ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН ім.В.П.КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ

КИРИЛЮК Микола Дмитрович

УДК 616.379-008.64-036.3-085.272.3

Профілактична та лікувальна дія мінеральної води “збручанська” курорту
сатанів при цукровому діабеті 2 типу та порушеній толерантності до
глюкози

14.01.14 – ендокринологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Буковинській державній медичній академії та санаторії
“Збруч” курорту Сатанів Хмельницької області

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Паньків Володимир Іванович, Буковинська
державна медична академія МОЗ України, професор кафедри клінічної
імунології, алергології та ендокринології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Лучицький Євген Васильович, Інститут ендокринології
та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України, завідувач відділенням
клінічної андрології

кандидат медичних наук, доцент Приступюк Олександр Максимович,
Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, доцент
кафедри ендокринології

Провідна установа:

Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського АМН
України, відділ клінічної ендокринології, м.Харків

Захист відбудеться “7” червня 2005 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.558.01 з ендокринології в Інституті
ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України (04114,
м.Київ-114, вул.Вишгородська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ендокринології
та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України (04114, м.Київ-114,
вул.Вишгородська, 69).

Автореферат розісланий “6” травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук
Калинська Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема вдосконалення діагностики та
диференційованих підходів до лікування цукрового діабету (ЦД) є однією з
найбільш актуальних у сучасній медицині. Тенденція до постійного
зростання захворюваності, особливо серед осіб працездатного віку,
переважно прогресуючий перебіг, часті ускладнення, значні інвалідизація
та смертність зумовлюють велике соціально-економічне значення цієї
проблеми [Боднар П.М., 2001; Тронько М.Д. та співавт., 2002; Єфімов А.С.
та співавт., 2005].

Цукровий діабет цілком справедливо визначений Всесвітньою організацією
охорони здоров’я як епідемія особливого неінфекційного захворювання,
котра стрімко поширюється у багатьох країнах. Указом Президента України
від 21 травня 1999 р. було затверджено Комплексну національну програму
“Цукровий діабет”, основні завдання якої присвячені організації системи
профілактики ЦД, його ускладнень і вдосконаленню медико-соціальної і
реабілітаційної допомоги хворим. У комплексі реабілітаційних заходів
хворих на ЦД важливе місце належить санаторно-курортному лікуванню, при
якому, крім загальноприйнятих методів терапії ЦД (дієта, пероральні
цукрознижувальні препарати, інсулін та ін.), використовується лікувальна
дія природних фізичних факторів [Балаболкин М.И., 2000; Єфімов А.С. та
співавт., 2001]. Різноманітні природні і фізичні фактори, не володіючи
безпосереднім впливом на патогенетичні механізми ЦД, стимулюють
опірність організму, підвищують функціональну активність
нейрогуморальних систем, сприяють оптимізації методів лікування [Улащик
В.С., 2003]. Основним із таких чинників є внутрішнє вживання мінеральних
вод [Орлов О.Б. та співавт., 2002].

Незважаючи на те, що дослідження складу і властивостей мінеральної води
типу “Нафтуся” розпочалися ще у першій половині минулого століття, наші
знання про цей відомий лікувальний чинник і на сьогодні залишаються
недостатніми. Проблема полягає у тому, що методично якісний і кількісний
хімічний аналіз органічних речовин у загальній суміші різнокомпонентного
складу дуже складний. Дослідженнями останніх років встановлена здатність
питних мінеральних вод формувати довготривалі адаптаційні реакції в
гормональних системах різного рівня. Більш докладно ці питання вивчені в
експерименті і значно менше в клініці при ЦД 1 типу [Крашеница Г.М. та
співавт., 1997]. У хворих на ЦД 2 типу та осіб з порушеною толерантністю
до глюкози (ПТГ) вивчення впливу мінеральних вод на вуглеводний обмін
практично не здійснювалось. А саме ця проблема заслуговує більшої уваги
як з теоретичних, так і практичних позицій.

Ріст поширеності та значна частота ускладнень ЦД визначає серйозну
медико-соціальну значущість і науково-практичну актуальність всебічного
вивчення цієї проблеми. Актуальним є не лише пошук нових
цукрознижувальних засобів, але й вивчення можливостей впливу на перебіг
ЦД факторів природного походження, в тому числі реабілітаційного
лікування з використанням мінеральних вод, які дозволяють здійснювати
всебічний вплив на порушений при діабеті функціональний стан органів і
систем. У зв’язку з цим особливого значення набуває вивчення у хворих на
ЦД впливу слабомінералізованої (1 г/л) хлоридно-гідрокарбонатної
кальцієво-магнієво-натрієвої води “Збручанська” курорту Сатанів на
обмінні процеси, на рівень базальної і стимульованої глюкозою глікемії
та інсулінемії як внаслідок одноразового її прийому, так і при курсовому
лікуванні у хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом планових наукових досліджень Буковинської державної медичної
академії “Мікроекологія тонкої кишки у хворих на цукровий діабет різного
віку та хронічні неспецифічні захворювання легень” (номер державної
реєстрації 0198V005598).

Вказаний напрямок співпадає з основною метою Комплексної програми
“Цукровий діабет” в Україні (Указ Президента України від 21.05.1999 р.
№545/99), скерованої на профілактику та зменшення розвитку ускладнень
цукрового діабету, збільшення тривалості життя хворих на цукровий
діабет, а також підвищення його якості.

Мета і задачі дослідження.

Мета дослідження. На підставі клінічних, біохімічних та
імунорадіометричних досліджень оцінити доцільність застосування
мінеральної води “Збручанська” курорту Сатанів для лікування і
реабілітації хворих на цукровий діабет 2 типу та осіб з порушенням
толерантності до глюкози.

Задачі дослідження:

1. Вивчити біохімічні та гормональні показники у хворих на ЦД 2 типу та
осіб з ПТГ до і після лікування на курорті Сатанів.

2. Дослідити вплив мінеральної води “Збручанська” на функціональний стан
бета-клітин підшлункової залози у пацієнтів з різним ступенем порушення
вуглеводного обміну.

3. Провести аналіз показників ліпідного обміну та системи гемостазу в
процесі курортного лікування із застосуванням мінеральної води
“Збручанська”.

4. Вивчити вплив комплексної курортної терапії хворих на ЦД 2 типу та
осіб з ПТГ на показники медико-соціальної реабілітації.

5. Розробити методи курортного лікування хворих на ЦД 2 типу та осіб з
ПТГ із застосуванням мінеральної води “Збручанська”, як етапу
оптимізації терапії і профілактики ускладнень цієї недуги.

Об’єкт дослідження. Удосконалення комплексного лікування, реабілітації
та профілактики цукрового діабету.

Предмет дослідження. Клініко-метаболічні та гормональні показники у
хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ в процесі лікування із застосуванням
мінеральної води “Збручанська” курорту Сатанів.

Методи дослідження – для оцінки впливу внутрішнього застосування
мінеральної води “Збручанська” та функціонального стану бета-клітин
підшлункової залози використані загальноклінічні, біохімічні,
імуноферментні методи обстеження, в тому числі дослідження рівня
імунореактивного інсуліну (ІРІ), С-пептиду та глікозильованого
гемоглобіну в крові.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено можливості і
доцільність використання комплексної курортної терапії із внутрішнім
застосуванням мінеральної води “Збручанська” курорту Сатанів як засобу
первинної профілактики в осіб з ПТГ.

Отримано нові дані про вплив природної питної мінеральної води
“Збручанська” на перебіг ЦД 2 типу і ПТГ. Доведено, що курортне
лікування із застосуванням мінеральної води “Збручанська” сприяє
оптимізації функціонування бета-клітин з відновленням у частини хворих
на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ фізіологічного профілю секреції інсуліну і
толерантності до глюкози, нормалізації ліпідного і білкового обміну,
гемокоагуляції та фібринолізу.

З нових позицій у порівняльному аспекті визначено ефективність курортної
терапії залежно від ступеня порушення вуглеводного обміну, що дозволило
оцінити характер змін регуляторних систем у динаміці курортного
лікування і на цій основі визначити методичний підхід до розробки
науково обґрунтованих режимів питного лікування.

Доведено лікувально-профілактичну дію комплексної курортної терапії із
застосуванням мінеральної води “Збручанська” на перебіг ЦД. Досліджено
динаміку біохімічних показників, системи гемостазу у пацієнтів з ЦД 2
типу та ПТГ при реабілітаційному лікуванні з використанням
слабомінералізованої гідрокарбонатно-натрієво-магнієвої води
“Збручанська” в умовах санаторію “Збруч” смт. Сатанів Хмельницької
області.

За даними віддалених результатів курортного лікування встановлено
позитивну динаміку зрушень глікемії, інсулінемії та показників ліпідного
обміну як у хворих на ЦД 2 типу, так і осіб з ПТГ.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження
дозволяють доповнити уявлення про вплив питної мінеральної води
“Збручанська” в осіб з ПТГ і хворих на ЦД 2 типу, а саме
інсуліностимулюючу дію цієї води здебільшого в ранню фазу секреції
гормону.

Встановлено ефективність реабілітаційного лікування із застосуванням
слабомінералізованої гідрокарбонатно-натрієво-магнієвої води
“Збручанська” курорту Сатанів у хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ.

Розроблені науково обґрунтовані методи первинної профілактики цукрового
діабету з використанням мінеральної води “Збручанська” курорту Сатанів.

Оптимізовані методики питного лікування з вживанням мінеральної води
“Збручанська” за 15–20 хвилин до прийому їжі у хворих на ЦД 2 типу та
осіб з ПТГ, враховуючи особливості регуляторних механізмів вуглеводного
обміну. Результати досліджень дозволяють підвищити ефективність
курортного лікування хворих на ЦД 2 типу і досягти ремісії порушеної
толерантності до глюкози у більшості обстежених.

Впровадження одержаних результатів у практику. Практичні рекомендації,
що випливають з виконаних досліджень, впроваджені в клінічну практику
санаторію “Збруч” смт. Сатанів, Чернівецького обласного клінічного
ендокринологічного диспансеру, Івано-Франківської обласної клінічної
лікарні. Основні положення дисертації використовуються при проведенні
навчального процесу на кафедрі клінічної імунології, алергології та
ендокринології Буковинської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто на основі аналізу
літератури було визначено напрямок, мету і задачі дослідження,
розроблено карту спостереження, самостійно проведено загальноклінічні
дослідження хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ, систематизацію,
статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих даних,
обґрунтування наукових положень і висновків, підготовку наукових даних
до публікації та до виступів на конференціях, написання дисертації.
Лабораторні дослідження виконані автором спільно із співробітниками
лабораторії функціональної діагностики Інституту ендокринології та
обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України (зав. – чл.-кор. АМН
України, проф. О.В.Епштейн).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до
дисертації, були представлені та обговорені на 37-ому щорічному
засіданні Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету (м.
Глазго, 2001), VI з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства
(м.Чернівці, 2001), 2-ому національному конгресі фізіотерапевтів і
курортологів України “Курортні і природні ресурси та фізичні чинники в
медичній реабілітації” (м. Слов’янськ, 2002), науково-практичній
конференції “Патогенетичні аспекти фармакотерапії ендокринних
захворювань”, присвяченій 150-річчю з дня народження В.Я.Данилевського
(м. Харків, 2002), науково-практичній конференції “Актуальні питання
сучасної ендокринології” (м. Вінниця, 2003), 84-ій підсумковій науковій
конференції співробітників Буковинської державної медичної академії (м.
Чернівці, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць (4
статті у фахових наукових виданнях, 4 роботи у збірниках доповідей
з’їздів і конференцій).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 139 сторінках
машинописного тексту і включає: вступ, огляд літератури, результати
власних досліджень, висновки, практичні рекомендації, список
використаних джерел (92 роботи вітчизняних і російськомовних авторів та
116 робіт зарубіжних авторів), містить 26 таблиць та 11 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика обстежених та методи дослідження. Основою
дисертаційної роботи є матеріали комплексного обстеження і лікування 145
хворих на ЦД 2 типу та 30 осіб з ПТГ. До контрольної групи увійшло 25
практично здорових осіб, у котрих на момент обстеження не було ніяких
гострих чи хронічних захворювань і, за даними анамнезу, не
спостерігалося алергічних проявів. Крім того, обстежено 20 хворих на ЦД
2 типу та 8 осіб з ПТГ аналогічного віку, які перебували під
диспансерним спостереженням в Сатанівській дільничній лікарні і впродовж
24 днів не вживали мінеральної води “Збручанська” курорту Сатанів.

Згідно з класифікацією ВООЗ (1998 р.) всі обстежені були розподілені на
групи хворих з ЦД 2 типу та осіб з ПТГ. Верифікацію діагнозу здійснювали
на підставі вивчення скарг, анамнезу хвороби, об’єктивних даних і
показників вуглеводного обміну: рівня глюкози в крові ортотолуїдиновим
методом, глюкози в добовій сечі поляриметричним методом, глікемічної
кривої після стандартного навантаження глюкозою – 75 г упродовж 120
хвилин на початку і кінці лікування. Рівень глюкози встановлювали натще,
через 30, 60 і 120 хвилин після навантаження глюкозою; рівні базального
та індукованого глюкозою імунореактивного інсуліну (ІРІ) – з допомогою
набору для імунорадіометричного визначення у сироватці крові
“Immunotech” Insulin IRMA (кат.№3210) (Франція); діапазон концентрацій
інсуліну в крові здорових людей становив від 2,1 до 22 мкМО/мл. Вміст
С-пептиду встановлювали з допомогою набору для кількісного
імунорадіометричного визначення С-пептиду у сироватці крові IMMUNOTECH
C-peptide IRMA kit (кат.№3639). Діапазон концентрацій у здорових осіб
становив від 160 до 1100 пмоль/л. Імунорадіометричні дослідження
здійснювали в лабораторії функціональної діагностики Інституту
ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України (зав. –
чл.-кор. АМН України, проф. О.В.Епштейн).

З допомогою “Stat Fax 1904 Plus” визначали показники ліпідного спектру
крові: загальний холестерин, тригліцериди, холестерин ліпопротеїнів
високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїнів низької щільності
(ХС ЛПНЩ), а також рівень глікозильованого гемоглобіну. Крім того, з
допомогою цього апарату в сироватці крові визначали рівень електролітів,
білірубіну, загального білка і білкових фракцій, показники лужної
фосфатази, сечової кислоти, сечовини, креатиніну, амілази. Для
з’ясування впливу одноразового прийому досліджуваної мінеральної води на
глікогомеостатичні механізми у хворих на ЦД 2 типу проведені дослідження
базальної і стимульованої глікемії та інсулінемії в процесі стандартного
ГТТ, а в частини хворих вивчені рівні С-пептиду.

Інтенсивність окиснювальної модифікації білків у сироватці крові
визначали за методом О.Ю.Дубініної та співавт. в модифікації
І.Ф.Мещишена [1998 р.]. Вміст у крові відновленого глутатіону визначали
титраційним методом за О.В.Травіною [1955 р.], малонового диальдегіду
(без ініціації, а також з ініціацією НАДФH2, аскорбатом) – за
Ю.А.Владимировим, О.I.Арчаковим [1972 р.], дієнових кон’югатів – за
І.А.Волчегорським і співавт. [1989 р.].

Загальний коагуляційний потенціал крові, фібринолітичну активність
плазми крові, потенційну активність плазміногену, швидкодіючі та
повільнодіючі антиплазміни, рівень фібриногену в плазмі крові,
активність антитромбіну III, активність XIII фактора, концентрацію
розчинних фібрин-мономерних комплексів та ранніх продуктів деградації
фібриногену в плазмі крові визначали за допомогою наборів реактивів
фірми “Simko Ltd.” (м. Львів) за методиками Н.Тіца [1997 р.].

Лікування хворих було комплексним і включало наступні компоненти:
санаторно-курортний режим, лікувальне харчування із застосуванням
низькокалорійного варіанту дієти 9 для хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ
загальною калорійністю 1800-2000 ккал/добу. За наявності показань хворі
отримували пероральні цукрознижувальні препарати (сульфаніламіди,
бігуаніди), а також адекватну інсулінотерапію. Для питного лікування
хворі отримували мінеральну воду “Збручанська” курорту Сатанів
(свердловина №1650) – слабо мінералізовану (1 г/л)
хлоридно-гідрокарбонатну кальцієво-магнієво-натрієву воду з високим
вмістом біологічно активних органічних речовин – протягом трьох тижнів в
добовій дозі 10 мл/кг ваги в теплому вигляді при триразовому прийомі за
45 хв. до їжі. Первинні дослідження проводилися при поступленні в
санаторій. Висновки про компенсацію вуглеводного обміну, стан органів і
систем робили лише при наявності комплексу
клініко-лабораторно-інструментальних даних.

Статистична обробка результатів досліджень проводилася за традиційною
методикою. Визначалися середні величини варіаційного ряду, вірогідність
відмінностей результатів досліджень (Р), проведених на одній і двох
різних групах з обчисленням t критерію за Стьюдентом. Відмінності між
двома середніми величинами вважалися статистично вірогідними при
значенні Р<0,05. Розраховувалися площі інсулінемії та глікемії в інтервалах часу від 0 до 30 хвилин і від 30 до 120 хвилин. Крім цього, використовувався парний і множинний кореляційний аналіз для багатьох ознак з метою виявлення взаємозв’язків між досліджуваними показниками. Результати оброблені на ПЕВМ IВМ РС/АТ за допомогою пакету статистичних програм. Розраховувалися критерії параметричної і непараметричної статистики (Стьюдента, Фішера, Пірсона, Вілкоксона). Результати досліджень та їх обговорення. Під спостереженням перебувало 175 пацієнтів: 145 хворих на ЦД 2 типу і 30 осіб з ПТГ. Серед обстежених чоловіків було 84 (48%), жінок — 91 (52%). Вік хворих становив від 32 до 65 років. Середній вік хворих на ЦД 2 типу становив 49,1?1,6 років, осіб з ПТГ — 42,4?1,7 років. Серед хворих на ЦД 2 типу у 31 (21,4%) тривалість захворювання не перевищувала одного року, у 49% — п’яти років, у 24,8% — десяти років, у 4,8% вона перевищувала 10 років. В осіб з ПТГ порушення вуглеводного обміну відзначалися впродовж 1–3 років. Відповідно до вітчизняної класифікації тяжкості ЦД і критеріїв компенсації [Єфімов А.С. та співавт., 1998], серед хворих на ЦД 2 типу було встановлений легкий перебіг у 81 (55,9%), а середньої важкості — у 64 (44,1%) осіб. Серед обстежених 70,3% хворих перебували у стані компенсації і 29,7% — субкомпенсації ЦД. Частина хворих на ЦД 2 типу отримувала пероральні цукрознижувальні препарати: тільки похідні сульфанілсечовини: глібенкламід (11 осіб), манініл (34), амарил (11), діабетон (8), сульфаніламіди (манініл) у поєднанні з бігуанідами (сіофор) – 8 осіб і бігуаніди (сіофор) – 17 осіб). У значної частини хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ (94–64,8% і 17–56,7% — відповідно) відзначали наявність надлишкової маси тіла або ожиріння. Середній ріст хворих на ЦД 2 типу становив 167,7?1,8 см, осіб з ПТГ — 168,5?1,9 см. Середній показник маси тіла дорівнював відповідно 86,8?3,7 кг і 91,5?3,8 кг. Середня величина ІМТ становила серед хворих на ЦД 2 типу 30,8?0,8 кг/м2, для осіб з ПТГ — 32,5?0,7 кг/м2. Майже в половини хворих на ЦД 2 типу (69 осіб — 47,6%) в анамнезі встановлене поєднання декількох несприятливих чинників — генетичних, неврогенних, аліментарних і т.п. Серед ускладнень у хворих на ЦД 2 типу найчастіше траплялися гіпертонічна хвороба та ІХС (32,4% і 12,4% відповідно), полінейропатії різного ступеня вираженості (18,6%), ураження печінки і жовчних шляхів (57,2%), інші хронічні захворювання системи травлення. Для вивчення стану інсулярного апарату підшлункової залози у частини хворих на ЦД 2 типу і осіб з ПТГ здійснено дослідження базальної і стимульованої глікемії, інсулінемії та С-пептиду в процесі ГТТ. Проби крові брали з ліктьової вени з допомогою катетера до і через 30, 60 і 120 хвилин після навантаження глюкозою. У групі здорових осіб рівень глікемії натще становив 4,2?0,2 ммоль/л, досягаючи максимального показника через 30 хвилин після навантаження глюкозою (6,2?0,2 ммоль/л), з подальшим поступовим зниженням до 120-ї хвилини до 4,5?0,2 ммоль/л. У хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ середні значення глікемії вірогідно перевищували показники в контрольній групі впродовж зазначених інтервалів (крім початкового рівня глікемії в осіб з ПТГ). Середня величина глікемії при визначенні глікемічного профілю становила у хворих на ЦД 2 типу 7,8±0,13 ммоль/л, в осіб з ПТГ — 5,9±0,08 ммоль/л і вірогідно відрізнялася від показників у контрольній групі — 4,41±0,11 ммоль/л. При визначенні С-пептиду в групі здорових осіб його рівень перебував у межах від 548 до 824 пмоль/л (показники нормальних значень від 160 до 1100 пмоль/л) і в середньому становив 716,5±28,2 пмоль/л. У хворих на ЦД 2 типу рівень С-пептиду також перебував у межах нормальних значень, хоча на нижчому рівні (385,2±18,9 пмоль/л; Р<0,01). Початковий рівень інсулінемії в хворих на ЦД 2 типу в середньому становив 29,4±1,78 мкМО/мл, в осіб з ПТГ — 38,5±1,9 мкМО/мл, що вірогідно (Р<0,05) перевищувало базальний рівень інсуліну в контрольній групі (середній рівень інсуліну в крові становив 16,2±1,07 мкМО/мл). Зниження базального та індукованого рівнів ІРІ встановлено у 22,5% хворих на ЦД 2 типу і у 6,7% осіб з ПТГ. Початковий і стимульований глюкозою рівень ІРІ перебував у нормальних межах у 27,5% хворих на ЦД 2 типу і 16,7% осіб з ПТГ, а в 50% хворих на діабет і 76,6% пацієнтів з ПТГ суттєво перевищував контрольні значення. Індукований викид інсуліну в 44,3% хворих на ЦД 2 типу характеризувався відносно зниженою ранньою фазою інсулінової секреції, а у 22,5% — її відсутністю. У 43,3% осіб з ПТГ виявлено зниження ранньої фази секреції інсуліну, ще у 6,6% — її відсутність. Після прийому глюкози через 30 хвилин спостерігалося вірогідне підвищення секреції інсуліну як у здорових осіб, так і у хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ. Через 30 хвилин рівень ІРІ у здорових зростав до 37,0±3,6 мкМО/мл (330% до початкового), у хворих на ЦД 2 типу — до 49,2±3,7 мкМО/мл (175%), в осіб з ПТГ — до 64,3±3,77 (193,1%). Зміни клінічних симптомів ЦД і супутніх захворювань під впливом курортного лікування. Під впливом курортного лікування з використанням мінеральної води “Збручанська” нами відзначена позитивна динаміка клінічних симптомів захворювання: у більшості хворих на ЦД 2 типу (97,2%) зникали спрага, сухість у роті, відчуття голоду, поліурія, свербіння шкіри, загальна слабість, швидка стомлюваність підвищена дратівливість і т.д. У 64,4% хворих на ЦД 2 типу відзначено зменшення маси тіла від 1 до 3 кг (у середньому 2,86?0,16 кг). У 53,3% осіб з ПТГ зменшення маси тіла становило 1–3 кг і в 16,7% — понад 3 кг (у середньому — 3,71?0,28 кг). Індекс маси тіла зменшився у хворих на ЦД 2 типу від 30,88?0,84 кг/м2 до 28,62?0,62 кг/м2 (Р=0,032), в осіб з ПТГ — від 32,54±0,73 кг/м2 до 30,21?0,69 кг/м2 (Р=0,041). Зникнення болю в ділянці серця встановлене в 41 з 48 хворих на ЦД 2 типу (85,4%), у 31 з 37 обстежених (83,8%) відзначена нормалізація підвищеного на початку лікування артеріального тиску. Поліпшення початково порушених електрокардіографічних ознак, притаманних для процесів реполяризації в міокарді, спостерігалося у 27 хворих на ЦД 2 типу (18,6%) і у 8 осіб з ПТГ (26,7%). У більшості обстежених хворих (93%) зникали або зменшувалися відзначені до цього порушення травної системи: біль в правому підребер’ї, в епігастральній ділянці, диспептичні явища. Курортне лікування призвело до істотного поліпшення стану обмінних процесів. Внаслідок лікування відзначена позитивна динаміка показників вуглеводного обміну. Так, статистично вірогідне зниження гіперглікемії встановлене в 137 з 145 (95,5%) хворих на ЦД 2 типу, у 115 (79,3%) — до нормоглікемії. Спостерігалося також поліпшення глікемічного профілю серед хворих на ЦД 2 типу від 7,8±0,13 до 6,39±0,11 ммоль/л (P<0,05). Добова доза пероральних цукрознижувальних засобів, що становила на початку лікування 2,31±0,08 таблетки / добу, до кінця лікування вірогідно зменшувалася до 1,78±0,08 таблетки / добу. (Р<0,05). У групі з ПТГ рівень глюкози крові, визначений натще, залишався на попередньому рівні, а показники середнього глікемічного профілю помітно знижувалися від 5,9±0,07 до 5,23±0,06 ммоль/л (Р<0,05). На поліпшення стану вуглеводного обміну в хворих на ЦД 2 типу вказують позитивні зміни з боку вмісту глюкози в сечі. Зменшення показників глюкозурії спостерігалося в 138 з 145 (95,2%) хворих на ЦД 2 типу. У результаті курортного лікування в 78,6% хворих на ЦД 2 типу із субкомпенсованим діабетом наступила його компенсація. Разом з тим, нами не відзначено вірогідної різниці показників глікемії та ліпідного обміну у хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ, які перебували під диспансерним спостереженням в Сатанівській дільничній лікарні і впродовж 24 днів не вживали мінеральної води “Збручанська”. Вплив мінеральної води “Збручанська” курорту Сатанів на функціональний стан ?-клітин підшлункової залози в осіб з ПТГ і хворих на ЦД 2 типу. Нами вивчено адаптаційно-резервні можливості інсулінопродукуючого апарату підшлункової залози в осіб з ПТГ і хворих на ЦД 2 типу після курсового прийому мінеральної води “Збручанська”. З цією метою нами обстежено 30 хворих (20 чоловіків, 10 жінок) з ПТГ віком від 32 до 48 років з надмірною (22 особи) і нормальною (8 осіб) масою тіла, а також 55 хворих на ЦД 2 типу (легка форма), які перебували на лікуванні у санаторії “Збруч”. До першої контрольної групи увійшло 15 осіб без порушень вуглеводного обміну, до другої контрольної групи – 20 хворих на ЦД 2 типу та 8 осіб з ПТГ, які перебували під диспансерним спостереженням в Сатанівській дільничній лікарні і впродовж 24 днів не вживали вказану мінеральну воду. В осіб з ПТГ і надмірною масою тіла при проведенні ГТТ визначається гіперінсулінемія, особливо через 60 і 120 хв. після навантаження (табл.1). За результатами дослідження ІРІ та С-пептиду під час ГТТ встановлено, що резервні можливості інсулінопродукуючого апарату на початок санаторно-курортного лікування в усіх обстежених були збереженими. Після курсового застосування мінеральної води “Збручанська” впродовж 20–22 днів толерантність до глюкози покращилася: спостерігалося зниження базального рівня глікемії, повернення до початкових показників глікемічної кривої при ГТТ через 120 хв. У порівнянні з періодом до лкування нами відзначено достовірне зниження рівня ІРІ через 60 і 120 хв. після навантаження глюкозою з паралельним збільшенням вмісту С-пептиду у ці часові інтервали. У 4 з обстежених осіб після курсового лікування нормалізувалася толерантність до глюкози, а рівень ІРІ у плазмі крові у відповідь на навантаження глюкозою знизився до 60-ї хвилини і досяг базального показника до кінця проби (через 120 хвилин). Динаміка інсулінемії під впливом курортного лікування значною мірою залежала від її початкового стану. Процес супроводжувався підвищенням середнього вмісту базального та індукованого глюкозою рівня ІРІ у 66,7% хворих, в яких до лікування даний показник був знижений. Схожі зміни встановлено і в 13,6% хворих з початково нормальною інсулінемічною кривою, у 77,2% хворих характер її не зазнав змін і в 9% пацієнтів – знизився. Середні значення ІРІ у хворих цієї групи також дещо зростали. У групі хворих з високим вмістом ІРІ частіше (у 80%) спостерігалося його зниження, у 12,5% — динаміки не встановлено і лише у 7,5% хворих відзначено деяке підвищення базального та індукованого рівня ІРІ. До кінця лікування середні значення ІРІ знижувалися. Таблиця 1 Динаміка глікемії (ммоль/л), інсулінемії (мкМО/л) і рівня С-пептиду (пмоль/л) у крові в осіб з ПТГ до і після вживання мінеральної води “Збручанська” * , . 0 4 < >

V

X

PbPOeW2X†[uoeassUeaessOassassassEssAa3/4·±·±·±·±·±·±·±·a±a·±·±§±· ± ± ± 
± ±·±·±·±

O

O

O

O

l-0!o#?& 6

8

:

< >

V

p r ? th

O

O

O

O

O

&

F

O

O

O

O

l-0!o#?&

O

O

EHuy

O

O

$

O

?ез

30 хв.

60 хв.

120 хв.

Особи з ПТГ і надмірною масою тіла:

до лікування (n=19) Глікемія

ІРІ

С-пептид 5,03?0,18

28,3?3,7

480,7?62,4 9,27?0,32

43,3?4,8

1383,6?77,1 8,87?0,29

90,4?5,4

1445,9?95,4 5,89?0,26

76,5?8,9

539,5?69,7

після лікування (n=19) Глікемія

Р

ІРІ

Р

С-пептид

Р 4,39?0,11

?0,01

23,1?1,4

>0,05

524,8?55,1

>0,05 7,84?0,28

<0,001 37,1?3,9 >0,05

1702,9?161,2

<0,05 7,32?0,29 <0,001 72,5?5,7 ?0,01 2003,8?190,8 ?0,05 4,42?0,19 ?0,01 44,8?4,5 ?0,01 1299,2?121,1 ?0,05 Особи з ПТГ і нормальною масою тіла: до лікування (n=11) Глікемія ІРІ С-пептид 5,76?0,47 25,6?3,9 469,8?77,1 9,74?0,46 35,2?6,4 1482,7?117,4 8,51?0,59 74,8?10,9 1801,9?135,8 5,23?0,17 73,1?13,1 719,3?95,5 після лікування (n=11) Глікемія Р ІРІ Р С-пептид Р 4,34?0,28 ?0,05 18,5?4,4 >0,05

594,5?66,1

>0,05

7,46?0,51

<0,001 26,8?5,1 >0,05

1387,3?88,1

>0,05

6,68?0,76

>0,05

60,9?4,8

>0,05

1633,2?102,8

>0,05

4,37?0,25

?0,01

33,9?5,1

<0,05 763,4?113,8 >0,05

Примітка. Р – вірогідність відмінностей у відповідних групах до і після
лікування.

Поряд з нормалізацією толерантності до глюкози, під впливом курсового
використання мінеральної води нормалізувалася і реакція глюкоза —
інсулін. Нами відзначено відсутність стану гіперінсулінемії, що був до
лікування і свідчив про посилену діяльність ?-клітин підшлункової
залози, а також нормалізацію типу інсулінемічної кривої. Одночасно у
хворих впродовж лікування вірогідно знижувалася маса тіла (в середньому
на 2,6?0,6 кг) (P<0,05). У групі осіб з ПТГ і нормальною масою тіла за показниками ІРІ при ГТТ виявлено гіперінсулінемічний тип кривої, однак менше виражений, ніж у попередній групі обстежених. Динаміка рівня С-пептиду при вказаних пробах свідчила про збереження резервної функції ?-клітин. У контрольній групі вміст ІРІ становив 14,1±0,3 мкМО/мл і перебував у межах від 9 до 22 мкМО/мл. У 25 (45,5%) хворих на ЦД 2 типу (легкої форми) рівень базальної секреції інсуліну був підвищеним порівняно з контрольною групою. У 13 (23,6%) хворих відзначалося зниження базальної продукції інсуліну (табл. 2). Таблиця 2 Вплив курсового прийому мінеральної води “Збручанська” на рівень базальної продукції інсуліну та глікемії у хворих на цукровий діабет 2 типу (М±m) Група Інсулін, мкМО/мл Глюкоза, ммоль/л n До лікування Після лікування Р n До лікування Після лікування P Контрольна 15 14,1±0,3 14,6±0,3 >0,5 15 4,7±0,3 4,3±0,3 >0,5

Хворі з нормальним рівнем ІРІ 17 15,2±1,7 18,1±1,8 >0,05 17 5,1±0,2
4,2±0,2 <0,001 Хворі зі зниженим рівнем ІРІ 13 6,7±1,1 16,2±2,4 <0,001 13 5,4±0,3 4,6±0,25 0,1>P>0,05

Хворі з підвищеним рівнем ІРІ

реакція збільшення ІРІ

реакція зниження ІРІ

8

17

32,6±4,3

42,5±3,9

44,9±4,7

27,9±3,2

<0,05 <0,01 8 17 4,9±0,3 4,7±0,2 3,9±0,3 4,1±0,2 <0,01 <0,05 Примітка: вірогідність відмінностей при Р<0,05 Внаслідок курсового застосування мінеральної води “Збручанська” рівень базальної секреції інсуліну значно змінився. У хворих з низьким початковим рівнем ІРІ його концентрація у крові збільшилася приблизно у 2,6 раза і досягла норми (табл. 2). У хворих з нормальним початковим рівнем ІРІ він суттєво не змінився. При підвищенні початкового рівня ІРІ курсовий прийом мінеральної води призводив до збільшення цього показника. Якщо ж початковий рівень ІРІ перевищував нормальні показники майже втричі, то, навпаки, наприкінці перебування хворих у санаторії він знижувався. Отримані дані статистично достовірні. У контрольній групі вміст ІРІ практично не змінився. Вивчення ГТТ у процесі курортного лікування із застосуванням мінеральної води “Збручанська” проведено й в осіб з ПТГ. Встановлено, що у них наростання рівня глікемії було помітно нижчим, ніж на початку лікування, причому в інтервалах 30, 60 і 120 хвилин відмінності були вірогідними (Р<0,05). Площі підвищення глікемії до кінця лікування також істотно знижувалися від 433,8±41,2 до 318,6±37,4 ум.од. (Р=0,05) в інтервалі тесту 0-30 хвилин; і від 1233±96,5 до 597,6±71,1 ум.од. (Р<0,05) в інтервалі тесту 30-120 хвилин. Позитивна динаміка відзначена й у вмісті інсуліну в плазмі крові в осіб з ПТГ. На тлі зниження базальних значень інсуліну (Р=0,008), відзначалося його зниження і на всіх етапах проведення ГТТ. В інтервалах 30, 60, і 120 хвилин відмінності були вірогідними (Р<0,05). Площа інсулінемії мала тенденцію до підвищення в період ГТТ — 0-30 хвилин від 128,7±11,2 до 145,6±12,8 ум.од. та істотно знижувалася від 2107±124,5 до 1635±102,2 ум.од. (Р=0,004) в інтервалі ГТТ 30–120 хвилин, що призводило до збільшення індексу інсулін/глюкоза в ранню фазу секреції від 0,29 до 0,46; і у пізню – від 1,7 до 2,7. Наприкінці курортного лікування у всіх пацієнтів з початково зниженим рівнем ІРІ до кінця терапії спостерігалося його підвищення (у 5 — до показників контрольної групи). Підвищений рівень ІРІ знижувався в 7 осіб з ПТГ, у двох пацієнтів динаміки не виявлено й у 17 пацієнтів з нормальним рівнем ІРІ він залишався на попередніх значеннях. Таким чином, застосування мінеральної води “Збручанська” можна вважати одним із способів профілактики прогресування порушеної толерантності до глюкози, що має вирішальне значення в нормалізації вуглеводного обміну при курортній терапії. Ступінь виразності інсулінорезистентності до кінця лікування зменшувався як у хворих на ЦД 2 типу, так і в осіб з ПТГ, що підтверджується підвищенням коефіцієнта глюкоза/інсулін від 3,92±0,07 до 4,25±0,05 ум.од. (Р<0,05) у хворих на ЦД 2 типу і від 2,05±0,04 до 2,5±0,05 ум.од. (Р<0,05) в осіб з ПТГ. Площа зниження інсулінемії для хворих на ЦД 2 типу становила до лікування 133,4±9,1 ум.од. і після лікування — 168,7±10,1 ум.од. (Р<0,05); для осіб з ПТГ до лікування — 47,67±7,8 і після лікування — 76,04±11,8 ум.од. (Р<0,05). Результати проведених нами досліджень свідчать, що курсовий прийом мінеральної води “Збручанська” значною мірою нормалізує інсуліносекреторну функцію підшлункової залози у хворих на ЦД 2 типу: кількість хворих з низьким рівнем ІРІ зменшилася на 30,8%, з нормальним — збільшилася на 64,7%, з підвищеним — майже не змінилася. У той же час підвищення базальної секреції інсуліну не супроводжувалося гіпоглікемічними реакціями. Відзначалось також вірогідне зниження рівня глікемії у всіх хворих наприкінці лікування. Зміни показників системи гемостазу, ліпідного спектру і ліпопероксидації під впливом курортного лікування з використанням мінеральної води “Збручанська”. Під впливом курортної терапії спостерігалась позитивна динаміка більшості вивчених показників ліпідного обміну при ЦД 2 типу і в осіб з ПТГ (табл. 3). Частота нормалізації і поліпшення порушених до початку лікування показників ліпідного обміну була досить високою і відзначалася як при ЦД 2 типу, так і при ПТГ, однак, у хворих на ЦД 2 типу відсоток нормалізації і поліпшення вмісту холестерину, бета-ліпопротеїнів і тригліцеридів був помітно вищим, ніж при ПТГ і діапазон цих значень становив відповідно: від 65,8 до 91,4% і 56,5 до 80,0%. Коефіцієнти атерогенності зменшувалися у всіх обстежених груп, наближаючись до контрольних цифр, а в хворих на ЦД 2 типу ці зміни були достовірними (4,42±0,39 і 2,61±0,28 ум.од., Р<0,05). Таблиця 3 Динаміка показників ліпідного обміну у хворих на ЦД 2типу та осіб з ПТГ під впливом курортного лікування Групи обстежених Холестерин (ммоль/л) Бета-ліпопротеїни (г/л) Тригліцери-ди (ммоль/л) Коефіцієнт атерогенності (ум.од.) ЦД 2 типу (n=145) 5,34±0,1 4,62±0,09* 5,73±0,12 5,08±0,13* 2,82±0,18 2,27±0,14* 4,4±0,39 2,6±0,28* ПТГ (n=30) 5,21±0,1 4,97±0,09* 4,84±0,17 4,55±0,14 2,39±0,08 2,11±0,08* 3,4±0,31 3,0±0,22 Примітка. * – Р<0,05 - вірогідність відмінностей на початку і наприкінці лікування. Верхній рядок – показник до лікування, нижній – після лікування. З метою вивчення показників системи гемостазу, ліпідного спектру нами обстежено 20 осіб з ПТГ (10 – без артеріальної гіпертензії і 10 – з артеріальною гіпертензією), 20 хворих на ЦД 2 типу (10 – з нормальними показниками артеріального тиску і 10 – з артеріальною гіпертензією) та 10 осіб з контрольної групи до і після курортного лікування. Застосування курсового лікування з використанням мінеральної води “Збручанська” в лікуванні осіб з ПТГ ефективно корегує порушення протизгортаючої та колагенолітичної активностей крові, нормалізує протеоліз низькомолекулярних білків і підвищує активність фібринстабілізуючого фактору, однак, не впливає на інтенсивність лізису високомолекулярних білків. Використання курсового лікування підвищує активність суперооксиддисмутази і глутатіонпероксидази, зменшує вміст у крові малонового диальдегіду. В осіб з ПТГ та артеріальною гіпертензією використання курсового лікування відновлювало інтенсивність ферментативного фібринолізу, протизгортаючу здатність крові, активність фібринстабілізуючого фактора та інтенсивність плазмового колагенолізу, але не змінювало плазмового рівня фібриногену та протеоліз. Курсове лікування з використанням мінеральної води “Збручанська” курорту Сатанів у хворих на ЦД 2 типу без артеріальної гіпертензії сприяє нормалізації вмісту в крові ЛПВЩ, але не змінює рівень ЛПДНЩ, нормалізує інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів і вміст сечової кислоти в сироватці крові, що відбувається за підвищення активності супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази, проте вміст у крові відновленого глутатіону залишається низьким. При ЦД 2 типу без артеріальної гіпертензії курсове лікування з використанням мінеральної води підвищує фібриназну активність крові, знижує інтенсивність процесів ліпопероксидації, але не впливає на плазмовий фібриноліз і протеоліз, протизгортаючу здатність крові, ліпідний спектр та активність ферментів протирадикального захисту. У хворих на ЦД 2 типу з артеріальною гіпертензією курсове лікування зменшує неферментативну фібринолітичну активність крові та збільшує інтенсивність ензиматичного лізису фібрину, нормалізує протеоліз і колагеноліз. Водночас, за впливом на процеси пероксидного окиснення ліпідів та активність ферментів систем протирадикального захисту і циклу ресинтезу відновленого глутатіону використання курсового лікування у хворих на ЦД 2 типу з артеріальною гіпертензією є неефективним. Отримані нами результати свідчать, що у хворих на ЦД 2 типу з метаболічними порушеннями виражений оксидантний стрес є наслідком дисбалансу між адаптивними можливостями внутрішньоклітинного антиоксидантного захисту та активністю вільнорадикальних процесів, що відповідає даним інших дослідників [Buchanan T.A., 2001; Weyer C. et al., 2002]. Віддалені результати лікування на курорті Сатанів хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ. Віддалені результати курортного лікування в санаторії “Збруч” визначено у 62 з 145 (42,8%) хворих на ЦД 2 типу та в 38 (69,1%) осіб з ПТГ. З 38 осіб з ПТГ, які перебували під спостереженням у віддалений період, 27 (71,1%) пацієнтів відзначали значне поліпшення загального стану, у 21 (55,3%) з них показники ГТТ перебували у межах нормальних значень. У 9 хворих (23,7%) змін показників ГТТ не спостерігалося, ще у 8 (21,1%) осіб зареєстровано погіршення толерантності до глюкози з розвитком ЦД 2 типу. Важливим критерієм, що характеризує результати лікування, можна вважати показники втрати працездатності у віддалений термін після перебування на курорті. Число хворих, які користувалися звільненням від роботи після курорту зменшилося в 2,6 рази, а кількість днів непрацездатності на одного хворого ЦД 2 типу – від 19,6±2,8 до 9,8±3,0 (P<0,05). Такі ж дані отримані й у відношенні осіб з ПТГ, яким видавалися листки непрацездатності з приводу супутніх захворювань. Число таких осіб з ПТГ зменшилося з 16 до 7, а тривалість непрацездатності від 12,4±2,37 до 5,2±1,4 днів (P<0,05). Наведені дані свідчать про значне підвищення працездатності хворих на ЦД 2 типу і осіб з ПТГ після лікування на курорті Сатанів. У 24 хворих на ЦД 2 типу визначено показники глікозильованого гемоглобіну у віддалений термін після санаторно-курортного лікування. Спостерігалося вірогідне зниження рівня показника HbA1c в обстежених осіб з 9,1±0,6% (під час першого курсу лікування на курорті Сатанів) до 7,3±0,4% (через 10-14 місяців) (P<0,05). Істотним показником ефективності лікування хворих на ЦД 2 типу є зміна потреби в пероральних цукрознижувальних препаратах. Серед 48 хворих на ЦД 2 типу, які отримували похідні сульфанілсечовини і/або бігуаніди, у віддалений термін після курортної терапії в 19 (39,6%) їхня доза була зменшеною: манінілу (глібенкламіду) на 2,5-10 мг, амарилу – на 1-2 мг, діабетону – на 40-120 мг, сіофору (метформіну) – на 500-850 мг; у 4 хворих (8,3%) призначення препаратів відмінено, в інших 22 (45,8%) доза препаратів не змінилася або дещо збільшилася, трьом хворих зазначеної групи була призначена інсулінотерапія (інсулін-хумодар Б). Поліпшувалися показники, що характеризують толерантність хворих на ЦД і осіб з ПТГ до вуглеводів і секрецію інсуліну. Так, відзначена при виписці із санаторію базальна нормоглікемія зберігалася впродовж року в 35,5% хворих на ЦД 2 типу, які поступали до санаторію з початковим підвищеним рівнем глікемії та в 77,5% – з початковим нормальним її рівнем. Досягнутий на курорті стан аглюкозурії чи глюкозурії до 20 г/добу постійно підтримувався у віддалений термін у 14 з 24 хворих на ЦД 2 типу, а серед осіб з компенсованим діабетом глюкоза в сечі і надалі була відсутньою чи перебувала в межах від 15 до 20 г/добу в 76,5% випадків. Контрольні дослідження стандартного ГТТ і вмісту ІРІ у віддалений термін після курортного лікування здійснені в 27 хворих на ЦД 2 типу і 14 осіб з ПТГ. В 11 (40,7%) хворих на ЦД 2 типу через один рік спостерігали нормалізацію і поліпшення показників ГТТ і секреції інсуліну. В осіб з ПТГ нормальні показники ГТТ відзначено в 9 з 14 (64,3%) обстежених, така ж динаміка прослідковувалася і при оцінці інсулінемічних кривих. Доведено стійкість безпосередніх результатів лікування у віддаленому періоді, що проявилося в поліпшенні клінічної картини захворювання, позитивних змінах глікемії, інсулінемії та показників ліпідного метаболізму. Таким чином, встановлено лікувально-профілактичний вплив комплексної курортної терапії із застосуванням мінеральної води “Збручанська” на перебіг ЦД, а також досліджено динаміку біохімічних показників, системи гемостазу у пацієнтів з ЦД 2 типу та ПТГ при реабілітаційному лікуванні з використанням цієї води в умовах санаторію “Збруч” смт. Сатанів Хмельницької області. ВИСНОВКИ 1. У дисертації вирішене актуальне питання діабетології, а саме, встановлено, що внутрішнє застосування мінеральної води “Збручанська” є одним з важливих етапів у загальній системі лікувальних, реабілітаційних і профілактичних заходів, оскільки така терапія сприяє досягненню стійкої компенсації і настанню ремісії захворювання, а при порушеній толерантності до глюкози має профілактичний вплив на подальше її прогресування і терміни маніфестації діабету. 2. Під впливом курортної терапії з використанням мінеральної води “Збручанська” спостерігається нормалізація толерантності до глюкози у 13,3% осіб з ПТГ. Поряд з цим, відзначається відсутність стану гіперінсулінемії, що був до лікування, а також нормалізація типу інсулінемічної кривої. 3. Курортне лікування з використанням мінеральної води “Збручанська” призводить до нормалізації вмісту імунореактивного інсуліну у хворих на ЦД 2 типу: кількість хворих з низьким рівнем ІРІ зменшилася на 30,8%, з нормальним – збільшилася на 64,7%, з підвищеним – майже не змінилася. Відзначено достовірне зниження рівня глікемії у всіх хворих наприкінці лікування. 4. Застосування курсового лікування з використанням мінеральної води “Збручанська” в лікуванні осіб з ПТГ вірогідно поліпшує показники протизгортаючої та колагенолітичної активностей крові, нормалізує протеоліз низькомолекулярних білків паралельно з підвищенням активності фібринстабілізуючого фактора, суперооксиддисмутази і глутатіонпероксидази, зменшує вміст у крові малонового диальдегіду. 5. Курсове лікування з використанням мінеральної води “Збручанська” у хворих на ЦД 2 типу сприяє нормалізації вмісту в крові ЛПВЩ, нормалізує інтенсивність процесів пероксидного окислення ліпідів і вміст сечової кислоти, що відбувається за підвищення активності супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази. 6. Доведено стійкість безпосередніх результатів лікування у віддаленому періоді, що проявилося в поліпшенні клінічної картини захворювання, позитивних змінах показників глікемії, інсулінемії та ліпідного метаболізму і дає підстави рекомендувати мінеральну воду “Збручанська” курорту Сатанів як засіб оптимізації комплексного лікування, реабілітації і профілактики ЦД. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Застосування мінеральної води “Збручанська” є одним із способів профілактики прогресування порушеної толерантності до глюкози, що має вагоме значення в нормалізації вуглеводного обміну при курортній терапії. 2. Встановлена нами інсуліностимулююча дія мінеральної води “Збручанська” здебільшого в ранню фазу секреції інсуліну дозволяє оптимізувати методику питного лікування і наблизити прийом мінеральної води до прийому їжі до 15-20 хвилин з метою відновлення фізіологічного профілю секреції інсуліну в хворих на ЦД 2 типу та осіб з ПТГ упродовж курсового лікування на курорті Сатанів. 3. Враховуючи високу ефективність терапії з використанням мінеральної води типу “Нафтуся”, рекомендується санаторно-курортне лікування особам з ПТГ і хворим на ЦД 2 типу на курорті Сатанів Хмельницької області. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Кирилюк М.Д. Вплив комплексного лікування на курорті Сатанів на обмінні порушення при цукровому діабеті 2 типу // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. – 2002. – Вип.17. – С.211-213. (Виконана дисертантом особисто). Кирилюк М.Д. Динаміка деяких показників вуглеводного обміну у хворих на цукровий діабет 2 типу під впливом прийому мінеральної води типу “Нафтуся” // Вісник Вінницького медичного університету. – 2002. – №1. – С.68-71. (Виконана дисертантом особисто). Кирилюк М.Д. Вплив мінеральної води курорту Сатанів на функціональний стан бета-клітин підшлункової залози в осіб з порушеною толерантністю до глюкози і хворих на цукровий діабет 2 типу // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т.7, №2. – С.59-62. (Виконана дисертантом особисто). Кирилюк М.Д. Віддалені результати курортного лікування хворих на цукровий діабет 2 типу та з порушеною толерантністю до глюкози // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”. – 2003. – Вип.21. – С.100-103. (Виконана дисертантом особисто). Кирилюк М.Д. Ефективність комплексного лікування на курорті Сатанів на клінічну симптоматику та обмінні порушення при цукровому діабеті 2 типу // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 150-річчю з дня народження академіка В.Я.Данилевського. – Харків, 2002. – С.55-56. Кирилюк М.Д. Вплив мінеральної води курорту Сатанів на функціональний стан печінки та імунний статус у хворих на цукровий діабет 2 типу // Матеріали 2-ого національного конгресу фізіотерапевтів і курортологів України “Курортні і природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації”. – Слов’янськ, 2002. – С.37. Pankiv V.I., Sydorchuk I.J., Kyryliuk M.D. Relationship between uric acid and visceral fat in obese and non-obese type 2 diabetic patients // Diabetologia. – 2001. – Vol.44. – P.181. Кирилюк М.Д. Застосування мінеральної води “Збручанська” в лікуванні хворих на цукровий діабет 2 типу та осіб з порушеною толерантністю до глюкози // Матеріали VI з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства. – Чернівці, 2002. – С.53. АНОТАЦІЯ Кирилюк М.Д. Профілактична та лікувальна дія мінеральної води “Збручанська” курорту Сатанів при цукровому діабеті 2 типу та порушеній толерантності до глюкози. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. – Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України, Київ, 2005. Дисертація присвячена застосуванню мінеральної води “Збручанська” курорту Сатанів для лікування і реабілітації хворих на цукровий діабет 2 типу та осіб з порушенням толерантності до глюкози. Основою дисертаційної роботи є матеріали комплексного обстеження та лікування 145 хворих на ЦД 2 типу, 30 осіб з ПТГ. У дисертаційній роботі встановлено, що внутрішнє застосування мінеральної води “Збручанська” є одним з важливих етапів у загальній системі лікувальних і профілактичних заходів, оскільки така терапія сприяє досягненню стійкої компенсації і настанню ремісії захворювання, а при порушеній толерантності до глюкози має профілактичний вплив на подальше її прогресування і терміни маніфестації діабету. Під впливом курортної терапії з використанням мінеральної води “Збручанська” спостерігається нормалізація толерантності до глюкози у 13,3% осіб з ПТГ. Поряд з цим, відзначається відсутність стану гіперінсулінемії, що був до лікування, а також нормалізація типу інсулінемічної кривої. Курсовий прийом мінеральної води “Збручанська” призводить до нормалізації інсуліносекреторної функції підшлункової залози у хворих на ЦД 2 типу: кількість хворих з низьким рівнем ІРІ зменшилася на 30,8%, з нормальним – збільшилася на 64,7%, з підвищеним – майже не змінилася. Відзначено достовірне зниження рівня глікемії у всіх хворих наприкінці лікування. Доведено стійкість безпосередніх результатів лікування у віддаленому періоді, що проявилося в поліпшенні клінічної картини захворювання, позитивних змінах показників глікемії, інсулінемії та ліпідного метаболізму і дає підстави рекомендувати мінеральну воду “Збручанська” курорту Сатанів як засіб оптимізації комплексного лікування, реабілітації і профілактики ЦД. Ключові слова: цукровий діабет 2 типу, порушення толерантності до глюкози, санаторно-курортне лікування, мінеральна вода “Збручанська” курорту Сатанів. АННОТАЦИЯ Кирилюк Н.Д. Профилактическое и лечебное действие минеральной воды “Збручанская” курорта Сатанов при сахарном диабете 2 типа и нарушенной толерантности к глюкозе. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.14 – эндокринология. – Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П.Комиссаренко АМН Украины, Киев, 2005. Диссертация посвящена применению минеральной воды “Збручанская” курорта Сатанов для лечения и реабилитации больных сахарным диабетом (СД) 2 типа и лиц с нарушением толерантности к глюкозе (НТГ). Основой диссертационной работы являются материалы комплексного обследования и лечения 145 больных СД 2 типа, 30 лиц с НТГ. В диссертационной работе показано, что внутреннее применение минеральной воды “Збручанская” является одним из важных этапов в общей системе лечебных и профилактических мероприятий, поскольку такая терапия содействует достижению стойкой компенсации и ремиссии заболевания, а при НТГ профилактически влияет на ее прогрессирование и сроки манифестации диабета. Под влиянием курортной терапии с использованием минеральной воды “Збручанская” наблюдается нормализация толерантности к глюкозе у 13,3% лиц с НТГ. Наряду с этим, отмечается отсутствие состояния гиперинсулинемии, которое было до лечения, а также нормализация типа инсулинемической кривой. Курсовой прием минеральной воды “Збручанская” приводит к нормализации инсулинсекреторной функции поджелудочной железы у больных СД 2 типа: количество больных с низким уровнем ИРИ уменьшилось на 30,8%, с нормальным – увеличилось на 64,7%, с повышенным почти не изменилось. Отмечено достоверное снижение уровня гликемии у всех больных в конце лечения. Доказана устойчивость непосредственных результатов лечения в отдаленном периоде, которая проявилась в улучшении клинической картины заболевания, положительных изменениях показателей гликемии, инсулинемии и липидного метаболизма и дает основание рекомендовать минеральную воду “Збручанская” курорта Сатанов как средство оптимизации комплексного лечения, реабилитации и профилактики СД. Применение курсового лечения с использованием минеральной воды “Збручанская” в лечении лиц с НТГ эффективно коррегирует нарушения противосвертывающей и коллагенолитической активностей крови, нормализует протеолиз низкомолекулярных белков и повышает активность фибринстабилизирующего фактора, суперооксиддисмутазы и глутатионпероксидазы, уменьшает содержание в крови малонового диальдегида. Курсовое лечение с использованием минеральной воды “Збручанская” у больных СД 2 типа содействует нормализации содержания в крови липопротеинов высокой плотности, нормализует интенсивность процессов перекисного окисления липидов и содержание мочевой кислоты, что происходит за счет активности супероксиддисмутазы и глутатионпероксидазы. Применение минеральной воды “Збручанская” является одним из способов профилактики прогрессирования нарушенной толерантности к глюкозе, что имеет существенное значение в нормализации углеводного обмена при курортной терапии. Автором установлено инсулинстимулирующее действие минеральной воды “Збручанская” преимущественно в раннюю фазу секреции инсулина, что позволяет оптимизировать методику питьевого лечения и приблизить употребление минеральной воды к приему пищи до 15-20 минут с целью восстановления физиологического профиля секреции инсулина у больных СД 2 типа и лиц с НТГ на протяжении курсового лечения на курорте Сатанов. Учитывая высокую эффективность терапии с использованием минеральной воды “Збручанская”, рекомендуется санаторно-курортное лечение лицам с НТГ и больным СД 2 типа на курорте Сатанов Хмельницкой области. Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, нарушенная толерантность к глюкозе, санаторно-курортное лечение, минеральная вода “Збручанская” курорта Сатанов. SUMMARY Kyryliuk M.D. Prophylactic and treatment effect of mineral water “Zbruchanska” Sataniv health resort in patients with Type 2 diabetes mellitus and impaired glucose tolerance. – Manuscript. Thesis for the Degree of the Candidate of Medical Sciences, speciality 14.01.14 – Endocrinology. – V.P.Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005. The thesis is devoted to the study to establish possibility of application of mineral water “Zbruchanska” Sataniv health resort for treatment and rehabilitation of patients with Type 2 diabetes mellitus and impaired glucose tolerance. The thesis is based upon materials of complex examination and treatment of 145 patients with type 2 diabetes mellitus and 30 persons with impaired glucose tolerance. In thesis is established that application of mineral water “Zbruchanska” is one of the important means in general system of treating and prophylactic measures, because such a therapy has pathogenetic character and favours achievement of steady compensation and remission of disease. In persons with impaired glucose tolerance mineral water exerts prophylactic influence upon its further progressing and terms of diabetes manifestation. Under influence of health resort therapy mineral water “Zbruchanska” being used normalization of glucose tolerance is observed in 13.3% persons with IGT. Besides, the absence of hyperinsulinemia before treatment is determined and as well as normalization of insulinemic curve type. Course of mineral water “Zbruchanska” application contributes to normalization of insulin secretory function of pancreas in patients with Type 2 diabetes mellitus: number of patients with low IRI level has reduced on 30.8%, with normal level increased on 64.7%, with enhanced level almost not changed. Reliable reduction of glycemia level in all the patients at end of treatment was determined. Stableness of immediate results of treatment in remote period was proved and it was manifested in improvement of clinical symptoms in positive changes of indices of glycemia, insulinemia and lipid metabolism. It affords reason to recommend mineral water “Zbruchanska” Sataniv health resort as mean of optimal complex treatment, rehabilitation and prevention of diabetes mellitus. Key words: type 2 diabetes mellitus, impaired glucose tolerance, health resort treatment, mineral water “Zbruchanska” of health resort Sataniv.

Похожие записи