.

Підвищення продуктивності птиці яєчних кросів шляхом удосконалення прийомів вирощування ремонтного молодняка: Автореф. дис… канд. с.-г. наук / Н.П.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3020
Скачать документ

Херсонський державний аграрний університет

Прокопенко Наталія Павлівна

УДК 636.52/58.034.082

ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПТИЦІ ЯЄЧНИХ КРОСІВ
ШЛЯХОМ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ
РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКА

06.02.01 – розведення та селекція тварин

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Херсон – 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства АПК України

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Коваленко Віталій Петрович,
Херсонський державний аграрний університет,
завідувач кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин

Офіційний опонент – доктор біологічних наук, професор
Бесулін Віктор Іванович,
Білоцерківський державний аграрний університет,
завідувач кафедри дрібного тваринництва

Офіційний опонент – кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Патрєва Людмила Семенівна,
Миколаївський державний сільськогосподарський інститут,
доцент кафедри спеціальної зоотехнії

Провідна установа – Одеський державний сільськогосподарський інститут Міністерства АПК України, м.Одеса

Захист відбудеться “ 23 ” березня 1999 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті, 325006, м.Херсон-6, вул.Р.Люксембург, 23, ХДАУ, аудиторія 64.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 325006, м.Херсон-6, вул.Р.Люксембург, 23

Автореферат розісланий “ 19 ” лютого 1999 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку селекції птиці важливого значення набуває використання нових прийомів і методів підвищення яєчної і м’ясної продуктивності, виходячи з інтенсивності формоутворюючих процесів в ранньому онтогенезі. Як показали дослідження Ю.К.Свєчина (1985, 1988), В.П.Коваленка, С.Ю.Болілої (1996, 1998), параметри інтенсивності росту ремонтного молодняка в значній мірі обумовлюють наступні репродуктивні і продуктивні якості тварин і птиці. Поряд з цим, останнім часом набувають поширення дослідження, що спрямовані на визначення адаптивної норми (пристосованості) окремих груп розподілу в популяції з метою відбору найбільш оптимальних класів. При цьому використовуються принципи стабілізуючого відбору, що дозволяє шляхом вибору особин модальних класів підвищити збереженість молодняка, продуктивні і репродуктивні якості птиці. Тому цей підхід можно розглядати як інтегральну оцінку птиці за комплексом ознак. Прийоми розподілу особин на класи виявились також основою для розробки нового технологічного і селекційного прийому в птахівництві – вирощування і експлуатація птиці в рівновагових угрупованнях. Цей прийом, на думку М.А.Асріяна, Н.Н.Мерінова (1988), може бути магістральним шляхом удосконалення системи виробництва продукції птахівництва.
Для розробки і удосконалення селекційних програм в птахівництві важливе значення має розробка критеріїв підвищення точності оцінки генотипу, що сприятиме прискоренню селекційного прогресу при спрямованому відборі. Але для цього необхідно визначити параметри складних полігенних ознак, розробити прийоми прогнозування фінальної продуктивності, виходячи з даних, отриманих в ранньому онтогенезі. Тому необхідно вивчення найбільш ефективних моделей росту, несучості птиці відносно конкретних кросів, родинних форм.
Виходячи з вищезазначеного, є актуальною розробка прийомів підвищення несучості, відтворних якостей птиці яєчних кросів шляхом оцінки особливостей росту і розвитку, вибору найбільш адаптованих класів розподілу за мірними ознаками та вирощування птиці в рівновагових угрупованнях.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету і виконувалась згідно з темою “Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики” (номер державної реєстрації 0195U028318).
Мета і задачі досліджень. Метою досліджень стало вивчення і розробка нових прийомів оцінки і вирощування ремонтного молодняка птиці яєчних кросів та їх вплив на продуктивні якості, а також встановлення зв’язку формоутворюючих процесів в ранньому онтогенезі з подальшою продуктивністю птиці.
Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання:
– встановити ефективність модального відбору інкубаційних яєць за мірними ознаками;
– визначити ефективність вирощування та експлуатації птиці в рівновагових угрупованнях за різними строками їх формування;
– провести порівняльну оцінку параметрів інтенсивності росту птахів різної лінійної належності та встановити їх вплив на ріст, розвиток молодняка, продуктивні якості птиці;
– вивчити ефективність використання параметрів інтенсивності росту, зокрема напруги росту, для формування угруповань птиці;
– встановити можливість використання параметрів математичних моделей основних селекційних ознак для аналізу й прогнозування продуктивних якостей птиці;
– вивчити рівень біохімічних показників сироватки крові у птахів, яких вирощують в рівновагових угрупованнях.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для птиці перспективних яєчних кросів досліджена ефективність модального відбору інкубаційних яєць за мірними ознаками, встановлена доцільність вирощування ремонтного молодняка в рівновагових угрупованнях за різними строками їх формування, що сприяє підвищенню яєчної продуктивності. Вперше встановлений зв’язок інтенсивності формоутворюючих процесів в ранньому онтогенезі (за параметрами напруги і рівномірності росту) з показниками продуктивності яєчної птиці. Використання компонентів моделей несучості (Мак-Міллана) і росту птиці (модель Т.К.Бріджеса і її модифікація), а також встановлення їх оптимальних поєднань дозволяє з високою точністю описувати експериментальні дані і прогнозувати фінальну живу масу та яєчну продуктивність, виходячи з даних, отриманих в початковий період вирощування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що відбір оптимальних класів інкубаційних яєць дозволяє підвищити відтворні якості птиці (заплідненість на 0,09…4,81 %, виводимість на 1,12…4,47 %). Вирощування птиці в рівновагових угрупованнях веде до підвищення яєчної продуктивності. При застосуванні показників інтенсивності росту під час формування угруповань несучість зростає на 2,35…20,63 шт.яєць на середню несучку. Економічний ефект від впровадження розробок за темою дисертації складає 697,00…1039,99 грн. на 1000 курей-несучок.
Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження (розробка методики, підготовка об’єктів досліджень, облік результатів, обробка даних і аналіз) проведені автором особисто під науковим керівництвом доктора с.-г.наук, професора В.П.Коваленка.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи викладені
і обговорені на II Українській конференції з птахівництва (Борки, 1996), наук.-вироб.конференції “Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин” (Київ, 1996), міжнародній конференції “Проблеми індивідуального розвитку с.-г.тварин” (Київ, 1997), наук.-практ.конференції з питань агропромислового комплексу (Херсон, 1998), конференції молодих вчених (Асканія-Нова, 1998), розширенному засіданні кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин ХДАУ (1998), вченій раді зооінженерного факультету ХДАУ (1996-1998).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 робіт, в тому числі 6 – у фахових виданнях, в яких викладено основний зміст наукових досліджень.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота включає вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати власних досліджень та їх обговорення, висновки, пропозиції виробництву і список літератури.
Матеріали дисертації викладені на 204 сторінках машинописного тексту, вміщують 61 таблицю, 10 рисунків. Список літератури включає 255 джерел, з них 100 іноземних.
Матеріал і методика досліджень
Згідно з завданнями дослідження проведені в умовах сільськогосподарського птахівничого племінного підприємства “Чорнобаївське” Білозерського району Херсонської області, кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету в період з 1995 по 1998 рік.
Об’єктом досліджень були кури кросу “Прогрес” – батьківські форми (П12, П34) і фінальний гібрид (П1234).
Умови годівлі і утримання відповідали рекомендаціям, розробленим ВНДТІП (1990), і були однаковими для птахів всіх груп.
Етапи досліджень і обсяг дослідного матеріалу наведені в таблиці 1.
В першому досліді інкубаційні яйця розподіляли на класи через нормоване відхилення маси, при цьому до модального класу включали яйця із значенням маси 0,67 σ, δо класу мінус-варіант ( М-) – – 0,67 σ ³ μенше, до класу плюс-варіант (М+) – +0,67 σ ³ βище. В другому досліді інкубаційні яйця за аналогічним принципом спочатку були розподілені на три класи за ознакою маси, а потім за другою ознакою – індексом форми. Для досліду відібрали яйця, які за сполученням двох ознак відносились до класів М-, М+. Поряд з дослідними закладали в інкубатор контрольну групу яєць, нерозсортованих за мірними ознаками.
З метою визначення ефективності вирощування молодняка яєчних курей в рівновагових угрупованнях і методів їх формування провели чотири досліда. В першому досліді сортували молодняк в добовому віці, в другому – в віці 4-х місяців. Розподіляли молодняк на класи на підставі індексу нормованого відхилення за живою масою. В третьому досліді курчат розподіляли на групи в залежності від

Таблиця 1
Етапи і обсяг досліджень
Етапи Найменування досліджень Обсяг дослідного матеріалу

1 Вивчення ефективності відбору інкубаційних яєць за мірними ознаками
1 дослід
2 дослід

3248 яєць
1354 яйця

2 Порівняльна ефективність вирощування ремонтного молодняка яєчних курей в рівновагових угрупованнях
1 дослід
2 дослід
3 дослід
4 дослід

400 курочок
400 курочок
390 курочок
346 курочок

3 Яєчна продуктивність при вирощуванні в рівновагових угрупованнях
1 дослід
2 дослід
3 дослід
4 дослід

382 курочки
394 курочки
376 курочок
168 курочок

4 Оцінка інтер’єрних показників дослідної птиці
1 дослід
2 дослід
3 дослід
96 проб
96 проб
96 проб

інтенсивності формоутворюючих процесів розвитку особин з урахуванням живої маси в добовому віці. Для цього за вищеозначеним принципом в добовому віці птиця була розподілена на класи М-, Мо, М+; в залежності від живої маси в 2- і 4-тижневому віці сформовано групи за схемою планування експерименту 3•22 (нижче і вище до середнього). Критерієм, що характеризує інтенсивність росту особини, вибрана напруга росту. В четвертому досліді сформували угруповання птиці, отриманої в результаті інкубації яєць крайніх класів розподілу за масою та індексом форми.
Для оцінки закономірностей росту дослідної птиці визначали показник інтенсивності формування  t, запропонований Ю.К.Свєчиним (1985), за формулою:
W2-W1 W3-W2
 t = ————- – ————– , де
0,5 (W2+W1) 0,5(W3+W2)
W1, W2, W3 – жива маса в добовому, 2- та 4-тижневому віці відповідно.
Визначали показники напруги росту НР та індексу рівномірності Ір за методикою В.П.Коваленка (1998):
НР= (  t +1) СП,
1
Ір= ——-  СП, де
1 +  t
 t – інтенсивність формування,
СП – середньодобовий приріст.
Несучість курей (1,2,3,4 дослідів) вивчали за 72 тижні життя в розрахунку на початкову та середню несучку.
В 7- і 12-місячному віці курей вивчали морфофізичні якості яєць: маса (г), індекс форми (%), пружня деформація шкаралупи (мкм). Відбирали по 30 шт.яєць від кожної групи птиці.
З метою опису, оцінки і прогнозування процесів росту і несучості птиці використовували математичні моделі Т.К.Бріджеса (1986), її модифікацію (1996), Мак-Міллана (1970).
Для визначення особливостей обміну речовин в організмі птахів рівновагових угруповань провели біохімічні дослідження крові. У курей 1,2,3 дослідів в віці 4-х і 10-ти місяців відібрали кров з підкрильцевої вени. Визначали вміст загального білка – рефрактометричним методом, активність аспартатамінотрансферази і аланінамінотрансферази (S.Reitman, S.Frankel, 1957), вміст загального кальцію – трилонометричним методом, вміст неорганічного фосфору – з ванадат-молібденовим реактивом (В.Ф.Коромислов, Л.А.Кудрявцева, 1972), резервну лужність крові – дифузійним методом (І.П.Кондрахін, 1985).
Результати досліджень оброблені з використанням сучасних методів статистичних досліджень в біології за допомогою мікрокалькулятора МК-61 із застосуванням відповідних програм.
Результати досліджень
Вивчення впливу класів розподілу яєць за мірними ознаками на їх інкубаційні якості і масу добових пташенят
Всі показники інкубаційних якостей в першому досліді були вищими в групах яєць модального класу незалежно від генетичних відмінностей (табл.2). Тільки серед крупних яєць форми П34 помітна незначна перевага показника заплідненості (на 0,73 %).
В другому досліді спостерігали дещо нижчі інкубаційні якості яєць деяких груп (табл.3), особливо птиці материнської форми (П34).
Встановили залежність інкубаційних якостей яєць дослідних груп від лінійної спеціалізації. Виводимість курчат форми П12 була кращою (на 0,23…11,21% вище)
серед дрібних яєць, а форми П34 – серед яєць з меншим індексом форми (на 1,28…4,48 % вище). Показники заплідненості та виводу молодняка знаходились в
Таблиця 2
Інкубаційні якості яєць різних класів розподілу за масою
Група Заплідненість,% Виводимість,% Вивід курчат, %
М- 83,33±1,04*** 93,00±0,86* 77,17±1,17***
П1234 Мо 93,44±0,40*** 96,49±0,32*** 90,16±0,49***
М+ 85,71±1,01** 93,00±0,86* 80,00±1,15***
Контрольна 88,63±0,24 94,87±0,05 84,09±0,27
М- 82,08±0,14*** 90,45±0,13** 74,25±0,16
П12 Мо 86,02± 0,25*** 93,16± 0,21*** 80,14± 0,29***
М+ 84,19 ±0,34 84,71 ±0,15*** 71,32 ±0,16***
Контрольна 83,73± 0,05 88,69 ±0,05 74,26± 0,06
М- 80,37± 0,14*** 85,70± 0,16*** 68,88 ±0,17***
П34 Мо 82,35 ±0,28 91,07± 0,25*** 75,00 ±0,32***
М+ 83,08 ±0,13*** 85,84 ±0,15*** 71,32 ±0,16
Контрольна 81,85 ±0,05 86,84 ±0,06 71,09± 0,06
Примітка: різниця по відношенню до контрольної групи достовірна при
*- Р0,05, ** – Р0,01, *** – Р0,001.
Таблиця 3
Інкубаційні якості яєць різних класів розподілу за масою і індексом форми
Група Заплідненість,% Виводимість,% Вивід курчат, %
М+М+ 84,50±0,27** 87,83±0,24*** 74,26±0,32
М+М- 83,82±0,27 81,58±0,29*** 68,38±0,34***
П12 М-М+ 84,09±0,28 92,79±0,20*** 78,03±0,31***
М-М- 80,14±0,29*** 88,07±0,24* 70,59±0,34***
Контрольна 83,73±0,05 88,69±0,05 74,26±0,06
М+М+ 84,50±0,27*** 85,21±0,26*** 72,06±0,33**
М+М- 81,62±0,29 86,49±0,25 70,59±0,34
П34 М-М+ 81,34±0,29 83,48±0,28*** 67,91±0,35***
М-М- 79,41±0,30*** 87,96±0,24*** 69,85±0,34***
Контрольна 81,85±0,05 86,84±0,06 71,09±0,06
однаковій залежності від генотипу: вони були вищі серед великих яєць материнської форми (на 0,28…5,09 % і на 0,74…4,15 %), а батьківської форми – в групах з більшим індексом форми яєць (заплідненість – на 0,24…4,36 %, вивід – на 3,67…9,65 %).
З метою поліпшення результатів інкубації рекомендується дотримувати оптимальні значення маси та індексу форми інкубаційних яєць, звертаючи особливу увагу на форму яєць батьківської форми (П12) та масу яєць материнської (П34) форми кросу “Прогрес”. Серед дослідних груп найнижчі інкубаційні якості встановлено серед груп М+М-, М-М- батьківської форми та М-М+ материнської форми. Це може бути нормативною вимогою непридатності яєць до інкубації.
Встановлений зв’язок між масою інкубаційного яйця і масою виведеного з нього курчати двох батьківських форм і фінального гібрида. Коефіцієнти кореляції між масою яєць і масою добових курчат виявилися високими і вірогідними в усіх групах (r=+0,71…0,84, P0,001). На підставі отриманих результатів розраховані рівняння лінійної та алометричної залежності маси добових курчат від маси яєць, з яких вони одержані:
П1234 : у = 4,498 + 0,599 х, П1234 : у = 1,102  х 0,879
П12 : у = 3,919 + 0,597 х, П12 : у = 0,956  х 0,910,
П34 : у = 0,029 + 0,674 х. П34 : у = 0,710  х 0,986.
Аналіз цих рівнянь свідчить про більшу залежність маси курчати від маси яйця та пропорційність цих значень у птиці П34, а найменшу – у молодняка фінального гібриду.
Вирощування ремонтного молодняка в рівновагових угрупованнях
Результати вирощування курчат в угрупованнях, сформованих за живою масою в добовому віці (1 дослід), свідчать про те, що даний метод утримання птиці сприяє підвищенню живої маси в групах всіх класів розподілу, при цьому перевага дослідних груп над контрольною (нерозсортованою) птицею наприкінці терміну спостереження складала 24,4 г, 45,2 г, 99,3 г для птиці класів М-, Мо, М+ відповідно. На початковому етапі вирощування різниця за живою масою між дослідними (М-, М+) і контрольною групами вірогідна (Р0,001), а відсутність достовірної різниці між всіма групами, починаючи з 4-тижневого віку, обумовлена варіацією ознаки в дослідних групах. Це пояснюється тим, що молодняк цих груп внаслідок більшої гомогенності за цією ознакою більш повно реалізує свій генетичний потенціал.
Вирощування курчат в рівновагових угрупованнях, сформованих за живою масою молодняка в 4-місячному віці (2 дослід), привело до вищих значень живої маси в усіх дослідних групах порівняно з контрольною (на 41,0 г, 74,0 г, 341,0 г відповідно для класів М-, Мо, М+), а відносно класу М+ – ця різниця статистично вірогідна (Р0,05).
Вирощування курчат в угрупованнях, що сформовані за показником НР, внаслідок значної подібності птиці за рівнем розвитку сприяє підвищенню живої маси в переважній більшості груп (табл.4) і надає можливість оцінки птиці в ранньому віці. Дисперсійним аналізом встановлено істотний високовірогідний вплив НР на значення живої маси в віці 12 місяців (2=24,45 %, Р0,001).
Результати вирощування курчат, виведених з яєць крайніх класів розподілу за масою та індексом форми (4 дослід), свідчать про значний вплив мірних ознак яєць на подальший ріст птиці. Жива маса курчат, отриманих з крупних інкубаційних
яєць, протягом всього періоду спостереження була вищою в порівнянні з курчатами, які виведені з дрібних яєць. В добовому віці курчата, що були отримані з яєць з малим індексом форми, мали більшу живу масу порівняно з курчатами з яєць з
Таблиця 4
Динаміка живої маси птиці різної інтенсивності росту, г
Група Вік птиці, місяці
Клас розпо-ділу Показник НР
1
2
5
12
– 3,99 117±3,7*** 307± 9,6** 1291± 49 1633 ±54
М 4,39 136±5,7 349±7,3 1229±44 1833±82
5,79 142±5,3 387±9,2 1315±76 1733±81
Рівно- 6,60 176±4,7*** 448±10,9*** 1500±96* 1816±105
вагові 3,60 124±4,1** 311±6,2** 1291±58 1617±77
угрупо- Мо 3,91 144±3,2 362±11,1 1383±67 1800±73
вання 5,27 142±2,5 368±6,9 1205±65 1683±43
5,94 173±3,5*** 428±13,3*** 1295±67 2100±118*
3,39 124±3,8*** 305±4,7** 1285±56 1685±35
М+ 3,71 146±1,9 348±6,4 1247±33 2016±70*
5,13 151±4,2 377±8,6 1301±49 1850±67
5,57 174±2,8*** 398±9,7* 1360±66 1950±129
Контрольна група 141±3,1 354±14,2 1266±47 1730±106
великим індексом форми; в подальшому вирощуванні ця тенденція зберігається у курчат форми П12, а молодняк форми П34, отриманий з яєць з великим індексом, мав вищу живу масу.
Методом трьохфакторного дисперсійного аналізу виявили вплив лінійної належності, різного значення маси та індексу форми інкубаційних яєць на живу масу молодняка протягом 5 місяців вирощування. Вплив організованих факторів на ознаку значний і вар’ює в процесі росту (2=0,039…0,558, Р0,05…0,001). Але, якщо в перші тижні вирощування цей вплив обумовлений морфологічними ознаками інкубаційних яєць, то, починаючи з місячного віку, поряд із збереженням впливу маси інкубаційних яєць, значно збільшується вплив лінійної належності на значення живої маси ремонтного молодняка.
Використання математичних моделей для оцінки параметрів росту птиці різних класів розподілу
Застосування моделі Т.К.Бріджеса та її модифікації для опису й оцінки формування живої маси птиці різних генотипових груп дало змогу встановити більшу відповідність теоретичних значень кривої росту фактичним у курчат фінального гібрида ніж у батьківських форм. Модель Т.Бріджеса описує ріст птиці батьківської форми П12 і фінального гібрида із зниженою точністю і подає неадекватні дані відносно росту молодняка форми П34 протягом перших двох місяців життя. Модифікована модель вірніше описує реальні криві росту, особливо форми П1234. Аналіз констант росту, розрахованих за моделями, показав, що птиця форми П34 характеризується найнижчими значеннями експоненційної швидкості росту () і найвищими – кінетичної (?).
Встановлено високу точність застосування моделей для опису росту молодняка різних класів розподілу (для моделі Т.К.Бріджеса R2=0,958…0,989, для модифікації моделі R2=0,968…0,993). Аналіз констант росту виявив найвищі значення експоненційної швидкості росту () у птиці класу М-, найменші – у особин класу М+, птиця модального класу розподілу і контрольної групи характеризувалася значеннями одного рівня. Найвищі показники кінетичної швидкості росту притаманні птиці М+, а низькі – птиці класу М-.
Шляхом використання моделі Т.К.Бріджеса та її модифікації розрахували параметри експоненційної та кінетичної швидкості росту птиці, розподіленої за показником НР; у курчат класів М- і М+ спостерігали однакову закономірність – з підвищенням показника НР в групах значення  підвищуються, а ? – знижуються. Кореляційні зв’язки між значеннями НР і параметрами моделей –  і ? – виявилися високого рівня: r=+0,730 і r=-0,658 відповідно, застосовуючи модель Т.К.Бріджеса, і r=+0,806 і r=-0,478 – застосовуючи модифікацію моделі. Отже, константи росту в значній мірі визначаються параметром НР птиці, що характеризує її розвиток протягом першого місяця вирощування.
Використання математичних моделей росту, особливо модифікованої моделі Т.К.Бріджеса, дозволяє виявити закономірності формування живої маси за експоненційною і кінетичною константами і особливості їх співвідношення для птиці різних класів розподілу і інтенсивного росту. Показана висока ефективність (середній відсоток відхилення між емпіричними значеннями живої маси і теоретично розрахованими 3,89…5,51 %) використання модифікованої моделі Т.К.Бріджеса для прогнозування значень живої маси виходячи із даних за початковий період випробування птиці.
Визначення параметрів інтенсивності росту ремонтного молодняка
Визначення параметрів інтенсивності росту за початковий період вирощування як показників, що відбивають характер росту птиці, дозволило виявити особливості формування живої маси молодняка різної лінійної належності і класів розподілу. Встановлено (табл.5), що птиця фінального гібрида П1234 характеризується
позитивним показником t, що свідчить про високий рівень інтенсивності формоутворюючих процесів впродовж I місяця вирощування. За показником НР курчата форми П1234 перевершують своїх ровесників форм П12 і П34 (Р0,01). Період активного росту птиці форми П1234 довший і проходить без різких знижень середньодобових приростів, що підтверджується й показником Iр.
Жива маса курчат в добовому віці впливає на її подальший ріст; відзначимо, що
із підвищенням живої маси в класах спостерігається зниження інтенсивності формо-утворюючих процесів і, як наслідок, курчата класу М- мають найвищий показник
Таблиця 5
Параметри інтенсивності росту птиці

Група Інтенсивність формування
t Показник напруги росту
НР Індекс рівномірності

П12 -0,18±0,06а 2,79±0,46 а 4,57±0,33 а
П34 -0,13±0,06 а 2,91±0,42 а 3,85±0,28 а
П1234 +0,22±0,07в 4,92±0,54 в 3,33±0,39 а
М- +0,34±0,04 а 5,24±0,23 а 3,03±0,14 а
П1234 Мо +0,21±0,04 в 4,64±0,20 ав 3,33±0,18 ав
М+ +0,08±0,03с 4,26±0,20 в 3,65±0,15 в
Контрольна +0,21±0,07авс 4,43±0,55 ав 3,13±0,37 ав
Примітка: різні літери при значеннях вказують на достовірну різницю, однакові – на недостовірну.
НР (5,24), а молодняк класу М+ відповідно найнижчий (НР=4,26). З підвищенням рівня живої маси в групах спостерігається й підвищення значення Iр. Таким чином, курчата класу М- початкову низьку живу масу компенсують більш напруженим і тривалим ростом протягом всього першого місяця вирощування. Відсутність достовірної різниці за параметрами інтенсивності росту між дослідними і контрольною групами обумовлена значною варіацією показників, тобто, як серед нерозсортованого за живою масою молодняка, так у різних класах розподілу, особини значно відрізняються за рівнем розвитку, що підтверджує необхідність розподілу курчат за цими параметрами для досягнення більшої однорідності в групах.
З метою вибору оптимальних строків оцінки птиці за параметрами інтенсивності росту розглянуто різні строки їх визначення, а також зв’язок з продуктивними якостями птиці (табл.6). Параметри, розраховані за перші 2 тижні вирощування, не дають уяви про майбутній ріст птиці, маючи кореляційні зв’язки низького або середнього рівня. Врахування живої маси молодняка в старшому віці при визначенні t, НР, Iр виявило ряд досить високих взаємозв’язків з живою масою птиці в 5-місячному віці. Параметри інтенсивності росту виявились менш
Таблиця 6
Кореляційна залежність параметрів інтенсивності росту і продуктивности птиці
Віковий З рівнем живої маси в віці 5-місяців З рівнем несучості
період, П12 П34 П34
тижні ?t НР Iр ?t НР Iр ?t Iр НР
0-1-2 0,434 0,477 0,592 0,031 0,139 0,141 0,404 0,125 0,651
1-2-3 0,165 0,643 0,291 0,595 0,041 0,760 0,836 0,548 0,323
2-3-4 0,692 0,381 0,209 0,140 0,905 0,837 0,091 0,405 0,364
0-2-4 0,628 0,467 0,623 0,396 0,394 0,961 0,526 0,477 0,478
інформативними щодо майбутньої живої маси батьківської форми П12, ніж форми П34. Коефіцієнти кореляції параметрів t, НР, Iр і яєчної продуктивності птиці материнської форми П34 виявилися в більшості випадків середнього рівня. Таким чином, обчислені параметри t, НР, Iр за перші 3-4 тижні вирощування можно використовувати для прогнозування рівня подальшої продуктивності.
Яєчна продуктивність птиці при вирощуванні в рівновагових угрупованнях
Вирощування ремонтного молодняка в рівновагових угрупованнях сприяє підвищенню яєчної продуктивності (табл.7).
Формуванням рівновагових угруповань в добовому віці (1 дослід) досягнуто підвищення несучості птиці на 2,62…9,51 шт.яєць на середню несучку порівняно з контрольною групою, при цьому кури модального класу характеризуються найвищою несучістю серед дослідних груп (на 4,16 і 6,89 шт.яєць за птицю класів М- і М+ відповідно). Формування угруповань за живою масою молодняка в 4-місячному віці (2 дослід) привело до підвищення несучості на 5,78…10,95 шт.яєць порівняно з нерозсортованою (контрольною) птицею, при цьому перевага особин модального класу над птицею інших класів розподілу (М- і М+) складала 1,68 і 5,17 шт.яєць. Формування угруповань за інтенсивністю розвитку протягом першого місяця вирощування (3 дослід) сприяло підвищенню яєчної продуктивності на 2,35…20,63 шт.яєць і надало можливість виділити групи з нижчим (на 1,22…1,72 шт.яєць) рівнем несучості. Сила впливу показника НР на яєчну продуктивність (несучість), розрахована методом дисперсійного аналізу, складала 56,13 % (Р0,001). В 4 досліді встановлено, що птиця груп М+М-, М-М+ (тобто виведена з яєць диспропорційних фенотипів) характеризується дещо нижчим рівнем несучості (на 7,64…14,95 шт.яєць).
Використання математичних моделей для оцінки компонентів несучості птиці яєчних кросів
В дослідженнях встановлено, що модель Мак-Міллана з високою точністю
(R2=0,930…0,988) описує реальні криві несучості птиці. Середній процент відхилення між емпіричними значеннями і теоретично розрахованими становить 1,48…3,78 %. Тільки у трьох дослідних групах (з НР=5,79 класу М-, НР=5,94 класу Мо, НР=5,13 класу М+) крива несучості значно відрізняється від загального характеру (R2= 0,789…0,844).
Аналіз компонентів несучості курей різних класів розподілу за живою масою та інтенсивністю росту свідчить про те, що високий рівень несучості зумовлений високими або близькими до них показниками норми нарощування (?) до досягнення високих значень максимума несучості (М) і зменшеними темпами її спаду (), тобто рівномірній яйцекладці після піку; вищеозначений тип кривої притаманний курям модального класу розподілу за живою масою як в добовому, так і в 4-місячному віці,

Таблиця 7
Яєчна продуктивність птиці різних класів розподілу і інтенсивності росту

Група Несучість,
шт Інтенсив-ність не-сучості, % Маса яєць в віці 12-місяців, г Збереженість дорослої птиці, %
1 Рівновагові М- 210,10 58,36 59,00±0,48 85,42
дослід угруповання Мо 214,26 59,52 61,66±0,42 84,61
М+ 207,37 57,60 62,88±0,42 79,38
Контрольна група 204,75 56,88 61,05±1,10 81,06
2 Рівновагові М- 218,34 60,65 61,07±1,24 77,44
дослід угруповання Мо 220,02 61,12 64,98±0,96* 83,91
М+ 214,85 59,68 64,79±1,39 87,36
Контрольна група 209,07 58,08 61,57±1,43 82,09
НР=3,99 209,92 58,31 57,46±0,71** 85,97
НР=4,39 213,53 59,31 60,07±0,90 85,62
М- НР=5,79 207,81 57,73 59,55±0,91 88,13
НР=6,60 209,10 58,08 58,94±1,17 79,44
НР=3,60 209,83 58,29 62,03±0,49 85,62
3 НР=3,91 225,38 62,61 62,60±1,03 80,02
дослід Мо НР=5,27 214,64 59,62 61,54±0,74 88,12
НР=5,94 207,10 57,53 60,52±0,65 85,17
НР=3,39 203,03 56,40 60,56±0,79 78,90
НР=3,71 215,31 59,81 62,71±0,71* 79,21
М+ НР=5,13 203,53 56,53 64,50±0,70* 79,43
НР=5,57 207,52 57,64 63,74±1,10 79,43
Контрольна група 204,75 56,88 61,05±1,10 81,06
М+М+ 209,97 58,33 55,76±1,17 82,15
4 М+М- 195,37 54,27 55,08±1,00 71,48
дослід П34 М-М+ 188,06 52,24 55,81±1,56 76,09
М-М- 205,82 57,17 55,45±1,02 74,55
Контр. 203,01 56,39 55,38±1,04 77,61
а також птиці з показником НР II рівня – групам з найвищим рівнем яєчної продуктивності. Тому цей варіант поєднання параметрів кривої несучості є оптимальним. Методом дисперсійного аналізу встановлено, що параметр НР в значній мірі обумовлює початок яйцекладки, норму нарощування і максимум, тобто характеристики кривої перших місяців несучості до виходу на “плато” продуктивності.

Оцінка інтер’єрних показників дослідної птиці
За результатами біохімічного аналізу сироватки крові птиці 1,2,3 дослідів
встановлені відмінності між групами птиці різних класів розподілу, але без достовірної різниці. Інтенсивність формоутворюючих процесів в організмі курчат протягом першого місяця вирощування впливає й на біохімічний склад крові ремонтного молодняка і дорослої птиці, особливо на показники білкового обміну (загальний білок, активність ферментів переамінування) і в меншім ступені – на рівень кальцієво-фосфорного обміну і кислотно-лужної рівноваги.
В рівновагових угрупованнях виявлена менша мінливість біохімічних показників сироватки крові, що дає можливість більш точно характеризувати стан обміну речовин у птиці всієї групи.
Економічна ефективність вирощування птиці в рівновагових угрупованнях
Вирощування ремонтного молодняка в рівновагових угрупованнях, дає можливість одержати додаткової продукції на суму 699,20…1039,99 грн. на 1000 курей-несучок. Найвища економічна ефективність виробництва яєць виявлена при експлуатації птиці класу Мо, дещо нижча – класу М-.
Економічна ефективність вирощування ремонтного молодняка в угрупованнях, що сформовані за інтенсивністю росту, складала 697 грн. на 1000 курей-несучок, при цьому найвищий ефект – в результаті експлуатації несучок з показником НР II рівня.
Вирощування курчат, отриманих з яєць диспропорційних фенотипів, зменшило рівень несучості птиці, що й привело до збитковості виробництва яєць. Це свідчить про доцільність вилучення таких яєць з плану інкубації птахівничого підприємства.
ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що калібровка інкубаційних яєць і ремонтного молодняка за масою з наступним вирощуванням і експлуатацією в рівновагових угрупованнях сприяє підвищенню відтворних якостей і несучості птиці яєчних кросів.
2. Найвищі відтворні якості мала птиця модального класу розподілу за масою яєць незалежно від лінійної спеціалізації. Яйця класу М+ характеризуються низьким показником виводимості (на 1,00…3,98 %, Р0,05…0,001). Яйця класу М- відрізняються зниженим показником заплідненості (на 1,48…5,30 %, Р0,001), а форм П34 і П1234 – і виводимості (на 1,14 % і 1,87 % відповідно).
3. При відборі яєць батьківських форм кросу “Прогрес”, які за мірними ознаками віднесені до крайніх класів розподілу, встановлено зниження інкубаційних якостей – за показником заплідненості – на 0,23…3,59 %, виводимості – на 0,35…7,11 %, виводу курчат – на 0,50…5,88 %, лише яйця групи М-М+ форми П12 характеризуються достовірно (Р0,001) вищими показниками виводимості (на 4,10 %) порівняно з контрольною групою.
4. Розраховані рівняння лінійної і алометричної залежності між масою інкубаційного яйця і масою виведеного з нього курчати на підставі високої кореляційної залежності між цими показниками (r=+0,713…0,847) надають можливість в достатній мірі точно (середній відсоток відхилення 2,73…4,77 % для різних генотипових груп) передбачити масу добових курчат, яких можно одержати з яєць певної маси при дотриманні оптимальних режимів інкубації.
5. Вирощування ремонтного молодняка в рівновагових угрупованнях сприяє підвищенню живої маси птиці всіх класів розподілу порівняно з нерозсортованою птицею. Перевага дослідних груп в 12-місячному віці становить 24,4…99,3г -якщо формували угруповання в добовому віці; 41,0…341,0 г – якщо формували угруповання в 4-місячному віці. Вирощування ремонтного молодняка в угрупованнях, сформованих за інтенсивністю розвитку протягом першого місяця життя, сприяє підвищенню живої маси птиці в 12-місячному віці на 3,0…370,0 г і надає можливість в ранньому віці виділити групи з низькою (на 45,0…113,0 г менше) живою масою.
6. Маса та індекс форми інкубаційних яєць впливають на розвиток птиці, особливо маса яєць, ступінь впливу якої в загальній мінливості живої маси ремонтного молодняка впродовж 5 місяців вирощування коливається в межах 2,59…55,29 % (Р0,05…0,001).
7. Виявлена ефективність використання параметрів моделі Т.К.Бріджеса та її модифікації для опису емпіричних даних (з високою точністю – для моделі Т.К.Бріджеса R2= 0,904…0,988, для модифікації моделі R2=0,913…0,993) і прогнозу живої маси на період 4…5 місяців.
8. Встановлені відмінності в інтенсивності росту курчат різної лінійної належності. Простежили вплив ряду факторів на значення показника напруги росту, серед яких значний вплив має відношення маси добового курчати до маси інкубаційного яйця (2=0,652, Р0,001). Розраховані параметри інтенсивності формування, напруги росту, індексу рівномірності за перші 4 тижні вирощування птиці з огляду на високу кореляційну залежність з продуктивними ознаками, що можна використовувати для прогнозування рівня майбутньої продуктивності птиці.
9. Вирощування ремонтного молодняка в рівновагових угрупованнях сприяє підвищенню яєчної продуктивності несучок (на 2,35…20,63 шт.яєць). Птиця, яку отримали з інкубаційних яєць диспропорційних фенотипів, характеризується нижчим рівнем несучості (на 7,64…14,95 шт.яєць).
10. Використання моделі Мак-Міллана показало, що вона з високою точністю описує реальні криві несучості птиці (R2=0,930…0,988), і дозволило виявити оптимальні варіанти поєднання параметрів кривої для підвищення яєчної продуктивності.
11. Формування рівновагових угруповань обумовило існування відмінностей між птицею різних класів розподілу і інтенсивності росту за інтер’єрними показниками.
Пропозиції виробництву
1. Для підвищення яєчної продуктивності доцільно вирощувати ремонтний
молодняк птиці яєчних кросів в рівновагових угрупованнях незалежно від строків їх формування.
2. З метою ранньої оцінки продуктивних якостей птиці ефективним є відбір особин за інтенсивністю формоутворюючих процесів в ранньому віці, зокрема за показником напруги росту.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Прокопенко Н.П. Приемы отбора ремонтного молодняка кур по напряженности роста // 2nd Ukrainian poultry conference, Borky, Ukraine, 14-16 May, 1996. – Борки. – 1996.- С.100-101.
2. Прокопенко Н.П. Сравнительная оценка напряженности роста цыплят различных фенотипов, откалиброванных по живой массе //Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин / Матеріали науково-виробничої конференції. – Київ: Україна. – 1996. – С.290.
3. Прокопенко Н.П. Прогнозирование живой массы суточных цыплят по массе инкубационных яиц родительского стада // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 1996. – Вип.1. Ч.1. – С.133-134.
4. Прокопенко Н. Морфологічні показники яєць і жива маса курчат // Тваринництво України. – 1997. – № 5. – С.23.
5. Прокопенко Н.П. Развитие ремонтного молодняка яичных кур // Вісник аграрної науки. – 1997. – № 10. – С.71-73.
6. Прокопенко Н.П. Використання показників напруги росту для добору ремонтного молодняка яєчних курей // Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин. Збірник наукових праць. – Київ. –1997. – С.69-70.
7. Прокопенко Н.П. Вплив морфологічних ознак яєць птиці різних генотипів на їх відтворні якості та масу добових пташенят // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 1998. – Вип.3. – С.104-106.
8. Прокопенко Н.П. Біохімічні показники крові курей при утриманні в рівновагових угрупуваннях // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 1998. – Вип.3. – С.94-98.
9. Прокопенко Н.П. Показник напруги росту як критерій ранньої оцінки продуктивності птиці // Таврійський науковий вісник.– Херсон. – 1998. – Вип.5. Ч.2. – С.62-64.

Прокопенко Н.П. Підвищення продуктивності птиці яєчних кросів шляхом удосконалення прийомів вирощування ремонтного молодняка. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 1999.
Дисертація присвячена питанням розробки прийомів підвищення несучості, відтворних якостей птиці яєчних кросів шляхом оцінки особливостей росту і розвитку, вибору найбільш адаптованих класів розподілу за мірними ознаками та вирощування птиці в рівновагових угрупованнях. Визначено зв’язок інтенсивності формоутворюючих процесів в ранньому онтогенезі з продуктивними якостями птиці. Встановлена доцільність відбору ремонтного молодняка птиці яєчних кросів за параметрами інтенсивності росту, а також використання математичних моделей (Т.К.Бріджеса, Мак-Міллана) для аналізу і прогнозування продуктивності птиці.
Ключові слова: інкубаційні якості, молодняк, кури-несучки, вирощування, рівновагові угруповання, параметри інтенсивності росту, математичне моделювання.

Прокопенко Н.П. Повышение продуктивности птицы яичних кроссов путем совершенствования приемов выращивания ремонтного молодняка.- Рукопись
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 1999.
Диссертация посвящена вопросам разработки приемов повышения яйценоскости, воспроизводительных качеств птицы яичных кроссов на основе оценки особенностей роста и развития, выбора наиболее адаптированных классов распределения по мерным признакам и выращивания птицы в равновесовых сообществах.
Установлено, что наиболее высокие воспроизводительные качества характерны для птицы модального класса распределения по массе яиц независимо от линейной специализации. Инкубационные качества яиц птицы родительских форм (П12, П34) кросса “Прогресс”, которые за совокупностью мерных признаков относятся к крайним классам распределения, снижены (оплодотворенность на 0,23…3,59 %, выводимость на 0,35…7,11 %). Методом дисперсионного анализа установлена сила влияния ряда измеряемых характеристик инкубационных яиц на дальнейшее развитие полученного молодняка; среди изученных признаков масса яйца в наибольшей степени обуславливает рост цыплят. Рассчитаны уравнения линейной и аллометрической зависимости между массой инкубационных яиц и массой суточных цыплят на основе установленной высокодостоверной корреляции между этими показателями, которые предоставляют возможность с высокой точностью (средний процент отклонения 2,73…4,77 % для разных генетических групп) прогнозировать массу суточных цыплят.
Установлено, что выращивание птицы в равновесовых сообществах, сформированных как в суточном возрасте цыплят, так и в 4-месячном возрасте ремонтного молодняка, способствует повышению живой массы и яйценоскости птицы всех классов распределения по сравнению с контрольной группой вследствие снижения антагонистических реакций из-за близкого уровня иерархического положения особей одного класса, что обусловлено высокой однородностью птицы по уровню живой массы, развитию оперения. Птица модального класса распределения определена как наиболее оптимальный вариант.
На основе установленных высокодостоверных корреляционных связей с продуктивными качествами взрослой птицы доказана целесообразность использования параметров,характеризующих интенсивность формообразовательных процессов в раннем онтогенезе, с целью предварительной оценки и отбора ремонтного молодняка птицы яичных кроссов. Формирование сообществ птицы по показателям интенсивности роста за период первых четырех недель выращивания молодняка, в частности по показателю напряженности роста, способствует повышению уровня живой массы и яйценоскости птицы и предоставляет возможность в раннем возрасте выделить группы особей, которые при дальнейшей эксплуатации будут характеризоваться сниженным уровнем продуктивности.
Установлена эффективность использования с высокой точностью (R2= 0,913…0,993) параметров математических моделей (Мак-Миллана, Бриджеса, модификации модели Бриджеса) для анализа эмпирических кривых яйценоскости, роста птицы, а также прогнозирования уровня финальной продуктивности на основе данных, полученных за начальный период выращивания.
Формирование равновесовых сообществ обусловило существование определенных различий между птицей различных классов распределения и интенсивности роста по интерьерным показателям.
Ключевые слова: инкубационные качества, молодняк, куры-несушки, выращивание, равновесовые сообщества, параметры интенсивности роста, математическое моделирование.

Prokopenko N.P. Increase of productivity hens of the egg crosses by perfections of receptions of rearing of remount young. – Manuscript.
Thesis for Candidate’s Degree (Agriculture) on the speciality 06.02.01 – animal breeding and selection. – Kherson State Agrarian University, Kherson, 1999.
The dissertation is devoted to questions of development of receptions of increase of the laying perfomanse and reproductive qualities of hens of the egg crosses on the basis of an estimation of features of growth and development, choice of the most adapted classes of distribution on measured signs and rearing the hens in equal weight qroups. The connection of intensity of formative processes in early ontogenesis with productive qualities of hens is demermined. The expediency of selection young hens of the egg crosses on parameters of intensity of qrowth, and also use of mathematical models (T.C.Bridges, I.McMillan) for the analysis and forecasting of hens productivity is established.
Key words: incubative qualities, remount young, hens, rearing, equal weight qroups,
parameters of intensity of qrowth, mathematical modelling.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019