.

Порушення сексуального здоров’я у віддалений період хірургічного лікування гіпоспадії та їх корекція: Автореф. дис… канд. мед. наук / О.П. Мелентьєв

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2390
Скачать документ

Харківський інститут удосконалення лікарів

УДК 616.69.008.1:616.66-007.26-08

МЕЛЕНТЬЄВА Олена Павлівна

ПОРУШЕННЯ СЕКСУАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я
У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ
ГІПОСПАДІЇ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

Спеціальність 14.01.16 – психіатрія

Автореферат
дисертації на здобуття вченого ступеня
кандидата медичних наук

Харків – 1999

Дисертацією є рукопис
Роботу виконано в Харківському інституті удосконалення
лікарів та відділенні сімейного лікарсько-психологічного консультування Харківського обласного психоневрологічного диспансеру

Науковий керівник: – доктор медичних наук Луценко Олександр Григорович, професор кафедри медичної сексології та медичної психо¬логії Харківського інституту удоскона¬лення лікарів
Офіційні опоненти: – доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, завіду¬ючий кафедрою психотерапії Харківсько¬го інституту удосконалення лікарів;
доктор медичних наук, професор Соннік Григорій Трохимович, завідуючий кафед¬рою психіатрії, наркології і ме¬дич¬ної психології Української медичної стома¬то¬логічної академії

Провідна організація – Дніпропетровська медична академія, кафедра психіатрії, загальної та медичної психології

Захист відбудеться ” 30 ” березня 1999 р. о 10-00 год. на засіданні спеціалізованої ради Д 64.609.01 при Харківському інституті удосконалення лікарів за адресою: 310176, м.Харків, вул. Корчагінців, 58
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту
Автореферат розіслано ” 27 ” лютого 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради
доктор медичних наук

Григорова І.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Природжена аномалія статевих органів чоловіків – гі¬¬поспадія має досить значну поширеність: за даними різ¬них авто¬рів – від 1:150 до 1:500 новонароджених, і в ос¬тан¬ні роки від¬значається тенденція до зростання її час¬то¬ти у зв’язку із за¬гальним збільшенням числа ано-малій роз¬витку (М.Є.Савченко, 1974; М.О.Лопаткін, А.Г.Пу¬гачов, 1986). Гі¬поспадія не тільки погіршує фізіологічні функ¬ції ста¬те¬вих органів, а й тяжко пе¬реживається хворими, негативно впли¬ває на їх психічний стан, сприяючи фор¬му¬ван¬ню таких особистісних властивостей, що ускла¬днюють ко¬мунікацію, як замкнутість, агресивність, дратівли¬вість тощо. Єдиний ме¬тод лікування гіпоспадії – хірургічна ко¬рек¬ція – часто су¬проводиться ускладненнями та спричиняє такі наслідки, як хронічний простатит, рубцеві структури уретри, слаб¬кість та болісність ерекцій, що у свою чергу може спри¬чи¬ни¬ти різні сексуальні порушення.
Актуальність теми дослідження. Проблема сексуальної дис¬гармонії подружньої пари, в тому числі за різної со¬ма¬тич¬ної та психічної патології, останні роки привертає ува¬гу багатьох дослідників і може вважатися досить роз¬роб¬леною (В.В.Кришталь, 1990; С.І.Табачніков, 1992, 1995; І.І.Кутько, 1993; А.К.Напреєнко, 1994; Г.Т.Сонник, 1995, та ін.). Тим часом при¬чини, механізми розвитку та клі¬ніч¬ні прояви порушення сексу¬ального здоров’я у осіб, що за¬з¬на¬ли оперативного втручання з приводу гіпоспадії, прак¬тич¬но не вивчено. В окремих працях, що стосуються цієї проб¬леми, ігнорується парний характер сексу¬альної функції і не враховується роль соціальних, психологіч¬них та со¬ціаль¬но-психологічних чинників у розвитку подружньої дис¬гар¬монії при гіпоспадії. Через це не розроблено й методів корекції пов’язаної із зазначеною патологією сексуальної дисгармонії подружньої пари, що створює конфліктні си¬туа¬ції й підриває міцність шлюбу.
Усе сказане визначає медичну та соціальну значущість до¬сліджуваної проблеми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, те¬ма¬ми. Роботу виконано відповідно до плану наукових до¬слід¬жень Хар¬ківського інституту удосконалення лікарів за те-мою “Со¬ціа¬льні, психологічні, біологічні фактори в еті¬о¬логії та па¬то¬ге¬не¬зі, корекції та профілактиці порушень сек¬суального здоров’я”.
Мета дослідження – на основі системного підходу до вив¬чення причин та умов порушення сексуального здоров’я при від¬далених наслідках оперативного лікування гіпо¬спа¬дії розробити систему корекції сексуальної дисгармонії по¬дружньої пари за даної патології.
Завдання дослідження:
1. Вивчити віддалені наслідки оперативної корекції гі¬¬поспадії та їх зв’язок із наявними у чоловіків сек¬суа¬ль¬¬ними розладами.
2. Визначити роль соматогенних, соціогенних та пси¬хгенних чинників у виникненні та клінічних проявах сек¬суаль¬ної дисфункції у чоловіків, які зазнали оперативного втру¬чання з приводу гіпоспадії.
3. Вивчити причини та умови розвитку сексуальної дис¬¬гармонії подружньої пари за досліджуваної патології в чловіка.
4. Виявити варіанти сексуальної дисгармонії, що роз¬ви¬вається у віддалений період хірургічного лікування гі¬по¬спадії, і визначити їх диференціальні критерії.
5. Розробити диференційовані методи корекції пору¬шень сексуального здоров’я при віддалених наслідках гі¬по¬спадії.
Наукова новизна дослідження полягає в системному під¬ході до вивчення порушень сексуального здоров’я по¬друж¬ньої пари, в якій чоловік зазнав оперативної корекції гіпоспадії. Новим у роботі є виявлення причин та меха¬ніз¬мів розвитку сексуальної дисгармонії при віддалених на¬слід¬ках хірургічного лікування гіпоспадії. Уперше пока¬за¬но зв’язок порушень сексуального здо¬ров’я за даної па¬то¬ло¬гії з негативними соціальними, психоло¬гі¬ч¬ними та со¬ціа-ль¬но-психологічними чинниками, описано клінічну картину та перебіг різних варіантів подружньої дисгармонії, які роз¬виваються в таких випадках, а також під впливом сома¬то-генних чинників. Новою є розроблена на основі резуль¬та¬тів дослідження патогенетично обгрунтована система корек¬ції розладу сексуального здоров’я за досліджуваної па¬то¬ло¬гії.
Практична значущість роботи. Практичне значення для клі¬ніки мають виявлення особливостей прояву та перебігу сексуаль¬них розладів у чоловіків, які зазнали оперативної корекції гі¬поспадії, та визначення за результатами про¬ве¬дених досліджень конкретних умов, що сприяють виникненню сексуальної дисгармо¬нії подружньої пари за даної патоло¬гії у чоловіка. Запропоно¬вані диференціально-діагностичні критерії різних варіантів по¬дружньої дисгармонії дають змо¬гу вибрати адекватні методи пс謬хотерапевтичного впли¬ву, спрямовані на відновлення сексу¬аль¬но¬го здоров’я по¬друж¬ньої пари.
Система психотерапевтичної корекції сексуальної дис¬гармонії, розроблена з урахуванням особистісних відмін¬но¬с¬тей подружжя, рівня їх соціальної, психологічної та со-ціально-психологічної адаптації забезпечує досягнення ви¬сокого тера¬певтичного ефекту.
Особистий внесок автора. Планування й здійснення усіх досліджень виконано дисертантом. За період із 1994 по 1996 рік особисто автором проведено всебічне клінічне, в тому числі спеціальне сексологічне, клініко- та експе¬ри¬ментально-психологічне, соціологічне обстеження чоло¬ві¬ків, які зазнали оперативного втручання з приводу гіпо¬спа¬дії, та їхніх дружин, проведено аналіз результатів об¬стеження і розроблено систему корекції наявного у под¬руж¬жя порушення сексуального здоров’я.
Статистична обробка та наукова інтерпретація усіх здо¬бутих у дослідженні даних виконані особисто автором.
Апробація та впровадження результатів роботи у прак¬тику.
Матеріали дисертації докладалися на республіканській конференції сексопатологів та андрологів (1994, 1998), на за¬сі¬дан¬ні секції сексопатологів Харківського наукового медич¬но¬го товариства (1995, 1996) рр.
За матеріалами дисертації опубліковано 8 статей.
Результати проведених досліджень упроваджено в лі¬ку¬валь¬ну практику відділення сімейного лікарсько-психо¬ло¬гіч¬ного кон¬сультування Харківського обласного психо¬невро¬ло-гічного диспан¬серу, у педагогічний процес на кафедрі ме¬дичної сексології та медичної психології Харківського ін¬ституту удосконалення ліка¬рів.
Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 144 стор. машинопису і складається зі вступу, оглядової гла¬ви, присвяченої аналізу сучасного стану досліджуваної проб¬леми, 5 глав власних досліджень, заключення, ви¬снов¬ків та додатків (48 стор.).
Матеріали дисертації ілюстровано 29 таблицями. Біб¬ліо¬¬графічний список містить 197 джерел, з яких 62 іно¬зем¬них.

ЗМІСТ РОБОТИ. ЗДОБУТІ РЕЗУЛЬТАТИ.
Під нашим спостереженням перебувало 123 подружні па¬ри з гіпоспадією у чоловіків, з приводу якої в них у ди¬тин¬стві було проведено хірургічну корекцію.
У 103 (84±4%) із цих подружніх пар спостерігалася сек¬суальна дисгармонія. У 20 (17±11%) пар, в яких чоло¬ві¬ки також перенесли операцію з приводу гіпоспадії, дисгар¬мо¬нії не спо¬стерігалося (контрольна група).
Відповідно до причини виникнення сексуальної дис¬гар¬монії серед обстежених подружніх пар було виділено чотири основні групи. Першу з них становили 26 (26±4%) подружніх пар, у яких дисгармонія була зумовлена сексуальною дис¬фун¬к¬цією, пов’язаною з анатомічним дефектом статевих ор¬га¬нів у чоловіка. До другої групи ввійшли 24 (24±4%) па¬ри, де сексуальна дисгармонія роз¬вилася внаслідок недос¬тат¬ньої інформованості одного чи обох із подружжя в пи¬тан¬нях психогігієни статевого життя. Третя група скла¬да¬ла¬ся із 23 (22±4%) подружніх пар, в яких дисгармонія зу¬мов¬лювалася внутрішньоособистісним конфліктом у чоло¬ві¬ків, пов’язаним з їхньою переконаністю у своїй сек¬суаль¬ної неповно¬цінності. До четвертої було включено ЗО (29±5%) подружніх пар, в яких сексуальна дисгармонія стала на-слід¬ком міжособистісного конфлікту подружжя.
За вихідними формами гіпоспадії пацієнти розпо¬ді¬ля¬лися таким чином: вінцева гіпоспадія мала місце у 64 (63±5%) чоло¬вік, стовбурова – у 47 (46±5%), мошонкова – у 8 (8±3%), мошон¬ково-промежинна – у 3 (3±2%) та про¬ме¬жин¬на – у одного чолові¬ка.
Обстежені були віком від 25 до 40 років, жінки дещо частіше – до ЗО років, причому здебільшого чоловіки і дру¬жини входили до однієї вікової групи.
Тривалість сексуальної дисгармонії у обстежених по¬друж¬ніх пар у більшості випадків становила 3-5 років, най¬довшою вона була у першій групі подружніх пар. Лише в цій групі від-значалися й найтяжчі форми гіпоспадії (мо¬шон¬ково-промежинна та промежинна), тоді як у контрольній групі такі форми зовсім не зустрічалися.
Усім хворим та їхнім дружинам було проведено всебіч¬не комплексне обстеження, що включало клінічне, клініко- та екс¬периментально-психологічне і соціологічне дослід¬ження.

До клінічного обстеження входило вивчення анамнезу жит¬тя та основного захворювання чоловіків, особливості фі¬зичного та психічного розвитку хворих та їхніх дружин, со¬матичного стану подружжя (в тому числі невроло¬гіч¬но¬го, урологічного, гіне-кологічного) та психічного, а та¬кож системно-структурний ана¬ліз сексуальної гармонії та спеціальне сексологічне обстеження чоловіків і жінок.
Механізми розвитку сексуальної дисгармонії подружніх пар вивчали з урахуванням багатомірності забезпечення сек¬суальної функції та її парного характеру за методом сис-темно-структурного аналізу, розробленим В.В. Кришталем (1985). Тип статевої конституції чоловіків визначали за век¬торною шкалою Г.С.Васильченка (1977), тип статевої кон¬ституції жінок – за шкалою І.Л.Ботнєвої (1983).
Враховуючи важливу роль особистісних відмінностей та міжособистісних відносин у розвитку сексуальної дисгармо¬нії, проводили експериментально-психологічні дослідження за допомо¬гою 16-факторного питальника Кеттела (1973) та питальника Т.Лірі (1975). Психосексуальні типи чоловіків та жінок вивчали за С.С.Лібіхом (1979). Типи сексуальної мотивації визначали за Г.С.Васильченком (1983).
До завдання соціологічного обстеження входило визна¬чення стажу сімейного життя, міцності сімейних відносин, рівня осві¬ти подружжя, кількості дітей, вивчення сімей¬но¬го середовища, трудової діяльності, соціальних зв’язків по¬дружжя, їх взаємодії з колективом та взаємозв’язку цих характеристик із сексуальною дисгармонією подружньої па¬ри.
Здобуті результати клінічних, психологічних та со¬ціо¬логічних досліджень оброблено за таблицями відсотків та їх помилок (В.С.Генес, 1967).
Математичну обробку результатів експериментально-пси¬хологічних досліджень проводили за допомогою пакетів стандарт¬ної статистичної обробки NAG FORT та BMDP (Dixon, 1983) на ЕОМ ІВМ РС АТ. Вірогідність різниць середніх ви¬зна¬чали за критері¬єм Стьюдента. Кореляційні взаємовід¬но¬си¬ни аналізували з вико¬ристанням критерію рангової ко-ре¬ляції Спірмена (вірогідність критерію оцінювали за t-ста¬тистикою) з урахуванням поправки на зв’язані ранги (Г.В.Су¬ходольський, 1972; Е.Ферстер, Б.Ренц, 1983). Для перевірки валідності виділення груп використовували про¬це¬дуру кластеризації (версія 2.1; Wishart, 1982), яка дає можливість виділяти групи за критерієм однорідності.
Проведені дослідження показали, що загальний фізич¬ний та психічний розвиток і чоловіків, і жінок здебіль¬шо¬го був нор¬мальним, ні в кого з них не було також захво¬рю¬вань (за винят¬ком гіпоспадії у чоловіків), здатних не¬га¬тивно впливати на сек¬суальну функцію. Інша картина спо¬сте¬рігалася у статевому роз¬витку обстеженого подружжя.
Соматосексуальний розвиток майже у половини (46±10%) чо¬ловіків першої групи був уповільненим, а у 26±9% у тре¬тій гру¬пі – прискореним. У чоловіків контрольної групи і у жінок усіх груп соматосексуальний розвиток найчастіше був нормальний. У психосексуальному розвитку у половини чоловіків відзначалося порушення його темпів, найчастіше 10 ретардація (особливо в першій групі – у 38±10%). Дуже частими були у чоловіків основ¬них груп асинхронії стате¬во¬го визрівання (68±6%), особливо су¬купні та складні (від¬повідно у 30±5 та 22±4%), а у жінок асин¬хронії поз¬на¬ча¬лися набагато рідше, так само як і у подружжя контрольної групи.
Спостерігалися також порушення статеворольової по¬ве¬дін¬ки, найчастіше – її трансформація у чоловіків першої та тре¬тьої груп та гіперрольова поведінка – у чоловіків чет-вертої групи. У жінок основних груп подібні порушення були набагато рідшими. У контрольній групі відхилення у психо-сексуальному розвитку і серед чоловіків, і серед жінок зустрічалися в окре¬мих випадках.
Таким чином, порушення сомато- та психосексуального розвитку набагато частіше зустрічалися у чоловіків основ¬них груп порівняно з жінками та чоловіками контрольної групи.
У процесі неврологічного обстеження в жодного з по¬дружжя не було виявлено вогнищевих змін нервової системи і менше у 10±3% чоловіків та 12±3% жінок визначалася роз-сіяна неврологічна симптоматика. У частини хворих діаг¬но¬с¬тувалося порушення генітальних рефлексів, здебільшого за мошонково-промежинної та промежинної форми гіпоспадії.
При гінекологічному дослідженні дещо більше, ніж у поло¬вини жінок (52±4%), було виявлено запальні процеси в гені¬та¬ліях.
При урологічному обстеженні у пацієнтів визначалися тією чи іншою мірою виражені ускладнення після хірур¬гіч¬ної корекції гіпоспадії – рубцеві зміни, викривлення ста¬тевого члена, бльовий синдром при статевому акті, зміна прохідності уретри, хронічний простатит (у 60±16% хво¬рих), рідше – орхоепідидиміт (у 8±8%). Найчастіше ці порушення урогенітальної сфери, що спричиняли розлад механізму ерек¬ції та порушення еякуляції, спостерігалися в першій групі подружніх пар.
Дослідження психічного статусу наших пацієнтів та їх¬ніх дружин показало, що в основних групах ті чи інші його відхи¬лення від норми були у переважної більшості чоловіків (75±4%) та жінок (96±1%): у чоловіків найчас¬ті¬ше позначалися неврасте¬нічний, фобічний та іпохондрічний синдроми, у жінок – істерич¬ний та неврастенічний. Висока частота психопатологічних про¬явів у дружин хворих основ¬них груп, очевидно, відбиває їх не¬вротичні реакції на іс¬нуючий у чоловіків анатомічний дефект статевого члена та по¬дружню дисгармонію. У контрольній групі невротична сим¬пто¬матика зустрічалася в поодиноких випадках.
Тим часом такі преморбідні риси обстежених, як три¬вож¬но-помислові, замкнуті, астенічні у чоловіків, істе¬ро¬їд¬ні, три¬вожно-помислові у жінок, набагато частіше мали місце в основних групах, ніж у контролі: якщо врівно¬ва¬же¬ний, спокійний характер у перших чотирьох групах відзна¬чав¬ся лише у 9±3% чоловіків і 15±4% жінок, то в контроль¬ній групі відповідно у 35±11 і 60±11% обстежених.
Основними клінічними проявами сексуальної дисфункції у чоловіків були порушення ерекції (525%), його сполучення з передчасною еякуляцією (385%) і з гіполібідемією і алібі¬де-мією (17±4%), найчастіше у третій групі подружніх пар. У паці¬є¬н¬тів першої групи, для яких було характерне поєднання гі¬по¬ерекції з передчасним сім’явипорскуванням, ерекції не¬рід¬ко су-проводжувалися болем. У дружин хворих най¬час¬ті¬ши¬ми порушеннями були поєднання сексуальної гіпестезії з гі¬пооргазмією (34±5%) і з алібідемією (20±4%), ізольована гіпооргазмія спостері¬гала¬ся в 20±4% випадків.
Системно-структурний аналіз сексуального здоров’я у по¬дружніх пар, що перебували під нашим спостереженням, дав змогу визначити сукупне ураження його компонентів та складових у всіх обстежених основних клінічних груп.
При цьому безпосередньою причиною сексуальної дис¬гар¬мо¬нії у подружжя першої групи було стрижневе (3-го сту¬¬пе¬ня) ура¬ження ерекційної та еякуляторної складових біо¬¬ло¬гіч-ного компо¬нента, зумовлене наявною у чоловіків анма¬лією статевого члена та хронічним простатитом; по¬ру¬шен¬ня в цій групі соціального, психологічного та соціаль¬но-пси¬хо¬логічного компонентів, пов’я¬за¬не з недостатньою по¬ін¬фор¬мованістю в питаннях психогігієни статевого життя, н嬬від¬повідністю особистісних рис та пору¬шенням міжосо¬бис¬тіс¬них відносин подружжя, досягало 2-го сту¬пеня й поси¬лю¬вало подружню дисгармонію.
У другій групі подружніх пар причиною порушення сек¬суального здоров’я було стрижневе ураження інформаційно-оцінної складової соціального компонента із зазначеної ви-ще причини, а послаблення біологічного компонента, го¬лов¬ним чином його психічної складової внаслідок невро¬тич¬них реакцій подруж¬жя на порушені взаємовідносини, а також еякуляторної складової через хронічний простатит, були па¬топластичним та посилюючим подружню дисгармонію чинни¬ком.
Причиною порушення сексуального здоров’я у третій та че¬твертій групі подружніх пар стало стрижневе ураження від¬повідно психологічного та соціально-психологічного його компо¬нентів внаслідок внутрішньо- та міжосо¬бистіс¬но¬го конфлікту по¬дружжя, тоді як порушення психічної та еяку¬ляторної складових біологічного компонента 2-го – 1-го сту¬пе¬ня сприяло виникненню й посилювало перебіг дисгар¬мо¬нії.
В усіх групах подружніх пар, але найчастіше у першій і че¬твертій, патопластичним чинником розвитку сексуальної дис¬гармонії було порушення нейрогуморальної складової біо-ло¬гіч¬но¬го компонента сексуального здоров’я в резуль¬та¬ті ретардації сома¬то¬сексуального розвитку, здебільшого чо¬ловіків.
Суттєвим дисгармонуючим чинником в усіх цих групах
подружніх пар була також та обставина, що більшість чо¬ло¬віків тут належали до ослабленого середнього та слабкого типів ста¬тевої конституції, на відміну від жінок, в яких була переважно середня та сильна статева конституція.
Системно-структурний аналіз сексуального здоров’я в кон¬трольній групі подружніх пар показав, що на відміну від основ¬них груп, тут мало місце лише поодиноке, ізо¬льо¬ване ослаблення того чи іншого компонента, що досягало до того ж ступеня патогенного. Крім того, у контролі пере¬важ¬на більшість чоловіків та жінок (за винятком двох чо¬ло¬віків) належала до середнього (частіше посиленого) та сильного типу статевої конституції.
При клініко-психологічному обстеженні подружжя ана¬ліз спрямованості їх особистості показав, що, якщо в ос¬нов¬них гру¬пах домінуючою мотивацією здебільшого було за¬без¬печення життє¬вих інтересів, то в контрольній групі на пер¬шому місці за час¬тотою був престиж і істотне місце по¬сі¬дали творчі інтереси та прагнення до самовдосконалення. Серед ціннісних орієнтацій у чоловіків на першому місці були виробничі інтереси, у жінок – побут, проте привертає увагу висока цінність сексуальної сфери для подружжя тре¬тьої та четвертої групи: її ставили на перше місце 38±10% чоловіків і 46±11% жінок. Невідповідність спрямо¬ваності осо¬бистості відзначалася у 59±5% подружніх пар. Пока¬зово також, що в основних групах подружніх пар досить частим мотивом вступу до шлюбу (серед чоловіків у 22±3%, серед жі¬нок – 42±4%) був розрахунок, що, без сумніву, ство¬рю¬ва¬ло перед¬умо¬ви для дисгармонічного шлюбу.
Несприятливим було сполучення у значної кількості по¬дружніх пар (41±4%) психосексуальних типів чоловіка і жінки, особливо в четвертій групі, де переважали пасивно-під¬корювані варіанти типів і чоловіків, і жінок. Не сприя¬ла збереженню сексуальної гармонії і розбіжність сек¬суальної мотивації подружжя: найпоширенішими її типами у чоловіків основних груп були генітальний та шаблонно-рег¬ламентований, у той час як в їхніх дружин переважав іг¬ровий тип сексуальної мотивації. У контрольній групі і в чоловіків, і у жінок найчастішим був також ігровий тип.
Результати експериментально-психологічного обсте¬жен¬ня подружжя за питальником Лірі свідчать про значну роз¬біж¬ність реальної та ідеальної оцінки свого образу та об¬ра¬зу чоловіка (дружини) у більшості чоловіків і жінок ос¬новних груп, особли¬во третьої. Для подружжя першої групи були характерні такі особистісні властивості, як неса¬мос¬тійність, залежність, ла¬гідність, але в той самий час адек¬ватна самооцінка чоловіка (дружини). У другій групі за¬значені властивості особистості також позначалися до¬сить часто, проте тут мала місце в основ¬ному занижена са¬мо¬оцінка при адекватній оцінці чоловіка (дружини). У тре¬тій групі у жінок здебільшого відзначалися та¬кі якості, як владність, непримиренність та завищена самооцін¬ка при заниженій оцінці чоловіка; у чоловіків частіше спо¬сте¬рі¬га¬лася пасивна підкорюваність, довірливість, занижена са¬мо¬оцінка та адекватна або занижена оцінка дружини. Для більшості жінок четвертої групи були характерні влад¬ність, вимогливість, для їх чоловіків – лагідність, слух¬няність, рідше – тенденція до лідерства, упертість. Тут часто (у 62±8% випадків) зустрі¬чалася неадекватна оцінка чо¬ловіка (дружини).
Несприятливе поєднання характерологічних рис, не¬адек¬ватні самооцінки та оцінки чоловіка (дружини) було виявлено й у процесі обстеження подружніх пар за ме¬то¬ди¬кою Кеттела.
У цілому результати експериментально-психологічних дос¬ліджень підтвердили дані, здобуті при клінічному об¬сте¬женні подружжя, зокрема, при системно-структурному ана¬лізі, а саме та обставина, що причиною сексуальної дис¬гармонії у третій та четвертій групах подружніх пар бу¬ло несприятливе сполучення в подружжя характерологічних рис та дезадаптивні форми поведін¬ки, завищений або за¬ни¬же¬ний рівень домагань та неадекватне сприйняття по¬друж¬жям одне одного. В решті груп ці обставини сприяли ви¬ник¬нен¬ню дисгармонії та посилювали її.
Соціологічне обстеження наших пацієнтів та їхніх дру¬жин дало можливість установити, що більшість з них – тих, що вхо¬дили до основних груп, – зростали в неспри¬ят¬ли-вих мікросоці¬альних умовах – у неповних або конфліктних сім’ях (79±6% чоло¬віків і 74+6% жінок), і виховувалися за типом гіпо- або гіперопіки, тоді як у контрольній групі 55±11% чоловіків і 40±11% жінок зростали в повних гар¬мо¬ніч¬них сім’ях і дістали здебільшого правильне виховання. Щодо міцності шлюбу, то про негативний вплив дисгармонії на цей параметр переконливо свідчить той факт, що серед подружжя основних груп лише 1/6 не мали гадки про розлу¬чен¬ня.
Отже, результати проведеного комплексного обстеження по¬д¬ружжя та системно-структурний аналіз їх сексуального здоров’я дали змогу дійти висновку, що роль віддалених наслідків гіпо¬спадії в розвитку сексуальної дисгармонії не є однозначною і що причиною її виникнення може бути ряд інших патогенних чин¬ників. На основі здобутих даних нами було виділено три варіан¬ти дисгармонії подружньої па¬ри, в якій чоловік зазнав опера-тивного втручання з при¬воду гіпопадії:
1.Дисгармонія, зумовлена сексуальною дисфункцією у чо¬ловіка, пов’язаною з анатомічним дефектом статевих ор¬га¬нів (26±4%).
2.Дисгармонія внаслідок недостатньої поінфор¬мо¬ва¬но¬с¬ті подружжя в питаннях психогігієни статевого життя (24±4%).
3.Дисгармонія як результат психологічної та со¬ціаль¬но-психологічної дезадаптації подружжя (51±6%).
При першому варіанті сексуальна дисгармонія зу¬мов¬лює¬ться ураженням еректильної функції внаслідок рубцевих змін, викрив¬лення статевого члена, больового синдрому при статевому акті. Через парний характер сексуальної функції розлад її у чоловіка спричиняє сексуальні порушення у дру¬жини. Зазначений варіант дисгармонії подружньої пари характеризується первісною сексу¬альною дисфункцією у чо¬ло¬віка та поступовим розвитком особис¬тісних реакцій на наяв¬ну в чоловіка патологію та сексуальну дис¬гармонію в обох. Окрім безпосередньої причини розвитку дис¬гармонії в цих випадках, в її генезі беруть участь й інші па¬тогенні чинники, насамперед – особистісні реакції на подружню дис¬гармонію. Сприяють виникненню та посилюють дисгармонію де¬з¬інформація в питаннях психогігієни статевого життя, низь¬кий рівень психологічної адаптації, міжособистісний конфлікт, а також несприятливе сполучення в подружній па¬рі психосексуаль¬них типів чоловіка та жінки і розбіж-ність типів сексуальної мотивації чоловіка і дружини.
Другий, дезінформаційний варіант сексуальної дисгар¬монії зумовлено недостатньою і неправильною обізнаністю в питаннях психогігієни статевого життя та низьким рівнем сек-суальної культури. Дисгармонія в цих випадках може по¬чи¬натися незабаром або через досить тривалий час після по¬чатку подружнього життя і не залежить від ступеня ано¬ма¬лії статевого члена у чоловіка. Пов’язана з низьким рів¬нем знань подружжя про норму, патологію та фізіо¬ло-гіч¬ні коливання сексуальної функції неправильна сексуальна по¬ведінка подружжя спричиняє їх сексуально-еротичну дез¬адаптацідо, що посилюється тими самими негативними чин¬ни¬ками, що й у попередньому варіанті дисгамронії.
Причиною третього варіанта дисгармонії є наявні в по¬дружжя внутрішньо- чи міжособистісні конфлікти. Дис¬гар¬мо¬нія в цих випадках звичайно розвивається поступово і по-силюється низьким рівнем обізнаності подружжя в питан¬нях психогігієни статевого життя, їх невротичними реак¬ція¬ми на дисгармонію і часто – порушенням еякуляторної функ¬ції внаслідок наявного в чоловіків хронічного про¬ста¬ти¬ту.
Слід відмічати, що за всіх трьох варіантів сексуаль¬ної дисгармонії суттєву патопластичну та посилюючу дис¬гар¬монію роль відігравала слабка й ослаблена середня ста¬те¬ва конститу¬ція, яка, про що йшлося вище, мала місце у бі¬льшості чоловіків основних клінічних груп (64, або 80±4%).
На підставі здобутих результатів дослідження було роз¬роблено систему психотерапевтичної корекції виявлених варіан¬тів сексуальної дисгармонії, в якій враховуються причини пору¬шення сексуального здоров’я подружжя, спри¬я¬ю¬чі та посилюючі подружню дисгармонію чинники та ступінь адаптації подружжя на всіх рівнях їх взаємодії – со¬ціаль¬ному, психологічному, соці¬ально-психологічному, анатомо-фі¬зіологічному.
Згідно із сучасним підходом до корекції порушень сек¬суального здоров’я розроблена система грунтується на принципах комплексності, диференційованості, етапності, послідовності і складається із трьох компонентів: ког¬ні¬тив¬ного (ін¬фор¬ма¬ційного), афективного (емоційного) та ко¬на¬тивного (поведін¬кового). Психотерапевтична корекція дез¬адаптації по-дружжя адре¬сується до трьох підсистем осо¬бистості – інтраіндивідної, інтеріндивідної та мета¬ін-ди¬від¬ної і провадиться у відповідних напрямках: корекція характерологічних рис подружжя, корекція міжособистісних відносин та нормалізація процесу персо¬на¬лізації.
Виконання завдань психотерапевтичної корекції до¬ся¬га¬ється за допомогою застосування сучасних методів пси¬хо¬терапії: раціональної індивідуальної та парної (по¬друж-ньої), групової психотерапії, когнітивної психотерапії, ста¬теворольового та сексуально-еротичного тренінгу, пер¬со¬налістичної психотерапії тощо.
Окрім психотерапевтичної корекції, чоловікам першої гру¬пи проводили спеціальне сексологічне лікування – ерек¬то¬ротерапію, ЛД-терапію, внутрішньокавернозне введення ка-верджекту.
Найефективнішим, як виявилося, стало лікування по¬друж¬ніх пар із другим та третім варіантами сексуальної дис¬гармонії. У переважної більшості з них (86±4%) було до¬сягнуто повне від¬но¬влення подружньої гармонії або знач¬не поліпшення, достатнє для нормальних сексуальних кон¬так¬тів. Успіху не було здобуто при соціально-психо¬ло¬гіч¬ній дезадаптації подружжя в тих випадках, коли один з них чи обидва не бажали нормалізувати своє сімейне життя. При третьому варіанті дисгармонії виникали й її рецидиви (18±5% протягом 2 років), тоді як при дезінформаційно-оцін¬ному варіанті дисгармонії терапевтичний ефект був найстійкішім (рецидивів не спостерігалося).
Найнижчими були результати корекції першого варіанта сексуальної дисгармонії, тобто при сексуальній дисфункції у чо¬ловіків, зумовленій анатомічним дефектом статевого чле-на, що порушує механізм ерекції. Проте у 66±10% із цих подружніх пар удалося досягти достатньої сексуально-еро¬тич¬ної адаптації.
У цілому результати проведення розробленої системи пси¬хотерапевтичної корекції сексуальної дисгармонії под¬руж¬ньої пари при віддалених наслідках гіпоспадії у чоло¬віка дали змогу отримати терапевтичний ефект, що дорівнює 83±4%.

ВИСНОВКИ
1.Порушення сексуального здоров’я у віддалений пе¬ріод хірургічного лікування гіпоспадії може бути наслід¬ком сомато¬генних, соціогенних, психогенних та негативних соціально-психологічних чинників.
2.Соматогенна сексуальна дисфункція у чоловіків, які за¬знали оперативного втручання з приводу гіпоспадії, по¬в’я¬зана з анатомічними дефектами статевого члена, больо¬вим синдромом при статевому акті, що спричиняє порушення механізму ерекції, а також із наявністю хронічного про¬ста¬титу та орхоепідидиміту.
Сприяють виникненню соматогенної сексуальної дис¬функ¬ції слабкий та ослаблений середній типи статевої кон¬ституції, до яких належала більшість спостережуваних нами чоловіків із гіпоспадією.
З.Соціогенна сексуальна дисфункція за даної па¬то¬ло¬гії у чоловіків зумовлюється низьким рівнем сексуальної культури, недостатньою і неправильною поінформованістю в питаннях психогігієни статевого життя та пов’язаними з цим неправильною ін¬терпретацією своїх сексуальних проявів і сексуально-еротичною дезадаптацією подружжя.
4.Психогенна сексуальна дисфункція є наслідком наяв¬ності у чоловіків внутрішньоособистісного конфлікту, в ос¬нові якого лежить їхня переконаність у своїй сексуаль¬ній неспроможності через перенесену у дитинстві операцію з приводу гіпоспадії та ятрогенія, або результатом між¬осо¬бистісного конфлікту, пов’я¬за¬ного з особистісними від-мінностями подружжя, так і з порушенням гармонії сексуа¬льних відносин.
5.Сексуальна дисгармонія подружньої пари за дослід¬жу¬ваної патології у чоловіка розвивається, як правило, внас¬лідок сукупного ураження біологічного (анатомо-фізіо¬ло-гічного), со¬ціального, психологічного та соціально-пси¬хологічного компо¬нентів сексуального здоров’я та їх скла¬дових. Проте в залежно¬сті від ступеня їх порушення ві¬ді¬грає різну роль у генезі сек¬суальної дисгармонії, висту¬паю¬чи в одних випадках як причинні, в інших – як па¬то-плас¬тичні та посилюючі дисгармонію чинники.
Відповідно до цього у обстеженого нами подружжя мали міс¬це три варіанти сексуальної дисгармонії: дисгармонія, зу¬мов¬лена сексуальною дисфункцією у чоловіка, пов’язаною з анато¬мічним дефектом статевого члена; дезінформаційний варіант сек¬суальної дисгармонії та дисгармонія внаслідок психологічної та соціально-психологічної дезадаптації по¬дружжя.
6.У порушенні сексуальної гармонії подружньої пари, в якій чоловік переніс операцію з приводу гіпоспадії, сут¬тєву дисгармонуючу роль відіграють також відхилення у психосексу-альному розвитку (порушення статеворольової по¬ведінки), не¬сприятливе сполучення в подружній парі пси¬хо¬сексуальних типів чоловіка і жінки, розбіжність типів сек¬суальної мотивації по¬дружжя та невідповідність ста¬те¬вої конституції чоловіка і жінки.
7.Корекція виявлених варіантів сексуальної дис¬гармо¬нії подружньої пари мусить являти собою систему пси¬хо¬те¬ра¬певтичних впливів, в якій враховуються причини порушен¬ня сексуальної функції чоловіка і дружини, чинники, що сприяють ви¬никненню дисгармонії та посилюють її, і ступінь адаптації подружжя на всіх рівнях їх взаємодії – анатомо-фізіологічному, соціаль¬но¬му, психологічному та соціально-психологічному.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мелентьева Е.П. Причины и коррекция нарушений сексуальной функции у мужчин, обусловленных осложнениями после оперативного лечения гипоспадии // Укр. вісник психоневро¬ло¬гії. – Харків, 1994. – Вип.4. – С.196-199.
2. Мелентьева Е.П. Сексуальная дисгармония супружеской пары при последствиях гиипоспадии у мужа // Укр. вісник психоневро¬ло¬гії. – Харків, 1995. – Т.3,вип.1. – С.280-283.
3. Мелентьєва О.П. Реабілітація хворих з порушеннями сексуального здоров’я у віддалений період хірургічного лікування гіпоспадії // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. – 1998. – №1. – С.30-31.
4. Мелентьева Е.П. О роли отдаленных последствий хирургического лечения гипоспадии в генезе нарушений сексуального здоровья // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1998. – Т.1, вып.3. – С.34-37.
5. Мелентьева Е.П. Причины и коррекция нарушений сексуального здоровья мужчин, перенесших оперативное вмешательство по поводу гипоспадии // Новое в медицине: теория, практика: Тезисы докладов науч. конф. – Харьков, 1994. – С.47.
6. Мелентьева Е.П. Эмоциональные расстройства у мужчин, перенесших оперативное вмешательство по поводу гипоспадии в детском возрасте // Новое в медицине: теория, практика: Тезисы докладов науч. конф. – Харьков, 1994. – С.48.
7. Мелентьева Е.П. Нарушения сексуального здоровья при гипоспадии у мужчин // Актуальные вопросы планирования семьи, сексологии и репродукции. – Киев, 1998. – С.118-120.
8. Мелентьева Е.П. О роли отдаленных последствий хирургического лечения гипоспадии в генезе нарушения сексуального здоровья // Актуальные вопросы планирования семьи, сексологии и репродукции. – Киев, 1998. – С.120-122.

АНОТАЦІЯ

Мелентьєва Олена Павлівна. Порушення сексуального здо¬ров’я у віддалений період хірургічного лікування гі¬по¬спа¬дії та їх корекція. Вид дисертації – рукопис. Спе¬ціаль¬ність 14.01.16 – психіатрія. Харківський інститут удос¬коналення лікарів, 1999р.
За допомогою системно-структурного аналізу до¬слід¬же¬но порушення сексуального здоров’я подружжя при відда¬ле¬них нас¬лід¬ках хірургічного лікування гіпоспадії у чоло¬ві¬ка. Визначено роль соматогенних, соціогенних, психогенних та негативних соціально-психологічних чинників у генезі зазначених порушень. Запропоновано диференціально-діаг¬нос¬тичні критерії різних варіантів сексуальної дис¬гар¬мо¬нії за досліджуваної патології та система їх дифе¬рен¬ційо¬ва¬ної психотерапевтичної корекції.

Ключові слова: порушення сексуального здоров’я, сис¬тем¬но-структурний аналіз, гіпоспадія, хірургічне ліку¬ван¬ня, пси¬хо¬терапевтична корекція

АННОТАЦИЯ

Мелентьева Елена Павловна. Нарушения сексуального
здровья в отдаленный период хирургического лечения гипоспадии и их коррекция. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.06 – психиатрия. Харьковский институт усовершенствования врачей, 1999г.
С позиций системно-структурного анализа и междисциплинарного подхода исследованы нарушения сексуального здоровья 103 супружеских пар при отдаленных последствиях хирургического лечения гипоспадии у мужчин. Показано, что сексуальная дисфункция у мужчин может быть соматогенной, связанной с анатомическим дефектом полового члена и нарушением механизма эрекции; социогенной, обусловленной дезинформацией в области секса; и психогенной, являющейся следствием наличия у мужчин внутриличностного или межличностного конфликта супругов. Выявлена зависимость нарушения сексуальной функции мужчин от формы и степени гипоспадии.
Установлены причины и механизмы развития сексуальной дисгармонии супружеской пары при изученной патологии у мужчин. Показано, что она возникает в результате сочетанного поражения анатомо-физиологического (у мужчин), социального, психологического и социально-психологического компонентов и составляющих сексуального здоровья супругов, причем их нарушение, в зависимости от степени, может играть разную роль в генезе дисгармонии, выступая как ее причина, патопластический или усугубляющий фактор.
Установлено, что в развитии сексуальной дисгармонии существенную роль играли нарушения соматосексуального и психосексуального развития мужчин, перенесших в детстве операцию по поводу гипоспадии (сложные и сочетанные асинхронии, нарушение полоролевого поведения), а также неблагоприятное сочетание в супружеской паре психосексуальных типов мужчины и женщины, расхождение сексуальной мотивации и несоответствие типов половой конституции супругов. В экспериментально-психологических исследованиях выявлено также неблагоприятное сочетание характерологических черт мужа и жены, дезадаптивные формы поведения, неадекватный уровень притязаний супругов, обусловливающих возникновение межличностного конфликта.
Выявлены и описаны три клинических варианта сексуальной дисгармонии: дисгармония, обусловленная соматогенной сексуальной дисфункцией у мужчин; дезинформационный вариант дисгармонии и дисгармония вследствие психологической и социально-психологической дезадаптации супругов. Показаны проявления и течение каждого из этих вариантов, определены их дифференциально-диагностические критерии.
Разработана система поэтапной психотерапевтической коррекции сексуальной дисгармонии супружеской пары при изучаемой патологии у мужчин, представляющая собой систему реабилитационных мероприятий, включающих, с одной стороны, лечение эректильной дисфункции у мужчин, связанной с последствиями оперативного вмешательства по поводу гипоспадии, с другой – комплекс психотерапевтических методов, направленных на коррекцию супружеской дисгармонии. В предложенной системе психотерапевтической коррекции различных вариантов супружеской дисгармонии учитываются как причины нарушения сексуального здоровья, способствующие и усугубляющие факторы, так и степень адаптации супругов на всех уровнях взаимодействия
Проведение разработанной системы корригирующих и реабилитационных мероприятий позволяет достигнуть высокого терапевтического эффекта у большинства супружеских пар.

Ключевые слова: нарушения сексуального здоровья, системно-структурный анализ, гипоспадия, хирургическое лечение, психотерапевтическая коррекция

SUMMARY
Melentyeva Elena Pavlovna. Disorders of sexual health in remote period of surgical treatment of hypospadias and their correction. Kind of dissertation – manuscript. Speciality – 14.01.16 – psychiatry. The Kharkov Institute for Advanced Training of Doctors, 1999.
With the help of a method of the system-structural analysis disorders of sexual health of a married couple are investigeted at remote consequences of surgical treatment of hypospadias at a husband. A role of somatogeniс, sociogenic, psychogenic and negative socio-psychological factors in genesis of the specified disorders is established. Differential-diagnostic criteria of different variants of sexual disharmony are offered at an investigated pathology and system of their differential psychotherapeutic correction.

Key words: disorders of sexual health, system-struc¬tural analysis, hypospadias, surgical treatment, psychotherapeutic correction.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019