ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

МОРОЗ Інна Вікторівна

УДК 378.147: 336.77

Педагогічні умови застосування кредитно-модульної системи навчання
студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Житомир – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному
університеті імені Григорія Сковороди.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент
Академії педагогічних наук України Коцур Віктор Петрович, ректор
Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені
Григорія Сковороди.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Євтух Микола Борисович,

Академія педагогічних наук України, академік-секретар відділення
педагогіки і психології

вищої школи;

кандидат економічних наук, доцент

Радченко володимир Васильович,

Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова,
завідувач кафедри економічної теорії.

Провідна установа: Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук
України, м. Київ.

Захист відбудеться 16 листопада 2004 року о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному
університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул.
Велика Бердичівська, 40, ІІ поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного
університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика
Бердичівська, 40.).

Автореферат розіслано 15 жовтня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.А. Сейко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Сучасний науково-технічний і
культурний прогрес, удосконалення технологій науки і виробництва
зумовлюють пошук і впровадження нових концептуальних підходів до системи
підготовки кадрів, змін традиційної структури професійної підготовки
взагалі й економічної зокрема.

Формування ринкових відносин і демократизація суспільного життя
визначили зміну цільових орієнтирів професійної освіти. Економічна
нестабільність, постійні зміни законодавства, неврегульованість ринку
праці (низький рівень реалізації продукції на внутрішньому ринку,
орієнтація виробництва в основному на задоволення потреб країн ЄС)
значно підвищують вимоги до підготовки спеціалістів, забезпечення їх
конкурентоспроможності.

Нові типи суспільних відносин зумовлюють розробку і впровадження інших
підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців з економіки, що
визначаються у загальному контексті європейської інтеграції з
орієнтацією на фундаментальні цінності загальносвітової культури.

Інтеграційний процес передбачає впровадження європейських норм і
стандартів в економічній освіті. Перед вищою економічною освітою стоїть
важливе завдання: забезпечити перехід до кредитно-модульної та
стимулюючої системи навчання, що є однією з умов входження національної
системи освіти до спільного європейського простору. Кредитно-модульна
система навчання спрямована на реалізацію положень Концепції розвитку
економічної освіти в Україні, галузевих державних стандартів з напряму
„Економіка і підприємництво” та вимог Болонської конвенції.

Основними напрямами підготовки студентів в умовах кредитно-модульної
системи організації навчання є створення стандартів за напрямами освіти,
в яких домінував би діяльнісний аспект засвоєння змісту з урахуванням
загальноєвропейських та регіональних стандартів; створення гнучких
мовленнєвих модульних програм; використання комунікативних форм і
методів навчання, характерних для європейської зони освіти; поліпшення
медіаосвітньої підготовки викладачів, які мають проектувати освітнє та
навчальне середовище з допомогою інформаційних, комп’ютерних і
педагогічних технологій.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу підготовки
фахівців відкриває нові можливості в системі вищої економічної школи.
Вона сприяє створенню умов для самореалізації особистості як економічно
активного члена суспільства, задовольняє потреби держави у
кваліфікованих спеціалістах економічного профілю; надає можливість
виховувати у майбутніх фахівців цілісне соціально-економічне
світосприйняття і сучасний науковий світогляд.

Ступінь розробки проблеми. У контексті основних положень Болонського
процесу в останні роки з’явилися праці, в яких висвітлюються:
методологічні аспекти досліджуваної проблеми (І. Бабин, Я. Болюбаш,
В. Грубінко, В. Журавський, М. Згуровський, Ю. Рудавський, М. Степко,
В. Шинкарук); проблема модульного навчання, рейтингу та системи
залікових одиниць (А. Алексюк, В. Бондар, В. Галузинський, М. Євтух,
В. Огнев’юк, С. Падалко, І. Прокопенко, Л. Романишина, П. Сікорський,
І. Смолюк, О. Спірін, А. Фурман, О. Шпак); питання розвитку вищої
економічної освіти (Л. Безчасний, Д. Богиня, Є. Бондаревська, С. Змєєв,
В. Каган, І. Каленюк, Г. Ковальчук, В. Козаков, В. Огнев’юк,
І. Сичевников, П. Сікорський, А. Фурман, Л. Фридман, Ф. Якушкевич);
соціально-економічні проблеми підготовки кваліфікованих трудових
ресурсів у системі функціонування ринку праці (Л. Безчасний, Д. Богиня,
Б. Данилишин, М. Долішний, С. Злупко, Л. Кривенко, К. Кривенко,
В. Козак); проблеми дидактики вищої освіти (В. Афанасьєв, В. Бондар,
Т. Боголіб, Г. Дмитренко, К. Корсак, В. Луговий); питання організації
експерименту з кредитно-модульної системи навчання (В. Ситник,
М. Скаткін, Р.Фішер, О.Цокур). Деякі аспекти проблеми досліджувалися
зарубіжними вченими (М. Блауг, І. Боцен, Є. Денісов, Д. Кірстейн,
Г. Хог, Л. Лансен, К. Таух, Л. Туроу, Ф. Уелш).

Проте поза увагою дослідників залишилися умови інтеграції вітчизняної
економічної освіти з освітніми системами європейських держав,
змістовність модулів навчання, система діагностики знань за шкалою
європейської кредитно-трансферної та акумулюючої систем (ЕСТS),
технології взаємопереведення оцінок, що прийняті у вітчизняній практиці,
до ЕСТS, система нагромадження кредитів, педагогічні умови ефективного
застосування кредитно-модульної системи навчання. Саме цим і зумовлено
вибір теми дисертаційного дослідження – „Педагогічні умови застосування
кредитно-модульної системи навчання студентів економічних факультетів
вищих навчальних закладів”.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри
педагогіки Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету
імені Григорія Сковороди, ініціативних наукових програм кафедри
економічної теорії „Рух до європейського простору вищої освіти”,
„Європейська система залікових кредитів (ЕСТS)”. Тема узгоджена з
Науково-методичним центром вищої освіти Міністерства освіти і науки
України (лист-погодження від 2 вересня 2003 року) та зареєстрована Радою
з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в
Україні (протокол № 3 від 30 березня 2004 р.)

Об’єкт дослідження: кредитно-модульна система організації навчання
студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження: педагогічні умови застосування кредитно-модульної
системи організації навчання студентів економічних факультетів вищих
навчальних закладів.

Мета дослідження полягає у виявленні, теоретичному обґрунтуванні та
експериментальній перевірці ефективності комплексу педагогічних умов
застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу
на економічних факультетах вищих навчальних закладів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що запровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу буде
ефективним за умов: функціонування системи трисуб’єктної взаємодії
(вищий навчальний заклад?студент?роботодавець); наявності якісного
науково-педагогічного потенціалу вузу; діагностики результатів
навчальної діяльності студентів; застосування модульно-рейтингової
технології; індивідуалізації і диференціації навчання фахівців з
економіки.

Метою та предметом дослідження зумовлені його завдання:

Проаналізувати інтеграційні процеси, систему та зміст сучасної
професійно-економічної освіти.

Визначити зміст економічної освіти, що відповідає вимогам до якості
підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Виявити педагогічні умови, що сприяють запровадженню кредитно-модульної
системи організації навчального процесу на економічних факультетах вищих
навчальних закладів.

Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологію і
модель педагогічних умов ефективного функціонування кредитно-модульної
системи організації навчального процесу.

Створити модульний варіант навчальної програми з методики викладання
економічних дисциплін.

Розробити критерії внутрішньовузівської діагностики ефективності роботи
викладацького складу вищого навчального закладу.

За результатами дослідження підготувати „Положення про систему залікових
одиниць”.

Концептуальна ідея дослідження полягає в тому, що запровадження
кредитно-модульної системи організації навчання студентів економічних
факультетів вищих навчальних закладів має ґрунтуватися на вимогах
державних стандартів щодо професійної підготовки фахівців з урахуванням
потреб сучасного ринку праці та зарубіжного досвіду, теоретичних
положеннях особистісно зорієнтованого підходу до організації процесу
професійної підготовки майбутніх фахівців, науково обґрунтованої моделі
педагогічних умов запровадження цієї системи.

Методологічну основу дослідження становлять основні положення теорії
пізнання; принципи історизму, об’єктивності, науковості вивчення явищ і
процесів; системний підхід як методологічний спосіб пізнання
педагогічних фактів, процесів, згідно з якими людина розглядається як
динамічна система, що постійно розвивається, змінюється, набуває нових
особистісних та індивідуальних властивостей, які забезпечують широкі
можливості соціальної та професійної адаптації; положення особистісно
зорієнтованого та діяльнісного підходу до підготовки фахівців.

Теоретичну основу дослідження складають концептуальні положення
вітчизняних та зарубіжних авторів щодо: вимог загальнонаукової
методології до професійної підготовки фахівців (А.Алексюк, Л.Безчасний,
С.Гончаренко, Б.Данилишин, М. Долішний, С.Злупко, В.Каган, І.Каленюк,
Г.Ковальчук, Н.Ничкало І.Сичевников,); модульно-рейтингового навчання та
системи залікових одиниць (А.Алексюк, В.Галузинський, М.Євтух,
І.Прокопенко, О.Спірін, О.Шпак, П.Юцявичене, Н.Шиян); запровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу (І.Бабин,
Я.Болюбаш, В.Грубінко, В.Журавський, М.Згуровський, Ю.Рудавський,
М.Степко, О.Спірін, В.Шинкарук).

Для перевірки гіпотези та розв’язання визначених завдань було
використано комплекс методів — загальнотеоретичні: аналіз літературних
та документальних джерел, класифікація, узагальнення теоретичних та
експериментальних даних; абстрагування, конкретизація, аналіз, синтез,
порівняння, протиставлення; емпіричні: педагогічний експеримент,
спостереження за навчально- виховним процесом у вищому навчальному
закладі; вивчення документації (планів, звітності тощо); бесіди і
фокусові інтерв’ю, анкетування, інтерв’ювання, експертні опитування,
рейтинг; математичні: ранжування, шкалування, індексування, кореляція;
методи статистичної обробки даних.

Організація дослідження. Дослідження проводилося в чотири етапи протягом
1999-2004 років.

На першому етапі (1999-2000 рр.) – теоретико-аналітичному – проведено
аналіз наукової літератури з теми дослідження в історико-педагогічному
контексті, вивчено досвід вузів України з досліджуваної проблеми,
узагальнено особистий досвід автора, визначено об’єкт, предмет, мету,
гіпотезу, завдання дослідження, розроблено програму і методику
дослідницької роботи.

На другому етапі (2000-2001 рр.) – діагностично-констатуючому –
здійснено констатуючий експеримент щодо вивчення стану запровадження
модульно-кредитної системи навчання; встановлено існуючий рівень
підготовки студентів економічних спеціальностей у вищому навчальному
закладі; розроблена модель педагогічних умов запровадження
кредитно-модульної системи у ВНЗ для студентів економічних
спеціальностей.

На третьому етапі (2002-2003 рр.) – формуючому – розроблено та
впроваджено в практику роботи економічних факультетів вищих навчальних
закладів України модель педагогічних умов запровадження
кредитно-модульної системи навчання.

На четвертому етапі (2004 р.) – завершально-узагальнюючому –
систематизовано результати формуючого експерименту, здійснено його
кількісний та якісний аналіз, інтерпретацію отриманих даних; розроблено
модульний варіант навчальної програми з методики викладання економічних
дисциплін, фонд електронних диференційованих тестових і практичних
завдань та „Положення про систему залікових одиниць” в умовах
кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Експериментальна база дослідження. Пошуково-дослідницька робота з
вивчення педагогічних умов запровадження кредитно-модульної системи
навчання студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів
проводилася на базі Переяслав-Хмельницького державного педагогічного
університету імені Григорія Сковороди (ПХДПУ), Білоцерківського
державного аграрного університету (БДАУ), Таращанського агротехнічного
коледжу. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 630 студентів
і 30 викладачів вищезазначених навчальних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше розроблено й теоретично обґрунтовано модель взаємодоповнюючих
педагогічних умов запровадження кредитно-модульної системи організації
навчального процесу підготовки фахівців з економіки;

доведено доцільність розробленої моделі педагогічних умов при вивченні
економічних дисциплін;

здійснено аналіз традиційної, модульно-рейтингової та ефективності
кредитно-модульної технологій навчання студентів економічних
факультетів;

подальшого розвитку набули форми і методи особистісно зорієнтованого
процесу навчання.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

проведено теоретичний аналіз інтеграційних процесів та розвитку
економічної освіти в сучасних умовах;

уточнено сутність поняття „педагогічні умови впровадження
кредитно-модульної системи навчання студентів економічних
спеціальностей”;

визначено зміст економічної освіти, що відповідає різним освітнім
кваліфікаційним рівням та систему кредитів для студентів економічних
спеціальностей;

науково обґрунтовано структуру і зміст педагогічних умов впровадження
кредитно-модульної системи навчання у вищому навчальному закладі.

Практичне значення отриманих результатів визначається тим, що: створено
модульний варіант навчальної програми з методики викладання економічних
дисциплін; розроблено критерії діагностики ефективності роботи
викладацького складу в умовах кредитно-модульної системи навчання;
підготовлено „Положення про систему залікових одиниць”; створено фонд
диференційованих тестових і практичних завдань; підготовлено навчальний
посібник з методики викладання економічних дисциплін.

Впровадження результатів дослідження. Основні положення та рекомендації
щодо створення педагогічних умов запровадження кредитно-модульної
системи у вищих навчальних закладах на факультетах з економічних
спеціальностей упроваджувалися у Переяслав-Хмельницькому державному
педагогічному університеті імені Григорія Сковороди (довідка № 274 від 5
травня 2004 р.), Білоцерківському державному аграрному університеті
(довідка № 01-13 від 26 квітня 2004 р.), Таращанському агротехнічному
коледжі (довідка № 341 від 26 квітня 2004 р.).

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає в:

узагальненні теоретичних положень, що характеризують стратегію
розвитку професійно-економічної освіти в сучасних умовах;

побудові та експериментальній перевірці моделі педагогічних умов
запровадження кредитно-модульної системи організації процесу підготовки
студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів;

розробці, теоретичному обґрунтуванні та практичній реалізації
педагогічних технологій впровадження кредитно-модульної системи навчання
на економічних факультетах вищих навчальних закладів;

визначенні змісту економічної освіти, що відповідає вимогам до якості
підготовки фахівців різних освітніх кваліфікаційних рівнів;

розробці методичного забезпечення навчального процесу з курсу „Методика
викладання економічних дисциплін”.

Вірогідність наукових положень, результатів та основних висновків
дисертаційної роботи забезпечувалася методологічною обґрунтованістю,
використанням методів науково-педагогічного пошуку, адекватних меті,
об’єкту, предмету дослідження, репрезентативністю вибірки, поєднанням
кількісного і якісного аналізу отриманих результатів, статистичними
методами обробки експериментальних даних.

На захист виносяться:

 Узагальнююча історико-педагогічна й теоретична характеристика стратегії
розвитку економічної освіти на сучасному етапі.

 Теоретичне обґрунтування та модель педагогічних умов упровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу на
економічних факультетах вищих навчальних закладів.

 Методика діагностичних та рейтингових вимірювань рівня академічних
досягнень студентів економічних факультетів.

Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження
обговорювалися на засіданнях і методологічних семінарах кафедр
економічної теорії та педагогіки; доповідалися на 12 Міжнародних та
Всеукраїнських науково-теоретичних і науково-практичних конференціях.

Основні методологічні положення, висновки, пропозиції з теми дослідження
обговорювалися і позитивно оцінені на науково-теоретичних семінарах
„Модульно-рейтингова система навчання” (м. Переяслав-Хмельницький,
січень 2003 р.); „Новітні технології навчання” (м.
Переяслав-Хмельницький, квітень 2003р.); „Європейська кредитно-залікова
система” (м. Переяслав-Хмельницький, грудень 2003р.), „Болонський процес
і Україна” (м. Переяслав-Хмельницький, березень 2004р.); Всеукраїнських
науково-теоретичних конференціях „Проблеми та перспективи підготовки
викладачів економічних дисциплін” (м. Переяслав-Хмельницький, травень
2003 р.); „Наукові засади економіки і управління освітою” (м.
Переяслав-Хмельницький, квітень 2004 р.); Всеукраїнському „круглому
столі” „Аспекти економіки освіти” ( м. Переяслав-Хмельницький, березень
2003р.), нарадах ректорів, директорів вищих навчальних закладів
Київського регіону.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в 7
публікаціях, написаних без співавторів, у тому числі 5 статей у
провідних фахових наукових виданнях, 2 – у збірниках матеріалів
науково-теоретичних конференцій.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів,
висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту
200 сторінок. Список використаних джерел містить 330 найменувань, серед
яких іноземною мовою – 13 (на 26 сторінках). У роботі подано 37 таблиць,
9 схем, 11 рисунків та 19 додатків на 94 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної
проблеми; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу,
методологічні та теоретичні основи дослідження; розкрито його наукову
новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок автора;
висвітлено напрями та апробацію результатів експериментальної роботи;
сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі – “Стратегія розвитку професійної економічної освіти в
сучасних умовах” – викладено результати вивчення проблеми в
історико-педагогічному аспекті, визначено основні етапи розвитку
економічної освіти; розглянуто сучасний стан та модель професійної
підготовки фахівців з економіки в Україні в умовах руху вищої освіти до
європейського простору; визначено теоретико-методологічні засади
професійної підготовки бакалавра та магістра з напряму “Економіка і
підприємництво” на основі аналізу нормативних джерел дослідження,
філософської та психолого-педагогічної літератури; обґрунтовано нові
підходи до професійної підготовки бакалавра та магістра напряму
“Економіка і підприємництво” з урахуванням реформування системи вищої
освіти в Україні.

Встановлено фактори, що зумовлюють зміни в системі підготовки фахівців з
економіки, а саме: загострення проблеми кадрового забезпечення
організацій і підприємств фахівцями нової формації; поява ринку праці як
певного механізму розподілу кваліфікованих кадрів і робочої сили;
перехід до ринкової економіки, виникнення нових форм господарювання;
зовнішні і внутрішні міграційні процеси, які зумовили демографічні зміни
в різних регіонах; зростання престижу економічних спеціальностей і
загострення проблеми зайнятості населення; збільшення попиту молоді й
дорослих на здобуття вищої освіти з престижних економічних
спеціальностей як гаранта матеріального забезпечення життєдіяльності;
виникнення нових видів трудової діяльності, динамізму в розвитку
виробництва, що вимагають здобуття освіти протягом усього життя; вплив
регіонального оточення на зміст роботи вищих навчальних закладів;
поступове створення єдиної світової економічної системи; окреслення
світової освіти як спеціальної сфери діяльності людства, яка спонукає до
відкритого міжнародного співробітництва.

У розділі доведено, що необхідність впровадження кредитно-модульної
системи в навчальний процес економічних закладів викликана: процесами
глобалізації, що відбуваються в Європі; приєднанням України до
Болонського процесу; гуманізацією освіти, підвищеними вимогами до якості
підготовки фахівців з економіки.

У другому розділі – “Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної
системи організації навчального процесу підготовки фахівців з економіки”
– проаналізовано базові поняття дослідження, теоретично обґрунтовано
зміст і структуру поняття “педагогічні умови запровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу підготовки
фахівців з економіки”; на основі аналізу науково-педагогічної літератури
та сучасного стану підготовки фахівців з економіки викладено результати
пошуку структурної моделі педагогічних умов запровадження
кредитно-модульної системи навчання.

На основі проведеного семантичного аналізу та застосування системного
підходу уточнено зміст поняття „педагогічні умови”, виділено основні
структурні компоненти, сформульовано робоче визначення педагогічних умов
запровадження кредитно-модульної системи організації навчання, що
розглядаються нами як чинники, які зумовлюють і визначають сутність
кредитно-модульної системи організації навчання, забезпечують активність
студентів і стимулюють свідоме засвоєння навчального матеріалу.

Проведене нами теоретичне дослідження та узагальнення досвіду вищих
навчальних закладів щодо умов ефективності запровадження
кредитно-модульної системи навчання дозволяє припустити, що провідним із
них є: функціонування системи трисуб’єктної взаємодії (вищий навчальний
заклад ? студент ? роботодавець); якісний потенціал
науково-педагогічного складу вищого навчального закладу; запровадження
модульно-рейтингової системи організації навчального процесу;
діагностика результатів навчальної діяльності студентів,
індивідуалізація і диференціація навчання. Це дало нам можливість
розробити модель, яка відображає основні напрями педагогічного
дослідження та їх взаємозв’язок (рис.1).

Рис.1. Модель педагогічних умов запровадження кредитно-модульної системи
організації навчального процесу підготовки студентів економічних
факультетів вищих навчальних закладів

Проведене нами дослідження технологічного аспекту проблеми створення
педагогічних умов запровадження кредитно-модульної системи навчання
фахівців з економіки дозволяє також припустити, що найбільш ефективною є
технологія модульно-рейтингової системи навчання як перехідний етап до
впровадження кредитно-модульної; найбільш ефективним напрямом
удосконалення існуючої технології є її особистісна зорієнтованість на
розвиток здібностей, активності, самостійності, професійних умінь та
навичок, самовдосконалення та самоствердження майбутніх економістів.

У дослідженні доведено, що найбільші можливості щодо інтеграції методів
навчання та їх функцій має модульно-рейтингова технологія навчання. Її
можна тлумачити як шлях оптимізації навчання і як засіб контролю якості
знань студентів. Системно-структурний аналіз мотиваційного, змістового й
операційно-процесуального компонентів навчального процесу засвідчив, що
визначені педагогічні умови тісно пов’язані між собою. Тому дослідження
проводилося у трьох напрямах, ефективність яких перевірялася
статистичними методами оцінювання знань:

управління процесом навчання шляхом його оптимізації через впровадження
діагностики якості знань та модульно-рейтингової технології;

.

Ae

AE

e

?

o

oeoeoeaaUa?aaaaaaaUAeaaaaa

????????????$

???

&

&

&

E

E

oe

o

u

ue

.стимулювання студентів до навчально-пізнавальної діяльності шляхом
систематичного застосування диференційованих й індивідуальних форм і
методів контролю;

формування професійних якостей студентів університетів шляхом
використання професійної спрямованості фахових дисциплін.

У третьому розділі – “Експериментальне дослідження із запровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу підготовки
фахівців з економіки” – на основі результатів констатуючого експерименту
представлена програма втілення розробленої структурно-логічної моделі
основних педагогічних умов запровадження кредитно-модульної системи
організації навчального процесу підготовки фахівців економічного профілю
у вищих навчальних закладах України. Констатуючий експеримент,
проведений на економічних факультетах вищих навчальних закладів ряду
регіонів України, дозволив дослідити реальний стан підготовки фахівців.
Оцінюючи навчальні досягнення студентів, їх вміння конструктивно
розв’язувати виробничо-технологічні ситуації, мотивацію оволодіння
майбутнім фахом, ми дійшли висновку, що в умовах традиційного навчання
50 % студентів демонструють виконавчу, репродуктивну активність; однак
лише у 15% з них сформована продуктивна навчально-пізнавальна
активність. У решти студентів (35%) переважає репродуктивна активність,
хоча вони загалом виявляють позитивне ставлення до навчання. Ці
результати підтвердили наше припущення про те, що традиційна система
навчання у вищому навчальному закладі не сприяє його індивідуалізації та
зростанню якості знань майбутніх економістів, недостатньо готує їх до
професійної діяльності в умовах ринкової економіки й жорсткої
конкуренції. Тому при вивченні курсу методики викладання економічних
дисциплін та дисциплін економічного циклу було впроваджено розроблену
нами інноваційну технологію, яка включала сучасні активні методи
навчання, систему індивідуальних завдань, рейтингову оцінку якості
знань, модульну систему навчання, що стало основою для проведення
формуючого експерименту.

Під час проведення формуючого експерименту на початку вивчення дисциплін
фундаментальної підготовки здійснювалося визначення вхідного рівня
засвоєння знань першокурсників (вхідний контроль) і періодично
проводилися контрольні зрізи знань, умінь і навичок студентів у ході
поточного контролю; здійснювалася діагностика якості знань студентів,
визначався рейтинг студентів і викладачів у експериментальних та
контрольних групах. Це дало можливість відстежити ефективність кожного
етапу впровадження моделі педагогічних умов (одночасно з навчанням) у
систему організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної
технології на економічних факультетах вищих навчальних закладів.

І етап – навчання проводилось із застосуванням діагностики якості знань,
модульно-рейтингової технології в експериментальних групах ЕВ; ЕМР; ЕКМ;

ІІ етап – на основі модульно-рейтингової та кредитно-модульної
технологій навчання з використанням індивідуальних та диференційованих
контрольних завданнях в групах ЕМР; ЕКМ;

ІІІ і ІV етапи – навчання проводилося за модульно-рейтинговою
технологією та кредитно-модульною системою організації навчального
процесу з урахуванням професійної спрямованості дисциплін та якісного
складу викладачів.

На І етапі впровадження моделі педагогічних умов розроблено модульну
програму з методики викладання економічних дисциплін; на ІІ – „Положення
про систему залікових одиниць”, освітньо-кваліфікаційну характеристику,
освітньо-професійну програму, навчальні плани бакалавра, спеціаліста,
магістра; на ІІІ – ІV – робочі плани студента, договори про навчання,
академічні довідки, критерії оцінювання рейтингу викладача; здійснено
структурування змісту навчального матеріалу; введено змістові модулі
(теоретичний, емпіричний і практичний), проаналізовано їх вплив на
формування пізнавального інтересу та мотивації учіння, значущість знань
з дисциплін фундаментальної та фахової підготовки для майбутньої
професійної діяльності за напрямом “Економіка та підприємництво”,
доступність і співвідношення рівнів складності з урахуванням
індивідуальних можливостей студентів. Рейтингова система контролю
використовувалася з метою стимулювання й самоорганізації систематичної
навчальної роботи студентів, забезпечення об’єктивності оцінювання
знань, посилення мотиваційного компонента, формування самостійних дій,
перетворення залікових одиниць, залікових кредитів в дієву стимулюючу
складову навчального процесу.

У процесі експериментального дослідження використовувалась 100-бальна
шкала залікових одиниць. Традиційне навчання на І курсі Таращанського
агротехнічного коледжу передбачає 12-бальне оцінювання, а на ІІ-ІV
курсах – 5-бальне, в університетах – 5-бальне. Тому виникла необхідність
при порівнянні успішності студентів звести всі показники до єдиної
системи оцінювання. Ми переводили кінцеві результати на всіх етапах
експерименту в 5-бальну оцінку, що сприяло об’єктивності й зручності їх
порівняння в експериментальних і контрольних групах. Результати контролю
на І етапі дослідження показали, що середній бал успішності зріс на 0,64
бала, а якість знань – на 47,55 % (в групах ЕКМ2); в групах ЕМР2
відповідно на 0,38 і 29,06 % (у контрольних групах, де проводилось
традиційне навчання, відповідно на 0,16 бала і 21,2 %) порівняно з
даними вхідного контролю.

Аналіз одержаних даних показав, що оптимізація навчального процесу
шляхом впровадження інноваційної модульно-рейтингової технології дає
кращі результати, а кредитно-модульна система організації навчального
процесу є більш ефективною в порівнянні з модульно-рейтинговою.

На основі цих показників ми дійшли висновку, що систематичний
рейтинговий контроль стимулює студентів до активної
навчально-пізнавальної діяльності, що знайшло своє відображення в
підвищенні показників середнього балу з 3,41 до 4,3, якості знань – з
44,1% до 71%. За кредитно-модульної системи організації навчального
процесу показники середнього балу підвищилися з 3,41 до 4,6, якості
знань – з 44,1% до 85,4%.

За критерієм “успішність навчання” ми спостерігали результати атестації
та професійного тестування протягом п’яти років (2000 – 2004 р.р.)
(рис.2).

Рис. 2. Якісні показники успішності навчання випускників ПХДПУ (2000
–2004 рр.)

На третьому етапі експериментального дослідження, який проводився
паралельно з навчанням у контрольних й експериментальних групах ЕМР,
ЕКМ, проаналізовано ефективність індивідуального і диференційованого
навчання (табл.1).

Як видно з таблиці, показник середнього балу змінився з 3,7 балів до
4,08. Система „вуз?студент?роботодавець” позитивно вплинула на показники
працевлаштування випускників економічних факультетів
Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені
Григорія Сковороди, Білоцерківського державного аграрного університету.

Таблиця 1

Аналіз успішності студентів за умови індивідуалізації та диференціації
контролю на основі модульно-рейтингової технології навчання

Час проведення експерименту К-ть студ. Етап експерименту Успішність
Середній бал Якість знань

5 4 3 2

1999-2000 н.р. 75 поч. н. р.

кінець н.р. 12

17 23

33 34

25 6

— 3.54

3.89 46.5

66.5

2000-2001 н.р. 75 поч. н. р.

кінець н.р. 19

28 24

36 27

11 5

— 3.76

3.93 57.2

85.1

2001-2002 н.р 75 поч. н. р.

кінець н.р. 18

28 19

29 31

18 7

— 3.73

4.13 39.2

75.8

2002-2003 н.р 75 поч. н. р.

кінець н.р. 14

25 23

39 32

11 6

— 3.68

4.18 49.2

85.1

2003-2004 н.р. 75 поч. н. р.

кінець н.р. 19

31 22

35 26

9 8

— 3.8

4.29 54.5

87.8

За п’ять років експерименту 375 поч. н. р.

кінець н.р. 16

26 22

34 30

15 6

— 3.7

4.08 51.3

80.06

Результати всіх трьох етапів експериментального дослідження,
порівняльний аналіз успішності студентів показав, що в процесі
комплексного впровадження запропонованих нами педагогічних умов в
організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою, в
студентів експериментальних груп якість знань виявилася значно вищою,
аніж у студентів контрольних груп.

Таким чином, отримані у процесі дослідження дані дозволяють зробити
висновок про ефективність і доцільність запропонованої моделі
педагогічних умов упровадження кредитно-модульної системи організації
навчального процесу. Експеримент засвідчив, що всі зазначені педагогічні
умови перебувають у взаємозв’язку і доповнюють одна одну.

Формуючий експеримент підтвердив, що використання розробленої методики
організації навчального процесу у вищих навчальних закладах з
урахуванням певних педагогічних умов у експериментальних групах значно
підвищує навчально-пізнавальну активність студентів економічних
факультетів і сприяє розвитку усвідомленості ними свого професійного
зростання (табл.2).

Таблиця 2

Рівні навчально-пізнавальної активності студентів (%) за результатами
експерименту

Рівні навчально-пізнавальної активності студентів Експериментальна група
ЕМР Експериментальна група ЕКМ Контрольна група К

До експери-менту Після експери-менту До експери-менту Після
експери-менту Констант. зріз Контр. зріз

Творчий

бакалавр 8 15 5 18 6 8

магістр 6 19 7 21 7 9

Продуктивний

бакалавр 36 43 45 54 34 32

магістр 52 55 53 57 51 49

Репродуктивно-продуктивний

бакалавр 32 25 33 18 31 32

магістр 26 18 28 12 22 26

Репродуктивний

бакалавр 24 18 15 7 28 28

магістр 16 8 12 10 20 16

На закінчення формуючого етапу відповідно до розробленої технології був
проведений зріз. Результати формуючого експерименту засвідчили, що при
рівні значущості ?=0,05, гіпотеза про рівність вибіркових середніх
відкинута, тобто існує суттєва різниця між вибірковими середніми
контрольних й експериментальних груп. Це, в свою чергу, підтверджує
припущення про можливість підвищення рівня загальної теоретичної і
практичної підготовки студентів вищих економічних навчальних закладів
шляхом створення педагогічних умов для запровадження кредитно-модульної
організації системи навчання, яка, у свою чергу, забезпечує якісну
підготовку економістів.

Проведене дослідження дозволило зробити такі загальні висновки:

1. Дослідження історичного аспекту проблеми застосування
кредитно-модульної системи навчання у вищих закладах економічної освіти
виявило, що ця проблема певним чином розглядалася в працях українських
та зарубіжних учених і набуває особливої актуальності в умовах сучасної
освітньої парадигми і приєднання вищих навчальних закладів України до
Болонського процесу. Аналіз стратегії розвитку професійної економічної
освіти України засвідчив, що за останні роки створено систему ступеневої
підготовки економістів, виникли нові типи закладів професійної освіти;
зростає престижність економічних спеціальностей; загострюються проблеми
кадрового забезпечення організацій і підприємств фахівцями нової
формації; поширюються зовнішні і внутрішні міграційні процеси.

2. Проведений констатуючий експеримент підтвердив актуальність проблеми
дисертаційного дослідження та необхідність її науково-теоретичного
обґрунтування, що сприяло розробці моделі педагогічних умов
запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
підготовки фахівців економічного профілю. Констатуючий експеримент
виявив низку недоліків у системі організації навчального процесу за
традиційною технологією, у системі контролю якості знань з дисциплін
фундаментальної та фахової підготовки, а саме: несистематичний характер
контролю знань; ігнорування значущості системи залікових одиниць; слабке
навчально-методичне забезпечення навчальних дисциплін; відведення
другорядної ролі педагогічному контролю за самостійною і творчою роботою
студентів.

3. Факторний аналіз таких систем, як середовище України, міжнародне
середовище, світовий освітній простір, дослідження ієрархії
позасистемних чинників дав нам можливість виділити низку
системоформуючих продукуючих причин, які визначають зміст економічної
освіти, а також оновити зміст та процес підготовки фахівців з напряму
„Економіка і підприємництво”. Структурування змісту навчального
матеріалу дисциплін фундаментальної і фахової підготовки на основні
компоненти (теоретичні, емпіричні і практичні) дало змогу врахувати
значущість кожної дисципліни для майбутньої професійної діяльності
економістів та сприяти системному контролю.

4. Вивчення та врахування вітчизняного й зарубіжного досвіду дозволило
виявити педагогічні умови, що сприяють запровадженню кредитно-модульної
системи організації навчального процесу на економічних факультетах вищих
навчальних закладів, теоретично обґрунтувати модель педагогічних умов
ефективного функціонування кредитно-модульної системи організації
навчального процесу. Дотримання методології системно-структурного й
системно-діяльнісного підходів та діалектичного характеру взаємодії
суб’єктів дало можливість розглядати систему професійної підготовки
фахівців як сумативну і діяльнісну, відкриту, нелінійну, здатну до
кількісних і якісних змін.

5. Аналіз досвіду вищих навчальних закладів України та експериментальні
дослідження показали, що вагомим стимулюючим фактором, який сприяє
формуванню ініціативного, самостійного і творчого, конкурентноздатного
майбутнього бакалавра, магістра з напряму “Економіка і підприємництво”,
стає упровадження педагогічних умов: функціонування системи
трисуб’єктної взаємодії „вуз(студент(роботодавець”; рейтинговий контроль
знань студентів з фундаментальних та фахових дисциплін; застосування
новітніх технологій організації навчального процесу, зокрема
модульно-рейтингової та кредитно-модульної технологій. На основі
діагностики якості знань студентів та модульно-рейтингової технології
навчання базуються такі педагогічні умови, як індивідуалізація і
диференціація навчання у вищих навчальних закладах. Для перевірки
ефективності загальної моделі педагогічних умов були розроблені
критерії: внутрішньовузівської діагностики роботи викладацького складу
та критерії ефективності запропонованої моделі підготовки фахівців
економічного профілю.

6. Аналіз результатів експерименту засвідчив, що рівень якості знань
студентів поступово підвищується при поетапній реалізації педагогічних
умов упровадження кредитно-модульної системи організації навчального
процесу підготовки студентів економічних факультетів вищих навчальних
закладів. При застосуванні моделі педагогічних умов показники середнього
балу успішності зросли на 0,16 в контрольних групах, 0,64 в групах, які
навчались в умовах кредитно-модульної системи організації навчального
процесу, та на 0,21 в групах, які навчалися в умовах
модульно-рейтингової технології, а при впровадженні цілісної моделі
педагогічних умов – на 0,48. Якість знань в контрольних групах зросла на
29,6%, в групах модульно-рейтингової технології навчання — на 21,2%, в
групах з кредитно-модульною системою організації навчального процесу —
на 47,55%.

7. За результатами дослідження розроблено та апробовано модульний
варіант програми з методики викладання економічних дисциплін, „Положення
про систему залікових одиниць”, низку документів, необхідних для
запровадження кредитно-модульної системи організації навчального
процесу, зокрема: робочі навчальні плани за спеціальностями (рівень
бакалавра), академічні довідки студента, індивідуальні плани студента,
зразки договору про навчання.

Перспективи подальшого дослідження проблеми можуть бути пов’язані з
конструюванням дидактичних матеріалів та розробкою сучасних комп’ютерних
програм, які мають фахову орієнтацію для запровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях автора:

1. Мороз І.В. Проблема інтеграції України до Європейського простору
вищої освіти // Педагогіка і психологія. – Вип. ІІІ-ІV. — 2003. – С.
255-261.

2. Мороз І.В. Створення програм засобів діагностики якості освіти
//Початкова школа. — 2004. — №2. – С. 55-58.

3. Мороз І.В. Розвиток освіти в умовах глобалізації //Педагогічні науки:
Збірник наукових праць Херсонського державного університету. – Вип.
XXXVI. – 2004. – С. 55-58.

4. Мороз І.В. Освітній потенціал населення України: стан та проблеми
розвитку // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького ДПУ імені
Григорія Сковороди. – Вип. 3. – 2002. – С. 110-125.

5. Мороз І.В. Організаційні форми освітньої діяльності //Гуманізація
навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. – Вип. ХІІ. / За заг. ред.
проф. В.І. Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПІ, 2004. – С.
146-152.

6. Мороз І.В. Впровадження технології проблемного навчання в процесі
професійної підготовки майбутніх викладачів економічних дисциплін
//Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції аспірантів та
вчених „Перспективи і проблеми підготовки викладачів економічних
дисциплін”. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – С. 48-53.

7. Мороз І.В. Рівень освітніх послуг і його характерні риси //Матеріали
Всеукраїнської науково-теоретичної конференції аспірантів та вчених
„Наукові засади економіки і управління освітою”. –
Переяслав-Хмельницький, 2004. – С. 98-102.

Мороз І. В. Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної системи
навчання студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів. –
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі
спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. –
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія
Сковороди. – Переяслав-Хмельницький, 2004.

У дисертації досліджено проблеми кредитно-модульної системи організації
навчального процесу. Розроблено, обґрунтовано та експериментально
апробовано модель взаємодоповнюючих педагогічних умов запровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу підготовки
студентів економічних факультетів вищих навчальних закладів.

До неї входять: діагностика якості знань; застосування
модульно-рейтингової технології, індивідуалізація і диференціація
навчання, науковий потенціал вищого навчального закладу, функціонування
трисуб’єктної взаємодії „вищий навчальний заклад – студент –
роботодавець”. Сформовано модель запровадження кредитно-модульної
системи організації навчального процесу на економічних факультетах.

Ключові слова: кредитно-модульна система організації навчального
процесу; модель педагогічних умов, портфель фахівця, змістовий модуль,
заліковий кредит, залікова одиниця, модульно-рейтингова технологія,
діагностика якості знань, індивідуалізація і диференціація.

Мороз И. В. Педагогические условия внедрения кредитно-модульной системы
обучения студентов экономических факультетов высших учебных заведений.
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический
университет имени Григория Сковороды. – Переяслав-Хмельницкий, 2004.

Диссертация посвящена вопросам теоретического обоснования разработки и
использования в учебном процессе модели педагогических условий внедрения
кредитно-модульной системы обучения студентов экономических факультетов
высших учебных заведений.

В диссертации проведен системный анализ педагогической и методической
литературы, научных исследований по теме научно-педагогического поиска,
что дает основания констатировать наличие различных подходов к проблеме
функционирования кредитно-модульной системы обучения. Решение этой
проблемы требует создания и использования в учебно-воспитательном
процессе высших учебных заведений ІІІ – ІV уровней аккредитации модели
педагогических условий, которая включает в себя: диагностику качества
знаний студентов, оптимизацию учебного процесса путем внедрения
модульно-рейтинговой технологии обучения; индивидуализацию и
дифференциацию обучения; научный потенциал высшего учебного заведения;
функционирование системы трисубъектного взаимодействия “вуз – студент –
работодатель”.

В диссертации дана характеристика сущности педагогических условий,
методика их практического создания и использования в
учебно-воспитательном процессе для согласованной общей деятельности
преподавателей и студентов на уровне субъект-субъектных отношений,
гарантии высшего качества профессиональной подготовки будущих
экономистов.

В работе представлены результаты опытно-экспериментальной проверки
эффективности предложенных педагогических условий внедрения
кредитно-модульной системы организации учебного процесса подготовки
студентов экономических факультетов высших учебных заведений с помощью
параметрических методов на основе сравнения нулевой гипотезы с
альтернативной.

С целью оптимизации процесса обучения разработаны и экспериментально
апробированы модульный вариант программы по методике преподавания
экономических дисциплин, “Положение о системе зачетных единиц”, модель
внедрения кредитно-модульной системы организации учебного процесса на
экономических факультетах.

Динамика успеваемости студентов контрольных и экспериментальных групп,
динамика трудоустройства выпускников экономических факультетов, качества
профессорско-преподавательского состава показала, что в условиях
кредитно-модульной системы организации учебного процесса используются
различные формы и методы обучения, стимулирующие студентов к
систематической учебно-познавательной деятельности.

Акцентируется внимание на личностной ориентации контролирующих заданий,
персонализированном контроле, что возможно при индивидуализации и
дифференциации обучения. Применение проектных заданий, кейс-технологий
носит профессиональную направленность.

В диссертации доказано, что кредитно-модульная система организации
учебного процесса способствует стимулированию и самоорганизации
систематической учебной деятельности студентов, обеспечивает
объективность в оценке знаний, дает возможность непрерывно отслеживать
ход учебного процесса и эффективно им управлять с учетом индивидуальных
качеств студентов, усиливает мотивационный компонент.

Ключевые слова: кредитно-модульная система организации учебного
процесса, модель педагогических условий, портфель специалиста,
содержательный модуль, зачетный кредит, зачетная единица,
модульно-рейтинговая технология, диагностика качества знаний,
индивидуализация и дифференциация.

Moroz I. V. Pedagogical conditions for applying a credit-module system
in the teaching process of the business schools in higher educational
institutions. – Manuscript.

Dissertation for a degree of the Candidate of Pedagogy in specialty
13.00.04 — theory and methods of vocational education.
Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University.
— Pereyaslav-Khmelnytsky, 2004

The dissertation is devoted to the problem of applying a credit-module
system in the teaching process of the business school in higher
educational institutions. The author has worked out, established and
experimentally approbated a system of credit units, formulated the
regulation «Order of the students’ rating in the context of current
achievements», and determined the ways of accumulating the approbated
system with the system of ECTS. The conditions for applying the
credit-module system have been specified and they are as follows:
optimization of the educational process by applying a module-rating
technology; organization of individual work; systematic individual and
differentiated tests; information and methodological support of the
teaching process; observation of the credit principle consisting in
decomposition of the content of education and training; accumulation of
the required working hours of the credits in accordance with the state
standard in each subject; consolidation of the academic disciplines, in
particular of their variation part; organizational dynamism, i.e. the
change of the content of education according to the dynamism of social
control and the needs of the labor market; application of educational
planning; professional approach to the teaching of economic disciplines
in higher educational institutions.

Key words: credit, module, system of credit units, content module,
quality of education, diagnostics of the quality of education,
information packet, student individual syllabus, selective content
module, vocational economic education, professional approach

PAGE 24

Педагогічні умови

Система трисуб’єктної взаємодії вуз ?студент ? роботодавець (1)

Науково-педагогічний потенціал вузу (3)

Діагностика якості знань студентів (4)

Модульно-рейтингова

технологія (5)

Індивідуалізація і диференціація навчання (6)

Кредитно-модульна система навчання (7)

Похожие записи