.

Порівняльна клініко-лабораторна оцінка знімних пластинкових протезів, виготовлених методом пресування й мікрохвильової полімеризації (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
143 2298
Скачать документ

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ШИШОВА Олена Вікторівна

УДК 616.314-089.28/.29: 616.379-008.64: 612.017.1

Порівняльна клініко-лабораторна оцінка знімних пластинкових протезів,
виготовлених методом пресування й мікрохвильової полімеризації

14.01.22 – стоматологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І.
Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Жадько Сергій Ігорович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І.
Георгієвського,

завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь
Аксентійович, Інститут стоматології АМН України, завідувач відділом
ортопедичної стоматології

– доктор медичних наук, професор Павленко Олексій Володимирович,
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, м. Київ, завідувач кафедри стоматології Інституту стоматології

Провідна установа:

Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична
стоматологічна академія”, кафедра пропедевтики ортопедичної
стоматології, МОЗ України, м. Полтава

Захист відбудеться “30” травня 2007 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий “27” квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
Ю.Г. Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Питання вдосконалення ортопедичного лікування хворих
з повною відсутністю зубів залишаються досить актуальними, з огляду на
високу потребу населення України в повних знімних зубних протезах
(Лабунец В.А., Диева Т.В, 2000).

Зміни слизової оболонки порожнини рота в більшості випадків є першими
клінічними ознаками порушення технології виготовлення пластинкових
протезів з акрилових пластмас, у результаті чого знімні пластинкові
протези варто оцінювати з біологічної й технологічної позицій (Павленко
А.В., 1989).

Повсюдно застосовувані в ортопедичній стоматології знімні пластинкові
протези з акрилових пластмас, потреба населення в яких була й
залишається дуже високою, були розроблені й впроваджені в практику
більше півстоліття назад. В ортопедичній стоматології акрилові пластмаси
знайшли широке застосування й використовуються як основний матеріал для
виготовлення різних видів зубних протезів (Еричев В.В., 1981; Павленко
А.В., 1989; Жуков К.В., 2000; Лабунец В.А., Диева Т.В., 2000; Молотова
М.М., 2000;).

Однак паралельно був виявлений ряд серйозних недоліків, багато з яких
прямо залежать від технології виготовлення протеза: недостатня міцність,
негативний вплив на слизову оболонку протезного ложа (СОПЛ) і організм у
цілому, проблеми адаптації (Еричев В.В., 1981; Грызунов Ю.А. с соавт.,
1994; Писаренко О.А., Король М.Д., 2000; Михайленко Т.М., 2002).
Використання акрилових полімерів досить часто сприяє розвитку
патологічних реакцій у порожнині рота, які мають травматичний,
токсичний, алергійний і побічний характер (Гаврилов Е.И., 1979).

Це змушує вчених постійно шукати альтернативні шляхи вдосконалення
технологічного процесу з метою поліпшення фізико-механічних
характеристик пластмас, нівелювання їхнього негативного впливу на
організм пацієнта. Для підвищення біологічної індиферентності й зниження
негативної дії зубних протезів з акрилових пластмас пропонувалися різні
міри: металізація протезів (Каламкаров Х.А. с соавт., 1980), нанесення
фторопластового покриття на базиси протезів, екранування базисів
протезів сумішшю восків ефіромаслічних рослин (Жадько С.І., 1996),
покриття базисів протезів антиоксидантною пастою (Давиденко Г.М., 1998),
обробка готових протезів у Н-бутиловому ефірі оцтової кислоти,
полімеризація акрилових пластмас із полівініловим спиртом і насичення
протезів лізоцимом (Данилов П.І., 1993).

Незважаючи на численні дослідження й пропозиції (Высоцкий В.Л., 1975;
Разуменко Г.П., Свирин Б.В., 1983; Варес Э.Я., 1984; Варес Э.Я. с
соавт., 1986; Власова Л.Ф., 1989; Заблоцкий Я.В., 1990; Насибулин Г.Г. с
соавт., 1995; Драгобецкий М.К., 1999; Кіндій Д.Д., 1999; Писаренко О.А.,
Король М.Д., 2000; Жуков К.В., 2001), стан проблеми радикальним образом
не змінився через відсутність принципово нових технологічних підходів.

У зв’язку з цим, актуальним завданням сучасної ортопедичної стоматології
є розробка й впровадження удосконалених технологій виготовлення знімних
пластинкових протезів для забезпечення ефективного лікування пацієнтів
із частковою й повною відсутністю зубів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
ортопедичної стоматології Кримського державного медичного університету
ім. С.І. Георгієвського МОЗ України “Індивідуальна біологічна сумісність
акрилових пластмас в ортопедичних хворих із супутньою патологією” (№ ДР
0105U007221). Автор була виконавцем окремих фрагментів зазначеної НДР.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення ефективності
ортопедичного лікування хворих із частковою й повною відсутністю зубів
шляхом медико-технологічного удосконалення процесу виготовлення знімних
пластинкових протезів з акрилових пластмас для поліпшення їх міцностних
властивостей і зменшення строків адаптації до них.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити клінічний стан порожнини рота в пацієнтів до й після
ортопедичного лікування знімними пластинковими протезами, виготовленими
за допомогою різних технологій.

2. Розробити й обґрунтувати новий спосіб виготовлення знімних
пластинкових зубних протезів з використанням режиму мікрохвильової
полімеризації.

3. Вивчити фізико-механічні властивості акрилових пластмас, виготовлених
за допомогою різних режимів полімеризації.

4. Провести порівняльну оцінку загальної токсичності базисних акрилових
пластмас, виготовлених за допомогою різних режимів полімеризації.

5. На основі проведених клініко-лабораторних досліджень дати порівняльну
оцінку ефективності розробленого способу виготовлення зубних протезів.

Об’єкт дослідження – хворі, що потребують ортопедичного лікування за
допомогою знімних пластинкових зубних протезів, зразки акрилових
пластмас, проби змішаної слини.

Предмет дослідження – розробка й клініко-технологічна оцінка нового
способу виготовлення базису знімного пластинкового протеза з акрилових
пластмас.

Методи дослідження: експериментальні – для оцінки фізико-механічних
властивостей пластмас, виготовлених різними видами полімеризації
(статичний вигин, питома ударна в’язкість, стиск, розтягання,
водопоглинення); клінічні – для оцінки стану зубних рядів і слизової
оболонки порожнини рота; гемокоагуляційні – для оцінки впливу пластмас,
виготовлених різними способами полімеризації, на гемостаз
(тромбоеластографія й коагулографія); біохімічні – для визначення змін
гомеостазу ротової порожнини під впливом різних технологій виготовлення
пластмас; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на основі
клініко-експериментальних досліджень розроблено новий спосіб
виготовлення знімних пластинкових зубних протезів з використанням режиму
мікрохвильової полімеризації акрилових пластмас для зменшення
токсичності й поліпшення їх міцностних властивостей (Деклараційний
патент України № 7054 від 15.06.2005 р.).

Вперше в ортопедичній стоматології для оцінки токсичності акрилових
пластмас “Фторакс” й “Етакріл” запропоновано й апробовано метод
біолюмінесценції. Показано, що запропонований спосіб може бути
використаний як експрес-діагностика нестерпності хворими акрилових
пластмас ще до початку ортопедичного лікування на стадії ранньої
клінічної діагностики.

Вперше з використанням методу мікрохвильової полімеризації досягнуте
зменшення токсичності акрилових пластмас в 2 рази в порівнянні із
класичним компресійним способом пресування на водяній лазні.

Практичне значення одержаних результатів. Використання в клініці
ортопедичної стоматології акрилових базисів, виготовлених розробленим
методом мікрохвильової полімеризації, значно підвищує функціональну
цінність знімних пластинкових протезів і зменшує строки адаптації до
них. При цьому скорочується час полімеризації, дотримується висока
точність її режиму, поліпшуються фізико-хімічні властивості пластмаси
базису протезів і значно зменшується їхня токсичність.

Запропонований спосіб впроваджено у лікувальний процес міських і
республіканської стоматологічних поліклінік м. Сімферополя. Матеріали
дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі
ортопедичної стоматології Кримського державного медичного університету
ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений
патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури по обраній
темі, проведені всі експериментальні й клінічні дослідження, узагальнені
й проаналізовані отримані результати, проведена їхня статистична
обробка. Разом з науковим керівником визначені мета й завдання
дослідження, сформульовані основні висновки роботи. Спосіб виготовлення
знімних пластинкових зубних протезів для поліпшення їх міцностних
властивостей й адаптації до них розроблено у співавторстві з докт. мед.
наук, професором Жадько С.І.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали по темі дисертації
повідомлені й обговорені на науково-практичній конференції “Современные
аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного
клинического санатория к 80-летию СЦВКС” (Саки, 2002);
науково-практичній конференції “Сучасний стан і актуальні проблеми
ортопедичної стоматології” (Івано-Франківськ, 2005); науково-практичній
конференції “Актуальные проблемы современной медицины” (Сімферополь,
2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, з
них 3 статті у виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 деклараційний
патент України на корисну модель, 2 тез доповідей на науково-практичних
конференціях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 143 сторінках
тексту й складається з вступу, огляду літератури, опису об’єктів і
методів дослідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу й
узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел. Фактичні дані наведені в 23
таблицях, ілюстровані 20 рисунками. Список використаної літератури
містить 254 джерела, серед яких 50 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети й
вирішення завдань дисертаційної роботи проведено комплекс клінічних і
лабораторних досліджень. Розроблено спосіб виготовлення знімних
пластинкових зубних протезів із використанням режиму мікрохвильової
полімеризації для поліпшення їх міцностних властивостей і адаптації до
них.

Вивчення фізико-механічних властивостей – іспиту на статичний вигин (ДСТ
4648-71), стиск (ДСТ 4651-78), розтягнення (ДСТ 11262-80), двохопорний
ударний вигин (ДСТ 4647-69), водопоглинення (ДСТ 4659-80) – зразків
акрилових пластмас “Етакрил“ і “Фторакс”, виготовлених методом
компресійного пресування і мікрохвильової полімеризації у порівняльному
аспекті дозволили прийти до висновку, що мікрохвильова полімеризація є
ефективним методом рішення комплексу задач, пов’язаних із підвищенням
якості знімних пластинкових протезів, оскільки властивості
електромагнітного поля дозволяють домогтись полімеризації пластмас
відразу у всьому обсязі матеріалу, що забезпечує більш повний зв’язок
молекул у масі, що полімерізується. Високочастотна полімеризація має ряд
переваг перед компресійним пресуванням: по-перше, значно скорочується
час полімеризації, по-друге, дозволяє дотримуватись високої точності
режиму, по-третє, поліпшує фізико-механічні властивості пластмас базисів
протезів, а також дає можливість знизити кількість залишкового мономера,
що може стати передумовою для розробки методів ортопедичного лікування
хворих із явищами нестерпності акрилових пластмас.

Матеріалом дослідження були змиви з порожнини рота. Дослідження
проводили до ортопедичного лікування й у різний термін користування
знімними пластинковими протезами (через 1, 3 тижня, 3, 6 місяців). Змиви
з порожнини рота збирали за методикою С.І. Шпака (1989). Вивчали
цитологічні показники змивів: загальну кількість лейкоцитів (підрахунок
у камері Горяєва), клітинний склад (фарбування мазків по
Романовському-Гімза).

У клінічних дослідженнях узяли участь 105 осіб, з них 80 пацієнтів мали
потребу в ортопедичному лікуванні знімними пластинковими зубними
протезами. 30 пацієнтам знімні пластинкові протези виготовляли з
акрилової пластмаси “Етакрил” методом пресування за стандартною
технологією на водяній лазні (1 група), 50 пацієнтам протези були
виготовлені з тієї ж пластмаси із застосуванням режиму мікрохвильової
полімеризації (2 група). Крім того, було обстежено 25 практично
здорових осіб (контрольна група).

При клінічному обстеженні хворих враховувалися скарги, дані анамнезу.
При дослідженні клінічного стану порожнини рота в різний термін
спостереження враховували стан зубних рядів, альвеолярних відростків,
слизової оболонки. Дефекти зубних рядів визначали за класифікацією
Кеннеді, ступінь атрофії альвеолярних відростків – по Шредеру (на
верхній щелепі) і Келлеру (на нижній щелепі), стан слизової оболонки
порожнини рота – по Суппле. Для оцінки ступеня запалення у слизовій
оболонці порожнини рота проводили пробу Шиллера -Писарєва.

Визначали загальну токсичність зразків акрилових пластмас методом
біолюмінесценції, вплив акрилових пластмас на систему гемостазу.

Біохімічні методи включали визначення трипсиноподібної, антитриптичної
та антиоксидантної активності змішаної слини для характеристики
інтенсивності фізіологічних процесів вільнорадикального окислення й
обмеженого протеолізу.

Математична обробка цифрового матеріалу результатів дослідження
здійснювалася з використанням стандартного пакету прикладних програм
Microsoft Offise-98 на персональному комп’ютері класу “Pentium”
відповідно до вимог, прийнятих для наукових досліджень.

Результати дослідження та їх обговорення. Ia?aae i?oiiaaee/iei
e?eoaaiiyi o 1-e ? 2-e aeine?aeaeoaaieo a?oiao nea?ae ? ee?i?/iee noai
oeaiei ii?iaeieie ?ioa aoee ?aeaioe/ieie, ui aeicaiey? aiai?eoe i?i
iaeii??aei?noue ii??aithaaieo a?oi.

Через 1 тиждень після накладення протезів пред’являли скарги більшість
пацієнтів 1-ї групи і біля половини пацієнтів 2-ї групи. При цьому
ознаки механічної травми тканин протезного ложа виявлені у 36,66 %
пацієнтів 1-ї групи і лише у 16 % пацієнтів 2-ї групи.

Показники проби Шиллера – Писарєва також істотно відрізнялися (80 % і
52 % для 1 і 2 груп відповідно).

Через 3 тижні після накладання протезів клінічна картина покращилася в
обох досліджуваних групах, що погоджується з класичними уявленнями про
терміни клінічної адаптації до знімних пластинкових протезів. Однак у
пацієнтів 2-ї групи показники були набагато кращими: на болі під
протезом скаржилися 4 % хворих (у 1 групі – 26,66 %), скарг на почуття
стороннього тіла не було взагалі (у 1 групі – 10 %), дискомфорт при
прийомі їжі і фонетичні порушенння відзначалися в 2 % (у 1 групі –
23,33 %), ділянки гіперемії СОПЛ у 6 % (у 1 групі – 30 %), проба
Шиллера-Писарєва була позитивною у 16 % обстежених (у 1 групі – у
53,33 %).

Через 3 місяці після виготовлення протезів у частини пацієнтів 1-ї групи
(6,66 %) залишалися скарги на почуття стороннього тіла й дискомфорт при
жуванні, у той час як пацієнти 2-ї групи скарг не пред’являли.
Об’єктивні клінічні показники в обох групах вірогідно не відрізнялися
від таких на попередньому терміні дослідження.

Через 6 місяців після накладання протезів зазначені раніше тенденції
зберігалися в обох досліджуваних групах.

Отримані результати дозволяють стверджувати, що клінічна адаптація до
знімних пластинкових протезів, виготовлених методом мікрохвильової
полімеризації, відбувається набагато швидше і носить більш закінчений
характер у порівнянні з протезами, полімерізованими на водяній лазні за
загальноприйнятою технологією.

Вивчення морфо-функціональних показників змивів з порожнини рота
дозволяє адекватно оцінити вплив зубних протезів на тканини. Після
ортопедичного лікування у пацієнтів обох груп значно зростає кількість
лейкоцитів і епітеліальних клітин у порожнині рота, однак у пацієнтів
2-ї групи дана тенденція вірогідно менш виражена, ніж у пацієнтів 1-ї
групи (табл. 1).

Уже через 1 тиждень після накладання протезів дані цитологічні показники
істотно відрізняються в 1-й і 2-й групах (0,28х109 в 1 л і 0,19х109 в 1
л лейкоцитів у змивах відповідно). Дане розходження свідчить про те, що
в 2-й досліджуваній групі протези роблять менш виражений несприятливий
вплив на тканини порожнини рота.

Через 3 тижні після накладання протезів кількість лейкоцитів і
епітеліальних клітин у змивах в пацієнтів 1-ї групи вірогідно вище, ніж
у пацієнтів 2-ї групи (0,21х109 в 1 л і 0,15х109 в 1 л відповідно).

Таблиця 1

Цитологічна характеристика змивів з порожнини рота в пацієнтів

під час ортопедичного лікування (загальна кількість лейкоцитів, х 109/л)

Терміни спостережень Здорові донори

M±m 1 група

M±m 2 група

M±m

До лікування 0,07 ± 0,003 0,04 ± 0,002 0,05 ± 0,008

Через 1 тиждень — 0,28 ± 0,006

р * Z "R¶ ? O’U’†“?“&–r»?1/4f]TKK? вильової полімеризації, роблять менш виражений негативний вплив на тканини протезного ложа, ніж протези, виготовлені методом компресійного пресування з полімеризацією на водяній лазні. Вивчення впливу базисних пластмас на систему гемостазу показало, що акрилові пластмаси викликають зміни стану молекулярної ланки системи гемостазу. На нашу думку, гиперкоагуляційний вплив варто розглядати як позитивну біологічну дію матеріалів, із яких виготовлений базис протеза. Подібний висновок випливає з наступних розумінь. При неминучій травматизації слизової оболонки протезного ложа під час екскурсії протеза гиперкоагуляційна дія буде забезпечувати швидкий гемостаз і посилення репараційних процесів, оскільки активація тромбоцитів сприяє виділенню фактора росту, що стимулюють мітоз клітин. Порівняльний аналіз гемокоагуляційних зрушень дозволяє зробити виснововок, що пластмаси, виготовлені методом мікрохвильової полімеризації викликають більш виражену дію у порівнянні із пластмасами, що виготовлені пресуванням. Пластмаси, виготовлені методом мікрохвильової полімеризації у більшому ступені стимулюють гемокоагуляцію, агрегацію тромбоцитів і в меншому ступені знижують кислотну резистентність еритроцитів, ніж пластмаси, виготовлені пресуванням. Ці біологічні ефекти пластмас варто пояснити їхнім менш вираженим токсичним впливом. Для оцінки біохімічних властивостей змішаної слини під впливом знімних пластинкових протезів, виготовлених за допомогою різних методів (мікрохвильова полімеризація, полімеризація на водяної лазні за загальноприйнятою технологією), були проведені дослідження трипсиноподібної активності, загальної антиокисної активності й антитриптичної активності змішаної слини. При визначенні ТПА виявлено, що в обох досліджуваних групах до лікування ці показники вірогідно не розрізняються як між собою, так і стосовно групи контролю. Через 1 тиждень після накладання протезів у досліджуваних групах відзначалося значне зростання досліджуваних показників, однак у першій групі, що використовувала протези, виготовлені методом полімеризації на водяній лазні, дана тенденція виражена значно різкіше, ніж у другій групі, де використовувалися протези, виготовлені методом мікрохвильової полімеризації (р0,05), тоді як у першій
групі він продовжує перевищувати і рівень до лікування, і показник у
другій групі (р0,05).

Через 3 місяці відбувається подальше зниження показника АОА в першій
групі (губиться вірогідність розходження з результатом до лікування,
р>0,05), показник АОА в другій групі зберігається на рівні результату,
отриманого в групі до накладання протезів (р >0,05).

Через 6 місяців в обох досліджуваних групах показники АОА достовірно не
відрізняються ні між собою, ні стосовно контролю, що свідчить про
зниження інтенсивності процесів вільнорадикального окислення ліпідів під
впливом протезів до цього терміну.

При визначенні АТА в досліджуваних групах до лікування й групі контролю
достовірних розходжень показників не відзначалося.

Через 1 тиждень спостерігався різкий зріст АТА в обох досліджуваних
групах (р0,05), що говорить про активацію
процесів обмеженого протеолізу під впливом протезів, незалежно від
технології виготовлення.

Через 3 тижні показник АТА в першій групі залишається високим і
вірогідно не відрізняється від показника попереднього терміну
спостереження ( р >0,05). У другій групі відзначається достовірне
зниження показника АТА (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020