ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ (м.Одеса) іменi К.Д.УШИНСЬКОГО

ЧЕРНІКОВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

УДК: 378.937+378.126+378.14+57+370.1

Підготовка майбутніх учителів біології до формування екологічної
культури старшокласників

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному
університеті (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського, Міністерство освіти і
науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, доцент

БОГДАНОВА Інна Михайлівна,

Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.
Одеса) імені К.Д.Ушинського,

завідувач кафедри соціальної педагогіки,

психології та педагогічних інновацій

Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор

БАРБІНА Єлизавета Сергіївна,

Херсонський державний університет,

професор кафедри педагогіки i психології;

– кандидат педагогічних наук, доцент

БАЙДАН Марія Анатоліївна,

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова, доцент кафедри педагогіки.

Провідна установа – Вінницький державний педагогічний

університет ім. М. Коцюбинського,

Міністерство освіти і науки України,

кафедра педагогіки, м. Вінниця.

Захист відбудеться “25” лютого 2004 р. о 14.00 на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському
державному педагогічному університеті (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського
за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ніщинського, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського
державного педагогічного університету (м. Одеса) імені. К.Д. Ушинського
за адресою: 65091, м. Одеса, вул.Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий 15 сiчня 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Трифонова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена концептуальними положеннями
модернізації вітчизняної освіти, визначеними Національною доктриною
розвитку освіти України у ХХI столітті та цільовою державною програмою
“Вчитель”, в яких наголошується на оновленні змісту і форм як
професійної діяльності, так і підготовки педагогічних кадрів.

Проблема професійної підготовки майбутніх учителів була предметом
дослідження багатьох учених (О.О. Абдулліна, І.М. Богданова, А.М. Богуш,
З.Н. Курлянд, Г.О. Нагорна, В.О. Сластьонін, Н.Ф. Тализіна, І.Ф.
Харламов, Р.І. Хмелюк та ін.). В умовах сьогодення суспільство вступило
у критичний період своєї історії – епоху екологічної кризи. У зв’язку з
цим особливої уваги заслуговує проблема виховання екологічно грамотного
високоморального і здорового покоління, що повинна вирішуватися шляхом
екологізації сучасної науки i освіти.

Дослідження в галузі екологічної освіти розпочалися в 60-ті роки ХХ
століття (Я.І. Габев, А.П. Момотова, Н.А. Риків). У 70–80-х роках
глибоке узагальнення ці питання одержали у працях А.І.Захлєбного,
І.П.Пономарьової, А.П.Сидельковського, І.Т.Суравегіної. Проблема
екологічної підготовки досліджувалась і вітчизняними вченими
(В.Е.Борейко, Н.Б.Грейда, О.М.Дорошко, В.П.Крисаченко, О.Г.Листопад,
Н.В.Лисенко, В.А.Скребець, М.С.Швед та ін.). Натомість, як свідчить
аналіз літературних джерел, питання про сутність підготовки майбутніх
учителів біології до формування екологічної культури, особливості
становлення і розвитку її функціонального механізму дотепер не знайшли
свого відображення у психолого-педагогічних дослідженнях. Крім цього,
залишаються недослідженими питання щодо визначення умов і факторів,
шляхів і засобів підготовки майбутнього вчителя біології до формування
екологічної культури старшокласників. До того ж, існують суперечності
між теорією екологічної підготовки і результатами її практичної
реалізації.

Актуальність і недостатнє дослідження й висвітлення цієї проблеми в
теорії і практиці вищої педагогічної освіти зумовили вибір теми
дисертаційного дослідження: “Підготовка майбутніх учителів біології до
формування екологічної культури старшокласників”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження проводилося відповідно до тематичного плану
науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Південноукраїнського
державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д. Ушинського
“Дослідження педагогічних засад підготовки вчителя національної школи”
(№ 0100U000958). Автором досліджувалася проблема підготов ки майбутнього
вчителя біології до формування екологічної культури старшокласників.
Тему дослідження затверджено Вченою радою Південноукраїнського
державного педагогічного університету (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського
(протокол № 7 від 27 лютого 1999 р.) та закоординовано в координаційній
раді при АПН України (протокол № 2 від 20 березня 2000 р.).

Мета дослідження – розробити та науково обґрунтувати експериментальну
методику і визначити педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя
біології до формування екологічної культури старшокласників.

Завдання дослідження:

1. З’ясувати сутність і структуру феноменів “екологічна культура”,
“підготовка майбутнього вчителя біології до формування екологічної
культури старшокласників”.

2. Розробити і науково обґрунтувати структурно-функціональну модель
підготовки майбутнього вчителя біології до формування екологічної
культури старшокласників.

3. Виявити критерії, показники та охарактеризувати рівні підготовки
майбутнього вчителя біології до формування екологічної культури
старшокласників.

4. Визначити педагогічні умови ефективної підготовки майбутнього вчителя
біології до формування екологічної культури старшокласників.

5. Розробити й експериментально апробувати методику підготовки
майбутнього вчителя біології до формування екологічної культури
старшокласників.

Об’єкт дослідження – професійно-екологічна підготовка майбутнього
вчителя.

Предмет дослідження – процес підготовки майбутнього вчителя біології до
формування екологічної культури старшокласників.

Гіпотеза дослідження: підготовка майбутнього вчителя біології
відбуватиметься ефективно, якщо реалізувати такі педагогічні умови:

– забезпечення єдності основних компонентів підготовки майбутнього
вчителя біології до формування екологічної культури старшокласників:
змістового, мотиваційно-ціннісного, діяльнісно-оцінного;

– озброєність екологічними знаннями майбутнього вчителя біології в
системі міжпредметних зв’язків;

– усвідомлення майбутнім учителем біології своєї професійної ролі як
педагога (особистості, громадянина) у формуванні екологічної культури
старшокласників.

Методологічними засадами дослідження стали положення наукової теорії
пізнання про діалектичний взаємозв’язок і взаємообумовленість явищ,
переходу кількісних змін у якісні; теоретичне положення про культуру як
носія цінностей, її діалогічної сутності і культурної ідентичності
індивідуума, концепції соціокультурної детермінації педагогічного
процесу, ідеї гуманістичної особистісно орієнтованої парадигми освіти,
що забезпечує становлення професійно-особистісної культури майбутнього
педагога, розвиток і саморозвиток його особистості.

Теоретичними джерелами дослідження стали роботи із професійної
підготовки майбутніх педагогів (О.О.Абдулліна, М.А.Байдан, Є.С.Барбiна,
П.П.Підкасистий, В.О.Сластьонін та ін.); наукові дослідження в галузі
екологічної освіти й екологічної підготовки зарубіжних (Я.І.Габев,
С.Н.Глазачов, С.Д.Дерябо, Б.Г.Іоганзен, А.І.Пономарьова,
А.П.Сидельковський, І.Т.Суравегіна, В.А.Ясвін та ін.) і вітчизняних
учених (В.Е.Борейко, Н.Б.Грейда, О.М.Дорошко, В.П.Крисаченко,
О.Г.Листопад, В.А.Скребець, М.С.Швед та ін).

Методи дослідження. Для вирішення означених завдань, досягнення мети,
перевірки гіпотези дослідження використовувалися: 1) теоретичні
загальнонаукові методи: вивчення, аналіз і узагальнення
філософсько-соціологічних, психологічних, педагогічних джерел,
навчально-методичної літератури вітчизняних і зарубіжних авторів щодо
підготовки майбутнього вчителя біології до формування екологічної
культури старшокласників; 2) методи емпіричного дослідження:
анкетування, спостереження, бесіди зі студентами і викладачами,
вчителями й учнями загальноосвітньої школи, метод експертних оцінок і
самооцінок, тестування, педагогічний експеримент (констатуючий і
формуючий) з метою перевірки дієвості методики підготовки майбутніх
учителів біології до формування екологічної культури старшокласників
різними способами; 3) статистичні методи дослідження: якісний і
кількісний аналіз експериментальних даних.

Базою дослідження виступили природно-географічний факультет
Придністровського державного університету імені Т.Г. Шевченка
(м.Тираспіль). Експериментальним дослідженням було охоплено 314
студентів. У формуючому експерименті взяли участь 118 майбутніх
учителів.

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: вперше науково
обґрунтовано і визначено сутність і структуру поняття “підготовка
майбутнього вчителя біології до формування екологічної культури
старшокласників”; виявлено критерії, показники і рівні підготовки
студентів до формування екологічної культури; визначено педагогічні
умови, що забезпечують підготовку майбутніх учителів біології до
формування екологічної культури; конкретизовано сутність поняття
“екологічна культура”, “екологічна свідомість”; подальший розвиток
одержали положення про функціональну роль учителя у формуванні
екологічної культури старшокласників, методика підготовки майбутнього
вчителя біології до формування екологічної культури старшокласників.

Практична цінність дослідження полягає в тому, що розроблено спецкурс i
навчальний посібник “Екологічна культура вчителя біології”, якими можуть
користуватися викладачі і студенти ВЗО, апробовано методику діагностики
рівнів підготовки студентів – майбутніх учителів біологів до формування
екологічної культури старшокласників.

Результати дослідження впроваджено у процес професійної підготовки
студентів біологічного факультету Одеського національного університету
імені І.І.Мечникова (довідка про впровадження № 13/1-64 від 26.03.03),
Кишинівського республіканського ліцею з реальним профілем (довідка про
впровадження № 47 від 03.06.03).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася
теоретико-методологічним обґрунтуванням її вихідних положень, системним
аналізом теоретичного й емпіричного матеріалу, використанням комплексу
взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його предмету, меті й
завданням, дослідно-експериментальною перевіркою гіпотези, поєднанням
кількісного та якісного аналізу експериментальних даних,
репрезентативністю вибірки досліджуваних.

Особистий внесок здобувача в роботі у співавторстві полягає в
теоретичному обґрунтуванні і розробці методики підготовки майбутніх
учителів біології до формування екологічної культури старшокласників, а
також у розробці теоретичних положень спецкурсу.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки,
результати дослідження доповідалися на міжнародних і регіональних
(Москва, 1997; Тираспіль, 2002, 2003; Одеса, 2003) науково-методичних
конференціях, обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки
Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса)
імені К.Д.Ушинського і кафедри ботаніки й екології Придністровського
державного університету впродовж 1999-2003 рр.

Основні положення і результати дослідження відображено в 11 публікаціях
автора, з них 5 – у фахових виданнях, затверджених ВАКом України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу,
двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел,
додатків. Повний обсяг дисертації – 222 сторінок машинописного тексту, з
них 165 – основного тексту. Робота містить 11 таблиць, 8 схем, що
займають 13 самостійних сторінок. Список використаних джерел охоплює 344
найменувань, обсяг додатків складає 29 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет,
мету, гіпотезу, завдання, методологічні й теоретичні засади дослідження,
розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, подано дані
щодо апробації і впровадження одержаних результатів, а також структуру
дисертації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади підготовки майбутнього
вчителя біології до формування екологічної культури старшокласників”
проаналізовано філософську, психолого-педагогічну й навчально-методичну
літературу з проблеми дослідження; розкрито сутність понять “екологічна
культура”, “підготовка майбутнього вчителя біології до формування
екологічної культури”, “екологічна свідомість”; визначено компоненти
підготовки майбутнього вчителя біології до формування екологічної
культури старшокласників.

Проблема підготовки студентів – майбутніх фахівців до професійної
діяльності була предметом вивчення багатьох учених (О.О.Абдулліна,
А.М.Алексюк, Ю.С.Алфьоров, О.С.Анісімов, Є.С.Барбіна, Е.В.Бондаревська,
Ф.Н.Гоноболін, П.М.Гусак, В.І.Загвязинський, І.О.Зимняя, Т.І.Ільїна,
Л.В.Кондрашова, Н.В.Кузьміна, В.О.Сластьонін, Л.Ф.Спірін, Н.Ф.Тализіна
та ін.), які висувають такі загальновизнані вимоги до підготовки
майбутніх учителів: гуманізм, особистісна орієнтація, педагогічна
майстерність, орієнтація на педагогічну антропологію.

Проблема екологічної підготовки учнів знайшла своє відображення у працях
О.М.Бараш, І.І.Гордієнко, С.Д.Дерябо, Г.Ф.Герасименко, К.В.Корсак,
П.П.Костенкова, І.С.Матрусов, Е.А.Писарчук, О.В.Плахитник, Л.В.Сахно,
Н.А.Селіванова, Г.П.Ткачук, В.А.Ясвіна. Питання екологічної підготовки
вчителя досліджували А.Н.Ануфрієв, В.В.Грубенко, Т.С.Курашова,
А.В.Михеєв, Л.В.Сахно, І.Т.Суравегіна.

Аналіз досліджень у галузі екологічної культури засвідчив, що вона
розглядається авторами по-різному: самостійний вид культурної діяльності
(А.П.Пирін); творча діяльність людини з опанування природного середовища
(Б.Т.Лихачов); цілеспрямована діяльність людини (В.С.Крисаченко); напрям
людської діяльності (О.В. Плахитник); види наукової і практичної
діяльності (І.Д.Звєрєв); результат діяльності людини з опанування
природного середовища (А.Н.Захлєбний); ставлення людини до довкілля
(О.С.Сластьоніна); гармонійне ставлення людини до природного середовища
(С.Н.Глазачов, Е.А.Когай); складне поняття, що застосовується для
характеристики рівня ставлення людини до природи (А.Н.Захлєбний); якість
особистості (Е.В.Король); складна риса особистості (І.Т.Суравегіна);
особливе особистісне утворення (Е. Флешар).

Як нам убачається, екологічна культура – це наявність високого ступеня
загальної духовної культури, міждисциплінарних, глобальних уявлень і
понять про екологічну проблему, усвідомлення, що людина – це частина
природи; оволодіння системою наукових екологічних умінь і навичок.

Із поняттям “екологічна культура” тісно перетинається поняття
“екологічна свідомість”. Учені під екологічною свідомістю розуміють:
віддзеркалення людьми способу їхнього ставлення до природи (А.М.Галеєва,
М.Л.Курок, Е.В.Гирусов); самостійну форму суспільної свідомості
(Р.У.Біджиєва); сукупність уявлень про взаємозв’язок у системі
“людина–природа” (С.Д.Дерябо, В.А.Ясвін); несуперечливу сукупність
переконань, переконаність, сектор, аспект світогляду (С.Н.Глазачов);
рефлексію відносно місця й ролі людини в біологічному світі
(В.О.Скребець). Екологічна свідомість, на нашу думку, охоплює значну
галузь людської життєдіяльності, що включає моральне ставлення до
природи як на рівні емоційних переживань, так і на рівні усвідомленого
сталого ставлення до природи, як до моральної цінності.

Підготовка майбутнього вчителя біології до формування екологічної
культури старшокласників – це розвиток екологічної культури самого
вчителя, основою якого є розуміння природи як вищої цінності;
усвідомлення майбутнім учителем біології своєї професійної ролі як
педагога (особистості, громадянина).

Аналіз літератури дозволив визначити компоненти підготовки майбутнього
вчителя біології до формування екологічної культури старшокласників.
Серед них: змістовий, мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-оцінний
компоненти.

Змістовий компонент містить: природничонаукові знання; екологічні
знання, тобто екологічну освіту; соціально-педагогічні знання; знання
методики викладання біології.

Екологічні знання – це розвинуті уявлення про довкілля, місце людини в
ньому, її залежності від стану живої і неживої природи. Зміст
екологічних знань передбачає наявність уявлень про методи аналізу та
моделювання екологічних процесів; знання про наслідки антропогенного
впливу на біосферу; планування заходів щодо її охорони; знання
екологічних принципів раціонального ставлення до природи; знання цілей і
завдань екологічної освіти; знання програм, підручників і навчальних
посібників. Усе зазначене узагальнює знання з біології в цілому і
методики викладання біології зокрема.

Мотиваційно-ціннісний компонент передбачає: переконаність у цінності
живої і неживої природи, необхідність дбайливого ставлення до неї,
коеволюції природи і суспільства; емпатію стосовно живого; екологічні
природоохоронні мотивації: етичну, естетичну, релігійну; моральну
активність, почуття громадянської і професійної відповідальності за
збереження природного середовища, тобто екологічну вихованість.

Основою мотиваційно-ціннісного компонента є усвідомлення природи як
самостійної цінності, глибока зацікавленість майбутнього вчителя
біології в оволодінні суб’єктивним екоцентричним ставленням до природи,
бажанням сформувати таке ставлення у старшокласників.
Мотиваційно-ціннісний компонент виконує орієнтовно-діагностичну функцію.
Завдяки цій функції майбутній учитель біології сприймає й інтерпретує
особливості природних явищ, які набувають цінності.

У дослідженні ми виходили з того, що існують два типи екологічної
мотивації – антропоцентрична й екоцентрична. Система антропоцентричного
ставлення до природи, що склалася, передбачає насамперед практичну,
перетворювальну діяльність людини – екологічну доцільність, корисність.
Екоцентричну мотивацію розкривають такі положення: сучасна екологічна
криза – це криза цінностей; природа має право самостійної цінності,
завдяки її унікальності, єдності, неповторності, тобто незалежно від
екологічної доцільності в новій системі моральних цінностей природа
виступає як мета, а не як засіб; необхідне усвідомлення суб’єктивності
природи, суб’єктивного до неї ставлення, того, що природа і суспільство
єдині і без єдності не можуть існувати; усвідомлення того, що
найстрашнішою із катастроф, що загрожують, є антропологічна – знищення
людського в людині.

Діяльнісно-оцінний компонент включає: проектно-конструкторські,
управлінські, оцінні та дослідницькі вміння щодо здійснення екологічної
діяльності.

Основою діяльнісно-оцінного компонента є екологічні вміння майбутнього
вчителя біології, вміння формувати екологічну культуру старшокласників,
а також оцінка – зіставлення наявного й значущого, корисного і
шкідливого. Діяльнісно-оцінний компонент виконує
конструктивно-моделюючу, критеріально-цільову й контрольно-корекційну
функції. Через конструктивно-моделюючу функцію майбутній учитель
оволодіває закономірностями перетворення природних явищ і формування
екологічної діяльності старшокласників. Критеріально-цільова функція
надає майбутньому вчителю біології можливість передбачити найбільш
характерні властивості й особливості діяльності з формування екологічної
культури старшокласників і на підставі цього прогнозувати її необхідні
етапи. Найбільш повно ця функція виявляється в діяльності вчителя на
етапі прийняття педагогічних рішень.

У другому розділі “Експериментальна робота з підготовки майбутнього
вчителя біології до формування екологічної культури старшокласників”
визначено критерії, показники й охарактеризовано рівні підготовки
майбутніх учителів біології до формування екологічної культури
старшокласників; визначено педагогічні умови ефективної підготовки
студентів до формування екологічної культури старшокласників; розроблено
методику і структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів
біології до формування екологічної культури старшокласників,
проаналізовано результати констатуючого і формуючого етапів дослідження.

Констатуючий етап експерименту проводився на базі Придністровського
державного університету імені Т.Г. Шевченка (м. Тираспіль) зі студентами
V курсу природно-географічного факультету (спеціальності – біологія і
хімія, географія і біологія).

У дослідженні було визначено критерії й показники підготовки майбутнього
вчителя біології до формування екологічної культури старшокласників. До
них належать: 1. Сформованість професійних знань з показниками:
володіння екологічними поняттями і науковою термінологією, вміння
узагальнювати екологічний матеріал, володіння методикою викладання
біології, вміння використовувати міжпредметні зв’язки. 2. Професійна
спрямованість і мотивація з показниками: вміння виховувати у
старшокласників бережливе ставлення до природи, вміння розвивати емпатію
у старшокласників, уміння виховувати громадянську відповідальність за
збереження природи, вміння формувати екологічні природоохоронні
мотивації. 3. Наявність професійно-значущих умінь з показниками: вміння
проектувати виховні заходи зі старшокласниками щодо здійснення
екологічної діяльності, вміння діагностувати й оцінювати екологічну
діяльність старшокласників, уміння управляти екологічною діяльністю
старшокласників, володіти стратегіями формування екологічної культури
старшокласників.

На підставі визначених критеріїв і показників було охарактеризовано
рівні підготовки майбутніх учителів біології до формування екологічної
культури старшокласників.

Високий рівень (бал “3”): студент володіє основними екологічними
поняттями, науковою екологічною термінологією; розуміє міжпредметні та
внутрішньопредметнi екологічні зв’язки; вміє доходити висновків і
узагальнень екологічного характеру, встановлює екологічні прогнози. Для
майбутнього вчителя біології характерний екоцентризм. Майбутній фахівець
переконаний у цінності живої і неживої природи, що носить непрагматичний
характер; розуміє необхідність дбайливого ставлення до неї, коеволюції
природи і суспільства; в нього яскраво виражені емпатія стосовно живого
й екологічні природоохоронні мотивації. Для студента характерна висока
моральна активність, почуття громадянської відповідальності за
збереження природи. Кожне із загальнопедагогічних, методичних, оцінних
умінь з формування екологічної культури старшокласників виявляється
яскраво, усвідомлено, гнучко, при тісній їх взаємодії один з одним і
гармонійним розвитком. Майбутній учитель біології володіє стратегіями
перетворення свого предмета в засіб формування екологічної культури
старшокласників, їхніх потреб в оволодінні екологічною культурою й
екологічними знаннями, вміннями, навичками; вміє оцінити екологічну
діяльність старшокласників.

Середній рівень (бал “2”): майбутній фахівець володіє основними
екологічними поняттями, науковою екологічною термінологією; правильно
розуміє міжпредметні і внутрішньопредметнi екологічні зв’язки, однак
неповно визначає екологічні поняття, подекуди порушує послідовність
викладу, допускає неточності при використанні екологічних термінів або у
висновках і узагальненнях екологічного характеру, відчуває труднощі при
встановленні екологічних прогнозів. Для студента характерне зацікавлене
ставлення до живої і неживої природи, розуміння необхідності дбайливого
ставлення до неї, коеволюції природи і суспільства, водночас це
ставлення носить нестійкий характер; відповідальність за збереження
природи не носить домінуючої ролі. Кожне із загальнопедагогічних,
методичних, оцінних умінь виявляється переконливо, здебільшого
усвідомлено і гнучко при частковому порушенні рівномірності в їх
розвитку. Майбутній учитель біології володіє стратегіями навчання,
оволодіння знаннями, вміннями, навичками з окремих розділів біології;
вміє оцінювати екологічну діяльність старшокласників, але зазнає при
цьому певних труднощів.

Низький рівень (бал “1”): студент володіє фрагментарними знаннями
основного екологічного матеріалу, недостатньо чітко визначає екологічні
поняття, відчуває значні труднощі при встановленні міжпредметних і
внутрішньопредметних зв’язків екологічного характеру; не вміє
узагальнювати й прогнозувати екологічні ситуації. Для майбутнього
спеціаліста характерні антропоцентризм, формальне ставлення до природи,
антропоцентричнi прагматичні мотивації і цінності. Природа сприймається
студентом як об’єкт людських маніпуляцій, “полігон” для соціальних
досягнень, “об’єкт користі” для однобічного впливу людини. Кожне із
загальнопедагогічних, методичних, оцінних умінь виявляється частково,
непереконливо, нерівномірно. Зазнає значних труднощів при оцінюванні
екологічної діяльності старшокласників, не завжди об’єктивний в оцінці.

(

V

~ c oe *

&

(

X

~ ? i ,

o

; метод експертних оцінок; метод самооцінки. Також були використані
тренінги, вправи, аналіз педагогічних ситуацій.

Результати констатуючого етапу експерименту в обох групах засвідчили, що
за змістовим компонентом низький рівень спостерігавсь у 27,8% студентів,
за мотиваційно-ціннісним – 31,3%, за діяльнісно-оцінним – 29,3%
студентів. Середній рівень виявили за змістовим компонентом – 48,8%
майбутніх фахівців, за мотиваційно-ціннісним – 40,9%, за
діяльнісно-оцінним – 43,6%. На високому рівні за змістовим компонентом
знаходилися – 23,4% студентів, за мотиваційно-ціннісним – 27,7%, за
діяльнісно-оцінним – 26,6% майбутніх спеціалістів.

Результати констатуючого експерименту дозволили дійти висновку щодо
необхідності цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів біології до
формування екологічної культури старшокласників.

Започатковуючи формуючий експеримент нами було визначено педагогічні
умови, що сприяли ефективній підготовці майбутніх учителів біології до
формування екологічної культури старшокласників. Із-поміж них:
забезпечення єдності основних компонентів підготовки майбутнього вчителя
біології до формування екологічної культури старшокласників: змістового,
мотиваційно-ціннісного, діяльнісно-оцінного; озброєність екологічними
знаннями майбутнього вчителя біології в системі міжпредметних зв’язків;
усвідомлення майбутнім учителем біології своєї професійної ролі як
педагога (особистості, громадянина) у формуванні екологічної культури
старшокласників.

Принципами підготовки майбутнього вчителя біології до формування
екологічної культури виступили: послідовність та індивідуальний підхід
до підготовки майбутнього вчителя біології з формування екологічної
культури старшокласників; самостійність, свідома творча активність у
формуванні екологічної культури старшокласників.

Теоретико-методологічні засади дослідження і визначені педагогічні умови
дозволили розробити методику й структурно-функціональну модель
підготовки майбутнього вчителя біології до формування екологічної
культури старшокласників.

При створенні структурно-функціональної моделі ми спиралися на роботи
вчених щодо системного підходу: В.Г. Афанасьєва, Б.В. Всесвятського,
Ю.І. Турчанінової, І.М. Кантора, В.Ф. Сержантова.
Структурно-функціональна модель розкриває процес підготовки майбутнього
вчителя біології до формування екологічної культури старшокласників.
Система підготовки майбутнього вчителя біології до формування
екологічної культури старшокласників передбачає взаємообумовленість,
взаємодію, взаємопов’язаність компонентів, умов, принципів підготовки в
їх сукупності. Ми розглядаємо підготовку не як суму її складових, а як
цілісне утворення в цілеспрямованій взаємодії. Все вищезазначене сприяє
досягненню кінцевого результату – розвитку підготовки до формування
екологічної культури старшокласників на самому високому рівні (див.
схему).

Реалізація першої педагогічної умови здійснювалась у процесі викладу
спецкурсу “Екологічна культура вчителя біології”, метою якого було
підготувати майбутнього вчителя біології до формування екологічної
культури старшокласників. Інтегрований спецкурс виступав як інновація в
підготовці майбутніх учителів біології до професійної діяльності, при
цьому основна увага приділялася формуванню екологічних знань, практичних
умінь та екологічних мотивацій, що здійснювалося на матеріалі створених
авторських розробок.

Означений курс викладався в ІХ семестрі, включав 16 годин лекцій, 10
годин семінарських, 6 годин практичних і 32 години самостійної роботи.

На лекціях студенти одержували знання теоретичних засад – способів
формування екологічної культури старшокласників, відбувалося формування
їхніх екологічних мотиваційних цінностей. На семінарських, практичних
заняттях знання закріплювались, а також розвивалися вміння з формування
екологічної культури старшокласників.

На лекційних, практичних заняттях, у процесі самостійної розробки
структури і методики уроків і позакласних занять екологічного змісту,
крім традиційних методів, використовувались активні методи навчання
(проблемна лекція, тренінги, рольова гра, тестування, метод домашніх
творів, складання та аналіз анотацій до першоджерел).

Знання, вміння і навички, одержані студентами на лекціях і практичних
заняттях, закріплювались у процесі самостійної роботи. Самостійна робота
включала виконання домашніх завдань, роботу з літературою (науковою,
навчально-методичними посібниками, методичними вказівками), підготовку
наукових доповідей, участь у студентському науковому гуртку, розробку
бесід зі старшокласниками, вікторин, оглядів, конкурсів, тренінгів,
проектів уроків і позакласних заходів; створення дидактичних посібників,
газет; написання рефератів, анотацій.

На педагогічній практиці використовувався метод експертних оцінок
(непрямого спостереження), а також метод самооцінки. Була використана
трибальна система (при цьому визначено 3 рівні підготовки за показниками
підготовленості до формування екологічної культури старшокласника –
високий (оцінка “3”), середній (оцінка “2”) і низький (оцінка “1”).
Підсумковою формою контролю був іспит.

У ході констатуючого експерименту було встановлено, що великі труднощі у
студентів викликали завдання щодо виявлення міжпредметних зв’язків. Саме
тому друга педагогічна умова реалізовувалася нами поступово – у процесі
викладу “Методики викладання біології” – через еколого-психологічні
тренінги, вправи, ділові ігри; у процесі проходження педагогічної
практики – через розробку проектів уроків та позакласних занять.

В основу формуючого експерименту була закладена ідея про те, що у
структурі підготовки майбутнього вчителя біології до формування
екологічної культури старшокласників особлива роль належить екологічним
знанням у системі міжпредметних зв’язків, які визначаються: узгодженням
робочої програми з дисциплінами, що забезпечують можливість уведення
спецкурсу; низкою завдань, пов’язаних з іншими навчальними дисциплінами;
забезпеченням знань з таких дисциплін, як педагогіка, психологія,
філософська антропологія, методика викладання біології; тематикою і
організацією інтегрованих занять з обміну інформацією для успішного
засвоєння студентами окремих тем і дисциплін у цілому.

Реалізація третьої педагогічної умови здійснювалася насамперед через
формування позитивної мотивації студентів, а саме: у процесі
дослідно-пошукової діяльності, розв’язання педагогічних ситуацій,
виконання курсових і дипломних робіт.

Протягом усього експерименту проводилася дослідницька робота студентів,
що додавала підготовці вчителя до формування екологічної культури
пошуково-творчого характеру, розвивала вміння визначати актуальні
проблеми екологічної підготовки, орієнтуватися в них, знаходити шляхи їх
вирішення.

У процесі виконання курсових робіт майбутні вчителі біології опановували
вміннями аналізувати першоджерела, орієнтуватися в бібліографічних
виданнях, знаходити необхідну літературу, аналізувати педагогічний
досвід, моделювати способи педагогічної роботи. У процесі написання
дипломних робіт порівнювалися різні погляди на екологічне виховання,
проводилось узагальнення, систематизувалися знання, встановлювалися
міжпредметні зв’язки, діагностувалась екологічна культура школярів,
складалися рекомендації для вчителів біології.

На прикінцевому етапі дослідження було проведено контрольні зрізи з
метою визначення ефективності розробленої методики підготовки майбутніх
учителів біології до формування екологічної культури старшокласників.
Динаміку змін рівнів підготовки майбутніх учителів біології до
формування екологічної культури старшокласників подано в таблиці.

Таблиця

Динаміка зміни рівнів підготовки майбутніх учителів біології до
формування екологічної культури старшокласників (у %)

Компоненти підготовки Групи

Експериментальна група

Контрольна група

До експерименту Після експерименту До експерименту Після експерименту

В С Н В С Н В С Н В С Н

Змістовий 23,8 49,3 26,9 48,4 44,5 7,1 23 48,3 28,7 21,9 46,2 31,9

Мотиваційно-ціннісний 33,6 34,6 31,8 56 36 8 21,9 47,3 30,8 18,7 48,3
33

Діяльнісно-оцінний 24,8 45,4 30 57,4 36,8 5,8 28,5 41,8 29,7 19,8 49,4
30,8

Як засвідчує таблиця, в майбутніх учителів біології експериментальної
групи значно підвищився високий рівень змістового компонента (48,4%), до
середнього рівня піднялися 44,5%, на низькому – залишилося 7,1%
майбутніх спеціалістів; щодо мотиваційно-ціннісного компонента, то на
високому рівні було вже – 56% студентів, на середньому стало – 36%, на
низькому – 8% майбутніх учителів. Що стосується діяльнісно-оцінного
компонента, то тут також були помітні значні позитивні зміни: високого
рівня досягли 57,4% студентів, середнього – 36,8%, на низькому
залишилося лише 5,8% майбутніх фахівців.

Аналіз результатів дослідження виявив значні позитивні зміни в
показниках експериментальних груп. З метою перевірки ефективності
методики формуючого експерименту було проведено статистичний аналіз.
Нами було використано U-критерій, що дозволило констатувати, наскільки
статистично значуща відмінність рівнів підготовки за компонентами у
студентів контрольної й експериментальної груп. Одержані результати
дозволили дійти висновку про статистично значущий результат дослідження
й ефективності запропонованої методики.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

Дослідження було спрямовано на підготовку майбутнього вчителя біології
до формування екологічної культури старшокласників. У дослідженні
визначено педагогічні умови, розроблено методику і
структурно-функціональну модель підготовки студентів до формування
екологічної культури учнів.

1. Екологічна культура – наявність високого ступеня загальної духовної
культури, міждисциплінарних глобальних уявлень, понять про екологічну
проблему, усвідомлення, що людина – це частина природи, оволодіння
системою наукових екологічних умінь і навичок.

2. Підготовка майбутнього вчителя біології до формування екологічної
культури старшокласників – це розвиток екологічної культури самого
вчителя, основою якого є розуміння природи як вищої цінності;
усвідомлення майбутнім учителем біології своєї професійної ролі як
педагога (особистості, громадянина); забезпечення єдності основних
компонентів підготовки – змістового, мотиваційно-ціннісного,
діяльнісно-оцінного.

3. Екологічна свідомість обіймає значну частину людської
життєдіяльності, включаючи в себе моральне ставлення до природи як на
рівні емоційного переживання, так і на рівні усталеного ставлення до
природи як до моральної цінності.

4. У дослідженні було визначено критерії і показники підготовки
майбутнього вчителя біології до формування екологічної культури
старшокласників: 1. Сформованість професійних знань з показниками:
володіння екологічними поняттями і науковою термінологією, вміння
узагальнювати екологічний матеріал, володіння методикою викладання
біології, вміння використовувати міжпредметні зв’язки; 2. Професійна
спрямованість і мотивація з показниками: вміння виховувати у
старшокласників бережливе ставлення до природи, вміння розвивати емпатію
у старшокласників, уміння виховувати громадянську відповідальність за
збереження природи, вміння формувати екологічні природоохоронні
мотивації; 3. Наявність професійно-значущих умінь з показниками: вміння
проектувати виховні заходи зі старшокласниками щодо здійснення
екологічної діяльності, вміння діагностувати й оцінювати екологічну
діяльність старшокласників, уміння управляти екологічною діяльністю
старшокласників, володіти стратегіями формування екологічної культури
старшокласників.

5. Результати констатуючого експерименту засвідчили, що високий рівень
підготовки майбутніх учителів біології за змістовим компонентом
характерний лише для 23,8% студентів ЕГ (23,0% у КГ); середній рівень
було виявлено в 49,3% респондентів ЕГ (48,3% у КГ), низький рівень – у
26,9% студентів ЕГ (28,7% у КГ); за мотиваційно-ціннісним компонентом
високого рівня досягли – 33,6% студентів ЕГ (21,9% у КГ), середнього –
34,6% респондентів ЕГ (47,3% у КГ), низького – 31,8% майбутніх учителів
ЕГ (30,8% у КГ); за діяльнісно-оцінним компонентом високий рівень
виявили – 24,8% студентів ЕГ (28,5% у КГ), середній – 45,4% респондентів
ЕГ (41,8% у КГ), низький – 30% студентів ЕГ (29,7% у КГ).

6. У дослідженні було розроблено структурно-функціональну модель
підготовки майбутнього вчителя біології до формування екологічної
культури старшокласників, що складалася з таких компонентів: змістовий,
мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-оцінний, а також умов, принципів
підготовки в їх сукупності. Структурно-функціональна модель розкриває
процес підготовки майбутнього вчителя біології до формування екологічної
культури старшокласників. Принципова відмінність пропонованої
структурно-функціональної моделі полягає в тому, що вона побудована не
тільки на володінні екологічною діяльністю, а на глибоких знаннях
екології, а також на розумінні природи як вищої цінності.

7. В основу методики формуючого етапу експериментального дослідження
було покладено навчальний курс “Методика викладання біології”, спецкурс
“Екологічна культура вчителя біології”, спрямованих на підготовку
майбутнього вчителя біології до формування екологічної культури
старшокласників, що реалізувалася шляхом індивідуальних дослідницьких
завдань, мотиваційних тренінгів, самостійного створення проектів,
педагогічної практики.

8. За результатами прикінцевого етапу встановлено, що в майбутніх
учителів біології ЕГ значно підвищився рівень підготовки до формування
екологічної культури старшокласників. Так, за змістовим компонентом
високого рівня досягли 48,4% студентів (КГ – 21,9%), середнього – 44,5%
респондентів (КГ – 46,2%), низького – 7,1% студентів (КГ –31,9%); за
мотиваційно-ціннісним компонентом високий рівень виявили 56% студентів
(КГ – 18,7%), середній – 36% студентів (КГ – 48,3%), низький – 8%
студентів (КГ – 33%). Що стосується діяльнісно-оцінного компонента, то
тут також відбулися значні позитивні зміни: високого рівня досягли 57,4%
студентів (КГ – 19,8%), середнього – 36,8% студентів (було 49,4%),
низького – 5,8% (КГ – 30,8%).

9. Дослідження дозволило визначити педагогічні умови підготовки
майбутнього вчителя біології до формування екологічної культури
старшокласників: забезпечення єдності основних компонентів підготовки
майбутнього вчителя біології до формування екологічної культури
старшокласників: змістового, мотиваційно-ціннісного,
діяльнісно-оцінного; озброєність екологічними знаннями майбутнього
вчителя біології в системі міжпредметних зв’язків; усвідомлення
майбутнім учителем біології своєї професійної ролі як педагога
(особистості, громадянина) у формуванні екологічної культури
старшокласників.

Проведене дослідження дає можливість на якісно новому рівні вирішувати
питання підготовки майбутніх учителів біології до формування екологічної
культури старшокласників. Водночас його результати не вичерпують усієї
повноти їх висвітлення і не претендують на всебічне розкриття означеної
проблеми. Перспективу подальшого вирішення проблеми ми вбачаємо в
розробці єдиної системи підготовки майбутнього вчителя біології до
формування екологічної культури старшокласників. Спеціального
дослідження потребує також кожна з визначених умов підготовки студентів
до формування екологічної культури старшокласників.

Основні положення дисертації відображено

в таких публікаціях автора

1. Федюк (Черникова) Е.В. Нравственно-эстетический фактор в структуре
экологического сознания будущего учителя // Науковий вісник
Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.
Ушинського. Зб. наук. пр. – Одеса, 1999. – Вип. 1–2. – С.81–84.

2. Федюк (Черникова) Е.В. Подготовка будущих учителей к формированию
экологической культуры // Наука і освіта. – 1999. – № 3–4. – С. 30–32.

3. Федюк (Черникова) Е.В. Формирование экологического сознания будущих
учителей // Науковий вісник Південноукраїнського державного
педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Зб. наук. пр. – Одеса,
2000. – Вип. 7–8. – С.53–60.

4. Черникова Е.В. Анализ результатов формирующего этапа исследования по
подготовке будущих учителей биологии к формированию экологической
культуры старшеклассников // Науковий вісник Південноукраїнського
державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Зб. наук. пр.
– Одеса, 2003. – Вип. 5–6. – С. 70–78.

5. Черникова Е.В. Диагностика уровней подготовленности будущих учителей
биологии к формированию экологической культуры старшеклассников // Наука
і освіта. – 2003. – № 4. – С.115–117.

6. Федюк (Черникова) Е.В. Эстетический аспект экологического воспитания
// Современные проблемы методики биологии и экологии в школе и ВУЗе.
Матер. междун. конф. МПУ. – Ч.2. – М., 1997. – С. 16–17.

7. Черникова Е.В. Некоторые аспекты экологической подготовки будущего
учителя биологии // Педагогический альманах. Наука и практика. –
Тирасполь: РАО. Южное отделение, 2002. – № 3-4. – С. 124–128.

8. Хлебников В.Ф., Черникова Е.В. Экологическая культура учителя
биологии (сокращенный курс лекций для студентов биологических
специальностей. Тирасполь: РИО ПГУ, 2003. – 67 с.

9. Черникова Е.В. Мотивационно-ценностный компонент в подготовке
будущего учителя биологии к формированию экологической культуры
старшеклассников // Матер. міжвуз. наук.-метод. конф. “Шляхи
удосконалення підготовки військових фахівців та формування професійних
якостей”. – Одеса, 2003. – С. 129–132.

10. Черникова Е.В. Экологические проблемы и христианство

// Покровские чтения. Книга пятая. – Бендеры, 2003. – С. 217–219.

11. Черникова Е.В. Экологическая подготовка будущего учителя биологии //
Матер. Межд. конф. – Тирасполь: ЮО РАО, 2003. – С. 233–234.

АНОТАЦІЯ

Чернікова О.В. Підготовка майбутніх учителів біології до формування
екологічної культури старшокласників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти –
Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені
К.Д. Ушинського, Одеса, 2004.

У дисертації досліджено проблему підготовки майбутніх учителів біології
до формування екологічної культури старшокласників; визначено і науково
обґрунтовано поняття “підготовка майбутнього вчителя біології до
формування екологічної культури старшокласників”; уточнено поняття
“екологічна культура”, “екологічна свідомість”; визначено критерії,
показники, рівневі характеристики й педагогічні умови підготовки
майбутніх учителів біології до формування екологічної культури
старшокласників; обґрунтовано й експериментально апробовано методику
підготовки майбутніх учителів біології до формування екологічної
культури старшокласників; розроблено й упроваджено спецкурс “Екологічна
культура вчителя біології”.

Ключові слова: підготовка майбутніх учителів біології до формування
екологічної культури старшокласників; екологічна культура; змістовий,
мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-оцінний компоненти.

АННОТАЦИЯ

Черникова Е.В. Подготовка будущих учителей биологии к формированию
экологической культуры старшеклассников. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Южно-Украинский государственный педагогический
университет (г. Одесса) имени К.Д. Ушинского, Одесса, 2004.

Диссертация посвящена исследованию проблемы подготовки будущих учителей
биологии к формированию экологической культуры старшеклассников.

В первой главе “Теоретико-методологические основы подготовки будущего
учителя биологии к формированию экологической культуры старшеклассников”
осуществлен анализ научной педагогической литературы, отражающий
современное состояние проблемы. Подготовка будущего учителя биологии к
формированию экологической культуры старшеклассников –это развитие
экологической культуры самого учителя, основой которой является
понимание природы как высшей ценности; осознание будущим учителем
биологии своей профессиональной роли как педагога (личности,
гражданина); обеспечение единства основных компонентов подготовки –
содержательного, мотивационно-ценностного, деятельностно-оценочного.
Экологическая культура – наличие высокой степени общей духовной
культуры, междисциплинарных глобальных представлений об экологической
проблеме, осознание, что человек – часть природы, овладение системой
научных экологических умений и навыков.

Во второй главе “Экспериментальная работа по подготовке будущего учителя
биологии к формированию экологической культуры старшеклассников” на
основании изученной научной литературы были выделены критерии и
показатели подготовленности, а именно: 1. Сформированность
профессиональных знаний с показателями: владение экологическими
понятиями и научной терминологией, умение обобщать экологический
материал, владение методикой преподавания биологии, умение использовать
межпредметные знания. 2. Профессиональная направленность и мотивация с
показателями: умение воспитывать у старшеклассников бережное отношение к
природе, умение развивать эмпатию у старшеклассников, умение воспитывать
гражданскую ответственность старшеклассников за сохранение природы,
умение формировать экологические природоохранные мотивации. 3. Наличие
профессионально-значимых умений с показателями: умение проектировать
воспитательные мероприятия со старшеклассниками по осуществлению
экологической деятельности, умение диагностировать и оценивать
экологическую деятельность старшеклассников, умение управлять
экологической деятельностью старшеклассников, владение стратегиями
формирования экологической культуры старшеклассников.

Проанализировав и обобщив результаты теоретических исследований, мы
разработали структурно-функциональную модель подготовки будущих учителей
биологии к формированию экологической культуры старшеклассников, которая
предполагает взаимообусловленность, взаимодействие, взаимосвязанность
компонентов, условий, принципов подготовки в их совокупности.

Учитывая результаты констатирующего этапа эксперимента, а также основные
понятия исследования были определены педагогические условия подготовки
будущего учителя биологии к формированию экологической культуры
старшеклассников: обеспечение единства основных компонентов подготовки
будущего учителя биологии к формированию экологической культуры
старшеклассников: содержательного, мотивационно-ценностного,
деятельностно-оценочного; обогащение экологическими знаниями будущего
учителя биологии в системе межпредметных связей; осознание будущим
учителем биологии своей профессиональной роли как педагога (личности,
гражданина) в формировании экологической культуры старшеклассников.

В процессе формирующего эксперимента была апробирована методика
подготовки будущих учителей биологии к формированию экологической
культуры старшеклассников. Был разработан спецкурс “Экологическая
культура учителя биологии” с целью непосредственной подготовки студентов
к будущей профессиональной деятельности. Практические занятия
предусматривали проведение мотивационных тренингов, диспутов, разработку
проектов традиционных и нетрадиционных уроков, внеклассных занятий с
экологическим содержанием, развивалось умение диагностировать
экологическую культуру у школьников, проводить самодиагностику.

Результаты формирующего эксперимента показали, что оптимальной для
подготовки будущих учителей биологии к формированию экологической
культуры старшеклассников явилась методика, использованная в
экспериментальных группах, в которых осуществлялась реализация в
совокупности выделенных условий.

Ключевые слова: подготовка будущих учителей биологии к формированию
экологической культуры старшеклассников, экологическая культура,
содержательный, мотивационно-ценностный, деятельностно-оценочный
компоненты.

ANNOTATION

Chernikova Е.V. Preparation of future biology teachers for formation of
ecological culture of senior pupils. – Manuscript.

The dissertation for a degree of the candidate of pedagogical sciences
on a speciality 13.00.04 – – Theory and methods of professional
education. – South-Ukrainian State Pedagogical University (Odessa) named
after K.D. Ushinsky, Odessa, 2004.

The dissertation is devoted to the problem of future biology teachers
for formation of ecological culture of senior pupils. It specifies and
substantiates the concepts “preparation of future biology teachers for
formation of ecological culture of senior pupils” and “ecological
culture”, “ecological consciousness”; determines criteria, parameters,
level characteristics and pedagogical conditions of preparation of
students for formation of ecological culture of senior pupils. The
author develops and approves of the technique of preparation of future
biology teachers for formation of ecological culture of senior pupils,
introduces the special course “Ecological culture of biology teacher”.

Key words: preparation of future biology teachers for formation of
ecological culture of senior pupils; ecological culture: content
motivating values-orientated, activity estimated component.

Похожие записи