МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ПОГРЕБНЯК ГАННА ВІТАЛІЇВНА

УДК: 612.72. – 002 : 612.453

Порушення метаболізму кісткової тканини при генералізованому пародонтиті
у жінок з посткастраційним синдромом та шляхи його корекції
(експериментально — клінічне дослідження)

14.01.22. — стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти
ім.П.Л.Шупика МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Білоклицька Галина Федорівна

Київська медична академія
післядипломної

освіти ім. П.Л.Шупика, кафедра
терапевтичної

стоматології Інституту
стоматології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович,
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра
терапевтичної стоматології, завідувач;

доктор медичних наук, професор Ярова Світлана Павлівна, Донецький
державний медичний університет ім. М. Горького, кафедра загальної
стоматології ФПО, завідувач.

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України (м. Полтава)

Захист відбудеться “ 12 ” травня 2004р. о 13.30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 у Національному медичному
університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: м. Київ, вул.
Зоологічна, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця за адресою: и. Київ, вул. Зоологічна, 1

Автореферат розісланий “ 10 ” квітня 2004р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
Остапко О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Епідеміологічними дослідженнями останнього
десятирічча підтверджена висока розповсюдженість генералізованих
захворювань пародонта (ГЗП) та їх зв’язок з супутньою патологією (М.Ф.
Данілевський, А.В. Борисенко, 2000; Т.Н. Модина, Г.Б. Оспанова, 2001;
Г.Ф. Білоклицька, 2003; С.П. Ярова, 2003). При цьому встановлено, що
серед жінок частіш за все захворювання на генералізований пародонтит
(ГП) виникають під час гормональної перебудови різного походження:
статевого дозрівання (Г.М. Вишняк, 1999), предклімактеричного та
клімактеричного (І.П. Мазур, 2003; A.I. Volozhin, Y. Khokhlova, 1996;
S.G. Grossi, 1998; G.G. Zeeman, E.O. Veth, 2001), передчасного клімаксу
(О.В. Орешака, В.Б. Недосенко, 2003), безпліддя (Н.О. Бакшутова, 1996).

Серед жіночих статевих стероїдів висока функціональна значущість
притаманна естрогенам (В.В. Поворознюк, 1998; В.Ф. Нагорна, Н.Ф.
Григор’єва, 1999; Т.Ф. Татарчук, С.І. Регеда, Я.П. Сокольський, 2003; M.
Soory, 2000; Friedlander, 2002). Зниження модулюючої дії естрогенів на
остеокласти, котрі мають високоспецифічні естроген-рецептори — один з
важливих механізмів підвищення резорбції кісткової тканини при
захворюваннях пародонта (В.Н. Копейкин, Н.Е. Кушлинский, 1995; В.В.
Поворознюк, 2002; M.M. Hreshchyshyn, A. Hopkins, 1998; R.B. Johonson,
2002; S. Kawamoto, S. Ejiri, 2002).

Водночас до провідних патогенетичних ланок генералізованого пародонтиту
відносяться активація вільнорадикального окиснення ліпідів,
недостатність ферментної антиоксидантної системи, порушення метаболічної
системи регуляції кислотно-лужного гомеостаза, що призводять до різних
клінічних варіантів перебігу захворювання (Г.Ф. Білоклицька, 1996; Д.О.
Мельничук, 1997; В.О. Пахомова, 1999). Експериментально обгрунтовано та
клінічно доведено можливість використання комплексів мінеральних сполук
з антиацидотичним механізмом дії у комплексному лікуванні хворих на ГП
(О.О. Протункевич, 1998; Г.Ф. Білоклицька, 2001, 2003).

Сучасні уявлення щодо ролі метаболічного ацидозу в патогенезі
генералізованого пародонтиту та відсутність таких досліджень у жінок з
ГП, котрі перебувають в хірургічній менопаузі з посткастраційним
синдромом, вказує на доцільність вивчення цих механізмів з метою
розроблення нового підходу до їх патогенетичного лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом планової науково–дослідної роботи кафедри терапевтичної
стоматології Інституту стоматології КМАПО ім П.Л. Шупика на тему:
“Клініко–лабораторне обгрунтування застосування остеотропних препаратів
при генералізованому пародонтиті” за № 0101U000241 державної реєстрації
науково–дослідних робіт.

Мета дослідження: Підвищення ефективності комплексного лікування
генералізованого пародонтиту у жінок, котрі перебувають в хірургічній
менопаузі, ускладненій посткастраційним синдромом, шляхом диференційного
використання антиацидотичних засобів з врахуванням особливостей
клінічного перебігу захворювання та зв’язком з показниками метаболічної
системи регуляції кислотно–лужного гомеостаза і естрогенної насиченості
ротової рідини.

Для досягнення поставленої мети визначені слідуючі завдання:

В експерименті по моделюванню пародонту шляхом оваріоектомії у самиць
щурів репродуктивного (5 міс.) та менопаузного (18 міс.) віку вивчити
показники метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги та
стан альвеолярних паростків нижніх щелеп.

Вивчити вплив двох мінеральних комплексів з антиацидотичним механізмом
дії на показники кислотно–лужної рівноваги та на стан альвеолярних
паростків нижніх щелеп у самиць щурів двох вікових груп (5 міс. і 18
міс.) з експериментальним пародонтитом.

Визначити структуру, розповсюдженість та клінічні особливості перебігу
захворювань пародонта у жінок залежно від віку, характеру та тривалості
менопаузи, вмісту естрогенів в ротовій рідині та гігієнічного стану
порожнини рота.

Визначити вплив тривалості посткастраційного синдрому з характерною для
нього недостатністю естрогенів у жінок на ступінь і характер перебігу
дистрофічно–запальних захворювань пародонта та супутній їм рівень
показників кислотно–лужної рівноваги, процесів перекисного окисненя
ліпідів та активності ферментів.

Вивчити клінічну ефективність та вплив мінеральних комплексів з
антиацидотичним механізмом дії на показники кислотно–лужної рівноваги та
редокс–стану у жінок з посткастраційним синдромом, хворих на
генералізований пародонтит.

Вивчити стан перекисного окисненя ліпідів у жінок з посткастраційним
синдромом, хворих на генералізований пародонтит, в динаміці лікування
при диференційному використанні двох мінеральних комплексів.

На підставі отриманих результатів дослідження обгрунтувати практичні
рекомендації до диференційного застосування двох мінеральних комплексів
у комплексному лікуванні жінок з посткастраційним синдромом, хворих на
генералізований пародонтит.

Об’єкт дослідження. Жінки репродуктивного віку та жінки з
посткастраційним синдромом і в фізіологічній менопаузі із захворюваннями
пародонта. Експериментальні тварини (самиці щурів) після оваріоектомії.

Предмет дослідження. Вплив антиацидотичних засобів на стан тканин
пародонта і метаболічні показники ротової рідини у жінок та альвеолярну
і плечову кістки, ясеневу тканину і печінку експериментальних тварин.

Методи дослідження. Клініко-рентгенологічні (для оцінки впливу
антиацидотичних засобів на стан тканин пародонта), біохімічні (для
вивчення механізмів дії мінеральних комплексів на показники метаболічної
системи кислотно-лужної рівноваги, перекисного окисненя ліпідів).
Морфометрична оцінка ступіня резорбції альвеолярних паростків нижніх
щелеп щурв (для вивчення впливу оваріоектомії на стан альвеолярної
кістки та ефективності додаткового введення в раціон годування двох
мінеральних комплексів). Оцінка естрогенної насиченості ротової рідини.
Статистичні методи (для оцінки достовірності отриманих результатів).

Наукова новизна одержаних результатів.

Встановлено що у разі проведення оваріоектомії у самиць щурів серед
дослідних кісток скелету (плечова кістка, щелепна кістка) альвеолярна
кістка є найбільш сприйнятливою до ураження, обумовленого розвитком
явищ компенсованого метаболічного ацидозу.

Між ступенем резорбції та показниками, котрі характеризують відновні
властивості кісткової тканини у самиць щурів існує прямий зв’язок: чим
більша ступінь резорбції альвеолярної кістки, тим більше виражені
відновні процеси в кістковій тканині (збільшення відношення
тіоли/дисульфіди, зменьшення відношення різних форм нікотинамідних
коферментів), що свідчить про розвитк метаболічного ацидозу.

Встановлено, що мінеральний комплекс “Віта” № 2, збагачений кальцієм,
має виражений антирезорбтивний ефект після оваріоектомії у самиць щурів
репродуктивного віку (5 міс.), а мінеральний комплекс “Віта” № 1 – у
самиць щурів менопаузного віку (18 міс.). Додаткове введення їх в
звичайний раціон годування тварин сприяє нормалізації метаболічних
порушень в альвеолярній кістці, пов’язаних з розвитком метаболічного
ацидозу.

Вперше встановлено, що структура та розповсюдженість захворювань тканин
пародонта у жінок залежить не тільки від віку, рівня гігієни порожнини
рота, а й від характеру і тривалості менопаузи та вмісту естрогенів в
ротовій рідині.

Вперше встановлено, що виникнення генералізованих захворювань пародонта
у жінок з фізіологічною і хірургічною менопаузою, ускладненою
посткастраційним синдромом, пов’язано не тільки з недостатністю
естрогенів в ротовій рідині, а й з розвитком компенсованого
метаболічного ацидозу.

Обгрунтовано новий підхід до корекції порушень метаболізму кісткової
тканини при генералізованому пародонтиті у жінок з посткастраційним
синдромом на підставі диференційного використання мінеральних комплексів
з антиацидотичним механізмом дії.

Встановлені суттєві зміни біохімічних показників, супутні клінічним
проявам генералізованого пародонтиту у жінок з посткастраційним
синдромом, дозволяють вважати показники стану метаболічної системи
регуляції кислотно-лужного гомеостаза маркерами цієї патології.

Практичне значення одержаних результатів:

Отримані дані про структуру та розповсюдженість захворювань тканин
пародонта у жінок з менопаузою різної етіології можуть бути основою для
прогнозування та планування лікування генералізованого пародонтиту у
жінок з посткастраційним синдромом. Вивчення клінічної ефективності
застосування мінеральних комплексів “Віта”№1 і “Віта”№2 та паралельного
дослідження біохімічних показників ротової рідини у пацієнток дозволяє
рекомендувати зазначені мінеральні комплекси для диференційного
лікування генералізованого пародонтиту у жінок з посткастраційним
синдромом.

Отримані результати досліджень впроваджені в навчальний процес кафедри
терапевтичної стоматології Інституту стоматології КМАПО ім П.Л. Шупика
МОЗ України, в лікувальну роботу стоматологічної поліклініки Інституту
стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України, в лікувальну роботу
Київської центральної басейнової стоматологічної поліклініки МОЗ
України.

Особистий внесок здобувача: Автором особисто виконано інформаційний
пошук і аналіз наукової літератури за даною проблемою, проведені
експериментальні, клінічні та біохімічні дослідження, статистична
обробка та аналіз отриманих результатів, написання дисертації. Особисто
проведено моделювання пародонтиту у тварин, проведено клінічне та
лабораторне обстеження жінок, котрі перебувають в менопаузі різного
характеру та тривалості, запропоновані та апробовані схеми лікування
генералізованого пародонтиту у жінок з посткастраційним синдромом.
Експериментальні та біохімічні дослідження проведені в лабораторії
кафедри госпітальної терапії (зав. каф., д.мед.н.. проф. Юрлов В.М.)
Одеського державного медичного університету.*

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені у
дисертації, здобувачем оприлюднено на Міжнародній конференції
“Вітчизняна стоматологія на рубежі століть” (м.Полтава, 8–9 листопада
2001р.), Міжнародному з’їзді патофізіологів (м.Одеса, вересень 2002р.),
5-му Россійському науковому форумі “Стоматологія 2003” (м.Москва, 11–14
лютого 2003р.), на Всеукраїнський науково–практичній конференції
“Сучасні підходи до лікування основних стоматологічних захворювань”
(м.Івано–Франківськ, 12–14 березня 2003р.), на ІІІ Міжнародній
науково–практичній конференції “Наука и социальные проблемы общества:
медицина, фармация, биотехнология” (м.Харків, 21–23 березня 2003р.), на
науково-практичній конференції “Сучасні проблеми терапевтичної
стоматології” (м.Київ, 25–26 березня 2004 р.).

* Автор щиро вдячна співробітникам вищезгаданого закладу за допомогу в
проведенні дослідження

Публікації. Результати дисертації викладено та опубліковано у 13
друкованих працях. З них — 6 статей (4 особисті праці) у фахових
виданнях згідно переліку, затвердженого ВАК Укріїни; 5 — в матеріалах і
тезах конференцій. Отримано 2 Деклараційні патента України на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 5
розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел
літератури, додатків. Повний обсяг дисертації становить 211 сторінок
комп’ютерного тексту. Основний зміст роботи викладено на 149 сторінках.
Текст ілюстровано 31 рисунком, 37 таблицями і 2 додатками. Список
літератури включає 235 джерел. Із них 192 — вітчизняних та авторів
держав СНГ, 43 — іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету
та завдання дослідження, окреслено наукову новизну та практичну цінність
отриманих результатів, особистий внесок автора, наведено відомості щодо
апробації результатів дисертації та кількості публікацій.

У першому розділі надано оглід сучасної вітчизняної та зарубіжної
літератури з питань порушень метаболізму кісткової тканини, тканин
пародонта та методів їх діагностики при естрогеннедостатних станах.
Висвітлено провідну роль порушень регуляції метаболічної системи
кислотно-лужного гомеостаза та перекисного окисненя ліпідів в патогенезі
генералізованих захворювань пародонта. Приділена увага існуючим методам
лікування жінок з ураженнями тканин пародонта та кісткової тканини при
гіпоестрогенних станах різної етіології.

У другому розділі представлені об’єкти та методи досліджень.
Експериментальні дослідження тривалістю 60 діб проведено на 60 самицях
білих щурів, яких, залежно від віку, розподілили на дві групи: І — 30
тварини репродуктивного віку (5 міс.) середньою масою 161 ± 7г; ІІ – 30
тварини менопаузного віку (18 міс.) середньою масою 210 ± 9г. Тварин
кожної вікової групи, в залежності від проведення оперативного втручання
та раціонів годування було розподілено на підгрупи: 1.1, 2.1 —
контрольні самиці щурів ( по 6 тварин), котрі підлягали ефтаназії на
початку експерименту; 1.2, 2.2 — самиці щурів ( по 8 тварин), котрим
проводили оваріоектомію та утримували на збалансованому раціоні віварію
до закінчення експерименту; 1.3, 2.3 — самиці щурів після оваріоектомії
(по 8 тварин), котрим додатково до збалансованого раціону годування,
вводили мінеральний комплекс “Віта”№1; 1.4, 2.4 – самиці щурів після
оваріоектомії (по 8 тварин), котрим додатково до збалансованого раціону
годування, вводили мінеральний комплекс “Віта”№2. Доза мінерального
комплексу “Віта”№1 – 300мг/кг; доза фосфорнокислого однозаміщеного
кальцію в мінеральному комплексі “Віта”№2 – 20мг/кг, тривалість введення
мінеральних комплексів – 30 діб. По закінченні експерименту з
дотриманням сучасних вимог ефтаназії, відбирали дослідний матеріал
(нижні щелепи, ясенева тканина, плечові кістки, печінка). Всього
підібрано 240 зразків. Дослідження стану альвеолярної кістки проводили
на фрагментах нижніх щелеп (В.О. Пахомова, 1996).

Клінічні дослідження. Проведено обстеження 189 жінок, віком від 18 до 79
років. Серед них – 63 жінки репродуктивного віку (18–41р.); 48 жінок
(50–79р.), котрі перебували в різних періодах фізіологічної менопауи; 78
жінок (42–65р.), котрі перебували в хірургічній менопаузі з розвитком
посткастраційного синдрому (ПКС). Розподіл жінок за віковими періодами
проведено з дотриманням рекомендацій Т.Ф. Татарчук (2002). Обстеження
починали із збору анамнеза життя та розвитку захворювання. Для цього
розроблена анкета, у котрій запропонований перелік питань зумовлений
відомостями про роль недостатності естрогенів у патогенезі захворювань
пародонта. Об’єктивне стоматологічне обстеження проводили з дотриманням
рекомендацій Г.Ф. Білоклицької (1996): стан тканин пародонта оцінювали
за величиною індексів РМА, CPITN, глибиною пародонтальних кишень (ПК) та
втратою кісткової тканини (ВКТ), рухомостю зубів та пробою
Шиллера–Писарева, вираженостю кровотечі та гноєвиділення. Для
підсумкової оцінки розраховували комплексні пародонтальні індекси: КПІ
(комбінований пародонтальний індекс), ДПІ (діагностичний пародонтальний
індекс) та ІПР (індекс пародонтальних резервів) (Т.В. Нікітіна, 1982).
Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за індексами Грін-Вермільона,
Турески, О’Лірі (М.Ф. Данілевський, А.В. Борисенко, 2000).
Рентгенологічне обстеження проводили методом панорамної рентгенографії
(В.С. Иванов, 1998). Діагностику захворювань пародонта проводили
відповідно до класифікації М.Ф. Данілевського (1994).
Експрес-діагностику естрогенної насиченості організму проводили в РР у
жінок (всього 257 визначень), за наявністю симптома кристалізації слини
(СКС) (Г.М. Вишняк, Н.О. Бакшутова, 1997) та оцінювали за модіфікованою
нами бальною шкалою (0 балів – суттєвий дефіцит естрогенів, 1 бал –
низький вміст естрогенів, 2 бала – середній вміст естрогенів, 3 бала –
нормальний вміст естрогенів).

Біохімічні дослідження проводили в РР у жінок (2223 визначень) та в
гомогенатах дослідних тканин тварин (1680 визначень). Визначали вміст
окиснених та відновних форм нікотинамідних коферментів (НАД, НАД•Н)
(М.І. Прохорова, 1982), вміст сульфгідрильних груп та дисульфідних
з’єднань (SH-гр., SS-з’єднання) (И.В. Веревкина, А.И. Точилкин, 1977),
вміст малонового діальдегіда (МДА) (И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили,
1977), активність ферментів глутатионредуктази (ГлРед) (Ф.Е. Путилина,
1982) та фруктозодифосфатази (ФдФаза) (Н.П. Мешкова, С.Е. Северин,
1979).

Схеми комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит жінок
з посткастраційним синдромом. На використані мінеральні комплекси були
отримані відповідні технічні узгодження без обмеження строку дії та
Дозвіл МОЗ України на використання: для мінерального комплексу “Віта”№1
від 13.03.1997 р. №5.08.07/400, для мінерального комплексу “Віта”№2, з
додатковим вмістом кальція, від 04.02.1998 р. №5.08.07/252. Ефективність
проведеної терапії оцінювали клінічно та лабораторно до та бепосередньо
після лікування і через 3, 6 міс.

Для лікування було підібрано 68 жінок (43–65р.). В залежності від
тривалості ПКС жінки розділені на 3 групи: 1 група (25 жінок) з
тривалістю ПКС 2–3 роки, 2 група (24 жінки) з тривалістю ПКС 3-4 роки, 3
група (19 жінок) з тривалістю ПКС 4-10 років.

Під час стоматологічного лікування жінки 3-х груп приймали замісну
гормональну терапію (ЗГТ), призначену гінекологом-ендокринологом.

Мінеральний комплекс “Віта”№1 призначали перорально та місцево. Разова
доза для перорального вживання — 6г на 200мл води. Кратність вживання –
два рази на день, з тривалістю для жінок 1 та 2 груп 14 днів, 3 групи –
21-30 днів за показаннями. На етапі підтримуючої терапії разова доза –
3г на 200мл води два рази на день, протягом 30 днів.

Місцева терапія включала очищення зубів від м’якого зубного наліту,
механічне та апаратне зняття мінералізованих зубних відкладнень,
зрошення порожнини рота та промивання ПК розчинами антисептиків (3%
розчин перекису водню, 0,1% розчин хлоргексидину біглюконату). Всіх
хворих навчали правилам гігієнічного догляду за порожниною рота.
Мінеральний комплекс “Віта”№1 місцево використовували у вигляді 3%
водного розчину для ротових ванничок та аплікацій. Курс лікування в
середньому у жінок 1 групи – 5-7 днів. У жінок 2 та 3 груп місцево
використовували мінеральний комплекс “Віта”№2 з 30% вмістом кальцію
протягом 5-7 днів та 8-10 днів відповідно.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному
компютері Intel Pentium з визначенням моментів випадкових величин та
оцінювали за t-критерієм Стьюдента (Г.С. Столяров та ін., 2000).

У третьому розділі наведені результати експериментальних досліджень,
отриманих після моделювання пародонтиту у самиць щурів різного віку,
шляхом оваріоектомії та використання двох мінеральних комплексів з
антиацидотичним механізмом дії.

У тварин обох віків після оваріоектомії встановлено підвищення (P<0,05) резорбції альвеолярної кістки, особливо виражене в ділянках 2 та 3 молярів: у тварин 5 міс.віку в ділянці 2 моляра – від 4,90±0,27 до 14,87±0,49 ум.од., 3 моляра – від 5,30±0,23 до 24,29±0,08 ум.од.; у тварин 18 міс. віку – від 8,08±0,30 до 11,13±0,6 ум.од. та від 9,66±0,56 до 24,46±0,87 ум.од. відповідно. У контрольних тварин 18 міс. віку показники резорбції були вищими, ніж у контрольних тварин 5 міс. віку, що очевидно було пов’язано із змінами метаболізму альвеолярної кістки при віковій інволюції яєчників та фізіологічно обумовленою недостатністю естрогенів в організмі таких тварин. Водночас в кістковій тканині (плечова кістка) та тканинах пародонта (альвеолярна кістка, ясенева тканина) виявлено суттєві порушення в метаболічній системі регуляції кислотно-лужного гомеостаза, характерні для розвитку ознак компенсованого метаболічного ацидозу. Про це свідчило зниження (P<0,05) вмісту окисних еквівалентів (відношення НАД/НАД•Н у тварини 5 міс. віку: в альвеолярній кістці - у 5 разів, в плечовій кістці - у 4 рази, в ясеневій тканині – у 2 рази; у тварини 18 міс. віку: в альвеолярній кістці – у 13 разів, в плечовій кістці – у 10 разів, в ясеневій тканині – у 3,5 рази) при підвищенні (P<0,05) вмісту відновних еквівалентів (відношення SH/SS у тварини 5 міс.віку в альвеолярній кістці – у 52 рази, в плечовій кістці – у 23 рази, в ясеневій тканині – у 5,5 рази; у тварини 18 міс. віку: в альвеолярній кістці – у 20 разів, в плечовій кістці – у 25 разів, в ясеневій тканині – у 16 разів). Разом з цим компенсаторно підвисилася (P<0,05) активность ГлРед та ФдФази та збільшився (P<0,05) вміст МДА: у тварин 5 міс. віку в альвеолярній кістці у 3 рази, в ясеневій тканині у 5 разів; у тварин 18 міс. віку в альвеолярній кістці у 3 рази, в ясеневій тканині у 4 рази. При додатковому введенні до раціону годування тваринам обох віків після оваріоектомії мінеральних комплексів встановлена динаміка нормалізації показників окисно–відновного статусу в тканинах пародонта, котра виражена в збільшенні (P<0,01–0,05) відношення НАД/НАД•Н (у тварин 5 міс. віку в альвеолярній кістці від 0,12±0,09 до 0,47±0,01 (P<0,01) - 0,68±0,03(P<0,05); в ясеневій тканині-від 0,21±0,02 до 0,52±0,04(P,0,01) – 0,66±0,02(P<0,05), а у тварин 18 міс. віку в альвеолярній кістці від 0,05±0,01 до 1,42±0,13(P<0,05) – 1,02±0,05(P<0,01); в ясеневій тканині-від 0,02±0,01 до 0,61±0,04(P<0,05) – 1,05±0,04(P<0,01)) при зменьшенні відношення SH/SS (у тварин 5міс. віку в альвеолярній кістці від 22,25±0,1 до 0,25±0,05(P<0,01) –0,50±0,05(P<0,05); в ясеневій тканині від 1,98±0,1 до 0,21±0,04(P<0,01) – 0,31±0,04(P<0,05); у тварин 18 міс. віку в альвеолярній кістці від 19,44±0,67 до 0,07±0,01(P<0,05) – 0,43±0,05(P<0,01), в ясеневій тканині від 1,73±0,01 до 0,61±0,36(P<0,05) – 0,85±0,02(P<0,01). Зниження відновних властивостей обумовило зменьшення (P<0,01–0,05) ступеня резорбції альвеолярної кістки у тварин 5 міс. віку в ділянці 2 моляру до 5,9±0,18(P<0,01) – 4,50±0,3(P<0,05), 3 моляру до 6,83±0,19(P<0,01) – 5,20±0,33(P<0,05); у тварин 18 міс. віку в ділянці 2 моляру до 8,13±0,24(P<0,05) – 9,5 ± 0,05(P<0,01), 3 моляру до 10,96 ± 0,42(P<0,05) – 13,54 ± 0,39(P<0,01). За достовірними даними (P<0,05) мінеральний комплекс “Віта”№1 ефективніший за антиацидотичною, антирезорбтивною дією у тварин 18 міс. віку, а мінеральний комплекс “Віта”№2 – у тварин 5 міс. віку. У четвертому розділі була визначена структура, розповсюдженість та клініко-біохімічні особливості перебігу захворювань пародонта у жінок, залежно від віку, наявності, характеру та тривалості менопаузи, естрогенної насиченості ротової рідини та гігієнічного стану порожнини рота. У жінок в репродуктивному віці при нормальному вмісті естрогенів в РР (СКС - 2–3 бали) та задовільному рівні гігієни порожнини рота (РГПР) (індекс Грін–Вермільона - 0,19±0,06), дистрофічно–запальні зміни в тканинах пародонта відсутні (РМА-0, ДПІ-0, ІПР-100%). У жінок в фізіологічній менопаузі (постменопауза) та у 86% жінок в геріопаузі з появою дефіциту естрогенів в РР (СКС від 0 до 1 бала), при відсутності ознак запалення в тканинах пародонта (P<0,01-0,05) (РМА-0%, негативна проба Шиллера-Писарева) та задовільному РГПР (індекс Грін–Вермільона від 0,1±0,01 до 0,3±0,03) у 62,5% діагностовано пародонтоз початкового ступеня (ВКТ від 0,61±0,01 до 1,86±0,01; ІПР- 99,91±0%), а у 37,5% жінок - пародонтоз, І–ІІ ст. (ВКТ - 3,69±0,38, ДПІ -0,05±0,02). | ~ ‚ ? I ? ? ® @ z N ~ ? ‚ ? ? E I ? ? o z & & & HЗа анамнестичними даними у всіх жінок з ПКС, запальні явища в пародонті, виникли до початку менопаузи, та прогресували через 0,5–1 рік після появи ПКС. У цих жінок при стійкому дефіциті естрогенів в РР (СКС - 0–1 бали), тривалості ПКС 2–3 роки у 23,8% діагностовано ГП, І ст., хронічний перебіг (P<0,01-0,05) (ПК глибиною 2,88±0,05мм без відділення ексудату, проба Шиллера-Писарева -1,0±0,06, РМА- 32,8±2,5%, індекс Грін–Вермільона -1,41±0,04, ВКТ- 0,88±0,1, ДПІ -0,68±0,1, ІПР - 85,2±2,2 %); при ПКС, тривалістю 3–4 роки, у 38,1% діагностовано ГП, І ст., перебіг загострення (ПК глибиною 3,45±0,05мм з появою серозно-гнійного ексудату, проба Шиллера-Писарева до 2,62±0,05, РМА- 51,9±8,13%, індекс Грін–Вермільона -1,59±0,05, ВКТ -2,56±0,38, ДПІ -0,46±0,09, ІПР- 65,5±9%, P<0,01-0,05). При тривалості ПКС 4-10 років, незмінному дефіциті естрогенів в РР (СКС - 0 – 1 бали) у 19,1% діагностовано ГП, ІІ–ІІІ ст., перебіг загострення (ПК глибиною 6-8мм з відділенням значної кількості гнійного ексудату, проба Шиллера-Писарева до 2,88±0,05, РМА -79,75±2,2%, індекс Грін–Вермільона -2,65±0,03, ВКТ - 4,69±0,36, ДПІ – 0,39±0,1, ІПР – 37,25±1,3%). При аналогічній тривалості ПКС та відносному дефіциті естрогенів в РР (СКС 2 бали), пов’язаному з ЗГТ, у 19% діагностовано хронічний катаральний гінгівіт (глибина ясеневої бороздки до 1мм, проба Шиллера-Писарева -1,9±0,03, РМА - 41,75±1,9%, індекс Грін-Вермільона -1,69±0,05, ВКТ- 0, ДПІ -1,0±0,01, ІПР -89,75±2,3%, P<0,01-0,05). Тяжкість та інтенсивність ГЗП у жінок з різною етіологією менопаузи при дефіциті естрогенів в РР (СКС- 0-1 бали) обумовлена вираженостю порушень окисно-відновних процесів, редокс-стану та процесів ПОЛ. Всі біохімічні показники в РР у жінок з СКС - 2–3 бали, відсутністю яких ніби клінічних і рентгенологічних проявів патології пародонта прийняті за умовну норму (відношення НАД/НАД•Н - 0,29±0,03, SH/SS - 0,28±0,01). У жінок з СКС - 0-1 бали та пародонтозом початкового ступеня достовірної різниці відношень не виявлено (НАД/НАД•Н–0,18±0,02; SH/SS–0,41±0,05, P>0,05). Не спостерігали змін активності ГлРед та МДА, проте активність
ФдФази підвищена (P<0,001) у 3 рази. Водночас у жінок з СКС 0 балів та пародонтозом, І–ІІ ст. були присутні початкові ознаки метаболічного ацидозу: відношення SH/SS збільшувалося (P<0,001–0,05) у 3,8–5,5 рази при зниженні НАД/НАД•Н (P<0,001–0,05) у 3–5,8 рази. Паралельно встановлено посилення (P<0,001–0,05) активності ФдФази та ГлРед у 3 та 5 разів відповідно та підвищення (P<0,001–0,05) вмісту МДА до 28,08±1,56мкмоль/мл. У жінок з ПКС різною тривалістю, СКС - 0 - 1 бали та діагностованим ГП різного ступеня встановлені суттєві порушення в окисно-відновному статусі, котрі відповідали розвинутим ознакам метаболічного ацидозу: відношення SH/SS підвисилося (P<0,001) у 11 разів, порівняно з умовною нормою, у 7,4 рази (P<0,01) – з пародонтозом початкового ступеня та в 1,9 разів – з пародонтозом, І–ІІ ступеня при відповідному (P<0,01–0,05) зниженні відношення НАД/НАД•Н. Підвищення відновних властивостей РР супроводжувалося суттєвим (P<0,01–0,05) посиленням активності ферментів, порівняно з умовною нормою (ГлРед – у 7,4 рази, ФдФаза – у 9,4 рази) з одночасним збільшенням (P<0,01-0,05) вмісту МДА у 7,6 разів. У п’ятому розділі розглядаються безпосередні та віддалені результати комплексного лікування ГП у жінок з ПКС. Отримані експериментальні дані та встановлені клініко–біохімічні особливості перебігу ГП у цих жінок були підставою для диференційного використання в схемах комплексного лікування мінеральних комплексів “Віта”№1 та “Віта”№2 з антиацидотичним механізмом дії. При клініко–лабораторному обстеженні жінок 3-х груп після завершення комплексного лікування ГП за вищезазначеними схемами, встановлено, що досягнення стабілізації процеса в тканинах пародонта спостерігали на фоні зниження рівня показників, котрі характеризують вираженість метаболічного ацидозу та незначного підвищення естрогенної насиченості РР (СКС- 1 – 2 бали) внаслідок ЗГТ. При оцінці пародонтального статусу виявилося, що у жінок 1 групи достовірно (P<0,05) зменьшився набряк, гіперемія (РМА- 12,5±4,3%) та кровотеча з ясен (0,25±0,05), проба Шиллера-Писарева слабопозитивна (0,56±0,01), ВКТ від 0 до 2 балів (0,51±0,03). Покращився РГПР (індекс Грін-Вермільона - 0,63±0,03). Позитивна клінічна динаміка супроводжувалася зміною (P<0,05) індексів: ДПІ підвисився до 0,95±0,04, ІПР - до 96,85±2,5%. У жінок 2 групи також спостерігали виражене (P<0,05) зменьшення набряку, гіперемії (РМА 13,75±2,9%) та кровотечі з ясен (0,56±0,01), ексудат з ПК не виділявся. Суттєво поліпшився РГПР (індекс Грін-Вермільона - 0,59±0,03). ВКТ знизилася (P<0,05) до 1,94±0,03. Величини комплексних пародонтальних індексів змінилися: підвисився (P<0,05) ДПІ до 0,54±0,04 та ІПР - до 90,4±11,9%, відібражая усунення гострих запальних явищ в тканинах пародонта. У жінок 3 групи виявлено суттєве (P<0,05) зменьшення набряку та гіперемії ясен (РМА -22,5±8%), кровотечі (до 1,03±0,04). Глибина ПК зменьшилася в середньому до 3,8±0,02мм. При цьому у окремих хворих відмічено збереження відділення ексудату з ПК, що було пов’язано з незадовільним РГПР (індекс Грін-Вермільона- 2,68±0,01). У більшості хворих ексудат з ПК не виділявся, та РГПР значно покращився (індекс Грін-Вермільона - 1,16±0,04). Патологічна рухомість зубів знизилася до І ступеня (0,9±0,01), однак ВКТ знаходилася в межах 4–6 балів (4,65±0,04), чим практично не відрізнялася від початкової. З боку комбінованих пародонтальних індексів відмічено збільшення (P<0,05) ДПІ до 0,46±0,01 та ІПР до 66,5±1,7%. В РР хворих жінок 3-х груп після лікування очевидно достовірне (P<0,001-0,05) зменьшення відношення SH/SS у 5,8 рази при одночасному підвищенні відношення НАД/НАД•Н у 19 разів, що характерно для суттєвого зменьшення ознак метаболічного ацидозу. Водночас спостерігали зниження (P<0,001–0,05) активності ГлРед та ФдФази (у 4,5 рази) та зменьшення (P<0,001-0,05) вмісту МДА у 2 рази. Клінічне спостереження за перебігом ГП у жінок 1-3 груп (87%) протягом 3-6 міс. після проведення основного курсу лікування показало наявність стійкої ремісії у жінок 1 та 2 груп. У 30% жінок 3 групи виявлено загострення патологічного процесу при першому контрольному огляді через 3 міс. (РМА - 25,2±5,1%, індекс Грін-Вермільона - 1,4±0,05, зменьшення ДПІ до 0,33±0,06, ІПР до 60,0±0%, P<0,05). Їм була проведена професійна гігієна порожнини рота з місцевим використанням мінерального комплексу “Віта”№2, призначена підтримуюча терапія – мінеральний комплекс“Віта”№1 (курс 30 днів). Контрольний огляд у них через 6 місяців показав наявність стійкої ремісії. Таким чином, комплексне лікування ГП у жінок з ПКС, що включає диференційне використання мінеральних комплексів “Віта”№1 та”Віта”№2 з антиацидотичним механізмом дії, сприяє нормалізації окисно-відновних властивостей організму, що призводить до стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта. ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у підвищенні ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту у жінок з посткастраційним синдромом різної тривалості, на підставі диференційного підходу до корекції окисно-відновних порушень в тканинах пародонта. 1. Ступінь резорбції альвеолярної кістки, яка розвивається у самиць щурів після оваріоектомії залежить від віку тварин: у репродуктивному віці (5міс.) в ділянці 2-3 молярів відмічається збільшення (P<0,05) у 3-5 разів, в менопаузному віці (18 міс.) – збільшення (P<0,05), відповідно, у 1,5-2,5 рази. При цьому виявлені метаболічні зміни в альвеолярній кістці, котрі характерні для компенсованого метаболічного ацідозу що виникає за рахунок підвищення відновних властивостей (відношення SH/SS) кісткової тканини: у тварин 5 міс. віку збільшення у 52 рази (P<0,05), у тварин 18 міс. віку – у 20 разів (P<0,05). 2. Введення до раціону годування самицям щурів обох вікових груп після оваріоектомії мінеральних комплексів різного макроелементного складу показало зменьшення ступіня резорбції альвеолярної кістки в ділянках 2-3 молярів у щурів 5 міс. віку на 20-33%, у щурів 18 міс. віку – на 25-41%. Обидва мінеральні комплекси оказували нормалізуючу дію на окисно-відновні процеси в кістковій та ясеневій тканинах. При цьому більш виражений антиацидотичний та антирезорбтивний ефект отримано після використання у самиць репродуктивного віку (5 міс.) мінерального комплексу “Віта”№2, збагаченого кальцієм, а у самиць менопаузного віку (18 міс.) – мінерального комплексу “Віта”№1, що є підставою диференційного підходу до застосування означених засобів при лікуванні ГП у жінок з ПКС. 3. Структура та розповсюдженість захворювань тканин пародонта у жінок залежать не тільки від віку, рівня гігієни порожнини рота, а й від характеру і тривалості менопаузи та вмісту естрогенів в ротовій рідині. З появою дефіциту есрогенів в РР (СКС - від 0 до 0-1 балів) у жінок, котрі перебувають в фізіологічній менопаузі в 62,5% виявлені клініко-рентгенологічні ознаки пародонтозу початкового ступеня та у 37,5% - пародонтоз, І-ІІ ступеня. З появою стійкого дефіциту естрогенів в РР (СКС - 0-1 бали) у жінок з посткастраційним синдромом (ПКС) в 81% виявлено клініко-рентгенологічні ознаки генералізованого пародонтиту різного ступеня. 4. Ступінь та характер перебігу ГП у жінок, котрі знаходяться в хірургічній менопаузі, прямо залежить від тривалості ПКС. При дефіциті естрогенів в РР (СКС - 0-1 бали) на фоні відсутності ЗГТ, у жінок з тривалістю ПКС 2-3 роки діагностовано ГП, І ступеня, хронічний перебіг - 23,8%; у жінок з ПКС – 3-4 роки – ГП, І ступеня, перебіг загострення – 38,1% та у жінок з ПКС – 4-10 років – ГП, ІІ-ІІІ ступеня, перебіг загострення – 19,1%. При відносному дефіциті естрогенів в РР (СКС - 2 бали) на фоні ЗГТ, у жінок з тривалістю ПКС – 4-10 років діагностовано хронічний катаральний гінгівіт – 19%. 5. У жінок фізіологічною менопаузою та діагностованим пародонтозом початкового ступеня порушення окисно-відновних процесів відсутні, тоді як при пародонтозі, І-ІІ супеня встановлено підвищення відновних властивостей (відношення SH/SS) у 5,5 разів (P<0,001) з одночасним зниженням окисних властивостей (відношення НАД/НАД•Н) у 5,8 разів (P<0,001) та достовірним (P<0,001) посиленням активності ФдФази (у 3 рази) і ГлРед (у 5 разів), що характеризує появу початкових порушень окисно-відновних процесів та редокс-стану в РР. У жінок з ПКС та діагностованим ГП різного ступеня, встановлено суттєве підвищення (P<0,001) відновних властивостей (відношення SH/SS) у 11 разів з одночасним зниженням (P<0,001) окисних властивостей (відношення НАД/НАД•Н) у 4,8 разів з достовірним (P<0,001) посиленням активності ФдФази (у 9,4 рази), ГлРед (у 7,4 рази) та ПОЛ (вміст МДА збільшився у 7,6 разі, P<0,001), що характеризує розвинуті ознаки компенсованого метаболічного ацидозу та суттєве підвищення процесів пероксидації ліпідів. 6. Диференційне використання мінеральних комплексів з антиацидотичним механізмом дії у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у жінок. котрі перебувають в хірургічній менопаузі з ПКС нормалізує окисно-відновні властивості ротової рідини, що сприяє усуненню запалення та досягненню стабілізації дистрофічно-запального процесу в пародонті як безпосередньо, так і у віддалені строки (3-6 міс.). Тривалість перорального та місцевого призначення антиацидотичних мінеральних комплексів обумовлена ступінню та характером перебігу генералізованого пародонтиту. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Мінеральний комплекс “Віта”№1 з антиацидотичним, антирезорбтивним механізмом дії показаний при всіх ступенях генералізованого пародонтиту у жінок з ПКС у якості базової терапії. Мінеральний комплекс “Віта”№2, додатково збагачений кальцієм, рекомендовано використовувати місцево. При комплексному лікуванні хворих жінок з ГП, І ступеня, хронічного перебігу рекомендовано призначення мінерального комплексу “Віта”№1 перорально та місцево. Разова доза для перорального вживання – 6г на 200мл води. Кратність використання – два рази на день, тривалостю 14 днів. Місцево мінеральний комплекс використовувати у вигляді 3% водного розчину для аплікацій та інстіляцій курсом 5-7 днів. Хворим жінкам з ГП, І ступеня, перебігу загострення рекомендовано призначення мінерального комплексу “Віта”№1 перорально у аналогічній дозі та тривалості. Місцево показано використання мінерального комплексу “Віта”№2 з 30% вмістом кальцію у вигляді 5% водного розчину для аплікацій та інстіляцій курсом 5-7 днів. Хворим жінкам з ГП, ІІ-ІІІ ступеня, перебігу загострення мінеральний комплекс “Віта”№1 перорально необхідно призначати у аналогічній дозі протягом 21-30 днів, місцево – мінеральний комплекс “Віта”№2 протягом 8-10 днів. На етапі підтримуючої терапії (курс 30 днів) разова доза для перорального вживання мінерального комплексу “Віта”№1 – 3г на 200мл води, два рази на день. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Погребняк Г.В. Порушення процесів метаболізму альвеолярної і плечової кісток у щурів репродуктивного віку внаслідок оваріектомії та їх компенсація // Галицький лікарський вісник. – 2003. - Т.10, №1. – С. 88-91. Погребняк Г.В. Зміни в альвеолярній кістці самок щурів після оваріектомії: експериментальна корекція виявлених порушень // Український стоматологічний альманах. – 2003. - №1. – С. 48-50. Погребняк Г.В. Експериментальна корекція резорбції альвеолярних паростків щелеп у кастрованих самок щурів // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. – К., 2002. – Вип. 11., Книга 2. – С. 744-748. Білоклицька Г.Ф., Погребняк Г.В. Вплив дієтичних раціонів харчування на стан альвеолярної кістки у самиць щурів різного віку після оваріоектомії // Фізіологічний журнал. – 2003. – Т.49, № 4. – С. 100–105. Автором особисто проведено оперативні втручання (оваріоектомія у тварин), годування тварин, підбір дослідного матеріалу, лабораторні дослідження стану альвеолярної кістки, аналіз отриманих результатів. Погребняк Г.В. Структура захворювань пародонту у жінок з посткастраційним синдромом // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. – К., 2003. – Вип. 12., Книга 1. – С. 242–245. Белоклицкая Г.Ф., Погребняк А.В. Применение антиацидотических средств в комплексном лечении генерализованного пародонтита у женщин с посткастрационным синдромом // Современная стоматология. – 2003. - №3. – С. 23–25. Автором особисто проведено первинне клінічне обстеження жінок, вивчені результати комплексного лікування з використанням антиацидотичних мінеральних комплексів згідно з даними клініко-рентгенологічного обстеження безпосередньо та у віддалені строки після лікування. Пат.54995 А Україна, МКІ А 61 В 10/00, А 61 D 1/06. Спосіб моделювання захворювання тканин пародонту у тварин: Пат. 54995 Україна, МКІ А 61 В 10/00, А 61 D 1/06 Г.Ф. Білоклицька, Г.В. Погребняк, О.О. Протункевич (Україна); №2002064749; Заявл. 10.06.2002; Опубл. 17.03.2003, Бюл. №3. – 6 с. Пат. 65214 А Україна, МКІ А 61 В 10/00, А 61 D 7/00. Спосіб корекції метаболічних порушень в пародонті та в кістковій тканині скелета у тварин після оваріектомії: Пат. 65214 Україна, МКІ А 61 В 10/00, А. 61 D 7/00 Г.Ф. Білоклицька, Г.В. Погребняк, О.О. Протункевич (Україна); №2003065602; Заявл. 17.06.2003; Опубл. 15.03 2004, Бюл. № 3. – 6 с. Білоклицька Г.Ф., Погребняк Г.В., Протункевич О.О. Вплив мінеральних комплексів на стан альвеолярних паростків щелеп у кастрованих самиць щурів // Матеріали Пленуму товариства патофізіологів України. – Одеса, 2002. – С. 110. Особистий внесок автора полягає у проведенні лабораторного аналізу стану альвеолярної кістки. Погребняк А.В. Эффективность применения антиацидотического препарата в комплексном лечении генерализованного пародонтита у женщин с посткастрационным синдромом // Материалы 5-го Российского научного форума “Стоматология 2003”. – М.: Авиаиздат, 2003. – С. 80–81. Білоклицька Г.Ф., Погребняк Г.В. Генералізований пародонтит у жінок з посткастраційним синдромом: можливості корекції при використанні препаратів з антиацидотичною дією // Тез. допов. ІІІ Міжнар. наук.–практ. конф. “Наука і соціальні проблеми суспільства:медицина, фармація, біотехнологія” – Харків: Вид. НФаУ, 2003. – Т. 2. - С. 16. Особистий внесок автора полягає у застосуванні схем комплексної терапії генералізованого пародонтиту, вивченні клініко-біохімічних показників безпосередньо після лікування жінок. Погребняк Г.В. Активність метаболічних процесів в альвеолярній і плечовій кістках оваректомірованих щурів репродуктивного віку та шляхи їх корекції // Матеріали Всеукраїнської науково–практичної конф. “Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань”. – Івано–Франківськ: “Простір”, 2003. – С. 30–31. Білоклицька Г.Ф., Погребняк Г.В. Клініко-біохімічні особливості захворювань тканин пародонту в жінок, котрі перебувають у менопаузі різної етіології // Матеріали наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми терапевтичної стоматології”. – К., 2004. – С. 43-44. Автором особисто вивчена структура захворювань пародонта у жінок з різною етіологією менопаузи, проведені біохімічні дослідження ротової рідини. АНОТАЦІЯ Погребняк Г.В. Порушення метаболізму кісткової тканини при генералізованому пародонтиті у жінок з посткастраційним синдромом та шляхи його корекції (експериментально-клінічне дослідження). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом – 14.01.22 – стоматологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2004. Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності комплексного лікування генералізованого пародонтиту у жінок з посткастраційним синдромом. Експериментально доведено, що у самиць щурів різного віку після оваріоектомії присутні порушення окисно-відновної системи та редокс-стану в кістковій тканині та в тканинах пародонта, більш виражені в альвеолярній кістці. Встановлена залежність між ступенем резорбції альвеолярної кістки, віком тварин та метаболічними змінами в альвеолярній кістці, характерними для компенсованого метаболічного ацидозу. Мінеральні комплекси з антиацидотичним механізмом дії нормалызують окисно-відновні процеси в кістковій тканині та тканинах пародонта, внаслідок чого зменьшується інтенсивність резорбції альвеолярної кістки. Досліджена структура захворювань пародонта у жінок з різною етіологією менопаузи. Питома вага захворювання генералізованим пародонтитом у жінок з посткастраційним синдромом склала 81%. Встановлено пряму залежність ступеня та характеру перебігу генералізованого пародонтиту від тривалості посткастраційного синдрому. Доведено, що генералізований пародонтит різного ступеня у жінок з посткастраційним синдромом супроводжується суттєвими порушеннями системи регуляції окисно-відновних процесів в ротовій рідині, характерними для розвинутого метаболічного ацидозу та посиленням пероксидації ліпідів. Розроблені схеми комплексного лікування генералізованого пародонтиту у жінок з посткастраційним синдромом. Встановлена лікувальна ефективність диференційного використання мінеральних комплексів з антиацидотичним механізмом дії у найближчі та віддалені строки спостереження. Ключові слова: генералізований пародонтит, посткастраційний синдром, метаболічний ацидоз, оваріоектомія, альвеолярна кістка, мінеральний комплекс. АННОТАЦИЯ Погребняк А.В. Нарушения метаболизма костной ткани при генерализованном пародонтите у женщин с посткастрационным синдромом и пути его коррекции (экспериментально-клиническое исследование). – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности – 14.01.22 – стоматология. – Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца МОЗ Украины, Киев, 2004. Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности комплексного лечения генерализованного пародонтита у женщин с посткастрационным синдромом. Экспериментальными исследованиями показано, что овариоэктомия, выполненная у самок крыс репродуктивного (5 мес.) и менопаузного (18 мес.) возраста приводит к резорбции альвеолярной кости, которая развивается на фоне метаболических изменений, характерных для компенсированного метаболического ацидоза. При этом установлена прямая зависимость между степенью резорбции альвеолярной кости, возрастом животных и биохимическими изменениями, характерными для метаболического ацидоза. Показано, что добавление в рацион кормления овариоэктомированным животным минеральных комплексов “Вита”№1 и “Вита”№2, обогащенного кальцием, приводит к снижению степени резорбции альвеолярной кости у 5 мес. крыс на 20-33%, а у 18 мес. крыс – на 25-41%. Установлено, что оба минеральных комплекса оказывали нормализующее действие на окислительно-восстановительные процессы в кости и десне. При этом более выраженный антиацидотический и антирезорбтивный эффект получен у 5 мес. крыс при добавлении в рацион кормления минерального комплекса “Вита”№2 (с кальцием), а у 18 мес. крыс – минерального комплекса “Вита”№1. Исследована структура заболеваний тканей пародонта у женщин с менопаузой разной этиологии. У женщин в физиологической менопаузе диагностирован пародонтоз начальной степени – 62,5% и пародонтоз І-ІІ степени – 37,5%. У женщин в хирургической менопаузе с посткастрационным синдромом диагностирован хронический катаральный гингивит – 19,1% и генерализованный пародонтит разной степени - 81%. Выявлена зависимость степени и характера течения генерализованного пародонтита от длительности посткастрационного синдрома. При посткастрационном синдроме длительностью 2-3 года диагностирован генерализованный пародонтит І степени, хроническое течение в 23,8%, при посткастрационном синдроме – 3-4 года - генерализованный пародонтит І степени, обострившееся течение – в 38,1%,при посткастрационном синдроме – 4-10 лет –генерализованный пародонтит ІІ-ІІІ степени, обострившееся течение – в 19%. Клинико-биохимическими исследованиями ротовой жидкости женщин с физиологической менопаузой при диагностировании у них пародонтоза І-ІІ степени выявлено появление начальных признаков метаболического ацидоза, тогда как у женщин с посткастрационным синдромом на фоне развития генерализованного пародонтита установлены более выраженные изменения со стороны окислительно-восстановительных процессов в ротовой жидкости, свидетельствующие об углублении явлений метаболического ацидоза. Комплексное лечение генерализованного пародонтита у женщин с посткастрационным синдромом при применении антиацидотических средств способствует купированию воспаления и достижению стабилизации дистрофически-воспалительного процесса в тканях пародонта. Длительность перорального и местного применения антиацидотических средств обусловлена степенью тяжести генерализованного пародонтита и характером его течения. Для достижения стойкой ремиссии в течении тяжелых форм генерализованного пародонтита у женщин с посткастрационным синдромом на этапе поддерживающей терапии необходимо обязательное пероральное и местное назначение антиацидотических средств. Ключевые слова: генерализованный пародонтит, посткастрационный синдром, метаболический ацидоз, овариоектомия, альвеолярная кость, минеральный комплекс. SUMMARY Pogrebnyak A.V. Metabolic disorder in bone tissue in case of generalized parodontitis in women with postcastration syndrome and methods for correcting it (experimental and clinical study). – Manuscript. Dissertation for a scientific degree of the candidate of medical sciences on speciality – 14.01.22 – stomatology.- National Medical University named A.A. Bogomolets Health Ministry of Ukraine, Kyiv, 2004. The dissertation focuses on the increase of the efficiency fortreatinggeneralized parodontitis in women with postcastration syndrome. It has been proved experimentally that the she-rats ofdifferent age undergone ovariectomy have disturbances of oxidation-reduction system and redox in bone tissue and in parodontal tissues. The relationship between the degree of alveolar bone resorption, the age of animals and the metabolic changes in alveolar bone which are typical for compensated metabolic acidosis. The mineral complexes with antiacidotic action normalize the metabolic processes in bone tissue and parodontal tissues. The process result in decreasing resorption of alveolar bone. The structure of parodentium disease in womenwith different etiology of menopause hasbeen studied. The specific gravity of generalized parodontitis in women with postcastration syndrome accounted for 81 per cent. The degree and character of the course of generalized parodontitis and postcastration syndrome relationship duration has been determined. The schemes for treatins generalized parodontitis in complex in women with postcastration syndrome have been worked out. The medical efficiency of usins mineral complexes with antiacidotic action within the next and distant follow-up periods has been determined. Key words: generalized parodontitis, postcastration syndrome, metabolic acidosis, ovariectomy, alveolar bone, mineral complexes. PAGE 1

Похожие записи