній бал (у відсотках), за яким досліджувані оцінюють можливість стати у майбутньому відомим та успішним політиком становить 28,96 %; 7) уявлення про народ як історично сформовану цілісність і надавання великої ваги традиціям (середній рівень значущості традицій у житті опитуваних студентів становить 2,8 бала за шкалою від -5 (традиції не мають жодного значення) до 5 (традиції мають дуже велике значення); 8) недостатній рівень розвитку громадянськості: низький рівень ідентифікації з роллю громадянина чи представника конкретної нації (на питання “хто Я?”, лише 8 осіб (8,5 %) відповіли, що вони громадяни, а 13 осіб (13,8 %) – українці), недостатній рівень громадянської відповідальності, низький рівень законослухняності, переживання особистої причетності до держави, народу тощо, низький рівень громадянської активності. Виявлено зв’язок особистісної потреби влади та політичної свідомості студентів через порівняння підгруп досліджуваних (виокремлених на основі особливостей політичної свідомості) за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA та t-критерію Ст’юдента. Вищий рівень підпорядковуваності й залежності виявлено в юнаків і дівчат, які віддали перевагу цінностям лівого краю політичного спектра порівняно з тими, кому притаманні праві та центристські політичні орієнтації. Прихильникам крайніх правих політичних орієнтацій властиві вищий рівень домінантності, егоїстичності та нижчий рівень схильності підпорядковуватися порівняно з іншими студентами. Досліджуваним, які обрали цінності крайніх позицій політичного спектра, притаманні яскравіше виражені егоїстичність, агресивність та підозріливість порівняно з тими, хто обрав цінності, які відображають центристські політичні позиції. Найвищий рівень цілісності політичної орієнтації (хс. = 1,25) встановлено у студентів, які обрали цінності центральних сегментів політичного спектра, а найнижчий (хс. = 3,48) – у студентів, які віддали перевагу цінностям лівих сегментів. Цілісному сприйманню політичної системи суспільства та себе як її частини сприяє особистісна потреба належності. Що більше прагнення молодої людини домінувати пов’язане з ворожістю, то менше вона схильна до цілісного сприймання політичної дійсності. Студенти, які, порівняно із своїми ровесниками, більш схильні підпорядковуватись та ставитись з недовірою до оточення, надають власній особі меншої ваги в політичній системі суспільства. Критичне ставлення молодих людей до влади пов’язане з низьким рівнем підкорюваності, залежності та високим рівнем потреби самоактуалізації. Студенти, які позитивно ставляться до влади, більш цілісно сприймають “державу”, “владу”, “народ”, “громадянина” та власне “Я”, ніж ті, хто ставиться до влади негативно. З’ясовано, що позитивне ставлення студентів до політики як сфери людської діяльності супроводжується схильністю до компромісу, альтруїстичністю та доброзичливим ставленням до інших. Встановлено, що студентам, які висловили бажання особисто займатись політикою притаманні вищий рівень домінантності, егоїстичності, агресивності, схильності до компромісу та нижчий рівень схильності підпорядковуватися, порівняно з молодими людьми, які виявили середній чи низький рівень цього прагнення. Позитивне ставлення до держави та уявлення про народ як історично сформовану цілісність властиві студентам з яскраво вираженою потребою підпорядкування. У студентів і з високим, і низький рівнем інтересу до політики менш яскраво виражена потреба підпорядкування, ніж у досліджуваних з середнім рівнем інтересу до політичного життя. Проте студентам з низьким рівнем зацікавлення політикою властиве вороже ставлення до оточення, а молодим людям, які цікавляться політикою, притаманні спрямованість на свободу і потреба самоактуалізації. Виявлено зв’язок потреби влади з такими параметрами громадянськості, як законослухняність, відповідальність, переживання особистісної причетності до держави, народу, громади, активна громадянська позиція. До психологічних особливостей, які характеризують особистість з низьким рівнем розвитку громадянськості, належать яскраво виражена потреба домінування та низький рівень потреби підпорядкування, егоїстичність, підозріливість та низький рівень альтруїстичності. Виявлено особливості політичної свідомості студентів, пов’язані зі статтю. Дівчата цілісніше сприймають політичну систему суспільства і позитивніше, ніж юнаки ставляться до політики. Проте хлопці значно вище оцінюють особисту можливість у майбутньому стати успішним політиком та більше цінують статус громадянина: 76,8 % опитаних юнаків та 65,8 % опитаних дівчат вважають, що статус громадянина – це “гарантія захисту особистих прав і свобод та належність до великої спільноти людей”. Хлопці схильні частіше, порівняно з дівчатами, вибирати цінності, які відображають крайні позиції політичного спектра: 51,2 % чоловіків та 36 % жінок віддали перевагу цінностям, які відповідають крайнім (і правим, і лівим) сегментам політичного спектра. Студенти, які беруть активну участь у громадському житті, виявили вищий рівень зацікавлення і позитивніше ставлення до політики та влади, вищий рівень розвитку громадянськості й вищу схильність віддавати перевагу демократичним цінностям. У студентів, не залучених до громадського життя вивлено вищі показники за шкалами, які формують неінструментальну потребу влади (ворожість та потреби домінування, підпорядкування, безпеки і самоповаги). Третій розділ “Особистісна потреба влади як психологічний чинник формування громадянськості та ставлення студентської молоді до політичних явищ” містить аналіз та інтерпретацію результатів емпіричного дослідження. У розділі розкрито структуру та зміст особистісної потреби влади. Задоволення потреби влади потрактовано як спосіб взаємодії особистості з оточенням. Розглянуто механізми формування політичної свідомості студентів через призму потреби влади. Cтосунки домінування-підпорядкування, поряд з іншими типами соціальної взаємодії розглянуто як один із шляхів соціальної адаптації особистості. Вибір позиції у владній взаємодії – вияв ставлення людини до інших. Вороже налаштована особистість, якій властиві труднощі у встановленні довірливих взаємин та егоїстична поведінка, схильна через домінування самостверджуватись і здобувати самоповагу. Втрату домінантної позиції особистість тлумачить як власну поразку, тому домінування для неї перетворюється на самоціль (неінструментальна потреба домінування) та сприяє узалежненню від соціального оточення. Втрата чи відмова від домінантної позиції, яка для суб’єкта є засобом досягнення вищих цілей (інструментальна потреба домінування) не становить загрози його особистісній цілісності й автономності. Самоактуалізація, пов’язана з інструментальною потребою домінування, передбачає особистісний розвиток та припустима лише за умови конструктивної взаємодії особи з оточенням. Зв’язок потреби підпорядкування (неінструментальне підпорядкування) з базовою потребою безпеки проінтерпретовано на основі теорії А. Маслоу, де йдеться про мотивованість деяких типів дорослих людей пошуком безпеки, що конкретизується у пошуку захисника – сильнішої людини чи системи, від яких можна залежати. Описано два типи зв’язку між потребою домінування та потребою підпорядкування. З одного боку, люди більше схильні або підпорядковуватись, або домінувати. З другого боку, за яскраво виражених агресивності, підозріливості та потреби безпеки між потребою домінувати та потребою підпорядковуватись існує прямий взаємозв’язок. Виявлений комплекс характеристик складає основу формування неінструментальної потреби влади та близький за змістом до опису авторитарної особистості (Т. Адорно, Б. Альтмейєр, Дж. Крамер, Д. Олстед, Е. Фромм). Потреба підпорядкування в поєднанні з доброзичливим ставленням до оточення проявляється в поступливості, слухняному і чесному виконанні своїх обов’язків тощо. Тому вона сприяє переживанню особистістю власної причетності та толерантного ставлення до держави, народу, громади, розвитку соціального інтересу (А. Адлер) тощо. Природно, що більше особистість схильна домінувати, то критичніше вона сприймає будь-які обмеження щодо власної особи, зокрема, обмеження з боку політичних інститутів. Лівій ідеології схильні віддавати перевагу люди з яскраво вираженою потребою підпорядкування та залежності, оскільки система ідей та поглядів лівого краю політичного спектра ґрунтується на цінностях колективізму і передбачає державну регуляцію практично усіх сфер суспільного життя, що дає особистості почуття визначеності та задовольняє потребу безпеки. Праві політичні погляди, які ґрунтуються на цінностях індивідуалізму, передбачають високий рівень самостійності й активності соціальних суб’єктів, поділяють молоді люди з яскраво вираженими домінантністю та егоїстичністю. Членство в громадській організації ? один із способів задоволення особистісної потреби належності ? дає особі змогу почуватися частиною спільноти, цінності та цілі якої вона поділяє. Громадська активність молодих людей пов’язана передусім із такими психологічними характеристиками, як потреба належності та низький рівень ворожості. Юнакам і дівчатам, які беруть активну участь у громадському житті, властиві вищий рівень зацікавлення, позитивніше ставлення до політики, вищий рівень розвитку громадянськості та більша схильність віддавати перевагу демократичним цінностям. ВИСНОВКИ 1. Особистісна потреба влади, за нашим визначенням, ? складне мотиваційне утворення, компонентами якого є потреба домінування і потреба підпорядкування. Між домінуванням і підпорядкуванням – позиціями владної взаємодії – існує діалектичний взаємозв’язок. Зміст політичної свідомості як форми психічного відображення громадсько-політичної дійсності включає когнітивний, афективний та регулятивний компоненти. На формування політичної свідомості впливають особистісні та середовищні чинники (і політичні, і неполітичні). Опосередкувальною ланкою між політичною свідомістю і середовищем є громадянськість. Ця громадсько-політична настанова формується внаслідок інтеріоризації ролі громадянина як одного з “наборів” правил і норм поведінки, що їх пропонує особистості соціум. 2. В структурі потреби влади виявлено два типи взаємозв’язку її компоненів ? потреби домінування і потреби підпорядкування. Особистість залежно від об’єктивних обставин та вимог актуальної ситуації, схильна і домінувати, і підпорядковуватись. Що більше виражена потреба домінувати, то нижчим буде рівень потреби підпорядковуватись. У разі поєднання ворожого ставлення до оточення із залежністю та яскраво вираженою потребою безпеки особистість прагне водночас і домінувати, і підпорядковуватись. Задоволення такої потреби влади порушує особистісну автономію. У контексті поділу влади на інструментальну (влада-засіб) та неінструментальну (влада-мета), потребу влади, в якій яскраво виражене прагнення і домінувати, і підпорядковуватись, названо неінструментальною. Потреба особистості домінувати пов’язана з базовими потребами самоповаги та самоактуалізації. Інструментальна потреба домінування пов’язана з яскраво вираженою потребою самоактуалізації і спрямованістю на свободу. Неінструментальна потреба домінування пов’язана з базовою потребою самоповаги та залежністю. Потреба особистості в підпорядкуванні пов’язана із задоволенням базової потреби безпеки. Таке поєднання супроводжується особистісною залежністю, тому виявлені зв’язки відображають неінструментальну потребу підпорядкування. 3. Більшість досліджуваних студентів не сприймають політичної системи суспільства як цілісного утворення, бачать себе поза зв’язками з нею. Студенти схильні розрізняти державу і політику, хоча держава є центральним інститутом політичної системи. Вони висловлюють позитивне ставлення до держави, але негативне – до політики та осіб, які нею займаються. Попри негативне ставлення до політики і низький рівень інтересу до політичного життя, значна частка студентів розглядає можливість у майбутньому особисто займатися політикою та досить високо оцінює шанси досягнути в ній успіху. Переважна більшість студентів диспозиціонує себе як демократів, їм притаманний високий рівень цілісності політичної орієнтації. На афективному рівні студенти переживають особисту причетність до держави, народу тощо, водночас лише третина опитаних не висловила бажання виїхати за кордон на постійне місце проживання. У студентів виявлено низький рівень ідентифікації з роллю громадянина, недостатньо розвинуті законослухняність та почуття громадянської відповідальності. У студентів з позитивним ставленням до держави та цілісним сприймання політичної системи суспільства виявлено нижчий рівень потреби домінування ніж у тих, хто негативно ставиться до держави і не бачить взаємозв’язків між елементами громадсько-політичної дійсності. Цінності лівого краю політичного спектра частіше вибирають студенти, схильні до підпорядкування та залежності. Студенти з яскраво вираженими потребою домінування та незалежністю (егоїстичністю) схильні віддавати перевагу правим політичним цінностям. У студентів з високим рівнем розвитку громадянськості встановлено вищий рівень потреби підпорядкування та нижчий рівень потреби домінування порівняно з тими, у кого низький рівень розвитку громадянськості. В основі позитивного ставлення до політики та наміру студентів у майбутньому займатись політичною діяльністю лежить особистісне прагнення домінувати, а не підпорядковуватись. Студенти, які беруть активну участь у громадському житті, виявили вищий інтерес і позитивніше ставлення до політики, вищий рівень розвитку громадянськості та більшу схильність віддавати перевагу демократичним цінностям порівняно з тими, хто не є членами громадських організацій. Ці відмінності пов’язані з психологічними особливостями досліджуваних: громадсько активні студенти вирізняються нижчим рівнем потреби влади (і прагнення домінувати, і прагнення підпорядковуватись), вищим рівнем потреби належності та доброзичливішим ставленням до оточення, ніж їхні ровесники, не залучені до громадських організацій. Характер взаємовпливу компонентів потреби влади та їхній зв’язок із базовими потребами, формують спосіб взаємодії особистості з оточенням. Потреба влади є одним із психологічних чинників, які визначають систему поглядів, ставлення, рівень та форми активності особистості в громадсько-політичній сфері. Наше дослідження не охоплює всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні особливостей зв’язку потреби влади та політичної свідомості особистості на різних вікових етапах, психологічних чинників формування громадянськості особистості, особливостей прагнення влади в людей, які професійно займаються політикою, інструментальної потреби підпорядкування, зв’язку потреби влади з рівнем особистісної автономії та особливостями емоційної сфери людини. Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора: 1. Політична соціалізація студентів як етап формування політичної свідомості особистості // Зб. наук. праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. – Вип. 11. – Ч. 2. – С. 250–256. 2. Структура особистісної потреби влади // Вісн. Львів. ун-ту. Сер.: філософські науки. – 2006. – Вип. 9. – С. 269–279. 3. Зв’язок потреби влади з прагненням займатись політикою та громадянськістю у студентів // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – Т. VIII, вип. 6. – К., 2006. – С.128–134. 4. Особистісна потреба влади як чинник політичної свідомості студентів // Соц. психологія. – 2005. – № 5. – С. 16–27. 5. Особливості політичної свідомості студентської молоді // Тези звіт. наук. конф. філос. ф-ту / Відп. за вип. В. Мельник. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. – С. 258. 6. Дослідження цілісності політичної орієнтації особистості // Зб. наук. праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Плай, 2004. – Вип. 9. – Ч. 1. – С. 151–158. 7. Вплив як шлях реалізації влади // Матеріали звіт. наук. конф. філос. ф-ту / Відп. за вип. В. Мельник. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. – С. 179–181. 8. Формування політичної свідомості особистості крізь призму психологічних основ громадянства // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка – К., 2003. – Т. V, вип. 5 – С. 147–151. 9. Особливості сприймання суспільно-політичної дійсності молоддю, що навчається // Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації: Матеріали укр.-польської конф. Львів, 19–21 вересня 2003 року. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – С. 37. 10. Бачення політичних інституцій молоддю, яка навчається // Психологічні студії Львівського університету // За ред. С.Л. Грабовської: Зб. наук. праць – Вип. 1. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. – С. 156–162. 11. Психологічні аспекти громадянства // Громадянські ініціативи. – 2002. – №2. – С. 15–16. АНОТАЦІЇ Карковська Р. І. Потреба влади як психологічний чинник політичної свідомості студентів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної роботи. Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2007. У дисертації виявлено вплив потреби влади на політичну свідомість студентів. З’ясовано взаємозв’язок між компонентами потреби влади – потребою домінування та потребою підпорядкування і базовими потребами особистості. Представлено результати дослідження політичної свідомості молоді з використанням розробленого автором психодіагностичного інструментарію. Висвітлено особливості політичної свідомості громадсько активної молоді. Ключові слова: політична свідомість, громадянськість, потреба влади, потреба домінування, потреба підпорядкування, політичний вибір, політична орієнтація, базові потреби особистості. Карковская Р. И. Потребность власти как психологический фактор политического сознания студентов. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05 – социальная психология, психология социальной роботы. Институт социальной и политической психологий АПН Украины, Киев, 2007. В диссертации установлено влияние потребности власти на политическое сознание студентов, в частности, на восприятие государства, власти, особенностей гражданственности и отношения к политике. Потребность власти определено как сложное мотивационное образование, компонентами которого выступают потребность доминирования и потребность подчинения. Раскрыто диалектическое единство позиций доминирования и подчинения через понятия политический поддержки и легитимности политической власти. Политическое сознание определено как опосредсвованное отображение субъектом политической жизни общества, которое состоит из когнитивного, аффективного и регулятивного компонентов. Разработана типология гражданственности как социально-политической установки на основании сопоставления ее содержания с диспозиционной иерархией личности. Эмпирическое исследование проходило в два этапа на протяжении 2003 –2004 годов. Вся група исследуемых составила 330 человек. Основными методами исследования стали методы групового опроса, тестирования, проэктивные методы. Выявлено, что потребность подчинения связана с базовой потребностью безопасности, а потребность доминирования – с потребностями самоуважения и самоактуализации. Установлены особенности политического сознания молодежи, активной в общественной жизни. Выявлены перспективные области для развития темы исследования: изучение психологических факторов формирования гражданственности, особенностей потребности власти у людей, которые професионально занимаются политикой, связи потребности власти с уровнем личностной автономии и особенностями аффективной сферы личности. Karkovska R. I. Authority’s demand as a psychological factor of political consciousness of students. – Manuscript. Thesis for obtaining a scientific degree of Doctor of Psychological Sciences in the specialty 19.00.05 – social psychology, psychology of social work. Institute of social and political psychology of the Academy of Psychological Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006. The influence of structural characteristics of authority's demand for political consciousness of students is investigated in the thesis. The interconnection between components of authority's demand, demand for domination and subordination and basic demands of personality is cleared up. Psychodiagnostic set of instruments of investigation of youth political consciousness is drafted. Peculiarities of political consciousness of socially active youth are enlightened. Key words: political consciousness, community, authority's demand, demand for domination, demand for subordination, political choice, political orientation, basic demands of personality.

Похожие записи