.

Підвищення ефективності комплексної підготовки ендометрія та порожнини матки у жінок з безплідністю в програмі допоміжних репродуктивних технологій (а

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2955
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.І. ПИРОГОВА

РАК ЛІЛІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК: 618.145 + 618.14]– 085:618.173 – 089.888

Підвищення ефективності комплексної підготовки ендометрія та порожнини
матки у жінок з безплідністю в програмі допоміжних репродуктивних
технологій

14.01.01 – акушерство і гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вінниця – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Юзько Олександр

Михайлович, Буковинський
державний медичний

університет МОЗ України,
завідувач кафедри

акушерства і гінекології з
курсом дитячої та підліткової

гінекології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Жук
Світлана

Іванівна, Вінницький
національний медичний

університет ім. М.І. Пирогова
МОЗ України,

професор кафедри акушерства та
гінекології №1

член-кореспондент АМН України,
доктор медичних

наук, професор Венцківський
Борис Михайлович,

Національний медичний університет
ім. О. Богомольця

МОЗ України, завідувач
кафедри акушерства і

гінекології №1

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти
ім.

П.Л. Шупика МОЗ України,
кафедра акушерства,

гінекології та перинатології

Захист відбудеться 6 грудня 2005 року о 12 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному
медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018 м. Вінниця,
вул. М.І. Пирогова, 56)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного
медичного університету ім. М.І. Пирогова (21018 м. Вінниця, вул. М.І.
Пирогова, 56)

Автореферат розісланий 5 листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
М.І. Покидько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Активне впровадження в клінічну практику допоміжних
репродуктивних технологій (ДРТ) робить актуальним питання підвищення їх
ефективності та безпечності для здоров’я пацієнтки і майбутньої дитини
(Кулаков В.И., Леонов Б.В., 2000). Основною вимогою перед застосуванням
ДРТ є нормальний анатомічний і функціональний стан матки та ендометрія
(Чайка В.К., 2001; Рекомендации ЕSHRE по исследованию и лечению
бесплодных пар, 2000). Сьогодні існує достатня кількість публікацій, які
свідчать про недостатню інформативність трансвагінальної (ТВ) ехографії,
метросальпінгографії (МСГ) (методів, які є першочерговими і
загальноприйнятими на етапі підготовки до ДРТ) в діагностиці ряду
патологічних факторів порожнини матки та ендометрія (Краснова И.А. и
соавт., 2000; Озерская И.А. и соавт., 2002; Демидов В.Н. и соавт., 1999;
Басков В.П. и соавт., 2002; Пенжоян Г.А. и соавт., 2003 та ін.). Серед
багатьох науковців (Ayida G. et al., 1997; Alexis H. Kim et al., 1998;
Мгалобишвили И.Б. и соавт., 2000; Каменецкий Б.А., 2001; Федорова Е.В. и
соавт, 2002) продовжується дискусія стосовно вибору скринінгового методу
дослідження стану матки та ендометрія в програмі ДРТ, зокрема,
дискусійним і невирішеним залишається питання доцільності застосування
гістероскопії в програмах ДР (Ayida G. et al.,1997; Kim A.H. et al.,
1998; Мгалобишвили И.Б. и соавт., 2000; Flavio G. Olivera et al., 2003).
Сьогодні немає також і єдиної думки щодо вибору стратегії – застосування
гістероскопії вже перед першою спробою ДРТ, чи лише перед повторною (при
неефективних попередніх спробах ДР). Не вирішеним є й питання
достатності традиційного на сьогодні дослідження виділень цервікального
каналу при інфекційному скринінгу пацієнток перед реалізацією програми
ДРТ. Останнє набуває особливої ваги, враховуючи, що сьогодні погляди на
урогенітальні інфекції як на чисто місцеві процеси, які мало впливають
на стан верхніх відділів репродуктивної системи, переглянуто (Узлова
Т.В. и соавт., 2000; Дерябин Д.Г.,и соавт., 2001). Це набуває особливого
значення в програмах ДРТ, зважаючи на доведену 100 % активацію інфекцій
TORCH–комплексу під впливом стимуляторів суперовуляції (Кузьмичев Л.Н. и
соавт., 2001). Ці питання залишаються поза увагою спеціалістів,
більшість з яких так і не проводять діагностичних заходів, спрямованих
на виявлення внутрішньоматкової патології, у крайньому випадку, – до
першої невдалої спроби ЕКЗ (Нерсесян Р.А., 1998).

Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства і
гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології БДМУ на тему:
“Розробка та впровадження методів діагностики, лікування та профілактики
в пренатальному періоді та при патологічних станах репродуктивної
функції у дівчат та жінок” (№ держреєстрації 0101 U 005253).

Мета дослідження. Підвищення ефективності підготовки жінок з
безплідністю до допоміжних репродуктивних технологій шляхом оптимізації
комплексної діагностики і лікування патологічних станів порожнини матки
та ендометрія за допомогою гістероскопії з прицільною біопсією
ендометрія та додатковим дослідженням біоптатів.

Задачі дослідження: 1. Дослідити особливості анатомічного і
функціонального стану матки та ендометрія у жінок з безплідністю,
включених у програму ДРТ та у репродуктивно здорових жінок за допомогою
гістероскопії і морфологічного дослідження біоптатів ендометрія з метою
з’ясування можливого впливу внутрішньоматкової патології на ефективність
ДРТ.

2. Порівняти стан порожнини матки та ендометрія у пацієнток з
безплідністю, які в анамнезі мали безрезультатні спроби ДРТ та у жінок з
уперше запланованими методиками ДРТ з метою вирішення питання
доцільності обов’язкового застосування вищезазначених методів
діагностики в програмі підготовки до ДРТ та визначення контингенту
жінок, які їх потребують.

3. Вивчити особливості мікробіоценозу ендометрія пацієнток з
безплідністю, включених у програму ДРТ та в репродуктивно здорових жінок
для оцінки можливого впливу інфекційного фактора на ефективність ДРТ та
вирішення питання доцільності проведення в програмі ДРТ мікробіологічних
досліджень ендометрія. Оцінити діагностичну цінність гістероскопії в
даному напрямку.

4. Дослідити особливості інфікування ендометрія пацієнток програми ДРТ
бактеріальною мікрофлорою та збудниками сексуально-трансмісивних
інфекцій, вивчити особливості мікробіоценозу ендометрія жінок з вперше
запланованими ДРТ та жінок з невдачами ДРТ в анамнезі з метою визначення
контингенту пацієнток, які на етапі підготовки до ДРТ потребують
проведення діагностики інфекційного статусу ендометрія.

5. Розробити комплекс підготовчого медикаментозного, а також
хірургічного лікування внутрішньоматкової патології за допомогою
гістероскопії у жінок із безплідністю в програмі ДРТ та уточнити покази
до гістероскопічної корекції діагностованих патологічних змін матки та
ендометрія.

6. Оцінити доцільність та ефективність запропонованих
діагностично-лікувальних підходів у жінок з безплідністю на етапі
підготовки до ДРТ.

Об’єкт дослідження – гістероскопічна діагностика та лікування
внутрішньоматкової патології у жінок із безплідністю в програмі ДРТ.

Предмет дослідження – гістероскопічна картина порожнини матки та
ендометрія, морфологічна картина та мікробіоценоз ендометрія жінок із
безплідністю, які лікуються за програмою ДРТ та репродуктивно здорових
жінок.

Методи дослідження – клінічний, інструментальні, гістологічний,
мікробіологічні (культуральний, імунофлуоресцентний, ПЛР), статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше ефективність ДРТ
представлена у взаємозв’язку з патологічними станами порожнини матки та
ендометрія, які несумісні з фізіологічною імплантацією плодового яйця.
Встановлено персистенцію урогенітальної інфекції в ендометрії пацієнток
з безплідністю, які лікуються за програмою ДРТ та доведена її негативна
роль як одного з можливих факторів неефективності лікування безплідності
методами ДРТ. Досліджено структуру урогенітальної інфекції, що персистує
в ендометрії жінок, які лікуються з використанням методів ДР, вивчено
особливості його мікробної контамінації та колонізації.

Вперше встановлено та науково обгрунтовано доцільність застосування
гістероскопії з прицільною біопсією ендометрія, морфологічним та
мікробіологічним дослідженням біоптатів як скринінгового методу на етапі
підготовки жінок до застосування методів ДР. Доведено доцільність
застосування даного комплексного обстеження як перед вперше-, так і
перед повторно запланованими методиками ДР (при неефективності
попередніх спроб); встановлено контингент пацієнток, які потребують
застосування даного діагностично-лікувального етапу, сформовано підходи
щодо проведення підготовчого лікування виявленої внутрішньоматкової
патології перед застосуванням ДРТ.

Практичне значення одержаних результатів визначається їх впровадженням у
практику репродуктивної медицини для удосконалення підготовки жінок із
безплідністю до ДРТ, підвищенням ефективності останніх. Доповнюються та
поглиблюються знання про можливі причини невдач при застосуванні ДРТ,
які пов’язані із вчасно не діагностованою внутрішньоматковою патологією
та мікробним ураженням ендометрія, а також визначено
діагностично-лікувальні можливості гістероскопії в діагностиці цих
станів. Доведено доцільність та сформульовано підходи до застосування
удосконаленої комплексної діагностики та лікування внутрішньоматкової
патології в програмі підготовки пацієнток до ДРТ. Результати досліджень
та практичні рекомендації впроваджені в практичну охорону здоров’я,
роботу Буковинського центру репродуктивної медицини, гінекологічного
відділення клінічного пологового будинку №1 м. Чернівці та
спеціалізованих закладів інших міст (Вінниці, Києва). Матеріали роботи
використовуються в педагогічному процесі при викладанні курсу акушерства
і гінекології.

Особистий внесок здобувача. Отримані дані є результатом самостійної
роботи дисертанта. У процесі виконання наукової роботи автором проведено
аналіз вітчизняної та іноземної літератури за обраною проблемою;
визначено мету, завдання роботи, укладено програму клінічних,
інструментальних та клініко-лабораторних досліджень. Дисертантом та
науковим керівником створено методологічну основу роботи, адекватну
встановленій меті та задачам дисертації. Особисто дисертантом сформовано
групи обстежуваних жінок, їх обстеження (згідно з поставленими задачами)
та ведення відповідної медичної документації; виписка із наданням
подальших рекомендацій; вивчення віддалених результатів.

Дисертантом проведена первинна обробка та клініко-статистичний аналіз
результатів досліджень, математична обробка даних, їх аналіз та
узагальнення, самостійно описані результати дослідження, сформульовано
висновки та практичні рекомендації; забезпечено їх впровадження в
медичну практику та відображення в опублікованих працях за темою роботи,
інформаційному листі, нововведенні, раціоналізаторських пропозиціях.
Основні результати досліджень автором дисертації були оприлюднені на
наукових форумах, науково-практичних конференціях.

Апробація результатів дисертації. Результати та фрагменти роботи
обговорені на VI з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (м.
Чернівці, 2001); на науковій конференції “Розвиток санітарної
мікробіології в Україні” (м. Чернівці, 2002); науково-практичній
конференції “Актуальні питання сучасного акушерства” (м. Тернопіль,
2002); IV Всеукраїнській конференції по гінекологічній ендоскопії (м.
Одеса, 2003); 85 підсумковій науковій конференції, присвяченій 60-річчю
БДМА (м.Чернівці, 2004); науково-практичній конференції “Малоінвазивна
хірургія. Нові напрямки і проблеми” (м. Тернопіль, 2004); VI
Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю
“Дитяча гінекологія – основа репродуктивного здоров’я” (м. Чернівці,
2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання
сучасного акушерства” (м.Тернопіль, 2004); на засіданні асоціації
акушерів-гінекологів Чернівецької області (м.Чернівці, 2001); під час
щорічних звітних науково-практичних конференцій
професорсько-викладацького складу БДМУ (2001, 2002, 2004); на засіданнях
кафедри акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової
гінекології БДМУ (2001, 2005).

Публікації за темою дисертації. За результатами дисертації опубліковано
6 наукових статей у фахових виданнях ВАК України, 2 роботи – у
матеріалах та тезах конференцій; отримано деклараційний патент України;
видано інформаційний лист, 1 новвовведення; внесено 3 раціоналізаторські
пропозиції.

Обсяг та структура дисертації. Наукова робота викладена на 191 сторінці
машинопису, обсяг основного тексту – 151 сторінка. Робота складається зі
вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, має
два розділи (включають п’ять підрозділів) власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій
і списку використаних літературних джерел, який містить 157 україно- та
російськомовних джерел та 121 роботу іноземних авторів. Дисертація
ілюстрована 26 таблицями та 15 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Проведено всебічне обстеження 147 жінок
2-х груп: основної (103 пацієнтки з безплідністю різного ґенезу) і
контрольної (44 практично здорові жінки репродуктивного віку, які
народжували і не мали проблем із зачаттям). Основна група була розділена
на дві підгрупи – I (18 пацієнток з безрезультатними спробами ДРТ в
анамнезі та II – (85 жінок з безплідністю, яким ДРТ планували провести
вперше).

Окрім загальноклінічного та гінекологічного обстеження жінок
загальноприйнятими методами, використовували і спеціальні методи
діагностики (ТВ ехографія, МСГ, гістероскопія, мікробіологічні та
гістологічне дослідження ендометрія).

Для визначення стану ендоцервікса, порожнини матки та ендометрія
застосовували рідинну гістероскопію (“Karl Storz”, Німеччина) з
використанням жорсткої оптики або фіброгістероскопів. У пацієнток
контрольної групи (жінки, яких обстежували перед операцією добровільної
лапароскопічної стерилізації, в т.ч., при підозрі на патологію
ендометрія (за даними УЗД) та для вилучення ВМС, з метою контролю за
станом порожнини матки через рік після консервативної міомектомії, при
синдромі тазових болей) застосовували діагностичну фіброгістероскопію
без розширення цервікального каналу.

Для оцінки функціонального стану ендометрія проводили морфологічне
дослідження біоптатів та вишкребів слизової оболонки матки за методикою
гістологічних досліджень (Хмельницький О.К., 2000). Біоптати отримували
шляхом прицільної ендоскопічної біопсії. Дослідженню також підлягали усі
гістероскопічно видалені поліпи.

Мікробіологічні дослідження біоптатів ендометрія були спрямовані на
уточнення наявності збудників інфекції в ендометрії обстежуваних жінок,
вивчення їх видового складу та популяційного рівня, провідних збудників
запалення. У групу обстеження включали жінок з відсутністю явних ознак
запалення, збудників урогенітальної інфекції у цервікальному каналі. Для
вивчення мікробіоценозу ендометрія (проводили діагностику аеробної
патогенної та умовно патогенної бактеріальної мікрофлори, а також ЗІПСШ
– хламідії, мікоплазми, уреаплазми, вірус простого герпесу II типу,
цитомегаловірус) досліджували гістеробіоптати ендометрія, які отримували
в стерильних умовах під час гістероскопії. У 15 жінок контрольної групи
забір ендометрія для дослідження проведений одноразовою щіточкою
uterobrash. Бактеріологічне дослідження біоптатів ендометрія
культуральним методом проведено у 38 пацієнток основної групи і 29 жінок
групи контролю; ідентифікацію ЗІПСШ проводили за допомогою ПІФЛ та ПЛР.
В основній групі діагностика хламідіозу проведена у 41 пацієнтки,
мікоплазмозу – у 39, уреаплазмозу – у 39, герпетичної інфекції – у 38,
цитомегаловірусу – у 21, в контролі, відповідно, на всі збудники
обстежено 44 жінки, на цитомегаловірус – 15 жінок. При ідентифікації
збудників урогенітальних інфекцій в ендометрії користувались
рекомендаціями Маврова І.І. та співавт. (2000) стосовно уніфікації
лабораторних методів дослідження. В стерильних умовах на початку
гістероскопії (до початку профілактичної антибіотикотерапії) проводили
забір біоптатів ендометрія. Для подальшого бактеріологічного дослідження
біоптат вносили у пробірку з рідким поживним середовищем, яку одразу
після операції доставляли в діагностичну лабораторію, де проводили
висівання досліджуваного матеріалу в чашки Петрі на тверді селективні
поживні середовища, оптимальні для кожної групи мікроорганізмів. Для
постановки ПЛР інший біоптат вносили в стерильну поліпропіленову
пробірку на 1,5 мл типу “Еppendorf” із 100 мкл фізіологічного розчину,
після чого проводили обробку клінічних проб та ампліфікацію ДНК згідно з
методикою проведення ПЛР. При культуральному дослідженні виділені
мікроорганізми ідентифікували за морфологічними, тинкторіальними,
культуральними та біохімічними властивостями відповідно до визначника
бактерій Дж.Берджі (1997); проводили мікроекологічний аналіз результатів
мікробіологічних досліджень – використовували показник індексу
постійності (С) (характеризує ступінь домінування того чи іншого
збудника гнійно-запального процесу і визначається частотою виділення
виду мікроорганізму в патологічному матеріалі), а також використовували
показник зустрічання (Рі) для оцінки частоти виявлення популяцій різних
мікроорганізмів у патологічному матеріалі (визначається числом штамів
даного виду по відношенню до загальної кількості штамів, що виділені в
обстежених жінок). Для оцінки інтенсивності контамінації ендометрія
враховували СР мікроорганізмів на поживних середовищах (Мавров И.И.
(2000)). Для вибору адекватної протизапальної терапії проводили
визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антибіотиків методом
стандартних індикаторних дисків.

Для постановки реакції ПІФЛ готували мазки-відбитки біоптатів
ендометрія, які досліджували (після відповідної обробки згідно із
вимогами виконання ПІФЛ) при люмінесцентній мікроскопії з використанням
діагностичних тест-систем (біотехнологічна компанія ”БІОСЕРВІС”,
Москва): “Хламі-Скан”, “Міко-Скан”, “Уреа-Скан”, “Герпес-Скан”. У
випадку невеликої кількості дослідного матеріалу (менше 50 епітеліальних
клітин у препараті), великої кількості слизу результат дослідження
вважали недостовірним.

Статистичний аналіз отриманих даних проводився за методами варіаційної
статистики. Достовірність вибіркової різниці вимірювалася довірливим
критерієм точності. При порівнянні невеликих вибірок застосовували
непараметричний метод ? (кутового перетворення Фішера). Величину р
(достовірність різниці) визначали за таблицею Ст’юдента-Фішера. Різницю
між середніми величинами, які порівнювалися, вважали достовірною при р 0,05) та аденоміоз (5,6% в I групі), що підкреслює
доцільність проведення вчасної діагностики та корекції цих патологічних
станів до початку програми ДРТ.

При порівнянні результатів гістероскопії в I та II групах встановлено
однотипність та відсутність достовірних відмінностей між частотою
зустрічання патологїі (11,1±7,4% та 4,9±2,4% випадків патології
цервікального каналу (р>0,05), зокрема, в групах порівняння – 5,6±5,4%
випадків поліпів, 5,6±5,4% випадків стійкої оклюзії ендоцервікса в І
групі та, відповідно, 2,4±1,7% і 1,2±1,2% таких жінок у ІІ групі, р>0,05
в обох випадках; 11,1±7,4% та 9,8±3,3% жінок з внутрішньоматковою
перетинкою в групах порівняння (р>0,05); 11,1±7,4%, та 8,5±3,1%
випадків синехій II-III ступенів (р>0,05); 5,6±5,4% та 8,5±3,1% випадків
аденоміозу (р>0,05). Таким чином, дана патологія підлягає вчасній
діагностиці і корекції як перед вперше запланованими методиками ДРТ, так
і в жінок із безрезультатними (в т.ч. утрудненими) в анамнезі спробами
ДРТ.

Заключна оцінка функціонального стану ендометрія встановлена за
результатами гістологічного дослідження ендометрія з урахуванням
особливостей гістероскопічної картини. Морфологічна оцінка стану
ендометрія проведена у 90 жінок основної групи (у 17 – I та в 73 – II-ї)
та у 29 жінок групи контролю. Патологія морфологічної будови ендометрія
діагностована у 70,0±4,8% (63) жінок основної групи: у 56 (62,2±5,1%)
виявлено один патологічний фактор, у 7 (7,8±2,8%) – поєднана патологія.
У 14,4±3,7% жінок при дослідженні біоптатів ендометрія, отриманих
прицільно з різних ділянок слизової під час гістероскопії діагностована
вогнищева патологія. Необхідність оцінки взаєморозташування та характеру
поєднаної та вогнищевої патології важлива при виборі подальшої
лікувальної тактики. В роботі розглянута структура патології
морфологічної будови ендометрія у пацієнток програми ДРТ; на підставі
оцінки результатів гістероскопічного та морфологічного досліджень
проведені паралелі гістероскопічної та морфологічної картини ендометрія;
вивчено особливості хронічного ендометриту.

Порівняльна оцінка частоти зустрічання патології ендометрія в основній і
контрольній групах (70,0±4,8% проти 13,8±6,4%, р0,05 в порівнянні з такими випадками в
основній групі, однак, якщо в основній групі виявлено суттєву (в межах
3-8 днів) невідповідність морфоструктури ендометрія, що, відповідно, має
негативний вплив на його імплантаційні здатності, то в ендометрії жінок
з непорушеною репродуктивною функцією спостерігалось запізнення лише
частини залоз у межах 2-х днів).

За результатами вивчення морфологічної картини ендометрія жінок I групи
в порівнянні з контролем встановлено, що умови, адекватні для
імплантації заплідненої яйцеклітини порушують гіперпластичні процеси, в
т.ч. поліпи (35,3±11,6% проти 3,5±3,4% поліпів у контролі, р0,05), що вказує на можливий рівнозначний
негативний вплив виявленої патології на ефективність уперше запланованих
ДРТ. Водночас, за аналізом стану ендометрія у жінок I та II груп
встановлено достовірно вищу частоту зустрічання поліпів ендометрія у
жінок I групи – 35,3±11,6 % (6) проти 10,9±3,7 (8) випадків в II групі
(р0,05); 11,8±7,8% (2) та 19,18±4,6% (14)
жінок з ХЕ (р>0,05); 17,7±9,3% (3) та 9,6±3,5% (7) жінок з суттєвою
невідповідністю циклічних перетворень ендометрія дню біопсії (р>0,05);
11,8±7,8% (2) та 5,5±2,7% (4) – з гіпоплазією ендометрія (р>0,05). У
пацієнток I групи не відмічено порушень відторгнення слизової, що не
дозволяє зробити остаточний висновок про імплантаційні можливості такого
ендометрія. Однак відсутність даної патології у репродуктивно здорових
жінок доводить доцільність медикаментозної корекції даної патології
перед початком програми.

Проведений аналіз комплексного обстеження 89 жінок основної групи (з
урахуванням і анатомічного і функціонального стану порожнини матки та
ендометрія) показав, що абсолютно нормальний стан вищезазначених
структур спостерігається у 15,7±3,9% (14) жінок основної групи, що
достовірно рідше, ніж в контролі (89,7±5,7%, р0,05)); встановлено відсутність
негативного впливу на імплантаційні здатності ендометрія невиражених
патологічних змін виключно анатомічного стану матки зі здоровим
ендометрієм; підтверджено негативний вплив патології функціонального
стану ендометрія (в I групі виключно функціональні зміни ендометрія
зустрічались на 32,7% частіше, ніж у жінок II групи (р0,05).

Результатами мікробіологічних досліджень встановлено достовірно вищу
частоту контамінації ендометрія жінок основної групи патогенною та
умовно-патогенною бактеріальною флорою (81,6±6,3% (31) жінок, що на
71,2% перевищило таку в контрольній групі, де виділені лише
умовно-патогенні мікроорганізми (у 10,3±5,7 % (3), р”af s-s"s$s:sooaOEooooooooooooooooooooooooooooooAoAoooAooooooooooooooooooooo oooooooooooooo N ~ ? ‚ ??????????у 70,0±14,5% та 76,2±9,3% жінок мала місце моноінфекція, р>0,05; у 30,0±14,5% та у 23,8±9,3% – асоціації мікроорганізмів, р>0,05;
показник інтенсивності контамінації ендометрія мікроорганізмами –
однаковий в обох групах – 1,3 штама; виділена мікрофлора виявилась
однотипною, без достовірних відмінностей між частотою зустрічання: у
групах порівняння – 46,2±13,9% (6) та 48,0±10,0% (12) випадків
діагностики S. аureus, р?>0,05, 23,1±11,7% (3) та 4,0±3,9% (1) – S.
еpidermidis, р?>0,05; 7,7±7,4% (1) та 12,0±6,5% (3) випадків N.
gonorrheae, р?>0,05; 7,7±7,4% (1) та 16,0±7,3% (4) – E. coli, р?>0,05,
15,4±10,0% (2) та 32,0±9,3% (8) – частота зустрічання C.albicans,
р?>0,05); аналіз видового складу ідентифікованих ЗІПСШ в пацієнток I та
II груп також показав однотипність виявлених збудників інфекції та
відсутність достовірної різниці між частотою їх зустрічання (7,7±7,4%
проти 14,3±6,6% хламідій; 7,7±7,4% проти 11,5±6,3% мікоплазм; 7,7±7,4%
проти 3,9±3,8% уреаплазм та 9,1±8,7% проти 3,7±3,6% вірусних агентів,
р?>0,05).

Оцінка популяційного рівня провідних збудників – умовно патогенних
мікроорганізмів – показала (див. табл.1), що S.аureus персистує в
ендометрії у критичній популяції для умовно-патогенних мікроорганізмів,
що доводить роль S. aureus у виникненні в ендометрії запального процесу.
Виявлений популяційний рівень E. coli та C. albicans також підтверджує
їх патогенетичну роль у запаленні. S. еpidermidis слід розглядати як
мікроб, який контамінував біотоп і знаходиться на експотенціальній
стадії розвитку або захисні сили макроорганізма стримують його
проліферацію. Нами не вивчався популяційний рівень гонокока, поскільки
даний мікроб є облігатно патогенним для досліджуваного біотопa.

Таблиця 1

Популяційний рівень мікрофлори, виділеної з біоптатів ендометрія жінок з
безплідністю, які лікуються за програмою ДРТ

Мікроорганізми Популяційний рівень (M±m) Коефіцієнт значимості (С)
Коефіцієнт кількісного домінування (КД)

S. aureus

S. еpidermidis

E. coli

C.albicans 3,38±0,35

1,3±0,01

2,93±0,16

2,21±0,28 0,57

0,03

0,11

0,10 61,35

7,67

11,82

11,14

Аналіз мікробіологічного обстеження 36 жінок основної групи та 29 жінок
групи контролю, в яких була проведена діагностика всього спектру
інфекційних агентів (як бактеріальної флори, так і збудників ІПСШ)
високу частоту інфікування ендометрія жінок основної групи – 83,3±6,2%
(30) випадків, що достовірно перевищило такі показники в групі контролю,
де виявлено лише умовно-патогенні мікроорганізми у вигляді моноінфекції
в 10,3±5,7% обстежених пацієнток (р0,05).

Інфекційне ураження ендометрія – одна з можливих причин порушення
імплантації при застосуванні ДРТ. У пацієнток програми ДРТ
спостерігається висока частота та інтенсивність контамінації ендометрія
патогенною та умовно патогенною бактеріальною флорою (виявлено 41 штам
мікроорганізмів у 81,6±6,3% жінок, що на 71,3 % перевищило таку в
контрольній групі, де виділені лише умовно патогенні мікроорганізми (3
штами у 10,3±5,7 %, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020