ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ШИШОВА Олена Вікторівна

УДК 616.314-089.28/.29: 616.379-008.64: 612.017.1

Порівняльна клініко-лабораторна оцінка знімних пластинкових протезів,
виготовлених методом пресування й мікрохвильової полімеризації

14.01.22 – стоматологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І.
Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Жадько Сергій Ігорович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І.
Георгієвського,

завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

— доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь
Аксентійович, Інститут стоматології АМН України, завідувач відділом
ортопедичної стоматології

— доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович,
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, м. Київ, завідувач кафедри стоматології Інституту стоматології

Провідна установа:

Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична
стоматологічна академія”, кафедра пропедевтики ортопедичної
стоматології, МОЗ України, м. Полтава

Захист відбудеться «30» травня 2007 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий «27» квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання вдосконалення ортопедичного лікування хворих
з повною відсутністю зубів залишаються досить актуальними, з огляду на
високу потребу населення України в повних знімних зубних протезах
(Лабунец В.А., Диева Т.В, 2000).

Зміни слизової оболонки порожнини рота в більшості випадків є першими
клінічними ознаками порушення технології виготовлення пластинкових
протезів з акрилових пластмас, у результаті чого знімні пластинкові
протези варто оцінювати з біологічної й технологічної позицій (Павленко
А.В., 1989).

Повсюдно застосовувані в ортопедичній стоматології знімні пластинкові
протези з акрилових пластмас, потреба населення в яких була й
залишається дуже високою, були розроблені й впроваджені в практику
більше півстоліття назад. В ортопедичній стоматології акрилові пластмаси
знайшли широке застосування й використовуються як основний матеріал для
виготовлення різних видів зубних протезів (Еричев В.В., 1981; Павленко
А.В., 1989; Жуков К.В., 2000; Лабунец В.А., Диева Т.В., 2000; Молотова
М.М., 2000;).

Однак паралельно був виявлений ряд серйозних недоліків, багато з яких
прямо залежать від технології виготовлення протеза: недостатня міцність,
негативний вплив на слизову оболонку протезного ложа (СОПЛ) і організм у
цілому, проблеми адаптації (Еричев В.В., 1981; Грызунов Ю.А. с соавт.,
1994; Писаренко О.А., Король М.Д., 2000; Михайленко Т.М., 2002).
Використання акрилових полімерів досить часто сприяє розвитку
патологічних реакцій у порожнині рота, які мають травматичний,
токсичний, алергійний і побічний характер (Гаврилов Е.И., 1979).

Це змушує вчених постійно шукати альтернативні шляхи вдосконалення
технологічного процесу з метою поліпшення фізико-механічних
характеристик пластмас, нівелювання їхнього негативного впливу на
організм пацієнта. Для підвищення біологічної індиферентності й зниження
негативної дії зубних протезів з акрилових пластмас пропонувалися різні
міри: металізація протезів (Каламкаров Х.А. с соавт., 1980), нанесення
фторопластового покриття на базиси протезів, екранування базисів
протезів сумішшю восків ефіромаслічних рослин (Жадько С.І., 1996),
покриття базисів протезів антиоксидантною пастою (Давиденко Г.М., 1998),
обробка готових протезів у Н-бутиловому ефірі оцтової кислоти,
полімеризація акрилових пластмас із полівініловим спиртом і насичення
протезів лізоцимом (Данилов П.І., 1993).

Незважаючи на численні дослідження й пропозиції (Высоцкий В.Л., 1975;
Разуменко Г.П., Свирин Б.В., 1983; Варес Э.Я., 1984; Варес Э.Я. с
соавт., 1986; Власова Л.Ф., 1989; Заблоцкий Я.В., 1990; Насибулин Г.Г. с
соавт., 1995; Драгобецкий М.К., 1999; Кіндій Д.Д., 1999; Писаренко О.А.,
Король М.Д., 2000; Жуков К.В., 2001), стан проблеми радикальним образом
не змінився через відсутність принципово нових технологічних підходів.

У зв’язку з цим, актуальним завданням сучасної ортопедичної стоматології
є розробка й впровадження удосконалених технологій виготовлення знімних
пластинкових протезів для забезпечення ефективного лікування пацієнтів
із частковою й повною відсутністю зубів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
ортопедичної стоматології Кримського державного медичного університету
ім. С.І. Георгієвського МОЗ України «Індивідуальна біологічна сумісність
акрилових пластмас в ортопедичних хворих із супутньою патологією» (№ ДР
0105U007221). Автор була виконавцем окремих фрагментів зазначеної НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення ефективності
ортопедичного лікування хворих із частковою й повною відсутністю зубів
шляхом медико-технологічного удосконалення процесу виготовлення знімних
пластинкових протезів з акрилових пластмас для поліпшення їх міцностних
властивостей і зменшення строків адаптації до них.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити клінічний стан порожнини рота в пацієнтів до й після
ортопедичного лікування знімними пластинковими протезами, виготовленими
за допомогою різних технологій.

2. Розробити й обґрунтувати новий спосіб виготовлення знімних
пластинкових зубних протезів з використанням режиму мікрохвильової
полімеризації.

3. Вивчити фізико-механічні властивості акрилових пластмас, виготовлених
за допомогою різних режимів полімеризації.

4. Провести порівняльну оцінку загальної токсичності базисних акрилових
пластмас, виготовлених за допомогою різних режимів полімеризації.

5. На основі проведених клініко-лабораторних досліджень дати порівняльну
оцінку ефективності розробленого способу виготовлення зубних протезів.

Об’єкт дослідження — хворі, що потребують ортопедичного лікування за
допомогою знімних пластинкових зубних протезів, зразки акрилових
пластмас, проби змішаної слини.

Предмет дослідження — розробка й клініко-технологічна оцінка нового
способу виготовлення базису знімного пластинкового протеза з акрилових
пластмас.

Методи дослідження: експериментальні – для оцінки фізико-механічних
властивостей пластмас, виготовлених різними видами полімеризації
(статичний вигин, питома ударна в’язкість, стиск, розтягання,
водопоглинення); клінічні – для оцінки стану зубних рядів і слизової
оболонки порожнини рота; гемокоагуляційні – для оцінки впливу пластмас,
виготовлених різними способами полімеризації, на гемостаз
(тромбоеластографія й коагулографія); біохімічні – для визначення змін
гомеостазу ротової порожнини під впливом різних технологій виготовлення
пластмас; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на основі
клініко-експериментальних досліджень розроблено новий спосіб
виготовлення знімних пластинкових зубних протезів з використанням режиму
мікрохвильової полімеризації акрилових пластмас для зменшення
токсичності й поліпшення їх міцностних властивостей (Деклараційний
патент України № 7054 від 15.06.2005 р.).

Вперше в ортопедичній стоматології для оцінки токсичності акрилових
пластмас «Фторакс» й «Етакріл» запропоновано й апробовано метод
біолюмінесценції. Показано, що запропонований спосіб може бути
використаний як експрес-діагностика нестерпності хворими акрилових
пластмас ще до початку ортопедичного лікування на стадії ранньої
клінічної діагностики.

Вперше з використанням методу мікрохвильової полімеризації досягнуте
зменшення токсичності акрилових пластмас в 2 рази в порівнянні із
класичним компресійним способом пресування на водяній лазні.

Практичне значення одержаних результатів. Використання в клініці
ортопедичної стоматології акрилових базисів, виготовлених розробленим
методом мікрохвильової полімеризації, значно підвищує функціональну
цінність знімних пластинкових протезів і зменшує строки адаптації до
них. При цьому скорочується час полімеризації, дотримується висока
точність її режиму, поліпшуються фізико-хімічні властивості пластмаси
базису протезів і значно зменшується їхня токсичність.

Запропонований спосіб впроваджено у лікувальний процес міських і
республіканської стоматологічних поліклінік м. Сімферополя. Матеріали
дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі
ортопедичної стоматології Кримського державного медичного університету
ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений
патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури по обраній
темі, проведені всі експериментальні й клінічні дослідження, узагальнені
й проаналізовані отримані результати, проведена їхня статистична
обробка. Разом з науковим керівником визначені мета й завдання
дослідження, сформульовані основні висновки роботи. Спосіб виготовлення
знімних пластинкових зубних протезів для поліпшення їх міцностних
властивостей й адаптації до них розроблено у співавторстві з докт. мед.
наук, професором Жадько С.І.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали по темі дисертації
повідомлені й обговорені на науково-практичній конференції “Современные
аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного
клинического санатория к 80-летию СЦВКС” (Саки, 2002);
науково-практичній конференції “Сучасний стан і актуальні проблеми
ортопедичної стоматології” (Івано-Франківськ, 2005); науково-практичній
конференції “Актуальные проблемы современной медицины” (Сімферополь,
2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, з
них 3 статті у виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 деклараційний
патент України на корисну модель, 2 тез доповідей на науково-практичних
конференціях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 143 сторінках
тексту й складається з вступу, огляду літератури, опису об’єктів і
методів дослідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу й
узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел. Фактичні дані наведені в 23
таблицях, ілюстровані 20 рисунками. Список використаної літератури
містить 254 джерела, серед яких 50 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети й
вирішення завдань дисертаційної роботи проведено комплекс клінічних і
лабораторних досліджень. Розроблено спосіб виготовлення знімних
пластинкових зубних протезів із використанням режиму мікрохвильової
полімеризації для поліпшення їх міцностних властивостей і адаптації до
них.

Вивчення фізико-механічних властивостей – іспиту на статичний вигин (ДСТ
4648-71), стиск (ДСТ 4651-78), розтягнення (ДСТ 11262-80), двохопорний
ударний вигин (ДСТ 4647-69), водопоглинення (ДСТ 4659-80) – зразків
акрилових пластмас “Етакрил“ і “Фторакс”, виготовлених методом
компресійного пресування і мікрохвильової полімеризації у порівняльному
аспекті дозволили прийти до висновку, що мікрохвильова полімеризація є
ефективним методом рішення комплексу задач, пов’язаних із підвищенням
якості знімних пластинкових протезів, оскільки властивості
електромагнітного поля дозволяють домогтись полімеризації пластмас
відразу у всьому обсязі матеріалу, що забезпечує більш повний зв’язок
молекул у масі, що полімерізується. Високочастотна полімеризація має ряд
переваг перед компресійним пресуванням: по-перше, значно скорочується
час полімеризації, по-друге, дозволяє дотримуватись високої точності
режиму, по-третє, поліпшує фізико-механічні властивості пластмас базисів
протезів, а також дає можливість знизити кількість залишкового мономера,
що може стати передумовою для розробки методів ортопедичного лікування
хворих із явищами нестерпності акрилових пластмас.

Матеріалом дослідження були змиви з порожнини рота. Дослідження
проводили до ортопедичного лікування й у різний термін користування
знімними пластинковими протезами (через 1, 3 тижня, 3, 6 місяців). Змиви
з порожнини рота збирали за методикою С.І. Шпака (1989). Вивчали
цитологічні показники змивів: загальну кількість лейкоцитів (підрахунок
у камері Горяєва), клітинний склад (фарбування мазків по
Романовському-Гімза).

У клінічних дослідженнях узяли участь 105 осіб, з них 80 пацієнтів мали
потребу в ортопедичному лікуванні знімними пластинковими зубними
протезами. 30 пацієнтам знімні пластинкові протези виготовляли з
акрилової пластмаси “Етакрил” методом пресування за стандартною
технологією на водяній лазні (1 група), 50 пацієнтам протези були
виготовлені з тієї ж пластмаси із застосуванням режиму мікрохвильової
полімеризації (2 група). Крім того, було обстежено 25 практично
здорових осіб (контрольна група).

При клінічному обстеженні хворих враховувалися скарги, дані анамнезу.
При дослідженні клінічного стану порожнини рота в різний термін
спостереження враховували стан зубних рядів, альвеолярних відростків,
слизової оболонки. Дефекти зубних рядів визначали за класифікацією
Кеннеді, ступінь атрофії альвеолярних відростків – по Шредеру (на
верхній щелепі) і Келлеру (на нижній щелепі), стан слизової оболонки
порожнини рота – по Суппле. Для оцінки ступеня запалення у слизовій
оболонці порожнини рота проводили пробу Шиллера -Писарєва.

Визначали загальну токсичність зразків акрилових пластмас методом
біолюмінесценції, вплив акрилових пластмас на систему гемостазу.

Біохімічні методи включали визначення трипсиноподібної, антитриптичної
та антиоксидантної активності змішаної слини для характеристики
інтенсивності фізіологічних процесів вільнорадикального окислення й
обмеженого протеолізу.

Математична обробка цифрового матеріалу результатів дослідження
здійснювалася з використанням стандартного пакету прикладних програм
Microsoft Offise-98 на персональному комп’ютері класу “Pentium”
відповідно до вимог, прийнятих для наукових досліджень.

Результати дослідження та їх обговорення. Ia?aae i?oiiaaee/iei
e?eoaaiiyi o 1-e ? 2-e aeine?aeaeoaaieo a?oiao nea?ae ? ee?i?/iee noai
oeaiei ii?iaeieie ?ioa aoee ?aeaioe/ieie, ui aeicaiey? aiai?eoe i?i
iaeii??aei?noue ii??aithaaieo a?oi.

Через 1 тиждень після накладення протезів пред’являли скарги більшість
пацієнтів 1-ї групи і біля половини пацієнтів 2-ї групи. При цьому
ознаки механічної травми тканин протезного ложа виявлені у 36,66 %
пацієнтів 1-ї групи і лише у 16 % пацієнтів 2-ї групи.

Показники проби Шиллера — Писарєва також істотно відрізнялися (80 % і
52 % для 1 і 2 груп відповідно).

Через 3 тижні після накладання протезів клінічна картина покращилася в
обох досліджуваних групах, що погоджується з класичними уявленнями про
терміни клінічної адаптації до знімних пластинкових протезів. Однак у
пацієнтів 2-ї групи показники були набагато кращими: на болі під
протезом скаржилися 4 % хворих (у 1 групі — 26,66 %), скарг на почуття
стороннього тіла не було взагалі (у 1 групі – 10 %), дискомфорт при
прийомі їжі і фонетичні порушенння відзначалися в 2 % (у 1 групі —
23,33 %), ділянки гіперемії СОПЛ у 6 % (у 1 групі – 30 %), проба
Шиллера-Писарєва була позитивною у 16 % обстежених (у 1 групі – у
53,33 %).

Через 3 місяці після виготовлення протезів у частини пацієнтів 1-ї групи
(6,66 %) залишалися скарги на почуття стороннього тіла й дискомфорт при
жуванні, у той час як пацієнти 2-ї групи скарг не пред’являли.
Об’єктивні клінічні показники в обох групах вірогідно не відрізнялися
від таких на попередньому терміні дослідження.

Через 6 місяців після накладання протезів зазначені раніше тенденції
зберігалися в обох досліджуваних групах.

Отримані результати дозволяють стверджувати, що клінічна адаптація до
знімних пластинкових протезів, виготовлених методом мікрохвильової
полімеризації, відбувається набагато швидше і носить більш закінчений
характер у порівнянні з протезами, полімерізованими на водяній лазні за
загальноприйнятою технологією.

Вивчення морфо-функціональних показників змивів з порожнини рота
дозволяє адекватно оцінити вплив зубних протезів на тканини. Після
ортопедичного лікування у пацієнтів обох груп значно зростає кількість
лейкоцитів і епітеліальних клітин у порожнині рота, однак у пацієнтів
2-ї групи дана тенденція вірогідно менш виражена, ніж у пацієнтів 1-ї
групи (табл. 1).

Уже через 1 тиждень після накладання протезів дані цитологічні показники
істотно відрізняються в 1-й і 2-й групах (0,28х109 в 1 л і 0,19х109 в 1
л лейкоцитів у змивах відповідно). Дане розходження свідчить про те, що
в 2-й досліджуваній групі протези роблять менш виражений несприятливий
вплив на тканини порожнини рота.

Через 3 тижні після накладання протезів кількість лейкоцитів і
епітеліальних клітин у змивах в пацієнтів 1-ї групи вірогідно вище, ніж
у пацієнтів 2-ї групи (0,21х109 в 1 л і 0,15х109 в 1 л відповідно).

Таблиця 1

Цитологічна характеристика змивів з порожнини рота в пацієнтів

під час ортопедичного лікування (загальна кількість лейкоцитів, х 109/л)

Терміни спостережень Здорові донори

M±m 1 група

M±m 2 група

M±m

До лікування 0,07 ± 0,003 0,04 ± 0,002 0,05 ± 0,008

Через 1 тиждень — 0,28 ± 0,006

р<0,001 0,19 ± 0,009 р< 0,001 Через 3 тижні 0,21 ± 0,005 р<0,001 0,15 ± 0,031 р< 0,001 Через 3 місяці 0,18 ± 0,007 р<0,001 0,12 ± 0,022 р< 0,05 Через 6 місяців 0,23 ± 0,008 р<0,001 0,10 ± 0,017 р< 0,05 Примітка. Р – ступінь вірогідності розходжень даних стосовно показників до лікування. Зазначена динаміка цитологічних показників зберігається протягом усього наступного терміну спостереження, причому в 2-й групі відзначається зниження кількості лейкоцитів у змивах із часом, у той час як у 1-й групі цей показник зберігається на більш високому рівні. Значних коливань клітинного складу змивів в обох групах не виявлено. $ a$ * Z " R ¶ ? O’U’†“?“&–r»?1/4f]TKK? вильової полімеризації, роблять менш виражений негативний вплив на тканини протезного ложа, ніж протези, виготовлені методом компресійного пресування з полімеризацією на водяній лазні. Вивчення впливу базисних пластмас на систему гемостазу показало, що акрилові пластмаси викликають зміни стану молекулярної ланки системи гемостазу. На нашу думку, гиперкоагуляційний вплив варто розглядати як позитивну біологічну дію матеріалів, із яких виготовлений базис протеза. Подібний висновок випливає з наступних розумінь. При неминучій травматизації слизової оболонки протезного ложа під час екскурсії протеза гиперкоагуляційна дія буде забезпечувати швидкий гемостаз і посилення репараційних процесів, оскільки активація тромбоцитів сприяє виділенню фактора росту, що стимулюють мітоз клітин. Порівняльний аналіз гемокоагуляційних зрушень дозволяє зробити виснововок, що пластмаси, виготовлені методом мікрохвильової полімеризації викликають більш виражену дію у порівнянні із пластмасами, що виготовлені пресуванням. Пластмаси, виготовлені методом мікрохвильової полімеризації у більшому ступені стимулюють гемокоагуляцію, агрегацію тромбоцитів і в меншому ступені знижують кислотну резистентність еритроцитів, ніж пластмаси, виготовлені пресуванням. Ці біологічні ефекти пластмас варто пояснити їхнім менш вираженим токсичним впливом. Для оцінки біохімічних властивостей змішаної слини під впливом знімних пластинкових протезів, виготовлених за допомогою різних методів (мікрохвильова полімеризація, полімеризація на водяної лазні за загальноприйнятою технологією), були проведені дослідження трипсиноподібної активності, загальної антиокисної активності й антитриптичної активності змішаної слини. При визначенні ТПА виявлено, що в обох досліджуваних групах до лікування ці показники вірогідно не розрізняються як між собою, так і стосовно групи контролю. Через 1 тиждень після накладання протезів у досліджуваних групах відзначалося значне зростання досліджуваних показників, однак у першій групі, що використовувала протези, виготовлені методом полімеризації на водяній лазні, дана тенденція виражена значно різкіше, ніж у другій групі, де використовувалися протези, виготовлені методом мікрохвильової полімеризації (р<0,01). Через 3 тижня виявлені зміни, у тому числі і міжгрупові розходження, зберігаються, при цьому розходження між групами статистично достовірні (р<0,01). Через 3 місяці в обох групах показники ТПА змішаної слини вірогідно знижуються, однак у другій групі зниження показника досягає рівня, отриманого в групі до ортопедичного лікування (р>0,05), тоді як у першій
групі він продовжує перевищувати і рівень до лікування, і показник у
другій групі (р<0,01). Через 6 місяців тенденція, що спостерігається в обох групах у попередньому терміну дослідження, зберігається. При визначенні АОА виявлено, що в досліджуваних групах до лікування показники вірогідно не розрізнялися між собою і групою контролю. Через 1 тиждень відзначається достовірний зріст досліджуваного показника в обох групах (р<0,01 і р<0,05), однак у першій групі він вірогідно перевищує показник другої групи (р<0,05), що свідчить про велику виразність процесів вільно-радикального окислення ліпідів під впливом протезів в пацієнтів першої групи. Через 3 тижні відзначається достовірне зниження досліджуваних показників в обох групах, при цьому в першій групі показник АОА вірогідно вище аналогічного до лікування й показника в другій групі (р<0,05), а показник АОА в другій групі перестає вірогідно відрізнятися від результату, отриманого в групі до накладання протезів (р >0,05).

Через 3 місяці відбувається подальше зниження показника АОА в першій
групі (губиться вірогідність розходження з результатом до лікування,
р>0,05), показник АОА в другій групі зберігається на рівні результату,
отриманого в групі до накладання протезів (р >0,05).

Через 6 місяців в обох досліджуваних групах показники АОА достовірно не
відрізняються ні між собою, ні стосовно контролю, що свідчить про
зниження інтенсивності процесів вільнорадикального окислення ліпідів під
впливом протезів до цього терміну.

При визначенні АТА в досліджуваних групах до лікування й групі контролю
достовірних розходжень показників не відзначалося.

Через 1 тиждень спостерігався різкий зріст АТА в обох досліджуваних
групах (р<0,01), причому розходження показників між першою й другою групою були статистично достовірним (р>0,05), що говорить про активацію
процесів обмеженого протеолізу під впливом протезів, незалежно від
технології виготовлення.

Через 3 тижні показник АТА в першій групі залишається високим і
вірогідно не відрізняється від показника попереднього терміну
спостереження ( р >0,05). У другій групі відзначається достовірне
зниження показника АТА (р<0,05), і хоча він продовжує перевищувати результат, отриманий у групі до лікування (р<0,05), тенденція, що спостерігається, дозволяє говорити про активацію адаптаційних процесів, що відбуваються в тканинах порожнини рота на субклінічному рівні в пацієнтів другої групи, у той час як у пацієнтів першої групи така активація не спостерігається. Через 3 місяці показники АТА в першій групі продовжують достовірно перевищувати і результати, отримані в групі до лікування, і показники другої групи (р<0,05), тоді як аналогічний показник у другій групі до зазначеного терміну знижується і вірогідно не відрізняється від результату, отриманого в групі до лікування (р<0,05). Після 6 місяців користування протезами в обох досліджуваних групах зберігається тенденція, виявлена в попередньому терміні дослідження. Порівняльний аналіз біохімічних властивостей змішаної слини під впливом знімних пластинкових протезів, виготовлених за допомогою різних методів (мікрохвильова полімеризація, полімеризація на водяної лазні) дозволяє зробити висновок, що накладання знімних пластинкових протезів активізує процеси обмеженого протеолізу і перекисного окислення ліпідів у навколишніх тканинах, що проявляється значними біохімічними порушеннями, зокрема, підвищенням трипсиноподібної й антитриптичної, а також антиокисної активності змішаної слини. Крім того, при використанні протезів, виготовлених методом мікрохвильової полімеризації, нормалізація підвищених після накладання протезів показників ТПА, АОА й АТА змішаної слини відбувається значно швидше, ніж при використанні протезів, виготовлених методом полімеризації на водяній лазні за загальноприйнятої технологією, при цьому субклінічна адаптація в першому випадку через 3 місяці носить завершений характер. Це дозволяє стверджувати, що протези, виготовлені методом мікрохвильової полімеризації, роблять менш виражений негативний вплив на тканини порожнини рота. Таким чином, порівняльна оцінка результатів досліджень, проведених у різний термін ортопедичного лікування, дозволила довести перевагу розробленого способу виготовлення знімних пластинкових зубних протезів для поліпшення процесу адаптації і рекомендувати застосування його в практиці ортопедичної стоматології. ВИСНОВКИ O aeena?oaoe?ei?e ?iaio? iaaaaeaii oai?aoe/ia ocaaaeueiaiiy ? iiaa ae??oaiiy aeooaeueiiai iaoeiaiai caaaeaiiy, yea iieyaa? o підвищенні ефективності ортопедичного лікування хворих із частковою й повною відсутністю зубів за рахунок медико-технологічного удосконалення процесу виготовлення знімних пластинкових протезів з акрилових пластмас для поліпшення їх міцностних властивостей і зменшення строків адаптації до них. 1. Найбільш використовувані в клініці ортопедичної стоматології знімні пластинкові протези з акрилових пластмас, виготовлені компресійним пресуванням з полімеризацією на водяній лазні, негативно впливають на тканини порожнини рота. При цьому запалення слизової оболонки протезного ложа відзначається протягом 6 місяців після накладення протезів більш, ніж в 1/3 пацієнтів (36,66 %). 2. З метою поліпшення міцностних властивостей акрилових протезів, зменшення токсичності й скорочення строків адаптації до них розроблено новий спосіб виготовлення знімних пластинкових протезів з використанням режиму мікрохвильової полімеризації. 3. Відповідно до основних фізико-механічних характеристик базисних акрилових пластмас, виготовлених з використанням режиму мікрохвильової полімеризації, вони перевершують аналогічні пластмаси, виготовлені способом компресійного пресування по межі міцності на стиск на 37,9 %, на вигин – на 48,3 %, розтягання – на 49,0 % і питому ударну в'язкість – на 28,1 %. 4. При використанні знімних зубних протезів, виготовлених методом мікрохвильової полімеризації, скорочуються строки клінічної адаптації до них з 21-90 днів при виготовленні класичним способом компресійним пресуванням з полімеризацією на водяній лазні до 7-21 дня. 5. Запропонований метод біолюмінісценції дозволяє об'єктивно встановити ступінь токсичності акрилових пластмас і може бути оперативно використаний на стадії ранньої предпротезної діагностики. Результати біолюмінісценції акрилових пластмас, виготовлених з використанням режиму мікрохвильової полімеризації, показали, що їхня токсичність в 2 рази менше, ніж у пластмас, що полімеризовані компресійним пресуванням на водяній лазні. 6. Порівняльна оцінка клініко-лабораторних даних свідчить про значне поліпшення якості ортопедичного лікування хворих зі знімними зубними протезами з акрилових пластмас та про перевагу розробленого способу виготовлення знімних пластинкових протезів. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Для поліпшення міцностних властивостей знімних пластинкових зубних протезів і адаптації до них рекомендоване виготовлення їх із використанням режиму мікрохвильової полімеризації. 2. Запропонований спосіб визначення токсичності акрилових пластмас із використанням фотобактерій у перспективі може бути використано у комплексній експрес-діагностиці нестерпності акрилових пластмас, проведеної до ортопедичного лікування. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: 1. Шишова Е.В. Сравнительная оценка физико-механических свойств базисных пластмасс, изготовленных методом компрессионного прессования и микроволновой полимеризации. Их влияние на прочность базисов протезов // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - 2004. – Т. 140, ч. ІІ. - С. 140-142. 2. Шишова Е.В. Сравнительная характеристика общей токсичности акриловых пластмасс, применяемых в ортопедической стоматологи // Современная стоматология. – 2005. – № 3. – С.126-128. 3. Шишова Е.В., Жадько С.И., Миронова И.В. Цитологическая оценка эффективности ортопедического лечения съемными пластиночными протезами, изготовленными с использованием режима микроволновой полимеризации // Таврический медико-биологический вестник. – 2005. – Т. 8, № 4. – С. 159-161. Дисертантові належить обґрунтування програми досліджень, організація та проведення клініко-лабораторних досліджень, статистична обробка даних, аналіз одержаних результатів, формулювання висновків і підготовка матеріалів до друку. 4. Деклараційний патент № 7054, Україна, МПК 7 А61С13/00. Спосіб виготовлення базису знімного пластинчастого протеза / Шишова О.В. - № 20040604872; Заявл. 21.06.2004 р.; Опубл. 15.06.2005 р. – Бюл. № 6. 5. Шишова Е.В. Сравнительная характеристика общей токсичности полимеров, применяемых в ортопедической стоматологи // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – 2005. – Т. 141, ч. 6. – С. 124. 6. Шишова О.В. Фізико-механічні властивості акрилових пластмас, виготовлених різними методами полімеризації // Матеріали міжнарод. наук.-практ. конференції “Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології”. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 117. АНОТАЦІЯ Шишова О.В. Порівняльна клініко-лабораторна оцінка знімних пластинкових протезів, виготовлених методом пресування й мікрохвильової полімеризації. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2007. Дисертація присвячена питанням оптимізації адаптації до знімних пластинкових протезів, виготовлених методом мікрохвильової полімеризації. Робота містить клінічні та лабораторні дослідження, що характеризують стан тканин порожнини рота у хворих в різні терміни користування знімними пластинковими протезами. Розроблено спосіб виготовлення знімних пластинкових протезів за допомогою мікрохвильової полімеризації, який може явитися передумовою до розробки методів ортопедичного лікування хворих з явищами не переносності акрилових пластмас. Порівняння фізико-механічних властивостей пластмас, виготовлених за допомогою методів пресування та мікрохвильової полімеризації, свідчать про те, що останній спосіб підвищує міцностні властивості усіх вивчаємих видів пластмас. Клініко-лабораторні дослідження ротової рідини з визначенням рівня обмеженого протеолізу та вільно-радикального окислення ліпідів свідчать про те, що адаптаційні процеси в тканинах протезного ложа протікають швидше при використанні протезів, виготовлених методом мікрохвильової полімеризації. Ключові слова: знімні зубні протези, слина, нейтрофільні лейкоцити, адаптація. АННОТАЦИЯ Шишова Е.В. Сравнительная клинико-лабораторная оценка изготовления пластмассовых протезов методом прессования и микроволновой полимериизации. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2007. Диссертация посвящена вопросам оптимизации адаптации к съёмным пластиночным протезам, изготовленных разными методами полимеризации. Работа содержит клинические и лабораторные исследования, характеризующие состояние тканей полости рта и нейтрофильных лейкоцитов у больных в разные сроки пользования съёмными пластиночными протезами из акриловых пластмасс. В ортопедической стоматологии акриловые пластмассы нашли широкое применение и используются как основной материал для изготовления различных видов зубных протезов. Нередким осложнением при использовании съемных пластиночных протезов являются случаи поломок пластмассовых базисов. В настоящее время предложено достаточно большое число разных методов упрочнения пластмассовых базисов металлическими, полимерными стекло- или углеволоконными сетками. Для того, чтобы улучшить физико-механические свойства базисных пластмасс и уменьшить отрицательное действие акриловых пластмасс на ткани полости рта был разработан метод полимеризации пластмасс при помощи СВЧ – энергии. Сопоставление физико-механических свойств пластмасс, изготовленных с помощью компрессионного прессования и микроволновой полимеризации, свидетельствует о том , что последний способ повышает прочностные свойства всех изучаемых видов пластмасс. При изучении образцов пластмасс на водопоглощение, анализ полученных данных свидетельствует о том, что пластмассы Фторакс и Этакрил, изготовленные методом микроволновой полимеризации поглощают воду меньше, чем при методе компрессионного прессования на 24,1 % (р1<0,05) и 27,0% (р1<0,05) соответственно. Изучение биолюминисцентным методом влияния экстрагированных физраствором токсикантов пластмасс, изготовленных разными методами полимеризации, показало, что во внешнюю водную среду наименьшее количество токсических веществ выделяют пластмассы, изготовленные методом микроволновой полимеризации. Сравнительный анализ биохимических показателей смешанной слюны под воздействием съёмных пластиночных протезов, изготовленных с помощью различных методов (микроволновая полимеризация, полимеризация на водяной бане по общепринятой технологии), позволяет заключить, что наложение съёмных пастиночных протезов активизирует процессы ограниченного протеолиза и перекисного окисления липидов в окружающих тканях, что проявляется определёнными биохимическими сдвигами, в частности, повышением трипсиноподобной и антитриптической активности, а также антиокислительной активности смешанной слюны. Кроме того, при использовании протезов, изготовленных методом микроволновой полимеризации, нормализация повышенных после наложения протезов показателей ТПА, АОА и АТА смешанной слюны происходит значительно быстрее, чем при использовании протезов, изготовленных методом полимеризации на водяной бане по общепринятой технологии, при этом субклиническая адаптация в первом случае через 3 месяца носит завершённый характер. Это позволяет утверждать, что протезы, изготовленные методом микроволновой полимеризации, оказывают менее выраженное негативное воздействие на ткани полости рта. Результаты клинических исследований свидетельствуют о том, что клиническая адаптация к съемным пластиночным протезам, изготовленным методом микроволновой полимеризации, происходит гораздо быстрее и носит более законченный характер по сравнению с протезами, полимеризованными на водяной бане по общепринятой технологии. При использовании разработанного способа изготовления протезов сокращаются сроки клинической адаптации. Ключевые слова: съёмные зубные протезы, слюна, нейтрофильные лейкоциты, адаптация. ANNOTATION Shyshova E.V. Comparative clinico-laboratory characteristic of removable plate dentures made with the help of compression and micro-wave polymerization. – A manuscript. Dissertation for the kandidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 – Dentistry. - Institute of Dentistry of AMS of Ukraine, Odessa, 2007. The dissertations is devoted to the guestions of promotion of orthopedic treatment efficacy in patients with complete and partial teeth absence with the help of technological perfection of removable plate dentures productions that guarantees the improvement of its durability and adaptation to them. The work contains data of clinic and laboratory researches which characteri- zed the state of oral cavity in patients in different periods of removable plate dentures using. The method of removable plate dentures production with the help of micro-wave polymerization, with may be the condition for the elaboration of the methods of orthopedic treatment of patients with uncompatibility to acrylic plastics was worked out. The comparison of physico-mechanical properties of plastics made by the methods of compression and micro-wave polymerization testifies that the method improves a durability of the plastics. The clinic and laboratory researches of saliva with determination of limited proteolysis and free-radical lipide oxidation testify that the adaptation in the oral tissues proceedes guickly when the micro-wave polymerization dentures are used. Key words: removable plate dentures, saliva, neutrophiles, adaptation.

Похожие записи